ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.

ФОРМУВАННЯ СПОЖИВНИХ
ВЛАСТИВОСТЕЙ СПОЖИВЧИХ ТОВАРІВ
ТЕМА 1. СПОЖИВНІ ВЛАСТИВОСТІ ТОВАРІВ

1. Що може бути предметом товарознавства на 1 та 2 рівнях пізнання?

1. споживна вартість товару;
2. властивості товарів;
3. параметри товарів;
4. показники якості товарів.
2. Як називається поділ ринку на чіткі групи споживачів, яким можуть
знадобитися окремі товари?
1. сегментація ринку;
2. територіальний розподіл;
3. регіональна структура;
4. позиціонування товару.
3. Що називається позиціюванням товару на ринку?
1. визначення місця товару на ринку та розробка комплексу заходів, що забезпечують
товарові конкурентоспроможність;
2. сегментація ринку за цільовим споживачем;
3. типологія споживачів;
4. визначення конкурентного середовища.
4. Об’єктивні властивості товарів, які проявляються в процесі споживання чи
експлуатації та визначають корисність товару, називаються:
1. функціональними властивостями;
2. споживними властивостями;
3. експлуатаційними властивостями;
4. ступенем корисності.
5. Сукупність споживних властивостей і їх показників, завдяки яким
товар спроможний задовольнити різноманітні потреби, визначається, як:
1. асортиментна характеристика товару;
2. якісна характеристика товару;
3. споживна цінність товару;
4. багатофункціональність товару.
6. Потреби споживачів у безпеці існування, впевненості у майбутньому,
класифікуються, як:
1. соціальні;
2. фізіологічні;
3. естетичні;
4. екзистенційні.
7. Соціальні потреби людини обумовлені:
1. існуванням та розвитком людини як біологічної істоти;
2. самовираженням, самовдосконаленням;
3. спілкуванням, суспільним визнанням, статусом у суспільстві;
4. стабільністю суспільства, гарантованістю працевлаштування.
8. Потреби людини, які генетично детерміновані та зумовлені природним
середовищем, називаються:
1. біогенні;
2. абсолютні;
3. соціогенні;
4. особисті.
9. Тип споживання, коли предмети споживання сприймаються як засоби
підтримання і збереження життя, називається:
1. перетворювальний;
2. пасивний;
3. престижний;
4. утилітарний.
10. Функціональна властивість товару визначається, як:
1. відповідність товару цільовому призначенню;
2. доцільність збуту і споживання товару;
3. відповідність товару індивідуальним потребам людини;
4. психологічно-фізіологічне сприйняття товару споживачем.
11. Поведінку виробу при транспортуванні, зберіганні, обслуговуванні і ремонті
характеризують показником:
1. універсальності товару;
2. досконалості виконання основної функції;
3. досконалості виконання допоміжних функцій;
4. збереженості товару.
12. Споживна властивість товару виконувати потрібні функції до переходу в
граничний стан при встановленій системі технічного обслуговування та ремонту
визначається як:
1. ремонтопридатність;
2. збереженість;
3. надійність;
4. довговічність.
13. Властивість виробу безперервно зберігати працездатність
протягом деякого часу або деякого напрацювання визначається як:
1. збереженість;
2. безвідмовність;
3. надійність;
4. довговічність.
14. Здатність товарів відновлювати свої властивості шляхом профілактичного
огляду і ремонту та технічного обслуговування визначається як:
1. безвідмовність;
2. надійність;
3. ремонтопридатність;
4. довговічність.
15. Властивість виробів зберігати певний час кількісні і якісні показники, що
забезпечують їх використання за призначенням після транспортування і
зберігання визначається як:
1. ремонтопридатність;
2. збереженість;
3. надійність;
4. довговічність.
16. Які властивості товарів характеризують умови, що впливають на організм і
працездатність людини при експлуатації виробів?
1. антропометричні;
2. гігієнічні;
3. психологічні;
4. психолого-фізіологічні.
17. Які властивості товарів характеризують відповідність конструкції виробу і
його елементів формі і масі тіла людини, що забезпечує комфорт, зручність при
споживанні (експлуатації)?
1. антропометричні;
2. психологічні;
3. психолого-фізіологічні;
4. естетичні.
18. Які властивості характеризують здатність товарів забезпечувати при
споживанні (експлуатації) відповідність виробів сприйняттю, мисленню та
навичкам людини?
1. гігієнічні;
2. психологічні;
3. психолого-фізіологічні;
4. естетичні.
19. Які властивості товару здатні комплексно задовольнити психологічні,
фізіологічні потреби людини і створюють відчуття комфорту?
1. гігієнічні;
2. психологічні;
3. естетичні;
4. психолого-фізіологічні.
20. Які властивості товару виявляють у чуттєво-сприйнятливих ознаках форми
свою суспільну цінність та соціально-культурну значущість?
1. психологічні;
2. естетичні;
3. соціальні;
4. психолого-фізіологічні.
21. Які показники складають комплекс естетичних властивостей товару?
1. інформаційна виразність, психолого-фізіологічні властивості, цілісність композиції,
досконалість виробничого виконання і товарного вигляду;
2. інформаційна виразність, раціональність форми, ергономічні властивості,
досконалість виробничого виконання і товарного вигляду;
3. інформаційна виразність, раціональність форми, цілісність композиції, зручність
форми, конструкції, перевезення і зберігання;
4. інформаційна виразність, відповідність стилю і моді, цілісність композиції,
досконалість виробничого виконання і товарного вигляду.
22. Якими одиничними показниками характеризується комплексний показник
композиційної цілісності?
1. функціонально-конструктивна зумовленість форми, художньо-образна виразність,
відповідність стилю і моді;
2. гармонійність пропорцій, чистота виконання контурів, раціональність і рекламна
виразність, ретельність пакування;
3. гармонійність об’ємно-просторової структури, архітектонічність, пластичність,
колорит, художньо-графічна виразність;
4. ретельність нанесення декоративних і захисних покрить, колорит, художньо-образна
виразність.
23. Споживна властивість, яка характеризує ступінь захисту людини від
небезпечних та шкідливих чинників, що виникають під час споживання чи
експлуатації товару, називається:
1. надійність;
2. доброякісність;
3. безпека споживання;
4. екологічність.
24. Будь-яка особа, яку залучають для оцінки властивостей продукту, що вона
споживає, – це:
1. експерт;
2. дегустатор;
3. споживач;
4. дослідник.
25. Процес дослідження, який проводиться групою осіб з метою органолептичної
оцінки харчового продукту, називається:
1. аналіз;
2. дегустація;
3. експертиза;
4. діагностика.
ТЕМА 2. ПОЖИВНІ ВЛАСТИВОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
1. Чим обумовлена біологічна цінність харчових продуктів?
1. умістом білків, жирів, вуглеводів;
2. умістом вітамінів, мінеральних елементів;
3. умістом незамінних поживних речовин та біологічно активних сполук;
4. відсутністю токсичного, канцерогенного, мутагенного впливу на організм людини.
2. Чим обумовлена фізіологічна цінність харчових продуктів?
1. засвоюваністю поживних речовин;
2. умістом біологічно активних сполук;
3. специфічною дією речовин на органи і системи людини;
4. відповідністю показників якості продукту вимогам нормативної документації.
3. Чим обумовлена енергетична цінність харчових продуктів?
1. Умістом білків, жирів, вуглеводів;
2. умістом вітамінів, мінеральних елементів;
3. засвоюваністю;
4. доброякісністю.
4. Визначте найслабкіший тип зв'язку води з сухими речовинами в харчових
продуктах:
1. фізико-механічний;
2. фізико-хімічний;
3. хімічний;
4. адсорбційний.
5. Яка в середньому для людини добова потреба у воді?
1. 2,5 – 3,0 л;
2. 3,5 – 4,0л;
3. 5,0 л
4. 1,0 – 1,5 л.
6. Визначте добову потребу у вуглеводах для організму людини:
1. 400-500 г;
2. 50-100 г;
3. 1000-1500 г;
4. 10-50 г.
7. Назвіть добову норму споживання легкозасвоюваних цукрів для організму
людини:
1. 50-100 г;
2. 150-200 г;
3. 220-250 г;
4. 400-500 г.
8. Назвіть добову норму споживання жирів для організму людини:
1. 80-100 г;
2. 150-200 г;
3. 220-250 г;
4. 400-500 г.
9. Скільки енергії (ккал) виділяється під час окиснення в організмі 1 г
жиру?
1. 9,05 ккал;
2. 4,20 ккал;
3. 3,75 ккал;
4. 5,05 ккал.
10. Скільки енергії (ккал) виділяється під час окиснення в організмі 1
г білку?
1. 9,75 ккал;
2. 4,31 ккал;
3. 3,75; ккал
4. 5,05 ккал.
11. Скільки енергії (ккал) виділяється під час окиснення в організмі 1
г вуглеводів?
1. 9,05 ккал;
2. 4,20 ккал;
3. 3,75 ккал;
4. 5,05 ккал.
12. Які мінеральні елементи переважають у твердих тканинах організму людини?
1. Nа (натрій);
2. Са, Мg (кальцій, магній);
3. А1, І (алюміній, йод);
4. К, СІ (калій, хлор).
13. Назвіть специфічну фізіологічну дію вітаміну А:
1. участь у процесах зору (фоторецепція);
2. ліпотропна дія;
3. антиоксидантна дія;
4. участь в обміну Са і Р (кальцію і фосфору).
14. Назіть специфічну фізіологічну дію вітаміну філохінону (вітаміну К):
1. регуляція холестеринового обміну;
2. коферментна функція;
3. участь у процесах зсідання крові;
4. сприяння процесу регенерації тканин.
15. Назвіть специфічну фізіологічну дію аскорбінової кислоти:
1. забезпечення імунітету та кровотворення;
2. регуляція холестеринового обміну;
3. реабсорбція фосфатів та кальцію в нирках;
4. коферментна функція.
16. Назвіть специфічну фізіологічну дію вітаміну В1 (тіаміну):
1. участь в обміні вуглеводів;
2. протипухлинна дія;
3. вплив на репродуктивні органи;
4. регуляція діяльності нервової системи.
17. Назвіть специфічну фізіологічну дію вітаміну В12 (цианкобламіну):
1. антистресорна функція;
2. коферментна функція;
3. кровотворна функція;
4. сприяння засвоєнню білка їжі.
18. Назвіть специфічну фізіологічну дію вітаміну Д (кальциферолу):
1. регуляція проникності клітинних мембран;
2. антианемічна функція;
3. здійснення обміну кальцію і фосфору;
4. антиоксидантна функція.
19. Назвіть рослинні продукти, в яких амінокислотний склад білків
наближається до складу тваринних білків:
1. спіруліна;
2. соя;
3. кукурудза;
4. шпинат.
20. Яку частку (%) від добової енергетичної потреби людини становлять білки?
1. 11 – 13 %;
2. 25 – 27 %;
3. 48 – 50 %;
4. 60 – 64 %.
21. Яку частку (%) від добової енергетичної потреби людини становлять жири?
1. 11 – 13 %;
2. 25 – 27 %;
3. 48 – 50 %;
4. 60 – 64 %.
22. Яку частку (%) від добової енергетичної потреби людини становлять
вуглеводи?
1. 11 – 13 %;
2. 25 – 27 %;
3. 48 – 50 %;
4. 60 – 64 %.
23. Чим обумовлена більш низька засвоюваність білків рослинного походження
порівняно з білками тваринного походження?
1. амінокислотним складом;
2. стійкістю клітинних мембран;
3. швидкістю ферментативного перетравлення;
4. умістом антиоксидантів.
24. Визначте добову потребу у харчових волокнах для організму людини:
1. 400-500 г;
2. 50-100 г;
3. 1000-1500 г
4. 25-50 г.
25. Визначте добову потребу у білках для організму людини:
1. 400-500 г;
2. 50-100 г;
3. 1000-1500 г;
4. 10-50 г.
26. Середня добова потреба організму людини в мінеральних
елементах становить:
1. 10-20 г;
2. 20-30 г;
3. 100-150 мг;
4. 500-700 мг.
27. До складу нуклеїнових кислот та ряду ферментів входить макроелемент:
1. магній;
2. натрій;
3. хлор;
4. фосфор.
28. При недостачі якого макроелементу в харчуванні людини .порушується
засвоєння їжі, на стінках судин відкладається кальцій?
1. калій;
2 магній;
3. сірка;
4. натрій.
29. Який макроелемент бере участь у підтриманні осмотичного тиску в
тканинних рідинах та крові?
1. кальцій;
2. натрій;
3. магній;
4. сірка.
30. Фізіологічне значення якого макроелементу пов’язано з його участю в регуляції
водно-сольового обміну?
1. кальцію;
2. магнію;
3. фосфору;
4. хлору.
31. Який мінеральний елемент сприяє синтезу гемоглобіну крові?
1. залізо;
2. кальцій;
3. магній;
4. хлор.
32. В якій кількості мікроелементи містяться в харчових продуктах?
1. не більше 1 мг на 100 г продукту;
2. не більше 10 мкг на 10.0 г продукту;
3. понад 1 мг на 100 г продукту;
4. понад 10 мкг на 1 кг продукту.
33. Який мікроелемент є структурним компонентом деяких амінокислот?
1. кальцій;
2. натрій;
3. магній;
4. сірка.
34. Який мікроелемент належить до кровотворних?
1. цинк;
2. залізо;
3. селен;
4. хром.
35. Який мікроелемент необхідний для перенесення заліза до
кісткового мозку?
1. марганець;
2. цинк;
3. йод;
4. мідь.
36. Який мікроелемент є складовою частиною вітаміну В12?
1. залізо;
2. мідь;
3. кобальт;
4. марганець.
37. Функцією якого мікроелементу є вплив на засвоєння глюкози?
1. фтор;
2. хром;
3. селен;
4. йод.
38. Фізіологічне значення фтору полягає у:
1. участі у синтезі інсуліну;
2. виконанні функцій, властивих вітаміну Е;
3. участі в процесах формування зубної емалі, дентину та розвитку
зубів;
4. синтезі гормонів тироксину, дийодтирозину, трийодтироніну.
39. Недостатнє надходження якого мікроелементу в організм людини призводить
до розладу функції щитовидної залози?
1. фтору;
2. йоду;
3. селену;
4. хрому.
ТЕМА 3. ЯКІСТЬ І БЕЗПЕЧНІСТЬ ТОВАРІВ
1. Наведіть правильне визначення показника якості продукції:
1. товарознавча категорія, що показує ступінь задоволення потреб споживача своїми
споживчими властивостями;
2. об’єктивна особливість, яка може виявлятися під час створення продукції, її
експлуатації чи споживання;
3. кількісна характеристика однієї чи кількох властивостей продукції, що
характеризують її якість;
4. здатність витримувати конкуренцію у порівнянні з аналогічними об’єктами на
даному ринку.
2. Відносна характеристика якості товару, що ґрунтується на порівнянні якісних
показників оцінюваного товару з відповідними показниками товару, що
приймається як базовий зразок, називається:
1. інтегральний показник якості;
2. рівень якості товару;
3. комплексний показник якості;
4. відносне значення показника якості.
3. За яким показником якості товару досягається найбільший ефект від його
споживання чи експлуатації?
1. визначальний показник якості;
2. комплексний показник якості;
3. відносне значення показника якості;
4. оптимальне значення показника якості.
4. Яке значення показника якості характеризується як відношення показника
якості досліджуваного товару до відповідного показника базового товару?
1. оптимальне значення показника якості;
2. відносне значення показника якості;
3. регламентоване значення показника якості;
4. гарантоване значення показника якості.
5. Для якого показника якості зниження чи підвищення його значення
кваліфікується як невідповідність нормативним документам?
1. оптимальне значення показника якості;
2. граничне значення показника якості;
3. регламентоване значення показника якості;
4. гарантоване значення показника якості.
6. Яке значення показника якості товару встановлюється нормативними
документами?
1. граничне значення показника якості;
2. відносне значення показника якості;
3. регламентоване значення показника якості;
4. номінальне значення показника якості.
7. Яке значення показника якості товару є таким, відносно якого відраховують
допустиме відхилення?
1. граничне значення показника якості;
2. відносне значення показника якості;
3. регламентоване значення показника якості;
4. номінальне значення показника якості.
8. Ступінь досконалості властивостей та характерних рис харчового продукту,
які здатні задовольнити потреби (вимоги) та побажання тих, хто споживає або
використовує цей харчовий продукт, називається:
1. безпечність харчового продукту;
2. якість харчового продукту;
3. поживна цінність харчового продукту;
4. придатність харчового продукту.
9. Стан харчового продукту, що є результатом діяльності з виробництва та обігу,
яка здійснюється з дотриманням вимог, встановлених санітарними заходами та
технічними регламентами, та забезпечує впевненість у тому, що продукт не
завдає шкоди здоров’ю споживача, якщо він спожитий за призначенням,
називається:
1. придатність харчового продукту;
2. надійність харчового продукту;
3. безпечність харчового продукту;
4. якість харчового продукту.
10. Будь-який хімічний, фізичний, біологічний чинник, речовина, матеріал або
продукт, що впливає або за певних умов чи рівнів концентрації може негативно
впливати через харчування на здоров’я людини, називається:
1. функціональний чинник;
2. небезпечний чинник;
3. забруднююча речовина;
4. харчова добавка.
11. Відсутність у товарі неприпустимого ризику, який може виникнути в
результаті біопошкоджень, називається:
1. біохімічна безпека;
2. мікробіологічна безпека;
3. санітарно-гігієнічна безпека;
4. харчова безпека.
12. Найбільш пожежонебезпечними при зберіганні є групи товарів:
1. спирт, нафтопродукти, лаки, фарби, розчинники;
2. одяг, взуття, картон, папір, деревина;
3. рослинна олія, харчові тваринні жири;
4. зернові культури, крупи, борошно.
13. Комплекс заходів, що вживаються виробниками, розповсюджувачами,
органами державного ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності
продукції загальній вимогі щодо безпечності продукції, називається:
1. ветеринарно-санітарна експертиза;
2. санітарно-епідеміологічна експертиза;
3. належна практика виробництва;
4. вилучення продукції з обігу.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2.ОСНОВИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТОВАРІВ В
ПРОЦЕСІ ТОВАРОРУХУ
ТЕМА 4. ЗБЕРЕЖЕННЯ ЯКОСТІ ТА КІЛЬКОСТІ ТОВАРІВ ПІД ЧАС
ТОВАРОРУХУ

1. Які зовнішні чинники середовища впливають на зміну якості і масу товарів?

1. температура, відносна вологість повітря, газовий склад повітря, інтенсивність руху
повітря, сила тиску повітря на товар, наявність гризунів, шкідників;
2. температура середовища, опромінення, особливості конструкції товару, хімічний
склад;
3. наявність механічних об’єктів у повітрі, механічна дія різної сили, періодичності,
інтенсивності, властивості конструктивних матеріалів;
4. гризуни, шкідники, мікроорганізми, наявність у товарі каталізаторів хімічних і
біологічних реакцій, хімічний склад.
2. Які із наведених змін товарів відбуваються у період товароруху під впливом змін
температур?
1. злипання кондитерських виробів, розмокання миючих засобів, відпадання і
жолоблення етикеток;
2. втрата крихкості сухарних виробів, втрата сипкості цукру-піску, набуття хвилястості
паперу й целофану;
3. «сивина» глазурованих шоколадом цукерок, просякнення розтопленого жиру через
картонну упаковку продуктів, злипання свічок;
4. зменшення маси товарів, зсідання тканин і шкіряних виробів, зморщування плодів і
овочів.
3. Які із наведених змін товарів відбуваються у період товароруху внаслідок
десорбції?випаровування
1. злипання кондитерських виробів, розмокання миючих засобів, відпадання і
жолоблення етикеток;
2. втрата крихкості сухарних виробів, втрата сипкості цукру-піску, набуття хвилястості
паперу й целофану;
3. сплющування зовнішньої поверхні товару, запилення одягу, меблів, радіоелектронної
апаратури;
4. зменшення маси товарів, зсідання тканин і шкіряних виробів, зморщування плодів і
овочів.
4. Які із наведених змін товарів відбуваються у період товароруху внаслідок сорбції?
поглинання вологи
1. злипання кондитерських виробів, розмокання миючих засобів, відпадання і
жолоблення етикеток, набуття хвилястості паперу й целофану;
2. розшарування емульсій, помутніння олій, сублімація нафталіну, збільшення
газопроникності полімерних плівок;
3. «сивина» глазурованих шоколадом цукерок, просякнення розтопленого жиру через
картонну упаковку продуктів, злипання свічок;
4. зменшення маси товарів, зсідання тканин і шкіряних виробів, зморщування плодів і
овочів
5. Які із наведених змін товарів відбуваються у період товароруху під впливом
світла, променевої енергії?
1. помутніння вин і лікеро-горілчаних виробів, зміна смаковитості і кольору пряженого
молока, зміна запаху смаженого м’яса;
2. зниження розварювання круп із зернових і бобових культур, розмокання мармеладу,
черствіння хліба;
3. корозія металів, окиснення ароматичних олій і вітаміну С, меланоїдиноутворення,
старіння колоїдів;
4. старіння і деструкція полімерів, зміна забарвлення тканин, вицвітання меблів,
жолоблення полімерних виробів.
6. Які із наведених змін товарів відбуваються у період товароруху внаслідок
протікання реакції меланоїдиноутворення?
1. помутніння вин і лікеро-горілчаних виробів, окиснення жирів і поліфенольних
сполук, перетворення глікогену на молочну кислоту;
2. зниження розварювання круп із зернових і бобових культур, розмокання мармеладу,
черствіння хліба;
3. старіння і деструкція полімерів, зміна забарвлення тканин, вицвітання меблів,
жолоблення полімерних виробів;
4. потемніння сушених плодів, томат-продуктів, овочевих консервів, зміна смаковитості
і кольору пряженого молока, зміна запаху смаженого м’яса і риби.
7. Які процеси відбуваються в товарах з участю ферментів під час товароруху?
1. біологічні;
2. біохімічні;
3. мікробіологічні;
4. гідролітичні.
8. Процес гідролітичного розпаду полімерних сполук, що знаходяться в тканинах
живого товару, внаслідок чого змінюються органолептичні властивості товару,
називається:
1. автоліз;
2. гниття;
3. бродіння;
4. дихання.
9. Процес деструкції білкових речовин мікроорганізмами називається:
1. автоліз;
2. гниття;
3. бродіння;
4. пліснявіння.
10. Гідроліз целюлози в анаеробних умовах під впливом ферменту целюлази з
утворенням целобіози називається:
1. бродіння;
2. дихання;
3. гниття;
4. омилення.
11. Як називається процес розпаду безазотистих органічних речовин під впливом
ферментів, які виділяються мікроорганізмами?
1. бродіння;
2. автоліз;
3. дихання;
4. омилення.
12. Процеси дихання, гідролізу і автолізу, які відбуваються у товарах у період
товароруху, відносяться до:
1. мікробіологічних;
2. фізіологічних;
3. біохімічних;
4. самопливних.
13. Процеси бродіння, гниття і пліснявіння, які відбуваються у товарах у період
товароруху, відносяться до:
1. фізико-хімічних;
2. мікробіологічних;
3. фізіологічних;
4. біохімічних.
14. Які процеси життєдіяльності забезпечують живі організми енергією,
використовуються для синтезу необхідних для функціонування речовин?
1. гідролітичні;
2. автоліз;
3. дихання;
4. меланоїдиноутворення.
15. Процес перетворення вуглеводів мікроорганізмами з утворенням етилового
спирту і вуглекислого газу, називається:
1. анаеробне дихання;
2. оцтовокисле бродіння;
3. молочнокисле бродіння;
4. спиртове бродіння.
16. Продуктами гниття білкових речовин товарів є такі речовини:
1. меркаптан, кадаверин, путресцин;
2. лігнін, целобіоза, протопектин;
3. гліцерин, глікоген, молочна кислота;
4. бурштинна кислота, масляна кислота, формальдегід.
17. На принципі біозу основані такі методи консервування:
1. зберігання в охолодженому або замороженому стані;
2. підвищення осмотичного тиску в продукті;
3. консервація спиртом, виділеним мікроорганізмами;
4. зберігання у свіжому вигляді плодів і овочів.
18. На принципі анабіозу основані такі методи консервування:
1. підвищення кислотності середовища в продукті в результаті розвитку відповідної
групи мікроорганізмів;
2. зміна кислотності середовища в продукті шляхом введення кислоти;
3. нагрівання до високих температур;
4. використання променів різної довжини хвилі.
19. На принципі абіозу основані такі методи консервування:
1. збереження внаслідок часткового або повного обезвожування продукту;
2. введення антисептиків;
3. підвищення осмотичного тиску в продукті;
4. консервація спиртом, виділеним мікроорганізмами.
20. На принципі ценоанабіозу основані такі методи консервування:
1. підвищення кислотності середовища в продукті в результаті розвитку
відповідної групи мікроорганізмів;
2. збереження в охолодженому або замороженому стані;
3. нагрівання до високих температур;
4. підвищення осмотичного тиску в продукті.
21. Використання якого способу дозволяє дотримуватись режиму зберігання
товарів за параметром відносна вологість повітря?
1. опромінення ультрафіолетовими лампами;
2. підтримання чистоти в приміщеннях;
3. встановлення водопоглиначів, вентиляція приміщень за допомогою припливно-
витяжної системи;
4. застосування повітряних фільтрів і напівпроникних мембран.
22. Використання якого способу дозволяє дотримуватись режиму зберігання
товарів за параметром температура?
1. використання хімічних засобів (сірчистий ангідрид, параформальдегід);
2. цілеспрямоване використання штучного освітлення приміщень;
3. застосування безвіконних стін і стель;
4. вентиляція приміщень, встановлення обігрівальних засобів або холодильного
обладнання.
23. Використання якого способу дозволяє дотримуватись режиму зберігання
товарів за параметром склад атмосфери?
1. відкривання вікон і дверей;
2. вентиляція, застосування фільтрів, застосування напівпроникних мембран;
3. використання природного або штучного льоду, кремній-кислого гелю;
4. цілеспрямоване використання штучного освітлення приміщень.
24. Використання якого способу дозволяє дотримуватись режиму зберігання
товарів за параметром освітленість?
1. стерилізація повітря сірчистим ангідридом, параформальдегідом;
2. застосування безвіконних стін і стель, використання штучного освітлення приміщень;
3. застосування повітряних фільтрів, вентиляції та обладнання штучного клімату;
4. застосування напівпроникних мембран, кліматичних установок.
25. Використання якого способу дозволяє дотримуватись режиму зберігання
товарів за параметром санітарний стан приміщень і товару?
1. стерилізація приміщень за допомогою опромінення ультрафіолетовими лампами;
2. примусовий приплив кисню або інертного газу;
3. застосування дезодорантів і дезодораторів;
4. встановлення адсорбентів.
26. Товарні втрати у процесі товарообігу від усушки товару, від розпилу, розливу,
розмазування, всмоктування відносяться до:
1. природних;
2. ліквідних;
3. актованих;
4. нормованих.
27. Такі товарні втрати у процесі товарообігу як бій скляної тари, роздавлення
полімерної тари, дихання живих об’єктів, випаровування вологи, відносяться до:
1. ліквідних;
2. актованих;
3. матеріальних;
4. природних.
28. Такі товарні втрати у процесі товарообігу як зачистка вершкового масла від
штофу, відділення кості при розробці м’ясних туш, видалення голови і плавців у
риб відносяться до:
1. ліквідних
2. неліквідних;
3. актованих;
4. нормованих.
29. Товарні втрати у процесі товарообігу, які виникають за рахунок пакувальних та
перев’язувальних матеріалів, відбракування товарів із дефектами (гниття,
пліснявіння) відносяться до:
1. ліквідних;
2. неліквідних;
3. актованих;
4. природних.
30. Товарні втрати у процесі товарообігу, які виникають за рахунок відділення від
основної маси товару складових компонентів (обсипаного цукру, глазурі з
кондитерських виробів, парафіну від сирів, бульйону від варених ковбас),
відносяться до:
1. ліквідних;
2. актованих;
3. матеріальних;
4. природних.
31. Втрати якості товарів під дією мікробіологічних, хімічних, біохімічних,
фізичних процесів, які відбуваються під час товароруху, відносяться до:
1. матеріальних;
2. кількісних;
3. природних;
4. актованих.
32. Який біохімічний процес обумовлює життєдіяльність свіжих плодів і овочів під
час їх зберігання?
1. аеробне дихання;
2. автоліз;
3. гідроліз;
4. карамелізація.
33. Які сполуки є продуктами проміжного гідролізу крохмалю?
1. декстрини;
2. глюкоза;
3. фруктоза;
4. мальтоза.
34. Який з процесів зумовлює до неферментативного потемніння харчових
продуктів?
1. гідроліз.
2. утворення флобафенів;
3. меланоїдиноутворення;
4. дихання.
35. Як називається метод консервування, що передбачає обробку продукту
температурами вище 100° С?
1. стерилізація;
2. пастеризація;
3. ВЧ і НВЧ;
4. бланшування.
36. Назвіть кінцевий продукт гідролізу крохмалю:
1. фруктоза;
2. мальтоза;
3. глюкоза;
4. декстрини.
37. Які процеси обумовлюють черствіння хліба?
1. фізико-хімічні;
2. біохімічні;
3. фізичні;
4. мікробіологічні.
38. Який біохімічний процес відбувається в тканинах м'яса в післязабійний період?
1. аеробне дихання;
2. анаеробне дихання;
3. автоліз;
4. фосфороліз.
39. Які сполуки утворюються в результаті гідролізу простих білків?
1. жирні кислоти;
2. ліпіди;
3. амінокислоти;
4. мінеральні елементи.
40. Який хімічний процес обумовлює потемніння сухофруктів, яєчного порошку,
згущеного молока під час їх виробництва та зберігання?
1. окиснення;
2. меланоїдиноутворення;
3. гідроліз;
4. розщеплення.
41. Який показник характеризує співвідношення в харчових продуктах вмісту
«вільної» і «зв'язаної» води?
1. вологість;
2. рівноважна вологість;
3. активність води;
4. гігроскопічність.
42. Який з перелічених продуктів належить до гігроскопічних?впитывать влагу
1. варені ковбаси;
2. хліб;
3. яблука;
4. мед.
43. В якому харчовому продукті міститься найбільша кількість цукрози?
1. карамель;
2. крохмаль;
3. плоди;
4. цукор.
44. Який з перелічених вуглеводів має відновлювальні (редукуючи) властивості?
1. глюкоза;
2. цукроза;
3. крохмаль;
4. клітковина.
45. Визначте групу водорозчинних протеїнів:
1. альбуміни;
2. глобуліни;
3. проламіни;
4. глютеліни.
46. Визначте серед перелічених білків групу неповноцінних білків:
1. протеїноїди;
2. альбуміни;
3. глобуліни;
4. проламіни.
47. Зазначте складний білок крові:
1. глютеліни;
2. протеноїди;
3. гемоглобін;
4. альбумін.
48. Який з вітамінів попереджає захворювання дітей рахітом?
1. кальциферол;
2. токоферол;
3. аскорбінова кислота;
4. тіамін.
49. Назвіть провітамін вітаміну А:
1. ергостерол;
2. каротин;
3. лецитин;
4. кефалін.
50. При якій відносній вологості повітря слід зберігати гігроскопічні харчові
продукти?
1. 65-75%;
2. 75-85%;
3. 85-90%;
4. 90-95%.
51. Зазначте, в якому харчовому продукті коштом адгезії збільшуються природні
втрати маси продукції під час реалізації:
1. хліб;
2. масло вершкове вагове;
3. макаронні вироби;
4. плоди.
52. Вмістом якої речовини обумовлена гігроскопічність меду?
1. інвертного цукру;
2. цукрози;
3. вітаміну С;
4. калію.
53. Який вуглевод харчових продуктів має лише фізіологічну цінність?
1. крохмаль;
2. глюкоза;
3. цукроза;
4. клітковина.
54. Який клас ферментів сприяє руйнуванню вітаміну С в плодах і овочах під час
тривалого зберігання?
1. оксидоредуктази;
2. гідролази;
3. трансферази;
4. ліази.
55. До якої групи методів досліджень належить метод бальної оцінки якості
харчових продуктів?
1. вимірювальні;
2. розрахункові;
3. органолептичні;
4. соціологічні.
56. За якої відносної вологості повітря необхідно зберігати свіжі плоди і овочі?
1. 75 ...80%;
2. 80 ...90%;
3. 65 ...75%;
4. 90 ...95%.
57. Якою повинна бути температура повітря при тривалому зберіганні
заморожених харчових продуктів?
1. 0...-5°С;
2. -5…-10° С;
3. -12...-15°С;
4. не вище-18° С.
58. На чому засновано консервування харчових продуктів сіллю і цукром?
1. на підвищенні осмотичного тиску середовища і припиненні життєдіяльності
мікроорганізмів;
2. на гальмуванні діяльності оксидоредуктаз;
3. на зневодненні продуктів;
4. на молочнокислому бродінні.
59. Якою сполукою диму, головним чином, обумовлений бактерицидний ефект під
час копчення продуктів?
1. формальдегідом;
2. цукрозою;
3. ферментами;
4. сіллю.
60. Які харчові продукти можна зберігати при широкому температурному
інтервалі?
1. сухофрукти, борошно, крупи;
2. свіжі плоди;
3. молоко;
4. свіже м'ясо.
61. Які режими зберігання є оптимальними для свіжих плодів?
1. температура повітря: +1.. .+5° С, відносна вологість - 85.. .90%;
2. температура повітря: -3...0° С, відносна вологість - 70%;
3. температура повітря: +10. ..+18° С, відносна вологість - 80%.
62. Які види втрат маси продуктів належать до ліквідних?
1. зачищений шар масла вершкового;
2. перев'язувальні матеріали ковбасних виробів;
3. плавники крупних риб;
4. поліетиленова упаковка сирів.
63. Які види втрат маси відносяться до актованих?
1. бій склотари (майонез, безалкогольні напої та ін.)
2. перев'язувальні матеріали ковбасних виробів;
3. поліетиленова упаковка сичужних сирів;
4. зачищений шар масла вершкового.
64. До яких видів втрат маси належить зачистка окисненого шару масла
вершкового?
1. ліквідні;
2. неліквідні;
3. природні;
4. актовані.
65. До якої групи методів консервування належить зберігання свіжих плодів і овочів
в охолодженому стані?
1. анабіоз (фізичних);
2. ценоанабіоз;
3. абіоз;
4. біоз.
66. До якої групи методів консервування належить зберігання свіжих плодів і овочів
в замороженому стані?
1. анабіоз (фізичних);
2. ценоанабіоз;
3. абіоз;
4. біоз.
67. Чим пояснюється консервуюча дія солі кухонної і цукру, застосованих для
консервування продуктів?
1. підвищенням осмотичного тиску;
2. антисептичною дією;
3. антибіотичною дією;
4. фітонцидною дією.
68. Яка концентрація цукру є оптимальною при консервуванні плодів і ягід?
1. 70%;
2. 10%;
3. 30%;
4. 40%.
69. Які концентрації солі кухонної забезпечують її консервуючу дію при солінні
оселедців?
1. 10-14%;
2. 20-25%;
3. 1-7%;
4. 40-50%.
70. До якої групи методів консервування належить консервування сіллю та цукром?
1. анабіоз (фіз.-хім.);
2. біоз;
3. ценобіоз;
4. абіоз.
71. До якої групи методів відноситься консервування продуктів висушуванням?
1. анабіоз (фіз.-хім.);
2. абіоз;
3. біоз;
4. ценобіоз.
72. Чим пояснюється стійкість сушених продуктів до розвитку мікроорганізмів?
1. видаленням вільної вологи;
2. зменшенням вмісту водорозчинних речовин;
3. зменшенням вмісту цукру;
4. збільшенням вмісту антисептиків.
73. До якої залишкової вологості висушують овочі з метою досягнення консервуючої
дії?
1. 10-12%;
2. 20-30%;
3. 15-30%;
4. 1-2%.
74. 3а якого методу сушіння залишкова вологість продукту становить 3-6%?
1. сублімаційне сушіння;
2. в'ялення;
3. природне сушіння;
4. сушіння у віброкип’ячому шарі.
75. Який із перелічених методів сушіння' максимально забезпечує збереження
біологічної цінності продукту?
1. сублімаційне сушіння;
2. конвективне сушіння;
3. контактне сушіння;
4. сушіння у віброкип'ячому шарі.
76. Що є основним консервуючим фактором при маринуванні?
1. оцтова кислота;
2. цукор;
3. сіль кухонна;
4. емульгатори.
77. Як називається метод консервування, який передбачає обробку продукту
температурами нижче 100°С?
1. пастеризація;
2. стерилізація;
3. ВЧ/ІНВЧ;
4. в’ялення.
78. Укажіть температурні режими короткочасної пастеризації:
1. 85-90°С;
2. 63-65°С;
3. 120-140°С;
4. 30-40°С.
79. У чому сутність тиндалізації?
1. у багаторазовій пастеризації;
2. у стерилізації;
3. в обробці УФ випромінюванням;
4. у пастеризації.
80. Як називається спосіб короткочасної стерилізації продукту при підвищених
температурах з наступним його фасуванням у стерильну тару?
1. асептичне консервування;
2. пастеризація;
3. тиндалізація;
4. багаторазова пастеризація.
81. У чому сутність сульфітації як способу консервування?
1. обробка продукту сірчистим ангідридом;
2. обробка продукту озоном;
3. обробка продукту сірчистою кислотою;
4. обробка продукту соляною кислотою.
82. Який газ найчастіше застосовують для дезінфекцій приміщень, у яких
зберігаються харчові продукти?
1. озон;
2. кисень;
3. азот;
4. вуглекислий газ.
83. Якою речовиною в основному забезпечується бактерицидний ефект під час
консервування продукту копченням?
1. формальдегідом;
2. метиловим спиртом;
3. оцтовою кислотою;
4. карбоновою кислотою.
84. Якими речовинами забезпечується захист жирів копченостей від окиснення?
1. фенольними сполуками;
2. формальдегідом;
3. оцтовою кислотою;
4. мурашиною кислотою.
85. При яких температурних режимах здійснюється холодне копчення?
1. до 40°С;
2. 60-70°С;
3. понад 80°С;
4. 112°С.
86. При яких температурних режимах здійснюється гаряче копчення?
1. понад 80°С;
2. 18-22°С;
3. 20-40°С;
4. 45-65°С.
87. Назвіть канцерогенну сполуку, яка накопичується в копчених продуктах?
1. 3,4-бензпірен;
2. ацетон;
3. оцтова кислота;
4. фенол.
88. Чому стерилізовані продукти довше зберігаються, ніж пастеризовані?
1. гине вегетативна мікрофлора та гинуть спори;
2. гине вегетативна мікрофлора;
3. висока температурна обробка;
4. тривала температурна обробка.
ТЕМА 5.АСОРТИМЕНТ, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА КОДУВАННЯ ТОВАРІВ
1.Вид товару–це:
1. поняття, яке відбиває кінцевий продукт відповідного складу, конструкції, форми і
призначення, який має власну назву;
2. поняття, яке є основою класифікації, тобто знаходиться на найнижчому рівні;
3. характеристика внутрішньовидової різноманітності асортименту;
4. систематизований перелік найменувань класифікаційних угруповань, об'єктів,
ознак класифікації та їх кодових означень.
2. Набір товарів різних груп, підгруп, видів, різновидів, що об’єднані за певною
ознакою для характеристики складу товарної маси в різних умовах, називається:
1. асортимент;
2. сортамент;
3. сортимент;
4.номенклатура.
3. Систематизований збірник найменувань і кодів об’єктів та їх класифікаційних
угрупувань, називається:
1. каталог;
2.сортимент;
3. класифікатор;
4. прейскурант.
4. Сукупність усіх асортиментних груп товарів та товарних одиниць, що
пропонуються до продажу конкретним суб’єктам ринку, називається:
1. асортимент;
2. сортимент;
3. номенклатура;
4. класифікатор.
5. Набір виробів різних груп, підгруп, видів та різновидів, які об’єднують за
певною виробничою ознакою для характеристики складу, загального випуску
продукції,
виду економічної діяльності або виробничого підприємства, визначається, як:
1. виробничий асортимент;
2. торговий асортимент;
3. груповий асортимент;
4. марочний асортимент.
6. Набір товарів різних груп, підгруп, видів, різновидів, які об’єднують за певною
споживчою або товарною ознакою і які перебувають у сфері обігу, визначається,
як:
1. виробничий асортимент;
2. торговий асортимент;
3. груповий асортимент;
4. розгорнутий асортимент.
7. Перелік товарних груп із зазначенням кількості товарів, які повинні бути
поставлені згідно з відповідним договором, визначається, як:
1. виробничий асортимент;
2. торговий асортимент;
3. груповий асортимент;
4. розгорнутий асортимент.
8. Якісними характеристиками асортименту є:
1. раціональність і оптимальність;
2. досконалість і конкурентоспроможність;
3. функціональність і інформативність;
4. рентабельність і престижність.
9. Діяльність зі складання набору товарів з певними характеристиками з метою
досягнення певних результатів, називається:
1. оптимізація асортименту;
2. прогнозування асортименту;
3. формування асортименту;
4. удосконалення асортименту.
10. Яка властивість асортименту визначається кількістю однорідних і різнорідних
за призначенням груп, видів, різновидів і найменувань товарів?
1. повнота асортименту;
2. структура асортименту;
3. широта асортименту;
4. глибина асортименту.
11. Властивість, яка характеризує здатність асортименту задовольняти потреби
протягом тривалого часу, називається:
1. структура асортименту;
2. широта асортименту;
3. глибина асортименту;
4. стійкість асортименту.
12. Кількісне співвідношення груп, підгруп, видів і різновидів товарів у номенклатурі
конкретного суб’єкту ринку, визначається, як:
1. повнота асортименту;
2. структура асортименту;
3. глибина асортименту;
4. стійкість асортименту.
13. Діяльність, метою якої є створення реального або прогнозованого асортименту
з показниками властивостей, які в найбільшому ступені відповідали б показникам
раціональності, називається:
1. формування асортименту;
2. управління асортиментом;
3. асортиментна політика;
4. удосконалення асортименту.
14. Класифікація – це:
1. система супідрядних понять (класів об'єктів) будь-якої галузі знання, представлених
у вигляді схем або таблиць з метою виявлення зв'язків між цими поняттями та
орієнтації в їх різноманітності;
2. результат і метод наукового пізнання, які ґрунтуються на роз'єднанні систем об'єктів
та їх групуванні за допомогою узагальненої ідеалізованої моделі або типу;
3. поділ за однією або кількома взаємопов’язаними ознаками.
15. Типологія – це:
1. результат і метод наукового пізнання, які ґрунтуються на роз'єднанні систем об'єктів
та їх групування за допомогою узагальненої ідеалізованої моделі або типу;
2. поняття, яке є основою класифікації, тобто знаходиться на найнижчому рівні;
3. характеристика внутрішньовидової різноманітності асортименту.
16. Різновиди товару - це:
1. характеристика внутрішньовидової різноманітності асортименту;
2. поняття, яке є основою класифікації, тобто знаходиться на найнижчому рівні;
3. поняття, яке відбиває кінцевий продукт відповідного складу, конструкції, форми і
призначення, який має власну назву;
4. систематизований перелік найменувань класифікаційних угруповань, об'єктів, ознак
класифікації та їх кодових означень.
17. Класифікатор - це:
1. систематизований перелік найменувань класифікаційних угруповань, об'єктів, ознак
класифікації та їх кодових означень;
2. поняття, яке відбиває кінцевий продукт відповідного складу, конструкції, форми і
призначення, який має власну назву;
3. поняття, яке є основою класифікації, тобто знаходиться на найнижчому рівні;
4. характеристика внутрішньовидової різноманітності асортименту.
18. Чим відрізняється фасетний метод класифікації від ієрархічного?
1. поділяє об'єкти на незалежні угруповання, не має жорсткої класифікаційної
структури;
2. вся сукупність об'єктів поділяється за вибраною підставою поділу на великі
угруповання, потім послідовно на менші, які поступово конкретизують
об'єкт класифікації.
19. У чому сутність порядкового методу кодування?
1. у наскрізній послідовній реєстрації об'єктів. Відрізняється найбільшою повнотою і
простотою розпізнавання об'єктів і найменшою довжиною коду, в якому, однак, немає
конкретної інформації про ознаки об'єкта;
2. використовується ієрархічний метод класифікації. Групи подібних об'єктів кодуються
окремими розрядами за послідовно підпорядкованими ознаками, а у межах цих розрядів
застосовується порядковий метод запису і кодування;
3. застосовується при ієрархічній системі класифікації. Кожний розряд позначається
цифрами. Код кожного підпорядкованого угруповання утворюється додаванням цифри
до коду угруповань, розташованих вище;
4. цей метод притаманний незалежним розміщенням ознак кожного угруповання і
застосовується при фасетному методі класифікації. Метод має обмежені розпізнавальні
можливості, більшу надлишковість, ніж інші, і використовується для машинної обробки
інформації при вирішенні завдань, характер яких нерідко змінюється.
20. У чому сутність серійно-порядкового методу кодування?
1. використовується ієрархічний метод класифікації. Групи подібних об'єктів кодуються
окремими розрядами за послідовно підпорядкованими ознаками, а в межах цих розрядів
застосовується порядковий метод запису і кодування;
2. у наскрізній послідовній реєстрації об'єктів. Відрізняється найбільшою повнотою і
простотою розпізнавання об'єктів і найменшою довжиною коду, в якому, однак, немає
конкретної інформації про ознаки об'єкта;
3. застосовується при ієрархічній системі класифікації. Кожний розряд позначається
цифрами. Код кожного підпорядкованого угруповання утворюється додаванням цифри
до коду угруповань, розташованих вище;
4. цей метод притаманний незалежним розміщенням ознак кожного угруповання і
застосовується при фасетному методі класифікації. Метод має обмежені розпізнавальні
можливості, більшу надлишковість, ніж інші, і використовується для машинної обробки
інформації при вирішенні завдань, характер яких нерідко змінюється.
21. У чому сутність послідовного методу кодування?
1. застосовується при ієрархічній системі класифікації. Кожий розряд позначається
цифрами. Код кожного підпрядкованого угрупування утворюється додаванням цифри
до коду угруповань, розташованих вище;
2. у наскрізній послідовності реєстрації об'єктів. Відрізняється найбільшою повнотою і
простотою розпізнавання об'єктів і найменшою довжиною коду, в якому, однак, немає
конкретної інформації про ознаки об'єкта;
3. використовується ієрархічний метод класифікації. Групи подібних об'єктів кодуються
окремими розрядами за послідовно підпорядкованими ознаками, а в межах цих розрядів
застосовується порядковий метод запису і кодування;
4. цей метод притаманний незалежним розміщенням ознак кожного угруповання і
застосовується при фасетному методі класифікації. Метод має обмежені розпізнавальні
можливості, більшу надлишковість, ніж інші, і використовується для машинної обробки
інформації при вирішенні завдань, характер яких нерідко змінюється.
22. У чому сутність паралельного методу кодування?
1. цей метод притаманний незалежним розміщенням ознак кожного угруповання і
застосовується при фасетному методі класифікації. Метод має обмежені розпізнавальні
можливості, більшу надлишковість, ніж інші, і використовується для машинної обробки
інформації при вирішенні завдань, характер яких нерідко змінюється;
2. у наскрізній послідовній реєстрації об'єктів. Відрізняється найбільшою повнотою і
простотою розпізнавання об'єктів і найменшою довжиною коду, в якому, однак, немає
конкретної інформації про ознаки об'єкта;
3. використовується ієрархічний метод класифікації. Групи подібних об'єктів кодуються
окремими розрядами за послідовно підпорядкованими ознаками, а в межах цих розрядів
застосовується порядковий метод запису і кодування;
4. застосовується при ієрархічній системі класифікації. Кожний розряд позначається
цифрами. Код кожного підпорядкованого угруповання утворюється додаванням цифри
до коду угруповань, розташованих вище.
23. Що характеризують перші дві-три цифри у штриховому коді?
1. код країни (префікс);
2. код виготовлювача товару;
3. контрольні числа;
4. код товару.
24. Що характеризує остання цифра в штриховому коді?
1. контрольне число для перевірки достовірності коду;
2. код країни (префікс);
3. код виробникатовару;
4. код товару.
25. Зазначте тлумачення класифікаційної категорії «клас»:
1. категорія найвищого рівня класифікації продукції за галузевою й іншими ознаками;
2. вищий підрозділ у систематиці тварин, групування харчових продуктів за
рецептурою, за технологією виготовлення та ін.;
3. група тварин і рослин із кількох родів, подібних за будовою і близьких за
походженням;
4. об'єднує кілька видів і різновидів, які мають однакові ознаки.
26. Зазначте тлумачення класифікаційної категорії «тип»:
1. вищий підрозділ у систематиці тварин, групування харчових продуктів за
рецептурою, за технологією та ін.;
2. категорія найвищого рівня класифікації продукції за галузевою й іншими ознаками;
3. група тварин і рослин із кількох родів, подібних за будовою і близьких за
походженням;
4. об'єднує кілька видів і різновидів, які мають однакові ознаки.
27. Зазначте тлумачення класифікаційної категорії «родина»:
1. група тварин і рослин із кількох родів, подібних за будовою і близьких за
походженням;
2. категорія найвищого рівня класифікації продукції за галузевою й іншими ознаками;
3. вищий підрозділ у систематиці тварин, групування харчових продуктів за
рецептурою, за технологією виготовлення та ін.;
4. об'єднує кілька видів і різновидів, які мають однакові ознаки.
28. Зазначте тлумачення класифікаційної категорії «рід»:
1. об'єднує кілька видів і різновидів, які мають однакові ознаки;
2. категорія найвищого рівня класифікації продукції за галузевою й іншими ознаками;
3. вищий підрозділ у систематиці тварин, групування харчових продуктів за
рецептурою, за технологією виготовлення та ін.;
4. група тварин і рослин із кількох родів, подібних за будовою і близьких за
походженням.
29. Зазначте тлумачення класифікаційної категорії «марка товару»:
1. марочна назва, марочний знак або їх сполучення, призначені для ідентифікації
товарів одного виробника або продавця їх відмінностей від товарів конкурентів;
2. категорія найвищого рівня класифікації продукції за галузевою й іншими ознаками;
3. вищий підрозділ у систематиці тварин, групування харчових продуктів за
рецептурою, за технологією виготовлення та ін.;
4. група тварин і рослин із кількох родів, подібних за будовою і близьких за
походженням.
30. Що називається алфавітом коду?
1. знаки, які застосовуються в кодовому позначенні;
2. порядок розміщення знаків у кодовому позначенні.
31. Що собою являє кодування об'єктів класифікації?
1. це процес надання кодового позначення для об'єктів або угрупування у вигляді знака
або групи знаків за встановленими для даної системи кодування правилами;
2. вся сукупність об'єктів поділяється на великі угруповання, потім послідовно на
менші, які конкретизують об'єкт класифікації.
ТЕМА 6. ПРИНЦИПИ ПОДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ТОВАР
1. Відомості про товар, які мають визначальне значення для ідентифікації товарів
та призначені для всіх суб’єктів товарознавчої діяльності, називаються:
1. споживча товарна інформація;
2. комерційна товарна інформація;
3. основна товарна інформація;
4. символічна товарна інформація.
2. Товаросупроводжуючі документи, що містять інформацію, яка необхідна
споживачу для здійснення правильної експлуатації товару, називаються:
1. специфікація, пакувальний аркуш;
2. сертифікат відповідності, паспорт якості;
3. санітарно-епідеміологічний сертифікат, карантинний сертифікат;
4. паспорт на виріб, паспорт безпеки речовини чи матеріалу.
3. Відомості про товар, які призначені для виробників, постачальників, працівників
торгівлі, називаються:
1. споживча товарна інформація;
2. комерційна товарна інформація;
3. символічна товарна інформація;
4. текстова товарна інформація.
4. Інформація, основна функція якої – створення споживчих переваг на конкретний
товар, називається:
1. споживча товарна інформація;
2. комерційна товарна інформація;
3. основна товарна інформація;
4. текстова товарна інформація.
5. Найменування товару, його вид, кількісні і розмірні характеристики, терміни
зберігання та споживання є елементами структури:
1. текстової товарної інформації;
2. комерційної товарної інформації;
3. споживчої товарної інформації;
4. основної товарної інформації.
6. Дані нормативних документів на якість товару, асортиментні номери,
штрихове кодування є елементами структури:
1. символічної товарної інформації;
2. комерційної товарної інформації;
3. споживчої товарної інформації;
4. основної товарної інформації.
7. Відомості про харчову цінність продукту, його функціональне призначення,
спосіб споживання, особливості експлуатації, забезпечення безпечності і
надійності є елементами структури:
1. текстової товарної інформації;
2. комерційної товарної інформації;
3. споживчої товарної інформації;
4. основної товарної інформації.
8. Сукупність прийомів, способів дії, що пов’язані з доведенням інформації до
споживача, називається:
1. засоби товарної інформації;
2. форми товарної інформації;
3. методи товарної інформації;
4. принципи товарної інформації.
9. Яка функція засобів товарної інформації передбачає своєчасне і повне доведення
до учасника комерційної діяльності та споживача максимального об'єму
відомостей про товар?
1. інформаційна;
2. регламентна;
3. попереджувальна;
4. вказівна.
10. Ознакою якої функції засобів товарної інформації виступають такі елементи,
як коди виробників, дати виготовлення продукції, юридичні адреси виробників?
1. обмежувальної;
2. попереджувальної;
3. рекомендаційної;
4. ідентифікаційної.
11. Інформація «Зберігати у темному та прохолодному місці», «Перед
споживанням перемішати» виконує таку функцію засобів товарної інформації:
1. пропагандистську;
2. рекомендаційну;
3. вказівну;
4. описову.
12. Інформація «Найкраще вживати охолодженим», «Рекомендовано асоціацією
українських стоматологів» виконує таку функцію засобів товарної інформації:
1. вказівну;
2. обмежувальну;
3. регламентаційну;
4. рекомендаційну.
13. Інформація «Обережно! Вогненебезпечно!», «Небезпечно! Токсичні речовини!»
виконує таку функцію засобів товарної інформації:
1. наказово-розпорядну;
2. попереджувальну;
3. обмежувальну;
4. описову.
14. Інформація «Бережіть від дітей», «Не кидати» виконує таку функцію засобів
товарної інформації:
1. попереджувальну;
2. наказово-розпорядну;
3. мотиваційну;
4. інформаційну.
15. Інформація «Тільки для сухої шкіри», «Вжити до…(певної дати)» виконує таку
функцію засобів товарної інформації:
1. ідентифікаційну;
2. рекомендаційну;
3. обмежувальну;
4. описову.
16. Вид маркування, що наноситься у процесі товарообігу товарів продавцем, та
наноситься на пакування або окремі носії, називається:
1. торгівельне маркування;
2. виробниче маркування;
3. транспортне маркування;
4. спеціальне маркування.
17. Носіями виробничого товарного маркування можуть бути:
1. цінники, товарні чеки, талони, квитанції;
2. акцизні марки, клейма, ярлики, контретикетки, кольєретки;
3. безпосередньо товари, товарні чеки, малюнки, товарні знаки;
4. етикетки, ярлики, бирки, штампи, товаросупровідні документи, тараупаковка.
18. Носіями торговельного маркування можуть бути:
1. ярлики, бирки, клейма, акцизні марки;
2. цінники, квитанції, товарні і касові чеки, талони;
3. товаросупровідні документи, контрольні стрічки, вкладиші;
4. упаковка, тара-упаковка, етикетки, контретикетки, вкладиші.
19. Який вид маркування інформує одержувача вантажу про способи
поводження з вантажем при його транспортуванні, зберіганні?
1. виробниче;
2. торговельне;
3. транспортне;
4. акцизне.
20. Акцизне маркування та пробірне маркування ювелірних виробів відносяться до:
1. Спеціального маркування
2. Торговельного маркування
3. Транспортного маркування
4. Ідентифікаційного маркування
21. Система умовних позначень вигляді окремих або певної сукупності символів,
емблем, що наноситься на упаковку товару і призначається для ідентифікацій
характеристик товару, визначається як:
1. Торгова марка
2. Інформаційний товарний знак
3. Фірмовий товарний знак
4. Видовий товарний знак
22. Основними завданнями упаковки є:
1. Збереження кількості товару під час транспортування і зберігання.
2. Збереження кількості та якості упакованого товару на всьому шляху товароруху,
3. Збереження кількості і якості товару під час зберігання.
4. Збереження якості товару під час реалізації.
23. Життєвий цикл пакування містить:
1. виробництво, споживання, утилізацію;
2. переробку, надання нових властивостей, декорування;
3. виробництво, переробку, розподіл, споживання, утилізацію;
4. випробування на відповідність механічним, захисним, технологічним, санітарно-
гігієнічним характеристикам.
24. Основні функції упаковки:
1. Функціональність, нешкідливість, санітарно-гігієнічна бездоганність.
2. Логістичний розподіл товару, інструмент менеджменту, захисна та інформаційна
функції,
3. Захист товару, функціональність, екологічність, інформативність, інструмент
маркетингу
4. Забезпечення зручностей використання упакованого продукту, захист товару,
інформативна, локалізаційна
25. Споживча функція пакування - це:
1. Зручність упаковки під час її використання у споживача.
2. Зручність упаковки під час ЇЇ переробки, розповсюдження товару на ринку та
використання у споживача.
3. Зручність упаковки під час розповсюдження товару на ринку.
4. Комплекс заходів, які спрямовані на сприяння збуту продукції
26. Маркуванням називається:
1. Нанесення товарної символіки на товар або пакування.
2. Нанесення символів, які дозволяють відрізнити товар від інших аналогічних
3. Нанесення знаків, написів і малюнків на товар або пакування для їх розпізнавання і
зазначення способів перевезення, обробки та зберігання.
4. Нанесення інформації про товар на пакування.
27. Маркування товару поділяється на:
1. інформаційне, екологічне, функціональне, групове;
2. транспортне, виробниче, спеціальне, споживче;
3. інформаційне, неінформаційне, пряме, непряме;
4. товарне, відправницьке, транспортне і спеціальне.
28. Під час товарного маркування зазначається:
1. адреса, заводська марка, сорт, ДСТУ, номер замовлення, порядковий номер місця в
партії, іноді колірне позначення;
2. найменування товару, виробник, адреса, заводська марка, сорт, номер замовлення,
порядковий номер місця в партії;
3. найменування товару, кількість, якість, ціну продукту, способи поводження з ним під
час споживання;
4. найменування товару, виробник, адреса, заводська марка, сорт, ДСТУ, номер
замовлення; порядковий номер місця в партії, іноді колірне позначення.
29. Маса брутто - це:
1. маса продукції без упаковки;
2. маса тари і допоміжних пакувальних матеріалів одиниці упаковки;
3. загальна маса упаковки і продукції в ній;
4. маса упаковки і допоміжних пакувальних засобів.
30. Маса нетто — це:
1. загальна маса упаковки і продукції в ній;
2. маса продукції без упаковки;
3. маса упаковки без продукції;
4. маса упаковки і допоміжних пакувальних засобів без продукції.
31. Аркуш паперу або полімерний лист, де викладено необхідні дані для
ідентифікації товару, називається:
1. естамп;
2. допоміжний пакувальний засіб;
3. логотип;
4. етикетка.
32. Діяльність щодо встановлення і підтвердження відповідності сертифікованої
продукції вимогам нормативної документації називається:
1. сертифікація;
2. стандартизація;
3. верифікація;
4. ідентифікація.