Langenscheidt

САМОВЧИТЕЛЬ
ІТАЛІЙСЬКОЇ
МОВИ

Практичний курс
УДК 805.0 / 0 7 /
ББК 81.2 /IT A - 9 /
С 17

П ереклад та адапт ація: Виїиневська В.М.

Д р. М а р г е р и т а Ієгер -М ар ку ч ч і
С 17 Самовчитель італійської мови. Практичний курс. Навчальний
посібник. — К.: Методика, 2008. - 240 с.

ISBN 978-966-8315-74-9 (укр.)

Цей підручник розрахований, в перш у чергу, на тих, хто хотів би вивчити італійську мову
сам остійно. Він м істить детальний опис італійської ф онетики та орф ограф ії, а так о ж перелік
граматичних терм інів та їх пояснення. Тексти уроків став лять практичну мету - навчити
учня сучасн ої італійської мови.
Підручник реком ендовано для учнів шкіл, слухачів курсів, студентів, аспірантів, викладачів,
усіх баж аю чих вивчити італійську мову, а також бізнесменів та підприємців.

УДК 805.0 / 0 7 /
ББК 81.2 /ІТ А - 9 /

Усі права цього видання захищ ені. Ж одна з його частин або худож нього оф орм лення не
може бути передрукована або використана у будь-якій формі або у будь-якому вигляді без
дозволу видавців.

ISBN 978-966-8315-74-9 (укр.) © 2008 М етодика, Київ, ліцензійне видання

ISBN 978-3-468-26181-7 (нім.) © 2004 by L angenscheidt KG, Berlin urici M iinchen

O riginai T itle-. L an g en seh eid ts P ra k tisch es L ehrbuch
Italienisch
Autor. M.. Jacger-M arcucci
Передмова
Під час підготовки нового, доопрацьованого видання “ П рактичного курсу
італійської м ови ” ми використали багаторічний досвід її виклад ан ня для
осіб, що прагнуть вдосконалю вати свої зн ан н я з цієї мови.
М и маємо на меті дати основні зн ан н я з сучасної італійської розм овної
мови, а так о ж допомогти тим, хто, маю чи обм еж ен і м ож ли вості, хотів би
вивчити мову досить глибоко. Тому цей підручник орієн тован о, перш за
все, для тих, хто б аж ає вивчати італійську мову сам остійно. В иходячи з
цього, у всіх складових ч асти н ах підручника - у словнику, у тек стах
уроків, у викладі грам атичного м атеріалу, у вправах - зазн ач ен о
графічно місце нетипового наголосу.
П ідручник має детальн ий опис італійської ф о н е т и к и і о р ф о гр а ф ії, а
також п ерелік г р а м а т и ч н и х т е р м ін ів та їх п о я с н е н н я .
Т ексти уроків, а це, як правило, діалоги, сп рям овані на п р а к т и ч н у
м е т у , - ознайом ити учня з багатогранним виявом п овсякденного ж и ття
сучасної Італії і одночасно навчити його сучасної італійської мови. Т екст
суп роводж ується детальним д в о м о вн и м с л о в н и к о м , де н аводиться так о ж
вимова.
Граматичний м атеріал до кож ного уроку відповідає текстові уроку, при
цьому особлива увага приділялася його наочному викладу (у багатьох
випадках - у табли цях). П оясн ен ня грам атичного м атеріалу д ається
українською мовою.
За грам атичним м атеріалом йдуть вправи, що складаю ть зн ач н у части н у
цього підручника. їх м ета - викликати в учневі ад екватн е відчуття мови і
навчити правильно висловлю вати дум ку італійською мовою. К л ю ч і до
вп р а в повністю охоплю ю ть весь їх перелік.
У Д о д а т к у подаю ться: таблиці дієвідміню вань типових і нетипових
італійських дієслів, окремо допом іж них дієслів; п ерелік найбільш у ж и в а ­
них прийм енників у італійській мові, їх зн ач ен н я і приклади уж и тку;
італійсько-український словник (складений за алф авітом ), що налічує
близько 2 0 0 0 слів і словосполучень, а також детальн ий предм етний по­
каж чик (з перехресним поси лан ням ) для пош уку тієї чи інш ої грам ати ч­
ної структури, що надає підручнику хар актер у довідника з грам атики.
До підручника додаю ться два аудіодиски з текстам и уроків, начитані
досвідченим диктором — носієм мови. С лухаю чи їх, учен ь за короткий
час зм ож е навчи ти ся п равильної вимови.

А В Т О Р ТА В И Д А В Н И Ц Т В О

5
Зміст

Зміст
1. З а г а л ь н і в ід о м о сті п ро іт а л ій с ь к у м ову ....................................................... 9
2. К о р о т к и й о п и с ф о н е т и к и іт а л ій с ь к о ї м ови .............................................. 10
3. Іт а л ій с ь к а о р ф о г р а ф ія .................................................................................... 13
4 . П е р е л ік с к о р о ч е н ь і у м о в н и х п о зн а ч о к , п о д а н и х у п ід р у ч н и к у __ 15
5. Г р а м а т и ч н і тер м ін и , їх п е р е к л а д т а п о я с н е н н я ..................................... 16

У РО КИ
1. I n c ittà ............................................................................................................................ 19
Г р а м а т и к а : дійсний спосіб: indicativo presente дієслів fare, andare,
essere/, означений артикль для іменників жіночого роду; неозначений
артикль для іменників жіночого роду; іменники і прикметники, що
закінчуються на -а\ вказівні заименники жіночого роду
2. A lla s ta z io n e ................................................................................................................ 23
Г р а м а т и к а : indicativo presente дієслова avere; indicativo presente ти­
пових дієслів І дієвідміни; означений і неозначений артиклі для імен­
ників чоловічого роду; іменники, що закінчуються на -о; кількісні
числівники
3. Ai g r a n d i m a g a z z in i ............................................................................................... 29
Г р а м а т и к а : звороти c'è, сі sono, c’è tanto da + infinito; indicativo
presente дієслів, що закінчуються на -care і -g a re; іменники, що закін­
чуються на -е; особливості утворення множини; прикметник; вказівні
займенники як прикметники
4. In b an ca ......................................................................................................................... 35
Г р а м а т и к а : indicativo presente дієслова dovere; indicativo presente
дієслів, що закінчуються на -d a re і -giare; дні тижня; дата; час
5. Al b a r .............................................................................................................................. 40
Г р а м а т и к а : indicativo presente дієслів stare і volere; прийменник +
означений артикль; безособові звороти з інфінітивом
6 . U n a m u lta ................................................................................................................... 45
Г р а м а т и к а : indicativo presente дієслова potere; indicativo presente
дієслів з суфіксом -ere (II дієвідміна); їхат и, йти до ... - переклад на
італійську мову; форми ввічливості
7. A lla f e rm a ta d el b u s ............................................................................................. 19
Г р а м а т и к а : indicativo presente дієслова sapere; звороти з tu tto ; запе­
речення; заперечні niente і nessuno
8 . In tr e n o ......................................................................................................................... 53
Г р а м а т и к а : indicativo presente дієслів III дієвідміни; присвійні займен­
ники; essere + присвійний займенник

6
 Зміст
9. Al te lè fo n o ................................................................................................................. 58
Г р ам а ти к а: indicativo presente дієслів uscire, venire, salire, dire,
dare і porre; питальні займенники chi, che, quanto, quale; che +
sostantivo
10. U n a d is a v v e n tu r a ................................................................................................... 62
Г р а м а т и к а : indicativo presente дієслів suonare і bere; indicativo
presente зворотних дієслів; назви місяців; пори року
11. Al r is to r a n te .............................................................................................................. 65
Г р ам а т и к а: наказовий спосіб modo imperativo дієслів 1, II, III
дієвідмін; imperativo зворотних дієслів; нетипове дієслово sedersi
12. L’a p p a r ta m e n to .......................................................................................... 69
Г р ам а ти к а: відносні займенники; особливі форми прикметників
bello, buono, santo і grande
13. U n g u a s to a lla m à c c h in a .................................................................................. 74
Г р ам а ти к а: минулий час passato prossimo: дієприкметник (participio
passato); допоміжні дієслова essere і avere; допоміжні дієслова при
модальних dovere, potere, volere; наказовий спосіб imperativo: форма
ввічливості; типові дієслова; indicativo presente дієслова tògliere
14. U n a v is ita im p re v is ta ........................................................................................... 80
Г р ам а т и к а: особові займенники, наголошена форма; порядкові
числівники
15. U n a lè tte r a .............................................................................................................. 85
Г р ам а ти к а: майбутній час luturo semplice дієслів І, II. III дієвідмін;
типові і нетипові форми; futuro anteriore: вживання форм майбутнього
часу; відмінювання дієслів piacere, introdurre; особові займенники,
ненаголошена форма
16. P re p a ra tiv i p e r il te a tr o
...................................................................................... 90
Г р ам а т и к а: наказовий спосіб (imperativo) допоміжних дієслів essere
і avere; нетипові форми наказового способу; відмінювання дієслова
tenerci; вживання ненаголошених особових займенників
17. A rriv o in a lb e rg o .................................................................................... 95
Г р ам а т и к а: я.ва ненаголошені особові займенники при дієслові; ско­
рочення кінцівки -ге у слові sigkora, іитулах та найменуваннях про­
фесій; дієслово volerci
18. Le c o n s e g u e n z e di u n ’i n f o r m a z i o n e ............................................................ 101
Г р ам а ти к а: прислівники способу дії; змістові відтінки іменників,
прикметників та прислівників
19. D al p a r r u c c h ie r e p e r s ig n o ra ......... ................................................. 106
Г р ам ати к а: ступені порівняння прикметників та прислівників; особ­
ливі форми; відмінювання дієслова rimanere
20. U n a d o m é n ic a al m a re ......................................................................................112
Г р ам а т и к а: passato imperfetto типових дієслів I, lì, III дієвідмін;
особливі форми passato imperfetto; вживання passato imperfetto;
відмінювання дієслів andarsene і starsene

7
Зміст
21. U n in v ito r if iu ta to ............................................................................................... 117
Г р а м а т и к а : умовний спосіб І, condizionale presente та condizionale
passato дієслів І, II, III дієвідмін; вживання умовного способу І
22. A lla p o s ta .................................................................................................................. 121
Г р а м а т и к а : умовний спосіб II, congiuntivo presente типових дієслів І,
II, III дієвідмін; особливі форми congiuntivo presente; congiuntivo
passato; вживання умовного способу II modo congiuntivo
2 3. Al m e rc a to .............................................................................................................. 128
Г р а м а т и к а : відмінювання дієслів accogliere і scegliere в indicativo
presente та passato prossimo; неозначені займенники; частковий ар­
тикль; сі та пе - займенник і прислівник
2 4 . R ito rn o d a lle v a c a n z e ........................................................................................ 134
Г р а м а т и к а : вживання modo congiuntivo (продовження)
25. A lla la r g a d a i tip i lo q u a c i! ............................................................................. 138
Г р а м а т и к а : congiuntivo imperfetto типових дієслів І, II, III дієвідмін;
нетипові форми; congiuntivo trapassato; вживання congiuntivo
imperfetto; узгодження часів congiuntivo
26. U n in c id e n te .......................................................................................................... 144
Г р а м а т и к а : пасивний стан voce passiva; конструкція з si як синонім
voce passiva; відмінювання дієслова morire в indicativo presente,
passato prossimo та futuro semplice
27. Lo s c o n trin o p e r d u to .......................................................................................... 149
Г р а м а т и к а : дієприслівник-гєрундій — gerundio; дієприкметник те­
перішнього часу participio presente; дієприкметниковий зворот
28. D a ll'o ro lo g ia io ....................................................................................................... 154
Г р а м а т и к а : passato remoto типових дієслів І, II, III дієвідмін, нети­
пові форми; значення І вживання passato remoto
29. L’a b u siv o ................................................................................................................ 160
Г р а м а т и к а : passato remoto дієслів bere, dare, dire, essere, fare,
stare; trapassato remoto; узгодження часів дійсного способу indicativo
3 0 . U n fa z z o le tto p e r s o ffia rs i il n a s o ................................................................ 165
Г р а м а т и к а : обставини часу (повторення)
Д О Д А ТКИ
Т а б л и ц і д іє в ід м ін ю в ан н я :
в ід м ін ю в а н н я д о п о м іж н и х д ієсл ів ....................................................... 168
в ід м ін ю в а н н я т и п о в и х д ієсл ів .................................................................... 170
Н е ти п о в і д ієсл о в а ................................................................................................... 174
П р и й м е н н и к и ................................................................................................................... 181
Іт а л ій с ь к о -у к р а їн с ь к и й с л о в н и к ........................................................................... 187
П р е д м е тн и й п о к а ж ч и к (с л о в н и к о в и й ) ...........................................................207
П р е д м е тн и й п о к а ж ч и к (г р а м а т и ч н и й ) ........................................................... 213

К лю чІ до в п р а в ........................................................................................................ 215

8
 Загальні відомості

Загальні відомості про італійську мову

Італійська мова належить до групи романських мов, названих так тому, що по­
ходять вони з мови Давнього Риму (Roma) - латини. До цієї групи належать
також французька, провансальська, або окситанська (Франція), іспанська, ката­
лонська, португальська (Піренейський півострів), сардська (Сардинія), реторо­
манська, або ладинська (Швейцарія) та румунська мови.
Італійська мова, хоч і розвивалася на рідному терені, не є нині стандартизова­
ною чи єдиною. Багатовікова політична роздрібненість Італії привела нині до
співіснування багатьох діалектів; деякі з них добре розвинені і живуть як са­
мостійний засіб спілкування. Існує література і автори, що пишуть на тому чи
іншому діалекті, відомі не тільки в своєму регіоні. Загалом, відрізняють три гру­
пи діалектів:
- південні (Сицилія, Калабрія, Кампанія із центром Неаполь та ін.);
- середньоіталійські, серед яких найбільш поширені умбро-римський і
тосканський (Флоренція, Піза);
- північні - п’ємонтський (Турін); ломбардійський (Мілан), лігурійський (Генуя),
емілійський (Болонья) та венеціанський.
Всесвітньо відомі шедеври літератури, починаючи від “Божественної комедії”
Данте, створені на основі тосканського діалекту. Великий комедіограф Карло
Гольдоні написав деякі свої твори на венеціанськім діалекті, а всесвітньо відомий
прозаїк XIX ст. Луїджі Піранделло творив п’єси на основі сицилійського діалек­
ту. Отже, як єдина літературна італійська мова сформувалась досить пізно.
Турист, що володіє італійською мовою, повинен знати, що в нього можуть ви­
никнути труднощі із сприйняттям місцевої мови: не впізнає вимову або зіткнеть­
ся з фактом, що одна і та сама річ зветься по-різному у різних регіонах. Але не
треба лякатися: нині, завдяки політичній єдності країни, розвитку культури,
допомозі засобів масової інформації, насамперед телебаченню, поширюється так
звана стандартна італійська мова. Її розуміють усі італійці і використовують у
спілкуванні так само, як і рідний діалект, — у сім’ї чи із земляками. Будь-який
підручник італійської мови навчає стандартної, тобто усім зрозумілої італійської
мови.
Словниковий запас італійської мови значно виріс за останні 100 років за раху­
нок нової політичної, соціальної, технічної та наукової лексики. Свій внесок
роблять також засоби масової інформації і розвиток культурних зв’язків між
народами, в тому числі і туризм.

9
Короткий опис фонетики

Короткий опис фонетики

італійської мови
Транскрипційні знаки, прийняті Міжнародною фонетичною асоціацією.

А. В и м о ва
Голосні звуки італійської мови бувають відкрит і та закрит і, залежно від роз­
ширення ротової порожнини під час їх вимови.
Італійські голосні — як наголошені, так і ненаголошені, вимовляються дуже
чітко і повнозвучно (пор. в українській мові “весна” [веисна] - перший голосний
вимовляється як щось середнє між “е” та “и”).

а відкритий звук, вимовляється, як український а (брат ). У наголошеному

складі звучить деіцо довше, ніж у ненаголошеному: male f'marlel погано,
partire [par'tiire] від’їздити
е і о можуть бути відкритими і закритими, твердих правил для відкритого чи
закритого мовлення не існує. Декілька прикладів:
е в ід к р и т е довге: bene ['beine] добре, вимовляється, як в українському
слові “день”
е в ід к р и т е коротке: mezzo [’mtd-dzo] половина; українське “німець”
е за к р и т е довге: cena [4Je:na\ вечеря, як перше “е” в словах “терен",
“село"
е з а к р и т е коротке: gentilezza [djenti'let-tsa] л ю б ’язніст ь, як в
українських “пес”, “це”
о в ід к р и те довге: rosa [’гз:га] троянда, як в українській “м о в а ”
о в ід к р и т е коротке: notte [’nDt-te] ніч , як в українській “сон"
о з а к р и т е довге: ora f'oiraj година, положення губ наче для вимови “у";
українське “в о л я ”
о з а к р и т е коротке: orologiaio [orolo'd 3 a:io] г о д и н н и к а р українське
“фото” має перший голосний звук подібний до о закритого довгого, дру­
гий - до о закритого короткого
і та u вимовляються так, як українські “і" та “у ”.

Б. Д и ф тон ги
Дифтонг складається з напівголосного [j] чи [w ] і наголошеного голосного: аи
cau sa [’kauza] причина; еи Europa [еи 'п :ра| Європа, ai parlai (par'lanl я мовив,
еі parlerei [p ariceli] я поговорив би, іе piede [pi'side] нога, оі poi |'рлі| потім, аи
paura [ра'иіга] страх та ін. Дифтонг утворює один склад.

^ Різниця між о відкритим і о закритим не так помітна у вимові, як між [Н га М

10
 Короткий опис фонетики
В. П р и го л о с н і зв у к и
с читається як [к ] перед голосними а, о та и, а також перед приголосними
capo [’kaipo] голова; conto [’konto] рахунок, cura [’kuira] турбота,
credere [’kreidere] вірити; перед голосними е та і вимовляється як [ tj]:
cento [’tjtnto] ст о, circa [’tjirka] приблизно.
У сполученнях eia, ciò, c iu літера “і” німа і слугує тільки для того, щоб
зберегти вимову “ч” перед а, о або u: ciascuno [tjas'kuino] кожний,
braccio [’brat-tjo] рука, ciuffo [’tjuf-fo] чубчик.
eh зустрічається тільки перед голосними е та і для того, щоб зберегти вимо­
ву [к ]: barche [’barke] човни, banchi [’barjki] лавки.
g читається як [g ] перед голосними а, о та и, а також перед приголосними:
gam ba ['gamba] нога, governo [go'vtrno] уряд, g u sto ['gusto] смак, grande
[grande] великий; перед голосними е та і вимовляється як пом’якшене
українське дж: gente [ ^ t n t e ] люди, народ; gita [’djiita] екскурсія.
У сполученнях g ià, gio, g iù “і” - німа і слугує тільки для того, щоб збе­
регти вимову [dj] перед а, о та u: giardino [d3 ar'di:no] сад, giorno [’djorno]
день, giusto ['d 3 usto] правильний.
gh зустрічається тільки перед голосними е та і для того, щоб зберегти вимо­
ву [g|: lunghe [’lurige] довгі, colleghi [kol-'kigi] колеги.
gl перед і вимовляється як ль: figlio [’fi:Ao] син; на початку слова ви­
мовляється як [gl] (за винятком g li [Лі] - особовий займенник “йом у” або
означений артикль множини): glicerina [glitje'ri:na] гліцерин.
gn постійно вимовляється як “ н ь ” : m ontagna [mon'taiji а] гора, ogni ['d:ji і]
кожний, bagno [baipo] купання.
h літера німа: ho [о] я маю , hanno [’an-no] вони мають.
qu вимовляється ЯК k + у, при цьому “у ” вимовляється послаблено, тобто
менш чітко, ніж українське у: quanto [ku'anto] скільки, quello [ku'el-lo]
той, quìndici [ku'inditji] п ’ят надцят ь, quotidiano [kuotidi'aino] щоденний.
r при вимові італійського [г] к ін ч и к я з и к а вібрує більш напружено, ніж
для вимови українського “ р ” : ricco [’rik-ko] багатий, rosso [’ros-so] чер­
воний.
s на початку слова вимовляється як українське “ с ” , перед голосними та
глухими приголосними: sera l'seira] вечір, sole [’soile] сонце, sùbito
['subitol одразу, scarpa [’skarpa] т уф ля, sporco ['sporko] брудний, strada
[’straida] вули ця - і як українське “ з ” , перед дзвінким приголосним:
sdraia ['zdra:ia| ліжак, sm éttere [’zmet-tere] переставати, sveglia ['zve:Aa]
будильник.
У середині слова вимовляється як “с ” перед приголосними: questo
[k'uesto 1 цей. Між двох голосних може вимовлятися як “ с” : c a s a [’kaisa]
дім, будинок або як “ з ” : caso [’kaizo] випадок; чіткого правила не існує.
Вимова s у позиції між двома голосними різна по регіонах Італії. У
північних провінціях італійці переважно вимовляють дзвінкий (-Z-), у той
час як у центральній Італії і на півдні s у цій позиції вимовляють як [s]
se перед голосними а, о та и, а також перед приголосними вимовляється як
“с к ” : scàtola [’skaitola] скринька, scopo [’skDipo] мета, scusare [scu'zaire]
вибачити, scrivere [’skriivtrej (на)писат и; перед е та і вимовляється як
пом’якшене українське “ ш” : scéndere ['fendere] спускатися, sci [Ji] лижі.
У сполученнях scia, scio та sc iu “ і” - німа і слугує для того, щоб збе­
регти вимову “ ш ” перед голосними а, о та u: sciarpa [’Jarpa] шарф,
sciòpero [1Jз:рего] страйк, sciupare [Ju'pa:re] п с у в а т и (с я ).

Il
Короткий опис фонетики
sc h з ’являється тільки перед е та і для того, щоб зберегти вимову “ с к ” :
scherzoso [sker'tsoiso] ж артівливий, schivare [ski'vaire] ухилит ися.
z вимовляється як “ ц ” (zio [’tsiio] дядько) або як “д з ” (zero [’dztiro] нуль)',
чітких правил про вимову не існує.
Приголосні b, d, f, m , n, p, t, v вимовляються як українські б, д, ф , м, н, п, т,
в відповідно; італійське І звучить дещо твердіше, ніж українське “ л ь ” .
Усі приголосні звуки італійської мови мають п од воєн и й відповідник вимови:
порівняйте українське ім’я Нонна, яке в італійській мові означає nonna [’поп-па]
“бабуся", а також: babbo [’bab-bo] тато, macchina [mak-kina] м аш ина, авто,
bello [’bd-lo] гарний, mamma [’mam-ma] мама, cassa [’kas-sa] каса, petto [’ptt-to]
груди.

П о я с н е н н я д о т р а н с к р и п ц ій н о г о з а п и с у с л ів
Н аголос (') ставиться перед наголошеним складом pensare [pen'saire]
(по)дум ат и. Риска (-) означає подвоєне звучання приголосного bello [’bd-lo]
гарний, capello [kap-'pd-lo] капелю х.

A. Г о л о сн і зв у к и
[а] коротке a: capire [ka'piire] (з)розум іт и
[а :1 довге a: m ano ['ma:no] рука
[е] коротке закрите е, як “пес”: càmera ['ka:mera| кімната
[е:] довге закрите е, як “терен”: nero ['пе:го] чорний
U] коротке відкрите е, як “німець”: testa [’tEsta] голова
[є: 1 довге відкрите е, як “день”: collega [kol-'ltiga] колега
[і] коротке і: tirare [ti'raire] (п о )т ягт и
[і:] довге і: fine [’fiine] кінець
[о] коротке закрите о: potere [po'teire] могти
[о:] довге закрите о: ora ['о:га] година
М коротке відкрите о: corpo [’когро] тіло
[з:] довге відкрите о: rosa [’roiza] троянда
[ul коротке її: cucina [ku'tfi:na] кухн я
[u:] довге u: duro [’du:ro] твердий

Б. П ри голосн і звуки
[г] вібруючий г: riva [’riiva] берег
[s] глухий щілинний s: santo ['santo] свят ий
[z] дзвінкий щілинний s: caso [’kazo] випадок
[J1 шиплячий [s]: scegliere [’Je:Xere] вибирати
[v] зубно-губний v: valore [va'loire] ціна
[g] довгий носовий: lungo [’lurjgo] довгий
Ir! палатальний задньопіднебінний: bagno ['ba:jio] купанн я
[A] палатальний передньопіднебінний, подібний до вимови в українському
дієслові л л є : figlio f'fiiAo] син
B. С п о л у ч е н н я п р и г о л о с н и х
[ts] “ ц ” : tazza [4a:ts-tsa] чашка
[dz] “д з ” : zero [’dztiro] нуль
[tj] “ч ” вимовляється твердіше, ніж український звук “ч” ciao |tJ'a:o] -
привіт!
[d3] “д ж ” вимовляється м’якше, ніж українське: genio [’djsnio] геній.

12
 Італійська орфографія

Італійська орфографія
Н а г о л о с - A c c e n to
Як правило, наголошеним є п е р е д о с т а н н ій склад слова. У таких словах місце
наголосу графічно не позначається: candela свічка, situazione сит уація,
solamente тільки, zia тітка.
Графічний наголос ставиться у таких випадках:
1 . у б а г а т о с к л а д о в и х словах з наголошеним о ста н н ім складом: città місто,
perché тому що, lunedì понеділок, però але, ragù р а гу ;
2 . в о д н о с к л ад о в и х словах з дифтонгом, якщо наголос падає на д р у ги й го­
лосний звук: già вже, può (в ін ) може, più більше;
3. в односкладових словах-омонімах, для правильного розуміння їх змісту:
da 3 dà (він, вона) дає
е і, ma è (він, вона) є
1а її là там
li їх lì там
ne про це né та не
se якщ о sé себе
si себе sì так (згода)
te тебе tè чай
У цьому підручнику, з метою полегшити вивчення і запам’ятовування, позначені
графічним наголосом тр е т ій і ч етв ер ти й від кінця склади. При цьому автор
дотримується таких правил:
1 . над наголошеними а, і та u ставиться так званий тупий ( ' ) наголос: àngolo
ріг, кут , disponìbile що є в наявност і, в розпорядж енні, ùltimo останній-,
2 . над е та о відкритими також ставиться тупий наголос: prèstito позика, òspite
гість;
3. закриті наголошені е та о позначені “гострим” ( ') наголосом: m éttere ст а­
вити, класт и, órdine порядок, наказ.
4. Щоб уникнути неправильної вимови слів, що закінчуються на -іа, де “ і”
наголошене, воно також позначене тупим наголосом: compagnia ком панія,
osterìa маленький ресторан.
А построф
Цей графічний знак має в італійській мові функцію, протилежну функції в
українській мові. Якщо в українській мові апостроф є аналогом звука й у диф­
тонгах йа = я, йу = ю, йе = є, йі = ї, то в італійській мові він є знаком скоро­
чення слова. Найчастіше це буває означений артикль, тобто, замість lo anno
пишемо l’anno і вимовляємо як одне двоскладове слово: [’lan-no]; замість 1а
amica пишемо і читаємо: l’amica [la’mi:ka], а не [’ljan-no] чи [lja’mika].
В е л и к а і м а л е н ь к а л іт е р и
Як правило, італійська мова віддає перевагу написанню слів з маленької літери
(порівняйте, наприклад, німецьку мову, де усі іменники пишуть з великої літери, або
англійську мову, наприклад, назви місяців і дат). Як у будь-якій мові, великою літе­
рою починається речення та імена власні. Специфікою італійської мови є велика
літера у найменуванні століть: замість XIII ст. у мистецтвознавчій літературі пишуть
il D u ecen to , X IV ст. = il T re cen to і так далі. З великої літери пишуть слова D io
Бог і lo S ta to держава. Особові займенники ввічливої форми звертання і відповідні
присвійні займенники пишуть з великої літери тільки у листах.

13
Італійська орфографія
Для полегшення вивчення в цьому підручнику подається велика літера для
ввічливого Ви у перекладі слів словника, що йде після тексту, та у викладі гра­
матичних правил.
Р о з д іл о в і з н а к и
В італійській мові є такі розділові знаки:
il punto крапка le virgolette лапки
due punti двокрапка il punto interrogativo знак пит ання
la vìrgola кома il punto esclamativo зн а к о клику
il punto e vìrgola крапка з комою la parèntesi дужки
Італійська пунктуація в цілому збігається з українською. Відрізняється тільки
правило вживання ком и. К о м а не ставиться перед підрядним реченням, перед
сполучником se якщ о, чи та c h e що, щоб. Перед підрядним означальним із
сполучником ch e який, котрий кома не ставиться, якщо зміст підрядного ре­
чення повністю розкриває зміст головного. І, навпаки, обставина може бути
відокремлена комами.
П о д іл н а с к л а д и
Треба дотримуватися таких правил:
1. Голосна на початку слова перед однією приголосною є окремим складом:
a-bi-ta-re жити, меш кат и, о-ре-гаіо робіт ник.
2. Одна приголосна перед голосною утворює разом з нею склад: a-bi-tu-di-ne
звичка, со-1о-ге колір, fe-ri-ta рана.
3. Подвоєні приголосні відокремлюються і входять як компоненти до різних
складів: mez-za-not-te північ, af-fis-so об’ява, oc-ca-sio-ne випадок.
4. Дві чи більше голосних, що стоять поруч, не поділяються, а разом утворюють
один склад: i-ta-lia-no іт алійський, na-zio-na-li-tà національніст ь, si-tua-zio-ne
сит уація.
5. s утворює єдність з дальшою приголосною і утворює з нею один склад: Ье-
stia-le звіриний, cia-scu-no кожний, co-sta-re кош т уват и.
6 . Якщо комбінація з 2-х чи 3-х приголосних починається з 1, m, п чи г. то ці
приголосні відокремлюються від дальших, утворюючи попередній склад: al-to
високий, al-tri-men-ti інакш е, am-ba-scia-ta посольство, sém-pli-ce простий,
con-trol-la-re контролювати, сог-ро тіло.
7. Якщо 1 або г є останніми в комбінації з кількох приголосних, вони не відо­
кремлюються від попередніх приголосних і утворюють разом єдиний склад:
e-scla-ma-re вигукнут и, la-dro злодій.
8 . Неподільними є сполучення приголосних: eh, gh, gl та gn: chia-ve клю ч, pre­
g h iera пр о ха н ня, молит ва, fi-glia дочка, so-gna-re мріят и.
9. Апостроф не є розділовим знаком: un’al-tra volta інш им разом, un’of-ficina
контора, офіс. Для поділу при переносі, наприклад, dell’amica або l’ùltimo є
такі варіанти: del-l’amica, l’ùl-timo або повний, нескорочений варіант артикля.
Іт а л ій с ь к и й а л ф а в іт
А,а B,b C,c D,d E,e F,r G.g
[а] Ibi] [tji] [di] [e] l'd-fe] Id3il
H,h I,i L,1 M,m N,n O,o P.P
l'ak-ka] li] [’d-le] ['Em-me] [ ’е п - п є ] [ol Ipi]
Q.q R,r S,s T,t U,u V,v Z.z
[ku] [’ег - г є ] l'ES-Se] [ti] [u] [vi, vu] l'dzEita
Приголосні J, j [і ’lugg-a-a], К, k f'kap-pa], W, w [vi ’dop-pio], X, x [iks] та Y, у
['ipsilon] вживаються тільки для написання іноземних слів.

14
 Італійська орфографія
П е р е л ік с к о р о ч е н ь і у м о в н и х п о з н а ч о к , п о д а н и х у п ід р у ч н и к у
А. П а р а л е л ь н і іт а л ій с ь к о -у к р а їн с ь к і ск о р о ч е н н я
agg. = Aggettivo, прикмет ник
avv. = Avverbio, прислівник
ecc. = eccetera, тощо, і так далі
/ = femminile, жіночий рід
qc. = qualcosa, щось, що-небудь
Cong. = Congiuntivo, умовний спосіб II; Congiuntivo presente, т еперіш ­
ній час умовного способу II
inf. = Infinito, початкова форма дієслова, інф ініт ив
+ in f = інф ініт ив додається до попереднього слова або сполучення
inv. = не змінюєт ься
т = maschile, чоловічий рід
р. es. = per esempio, наприклад - напр.
Pari. pass. = Participio passato, дієприкмет ник м инулого часу
Pass. rem. = Passato remoto, віддалений м инулий час
PI. = Plurale, множина
prep. = Preposizione, прийменник
Pres. = Presente, теперіш ній час дійсного і ум овних І, II способів,
а також дієприкмет ника і дієприслівника чи герундія
Pron. = Pronome, займ енник - займ.
Pron. pers. = Pronome personale, особовий займ енник - особовий займ.
Sing. = Singolare, однина
V. ausil. = Verbo ausiliare, допоміжне дієслово.
Б. У к р а їн с ь к і с к о р о ч е н н я
авт. = автомобільна лексика перен. = у переносному значенні
вжив. = вж ивається презир. = презирливо
грам. = грамат ична форма у р ізн.зна ч енн ях = у р ізни х зн ач ен нях
дослів. = дослівно

В. У м овні п о зн а ч к и
У словниках
Оскільки італійські слова, так само як і слова будь-якої мови, багатозначні, то
одне і те саме слово може зустрічатися декілька разів, у різних полекційних
словниках у різних значеннях;
у розмовній мові значення слів залежить від контексту. Дуже часто розмов­
не, контекстуальне значення слова, далеке від того, що можна знайти у
словнику. У таких випадках укладачі українського тексту віддавали перевагу
українській репліці, адекватній ситуації, перед більш-менш дослівним пере­
кладом;
у Італійсько-українському словнику перевага віддавалась стандартному,
найбільш всеохоплюючому значенню, такому, яке можна знайти у будь-якому
словнику, тобто не зв’язаному з конкретними текстами.
Зн ак - (тільда) означає, що основне слово треба повторити з поданими, напр.
lavoro, m - робота, праця; -a maglia = lavoro a maglia - в 'я за н н я
Р иска -а, -е зустрічається при прикметниках: grande - великий , -а; мається на
увазі, що слово grande може перекладатися і великий, і велика.

15
Граматичні терміни
Г р а м а т и ч н і т е р м ін и , ї х п е р е к л а д т а п о я с н е н н я
Термін - це наче формула, тобто короткий виклад змісту поняття. Знання
термінів граматики, в тому числі їх італійські назви, необхідне вкрай, якщо той,
хто вивчає мову, захоче продовжити і поглибити знання за допомогою іншого
підручника.
Accusativo = знахідний відмінок
A g g ettivo = прикметник
Articolo = артикль - слово що допомагає визначити рід та число італійського
іменника
Avverbio = прислівник
(M odo) condizionale = умовний спосіб І (в італійській мові є два типи
дієвідмінювання, що відповідають умовному способу української мови)
C ondizionale presente = теперішній час умовного способу І
C ondizionale passato = складна форма умовного способу І, її називають ще
формою минулого часу, має значення передування дії часу висловлення
(M odo) congiuntivo = умовнии спосіб II
Congiuntivo presente = теперішній час умовного способу II
C ongiuntivo passato, congiuntivo im perfetto, congiuntivo trapassato = минулі
часи умовного способу II
D ativo = давальний відмінок
Genere = рід іменників, а також прикметників, порядкових числівників і деяких
займенників
maschile = чоловічий рід
fem m inile = жіночий рід
Gerundio = дієприслівник або герундій
Futuro = майбутній час
Futuro semplice = проста форма майбутнього часу
Futuro anteriore = складна форма майбутнього часу, означає дію у майбутньо­
му, що передує іншій майбутній дії.
(M odo) im perativo = наказовий спосіб
(M odo) indicativo = дійсний спосіб
Indicativo presente = теперішній час дійсного способу, оскільки дійсний спосіб є
основним у будь-якій мові, назва терміна скорочується до presente
Infinito = інфінітив, початкова форма дієслова: dare(l) дати, avere(2) м ат и,
Ппіге(З) закінчувати; за інфінітивом визначають тип дієвідміни
1 - І дієвідміна
2 - II дієвідміна
3 - III дієвідміна
Італійський інфінітив відповідає двом українським дієсловам: доконаного виду і
одночасно недоконаного виду. Тобто: dare = дати і давати; leggere = прочита­
ти і читати; finire = закінчити і кінчати
M odo = спосіб, в італійській мові чотири способи:
M odo indicativo - дійсний спосіб
M odo im perativo - наказовий спосіб
M odo condizionale - умовний спосіб І
M odo congiuntivo - умовний спосіб II
Participio passato = дієприкметник минулого часу, вживається для утворення
складних дієслівних форм і пасивного стану, а також як означення
Passato = минулий час
Passato im perfetto (im perfetto) = минулий час, в цілому відповідає минулому
часу українських дієслів недоконаного виду: leggevo я читав

16
 Граматичні терміни
Passato prossimo = недавній минулий час: Oggi ho visto Mario. Сьогодні я бачив
Mapio, або Сьогодні я побачив Маріо. Може перекладатися на українську
мову дієсловом як доконаного, так і недоконаного виду.
Passato remoto = віддалений минулий час: Un anno fa io conobbi Mario. Рік тому
я познайомився з Маріо
Participio presente = дієприкметник теперішнього часу; вживається як означен­
ня
Plurale = множина (іменників, прикметників, дієслів, а також деяких займен­
ників)
Pronome = займенник
Pronome personale = особовий займенник; особові займенники мають в
італійській мові два варіанти: так звані наголошену і ненаголошену форми; їх
ще називають наголошений особовий займенник і ненаголошений особовий
займенник
Pronome possessivo = присвійний займенник
Singolare = однина (іменників, прикметників, дієслів, а також деяких займен­
ників)
Sosta n tivo , nome sostantivo = іменник
Trapassato prossimo = або плюсквамперфект; називає дію, що передує іншій
минулій дії
Trapassato remoto = як trapassato prossimo, означає минулу дію, але таку, яка
безпосередньо передує іншій минулій дії
Voce passiva = пасивний стан

У к р а їн с ь к і гр а м а т и ч н і т е р м ін и та їх п о я с н е н н я
Герундій = дієприслівник
Д ієвідм іна = тип закінчень, що має дієслово, змінюючись за особами, числами,
а також за часом. В італійській мові тип закінчень можна визначити по
закінченню початкової форми - інфінітиву. Це -are, або -еге, або -ire; отже,
три типи закінчень - три дієвідміни
Д ієслівна форма відм іню вання - дієслово, що має ознаки особи і числа, в ре­
ченні є присудком
Н евідміню вані дієслівні форми - інфінітив, дієприкметник, дієприслівник
Д ієслівна форма складна: дієслівні форми, що мають ознаку часу, в італійській
мові часто утворюються із двох слів: допоміжне дієслово + дієприкметник,
тому в підручнику є синонім: складна форма часу
Д ієсло во -.
- допоміжне = essere або avere, перший елемент у складній дієслівній формі,
відмінюється за особами і числами
- модальне = dovere (бути зобов’язаним), potere (могти), volere (хотіти)
- нетипове за дієвідміню ванням: у такого дієслова при відмінюванні відбу­
ваються зміни в основі: додаються нові звуки чи взагалі основа набуває ново­
го вигляду. У підручнику вживається також як синонім: особливі форми
відмінювання
- типове за дієвідміню ванням: основа незмінна, а закінчення суворо відпо­
відають одному з трьох типів дієвідмінювання
* Інша граматична термінологія підручника - в обсязі середньої школи.

17K
I
S
Граматичні терміни

У м о вн і п о з н а ч к и

Дуж ки
- (п о ) - префікс у дуж ках: оскільки італійський інфінітив одночасно відпо­
відає доконаному і недоконаному виду дієслова, ми позначаємо таким чином
два українських дієслова; наприклад (по) думати = подумати та дум ат и;
(з)р озум іт и = зрозуміт и та розум іт и тощо;
- інш і слова у дужках: означає, що в італійському тексті або виразі цього
слова немає, а подається воно, щоб зрозуміліше висвітлити український пе­
реклад.

18
 1A

1 Uno - Prima lezione

In città 1 A i

Gina - Ciao Luisa, cosa fai?

Luisa - Non faccio niente. ,
Gina - Allora andiamo a fare spese insieme. E'*) una splèndida giornata.
Gina e Luisa vanno in città. Quanta esente per le strade! Le vetrine sono piene di
belle cose: scarpe, borse, camicette, sciarpe, cal^e, cravatte. E' una meraviglia.
Le due amiche vanno in cerca di una giacca rossa. у
Gina - Questa è brutta e troppo cara, ma quella è a buon mercato e anche
carina.
Luisa - Ma che cosa c'è intorno a quella pìccola e grassa signora?
Gina - Una grande folla. Ma è già tardi.

in città в місті la strada вулиця

la città місто per le strade на вулицях
ciao привіт у вимові le vetrine sono piene вітрини сповнені ..
tfiis di ...
che cosa або cosa що la vetrina вітрина
che cosa fai? що ти робиш? sono (вони) є
non не piena di qualcosa сповнена чимось
niente ніщо, нічого belle cose гарні речі
non ... niente не ... нічого bella гарна
non faccio niente я не роблю нічого la cosa річ, предмет
(нічого не роблю) la scarpa туфля
allora тоді, в такому разі la borsa торбина
andiamo a fare spese ходімо за покупками la camicetta блузка
la spesa покупка la sciarpa шарф
insieme разом la calza панчоха
è він, вона або воно є la cravatta краватка
una splèndida gior­ чудовий день la meraviglia диво
nata due два, дві; двоє; оби­
la giornata день, денний час два, обидві
e і, та; а l'amica / (pi. le подруга
vanno in città йдуть до центру amiche)
(міста) vanno in cerca di ... ходити у пошуках
quanta gente! скільки людей! una giacca rossa червона куртка
la gente люди

*) Наголос 0) ставиться над великою літерою у рукописі (È); в друкованому тексті його
замінює апостроф (Е’).

19K
I
S
1A/1B
la giacca (pi. le куртка; піджак quella è carina ma — гарненька
giacche) c'è e; має місце
rossa червона intorno a ... довкола (чогось)
questa (giacca) ця (куртка) una piccola signora маленька (малого
è brutta (вона) некрасива зросту) синьйора
è troppo cara (вона) дуже дорога una grassa signora товста синьйора
ma але la signora пані, синьйора
quella (giacca) та (куртка) grande великий, велика
a buon mercato дешевий, дешева; la folla натовп
дешево già вже
anche також tardi пізно

Транскрипція тексту 1 Аг
in tjit-'ta
М зіїпа - tja io lu'iiza, 'koisa fai?
lu'iiza - non 'fa t-tjo n ie n te .
О Д іпа - al-'loira andi'aim o a ’faire 'sp e ise in s ie m e . e 'u :n a 'splendida
d jo r'n a ita .
'd jiin a e lu'iiza V an-no in tjit-'ta . k u 'a n ta 'd js n te p er le 'straide!
le v e'triin e 'soino p ig in e di 'Ь еі-іє 'koisei 'sk a rp e, 'b o rse, k a m i'tje t-te , 'Jarpe,
'kaltse, kra'vat-te. e 'u:na mera'viiÀa.
le 'du:e a'm iike 'van-no in 'tje rk a di 'urna 'd^ak-ka 'ros-sa.
'd jiin a - k u 'e sta £ 'b ru t-ta e 'trop-po 'k a :ra, m a ku'el-la e a bu'on m e r'k a ito
e 'agke ka'riina.
lu'iiza - m a ke 'koisa tJe in 'to rn o a ku'el-la 'pik-kola e 'g ra s-sa si'piora?
'd jiin a - 'urna 'g ran d e 'folla, m a e d ja 'tard i.

Граматика
Д ій с н и й спосіб: in d ic a tiv o p r e s e n te 1 Bi
д ієсл ів fa r e , a n d a re , èssere
Cosa fai? - Інфінітив fa re робити
Що ти робиш?
Le amiche vanno in città. - Інфінітив a n d a r e йти
Подруги йдуть до міста.
E' una splèndida giornata. - Інфінітив è ss e re бути
Це (є ) чудовий день.

20
 1В
нетипові дієслова

fa re a n d à re
(Іо) fa c c io я роблю (іо) vado я йду
:* ‘ Ї
['fat-tjo]
,
(tu) fa i ти робиш (tu) vai ти йдеш
(lui) fa він робить (lui) va він йде
(lei) fa вона робить (lei) va вона йде
(noi) fa c c ia m o ми робимо (noi) a n d ia m o ми йдемо
[fat-'tJa:mo] [andi'aimo]
(voi) fa te ви робите (voi) a n d a te ви йдете
(loro) fa n n o вони роблят ь (loro) vanno еони йдуть

д о п о м іж н е д іє с л о в о

è ss e re
(іо ) so n o я e
(tu ) sei ти є
(lui) è він є
(lei) è вона є
( n o i) sia m o [si'a'mo] ми є
( v o i) s ie te [si'E ite] ви є
( lo r o ) so n o вони є

Особові займенники італійської мови (io, tu та ін.) вживаються не часто, бо

особу можна визначити за закінченням дієслова (див. 14 Bj):
vado in città я йду до міста
andiamo in città ми йдемо до міста
vanno in città вони йдуть до цент ру

О зн ач ен и й а р т и к л ь д л я ім е н н и к ів ж ін о ч о го роду 1 в2
Singolare: la Plurale: le Перед іменником, що починається з голос­
ного звуку, "а" означеного артиклю випа­
la cosa le cose дає. На письмі замість “а ” пишемо апо­
la vetrina le vetrine строф: l’amica < la amica. Читаємо
la signora le signore lla’mi:ka], тобто як одне слово з трьох
l’amica le amiche складів.

Н е о зн а ч е н и й а р т и к л ь д л я ім е н н и к ів ж ін о ч о го род у 1 В3
u n a cosa Перед іменником, що починається з голосного звуку, “а”
u n ’amica неозначеного артикля випадає, а на письмі позначається
апострофом.

21
1B/1C
Ім е н н и к и , що з а к ін ч у ю т ь с я н а -а 1 в4
- Jf
Singolare Plurale Іменники, що закінчуються на -а , як прави­
ло, мають жіночий рід; для утворення мно-
la giornata le giornate
la spesa le spese

П р и к м е т н и к и , що за к ін ч у ю т ь с я н а -а 1 В5
' -4, -ЩM
Singolare Plurale
означення: означення:
la signora bella 8 lesignore belle
у присудку: у присудку:
la signora è bella le signore sono belle

Форми прикметників жіночого роду (означення чи іменна частина присудка)

мають, як правило, у однині закінчення “-а”, у множині - "-є".

В к а з ів н і з а й м е н н и к и ж ін о ч о го род у 1 в6
Singolare questa ця quella ma
Plurale queste quelle

Questa borsa è bella, quella è brutta. Ця торбина гарна, ma - негарна. Queste

borse sono belle, quelle sono brutte.

З а г а л ь н и й в и сн о вок: ф о р м и ж ін о ч о го род у 1 в7
закінчення
однина; -а множина: -е

Вправи 1С
а ) Дайте відповіді на запитання:
1. Che cosa fa Luisa?
2. Com'è (я к и й ) la giornata?
3. Cosa fanno le due amiche?
4. Dove (к уд и ) vanno Gina e Luisa?
5. Dov'è (de) la gente?
6 . Come sono le vetrine?
7. Di che cosa vanno in cerca Gina e Luisa?
8 . Com'è la giacca?
9. E' cara questa giacca?
10. E' a buon mercato quella giacca?
11. Che cosa c'è intorno alla pìccola e grassa signora?

22
 1 C /2 A
b) Поставте речення у множині:
1. Questa è l’amica. 2. Questa è la cravatta. 3. Questa è la vetrina.
4. Questa è la strada. 5. Questa è la sciarpa. 6 . Questa è la camicetta.

c ) Поставте речення в однині:

1. Quelle sono le borse. 2. Quelle sono le signore. 3. Quelle sono le scarpe.
4. Quelle sono le amiche. 5. Quelle sono le calze. 6 . Quelle sono le vetrine.

d ) Поставте речення у множині:

1. L'amica è bella. 2. La signora è grassa. 3. La scarpa è pìccola. 4. La
camicetta è rossa. 5. La sciarpa è carina. 6 . La cravatta è brutta. 7. La
giornata è splèndida. 8 . La borsa è cara. 9. La cosa è bella. 10 La vetrina è
pìccola.

e ) Дайте відповіді на запитання за зразком:

Questa è una strada? - No (н і), questa non è una strada.
1. Questa è una signora? 2. Questa è una giacca? 3. Q uesta è una vetrina?
4. Quella è una scarpa? 5. Quella è una cravatta? 6 . Quella è una sciarpa?

f) Дайте відповіді на запитання за зразком:

Quella è una cosa a buon mercato? - No, quella non è una cosa a buon
mercato, è cara.
1. Quella è una cravatta a buon mercato? 2. Quella è una borsa a buon
mercato? 3. Quella è una sciarpa a buon mercato? 4. Quella è una camicetta
a buon mercato? 5. Quella è una giacca a buon mercato?

g ) Дайте відповіді на запитання за зразком:

Che cosa faccio? - Non faccio niente.
1. Che cosa fai? 2. Che cosa fa? 3. Che cosa facciamo? 4. Che cosa fate?
5. Che cosa fanno?

2 Due - Seconda lezione

Alla stazione 2 A i

Claudia e Maria entrano nella*) stazione di Milano e vanno alla*) biglietterìa.

Davanti allo*) sportello c'è una lunga coda. Le due amiche aspettano. Finalmente
sono davanti allo sportello.
Impiegato - Desidera signorina?
Claudia - Due biglietti per Roma, per favore.
Impiegato - Di andata e ritorno?

*\
' Деякі прийменники стягуються в одне слово разом з означеним артиклем, див. 5В2.

23
2A
Claudia - No, solo di andata, prima classe, per favore.
Impiegato - Per quando?
Claudia - Per dopodomani. Quant'è?
Impiegato - Settantottomilaseicento (78.600) lire.
Claudia guarda nel borsellino, ma non ha abbastanza soldi.
Claudia - Non ho abbastanza soldi. - Maria, hai ventimila (20.000) lire?
Maria - No, mi dispiace.
Impiegato - Signorina allora?
Claudia - Quanto costano due biglietti di seconda classe?
Impiegato - Quarantatremilaottocento (43.800) lire.
Claudia - Allora due biglietti di andata per Roma, seconda classe.
Ecco a lei quarantatremilaottocento lire.
Impiegato - Grazie.
Le due amiche vanno poi insieme all'edìcola. Qui comprano un orario ferroviario.
Maria - Prenotiamo і posti, Claudia?
Claudia - D’accordo, andiamo allo sportello delle prenotazioni.
Maria - Ma c'è anche lo zio Giovanni. Chissà dove va?

alla stazione на вокзалі per quando? на коли?

la stazione вокзал per на...
entrano nella stazione входять до будівлі dopodomani післязавтра
вокзалу quant'è? скільки (коштує)?
di Milano в Мілані la lira ліра
vanno alla biglietteria йдуть до каси guarda (вона) дивиться
la biglietterìa білетна каса (заглядає)
davanti a попереду nel borsellino до гаманця
davanti allo sportello попереду віконця il borsellino гаманець
lo sportello віконце abbastanza досить, достатньо
una lunga coda довга черга ■ і soldi (pi.) гроші
la coda хвіст; у тексті: non ha [a] abbastanza в неї не досить
черга soldi грошей (чи не­
aspèttano (вони) чекають має достатньої
finalmente нарешті суми)
l'impiegato m службовець non ho [o] в мене немає
desidera? що бажає пані? hai [ai]? в тебе є?
la signorina синьйорина (звер­ mi dispiace шкода, шкодую
тання до дівчини) quanto costano? скільки коштують?
due biglietti два квитки di seconda classe другого класу
il biglietto квиток ecco a lei ось вам
per Roma до Риму grazie дякую
per favore прошу, будь ласка poi потім
di andata e ritorno (квиток) туди і vanno all'edicola (вони) йдуть до
зворотний газетного кіоску
no ні l’edìcola / газетний кіоск
solo тільки qui тут
di andata (поїздка) в один comprano (вони) купують
бік un один; у тексті:
prima classe перший клас неозначений ар­
тикль

24
 2A/2B
l’orario ferroviario m залізничний роз­ andiamo allo sportello ходімо до віконця
клад delle prenotazioni! попередніх замо­
prenotiamo і posti? замовимо міс­ влень!
ця? lo zio [ts'i:o] дядько
d'accordo згода; я згод­ chissà цікаво...? хтозна...?
на dove куди

Транскрипція тексту 2 А2
'ai-la sta tsi'o in e
’klaudia e m a'riia 'e n tra n o 'nel-la s ta ts i'o in e di m i'laino e 'van-no 'al-la biÀet-
te'riia. d a'v an ti 'al-lo spor't£l-lo tj£ 'urna 'lurjga 'ko:da. le 'dure a'm iike as'p£t-
tan o . fin al'm en te 'so:no d a'v an ti 'al-lo sp o r'td -lo .
im p ie'g aito - d e'siidera sijio 'riin a?
klaudia - 'duie bi'Àet-ti per 'roim a, per fa'voire.
im p ie'g aito - di a n 'd aita e ri'to rn o ?
klaudia - no, 'soilo di an 'd a:ta , 'priim a 'klas-se, p er fa'voire.
im p ie'g aito - p er ku'ando?
klaudia - p er dopodo'm aini. kuan't£?
im p ie g a lo - set-ta n to t-to 'm i:la se i'tj£ n to 'li:re.
klaudia g u 'a rd a nel borsel-'liino, m a non a a b -b a s'ta n tsa 'soldi.
klaudia - non o ab -b a s'ta n tsa 'soldi. - m a'riia, ai v en ti'm iila 'liire?
m a'riia - no, mi d isp i'aitje .
im p ie'g aito - si jio 'riin a al-'loira?
klaudia - k u 'a n to 'k o stan o 'duie bi'Àet-ti di se'k o n d a 'klas-se?
m p ie'g aito - k u a ra n ta tre 'm iila o t-to 'tjs n to 'liire.
k laudia - al-'loira 'duie bi'Àet-ti di an 'd a ita p er 'roim a, se'k o n d a 'klas-
se. '£k-ko a 'k ii k u a ra n ta tre 'm iila o t-to 't|£ n to 'liire.
im p ie'g aito - 'g raitsie.
le 'duie a'm iike 'van-no 'poi insi'sim e al-le'di:kola. ku'i 'k o m p ran o u n o 'rairio
fer-rovi'airio.
m a'riia - p ren o ti'aim o і 'p o sti, 'klaudia?
'klaudia - dak-'kordo, andi'aim o 'al-lo spor't£l-lo 'del-le p re n o ta tsi'o in i.
m a'riia - m a tje 'arjke lo 'tsiio d 3 o'van-ni. kis'sa 'do:ve va?

Граматика
In d ic a tiv o p re s e n te д ієсл ова a ve re 2 Bi
Claudia non ha soldi. - Інфінітив a v e re мати, володіти
К лаудія не має грошей.

h o [з] я маю / a b b ia m o [ab-bi'a:mo] ми м а є м о /

в мене є у нас є
h a i [ai] ти м а є ш / a v e te ви м а є т е /
в тебе є у вас є
h a [а] він, вона м а є / h a n n o l'an-no] вони м а ю т ь /
в нього, в неї є у них є

25
2В
In d ic a tiv o p re s e n te т и п о в и х д ієсл ів 2 B2
І д ієв ід м ін и ( із су ф ік со м - a r e )
Claudia e Maria entrano nella sta- - Інфінітив e n t r a r e входити
zione. (Основа: e n tr - , суфікс: -a re )
К лаудія і М арія входят ь до
будівлі вокзалу.
Claudia guarda nel borsellino Інфінітив g u a r d a r e дивит ися, за гл я ­
К лаудія за гляд ає до гам анця дати
(Основа: g u a r d -, суфікс: -a re )
Desidera^ Інфінітив d e s id e r a r e бажати
Що бажає пані? (Основа: d e s id e r-, суфікс: -a re )
В такий самий спосіб:
aspèttano Інфінітив a s p e tta r e чекати
còstano Інфінітив c o s ta r e кош т уват и
comprano Інфінітив c o m p ra re купуват и
prenotiamo - Інфінітив p r e n o ta r e замовити попе­
редньо, зарезервуват и
До І д ієв ід м ін и н а л е ж а т ь дієслова, що мають у початковій формі, тобто
інфінітиві, закінчення -a re В 1-ій та 2-ій особі множини наголос падає на закін­
чення, в інших формах наголошеною є основа.

e n tr-a re a s p e tt- a r e
én tr -о я входж у aspett -о я чекаю
éntr - ти входиш aspett -і ти чекаєш
éntr -a він, вона вхо­ aspètt -а він, вона чекає
дить
entr -ià m o ми входимо aspett -ià m o ми чекаємо
entr -à te ви входите aspett -à te ви чекаєте
éntr -a n o вони входят ь aspètt -a n o вони чекають

О зн а ч е н и й а р т и к л ь д л я ім е н н и к ів ч о л о в іч о го роду 2 В 3
Означений артикль для іменників чоловічо­
Singolare Plurale го роду однини має форму il, яка у мно­
жині переходить в і, або lo, відповідно gli,
il biglietto і biglietti
який вживається перед іменником з почат­
l’impiegato g li impiegati
ковою голосною літерою, перед іменником з
lo zio g li zii
lo sportello початковою z, і перед іменником з початко­
g li sportelli
вим сполученням s + приголосна В озна­
ченому артиклі lo “о” перед голосною за­
мінюється на апостроф: Р.

Н е о зн а ч е н и й а р т и к л ь д л я ім е н н и к ів ч о л о в іч о го род у 2 В4
u n biglietto u n o sportello Неозначений артикль для іменників чоло­
вічого роду має форму u n , але перед імен-
u n impiegato u n o zio никами з початковою z чи s + приголосна
має форму uno

26
 2В
Ім е н н и к и , що за к ін ч у ю т ь с я н а -о 2 В 5

Singolare Plurale Іменники з кінцевою -о належать, як пра­

вило, до чоловічого роду; їхня множина
il biglietto і biglietti утворюється заміною -о на -і.
lo sportello gli sportelli

К іл ь к іс н і ч и с л ів н и к и 2 В6
0 zero l'dzEiro] 39 trentanove [trenta'noive]
1 uno ['uno] 40 quaranta [kua'ranta]
2 due [’duie] 41 quarantuno fkuaran'tumo]
3 tre [tre] 48 quarantotto [kuaran'tot-to]
4 quattro [ku'at-tro] 50 cinquanta [tjirjku'anta]
5 cinque [’tfirjkue] 60 sessanta [ses-'santa]
6 s e i [s e ì] 70 settanta [set-'tanta]
7 sette [’stt-te] 80 ottanta [ot-'tanta]
8 otto l'ot-to] 90 novanta [no'vanta]
9 nove [’noive] 100 cento [’tjtnto]
1 0 dieci fdi'Eitfi] 101 centouno
11 ùndici l'unditji] 102 centodue
1 2 dódici ['doiditfi] 108 centotto
13 trédici [Ttre:ditji] 109 centonove
14 quattórdici [kuat-’torditfi] 110 centodieci
15 quìndici [ku'inditfi] 200 duecento
16 sédici [’seiditfi] 300 trecento
17 diciassette [ditjas-'s£t-te] 400 quattrocento
18 diciotto [di'tjDt-to] 500 cinquecento
19 diciannove [ditj'an-'noive] 600 seicento
2 0 venti ['venti] 700 settecento
2 1 ventuno [ven'tuno] 800 ottocento
2 2 ventidue [venti'duie] 900 novecento
23 ventitré [venti'tre] 1000 mille [’mil-le]
24 ventiquattro [ventiku'at-tro] 1001 milleuno
25 venticinque [venti'tj'r)kue] 1002 milledue
26 ventisei [venti'sti] 2000 duemila [du:e'mi:la]
27 ventisette [venti'sst-te] 10.000 diecimila [dietfi'miila]
28 ventotto [ven'tDt-to] 21.000 ventunmila
29 ventinove fventi'nDive] 100.000 centomila [tjento'miila]
30 trenta ['trenta] 1 .0 0 0 . 0 0 0 un milione
31 trentuno [tren'tuino] 2 .0 0 0 . 0 0 0 due milioni
38 trentotto [tren'tDt-to] 1 .0 0 0 .0 0 0 . 0 0 0 un miliardo

З а п а м ’я т а ййте:
те mille lire тисяча лір
duemila lire дві т исячі лір
un milione di lire мільйон лір
un miliardo di lire м ільярд лір

27
2C
Вправи 2C
a ) Дайте відповіді на запитання:
1. Dove entrano Claudia e Maria?
2. Dove vanno?
3. Che cosa c’è davanti allo sportello?
4. Che cosa desidera Claudia?
5. Quanto costano due biglietti di andata per Roma, prima classe?
6. Perché (чом у) Claudia compra due biglietti di andata, seconda classe?
7. Che cosa Claudia e Maria comprano all'edicola?
8. Cosa fanno allo sportello delle prenotazioni?

b) Доповніть діалог:
Im p ieg ato :....... signorina?
Claudia: D u e ....... d i ....... p e r ......... s e c o n d a .......
Impiegato: P e r ....... ?
C lau d ia:....... dopodom ani......... costano?
Im p ieg ato :....... lire.
Claudia: E c c o ....... quarantatrem ilaottocento.......

c ) Утворіть відповідну форму дієслова, поданого у дужках:

1. Gina (entrare) nella stazione. 2. Claudia e Maria non (avere) soldi. 3. La
signora (andare) alla biglietterìa. 4. Lo zio (prenotare) il posto. 5. Noi (ми)
non (desiderare) niente. 6 . Le amiche (comprare) un biglietto per Roma.
7. Noi (aspettare). 8 . Le signorine (guardare) la vetrina.

d ) Замість крапок поставте означений артикль:

1. ... zio va in città. 2. . .. biglietto di prima classe è caro. 3. . .. impiegati
non comprano niente. 4. Prenotiamo ... posti. 5. Claudia compra . .. orario
ferroviario.

e ) Поставте речення у множині:

1. Lo zio compra il biglietto. 2. L'impiegato guarda la vetrina. 3. La signorina
prenota il posto. 4. L'amica entra nella stazione.

f) Замість крапок поставте неозначений артикль:

1. Maria paga . .. biglietto di seconda classe. 2. Claudia non ha . . . borsellino.
3. . .. impiegato va in città. 4. All'edìcola compro . .. orario ferroviario.
5. Davanti a . .. sportello c'è molta gente.

g ) Прочитайте вголос ці числівники:

2046; 84; 101; 15; 99; 212; 18; 456; 1264; 645; 1095; 3862; 7963; 2045; 15.062;
7942; 75.859; 14.089; 18.728; 445.078; 267.845; 509.747; 1.672.061.

28
 ЗА
З Tre - Terza lezione
Ai grandi magazzini ЗА
Cristina - Quanta folla c'è all'entrata della Rinascente!
Vittoria - Che cosa c'è di nuovo?
Cristina - Sicuramente una liquidazione.
Vittoria - Non ci sono solo donne, ma anche uòmini. ,
Cristina - Certo, c'è un po' di tutto. Ci sono anche articoli maschili.
Vittoria - Cerchiamo di entrare anche noi?
Cristina - Si, si, andiamo.
Le due amiche vanno attraverso la folla.
Commesso - Oggi tutto è a buon mercato! Tutto costa solo ventimila lire. Niente
è caro. Signore e signori avanti! Chi è il primo? Per lei, signora, ho
questi stivali: sono una meraviglia.
1° Signore - A me sei fazzoletti e la camicia bianca!
Signora - A me questa maglietta azzurra!
2° Signore - A me questa cravatta e quei calzini marroni!
Cristina - A me questo vestito giallo e quegli zòccoli! - E tu cosa compri?
Vittoria - Non ho abbastanza soldi con me. Oggi sono pòvera. Il borsellino è
quasi vuoto. Peccato! C'è tanto da comprare, specialmente per і
bambini.
La gente affolla і banchi del magazzino.
Cristina - Andiamo laggiù! Hanno piatti e posate di plàstica. Ho bisogno di
nuovi cucchiai per il pròssimo picnic.
Cristina compra e paga alla cassa. Piene di pacchetti e di buste di plàstica, le due
amiche sono di nuovo sulla strada. Sono contente perché hanno molte cose per
pochi soldi.

ai grandi magazzini в універм азі c’è un po'*) di tutto є всього пот роху
quanta Folla! який натовп! l’articolo m товар
all'entrata на вході maschile f-ski-j чоловічий, для чо­
della Rinascente у Рінаш ент е ло вік ів
(універм аг у cerchiamo di entrare спробуємо й ми
М ілані) anche noi? увійт и?
l'entrata / вхід sì так
che cosa c'è dì nuovo є що-небудь з ново­ attraverso крізь
го? il commesso продавець
sicuramente безсумнівно oggi сьогодні
la liquidazione розпродаж tutto все
c'è, ci sono є, є в наявност і caro, cara дорогий, дорога
la donna жінка il signore (pi. і п а н , синьйор
l'uomo [u'.riiio] m чоловік signori)
(pi. gli uòmini) avanti! вперед! входіть!
certo звичайно chi? хто?

po - скорочене poco - трохи.

29
ЗА
il primo, la prima перший, перша per для
per lei для Вас il bambino, la bam­ дитина; хлопчик,
questo, questa цей, ця bina дівчинка
10 stivale (pi. gli чобіт affollare створити натовп
stivali) il banco (pi. і banchi) прилавок у мага­
a me мені, для мене del magazzino зині
11 fazzoletto носова хустинка laggiù там, внизу; донизу
la camicia (pi. le сорочка il piatto тарілка
camicie) la posata набір (столовий)
bianco, bianca білий, біла di plàstica з пластику /
la maglietta пуловер пластмаси
azzurro [-dz-], azzurraблакитний, блакитна aver bisogno [-Z-] di мати потребу в
quei calzini marroni ті коричневі шкар­ nuovo, nuova новий, нова
петки il cucchiaio [kuk- ложка
il calzino шкарпетка ki'ario] (pi. і cuc­
marrone коричневий, -а chiai [kuk-ki'ai])
questo vestito giallo ця жовта сукня pròssimo, pròssima найближчий, най­
il vestito сукня, костюм ближча
giallo, gialla жовтий, жовта il picnic пікник
quegli zòccoli ті цокколо alla cassa до каси
lo zòccolo цокколо (взуття la cassa каса
на дерев’яній il pacchetto пакет
підошві) la busta di plàstica пакет з пластику
tu ти di nuovo знову, ще раз
con me з собою (дослівно: зі sulla strada на вулиці
мною) contento, contenta задоволений, задо­
pòvero, pòvera бідний, бідна (di) волена
quasi [-z-] майже perché тому що
vuoto lvu'o:to], vuota порожній, порожня molto, molta численний, числен­
peccato! шкода! на
c'è tanto da comprare стільки можна poco, poca нечисленний, нечис­
купити! ленна
specialmente особливо

Транскрипція тексту З А2
ai 'grandi m agad-'dzini

kris'tiina -ku'anta 'fol-la tfs al-len'tra:ta 'del-la rinaJ-'Jente!

vit-'toiria -ke 'koisa tjs di nu'oivo?
kris'tiina -sik u ra'm en te 'urna lik uid atsi'oine.
vit-'tDiria -non tJi 'soin o 'soilo 'don-ne, m a 'agke u'Dimini.
kris'tiina -4f£rto, tf£ un pò di 'tut-to. tji 'soino 'arjke ar'tiikoli
m as'kiili.
vit-'tDiria - tferki'aim o di en'traire 'agke noi?
kris'tiina - si, si, andi'aim o.
le 'duie a'm iike 'van-no at-tra'v£rso la 'fol-la.
kom -'m es-so - 'od-d 3Ì 4 u t-to £ a bu'on m er'kaito! 'tut-to 'kosta 'soilo
ven ti'm iila 'liire. n ie n te £ 'kairo. si'jioire e si'fioiri a'vanti!
ki £ il 'priimo? per 'І£іі, si'jn oira, o ku'esti sti'vailii 'soino
'una mera'viiÀa.

30
 ЗА/ЗВ
'priimo - a m e seì fat-tso'let-ti e la ka'm iitja bi'arjka!
si'jioire
si'jioira - a m e ku 'esta ma'Àet-ta ad-'dzur-ra!
se'kondo - a m e ku 'esta kra'vat-ta e ku'ei kal'tsiini mar-'roini!
si’jnoire
kris'tiina - a m e k u 'esto v e s'tiito 'djal-lo e ku'eiÀi 'tsok-koli! - e tu
'koisa 'kompri?
vit-'tDiria - non o ab-bas'tantsa 'soldi kon m e. 'od-dji 'soino 'poivera. il
borsel-'liino £ ku'azi vu 'oito. pek-'kaito! t/є 'tanto da
kom 'praire, sp e tja l'm e n te per і bam 'biini.
la 'd jsn te af-'fol-la і 'barjki del m agad-'dziino.
kris'tiina - andi'aim o lad-'dju! 'an-no pi'at-ti e p o'saite di 'plastika. з
bi'zoijio di nu'oivi kuk-ki'ai per-il 'pros-sim o 'piknik.
kris'tiina 'kom pra e 'paiga 'al-la ’k as-sa. p ig in e di pak-'ket-ti e di 'b u ste di
’plastika, le 'duie a'm iike 'soin o di nu'oivo 'sul-la 'straida. 'soin o kon'tente
per'ke 'an-no 'm olte ’k oise per 'poiki 'soldi.

Граматика ЗВ1
c’e ci so n o
звороти
є, є в н а я в н о с т і є, є в н а я в н о с т і
- 1 II
Che cosa c’è? Щ о є? л >*
Non c’è niente. Нічого немає ... і її
Ci sono ancora biglietti? Квитки* ще є?
In vetrina c ’è un vestito rosso На віт рині є червона сукня.
In vetrina с і sono due vestiti to ssi Ha віт рині є дві червоні сукні.
.f

Для перекладу українського звороту є (в наявност і) італійська мова має дві

форми: c'è для підмета в однині і сі sono для підмета у множині. Відповідно, для
заперечного н е м а /н е м а є є дві форми: non c’è і non сі sono.

О со бл и во сті о р ф о г р а ф ії з в 2
Іменники, що в однині закінчуються на -co, -са, -go і -g a, у множині змінюють
-о на -і або -а на -е; тому між основою і закінченням додаємо h, тоді зберігаєть­
ся вимова с=[к], як в cosa, і g=[g], як в guardare.
Singolare Plurale
l’amica le amiche
il banco і banchi
bianco, bianca bianchi, bianche
lungo, lunga lunghi, lunghe

* означає квиток на проїзд чи вхідний квиток, а також банкнота.

31
зв
Д ієсл о в а, щ о з а к ін ч у ю т ь с я н а -ca re і -g a re З В з
Це дієслова І дієвідміни, тому відмінюються за правилом для І дієвідміни (див.
2В2). Але у формах 2-ї особи однини та 1 -ї особи множини, тобто перед “і”,
пишемо h, щоб зберегти вимову: с = [к] і g = [g] (пор. ЗВ2)

In d ic a tiv o p re s e n te

p a g -a r e (c ) платити
------------ Ш
------
pag -о я сплачую pag -h -ia m o ми сплачуємо
pag -h -і ти сплачуєш pag -a te ви сплачуєте
pag -a він, вона сплачує pàg -a n o вони сплачують
c e rc -a r e шукати
è і
cerc -o я шукаю cerc -h -ia m o ми шукаємо
cerc -h -i ти шукаєш cerc -a te ви шукаєте
cerc -a він, вона шукає cerc -a n o вони шукають

Ім е н н и к и , що за к ін ч у ю т ь с я н а -е з в 4
Іменники з кінцевою -е можуть бутичоловічого або жіночого роду. При пере­
ході до м н о ж и н и змінюють -е на -і:
la stazione le stazioni
la liquidazione le liquidazioni
il signore і signori
lo stivale g li stivali

О собливості у тво р ен н я м н о ж и м з в 5
1. Іменники, що закінчуються на н е н а го л о ш е н и й -io, у множині мають лише
одне і:
il cucchiàio і cucchiài
l'oràrio ferroviàrio gli oràri ferroviàri
2 . Іменники, що закінчуються на -io та -іа з н аго л о ш ен и м і, мають у мно­
жині, відповідно, -іі, -іе:
lo zìo gli zìi
la zìa le zìe
3. Незмінними у множині залишаються:
a) іменники з наголосом на останньому складі:
la città le città
il caffè кафе і caffè
b) іменники з кінцевим приголосним:
il picnic і picnic
il bar кафе і bar

32
 O n
0 1 3

П рикм етник з в 6

1 тип 2 тип
чоловічий рід жіночий рід чоловічий та жіночий рід
закінчення
Singolare -0 -а -е
*
Plurale -і -е -І

Прикметники 1-го типу мають своє власне закінчення для кожного роду:
il vestito rosso і vestiti rossi
la cam icetta rossa le cam icette rosse
Прикметники 2-го типу мають однакове закінчення для обох родів:
il calzino marrone і calzini marroni
la borsa marrone le borse marroni
Якщо прикметник має єдину ознаку декількох предметів чоловічого та жіночого
родів, він набуває форми множини чоловічого роду.
La giacca e il vestito sono ro ssi.
Le borse e gli stivali sono m a rro n i.
З а п а м ’ят а й т е :
Форма артикля залежить від початкового звука того слова, що йде безпосеред­
ньо за артиклем.
10 stivale але il brutto stivale
g li stivali але і brutti stivali
11 vestito але lo splèndido vestito
u n vestito але u n o splèndido vestito
В к а зів н і за й м е н н и к и я к п р и к м е т н и к и з в 7

Singolare questo*^ цей q u e l, q u e llo , quell* той

Plurale q u e s ti q u e i, q u e g li
Singolare q u e sta * ) ця q u e lla , quell* ma
Plurale q u e s te q u e lle

questo signore questi signori

questo stivale questi stivali
questa giacca queste giacche
Вказівні займенники quello, quella як прикметники, тобто коли вони передують
іменнику, змінюють кінцевий склад згідно з означеними артиклями il, lo та la. Це
означає, що форма кінцевого складу визначається початком д ал ьш о го слова:
quel signore перед приголосним quei signori
quello zòccolo перед z quegli zòccoli
quello stivale перед s + приголосний quegli stivali
quell’impiegato перед голосним quegli impiegati
quella borsa перед приголосним quelle borse
quell'amica перед голосним quelle amiche

*) questo та questa можуть замінювати кінцеві о та a на апостроф.

2. С амовчитель італійської мови

33
зс

Вправи ЗС
а ) Дайте відповіді на запитання:
1. Cosa c'è alla Rinascente?
2. Sono cari gli artìcoli?
3. Che cosa compra Cristina?
4. Perché (чому) Vittoria non compra niente?
5. Com e il borsellino di Vittoria?
6. Che cosa fa la gente?
7. Di che cosa ha bisogno Cristina per il pròssimo picnic?
8. Dove paga Cristina?
9. Perché le due amiche sono contente?

b) Замість крапок поставте означений артикль:

1........... signori non comprano niente. 2 ........... com m esso è pòvero. 3 ...........
zòccoli sono cari. 4 .......... vestiti sono nuovi. 5........... borsellino è di plàstica.
6 .......... uòmini hanno molti pacchetti. 7 ........... magazzino è pieno di gente.
8 .......... piatto è vuoto. 9 ............. stivali sono cari. 10............. impiegato paga alla
cassa.

c ) Поставте речення у множині:

1. La maglietta è carina. 2. Lo zòccolo è marrone.
3. Il fazzoletto è bianco.
4. Lo stivale è pìccolo. 5. La camicia azzurra è a buon mercato. 6. L'orario
ferroviario è nuovo. 7. L'uomo va in città. 8 . La strada è lunga. 9. La città è
grande. 10. La stazione è bella. 11. Lo zio paga il vestito marrone. 12. Il
signore compra il biglietto.

d ) Замість крапок поставте неозначений артикль:

1. Paghiamo ....... vestito e ....... camicia. 2. Cristina ha ....... amica.
3. Abbiamo ....... zio. 4. Gina ha ........ splèndido vestito. 5 .......... impiegato
compra ....... biglietto. 6 .......... bambino ha ....... borsellino vuoto. 7..........
signora g u a rd a ....... vetrina. 8 .............signore c o m p ra .......... orario ferroviario.

e ) Утворіть потрібну форму дієслова, поданого у дужках:

1. Tu (pagare) la sciarpa bianca. 2. Il commesso (andare) in città. 3. Noi
(pagare) alla cassa. 4. Tu (comprare) і fazzoletti. 5. Chi (èssere) il primo?
6 . I bambini non (fare) niente. 7. Gli uòmini (èssere) contenti. 8 . Il cucchiaio
(èssere) di plàstica. 9. Noi (cercare) un posto libero. 10. Le signore (avere)
una borsa. v,

і ) “c e а б о ‘‘ci sono”?
1. In v e trin a ....... un vestito rosso. 2. Q u i ....... solo uòmini. 3. In c i t t à .......
molte donne. 4. Qui ....... un po' di tutto. 5. Davanti allo sportello ....... un
commesso. 6 . Per la s t r a d a ....... pochi bambini. 7. Nella s ta z io n e ....... molta
gente. 8 . Nel borsellino ....... і soldi. 9. All'entrata ....... una grande folla.
10. Q u i ....... due signori.

34
 3C/4A
g ) Утворіть потрібну форму займенника “quello”:
1.......... signore compra molte cose. 2.......... uòmini vanno in città. 3..........
zio è pòvero. 4 .......... artìcoli sono in liquidazione. 5. Gina c o m p ra .......... brutti
zòccoli. 6 .......... maglietta è azzurra. 7.......... cucchiai sono cari. 8 ..........
bambini hanno bisogno di scarpe. 9 .......... amica cerca un posto. 10. L'amica
paga ....... stivali. 1 1 .......... sciarpe non sono belle. 1 2 .......... impiegato
co m p ra ....... posate.

h ) Поставте речення у множині:

1. Quel vestito è bianco. 2. Quell'impiegato è pòvero. 3. Quella camicetta è
cara. 4. Quello zòccolo è grande. 5. Quella signora è bella. 6 . Quello stivale
è rosso. 7. Quel bambino è grasso. 8 . Quella scarpa è carina.

i) Утворіть заперечне речення за зразком:

C'è tanto da comprare! - Non c'è niente da comprare!
Стільки можна купит и! - Нема чого купити.
1. C'è tanto da pagare! 2. C'è tanto da fare! 3. C’è tanto da guardare! 4. C'è
tanto da desiderare!

4 Quattro - Quarta lezione

In banca 4 Ai
Marco è in banca e aspetta davanti allo sportello del cambio. Entra Paola e va allo
sportello accanto.
Marco - Buongiorno Paola, anche tu qui?
Paola - Sì, debbo cambiare un assegno e tu che fai? Compri valuta èstera?
Marco - No, cambio cento marchi in lire perché il corso è alto. Come sei
elegante però! Hai un vestito veramente bello.
Paola - Non è niente di speciale.
Marco - Se hai tempo, dopo andiamo a bere un caffè insieme.
Paola - Con piacere. Ma a mezzogiorno devo èssere a casa perché abbiamo
òspiti.
Marco - Non è possìbile. Oggi è giovedì e tuo marito mangia sempre fuori
casa.
Paola - Sì, hai ragione. Oggi però è un'eccezione. Ma quanti ne abbiamo?
Marco - Oggi è il trédici.
Paola - Sei sicuro?
Marco - Sì, perché?
Paola - Se è il trédici sono lìbera. Abbiamo òspiti fra una settimana. Che ore
sono?
Marco guarda l'orologio.
Marco - E' un quarto alle ùndici.

35
4A
Paola - Ma che cosa fanno gli impiegati? Aspettiamo già da mezz’ora*);
comincio ad aver fame e sete. Andiamo al bar a prèndere un caffè e
qualcosa da mangiare. Torniamo più tardi in banca. Abbiamo tempo
fino all'una e mezzo.**)

in banca у банку mangiare їсти

la banca банк sempre завжди
il cambio обмін fuori casa не вдома
del cambio (віконце) обміну aver ragione мати рацію
accanto поруч l'eccezione / виняток
buongiorno добридень! quanti ne abbiamo? яке сьогодні число?
debbo, devo (я) маю, (я) по­ è il trédici тринадцяте
винна (число)
cambiare обміняти sicuro, sicura впевнений, впевнена
l'assegno m чек perché? чому?
che fai? що ти робиш? libero, libera вільний, вільна
la valuta валюта fra una settimana за тиждень
èstero, èstera іноземний, іноземна che ore sono? котра година?
il marco марка (грошова l'orologio m годинник
одиниця Німеччини) guardare l'orologio дивитись на годин­
in на ник
il corso курс (валюти) è un quarto alle ùn­ за чверть одинад­
alto, alta високий, висока dici цята
come як; у тексті: який da una mezz'ora вже з півгодини
elegante елегантний. еле­ mezzo |-dz-], mezza поділений, -а
гантна навпіл
però але, проте cominciare a, перед починати
veramente справді словом з початко­
non è niente di нічого особливого вим a: ad + inf.
speciale aver fame**) зголодніти
se якщо aver sete**) відчувати спрагу
aver tempo*) мати час andare al bar піти до кафе
dopo після, потім prèndere взяти; випити
bere (ви)пити prèndere un caffè випити кави
il caffè кава qualcosa da mangiare що-небудь з їжі
con piacere залюбки tornare повернутися
a mezzogiorno опівдні più tardi пізніше
èssere a casa бути вдома tornare in banca повернутися до
l'ospite m гість банку
possìbile можливо fino all'una e mezzo до пів на другу
giovedì m четвер fino a до
tuo, tua твій, твоя
il marito чоловік

*>
^ mezz >ora < mezza ora
**) avere має скорочену форму aver

36
 4A/4 В
Транскрипція тексту 4 А2
in 'banka
'm ark o £ in 'bagka e as'p£t-ta d a'v an ti 'al-lo sp o r'td -lo del "kam bio. 'e n tra
'paola e va 'al-lo spor't£l-lo ak-'kanto.
'm ark o - b u o n 'd jo rn o 'paola, 'arjke tu ku'i?
'paola - si, 'd£b-bo kam bi'arre un as-'sergo e tu ke fai? 'kom pri va'lurta
'Estera?
'm ark o - no, 'kam bio 'm arki in Mirre, p er'k e il 'korso £ 'alto. 'korm e S£i
e le 'g a n te pe'ro! ai un v es'ti:to v e ra 'm e n te 'b£l-lo.
'paola - non £ n ie n te di sp e'tjarle.
'm ark o - se ai 't£m po, 'dorpo andi'arm o a 'b eire un kaf-'fs in s ie m e ,
'paola - kon p ia'tjerre. ma a m ed-dzo'd^orno 'd£ivo '£s-sere a 'karsa
p er'ke ab-bi'aim o 'ospiti.
'm ark o - non £ pos-'si:bile. 'od-dji £ d jo v e'd i e 'turo m a'riito 'm a n d ja
's£m pre fu'orri 'kaisa.
'paola - si, ai ra'd^orne. bd-d^i pe'ro £ un et-tje tsi'o rn e , m a k u 'a n ti ne
ab-bi'a:m o?
'm ark o - 'od-dji £ il 'tre rd itji.
'paola - S£Ì si'kurro?
'm ark o - si, per'ke?
'paola — se £ il 'tre id itji 'sorno 'lirbera. ab-bi'a:m o 'ospiti fra 'urna
setti'm arn a . ke 'orre 'sorno?
'marko gu'arda loro'brdjo.
'm ark o - £ un k u 'a rto 'al-le 'u n d itji.
'paola - m a ke 'korsa 'fan-no Ài im p ie g a rti? asp et-ti'arm o d^a da 'urna
m£d-'dzorra; k o 'm in tjo ad a 'v er 'farm e e 'serte, andi'arm o al bar a
'p e n d e r e un kaf-'f£ e kual'korsa da m an'd^arre. to rn i'arm o pi'u
'tard i in 'barjka. ab-bi'arm o 't£m po 'fim o al-'lurna e 'm£d dzo.

Граматика
In d ic a tiv o p re s e n te д ієсл о в а do vere
Devo èssere a casa. - Інфінітив дієслова d o v e re — м а т и /б у т и повинним
Я маю бути вдома.

devo, d eb b o я маю, d o b b ia m o ми маємо,

d ev i я повинен, d o v ete ми повинні
d ev e я повинна dèv o n o , d è b b o n o

Д ієсл о ва, що за к ін ч у ю т ь с я н а -с іа ге і -g ia re 4 В2
Відмінюються, як дієслова І дієвідміни, але у 2-й особі однини та у 1-й особі
множини зберігають тільки одне -і.

37
4В
In d ic a tiv o p re s e n te

c o m in c ia re починати m a n g ia r e їсти
comincio я починаю mangio я їм
cominci m angi
comincia mangia
com inciam o m angiam o
cominciate mangiate
cominciano mangiano f f fi # * і . . '

Д ні тиж ня 4 В 3
lunedì понеділок venerdì п’ят ниця
martedì вівторок sàbato субота
mercoledì середа doménica неділя
giovedì четвер
Дні тижня чоловічого роду, за винятком dom énica /

Д ата 4 B4
Quanti ne abbiamo oggi? Я ке сьогодні число?
Oggi ne abbiamo dódici. Сьогодні маємо 12-те
Oggi è il dódici. Сьогодні 12-те.
ал е: Oggi è il 1° (primo) Сьогодні 1-ше (перш е).
Che giorno è oggi? Який сьогодні день?
Oggi è lunedì. Сьогодні понеділок.
В італійській мові у датах використовуються кількісні числівники, а не поряд­
кові: il dódici - дванадцят ь, а не дванадцят е. Виняток лише для першого дня
місяця: il primo - перший (день).
Ч ас 4 В 5
Che ora è? або Che ore sono? Котра година?
E' mezzogiorno. Полудень (12-та година).
E' la mezza. Пів на першу.
E' mezzanotte. Північ (12-та ночі).
Sono le due e mezzo. Пів на третю.
З години 10 хвилин. 10 хвилин на
Sono le tre e dieci.
третю.
Sono le quattro e un quarto. Чверть по четвертій.
Sono le cinque meno venti, або Sono le За 20 хвилин п ’ят а або 40 хвилин по
quattro e quaranta. четвертій.
Sono le sei meno un quarto./ Е ' un За чверть шоста або три чверті по
quarto alle sei. або Sono le cinque e tre п ’ятій.
quarti.
Коли кажуть о котрій годині, вживається прийменник а, що з ’єднується в одне
слово з наступним артиклем le (див. 5В2):
Comincio a lavorare alle sette. Я починаю працюват и о сьомій.
Mangiamo sempre all'una e mezzo. Ми завжди обідаємо о пів на другу.

38
 4B/4C
але:
a mezzogiorno опівдні
a m ezzanotte опівночі
A mezzogiorno sono a casa. Опівдні я вдома.
У вага!
Прийменник d a не втрачає “а ” перед голосним звуком:
da una m ezz’ora ось вже півгодини
Сполучники е та о (а б о ), що передують слову з початковим звуком [е] та [о],
набувають форми ed та od. Пор. з прийменником а:
Carlo ed Elisabetta Карл ma Єлизавета.
Mario o d Ottavio M apio чи Оттавіо.
Comincio a d aver fame. Я починаю відчуват и голод.

Вправи 4С
a ) Дайте відповіді на запитання:
1. Perché Paola è in banca?
2. Marco compra valuta èstera?
3. Che cosa fa Marco in banca?
4. Perché Paola deve èssere a casa a mezzogiorno?
5. Dove mangia il giovedì (у четвер) il marito di Paola?
6. Chi guarda l'orologio?
7. Che ore sono?
8. Chi ha fame e sete?
b ) Дайте відповіді на запитання за зразком:
Quanti ne abbiamo? (13) - Oggi è il trédici.
1. Quanti ne abbiamo? (28) 2. Quanti ne abbiamo? (1) 3. Quanti ne
abbiamo? (17) 4. Quanti ne abbiamo? (7) 5. Quanti ne abbiamo? (31)
6 . Quanti ne abbiamo? (19)

c) Дайте відповіді на запитання за зразком:

Che ore sono? (2 40) - Sono le due e quaranta або Sono le tre meno venti.
1. Che ore sono? (1.45) 2. Che ore sono? (7.10) 3. Che ore sono? (11.15)
4. Che ore sono? (5 35) 5. Che ore sono? (9.20) 6 . Che ore sono? (4.25)
d ) Дайте відповіді на запитання за зразком:
Quando (к о ли ) cominci il lavoro? (2) - Comincio il lavoro alle due.
1. Quando andate in città? (4.30) 2. Quando vai alla stazione? (1.35)
3. Quando mangiate? (12.45) 4. Quando dovete èssere a casa? (12.15)
5. Quando andate in banca? (11) 6 . Quando cominciate a lavorare? (8.30)
e ) Дайте відповіді на запитання за зразком.
Quanto costa quel vestito? (85.000) - Quel vestito costa ottantacinquem ila lire.
1. Quanto costa un caffè? (1.400) 2. Quanto costa quella cravatta? (15.900)
3. Quanto costa quell'orologio? (350.000) 4. Quanto costa quella giacca?
(225.000) 5. Quanto costano quegli stivali? (95.500)

39
4C/5A
f) Поставте речення у множині:
1. Il signore compra valuta èstera. 2. Devi andare in banca. 3. Comincio ad
aver fame. 4. Lo zio aspetta da un'ora. 5. Cambi cento marchi in lire.
6 . L’ospite mangia fuori casa. 7. Paghi il biglietto. 8 . L’impiegato va a bere un
caffè. 9. Il commesso guarda l'orologio. 10. La signora torna tardi. 11. Alle
due sei a casa. 12. L'amica deve cambiare l'assegno.

5 Cinque - Quinta lezione

Al bar 5 Ai
Claudia e Francesca sono stanche e vanno in un bar. Entrano e guardano se c’è
posto. Vogliono sedersi, ma tutti і tàvoli sono occupati. Ad un tratto:
Mario - Ciao Francesca, come stai?
Francesca - Oh, sei tu Mario, come mai qui? Sto bene grazie e tu?
Mario - Anch'io sto bene. Ma cercate posto? Qui ci sono due posti lìberi.
Francesca - Claudia questo è Mario. Mario questa è Claudia.
Mario - Piacere signorina! Adesso però pensiamo a ordinare quello che
volete. - Cameriere!
Cameriere - Desidera signore?
Mario - Un momento. - Francesca cosa vuoi?
Francesca - Un cappuccino.
Claudia - E io un tè.
Cameriere - Con limone o latte?
Claudia - Con limone per piacere.
Mario - E per me un caffè macchiato.
Cameriere - Sùbito signore.
Mario - Grazie. - Ma quanti pacchetti avete!
Francesca - Non pensiamo ora alle spese, ma parliamo di te. Che fai di bello?
Lavori sempre allo stesso posto?
Mario - Sì purtroppo; non guadagno molto. Ma oggi è diffìcile trovare
lavoro.
Francesca: - E' vero, ma che vuoi farci; la vita è difficile per tutti.
Il cameriere porta le ordinazioni e gli amici continuano a parlare del più e del meno.
Mario airimprovviso:
- E' tardi. Mia moglie mi aspetta. - Cameriere quant'è?
Cameriere - Quattromila lire servizio compreso.
Mario - Ecco a lei! Per fortuna ho spiccioli. - Arrivederci allora e a presto!

al bar у кафе il posto місце (д ля си д іння)

stanco, stanca вт омлений, вт ом­ vogliono (во н и ) хочут ь
лена sedersi сісти
se чи il tàvolo стіл
se c'è posto? чи є місце? tutti і tàvoli всі столи

40
 5A
occupato, occupata зайнятий, зайнята lavorare працювати
ad un tratto раптом, несподівано sempre завжди; у тексті:
come stai? як твої справи? як раніше
Oh! О! Ох! allo stesso posto на тому самому
come mai? Як це? місці
sto bene В мене все добре, purtroppo на жаль
10 ['irò] я guadagnare заробляти
cercare posto шукаю місце molto багато
(робоче) difficile [dif-'fiitjilel важкий, важко
questo, questa цей, ця; у тексті: trovare знайти
це il lavoro робота, праця
piacere! Дуже приємно! è diffìcile trovare важко знайти ро­
adesso зараз lavoro боту
pensare a замислитись; у è vero це вірно
тексті: che vuoi farci? що поробиш!
подумаємо про... la vita життя
ordinare (ordino) замовити per tutti для всіх
quello che те, що portare приносити, при­
volete (ви) хочете нести
11 cameriere офіціант l'ordinazione / замовлення
il m om ento мить, момент l’amico m {pi. gli друг
cosa vuoi? що ти хочеш? amici)
il cappuccino капучіно (кава) continuare a + inf. продовжувати
il tè чай (щось робити)
con з parlare del più e del побалакати про те,
il limone лимон meno про інше
o чи, або aH'improvviso раптово, не­
il latte молоко сподівано
per piacere прошу, будь ласка la moglie (pi. le жінка, дружина
per me для мене mogli)
il caffè macchiato кава з невеликою mi aspetta чекає на мене
кількістю молока servizio compreso разом з обслугову­
sùbito зараз же, миттю ванням
ora зараз per fortuna на щастя
parlare розмовляти gli spiccioli (pi.) дрібні гроші
parliamo di te поговоримо про arrivederci! До побачення!
тебе a presto! До скорого!
che fai di bello? що поробляєш?

Транскрипція тексту 5 Аг
al bar

'klaudia e fran'tjeska 'soin o 'starjke e 'van-no in un bar. 'entrano e gu'ardano

se tje 'posto. 'vDiÀono se'd ersi, ma rtut-ti і 'taivoli 'soino ok-ku'pa:ti. ad un
'trat-toi
'mairio - tja io fran'tjeska, 'koim e stai?
fran'tjeska - d , seì tu 'm airio, 'koim e m ai ku'i? sto 'b£ine 'graitsie e tu?
'm airio - arjk'iio sto 'Ьеіпє. m a tjer'k aite 'posto? ku'i tji 'soino 'duie
'posti 'liiberi.
fran'tjeska - 'klaudia k u'esto e 'm airio. 'm airio k u 'esta £ 'klaudia.

41
5А/5В
m a irio - p ia 'tje ir e siji o'riin a! a'd£S-S0 р е'гз p e n s i'a im o a ord i'n a ire
k u 'el-lo k e v o 'le ite . - kam eri'Eire!
kameri'Eire d e'siid e ra si'jio ir e ?
'm airio u n m o 'm e n to . - fr a n 'tje sk a 'k o isa v u 'o i?
fra n 'tje sk a un k a p u t-'tjin o .
'k lau dia e 'i:o un t£.
kam eri'Eire kon li'm o :n e o 'lat-te?
'k lau dia kon li’m o in e p er p ia 'tje ir e .
'm airio e p er m e u n kaf-'ft m a k -k i'a ito .
kameri'Eire 'suibito si'jioire.
'm airio 'graitsie. - m a ku'anti pak-'ket-ti a'veite!
fr a n 'tje sk a non pen si'aim o 'oira 'al-le 'sp e ise, ma parli'aim o di te. ke
fai di 'Ьеі- іо? la'voiri 's£m pre 'al-lo 'ste s-so 'posto?
m airio - si pur'trop-po; non gu a 'd a ijio 'm olto, ma 'od-d^i £ dif'fiitfile
tro'vaire la'voiro.
fra n 'tje sk a £ 'veiro, m a ke vu'oi ’fartfi; la 'viltà £ dif-'fiitjile per ’tut-ti.
il kam eri'Eire porta le ordinatsi'oini e Ai a'm iitji con 'tiin u an o a par'laire del
pi'u e del 'm ein o. 'm airio al-lim prov-'viiso:
£ 'tardi, 'mira 'm oiX e m i as'p £ t-ta . - kam eri'E ire kuan't£?
k am eri'£ire - k u a t-tro 'm iila 'liire s e r 'v iits io k o m 'p r e iso .
im a irio - 'єк-ко a 'Ieiì! p er fo r'tu m a з 'sp it-tjo li. - a r-riv e'd ertfi al-
'loira e a 'pr£sto!

Граматика
In d ic a tiv o p re s e n te д ієсл ів s ta r e і vo lere 5 B ì
Come stai? - Інфінітив s ta r e - словникове значення стояти; знаходит ися
Як справи?
Francesca cosa vuoi? - Інфінітив v o le re хот іт и
Ф ранческо, що ти хочеш?

7
s ta r e v o le re
sto [sto] я є, я стою v o g lio [’voiAo] я хочу
s ta i vuoi
s ta v u o le
s tia m o [sti'aimo] v o g lia m o [vo'Aaimo]
s ta te v o le te
s ta n n o v o g lio n o ['voAono]

42
 5В
П ри й м ен ни к + озн ачен ий ар ти кл ь 5 В 2

Деякі прийменники з ’єднуються в одне слово з означеним артиклем:

ìm -4 5*l &-■- * -шіm> m
+ 1а + le : + il + lo + g« + Г
di з, або: чий d e lla d e lle del dei d e llo d e g li d e ll’
а do, на, щоб, a lla a lle al ai a llo a g li a ll’
da з, від, до d a lla d a lle dal dai d a llo d a g li d a ll’
in в, до n e lla n e lle nel :*?ei f 1: n e llo n e g li n e ll’
su на, над s u lla s u lle sul su i s u llo s u g li s u ll’
con f з, разом c o lla c o lle col coi co llo co g li c o ll’

Вибір правильної форми залежить від відповідного артикля. Повторіть правила

1 В2 , 2 В 3 і 3 Ве:

La cravatta d e llo zio è bella. Крават ка дядька - красива.

L'orologio d ell'am ica è nuovo. Годинник подруги - новий.
Accanto a l bar c'è un magazzino. Б іля кафе є м агазин.
Davanti a llo sportello c'è un signore. Перед віконцем стоїть пан.
Vado d a llo zio. Я йду до дядька.
L'amico ritorna d a l bar. Д р у г повертається з кафе.
Entro n e l magazzino. Я входжу до м агазину.
S u l tàvolo c'è un piatto. На ст олі є т арілка.
Parla c o n l'impiegato. В ін розм овляє з службовцем.
але:
Vado da Mario. Я йду до Маріо.
Andiamo da quei signori. М и йдемо (в дім) до т их панів,
Che cosa hai in questa busta di plàstica? Що в тебе в цій пласт иковій
торбині?
Su quel tàvolo c'è un cucchiaio. На тому ст олі є ложка.
Vado in città con Maria. Я іду до цент ру (м іст а) з
М арією.

Б езо с о б о в і зв о р о т и з ін ф ін іт и в о м 5 В 3

З а п а м 'я т а й т е : E’difficile trovare lavoro. Важко знайт и роботу.

E’bello guadagnare molto. Це чудово - зароблят и ба-
• S я
гатд:.

Прийменник не потрібен, якщо дієслово-інфінітив йде після звороту “è ” + прик­

метник.

Соп з’єднується з означеним артиклем не дуже часто.

43
5C
Вправи 5C
a ) Дайте відповіді на запитання:
1 . Come sono Claudia e Francesca?
2. Dove vanno?
3. Sono lìberi і tàvoli del bar?
4. Chi c'è nel bar?
5. Che cosa ordina Francesca?
6 . Come vuole il tè Claudia?
7. Che cosa ordina Mario?
8 . Mario lavora sempre allo stesso posto?
9. Guadagna molto Mario?
10. Gli amici parlano del lavoro di Mario?
1 1 . Che cosa porta il cameriere?
12. Quanto paga Mario?

b ) Доповніть речення за змістом:

Mario - C ia o ....... , c o m e .........?
Francesca - B e n e ....... e ........?
Mario - A n c h '.......
Francesca - M a rio ....... è .......
Mario - ....... signorina.
Cameriere - ....... signore?
Mario - F ran c esca ....... c o s a .......
Francesca - U n .........
Claudia - E io u n .......
Cameriere - ....... o latte?
Claudia - ....... lim o n e .......
Cameriere - ....... signore.
Mario - C am eriere....... ?
Cameriere - ....... l i r e ....... compreso.
Mario - E c c o ........ P e r ....... ho . . .

с) Утворіть відповідну форму дієслова, поданого у дужках:

1. Come (stare) Gina? 2. Il cameriere (portare) le ordinazioni. 3. La moglie
(dovere) aspettare. 4. Gli amici (andare) alla stazione. 5. Tu (cercare) il
borsellino. 6 . Il commesso (entrare) nel magazzino. 7. Noi (guardare) se
(èssere) un posto lìbero. 8 . Le amiche (volere) comprare un vestito. 9. Mario
e Carlo (cercare) un lavoro. 10. (volere) un caffè Claudia?

d ) Поставте речення у множині:

1. L'amico cerca lavoro. 2. La moglie va al bar. 3. Q uesta giacca non è bella.
4. Quell'uomo è elegante. 5. L'impiegato entra in banca. 6 . Quel signore non
guadagna molto. 7. Il cameriere porta il cappuccino. 8 . Quello zio aspetta il
bambino. 9. Il borsellino è vuoto. 10. Pago sempre io.

44
 5C/6A
e ) Замість крапок поставте відповідний прийменник:
di: 1. La sciarpa ....... zio è rossa. 2. I tàvoli ....... bar sono occupati.
3. Gli amici parlano ....... lavoro. 4. Il vestito ........ amico è marrone.
5. Il banco ....... magazzino è pieno ....... belle cose. 6 . Gli stivali .......
amiche sono belli.
a: 1. Lo zio va ....... bar. 2. Andiamo ....... stazione. 3. I signori vanno
....... sportello. 4 .......... grandi magazzini c'è molta gente. 5. Le amiche
p e n sa n o ....... spese. 6 . Francesca p a g a ....... cassa.
da: 1 . Vado ....... amici. 2. Andate ........ Luisa? 3. Andiamo ....... quel
signore. 4. Siamo ....... Maria. 5. II bambino va ....... zio. 6 . Vado
....... quelle signore.
in: 1. Le amiche v a n n o ....... città. 2.......... vetrine ci sono molte cose. 3. Il
mio amico entra ....... bar. 4. Entriamo ....... stazione. 5. Quei signori
v a n n o ....... banca. 6 .......... magazzino ci sono molte cose.
su: 1. Il pacchetto è . .. banco. 2. . . . stivali ci sono le calze. 3. . .. quel
tàvolo c'è un borsellino vuoto. 4.......... tàvolo ci sono le posate. 5. La
cravatta è ....... busta di plàstica. 6 . Il pacchetto è ....... giacca.
con: 1. Vado in banca ....... amici. 2. Parliamo ....... bambini. 3. Gina entra
nel b a r ....... Carlo. 4. L av o ro ....... quei signori.

f) Утворіть речення за зразком:

difficile - trovare lavoro - E' difficile trovare lavoro.
1 . bello - andare in città 2. diffìcile - trovare un posto 3. caro - comprare
quegli stivali 4. possìbile - guadagnare molto

6 Sei - Sesta lezione

Una multa 6A
Giorgio cammina per via del Corso quando vede Giulio.
Giorgio - Ciao Giulio, dove vai?
Giulio - Vado dal tabaccaio a comprare francobolli e sigarette. Andiamo
insieme?
Giorgio - Volentieri. Ma oggi sei a piedi, non hai la màcchina?
Giulio - No, per venire in centro non prendo mai la màcchina. E' così difficile
trovare un posto per parcheggiare.
Giorgio - E' vero. Per te è fàcile non prèndere la màcchina perché àbiti in
centro. Ma andiamo adesso!
1due amici entrano in un bar-tabacchi.
Tabaccaio - Desidera?
Giulio - Dieci francobolli da duecentocinquanta lire, due pacchetti di MS e
una scàtola di cerini. Quant'è?
Tabaccaio - Quattromilaottocentocinquanta lire.
Giorgio - Prendiamo un aperitivo? Che cosa vuoi? Va bene un Campari?
Giulio - Sì, grazie.

45
6A
Giorgio - Allora vado alla cassa a fare lo scontrino.
Giulio legge il giornale mentre aspetta Giorgio.
Giorgio - Che cosa leggi?
Giulio - Leggo la Gazzetta dello Sport. La Roma vuole comprare un nuovo
giocatore.
Giorgio - Alla tua salute!
Giulio - Alla tua! E' vero che Mario vende la màcchina?
Giorgio - Sì, perché va a lavorare all'èstero e la sua màcchina è vecchia.
Giulio - Dove va?
Giorgio - Va in Germania, a Colonia. Ma non posso più restare con te. Ho la
màcchina in divieto di sosta. Ciao Giulio!
Giulio - Ciao Giorgio e buona fortuna!
Giorgio va alla màcchina. Davanti alla màcchina c'è un vìgile.
Vìgile - Signore, ha la màcchina in divieto di sosta. Paga sùbito la multa?
Giorgio - Sì, è più sémplice.

la multa штраф il bar-tabacchi [ta'bak- кафе, де також

camm inare йти, прямува­ kil можна купити
ти тютюнові вироби
per via ['vi:a] del no вулиці Корсо та поштові знаки
Corso da 250 lire по 250 лір
quando коли il pacchetto [pak-'ket- пачка MS (марка
vede (він, вона) бачить to] di MS i'Emme сигарет)
da до 'es-sel
il tabaccaio [tabak- продавець тютю­ una scatola di cerini коробка сірників
'ka.’io] нових виробів [tje'ri:ni]
a щоб prendiamo? вип’ємо?
il francobollo марка ( поштова) l'aperitivo аперитив
la sigaretta сигарета va bene добре! згода!
volentieri залюбки, охоче il Campari кампарі (назва
èssere a piedi бути без машини аперитиву)
(досл: пішки) a fare lo scontrino просити рахунок =
la màcchina l'mak- машина сплатити
kina] legge ['l£d-d3 el (він, вона) читає
non hai la màcchina? ти без машини? il giornale [d3 or'na:le] газета
per venire in centro щоб потрапити до mentre в той час як
i't/entrol центру leggi? ['Ied-d3 i] (ти) читаєш?
non prendo mai ніколи не беру leggo ['leg go] (я) читаю
cosi так, таким чи­ назва спортивної
la G azz etta [gad'd 3 et-
ном газети
ta] dello Sport
il posto per parcheg­ місце для парку-
вання la Roma футбольна командс
giare [parked-
Рима
'd3a:re J
comprare купити
per te è fàcile non тобі легко не бра­
il giocatore гравець
prèndere la m àc­ ти машину [djoka'toire]
china
alla tua salute! твоє здоров’я!
abitare (àbito) жити, мати по­ alla tua! і твоє! (відповідь
мешкання на тост)
il centro ['tj"Entro| центр

46
 6A/6B
che що con te з тобою
vende (він, вона) продає buona fortuna! щасти тобі! хай
andare all'èstero їхати за кордон щастить!
suo ['suro], sua ['su:a] його, її (присвійний il vigile [’virdjile] поліцейський безпе­
займ.) ки руху
vecchio l'vtk-kio], старий, стара ha (ви) маєте
vecchia il divieto [divi'Eito] di місце, заборонене
andare in Germania їхати до Німеччини sosta для паркування
[djer'mainia] paga? (ви) сплатите?
andare a Colonia їхати до Кельна più sémplice простіше
[ko'lomia] [’semplitje]
non posso più restare (я) більше не можу
залишатися

Граматика
In d ic a tiv o p r e s e n te д ієсл о в а p o te re 6 В 1

Non posso più restare. - Інфінітив p o te re могти

Я більше не можу залиш ат ися.

p o sso я можу p o s s ia m o м и можемо . . ;

І р “ оі p o te te
può p ò sso n o

In d ic a tiv o p re s e n te д ієсл ів з с у ф ік со м -e re ( I I д іє в ід м ін а ) 6 В 2
Giorgio vede Giulio. - Інфінітив v e d e re бачити
Джорджо бачить Дж уліо.
Che cosa leggi? - Інфінітив lè g g e re читати
Що ти читаєш?
Mario vende la màcchina. - Інфінітив v é n d e re продавати
M apio продає маш ину.
Дієслова, що закінчуються у початковій формі (інфінітиві) на -еге, утворюють II
дієвідміну. До II дієвідміни входять дієслова двох типів: з наголосом на основі
(lèggere, véndere) і дієслова з наголосом на суфіксі (vedére, potére). У
indicativo presente обидва типи відмінюються однаково.
è . ' <1 * . ■% Ї , ■> s * ■' »
lè g g -еге v é n d -ere v e d -ere
& .
legg -о я читаю vend -о я продаю ved -о я бачу
legg -і vend -і ved -і
legg -е vend -e * , ved -è '
legg -ia m o vend -ia m o ■ved -ia m o
legg -e te vend -e te ... : ved -e te
legg -o n o vend -o n o ved -o n o

47
6B/6C
їх а т и , йт и до ... - п е р е к л а д н а іт а л ій с ь к у м ову 6 В 3
Milano до Мілана
а Roma до Рима міста
* Colonia до Кельна
al bar до кафе
allo sportello do віконця
all’ èstero за KopdoH
Vado alla cassa до каси
Я йду alla stazione на вокзал
(або їду) all’ edicola до газетного
in banca do банку
in centro до центру
in città do міста
in Italia do Іт алії
країни
in Germania do Німеччини
in Ucraine в Україну

Ф о р м и в в іч л и в о ст і 6 В 4
3 -я о со б а о д н и н и може вживатися як форма ввічливості, якщо звертаються
тільки до од н ієї особи:
Signorina d e s id e r a un tè? Синьйорино, бажаєте чаю?
E ' contenta signora? Ви задоволені, синьйоро?
P a g a sùbito? Плат ит имет е зараз?
При звертанні до к іл ь к о х осіб вживаємо 2 -гу о соб у множини. 3 -я особ а
множини - це ф о р м а в в іч л и в о с ті для службовця відносно клієнта (офіціанта,
поліцейського тощо).
S ie te contenti signori? Ви задоволені, панове?
S ono contente signorne? Ви задоволені, панянки?

Вправи 6С
a ) Дайте відповіді на запитання:
1. Chi vede Giorgio?
2. Dove va Giulio?
3. Perché Giulio non ha la màcchina?
4. Che cosa compra Giulio al bar-tabacchi?
5. Che cosa prèndono al bar і due amici?
6. Chi va all'èstero e vende la màcchina?
7. Chi trova Giorgio davanti alla màcchina?
8. Che cosa deve pagare Giorgio?

b ) Утворіть відповідну форму дієслова, поданого в дужках:

1. Mario (véndere) la màcchina. 2. Gli amici (lèggere) la G azzetta dello Sport.
3. Noi non (potere) più restare. 4. Giorgio (prèndere) un aperitivo. 5. Tu
(vedere) Mario per la strada. 6 . Carlo non (potere) venire. 7. I commessi
(véndere) і vestiti. 8 . Voi (potere) andare da Mario. 9. Il signore (lèggere) il
giornale. 10. Le amiche (prèndere) un caffè.

48
 6C/7A
c ) Замість крапок поставте відповідний прийменник'
1. C a rlo v a . c e n tro 2. A n d i a m o ......... Italia. 3 L’a m i c a v a ......... edìc ola.
4. Marco va ....... stazione. 5 Andate ....... bar. 6 Le signore vanno .......
sportello 7. Gli impiegati vanno ....... banca. 8 Giulio va ....... èstero.
9. Vado ... città. 10. Va i . . Roma __ Italia.

d ) Доповніть текст такими словами:

da, una multa, sigarette, dal, vanno, a, prèndono, al, divieto, alla, vede.
Giulio va ....... tabaccaio ....... comprare le ....... e due francobolli .......
duecentocinquanta lire. .. Giorgio e — insieme ....... bar. Qui ....... un
aperitivo. Poi Giorgio va ... màcchina i n ....... di sosta e p a g a .......

e ) Повторення матеріалу уроків 1 - 6

Перекладіть цей т екст :
Карло і Маріо йдуть по вулиці Корсо. Раптом бачать Джину з подругою.
- Це Луїза!
- Дуже приємно, синьйорино!
- Куди ви йдете у (соп) такий чудовий день?
- Ми йдемо випити еспрессо.
Вони йдуть разом до кафе. У кафе (є ) багато людей. Всі столи зайняті.
- Маєш гарний шарф, Карло Він новий?
- Так, він гарний і недорогий. Моя дружина купує все на (in ) розпродажу.
Друзі балакають про те, про інше. Маріо:
- Карло, машина стоїть (èssere) у (in ) забороненому місці. Якщо повз
пройде поліцейський, ми платитимемо штраф. Ми не можемо більше за­
лишатися. До побачення і до скорого!

7 Sette - Settima lezione

Alla fermata del bus 7A
Tutte le mattine alle sette e un quarto Luigi incontra Franco al bar. Qui tutti e due
fanno colazione e poi prèndono il bus per andare in ufficio. A quell'ora alla fermata
del bus c'e molta gente Una signora anziana chiede a Luigi un’informazione
Signora - Sa che bus va alla stazione?
Luigi - Il settanta, ma non ferma qui.
Signora - E dove?
Luigi - Dall'altra parte della piazza
Signora - Sa se c'è un bigliettaio nel bus?
Luigi - Non lo so. Non c'è una règola. Deve avere sempre con sé due
monete da cento lire o un biglietto del bus.
Signora - Non ho purtroppo ne due monete da cento, ne un biglietto Lei non
ha per caso da véndere un biglietto o da cambiare mille lire?
Luigi - No, mi dispiace. Ma all'angolo della piazza c'e un tabaccaio Lì può
comprare і biglietti del bus Ma ecco il bus1

49
7A
La signora attraversa la piazza. Cerca il tabaccaio, ma non trova nessun tabaccaio.
Allora va alla fermata del bus e chiede ad altre persone. Nessuno ha quello che
desidera. Tutti hanno fretta di andare al lavoro. La stazione è lontana. Andare a
piedi è lungo. La signora tutta triste comincia a camminare in cerca di un altro
tabaccaio. Ad un tratto vede un tassì lìbero. Prende il tassì e pensa: «Fa male al
portafoglio pagare il tassi, ma fa bene ai miei pòveri piedi. »

alla fermata del bus на авт обусній з у ­ avere da мат и для того,
пинці щоб
tu tte le mattine кожного р а н к у non ha da véndere un Чи не маєт е
alle 7.15 о 7.15 biglietto [bi'Àet-to]? квит ка, щоб
incontrare qualcuno зуст річат и когось продати?
tutti e due обидва all'angolo на розі
far colazione (п о ) снідат и lì там
[kolatsi'o:ne| ecco il bus! Ось і авт обус!
il bus (pi. і bu ) автобус attraversare пересікти
andare in ufficio йти до конт ори, до non trova nessun не знаходит ь жод­
[uf'fitfiol уст анови tabaccaio ного м агазину
a quell'ora у цей час т ю т ю ну
anziano [antsi'a:no], у літ ах andare alla fermata йти на зуп и н к у
anziana del bus авт обуса
chièdere |ki'£:clere| a (с)пит ат и у когось altro, altra інш ий, інш а
qualcuno la persona особа, осо­
l’informazione [ запит , інформація бистість
sa? Чи не знаєт е Ви? nessuno ніхт о, ніякий
che bus який авт обус quello che те, що
il settan ta сімдесят ка (тобто tutti всі
автобус № 70) aver fretta di + inf. поспішати
fermare зупинят ися andare al lavoro йти, їхат и на ро­
dove де боту
dall'altra parte на інш ому боці lontano, lontana далекий, далека
la piazza Ipi'at-tsa] площа andare a piedi йти піш ки
se чи lungo, lunga у тексті: довго
il bigliettaio кондукт ор tu tto triste, tu tta дуже засмучений,
|biAet'ta:iul triste дуже засмучена
non lo so {я ) цього не знаю il tassì (pi. і tassi) т аксі
non c’è una règola немає якогось пра­ far male a qualcuno шкодит и, робити
вила зле комусь
avere con sé мати при собі il portafoglio [J b:Àio] гаманець
la moneta da 100 lire монета у 100 лір far bene a qualcuno робити добро ко­
non ... né ... né не...ні ...ні мусь
lei |'k:i] Ви il piede [pi'Eide] нога
per caso l-z-l випадково ai miei | гпі' е: і | piedi моїм ногам

50
 7В
Граматика
In d ic a tiv o p re s e n te д ієсл о в а sa p ere 7 В і
- Ін ф ін іт и в sapere зн а т и , вм іт и
Sa che bus va alla stazione?
Чи знаєт е Ви, який автобус їде на
вокзал?
Sapete l’italiano?
Чи знаєт е Ви іт алійську мову?

so [so] я зн а ю , я вмію s a p p ia m o
sa i s a p e te
sa sanno

t u t to = ц іл и й , у в есь , всі 7 B2
1. tu tta la m attin a увесь ранок
tu tta u n a m attin a цілісінький ранок
tu tte le m attine кожного р а н к у (досл. всі ра нки )
tu tti g l i uòm ini всі лю ди (або: всі чоловіки)
tu tte le donne всі жінки

tutto як прикметник узгоджується у роді і числі з іменником, який він визна­

чає. Між /и^о-прикметником і іменником вживаємо означений артикль.

2. l ’uom o tu tto triste дуже засм учений чоловік

g l i uòm im i tu tti tristi дуже засм учені чоловіки
la donna tu tta triste дуже засм учена жінка
le donne tu tte tristi дуже засм учені жінки

tu tto , що передує прикметникові, також узгоджується у роді і числі з іменни­

ком.

3. t u t t i e d u e g li u ò m in i обидва чоловіки
t u t t e e d u e le d o n n e обидві жінки
t u t t i e tre , t u t t e e tr e ecc. всі троє, всі три, тощо

З а п а м ’я т а й т е : t u t t o q u e llo все те
t u t t o q u e llo c h e все те, що
q u e llo c h e те, що

Hai tutto quello che vuoi. Tu маєш все me, що хочеш .

So quello che faccio. Я знаю (m e ), що роблю

Заперечення 7 В 3
Заперечна форма речення утворюється за допомогою n o n ; загалом, як правило,
non безпосередньо передує відмінюваному дієслову:
Questa borsa n o n è bella. Ця торбинка некрасива.
N on leggo. Я не читаю.

51
7B/7C
В італійській мові заперечення може складатися з двох слів:
■ / і. , J '| e fir n \
1. n o n ... u n o , u n a + sostantivo ніякий, ніяка, жоден, жодна

Non ho un giornale. Я не маю н ія к о ї газети.

Non c’è una règola. Нема жодного правила

2. non ... m ai ніколи

non ... neanche також ні
non ... nem m eno навіть ні
non ... n é ... n é не ... ні ... ні
Non abbiamo mai tempo. М и ніколи не маємо часу.
Non c'è neanche un tassì. Немає також жодного таксі.
Non ho nemmeno un vestito. Не м аю навіт ь сукні.
Non ho né due monete né un bi­ Я не маю ні двох монет, ні квит ка
glietto.

3. n o n ... n ie n te нічого не ...

n o n ... n e s s u n o ніхто не ...
n o n ... n e s s u n o , n e s s u n a + ніякий, ніяка; жоден, жодна
sostantivo

Non c'è niente. Нема нічого.

Non c'è nessuno. Нема нікого.
Non c'è n e s s u n a Gina. Нема н іяк о ї Дж ини.
Non c'è n e s s u n bus. Нема жодного автобуса.
Non c'è n e s s u n impiegato. Ж одного служ бовця нема.
Non c'è n e s s u n o stivale. Нема жодного чобота.

n e s s u n o , коли не супроводжується іменником, не змінює своєї форми. Якщо

супроводжується іменником, по-перше, змінює -о на -а, відповідно роду іменни­
ка. По-друге, утворений від числівника " uno”, як і неозначений артикль,
змінюється за правилами для неозначеного артикля (див. 1 В3 та 2 В4).

З а п а м 'я т а й т е :
Якщо n ie n te і n e s s u n o вживаються перед присудком, non вже не потрібне:
Niente è саго. Ніщо не дорого.
Nessuno è qui. Нікого тут немає.
Nessuna Gina è qui. Н іякої Дж ини тут немає.
Nessun impiegato è qui. Тут нема жодного служ бовця.

Вправи 7С
а ) Дайте відповіді на запитання:
1. Che cosa fanno Luigi e Franco al bar?
2. Perché і due amici prèndono il bus?
3. Che cosa chiede a Luigi una signora?
4. Che cosa deve avere la signora per prèndere il bus^

52
 7 C /8 A
5. Dove la signora può comprare і biglietti del bus?
6. Perché la signora cammina tu tta triste?

b ) Замість крапок поставте відповідну форму "tutto":

1. Compro una c r a v a tta ....... rossa. 2. Il bar è ....... pieno. 3.......... e due le
signore entrano nel bar. 4. Le amiche sono ....... contente. 5.......... bambini
sono belli. 6 . I tàvoli sono ....... occupati. 7.......... m attine vado in ufficio.
8 ..........donne fanno molte spese.

c ) Дайте заперечну відповідь:

1. Vedi un'edìcola? 2. Hai un giornale? 3. Prendete un tassi? 4. Cerchi un
tabaccaio? 5. Andate a piedi? 6 . E' anziana quella signora?

d) Утворіть речення з “non ... né ... né":

1. Qui c'è una signora e un signore. 2. Vediamo Gina e Luisa. 3. Maria
compra un vestito e una sciarpa. 4. Vado a Milano e a Roma. 5. Paghiamo un
caffè e un aperitivo.

e ) Утворіть речення з “non ... mai":

1. Mario ha tempo di bere un caffè. 2. Le amiche comprano cose a buon

mercato. 3. Carlo mangia fuori casa. 4. Andiamo all'èstero. 5. La signora
paga la multa.

f) Поставте “n iente” і “nessuno” після присудка за зразком:

Nessuno viene. - Non viene nessuno.
Nessun lavoro è bello. - Non è bello nessun lavoro.
1. Nessuno va da Maria. 2. Niente è bello. 3. Nessun uomo è contento.
4. Nessuno fa colazione in quel bar. 5. Nessun tassì è libero. 6 . Nessuno ha
ragione.

8 Otto - Ottava lezione

In treno 8A
Signora - E' libero questo posto?
Madre - Sì, prego.
La signora mette і bagagli sulla rete: due grandi valige. Poi siede. Nello
scompartimento c'è già una madre con suo figlio. Il bambino è vicino al finestrino. Il
treno parte e il bambino apre il finestrino.
Signora - Pìccolo, c'è corrente d'aria. Non vuoi chiùdere per favore il
finestrino?
Bambino - Ma io voglio salutare la gente nella stazione.
La madre sgrida il suo figliolo, chiude il finestrino e poi alla signora:
- Scusi signora, ma mio figlio non può star fermo.

53
8A
Signora - Capisco. Sono nonna e ho due nipotini molto vivaci. Non
ubbidiscono mai. Proprio oggi vado da mia figlia e dal mio caro
gènero. Sa, è veramente un bravo ragazzo.......
Bambino - Mamma dov'è il mio giornaletto?
Madre - Ecco il giornaletto.
Il bambino presto finisce di lèggere e:
- Sono stanco e ho fame e sete.
Madre - Vuoi una Coca e biscotti o un panino?
Bambino - Preferisco un panino con il prosciutto e una lattina di Coca,
mammina mia bella!
Entra il controllore.
Controllore - Biglietti per favore signore!
Signora - Non trovo il mio biglietto. Un momento, per piacere. Oh, che
sbadata! Eccolo.
Madre - A che ora arriva il treno a Bologna?
Controllore - Alle quattórdici.
Madre - Grazie. - e alla signora - Per fortuna ho ancora solo due ore di
viaggio con questo diavoletto. Alla stazione trovo mio marito о і
miei suòceri con la màcchina.

in treno у поїзді la nonna бабуся

prego прош у, будь ласка il nipotino онучок
méttere покласт и molto vivace дуже жвавий
il bagaglio |ba'ga:Xo] багаж Ivi'vaitje]
la rete сітка ubbidiscono вони слухаю т ься
la valigia [va'liid^a| валіза proprio |'prD:prio] саме
(pi. le valige) la figlia |'fi:Àa] дочка
poi після того caro, cara дорогий, дорога
siede [s і1£;de ] вона сідає il genero [*d3 £:nero] зят ь
lo scom partimento купе un bravo ragazzo чудова молода л ю ­
la madre мати [ra'gat-tso] дина
il figlio [Ti:Xo] син il giornaletto газет а для м а лень­
vicino lvi'tJimo] a поруч 3 [d 3 orna'let-to| ких
il finestrino вікно (у т ран­ ecco l'tk-kol ось
спорт і) presto ш видко, скоро
parte відбуває, від ’їздить finisce [fi'nij-je] di (він ) за кінч ує
apre відкриває la Coca Кола (на п ій )
il piccolo, la piccola м а ля, м алий, м ала il biscotto кекс, бісквіт
la corrente d'aria прот яг il panino булочка
['da:ria| preferisco ( я ) волію
c'è corrente d'aria тут прот яг il prosciutto [proj- ш инка
chiùdere [ki'uidere] закрит и 'fut-to]
salutare вітати (при зустрі­ la lattina di Coca банка Коли
чі і при прощанні) !a mam m ina мам уся
sgridare |zgri'da:re| вилаят и il controllore конт ролер
il figliolo |іїЧл:Іо] синочок che sbadato!, che який, -а я неуваж ­
scusi! l'sku:zi] вибачт е1 sbadata! |zba-] ний, неуваж на1.
star ferino перебувати у спокої eccolo! ( = il ось він (кви т о к)
capisco (я ) розумію biglietto)

54
 8A/8B
a che ora? о котрій годині? due ore di viaggio дві години подорожі
arrivare прибути, приїздити [vi'ad-d^o)
a Bologna [bo'Xoijia) до Болоньї il diavoletto чортеня
alla signora (звертаючись) до і miei suòceri мої свекор і свекру­
синьйори [su'aitjeri] ха
ancora ще

Граматика
Indicativo presente дієслів III дієвідміни 8 Ві
Il treno parte. - Інфінітив partire від’їхати, поїхати
Потяг відбуває.
До III дієвідміни належать дієслова з суфіксом -ire.
і ? * •*“ * в * f * ' *§ ‘
part-ire
-------
parto p artiam o
parti p artite
parte pàrtono

Більшість дієслів на -ire мають додатковий склад: -isc- між основою і закін­
ченням в усіх особах однини і в 3-й особі множини, коли відмінюються у те­
перішньому часі presente.

fin -ire закінчувати, закінчуватися prefer -ire воліти

fin -isc- о prefer -isc- o
fin -isc- і prefer -isc- і
fin -isc- e prefer -isc- e
fin -iam o prefer -iam o
fin -ite prefer -ite
fin -isc- ono prefer -isc- ono

Присвійні займенники 8 В2
чоловічий рід жіночий рід
однина множина однина множина
il mio amico і m iei amici la m ia amica le m ie amiche
мій друг мої друзі моя подруга м ої подруги
il tuo amico і tuoi amici la tua amica le tue amiche
твій друг твоя подруга
il suo amico і suoi amici la sua amica le sue amiche
його, її друг його, її подруга
il suo amico і suoi amici la sua amica le sue amiche
Ваш друг Ваша подруга
il nostro і nostri amici la nostra amica le nostre amiche
amico наша подруга
наш друг

55
8В
' « ì A fc
il vostro і vostri amici la vostra amica le vostre amiche
amico й ваша подруга Г.. « t 1' 1 і
ваш друг k
il loro amico і loro amici la loro amica le loro amiche
їхній друг їхня подруга
il loro amico і loro amici la loro amica le loro amiche
Ваш друг Ваша подруга

Присвійний займенник узгоджується у роді і числі з іменником, до якого відно­

ситься. Як правило, означений артикль при іменнику зберігається.

Запам’ятайте:
uno чи una + присвійний займенник + іменник перекладається: un nostro
am ico - один наш друг.

loro не змінюється і відповідає українським їхній, їхня, їхні.

Le signore hanno і loro biglietti.
Il loro amico è sempre elegante.
I loro amici sono sempre eleganti.
Присвійні займенники при найменуванні родичів 8 В 3

Перед назвою родича присвійний займенник вживається без означеного артикля:

mio marito, nostra nonna, tuo padre ( твій батько)
Виняток: loro - цей займенник завжди вживається з означеним артиклем:
la loro madre, il loro zio
З означеним артиклем присвійні займенники завжди вживаються:
a) якщо назва родичів стоїть у множині:
і vostri figli, і tuoi zii, і miei generi
b) якщо назва родичів має пестливий суфікс чи зменшувальний варіант:
il suo nipotino, la tua sorellina (т воя сест ричка)
la mia mamma (м оя м ам а), il vostro babbo (ваш т ато)
c) якщо назва родича супроводжується означальним прикметником:
la nostra buona nonna, la mia cara madre, la sua bella moglie

56
 8B/8C
èssere + присвійний займенник
■у. • 5 * аг щш » г * * * »■

х Di 'СЙі è ^tìeàfc fa^oletl®?* # $■«

’ І* mio, tuo, s u o , , •| ;

Присвійний займенник у структурі з essere не має означеного артикля. Його

функція - частина іменного присудка. В інших випадках, коли присвійний зай­
менник не супроводжується безпосередньо іменником, означений артикль
зберігається.
Prendo la tua sciarpa, non la mia. Я беру твій шарф, а не м ій .
Ho il mio biglietto, ma non і vostri. В мене мій квит ок, а не ваш і.
Questa non è la mia borsa, ma la sua. Це не моя торбина, а Ті.

Вправи 8С
а) Дайте відповіді на запитання:
1. Che cosa m ette la signora sulla rete?
2. Chi c’è nello scompartimento?
3. Che cosa fa il bambino?
4. Perché la madre sgrida suo figlio?
5. Da chi (до кого) va la signora?
6. Che cosa legge il bambino?
7. Che cosa vuole mangiare e bere il bambino?
8. A che ora arriva il treno a Bologna?
9. Chi aspetta la madre e il figlio alla stazione?

b) Доповніть Ізакінчіть діалог:

Signora - E’ ......... questo posto?
Madre - S ì ..........
Bambino - H o ......... e .......
Madre - ......... un panino c o n ....... e una . .. . di Coca.
Controllore - ......... per favore!
Madre - ......... arriva il tr e n o ....... Bologna?
Controllore - ......... quattórdici.
Madre - .........

c) Поставте речення в однині:

1. І nostri amici partono. 2. I tuoi figli non stanno mai fermi. 3. Le sue
amiche vanno al bar. 4. Le vostre care nonne arrivano oggi. 5. I loro zii non
guadagnano molto. 6 . Le loro zie abitano in città. 7. I suoi figlioli abitano in
centro. 8 . I tuoi bambini mangiano un panino. 9. I miei vestiti sono nella
valigia. 1 0 . I tuoi giornali sono nella borsa.

57
8C/9A
d) П оставте у відповідну форму дієслова, подані у дужках:
1. Q uesto bam bino non (ubbidire) mai. 2. Il signore (aprire) il finestrino.
3. Noi (preferire) andare in Italia. 4. Io non (capire) q uesta règola.
5. L'im piegato (finire) di lèggere il giornale. 6 . Noi non (sapere) niente.

e) Утворіть запитання і відповіді за зразком:

Il (m io) vestito. - Di chi è il vestito? - E' mio.
1. Il (tuo) giornale. 2. Il (suo) biglietto. 3. La (nostra) valigia. 4. Il (vostro)
bagaglio. 5. La (loro) m àcchina. 6 . La (sua) borsa.

f) Утворіть запитання і відповіді за зразком:

La sciarpa dell'am ica. - Di chi è la sciarpa? - E' dell'am ica.
1. Il giornaletto del bambino. 2. La m aglietta di M aria. 3. La cam icetta della
signora. 4. La crav atta del signore. 5. Il portafoglio del com m esso. 6 . Il
pacchetto degli amici.

9 Nove - Nona lezione

Al telèfono 9A
Èlena - Pronto!
Voce di donna - Pronto!
Èlena - Sei tu Claudia?
Voce di donna - No, qui non c'è nessuna Claudia. Chi parla?
Èlena - La signora Rossi, ma non parlo con Salvetti?
Voce di donna - No, parla Marchetti.
Èlena - Ma qual è il suo nùmero?
Voce di donna - Sessantadue quarantaquattro venticinque.
Èlena - Allora sbaglio nùmero. Scusi tanto, arrivederla.
Voce di donna - Arrivederla.

Èlena non ha più gettoni per telefonare. Anche la gettoniera nella cabina telefònica
è vuota. Allora esce dalla cabina e va in un bar. Entra e chiede alla cassa con un
biglietto da mille lire in mano:
- Un gettone per favore signorina!

La signorina da il gettone a Èlena e dice:

- Non ha duecento lire per piacere? Non ho il resto.
Èlena - No, mi dispiace.
Signorina - Allora o aspetta un momento o prende cinque gettoni.
Èlena - Va bene per і cinque gettoni, grazie. Dov'è il telèfono?
Signorina - Là a sinistra.
Èlena - Ha un elenco del telèfono?
Signorina - Si, è accanto al telèfono.
Èlena - Grazie signorina.

58
 9A
Èlena riguarda il nùmero del telèfono della sua amica nell'elenco, ricompone il
nùmero e questa volta sente la voce di Claudia.
Èlena - Ah, sei in casa Claudia? Per caso sono dalle tue parti e se
non hai niente da fare vengo da te. Fuori piove forte, non ho
l'ombrello e sono tutta bagnata.
Claudia - Con piacere. Fra quanto sei qui?
Èlena - Fra cinque minuti. Telèfono dal bar di fronte.
Claudia - Benìssimo. A tra poco allora, ciao!
Èlena - Ciao!

Èlena attacca il ricevitore, attraversa la strada sotto la pioggia, prende l'ascensore

e sale all'ultimo piano dove abita la sua amica.

al telèfono до телефону! riguardare подивитися ще

pronto! алло! слухаю! раз
la voce [’voitje] голос il nùmero di telèfono номер телефону
la voce di donna жіночий голос ricompone (вона) набирає
qual è il suo nùmero? який у вас номер? знову
sbagliare [zba'Aarre] переплутати номер il nùmero номер
nùmero questa volta на цей раз, цього
scusi ['skuizi] tanto! вибачте, дуже разу
прошу! sentire чути
arrivederla [ar-rive- до побачення! ah! а! ах!
’derla]! in casa вдома
non ... più більше не (має) dalle tue parti недалеко від тебе
il gettone [d^et-'toi-ne] жетон se non hai niente da якщо не маєш чого
telefonare a qualcuno телефонувати до fare робити
(io telèfono) когось (я телефо­ vengo da te (я) прийду до тебе
ную) fuori [fu'airi] знадвору
la gettoniera [d3et- автомат по про­ piove йде дощ
toni'Eira] дажу жетонів piove forte дуже ллє
la cabina telefònica телефонна кабіна l'ombrello m парасолька
esce ['tj-je] dalla ca­ (вона) виходить з bagnato [ba'jiaito], мокрий, мокра
bina кабіни bagnata
il biglietto [bi'Aet-to] банкнота у тисячу fra quanto? через який час?
da mille lire лір fra cinque minuti за п’ять хвилин
la mano (pi. le mani) рука dal bar з кафе
in mano в руці di fronte напроти
dà (вона) дає benissimo! пречудово!
dice [’diitje] (вона) каже a tra poco! до скорого!
il resto решта, здача attaccare повісити трубку
non ho il resto в мене немає здачі il ricevitore телефонна трубка
o ... o або ... або [rit|evi'to:re]
va bene per добре, погоджуюсь sotto під
il telèfono телефон la pioggia Ipi'add^a] дощ
là там sotto la pioggia під дощем
a sinistra наліво l'ascensore m laj- ліфт
l'elenco m del telèfo­ список телефонних Jen'sorre]
no номерів; телефон­ sale all'ultimo piano (вона) підіймаєть­
на книга ся на останній
accanto a поруч з поверх

59
9 A /9 B

Граматика
I n d ic a ti v o p r e s e n te д іє с л ів uscire, venire, 9 B i
salire, dire, dare і porre

uscire venire salire

уходити, піти приходити підійматися
esco pEsko] vengo salgo
esci N - f il vieni 4„ s f. і f sali
esce f r ­ [e] viene sale
usciam o uj-'jam io] veniam o saliam o
uscite [u f-'fiite] venite salite
èscono l'eskono] vèngono salgono
dire мовити, сказати dare дати porre ) покласти
dico do pongo
dici [rdi:t[i] dai poni
dice [’diitje] dà"> pone
diciamo [di’t fa:mo] diamo poniamo
dite date ponete
dicono danno póngono

П и тал ьн і зай м ен н и к и 9 B2
і. chi? хто? кого? che cosa? що?
di chi? чий? про кого? di che cosa? про що? з чого?
a chi? кому? a che cosa? для чого? чому?

Chi è? Хт о це? Che cosa dici? Що ти кажеш?

Di chi parli? Про кого мовиш ? A che cosa pensi? Про що ти дум аєш ?
Замість che cosa можна казати просто c h e або c o sa :
Cosa fai? Що ти робиш? Di che parli? Про що ти говориш ?
Che vuo'? Чого хочеш? A cosa pensi? Про що ти думаеш ь?

2. che + sostantivo = який, яка, яке

Che crav atta vuoi? Яку краватку ти хочеш?
Che giornale leggi? Яку газету читаєш?

*Ì
J comporre відмінюється як porre.
'd à завж ди пиш еться з наголосом, щ об відрізнити д ієсл ов о від прийменника da.

60
 9B/9C
c h e + s o s t a n t i v o утворює питання про якість чи ознаку людини або предмета.
ж ш M ш,a , s*: m _ m ж, 4 і л j л, ш
тл ш ш% L
3. Quanto bagaglio hai? Скільки в тебе багажу%
Quanti fazzoletti vuoi? Скільки носотх хустинок, бажаєш?
Quanta fame hai? Чи дуже ти тлодниц? / і *
Quante persone vengono? Скільки осіб прийде $
Quale signora? (Che signora?) Котра (яка) синьйора?
Quali signore? (C he signore?) Котрі (які) синьйори?
Quale giornale? (Che giornale?) Я т газета? 4 “
Quali giornali? (Che giornali?) Які газети? = v f » -ї -3 ш і; Ш щ -Ч> ?

q u a n t o (-а, -і, -е) зміню ється за родами і числами згідно з означуваним іменни­
ком.
q u a le має єдину форму для обох родів. Форма множини - q u a l i - однакова для
обох родів.

З а п а м ’я т а й т е :
Перед è quale має скорочену форму: q u a l è
Qual è il signore italiano? Хт о є іт алійським синьйором?
але: Q uale signore è italiano? Котрий синьйор - іт алієць?

Вправи 9С
a ) Д айте відповіді на запитання:
1. Perché Èlena va in un bar?
2. Che cosa chiede alla cassa?
3. Perché Èlena prende cinque gettoni?
4. Dov'è il, telèfono?
5. Perché Elena ha bisogno di un elenco del telèfono?
6. Perché Èlena va da Claudia?
7. Fra quanto tem po Èlena è da Claudia?
8. A che piano (н а яком у п оверсі) abita Claudia?
b ) Заповніть прогалини у тексті словами:
telefonare, com pra, di fronte, sbaglia, esce, a casa, entra, forte, gettoni, bar,
amica, cabina, gettoni.
È l e n a ........ in u n a ........ telefònica p e r ........ a Claudia. M a ........ nùm ero e non
ha p i ù .......... A llo r a ........ dalla cabina e va in u n .......... Q u i ........ c in q u e ........ e
telefona a l l '........ dal b a r .......... Perché p io v e ........ v a ........ di Claudia.

c ) Утворіть відповідну форму дієслова, поданого у дужках:

1. Il bambino non (dire) niente. 2. Mio zio (salire) in treno. 3. M ario (venire)
dalla stazione. 4. I vìgili (uscire) dalla banca. 5. I miei amici (venire) dal bar.
6. N ostra nonna (uscire). 7. I signori (salire) in ascensore. 8 . Il com m esso
(dare) il resto alla signora.

61
9C/10A
d ) Замість крапок поставте ‘ quale, quali":
І ......... sono le valige di Carlo? 2........ è il mio giornale? 3.......... vestito
prendi? 4......... calze vuole? 5......... è la tua amica? 6......... signori
vengono? 7......... è il vostro nùmero di telèfono? 8 ......... cravatta vuoi?
9 ......... è la tua borsa? 10............giacca desidera?

e ) П овторення матеріалу уроків 6 -9

П ерекладіт ь цей текст
Я знаходж уся у потязі Приходить контролер і каж е:
- Всім показати квитки, прошу.
- Хвилинку, будь ласка. Ось він.
Один синьйор питає:
- Це ваша валіза, синьйорино?
- Так, моя.
О чотирнадцятій я прибуваю на вокзал Тут я купую ж етон щоб зателеф ону­
вати до мого батька (т ю p a d r e ). Телефонна кабіна зайнята. Я чекаю. Тепер
вона вільна. Я входжу, набираю номер і чую голос мого батька. Він каже:
- Вітаю, як справи? За двадцять хвилин приїду по тебе на вокзал.
Надворі йде дощ. Я беру свою валізу і чекаю.

10 Dieci - Decima lezione

Una disavventura 10 A
La sveglia suona. «E' già ora di alzarsi», penso ancora mezzo addormentato. La
sveglia contìnua a suonare. Prendo il coraggio a due mani e mi alzo. Vado in
bagno e mi lavo. Ma dovè lo spazzolino da denti? Cerco dappertutto; non c'è in
nessun luogo. Adesso mi ricordo: è nel taschino della giacca. Il tempo passa
veloce. Come al sòlito sono in ritardo. Mentre in fretta mi lavo і denti penso:
«Maledetto capufficio! Anche oggi arrivo tardi». Mi vesto e mi pettino, ma non ho
più tempo di bere un caffè. Esco di casa. Di corsa m'incammino verso la fermata
del bus; ma questo mi scappa sotto il naso Che sfortuna stamattina! Non mi resta
altro da fare che aspettare il pròssimo. Vado all'edìcola lì accanto a comprare un
giornale, ma è chiusa. «Come mai?», mi domando, «Che giorno è oggi? Perché c'è
poca gente per le strade?» Infine і miei occhi si posano su un affisso a grandi tìtoli:
primo maggio, festa dei lavoratori! Ah, adesso mi viene in mente: oggi è festa.
Ritorno a casa, mi spoglio, mi rimetto il pigiama, chiudo le persiane, vado a letto e
riprendo a dormire.

la disavventura нещастя, невезіння ancora m ezzo [med- ще напівсонний/

[dizav-ven'tu:ra] dzo] addorm entato, напівсонна
la sveglia l'zve:N al будильник m ezza addorm entata
suonare дзвонити, лунати prèndere il coraggio набратися муж­
è ora di + inf. час до ...(т ого, щоб [ko'rad-dgo] a due ності (досл.: взя ­
щось зробити) mani ти мужність в
alzarsi встати обидві руки)

62
 10A/10B
mi alzo я встаю naso носа
vado in bagno [’baipo] йду до ванної che sfortuna! яке невезіння!
кімнати stamattina сьогодні вранці
mi lavo я вмиваюсь non mi resta altro da мені нічого не за ­
10 spazzolino [spat- зубна щітка fare che лишається як...
tso'liino] da denti lì accanto там поблизу
dappertutto повсюди chiuso [ki'u:so], зачинений, зачине­
in nessun luogo ніде chiusa на
mi ricordo (я) згадую mi domando (я) питаю себе
11 taschino [tas'kiino] кишенька che giorno ['djorno] який день...
il tempo час infine нарешті
passare проходити, минати l'occhio ['зк-кіо] m око
veloce [ve'lo:t/e] швидко і miei occhi si posano мої очі зупиняють­
come al sòlito як звичайно su ся на...
èssere in ritardo спізнюватися l'affisso m об’ява
in fretta поспіхом, по­ a grandi titoli великими літерами
спішаючи il maggio l'mad-d3o] травень
il dente зуб la festa свято
lavarsi і denti чистити зуби il lavoratore трудящий
maledetto, maledetta клятий, проклятий, mi viene in mente мені до голови при­
клята, проклята ходить
il capufficio керівник è festa це свято
[kapuf'firtjo] ritornare a casa повернутися додо­
arrivare прибути му
tardi пізно mi spoglio [spo:Ao] (я) роздягаюсь
mi vesto (я) вдягаюсь mi rimetto il pigiama (я) знову надягаю
mi pàttino (я) зачісуюсь піжаму
uscire luf-'fi:re] di вийти з дому il pigiama [pi'd^aima] піжама
casa (p i і pigiami)
di corsa бігцем la persiana жалюзі
m’incammino (я) прямую andare a letto йти до ліжка
verso до, у напрямку riprèndere a dormire знову засинати
mi scappa sotto il втікає з-під мого

Граматика
Indicativo presente дієслів suonare і bere 10 Ві
suonare дзвонити, лунати bere пити
suono [su'oino] bevo [’beivo]
suoni bevi
suona beve
soniamo beviamo
sonate bevete
f suonano bévono

63
10В
Indicativo presente зворотних дієслів 10 В2
Зворотні займенники мають форми mi, ti, si, сі, vi, si. Вони передують дієсло­
ву, що відмінюється. З початковою формою, інфінітивом, утворюють одне слово і
пишуться, ніби останній склад дієслова.
ж ш ш.ж ж ш^ ». ш і і f л і 1

І дієвіміна II дієвідміна III дієвідміна

lav-ar-si métt-er-si vest-ir-si
вм иват ися надягт и вд ягат и ся

mi lavo т і metto т і vesto

я вм иваю сь я н а д я га ю я вдягаю сь
ti lavi ti m etti ti vesti
ти вм иваєш ся ти н а дя га єш ти вд ягаєш ся
si lava si mette si veste
він , вон а, воно вм иваєт ь­ він, вон а, вон о н а д я га є він , вон а, воно
ся вд ягаєт ься
сі laviamo сі mettiamo сі vestiamo
ми вм иваємось ми н а дя га єм о ми вдягаєм ось
vi lavate vi mettete vi vestite
ви вм иваєт есь ви н а дя га єт е ви вд ягаєт есь
si làvano si méttono si vèstono
вони вм иваю т ься вони надягаю т ь вони вдягаю т ься

Назви місяців 10 Вз
gennaio [сізеп-'паїіо] січень luglio ['lu:Ào| липень
febbraio [feb-bra:io] лютий agosto серпень
m arzo березень settem bre [set-'tEmbre] вересень
aprile квіт ень ottobre [ot-'to:bre] жовтень
maggio ['mad-d 3o] т равень novem bre лист опад
giugno [’d 3 u:jiio] червень dicem bre [diftj£ m b re] грудень
Всі назви місяців - чоловічого роду.

Запам’ятайте: nel m ese di m aggio у м ісяці т равні

in m aggio у т равні
ai primi di m aggio на почат ку т равня
agli ùltim i di m aggio в кінці т равня
verso la fine di m aggio на кінець т равня
a m età m aggio в середині т равня

Пори року 10 B4
la prim avera [J v£:ra] весна l'autunno m осінь
l'estate f літо l'inverno [-'v£rnol m зима

Запам’ятайте: in primavera навесні

in /d ’estate вліт ку
in /d ’autunno восени
in /d ’inverno взи м ку

64
 10C/11A
Вправи ЮС
а ) Д айте відповіді на запитання:
1. Che cosa faccio quando (кол и ) la sveglia suona?
2. Dov'è lo spazzolino da denti?
3. Perché non ho più tem po di bere un caffè?
4. Perché devo asp ettare il pròssim o bus?
5. Perché tu tto è chiuso?
6. Che cosa faccio allora?

b) Поставте речення у множині:

1. Ті alzi sem pre tardi. 2. Il bam bino si veste e si pettina. 3. Ti ricordi la
signora M archetti? 4. M 'incam m ino verso la ferm ata del bus. 5. Vado in
bagno e mi lavo. 6 . Bevo un caffè. 7. Lo zio si m ette il pigiam a. 8 . Mi
spoglio e vado a letto.

c ) Перекладіть текст уроку 10 на українську мову; знову перекладіть

український текст на італійську мову та порівняйте Ваш переклад з оригіна­
лом.

11 Undici - Undicesima lezione

Al ristorante 11 A
Cameriere - Buongiorno signori, desiderano?
Un signore - Cerchiamo un tàvolo lìbero. C'è posto in giardino?
Cameriere - Ma certo. Oggi fa molto caldo e fuori sotto l'ombra degli àlberi fa
fresco e si sta bene. Ho proprio un tàvolo per loro. In quanti
sono?
Un signore - Siamo in sei.
Cameriere - Vogliono sedersi qui?
Signora - Oh, sì. E' molto bello qui, sediamoci!
Cameriere - Prèndono vino e acqua minerale? Abbiamo un òttimo Chianti
rosso.
Un signore - Sì. Per il momento un fiasco di Chianti rosso, due bottiglie di
acqua minerale fresca e la carta per favore.
Cameriere - Sùbito signori.
Poco dopo.
Cameriere - Ecco la carta.
Claudio - Papa voglio un'aranciata, spaghetti alle vóngole e saltimbocca
(bambino) alla romana.
Carla - Zitto, Claudio!
(madre)
Alberto - Va bene Claudio. Carla, oggi è la sua festa e può ordinare
(padre) quello che desidera. - Cameriere, allora per il bambino
un'aranciata, spaghetti alle vóngole e saltimbocca alla romana e
per noi cinque antipasti mare.

3. С ам овчитель італійської мови

65
11A
Cameriere - Benìssimo signore e poi?
Alberto - Che cosa prendiamo?
(agli altri)
Cameriere - Posso consigliare le tagliatelle al ragù fatte in casa.
Alberto - Allora cinque tagliatelle al ragù, fritto di pesce e insalata mista
per tutti.
Mentre mangiano Claudio si alza e comincia a córrere per il giardino.
Carla - Claudio vieni quii Non disturbare! Siediti! Guarda, adesso viene il
cameriere e porta via tutto.
Più tardi il cameriere torna.
Cameriere - Sono serviti і signori? Desiderano ancora formaggio, frutta,
gelato?
Alberto - Si. Un gelato di limone per il bambino e per noi frutta fresca.
Avete frégole?
Cameriere - Sissignore.
Alberto - Allora frégole al vino rosso per tutti e il conto per favore.
Il cameriere porta il dessert e il conto. Alberto paga e dà mille lire di mancia al
cameriere.

al ristorante у ресторані la carta меню

il ristorante ресторан і signori у тексті як: пани
signori пані та панове poco dopo трохи пізніше
il giardino [d^ar'dizno] садок, сад ècco ось
in giardino у тексті: на вільно­ papà тато
му повітрі l’aranciata / напій з апельсина
fa molto caldo дуже жарко, спе- [aran’tja.'ta]
котно gli spaghetti спагетті
sotto l'ombra у затінку la vóngola їстівна черепашка;
l'ombra / затишок, тінь морський черешок
l'albero m дерево spaghetti alle vóngole спагетті з череш­
fa fresco прохолодно ками
si sta bene добре себе почу­ saltimbocca alla сальтимбокка по-
ваєш romana римськи (шніцель
per loro для вас (мн.) з телятини з
in quanti sono? скільки вас (осіб)? шавлією і підли­
siamo in sei нас шестеро вою на вині)
sedersi сісти, сідати zitto! тихше! мовчи!
sediamoci! сядьмо! il padre батько
il vino вино la festa свято
l’acqua f [’ak-kua] мінеральна вода per noi для нас
minerale agli altri до інших
òttimo, òttima відмінний, -а consigliare [kon- радити
per il momento поки [щ о] si'Aaire]
il Fiasco пляшка, оплетена le tagliatelle [taXa-'td- локшина
СО ЛО МОЮ , для вин le]
сорту К’янті il ragù рагу: яловичина з
la bottiglia [bot-'ti:Xa] пляшка томатами
fresco, fresca свіжий, -а; прохо­ tagliatelle al ragù локшина з м’ясом і
лодний, -а томатами

66
fatto in casa, fatta in по-домашньому; è sse r e serviti бути обслугованими
casa вироблене вдома il form aggio [for'mad- сир
il fritto di p esce [’pej- смажена риба d3o]
fel la frutta фрукти
l'insalata f салат il gela to [d 3 e'la:to] морозиво
m isto, m ista змішаний, -а il gela to di lim one лимонне морозиво
córrere бігти la fràgola суниця, полуниця
per по sissign ore [sis-si'jio:re] так, синьйоре
vieni! йди сюди! al vino rosso під червоним вином
non disturbare! не заважай! il dessert [des-'str] десерт
siediti! сідай! il con to рахунок
guarda! дивись! di m ancia на чай
portare via ['vira] віднести, відносити la m ancia [’m antja] чайові (гроші)

Граматика
Наказовий спосіб modo imperativo 11 В1]
дієслів І, II, III дієвідмін
-are -еге -ire -ire
entrare véndere partire finire
entra! vendi! parti! finisci!
входь! продай! від'їзди! кінчай!
entriamo! vendiamo! partiamo1 finiamo!
входьмоі продайм о! в ід ’їзд ім о 1 кінчайм о!
entrate1 vendete! partite1 fin ite1
входьте! продайте! від 'їздіт ь! кінчайте!
Заперечення:
non entrare! non véndere! non partire! non finire!
не входь! не продавай! не від'їзди! не кінчай!
non entriamo! non vendiamo! non partiamo! non finiamo!
не входьмо! не продайм оf не від 'їзд ім о f не кінчаймо!
non entrate1 non vendete! non partite! non fin ite1
не входьте! не продайте! не від'їздіт ь! не кінчайте!

Imperativo зворотних дієслів

-arsi -ersi -irsi

lavarsi méttersi vestirsi

làvati! m éttiti un vestito! vestiti!
вмивайся! н адягни сукню ! вдягайся!
laviàmoci! mettiàmoci un vestito! vestiàmoci!
вмиваймося! зодягнем ось у сукні! вдягай м ося !

67
11В
lavàtevi! m éttetevi un vestito! vestitevi!
вмивайтесь! надягніть сукню! вдягайтесь!
Заперечення:
non lavarti! non métterti un vestito! non vestirti!
не вмивайся! не надягай сукню! не вдягайся!
non laviàmoci! non mettiàmoci un vestito! non vestiamoci!
не вмиваймося! не надягаймо сукню! не вдягаймося!
non lavàtevi! non méttetevi un vestito! non vestitevi!
не вмивайтесь! не надягайте сукню! не вдягайтесь!

Н аказовий спосіб типових дієслів у 2-й особі однини (II, III дієвідміни), а також
у 1 -й та 2 -й особах множини (всі три дієвідміни) збігається з формами дійсного
способу indicativo presente у тих самих особах:
in d ic a tiv o presen te Im perativo
sali sali!
saliam o saliamo!
salite salite!
aspettiam o aspettiam o!
parlate parlate!
2 -а особа однини для дієслів І дієвідміни (-a re ) становить виняток:
en tri entra!
parli parla!
ti lavi lavati!
Увага!
Заперечна форма 2-ї особи однини утворю ється через структуру non + infinito:
non lèggere! non pettinarti!
non guardare! non sederti!
Зворотні займенники ti, ci, vi додаються як останній склад до дієслова у нака­
з о в о м у с п о с о б і:
lavati! laviamoci! lavatevi!

Нетипове дієслово sedersi = сісти, сідати 11 в2

Indicativo presente
mi sièdo я сідаю ci sediamo
ti sièdi vi sedete
si siède si sièdono
Im perativo
sièditi! non sedérti!
sediàmoci! non sediàmoci!
sedétevi! non sedétevi!

68
 11C/12A
Вправи 11С
a ) Д айте відповіді на запитання:
1. Dove sono і signori?
2. Perché vogliono sedersi in giardino?
3. Che cosa prèndono da bere?
4. Perché Claudio può ordinare tu tto quello che vuole?
5. Che cosa ordina Claudio?
6. Che cosa prèndono gli altri?
7. Che cosa prèndono per dessert?
8. Alberto da una m ancia al cam eriere?

b) Утворіть наказовий спосіб дієслів, п о д а н и ^ у ^ у ж к а х : ^ ^

I. M a rio /^ (u b b id ire ). 2. Bambini '"Лм^піге) qui. 3. Claudio Xpattinarsi).
4. Ragazzi (alzarsi) s ù b it^ .^ 5 . Gina (m angiare) tu tto . 6 . A lberto (pagare) il
conto. 7. Luigi e M ario (prèndere) і giornali. 8 . Giorgio (uscire) di casa.
9. Giulio (finire) di m angiare. 10. M aria e Carla (a sp ettare) la nonna.
I I . Bambini (sedersi) qui. 12 Carlo e Franco (lavarsi).

c ) Виконайте попередню вправу, утворивш и у наказовому способі заперечну

форму дієслів.

d) Перекладіть цей діалог:

Карла, Д ж ина і Альфредо йдуть до ресторану і шукають столик на відкрито­
му повітрі.
Карла: Сідаймо тут, у затінку дерев. Сьогодні дуже спекотно, а тут про­
холодно.
Д ж ина: Так, згода.
Офіціант підходить і питає:
Що баж аю ть панове?
Альфредо: М и зголодніли. Що є поїсти?
Офіціант: Спагетті з рагу і сальтимбокка по-римськи
Альфредо: Д уж е добре, ми беремо це.
Офіціант: Що будете пити?
Альфредо: Червоне К’янті.

12 Dodici - Dodicesima lezione

L'appartamento 12 A
Carmela Che beH'appartamento hai!
Laura Si, è proprio bello. Sono contenta di abitare qui lontano dal rumore
del centro. E poi, vedi, è tutta una zona a villini e c'è di tutto. Ho
negozi e magazzini nelle vicinanze.
Carmela Da quando àbiti qui?
Laura Da due mesi. Ho molte stanze, vuoi vedere? Questo è il grande
salone con il caminetto; questa è la càmera da pranzo vicino alla

69
12A
cucina completamente moderna; questo è il bello studio di mio
marito e poi ho ancora due càmere da letto e il bagno. Inoltre ho una
grande terrazza da cui ho una magnìfica vista e nella quale voglio
méttere molte piante.
Carmela Non hai troppo lavoro?
Laura Oh, sì! Ho un gran lavoro tutto il giorno e la sera sono stanca morta.
Domani diamo una gran festa perché è Sant'Alberto, l'onomàstico di
mio marito e al tempo stesso inauguriamo la casa. Devo ancora
preparare tutto: siamo dieci persone a tàvola. Tra poco debbo
andare dal parrucchiere e poi ordinare la cena.
Carmela Come, non cucini tu?
Laura No, per questa occasione ordino tutto al ristorante qui vicino che ha
un servizio a domicilio e manda anche і camerieri e і servizi. E' un
buon ristorante la cui cucina è òttima. Risparmio così tempo e fatica.
Carmela E' una buona idea. Ma non costa troppo?
Laura No, non è così caro. Vuoi venire anche tu domani?
Carmela Con gran piacere. Se vuoi, posso aiutare anch’io. So bene
apparecchiare e decorare la tàvola.
Laura Benìssimo. Allora a domani sera, alle sei precise!
Carmela Ciao, a domani Laura!

l'appartam ento m квартира \j inoltre окрім того

proprio насправді la terrazza [ter-'rat- веранда, з якої...
lontano da далеко від tsa] da cui
il rumore шум, гуркіт ^ m a g n ìfico, m agnifica розкішний, -а; чу­
la zona [’dzDina] a заміська зона, {pi. m agnifici, довий, -а
villini квартал з вілл m agnifich e)
c'è di tu tto є все la vista вид, панорама
il n eg o zio [ne'goitsio] магазин il quale, la quale котрий, котра;
nelle vicinan ze поблизу; навколо який, -а
[vitfi'nan tse] la pianta рослина
da quando з якого часу troppo, troppa забагато
il m ese місяць (календар­ oh! о! ой!
ний) tu tto il giorno цілісінький день
la stanza кімната ['d3orno]
q u esto це la sera ввечері
grande, gran великий, -а stan co m orto, stan ca пекельно стомле­
il salone салон morta ний, стомлена
il cam in etto камін dom ani завтра
la càm era da pranzo їдальня san to, san ta святий, свята
['prandzol l'on om àstico іменини, день анге­
la cucin a |ku'tji:naj кухня ла
com p letam en te повністю сучасний, al tem p o ste ss o в той самий час,
m oderno, moderna сучасна одночасно
10 studio кабінет inaugurare святкування
la càm era da letto спальня відкриття
11 bagno ['ba:jio] ванна кімна­ la casa дім
та preparare (при) готувати

70
 12A/12B
siam o dieci [di'titji] нас десятеро il ristorante la cui ресторан, у якого
persone cucina кухня
a tàvola за столом risparmiare зберігати, зеконо­
tra poco скоро мити
il parrucchiere [paruk- перукар la fatica важка праця
кі'єгге] l'idea [i'dtia] f думка, ідея
la cen a [’t/ein a] вечеря con gran piacere з великим задово­
com e! як! [pia'tjeire] ленням
cucinare готувати їжу aiutare qualcuno допомогти ко­
per q u esta o ccasion e на цей випадок мусь
qui vicino [vi'tfiino] тут неподалік sapere знати, вміти
che який, -а, -е bene добре
il servizio a dom icilio обслуговування на apparecchiare [ap- накрити на стіл
[ser'viitsio a domi- дому parek-ki'aire] la
’tfiilio] tàvola
mandare посилати decorare прикрасити
il servizio посуд, набори a domani sera до завтрашнього
buon, buono, buona добрий, -а; непога­ вечора!
ний, -а alle sei precise рівно о шостій
a dom ani до завтра

Граматика
Відносні займенники 12 В і
1. che - який, яка, яке - відноситься до осіб і до предметів обох родів і обох
чисел, тобто має незмінну форму. У реченні є підметом або додатком:
L'uomo che legge il giornale è mio Чоловік, який читає га зе т у, - мій
padre. батько.
Le signore che vedi sono le am iche di Синьйори, яких ти бачиш , - подру-
Carlo. ги Карло.
2. cui - який, яка, яке, як - має незмінну форму для обох родів і чисел. Н а­
леж ить і до осіб, і до предметів. В ж ивається після прийменників di, con, da,
per, su:
Il signore di cui parli è un mio amico. Синьйор, про я кого ти говориш , -
один з м оїх д рузів.
Gli amici con cui vado in Italia Д р у з і, з якими я їд у до Іт алії, пра-
lavorano in banca. цюють у банку.
У давальному відмінку cui може вж иватися без прийменника а:
La signorina cui (a cui) vendo il Синьйорина, якій я продаю сукню ,
vestito è sem pre elegante. завж ди елегант на.
3. il quale - я к и й /к о т р и й ; я к а /к о т р а ; я к е /к о т р е - відноситься до
осіб і до предметів. М ає два роди і два числа: il quale, la quale, і quali, le
quali. Найчастіш е вж ивається після прийменників:
Il signore del quale parli è un mio Синьйор, про якого ти говориш , -
amico. один з м оїх др узів.
Gli amici соп і quali vado in Italia Д р у зі, з якими я їду до Іт алії, пра-
lavorano in banca. цюють у банку.

71
12В
il quale також може бути підметом або прямим додатком, особливо якщо є
сумніви у правильному розумінні слів співбесідника:
Parlo соп la moglie di M ario, la quale Я розм овляю з друж иною М а р іо ,
va a Roma fra una settim ana. я ка за тиждень їде до Рима.
Запам’ятайте
Кома перед означальним підрядним реченням ставиться тільки тоді, коли
зміст речення не є обов’язковим для вірного розуміння змісту головного ре­
чення:
Vado a trovare mia nonna, che è Я від від а ю м ою бабусю , я ка хворіє.
m alata.
4. Українському займеннику чий, чия, чиє (займенник, що означає належність)
відповідає італійське cui, що має незмінну форму. Cui ставиться між арти­
клем і іменником:
E' un buon ristorante la cui cucina è Це непоганий рест оран, кухн я я ко­
òttim a. го п речудова (досл.: чия кухн я пре­
ч у д о в а ).
Особливі форми прикметників 12 В2
Прикметники bello гарний, красивий і buono добрий мають особливі форми,
коли передують іменникові. Особливі форми bello відповідають формам означе­
ного артикля (як і для quello див. 1В2, 2В3, ЗВ7); особливі форми buono відпо­
відають формам неозначеного артикля (1 В3 и 2 В4):
bello
Singolare Plurale

(il) il b e l signore п еред приго­ і b e i signori (i)

il b e l vestito лосним звуко м і b e i vestiti
(r) il b e l l ’appartam ento перед голосним і b e g li appartam enti (gli)
звуко м
(lo) il b e llo zòccolo перед z і b e g li zòccoli
il b e llo studio п еред s + при­ і b e g li studi
голосна
(la) la b e l l a gonna le b e lle gonne (le)
(r ) la b eH ’a m ic a перед голосним le b e lle am iche
звук о м
buono
Singolare Plurale

(un) il buon figlio перед приголосним звуком і buoni figli

il buon amico перед голосним звуком і buoni amici

(uno) il buono zio перед z і buoni zii

il buono stivale перед s + приголосна і buon stivali
(una) la buona cena le buone cene
(u n ’) la buon’idea перед голосним звук ом le buone idee

М нож ина форм buono утворю ється згідно з правилами.

72
 12B/12C
Якщо bello чи buono є іменною частиною присудка, вони мають типові форми:
il vestito è bello і vestiti sono belli
l'appartam ento è bello gli appartam enti sono belli
l'am ica è bella le am iche sono belle
il figlio è buono і figli sono buoni
l'am ico è buono gli amici sono buoni
l'idea è buona le idee sono buone

П рикметник santo свят ий має скорочену форму san перед чоловічими іменами,
за винятком тих, що починаються або з голосної, або з 2 , або з s + приголосна:
San F rancesco San Giovanni
Santo Stefano Santo Zeno
Santa Lucia Santa C aterina
Але: il Santo Padre Отець Небесний
Перед голосним звуком імені santo має форму sant’, де "о” кінцеве заміню єть­
ся на апостроф: Sant’Alberto.

Так само, поряд з формою grande великий існує скорочена форма gran. Вибір
тієї чи іншої - довільний. Винятком є іменники, що починаються або з голосної,
або з 2 , або з s + приголосна: перед цими іменниками треба ставити форми
g ra n d e :
il gran lavoro il grande lavoro
la gran casa la grande casa
il grande amico і grandi amici
il grande studio і grandi studi
il grande zòccolo і grandi zòccoli
la grande am ica le grandi am iche

Вправи 12 C
a) Д айте відповіді на запитання:
1. Com 'è l'appartam ento di Laura?
2. Laura abita nel centro della città?
3. Da quando Laura abita nel nuovo appartam ento?
4. Ha m olte stanze?
5. Quali càm ere ha?
6 . Che cosa vuoi m éttere Laura in terrazza?
7. Perché Laura da una gran festa?
8 . Cucina Laura?
9. Che cosa sa fare Carm ela?
10. A che ora Carm ela deve èssere da Laura?

b ) Замість крапок поставте "che" або "cui":

1. Il b a m b in o ........ attrav ersa la strada ha un pacchetto in mano. 2. Il signore
con ........ parlo è italiano. 3. Vedo un signore ........ com pra il giornale. 4. Il
negozio in ........ com pro il vestito ha m olte belle cose. 5. Gli amici di ........
parlo abitano vicino alla stazione. 6 . Il ristorante ........ vediamo ha un'ottim a

73
12C/13A
cucina. 7. Il parrucchiere d a ........ vado è a buon m ercato. 8 . La v a lig ia ........
è nello scom partim ento del treno è di Laura. 9. La persona a ........ do la mano
è mio zio. 10. La casa d a ........ vengo ha molti piani.

c ) Повторіть вправу b), але замість крапок поставте “il q u a le”:

d ) П ереробіть речення за зразком:

Q u esta casa è bella. - Che bella casa!
1. Q uesto salone è bello. 2. Q u este piante sono belle. 3. Q uesti appartam enti
sono belli. 4. Q uesta cucina è bella. 5. Q uesti zòccoli sono belli. 6 . Q uesto
lavoro è bello. 7. Q uesti ombrelli sono belli. 8 . Q uesto studio è bello.
9. Q uesti bambini sono belli. 10. Q uesti francobolli sono belli.

e) Утворіть речення за зразком:

m àcchina - E’ una buona m àcchina.
1. parrucchiere; 2. amico; 3. treno; 4. zio; 5. negozio; 6 . im piegato;
7. giornale; 8 . signora; 9. idea; 10. articolo.

f) Замість крапок поставте "g r a n d e ” або "gran":

1. M ario è un ........ uomo. 2. Ho un ........ studio. 3. I miei amici danno una
........ festa. 4. M arco ha u n ........ amico. 5. Roma è u n a ........ città. 6. Devo
fare u n ....... lavoro.

g ) П оставте “sa n ”, "santo" або “santa" перед такими власними іменами:

Paolo, Cristoforo, Spìrito, Pietro, A gostino, Salvatore, Sabina, M ario, Ugo.

13 Tredici - Tredicesima lezione

Un guasto alla màcchina 13 A
Il semàforo segna verde, ma la màcchina in prima fila davanti al semàforo non
parte. La coda di màcchine dietro comincia a clacsonare. Il signore prova e riprova
senza nessun risultato. Il tràffico s'ingorga sempre di più finché arriva un vìgile.
Vigile - Che cosa è successo? Non vede che blocca il tràffico?
Signore - Non è colpa mia. La màcchina non vuole ripartire. Ho un guasto.
Eppure stamattina ho fatto il pieno. Il benzinaio ha anche controllato
l'olio e l'acqua. Proprio non capisco.
Il vìgile districa il tràffico e poi dice al signore:
- Qui non può stare. Bisogna spingere l'auto verso il marciapiede. Metta
in folle e tolga il freno a mano! Chiamo quei ragazzi in aiuto. -
Ragazzi, qui c'è lavoro per voi!
Ragazzi - Veniamo sùbito. Cosa c'è da fare?

74
 13A
Tutti insieme spìngono l'auto vicino al marciapiede. Il tràffico riprende normale. Il
signore va in cerca di un'autorimessa. Per fortuna all'angolo della strada c’è un
distributore di benzina che ha anche un'officina.
Signore - Ho un guasto alla màcchina. Non vuole più ripartire.
Operaio - Dov’è la màcchina?
Signore - Qui all'angolo.
Operaio - Vengo sùbito con lei.
I due si avviano.
Operaio - Apra il còfano, per favore!
Signore - Sùbito. Stamattina, quando sono voluto andare in ufficio, il motore è
partito sùbito e adesso non si accende. Che cosa può èssere?
Operaio - Un momento, per favore. Provi a méttere in moto mentre guardo. Ho
trovato. E' una sciocchezza. Le candele sono sporche e bagnate.
Forse ha lasciato la màcchina fuori, ieri sera, con quel temporale.
Signore - Sì, come sempre. Non ho un garage.
Operaio - La màcchina ha preso un bel raffreddore. Adesso può ripartire. Tutto è
in órdine.
Signore Quanto fa?
Operaio Quindicimila lire.
Signore - Ecco a lei e grazie.

y \l gu asto ушкодження ripartire рушити з місця

il sem àforo світлофор V eppure але ж, і все-таки
segnare [se'jia:re] показувати, дати ho fatto il pieno я налив повний бак
сигнал il benzinaio робітник бензоко­
verde зелений,-а [bendzi'naiio] лонки
V la fila шерега (ряд) ha controllato (він) перевірив
partire рушити з місця l'olio [b ilio] m масло
la coda di m àcchine черга машин l'acqua [’ak-kua] / вода
dietro [d ie tr o ] позаду l/districare розплутати
clacsonare подавати звуковий stare стояти; в тексті:
Iklakso'naire] сигнал залишатися
(клаксоном) bisogna [bi'zo:pa] треба, необхідно
provare a + inf. спробувати щось V sp ìn gere ['spindjereJ штовхати
зробити l'auto ['auto] f {pi. le авто, автомобіль
riprovare a + inf. знову спробувати auto)
щось зробити verso до, у напрямку
senza n essu n risul­ без усякого резуль­ v il m arciapiede тротуар, пішохід
tato тату (або успіху) [martjapi'£:de]
il tràffico рух (транспорту) lin e t t a in folle! переведіть на хо­
/ ingorgarsi накопичуватися; у лосту ходу
тексті: створити I il freno a m ano ручне гальмо
затор r tolga il freno a mano! зніміть з ручного
sem pre di più все більше і більше гальма!
V finché [fin'kej до того як l'aiuto m допомога
che cosa è su c c e sso щось трапилось? chiam are [kia'maire] кликати на допо­
[su t_lt J e s -so ] ? in aiuto могу
bloccare блокувати per voi для вас
non è colpa mia я не винний riprèndere norm ale нормалізуватися

75
 13A/13B
/y i 0
l'autorim essa / гараж; автомай- |/іа sc io cc h e zz a [/ок- дрібниця,
у тексті:
стерня ’ket-tsa] не варта уваги
il distributore di ben­ бензоколонка la candela свіча
zina [ben'dzi:naj sporco, sporca {pi. брудний, брудна
l'officina [of-fi'tji:na] / майстерня sporchi, sp orche)
l'operaio [-'raiio] m робітник forse мабуть
con lei з вами ha lasciato [la/-'/a:to] (Ви) залишили
avviarsi [av-vi'arsij попрямувати ieri [і'єггі] sera вчора ввечері
apra! відкрийте! il tem porale гроза
V ii còfano капот W on quel tem p orale у таку грозу
quando son o voluto коли (я) хотів il garage [ga'ra^] гараж
andare in ufficio [uf- їхати до офісу ha preso un bel raf­ (вона) здорово
’fiitjo] freddore застудилась
V accèndersi вмикатися il raffreddore застуда, нежить
v provi a m éttere in спробуйте завести tu tto è in órdine усе гаразд
moto! quanto fa? у тексті: скільки
ho trovato (я) знайшов коштує?

Граматика
Passato prossimo - минулий час 13 Bì
P assato prossim o утворюється за допомогою дієслів a vere або èssere у теперіш ­
ньому часі (indicativo presen te) і дієприкметника минулого часу participio

І дієвідміна (-are)
Основа + -ato comprare comprato
купити куплений
dare dato
дати даний

II дієвідміна (-еге)
Основа + -uto avere avuto
мат и те, що (хт ось) м ав
véndere venduto
продати проданий
III дієвідміна (-ire)
Основа + -ito partire partito
поїхат и той, що поїхав
capire capito
зрозум іт и зрозум ілий

Д ієприкметник від дієслів І дієвідміни утворюється за правилом (виняток: fare).

Більш ість дієслів II дієвідміни і деякі дієслова III дієвідміни мають нетипові фор­
ми.

76
 13В
Нетипові форми дієприкметників від дієслів, що зустрічались у попе­
редніх текстах:
accèndere acceso lèggere letto
aprire aperto m éttere m^sso
bere bevuto prèndere preso
chièdere chiesto porre posto
chiùdere chiuso spìngere spinto
córrere corso succèdere successo
dire detto tògliere tolto
èssere stato vedere visto, veduto
fare fatto venire venuto
Passato prossimo — схема утворення
entrare véndere
sono en trato , e n tra ta ho venduto
я увій ш ов / увійш ла я п р о д а в /п р о д а л а
sei en trato , e n tra ta hai venduto
è entrato , e n trata ha venduto
siamo en trati, e n trate abbiam o venduto
siete entrati, e n trate avete venduto
sono en trati, e n trate hanno venduto * k. ^ f * J t T' ^ £
;
finire lavarsi
ho finito mi sono lavato, lavata
я скінчив / скінчила я в м и вся /вм и л а сь
hai finito ti sei lavato, lavata
ha finito si è lavato, lavata
abbiam o finito ci siam o lavati, lavate
avete finito vi siete lavati, lavate
hanno finito si sono lavati, lavate

Д ієприкметник - participio passato, що відмінюється з допоміжним дієсловом

avere, не узгоджується з підметом у роді та числі:
M ario ha finito di m angiare. M aria ha finito di m angiare.
Д ієприкметник - participio passato, що відмінюється з допоміжним дієсловом
essere, узгоджується з підметом у роді та числі:
Carlo è en trato nel negozio. Carla è e n trata nel negozio.
Як вибрати допоміжне дієслово?
Треба запам ’ятати, що з èssere відмінюються:
а) дієслова, що означають рух:
M ario è andato a casa. M apio піш ов додому.
Gina è ritornata. Дж ина повернулася.
Siamo venuti. М и прийшли.
b) зворотні дієслова:
Mi sono m essa una gonna rossa. Я н адя гл а червону спідницю
Ti sei lavato oggi? Ти сьогодні вм ивався?
I ragazzi si sono vestiti. Д іт и одяглися.

77
1 зв
c) такі дієслова:
restare, rim anere - залиш ит ися; divenire, diventare — ст ат и, перет вори­
тися; nascere - народит ися; m orire - вмерти
d) èssere відмінюється з допоміжним èssere.
Mai sono sta to a Roma. Я ніколи не був у Римі.
Запам’ятайте ще декілька дієслів, що відмінюються з èssere:
è costato, è c o stata він кош т ував, вона кош т увала
mi è piaciuto, mi è piaciuta він мені сп одобався, вона м ені сподобалась
è piovuto дощ ило
Дієслово руху: cam m inare - крокуват и, іти піш ки відмінюється з допоміжним
avere:
Ho cam m inaro molto. Я б агат о ходив пішки або я багат о ходила
піш ки.
Перехідні дієслова відмінюються з допоміжним a v e re :
Ho finito il lavoro. Я закін чив робот у або я закін ч и ­
ла робот у.
L’operario ha riparato la m acchina. Робіт ник полагодив маш ину.
Особливе правило існує для модальних дієслів: potere м огт и, dovere бути
зобов'язаним , volere хот іт и, бажати. П ісля модального дієслова, як правило,
йде інфінітив, тому якщо дієслово, що стоїть у своїй початковій формі, за
змістом вимагає допоміжного avere, то і модальне дієслово відмінюється з avere:
Non ho voluto vedere M aria. Я не хот ів (або я не хот іла) ба­
чити М арію .
Якщо дієслово у інфінітиві є таким, що за змістом відмінювалося б з essere , то і
модальне дієслово відмінюється з essere.
Q uando sono voluto andare in ufficio, Коли я хот ів поїхат и до оф ісу,
il m otore è partito sùbito. мот ор вклю чився одразу.

Наказовий спосіб imperativo - форма ввічливості; 13 В 2

типові дієслова
Indicativo p resente Im perativo - форма ввічливості *)

І e n tr -0 e n tr -і! увій д іт ь! (до однієї особи)

én tr -ino! увійдіт ь! (до кількох осіб)
II vend -о vend -a! продавайт е! (до однієї особи)
vénd -ano! продавайт е! (до кількох осіб)
III p art -о part -a! в ід ’їздіт ь! (до однієї особи)
pàrt -ano! в ід ’їзд іт ь! (до кількох ос'б)
finisc -о finisc -a! закінчуйт е! (до однієї особи)
finisc -ano! закінчуйт е! (до кількох осіб)/

Ф орма З ї особи множини є д у ж е оф іційною , і тому часто замість н еї вж ивається 2-а

особа множини:
Entrate! Увійдіть!

78
 13B/13C
Imperativo - форма ввічливості; нетипові дієслова 13 в3
і «■ т щ * * ш Ш .» * » * Ий ! » ** Ш ? ® ? :а г » Г і' " f l i . , . s *■ а
* Indicativo, p resen te Im perativo - форма ввічливості *« ,
* die -o (dire) die -a!
“ • ' R81 I \ ' f 1 Кцжітьі (до доднієї
ата w особи)
vw n/
% r і fi#. » | U * die,-ano! Кажіть! (до кількох*осіб)
f £ „■
facci -о (fare) ь , ' facci -а! Робіт ь1 (до однієї особи)
fàcci -цпоі Робіть! (до кількох осіб)
tolg -о (tògliere) tò lg -а! Заберіть! (до однієї особи) :
tò lg -ano! Заберіть! (ло кількох осіб) Ц

Зворотні дієслова у im perativo, з формою ввічливості, зберігаю ть вж ивання si

перед дієсловом:
Si alzi! В ст авайт е!
Si vestano! О дягайт есь!
Si sieda! Сідайте!
Заперечна форма наказового способу, з формою ввічливості, утворю ється за
допомогою non, що передує або безпосередньо дієслову, або структурі si +
дієслово:
Non entri! Не заходьт е!
Non si alzino! He вст авайте!

Indicativo presente дієслова tògliere = забирати 13 B4

tolgo togliamo [to'Aaimo]
togli [4d:àì] togliete [tó'Àeite]
toglie [ЧзгАе] tòlgono

Вправи 13 c
a) Д айте відповіді на запитання:
1. Dove si ferm a ( зупинит ися) la m àcchina?
2. Perché la m àcchina non riparte?
3. Che cosa dice il vìgile?
4. Dove spìngono l'auto?
5. Di che cosa va in cerca il signore?
6. Che cosa dice l'operaio al signore?
7. Che cosa ha la m àcchina?

b) Переробіть речення за зразком:

Il signore cerca la m àcchina. - Signore, cerchi la màcchina!
1. I signori entrano nel ristorante. 2. La signorina si siede. 3. Il signore va
alla stazione. 4. Le signorine non dicono niente. 5. Il signore sale in
ascensore. 6 . La signora beve un tè. 7. Il signore prende posto. 8 . La
signora legge il giornale. 9. La signorina m angia un panino. 10. Il signore non
si alza presto. 11. La signora non dim éntica la borsa. 12. I signori finiscono di
parlare.

79
13C/14A
е ) П оставте речення у p assato prossim o:
V ittoria si alza, apre le persiane della càm era da letto, va in cucina e beve un
caffè. Poi si toglie (зн ім а є) il pigiam a e si veste. Esce di casa e va a fare spese.
Prende il bus per andare in centro. Qui vede un bel vestito. Vuole com prare il
vestito ed en tra nel negozio. Chiede il prezzo (ц ін а ): troppo caro. Allora va in
un altro negozio dove trova un bel v estito a buon m ercato. Com pra il vestito e
tu tta co n ten ta torna a casa.

d ) Перекладіть цей текст:

Сьогодні вранці Карло встав, умився й одягнувся. Потім пішов до гараж а. Він
сів (s a lire ) у машину і спробував завести мотор, та той не заводився. Тоді
він відкрив капот і перевірив масло і свічі. Він знову спробував завести, але
знову без успіху. Н арешті глянув на індикатор рівня палива ( l ’in dicatore
d ella b en zin a ).
- Який я неуважний! Вчора ввечері не заправився (prèn dere b en zin a ), і ма­
шина не рушить з місця. Тепер я маю йти пішки на роботу.

14 Quattordici - Quattordicesima lezione

Una visita imprevista 14 A
Il telèfono squilla.
Giovanna - Roberto, rispondi per favore.
Roberto E' per te, Giovanna.
Giovanna Chi è?
Roberto ■ E1Maria. Questa volta vuole te e non me.
Giovanna Pronto Maria, che cosa vuoi?
Maria Pochi minuti fa ho ricevuto una telefonata da Alberto e Luisa. Sono
tornati dalla Sicilia dove hanno girato un bel film con la loro
cinepresa. So che il film interessa anche a voi perché
prossimamente andate in vacanza in Sicilia. Non è vero?
Giovanna Sì, certo. Quando mostrano il film? Siamo invitati anche noi?
Maria Sì, però c'è un pìccolo inconveniente. Non possiamo andare da
loro a vedere il film perché hanno il proiettore rotto. Per questo
motivo abbiamo pensato di venire tutti da voi, se non disturbiamo.
Possiamo venire stasera?
Giovanna - Per noi va benìssimo. Stasera non abbiamo impegni. A che ora
venite?
Maria Dopo le nove, va bene per voi?
Giovanna - D'accordo a dopo le nove.
Maria - Arrivederci a stasera.
Alle nove e tre quarti suona il campanello. Roberto va ad aprire la porta.
Roberto - Benarrivati, siete quasi puntuali. Abbiamo già preparato tutto nel
salone. Entrate, accomodatevi!

80
 14A
Giovanna - Cosa bevete? Un liquore, un whisky o un caffè?
Alberto Per il momento niente. Abbiamo cenato da poco, grazie.
Roberto Quando siete ritornati dalle vacanze?
Luisa - Da circa una settimana.
Giovanna - Avete avuto bel tempo?
Luisa - Fantàstico.
Giovanna - Beati voi! Qui invece è sempre piovuto e ha fatto freddo.
Alberto Roberto ho un pìccolo regalo per te.
Roberto Grazie, cos'è?
Alberto - E' una cosa buffa: una caricatura di Vittorio Emanuele II (secondo)
e Garibaldi...
Giovanna - E a me, che sono la padrona di casa, non avete portato niente?
Luisa - Ma certamente abbiamo pensato anche a te. Guarda, questo bel
pacchetto è per te.
Giovanna - Grazie infinite. Apro sùbito il pacchetto. Sono curiosa di vedere che
cosa c*è dentro. Guardate com'è bella questa bàmbola in costume
del XVI (sedicèsimo) sècolo!
Maria Anch'io ho ricevuto un regalo, ma il mio è tìpico siciliano. Una
marionetta del «teatro dei Pupi».
Giovanna Cos'è «il teatro dei Pupi»?
Luisa Un teatro che rappresenta con marionette la leggenda di Orlando.
E' una famosa tradizione siciliana ...
Roberto Signore il film comincia. Volete venire con noi o discùtere ancora
sul «teatro dei Pupi»?

la visita |-z-] візит interessare a qual­ цікавити когось

^im previsto, imprevista непередбачений, cuno
-a a voi вас
squillare [skuil-'la:re] дзиглити, вищати prossimamente найближчим ча­
rispóndere {part. відповісти, відпо­ сом
pass, risposto) відати andare in vacanza їхати на відпочи­
per te до тебе нок
v te e non me тебе, а не мене quando? коли?
pochi minuti fa кілька хвилин mostrare показувати
тому invitare запросити
ricévere отримати, у тексті: \/l'inconveniente m утруднення
мені зателефону­ andare da loro піти до них
вали hanno il proiettore їхній проектор
la telefonata телефонний дзвінок rotto поламаний
або розмова per questo motivo через це; з тієї
la Sicilia [si'tJirXa] Сицилія причини
girare у тексті: зняти venire da voi прийти до вас
фільм stasera сьогодні ввечері
il film {pi. і film) кінокартина, per noi va benìssimo нас цілком вла­
плівка, фільм штовує
la cinepresa [tjine- кінокамера l'impegno зобов’язання, домо­
'preisal [im'pe:pol m вленість
dopo le nove після дев’ятої

81
14A/14B
il campanello дзвоник abbiamo pensato a te (ми) подумали про
la porta двері тебе
benarrivato, benar­ ласкаво просимо! grazie infinite велике спасибі!
rivata! curioso, curiosa (di мені цікаво
puntuale точний, пункту­ vedere) (подивитися)
альний, -а dentro всередині
accomodarsi розташовува­ la bàmbola лялька
тися in costume в костюмі
il liquore [liku'orre] лікер il sècolo століття
cenare вечеряти tipico, tipica {pi. типовий, -а
da poco віднедавна tìpici, tipiche)
la vacanza відпустка, каніку­ siciliano [sitjili'arno], сицилійський, -а
ли, відпочинок siciliana
da circa una set­ з тиждень відтоді la marionetta маріонетка
timana il teatro театр
il tempo у тексті: погода il pupo лялька-пупс або
fantàstico, fantàstica фантастичний, -а; маріонетка
{pi. fantàstici, казковий, -а rappresentare являти собою
fantàstiche) la leggenda [led- легенда, сказання
beati voi! щастить вам! 'd^Endal
invece [in'veitje] навпаки Orlando Роланд, серед­
è piovuto дощило ньовічний герой
il regalo подарунок епосу
buffo, buffa смішний, -а; famoso, famosa відомий, -а; услав­
комічний, -а лений, -а
la caricatura карикатура la tradizione традиція; міф
a me мені con noi з нами
la padrona di casa хазяйка в домі discùtere su обговорювати, дис­
certamente звісно, звичайно кутувати про...

Граматика
Особові займенники, наголошена форма *)
як підмет як додаток
Singolare Plurale Singolare Plurale
io я noi ми me мене, мені noi нас, нам
tu ти voi в и /В и te т ебе, тобі voi вас, в а м /В а с , Вам
lui він loro вони lui його, йому loro їх, їм
lei вона Loro Ви**) lei її, їй Loro Вас Вам **)
Lei Ви Lei Вас, Вам

*Ì
' Ненаголошеиі форми див. 15 В5.
>L oro - форма офіційна, часто замінюється на форму voi

82
 14В
1. Особливості вживання особових займенників у функції підмета
Італійські особові займенники рідше вживаю ться як підмет у порівнянні з
українськими.
Vedo Carlo. Я бачу К арло.
Якщо підмет виділено змістовно, то особовий займенник вж ивається
обов’язково. Зазвичай - після присудка.
Vai tu о vado io? Tu йдеш чи йду я?
Viene lui o lei? Він прийде чи вона?
Il capo sono io! Я - т ут головний! / К ерую тут я!
Va lei ad aprire la porta? Ви відкриєт е двері?

2. Особливості вживання особових займенників у функції додатка

Наголошені форми завжди ставляться після присудка; вживаю ться, коли:
a ) додаток змістовно виділений:
Vuole te e non me. Він тебе баж ає, а не мене.
b) у емоційних реченнях:
Beato lui! Щ астить йому!
c) після прийменників та прислівника соте:
Faccio sem pre с о т е lui. Я завж ди роблю , як він.
Ho un regalo per te. У м ене для тебе подарунок.
с о л е /п Є ( и о ^ ,/ С с М С (Ó
Порядкові числівники 14 В2
I е primo ['ргіїто] 19° diciannovèsim o
2 ° secondo [se'kondo] 20 ° ventèsim o
A ' 3° terzo l'U rtso] 2 1 ° ventunesim o
4° quarto [ku'arto] 22 ° ventiduèsim o
5° quinto [ku'into] 23° ventitreèsim o
6° sesto ['sesto] 30° trentèsim o
7° sèttim o ['s£t-timo] 40° quarantèsim o
8° ottavo [ot-'ta:vo] 50° cinquantèsim o
9° nono ['no:no] 60° sessantèsim o
10 ° dècim o [FdttJim o] 70° settan tèsim o
11° undicèsim o [u ndi'tj^zim o] 80° ottantèsim o
12 ° dodicèsimo 90° novantèsim o
13° tredicèsim o 100 ° centèsim o
14° quattordicèsim o 200 ° duecentèsim o
15° quindicèsim o 1000 ° millèsimo
16° sedicèsim o 2000° duem illèsim o
17° diciassettèsim o 100000° centom illèsim o
18° diciottésim o 1000000° milionèsim o

83
14B/14C
Порядкові числівники схожі з прикметниками: вони узгоджую ться у роді і числі
з іменником, до якого відносяться:
la prima lezione перш а лекція
le prime lezioni перш і л ек ц ії
і primi giorni перш і дні
Форма жіночого роду подається у запису числами таким чином la prima, la
seconda, la terza I а , 2а , 3 а і так далі.
Запам’ятайте
У даті порядковий числівник вж ивається тільки для першого дня місяця (il
primo m aggio перш е т равн я) . Починаючи з другого дня, в італійській мові
вживаю ть кількісний числівник: друге травня - il due m aggio. Римська цифра
при іменах королів, пап римських читається як порядковий числівник - без ар­
тикля:
N apoleone III (terzo) Н аполеон III (т рет ій)
V ittorio E m anuele II (secondo) В ікт ор Е м ануїл II (д р уги й )
Pio IX (nono) Пій IX (д е в ’ят ий)

Вправи 14 C
a ) Д айте відповіді на запитання:
1. Dove sono andati in vacanza A lberto e Luisa?
2. Che cosa hanno girato in Sicilia?
3. Perché M aria telefona a G iovanna?
4. A che ora suonano alla porta dei loro amici?
5. Perché non vogliono niente da bere?
6 . Da quando A lberto e Luisa sono ritornati dalle vacanze?
7. H anno avuto bel tem po in Sicilia?
8 . Che cosa regala A lberto a Roberto?
9. E G iovanna che cosa riceve da Luisa?
10. Che regalo ha invece ricevuto M aria?
11. Che cosa è «il teatro dei Pupi»?

b ) Замість крапок поставте особовий займенник:

I. Perché non fai come (в ін ) ? 2. Q uesto regalo è per (м ен е). 3. Chi vedi
(й о го ) о (її) ? 4. Non potete venire con (н ам и ) adesso e andare dopo da
(н ьо го )? 5. Andiamo con (н им и). 6 . Chi viene con (м н ою ) ? 7. I miei
amici parlano di (н е ї). 8 . F o rtu n ata (в о н а ), ha tu tto quello che vuole.
9. Anche (в ін ) viene con (н а м и ). 10. Invitiam o a cena (її) e non (й о го ).
I I . Abbiamo com prato un bel vestito per (т еб е). 12. Non ho tem po di venire
con (В а м и ). 13. S tasera uscite con (н и м и ). 14. Abbiamo pagato (м и) per
(т еб е). 15. A ndate tu tti da (й ом у) stasera? 16. Beato (т и ), puoi andare in
vacanza! 17. Voglio ( я ) venire con (т о б о ю ). 18. Q uesta sera m angiam o da
(н и х ). 19. T utti і miei amici pensano com e (в ін ). 20. P er chi è questo
regalo? P er (н е ї) o per (н ьо го ) ? Non è né per (н е ї), né per (н ь о го ), è per
(В ас - м н ож ин а.).

84
 14C/15A
с) Перекладіть цей текст:
Тиждень тому наші друзі повернулися з Сицилії. Там вони зняли гарний
фільм, а тому, що їхній проектор злам ався, вони приходять до нас. Наші
друзі дуже лю б’язні, тому що зробили подарунок мені і моєму чоловікові.
Мій подарунок - лялька XVI століття. Мій чоловік, навпаки, отримав комічну
карикатуру.

15 Quindici - Quindicesima lezione

Una lèttera 15 A
Destinatario Mittente
Dott. Aldo Stomi Іван М арченко
Via Garibaldi, 30 вул. Ш евченкв, 18
1-101000 Torino 01034 Kyiv

Kyiv 8/11/07

Caro Aldo,
da molto tempo non ho più tue notizie. Forse il servizio postale non funziona
bene. Ho letto nei giornali che in Italia c'è lo sciòpero dei postini, perciò affido
questa mia lèttera alla fortuna. Spero che la riceverai.
Ho una notizia che ti farà molto piacere. Fra tre mesi verrò in Italia, non è bello?
La ditta presso la quale lavoro mi manderà per due mesi nella sua filiale di Torino a
fare un corso di perfezionamento. Sarò impegnato tutte le mattine fino a
mezzogiorno per і corsi teòrici. Il pomeriggio sarò occupato solo fino alle cinque. La
sera ci potremo vedere e stare un po' insieme.
Ti ricordi le belle vacanze che abbiamo trascorso insieme due anni fa? Le
serate in quella pìccola osterìa alla periferìa di Torino in compagnia dei tuoi amici?
Ora sarai diventato un uomo serio poiché, come mi hai scritto nella tua ùltima
lèttera, ti sei sposato.
Sono stato fortunato che mi hanno mandato nella tua città. Torino è una città
che mi piace molto, ma che non conosco bene. Mi farai da guida tu e mi introdurrai
nei suoi segreti.
Ho un problema d'ordine pràtico. Mi puoi aiutare a trovare una càmera in una
pìccola pensione non troppo cara e tranquilla? Non m'interessa il lusso, preferisco
la buona cucina e la pulizìa. Sono sicuro che mi aiuterai e mi scriverai presto.
In attesa di tue notizie, invìo і miei più cari saluti a tua moglie e a te un forte
abbraccio.
Affettuosamente
Giovanni

la lèttera лист il m itten te відправник

il destinatario одержувач Kyiv Київ

85
 15A
da molto tempo віддавна * la compagnia компанія
la notizia новина, звістка sarai diventato напевно, ти став
non ho più tue notizie немає більше від v'serio, seria серйозний, -а; по­
тебе вістей важний, -а
il servizio postale поштова служба poiché [poi'ke] через те, що
, funzionare функціонувати mi мені
10 sciòpero ['Joipero] страйк scrivere {part. pass. (на) писати
11 postino поштар scritto) і
perciò [per'tjo] ось чому ^ 1 ultimo, l'ultima останній, -а
affidare alla fortuna З овірй ти (щось) j sposarsi [-z-[ одружитися, вийти
~ P ip V L C tA -~ долі заміж
sperare сподіватися èssere fortunato, мати талан
la його ( тобто лист) fortunata
riceverai [ritjeve-'raii] (ти) отримаєш piacere [pia'tjeire] (с) подобатися
ti farà molto piacere зробить тобі вели­ conóscere [ko'noj- знати, бути знайо­
[pia'tjeire] ку приємність Jere] мим
У verro« v-i /: (я) приїду mi farai da guida (ти) будеш мені за
è la ditta фірма [gu’iida] гіда
presso при; до- у тексті: в mi introdurrai (ти) мене познай­
mi manderà пошле мене омиш
per due mesi на два місяці il segreto таємниця, секрет
la filiale філія il problema (p i і проблема; у тексті:
Torino Турин (місто в problemi) утруднення
Італії) d'ordine pràtico (pi. життєвого
l'\[ corso di perfezio­ курси підвищення pràtici) ( практичного)
namento кваліфікації порядку
sarò impegnato (я) буду зайнятий la pensione пансіонат
[impe'jiaito] tranquillo Itrarjku'illo], спокійний, -а; ти­
il corso teòrico (pi. курс або заняття з ■ tranquilla хий, -а
teòrici) теорії ■7il lusso розкіш
il pomeriggio час після обіду; о la pulizia чистота
[pome'rid-d3o] другій половині mi aiuterai (ти) мені допомо­
дня жеш
sarò occupato (я) буду зайнятий mi scriverai (ти) мені напишеш
la sera вечір; ввечері presto скоро
vedersi бачитись, l'attesa чекання
зустрічатися invio і miei più cari надсилаю мої
potremo (ми) зможемо saluti найкращі поба­
stare бути, знаходитися жання
un po' трохи a te тобі
trascórrere {part. у тексті: провести forte міцний, а
pass, trascorso) час l'abbraccio [ab-'brat- обійми
due anni fa два роки тому tjo] m
la serata вечірній час , affettuosamente з любов’ю (традицій­
,/ l'osterìa / остерія, маленький не закінчення
ресторан листа)
la periferìa околиця

86
 15В
Граматика
Майбутній час futuro semplice, 1 5 В*|
дієслів І, II, III дієвідмін (-are, -ere, -ire)
I%« %ЩmA Д«| *- 1
І дієвідміна II дієвідміна III дієвідміна
entrare véndere finire %1 1
entrerò^ я ввійду / venderò^ я продам / finirò я закінчу /
entrerai входитиму venderai продава- finirai кінчатиму
entrerà venderà тиму finirà
entreremo venderemo finiremo
entrerete venderete finirete
entreranno venderanno finiranno

Італійська назва futuro sem plice перекладається як майбутній простий час, тому
що форма складається з одного слова. На українську мову дієслова у futuro
semplice можуть перекладатися трьома засобами: окрім наведених у таблиці,
вірним є також: б уд у входит и, б уд у продават и, б уд у закін ч уват и . Futuro
semplice утворюється, маючи основою інфінітив, у якому кінцеве -е зміню ється
на власне закінчення майбутнього часу:
В українській мові також є подібний засіб, тобто утворення майбутнього часу
від інфінітива. Порівняйте:
lèggere legger + ò читати-му
salire salir + ò піднімати-мусь і т.д.
uscire uscir + ò
In fin ito : dare Futuro: dar + ò
dire dir + ò
porre porr + ò
sta re sta r + ò
Увага!
У дієсловах І дієвідміни голосна а в суфіксах -are зміню ється на е:
m angiare m angerò
Infinito- pagare Futuro: pagherò
lavorare lavorerò
Такі дієслова мають особливі форми futuro semplice:

andare andrò potere potrò

avere avrò sapere saprò
bere berrò vedere vedrò
dovere dovrò venire verrò
èssere sarò volere vorrò

Futuro anteriore (дослівно передмайбутнє) 15 B2

Утворюється за допомогою дієслів avere або èssere, що стоять у futuro sem plice,
і дієприкметника минулого часу participio passato. На українську мову дієслово у
futuro anteriore перекладається так само трьома засобами:
sarò stato, sta ta я б уд у знаходит ися або знаходит им уся

87
15В
avrò avuto я м ат им у, б у д у мати
avrò detto я скаж у, б у д у казат и, казат и м у
avrò scritto я напиш у, б у д у писати, писат иму

Вживання форм майбутнього часу 15 В 3

1. Futuro sem plice означає дію в майбутньому - близькому або далекому:
V errò tardi. Я прийду пізно.
Dom ani lavorerò fino alla sera. З а вт р а я працю ват им у до вечора.
2. Futuro anteriore у підрядному реченні означає дію, яка відбудеться раніше,
ніж інша, теж майбутня:
A ppena sarò arrivato, ti telefonerò. Я к тільки при буду, я зат елеф о­
ную тобі.
Нерідко форми futuro вживаю ться для висловлю вання сумніву, припущ ення.
Це четвертий можливий засіб перекладу на українську мову.
Non è venuto, sarà m alato. Він не прийш ов, м абут ь, за хворів.
Saranno le sei. З а р а з, м абут ь, шоста година.

Відмінювання дієслів piacere, introdurre 15 В4

piacere (с ) подобат ися introdurre*^ ввест и,
познайомити
Presente
piaccio [pi’at-tfo] introduco
piaci [pi'at-tfi] introduci
piace [pi'at-tje] introduce
piacciamo [pi'at-tJa:m o] introduciam o
piacete [p i'at-tje:te] introducete
piàcciono [pi'at-tjono] introdùcono

Passato prossimo
è piaciuto, piaciuta ho introdotto

Особові займенники, ненаголошена форма 15 В5

знахідний відмінок (= accusativo) давальний відмінок (= dativo)

mi мене сі нас ті мені сі нам

ti тебе vi в а с / Вас ti тобі vi в а м / Вам
lo його li їх (ч о л .) gl» йому loro, gli їм
la її le їх ( ж ін.) le їй loro, gli їм
La Вас Li/Le Вас Le Вам Loro Вам

*) Всі дієслова, що закінчуються на -d u rre , відмінюються подібно introdurre, напр.

tra d u r r e робити переклад; c o n d u rre водити автомобіль
 15C/16A
В італійській мові відмінюються тільки особові займенники, і тільки у ненаголо-
шеній формі. Вони мають лиш е два відмінки: знахідний accusativo і давальний
dativo. Займенники у accusativo і dativo передують відмінюваній формі дієслова,
окрім loro, який завж ди ставиться після дієслова:
Oggi li vedo. Сьогодні я їх (по)бачу.
Le scriverò presto. Я їй незабаром напишу.
Quando La vedrò, signore? Коли я вас побачу, синьйоре?
Scrivo loro або a loro. Я напишу їм.

Запам'ятайте
У розмовній мові часто замість loro вж ивається gli:
Gli scrivo ( замість. Scrivo loro). Я їм пишу.
Вживання ненаголош ених форм займенників див. 16 В4.
У розмовній мові займенник і може замінювати Li, Le (В ас), Loro (Вам).

Вправи 15С
a ) Д айте відповіді на запитання:
1. Perché in Italia il servizio postale non funziona bene?
2. Perché Giovanni andrà a Torino?
3. Quando і due amici potranno vedersi?
4. A Giovanni piace Torino?
5. Chi farà da guida a Giovanni?
6. Che cosa cerca Giovanni a Torino?

b) П оставте речення у майбутньому часі:

I. Siam o im pegnati fino alle qu attro del pomeriggio. 2. Giovedì vado a M ilano.
3. I nostri amici vengono con noi in vacanza. 4. Domani posso venire da te.
5. Quando vedi mio zio? 6 . Aldo deve scrìvere una lèttera al suo amico.
7. M ario e Luigi cercano una càm era. 8 . M ia m adre quando torna a casa vuole
bere un caffè. 9. Se fa troppo caldo non esco. 10. Avete tem po per noi?
I I . Domani so se posso partire. 12. A che ora arriviam o a Bologna?
13. Domani è il mio onom àstico e mi m etto un vestito nuovo. 14. Ceniam o
presto e dopo veniam o da voi. 15. Pagate voi la cena?

c ) Дайте відповіді на запитання за зразком:

Rispondi ad Alberto? - Sì, gli rispondo.
1. Telèfoni a M ario? 2. Leggete і giornali? 3. Vedi quelle belle signorine?
4. A spetti il bus? 5. A M aria piace Bologna? 6. M angi il gelato?
7. A ttrav ersate la strada? 8 . Aiuti la m am m a? 9. Ai ragazzi interessa lo
sport? 10. A spetti і tuoi amici? 11. Conosci quella signora? 12. Scrivi a
Luisa? 13. C hiam ate il cam eriere? 14. Prendete la m àcchina? 15. Paghi і
francobolli? 16. V edete Alberto e M aria stasera? 17. Rispondi a Carlo e
G iovanna? 18. Apri la lèttera di Claudia? 19. Ai tuoi amici piace lèggere?
20. Al signore piace la càm era?

89
 16A/16B
l’altro ieri [і'еігі] позавчора di prim'órdine першокласний, -a
la poltrona di platea крісла у партері aver fortuna мати талан
Ipla'ttia] ho avuto fortuna мені поталанило
antipàtico, antipàtica неприємний, -а; penùltimo, penùltima передостанній, -я
(pi. antipàtici, відразливий, -а esaurito [-z-J, esaurita вичерпаний, -а
antipàtiche) la signorina per і няня для дітей
sopportare терпіти bambini
quella ця faremo tardi (ми) прийдемо
la linguacciuta язиката (баба) пізно
|lÌDguat-'tJu:ta] non possiamo lasciarli (ми) не можемо
darsi tante arie видавати себе за [laj-'farli) soli залишити їх од­
поважну особу них
terrò p re se n te [-Z-] матиму на увазі telefonale! зателефонуй їй!
il desiderio [desi'dti- бажання a quest’ora в цей час, у цю пору
rio] [kues'toira]
un'altra volta наступного разу trovare у тексті: застати
ormai зараз, тепер вдома
dire di no відмовити domattina presto завтра рано-
perdonare пробачити вранці
non v o g lio [’voiào ] не хочу їх більше fammi il piacere зроби мені ласку!
più vederli бачити [pia'tjeire]!
litigare (io litigo) сваритися vammi a prèndere il піди візьми моє
di d o p o d o m a n i se ra післязавтра ввечері mio lavoro a maglia ■в’язання!
dovrai farti elegante (ти) повинна бути [’maiÀa]!
елегантною sii ['sili]! будь!
sta' tranquillo заспокойся gentile [d^en'tiile] милий, -а;
[trarjku'il-lo] люб’язний, -а
a propòsito до речі la gentilezza люб’язність, вихо­
blu (inv.) блакитний, -а [d^enti'let-tsa] ваність
il vestito костюм, сукня comandare командувати
la tintorìa хімчистка la televisione [-z-] телебачення
pulire (-isco) чистити; мити danno una partita di показують фут­
dimenticare (io забути, забувати calcio [’kaltjo] больний матч
diméntico) internazionale міжнародний, -а
vado a ritirarlo (= il піду заберу його la partita di calcio міжнародний фут­
vestito) (костюм) internazionale больний матч
indimenticàbile незабутній, -я ecco і signori uòmini! ось вони які, ці
il tenore тенор чоловіки!
il soprano сопрано le pantòfole домашні пантофлі

Граматика
Наказовий спосіб (im perativo) 16 Bi
допоміжних дієслів èssere і avere
sii будь siamo будьмо siate будьте
essere: - non èssere** * non siamo non siate >
f F i іт л ' # t ■* V
avere: abbi лш£ abbiamo ліаііжо abbiate майте
non avere *non
* . "abbiamo
m. * , non abbiate .» *

Заперечна форма наказового способу у 2-й особі однини див. 11 Ві.

91
16A
d) Перекладіть цей текст:
Я отримав листа з Італії. Альдо пише, що допоможе мені знайти тиху кімнату
в маленькому пансіонаті на околиці. Він хоче знати дату мого приїзду. Я йо­
му відповім одразу. Він та його друж ина, яку я ще не знаю, прийдуть
зустрічати мене на вокзал. Разом ми проведемо чудові дні.

^16 Sedici - Sedicesima lezione

Preparativi per il teatro 16 A
Moglie - I biglietti per lo spettàcolo di giovedì pròssimo li hai già prenotati? Sai
che ci tengo a non pèrdere la Traviata.
Marito - Ma certo, mia cara! Vengono con noi anche Elisabetta e Franco. L'altro
ieri ho prenotato per tutti: quattro poltrone di platea. Sei contenta?
Moglie - Oh, vengono anche quegli antipàtici! Sai bene che non sopporto quella
linguacciuta di Elisabetta. Si da tante arie ...
Marito - Terrò presente il tuo desiderio un'altra volta. Ormai l'ho fatto e non
posso più dire di no.
Moglie - Per questa volta ti perdono, ma questi tuoi amici non voglio più vederli.
Marito - Non cominciamo a litigare adesso. Pensiamo piuttosto allo spettàcolo di
dopodomani sera. Dovrai farti molto elegante.
Moglie - Sta' tranquillo! Mi farò molto bella per te.
Marito - A propòsito il mio vestito blu l'hai portato in tintorìa a pulire?
Moglie - Non l'ho dimenticato, domani vado a ritirarlo. Così anche tu sarai molto
elegante.
Marito - Penso che sarà una serata indimenticàbile con quel tenore e quel
soprano di prim'òrdine. Sai, ho avuto fortuna quando ho prenotato і
posti, perché la signorina allo sportello mi ha dato le penùltime poltrone
di platea. Il teatro è già quasi tutto esaurito.
Moglie - Bisognerà telefonare alla signorina per і bambini. Faremo tardi la sera e
non possiamo lasciarli soli.
Marito - Telefonale sùbito!
Moglie - No, a quest'ora non la trovo. Le telefonerò domattina presto. Fammi il
piacere, vammi a prèndere il mio lavoro a maglia che ...
Marito - Sii gentile .. Queste donne con la loro gentilezza vogliono sempre
comandare. Sono stanco adesso. Voglio guardare la televisione. Danno
una partita di calcio internazionale.
Moglie - Ecco і signori uòmini, sono sempre gli stessi quando c'è da lavorare in
casa! Si méttono le pantòfole e guardano la televisione.

і preparativi (pi.) клопоти no під­ di giovedì pròssimo у наиолижчии чет­

готовці (чого- вер
небудь) ci tengo мені залежить
il biglietto [bi'Xet-to] квиток pèrdere {part. pass. загубити; припус­
lo spettàcolo спектакль perso) тити

90
16В
типові форми наказового способу 16 в2
andare: va’ йди andiamo andate
non andare** non andiam o non andate
i * 4 li
dare: da* дай diamo date
non dare** non diamo non date
dire: di* кажи diciamo dite
non dire** non diciamo non dite
fare: fa’ роби, зроби facciamo fate
non fare** non facciamo non fate
stare: sta’ ст ій, залиш айся stiamo state
non stare** non stiam o non sta te

Відмінювання дієслова 16 Вз
tenerci ** = надавати вагу, вважати важливим

Presente
сі tengo для мене це важливо сі teniam o
сі tieni сі ten ete
сі tiene сі tèngono
Futuro
сі terrò сі terrem o

Вживання ненаголошених особових займенників 16 в4

1. Ненаголошені форми вживаю ться, коли особовий займенник не виділений за
змістом і коли йому не передує прийменник. Як правило, ненаголош ені осо­
бові займенники передують відмінюваному дієслову, за винятком loro (див.
15 В2):
La vedo. Я її бачу.
Scrivo loro. Я їм пишу.
У складних формах дієслова, тобто у тих, що будуються з двох слів, ненаго-
лошений особовий займенник передує допоміжному дієслову. Participio
passato (дієприкметник) узгодж ується у роді і числі з такими займенниками:
lo, la, li, le (тобто, котрі знаходяться у accusativo). Займенники lo та la мо­
жуть замінювати голосний звук на апостроф; у li та le голосний звук на апо­
строф не заміню ється:
L'abbiam o visto. Ми його бачили.
L'ho visto. Я його бачив.
Non l'ho v ista. Я її не бачив.
L i ho visti. Я їх бачив.
Non le ho viste. Я їх не бачив.
2. У заперечних реченнях non передує ненаголош еному особовому займеннику:
Non la vedo. Я її не бачу.
ho: Non scrivo loro. Я їм не пишу.

T e n e r e ( тримати) відмінюється подібно до t e n e r c i.

92
16C
3. Ненаголошені форми особових займенників, окрім lo ro , входять як останній
склад до дієслова у початковій формі (infinito) та у наказовому способі - 2 -а
особа однини, 1 -а та 2 -а особа множини:
Com pralo! К упи це!
Non com prarlo! H e куп уй цього!
Com priam olo! К упім о це!
Non com priam olo! Не купуйм о це!
Compratelo! К упіт ь це!
(N on) com pratelo! Н е купуйт е це!
Vado a ritirarlo. П іду за б ер у його (кост ю м за т ек­
ст ом ).
а л е : Scrivi loro! Напиши їм!
Non scriver loro! Н е пиши їм!

Увага!
Коли ненаголош ений особовий займенник входить до складу наказових d a ’,
d i’ fa ’, s ta ’, v a ’, його приголосний звук і буква на письмі подвоюється. Виня­
ток - g li :
Fammi un piacere! Зроби м ені ласку!
Falle un piacere! Зроби їй ласку!
Facci un piacere! Зроби нам ласку!
Fallo! Зроби це!
Dammi! Д ай мені!
Dimmi! Скажи м ен і!
але:
Fagli un piacere! Зроби йому ласку!
Fa' loro un piacere! Зроби їм ласку!
4. Якщо дієслово наказового способу вж ито у формі ввічливості, ненаголош ений
особовий займенник передує йому згідно із загальним правилом:
Lo dica pure signore! Кажіть же, синьйоре!
Сі scrìvano signori! Пишіть нам, синьйори!
але:
S criveteci signori! Пишіть нам синьйори!
5. Ненаголош ений особовий займенник входить як останній склад і до
прислівника ecco:
Eccole il biglietto. Ось Вам квиток!
Eccomi. Ось і я!
6 . Якщо іменник у функції прямого додатка передує присудкові, він має бути
дубльований через ненаголош ену форму особового займенника:
Luisa, l’ho v ista ieri. Л у їз у я бачив вчора.
І biglietti, li hai com prati? A квит ки ти купив?

Вправи 16 c
а) Д айте відповіді на запитання:
1. Che cosa deve prenotare il m arito?
2. Perché ha prenotato q u attro poltrone di platea?

93
 16B/16C
3. Alla moglie piacciono gli amici del m arito?
4. Che cosa deve andare a ritirare la moglie in tintorìa?
5. Perché sarà una serata indim enticàbile?
6. Perché debbono telefonare alla signorina per і bambini?
7. Che cosa fanno le mogli con la loro gentilezza?
8. Che cosa vuol guardare il m arito alla televisione?
b) Д айте відповіді на запитання за зразком:
Hai com prato il vestito? - No, non l'ho com prato.
1. Hai visto la signora? 2. A vete chiuso la porta? 3. Hai finito il lavoro?
4. H ai preso le lèttere? 5. A vete perdonato і bambini? 6 . Hai salu tato gli zii?
7. A vete capito quel signore? 8 . Hai bevuto il tè? 9. Hai venduto la m àcchina?
10. Avete com prato і francobolli? 11. Hai incontrato Carlo e M aria?
12. Avete chiam ato le signorine? 13. Hai aperto і pacchetti? 14. Avete
trovato і vostri amici? 15. Hai portato a pulire la giacca? 16. A vete perso і
biglietti?
c ) Змініть речення за зразком:
Non ho mai visto quel film. - Q uel film non l'ho mai visto.
1. Non ho m ai detto quel segreto. 2. Non ho mai aperto quella porta. 3. Non
ho mai letto quei giornali. 4. Non ho mai pagato quel conto. 5. Non ho mai
salutato quella signora. 6 . Non ho mai p renotato quei biglietti. 7. Non ho mai
visto quello spettàcolo. 8 . N on ho mai bevuto quel liquore. 9. Non ho mai
trovato quel ristorante. 10. Non ho mai preso quelle cravatte. 11. Non ho mai
ricevuto quelle lèttere. 12. Non ho mai chiuso quella càm era. 13. Non ho mai
com prato quel latte. 14. Non ho mai chiam ato quei ragazzi. 15. Non ho mai
fatto quella telefonata. 16. Non ho mai capito quel signore.
d) Д айте відповіді на запитання за зразком:
Hai voluto parlare a Carlo? - SI, ho voluto parlargli.
1. Sei andato a vedere la Traviata? 2. Hai potuto trovare G iovanna? 3. Avete
potuto avere і biglietti? 4. Hai dovuto vedere il capufficio? 5. A vete potuto
finire quel lavoro? 6 . Hai dovuto pagare la m ulta? 7. A vete potuto cam biare і
soldi? 8 . A vete potuto aiutare Giovanni? 9. Hai dim enticato di com prare
l'insalata? 10. Siete andati a cercare la m àcchina? 11. A vete provato a
telefonare ad Aldo? 12. Hai com inciato a scrivere il tuo lavoro? 13. Avete
cercato di parlare ai vostri amici? 14. Hai provato ad aprire la porta?
15. Siete andati a vedere la partita di calcio? 16. Vai a prèndere і giornali?
e) П оставте речення у наказовий спосіб за зразком:
Rispondi a Giovanni. - Rispóndigli!
1. C hiam ate il cam eriere. 2. Fai questo lavoro. 3. Non compri un vestito.
4. Aiuti il ragazzo. 5. S crivete a M aria. 6 . Dici a M aria di venire.
7. Apriamo il finestrino. 8 . Telefonate agli amici. 9. Non cerchi un tabaccaio.
10. Chiedi al vìgile.
f) Змініть речення за зразком:
Ecco noi. - Eccoci.
1. Ecco te. 2. Ecco lui. 3. Ecco voi. 4. Ecco me. 5. Ecco a voi. 6 . Ecco a
lei. 7. Ecco a te. 8 . Ecco a lui.

94
 17A
g ) Перекладіть цей текст:
Дж ованні і Л уїза хочуть піти до театру. Л уїза питає в свого чоловіка, чи за­
мовив він квитки. Він їх замовив. Але через те, що він запросив також Карло
і М арію, його друж ина невдоволена. Ці друзі їй неприємні. Обидва будуть
дуж е елегантними. Л уїза зателеф онує до няні для дітей, бо ввечері вони по­
вернуться пізно, а дітей вони не можуть залиш ати самих.

17 Diciassette - Diciassettesima lezione

Arrivo in albergo 17 A
Il professor Roberti, specialista per bambini, dovrà partecipare a un congresso
internazionale che avrà luogo a Milano. Al congresso terrà anche una serie di
conferenze. La vigilia del congresso si mette in viaggio da Nàpoli, dove abita, per
Milano. La sera arriva alla stazione di Milano. Fa già buio e piove. Il professore è
stanco e sogna solo un bagno caldo, una buona cena e un letto per dormire. Alla
stazione prende un tassì.
Professore - All’albergo Continentale, per favore.
Tassista - Sùbito signore.
Professore - E’ distante dalla stazione?
Tassista - No, ma con questo tràffico e la pioggia ci vorrà una mezz’ora.
Professore - Faccia in fretta per piacere! Sono stanco.
Dopo circa una mezz'ora sono davanti all'albergo.
Tassista - Siamo arrivati.
Professore - Quanto le devo?
Tassista - Seimilacinquecento lire.
Professore - Ha da cambiarmi? Ho un biglietto da cinquantamila lire.
Tassista - Sissignore, eccole il resto.
Professore - Grazie.
Tassista - Signore, signore, diméntica il bagaglio! Èccoglielo! Debbo
portarglielo in albergo?
Professore - Sì, grazie mille.
Il professore da una lauta mancia al tassista ed entra nell'albergo.
Professore Buonasera, sono il professor Roberti.
Portiere Buonasera professore desidera?
Professore Ho scritto per prenotare una càmera sìngola con bagno per oggi,
25 novembre.
Portiere Un momento per favore. Non trovo nessuna càmera prenotata con
questo nome.
Professore Non è possìbile. Ho fatto una raccomandata un mese fa.
Portiere Mi dispiace, ma non l'abbiamo ricevuta. Posso vedere se c'è
ancora una càmera lìbera. Sì, è fortunato. Ho ancora una càmera
a due letti con doccia. Vuole vederla?
Professore Sì, me la faccia vedere per favore!
Portiere Ragazzo accompagna il professore al nùmero 45!

95
17A
Ragazzo - Sùbito! Vuole venire con me professore? L'ascensore è da questa
parte.
Professore - Il bagaglio, posso lasciarlo qui?
Portiere - Sì.

Il ragazzo mostra la càmera al professore. Poi scéndono di nuovo nella ricezione

dell'albergo.
Portiere - Le è piaciuta la càmera?
Professore - Sì, la prendo. Quanto costa?
Portiere - Sessantamila lire al giorno compresa la colazione. Ha un
documento con sé? Me lo mostra per piacere?
Professore - Eccole il passaporto.
Portiere - Grazie. Ancora una pìccola formalità. Vuole riempirmi questo
mòdulo?
Così il professor Roberti scrive:

Cognome: Roberti Nome: Giovanni

Professione: professore in pediatria
Stato civile: cèlibe
Nome del marito o della moglie: ......................................................
Luogo e data di nàscita: Nàpoli, 2 1 -1 0 -1 9 5 0
Nazionalità: italiana
Documento d'identità: passaporto n.ro 298.630
Data di arrivo: 2 5 -1 1 -2 0 0 7
Data di partenza: ............................................................................

Professore - Ecco fatto.

Portiere - Quanti giorni si ferma?
Professore - Quìndici giorni.
Portiere - Il bagaglio, glielo faccio portare in càmera dal ragazzo?
Professore - Sì, grazie. Aspetto una telefonata. Me la può passare in càmera?
Portiere - Certamente professore. Desidera ancora qualcosa?
Professore - No, grazie.
Portiere - Eccole la chiave della càmera e buon riposo!

l'arrivo m прибуття Milano Мілан (місто в

l'albergo m готель Італії)
il professore професор, викла­ aver luogo [lu'Digol відбутися, мати
дач місце
10 specialista спеціаліст la serie I'se:rieJ (pi. le серія, ряд
[spetja'lista] (pi. gli serie)
specialisti) la conferenza доповідь
partecipare a (io брати участь у... tenere una conferenza (з)робити доповідь
partecipo) la vigilia Ivi'djiilia] переддень, напере­
11 congresso конгрес додні

96
 17A
méttersi in viaggio рушити у подорож la ricezione прийом гостей
[vi'ad-30] [ritjetsi'oine] (відділ у холі го­
Nàpoli Неаполь (місто в телю)
Італії) le è piaciuta la вам сподобався
fa buio [’buiio] смеркає càmera? номер?
sognare [so'paire] мріяти al giorno ['djorno] у день
il bagno [’baipio] ванна compresa la colazione сніданок входить у
caldo, calda гарячий, гаряча рахунок
il letto ліжко il documento документ
dormire спати con sé з собою
all'albergo до готелю me lo (= il documen­ покажіть мені його
il tassista (pi і таксист, водій to) mostra? (документ), будь
tassisti) таксі ласка
distante da далеко від il passaporto паспорт
volerci [vo'lertfi] бути потрібним la formalità формальність
ci vorrà мабуть, треба riempire (io riémpio) заповнити
faccia in fretta! зробіть (це) швид­ il mòdulo бланк
ко! il cognome [ko'jn or­ прізвище
dopo після me]
circa [’tjirka] приблизно, щось 3... il nome ім’я
quanto le devo? Скільки я вам ви­ la professione професія, рід за ­
нен? нять
èccoglielo (= 1 ось він (ваш б а ­ in pediatria по педіатрії
bagaglio)! гаж) 10 stato civile сімейний стан
debbo portarglielo (= Чи маю я віднести cèlibe [’tjEilibe] нежонатий
il bagaglio)? його (багаж) для luogo e data di місце і дата на­
вас? nàscita [*na/-/ito] родження
grazie mille велике спасибі, la nazionalità національність
дуже і дуже дя­ italiano, italiana італійський, -а
кую 11 documento di особисте свідоцтво
lauto [’laiuto], lauta щедрий, -а, бага identità
тий, -а la data дата
la mancia [’mantja] чайові (гроші) la partenza від’їзд
buonasera! Доброго вечора! ecco fatto! зроблено! Є!
il portiere портьє fermarsi зупинитися
la càmera singola номер на одного glielo (= il bagaglio) я дам розпоряд­
il nome ім’я faccio portare? ... ження, щоб хлоп­
con questo nome на це ім’я dal ragazzo) чик вам його
la raccomandata рекомендова ний (багаж )заніс
лист da у тексті: є показни­
un mese fa місяць тому ком пасивного
la càmera a due letti номер на двох стану дієслова і
la doccia [’dot-tfa] душ на українську мо­
me la (= la càmera) покажіть мені його ву не перекла­
faccia [’fat-tja] (тобто номер) дається
vedere! me la può passare in чи можете перевес­
accompagnare [ak- супроводити càmera? ти її (розмову) в
kompa'jiaire] мій номер?
al nùmero до номера qualcosa що-небудь
da questa parte з цього боку la chiave [ki'aive] ключ від номера
scendere (part. pass. спускатися della càmera
scèso) buon riposo! гарного відпочинку!

97
17В
Граматика
Два ненаголошені особові займенники при ДІЄСЛОВІ 17 Ві
■f Ж ** ■.;* > а '&'»*?. у ж. ; з .' : f *• ДОВНі ;» ... ... : |tJ№ * А Шґ « . Ш Ж \ Ш r V Y *

Mario гпІ dà il giornale* Mario me lo dà.

M a p io да є м ені га зе т у , 1 M apio>д а є ї ї мені.
) Mario ti йа й giornale. Mario te lo dà.
M a p ia да є т обі газет у* M a p io д а є ї ї тобі. ;J
1 1 r
Mario gli dà il giornale, * Mario glielo dà.
Ш•
! M ctpio да є йому гд$ещу» M a p io д а є її йому.
Mario le dà il giornale. M^rio glielo dà.
M apio д а є їй газет у* M a p io д а є ЇЇ їй.
Mario le dà il giornale" Mario glielo dà.
M a p io дає. Вам га зет у. If 8M a p io д а є ї ї Вам,
Mario ci dà і giornali. Mario єе li dà.
] M apio д а є нам. га зет т і І M a p io д а є їх нам.
: ї
Mario vi dà ì giornali5 l Mario ve li dà.
j M apio д а є вам / Вам газет и. M a p io д а є їх вам / Вам.
Mario dà loro і fornati J Mario li dà loro.
M a p io д а є їм газет и . M a pio д а є їх їм.
або: і*
І * ? :“
Mario gli*^ dà і giornali. Mario glieli dà.
M apiq д а є їм га зе т и . М а р іо д а є їх їм.
ЖІ
Mario dà loro і giornali. Mario 1І dà loro.
M apio д а є В ам газет и. * M a p io д а є їх В ам .
• „Тї • 1 I L " It ' ї 4і WW+■4* l *f І

1. Якщо два ненаголош ених особових займ енника передують або зливаю ться з
дієсловом, то першим завж ди є займ енник у dativo , а другим - у accusativo.
Цей порядок є незмінним: порівняйте італійську ф разу та її переклад
українською мовою.
Dativo + A ccusativo:
M ario me lo dà.

M apio да є її м ен і.
2. Перший ненаголош ений займ енник (той, що у dativo), змінює свою форму: ті
> те; ti > te; сі > се; vi > ve. Форми g li та le змінюються на glie і пишуть­
ся разом з формою accusativo: lo, la, le, le.
mi lo = me lo li = ce li
ti la = te la le = ve le
10 = glielo
gli la = gliela
le gli + 11 = glieli
le = gliele

*) Див. 15 B5.

98
 17В
3. Про порядок слів у реченні з особовими займенниками - в наголошеній і
ненаголошеній формі - мова йшла у розділах 15В5 та 16В4. Повторимо: осо­
бові займенники передують дієслову-присудку. При цьому у формах з двох
слів - допоміжному дієслову. Із займенниками lo і la (знахідний відмінок,
accusativo) на письмі вж ивається апостроф, а у вимові вони втрачаю ть го­
лосний звук, зливаю чись з дієсловом-присудком. Loro завж ди стоїть після
дієслова-присудка. Д ієприкметник, participio passato узгодж ується у роді і
числі із займенником в accusativo:
M ario te lo (= il giornale) da. M apio дає її ( га зе т у ) тобі.
M ario te l'h a dato. M apio дав її тобі.
M ario ve li (= і giornali) da. M apio дає їх ( газет и ) вам.
M ario ve li ha dati. M apio дав їх вам.
M ario li da loro. M apio дає їх їм.
M ario li ha dati loro. M apio дав їх їм.
4. У наказовому способі при формах 2-ї особи однини, 1-ї та 2-ї особи множини,
а також при інфінітиві та прислівнику ecco особові займенники у dativo і
accusativo зливаю ться з дієсловом і ecco в одне слово.
Fammelo! Зроби це м ені ( для м ене)!
Daccelo! Д ай це нам!
Scriviglielo! Напиши йому ( або їй) про це!
Puoi scrìvermelo? Ти можеш написати м ені про це?
Può scrìvermelo signore? Ви мож ете написат и м ені про це,
синьйоре?
Èccoglielo! Ось це для н еї (а б о для н ього)!
5. У наказовому способі при формі ввічливості (див. 13 В2) обидві форми нена-
голошеного займенника, тобто dativo і accusativo, передують, згідно з прави­
лами, присудку:
Me lo dica signore! Скаж іть м ені це, синьйоре!
Се lo scrivano signori! Н апиш іть нам про це, синьйори!
але: S criv etecelo signori! Напиш іть нам про це, синьйори!

Скорочення кінцівки -ге у слові signore, у титулах 17 В2

та найменуваннях професій
il professor Roberti П роф есор Роберт і
il signor Luigi Синьйор Л уїдж і
il d o tto r M arch etti Д окт ор М аркет т і
l’ingegner Claudio Інж енер К лаудіо

Запам'ятайте:
а) Скорочення відбувається тільки тоді, коли signore, титул або назва професії
передують власному імені (ім’я чи прізвище).
б) Ці ж слова, вжиті як звертання, не супроводжую ться артиклем.
Come sta signore? Я к справи, синьйоре?
С оте sta professore? Як справи, професоре?
С оте sta signor Rossi? Я к справи, синьйоре Россі?
але: С оте sta il signor Rossi? Як справи у синьйора Россі?

99
17B/17C
Відмінювання дієслова volerci - бути необхідним, потребувати
Сі vuole u n ’ora. П от рібна одна година.
Сі vogliono due ore. П от рібно дві години.
C’è voluta un’ora. П от рібна була година.
Ci sono volute due ore. Були пот рібні дві години.

Вправи 17 С
a ) Д айте відповіді на запитання:
1. Perché il professor Roberti va a M ilano?
2. Q uando parte da Nàpoli?
3. Perché a M ilano prende un tassì?
4. Q uanto tem po ci vuole dalla stazione all'albergo?
5. Che cosa ha dim enticato nel tassi?
6. Che cosa da il professore al tassista?
7. Che càm era ha prenotato?
8. Perché poi prende una càm era a due letti con doccia?
9. Che docum ento m ostra al portiere?
10. Che cosa deve riem pire?
11. Che cosa gli da il portiere?

b) Змініть речення за зразком:

Ho dato il biglietto alla signora. - Gliel’ho dato.
1. Hai m andato la raccom andata alla tu a am ica. 2. Il signore ha dato una m an­
cia al ragazzo. 3. Abbiamo com prato le scarpe alla bambina. 4. M ario ha mo­
stra to і docum enti al vìgile. 5. A vete detto la buona notizia a Carlo e F rances­
ca. 6 . Alfredo ha scritto una lèttera ai suoi nonni. 7. Il cam eriere ci ha portato
le ordinazioni. 8 . Carlo mi ha venduto la sua m àcchina. 9. Luisa ti ha com ­
prato un regalo. 10. Il portiere vi ha dato le chiavi delle càm ere. 11. Il ragaz­
zo mi ha portato і pacchetti. 12 . I miei amici mi hanno m andato le piante.

c ) Д айте відповіді на запитання за зразком:

Puoi scriverm i questa lèttera? - Sì, posso scrìvertela.
1. A ndate a com prarle il regalo? 2. Vuoi m andargli il pacchetto? 3. Puoi
darmi la tu a borsa? 4. Vai a prènderci il bagaglio? 5. A vete pensato a
chièderlo ai ragazzi? 6 . Hai dim enticato di prenotarm i і biglietti? 7. Vuoi
vénderci la tua casa? 8 . A vete cercato di dirlo alla m am m a? 9. Puoi andare a
com prarm i і francobolli? 10. A vete dim enticato di darle le chiavi?

d ) Д айте відповіді на запитання, використовуючи “ecco", за зразком:

Mi hai com prato una Coca? - Sì, èccotela.
1. Ci hai portato і giornali? 2. Puoi darci la lèttera? 3. Signorina può darmi
un mòdulo? 4. Mi prendi le pantòfole? 5. Puoi darm i il vestito blu?
6 . Signore mi m ostra І docum enti?

100
 17C/18A
e ) Змініть речення за зразком:
P orta il pacchetto alla signora! - Portaglielo!
1. M anda la lèttera a M aria! 2. D ate le chiavi al padrone! 3. Di' la notizia a
Giovanni! 4. Da' і panini ai bambini! 5. Prendi la valigia a Claudia!
6 . P ortate і giornali allo zio!

f) Змініть речення за зразком:

Signora dica questo a suo marito! - Glielo dica!
1. Signore m ostri і docum enti al vìgile! 2. Signore prenda il bagaglio a Claudia!
3. Signorina m andi il p acchetto a sua zia! 4. Signori portino le chiavi al
portiere! 5. Signore com pri questo vestito a sua moglie! 6 . Signora chieda
l'inform azione a quei signori!

g) Замість крапок поставте " vo lerci” в g a s s a to prossimo:

1. Per questo l a v o r o ........ due giorni. 2. P er uscire dalla c i t t à ........ tre quarti
d’ora. 3. P er andare dalla stazione a casa ........ un'ora. 4. P er spingere la
m à c c h in a ........ tre ragazzi. 5. Per fare і b a g a g li........ una m ezz'ora.

h) П ерекладіть цей текст:

Професор Роберті прибув до М ілана, щоб прочитати ряд доповідей. Він втом­
лений і через це бере таксі, щоб їхати до готелю. Але забуває у таксі багаж.
Водій кличе його й каже:
- Синьйоре, синьйоре! Багаж! Ось він!
Професор бере його і заходить до готелю, де він замовив номер на одну осо­
бу з ванною. П оказує портьє паспорт, заповнює бланк, бере ключ від номера
і йде спати.

18 Diciotto - Diciottesima lezione

Le conseguenze di un'informazione 18 A
Turista - Scusi, mi sa dire dove debbo prèndere il bus per andare a San
Pietro?
Passante - E' un po' complicato spiegarglielo, ma cercherò lo stesso. Vede
quella piazzetta davanti a lei?
Turista - Sì, la vedo.
Passante - Ebbene, lei deve andare proprio lì. Quando è arrivato prende la
prima stradina a destra e poi quando è all'altezza del semàforo gira
a sinistra. Proprio all'angolo c'è la fermata del sessantaquattro che
la porterà a San Pietro. Ha capito?
T urista - Veramente è un po' diffìcile, ma ho capito. Prima attraverso la
strada e arrivo alla piazzetta. Poi prendo la prima stradina a destra
e al semàforo volto a sinistra. Lì all'angolo trovo la fermata del bus.
Grazie.
Passante - Prego.

101
18A
Il turista adagio adagio s'incammina verso la piazzetta. E' quasi arrivato che un
giovinastro lo ferma e gli chiede a voce bassa:
- Mi da una sigaretta? Non ho soldi, sono un poveraccio!
Il turista lo guarda sbalordito e risponde:
- Cosa? Vuole una sigaretta? Ma io non fumo. Non posso dargliela,
mi dispiace.
Il giovanotto allora si guarda attorno e vede che per la strada non c'è nessun altro
che lui e il turista. Prende coraggio e dice:
- Su, mani in alto! Fuori il portafoglio! Svelto, sono armato!
Il turista alza le mani e con calma rèplica:
- Ma sa che lei è un tipaccio! Prima mi chiede una sigaretta e io non
fumo e adesso vuole il mio portafoglio. Glielo do sùbito. Èccoglielo!
Il ladro prende il portafoglio, lo guarda ed esclama:
- Questo è un portafoglio di plàstica e per di più dentro non c'è
niente. Ma che razza di turista è lei? Sembra un riccone e non ha
soldi in tasca. Oggi mi è andata male. Stasera non avrò niente da
mangiare.
Turista - Come vede sono un poveraccio come lei perché non ho ne
sigarette, ne un bel portafoglio di cuoio, ne soldi. Voglio solamente
andare a San Pietro e con me ho solo duecento lire per il bus. Le
basta?
Il giovinastro si allontana e dice fra sé: «Ma che giornataccia oggi! Non ho fatto un
soldo!»
Il turista riprende a camminare e tutto felice pensa: «Per fortuna ho sempre con me
questo vecchio portafoglio vuoto!»

la co n se g u e n z a наслідок adagio adagio дуже повільно

il turista {pi. і tu risti)турист [a'da:d 3 o]
andare їхати è quasi [ku'aizi] (він) майже дій­
San P ietro Св. Петро; Собор arrivato che шов, коли...
Св. Петра у Римі il giovin astro [d 3 ovi-] парубійко (п р ези р .)
il passan te перехожий b asso, bassa низький, -а; тихий,
è un po' com plicato трохи складно -а
sp iegare (io sp ie g o ) пояснити a v o ce b assa пошепки; тихим
cercherò lo ste ss o все одно (я) спро­ голосом
бую il poveraccio бідолага
la p iazzetta [piat-'tset- маленька площа [pove'rat-tfo]
ta] sbalordito, sbalordita розгублений, -а
ebbene [eb-'bE.’ne] так ось [zba-]
proprio саме fum are палити
la stradina вуличка il g iovan otto fd 3 ova-] хлопчина, парубій­
a destra направо ко
all'altezza [ai'tet-tsa] на розі guardarsi attorno подивитися навко­
girare [d 3 i-J повернути ло, озирнутися
prima спочатку навколо
voltare повернути non c'è n essu n altro нікого нема, окрім
prego прошу (відповідь на che
"дякую V

102
 18A/18B
prèndere coraggio набратися хоро­ che razza ['rat-tsaj di! ну й...!
[ko'rad-djo] брості sem brare здаватися
su, m ani in alto! Швидко! Руки дого­ ricco, ricca багатий, -а
ри! il riccone багатій
fuori il portafoglio! Д авай гаманець! in tasca у кишені
[porta'forXo] male погано
sv e lto J'zvElto], svelta Швидко! або: по­ di cu oio [ku'Diio] шкіряний, -а
спіши solam en te тільки, лише
è sse re arm ato, бути озброєним, -ою bastare вистачати
arm ata allontanarsi da віддалитися від;
alzare [ai'tsaire] підняти піти геть
con calm a спокійно, холодно­ dire fra sé сказати подумки
кровно la giornataccia погана днина
replicare (io replico) заперечити [djorna'tat-tja]
il tipo тип non ho fatto un soldo не заробив ні шеля­
il tipaccio [ti'pat-tjo] добродій (п р ези р .) га
chièdere вимагати riprèndere a зн ову рушити
il ladro злодій cam m inare
esclam are вигукнути felice [fe'liitje] щасливий, -а
per di più до того ж

Граматика
Прислівники способу дії 18 Ві
1. Утворюються на основі прикметника жіночого роду додаванням суфікса
-mente:
vera + m ente veramente н асправді
certa + m ente certamente звичайно
sicura + m ente sicuramente б езсум нівн о
felice + m ente felicemente щ асливо
vivace + m ente vivacemente ж ваво
veloce + m ente velocemente ш видко
Якщо прикметник закінчується на -le чи -ге, кінцева -е випадає перед -m en te:
gentile + m ente gentilm ente по-друж ньому, мило
possìbile + m ente possibilmente м абут ь, мож ливо
difficile + m ente diffìcilm ente складно, важ ко
regolare + m ente regolarmente за правилам и, р егул я р н о
2. Особливі форми прислівників:
П рикмет ник П рислівник
buono bene добре
cattivo male п огано
leggero leggermente легко

103
18В
3. Італійський прикметник може заміню вати прислівник способу дії. У цій
функції він ставиться після дієслова-присудка подібно прислівнику, але уз­
годж ується у роді і числі з підметом, як і звичайний прикметник:
Il turista lo guarda sbalordito. Турист р о згубл ен о дивит ься на нього.
I turisti lo guardano sbalorditi. Турист и р о згубл ен о дивлят ься на нього.
але:
II tu rista sbalordito lo guarda. Р озгублен ий т урист дивит ься на нього.

Змістові відтінки іменників, прикметників та прислівників, 18 В 2

засоби передачі через суфікси
Здатність слів італійської мови змінювати значення чи відтінок за допомогою
додаткового суфікса надає мові особливої виразності. Одні й ті самі суфікси
можуть додаватися як до іменників, так і до прикметників та прислівників.
За їх допомогою можна передати:
а) Зменшувальний відтінок змісту або якості
-etto, -etta piazza - piazzetta м аленька площ а, площ инка
pòvero m - poveretto бідненький, бідак, бідолаха
casa - casetta будиночок
-ino, -ina strada - stradina м аленька вулиця, вуличка
bello - bellino гарненький
bene - benino непогано
■elio, -ella vino - vinello винце
pòvero m - poverello бідненький, бідак, бідолаха
cattivo - cattivello поганенький
Ь) Збільшуваний відтінок змісту або якості
-опе, -опа signora - signorona бага т а , впевнена в собі; замож на
синьйора
bene - benone дуж е добре, відм інно
ricco - riccone багат ій
regalo - regalone великий, об’ємний п одарун ок
c) Зневага, презирство, недооцінка
-accio, -accia ragazzo - ragazzaccio невихований хлопець
tipo - tipaccio той ще тип
giornata - giornataccia поганий, нещ асливий день
tem po - tem paccio від р а зл и ва погода
-astro, -astra giovine** m - giovinastro парубій ко
d) Пом’якшення, пестливість
-uccio, -uccia m am m a - m am m uccia м ам уся
caro - caruccio дещ о задорогий
male - m aluccio поганенький

* ’) Варіант провінції Тоскана

104
 18C
Вправи 18 С
a ) Д айте відповіді на запитання:
1. Dove vuole andare il turista?
2. A chi chiede l'inform azione?
3. Che cosa deve fare il tu rista per andare a prèndere il bus?
4. Chi ferma il tu rista quando è quasi arrivato alla piazzetta?
5. Che cosa gli chiede il giovinastro?
6 . Che cosa risponde il tu rista?
7. Che cosa dice allora il giovinastro?
8 . E il tu rista che cosa fa?
9. Il ladro è contento?
10. Perché anche il tu rista è un poveraccio?
11. Perché il tu rista riprende a cam m inare tu tto felice?
b) Утворіть прислівники від поданих прикметників:
pòvero, nuovo, gentile, fortunato, caro, forte, ùltim o, puntuale, freddo, m oderno,
caldo, diffìcile, serio, fàcile, òttim o.
c ) Утворіть слова зі зменш увальним відтінком:
-etto, -etta: l'àngolo, la bottiglia, il viaggio, la valigia, la càm era, il negozio,
l'albergo, il rum ore, la scarpa.
-ino, -ina: l'appartam ento, il dente, il piede, la lèttera, il treno, il
fazzoletto, la pianta, il naso, poco, bene, il m om ento, il nipote,
la cravatta.
-elio, -ella: l'albero, sbadata, cattivo, la storia (іст о р ія ).
d) Утворіть слова з пестливим відтінком за допомогою -uccio, -uccia:
10 zio, caro, il regalo, l'àngolo, la casa, Franco, la m am m a, l'albergo, caldo.
e) Утворіть слова із збільшуваним відтінком за допомогою суфіксів -опе, -опа:
11 signore, la bam bina, la fràgola, la mano, il gelato, il lavoro, elegante, Alberto,
il piatto.
f ) Утворіть слова з презирливим відтінком за допомогою суфіксів -accio, -accia:
la m àcchina, il tem po, la lèttera, la notizia, il giornale, il ragazzo, la scarpa, la
stanza, Claudia.
g) Перекладіть цей текст:
Турист у Римі і питає у перехожого інформацію, тому що хоче поїхати до
Собору Св. Петра. Перехожий дає йому її, і турист прямує, щоб сісти в авто­
бус. Раптом до нього наближ ається парубійко і просить в нього сигарету. Ту­
рист не палить і не може дати йому її. Тоді парубійко вимагає в нього гама­
нець. Турист дивиться на нього розгублено, спокійно виймає його з кишені і
дає йому його. Але парубійко невдоволений, тому що це гаманець з пластику,
а до того ж порожній. Тому йде геть дуже засмучений. Турист, навпаки, ду­
же щасливий.

105
19A
19 Diciannove - Diciannovesima lezione
Dal parrucchiere per signora 19 A
La signora Marisa è dal parrucchiere. Ha un appuntamento per le dieci.
Marisa - Buongiorno signorina Giovanna. C'è da aspettare molto o Mario mi
può servire sùbito?
Giovanna - Purtroppo deve aspettare un quarto d'ora. Mario è ancora
occupato. Prenda posto qui; io verrò sùbito.
Marisa - Va bene, grazie Giovanna.
La signora Marisa si siede. Sulla sedia accanto, con una rivista in mano, c'è la sua
amica Mariella che anche lei aspetta
Marisa - Ciao Mariella, anche tu qui?
Mariella - Oh, cara Marisa, da quanto tempo non ci vediamo! Eppure
abitiamo molto vicine. Come sempre sei giovanissima e hai
un'ottima cera, come fai?
Marisa - Ti ringrazio del complimento, perché il mese scorso sono stata
molto malata.
Mariella - Anch'io sono stata malata, ma adesso va meglio. Pensa, ho avuto
tutta la famiglia a letto con l'influenza, solo mio marito è rimasto in
piedi. Poveretto, ha dovuto curarci tutti e lavorare! Ora è a letto lui
con la febbre alta, cosi si riposa dello straordinario che ha fatto.
Marisa - Mi dispiace. Ma raccontami un po' dei tuoi figli. Carlo, il maggiore,
frequenta sempre l'università? Si da sempre alla polìtica e prende
parte attiva ai movimenti studenteschi?
Mariella - Per il momento ha ben altro da fare che la politica. Fa lo ùltimo
anno di legge e a luglio si laureerà. Inoltre si e innamorato di una
ragazza più bella che intelligente. Mi da sempre molte
preoccupazioni quel ragazzo. E Carolina, la minore delle tue figlie,
è sempre cosi graziosa?
Marisa - Oh sì, è veramente una bella bambina. Il pròssimo anno
frequenterà già la scuola media e andrà in una scuola più grande
della vecchia. Hai più visto.......
In quel momento viene la signorina Giovanna a interrompere la loro conversazione.
Giovanna - Signora Marisa ora tocca a lei!
Marisa - Vengo sùbito, - e alla sua amica, - ciao Mariella, forse ci vedremo
dopo.
Mario - Buongiorno signora Marisa, che cosa deve fare?
Marisa - Stasera vado a una festa e debbo èssere bellissima. Desidero una
pettinatura speciale.
Mario - Se stasera vuole èssere la più bella di tutte, lasci fare a me! Le
tingo і capelli n una tonalità più chiara, poi glieli taglio più corti e le
faccio una messa in piega favolosa.

106
 19A
il parrucchiere [par- перукар (жіночий) l'università / університет
ruk-ki'tire] per darsi а присвятити себе,
signora віддатися
l’appuntamento m побачення la politica політика
c'è da aspettare чи довго чекати? prèndere parte a брати участь у...
molto? attivo, attiva активний, -а
servire обслуговувати il movimento studen­ студентський рух
prèndere posto зайняти місце; tesco {pi. studen­
сісти teschi)
la sedia стілець aver ben altro da fare мати зовсім інші
la rivista часопис che клопоти
da quanto tempo в тексті: скільки la legge [’led-dje] закон, право
часу...! або як дов­ fa l'ultimo anno di (він) вчиться на
го...! legge останньому курсі
abitiamo molto vicine живемо майже юридичного фа­
поруч культету
giovanissimo дуже молодий, -а laurearsi закінчити універ­
[djova'nis-simo], ситет
giovanissima innamorarsi di закоханий в...
avere un'ottima cera мати чудовий колір la ragazza [ra'gat-tsa] дівчина
обличчя più bella che радше гарна, ніж
ringraziare [ringrat- дякувати комусь intelligente [intel- розумна
si'aire] qualcuno di або за щось li'd3£nte|
або per qualcosa la preoccupazione клопіт
il complimento комплімент quel ragazzo той хлопчина
il mese scorso минулого місяця la minore найменша
molto malato, molto тяжко хворів, grazioso [gratsi'o;- витончений, -а;
malata тяжко хворіла so], graziosa граціозний, -а
meglio І'ішіЛо] краще la bambina дівчинка
la famiglia ffa'mi: Aa] родина il pròssimo anno у наступному
a letto у ліжку році
l’influenza / грип la scuola media середня школа
rimanere (part pass. залишатися, зали­ la scuola [sku'orla] школа
rimasto) шитися più grande di більша, ніж
è rimasto in piedi (він) лишався на hai più visto? чи бачила ти коли-
ногах небудь?
poveretto!, poveretta! бідненький! in quel momento у цю хвилину
бідненька! interrómpere (part. перервати
curare лікувати pass, interrotto)
la febbre лихоманка; підви­ la conversazione розмова, бесіда
щена температу­ toccare a бути першим за
ра чергою
riposarsi відпочити bellissimo, bellissima найкрасивіший, -а
10 straordinario у тексті: понаднор­ la pettinatura зачіска
мова робота speciale |spe't(:ale] особливий, -а
raccontare di розповісти про... la più bella di tutte найгарніша за всіх
і figli | ‘fi:Ài| діти lasci ['laj-ji] fare a довіртеся мені!
11 maggiore [mad- найстарший me!
'd 3o:re| tingere l'tind^ere] (io (по) фарбувати
frequentare відвідувати нав­ tingo; part. pass.
чальний заклад tinto)
або вчитися в... il capello волосся

107
19B/19B
la tonalità тон, відтінок più corto, più corta коротше, більш
più chiaro [ki'airo], світліший, -a; коротко
più chiara більш ясний, -a fare la messa in piega укласти волосся
tagliare. [ta'Àaire] різати, стригти favoloso, favolosa казковий, -a

Г рам ати ка
С т у п е н і п о р ів н я н н я п р и к м е т н и к ів 19 Ві
А. В и щ и й с т у п ін ь п о р ів н я н н я

початкова вищий ступінь порівняння

форма
більш менш такий самий

bello p i ù bello m e n o bello (c o s ì) bello c o m e

гарний гарніш ий, кращ ий менш гарний ( t a n t o ) bello q u a n t o
такий самий гарний, як

Вищий ступінь порівняння утворю ється за допомогою прислівника p iù (більш )

або m e n o (м е н ш ), що передують початковій формі. Українське “н іж ” відповідає
італійським:
1 . di перед власними іменниками, займенниками та числівниками:
C arla è più bella d i M aria. К арла гарн іш а (к р а щ а ), ніж
М арія.
Q u esta casa è meno bella d i Цей будинок менш гарний, ніж
quella. той.
Tre è più d i due. Три більш е, ніж два.
2. che в інших випадках, тобто перед прикметниками, дієсловами, прислівни­
ками, прислівниковими зворотами:
Q u esta ragazza è più bella c h e Ця дівчина радш е га р н а , ніж ро-
intelligente. зум н а.
E' più bello m angiare c h e Куди як приємніш е їсти, ніж пра-
lavorare. цювати.
D 'estate fa più caldo c h e d'inverno. В літ ку т епліш е, ніж взим ку.

Такий самий ступінь якості вираж ається за допомогою прислівників c o s i або

t a n t o , що передують прикметникові у початковій формі, і с о т е або q u a n t o , що
передують другому об’єкту порівняння. При цьому così і ta n to можуть бути
пропущені:
Q uesto rom anzo è (c o s i) bello Цей ром ан такий же хорош ий, як
c o m e quello. той.

108
 19В
В. Н а й в и щ и й с т у п ін ь п о р ів н я н н я

початкова найвищий ступінь найвищий ступінь

форма
відносний ступінь абсолютний ступінь
bello il p iù bello, b e llissim o , m o lto bello,
la p i ù bella a s s a i bello, b e llo b e llo
гарний найгарніш ий прегарний, дуж е гарний , найгарніш ий

Відносний найвищий ступінь означає найвищий рівень якості, утворю ється дода­
ванням означеного артикля до форми вищого ступеня порівняння:
L a p iù bella casa della città è la mia. Н айкрасивіш ий будинок у м іст і - мій.
Якщо відносний найвищий ступінь вжити після іменника, то артикль не
дублю ється
L a casa p iù b e lla della città è la mia. Н айкрасивіш ий будинок у міст і - мій.
Абсолютний найвищий ступінь означає дуж е високий рівень якості, утворю ється
за допомогою суфіксів - ìs s im o , - ìs s im a або за допомогою прислівників m o lto ,
a s s a i. Іноді за допомогою дублювання прикметника:
Q uesta strada è lu n g h i s s i m a .
Q uesta strada è m o lto lu n g a . Ця вулиця дуж е довга.
Q uesta strad a è l u n g a lu n g a .

C. О с о б л и в і ф о р м и с т у п е н ів п о р ів н я н н я

початкова вищий ступінь відносний найвищий абсолютний най­

форма ступінь вищий ступінь

buono migliore il migliore òttim o

хорош ий кращий найкращ ий відмінний
cattivo peggiore il peggiore pèssim o
поганий гірш ий найгірш ий дуж е поганий
grande m aggiore il m aggiore m àssim o
великий більш ий, старший найбільш ий, най­ максимальний
старш ий
pìccolo minore il m inore m ìnim o
малий менш ий, молодш ий найменш ий, наймо­ мінімальний
лодш ий

Прикметники b u o n o хорош ий, c a t t iv o поганий, g r a n d e великий, p ìc c o lo м а ­

лий, окрім особливих, мають і типові форми ступенів порівняння рій buono і
m igliore; рій c a ttiv o і p eg g io re, buonissim o і òttim o, c a ttiv issim o і pèssim o.
Особливої різниці між обома формами немає:
Q uesto vino è òttim o.
Q uesto vino è buonissim o. Це вино дуж е хорош е.
Carlo è più cattivo di Giulio. Карло гірш ий від Дж уліо.
Carlo è peggiore di Giulio.

109
19В
Особливі форми ступенів порівняння прикметників g ra n d e і pìccolo вживаю ться
також у переносному значенні або для визначення вікової різниці:
la m aggior parte del tem po більш а частина часу
una cosa di m àssim a im portanza сп рава н адзвичай н ої ваги
il mìnimo sbaglio дрібн а помилка
il figlio m aggiore ст арш ий син
la figlia m inore молодш а дочка
але:
Q uesta casa è più piccola di quella. Цей будинок менший за той.
Q uesta casa è grandissim a. Цей будинок дуж е великий.

Ступені порівняння прислівників 19 B2

Утворюються так само, як ступені порівняння прикметників (див. 19 В[)
Сі ha salu tato più g entilm ente di ieri. В ін привіт ав нас л ю б ’язн іш е, ніж
вчора
Mi sono alzato m olto tardi або Я підн явся дуж е пізно
tardissim o.
Особливі форми
початкова форма вищий ступінь найвищий ступінь
bene m eglio [’ гпегАоі benissim o
добре кращ е чудово
male peggio [p£d-d3o] m alìssim o
погано гірш е дуж е погано
molto p iù m oltissim o
багат о більш е дуж е багат о
poco m eno pochissim o
мало м енш е дуж е м ало

Oggi sto meglio di ieri. С ьогодні я почуваю себе кращ е, ніж

учора.
Q ueste scarpe le ho p agate pochissim o. З а ці т уф лі я сплат ив дуж е мало.

Відмінювання дієслова rimanere = залишатися, залишитися 19 В3

Indicativo presente
rim ango rim aniam o
rimani rim anete
rim ane rim angono
Passato prossimo
sono rim asto, rim asta і т.д.
Futuro semplice
rim arrò, rim arrai і т.д.

110
 19C
Вправи 19 С
a ) Д айте відповіді на запитання:
1. D ovè M arisa?
2. Chi vede M arisa m entre aspetta?
3. Chi ha avuto l'influenza?
4. Perché il m arito di M ariella si riposa?
5. Chi è Carlo e che cosa fa?
6. Chi è Carolina?
7. Perché M arisa deve èssere bellissim a?

b ) Утворіть ступінь порівняння за допомогою "più .... d i” або “più .... che”:
1. Alberto è ........ vivace ........ M ario. 2. Q uesta casa è ........ grande ........
quella. 3. E '........ bello v ia g g ia re ........ stare a casa. 4. S e i ........ a l t o ........ me.
5. M arisa è ........ e le g a n te ........ M ariella. 6 . La mia am ica è ........ g e n tile ........
la tua. 7. A Roma f a ........ c a ld o ........ a Torino. 8 . Quel signore è ........ ricco
........ buono. 9. Q uesto esercizio è ........ difficile ........ quello di ieri.
10. E '........ fàcile capire l'ita lia n o ........ parlarlo.

c ) Утворіть ступінь порівняння за допомогою “meno .... d i” або “meno .... che”:
1. E' ........ caro m angiare a casa ........ in ristorante. 2. C aterina è ........
puntuale ........ Luisa. 3. Q uesta giacca è ........ carina ........ la tua.
4. D 'inverno і giorni s o n o ........ l u n g h i........ d 'estate. 5. Il mio appartam ento è
........ g r a n d e ........ il tuo. 6. La m àcchina di Carlo è ........ v e lo c e ........ quella di
Luigi. 7. Il nostro albergo è ........ a buon m e r c a to ........ il vostro.

d ) Утворіть ступінь порівняння за допомогою "così .... сот е, ta n to .... quanto":

1. L 'estate è ........ l u n g a ........ l'inverno. 2. Q u esta signora è ........ in teressante
........ bella. 3. M ia nonna è ........ v e c c h ia ........ la vostra. 4. Il mio vestito è
........ c a r o ........ il tuo.

e ) Утворіть відносний найвищий ступінь (il più .... d i):

1. La càm era di Aldo è ........ pìccola ........ tu tta la casa. 2. La prim avera è
........ b e l l a ........ tu tte le stagioni. 3. M ario è ........ in te llig e n te ........і miei figli.
4. Q uesto negozio è ........ caro ........ tu tta la città. 5. G iovanna è la ragazza
........ curiosa ........ tu tte . 6 . Q uesto è il cam eriere ........ gentile ........ il
ristorante.

f ) Утворіть абсолютний найвищий ступінь (-ìssim o , -ìssim a ):

1. Q uesto vestito mi sta bene. 2. La mia càm era è pìccola. 3. I ragazzi sono
stanchi. 4. Quel signore è ricco. 5. Q u esta strada è lunga. 6 . Sei sem pre
puntuale. 7. Giovanni è pòvero. 8 . L'albero è alto.

g ) Утворіть особливу форму ступенів порівняння:

1. Oggi sto (più m ale) di ieri. 2. Il fratello (più pìccolo) di Giulio è m alato.
3. Q uesto formaggio è (m olto buono). 4. Francesco è il mio (più buon) amico.
5. Q uesto vino è (più cattivo) di quello dell'anno scorso. 6 . E' (più bene) non
parlare troppo.

Ili
19C/20A
h) П ерекладіть цей текст:
Синьйора М аріза у перукаря, тому що баж ає підрізати, пофарбувати і уклас­
ти волосся (fare + inf.: напр.: fare m ettere in p ieg a ). Але перукар M apio зай­
нятий, і синьйора М аріза повинна почекати. Поки вона чекає, вона бачить
свою подругу М аріеллу. Обидві подруги починають розмовляти. У М арізи
гарний колір обличчя, і вона видається дуж е молодою, хоча й хворіла. Вся
родина М аріелли хворіла на грип. Н айстарш ий син Карло не бере більше ак­
тивної участі в університетській політиці, а закохався у дівчину, радше гарну,
ніж розумну. Наймолодша дочка все ще найгарненька з усіх дітей і наступно­
го року піде до середньої школи.

20 Venti - Ventesima lezione

Una doménica al mare 20 A
Una doménica mattina il signor Cèsare si è svegliato presto con il desiderio
d’andare al mare.
Di sòlito, d'estate, tutte le doméniche il signor Cèsare si svegliava tardi, faceva con
còmodo la toletta mattutina, beveva il caffè e poi leggeva il giornale.
Quella mattina invece si è alzato di buon'ora, si è vestito in fretta, ha messo in una
borsa il costume da bagno, l'asciugamano e la crema solare, ha chiuso la porta di
casa ed è uscito.
Il trenino per Ostia era affollato e ha dovuto fare tutto il viaggio in piedi.
Anche allo sportello dello stabilimento c'era una gran ressa. Dopo più di una
mezz'ora è riuscito a fare il biglietto d'ingresso e ad avere una cabina e un
ombrellone. In costume da bagno si è avviato sulla spiaggia e seduto sulla sdraia
sotto l'ombrellone.
Aveva appena aperto il giornale quando un colpo di palla gliel'ha strappato dalle
mani.
- Chi disturba la mia pace! Ragazzacci, andatevene a giocare in un altro posto e
lasciate in pace la gente che vuole starsene tranquilla e riposare! - ha gridato
arrabbiato verso un gruppo di ragazzi che si allontanava di corsa.
Purtroppo la voglia di lèggere gli era passata. Allora è andato in cerca di un
bagnino per noleggiare una barca a remi. L’ha trovata e tutto felice è andato al
largo. Poi, stanco di remare, si è tuffato in acqua e ha nuotato a lungo. Infine è
ritornato a riva e si è sdraiato sulla sabbia a prèndere il sole.
Quando la giornata era quasi alla fine si è vestito, ha preso la borsa e se n'è
andato.
Nel trenino per Roma le spalle, le gambe, le braccia, il petto, bruciati dal sole,
hanno cominciato a fargli male. A fatica è rientrato nel suo appartamento e si è
sùbito messo a letto tanto grande era il dolore che aveva per tutto il corpo.
«Ma chi me l'ha fatto fare? Maledetta idea di andare al mare come tutti gli altri. Che
faticaccia!» sono stati і suoi ùltimi pensieri prima di addormentarsi.

112
 20A
il mare море riposare відпочити
una doménica mattina якось у неділю gridare кричати
вранці arrabbiato, arrabbiata розлючений, -a
svegliarsi [zve'Aarsi] прокинутися il gruppo група
di sòlito звичайно si allontanava di віддалялась бігцем
si svegliava [zveÀi'aival (він) прокидався corsa
faceva [fa'tjeiva] (він) робив la voglia [’vDiÀa] di бажання (чого-
con còmodo спокійно, не по­ н ебудь)
спішаючи era passata (вона) минула
la toletta туалет il bagnino [ba'jiiino] працівник пляжу
mattutino, mattutina ранковий, -а noleggiare [noled- взяти на час, най­
beveva (він) пив 'djaire] няти
leggeva [led-'djeiva] (він) читав la barca a remi човен на веслах
di buonora рано andare a largo виїхати на
il costume da bagno костюм для купан­ простір
[’baijio] ня remare гребти
l'asciugamano m [aJ- рушник tuffarsi in acqua [’ak- пірнути, занури­
Juga'maino] kua] тися у воду
la crema solare крем від сонця, nuotare (ausil. avere) плавати
захисний крем a lungo довго
la porta di casa двері дому la riva берег
il trenino потяг на вузькоко­ sdraiarsi [zdrai'arsi] розташуватися,
лійці до моря для розвалитися;
ж ителів Рима лягти
Ostia Остія (містечко на la sabbia пісок
у зб е р е ж ж і) prèndere il sole загоряти
era affollato був переповнений la fine кінець
людьми se n'è andato (він) пішов
in piedi стоячи la spalla плече
10 stab ilim en to підприємство; у la gam ba нога
тексті: пляж il braccio ['brat-tjol рука (від за п ’ястя і
c'era [4jE:ra] була (pi. le braccia) вищ е)
la ressa натовп, давка il petto груди
riuscire [riuf-’fi:re] a мати успіх; зроби­ bruciato [bru'tfa:to|, у тексті: опалений
ти щось успішно bruciata
11 biglietto [bi'Aet-to] вхідний квиток il sole сонце
d'ingresso far m ale зашкодити, завда­
la cabina кабіна ти болю
l’om brellone m пляжний зонт a fatica ледь-ледь
la spiaggia [spi'ad-d^a] пляж rientrare знову увійти, по­
la sdraia f'zdraiia] шезлонг, лежак вернутися
aveva appena aperto тільки-но розгорнув m éttersi a letto лягти до ліжка
il giornale quando газету, як tanto grande era il усе тіло завдавало
un colpo di palla стус м’ячем dolore che aveva per йому шаленого
strappare вирвати, вихопити tu tto il corpo болю
la pace мир; спокій chi m e l'ha fatto fare? хто мене примушу­
andatevene! ідіть звідси! вав це робити?
giocare Id^o'karre] грати che faticaccia! наче примусова
lasciare |l a |J |a :r e| in залишити з миром праця!
pace il pensiero думка
starsene перебувати (у яко­ prima di перш ніж
мусь стані) addorm entarsi заснути

113
20В
Граматика
P assato im perfetto типових дієслів І, II, III дієвідмін 20 Ві
Типові форми p assato im perfetto минулого незакінченого часу утворюю ться за
допомогою суфікса, що приєднується до основи дієслова (e n tr-a re , v é n d -e re,
fin ir e ):
m ^ ш m • m m m ~s ** *

І дієвідміна її дієвідміна ІЇІ дієвідміна

entrare véndere finire Л -V ~ Ì «■

e n tra v o v en d ev o finivo
я входив (-л а ) я п ро да ва в (-л а ) я за к ін ч ува в (-л а )
e n tra v i v endevi finivi
e n tra v a vendeva fin iv a
e n tra v à m o vendevàm o fin iv àm o
e n tra v a te v e n d e v à te fin iv à te
e n tr a v a n o vendévano fin iv a n o

Особливі форми passato im perfetto 20 В2

èssere: èro, èri, èra, eravamo, eravate, èrano
dire: dicevo, dicevi, diceva, dicevam o, dicevate, dicevano
fare: facevo, facevi, faceva, facevam o, facevate, facevano
bere: bevevo, bevevi, beveva, bevevamo, bevevate, bevevano
porre: ponevo, ponevi, poneva, ponevam o, ponevate, ponevano
introdurre: introducevo, introducevi, introduceva, introducevam o,
introducevate, introducévano

Trapassato prossim o 20 B3
Це форма давно минулого часу, або плю сквамперфекта. Утворю ється за допомо­
гою дієслів avere або èssere у passato im perfetto плюс дієприкметник participio
passato відмінюваного дієслова:
ero entrato , e n tra ta і т .д., eravam o en trati, entrate і т.д.
avevo finito і т .д., avevam o finito і т.д.
mi ero lavato, lavata і т .д.; ci eravam o lavati, lavate і т.д.
Вживання passato im perfetto 20 B4
P assato im perfetto називає дію у минулому, початок і кінець якої або невідомі,
або їх не визначено.
P assato im perfetto (або, простіше, im perfetto) ш ироко вж ивається в описових
текстах:
1 . звичайні, повсякденні дії:
T utte le dom éniche il signor C èsare si Щ онеділі синьйор Чезаре піднім ався
alzava tardi, beveva il caffè e leggeva пізно, пив к а в у і читав газет у.
il giornale.
2 . опис обставин:
Il trenino per O stia era affollato. П от яг на Остію був набитий вщент.
Allo sportello dello stabilim ento c'era Біля віконця (к а си ) на пляжі був
una gran ressa. великий натовп.

114
 20В
3. описи загального характеру:
Era una bella giornata e la g en te То був чудовий день, люди гуляли на
passeggiava per le strade. вулицях.

Imperfetto і trapassato prossim o у підрядному реченні 20 В5

Головне речення Підрядне речення

............................................. І . І ..................................................................... ..................

M ario ha detto, diceva або aveva che su a m adre era sta ta m alata.
detto передування у часі
(Passato prossimo, imperfetto або ( T r a p a s s a to prossimo)
trapassato prossimo) che sua m adre era m alata.
(одночасність: imperfetto)

Якщо присудок головного речення стоїть в одному з минулих часів, які є в

італійській мові, а ми вивчили вж е три, то присудок підрядного речення треба
ставити в imperfetto, якщо він називає одночасну дію, напр., процес, що
розгортається одночасно з дією головного речення. Якщо дія присудка підрядно­
го речення передує у часі дії присудка головного речення, то дієслово-присудок
підрядного має бути в trapassato prossimo.

Відмінювання дієслів andarsene і starsene 20 в6

andarsene піти геть, поїхати
Indicativo presente Passato prossim o
me ne vado m e ne sono andato, andata
te ne vai te ne sei a n d a to /a
se ne va se n ’è a n d a to /a
ce ne andiam o ce ne siam o andati, andate
ve ne andate ve ne siete a n d a ti/e
se ne vanno se ne sono a n d a ti/e

Imperativo
vàttene! non andartene!
andiàm ocene! non andiàm ocene!
andatevene! non andàtevene!

Imperativo, форма ввічливості

se ne vada! non se ne vada!

se ne vàdano! non se ne vàdano!

115
20B/20C
starsene п еребуват и (у якомусь стані)
Indicativo presente Passato prossim o
m e ne sto m e ne sono stato , sta ta
te ne stai te ne sei s t a t o / a
se ne sta se n ’è s t a t o / a
ce ne stiam o ce ne siam o stati, state
ve ne sta te ve ne siete s t a t i / e
se ne stanno se ne sono s t a t i / e
Im perativo
stàtten e! non stàtten e!
stiam ocene! non stiam ocene!
statevene! non statevene!
Imperativo, форма ввічливості
■
se ne stia! non se ne stia! 3* 1 fc
se ne stiano! non se ne stiano!

Вправи 20 C
a) Д айте відповіді на запитання-
1. Che cosa ha fatto il signor C esare una m attina?
2. Di sòlito che cosa faceva la dom énica m attina?
3. Che cosa ha preso con sé per andare al m are?
4. Come ha fatto il viaggio?
5. Che cosa ha fatto alla spiaggia?
6. Perché non ha potuto lèggere il giornale?
7. Perché è andato in cerca di un bagnino?
8. Che cosa ha fatto verso sera?
9. P erché nel trenino per Roma tu tto il corpo ha com inciato a fargli m ale?
10. Che cosa ha fatto quando è arrivato a casa?
b) Перепиш іть текст, вживаючи passato im perfetto:
Sono al m are. T u tte le m attine mi alzo presto, faccio colazione e mi avvìo alla
spiaggia. Qui mi m etto il costum e da bagno e sto un po' sotto l'om brellone a
lèggere il giornale. Poi noleggio una barca, mi tuffo nell'acqua e nuoto. Il
pom eriggio prim a mi riposo e poi vado al bar. Il bar è sem pre affollato e tu tti і
tàvoli sono occupati. P er fortuna trovo sem pre і miei amici. Insiem e a loro
trascorro una bella serata.
c ) П оставте дієслово-присудок головного речення у passato prossim o за зразком:
Va alla stazione perché arriva suo zio. - E' andato alla stazione perché arrivava
suo zio.
1. Andiamo a m angiare perché abbiam o fame. 2. Vedo un gruppo di ragazzi
che gioca. 3. Carlo dice che M ario non può partire con noi. 4. Esco di casa
perché devo com prare il giornale. 5. La m am m a guarda la televisione m entre і
bambini giocano in giardino. 6 . Incontro Giovanni m entre cam m ino per la
strada. 7. M ario scrive che è arrivato bene a M ilano. 8 . A lberto racconta che
ha fatto un viaggio in Sicilia.

116
 20C/21A
d ) Поставте дієслова поданого тексту в passato prossim o або im perfetto:
E' una bella giornata e fa caldo. I miei nipotini giocano in giardino. M ia m adre
sta in cucina. Io guardo la televisione. Ad un tra tto sentiam o una m àcchina che
si ferma e una voce che dice: - Non c'è nessuno in casa? - Vado io a vedere chi
è. Sono і nostri amici con і loro bambini che vengono a farci vìsita (fare vìsita =
нанести візит). I bambini com inciano sùbito a giocare insiem e m entre noi
entriam o a casa. M ia m adre, poiché com incia a far buio, li invita a cena e
trascorriam o una bella serata insieme.

e) Перекладіть цей текст:

Одного літнього дня синьйор Ч езаре встав рано і поїхав вузькоколійкою до
моря. У віконці (каси) на пляжі було багато людей. Ч ерез деякий час йому
вдалося купити (fa re ) квиток. Ч ерез те, що він був втомлений, він одразу сів
на л еж ак у (a lla ) затінку від зонта. Він хотів почитати газету, але м’яч від
групи хлопчиків вирвав її у нього з рук. Потім він пошукав робітника, аби
найняти човен на веслах. Спочатку він гріб, потім пірнув у воду і довго пла­
вав. Надвечір він повернувся додому. Але, о жах!, все тіло спричиняло біль,
тому що він забагато перебував на сонці!

f) П ерекладіть текст уроку 20 на українську мову; потім знову перекладіть ваш

текст на італійську мову і порівняйте ваш переклад з оригіналом.

21 Ventuno - Ventunesima lezione

Un invito rifiutato 21 A
Kyiv, 10 marzo 2006
Gentile signora,
già da tempo avrei voluto rispóndere alla Sua*) cara lèttera, ma non ho potuto
prima perché mio marito è stato gravemente malato. Ha ancora bisogno di cure e
solo ieri è uscito di casa per la prima volta.
La ringrazio caldamente deH'invito di venire a trascórrere Pasqua da Lei*) a
Firenze. Verremo un'altra volta quando mio marito si sarà completamente
ristabilito. A parte mio marito, la nostra salute è buona. E Lei come sta?
Alla fine di gennaio è venuta a farci visita la signora Cardelli che abbiamo
conosciuto a casa Sua, in viaggio di piacere in Ucraina. Ci ha dato notizie di Lei e
dei Suoi. Le abbiamo fatto visitare la città e abbiamo trascorso un bel tempo
insieme.
Tra l'altro la signora Cardelli mi ha detto che Suo figlio Ugo sarebbe venuto a
trovarci nel mese di luglio. Saremmo felici di ospitarlo nel nostro chalet in

*ì> У ли стах при ввічливому звертанні особові і присвійні займенники пишуться з вели­
кої літери.

117
 21A
montagna dove andremo a trascórrere le vacanze. Verranno con noi anche і nostri
figli, così avrà compagnia se vorrà fare gite e passeggiate.
Avrei una grande cortesìa da chièderLe: potrebbe farmi portare da Suo figlio un
buon romanzo italiano moderno, perché qui è difficile trovare le ùltime novità
letterarie?
In settembre mia figlia Ninetta vorrebbe dopo la maturità andare per un anno in
Italia per perfezionare il suo italiano. Vorrebbe frequentare un corso per avanzati in
una scuola e al tempo stesso, per mantenersi, desidererebbe lavorare presso una
famiglia italiana come signorina alla pari. Forse Lei con tutte le Sue conoscenze
potrebbe aiutarmi a trovarle una famiglia e indicarmi una buona scuola. So che a
Firenze le scuole per l'insegnamento dell'italiano agli stranieri nàscono come і
funghi e che le buone sono poche. Lei, come fiorentina e persona di cultura, può
darmi un consiglio spassionato.
La ringrazio ancora una volta per il Suo caro invito e Le prometto che appena
possìbile La verremo a trovare.
La saluto cordialmente insieme a mio marito e ai miei figli che La ricordano
sempre con tanto affetto. Un saluto particolare a Suo marito e un affettuoso
abbraccio ai Suoi ragazzi.
Antonina Marcenko

l'invito m запрошення in viaggio di piacere y розважальну

rifiutato відхилений, -a [vi'ad-djo di подорож
gentile signora дорога синьйоро... pia'tje:re]
(звертання письмо­ dare notizie di сповістити про
во) qualcuno когось
già da tempo вже давно і Suoi Ваші рідні, Ваша
avrei voluto мені хотілось родина
prima раніше, спочатку far visitare [-z-] показати (пам’ятки)
gravemente серйозно tra l'altro між іншим, серед
aver bisogno потребувати ліку­ інших
|bi'zo:jiiol di cure вання che sarebbe venuto a що приїде до нас
solo тільки, лише trovarci
per la prima volta у перший раз saremmo (ми) були б
\ caldamente тепло; сердечно ospitare (io ospito) виявити го­
la Pasqua f'paskua] Пасха, Великдень стинність, нада­
ristabilirsi (mi відновити сили, ти житло
ristabilisco) вилікуватися lo chalet [Ja'k] шале, дача у горах
остаточно in montagna у горах
completamente повністю, [mon'tarpa]
цілком venire con поїхати з (ким-
a parte окрім небудь)
la salute здоров’я la gita |'d 3i:ta] поїздка, екскурсія
alla fine di gennaio наприкінці січня la passeggiata |pas- прогулянка
ld 3en-'na:io] sed-'d3a:tal
far visita l-z-l нанести візит avrei una grande я б хотіла, якщо
conóscere [ko'noj- познайомитися cortesia da мені буде дозволе­
Jere] chièderLe • Lé но, звернутися з
a casa Sua у Вас вдома проханням

118
 21A/21B
potrebbe? чи не могли б Ви? l'insegnamento т викладання
far portare у тексті: щоб (він) [insejia'mento]
привіз 10 straniero іноземець
il romanzo роман nàscere ['naf-Jerel народитися;
[ro'mandjo] (part. pass, nato, v. з ’явитися на світ,
la novità новина; нова річ ausil. èssere) виникати
letterario, letteraria літературний, -а 11 fungo гриб
vorrebbe (вона) хотіла б nàscere come і funghi виникати як гриби
la maturità випуск із середньо­ la fiorentina флорентійка
го учбового закла­ la persona di cultura освічена людина
ду il consiglio [kon'si:Aol рада
perfezionare покращити spassionato, безсторонній,
l'italiano m італійська мова spassionata неупереджений
il corso per avanzati курс для тих, хто prométtere (part. (по) обіцяти
вже вивчав pass, promesso)
mantenersi (mi утримувати себе appena possibile як тільки буде
mantengo) можливість
desidererebbe (вона) хотіла б cordialmente сердечно
^presso при; у ricordare qualcuno згадувати когось
come як, у ролі tanto, tanta так багато
v la signorina alla pari дама / дівчина для l'affetto m любов, приязнь
компанії particolare особливий, -а
la conoscenza [conof- знайомство affettuoso, affettuosa ніжний, -а; закоха­
'Jentsa] ний, -а
indicare (io indico) вказати і ragazzi діти

Граматика
Умовний спосіб І, 21 Ві
condizionale presente дієслів І, I I , I I I дієвідмін
... . «
І дієвідміна II дієвідміна III дієвідміна
en trare véndere fin ire
entrerei я б увійшов venderei я б продав finirei я б скінчив
(-ла) (-ла) (-ла)
entreresti venderesti finiresti
entrerebbe venderebbe finirebbe
entreremmo venderemmo finiremmo
entrereste vendereste finireste
entrerèbbero venderèbbero finirèbbero

Основою для condizionale presente, умовного способу І, є форма futuro semplice:

закінчення futuro sem plice замінюються на власні закінчення condizionale.

119
21B/21C
Наприклад, 1 -а особа однини
Futuro semplice Condizionale presente
m anger -ò m anger -ei
avr -ò avr -ei
sar -ò sar -ei
verr -ò verr -ei
C ondizionale passato, умовний спосіб І, минулий час 21 Е$2
Умовні способи І і II в італійській мові мають також форми теперішнього і ми­
нулого часу. Це ще одна особливість цієї мови, на відміну від української, і ще
одне дж ерело труднощів при вивченні італійської мови.
Утворюється condizionale passato так само, як і будь-яка подвійна граматична
форма дієслова, тобто за допомогою дієслів avere або èssere плюс participio
passato:
avrei avuto я б мав (мала)
avrei pagato я б заплатив (-ла)
sarei stato, sta ta я б був, була
На українську мову форми теперішнього часу (p resen te) і минулого часу
(passato) перекладаю ться однаково.
Вживання умовного способу І 21 В3
Modo condizionale вживається:
1. Д ля того, щоб якнайввічливіш е спитати, попросити чи висловити баж ання:
Vorrei un'inform azione Я хотів би отримати інформацію.
Potrebbe darmi il giornale? He могли б Ви дати мені газету?
Desidererebbe lavorare in Italia. Він (вона) хотів (-ла) би працювати
в Італії.
Sarem m o felici di ospitarlo. Ми були б дуже задоволені виявити
йому нашу гостинність.
2. Д ля того, щоб висловити невпевненість, сумнів у своїх словах або в джерелі
інформації:
Sarebbe già partito? Мабуть, він вже поїхав?
Secondo quello che dicono і giornali За газетними повідомленнями, зав-
domani сі sarebbe uno sciòpero тра почнеться загальний страйк.
generale.
3. Condizionale passato вж ивається у підрядному реченні, якщо дія присудка має
відбутися пізніше, ніж дія присудка головного речення:
На detto che sarebbe venuto. Він сказав, що прийде.
На scritto che il suo amico sarebbe Він написав, що його друг приїде за
arrivato fra quindici giorni. два тижні.

Вправи 21 С
а) Д айте відповіді на запитання:
1. Perché la signora A ntonina rifiuta l'invito di andare a Firenze?
2. Chi è venuto a trovarla?
3. Che cosa hanno fatto insiem e le due signore?
4. Chi vorrebbe venire a trovare la famiglia M arcenko?
5. Che cosa vorrebbe fare N inetta dopo la m aturità?
6. Quali informazioni vorrebbe avere la signora A ntonina?

120
 21C/22A
b) Замініть речення, вживаючи condizionale presente, за зразком:
Vieni con m e stasera? - V erresti con me stasera?
1. Voglio andare in Italia. 2. D esidero venire con voi. 3. Signore sa dirmi
dov'è la stazione? 4. G iovanna hai tem po per m e? 5. Al Rex c'è un bel film da
vedere. 6 . Puoi aiutarm i un m om ento? 7. Mi fai un piacere? 8 . Abbiamo
bisogno di un tassi per andare alla stazione. 9. M i com pri una rivista?
10. Beviamo volentieri un'aranciata.
c ) П оставте присудок головного речення у passato prossim o за зразком:
M ario dice che resterà a casa. - M ario ha detto che sarebbe restato a casa.
1. Alberto scrive che arriverà presto. 2. Le prom etto che le telefonerò.
3. M aria dice che cercherà lavoro. 4. Dice che andrai a prènderlo alla stazione.
5: Ci scrìvono che verranno a trovarci presto. 6 . So che non lo farai.
7. Giovanni dice che tu tto andrà bene. 8 . Penso che risponderà sùbito alla mia
lèttera. 9. Mi prom ette che non tornerà tardi. 10. Sappiam o che Luigi farà
tu tto quello che potrà.
d ) Повторіть вправу c ) , але присудок головного речення поставте в passato
im perfetto за зразком:
M ario dice che resterà a casa. - M ario diceva che sarebbe restato a casa.

e ) П ерекладіть цей текст, потім порівняйте його з ключем:

Вельмишановний синьйоре ...,
дуже вдячний Вам за лист до мене та інформацію про курси італійської мови,
яку Ви мені дали.
О тж е, у вересні цього року я пошлю на один з цих курсів свою дочку.
М ені б хотілось звернутися з проханням, якщо мені буде дозволено: не могли
б Ви пошукати кімнату для моєї дочки у якій-небудь італійській родині?
Заздалегідь дякую за клопіт.
З найкращими привітаннями
Іван М арченко

22 Ventidue - Ventiduesima lezione

Alla posta 22 A
E’ giornata di pagamento delle pensioni*) . Davanti allo sportello c'è una lunga
coda. Ogni tanto arriva qualcuno che cerca a forza di spinte di andare avanti. La
signorina dietro lo sportello, incurante della gente che aspetta, fa il suo lavoro con
tutta calma. Di tempo in tempo l'interrompe per scambiare due parole con gli
impiegati accanto.
- Ma che cosa hanno da raccontarsi? - dice un signore - I risultati delle partite di
calcio, possono raccontarseli dopo.
-O g g i non è più di moda parlare di sport il lunedì. Gli impiegati hanno da
raccontarsi le ùltime avventure amorose della doménica. - interviene una donna
anziana - Questi gióvani di oggi non hanno più voglia di lavorare, pensano solo
all'amore.

Більшість італійців отримує пенсію на пошті.

121
22A
- Macché! Lei non sa l'ultima novità? - ribatte una donna sulla cinquantina.
- Gliela racconto sùbito. Sembra che un'ora fa abbiano fatto una rapina alla posta
del rione Prati. Per questo gli impiegati sono nervosi. Hanno paura.
- Racconti! Ci sono stati morti? Feriti? - chiede curiosa la donna anziana.
- Non so niente di preciso. Non credo che ci siano stati morti, forse un ferito. Le
notizie sono ancora vaghe.
- Ma che succede? Qui non avanza nessuno. Non ho tempo da pèrdere io! Non
posso star qui tutta la mattina fino alle due per riscuòtere la pensione. - brontola
un signore ben vestito. - Ho ben altro da fare io!
- E che cosa pensa lei? Che noialtri non abbiamo niente da fare? - ribatte una
signora di mezza età.
- Ma lei non sa chi sono io! - contìnua il signore.
- E chi è mai lei? In questo momento è una persona come noi che fa la fila. Siamo
tutti uguali qui. E' inùtile che si lamenti. - e rivolta al signore di dietro - E lei smetta
di spingere e di cercare d'andare avanti! Se pensa che io le ceda il posto, se lo
tolga dalla testa! Si metta in coda come tutti gli altri!
- M a io volevo solo domandare un'informazione ... - cerca di spiegare il signore
tìmido.
- lo non sono l'ufficio informazioni. - risponde secca la signora di mezza età.
- Ma che maleducata! Scusi, forse lei sa dirmi se c'è bisogno della carta d'identità
per riscuòtere la pensione? - fa il signore tìmido rivolto a un altro.
- Certo. Se non l'ha, non riceve la pensione. - risponde gentilmente l'altro.
-A llo ra bisogna che vada a casa a prènderla. Lei non sa se paghino anche
domani? - soggiunge incoraggiato.
- Beh questo proprio non lo so. Non penso però che paghino anche domani.
- replica l'altro.
La fila comincia pian piano a diminuire perché si avvicina l'ora di chiusura. Intanto
anche il signore ben vestito, dopo tanto brontolare, è arrivato allo sportello.
- Signorina sono qui per la pensione. Eccole il documento. - dice.
- Mi dispiace, ma non gliela posso pagare. - risponde la signorina.
- E perché mai? Che novità sono queste? - ribatte arrabbiato.
- Gliela darei con gran piacere, ma purtroppo і fondi sono finiti. Adesso bisogna
aspettare fino a domani con la speranza che arrivino. - risponde con un sorriso
disarmante la signorina

alla posta на пошті di tempo in tempo час від часу

il pagamento виплата, оплата scambiare due parole обмінятися кілько­
la pensione рента, пенсія ма словами
ogni l'o:jii] tanto нас від часу accanto поруч
qualcuno хто-небудь che cosa hanno da про що їм роз­
a forza di внаслідок raccontarsi? мовляти?
la spinta поштовх il risultato результат
andare avanti пройти наперед èssere di moda бути в моді
incurante (di) байдужий, -а 10 sport спорт
con tutta calma холоднокровно, 11 lunedì у понеділок
спокійно l'avventura amorosa примха кохання

122
 22A
intervenire (part. в тексті: вступити sméttere [’zmet-] di перестати
pass, intervenuto) у розмову cèdere [’t/Eidere] поступитися
l'amore m кохання tògliersi dalla testa навіть гадки не
macché! Як! Невже! мати
ribàttere відгукнутися, запе­ méttersi in coda стати в кінець
речити черги
una donna sulla пані під п’ятдесят timido, timida боязливий, -а
cinquantina l'ufficio [uf-'fi:t/o] бюро довідок
sembra che abbiano здається, сталося informazioni
fatto una rapina пограбування secco, secca сухий, -а
un'ora fa годину тому maleducato, невихований, -а
il rione міський район maleducata
Prati Праті, район у la carta d'identità свідоцтво про осо­
Римі бистість
per questo через це fa у тексті: (він) гово­
nervoso, nervosa нервовий, -а рить
la paura страх gentilmente ввічливо
il morto мертвий, уби­ bisogna che vada a треба піти додому
тий casa
il ferito поранений non sa se paghino? чи не знаєте, пла­
niente di preciso все неточно тять...?
non credo che ci не думаю, що були soggiùngere [sod- додати до сказано­
siano stati morti вбиті ’d3und3ere] (part. го
vago, vaga неясний, -а pass, soggiunto)
avanzare вийти наперед incoraggiato [inkorad- насмілившись;
stare стояти 'd3a:to], натхнений, -а хо­
riscuòtere (part. у тексті: отримати incoraggiata робрістю
pass, riscosso) пенсію beh! ну...як воно це!
brontolare (io бурчати pian piano дуже повільно
bróntolo) [pianpi'aino]
ben vestito, ben гарно зодягнений, diminuire (-isco) зменшити; змен­
vestita -а шуватися
noialtri саме ми; ми, а не avvicinarsi наближатися
хтось інший l’ora di chiusura час закриття
di mezza [’med-dza] середнього віку (kiu'surraj
età intanto тим часом
fare la fila стояти в черзі perché mai? чому, власне?
uguale рівний, -а; однако­ і fondi фонди (грошові)
вий, -а èssere finito бути вичерпаним;
è inùtile che si марно скаржитися скінчитися
lamenti con la speranza che [i сподіваючись, що
rivolgersi (part. pass. звернутися fondi] arrivino (фонди) прибу­
rivolto) дуть
rivolta a звернувшись до il sorriso посмішка
di dietro (т ого), що позаду disarmante [dizar-J обеззброюючий, -а

123
22В
Граматика
Умовний спосіб II, congiuntivo presente типових дієслів 22 В і
І, II, III Д ІЄ В ІД М ІН

e n tra re véndere partire finire

en tri ven d a p a rta finisca
щоб я увійшов щоб я продав щоб я поїхав щоб я закінчив
(-a) (-a) (-ла) (-a)
en tri v en d a p a rta finisca
en tri ven d a p a rta finisca
e n tria m o v e n d ia m o p a rtia m o fin iam o
e n tria te v e n d ia te p a r tia te fin ia te
é n trin o véndano p à rta n o fin iscan o

Запам’ятайте
Д ієслова І дієвідміни, чия основа закінчується на с або g, які відмінюються у
congiuntivo presente, мають на письмі додаткову літеру h, бо у вимові зберігають
звук [к] або [gj: cerchi, cerchiam o, cerchiate, cerchino або paghi, paghiam o,
paghiate, paghino. Якщо основа закінчується на i-, при відмінюванні у congiun­
tivo presente зберігається тільки одне: com inciare, але: cominci, comincino;
lasciare, але lasci, lascino.
Особливі форми congiuntivo presente 22 B2

avere èssere dare stare sapere

abbia sìa dìa stia sàppia
abbia sìa dìa stia sappia
àbbia sìa dìa stia sàppia
abbiam o siam o diamo stiam o sappiam o
abbiate siate diate stiate sappiate
àbbiano siano diano stiano sàppiano

Інші дієслова, що мають особливі форми при відмінюванні у Indicativo presente,

утворюють congiuntivo presente за схемою:
In d ica tivo p resen te C on giu n tivo presen te
andare vad -a
vad -o ---------- > v a d -a
~~ > vad -a
__---- — > and -iam o
and -iam o
' "^and -iate
vad -0 ----------------------- > v à d -ano
uscire esc -a
esc -о — ----------> esc -a
esc -a
______—^-usc -iam o
use -iam o '
~ > use -iate
esc -0 -------------- ----------- > èsc -ano

124
 22В
Congiuntivo passato 22 B3
Утворюється за допомогою дієслів avere або èssere у формі congiuntivo
congiuntivo presente та дієприкметника participio passato:
(che) abbia parlato (щ о) я к а за в (-л а )
(che) abbia scritto (щ о) я написав (-л а )
(che) sia stato, sta ta (щ о) я б у в , була
(che) sia andato, andata (щ о) я піш ов, піш ла
Вживання умовного способу II modo congiuntivo 22 В4
1. О сновна різниця у вживанні умовних способів І та II полягає у тому, що
умовний спосіб І вж ивається тільки в простих реченнях або в головному
реченні складнопідрядного:
Se potessi, ti inviterei. Якби я м іг, запросив би тебе.
Умовний спосіб II, за правилом, з ’являється переважно у підрядних реченнях
і ніколи - у головному реченні:
Sono felice che mi abbia invitato. Я радий, що ти запросив мене.
2. C ongiuntivo p resente замінює наказовий спосіб, коли треба виявити
ввічливість (див. 13 В2 и 13 В3 ):
Parli! Говоріть!
Mi scriva! Пишіть мені!
M e lo dia! Д айт е мені це
3. У реченнях, що починаються з che (щ о, я ки й ). Ці речення являю ть собою
скорочене складнопідрядне, тобто в якому збереглась тільки підрядна части­
на. За змістом бувають:
a) висловлення сумніву:
Che sia m alato? Що, м абут ь, він хворіє?
Che abbia perso il treno? Н апевно, спізнився на пот яг?
b) побажання; речення дуже емоційні:
Che tu tto ti vada bene! Хай все в тебе буде гаразд!
Che Dio ti benedica! Б лагослови тебе Бог!
Che il diàvolo se lo porti via! Чорт забирай!
4. Якщо складнопідрядне речення не скорочене, то дієслово-присудок головного
речення має означати те саме: тобто, баж ання, сумнів, емоцію, аби у підряд­
ному реченні фігурував умовний спосіб II, modo congiuntivo:
a) дієслово-присудок головного речення означає волю, баж ання, побажання,
прохання, наказ, дозвіл або заборону, пораду:
Voglio che tu le scriva sùbito. Я хочу, щоб ти їй о д р а зу ж написав.
D esidero che M ario lavori meglio. Я дуж е хочу, щоб М аріо працю вав
кращ е.
Emilia permette che fum iate Емілія да є д озвіл , щоб ви запалили.
b) дієслово-присудок головного речення означає почуття, емоції:
Sono contento che tu tto sia Я радий, що все пройш ло добре.
andato bene.
Temo che E rnesto non arrivi in Боюсь, що Ернест о не приїде вчасно.
tem po.
Сі dispiace che tu non sia Нам ш кода, що ти не піш ов з нами.
venuto con noi.

125
22В
c) дієслово-присудок головного речення означає сумнів, невпевненість:
Dubito che Carlo abbia ragione. М аю сум нів у т ому, що Карло м ає
рацію .
Non sono sicuro che anche lui Я не впевнений, що він теж прийде.
venga.
d) дієслово-присудок головного речення означає мислення, погляд, припу­
щення, тобто, так само як у пункті с), головне речення висловлює, тією чи
іншою мірою, сумнів:
Credo che sia vero. Я при пускаю , що це вірно.
M ia m adre pensa che Franco non М оя мам а га д а є, що Ф ранко не
venga. прийде.
Suppongo che Emilio sia m alato. Я припускаю , що Еміліо хворий.
А також:
e) дієслово-присудок означає чекання:
Aspetto che mio padre torni. Я чекаю , коли повернет ься мій бат ь­
ко.
Non vedo l ’ora che la giornata Чекаю, не дочекаю сь, коли день
finisca. скінчит ься.
f) дієслово-присудок заперечного головного речення, що означає мислення,
висловлення, знання. Інколи congiuntivo ставлять у підрядному реченні при
позитивному головному, але форма всього складнопідрядного речення має
бути питальною:
Non capisco che cosa sia successo. He р о зу м ію , що трапилось.
Non so che cosa tu voglia. He зн аю , чого ти хочеш
Non credo che ci siano stati Не вірю , що були вбиті.
m orti.
Chi dice che M ario ti abbia visto? Хт о с к а за в, що M apio тебе бачив?
g) присудок головного речення - безособовий зворот:
sembra che здаєт ься , що
bisogna che т реба, щоб
basta che досить, що, якщ о
può darsi che може бути т ак, що; мож ливо, що
è ora che час, щоб
è possìbile che може бути т ак, що
è bene che добре, що
è m eglio che кращ е було б, як
Sembra che abbiano fatto una Зда єт ься, що було п ограбуван н я.
rapina.
Bisogna che M aria vada a casa. Треба, щ об М арія піш ла додому.
Basta che tu órdini і biglietti due Д осит ь т ого, що ти зам овиш квитки
giorni prima. на два дні раніш е.
£' inùtile che lei si lam enti. Д арем н о, аби ви скарж илися.
ETora che Carlo si alzi. Час, щоб К арло вст авав.
E 1bene che tu sia venuto. Д об р е, що ти прийшов.

126
З а п а м 'я т а й т е
Оскільки в однині congiuntivo presen te має одну і ту саму форму для трьох осіб,
зміст речення є дещо незрозумілим. Щ об це не траплялось, краще вж ивати осо­
бовий займенник (якщ о особу не визначено в контексті).
я говорив
Voglio che parli. Я хо ч у, щоб ти говорив
в ін /в о н а говори в, -ла

Вправи 22 С
a ) Д айте відповіді на запитання:
1. Perché alla posta c’è una gran coda?
2. Che cosa fa la signorina dietro lo sportello?
3. Perché gli im piegati sono nervosi?
4. Perché brontola il signore ben vestito?
5. Che cosa vuole il signore tìm ido?
6. Può avere la pensione il signore tìmido?
7. Perché il signore ben vestito non riceve la pensione?

b ) Утворіть наказовий спосіб, форма ввічливості, за зразком:

Mi vende la sua m àcchina signore? - M e la venda!
1. Si toglie la giacca signora? 2. M i da quel p acchetto signorina? 3. Mi fa un
piacere signora? 4. Le com pra quella borsa signore? 5. Gli dà il giornale
signore?

c ) П оставте подані у дуж ках дієслова в умовному способі II, congiuntivo:

1. Voglio che tu (venire) con me. 2. Sem bra che Giovanni (andare) all’èstero.
3. Non so se і miei amici (avere) tem po oggi. 4. Sono co n ten ta che M aria
(arrivare) presto. 5. Spero che tu tto (andare) bene. 6 . N on vedo l’ora che lui
(andarsene). 7. Penso che tu (sapere) quello che fai. 8 . E' inùtile che tu
(gridare) tanto. 9. Abbiamo paura che (venire) un tem porale. 10. E' ora che
voi (pensare) a lavorare. 11. E’ meglio che A lberto non (incontrare) più M aria.
12. Bisogna che voi (parlare) con l’im piegato. 13. Non credo che M ario e Carlo
(ricordarsi) di venire. 14. Mio padre desidera che oggi noi (restare) a casa.
15. D ubitiam o che Carlo (riuscire) a finire il suo lavoro. 16. Può darsi che і
ragazzi (fare) un viaggio in Italia. 17. Non credo che quello che E rnesto
racconta (èssere) vero. 18. E’ diffìcile che G iovanna (uscire) con questa
pioggia. 19. Non dico che (èssere) fàcile la vita dei gióvani di oggi. 20. E'
possìbile che il mio amico (potere) com prarsi una m àcchina nuova.

127
 22C/23A
d) Оберіть для дієслів, поданих у дуж ках, спосіб: congiuntivo або indicativo?
1. Bisogna che tu (andare) a trovare tu a zia. 2. Dice che Carlo (venire)
stasera. 3. Può darsi che tu non (sapere) tu tto . 4. So che і miei amici
(andare) in vacanza al m are. 5. Spero che voi (trovare) presto un lavoro.
6 . Tem o che mio m arito (svegliarsi) troppo tardi. 7. I ragazzi sanno che oggi
(venire) і loro amici. 8 . M i scrive che Carlo (arrivare) dom ani. 9. E' meglio
che io (fare) una raccom andata. 10. Capisco che quello che tu mi dici (èssere)
vero. 11. Voglio che tu (finire) q uesto lavoro prim a di sera. 12. M ario non
crede che io (lavorare) dalla m attin a alla sera. 13. Mi dispiace che voi (èssere)
m alati. 14. A spetto che il mio amico mi (telefonare). 15. E’ bene che Luisa
(rim anere) a casa.
e) П ерекладіть цей текст; порівняйте ваш переклад із ключем
На пошті багато людей, тому що сьогодні видають (v ie n e p a g a ta ) пенсію.
Але службовці розмовляють між собою і не обслуговую ть людей. Здається,
що трапилось пограбування. Люди нервують і штовхаю ться наперед. Добре
зодягнений пан скарж иться: - Я не маю часу, щоб його марнувати. В мене
багато інших справ! - Пані середнього віку відповідає йому: - Не скарж іться
й не штовхайтесь! Станьте в кінець, як усі інші! - Даремно скаржитись! Всі
повинні терпляче чекати і сподіватися, що отримають пенсію ще сьогодні.

23 Ventitré - Ventitreesima lezione

Al mercato 23 A
Ogni giorno vado al mercato con la signora del piano di sotto. Ormai è diventata
un'abitùdine da quando per caso una volta ci siamo trovate tutte e due ad uscire
con il carrello della spesa alla stessa ora. Senza darci un appuntamento,
c'incontriamo puntuali ogni mattina al portone di casa. Insieme c’incamminiamo
verso il mercato rionale e parliamo su che cosa far da mangiare per le nostre
famiglie affamate. Non è sempre fàcile perché tutto costa caro per le nostre borse.
Il mercato ci accoglie con il vociare allegro dei venditori e uno splendore di colori.
- A più tardi! - ci diciamo e ognuna va ai suoi banchi.
Mi fermo davanti al mio sòlito venditore di verdura. Sento la sua voce tonante che
grida:
- Pesche! Che belle pesche che ho! Sono vellutate come le guance delle
giovanette. E che sapore! Provatele!
Mi avvicino, guardo le pesche e, poiché il prezzo è ragionévole e sono veramente
belle, gli dico:
- Vorrei due chili di pesche, ma ben mature.
- Ci penso io! - mi risponde - Gliene faccio due chili abbondanti o scarsi?
- Se ce n'è una in più, non fa niente. Mi dia poi quattro etti di minestrone
preparato.
-V u o le ancora altro? Guardi come sono freschi questi peperoni. Non le fanno
venire l'acquolina in bocca?
- Beh, me ne dia otto, ma me li scelga belli perché voglio farli ripieni.
- E' tutto allora per oggi?
- Si, grazie. Quanto le devo?

128
 23A
-A llora cinquemila sono le pesche, mille e seicento il minestrone e duemila e
duecento і peperoni. In tutto fa ottomila e ottocento lire.
- Ah, dimenticavo, mi dia ancora mezzo chilo di pomodori da sugo.
- Adesso in tutto fa novemila e trecento lire. Eccole in regalo un po’ di basìlico.
- Tante grazie e a domani!
M'incammino verso il banco della carne, dove c'è già la signora del piano di sotto
che mi aspetta. Tutte e due compriamo del macinato di manzo; lei per fare le
polpette e io per riempire і peperoni. Ora che abbiamo tutto ci avviamo verso
l'uscita del mercato. Qui mi fermo davanti ai banchi dei fiori.
- Guarda che bei fiori! - esclamo - Cosa ne pensi se compro un mazzo di quelle
rose rosse? Beh, faccio questa follìa, anche se mio marito brontolerà e mi dirà
come al sòlito che ho le mani bucate.
- Che ne dici se andiamo a bere un caffè? Sono così stanca; oggi abbiamo finito
prima del sòlito e ne abbiamo il tempo.
- E' un' òttima idea, andiamo. - rispondo io.
Per la strada di ritorno mentre ci tiriamo dietro і pesanti carrelli le chiedo:
- Non verresti con me al cinema nel pomeriggio? Sai all'Adriano danno un vecchio
film con Anna Magnani e vorrei rivederlo.
- Sì, ci vengo con piacere perché questo pomeriggio і miei figli non sono a casa e
tutta sola mi annoio.
Sul portone di casa qualche volta ci scambiamo le ultime ricette di cucina o ci
fermiamo ancora qualche minuto a parlare dei pìccoli problemi della vita
quotidiana. A casa poi ciascuna in fretta si mette davanti ai fornelli per preparare il
pranzo.

al mercato на базарі allegro, allegra веселий, -a

ogni [’o:pi] кожний, -a il venditore продавець
andare al mercato ходити на базар lo splendore лиск, розкіш
del piano di sotto з нижнього поверху il colore колір
l'abitùdine звичка lo splendore di colori багатство кольорів
da quando відтоді, як ognuno [o'pu:no], кожний, кожна
una volta одного разу ognuna
trovarsi знаходитися il banco (del mercato) прилавок
trovarsi ad uscire знаходитися у il sòlito venditore di постійний прода­
дверях (щоб вий­ verdura вець овочів
ти) tonante подібний, -а
il carrello della spesa візок для покупок до грому
incontrarsi зустрічатися la pesca 1-е-] персик
il portone di casa вхідні двері vellutato, vellutata наче оксамит, ок­
il mercato rionale районний базар самитовий, -а
far da mangiare готувати їжу la guancia [gu'ant/a] щока
Iman'djaire] la giovanotta молоденька дівчина
affamato, affamata зголоднілий, -а il sapore смак
la borsa гаманець ragionévole розумний, -а
accogliere [ak-'ko:- приймати (гостей il chilo [’ki:lo] кіло(грам)
Aere] (part. pass. відвідувачів) ben maturo, ben добре дозрілий, -а
accolto) matura
il vociare [vo'tja:re] крики, гамір голосів ci penso io! це я беру на себе!

5. С ам овчитель італійської мови

129
23A/23B
gliene faccio ['fat-tjo] я зроблю вам два l'uscita [uj-'ji-ta] вихід
due chili? кіло? il flore квітка
abbondante у тексті: з верхом cosa ne pensi? якої ти думки про
scarso, scarsa недостатній, -я; у це?
тексті: неповних il mazzo ['mat-tso] оберемок, букет
два кіло la rosa [ro:za] троянда
se ce n'è una in più якщо переважить la follia безумство
на 1 ( персик) avere le mani bucate мати діряві руки
l’etto (m) 100 грамів che ne dici? що скажеш?
il minestrone набір овочів для prima del sòlito раніше, ніж зви­
preparato традиційного ово­ чайно
чевого супу міне- ne abbiamo il tempo в нас є на це час
строне per la strada di по дорозі додому
il peperone перець ritorno
non le fanno venire у вас слинки ще не tirarsi dietro тягти за собою
l'acquolina in bocca? течуть? pesante важкий, -а
me ne dia otto! дайте мені вісім il cinema {pi. і кіно, кінематограф,
scelga [’Jelga]! вибирайте! cinema) кінотеатр
far ripieno, far ripiena нафарширувати verresti al cinema? підеш у кіно?
in tutto за все, в цілому dare un film показують фільм
mezzo ['med-dzo] півкіло rivedere знову подивитися
chilo ci vengo піду (туди)
il pomodoro da sugo соковитий томат annoiarsi нудьгувати
для підливи sul portone di casa в дверях, на вході
in regalo в подарунок qualche [ku'alke] іноді, час від часу
un po' di basìlico купка базиліка volta
(спеція) scambiarsi обмінюватися
tante grazie дуже дякую le ùltime ricette di найновіші кулінарні
la carne м’ясо cucina рецепти
il macinato di manzo телячий фарш qualche (+ sing.) кілька
[’mandzo] quotidiano [kuotidi- щоденний, -а
fare у тексті: готувати 'a:no], quotidiana
їжу ciascuno [t/as'kuinoj, кожний, кожна
la polpetta котлета, фрика­ ciascuna
делька méttersi davanti ai стати до плити
riempire (io riémpio) наповнити, запов­ fornelli
нити il pranzo [’prandzo] обід
ora che тепер, коли

Граматика
В ід м ін ю в а н н я д іє с л ів a c c o g lie r e і s c e g lie r e 2 3 В-|
a c c o g lie r e приймати, зуст річат и
Indicativo p resente
accolgo accogliam o [ak-'koAi’aimo]
accogli [ак-'ко:Лі] accogliete
accoglie [ak-'koiÀe] accòlgono
P assato prossim o: ho accolto

130
 23В
scégliere вибирати »f .

Indicativo presente liflj 4 4, / w r <

scelgo М еЦр] . -. scegliamo JfeAi'aanoJ,
scegli l!fe:Aij scegliete
sceglie f'fe:Xe] scégono
Passato prossimo: ho scelto

Неозначені займенники 23 B2
Займенник, часто один і той самий, може замінювати іменник, і тоді він вж и­
вається самостійно, або прикметник. У цьому разі він передує іменникові.
1. Тільки як прикметник, вживаються:
ogni кожний, -а
qualche кілька
Обидва займенники мають незмінну форму.

Увага!
Іменник, якому передують ogni та qualche, - завж ди в однині.
ogni giorno кожен день
ogni m attin a кожний ран ок
qualche rom anzo кілька ром анів
qualche pesca кілька персиків
2. Тільки як іменник, тобто самостійно, вживаються:
qualcuno, qualcuna якийсь, якась, хт ось, хт о-небудь
ognuno, ognuna кожний, кожна
C’è qualcuno? Хтось є?
O gnuna di noi ha le sue idee. Кожна з нас м ає сво ї дум ки.
3. І як прикметник, і як іменник вживаються:
alcuni, alcune декілька, якісь, дехт о
ciascuno, ciascuna кожний, кожна
Запам’ятайте:
Alcuno, alcuna і ciascuno, ciascuna, що мають складником неозначений ар­
тикль на кінці, підпорядковуються правилам вживання неозначеного артикля
(див.1 В3 і 2 В4).
Desidero alcuni fazzoletti. Я хот ів би декілька хуст очок для
носа.
Alcuni parlano male di lui. Д ехт о погано про нього говорит ь.
Ciascuno di noi lo conosce bene. Кожен з нас добре його зн ає.
Ciascun' idea è buona. Б удь-яка ідея - це добре.
Ciascun bambino ha una palla. Кожна дитина м ає м ’яч.
Ciascuno sport è bello. Кожний вид спорт у - це красиво.

Частковий артикль 23 В3
Ця форма артикля означає, що мова йде не про весь об ’єм, а про його частку.
Так, коли М аріо каже: “Ho degli amici. - В м ене є д р у з і” , - він має на увазі
не всіх своїх друзів, а декількох.

131
23В
Ho com prato d e lle pesche. Я купив персики (н е всі ф рукт и,
звичайно, що є в л а вц і)
Dammi dei soldi! Д ай мені грош ей! (П евн у сум у, р о ­
зум н у, не мільйон)
Запам’ятайте
Частковий артикль утворюється за допомогою прийменника dì, що поєднується
з означеним артиклем. Ця форма артикля не є дуж е уживаною:
a) після слів, що означають міру чи об’єм, вж ивається тільки прийменник.
un chilo di pesche кіло персиків
un po' di carne трохи м ’яса
un piatto di spag h etti т арілка спагет т і
b) після прийменників частковий артикль (що сам складається з прийменника)
не вж ивається
Vado al cinem a con amici. Я йду з друзями в кіно.
c) у заперечному реченні частковий артикль не вж ивається:
A casa non c’è vino. У домі нем ає вина.
Non bevo latte. Я не п’ю молока.
d) частковий артикль також не вж ивається при переліку однорідних предметів:
Compro vino, pane e formaggio. Я к уп ую вино, хліб, сир.

Сі та пе - займенник і прислівник 23 В4
1. Як прислівник місця сі перекладається там, т уди, а пе - звідт и:
Sei stato a teatro ? Sì, сі sono stato . Tu був у театрі? - Так, я б ув там.
Vai al cinem a? Sì, ci vado. Tu йдеш у кіно? - Так, туди йду.
Sei andato da M aria? Sì, ci sono Tu ходив до М арії? - Так, я туди
andato. ходив.
Sei andato da Luigi? Sì, ne vengo or Tu був у Л уїдж і? - Так, я саме
ora. звідт и (й д у ).
E' venuto a casa, ma se n'è andato Він прийш ов додом у, але за р а з же
sùbito. піш ов звідт и.
2 Як займенник сі означає про це, цьом у:
Hai pensato a com prare la carne? Sì, Tu подум ав про me, щ об купити
ci ho pensato. м ’яса? - Так, я про це подум ав.
Credi a quello che dice Carlo? No, Tu віриш у me, що каж е Карло? - Ні,
non сі credo. я в це не вірю .
пе означає на це. про це, від цього, їх, з них та ін.:
Che пе dici? Що скаж еш на це?
Che пе pensi? Що ти дум аєш про це?
Sei contento del tuo lavoro? Sì, ne Tu задоволений своєю робот ою? -
sono contento. Так, я нею задоволений.
Як правило, сі і пе ставлять у реченні-супроводі, що є відповіддю або пояс­
ненням попереднього речення. Якщо у реченні-супроводі є числівник або
інше слово, що означає кількість, пе відповідає українським “із них", “з
тих" або замінює італійські особові займенники li, le (їх ) . На українську
мову пе може не перекладатися:

132
 23C
Q uante riviste hai com prato? Ne ho Скільки ж урналів ти купив? - Я ку-
com prate tre. пив їх три.
In Italia hai avuto molti amici? No, Tu м ав багат о д р у зів в Іт алії? - Ні,
ne ho avuti pochi. їх було небагат о.
Hai fum ato tu le mie sig arette? No, Tu палив м ої сигарет и? - Hi, я не
non пе ho fum ata nessuna. випалив ж одної з них.
C'è ancora pane? No, non ce n'è più. Є ще хліб? - Hi, його більш е немає.
Сі sono ancora spaghetti? Sì, ce ne Є ще спагет т і? - Так, ще є.
sono ancora.
Увага!
1. Participio passato так само узгодж ується з пе, як і з li, le (д и в.16 В4).
2. С і та пе, як і особові займенники, передують відмінюваному дієслову, а до
інфінітива, дієслова у наказовому способі і до прийменника ecco вони вхо­
дять як останній склад слова:
Vacci! Йди т уди f
Non pensarci più! He дум ай більш е про це!
Non vuoi parlargliene? He хочеш поговорит и з ним про це?
È ccotene due! Ось тобі два!

Вправи 23 С
a ) Д айте відповіді на запитання:
1. Dove vanno ogni giorno le due signore?
2. Di che cosa parlano per la strada?
3. Q uanti chili di pesche com pra una signora?
4. Che cosa com pra ancora?
5. Che cosa com prano al banco della carne?
6. Perché una signora ha le m ani bucate?
7. Dove vorrebbero andare insiem e nel pomeriggio?
8. Perché?
9. Quando sono a casa che cosa fanno?
b ) Замість крапок поставте " o g n i”, “qualche", “qualcuno", “ognuno", “alcu n i",
"ciascuno" :
1.......... pensa rii avere ragione. 2 Ha suonato ........? 3. Vede ......... ragazzi.
4 .......... m attina faccio colazione al bar. 5. Compro ........ pesca. 6 ...........
crédono che la notizia sia vera. 7 .......... giorno vado al m ercato. 8 ........... di
noi conosce l'Italia.
c ) Замість крапок поставте “un chilo", “Ire e tti”, “un p o ’", “un pacch etto" , “una
b o ttiglia
Compro ........ pomodori, ........ frégole, ........ carne, ........ peperoni.............
sig a re tte ........... acqua m inerale, ........ formaggio, ........ spaghetti, ........ vino,
........ m acinato.
d ) Дайте відповіді на запитання, вживаючи “сі", за зразком:
Vieni da me stasera? - Sì, ci vengo.
1. Sei stato ria Giovanna? 2. Andrai al m ercato domani? 3. S arete a casa alle
due? 4. Pensi a Carlo? 5. Hai pensato alle spese? 6 . Vai a Roma?
7. Pensate alle vacanze? 8 . Vieni alla stazione con me?

133
23C/24A
e ) Д айте відповіді на запитання, вживаючи “пе”, за зразком:
Vuoi ancora una pesca? - Sì, ne voglio una.
1. Sei to rn ato oggi da M ilano? 2. C'è vino a casa? 3. Avete venduto m olte
riviste? 4. Siete stati contenti del nostro regalo? 5. Avete giornali italiani?
6 . Q uanti amici hai, pochi o molti? 7. Vieni dal cinem a? 8 . V olete ancora un
po' di spaghetti? 9. C'è sta ta m olta gen te alla festa? 10. M angi ancora un
peperone ripieno?
f) Перекладіть цей текст:
Кожного дня я йду на базар. Там я час від часу зустрічаю подругу. Все доро­
го для мого гаманця. Я йду до мого постійного продавця овочів і там купую
три кіло персиків У нього є також чудові перчини, і я їх купую сім (з них),
щоб нафарш ирувати. Тепер у мене все є, і я виходжу з ринку. Але раптом
бачу на прилавку з квітами чудові червоні троянди. Я зупиняюсь, щоб купити
собі букет. М ій чоловік буде невдоволений і скаж е мені, як звичайно, що в
мене діряві руки. Вдома я стаю до плити, щоб приготувати обід.

24 Ventiquattro - Ventiquattresima lezione

Ritorno dalle vacanze 24 A
Finalmente rièccoci a casa sani e salvi dopo un viaggio estenuante perché і
ferrovieri hanno fatto all'ultimo momento uno sciòpero a singhiozzo. Poiché
abbiamo viaggiato in modo quasi bestiale nel corridoio, con і bambini seduti sulle
valige e noi in piedi, la sera a casa diamo tutti un respiro di sollievo.
- Oh, finalmente! - esclamo - E’ stato proprio un viaggio infernale. Il rientro dalle
vacanze è come sempre una gran fatica. Mio marito pazientemente obietta:
- Anche questa volta siamo a casa, malgrado che tu abbia fatto tante nuove spese
al mercato del paese. Con meno pacchetti e valige il viaggio sarebbe stato molto
più sémplice.
- Sei sempre il sòlito brontolone. Invece di ringraziarmi perché cerco sempre di
risparmiare, dato che il tuo guadagno non è sufficiente a mantenere
decorosamente la famiglia, non sei mai contento.
-S e n z a che io lo sappia, il colpévole sono sempre io. - rèplica sottovoce mio
marito.
I bambini, quantunque siano stanchi del viaggio, hanno ancora la forza di litigare
per un giocàttolo.
- Prima che vengano alle mani, va’ tu a vedere che succede di là! - gli dico -
Frattanto guardo che cosa c’è ancora da mangiare nel frigorìfero per preparare la
cena. Le valige e і pacchi li disfaremo dopo. La cosa più importante è che і bambini
siano a letto. Accendi un momento il televisore affinché stiano tranquilli! Puoi
métterti anche tu, se vuoi, vicino a loro.
- Vado sùbito, ma non èssere così nervosa! Come vedi sono sempre ai tuoi
órdini. - ribatte mio marito in tono scherzoso.
In fretta preparo qualcosa da mangiare e poi metto a letto і bambini.
- Dammi le chiavi delle valige! - faccio rivolta a mio marito.

134
 24A
- Ma io non le ho. Non le hai messe tu nella borsetta?
- Posso guardare, ma sono sicura che le ho date a te. Non ti ricordi? - dico mentre
frugo nella borsetta - Qui non ci sono. Forse le avranno prese і bambini. Guarda
tra і loro giocàttoli!
- Dovunque siano, andiamo a letto adesso. Queste benedette chiavi, le
cercheremo domattina. - fa mio marito conciliante - Non perdiamo tempo a
cercarle. Siamo stanchi tutti e due e abbiamo bisogno di dormire.
- No, debbo disfare і bagagli stasera. Domani non ho tempo. - replico testarda.
- Non c’è nessuno che abbia la testa più dura della tua, mia cara.
Dopo infinite ricerche le chiavi vengono fuori: stavano in mezzo ai pannolini dei
bambini in una busta di plàstica.
- Vedi come sei distratto. Invece di métterti le chiavi in tasca, come ti avevo detto,
nella fretta le hai messe neH'ultima busta di plàstica che ti è capitata fra le mani. -
soggiungo irata.
- Adesso tutto è a posto. Mentre tu disfai le valige io me ne vado a letto. Domani
debbo andare a lavorare presto. Buonanotte.
Proprio in quel momento squilla il telèfono.
- Chiunque sia, non siamo a casa. - dice mio marito.
Il telèfono contìnua a squillare finché innervosita vado a rispóndere.
- E' tua madre. Vuole sapere da te se le hai trovato una domèstica che sappia
cucinare bene. Che cosa le devo dire?
- E va bene. - risponde rassegnato mio marito. Prende il ricevitore e si mette a
parlare con sua madre. «Finalmente ha finito di parlare. Peccato che il sonno mi
sia passato. Queste donne fanno di tutto per complicarti la vita!» pensa fra sé mio
marito e a me:
- Cara ti aiuto a disfare le valige e a méttere órdine, sempre che tu lo voglia.
- Con gran piacere! - esclamo mentre fra di me bróntolo: «Questi uòmini valli a
capire!»

rièccoci! Ось і знову ми! infernale пекельний, -a

sano e salvo, sana e живий, -а і здоро­ il rientro повернення додому
salva вий, -а la fatica важка праця
estenuante виснажливий, -а pazientemente терпляче
il ferroviere залізничник obiettare заперечити
lo sciòpero a страйк з перервами malgrado che незважаючи на те,
singhiozzo ['Joipero що
a singi'ot-tso] il paese [pa'e:ze] село; країна
viaggiare [viad- подорожувати, il brontolone буркотун
'd^airel (v. ausil. їхати залізницею invece di замість
avere) dato che оскільки
in modo quasi майже як худобу il guadagno заробіток
[ku'aizi] bestiale [gua'da:jio|
il corridoio коридор sufficiente [-'tjEntel достатній, -я
il respiro дихання mantenere підтримати; утри­
il sollievo полегшення мувати
dare un respiro di зітхнути з полег­ decorosamente пристойно, як на­
sollievo шенням лежить

135
24A/24B
senza che без того, щоб queste benedette ці кляті ключі!
il colpévole винний chiavi
sottovoce напівголосом, по­ conciliante заспокійливо, миро­
шепки любно
quantunque скільки завгодно; у testardo, testarda впертий, -а
[kuan'tugkue] тексті; як би не la testa голова
(були) duro, dura твердий, -а; міцний,
la forza сила, міць -а
il giocàttolo іграшка infinito, infinita нескінченний, -а
prima che перед тим, як la ricerca [ri'tjerka] пошук
venire alle mani побитися (досл.: venire fuori з ’являтися на по­
дійти до рук) верхні
di là там in mezzo ['m£d-d3o] посеред
frattanto тим часом il pannolino одежина
il frigorifero холодильник distratto, distratta неуважний, -а
il pacco пакет méttere in tasca засунути до кишені
disfare розібрати, розпа­ capitare fra le mani потрапити до рук
кувати irato, irata розгніваний, -а
importante важливий, -а tutto è a posto все на місцях
accèndere {part. запалити, ввімкну­ chiunque [ki'ugkue] хто завгодно
pass, accéso) ти innervosito, що занервував,
il televisore [J zo:re| телевізор innervosita -вала
affinchè для того, щоб la domèstica прислуга, покоївка
èssere agli órdini di бути у чиємусь rassegnato [ras-se- що скорився, -лася;
qualcuno розпорядженні, r)a:to], rassegnata що заспокоївся,
підпорядкуванні -лась
sono sempre ai tuoi я завжди до послуг! méttersi a братися за
órdini peccato che il sonno шкода, що сон мене
il tono тон mi sia passato залишив
scherzoso [sker'tso:- жартівливий, -а fare di tutto зробити все
so], scherzosa complicare ускладнювати
in tono scherzoso жартуючи pensare fra sé думати про себе
méttere a letto покласти до méttere órdine привести до ладу
ліжка sempre che якщо, коли +
la borsetta торбинка підрядне речення
frugare нишпорити fra di me про себе подумки
tra між, серед questi uòmini valli a ці чоловіки! Хіба їх
dovunque де завгодно capire! зрозумієш?

Граматика
Вживання modo congiuntivo (продовж ення) 24 В
Congiuntivo вживається:
1 . у підрядному реченні після сполучників:
affinchè для т ого щоб, аби m algrado che незваж аючи на
sebbene хоча те, що
benché хоча, незваж аючи sempre che якщ о, коли
на те, що senza che без т ого, щоб
prima che ран іш е ніж quantunque скільки б не, як
peccato che ш кода, що би не

136
 24B/24C
Parlate forte affinchè tu tti possano Кажіть голосніш е, аби всі м огли зро-
capirvi! зум іт и вас.
Sebbene piova esco. Хоча і йде дощ , я виходж у з дому.
Senza che io Io sappia il colpévole Хоч і не зн аю як, але я завж ди ви н у-
sono sem pre io. ватий.
Prima che sia troppo tardi devi Поки не ст ало пізно, ти повинен
andare da M aria. піти до М арії.
2 . у підрядному реченні, якщо у головному є найвищий ступінь порівняння:
La cosa più im portante è che і Найваж ливіш а річ у т ому, щоб діти
bambini siano a letto. пішли у ліжко.
3. у підрядному означальному, якщо його зміст визначає ознаку, що її вимагає
той, хто каже:
Cerco una dom èstica che sappia Я ш укаю к ух о ва р к у, яка вм іла б доб-
cucinare bene. ре гот уват и.
4. після сполучників: chiunque - хт о б то не (б у в ), qualunque - який би
то не ( б у в ) , dovunque - де б то, куди б то не:
Chiunque sia non dategli niente! Хто б то не б ув, не давайт е йому
нічого.
In qualunque albergo vada non è У який би гот ель вона не їхала, вона
mai contenta. завж ди невдоволена.
5. після слів nessuno - ніхто, uno - хт ось, niente - нічого; qualcuno -
хтось, il solo, l’ùnico - один, єдиний в заперечному реченні:
Non c'è nessuno che abbia la te sta Н емає нікого з більш вперт ою голо-
più dura della tua. вою , ніж твоя.
Non è il solo che parli così. Він не єдиний, хт о т ак говорит ь.
Non c'è niente che gli piaccia. Н емає нічого, що б йому сподобалось.

Вправи 24 С
a ) Дайте відповіді на запитання:
1. Perché tu tta la famiglia è co n ten ta al rientro dalle vacanze?
2. Perché il m arito brontola?
3. Che cosa obietta la moglie?
4. Che cosa fa la moglie quando è a casa?
5. Che cosa cercano?
6. Perché la moglie ha la testa dura?
7. Dove sono le chiavi delle valige?
8. Che cosa vorrebbe fare il m arito quando hanno trovato le chiavi?
9. Chi telefona?
10. Che cosa vuole la m adre del m arito?
11. Dopo la telefonata che cosa fa il m arito?
b) Поставте слова, подані в дужках, у congiutivo за зразком:
Prima che M aria (uscire) squilla il telèfono. - Prim a che M aria esca squilla il
telèfono.
1. Senza che M ario (parlare) so già che cosa vuole. 2. Peccato che Luigi non
(venire) con noi! 3. Dovunque Giovanni (andare) trova sem pre amici.
4. Affinchè io (potere) aiutarti debbo sapere tu tto . 5. E' difficile trovare
qualcuno che (conóscere) bene le lingue straniere. 6 . Prim a che Gina (partire)

137
24C/25A
ricordale di passare da me. 7. Voglio andare a far spese prim a che (arrivare) і
ragazzi. 8 . Q u antunque A lberto (èssere) m alato va a lavorare. 9. Carlo è
l'amico più caro che (avere). 10. C hiunque (telefonare) non sono in casa.
11. D ovunque tu (andare) vengo con te. 12. Non c'è nessuno che mi (potere)
aiutare? 13. M algrado che tu non (èssere) venuto abbiam o trascorso una bella
serata. 14. Benché mio m arito (brontolare) sem pre è un buon uomo.
15. Peccato che і miei amici (arrivare) sem pre in ritardo. 16. M i piacerebbe
avere un costum e da bagno che (co stare) poco e che (èssere) elegante.
17. Sem pre che і miei amici lo (volere) continuiam o il nostro viaggio. 18. Ti
prego di scrìverm i presto affinchè (potere) prenotarti una càm era in albergo.
19. Benché la benzina (costare) m olto і miei amici preferiscono viaggiare in
auto. 20. E' impossìbile che non ci (èssere) nessuno che (sapere) darmi questa
informazione.
c ) Перекладіть текст. П еревірте свій переклад за ключем:
П ісля виснаж ливої поїздки вся родина знову вдома. Хоч як не були втомлені,
діти сваряться за іграшку. М ати хотіла б приготувати зразу вечерю і поклас­
ти дітей у ліжко. Батько ш укає ключі від валіз, які, здається, загублено. Хоча
й ш укає повсюди, не знаходить їх. Н ареш ті згадує, що поклав їх в пластико-
вий конверт. У цю мить телеф онує його мати, щоб дізнатися, чи родина по­
вернулась ж ива й здорова. П итає також у нього, чи знайш ов їй прислугу в
селі, в якому проводили відпустку. Він задоволений, що нареш ті може йти
спати.

25 Venticinque - Venticinquesima lezione

Alla larga dai tipi loquacil 25 A
Giulio è con un amico a Milano in piazza del Duomo, quando vede da lontano
Enrico.
- Andiamo da un’altra parte. - dice - Enrico, non voglio più vederlo.
- E perché mai? - gli chiede l'amico.
- Se sapessi cosa mi ha fatto, agiresti anche tu come me.
- Che ti ha fatto? Eravate òttimi amici una volta. Racconta!
- Sì, dopo. Entriamo in quel bar prima che ci veda. Sediamoci in quell'angolo, nella
speranza che non entri anche lui.
Così si siedono, ordinano due caffè e poi Giulio comincia a raccontare. «L’estate
scorsa mi trovavo alla CIT per avere alcune informazioni su un viaggio organizzato
per la Spagna cui volevo partecipare. Il programma del viaggio era veramente
interessante. Aspettavo che l'impiegato fosse disponìbile, quando mi sono sentito
chiamare.
- Giulio che fai qui? Non ti sarà venuto in mente di fare un viaggio organizzato?
- E’ proprio cosi. Vorrei andare in Spagna. Per me è più fàcile e meno caro andarci
con un viaggio organizzato.
- Ma sei matto! Se fossi in te, non farei mai uno di questi viaggi. Pensa un po'; non
sei mai lìbero. Ogni giorno sei obbligato a seguire un programma stabilito.

138
 25A
- Se mi fossi sposato, allora sarebbe diverso. Ma devi capirmi; viaggiare da solo è
noioso. Non verresti tu con me in Spagna?
- No, caro mio, in Spagna non ci vengo. Se vuoi andiamo insieme in un altro
posto. E se andassimo in Grecia? Dimmi non ti piace la Grecia con tutte le sue
antichità?
- Beh, a dire la verità, le antichità non mi attirano.
- Andiamo allora su un'isola greca. Vedrai che belle vacanze! Se mi avessi detto
prima che avevi l'intenzione di venire in Grecia con me, mi sarei già informato
all'ambasciata. Lì conosco tutti come se fossi uno di loro. Lascia fare a me!
Organizzo tutto io. Non preoccuparti di niente Prepara solo il bagaglio e il
passaporto. Tra quìndici giorni saremo in viaggio.
In breve mi ha convinto. Dunque una bella mattina d'agosto siamo partiti in aèreo
per Atene. La sera da lì siamo andati in tassì al Pireo, dove abbiamo preso la nave
traghetto. Abbiamo dovuto fare il viaggio in coperta perché non c'èrano posti in
cabina. La traversata poi è stata disastrosa: io che non vedevo l'ora che finisse ed
Enrico che non faceva altro che rìdere e raccontare barzellette. E questo è stato
solo l'inizio. Non ti racconto tutti і particolari di quelle vacanze, altrimenti non finirei
più. Te ne dico solo uno. Enrico mi aveva detto che sapeva la lingua greca alla
perfezione e che grazie alla sua conoscenza dell'isola non avremmo avuto nessun
problema. Ma sta' a sentire come tutto questo non era vero. Una volta siamo dovuti
andare dalla polizia a chièdere un'informazione perché ci eravamo smarriti. Ha
parlato solo lui e tanto bene che ci volevano arrestare come spie. Se non ci fossi
stato io che ho cercato di spiegare il malinteso con quel po' di inglese che so,
avremmo dovuto passare la notte in prigione. Non avrei mai pensato che Enrico
fosse un tale tipo. Se non fossi andato con lui, adesso saremmo ancora amici.
Capisci perché da allora, quando lo vedo, lo schivo.»

alla larga dai tipi подалі від базік! aspettavo che я чекав, поки служ­
loquaci! [loku'aitji]! l'impiegato fosse бовець звільниться
in piazza del Duomo Соборна площа disponìbile
da lontano здалеку quando mi sono коли почув, як мене
da un’altra parte в інший бік sentito chiamare кличуть
se sapessi якби (ти) andare у тексті: їхати у
знав подорож
agire [a'd^iire] діяти matto, matta божевільний, -а
l’estate scorsa минулого літа se fossi in te якби я був на
alla CIT [tjit] до ТКІ (Туристич­ твоєму місці
(Compagnia Italiana на Компанія èssere obbligato a бути зобов'язаним
del Turismo) Італії) seguire qualcuno супроводжувати
su про когось
organizzato [organid- організований stabilito {part. pas. чітко встановлений
’dzarto] від stabilire, -isco)
il viaggio organizzato організована подо­ se mi fossi sposato якби я був жона­
рож [spo'za:to] тий
la Spagna [’sparjia] Іспанія diverso в інший спосіб
il programma {pi. і програма da solo, da sola один, самостійно,
programmi) сама
interessante цікавий, -а noioso, noiosa нудний, -а

139
25A/25B
se andassimo якби (ми) поїхали non fare altro che не робити нічого,
la Grecia ['grtrtja] Греція крім
a dire la verità правду кажучи ridere (part.pas. riso) сміятися
attirare (при)вабити la barzelletta анекдот
l'isola [’iizola] острів l'inizio [i'nirtsio] m початок
greco (pi. greci) грецький il particolare подробиця
greca {pi. greche) грецька altrimenti інакше; а то...
se mi avessi detto якби (ти) мені sapere la lingua alla володіти досконало
сказав perfezione мовою
l’intenzione / намір grazie a (prep.) дякуючи
informarsi di навести довідки (прийменник)
про la conoscenza [konoj- знання
all'ambasciata [ambaj- у посольстві ’Jtntsa]
'/aita] sta' a sentire! послухай-но!
come se fossi uno di ніби я був одним з andare dalla polizia піти до поліції
loro них smarrirsi [zmar-] заблукати
tra quindici giorni за два тижні (-isco)
èssere in viaggio подорожувати tanto bene так добре
in breve коротко arrestare заарештувати
convinto (part. pass. переконаний la spia ['spila] шпигун
від convincere) se non ci fossi stato якби мене там не
dunque отже io було
in aèreo літаком il malinteso непорозуміння
Atene Афіни con quel po' di за допомогою моєї
da lì звідти inglese che so поганої ан­
in tassì в таксі глійської (мови)
il Pireo Пірей (порт у passare la notte провести ніч
Греції) la prigione в’язниця
la nave traghetto пором [pri'djoine]
[tra'get-to] non avrei mai pensato ніколи б не поду­
in coperta на палубі che Enrico fosse un мав, що Енріко
la traversata переїзд tale tipo такий тип
disastroso [diza-], нещасливий, -а; se non fossi andato якби я не поїхав
disastrosa невдалий, -а da allora з того часу
non vedevo l'ora che (я) не міг дочека­ schivare [ski-] ухилятися, хова­
finisse тися, поки тися
скінчиться

Граматика
C ongiuntivo imperfetto ТИПОВИХ дієслів І, II, III дієвідмін 25 В 1
e n tra re v é n d e re fin ire
e n tra s s i v e n d e ssi fin issi
щоб я ввійш ов (-л а ) щ об я продав (-л а ) щоб я закін чив (-л а )
e n tra s s i v e n d e ssi fin issi
e n tra s s e v en d esse fin isse
e n trà s s im o v e n d é ssim o fin issim o
e n tra s te v e n d e ste fin iste
e n trà s s e r o v e n d é s s e ro fin isse ro

140
 25В
Основою для утворення congiuntivo im perfetto є 1-а особа однини passato
im perfetto дійсного способу; закінчення -v o заміню ється на власні закінчення
congiuntivo im perfetto:
in d ic a tiv o im perfetto con giu n tivo im perfetto
avere ave -vo ave -SS!
fare face -vo face -ssi
dire dice -vo dice -ssi
porre pone -vo pone -ssi
C ongiuntivo im perfetto дієслів è s s e r e , d a r e s ta r e 25 B2
èssere dare stare
fossi dessi stessi
щ об я б ув (-л а ) щоб я да в (-л а ) щоб я ст ав (-л а )
fossi dessi stessi
fosse desse stesse
fossimo déssim o stéssim o
foste deste steste
fossero déssero stèsserò

Congiuntivo trapassato 25 B3
Утворюється за допомогою congiuntivo im perfetto для допоміжних дієслів avere
або èssere та participio passato:
(che) avessi avuto (щ о ) я м ав (-л а )
(che) fossi stato , sta ta (щ о) я був (-л а )
(che) avessi parlato (щ о) я к а за в (-л а )
(che) fossi andato, andata (щ о ) я піш ов, піш ла
Увага!
Усі минулі часи congiuntivo: im perfetto, passato і trap assato на українську мову
перекладаються однаково.
Вживання congiuntivo im perfetto 25 В4
Вживається:
1 . у самостійному реченні, що вираж ає побажання:
Fosse vero! Якби то було правдою !
Volesse Dio! Хай сповнит ься воля Божа!
2. у підрядному реченні:
a) якщо присудок головного речення, від якого залеж ить вж ивання умовного
способу II (див. 22 В4), стоїть у минулому часі:
Aspettavo che l'im piegato fosse Я чекав, поки служ бовець звільнит ь-
disponìbile. ся.
Credevo che avessi pagato tu. Я га д а в, що ти сплат ив.
b) у підрядному реченні після сполучника come (se ) ніби, начебт о:
Conosco tu tti с о т е (se) fossi uno di Я зн а ю всіх, начебто я один з них.
loro.
Parla с о т е (se) avesse paura. Він говорит ь т ак, начебт о боїт ься.

141
25B/25C
с) у підрядному реченні після сполучника se якби, тобто в умовному реченні,
зміст якого свідчить, що дія головного речення неможлива, якщо не ви­
конається умова підрядного речення. П ісля se якби можна ставити тільки
im perfetto чи trap assato умовного способу II:
Se fossi in te non farei mai uno di Якби я б ув на т воєм у місці, я б н іко­
questi viaggi. ли не поїхав у т аку подорож.
Se l'avessi saputo prim a, non Якби я зн а в ран іш е, я б цього не
l'avrei fatto. робив.
Se mi fossi sposato, allora Якби я одруж ився, все було б по-
sarebbe diverso. інш ому.
але:
Se ho tem po, vengo. Якщ о м ат им у час, то поїду.

Узгодження часів congiuntivo 25 в5

™1- ’■* І "■ ¥ * * * . » * „■ *: І * | - ■—»
Головне речення Підрядне речення
che sia venuto. що він прийш ов,
( п ередуван н я у часі: co n g iu n tivo p a ssa to )
Penso
-> che venga. що йде до нас.
(p rese n te )
( одночасніст ь: co n g iu n tivo p resen te)
Я гадаю ,
che v errà или venga, що прийде,
(послідовніст ь: futuro sem plice або co n g iu n tivo
p resen te)
che fosse venuto. що він уж е прийшов.
Pensavo, ( п ередуван н я у часі: co n g iu n tivo tra p a ssa to )
avevo pensato, ї і « . і *
che venisse. що він іш ов сюди,
ho pensato
(одночасніст ь: co n g iu n tivo im p erfetto )
(im p erfetto ,
tra p a ssa to p a ssa to che sarebbe v en u to или venisse, що він прийде.
prossim o) (послідовніст ь: c o n d izio n a le p a ssa to або
Я га д а в, co n g iu n tivo im p erfetto )

Вправи 25 C
a ) Д айте відповіді на запитання:
1. Che cosa fa Giulio quando vede Enrico?
2. Perché Giulio una volta è andato alla CIT?
3. P er quale m otivo Enrico non ha voluto che Giulio facesse un viaggio
organizzato?
4. Perché Giulio vorrebbe che Enrico andasse con lui in vacanza?
5. Dove sono andati insiem e і due amici?
6 . Chi ha organizzato il viaggio e perché?
7. Come hanno fatto il viaggio і due amici?
8 . Che cosa Enrico aveva detto a Giulio?
9. Perché si sono trovati dalla polizìa?
10. Perché li volevano arrestare com e spie?
11. Chi ha spiegato il m alinteso?

142
 25C
b ) П оставте дієслова, подані у дужках, в congiuntivo im perfetto за зразком:
Era inùtile che Giulio (lam entarsi). - Era inùtile che Giulio si lam entasse.
1. Pensavo che Carlo (venire) 2 Era possìbile che io (véndere) la vecchia
m àcchina. 3. Bisognava che noi (to rn are) a casa. 4. Sem brava che (volere)
piòvere. 5. Ho avuto paura che lui gli (dare) troppi soldi. 6 . Era meglio che і
ragazzi (telefonare) sùbito a casa. 7. Ho creduto che M aria (arrivare) tardi.
8 . Mi è dispiaciuto che Federico (andarsene). 9. Ero contento che il mio regalo
gli (piacere). 10. Era possìbile che mio padre (fare) tardi.

c ) Повторіть вправу b ) без № № 4, 6 , 10, дієслова, подані у дуж ках, поставте в

congiuntivo trap assato за зразком:
Era inùtile che Giulio (lam entarsi). - Era inùtile che Giulio si fosse lam entato.

d ) Поставте дієслова, подані у дужках, в congiuntivo im perfetto за зразком:

Cam m inava come se (dorm ire) ancora. - C am m inava come se dorm isse ancora.
1. Da te mi trovo come se (èssere) a casa mia. 2. Quel bambino parla come se
(èssere) già un uomo. 3. Mi ha guardato come se gli (dispiacere) vederm i.
4. Si guardava intorno come se (avere) paura. 5. Se n'è andato come se non
(volere) più tornare.

e ) П оставте дієслова, подані у дужках, у відповідній формі, як наприклад,

у такому реченні:
Se Giorgio (avere) soldi, (com prarsi) una m àcchina nuova. - Se Giorgio avesse
soldi, si com prerebbe una m àcchina nuova.
1 . Se io (èssere) ricco, (viaggiare) molto. 2. Se tu (avere) tem po, (venire) a
trovarm i. 3. Se io le (dare) un appuntam ento, (venire) signorina? 4. Se tu
(stare) in Italia, cosa (fare)? 5. Se voi (fare) così, (agire) m ale. 6 . Se noi
(avere) un lavoro, (èssere) felici. 7. M aria (raccontare) tu tto a suo padre, se
non (avere) paura di lui. 8 . Se (fare) bel tem po, noi (uscire). 9. Se non
(èssere) tardi, io (venire) da te. 10. Se M ario (dire) la verità, і suoi amici lo
(perdonare) 11. Giovanni non (parlare) così, se (sapere) tu tto . 12. Se io ti
(dare) questo rom anzo, lo (lèggere)? 13. Se il mio amico non (èssere) stanco,
(fare) una passeggiata con me. 14. Se io (sapere) quello che vuoi, ti (aiutare).
15. Se voi gli (parlare), lo (convìncere).

f) Повторіть вправу e ) за зразком:

Se Giorgio (avere) soldi, (com prarsi) una m àcchina nuova. - Se Giorgio avesse
avuto soldi, si sarebbe com prato una m àcchina nuova.

g ) Перекладіть цей текст:

Я хотів поїхати до Іспанії, але мій друг Енріко переконав мене поїхати з ним
до Греції. Краще б я цього не робив! Якби не він організував цю подорож, все
було б добре. Переїзд був нещ асливий, тому що ми спали на палубі. Якось
ми хотіли (дістати) інформацію і пішли до поліції. Енріко так добре говорив
грецькою мовою, що поліція хотіла нас заареш тувати, наче ми були шпигу­
нами. На щ астя, я навів порядок, бо інакше ми до цього часу ще б сиділи у
грецькій в ’язниці. Відтоді, як бачу його, тікаю. Якби я знав його краще, не
рушив би у цю подорож.

143
26A
26 Ventisei - Ventiseiesima lezione
Un incidente 26 A
A un incrocio si è radunata molta gente. Mi awicino e chiedo:
- Che cosa è successo? &
- Sembra che un ragazzo ^Jslatojnvestito da una màcchina, mentre attraversava
la strada sulle strisce pedonali. - m‘ ne risposto da un signore.
- E' morto? - domando.
- No, s fin ita che statovgravemente, ferito. Si aspetta da un momento all'altro
l'autoambulanza per trasportarlo in ospedale. Pochi minuti fa sono stati avvertiti і
genitori. - continua a informarmi il signore.
- E la polizìa è stata chiamata?
- Sì, verrà fra poco. Ma non c'è dubbio; la colpa è dell'automobilista. L'incidente,
l'ho visto con і miei occhi. Il semàforo segnava ancora rosso, quando a tutta
velocità la màcchina ha bruciato il semàforo. E' vero che ha cercato di frenare
all'ultimo momento, ma era troppo tardi. L'ha preso in pieno, pòvero ragazzo! -
prosegue il signore.
- Dovrebbero tògliere la patente a tipi come quello! - commenta una donna
accanto a me. - Oggi non si rispettano più і semàfori. Per і pedoni traversare la
strada è diventato un problema.
Intanto intorno al ragazzo si è formato un cerchio di persone. Tutti vogliono
aiutarlo: chi cerca di sollevargli la testa, chi di sbottonargli la camicia, chi di
tamponargli le ferite. ^ . ■<,(<_H
- Non stategli tutti intorno! - grida uno.
- E' già stato telefonato alla polizìa? - domanda un altro.
- Non vedete che il poveretto muore! - strilla istericamente una donna.
A queste parole fra і presenti si fa avanti un uomo.
- Sono mèdico. - dice - Lasciatemi passare. Forse si può fare ancora qualcosa.
Non toccatelo!
Si avvicina al ragazzo ed esclama:
- Vive ancora. E' stato preso alle gambe, forse le perderà tutte e due. Ha anche
una brutta ferita alla testa, ma non è così grave anche se sanguina molto. In quel
momento si sente la sirena dell'autoambulanza.
- Finalmente! Eccola! Arriva, arriva! - si urla da tutte le parti. - Fate largo!
Il ferito viene messo su una barella e trasportato in ospedale. Il ragazzo è stato
appena portato via che arriva la polizia e domanda se ci sono testimoni oculari
deH'incidente. Tutti hanno visto, ma nessuno ha il coraggio di testimoniare per
paura di comprométtersi. Al conducente dell'auto sono chiesti і documenti
personali, la patente e il libretto di circolazione. Poiché non li ha viene condotto al
commissariato perché si pensa che abbia rubato la màcchina.

l'incidente m нещасний випадок radunarsi зібратися, з ’єдна-

l'incrocio [in'kroitfo] перехрестя тися

144
 26A
sembra che un здається, хлопця il cerchio [’tferkio] коло
ragazzo sia stato переїхало маши­ chi... chi... хто...хто;
investito da una ною один...інший
màcchina sollevare піднести
sulle strisce IstriJ-fe] на пішохідній sbottonare [zbot-] розстебнути
pedonali доріжці (гудзики)
mi viene risposto мені відповіли tamponare тампонувати, при­
morto (part. pass. мертвий, вбитий тиснути до рани
від morire) la ferita рана
sembra che sia stato здається, він був è già stato telefonato? вже телефону­
ferito поранений вали?
si aspetta (її) чекають muore (він) вмирає
da un momento з хвилини на хви­ strillare вищати, репетува­
all’altro лину ти
l'autoambulanza [ машина швидкої istericamente істерично
допомоги la parola слово
trasportare перевозити fra і presenti серед присутніх
l'ospedale m лікарня farsi avanti вийти наперед
pochi minuti fa декілька хвилин il mèdico (pi. і mèdici) лікар
тому lasciar passare дати дорогу
sono stati avvertiti були попереджені si può fare можна зробити
і genitori [d3eni'to:ri] батьки toccare торкатися
informare сповістити, інфор­ vivere (part. pass. жити
мувати vissuto)
è stata chiamata (її) покликали è stato preso alle його зачепило за
il dubbio сумнів gambe ноги
l'automobilista m (pi. водій brutto, brutta некрасивий, -а;
gli automobilisti) негарний, -а
la colpa è вина на водії авто­ grave тяжкий -а (про
dell'automobilista мобіля рану, хворобу)
l’occhio [’ak-kiol m око sanguinare (io кривавити, стіка­
a tutta velocità на великій швид­ sanguino) ти кров’ю
кості si sente чути
bruciare [bru'tja:re] il поїхати на попе­ la sirena сирена
semàforo реджаючий сигнал si urla виють
(або на червоне fare largo дати простір
світло) viene messo (його) кладуть
frenare гальмувати la barella ноші
prèndere in pieno вдарити в лоб è stato portato via (його) віднесли
proseguire продовжувати звідси
dovere бути зобов’язаним il testimonio oculare наочний свідок
la patente права (документ) il coraggio [ko'rad- хоробрість,
a tipi come quello у таких типів, як d3o] мужність
цей testimoniare свідчити
commentare коментувати comprométtersi (part. взяти на себе
si rispettano поважають pass, compromesso) обов’язок
il pedone пішохід, перехожий il conducente водій авто
traversare пересікти, перейти dell'auto
на інший бік sono chiesti у тексті: спитали
formarsi утворитися

145
26A/26B
il documento документ, що viene condotto (його) везуть
personale свідчить про осо­ al commissariato до комісаріату, do
бистість відділення
il libretto di дорожній формуляр si pensa припускається
circolazione rubare вкрасти

Граматика
Пасивний стан voce passiva
èssere avvertito бут и попередж еним
Indicativo
Presente
sono avvertito, avvertita
я попередж ений, попередж ена
sei avvertito, avvertita
è avvertito, avvertita
siam o avvertiti, avvertite
siete avvertiti, avvertite
sono avvertiti, avvertite
Imperfetto
ero avvertito, avvertita ecc.
я був попередж ений, я б ула попе­
редж ена
26 Bi
Passato prossim o
sono sta to avvertito, sono sta ta
av vertita
я б ув попередж ений, попередж ена
sei sta to avvertito, sei sta ta avvertita
è sta to avvertito, è sta ta avvertita
siam o stati avvertiti, siam o sta te
av vertite
siete stati avvertiti, siete sta te
avvertite
sono sta ti avvertiti, sono sta te
avvertite
Trapassato prossim o
ero sta to avvertito, ero sta ta avvertita
ecc.

Futuro sem plice Futuro anteriore

sarò avvertito, avvertita ecc. sarò sta to avvertito, sarò stata
avvertita ecc.
C ondizionale presente C ondizionale passato
sarei avvertito, avvertita ecc. sarei sta to avvertito, sarei stata
av vertita ecc.
C ongiuntivo
Presente Passato prossim o
sia avvertito, avvertita ecc. sia sta to avvertito, sia sta ta avvertita
ecc.
Imperfetto Trapassato
fossi avvertito, avvertita ecc. fossi sta to avvertito, fossi sta ta
av vertita ecc.

146
 26В
Пасивний стан утворюється за допомогою дієслова èssere іноді за допомогою
venire (p resente, futuro sem plice, im perfetto) і participio passato, котрий узгод­
ж ується в роді і числі з підметом. Ч инник дії позначається за допомогою прий­
менника da:
Активний U na m àcchina investe un М аш ина наїжджає на хлопця.
ст ан: ragazzo.
Пасивний Un ragazzo è investito da una Хлопець збитий маш иною .
стан: m àcchina.
Un ragazzo viene investito da
una m àcchina.
Активний M aria ha invitato Carla. М арія запросила К арлу.
ст ан:
Пасивний Carla è sta ta invitata da К арла була запрош ен а М арією .
ст ан: M aria.
Якщо чинник дії відсутній у реченні, то замість форми пасивного стану можна
вживати конструкцію si + 3-я особа однини або множини.:
Si sente la sirena. = E' sen tita la sirena.
Чути сирену.
Si sentono le sirene. = Sono sentite le sirene.
Чути сирени.
Si è sentita la sirena. = E' stata sentita la sirena.
Було чути звуки (ви й ) сирени.
Si sono sen tite le sirene. = Sono sta te sentite le sirene.
Було чути вий сирен.
Si può fare qualcosa. = Q ualcosa può èssere fatto.
Дещ о може бути зроблено.

Si pensa. = E’ (или viene) pensato.

П ередбачаєт ься. = П ередбачаєт ься.
Si urla. = E' (или viene) urlato.
Виття. = Виють.

З а п а м 'я т а й т е
У формах, де потрібне допоміжне дієслово, s i + 3-я особа вж ивається з èssere:
Si è pensato. П ередбачалося.
Si è urlato. Верещ али.

В ід м ін ю в а н н я д іє с л о в а m o rire = в м е р т и 26 В2
Indicativo
Presente
m uoio [ т и ’зііо] moriam o
muori m orite
m uore m uoiono

147
26B/26C
Passato prossim o
_____
sono m orto, m orta ecc. siam o m orti, m orte ecc..
Futuro sem plice
m orrò, m orrai, m orrà, m orrem o, m orrete, m orranno■**v

Вправи 26 C
a) Д айте відповіді на запитання:
1. P erché a un incrocio si è radunata m olta gente?
2. Chi è stato investito da una m àcchina?
3. Che cosa si asp etta da un m om ento all'altro?
4. Di chi è la colpa? E perché?
5. Che cosa fa la gente intorno al ragazzo?
6. Dove è ferito il ragazzo?
7. Q uando arriva la polizìa che cosa dom anda?
8. Perché il conducente dell'auto viene condotto al com m issariato?

b) П оставте речення у пасивному стані, за зразком:

Scrivo una lèttera. - Una lèttera è scritta da me.
1. Carlo e M aria cercano un ap partam ento. 2. La signora ha com prato una
borsa. 3. L'im piegato riém pie un mòdulo. 4. Giorgio ha pagato il conto.
5. L'autom obilista rispetta і sem àfori. 6 . Ho perso le chiavi. 7. T utti evitano
quel signore. 8 . La mia am ica ha scelto una sciarpa rossa. 9. Il vìgile chiede і
docum enti. 10. Abbiamo visto un incidente. 11. L 'autoam bulanza trasporta il
ferito. 12. Carlo ha aiu tato un amico. 13. Il ragazzo attrav ersa la strada.
14. I bambini m angeranno la frutta. 15. La polizia ha trovato il colpévole.

c ) Поставте речення у множині за зразком:

Si fa quel lavoro. - Si fanno quei lavori.
1. Si è visto quell'albero. 2. Si è scritta quella lèttera. 3. Si è trovato il
colpévole. 4. Si è asp e tta ta la notizia. 5. Alle 14 si chiude lo sportello. 6. Si
paga il conto.

d ) Перекладіть цей текст:

Ha перехресті зібралося багато людей. Хлопця зачепило машиною, коли той
йшов на другий бік вулиці. Поліція і автомаш ина швидкої допомоги вже були
викликані. Люди говорять про нещасний випадок. Здається, що авто проїхало
перехрестя на червоне світло і зачепило хлопця. Навколо нього зібралось ба­
гато людей. Усі хочуть допомогти йому. Л ікар каже: “Не чіпайте його. Він
тяж ко поранений” . Нарешті прибувають два авто: швидкої допомоги і поліція.
Пораненого везуть у лікарню. Поліція вимагає у водія авто документи, та
оскільки той їх не має, його везуть до комісаріату.

148
 27A
27 Ventisette - Ventisettesima lezione
Lo scontrino perduto 27 A
Un mio carissimo amico, Fabio, andando a La Spezia aveva fatto una scappata a
Genova per venirmi a trovare. Dalla stazione mi aveva telefonato in ufficio
dicendomi che all'una sarebbe venuto a prèndermi per andare a mangiare insieme.
All'una puntuale mi aspettava sotto il portone.
- Ciao, - mi ha detto vedendomi - dove andiamo a mangiare?
- Conosco un pìccolo ristorante qui vicino dove vado spesso. Si mangia bene e
non è caro.
- Mi fido di te. Andiamo.
Dopo aver mangiato l'ho accompagnato alla stazione. Arrivati al binario stava per
salire in treno quando airimprovviso ha esclamato:
-Accidenti, quasi dimenticavo di ritirare і bagagli! Mi accompagni ancora fino al
depòsito bagagli? Per fortuna ho quasi mezz’ora prima che il treno parta.
- Si, ho ancora tempo. Vengo con te.
Davanti al bancone del depòsito non c’era molta gente.
- Mi dia quelle due valige verdi laggiù! Faccia presto, altrimenti perdo il treno!
- Sùbito signore, ma prima mi dia lo scontrino! - ha replicato l'impiegato.
- Glielo do sùbito. - ha risposto Fabio e si è messo a frugare nelle tasche del
vestito. C'èrano tanti foglietti di carta, ma nessuno scontrino. Cercava come un
disperato mentre il sudore gli scendeva per la fronte. Poi con voce affannata si è
rivolto a me:
-V uoi vedere che adesso ho perso lo scontrino? E come faccio? Niente scontrino,
niente valige.
Guardando quella faccia sudante mi veniva da rìdere, tuttavia soffocando il riso gli
ho risposto:
- Lo troverai sicuramente se cerchi con calma.
Nel frattempo ho chiamato in disparte l’impiegato e, accennando a méttere la mano
in tasca e a tirare fuori il portafoglio, gli ho detto:
- Se il mio amico non trova lo scontrino, come si può fare? L'altro, avendo capito il
mio gesto, ha replicato:
- Non si preoccupi, ci penso io! - E, afferratomi per un braccio, mi ha introdotto in
un ufficio. Qui gli ho messo in mano diecimila lire dicendogli:
- Va bene così?
- Sì, perfetto. Ora tutto è in órdine. Dica al suo amico che ho dimenticato di dargli
lo scontrino e che può avere і bagagli. - mi ha sussurrato sorridendo. Da lontano
ho veduto il mio amico tutto raggiante che sventolava un foglietto e mi veniva
incontro gridando:
- Eccolo, finalmente l’ho trovato! Avevi ragione tu. In queste circostanze ci vuole
calma. Ma tu, dove ti eri cacciato? Ti ho cercato dappertutto. Vedi, ho già ritirato le
valige e stavo quasi per andarmene senza salutarti.

149
27A
Così ho accompagnato Fabio al treno, ho aspettato che il treno partisse pensando
fra me: «Ma guarda un po', devono capitare tutte a me oggi! Prima gli ho dovuto
offrire il pranzo, poi a causa di quel maledetto scontrino ho perso le mie ùltime
diecimila lire. Adesso dovrò tornare in ufficio a piedi e mi dovrò far fare un prèstito
da un collega. E tutto questo perché è venuto Fabio e io sono un fesso».

andando = mentre коли їхав mi veniva da rìdere мені хотілося

andava сміятися
La Spezia Jla Спеція (місто в tuttavia однак, а проте
Італії) soffocando = mentre тамуючи
la scappata втеча (відхилення soffocavo
від маршруту) il riso (pi. le risa) сміх
Genova Генуя (місто в nel frattempo тим часом
Італії) chiamare in disparte відкликати убік
dicendomi = e mi ha і сказав мені accennando = mentre показуючи
detto accennavo [at-tjen-
venire a prèndere зайти за кимось ’navo]
sotto il portone під дверима tirar fuori вийняти, висунути
vedendomi побачивши мене avendo capito = зрозумівши
fidarsi di qualcuno довіряти кому- poiché aveva capito
небудь il gesto жест
dopo aver mangiato = після того, як (ми) afferràtomi (= dopo схопивши мене за
dopo che avevamo поїли che mi aveva affer­ РУ^У
mangiato rato) per un braccio
arrivato, arrivata прибулий, -а [’brat-tjo]
arrivati коли (ми) прибули méttere in mano покласти, тицьну­
il binario перон ти до рук
stare per приготуватися dicendogli = e gli ho сказавши йому
(щось зробити) detto
accidenti! чорт забирай! perfetto, perfetta досконалий, -а
il depòsito bagagli камера схову sussurrare ( про) шепотіти
[ba'ga:Ài] sorridendo посміхаючись
il bancone стійка, прилавок raggiante [rad­ сяючий, -а
presto швидко ia n te ]
pèrdere il treno спізнитися на по­ sventolare [zven-] розгойдувати, ви-
тяг ■ махувати
10 scontrino квитанція venire incontro іти назустріч
11 foglietto [fo'Xet-to] листок паперу gridando з криком
di carta la circostanza обставина
il disperato людина у відчаї cacciarsi [kat-'t/arsi] подітися, схова­
il sudore gli scendeva піт стікав у нього тися
[Jen-1 per la fronte по обличчю pensando fra me = e думаючи про себе
affannato, affannata у тексті: голос, що pensavo fra me
затинався ma guarda un po’! Диви-но!
niente scontrino, нема квитанції - capitare трапитися
niente valige нема багажу devono capitare tutte повинно було тра­
guardando = mentre дивлячись a me oggi! питися таке зі
guardavo мною сьогодні!
la faccia ['fat-t/al обличчя offrire (part. pass. запропонувати;
sudante спітнілий, -а offerto) запросити (на
обід, до театру)

150
 27A/27B
a causa di через...; з причини... il collega {pi. і col- колега
farsi fare un prèstito попросити у борг leghi)
da в... il fesso бовдур

Граматика
Дієприслівник-герундій gerundio 27 Ві
1 . проста форма або форма теперішнього часу

entrare véndere finire

-are -ere -ire
entrando vendendo finendo
входячи продаю чи кінчаю чи

2 . складна форма або форма минулого часу

essendo en trato , avendo venduto avendo finito

essendo en trata продавш и скінчивш и
увійш овш и

Герундій утворюється від основи im perfetto:

dire die -evo die -endo
fare fac -evo fac -endo
porre pon -evo pon -endo
Виняток: èssere -- essendo
Вживання герундія (або дієприслівника) 27 В2
Esce ridendo. Він виходить сміючись.
Escono ridendo. Вони виходят ь сміючись.
Герундій не змінюється за особами та числами. На українську мову його мож­
на перекласти або дієприслівником, або повним реченням:
1 . складнопідрядним:
Mi ha telefonato dicendomi (= e mi Він зат елеф он ував м ені і сказав...
ha detto) .
2 . підрядним умовним:
Partendo (= se partiam o) presto Якщ о (м и ) виїдем о рано, то доїдем о
arriverem o in tem po. вчасно.
3. підрядним часу:
Vedendo (= quando ho veduto)
Carlo venire ho aperto la porta. П обачивши, що йде К арло, я відчинив
Avendo veduto (= quando avevo або Коли я побачив, що йде К арло, я
veduto) Carlo venire ho aperto la відчинив.
porta.

151
27В
4. підрядним причини:
Essendo (= perché sono) stanco mi О скільки я вт ом ився, я сідаю .
siedo.
Avendo ricevuto (= poiché ho ri- О скільки я от римав т вого лист а,
cevuto) la tua lèttera ti rispondo о д р а зу відп овід аю тобі.
sùbito.
5 підрядним допустовим:
Італійський герундій супроводжується часткою pur:
P ur vivendo (= benché vivo) da m olto Хоч я вже давно живу у Римі, я не
a Roma non conosco tu tta la città. зн аю цього міст а.
Запам'ятайте:
Особові займенники у dativo (давальний відмінок), accusativo (знахідний від­
мінок) (окрім Loro), а також сі і пе входять останнім складом до форми ге­
рундія:
G uardandolo (= quando lo guardo) in Коли я дивлю сь йому в обличчя, мене
faccia mi viene da ridere. р о зб и р а є сміх.
Avendo dato (= dopo che ho dato) Д авш и їм га зе т у, я йду.
loro il giornale esco.
Avendoglielo detto (= dopo che glielo С казавш и йому це, я від ч ув себе
avevo d etto) mi sono sentito più спокійніш е.
tranquillo.
Andandoci (= m entre andiam o là) ne Поки будем о йти т уди, поговорим о
parlerem o. про це.
Дієприкметник теперішнього часу - participio presente 27 В3
entrare véndere finire
entrante vendente finente
(т о й ), що входит ь (т о й ), що п родає (т о й ), що за к ін ч ує

Нетипові форми:
fare - facente, dire - dicente, condurre - conducente, bere - bevente.
Це маловживана форма у італійській мові. На українську перекладається підряд­
ним означальним реченням, якщо не існує прикметника з тим самим значенням,
як, наприклад, у реченні:
Guardo quella faccia sudante (= che Я дивлю сь на це спіт ніле обличчя і
suda) e rido. сміюсь.
Participio p resente узгоджується з іменником тільки у множині:
Mi piace vedere queste facce ridenti. М ені подобаєт ься бачити усм іхнені
обличчя.
Дієприкметниковий зворот 27 В4
Утворюється за допомогою дієприкметника із залеж ними від нього словами або
й без них. Змістовно дорівнює підрядному реченню. Дія, позначена через
дієприкметник, передує дії присудка. Д ієприкметник узгодж ується у роді і числі
з безпосередньо залеж ним від нього іменником.
M aria alzàtasi (= dopo che si era alzata) П ісля т ого, як М арія вст ала, вона
ha aperto la finestra. відчинила вікно.

152

V enuto Carlo (= dopo che Carlo sarà
venuto) andrem o al cinem a.
Scritta la lèttera (= dopo che ho scritto
la lèttera) esco.
27B/27C
Як прийде К арло, ми підемо у кіно.
Н аписавш и лист а (п ісля т ого, я к я
написав л и с т а ), я уходж у.

Особові займенники (крім loro), а також сі, пе входять до складу дієприкмет­

ника у звороті:
M andàtale la lèttera asp etto la sua П ісля т ого, як я надіслав їй лист а, я
risposta. чекаю на її відповідь.
M andata loro la lèttera asp etto la П ісля т ого, як я н адіслав їм лист а,
risposta. я чекаю на їхню відповідь.

Узгодження відбувається і з особовим займенником в accusativo:

Vedùtolo lo saluto.
Vedùtala l'ho salutata.
M andatag liela (la = lèttera) aspetto la
risposta.
M an d a tala loro asp etto la risposta.
M andategliene (ne = lettere) due as­
petto la risposta.
Як тільки я його бачу, я віт аю ся з
ним.
Як тільки я її побачив, я її привіт ав.
Після т ого, я к я надіслав їй його
(л и ст а ), я чекаю на її відповідь.
П ісля т ого, як я н адіслав їм його, я
чекаю на їхню відповідь.
П ісля т ого, як я н адіслав йому два
(ли ст и ), я чекаю на відповідь.

Вправи 27 C
a ) Дайте відповіді на запитання:
1. Perché Fabio ha telefonato dalla stazione di G enova al suo amico?
2. Dove hanno m angiato і due amici?
3. Dopo aver m angiato dove sono andati?
4. Che cosa ha dim enticato Fabio?
5. Dove sono andati a ritirare il bagaglio?
6 . Perché l'im piegato non ha dato le valige a Fabio?
7. Che cosa ha fatto allora l'amico?
8 . Che cosa ha detto l'im piegato all'am ico?
9. L'amico, uscendo dall'ufficio, chi ha visto che gli veniva incontro?
10. Perché l’amico è stato un fesso?
b) Замініть підрядне речення на герундій (дієприслівник) за зразком:
Perché ho fame entro in un ristorante. - Avendo fame entro in un ristorante.
1. Quando vedo і miei amici li saluto. 2. M entre mangio leggo il giornale.
3. Benché sia tardi voglio finire questo lavoro. 4. S tasera non posso uscire
perché sono sola a casa. 5. Se cam m iniam o svelti arriviam o prima. 6 . Quando
vai dal tabaccaio com pram i і francobolli! 7. Parlerem o m entre cam m iniam o.
8 . Perché era m alato non è potuto venire. 9. Se lo dice lui è vero. 10. M entre
andavo in ufficio ho visto un incidente. 11. Perché lo volevo vedere sono
andato da lui. 12. Sebbene gli avessi detto la verità non mi ha creduto. 13. Se
gli telèfoni sùbito lo trovi ancora a casa. 14. Benché li avessi invitati più volte
non sono mai venuti. 15. Poiché ci eravam o svegliati tardi abbiamo perso il
treno.

153
27C/28A
c ) Замініть герундій на підрядне речення за зразком:
Non avendolo visto sono andato via. - Poiché non l'avevo visto sono andato via.
1. Essendo finito lo spettàcolo siam o ritornati a casa. 2. Essendo arrivati tardi
non siam o potuti entrare. 3. Non sapendolo fare ho chiesto a M ario di aiutarm i.
4. P u r avendogli scritto più volte non ho avuto nessuna risposta. 5. Avendo
perso le chiavi non sono potuto entrare. 6 . Avendo bevuto troppo caffè non ho
potuto dormire bene. 7. P ur essendo stato in Italia m olte volte non so bene
l’italiano. 8 . Arrivando tardi non mi ha più trovato. 9. Avendo incontrato Luigi
gli ho parlato di te. 10. Andando in ufficio incontro il mio amico.
d ) Замініть підрядне речення на дієприслівниковий зворот за зразком:
Dopo che aveva finito di m angiare se n ’è andato. - Finito di m angiare se n’è
andato.
1. Dopo che avevo accom pagnato Lucio alla stazione sono ritornato a casa.
2. Dopo che і miei amici èrano partiti ho telefonato a M ario. 3. Dopo che le ho
incontrate le ho salu tate. 4. Dopo che gli avevo detto quello che pensavo non
l’ho più visto. 5. Dopo che la m am m a se n ’è andata і bambini guardano la
televisione. 6 . Dopo che aveva scritto la lèttera è andato alla posta. 7. Dopo
che Gianni era uscito è arrivato M ario. 8 . Dopo che il treno è partito usciamo
dalla stazione.
e ) Перекладіть текст, вживаючи вказані у дуж ках граматичні форми:
Фабіо зателеф онував з вокзалу своєму другові і сказав йому (ге р у н д ій ), що
хоче піти пообідати з ним. Обидва друзі, після того, як пообідали (ге р у н д ій ),
попрямували (p a ssa to prossim o ) до вокзалу. Прибувш и туди
(дієприкм ет никовий зв о р о т ), Фабіо вж е приготувався сісти у потяг, коли
раптом помітив (p a ssa to p ro ssim o ), що в нього нема з собою багаж у. Тоді
обидва пішли до камери схову, але Ф абіо ніяк не міг знайти квитанцію (на
багаж ). Він ш укав без жодного результату в кожній кишені. О скільки його
друг хотів (ге р у н д ій ) допомогти йому, він тицьнув до рук службовцю 10
тисяч лір, щоб отримати багаж без квитанції. Тим часом Фабіо знайшов-таки
квитанцію і взяв валізи. Потім він поїхав. Бідолашний друг, навпаки, був
змуш ений повертатися пішки до роботи, тому що не мав (ге р у н д ій ) більше
грошей (з собою).
Не забудьте перевірити Ваш переклад за ключем.

28 Ventotto - Ventottesima lezione

Dall'orologiaio 28 A
Ero entrato dall'orologiaio per ritirare il mio vecchio orologio che avevo portato a
riparare. Gli avevo appena dato lo scontrino quando entrarono due ragazzi sui
sédici anni: uno piuttosto grassottello e basso, l’altro alto e magro. Si avvicinarono
al commesso e gli chièsero:
-Vorrem m o un orologio digitale a quarzo, come quelli che sono in vetrina. Il
commesso tirò fuori da un cassetto diversi orologi.
- Non vogliamo questo gènere. Sono troppo cari per noi.

154
 28A
- Che cosa volete allora?
-G lie lo abbiamo già detto, ma forse non ci siamo spiegati bene. Vogliamo un
orologio giapponese di quelli che hanno sul quadrante un minùscolo calcolatore
elettrònico. - spiegò con aria severa il grassottello.
-A h , ora ho capito. Ve li mostro sùbito. Come vedete ne abbiamo un grande
assortimento.
- Ecco vogliamo questo. Ma і càlcoli che fa sono giusti? - domandò il magro.
- Provatelo!
- M i sembra che sia adatto al nostro scopo. Ma chi glielo dice adesso? -
confabularono fra loro.
-G lielo dico io. - sussurrò il magro. - Vedrai, riuscirò a convìncerlo. E tutto d'un
fiato parlò:
- Ce lo presta fino a domani alla mezza? Glielo riportiamo al più tardi all'una meno
un quarto.
- Cosa? Prestàrvelo? Vi ha dato di volta il cervello? Chi vi conosce? - obiettò il
commesso.
- Come non ci conosce? Lui - e indicò il grassottello - abita nello stesso palazzo
della sua fidanzata. Si conóscono bene; anzi è un suo lontano cugino. E io sono
l'amico del lontano cugino della sua fidanzata. Adesso ci conosce. Come vede
siamo quasi parenti.
-A n ch e se vi conoscessi, non potrei darvi l'orologio in prèstito. Chi mi garantisce
che non lo rompiate e che me lo riportiate. E poi a che cosa vi serve un orologio
nuovo se ne avete ciascuno uno al polso. - insistè il commesso.
- E’ vero quello che dice. - ribattè il magro. - Ma domattina abbiamo un compito in
classe di matemàtica. Sa, uno di quelli difficili con molti càlcoli. Il professore ci ha
proibito di adoperare le macchinette. Ci dica, lei era bravo in matemàtica quando
andava a scuola?
- Chi, io? - rispose sorpreso il commesso.
- Sì, proprio lei. Ci risponda, svelto!
- Beh, non ero un asso ...
-A llora può capirci. Vede, anche noi non siamo forti in matemàtica, soprattutto nei
càlcoli. Per questa ragione abbiamo pensato di sostituire la macchinetta con un
orologio. Così il professore non se ne accorge e non ci roviniamo la media.
- M a questo è un bell'inganno, -obiettò il commesso. - A i miei tempi noi
studiavamo; voi invece cercate d'ingannare voi stessi...
- Ma ci spieghi un po’, - l'interruppe il grassottello - perché allora і professori ci
perméttono di usare questo mezzo fin dalla scuola media e poi all’improwiso ce lo
proibiscono. Sanno bene che non sappiamo fare і càlcoli.
-N o n so perché facciano così, ma avranno le loro ragioni, -ta g liò corto il
commesso. - L'orologio non posso prestàrvelo. Mi dispiace.
- Proveremo da un altro che abbia і figli che vanno a scuola ...
- Ma no, lo ruberemo. - l’interruppe il magro. - Arrivederla e grazie. Così dicendo
uscirono.

155
28A
l’orologiaio годинникар; годин­ obiettò (він) заперечив
[orolo'd3a:io] m никовий майстер indicò (він) показав
riparare лагодити il palazzo палац; великий
10 scontrino квитанція будинок
entrarono (вони) увійшли la fidanzata наречена
sui sédici anni років шістнадцяти anzi навіть
piuttosto grassottello, товстенький, -а il lontano cugino троюрідний брат
grassottella il parente родич
basso, bassa низького зросту dare in prèstito дати на час, дати
alto, alta r високий, -а на зріст у борг
magro, magra худий, -а garantire (-isco) гарантувати
si avvicinarono (вони) наблизились rompere (part. pass. розбити, зламати
chièsero (вони) спитали от rotto)
l'orologio m digitale a електронний го­ servire бути корисним
quarzo [ku'artsoj динник il polso зап'ястя
(наручний) insistè (він) наполягав
tirò fuori (він) вийняв ribattè (він) заперечливо
11 cassetto шухляда відповів
diverso, diversa різний, -а il compito in classe di контрольна робота
il gènere l‘d3t:nere] тип, вид; жанр matemàtica з математики
giapponese японський, -а proibire (-isco) заборонити
il quadrante циферблат adoperare користуватися
minùscolo, minùscola дуже малий, -а; la macchinetta машинка (мікро­
крихітний, -а калькулятор)
il calcolatore elettrò­ електронний каль­ bravo, brava вмілий, -а
nico (pi. elettrònici) кулятор andare a scuola ходити до школи
spiegò (він) пояснив rispose (він) відповів
con aria severa з суворим вигля­ sorpreso (part. pass. здивований,-а
дом sorprèndere)
il grassottello товстунчик l'asso m ас; туз (карта)
l'assortimento m асортимент soprattutto особливо
il càlcolo рахунок, рахуван­ la ragione [ra^o in e] причина, засада
ня; розрахунок per questa ragione тому; на цій засаді
giusto l'd 3usto], вірний, -а sostituire (-isco) con замінити (кимось,
giusta чимось)
domandò (він) спитав accòrgersi di qc. помітити (щось)
il magro худа людина (part. pass, accorto)
adatto, adatta a той, що підхо­ rovinare зруйнувати, зни­
дить; присто­ щити
сований, -а la media середній бал
lo scopo мета l'inganno m обман
confabularono (вони) поговорили ai miei tempi у мої часи; за мого
між собою дитинства
sussurrò (він) прошепотів studiare вчитися
tutto d'un fiato на одному подиху ingannare обманювати
parlò (він) заговорив un po’: ci spieghi un поясніть-но для
prestare дати на час, дати po’ нас!
у борг interruppe (він) обірвав
riportare повернути (промову)
al più tardi якнайпізніше perméttere (part. дозволити
vi ha dato di volta il у вас мозок схибив? pass, permesso)
cervello?

156
 28A/28B
usare [-z-] вживати; користу­ tagliò corto (він) різко обірвав
ватися (розмову)
il mezzo l'mEd-dzo] засіб uscirono (вони) вийшли
fin da починаючи з...

Граматика
Passato remoto типових дієслів І, II, III дієвідмін 28 Ві
entrare véndere finire
entrai vendei finii
я увійшов, -ла я продав, -ла я скінчив, -ла *1
. .. •lf j І ' д ...
entrasti vendesti ■finisti
entrò vendè (або vendette)
?!n?
entrammo vendemmo finimmo
entraste vendeste finiste
entràrono vendérono (або vendèttero) finirono

Запам’ятайте
За цією таблицею утворюють passato rem oto всі дієслова І дієвідміни, за винят­
ком dare, fare і sta re; III дієвідміни, за винятком apparire (з ’явитися), dire
venire.
Дієслова II дієвідміни (-е ге ) у своїй більшості мають особливі форми для passato
remoto. За таблицею відмінюються ті дієслова, що утворюють participio passato з
суфіксом -uto.

Passato remoto дієслова avere (a vu to ) 28 B2

ebbi я мав avemmo
avesti aveste
ebbe èbbero

Passato remoto нетипових дієслів 28 B3

chièdere rispóndere accòrdersi
chiesi risposi mi accorsi
я спитав, -ла •
я відповів,
— 1 7 # , »
і
-ла ; я помітив, -ла
chiedesti rispondesti t| accorgessi
chiese rispose si accorse
chiedemmo rispondemmo ci accorgemmo
chiedeste rispondeste vi accorgeste
chièsero rispósero si accòrsero

Запам’ятайте:
1. Особливі форми - це тільки 1-а особа однини та 3-я особа однини і множини.
Тобто, три форми типові, три - особливі.
2. Особливість трьох зазначених форм полягає як у нетиповому закінченні, так і
в зміні основи дієслова.

157
28В
Passato remoto дієслів - особливі форми, що є в уроках 1 - 28:
accèndere accesi, accendesti
accògliere accolsi, accogliesti
chiùdere chiusi, chiudesti
condurre condussi, conducesti
(таким самим чином: introdurre)
conóscere conobbi, conoscesti
convìncere convinsi, convincesti
córrere corsi, corresti
(таким самим чином: trascó rrere)
discùtere discussi, d iscutesti
lèggere lessi, leggesti
m éttere misi, m e tte sti
(т аким самим чином: com prom éttersi, p erm éttere, prom éttere, rim éttersi,
sm éttere)
nàscere nacqui, nascesti
pèrdere persi, perdesti
piacere piacqui, piacesti
( таким самим чином: dispiacere)
piòvere piovve
porre posi, ponesti
(таким самим чином: com porre, ricom porre)
prèndere presi, prendesti
(т аким самим чином: riprèndere, sorprèndere)
rìdere risi, ridesti
( таким самим чином: sorridere)
rim anere rim asi, rim anesti
riscuòtere riscossi, riscotesti
rivòlgere rivolsi, rivolgesti
rom pere ruppi, rom pesti
(т аким самим чином: interróm pere)
sapere seppi, sapesti
scégliere scelsi, scegliesti
scéndere scesi, scendesti
scrivere scrissi, scrivesti
soggiùngere soggiunsi, soggiungesti
spìngere spinsi, spingesti
succèdere successi, succedesti
tenere tenni, ten esti
(т аким самим чином: tenerci, m an ten ere)
tìngere tinsi, tingesti
tògliere tolsi, togliesti
vedere vidi, vedesti
(таким самим чином: rivedere)
venire venni, venisti
(таким самим чином: intervenire)
vìvere vissi, vivesti
volere volli, volesti
(таким самим чином: volerci)

158
 28B/28C
Значення і вживання passato remoto Zo D4
P assato rem oto означає “м инуле, віддален е в часі". У розмовній мові
зустрічається не дуже часто, якщо це не діалект. Оскільки в Італії багато людей
обирає місцевий варіант для повсякденного мовлення, то навіть у розмові можна
почути форму passato rem oto замість passato prossim o. Але без passato rem oto
не можна читати ні газет, ні часописів, ні романів. Ц я форма для письмової
продукції. І оскільки у passato rem oto невпізнанно зміню ється основа дієслова,
радимо приділяти багато уваги вивченню цього минулого часу

1. P assato rem oto має бути у реченні, де є будь-яка минула дата:

Il grande Leonardo nacque nel secolo Великий Л еон ардо народився в XV
XV e mori nel XVI. ст оріччі, вм ер в XVI.
2. P assato rem oto відповідає дієслову доконаного виду в українській мові
(im perfetto іноді відповідає недоконаному виду).
Mio padre partì per la G erm ania. М ій бат ько поїхав до Німеччини.
Due anni fa incontrai M ario. Д ва роки тому я зуст р ів М арію .
3. P assato rem oto використовується, щоб передати низку дій третіх осіб, коли ці
дії йдуть одна за одною:
І due ragazzi entrarono e si avvici- О бидва хлопці увійш ли, наблизились
narono al com m esso, e lo salutarono, до п родавця і привіт али його.
4. P assato rem oto використовується, коли одна дія перервала розвиток іншої:
Gli avevo appena dato lo scontrino Я саме дав йому квит анцію , але
quando entrarono due ragazzi. увійш ли два хлопчики.

Вправи 28 С
a ) Д айте відповіді на запитання:
1. Come èrano і due ragazzi en trati dall'orologiaio?
2. Che gènere di orologio volevano?
3. Perché volevano farsi prestare (взяти в позику) un orologio?
4. Il com m esso prestò loro l'orologio?

b ) Поставте речення в passato rem oto:

Carlo va dall'orologiaio e ritira il suo vecchio orologio. Vede in vetrina molti
begli orologi e vuole com prarne uno. Chiede al com m esso: - Q uanto costa
questo? - e ne indica uno. Il com m esso risponde: - M ezzo milione. - E' bello,
- rèplica Carlo - ma per me è troppo caro. G razie. - Ed esce dal negozio con il
vecchio orologio al polso.

c ) Н азвіть початкову форму (інфінітив) поданих дієслів:

vide ten esti seppe
leggeste rimasi togliesti
pèrsero volle rom pem m o
visse m isero convinsi

159
28C/29A
d ) Н азвіть основу і число дієслова:
Н априклад: discùssero = 3-я особа множини.
venne tennero nàcquero
conóbbero partii correm m o
prese andam m o chiuse
e ) П оставте дієслова, подані в дуж ках, в passato rem oto або в passato im perfetto:
(E ssere) una bella m attina di settem b re e (fare) ancora caldo. Giacomo
(prèndere) la m àcchina e (andare) a trovare і suoi amici che (avere) uno chalet
in m ontagna. Gli ci (volere) due ore per arrivare perché la strada (èssere) brutta
(п о га н и й ). Q uando infine (arrivare) і suoi amici (stare ) per uscire. Gli
(chièdere) se (volere) andare con loro. - No, - (rispóndere) Giacom o -
preferisco riposare e asp ettare il vostro ritorno. - Così gli amici (uscire) soli.
f) П ерекладіть текст, перевірте Ваш переклад за допомогою ключа:
Коли я був у годинникаря, увійшли два хлопчики: один був товстенький і
малий, інший - худий і високий. Вони хотіли подивитися електронний на­
ручний годинник з маленьким електронним калькулятором. Знайш овш и та­
кий годинник, вони спитали у продавця, чи не може він позичити їм його, бо
вони мали писати контрольну роботу з математики, а розрахунки були надто
складними. Продавець приголомшено глянув на них і відповів їм, що не може
позичити їм годинника. Хлопці спробували переконати його, але не мали
успіху. Відтак обидва пішли ш укати (a n d a re in cerca) іншого годинникаря.
g ) П ерекладіть на українську мову текст 28 уроку; потім Ваш український текст
знову перекладіть на італійську мову і порівняйте новий переклад з оригіна­
лом.

29 Ventinove - Ventinovesima lezione

L'abusivo 29 A
Ignazio arrivò a casa tutto sconvolto.
- Dammi il giornale! - disse a sua moglie.
- Mi dispiace, ma oggi non l'ho comprato.
- Allora accendi sùbito il televisore! Accidenti, è troppo tardi! Il telegiornale è già
finito.
- Si può sapere che cosa è successo? E' morto il Papa? E' scoppiata la guerra?
- gli fece lei allarmata.
- Macché, beata te che vivi sulla luna! Davvero non sai niente? Stamattina in
ufficio tutti parlavano della nuova legge sul condono delle tasse per le costruzioni
abusive. Tutti èrano preoccupati. Chi aveva aperto una porta nell'appartamento,
chi aveva demolito una parete per fare una stanza più grande. Insomma tutti
rientravano nella nuova legge. Ci rientriamo anche noi. Nella casa al mare sulla
terrazza abbiamo fatto una veranda. Non abbiamo chiesto il permesso, ne
denunciato la trasformazione al catasto. Ti ricordi in quale anno l'abbiamo fatta?
- No, è tanto tempo fa. - fu la risposta gèlida della moglie che non capiva niente di
quello che diceva il marito.
- Non ti ricordi nemmeno se è stata fatta prima del '60?

160
 29A
- Penso di sì. A quell'epoca si poteva fare. Non ti ricordi che chiedemmo anche
alParchitetto?
- S ì , è vero. Ma oggi questo non è più vàlido. Tutti і cittadini debbono denunciare
se hanno fatto trasformazioni in casa o costruito senza permesso prima del '60 per
mettersi in órdine con le tasse e il catasto.
- Ma il governo è diventato matto. Allora tocca a quasi tutti gl'italiani. Sei sicuro di
quello che dici?
- Eccóme! Ti dirò di più. C'è solo un mese di tempo per autodenunciarsi. Lo Stato
però è giusto. Secondo il periodo in cui uno ha costruito abusivamente e secondo
quello che ha fatto paga in maniera diversa. Paghi l'«una tantum» e lo Stato ti
assolve dal tuo peccato.
- E adesso che vuoi fare?
- Bisognerà che vada a parlare con il geòmetra per le misure precise della veranda
e poi denuncerò quella veranda che hai voluto tu ...
- lo? Ma non ti ricordi che sei stato proprio tu a volerla.
- Tu o io è la stessa cosa. Il problema è ...
- lo, se posso darti un consiglio, aspetterei. Forse la legge cadrà ...
- Non è possibile. Questo governo fa sul serio.
Così Ignazio, dopo che ebbe mangiato, uscì per andare a comprare il giornale. Ma
non ne trovò nessuno. Telefonò al geòmetra, ma anche lui non c'era. Andò in
cerca dei suoi amici, ma anche questa volta senza fortuna. Con un diàvolo per
capello e stanco morto la sera tornò a casa e si mise davanti al televisore per
sapere le ùltime notizie. Era vero. Doveva autodenunciarsi per quella veranda
diventata abusiva. La mattina dopo si diede malato in ufficio e andò al Comune per
avere informazioni più precise. Anche lì non sapevano niente. Tornato a casa
aggredì sua moglie:
- Adesso mi prende un infarto e muoio. - E si sprofondò in poltrona con la testa fra
le mani.
Sua moglie stette un po' a guardarlo e poi gli disse:
- Smetti di fare il buon cittadino! Non fartene un caso di coscienza! Ci sono milioni
d’italiani che si trovano nella tua situazione. - E, porgendogli un bicchiere di vino,
continuò:
- Bévici sopra e non pensare più alle tasse! Faremo come tutti gli altri. Ignazio
bevve il bicchiere di vino, poi se ne versò un altro e infine andò a letto. Passarono
quindici giorni. Ignazio non aveva ancora deciso se autodenunciarsi о no. Il
quindicèsimo giorno, appena ebbe acceso il televisore, sentì una voce che diceva:
«la legge sul condono per l’abusivo è caduta».
- C h e stùpido sono stato, per poco non mi veniva l'infarto! Aveva ragione mia
moglie: questo governo è più matto degli altri.

l'abusivo l-z-1 m зловживання il telegiornale теленовини

sconvolto {part. pass, приголомшений [teledjor'nade]
від sconvòlgere. il Papa {pi. і Papi) Папа Римський
pas. rem. sconvolsi) scoppiare вибухнути; спалах­
disse (він) сказав нути

6. С ам овчитель італійської мови

161
29A
la guerra [gu'tr-ra] війна il govern o уряд
allarm ato стривожений toccare a qualcuno стосуватися ко-
la luna Місяць гось
davvero насправді, дійсно eccóm e! Ще б пакІ
la le g g e ['led-d 3 e l sul закон про відміну autodenunciarsi заявити про свою
condono delle ta sse податку провину
la costru zion e будова, будівля, 10 S ta to країна; штат
будівництво g iu sto [!d 3 usto] у тексті: справедли­
abusivo [-z-], abusiva протизаконний, -а вий
èsse re preoccupati бути занепокоєни­ secon d o згідно з...
ми 11 periodo період; відрізок
aprire una porta у тексті: прорубати часу
двері в мурі ab u sivam en te [-z-] протизаконно
dem olire (-isco) знести, демонту­ in m aniera diversa іншим способом
вати «una tantum * якась сума; кво­
dem olire una parete знести стінку та
insom m a в цілому assòlvere {part. pass. звільнити, призна­
rientrare in у тексті: підпадати a sso lto , pass, rem ти невинним
під... a sso lsi)
la veranda веранда il peccato гріх
il perm esso дозвіл il geòm etra геодезист, топо­
denunciare заявити, повідоми­ [d3e'D:metra] {pi. і граф, укладач
[denun'tjaire] ти g eòm etri) плану
la trasform azione зміна; у тексті: la m isura [mi'zu:ra] розмір, мірка
перебудова, пере­ preciso [pre'tjiizo], точний, -а
планування precisa
il ca ta sto кадастр, земельний cadrà {futuro від впаде; (закон) не
офіс cadere, pass. rem. буде прийнятий
è tanto tem p o fa це було так дав­ caddi)
но fare su l serio робити щось не
fu був (була) жартуючи
la risposta відповідь con un diàvolo per злий як чорт
gèlido [rd5c:lido], холодний, -а; зале­ capello
gèlida денілий, -а la m attina dopo наступного ран­
prima del '60 раніше 1960 року ку
(цифри, що вказу­ si diede m alato (він) сказав, що
ють на X X століт­ хворий
тя, мож уть il C om une Комуна, орган
позначатися апо­ місцевої влади та
строф ом ) територіальна
penso di si думаю, що так одиниця в Італії
a qu ell’epoca у ті часи, у той aggredire (-isco) напасти, атакува­
період ти
l’arch itetto [arki'tet- архітектор mi prende un infarto мене схопить
to] m інфаркт
vàlido, vàlida дійсний, -а (про sprofondarsi піти на дно, зану­
документ) ритися; у тексті
il cittad in o [tjit- громадянин вж ито в п ерен ос­
ta'diino] ному значенні
costruire (-isco) (по)будувати la poltrona крісло
m éttersi in órdine con привести в поря­ s te tte un po' a guar­ постояла, подиви­
док darlo лась на нього

162
 29A/29B
sm e tti di fare il buon досить прикида­ il bicchiere [bik- склянка
cittadino! тися занадто по­ ki'tire]
рядним громадя­ bévici sopra запий
нином! bevve (він) випив
il caso [-z-] di c o ­ справа честі versarsi налити собі; влити
scien za [koj-'ftntsa] в себе
non fartene un caso не роби з цього quindici giorni два тижні
di coscienza! справу честі! decidere [de'tji:dere] вирішити, відва­
la situ azion e ситуація, обстави­ {part. pass, deciso житися
ни [-z-]f pass. rem.
pòrgere [pord^ere] простягти decisi [ z-D
(part. pass, porto, per poco non mi мало інфаркт мене
pass. rem. porsi) veniva un infarto не схопив

Граматика
P a s s a t o r e m o to 29 Ві
b e re d a re d ire èsse re fare s ta re
»
bevvi diedi dissi f ^ f u i' ,f f feci ste tti
я випив я дав я ск а за в я був я зробив я ст ояв
(-л а ) (-л а ) (-л а ) (б у л а ) (-л а ) (-л а ).
bevesti desti dicesti fosti facesti stesti
bevve diede disse fu fece ste tte
bevem m o dem m o dicem m o fum mo facem m o stem m o
beveste deste diceste foste faceste ste ste
bévvero dièdero dissero fùrono fecero stè tte ro

T r a p a s s a t o r e m o to 29 B2
Цей час утворюється за допомогою a vere чи èssere в passato rem oto та participio
passato відмінюваного дієслова:
ebbi detto і т .д., avem m o detto і т.д.
fui stato, stata і т.д., fummo stati, sta te і т.д.
Ця форма зустрічається виключно у підрядних реченнях часу, дія яких безпосе­
редньо передує у часі дії головного речення. У головному реченні має бути
passato rem oto.
Quando ebbi finito di m angiare andai da Я к т ільки я скінчив їсти, то піш ов
M ario. до М аріо.
Dopo che furono arrivati і nostri amici Як тільки з'явилися наш і д р узі, ми
m angiam m o. поїли.

163
29B/29C
Узгодження часів дійсного способу indicativo 29 В3
І т»_______________
Головне речення - * С
Яг * * * * * 1 < І: І
І Підрядне^ речення І * І?
___________ _____ ____ _ V •»>• *"
І 4 І і- 1 \ che Luigiè venato: f iì;. f ^ , * ;
щ9 * %f § ^ і -— (передування: passato prossimo) wJ *
Dice" > che Luigi vIieLn ui* «1 ♦t l*J , ,f J t T !: ' ■ І
' ( presente j s | J * 4 (однрчйснісМіЛ presente) ,
S " •' ' Ї *• « * * ì Ч 1 ; -j *. • I • “ f •#
. che Luigi verrà.
( |4 | (майбутня dini'futuro semplice)

ь*г u t» *
і і І
che Luigi èra venuto.
( передування: trapassato prossimo ) J |
f Ho detto , dicevo, avevo
* | detto, dissi > che Luigi veniva,
(passato prossimo, (одночасність: imperfetto) I ‘*
, imperfetto, trapassato
„щ иж *, ^ che Luigi sarebbe venuto. »;:
j. prossimo, passato remota) (мойВу^ я дія і condizionale’passato)
і -„ і. І 1 « _ І І, V * *■ -, * H v - * Щ. Г

Вправи 29 С
a ) Д айте відповіді на запитання:
1. Perché Ignazio arrivò a casa tu tto sconvolto?
2. La moglie si ricordava quando era sta ta co stru ita la veranda?
3. Perché non avevano chiesto il perm esso per costruire?
4. Che cosa fece Ignazio dopo aver m angiato?
5. La m attina dopo dove andò?
6. La sera che consiglio gli diede la moglie?
7. Che cosa successe quìndici giorni dopo?

b) П оставте присудок головного речення у passato rem oto і зробіть відповідні

зміни у підрядному реченні:
Un giorno Alberto mi telefona dicendomi che è m alato e che non può venire da
me. Gli rispondo che andrò io da lui.
Verso sera dopo il lavoro vado da lui. Mi viene ad aprire in pigiama con una
bottiglia di w hisky in mano. - Che fai? - gli chiedo. - Sei m alato e bevi? -
Proprio così, questa è la miglior m edicina (л ік и ) per il raffreddore. - mi
risponde. Ci sediam o nel salone e aspettiam o che arrivi sua moglie che è andata
a fare spese. Dopo che è to rn ata a casa m angiam o e parliamo insiem e. La sera
tardi ritorno a casa e mi m etto sùbito a letto perché la m attina dopo mi devo
alzare presto.

c ) П ерекладіть текст:
Ігнаціо прийшов додому і сказав, весь приголомшений, дружині: “Д ай мені
газету!” “М ені шкода, але сьогодні я не купила газету”. Т акож було запізно
для теленовин. Д руж ина спитала в нього, що трапилось, і Ігнаціо відповів їй,

164
 29C/30A
що уряд виробив новий закон про відміну податку на незаконні будівлі.
Оскільки вони також збудували веранду без дозволу, то підпадали під закон.
Ігнаціо хотів би також дізнатися у дружини про рік, коли була збудована ве­
ранда. Але дружина не пам ’ятала цього. Потім, як тільки поїв, Ігнаціо пішов з
дому у пошуках інформації, але без всякого успіху. Наступного дня він ска­
зав, що хворий, і пішов до Комуни, але й там нічого не знали.
П овернувш ись додому, він впав у крісло, охопивши голову руками. Д ру­
ж ина подивилась на нього, налила йому склянку вина і сказала, що він
більше не повинен думати про податки.
За два тижні потому Ігнаціо так і не зробив нічого. На п’ятнадцятий день
він увімкнув телевізор і почув, як голос (диктора) каж е: “Закон про відміну
податку на незаконні будівлі провалився”.

ЗО Trenta - Trentesima lezione

Un fazzoletto per soffiarsi il naso 30 A
Il signor Veneranda entrò in un negozio di mercerìa e, alla commessa che gli
venne incontro, chiese un fazzoletto.
- C h e tipo di fazzoletto vuole? -c h ie s e la commessa al signor Veneranda,
prendendo alcune scàtole dagli scaffali e mostrando diversi tipi di fazzoletti.
- Un fazzoletto qualsiasi - disse il signor Veneranda.
Il signor Veneranda prese un fazzoletto da una scàtola, lo spiegò, si soffiò il naso e
riconsegnò il fazzoletto alla commessa.
- M a ... - balbettò la commessa confusa.
- Ma che cosa? - chiese il signor Veneranda.
- Lei l'ha adoperato. - disse la commessa prendendo il fazzoletto con due dita,
delicatamente. - Ha adoperato il fazzoletto per soffiarsi il naso! -
- Che cosa dovevo soffiarmi col fazzoletto? Le orecchie, forse? - chiese il signor
Veneranda, stupito. - Lei, coi fazzoletti, che cosa si soffia? -
- Il naso, - balbettò la commessa - ma il fazzoletto lo deve comprare.
- Perché dovrei comprare dei fazzoletti? Non ho mica bisogno di fazzoletti, io -
disse il signor Veneranda.
- Come no? Lei mi ha chiesto un fazzoletto - disse la commessa.
- Certo, ma per soffiarmi il naso - disse il signor Veneranda. - Lei che cosa se ne
fa dei fazzoletti? -
- Li vendo. - disse la commessa.
- E fa benìssimo, - replicò il signor Veneranda - fa benissimo a véndere і
fazzoletti. Si vede che lei non ha bisogno di soffiarsi il naso. E scusi se sono
indiscreto, se lei vende і fazzoletti, e dovesse aver bisogno di soffiarsi il naso, con
che cosa se lo soffia? -
- lo non ... - balbettò la commessa che non sapeva più che cosa dire.
- Non me lo vuoi dire? Pazienza! - disse il signor Veneranda. - Del resto io non ci
tengo a saperlo. Si soffi pure il naso con quello che le pare. Arrivederla. -
E il signor Veneranda voltò le spalle alla commessa e uscì dal negozio.

3: «50 scontri col signor Veneranda» von Carlo Manzoni

165
ЗОА/ЗОВ
un fazzoletto [fat- хусточка, щоб delicatamente граціозно, делікат­
tso'let-to] per sof­ висякатися но, красиво
fiarsi il naso l'orecchio [o'rek-kio] вухо
il negozio di merceria галантерея т (pi. le orecchie)
[ne'goitsio di (магазин) stupito, stupita вкрай здивований,
mertfe'rira] а
la commessa продавщиця non ho mica bisogno мені зовсім не тре­
che tipo di які саме? l-z-1 ба
la scàtola коробка, шка­ mica зовсім ні
тулка come no? Як це ні?
10 scaffale шафа che cosa se ne fa dei що ви робите з
11 tipo тип, вид fazzoletti? хусточками для
qualsiasi (+ sing.) будь-який, -а, -і носа?
spiegare розгорнути indiscreto, indiscreta безсоромний, -а
soffiarsi il naso висякатися pazienza! [patsi'entsa] тихіше! Спокійно!
riconsegnare [rikon- повернути, віддати Не хвилюйся!
se'jiaire] del resto проте
balbettare ( про) бурмотіти pure теж; частка же
confuso [-z-], confusa збентежений, -а parere здаватися
{part. pass, від con quello che le pare тим, що вважаєте
confóndere; pass, за потрібне
rem. confusi [-z-]) voltare повернути; пере­
adoperare вжити, використа­ вернути
ти voltare le spalle a повернутися спи­
il dito (pi. le dita) палець qualcuno ною до когось

Обставини часу (повторення) ЗО В

(Підсумковий перелік найбільш уж иваних обставин часу, що є у підручнику.
Про години і дати див. 4 В4, 4 В5)

la m attina вранці
stam attin a сьогодні вранці
dom attina завтра вранці
la m attina dopo наступного ранку
tu tte le m attine кожного ранку
quella m attina у той ранок
una dom énica m attina у неділю вранці
a m ezzogiorno опівдні
nel pomeriggio по обіді, у другій половині дня, після обіду
questo pom eriggio сьогодні у другій половині дня, сьогодні після
обіду
la sera ввечері
la sera tardi пізно ввечері
stasera сьогодні ввечері
la notte вночі
a m ezzanotte опівночі
il lunedì у понеділок, по понеділках
tu tte le dom éniche щонеділі
il quindicèsim o giorno на п'ятнадцятий день, у двотижневий строк
fra quìndici giorni за два тижні
il pròssim o giorno наступного дня

166
 30В
la vigilia di (p -e s . del congresso) у переддень (напр. конгресу); за день до.
il m ese scorso минулого місяця
un m ese fa місяць тому
fra tre m esi за три місяці
nel m ese di gennaio у січні місяці
in settem b re у вересні
ai primi di luglio на початку липня
agli ùltim i di m aggio наприкінці травня
alla fine di dicem bre наприкінці грудня
verso la fine di m arzo на кінець березня
a m età agosto в середині серпня
in prim avera навесні
d e s ta te влітку
l'estate scorsa минулого літа
d'autunno восени
d'inverno взимку
prima del '60 до 1960 (року)
adesso тепер, зараз
ora тепер, зараз
di b u o n o ra рано-вранці
a quest'o ra
у цей час
a quell’ora
prossim am ente найближчим часом
frattanto тим часом
da allora з того часу
già da tem po вже давно
da m olto tem po вже давно
è tan to tem po fa це було давно
ai miei tem pi за моїх часів
pochi m inuti fa кілька хвилин тому

oggi сьогодні
domani завтра
dopodom ani післязавтра
ieri вчора
ieri sera вчора ввечері
l'altro ieri позавчора
fino a domani alla m ezza до завтра о пів на першу

167
 тел.: (044)592-94-84,529-96-13
Для оптових факс . {(0 4 4 ) 528-77-30
покупців. E-mail: metodika.sales@gmail.com

03150, Україна, Київ-150, а/с 495, ТОВ “Методика"

Навчальний посібник
Др. Маргерита Ієгер-Маркуччі

Самовчитель італійської мови

Практичний курс

Здано до набору 0 1 .0 8 .2 0 0 8 П ідписано до друку 01 08 200 8 Ф о р м ат 7 0 х 1 0 8 і/ю

П апір о ф сст № 1 Д р у к оф сет. У мови, д рук, арк 19.5 З ам о в л ен н я №

Н адруковано в ВГІК “Е ксп рес П ол іграф " У країна, 04080, Київ, вул. Ф рун зе, 47 б

ТО В "М е т о д и к а 1', 03150, К и їв -1 5 0 . вул. Анрі Б ар б ю са, 5 1 / 2 .

С відоцтво про вн есен н я до д ер ж ав н о го реєстр у с у б 'є к т а
ви давничої справи Д К № 793 від 3 0 .0 1 .2 0 0 2 року
Систематизований
інтенсивний курс сучасної
італійської мови
Для початківців і тих, хто удосконалює знання
з італійської мови

Для самостійного навчання і занять

з викладачем

Сучасна розмовна мова

у повсякденному житті

Детальне пояснення граматики,

велика кількість вправ з ключами для
самоконтроля

Додатково два аудіо-CD для постановки

правильної вимови і сприйняття
італійської мови на слух