МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.І. ПИРОГОВА

«ЗАТВЕРДЖЕНО»
На методичній нараді кафедри
терапевтичної стоматології ВНМУ
імені М.І. Пирогова
завідувач кафедри, д.мед.н., проф.
________Шінкарук-Диковицька М.М.
« 28 » серпня 20 19 р.
Протокол № 1

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для викладачів та для самостійної роботи студентів III курсу,
V семестру стоматологічного факультету

Навчальна дисципліна Терапевтична стоматологія

Модуль № 1 Методи обстеження стоматологічного хворого. Ураження
твердих тканин зубів
Змістовий модуль № 1 Обстеження стоматологічного хворого з одонтопатологією
Тема заняття № 6 Рентгенологічна, люмінесцентна та трансілюмінаційна
діагностика. Комп’ютерна томографія: показання, особливості
проведення. Діагностичні тести: з анестезією та на
препарування. Методика визначення тригерних зон та
обстеження місць виходу периферичних гілок трійчатого нерва.
Лабораторні методи обстеження стоматологічного пацієнта.
Інтерпретація результатів аналізів ротової рідини, крові, сечі,
тощо
Курс III
Факультет Стоматологічний
Розробник Доц., к.мед.н. Курдиш Л.Ф.

Методичні розробки складені на основi примірної програми навчальної дисципліни

«Терапевтична стоматологія» підготовки фахівців другого (магістерського) рівня
вищої освіти кваліфікації освітньої «Магістр стоматології» кваліфікації професійної
«Лікар-стоматолог», Київ, 2018

Вінниця – 20
 ТЕРАПЕВТИЧНА СТОМАТОЛОГІЯ
МОДУЛЬ №1: «Методи обстеження стоматологічного хворого. Ураження твердих
тканин зубів»
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ №1: «Обстеження стоматологічного хворого з
одонтопатологією»
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6: «Рентгенологічна, люмінесцентна та трансілюмінаційна
діагностика. Комп’ютерна томографія: показання, особливості проведення.
Діагностичні тести: з анестезією та на препарування. Методика визначення
тригерних зон та обстеження місць виходу периферичних гілок трійчатого нерва.
Лабораторні методи обстеження стоматологічного пацієнта. Інтерпретація
результатів аналізів ротової рідини, крові, сечі, тощо»
Тривалість заняття – 2 години.
Місце проведення – стоматологічний кабінет кафедри терапевтичної стоматології.
Забезпечення: методична розробка, таблиці, слайди, сучасне стоматологічне обладнання
та пломбувальні матеріали.

Мета практичного заняття:

Загальна: ознайомитись із рентгенологічною, люмінесцентною та трансілюмінаційною
діагностикою, оволодіти методами проведення діагностичних тестів та методикою
обстеження місць виходу периферичних гілок трійчатого нерва, навчитись інтерпретувати
результати лабораторних досліджень.
Конкретна:
 вивчити види рентгенологічної діагностики та покази до їх проведення;
 засвоїти схему читання рентгенограм;
 навчитись проводити люмінесцентну та трансілюмінаційну діагностику;
 засвоїти методику обстеження місць виходу периферичних гілок трійчатого нерва та
визначення тригерних зон;
 навчитись проводити діагностичні тести: з анестезією та на препарування;
 навчитись інтерпретувати результати лабораторних методів обстеження.

Завдання на формування початкового рівня знань:

1. Знати вимоги та техніку проведення рентгенологічного дослідження.
2. Знати показники норми лабораторних досліджень.

Лiтература до вихiдного рiвня знань:

1. Лекційний матеріал кафедри терапевтичної стоматології ВНМУ ім. М.І. Пирогова.
2. Терапевтична стоматологія: Підручник для студентів стоматологічних факультетів
вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації у двох томах / [А.К.
Ніколішин, В.М. Ждан, А.В. Борисенко та ін.] / За ред. А.К. Ніколішина. - Т.1. – Вид.
2. – Полтава: Дивосвіт, 2007. - 392 с.
3. Терапевтична стоматологія: підручник у 4 томах. Фантомний курс / [М.Ф.
Данилевський, А.В. Борисенко, А.М. Політун та ін.] / За редакцією А.В. Борисенка. –
Т.1. – К.: Медицина, 2009. – 400 с.
4. Практикум з терапевтичної стоматології (фантомний курс): навчальний посібник /
[М.Ф. Данилевський, А.П. Грохольський, А.М. Політун та ін.] / За ред. М.Ф.
Данилевського . – Львів: Світ, 1993. – 184 с.
5. Фантомный курс терапевтической стоматологии: атлас. / Е.А. Магид, Н.А. Мухин,
Е.Е. Маслак / Под ред. Ю.М. Максимовского. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.:
Медицина, 1996. – 304с.
 Завдання для контролю початкового рівня знань.

Питання Рівень Еталон відповідей

засвоєння
Для отримання ІІ *а) максимально наблизити плівку до досліджуваного
найбільш об'єкта, збільшуючи при цьому відстань між об'єктом і
чіткого трубкою
зображення б) максимально віддалити плівку від досліджуваного об'єкта,
слід: зменшити при цьому відстань між об'єктом і трубкою
в) максимально наблизити рентгенівську трубку до
досліджуваного об'єкта, збільшивши при цьому відстань між
об'єктом і плівкою

Питання, що підлягають вивченню на практичному занятті:

1. Рентгенологічна діагностика. Види. Покази. Інтерпретація отриманих результатів.
2. Люмінесцентна та трансілюмінаційна діагностика. Методика проведення.
Інтерпретація отриманих результатів.
3. Діагностичні тести: з анестезією та на препарування.
4. Методика визначення тригерних зон та обстеження місць виходу периферичних
гілок трійчатого нерва.
5. Лабораторні методи обстеження. Інтерпретація результатів.

Література:
Основна:
1. Лекційний матеріал кафедри терапевтичної стоматології ВНМУ ім. М.І. Пирогова.
2. Терапевтична стоматологія: Підручник для студентів стоматологічних факультетів
вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації у двох томах / [А.К.
Ніколішин, В.М. Ждан, А.В. Борисенко та ін.] / За ред. А.К. Ніколішина. - Т.1. – Вид.
2. – Полтава: Дивосвіт, 2007. - 392 с.
3. Терапевтична стоматологія: підручник у 4 томах. Фантомний курс / [М.Ф.
Данилевський, А.В. Борисенко, А.М. Політун та ін.] / За редакцією А.В. Борисенка. –
Т.1. – К.: Медицина, 2009. – 400 с.
Додаткова:
1. Николаев А.И. Практическая терапевтическая стоматология: учебное пособие / А.И.
Николаев, Л.М. Цепов. – 8-е изд., доп и перераб. – М.: МЕДпресинформ, 2008. – 960 с.
2. Терапевтическая стоматология: учебник для студентов медицинских вузов / Под ред.
Е.В. Боровского. – М.: Мед. Инф. Агентство, 2004. – 798 с.

Органiзацiйна структура заняття:

Організаційна частина 2 хв.
Контроль вихідного рівня знань 5 хв.
Теоретичне опитування та обговорення питань за темою практичного
20 хв.
заняття
Демонстрація практичних навичок за темою 10 хв.
Самостійна робота по засвоєнню практичних навичок теми 30 хв.
Контроль кінцевого рівня знань студента та оцінювання успішності 20 хв.
Завдання для самостійної роботи 3 хв.
 Схема ООД за темою
«Схема аналізу рентгенограм»
№ Компоненти дії Засоби дії Критерії самоконтролю
1 Оцінка якості Контрастність, Рентгенограма має бути контрастна, без спотворень,
рентгенограми різкість, якомога повно охоплювати досліджувану ділянку
проекційні
спотворення
(подовження,
укорочення зубів),
повнота охоплення
досліджуваної
області
2 Визначення яка щелепа, група Вказується щелепа та група досліджуваних зубів
об'єкта зубів
дослідження:
3 Аналіз зубів: 1. Стан коронки наявність каріозної порожнини, пломби, дефекту
пломби, співвідношення дна каріозної порожнини до
порожнини зуба
2. Характеристика
порожнини зуба наявність пломбувального матеріалу, дентиклів

3. Стан коренів кількість, величина, форма, контури

зубів

4. Характеристика ширина, напрямок, ступінь пломбування

кореневих каналів

5. Оціненка рівномірність, ширина, стан компактно пластинки -

періодонтальної збережена, зруйнована, потовщена, стоншена
щілини

4 Оцінка 1. Стан міжзубних форма, висота, стан кортикальної пластинки

оточуючої перегородок
кісткової
тканини 2. Перебудова включає в себе визначення локалізації, форми,
внутрішньокістков розмірів, характеристику контурів, інтенсивності,
ої системи структури
(ділянки
деструкції та
остеопорозу або
остеосклерозу )

Схема ООД за темою

“Люмінесцентне та трансілюмінаційне дослідження стоматологічного хворого”.

№ Компоненти Засоби дії Критерії самоконтролю

дії

1 Люмінесцентн Апарати ОН - 18 Дослідження проводять у затемненій кімнаті.

е дослідження ОЛД – 41 На висушену поверхню зубів направляють пучок
ультрафіолетових променів з люмінесцентного
 освітлювача з відстані 20-30 см.
Здорові тверді тканини зубів в ультрафіолетових
променях флуоресціюють сніжно-білим, блакитним
світінням. При наявності каріозної плями
спостерігається гасіння люмінесценції на тлі
нормального світіння навколишньої здорової емалі.

2 Трансілюмінац Аппарат «УФЛ- Безпосередньо до зуба концентрований промінь

ія 112» підводиться за допомогою гнучкого волоконно-
оптичного світловода. При інтактній коронці світло
рівномірно проходить через тверді тканини, не даючи
тіні. При карієсі, некаріозних ураженнях, зубних
відкладеннях на ураженій ділянці відзначається гасіння
світіння внаслідок зміни оптичної щільності зуба.
При фісурному карієсі ураження в трансілюмінаційному
зображенні дають темну розпливчасту тінь,
інтенсивність якої залежить від вираженності фісур, при
глибоких фісурах тінь більш темна. На контактних
поверхнях ділянки ураження мають вигляд півсфер
коричневого кольору, чітко відмежованих від здорової
тканини. На пришийковій і щічній (піднебінній)
поверхнях, а також на горбках жувальних зубів вогнища
ураження проявляються у вигляді окремих темних плям
або незначних за розмірами затемнень на тлі інтактних
твердих тканин.

Схема ООД за темою

«Лабораторні методи обстеження стоматологічного хворого»
І Загальний клінічний аналіз крові

Показники гемограми периферичної крові

В нормі
Показники Значення
в одиницях
Еритроцити: Лейкоцитоз – свідчить про наявність
Жінки 3,8 – 4,5х10 12/л запального процесу
Чоловіки 4,5 – 5,0х10 12/л Зменшення еритроцитів спостерігається при
Гемоглобін анемії, збільшення при поліцитемії.
Жінки 120 – 140 г/л Еозинофілія свідчить про алергізацію
Чоловіки 130 – 160 г/л організму, глистяну інвазію.
Кольоровий 0,9 – 1,1 Тромобоцитопенія – про захворювання крові,
показник геморагічні синдроми
Лейкоцити: 4,0 – 9,0х10 9/л Высокий кольоровий показник (выще 1)
Палочкоядерні 1 – 6% характерний для перніциозної анемії
Сегментоядерні (авитаминоз В12), низький - для інших форм
47 – 72 (66)% анемії (залізодефіцитна та ін.)
Еозинофіли 0,5 – 5% Прискорення ШОЕ спостерігають при різних
Базофіли 0 – 1% патологічних станах (запалення,
Моноцити 4 – 10% новоутворення)
Лімфоцити 19-37%
ШОЕ 2 – 10 мм/г
Ретикулоцити 0,8 – 1,0%
Тромбоцити 200-300х109/л
Термін згортання крові початок - 1’35’’,
кінець – 2’50’’ – 4’. Термін кровотечі – 3’.

ІІ Біохімічний аналіз крові

Суть методу: визначення концентрації
протеїнів, електролітів, вітамінів та ін.
Протеїнограма відображає стан реактивності
організму, допомагає зробить прогностичні
висновки про перебіг захворювання.
Ступінь змін електролітів корелює з
важкістю захворювання. Рівень вітамінів –
показує ступінь гіповітамінозу.

ІІІ Моноцитограма

Тест відзначення функціонального стану Промоноцити 20-28%, моноцити – 26-32%,

активності мезенхіми (процентне поліморфноядерні – 42-52%.
співвідношення різних форм моноцитів Збільшення поліморфноядерних моноцитів
периферійної крові) свідчить про зниження захисної функції
організму.

ІVАналіз сечі
Метод проводять при захворюванні нирок Поява в сечі білка свідчить про захворювання
та при підозрі на цукровий діабет. В нирок.
нормі білок та глюкоза в сечі не Поява в сечі глюкози свідчить про цукровий
виявляються. діабет.

Схема ООД за темою

«Обстеження місць виходу периферійних гілок трійчатого нерва»
№ Точки Баллі Засоби дії Критерії самоконтролю
1 Точка виходу пальпується в Вона відповідає місцю виходу лобового нерва (n.
першої гілки супраорбитальній frontalis).
трійчастого вирізці
нерва
2 Точка виходу в середній точці Вона відповідає місцю виходу нижньоорбітального
другої гілки собачої ямки (fossa нерва (n.infraorbitalis)
трійчастого canina)
нерва
3 Точка виходу в середній точці Відповідає місцю виходу підборідкового нерва (n.
третьої гілки підборідкової ямки mentalis) з нижньощелепного каналу на поверхню
трійчастого черепа.
нерва Всі три точки розташовуються приблизно на одній
лінії.
У перерахованих точках визначається наявність
больових відчуттів і ступінь хворобливості.
 ЗМІСТ ТЕМИ
Одним з найважливіших серед додаткових методів обстеження стоматологічних
пацієнтів є рентгенологічне дослідження.
За допомогою рентгенологічного методу обстеження визначають приховану
каріозну порожнину, її глибину, вторинний карієс, контактний пункт або нависаючий
край пломби, співвідношення пломбувального матеріалу, каріозної порожнини і
порожнини зуба, наявність сполучення каріозної порожнини з порожниною зуба, ступінь
сформування коренів.
Рентгенологічний метод є важливим у ендодонтії. З його допомогою можна
судити про:
- розміри порожнини зуба, її деформації, різке звуження за рахунок утворення
іррегулярного дентину;
- наявності кальцифікації (дентиклів) в порожнині зуба;
- стан кореневих каналів, їх анатомічну будову, напрямок кореневих каналів та їх вигинів;
- наявності кореневої резорбції або перфорації;
- наявності пломбувального матеріалу і чужорідного тіла (обламані ендодонтичні
інструменти, штифти) в кореневому каналі;
- довжину кореневого каналу;
- ступінь пломбування каналу.
Рентгенологічний метод є основним методом визначення стану тканин періодонта і
кістки. При патології межі періодонтальної щілини можуть змінюватися внаслідок:
- резорбції або підвищеного відкладання цементу кореня (гіперцементоз);
- деструкції кортикальної пластинки комірки зуба;
- змін у кістковій тканині (деструкції, остеопорозу, остеосклерозу).
- Деструкція кісткової тканини (руйнування структури), порушення цілісності кістки і
заміщення її патологічною тканиною (грануляції, пухлинна тканина тощо);
- Остеопороз або зменшення кісткової речовини без зменшення обсягу кістки
(рентгенологічно: витончення кісткових трабекул і компактного шару, зменшення числа
трабекул, збільшення кістковомозкових просторів). Все це супроводжується підвищенням
променепроникності кістки (крупнопетлиста структура);
- Остеосклероз (ущільнення малюнка кісткової тканини). Зазвичай це реакція на
подразнення. Остеосклероз - це потовщення, ущільнення кісткових балок, іноді структура
кістки не проглядається.
Рентгенологічне дослідження включає внутрішньоротову та позаротову
рентгенографію, ортопантомографію, електрорентгенографію. Найбільш широко
використовуються внутрішньоротові контактні рентгенограми в різних проекціях, на яких
видно 2-3 зуба та оточуючу кісткову тканину. Саме на них найбільш чітко видно
кортикальну пластинку комірок. Перевагу слід надавати проведенню рентгенографії за
паралельною методикою, яка забезпечує отримання зображення з мінімальним
спотворенням розмірів зуба, дає можливість побачити всі корені та приблизно 2-3 мм
періапікальної ділянки.
В останні роки як альтернативу традиційному рентгенівському дослідженню
застосовують цифрову рентгенографію (радіовізіографію). У рентгенологічних цифрових
системах для отримання зображення замість рентгенівської плівки використовується
надчутливий електронний датчик, сигнал з якого перетворюється і відтворюється на
екрані монітора комп’ютера. В комп’ютері встановлена спеціальна програма, яка дає
можливість більш детального вивчення тих чи інших зон, вимірювання необхідних
параметрів, з послідуючою обробкою в редакторі графічних зображень і трансформацією
отриманих значень в одиниці оптичної щільності. Якість такого зображення не гірша
якості традиційної рентгенографії. Цифрова рентгенографія в двічі знижує променеве
навантаження, дозволяє миттєво розшифрувати та проаналізувати зображення, виміряти,
зберегти та передати його електронним шляхом. Також даний метод рентгенологічного
дослідження дозволяє створити базу даних та повні ендодонтичні звіти, а також повести
денситометрію в динаміці лікування. Разом з тим, при використанні радіовізіографії слід
враховувати наступні аспекти:
- при установці апарату потрібно дотримуватись всіх правил, які
передбачені для рентгенівських кабінетів;
- чутливість датчика радіовізіографа вище, ніж у рентгенівської плівки,
проте розподільча здатність значно відстає. Даний недолік частково
компенсується комп’ютерною обробкою зображення, котрою лікар
стоматолог повинен добре володіти;
- діагностична ефективність радіовізіографії прямо пропорційна точності
слідування методиці;
- застосування радіовізіографії не може виключити із практики традиційні
рентгенологічні дослідження.

Аналізуючи рентгенограму, лікар повинен звернути особливу увагу на ширину

періодонтальної щілини (в сформованого кореня вона нерівномірна та складає в
середньому 0,15 – 0,25 мм), цілісність компактної пластинки та ступінь розрідження або
деструкції кісткової тканини. Слід звернути увагу на форму, однорідність, чіткість
контурів ділянки деструкції та його локалізацію відносно кореня зуба та наявність
резорбції верхівки кореня. При рентгенологічному дослідженні, при хронічних формах
пульпітів можна виявити внутрішню резорбцію твердих тканин зуба («внутрішню
гранулему»). Вона має вигляд округлого чітко обмеженого просвітлення, що
нашаровується на зображення порожнини зуба. При оцінці кортикальних пластинок
альвеол слід враховувати різну її товщину біля різних зубів. Необхідно пам’ятати про такі
анатомічні утворення як підборідковий, язичний та різцевий отвори, міжщелепний шов,
нижньощелепний канал та гайморову пазуху, які можуть симулювати наявність
патологічних змін в кістковій тканині.
Враховуючу те, що використання рентгенографії дає площинне зображення
трьохмірних об’єктів, що призводить до взаємного накладання верхівок коренів зубів,
ділянок деструктивних змін та анатомічних утворень, дані методики не мають вичерпної
інформативності. Нерідко за тінями коренів зубів не видно патологічних змін, що
знаходяться з боку порожнини рота, або в області біфуркації коренів, не визначаються
тріщини коренів, що локалізуються на задній поверхні. Область дна верхньощелепних
пазух і нижньощелепні канали не завжди візуалізуються на всьому протязі, що вимагає
застосування додаткових рентгенологічних досліджень та інноваційних методів
променевої діагностики. Дентальна комп’ютерна томографія на даний момент є найбільш
сучасним методом, який дозволяє уникнути даних проблем.

3DX РКТ дозволяють с більшою достовірністю оцінити:

 особливості будови порожнини зуба, наявність дентиклів, стан дентину стінок та

дна порожнини зуба, їх цілісність ;
 при наявності дефектів у вигляді перфорацій каналів або тріщин коренів – їх
локалізацію та розміри;
 наявність пломбувального матеріалу в каналах, якість та характер прилягання
пломбувального матеріалу до стінок каналу, виведення пломбувального матеріалу
за верхівку кореня в періапікальні тканини, м’які тканини, верхньощелепну пазуху;
 рентгено-анатомічні особливості викривлених каналів та коренів зубів.
 поперечне пошарове зображення кореня на всьому протязі кореневого каналу.
Алгоритм обстеження пацієнтів в амбулаторній стоматологічній практиці:

1. Панорамна рентгенографія всього зубного ряду (ортопантомографія) всім

первинним пацієнтам.
2. Цифрова внутрішньоротова рентгенографія на радіовізіографі або плівкова
дентальна рентгенографія в стоматологічних клініках.
3. Трьохмірна дентальна компьютерна томографія зубного ряду.

3D томографія допозволяє проводити диференційну діагностику хронічного періодонтиту.

Вона володіє більшою роздільною здатністю в плані диференціації руйнування кісткових
трабекул, ніж стандартні методи рентгенологічного дослідження зубів, дозволяючи
виявляти резорбцію кісткової тканини і розширення періодонтальної щілини, починаючи з
1-2 мм в діаметрі. При цьому чітко виявляється фіброзна капсула періапікальної
гранульоми або її відсутність. За даними 3DX РКТ можна виявляти різні види
склеротичних змін і перебудови кісткової структури періапікальних тканин зубів і
альвеолярних відростків щелеп.

Стоматоскопія (люмінісцентна, трансілюмінаційна діагностика).

Під впливом ультрафіолетових променів в області каріозної плями відзначається
гасіння люмінесценції. Здорові тканини люминесцируют світло-зеленим світлом. При
трансілюмінаціі ділянку ураження виділяється на тлі світиться коронки зуба у вигляді
темної тіні.
- Апарат «Diagno-dent» ф. KaYo Німеччина, дія якого заснована на зміні флюоресцентного
пульсуючого пучка світла лазерного діода при проходженні через змінені тканини зуба.
При цьому прилад фіксує іншу довжину світлової хвилі у вигляді цифрових показників і
звукового сигналу.
Діагностичні тести: з анестезією та на препарування.
Інколи пацієнт не в змозі вказати причинний зуб, який у нього викликає больові
відчуття. Тоді доцільно провести діагностичне препарування, або вибіркову блокаду
ймовірно уражених зубів. Краще використовувати інтралігаментарну анестезію, в цьому
випадку знеболюється лише один зуб.
При дослідженні щелепно-лицьової області проводять обстеження місць виходу
периферичних гілок трійчастого нерва – точок Баллі. У перерахованих точках
визначається наявність больових відчуттів і ступінь болючості.
Внаслідок зміни функціонального стану чутливих ядер трійчастого нерва в області
обличчя формуються тригерні зони в ділянках іннервації даного нерва. Подразнення
тригерних зон провокує виникнення нападоподібного болю різного характеру в зоні
іннервації однієї або кількох гілок трійчастого нерва без порушення чутливості на
обличчі. Тригерними факторами при цьому можуть бути чищення зубів, прийом їжі, дотик
і т. д.

Студент повинен знати:

1. Види рентгенологічної діагностики та покази до їх проведення.
2. Схему аналізу рентгенограм.
3. Методику проведення люмінесцентного та трансілюмінаційного дослідження.
4. Методику обстеження місць виходу периферичних гілок трійчатого нерва та
визначення тригерних зон
Студент повинен вміти:
1. Інтерпретувати результати рентгенологічного дослідження.
2. Провести люмінесцентне та трансілюмінаційне дослідження, та проаналізувати
отримані результати.
 3. Провести обстеження місць виходу периферичних гілок трійчатого нерва та
визначення тригерних зон.
4. Провести діагностичні тести: з анестезією та на препарування.
Завдання для самоконтролю знань-умiнь:
1 рівень складності (α=І)
1. На ортопантомограмі отримують:
а) розгорнуте рентгенівське зображення верхньої щелепи
б) рентгенівське зображення скронево-нижньощелепного суглоба
в) розгорнуте рентгенівське зображення нижньої щелепи
г) розгорнуте рентгенівське зображення верхньої та нижньої щелеп
д) розгорнуте рентгенівське зображення верхньої, нижньої щелеп
і скронево-нижньощелепного суглоба
2 рівень складності (α=ІІ)
2. Рентгенографічний метод дослідження застосовується для:
а) визначення життєздатності емалі
б) визначення життєздатності пульпи
в) виявлення каріозних порожнини апроксимальних поверхонь
г) виявлення каріозних порожнини на жувальних поверхнях
д) виявлення патологічних змін в переапікальних тканинах
3. Вкажіть місця пальпації виходу периферійних гілок трійчатого нерва:
а) _____________________________________
б) __________________________________________
в) ____________________________________________
г) _______________________________________________
д) _______________________________________________

Еталони вiдповiдей.
1 рівень складності (α=І)
1. Правильна відповідь: д).
2 рівень складності (α=ІІ)
2. Правильні відповіді: в), д).
3. Правильні відповіді:
Точка виходу першої гілки трійчастого пальпується в супраорбітальній вирізці
нерва
Точка виходу другої гілки трійчастого в середній точці собачої ямки (fossa canina)
нерва
Точка виходу третьої гілки трійчастого в середній точці підборідкової ямки
нерва

Завдання для самостiйної роботи:

1. Реферат на тему: “Використання дентальної комп’ютерної томографії в стоматотології”.