Інвестиційна діяльність як вид господарської діяльності

Одним із головних чинників розвитку ринкової економіки України є

інвестиційна діяльність суб'єктів господарювання, адже потреба у значних
інвестиціях виступає перешкодою на шляху розвитку прогресивної ринкової
економіки. Так, визначальними умовами для їх залучення є сприятливий
інвестиційний клімат, стабільне та упорядковане законодавство.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону «Про інвестиційну

діяльність»інвестиційну діяльність становить сукупність практичних дій
громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Провідні
вчені вважають, що законодавче визначення є досить стислим і таким, що не
відображає чітко зміст такої діяльності. Поєдинок В.В. вважає, що положення
Закону дозволяють зробити висновок, що законодавець включає у зміст
інвестиційної діяльності різноманітні дії суб’єктів цієї діяльності, які
здійснюються на різних етапах інвестиційного процесу – від прийняття
рішення про інвестування до припинення інвестиційної діяльності загалом.
Крім того, вищезгаданий закон не містить конкретних вказівок на те, що
інвестиційна діяльність виступає господарською діяльністю. Так, ч. 1 ст. 5
даного закону описує коло можливих суб’єктів інвестиційної діяльності, а
саме громадяни, юридичні особи та держави. Тобто, інвестиційну діяльність
мають можливість здійснювати, також, і негосподарюючі суб’єкти але така
діяльність характеризується непостійністю, що не може визначати інвестиції,
як самостійний вид їх «діяльності».

Наприклад, В.Ю. Полатай визначає інвестиційну діяльність, як

господарську діяльність по накопиченню та вкладенню ресурсів, що можуть
бути інвестицією, здійсненню будь-якої діяльності з цими ресурсами, що
направлена на отримання прибутку та (або) іншого позитивного результату,
управлінню, контролю та регулюванню цієї діяльності. О.М. Вінник надає ще
більш вужче визначення, а саме інвестиційна діяльність здійснюється на
професійних засадах як 1) основна (чи виключна) діяльність, 2) один з
основних видів діяльності (інвестиційні банки та інші фінансові установи) чи
3) допоміжна до основної чи така, що обслуговує основну діяльність
(пенсійні фонди). Уявляється, що здійснення інвестиційної діяльності на
професійних засадах (як виключної або основної діяльності) спеціальними
суб’єктами, що мають статус фінансових установ, є ознакою особливого виду
інвестиційної діяльності – професійної інвестиційної діяльності, а не
інвестиційної діяльності загалом. Переважна більшість суб’єктів
господарювання здійснюють інвестиційну діяльність як таку, що не є їх
операційною діяльністю, що є стандартним положенням економічного вчення
про інвестиції.