ТЕМАТИКА

семінарських занять з нормативного курсу

„Історія та культура Азії та Африки нового часу”
для студентів ІІІ курсу денної форми навчання на 2020/2021 навчальний рік
Весняний семестр
Загальний обсяг – 24 години.
Тема № 1. Тайпінська селянська війна в Китаї.
2 години
 
1. Передумови і причини Тайпінського виступу в Китаї. Вчення Хун Сюцюаня.
2. Основні етапи Тайпінської селянської війни.
3. Суспільний і державний устрій Тайпін-тяньго. Ідеологія тайпінів. Аграрна
програма.
4. Народні рухи в Китаї у період Тайпінського виступу.
5. Англо-американська інтервенція проти тайпінів і поразка селянської війни.
Основні терміни і поняття: селянська війна, тайпіни, Байшандіхуей, Хун Сюцюань,
Фен Юньшань, Ян Сюцин, Сяо Чаогуй, Вей Чанхуей, Тайпін Тяньго, „Земельна система
небесної династії”, Північний похід, Західний похід, „Товариство малих ножів”,
няньцзюні, друга опіумна війна.

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА
Джерела:
1. Бичурин Н.Я. Китай в гражданском и нравственном состоянии. – М., 2002. [Електр.
ресурс]. Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/761771/
2. Бутаков А. М., Тизенгаузен А. Е. Опиумные войны. Обзор войн европейцев против
Китая в 1840-1842, 1856-1858, 1859 и 1860 годах. – М., 2002.
3. Васильев В.П. Выписки из дневника, веденного в Пекине // Русский вестник. – 1857. – №
5, 6. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/China/Bicurin/bicurin.htm
4. Гримм Э.Д. Сборник договоров и других документов по истории международных
отношений на Дальнем Востоке (1842–1925 гг.). – М., 1927.
5. Ипатова А.С. «Именем Неба восстановим справедливость!»:  (русские архивные
материалы о начале тайпинского восстания в Китае) // Проблемы Дальнего Востока. –
1993. – № 4. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/China/XIX/1840-1860/Palladij_Kafarov/
donesenija_tajpin.htm
6. Попов А.Л. Царская дипломатия в эпоху Тайпинского восстания // Красный архив. –
1927. – № 2 (21). [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/China/XIX/1840-1860/Car_diplomat_tajpin_vosst/
frametext.htm
7. Скачков К.А. Пекин в дни тайпинского восстания. Из записок очевидца. – М., 1958.
8. Тайпинское восстание (1850-1864 гг.). Сборник документов. – М., 1960.
9. Хрестоматия по новой истории в 3 тт. – Т.2. – М., 1965.

Монографії, посібники, статті:

1. Аграрные отношения и крестьянское движение в Китае. Сб. статей. Отв. ред. В.П.
Илюшечкин. – М., 1974.
2. Вопросы истории и историографии Китая / Отв. ред. Л.И. Думан. – М., 1968.
3. Ерасов Д. Об идеологии тайпинского движения // Народы Азии и Африки. – 1972. – №
3.
4.Ефимов Г.В. Очерки по новой и новейшей истории Китая. Изд. 2-е. – М., 1951.
5. Зарецкая С.И. Внешняя политика Китая в 1856–1860 гг. Отношения с Англией и
Францией. – М., 1976.
6.Илюшечкин В. П. Крестьянская война тайпинов. – М., 1967.
7. Илюшечкин В.П. Сословно-классовое общество в истории Китая (опыт системно-
структурного анализа). – М., 1986.
8. Ипатова А.С. Патриотическое движение на юге Китая в 40-е годы XIX в. – М., 1976.
9. История Китая / Под ред. А.В. Меликсетова. – М., 1998.
10. История Китая с древнейших времен до наших дней. – М., 1974.
11. Кара-Мурза Г.С. Тайпіни. Велика селянська війна і тайпінська держава в Китаї. 1850-
1864 рр. – К., 1951.
12.Крюгер Р. Китай. Полная история Поднебесной. – М., 2006.
13. Кузес В.С. Шанхайское восстание союза «Малых мечей» в Китае в 1853-1855 гг. – М.,
1980.
14.Ларин В.Л. Повстанческая борьба народов Юго-Западного Китая в 50-70-х годах ХІХ в. –
М., 1986.
15.Ларин В.Л. Юго-Западный Китай во второй половине ХVII – 70-х гг. ХІХ в.: Проблемы
региональной истории. – М., 1994.
16. Маньчжурское владычество в Китае / Под.ред. Илюшечкина В.П. – М., 1966.
17. Непомнин О.Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII – начало XX вв. – М., 2007.
18. Новая история Китая / Под. ред. С.Л .Тихвинского. – М., 1972.
19. Очерки истории Китая с древности до „опиумных” войн / Под ред. Шан Юэ. Пер. с
кит. – М., 1959.
20. Смирнов И.В. Наркомафия королевы Виктории // Химия и жизнь. – 1997. – № 5.
[Електр. ресурс]. Режим доступу: http://vivovoco.rsl.ru/VV/PAPERS/HISTORY/
VV_HI10W.HTM
21. Социальная структура Китая: ХІХ – 1-ая пол. ХХ в. / Под. ред В.З. Клепикова. – М., 1990.
22. Социально-экономические и политические проблемы Китая в новое и новейшее
время / Отв.ред. Г.Д. Сухарчук. – М., 1991.
23. Тайные общества в старом Китае. Сб. статей. Отв. ред. В.П. Илюшечкин. – М., 1970.
24. Тяпкина Н.И. Деревня и крестьянство в социально-политической системе Китая
(вторая половина ХІХ-ХХ в.). – М., 1984.
25. Чеканов Н.К. Восстание няньцзюней в Китае. 1853-1868 гг. – М., 1963.

Тема № 2. Сіньхайська революція 1911-1913 рр. і крах Цинської

династії в Китаї.
2 години

1. Причини і передумови Сіньхайської революції в Китаї. Три народних

принципи Сунь Ятсена.
2. Повстання в Учані і початок революції, її характер та рушійні сили.
3. Перемога республіканських сил в ряді провінцій Китаю і створення першого
республіканського уряду. Сунь Ятсен – тимчасовий президент республіки.
4. Зречення Цинської династії і прихід до влади Юань Шікая.
5. Утворення партії Гоміндан. „Друга революція”.
Основні терміни і поняття: Цинська династія, напівколонія, сфери впливу,
Китайський об’єднаний революційний союз (Тунминхуей), Літературне товариство,
„Союз спільного прогресу”, Сунь Ятсен, „три народних принципи”, часопис „Міньбао”,
імператор Пу І, провінція Хубей, м. Учан, м. Шанхай, м. Нанкін, Сюн Бінкунь, Хуан
Син, Лі Юаньхун, Сіньхайська революція, рушійні сили, Сун Цзяожень, Китайська
республіка, тимчасовий уряд, Юань Шикай, „Пільгові умови для цинського двору”,
військова диктатура, партія Гоміндан, „друга революція”.

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

Джерела:
1. Алексеев В.М. В старом Китае. Дневники путешествия 1907 г. – М., 1958.
2.Ивин А. Китайская революция 1911 года // Красный архив. – 1912. – № 5 (18). [Електр.
ресурс]. Режим доступу: http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/china.htm
3.История экономического развития Китая. 1840-1948. Сборник статистических
материалов. Пер. с кит. – М., 1958.
4. Пу И. Первая половина моей жизни. Пер с кит. – М., 1968.
5. Синьхайская революция 1911-1913 гг. Сб. док. и м-лов / Отв. ред. С.Л. Тихвинский. – М.,
1968.
6.Сунь Ятсен. Избранные произведения. – М., 1985.
7. Сунь Ят-сен. 1866–1966. К столетию со дня рождения. Сборник статей, воспоминаний и
материалов. – М., 1966.
8. Хэ Сян-Нин. Воспоминания о Сунь Ятсене. – М., 1964.

Монографії, посібники, статті:

1. Белов Е.А. Революция 1911-1913 гг. в Китае. – М., 1958.
2. Белов Е.А. Учанское восстание в Китае 1911 г. – М., 1971.
3. Березный Л.А. К вопросу о национальном и социальном аспектах в китайской
революции // Историография и источниковедение истории стран Азии и Африки. –
Вып. 10. – М., 1987.
4. Борох Л.Н. Союз возрождения в Китае. – М., 1974.
5. Борох Л.Н. Общественная мысль Китая и социализм (начало ХХ в.). – М., 1984.
6. Вопросы истории и историографии Китая / Отв. ред. Л. И. Думан. – М., 1968.
7. Григорьев А.М. Антиимпериалистическая программа китайских буржуазных
революционеров. 1895-1905. – М., 1966.
8. Данилов В.И. Объединенная Революционная Лига Китая и ее роль в подготовке
революции 1911-1912 гг. – М., 1959.
9. Дацышен В.Г. Новая история Китая. – Уфа, 2004. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.twirpx.com/file/458853/
10. Ермашев И. Сунь Ят-сен. – М., 1964.
11. Ефимов Г.В. Революция 1911 г. в Китае. – М., 1959.
12. Ефимов Г.В. Буржуазная революция в Китае и Сунь Ятсен (1911-1913 гг.). Факты и
проблемы. – М.,1974.
13. История Китая / Под ред. А.В. Меликсетова. – М., 1998.
14. История Китая с древнейших времен до наших дней. – М.: Наука, 1974.
15. Кузнецов В.С. Синьхайская революция // Вопросы истории – 2004. – № 10.
16. Ли Шу. Политическая жизнь Китая в период революции 1911 г. – М., 1956.
17. Никифоров В.Н. Китай в годы "пробуждения Азии". – М., 1982.
18. Непомнин О.Е. Социально-экономическая история Китая 1894-1914. – М., 1980.
19. Непомнин О.Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII – начало XX вв. – М., 2007.
20. Новая история Китая / Под. ред. С.Л .Тихвинского. – М., 1972.
21. Сидихменов В.Я. Китай: страницы прошлого. – М., 1974.
22. Социальная структура Китая: ХІХ – первая половина ХХ века / Под. ред В.З.
Клепикова. – М., 1990.
23. Социально-экономические и политические проблемы Китая в новое и новейшее
время / Отв.ред. Г.Д. Сухарчук. – М., 1991.
24. Сунь Ятсен // Фадеева Л.А., Лаптева М.П. Сто портретов. – Пермь, 2000.
25. Тихвинский С.Л. Сунь Ят-сен. Внешнеполитические воззрения и практика. – М., 1964.
26. Усов В.Н. Последний император Китая Пу И (1906-1967). – М., 2003.
27. Фань Вэньлань. Новая история Китая. Пер. с кит. – М., 1955.
28. Чудодеев Ю.В. Идеи национализма и китаецентризма в программах буржуазных
реформаторов (начало XX в.) // Китай: традиции и современность. Сб. статей. – М.,
1976.
29. Энциклопедия нового Китая. Пер. с англ. – М., 1989.

Тема № 3. Японська імперія на шляху капіталістичної модернізації

в останній третині ХІХ ст. Перехід до «великої політики».
2 години

1. Особливості розвитку капіталізму в Японії в ост. третині ХІХ ст. Приватна

ініціатива та державна економічна політика.
2. Реформи епохи Мейдзі. Наслідки та характер модернізації країни.
3. „Рух за свободу і народні права”. Ухвалення Конституції 1889 р. та її положення.
4. Зовнішньополітичне становище Японії в ост. третині ХІХ ст. Війна з Китаєм.
Основні терміни і поняття: синтоїзм, Мейдзі ісін, імператор Муцухіто, Іто
Хіробумі, капіталістична модернізація, земельна реформа, „взірцеві підприємства”,
приватизація, Міцуї, Міцубісі, Фурукава, Ясуда, Асано, адміністративна реформа,
префектури, „Рух за свободу і народні права”, конституція, дзіюто, кайсінто,
тейсейто, Ітагакі Тайсуке, Фукудзава Юкічі, Токійський ун-т, Таємна рада, Ґенро,
парламент, палата перів, палата представників, Ансейські договори, конвенція Лі-Іто,
японо-китайська війна, Сімоносекський мирний договір.

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

Джерела:
1. Венюков М. Современная Япония и ее политическое устройство и управление //
Вестник Европы. – 1870. – № 7. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
 http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Japan/XIX/1860-1880/Venjukov_M/
sovr_jap_1870.htm
2.Гримм М.М. Сборник договоров и других документов по истории международных
отношений на Дальнем Востоке (1842-1925). – М., 1927.
3. Като Хироюки. Записки соседа // Восток. – 1991. – № 6.
4. Кладо Н. Военные действия на море во время японо-китайской войны. – СПб. 1896.
[Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Japan/XIX/1880-1900/Klado/text.htm
5. Конституция Японской империи. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://ru.wikisource.org/wiki/Конституция_Японской_империи
6. Лаутерер И. Япония: страна восходящего солнца прежде и теперь: Пер. с нем. – СПб.,
1905.
7. Хрестоматия по истории международных отношений. – Вып. I. – М., 1963.
8. Хрестоматия по новой истории. В 2 чч. – Ч. 2. – М., 1953.
9. Япония и ее обитатели. – СПб., 1904.

Монографії, посібники, статті:

1. Агаев С.Л. «Мэйдзи исин»: революция или реформа? // Народы Азии и Африки. –
1978. – № 2. 
2. Бедняк И.Я. Очерки новой истории Японии (1640-1917). – М., 1958.
3. Бедняк И.Я. Япония в период перехода к империализму (становление
монополистического капитализма на рубеже ХIX–ХХ веков). – М., 1962.
4. Бугаев Д.П. Японские публицисты конца XIX в. – М., 1978.
5. Гольдберг Д.И. Очерк истории рабочего и социалистического движения в Японии
(1868-1908 гг.). – М., 1976.
6. Гришелева Л.Д. Формирование японской национальной культуры: конец XVI – начало
ХХ века. – М., 1986.
7. Елисеефф В., Елисеефф Д. Японская цивилизация — М., 2008.
8. Жуков Е.М. История Японии: Краткий очерк. – М., 1939.
9. Загорский А.В. Япония и Китай: пути общественного развития в оценке японской
историографии. – М., 1991.
10. История Японии. 1868-1998. Учебное пособие / Институт востоковедения РАН. В 2 тт. –
Т. 1. – М., 1998. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://ichiban.narod.ru/books/books.html
11. Киёси Тадокаси. Дипломатическая история японо-китайской войны (1894-1895 гг.). –
М., 1956.
12. Кобец В.Н. Проблема «Япония-Запад» в мировоззрении Фукудзавы Юкити // Народы
Азии и Африки. – 1976. – №5.
13. Кузнецов Ю.Д., Навлицкая Г.Б., Сырицын И.М. История Японии. – М., 1988.
14. Лещенко Н.Ф. К вопросу о внутренних факторах развития капитализма в Японии //
Дискуссионные проблемы японской истории. – М., 1991.
15. Международные отношения на Дальнем Востоке (1870-1945 гг.). Под общ. ред. Е.М.
Жукова. – М., 1951.
16. Мещеряков А.Н. Император Мэйдзи и его Япония. – М., 2006.
17. Михайлова Ю.Д. Идеология «движения за свободу и народные права» // Из истории
общественной мысли Японии XVII – XIX вв. – М., 1990.
18. Молодякова Э.В., Маркарьянц С.Б. Опыт столетней модернизации Японии // Восток. –
1993. – №2.
19. Молодяков В.Э. Консервативная рев–ция в Японии. Идеология и политика. – М., 1999.
20. Муцухито // Фадеева Л.А., Лаптева М.П. Сто портретов. – Пермь, 2000.
21. Норман Г. Возникновение современного государства в Японии. (экономические и
политические проблемы эпохи Мэйдзи). Пер.с англ. – М., 1961.
22. Пасков С.С. Современная японская историография: проблемы политики Японии в
Китае в конце ХIX – 1-ой четверти ХХ вв. – М., 1982.
23. Равина М. Последний самурай. Жизнь и смерть Сайго Такамори – человека,
изменившего ход японской истории. – М., 2005.
24. Рубель В.А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. – К., 1997.
25. Савастеев В.В. Японская буржуазная историография революции Мэйдзи // Вопросы
истории. – 1981. – № 9.
26. Светлов Г.Е. Путь богов (синто в истории Японии). – М., 1985.
27. Сила-Новицкая Т.Г. Культ императора в Японии: мифы, реальность, доктрины,
политика. – М., 1985.
28. Сладковский М.И. Китай и Япония. – М., 1971.
29. Тояма Сигэки. Мэйдзи-исин: Крушение феодализма в Японии. Пер. с япон. – М., 1959.
30. Хани Горо. История японского народа. Пер. с япон. – М., 1957.
31. Ханин З.Я. Парии в японском обществе (очерк соц. истории XVII-ХIX вв.). – М., 1980.
32. Щетинина Е.В. Либерально-буржуазная интеллигенция и формирование идеологии
экспансионизма в Японии // Народы Азии и Африки. – 1985. – № 1.
33. Эйдус Х.Т. История Японии с древнейших времен до наших дней. Кратк. очерк. – М.,
1968.

Тема № 4. Історичний розвиток Камбоджі й Сіаму в новий час

(до середини ХІХ ст.).
2 години

1. Соціально-економічний та політичний лад Камбоджі в другій половині XVII-

XVIII ст.
2. Військово-політична криза в Камбоджі на початку ХІХ ст. Реформи короля Анґ
Дуонга.
3. Сіам в другій половині XVII-XVIII ст. Відновлення державної незалежності.
4. Сіам в першій половині ХІХ ст. Структурно-соціально та економічні
перетворення 50-60-х рр.
5. Початок колоніальної експансії Франції в Індокитаї в середині ХІХ ст.
Основні терміни і поняття: буддизм, сдать, неактеа, кньом, комланг, санґха, р.
Меконг, оз. Тонлесап, Чей Четта ІV, Преах Уттей ІІ, подвійний сюзеренітет,
тріумвірат, Анґ Дуонг, самоізоляція, Мианґ-Таї Сіам, р. Менам, сактіна, кроми, прай,
м. Аютія, Боромокота, Пья Таксін, династія Чакрі, м. Бангкок, державна уніфікація,
модернізаційні реформи.

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА
Джерела:

1. О Французском Епископе, бывшем первым Министром в Кохинхине и недавно

умершем // Вестник Европы. – 1802. – № 3, часть 1. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
 http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Suedostasien/XIX/1800-1820/
Episkop_kochinchina/text.phtml?id=4068
2. Политика европейских держав в Юго-Восточной Азии (60-е годы XVIII – 60-е XIX
вв.). Документы и материалы. – М., 1962.
3. Хрестоматия по новой истории в 3 тт. – Т.1-2. – М., 1963-1965.
4. Юго-Восточная Азия в XIII – XVII веках. Пер. Э.О. Берзина. – М.,. 1982
5. Юго-Восточная Азия и экспансия Запада в XVII – начале XVIII века. Пер. Э.О. Берзина.
– М., 1987.
Монографії, посібники, статті:
1. Берзин Э.О. История Таиланда. (Краткий очерк). – М., 1973.
2. Берзин Э.О. Юго-Восточная Азия и экспансия Запада в XVII – начале XVIII в. – М., 1987.
3. Дементьев Ю.П. Колониальная политика Франции в Китае и Индокитае 1844-1862 гг. –
М., 1958.
4. Дементьев Ю.П. Политика Франции в Камбодже и Лаосе (1858-1907). – М., 1960.
5. Дементьев Ю.П. Политика Франции в Индокитае и образование Индокитайского
союза: 1858-1907 гг. – М., 1975.
6. Добби Е. Юго-Восточная Азия. – М., 1952.
7. Зика Д. В стране белого слона. – М., 1985.
8. Источниковедение и историография стран Юго-Восточной Азии. – М., 1971.
9. История Кампучии. Краткий очерк. – М., 1981.
10. Итс Р.Ф. Этническая история Юго-Восточной Азии. – Л., 1972.
11. Корнев В.И. Тайский буддизм. – М., 1973.
12. Косиков И.Г. Этнические процессы в Кампучии. – М., 1988.
13. Миго А. Кхмеры. История Камбоджи с древнейших времен. Пер. с франц. – М., 1973.
14. Мосяков Д.В., Тюрин В.А. История Юго-Восточной Азии. В 2 чч. – М., 2001-2003.
15. Национальная историография стран Юго-Восточной Азии. – М., 1974.
16. Ребрикова Н.В. Таиланд: Социально-экономическая история (XIII-XVIII вв.). – М., 1977.
17. Ребрикова Н.В. Очерки новой истории Таиланда (1768-1917). – М., 1966.
18. Ребрикова Н.В., Калашников Н.И. Таиланд. Общество и государство. – М., 1984.
19. Спекторов Л.Д. Феодальные отношения в Камбодже накануне установления
французского протектората (основные формы земельной собственности в середине XIX
в.). – М., 1979.
20. Холл Дж. История Юго-Восточной Азии. Пер. с англ. – М., 1958.
21. Чеснов Я.В. Историческая этнография стран Индокитая. – М., 1976.
22. Юго-Восточная Азия в мировой истории. – М., 1977.
23. Шмидт Э. История человечества. Индия. Цейлон. Индокитай. – СПб., 2003. [Електр.
ресурс]. Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/279764/

Тема № 5. Формування нідерландської колоніальної системи в

Індонезії та опір місцевого населення загарбницькій політиці
метрополії. (друга половина XVII – середина ХІХ ст.).
2 години

1. Нідерландська колоніальна система в Індонезії в другій половині XVII-XVIII ст.

Антиголландські повстання на Яві.
2. Захоплення Нідерландської Індії Англією. Реформи губернатора Томаса
 Стемфорда Раффлза.
3. Повстання Діпонегоро на Яві 1825-1830 рр.
4. Ява і „Зовнішні володіння” Нідерландської Індії у першій половині ХІХ ст.
Структурні соціальні та економічні перетворення 50-60-х рр.
Основні терміни і поняття: Ост-Індська компанія, о. Ява, Молукські о-ви,
„Зовнішні володіння”, прянощі, князівство Бантам, князівство Матарам, князівство
Гова, Бонгайський трактат, Трунуджойо, Аманґкурат ІІ, Сурапаті, система
„примусових культур”, китайсько-яванське повстання, Паку Бувоно ІІ, м. Суракарта,
м. Сінгапур, м. Батавія, султанат Джок’якарта, англо-голландські війни, Томас
Стемфорд Раффлз, Діпонегоро.

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА
Джерела:

1. Дюмон-Дюрвиль. Всеобщее путешествие вокруг света. – Ч. 9. – СПб, 1837. [Електр.

ресурс]. Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/395136/
2. Кук Джемс. Первое кругосветное плавание капитана Джемса Кука. Плавание на
«Индеворе» в 1768–1771 гг. – М.. 1960. Наявна також електронна публікація. [Електр.
ресурс]. Режим доступу: http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/reisen.html
3. Ловля диких свиней на острове Суматре. (Описанная Г. Джоном, Транксборским
миссионером) // Вестник Европы. – 1813. – Ч. 67. – № 5-6. [Електр. ресурс]. Режим
доступу: http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Suedostasien/XIX/1800-1820/John_G/
text1.phtml?id=6825
4. Остров Борнео, Новая Зеландия и Отаити // Московский телеграф. – 1826. – Ч. 10. – №
15. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Suedostasien/XIX/1820-1840/Borneo_NZ_Otaiti/
text.phtml?id=6953
5. Перечень известий из Лондона с 19-го Июня по 7-е Июля // Вестник Европы. – 1804. – Ч.
16. – № 13. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Suedostasien/XIX/1800-1820/Vestnik_Evropy/
1804_c_16_nom_13.phtml?id=6821
6. Перечень известий из Лондона с 19-го Июня по 7-е Июля // Вестник Европы. – 1804. – Ч.
16. – № 15. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Suedostasien/XIX/1800-1820/Vestnik_Evropy/
1804_c_16_nom_15.phtml?id=6822
7. Перечень известий из Лондона с 3-го по 10-е Августа // Вестник Европы. – 1804. – Ч. 16. –
№ 16. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Suedostasien/XIX/1800-1820/Vestnik_Evropy/
1804_c_16_nom_16.phtml?id=6823
8.Политика европейских держав в Юго-Восточной Азии (60-е годы XVIII – 60-е годы XIX
вв.). Документы и материалы. – М., 1962.
9. Раффлз Томас. Мемуары о жизни и общественной деятельности сэра Томаса
Стэмфорда Раффлза / Замечания об Индийском Архипелаге // Московский телеграф.
1832. – Ч. 44, № 5. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Suedostasien/XIX/1800-1820/Raffles_T/
text1.phtml?id=6950
10. Хрестоматия по новой истории в 3 тт. – Т.1-2. – М., 1963-1965.
11. Юго-Восточная Азия и экспансия Запада в XVII – начале XVIII века. Пер. Э.О. Берзина.
– М., 1987.
12. Яванские хроники XVII-XVIII вв. как источник по истории Индонезии. – М., 1984.
13. Янсон Кун К. Журнал. Из журнала старшого штурмана Корнелиса Янсона Куна.
[Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Reisen/XVII/1640-1660/Kun/pred.phtml?id=2894
Монографії, посібники, статті:
1. Бааш Э. История экономического развития Голландии в XVI-XVIII вв. – М., 1949.
2. Бандиленко Г.Г., Гневушева Е.И. Деопик Д.В., Цыганов В.А. История Индонезии. В 2 тт.
– Т. 1. — М., 1992.
3. Берзин Э.О. Юго-Восточная Азия и экспансия Запада в XVII – начале XVIII века. – М.,
1987.
4. Денисов С.Н., Кулик Б.Т. Бруней вчера и сегодня. – М., 1989.
5. Джамалуддин Ван. Суфизм в истории Индонезии: Абд ас-Самад ал-Палимбани,
религиозный мыслитель ХVIII в. – СПб., 2003.
6.Добби Е. Юго-Восточная Азия. – М., 1952.
7. Итс Р.Ф. Этническая история Юго-Восточной Азии. – Л., 1972.
8. Колесников М. Дипонегоро. – М., 1962.
9. Национальная историография стран Юго-Восточной Азии. – М., 1974.
10. Перская И.Ю. Источники по истории Индонезии с древнейших времен до 1917 г. – М.,
1974.
11. Мосяков Д.В., Тюрин В.А. История Юго-Восточной Азии. В 2 чч. – М., 2001-2003.
12. Холл Дж. История Юго-Восточной Азии. Пер. с англ. – М., 1958.
13. Цыганов М. Раффлз: губернатор, купец, пророк. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://m-tsyganov.livejournal.com/336632.html
14. Юго-Восточная Азия в мировой истории. Сборник статей. – М., 1977.

Тема № 6. Зміни в колоніальному управлінні Нідерландською Індією

в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Зародження
індонезійського суспільно- політичного руху.
2 години

1. Підкорення султанату Аче і завершення колоніального загарбання Індонезії.

Вимушена політика „відкритих дверей”.
2. Криза системи „примусових культур” в Нідерландській Індії. Аграрні закони
1870-х рр.
3. Зміни в колоніальному управлінні Нідерландською Індією в кінці ХІХ – на
початку ХХ ст. „Етичний курс”.
4. Зародження течій індонезійського суспільно-політичного руху. Організації
„Буді утомо” і „Сарекат іслам”.
Основні терміни і поняття: система „примусових культур”, „цукровий закон” 1870
р., плантаційне господарство, Нідерландське торгове товариство, острів Ява, острів
Суматра, острів Борнео (Калімантан), острів Нова Гвінея, султанат Аче, Теуку Умар,
політика „відкритих дверей”, „Роял датч шелл”, „Раджа адили”, рух „самінізму”, ван
Девентер, „етичний курс”, Раден Адженґ Картіні, Вахиддін Судіро Хусодо, Дауес
Деккер, „Буді утомо”, „Сарекат іслам”, „Рукун Мінахасса”.

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

Джерела:
1. Бакунин М. При дворе императора в Суракарте. (соло). (Центральная Ява) //
Исторический вестник. – 1900. – № 8. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Suedostasien/XIX/1880-1900/Bakunin/
pri_dvore_imp_1.phtml?id=2183; № 9. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Suedostasien/XIX/1880-1900/Bakunin/
pri_dvore_imp_2.phtml?id=2551
2. Из истории национально-освободительной борьбы индонезийского народа (20-е – 70-е
годы XIX в.) // Исторический архив. – 1958. – № 2. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Suedostasien/XIX/1820-1840/
Borba_indonez_naroda/text.phtml?id=9690
3. Краснов А. Из путевых впечатлений под тропиками // Исторический вестник. – 1895. –
№ 1. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Suedostasien/XIX/1880-1900/Krasnov/text.phtml?
id=3012
4. Миклухо-Маклай Н.Н. Собрание сочинений в 6 томах: Т. 1. Путешествия 1870–1874 гг.
Дневники, путевые заметки, отчеты. — М., 1990; Т. 2. Путешествия 1874—1887 гг.
Дневники, путевые заметки, отчеты. – М., 1993;
5. Тишанский. Ява. Записки из записной книжки // Русский вестник. – 1874. – № 3.
[Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Suedostasien/XIX/1860-1880/Tisanskij/text.phtml?
id=9117
6. Хрестоматия по новой истории. В 2 чч. – Ч. 2. – М., 1953.
7. Щербатова О.А. В стране вулканов. Путевые заметки на Яве 1893 года. Серия: Мир
глазами россиян. – Б.м., 2009.

Монографії, посібники, статті:

1. Бандиленко Г.Г., Гневушева Е.И. Деопик Д.В., Цыганов В.А. История Индонезии. В 2 тт.
– Т. 1. — М., 1992.
2. Бахрие Учок. Женщины – правительницы в мусульманских государствах. – М., 1982.
3.Беленький А.Б. Национальное пробуждение Индонезии. – М., 1965.
4. Гневушева Е.И. Буди Утомо («Высокая цель»): к 50-летию первой общенациональной
организации в Индонезии // Советское востоковедение. – 1958. – № 5.
5. Гневушева Е.И. В стране трёх тысяч островов (Русские ученые в Индонезии). – М., 1962.
6.Губер А.А. Индонезия. Социально-экономические очерки. – М.–Л., 1932.
7.Губер А.А. К вопросу об особенностях формирования классов и партий в колониальной
Индонезии // Вопросы новой и новейшей истории. Сборник статей. – М., 1958.
8.Денисов С.Н., Кулик Б.Т. Бруней вчера и сегодня. – М., 1989.
9.Добби Е. Юго-Восточная Азия. – М., 1952.
10.Итс Р.Ф. Этническая история Юго-Восточной Азии. – Л., 1972.
11.Малайско-индонезийские исследования. Сб. статей памяти А.А. Губера. – М., 1977.
12.Национальная историография стран Юго-Восточной Азии. – М., 1974.
13.Перская И.Ю. Источники по истории Индонезии с древн. времен до 1917 г. – М., 1974.
14.Мосяков Д.В., Тюрин В.А. История Юго-Восточной Азии. В 2 чч. – М., 2001-2003.
15.Холл Дж. История Юго-Восточной Азии. Пер. с англ. – М., 1958.
16.Юго-Восточная Азия в мировой истории. – М., 1977.
 Тема № 7. Сипайське повстання в Індії 1857-1859 рр.
2 години

1. Грабіжницький характер колоніальної експлуатації Індії та її перетворення в

аграрно-сировинний придаток британської метрополії.
2. Соціально-політична ситуація в Індії в середині ХІХ ст. Привід та рушійні сили
повстання 1857-1859 рр.
3. Основні райони та хід сипайського збройного виступу. Оцінки діяльності його
керівників.
4. Характер та історичне значення сипайського повстання 1857-1859 рр., його вплив
на зміну політики метрополії.
5. Відгуки світової громадськості на події 1857-1859 рр. в Індії.
Основні терміни і поняття: Ост-Індська компанія, Бенгалія, князівство Ауд,
князівство Джхансі, кастово-варнова система, брахмани, раджпути, сипаї, банія,
заміндари, лорд Дальхузі, м. Мірут, м. Делі, м. Канпур, м. Лакхнау, Бахадур-шах, Мірза
Могол, Нана Сахіб, Тантія Топі, Колін Кемпбел, рані Лакшмі Бай.

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА
Джерела:
1. Акимкина Н.А., Люксембург М.А. Практикум по истории стран зарубежного Востока.
(Индия, Иран, Турция). – М., 1963.
2. Глазами друзей. Русские об Индии. Сб. статей. – М., 1957.
3. Маркс К. Восстание в Индийской армии // Маркс К. и Энгельс Ф. Сочинения. Изд. 2-е.
– Т.12. – М., 1958.
4. Маркс К. Известия из Индии // Там же.
5. Песни индийского народа о восстании 1857-1859 годов. /Переводы/: Сост.
Пракашчандра Джоши. Отв.ред. В.В. Балабушевич и А.М. Гольдберг. – М., 1958.
6. Современная летопись: События в Индии // Русский вестник. – 1857. – № 10. [Електр.
ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Indien/XIX/1840-1860/John_Lemuan/text1.phtml?
id=9715
7. Хрестоматия по новой истории в 3 тт. – Т.2. – М.: Соцэкгиз, 1965.

Монографії, посібники, статті:

1. Айзенштат М.П., Гелла Т.Н. Английские партии и колониальная империя
Великобритании в ХІХ веке. – М., 1999.
2. Алаев Л.Б. Социальная структура индийской деревни. – М., 1976.
3. Антонова К.А. История Индии. Краткий очерк. – М., 1959.
4. Антонова К.А., Бонгард-Левин В.М., Котовский Г.Г. История Индии. – М., 1979.
5.Всемирная история. В XIII тт. – Т. VI. – М., 1959.
6. Гродко Н.Д. Кредитно-денежная система Индии в период колониальной зависимости. –
М., 1956.
7. Ерофеев Н.А. Английский колониализм в середине ХІХ века. – М., 1977.
8. История дипломатии. В V тт. – Т.І. – М., 1959.
9. Котовский Г.Г. Аграрные отношения в Индии // Советское востоковедение. – 1955. – №4.
10. Котовский Г.Г. К вопросу об эволюции аграрных отношений в Индии во второй
половине ХІХ в. // Узловые проблемы новой истории Индии. – М., 1977.
11.Левковский А.И. Английские управляющие агентства – орудие порабощения и
эксплуатации народов Индии // Краткие сообщения Института востоковедения АН
СССР. – №10. – М., 1953.
12. Левковский А.И. О низших формах капиталистического предпринимательства в
промышленности Индии // Краткие сообщения Института востоковедения АН СССР. –
№ XV. – М., 1955.
13. Левковский А.И. Некоторые особенности развития капитализма в Индии до 1947 г. –
М., 1956.
14. Левковский А.И. Английский колониальный государственный аппарат в Индии
накануне народного восстания 1857-1859 гг. // Индия. Статьи по истории. – М., 1959.
15. Мирошников А.В. Великобритания от Георга І до королевы Виктории (1714-1901). –
СПб., 1998.
16. Народное восстание в Индии 1857-1859 гг.: Сборник статей. – М., 1957.
17. Неру Джавахарлал. Открытие Индии. В ІІ кн. – М., 1989.
18. Новая история Индии. Под ред. А.И.Левковского. – М., 1961.
19. Новая история колониальных и зависимых стран. В ІІ тт. – Т.І. – М., 1940.
20. Осипов А.И. Великое восстание в Индии (1857-1859). – М., 1957.
21.Семенова Н.И. Пенджаб в период народного восстания 1857-1859 гг. // Индия. Статьи
по истории. – М., 1959.
22. Сили Дж.Р., Крэмб Дж.А. Британская империя. – М., 2004.
23. Синх Н.К., Банерджи А.Ч. История Индии. – М., 1954.
24. Таммита Дельгода Синхараджа. Индия. История страны. Пер. с англ. – М.–СПб., 2010.
[Електр. ресурс]. Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/309762/
25. Тешабаева Ю.Ш. Роль женщин в национально-освободительном движении Индии. –
Ташкент, 1973.
26. Фурсов К. А. Держава-купец: отношения английской Ост-Индской Компании с
английским государством и индийскими патримониями. – М., 2006.
27. Халфин Н.А., Мурадян А.Л. Создание и распад Британской колониальной империи. –
М., 1961.
28. Шаститко П.М. Нана Сахиб. – М., 1967.
29.Юрлова Т.Ф. Народное восстание в Индии и английское общество. – М., 1991.
30. Яброва М.М. Очерки истории колониальной экспансии Англии в эпоху
первоначального накопления. – Саратов, 1966.

Тема № 8. Британська Індія на поч. ХХ ст. Антиколоніальні

ідеологічні програми та масові соціально-політичні рухи.
2 години

1. Загострення соціально-політичного становища в Британській Індії на початку

ХХ ст. Поділ Бенгалії.
2. Політичні програми „сварадж” і „свадеші”.
3. Процес Б. Тілака і загальний страйк в Бомбеї 1908 р.
4. Маневри британського імперіалізму і національно-визвольний рух в Індії в 1910-
1916 рр. Початок діяльності Махатми Ганді.
Основні терміни і поняття: джингоїзм, принцип „поділяй і володарюй”, віце-король
Дж.Н. Керзон, Балґангадхар Тілак, Бепін Чандра Пал, Ауробіндо Гхош, Лала Ладжпат
Рай, поділ Бенгалії, гімн „Банде Матарам”, „свадеші”, „сварадж”, Індійський
національний конгрес (ІНК), Дадабхай Наороджи, реформи Морлі-Мінто,
Мусульманська ліга, партія Джугантара, „Молода Індія”, Бомбейський страйк,
гомруль, Мохандас Карамчанд Ганді, сатьяґраха.

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

Джерела:
1. Акимкина Н.А., Люксембург М.А. Практикум по истории стран зарубежного Востока.
(Индия, Иран, Турция). – М., 1963.
2. Бессмертный лотос: Слово об Индии / Сост. А. Сенкевич. — М., 1987.
3. Ганди М.К. Моя жизнь. – М., 1969.
4. Минаев И.П. Дневники путешествий в Индию и Бирму 1880 и 1885-1886 гг. Отв. ред. А.
П. Баранников. – М., 1955.
5. Переписка Л.Н. Толстого с М.К. Ганди. Публикация А. Сергеенко / Литературное
наследство. – Т. 37/38. – М., 1939. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://feb-web.ru/feb/tolstoy/critics/t37/t372350-.htm
6. Хрестоматия по новой истории. В 2 чч. – Ч. 2. – М., 1953.

Монографії, посібники, статті:

1. Алаев Л.Б. Социальная структура индийской деревни. – М., 1976.
2. Антонова К.А. История Индии. Краткий очерк. – М., 1959.
3. Антонова К.А., Бонгард-Левин В.М., Котовский Г.Г. История Индии. – М., 1979.
4. Бенедиктов А. Индийское крестьянство в 70-х годах XIX в. – Сталинабад, 1953.
5.Бузынина Н.К., Виноградов К.Б. Лорд Керзон // Новая и новейшая история. – 1973. – №
5-6.
6. Ванина Е.Ю. Прошлое во имя будущего: индийский национализм и история (середина
XIX – середина ХХ вв.) // Национализм в мировой истории – М., 2007.
7. Горев А.В. Махатма Ганди. – М., 1989.
8. Датта Д. Философия Махатмы Ганди / Пер. с англ. А.В. Радугина. — М., 1959.
9. Дьяков А.М., Рейснер И.М. Роль Ганди в национально-освободительной борьбе народов
Индии. – М., 1956.
10. Кабирадж Н. Национально-освободительное движение в Бенгалии. Пер. с бенгал. – М.,
1956.
11. Комаров Э.Н., Литман А.Д. Мировоззрение Мохандаса Карамчанда Ганди. – М., 1969.
12. Левковский А.И. Некоторые особенности развития капитализма в Индии до 1947 г. –
М., 1956.
13. Намбудирипад Е.М. Махатма Ганди и гандизм. — М., 1960.
14. Национально-освободительное движение в Индии и деятельность Б.Г. Тилака. Под
ред. И.М. Рейснера и Н.М. Гольдберга. – М., 1958.
15. Неру Джавахарлал. Открытие Индии. В ІІ кн. – М., 1989.
16. Новая история Индии. Под ред. А.И. Левковского. – М., 1961.
17. Новая история колониальных и зависимых стран. В ІІ тт. – Т.І. – М., 1940.
18.Общественно-политическая и философская мысль Индии. – М., 1962.
19. Очерки социальной и экономической истории Индии. – М., 1973.
20.Павлов В.И. Формирование индийской буржуазии. – М., 1958.
21. Паниккар К.М. Очерк истории Индии. – М., 1961.
22. Полонская Л.Р. Махатма Ганди: Смысл жизни. Святой или политический деятель //
Новая и новейшая история. – 1991. – № 4.
23.Райков А.В. Англо-индийская армия и национально-освободительное движение в
Индии в 1905–1917 гг. // Проблемы востоковедения. – 1959. – № 2.
24. Райков А.В. Пробуждение Индии (Деятельность национально-революционных
организаций в 1900-1918 гг.). – М., 1968.
25. Рейснер И. М. Революционный подъем в Индии 1905–1908 гг. и первая русская
революция //: Первая русская революция 1905— 1907 гг. и международное
революционное движение. В 2 чч. – Ч. 2. – М., 1956.
26. Халфин Л.К. Лорд Керзон: идеология и политика британского колониализма // Новая
и новейшая история. – 1983. – № 1.
27.Челышева И.П. Этические идеи в мировоззрении Тилака. – М., 1986.

Тема № 9. Криза традиційних соціально-економічних та політичних

структур у Персії в першій половині ХІХ ст. Бабідський релігійно-
політичний рух.
2 години

1. Наслідки проникнення європейських держав та загострення соціальних

протиріч у Персії в першій половині ХІХ ст.
2. Утворення, діяльність та ідеологія секти бабідів.
3. Повстання бабідів у Мазандерані. Зміст ідейної програми Мухаммеда–Алі
Барфорушського.
4. Бабідські виступи в Зенджані, Нейрізі й Тегерані.
5. Історичні оцінки характеру бабідського руху в Персії і причин його поразки.
Бегаїзм.
Основні терміни і поняття: династія Каджарів, шах Мірза Мухаммед, шах Наср ад-
Дін, режим капітуляцій, шиїзм, Махді, секта бабідів, „Беян”, Мазандеран,
Азербайджан, м. Зенджан, м. Нейріз, Хорасан, Алі Мухаммед Ширазі (Баб), Мухаммед–
Алі Барфорушський, Коррат аль-Айн, бегаїзм.

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

Джерела:
1. Акимкина Н.А., Люксембург М.А. Практикум по истории стран зарубежного Востока.
(Индия, Иран, Турция). – М., 1963.
2. Новая история Ирана. Хрестоматия. – М., 1988.
3. Персидские сектанты в Закавказье // Исторический вестник. – 1890. – № 6. [Електр.
ресурс]. Режим доступу: http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Persien/XIX/1840-
1860/Umanec/babid.phtml?id=7715
4. Риттер К. Иран. Ч. 1. // Риттер К. Сочинения Карла Риттера. – Т.9. Землеведение Азии.
– СПб., 1874.
5. Симонич И.О. Воспоминания полномочного министра. – М.,1967.
6. Хаджи-Искендер. Из моей служебной деятельности // Русский архив. – 1897. – № 2.
[Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Persien/XIX/1840-1860/Chadzi_Iskander/
text.phtml?id=7717
7. Хрестоматия по новой истории в 3 тт. – Т.2. – М., 1965.

Монографії, посібники, статті:

1. Абдуллаев З.З. Новая история Ирана (1642-1870): Учеб. пособие. –- Баку, 1982.
2. Агаев С.Л. Иран в прошлом и настоящем: (Пути и формы рев. процесса). – М. 1981.
3. Анаркулова Д.М. Социально-политическая борьба в Иране середины ХІХ в. – М., 1983.
4. Арабаджян З.А. Иран: власть, реформы, революции (XIX-XX вв.). – М., 1991.
5. Бартольд В.В. Работы по исторической географии и истории Ирана. – М., 2003.
6. Иванов М.С. Антифеодальные восстания в Иране в середине ХІХ в. – М., 1982.
7. Иран: история и современность. Сборник статей. – М., 1983.
8. Иран и иранцы / сост. и пер. М. Бехнама и М. Махшулова. – Алматы, 1998. [Електр.
ресурс]. Режим доступу: http://iran.ru/rus/irantsi.php.
9. История Ирана. Отв. ред.  М.С. Иванов. – М., 1977.
10. История Иранского государства и культуры. К 2500-летию Ирана. – М., 1971.
11. Кикнадзе О.М. Иран: (Историко-политический, культурный. и социально-
экономический очерк). – Тбилиси, 1979.
12. Кузнецова Н.А. Иран: История и культура в сред. века и в новое время. – М., 1980.
13. Кузнецова Н.А. Иран в первой половине ХІХ в. – М., 1983.
14. Мутаххари Муртаза. Ислам и Иран: история взаимоотношений. Пер. с перс., примеч.
М. Махшулова. – СПб., 2008.
15. Мюллер Ф.А. История ислама с основания до новейших времен. В 2 тт. – СПб., 1895.
[Електр. ресурс]. Режим доступу: http://runivers.ru/lib/rubriks/2763/?
rubrik=2763&PAGEN_1=2).
16. Очерки новой истории Ирана (ХІХ – начало ХХ вв.). – М., 1978.
17. Ша'бани Риза. Краткая история Ирана. Пер. с перс. Е.А. Морозова. – СПб., 2008.
18. Шитов Г.В. Персия под Властою Каджаров. – Л., 1933. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.twirpx.com/files/historic/history_iran/.
19. Шумов С.А. История Ирана. [Сост.: С.А. Шумов, А.Р. Андреев]. – Москва–Киев, 2003.

Тема № 10. Монархія Каджарів на поч. ХХ ст. Революція 1905-1911 рр.

2 години

1. Передумови, початок, рушійні сили і періодизація революції в Ірані 1905-1911

рр.
2. Перший висхідний етап іранської революції (1905-1907 рр.). Скликання
меджлісу і прийняття Конституції.
3. Хід Тебрізького повстання 1908-1909 рр.
4. Втручання Англії та Росії у внутрішні справи Ірану під час революції 1905-1911
рр. Її наслідки та історичне значення.
Основні терміни і поняття: сфера впливу, напівколонія, династія Каджарів, Наср ад-
Дін-шах, Мозаффар ад-Дін-шах, Мохаммед Алі-шах, націоналізм, шиїзм, Мальком-хан,
Абд ар-Рахім Талибов, Зейн аль-Абедін Марагеї, „Енджумене махфі”, м. Тегеран, м.
Тебріз, м. Мешхед, бест, Айн ед-Доуле, Насролла хан Мошир-ед-Доуле, Амін ес-Султан,
Сепахдар, енджумени, конституція, меджліс, федаї, Баґір і Саттар, англо-російська
конвенція 1907 р., бахтіарські загони.

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

Джерела:
1. А.М. В Испагань и обратно // Исторический вестник. – 1908. – № 9. [Електронний
ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Persien/XX/1900-1920/V_Ispagan/text.phtml?
id=7780
2. Акимкина Н.А., Люксембург М.А. Практикум по истории стран зарубежного Востока.
(Индия, Иран, Турция). – М., 1963.
3. Берар В. Персия и персидская смута. – СПб., 1912. [Електронний ресурс]. Режим
доступу: http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/persien.html
4. Гурьев Б.М. Поездка в Тавриз. Часть 1 // Исторический вестник. – 1912. – № 6.
[Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Persien/XX/1900-1920/Gurjev_B_M/text1.phtml?
id=7782
5. Гурьев Б.М. Поездка в Тавриз. Часть 2 // Исторический вестник. – 1912. – № 7.
[Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Persien/XX/1900-1920/Gurjev_B_M/text2.phtml?
id=7783
6. Иранская революция 1905—1911 гг. и большевики Закавказья // Красный архив. – 1941.
– № 2 (105). [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Persien/XX/1900-1920/Iran_rev_1905_11/
text.phtml?id=7779
7. Косоговский В.А. Из тегеранского дневника полковника В.А. Косоговского. – М., 1960.
[Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/persien.html
8. Новая история Ирана. Хрестоматия. – М., 1988.
9. Основной закон Персии 1906 г. // Дурденевский В.Н., Лундшувейт Е.Ф. Конституции
Востока. Египет. – Турция. – Персия. – Афганистан. – Индия. – Китай. – Монголия. –
Япония. – Л., 1926.
10.Повідомлення з російської преси про революцію 1905-1911 рр. в Ірані / Газетные
«старости». Революция в Персии. [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://starosti.ru
11.Хрестоматия по новой истории. В 2 чч. – Ч. 2. – М., 1953.
12.Чернецов А.С., Гудина В.Н.  Влияние революции 1905-1907 гг. в России на Турцию,
Иран и Китай (по донесениям российских дипломатических и консульских
представителей) // Новая и новейшая история. – 1976. – № 4.
13.Щеглов А.Н. Кровавая страница персидской истории // Исторический вестник. – 1911. –
№ 1. [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Persien/XIX/1880-1900/Seglov/text.phtml?id=7774

Монографії, посібники, статті:

1. Абдуллаев З.З. Начало экспансии США в Иране. – М., 1963.
2. Агаев С.Л. Иран в прошлом и настоящем: (Пути и формы рев. процесса). – М. 1981.
3. Алиев С.М. История Ирана. XX век. – М., 2004.
4. Арабаджян З.А. Иран: власть, реформы, революции (XIX-XX вв.). – М., 1991.
5. Годс  М.Р. Иран в XX веке: политическая история.– М., 1994.
6. Иванов М.С. Очерк истории Ирана. – М., 1952.
7. Иванов  М.С. Иранская революция 1905–1911 годов. – М., 1957.
8. Иран: история и современность. Сборник статей. – М., 1983.
9. Иран и иранцы / сост. и пер. М. Бехнама и М. Махшулова. – Алматы, 1998.
[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://iran.ru/rus/irantsi.php.
10. История Ирана. – М., 1977.
11. Коняшкина Т.А. Взаимоотношения шиитских лидеров и светской власти во время
иранской революции 1905-1911гг. // Вестник МГУ. Серия Востоковедение. – 1990. – №4.
12. Кулагина Л.М. Экспансия английского империализма в Иран в конце XIX – начале
XX вв. – М., 1981.
13. Медведик И.С. Британские дипломаты в Тегеране: взгляд на англо-российский
конфликт // Вестник Челябинского государственного университета. – 2009. – № 6 (144).
История. Вып. 30. [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://www.twirpx.com/file/673386/
14. Мутаххари Муртаза. Ислам и Иран: история взаимоотношений. Пер. с перс., примеч.
М. Махшулова. – СПб., 2008.
15. Ордубади М.С. Тавриз туманный. – Баку, 1966.
16. Очерки новой истории Ирана. – М., 1978.
17. Насреддин-Шах (Насер-Эд-Дин) // Фадеева Л.А., Лаптева М.П. Сто портретов. – Пермь,
2000.
18. Нетесов А. Миротворческая миссия за Араксом. Как русские войска нормализовали
обстановку в Персии в начале ХХ века // Независимое военное обозрение. – 2009. – 7
июля. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://nvo.ng.ru/history/2009-07-
03/12_persia.html
19. Сеидов Р.А. Иранская буржуазия в конце XIX – начале ХХ в. (начальный этап
формирования). – М., 1974.
20. Федорова И.Е. Британская политика в Иране в период революции 1905-1911 годов //
Вопросы истории. – 1980. – № 5.
21. Ша'бани Риза. Краткая история Ирана. Пер. с перс. Е.А. Морозова. – СПб., 2008.
22. Широкорад А.Б. Россия – Англия: Неизвестная война 1857-1907. Глава 24. Дела
персидские. [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://militera.lib.ru/h/shirokorad_ab2/24.html
23. Шитов Г.В. Персия под Властью Каджаров. – Л., 1933. [Електронний ресурс]. Режим
доступу: http://www.twirpx.com/files/historic/history_iran/.
24. Шумов С.А. История Ирана : [Сост.: С. А. Шумов, А. Р. Андреев]. – Москва–Киев, 2003.

Тема № 11. Перетворення Османської імперії в «хвору людину

Європи» і спроби проведення реформ вкінці XVIII – першій половині
ХІХ ст. Загострення „східного питання”.
2 години

1. Реформи Селіма ІІІ в Османській імперії, їхні передумови та суть.

2. „Східне питання” в першій половині ХІХ ст. Російсько-турецькі конфлікти і
Кримська війна 1853-1856 рр.
3. Соціально-економічні і політичні передумови проведення реформ танзімату в
Османській імперії.
4. Перетворення Махмуда ІІ і його боротьба за зміцнення центральної влади в
Османській імперії.
5. Другий період танзімату. Зародження ліберально-конституційного руху „нових
османів”.
Основні терміни і поняття: яничари, улеми, сипахійська система, вілаєт, санджак,
„східне питання”, протока Босфор, режим капітуляцій, реформи, нізам-і-джедід, Селім
ІІІ, Махмуд ІІ, Мустафа-паша Байрактар, Алі-паша Янінський, Мустафа Решід-паша,
сербські повстання, російсько-турецькі війни, Кримська війна, Бухарестський мир,
Адріанопольський мир, Паризький трактат, битва при Наварині, Ункіяр-Іскелесійська
угода, Танзімат, ешкенджи, Гюльханейський хатт-і-шериф 1839 р., модернізація,
європеїзація, „нові османи”, Намик Кемаль, ліберально-конституційний рух.

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

Джерела:
1. Акимкина Н.А., Люксембург М.А. Практикум по истории стран зарубежного Востока.
(Индия, Иран, Турция). – М., 1963.
2. Богданович М.И. Восточная война 1853-1856 гг. В 4 тт. – СПб., 1877. [Електр. ресурс].
Режим доступу: http://adjudant.ru/crimea/bogdan00.htm
3. Государственные законы и постановления Оттоманской Порты // Московский
телеграф. – 1826. – Ч. 10, № 1. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1820-1840/Gos_zakony_i_post_Ott_Por
ty/text1.phtml ; Ч. 10, № 2. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1820-1840/Gos_zakony_i_post_Ott_Por
ty/text2.phtml ; Ч. 11, № 17. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1820-1840/Gos_zakony_i_post_Ott_Por
ty/text3.phtml
4. Два указа (1801 г.) и "Священный рескрипт" (1802 г.) связанные с русско-турецко-
румынскими отношениями // Восточные источники по истории народов Юго-
восточной и Центральной Европы. – Т. 3. – М., 1974.
5. Докладная записка (ляиха) Мустафы Решида-паши султану Махмуду ІІ. Пер. с турец.
Н.А. Дулиной // Письменные памятники Востока. – М., 1981.
6. К вопросу о положении христианской церкви в османском государстве // Османская
империя. Государственная власть и социально-политическая структура. – М., 1990.
7. Каченовский М.Т. Взгляд на происшествия 1804-го года // Вестник Европы. – 1805. – Ч.
19, № 1. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1800-1820/Blick_1804/text.htm
8. Каченовский М.Т. Политические и статистические замечания о турецкой империи //
Вестник Европы. – 1807. – Ч. 34, № 14. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1800-1820/Polit_zam_tur_imperii/
text1.htm ; Ч. 34, № 15. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
 http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1800-1820/Polit_zam_tur_imperii/
text2.htm
9. Каченовский М.Т. О янычарах // Вестник Европы. – 1807. – Ч. 35, № 19. [Електр. ресурс].
Режим доступу: http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1800-1820/Janycar/
text1.htm
10. Каченовский М.Т. Об опасностях, угрожающих турецкой империи // Вестник Европы.
– 1811. – Ч. 60, № 21. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1800-1820/Ob_opasnostjach/text.htm
11. Каченовский М.Т. Нынешний властелин Турции и жизнь константинопольская //
Вестник Европы. – 1828. – Ч. 161, № 14. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1820-1840/Vestnik_Evropy_II/
nynesnij_vlastelin_turcii_1828.htm
12. Каченовский М.Т. Взгляд на внутреннее состояние турецкой империи // Вестник
Европы. – 1829. – Ч. 166, № 11. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1820-1840/Vestnik_Evropy_II/
vzgljad_vnutr_sost_tur_imp_1829_1.htm ; Ч. 166, № 11. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1820-1840/Vestnik_Evropy_II/
vzgljad_vnutr_sost_tur_imp_1829_2.htm
13. Оливье Г.А. Путешествие через Оттоманскую империю, Египет и Персию / Пасван
оглу // Вестник Европы. – 1802. – Ч. 1, № 4. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1800-1820/Olivie_G_A/text3.htm
14. Оливье Г.А. Путешествие через Оттоманскую империю, Египет и Персию / О
провинциальном начальстве в Оттоманской империи // Вестник Европы. – 1802. – Ч. 2,
№ 7. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1800-1820/Olivie_G_A/text1.htm
15. Оливье Г.А. Путешествие через Оттоманскую империю, Египет и Персию / Несколько
слов о характере мусульман, греков, армян и жидов Константинопольских // Вестник
Европы. – 1808. – Ч. 39, № 11. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1800-1820/Olivie_G_A/text4.htm
16. Оливье Г.А. Путешествие через Оттоманскую империю, Египет и Персию / О дворе
султана турецкого, о серале его, гареме, фамилии и придворном штате // Вестник
Европы. – 1809. – Ч. 48, № 24. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1800-1820/Olivie_G_A/text2.htm
17. Селим III Жигандари // Вестник Европы. – 1807. – Ч. 34. № 16. [Електр. ресурс]. Режим
доступу: http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1800-1820/Selim_III/
selim_III.htm
18. Хрестоматия по новой истории в 3 тт. – Т.2. – М., 1965.
19. Чихачев П.А. Письма о Турции. – М., 1960.
20. G.W. Турецкая система финансов // Вестник Европы. – 1820.– Ч. 112. № 16. [Електр.
ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1800-1820/Tureck_sistema_fin/
text1.htm

Монографії, посібники, статті:

1. Боджолян М.Т. Реформы 20-30-х гг. ХІХ в. в Османской империи. – Ереван, 1984.
2. Внешнеэкономические связи Османской империи в новое время (конец XVIII – начало
XX вв.). – М., 1989. 
3. Гасратян М.А., Орешкова С.Ф. Петросян Ю.А. Очерки истории Турции. – М., 1983.
4. Грачев В.П. Балканские владения Османской империи на рубеже XVIII–XIX вв.:
внутреннее положение, предпосылки национально-освободительных движений. – М.,
1990.
5. Дулина Н.А. Османская империя в международных отношениях (30-40-е годы ХІХ в.). –
М., 1980.
6. Дулина Н.А. Танзимат и Мустафа Решид-паша. – М., 1984.
7. Еремеев Д.Е., Мейер М.С. История Турции в средние века и новое время. – М., 1992.
8. Ихсаноглу Э. История Османского государства, общества и империи. В 2 тт. – М., 2006.
9. Кинросс Л. Расцвет и упадок Османской империи. – М., 1999.
10.Киреев Н.Г. История этатизма в Турции. –М., 1999.
11.Клейман Г.А. Армия и реформы: османский опыт модернизации. – М., 1989.
12.Кримський А. Історія Туреччини. – Київ–Львів, 1996.
13.Мейер М.С. Османская империя в XVIII веке. Черты структурного кризиса. – М., 1991.
14.Миллер А.Ф. Мустафа паша Байрактар. – М.–Л., 1947.
15.Миллер А.Ф. Краткая история Турции. – М., 1948.
16.Новичев А.Д. История Турции. Новое время. В 3 чч. – Л., 1968-1978: ч.1 (1792-1839); ч.2
(1839-1853); ч.3. (1853-1875).
17.Османская империя: государственная власть и социально-политическая структура. –
М., 1990.
18.Османская империя: Система государственного управления, социальные и этно-
религиозные проблемы. – М., 1986.
19.Петросян И.Е., Петросян Ю.А. Османская империя: реформы и реформаторы (конец
XVIII – начало XX вв.). – М., 1993.
20.Петросян Ю.А. «Новые османы» и борьба за Конституцию 1876 г. в Турции. – М., 1958.
21.Петросян Ю.А. Османская империя: могущество и гибель. Исторические очерки. – М.,
1990.
22.Сафрастян Р.А. Доктрина османизма в политической жизни Османской империи (50-
70-е гг. ХІХ в.). – Ереван, 1985.
23.Сафрастян П.А. Отражение доктрины османизма в законодательных актах Порты (50-
60-е гг. XIX в.) // Турция. История и современность. Сборник статей. – М., 1988.
24.Сергеев В.И. Янычары (меч ислама). – Ростов-на-Дону, 2000.
25.Тарле Е.В. Крымская война: в 2-х т. — М.-Л., 1941-1944. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://militera.lib.ru/h/tarle3/index.html
26. Тодорова М.Н. Англия, Россия и Танзимат: вторая четверть XIX века. Пер. с болг. –
М.,  1983.
27.Фадеева И.Л. Мидхат-паша. Жизнь и деятельность. – М., 1977.
28.Фадеева И.Л. Официальные доктрины в идеологии и политике Османской империи:
(Османизм - панисламизм). XIX – начало XX века. – М.,  1985.
29.Шеремет В.И. Турция и Адрианопольский мир 1829 г. Из истории восточного вопроса.
– М., 1975.
30.Шеремет В.И. Османская империя и Западная Европа. (Вторая треть ХІХ в.) – М., 1986.
31.Финкель К. История Османской империи: видение Османа. – М., 2010.
32.Хитцель Ф. Османская империя / Пер.  с  франц. Под ред. В.И. Шеремета. – М.,  2006.

Тема № 12. Османська імперія на початку ХХ ст.

Молодотурецька революція.
2 години
 1. Кризове становище Османської імперії на початку ХХ ст. Причини і
передумови революції 1908 р.
2. Рушійні сили та хід Молодотурецької революції 1908 р. Історична оцінка її
наслідків.
3. Внутрішня політика молодотурецького уряду в 1908-1914 рр. Доктрини
османізму та пантюркізму.
4. Подальший розпад Османської імперії (Тріполітанська і Балканські війни).
Посилення пронімецького курсу зовнішньої політики.
5. Туреччина під час Першої світової війни та її наслідки для країни.
Основні терміни і поняття: Абдул-Хамід ІІ, „зулюм”, панісламізм, доктрина
оосманізму, напівколонія, протока Дарданели, протока Босфор, вірменські погроми,
партія „Єднання і прогрес” (Іттіхад ве тераккі), Ахмед Різа-бей, принц Сабахаддин,
четники, Албанія, Македонія, „Джан верір”, Внутрішня Македонська революційна
організація, м. Ресна, м. Салоніки, м. Стамбул, Ахмед Ніязі-бей, молодотурецька
революція, партія „Ахрар”, Мехмед V Решид, партія „Свобода і прогрес” (Хюррієт ве
ітілаф), Тріполітанська війна, Балканські війни, Уши-Лозаннський мирний договір,
Лондонський мирний договір, Бухарестський мирний договір, лінія Мідьє–Енез, м.
Едірне, Зія Гьокалп, молодотурецький тріумвірат: Енвер-паша, Талаат-паша та
Джемаль-паша, генерал Ліман фон Сандерс, пронімецький курс, Троїстий Союз, крейсер
„Ґебен”, крейсер „Бреслау”, Сарикамиська битва, Галіполійська операція, депортація,
геноцид, Кавказький фронт, Месопотамський фронт, Мудроське перемир’я,

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

Джерела:
1. Авдеев В.А. А.Н. Куропаткин — Разведывательная миссия в Турцию. Терновый венец
генерала А.Н. Куропаткина // Военно-исторический журнал. – 1995. – № 4.
2. Акимкина Н.А., Люксембург М.А. Практикум по истории стран зарубежного Востока.
(Индия, Иран, Турция). – М., 1963.
3. Арбузов Н.К. Из воспоминаний о Царьграде // Исторический вестник. – 1914. – № 12.
[Електр. ресурс]. Режим доступу: http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1880-
1900/Arbuzov_N_K/text.htm
4. Гаспринский И. Письмо Исмаила Гаспринского османскому султану // Эхо веков. –
2002. – № 1/2. [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1880-1900/Gasprinskij_I/
brief_sultan_30_10_1894.htm
5. Деренталь А. Письмо из Константинополя // Вестник Европы. – 1912. – № 3. [Електр.
ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XX/1900-1920/Derental_A/text1.htm
6. Камсаракан К Из донесений российского вице-консула в Ване, надворного советника
Костандина Камсаракана // Историко-филологический журнал. – 1988. – № 2 (121).
[Електр. ресурс]. Режим доступу: http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1860-
1880/Kamsarakan/text.htm
7. Конституция Оттоманской империи // Убичини А., Куртейль П. Современное
состояние Оттоманской империи. Пер. с франц. – СПб, 1877 / Приложение. [Електр.
ресурс]. Режим доступу: http://www.textreferat.com/referat-6311-25.html
8. Микаелян В. Секретные донесения российских генеральных консулов в Эрзеруме об
армянских погромах в Ване и освободительной борьбе западных армян // Историко-
филологический журнал. – 2000. – № 2 (154). [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1880-1900/Arm_pogromy/text1.htm
9. Попов А. Турецкая революция 1908-1909 гг. // Красный архив. – 1930. – № 6(43); 1931. –
№ 1(44); 1931. – № 2(45). [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/turk.htm
10. Смирнов В.Д. Официальная Турция в лицах // Вестник Европы. – 1878. – № 1. [Електр.
ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1860-1880/Smirnov_V_D/text2.htm
11. Хвостов В. Записка А. И. Нелидова в 1882 г. о занятии проливов // Красный архив. –
1931. – № 3 (46). [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1880-1900/Nelidov_A_I/
zapiska_zanjatii_proliv_06_12_1882.htm
12. Хвостов В. Проект захвата Босфора в 1896 г. // Красный архив. – 1931. – № 4-5 (47-48).
[Електр. ресурс]. Режим доступу: http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1880-
1900/Zachvat_Bosfora_1896/text.htm
13. Хвостов В. Письмо А. П. Моренгейма о французской политике на Ближнем Востоке.
(1896 г.) // Красный архив. – 1932. – № 3 (52). [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1880-1900/Morengeim_A_P/
brief_naher_osten_1896.htm
14. Хвостов В. Царское правительство о проблеме проливов в 1898-1911 гг. // Красный
архив. – 1933. – № 6 (61). [Електр. ресурс]. Режим доступу:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1880-1900/Probema_prolivov/text.htm
15. Хрестоматия по новой истории. В 2 чч. – Ч. 2. – М., 1953.
16. Чернецов А.С., Гудина В.Н.  Влияние революции 1905-1907 гг. в России на Турцию,
Иран и Китай (по донесениям российских дипломатических и консульских
представителей) // Новая и новейшая история. – 1976. – № 4.
17. Чихачев П.А. Великие державы и Восточный вопрос. – М., 1970.

Монографії, посібники, статті:

1. Абдул-Хамид II // Фадеева Л.А., Лаптева М.П. Сто портретов. – Пермь, 2000.
2. Алиев Г.З. Турция в период правления младотурок (1908-1918 гг.). – М., 1972.
3. Валуйский А.М. Восстание в Восточной Анатолии накануне младотурецкой
революции // Турецкий сборник. – М., 1958.
4. Вдовиченко Д.И. Энвер-паша // Вопросы истории. – 1977. – №8.
5. Внешнеэкономические связи Османской империи в новое время (конец XVIII – начало
XX вв.). – М., 1989. 
6. Гасанова Э.Ю. Идеология буржуазного национализма в Турции. – Баку, 1966.
7. Геноцид армян в Османской империи. – Ереван, 1966.
8. Еремеев Д.Е., Мейер М.С. История Турции. – М., 1992.
9. Желтяков А.Д. К вопросу о вестернизации Турции в новое время // Историография и
источниковедение истории стран Азии и Африки. Вып. 2. – Ленинград, 1968. 
10. Желтяков А.Д. Печать в общественно-политической и культурной жизни Турции
(1729-1908). – М., 1972.
11. Желтяков А.Д. Режим печати при младотурках // Проблемы истории Турции. – М.,
1978.
12. Киреев Н.Г. Вопросы государственной и частной собственности в турецких
конституциях // Турция. История и современность. – М., 1988.
13. Клейнман Г. А. Армия и реформы: османский опыт модернизации (XIX в.). – М., 1989.
14. Кузнецов В.С. Абдул-Хамид II // Вопросы истории. – 2006. – №4.
15. Кямилев Х. Намык Кемаль // Турецкий сборник. – М., 1958.
16. Миллер А.Ф. Краткая история Турции. – М., 1948.
17. Миллер А.Ф. 50-летие младотурецкой революции. – М., 1958.
18. Миллер А.Ф. Революция 1908г. и Мустафа Кемаль // Народы Азии и Африки. – 1975. –
№3.
19. Новичев А.Д. Турция. Краткая история. – М., 1965.
20. Оруджев М.Г. Из истории проникновения германского империализма в Турцию. –
Баку, 1961.
21. Петросян И.Е., Петросян Ю.А. К вопросу о движущих силах реформаторского и
конституционного движения в Османской империи (Некоторые процессы
социальной трансформации) // Тюркологический сборник. 1979. – М., 1985. 
22. Петросян И.Е., Петросян Ю.А. Османская империя: реформы и реформаторы (конец
XVIII – начало XX вв.). – М., 1993. 
23. Петросян Ю.А. Младотурецкое движение (Вторая половина XIX – начало ХХ вв.). – М.,
1971.
24. Петросян Ю.А. К вопросу о формировании и эволюции общественно-политических
взглядов Зия-паши // Тюркологический сборник. 1979. – М., 1985.
25. Петросян Ю.А. Османская империя: могущество и гибель. – М., 1990.
26. Петросян Ю.А. Первая турецкая конституция (К столетию со дня провозглашения) //
Народы Азии и Африки. – 1976. – № 6.
27. Тодорова М.Н. Европеизация Османской империи (постановка проблемы и ее
освещение в современной западной и турецкой историографиях) // Народы Азии и
Африки. – 1977. – № 2. 
28. Фадеева И.Л. Официальные доктрины в идеологии и политике Османской империи:
(Османизм - панисламизм). XIX – начало XX века. –М., 1985.
29. Фадеева И.Л. Идейно-политическая борьба вокруг Османского Халифата в последней
четверти XIX в. // Вопросы истории. – 1986. – № 10.
30. Феномен восточного деспотизма: структура и власть. – М., 1993.
31. Шпилькова В.И. Младотурецкая революция 1908-1909 гг. – М., 1977.