Залік

Люшненко Валерія ЗІК-191

Я вважаю, що фільм «Рутенія.Повернення Коду Нації» має емпіричний рівень
науковості. Це фільм про шрифт, символіку й українську візуальну ідентичність.
Фільм досліджує історію виникнення писемності на українських землях. Також це
розповідь про боротьбу українців за самоідентифікацію через державні символи,
мову, мистецтво і візуальне втілення мови - шрифт.
Рутенія – це шрифт або рутенська абетка української мови, відтворена
професором Василем Чебаником. Ґрунтується на традиціях Русі та козацьких
скорописів. Сам професор зазначає, що Рутенія – справжня українська кирилиця,
яку на українських землях використовували до 1710 року. За словами авторів
фільму, «Рутенія. Повернення Коду Нації» показує історію виникнення
писемності в Європі та створення унікального українського шрифту. У фільмі
йдеться про те, що графіка української мови побудована на абетці Петра I, яку
тоді називали «Гражданський шрифт». Її літери нав'язують українцям чужу
російську самосвідомість, тому, на думку Василя Чебаника, українці повинні
повернутися до літер, що несуть «код нації» – українську ідентичність і
глибинний зміст, закладений нашими пращурами. Шрифт було усуненно за часів
Петра І на користь «гражданського» шрифту. Василь Чебаник вважає,що кожна
літера рутенської абетки наповнена глибоким символізмом, а її розвиток
зміцнюватиме українську ідентичність.
Українська мова вже давно має і використовує власну абетку. Вона у нас одна.
А шрифт — це лише характер малюнка написаних літер та спосіб їх написання. І
їх багато. Літери української абетки були елегантніші й виразніші. Це відрізняло
рутенію від інших шрифтів. Зараз різниці між українським і російським
шрифтами немає. Про це говорить шрифтолог : "На вулицях Петербугра і і Львова
ви вийдете і різниці нема, написи ті самі, навіть звучить мова російська,тому що
як би ми не казали, що ми самостійна держава, візуально ми не відірвалися від
Росії". Цей документальний фільм показує, як створювався дизайн літер, на основі
чого і як це тепер виглядає ,щоб з першого погляду на рядки було б зрозуміло ,
що перед нами текст, написаний саме українською мовою. Наприклад, каліграф
розказав, що накреслення літер «К», «Ж» і «Д» він узяв з Кам’яної Могили,
світової пам'ятки давньої культури в Запорізькій області, датованої
дошумерськими часами. Зараз шрифт «рутенія» має 4 накреслення.
Прикладом емпіричності цього фільму є те, що у фільмі починають розповідати
про загадкову високорозвинену цивілізацію вінча, яка жила десь у Румунії при
Дунаї. Частина їх начебто переселилася до нас в Україну, де стали відомими як
трипільці та принесли до нас свою абетку та таємні сакральні знання. Але ця
інформація подана без будь-яких доказів та посилань. Тобто, глядач мусить
сприймати цю інформацію на віру. Після цього розповідається про царя Петра І ,
та про те, як він знищив українську абетку, створивши на її основі російську.
Здається, що українська абетка вже втрачена, але Василь Чебаник повернув
втраченні знання трипільців та створив абетку, яку назвав «Рутенія».
Завершується цей документальний фільм тим, що якщо українці будуть повсюди
користуватися шрифтом «Рутенія» всі проблеми щезнуть та настане мир. Але це,
на жаль, так не працює. Шрифт дійсно дуже гарний та його цілком можна
використовувати під час друкування книг, для випуску мерчу чи навіть на
грошових знаках. У перспективі він цілком може стати популярним брендом.
Якщо нові українські бренди будуть використовувати хоча б одну літеру в своїй
назві, хоч би цей шрифт, який називається «рутенія», то ми будемо відрізнятися
від інших країн.