Альбер Камю.

Біографія письменника
1. Народився в Алжирі в 1913 році.

2. Батько — найманий сільськогосподарський робітник, помер через рік після

народження сина, почались матеріальні проблеми . Камю важко працював, щоб
вийти із злиднів, внаслідок цього захворів на туберкульоз.

3. У 1918 році пішов в школу, яку закінчив з відзнакою в 1923 році.

4. Далі навчався в Алжирському ліцеї.

5. З 1932 р. в Алжирському університеті, 5 років вивчав філософію, отримав

ступінь магістра філософії.

6. У 21 рік одружився з Сімоне Їйє, яка виявилась наркоманкою, розлучились

через 5 років.

7. У 1936 році створив самодіяльний «Театр праці», перейменований в 1937

році в «Театр команди».

8. Багато подорожував Францією, Італією, країнами Східної Європи.

9. У 1936 вступив в комуністичну партію, яку покинув в 1937-му. Цього ж року

видав першу збірку есе «Сліді лице».

10. Навесні 1940 року вперше приїхав до Франції, куди остаточно переселився
через рік. В окупованій країні приєднався до Руху Опору, друкувався в
підпільній газеті «Комбат», а згодом її очолив.

12. Засуджував нацизм, про це писав в нелегальній пресі «Листи німецькому

другові», не приймав і соціалізм Східної Європи у його сталінському варіанті.

11.За творчості Камю філософське вчення екзистенціалізму стало популярним у

Франції. У його основі, а саме у варіанті письменника, є твердження
абсурдності буття («абсурд є метафізичним станом людини у світі»), уявлення
про світ як про царство хаосу і випадковості. Головне місце посідає думка
про те, що людина відповідальна сама за себе. Людині доводиться
жертвувати собою, аби виправдати своє існування. Людина народжується не
тоді, коли з'являється на світ, а тоді, коли силою свого розуму створює себе
як мислячу істоту. Це духовне народження відмежовує її від природи, робить
свідомою своєї минущості. Суспільство карає бунтарство за допомогою своїх
соціальних інституцій — армії, поліції, суду, громадської думки.
 “Камю казав, що єдиним істинним призначенням людини, закинутої
народженням до абсурдного світу, є жити, усвідомлювати своє життя, свій
бунт і свою свободу. Казав, що якщо єдиним виходом з людської дилеми є
смерть, то тоді для нас це хибна дорога. Правильний той шлях, який веде до
життя, до сонячного світла. Не можна безперестанно страждати від
холоду” — З есею «Альбер Камю», 1960 р. Вільям Фолкнер

13. У 1943 році познайомився з Сартром, французьким філософом, який

отримав нобелівську премію з літератури , але відмовився від неї, брав участь в
постановках його п’єс.

14. У 1957 письменник став наймолодшим лауреатом Нобелівської премії: «за

величезний внесок у літературу, висвітив значення людської совісті».

15. 4 січня 1960 – загинув в автокатастрофі. На місці смерті А. Камю знайшли

рукопис роману “Перша людина”. Його було надруковано завдяки доньці
Катрін. Прожив лише 47 років.

“Тієї самої миті, коли він врізався у дерево, він все ще шукав і вимагав від себе
відповідей; я не думаю, що у цю визначальну мить він їх знайшов. Я не думаю,
що їх взагалі можливо знайти. Я вважаю, що вони можуть лише шукатися,
постійно, завжди якимось хирим учасником людської абсурдності. Таких ніколи
не буває багато, втім, хтось десь завжди знаходиться, і завжди цього одного
буде достатньо”. — З есею «Альбер Камю», 1960 р. Вільям Фолкнер

16. Поховали письменника-філософа на півдні Франції, на кладовищі в

Лурмарене.