Дисципліна «Основи управління портами»

Тема 7
ПОРТОВИЙ БІЗНЕС

7.1 Поняття «бізнес», його визначення і зміст

Існує велика кількість визначень поняття «бізнес» (business - «справа», «підприємство»).
Наприклад:
- бізнес - це «діяльність, яка здійснюється приватними особами або організаціями для
вилучення природних благ виробництва або надання послуг в обмін на інші товари, послуги
або гроші, що веде до взаємній вигоді зацікавлених осіб або організацій». Алан Хоскинг;
- бізнес - це «підприємництво як процес створення чогось нового, що володіє вартістю, а
підприємець - людина, яка витрачає на цей весь необхідний час і сили, бере на себе весь
фінансовий, психологічний і соціальний ризик, отримуючи в нагороду гроші і задоволення
досягнутим». Роберт Хизрич;
- бізнес - це «роблення грошей з грошей, але ... обов'язково за допомогою корисної
продуктивної діяльності - виготовлення продукту або надання послуги». Юрій Осипов.

Всі вищеназвані визначення сформульовані по різному, але суть їх одна. Вона зводиться
до наступного:
- БІЗНЕС - це ділові відносини між учасниками ринку з приводу їх спільної діяльності,
націленої на отримання ПРИБУТКУ (чи інших форм доходу) від використання капіталу.
- БІЗНЕС - це система взаємовідносин, що виникають між учасниками ринку з приводу
обміну благами на взаємовигідній основі.

Будь-який учасник ринку (людина або група людей) є власниками певних матеріальних
(рис. 7.1) та / або нематеріальних (рис. 7.2) БЛАГ.
Ці матеріальні та / або нематеріальні БЛАГА стають об'єктами взаємовигідного обміну
між учасниками ринку.

природні
виробничі

вільні
споживчі
обмежені
Матеріальні інвестиційні
відтворювальні
БЛАГА приватні
(«воспроизводимые» – рос.)
громадські
не відтворювані

компліментарні
некомпліментарні

Рисунок 7.1 - Виды материальных благ

Розглянута вище класифікація (рис. 7.1) характеризує, в більшій мірі, матеріальні блага,
тобто ті, які мають фізичну форму і відчутні. Однак в сучасному суспільстві все більшої ваги
набувають нематеріальні блага, які, незважаючи на відсутність фізичного втілення, мають
певну цінність. До них можна віднести працю, інформацію і послуги (рис. 7.2).

Кафедра «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт» ОНМУ

Лектор: доктор технічних наук, професор Кириллова Олена Вікторівна
1
 Дисципліна «Основи управління портами»

Праця

Нематеріальні БЛАГА

Послуги Інформація

Рисунок 7.2 – Загальна класифікація нематеріальних благ

Праця - це всі дії людини, спрямовані на створення нових благ, тобто без застосування
праці жодна річ не може бути створена. У зв'язку з цим, праця має свою цінність, що
виражається в заробітній платі.
Інформація грає важливу роль в створенні благ і задоволення потреб людини. Без
системи знань неможливо не тільки рухатися вперед, але і взагалі здійснювати будь-які дії.
Інформація, як правило, знаходиться на матеріальному носії, але сама по собі вона
нематеріальна. Зараз людство увійшло в інформаційну епоху, в зв'язку з чим інформація
набуває все більшої цінності і вартість. Деякі відомості можуть коштувати їх набувачеві
набагато дорожче, ніж матеріальні об'єкти.
Послуги - це прямі дії, спрямовані на задоволення потреб людини або фірми, які не
створюють нові товари, але змінюють деякі якості вже існуючих. Послуги невловимі і
невіддільні від процесу задоволення потреб, вони виробляються і споживаються в один і той
же час, тому їх не можна накопичувати і зберігати. Послуги, як і товари, є об'єктами угод
купівлі-продажу.
Незважаючи на загальну класифікацію нематеріальних благ (рис. 7.2), ПОСЛУГИ
ТРАНСПОРТУ належать до сфери МАТЕРІАЛЬНИХ ПОСЛУГ, а їх надання - до
процесу суспільного виробництва.
У свою чергу, не дивлячись на те, що термін «БІЗНЕС» широко застосовується в теорії і
практиці, в сучасному ЗАКОНОДАВСТВІ цей термін не використовується. Замість нього
використовують поняття «ПІДПРИЄМНИЦТВО» і «ПІДПРИЄМНИЦЬКА
ДІЯЛЬНІСТЬ».

Відповідно до Закону України «Про підприємництво» (ст. 1. Підприємництво в Україні)

«Підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по
виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання ПРИБУТКУ,
яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти
підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством» [ Закону України «Про
підприємництво». – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-12].
Відповідно до Закону України «Про підприємництво» (ст. 5. Принципи підприємницької
діяльності) Підприємництво здійснюється на основі таких принципів:
- вільний вибір видів діяльності;
- залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та
коштів юридичних осіб і громадян;
- самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів
вироблюваної продукції, встановлення цін відповідно до законодавства;
- вільний найм працівників;
- залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та
інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством;
- вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів,
установлених законодавством;

Кафедра «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт» ОНМУ

Лектор: доктор технічних наук, професор Кириллова Олена Вікторівна
2
 Дисципліна «Основи управління портами»

- самостійне здійснення підприємцем - юридичною особою зовнішньоекономічної

діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на
свій розсуд.

На підставі вищесказаного, очевидно, що ПІДПРИЄМНИЦТВО - це і є БІЗНЕС, тобто з

законодавчої точки зору БІЗНЕС І ПІДПРИЄМНИЦТВО синонімічні.
Відокремлюють наступні характерні ознаки підприємницької діяльності:
1) ініціативна і майново-розпорядча самостійність підприємця;
2) ризикованість;
3) систематичний, професійний характер;
4) спрямованість на систематичне отримання прибутку за рахунок досягнення
економічних і соціальних результатів;
5) регулювання державою (державна реєстрація як суб'єкта саме підприємницької
діяльності).

7.2 Портовий бізнес як виробничо-економічна діяльність

На підставі вищесказаного (див. п. 7.1), очевидно, що діяльність ПОРТУ і всіх
підприємств, що працюють на його території, пов'язана з виробництвом (наданням) послуг в
обмін на інші БЛАГА (товари, послуги або гроші) з метою отримання ПРИБУТКУ
У зв'язку з цим діяльність ПОРТУ є ВИРОБНИЧО-ЕКОНОМІЧНОЮ і відноситься до
сфери ВИРОБНИЧОГО БІЗНЕСУ.
Таким чином, із змістовної суті ПОРТОВОГО БІЗНЕСУ слід, що він є різновидом
ВИРОБНИЧОГО БІЗНЕСУ, тобто діяльності, пов'язаної зі створенням (виробництвом) та
реалізацією (продажем) комплексу послуг для клієнтури в особі власника вантажу,
СУДНОВЛАСНИКІВ і підприємств СУМІЖНИХ ВИДІВ ТРАНСПОРТУ.

Для більш глибокого розуміння суті досліджуваного поняття «ПОРТОВИЙ БІЗНЕС»

розглянемо його з позиції широко відомої в економічній теорії КОНЦЕПЦІЇ про кругообіг і
обіг ПРОМИСЛОВОГО КАПІТАЛУ («Концепция о кругообороте и обороте
промышленного капитала» – рос.) [Бутук А.И.Экономическая теория [Текст] / А.И. Бутук. – Киев : Вiкар, 2000. - 644 с.; Мочерний С.В. Політична економія [Текст] /
С.В. Мочерний. - Київ, 2002.- 687 c]. Її основні положення полягають в наступному.

Під «промисловим» розуміється будь-який капітал, що виробляє товари і послуги,

тобто капітал у виробничій сфері [Бутук А.И.Экономическая теория [Текст] / А.И. Бутук. – Киев : Вiкар, 2000. - 644 с.; Мочерний С.В. Політична економія [Текст] /
С.В. Мочерний. - Київ, 2002.- 687 c].

При виробництві товарів і послуг необхідні певні виробничі ресурси.

Виробничі ресурси в процесі їх застосування роблять певний рух, в якому виділяються
три стадії (рис. 7.3).

На стадії I відбувається перетворення грошового капіталу Г у товарний Т. На цій стадії

за певний грошовий капітал (Г) на відповідному ринку купуються необхідні фактори
виробництва (Т): засоби виробництва (ЗВ) і робоча сила (РС).
Далі рух матеріального потоку придбаних виробничих ресурсів (факторів виробництва)
переходить зі сфери обігу в сферу виробництва (стадія II), де здійснюється їх споживання. В
процесі їх взаємодії виробляється новий товар (продуктивний капітал) (Тꞌ), на який
переноситься вартість ЗВ і РС. Отже, відбувається виробництво ПРИБАВОЧНОЇ ВАРТОСТІ.
Дана стадія символічно позначається як «... В ...» - виробництво»1 [ Бутук А.И.Экономическая теория [Текст] / А.И. Бутук. – Киев : Вiкар, 2000. - 644 с.; Мочерний С.В. Політична

].
економія [Текст] / С.В. Мочерний. - Київ, 2002.- 687 c.

Далі матеріальний потік вже готової продукції переходить на стадію III.

1
Три крапки перед «…В» означає перехід ресурсів зі сфери обігу у сферу виробництва, а три крапки після
«В ...» - зворотний перехід ресурсів зі сфери виробництва у сферу обігу [Бутук А.И.Экономическая теория
[Текст] / А.И. Бутук. – Киев : Вiкар, 2000. - 644 с.; Мочерний С.В. Політична економія [Текст] / С.В. Мочерний. -
Київ, 2002.- 687 c].
Кафедра «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт» ОНМУ
Лектор: доктор технічних наук, професор Кириллова Олена Вікторівна
3
 Дисципліна «Основи управління портами»

Стадія III здійснюється в сфері обігу. Вона полягає в продажу виробленого товару разом
з додатковою вартістю, що міститься в ньому. Тобто на даній стадії відбувається
перетворення продуктивного капіталу (Тꞌ) в грошовий (Гꞌ). Таким чином, товар (продуктивний
капітал) (Тꞌ) перетворюється в доход (Гꞌ): Тꞌ → Г', який перевищує витрати (Г) підприємства1:
Г' > Г [ ].
Бутук А.И.Экономическая теория [Текст] / А.И. Бутук. – Киев : Вiкар, 2000. - 644 с.; Мочерний С.В. Політична економія [Текст] / С.В. Мочерний. - Київ, 2002.- 687 c

Сфера обігу Сфера виробництва Сфера обігу

ЗВ
Г→ Т …В… Т' → Г'
РС

I стадія – II стадія – III стадія –

процес обігу процес виробництва процес обігу
капіталу капіталу капіталу

Перетворення Перетворення Перетворення

грошового капіталу Г товарного капіталу Т продуктивного капіталу Т'
у товарний Т у продуктивний Т' у грошовий Д'

Рисунок 7.3 - Послідовні стадії і функціональні форми кругообігу промислового капіталу

На підставі вищесказаного, очевидно, що процес руху матеріального потоку виробничих

ресурсів, а потім і готової продукції починається і закінчується грошовою формою. Отже, він
являє собою своєрідний круговий процес, який починається з однієї суми грошей Г, а
закінчується іншою (Гꞌ), як правило, більшою: Г → Г'; Г' > Г.
Таким чином, в ході руху ресурси послідовно проходять три стадії (один раз сферу
виробництва і двічі сферу обігу) і приймає три функціональні форми (грошову, товарну,
продуктивну) (рис. 7.3) [Бутук А.И.Экономическая теория [Текст] / А.И. Бутук. – Киев : Вiкар, 2000. - 644 с.; Мочерний С.В. Політична економія [Текст] /
С.В. Мочерний. - Київ, 2002.- 687 c].

На підставі вищесказаного аналітична модель портового БІЗНЕСУ, як і будь-якого

іншого різновиду бізнесу, проста і має такий вигляд:
Г → Г', Г' > Г, (7.1)
де Г и Г' – грошові кошти, які вкладаються в бізнес і відповідно витягуються в результаті
завершення його деякого ділового (виробничого) циклу;
«→» - символ, який позначає діяльність, що здійснюється при реалізації бізнесу.
Співвідношення Г' > Г підкреслює фундаментальний принцип бізнесу, який полягає в
умові досягнення прибутковості, що є гарантією забезпечення успішності підприємницької
діяльності (у нашому випадку портового бізнесу).

Однак, відомо, що сфера портового бізнесу, також як і сфера судноплавства знаходяться

під стохастичним впливом багатьох випадкових факторів, в тому числі гідрометеорологічних,
політичних, економічних (стан світової торгівлі, сезонність перевезень деяких вантажів,
війни, закриття каналів, прокладання трубопроводів і ін.). Чутливість портового бізнесу і

1
Символ, представлений у вигляді штриха, означає, що у товарі (Т') і у виручених за нього грошах (Г`)
міститься додаткова вартість [Бутук А.И.Экономическая теория [Текст] / А.И. Бутук. – Киев : Вiкар, 2000. - 644
с.; Мочерний С.В. Політична економія [Текст] / С.В. Мочерний. - Київ, 2002.- 687 c].
Кафедра «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт» ОНМУ
Лектор: доктор технічних наук, професор Кириллова Олена Вікторівна
4
 Дисципліна «Основи управління портами»

судноплавства до змін зовнішнього середовища пояснює високу циклічність розвитку галузі в

цілому.
У зв'язку з цим, для портового сектора і судноплавства дана модель бізнесу (7.1) є
досить оптимістичною, але не завжди реалістичною і, на жаль, досяжною лише при
сприятливій кон'юнктурі ринку портових послуг і фрахтового ринку, відповідно.

Що стосується ПОРТОВОГО БІЗНЕСУ, то необхідно враховувати, що, як правило,

продукція портового виробництва, також як і продукція транспорту в цілому, не має речової
форми, її не можна накопичувати і зберігати. Отже, процеси виробництва і споживання
продукції портового бізнесу невіддільні в просторі і часі. Це означає, що традиційна
КОНЦЕПЦІЯ про кругообіг і обіг ПРОМИСЛОВОГО КАПІТАЛУ (рис. 7.3) для портового
бізнесу дещо трансформується. Вона набуває іншу графічну форму і інший змістовний аспект.
А саме, друга і третя стадії об'єднуються в одну (рис. 7.4).

Сфера обігу Сфера виробництва і обігу

ЗВ
Г→ Т … В … Т' → Г'
РС

I стадія –
процес обігу II стадия - процеси виробництва і обігу капіталу
капіталу

Перетворення Одночасне перетворення

грошового капіталу Г товарного капіталу Т у продуктивний Т‘
у товарний Т і продуктивного Т‘ у грошовий Г'

Рисунок 7.4 - Послідовні стадії і функціональні форми кругообігу промислового капіталу у

сфері портового бізнесу
Поряд з цим існує й інший графічний варіант подання портового бізнесу (рис. 7.5),
запропоновани проф. О.Р. Магамадовим. Дана графічна модель також є ідеальною ситуацію
для портового бізнесу.
Позначення, прийняті у графічному варіанті уявлення портового бізнесу (рис. 7.5): ПБ –
портовий бізнес; РП – різні види ресурсів порту; ПВ – портове виробництво; ПП – портові
услуги; ПМ – портовий менеджмент; R – загальні витрати порту; F – загальний дохід порту; Ф
- прибуток.
З наведеної схеми видно, що ПОРТ вкладає кошти (Г) (витрати порту (R)) в придбання
РП, у реалізацію ПВ і у продаж (надання) ПП.
Сумарна вартість ПП утворює дохід порту (F = Д').
Витрати на РП, ПВ, ПП відповідають витратам порту (R).
Отриманий в результаті реалізації ПП прибуток (Ф = F-R = Г'-Г) направляється на
придбання нових РП та / або на розвиток існуючих РП, а також на нарощування їх потенціалу.
При цьому вся діяльність ПОРТУ по здійсненню ПБ забезпечується СИСТЕМОЮ
УПРАВЛІННЯ РОБОТОЮ ПОРТУ (або системою портового менеджменту), яка реалізує
відповідні процеси управління виробничою діяльністю порту (процесами управління роботою
порту або портовим менеджментом (ПМ)).

Кафедра «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт» ОНМУ

Лектор: доктор технічних наук, професор Кириллова Олена Вікторівна
5
 Дисципліна «Основи управління портами»

Ф=F-R=Г'-Г

Г ПБ Г'

R РП ПВ ПП F

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ РОБОТОЮ ПОРТУ (СУРП)

(СИСТЕМА ПОРТОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ (СПМ))

Рисунок 7.5 - Графічна модель портового бізнесу

З наведеної моделі (рис. 7.5) видно також, що в структурі ПБ як процесу, чітко
виділяються три різні за функціональної спрямованістю, але тісно пов'язані між собою, стадії
(етапи), що реалізуються СУРП (СПМ):
- придбання і концентрація РП (стадія 1);
- здійснення ПВ (стадія 2);
- реалізація ПП (стадія 3).
При здійсненні стадії 1 СУРП (СПМ) вирішується завдання, пов'язане із забезпеченням
портових підрозділів усіма необхідними ресурсами в потрібній кількості. При цьому потрібно,
щоб за своїми вартісними і якісними характеристиками ресурси були придатні для
виробництва ПП з потрібними характеристиками.
Стадія 2 СУРП (СПМ) реалізується з урахуванням того, що на «вході» в ПВ діють ціни
на ресурси, а на «виході» - попит на ПП. Суть задачі, яка розв'язується на цьому етапі, полягає
в обґрунтуванні такого способу (технології) виробництва ПП, який забезпечить порту
завоювання досить сильного конкурентного статусу на ринку портових послуг при
ефективному використанні свого виробничого потенціалу.
На стадії 3 СУРП (СПМ) ключовою є комплексна маркетингова задача, вирішення якої
спрямовано на утримання портової клієнтури та її розширення на основі укладення
максимально вигідних для порту угод.
У кожному з розглянутих випадків СУРП (СПМ), а також особи і підрозділи, які її
реалізують, повинні діяти відповідно до ринкових законів і в умовах конкурентних відносин:
- з постачальниками портових ресурсів і клієнтами за прибуток;
- з іншими портами - за вантажопотоки, які є, в кінцевому рахунку, ключовою умовою і
засобом отримання прибутку.

Учасниками ПОРТОВОГО БІЗНЕСУ є суб'єкти господарювання всіх форм власності, які

функціонують в межах морського порту і здійснюють діяльність, пов'язану з обслуговуванням
суден, пасажирів, вантажів і підприємств, продукція і / або сировина яких транспортується по
території та акваторії порту (ст. 18. п. 2. Закону України «Про морські порти»).

Кафедра «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт» ОНМУ

Лектор: доктор технічних наук, професор Кириллова Олена Вікторівна
6
 Дисципліна «Основи управління портами»

7.3. Огляд послуг, що надаються в портах

Відповідно до ст. 18. п. 2. Закону України «Про морські порти» в межах морського
порту функціонують суб'єкти господарювання всіх форм власності, діяльність яких пов'язана
з обслуговуванням суден, пасажирів, вантажів і підприємств, продукція і / або сировина яких
транспортується по території та акваторії порту. Отже, як зазначалося вище (див. пп. 7.1 - 7.2),
всі ці СУБ'ЄКТИ ГОСПОДАРЮВАННЯ, що працюють в межах території та акваторії
морського порту, є учасниками ПОРТОВОГО БІЗНЕСУ.
Всі СУБ'ЄКТИ ГОСПОДАРЮВАННЯ, що працюють в межах території та акваторії
морського порту, надають своїм клієнтам певні ПОСЛУГИ.
Ці ПОСЛУГИ і є ТОВАРАМИ, які виробляються і реалізуються на відповідному ринку -
РИНКУ ПОРТОВИХ ПОСЛУГ. Іншими словами, ці ПОСЛУГИ є БЛАГАМИ - об'єктами
взаємовигідного обміну між учасниками цього ринку.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про морські порти» в морських портах надаються
такі послуги:
1. У морських портах надаються послуги з обслуговування суден, здійснення операцій з
вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з
обслуговування пасажирів та інші послуги, передбачені законодавством.
2. Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну політику у сферах морського і річкового транспорту, затверджуються:
- правила надання послуг з вантажно-розвантажувальних робіт у морському порту в
частині, що стосується зобов’язань за міжнародними договорами України;
- правила надання послуг з обслуговування суден у морському порту та на підходах до
них у частині, що стосується зобов’язань за міжнародними договорами України;
- правила надання інших послуг, що звичайно надаються в морських портах, у частині,
що стосується зобов’язань за міжнародними договорами України.
3. Виключно державними підприємствами, установами та організаціями надаються
послуги з:
1) регулювання руху суден;
2) забезпечення проведення аварійно-рятувальних робіт;
3) навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства;
4) картографічного забезпечення мореплавства;
5) забезпечення запобігання і ліквідації розливу забруднюючих речовин.
4. Послуги, зазначені в попередньому пункті (у частині третій статті 19 Закону України
«Про морські порти»), надаються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і
річкового транспорту.

Основним документом, який регламентує ПРАВИЛА НАДАННЯ ПОСЛУГ в морському

порту, включаючи послуги з обслуговування суден і пасажирів, є «Звід звичаїв морського
порту» (ст. 9 Закону України «Про морські порти»).
Видається ДП «АМПУ» для кожного морського порту, завіряється Торгово-
промисловою палатою України і оприлюднюється на офіційному веб-сайті АМПУ.

Кафедра «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт» ОНМУ

Лектор: доктор технічних наук, професор Кириллова Олена Вікторівна
7