Іванченко

Раїса Петрівна

«Гнів Перуна»
При Раїса Петрівна
народженні Картель
Народження 30
листопада 1934
 Місце Гуляйполе
народження Запорізької обл.
Громадянство  СРСР,  Україна
Рід діяльності прозаїк, поет, 
публіцист
Роки від 1957
активності:
Жанр роман, повість, 
оповідання
Освіта Київський
університет
 1982-
вийшов новий
роман  Раїси
Іванченко
«Гнів Перуна».
 На сторінках книги
читач зустрінеться з
однією з найдавніших
і найцікавіших
постатей української
історії — видатним
давньоруським
філософом,
істориком,
літописцем ХІ – поч.
ХІІ століть —
легендарним
Нестором.
   Васнєцов. Нестор. Фреска у
Володимирському соборі у Києві    
 Зміст роману:
- Оглавок перший: У тенетах диявола
- Оглавок другий: Тривога степу
- Оглавок третій: Шапка Мономана
- Оглавок четвертий: Смерть племені
- Оглавок п’ятий: Гріхи людськії
- Оглавок шостий: Кий, Щек і Хорив
- Оглавок сьомий: Вежі половецькі
 Нестор був високоосвіченою
людиною, знав іноземні мови,
розумів величезне значення
слова для суспільства у всі
часи: «Слово мудре — не
тлінне. У ньому душа й
ісходища мудрості роду
людського. У ньому —
пізнання, невичерпна
глибинна суть!..» 
    Філософ-мислитель — автор
“Повісті врем’яних літ” —
через запаморочливу товщу
часу шле нащадкам думку про
ущербність народу, котрий не
знає історії свого роду.
Цей роман - не тільки і не стільки
подорож в минуле. Ця книга
більше про сьогодення.
Мандруючи сторінками книги
читач весь час буде ловити себе
на думці, що десь він вже в
реальному своєму житті
зустрічався з персонажами 
книги, які, що правда, мають
інші прізвища, і з змальованими
автором суспільними явищами:
той же, що і тисячу років тому,
утиск простої людини, ті ж
нескінченні чвари
можновладців, боротьба за
владу, здирництво, захланність,
розхитування держави….
В романі розповідається про
древній Київ і киян. Про
Руську державу і про її
витоки. Тут ожили події
давньої пори, описані
легендарним літописцем
Нестором. І сам він постає на
сторінках книги, як
біблійний пророк.
 Перу́н ( дав.-рус. пєроунъ ) — божество
в давньоруській язичницькій міфології,
покровитель князя і дружини. Також,
судячи з лінгвістичних даних та фольклору,
бог-громовержець,
бог грози, грому і блискавки.
Культ Перуна дуже давній. Вважають, що
за Володимира Перун був головним
божеством Київської держави й символом
державного єднання. Ідол Перуна стояв на
одному із київських пагорбів, був він
дерев'яний, мав залізні ноги, срібну
голову та золоті вуса.
 Військо присягалося та божилось
Перуном.
У договорі 971 року Святослав клявся
іменами Перуна та Волоса.
Зброя Перуна: «громова стріла», спис-блискавка,
меч або шабля, ритуальні топірці-сокири, палиці.
Коли Перун метає каміння та стріли на землю,
виникає гроза.
Пересування: колісниця, кінь, колесо («громовий
знак», колесо з шістьма спицями).
 Давні слов'яни вірили, що грім — то його
мова, а блискавка — погляд, також вони
сприймали грім і блискавку, як небесне орання
та сівбу. Вважалось, що перший грім і дощ
володіють очищувальною силою та повертають
землі життєдайність. Таким чином, бог грому,
що дає родючість, став також і покровителем
шлюбів.
Східні слов'яни вшановували Перуна
щотижня у четвер (Перунів день).
Деревом, присвяченим Перунові, був дуб.
Перуну приносили жертви та підтримували
невгасимий вогонь із дуба.
Тварина Перуна — кабан. Їх приносили йому в
жертву.
Із приходом християнства, функції Перуна
перебрав на себе святий Ілля, а також
частково архангели Гавриїл та  Михаїл.
Чому роман має назву «Гнів Перуна»?
Гнів язичницького бога уособлює
обурення народу проти наступу
нових, освячених державною
релігією, порядків визиску, протии
знищення духовної скарбниці. Адже
ми знаємо добре богів Римських і
грецькі міфи, але зовсім не знаємо
слов′янських.  А кому вони заважали?
              Уся світська і церковна
література свідчить, що християнство 
допомогло нашому народу створити
державу.
               Ні, Руська держава існувала
ще задовго до цього історичного акту.
А нищення духовного надбання може
викликати гнів Перуна
 Своїми історичними романами «Гнів
Перуна», «Золоті стремена» та «Зрада, або
як стати володарем» Раїса Петрівна
розвінчала міф про те, що український
народ недержавницький, а історія його
починається не з Київської Русі чи й 
раніше, а з періоду феодальної
роздробленості.
Іванченко Р.П. як публіцист доклала
чимало зусиль та праці для нашої
незалежності. 1993, 1994рр. вона вела цикл
радіопередач «З історії української
державності», - які продовжила. 2001-
2003рр. під назвою «Історія без міфів». За
участі Р.П.Іванченко  знято кілька історико-
документальних фільмів: «Драгоманов»,
«Титан», «Історія Чорноморського флоту»
(усі – 1995р.).
 Премії та нагороди
1996 — Шевченківська
премія за тетралогію про Київську
Русь: «Зрада, або Як стати володарем»,
«Гнів Перуна», «Золоті стремена»,
«Отрута для княгині».
•2004 — орден «За заслуги» III
ступеня.
•2004 — орден святої Великомучениці
Варвари.
•2007 — орден «За заслуги» II ступеня.
•Медаль «За трудову доблесть»