ТЕМА 4.

ОСНОВНІ ЕТАПИ ВІДКРИТТЯ БІЗНЕСУ

1. Організаційно-підготовчі заходи та підготовка до реєстрації
2. Державна реєстрація суб'єктів підприємництва
3. Реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
4. Реєстрація суб’єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.
5. Одержання дозвільних і погоджувальних документів на початок роботи
6. Ліквідація та банкрутство суб’єктів підприємницької діяльності
7. Порядок припинення підприємницької діяльності.
8. Правове припинення підприємницької діяльності.

1. Організаційно-підготовчі заходи та підготовка до реєстрації

Створенню підприємства та започаткуванню підприємницької діяльності завжди
передують організаційно-підготовчі заходи. Основне завдання цього етапу -
підготувати нормативну базу для реєстрації суб'єкта підприємництва та опрацювати
загальну модель його діяльності.
До основних організаційно-підготовчих заходів належать:
♦ вироблення підприємницької ідеї (наміру);
♦ експертне оцінювання і самоаналіз підприємницької ідеї;
♦ добір (уявний) складових підприємництва (люди, продукт, ринок, фінанси,
партнери тощо);
♦ розроблення засновницьких документів та державна реєстрація;
♦ розроблення бізнес-плану або іншого плану діяльності та способів (варіантів)
реалізації їх.
Підприємницька ідея, - уявні дії та способи здійснення підприємництва.
Підприємець формує ідею, намір, уявлення про майбутню підприємницьку діяльність.
Під час експертизи мають всіляко заохочуватися критика та конструктивізм. Коли
підприємницька ідея пройшла експертизу та набула певних конкретних обрисів,
потрібно визначити, якими ресурсами вона реалізовуватиметься на практиці. Йдеться
про так званий добір складових підприємництва.
Деякі дослідники вважають, що добір складових доцільно розглядати в розрізі
таких основних рубрик:
♦ персонал;
♦ продукт підприємництва;
♦ середовище;
♦ фінанси.
Розроблення установчих документів. Особливу увагу необхідно приділити
підготовці установчого договору та статуту, які є своєрідною "внутрішньою
конституцією" юридичної особи.
Для приватного підприємства таким установчим документом є статут.
Відповідно до ст. 82 Господарського кодексу установчими документами повного і
командитного товариства є засновницький договір. Установчими документами
акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з
додатковою відповідальністю є також статут.
У статуті необхідно передбачити такі розділи:
♦ Загальні положення.
♦ Мета та завдання діяльності.
♦ Функції та види діяльності.
♦ Формування та використання коштів і майна підприємства.
 ♦ Управління.
♦ Засновники, їхні права та обов'язки.
♦ Звітність та контроль.
♦ Створення та використання фондів.
♦ Виробнича, комерційна та зовнішньоекономічна діяльність.
♦ Повноваження трудового колективу.
♦ Реорганізація і ліквідація.
Приватні підприємства, зокрема селянські (фермерські) господарства, можуть не
укладати установчий договір.
В установчому договорі необхідно передбачити такі розділи:
1. Предмет, угоди засновників:
♦ термін дії та мета створення підприємства;
♦ дочірні підприємства, філії, представництва, участь у об'єднаннях;
♦ права засновників із зазначенням їх участі в управлінні, контролі, розподіленні
прибутків, отриманні інформації;
♦ обов'язки та взаємні зобов'язання засновників.
2. Внески засновників до статутного фонду та порядок його формування:
♦ розмір та порядок зміни розміру статутного фонду;
♦ фонди підприємства та розмір відрахувань у них. Обов'язково створюється
резервний фонд у розмірі не менше ніж 25 % розміру статутного фонду;
♦ порядок розподілення прибутків та інших ресурсів;
♦ порядок реорганізації, ліквідації та розподілення майна і коштів при цьому;
♦ органи управління та їх компетенція, представництво інтересів засновників.
Алгоритм розроблення установчих документів може бути таким:
1. Консультації з юристом, іншими підприємцями, які працюють у подібній сфері.
2.З'ясування порядку реєстрації відповідного підприємства, кошторису витрат на
це та переліку необхідних документів.
3. Розроблення установчих документів, погодження їх з юристом, майбутнім
керівництвом, засновниками.
4. Державна реєстрація.
5. Подальше після реєстрації оформлення в інших органах державної влади згідно
з вимогами закону.

2. Державна реєстрація суб'єктів підприємництва

Державна реєстрація юридичних та фізичних осіб підприємців - це засвідчення
факту створення або припинення юридичної особи, набуття або позбавлення статусу
підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій,
передбачених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та
фізичних осіб - Підприємців", внесенням відповідних записів до Єдиного державного
реєстру. Ці процедури є необхідними не лише за започаткування власної справи
способом створення бізнесу, а й у разі купівлі бізнесу або франчайзі.
Процедури державної реєстрації та після- реєстраційного оформлення зазнали
істотних змін у бік спрощення. Фактично діють єдині державні реєстратори, у
багатьох місцевостях функціонують єдині реєстраційні вікна. Процедури державної
реєстрації дедалі спрощуватимуться і вдосконалюватимуться.

3. Реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

Державна реєстрація фізичної особи - підприємця проводиться державним
реєстратором винятково у виконавчому комітеті міської ради міста обласного
значення або у районній державній адміністрації за місцем проживання цієї фізичної
особи (житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в
ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична
особа проживає постійно, переважно або тимчасово, розташоване за певною адресою).
Для проведення державної реєстрації підприємець має подати особисто чи
надіслати рекомендованим листом з описом вкладення Державному реєстратору за
місцем проживання такі документи:
♦ заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної
особи-підприємця;
♦ копію довідки про включення до Державного реєстру фізичних осіб - платників
податків та інших обов'язкових платежів;
♦ копію квитанції, виданої банком, що підтверджує внесення реєстраційного збору
за проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця.
Якщо документи для проведення державної реєстрації підприємець подає
особисто, то він має пред'явити державному реєстратору паспорт. Державному
реєстратору забороняється вимагати додаткових документів.
Після перевірки наведених у реєстраційній картці відомостей щодо відповідності
поданим документам державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру
запис про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця на підставі
відомостей реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи-
підприємця.
Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної
реєстрації фізичної особи-підприємця є датою державної реєстрації фізичної особи-
підприємця.
Термін державної реєстрації фізичної особи становить 2 робочих дні з дати
надходження документів для проведення державної реєстрації фізичної особи-
підприємця.
Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця оформляється
державним реєстратором і видається заявнику не пізніше від наступного робочого дня
з дати державної реєстрації фізичної особи підприємця.
Державний реєстратор не пізніше від наступного робочого дня з дати державної
реєстрації фізичної особи-підприємця передає відповідним органам статистики,
державної податкової служби, Пенсійному фонду України, фондам соціального
страхування повідомлення про проведення державної реєстрації фізичної особи-
підприємця із зазначенням номера і дати внесення відповідного запису до Єдиного
державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведений державної
реєстрації фізичної особи-підприємця для взяття фізичної особи-підприємця на облік.
Наступним кроком підприємця має бути звернення до вказаних вище органів для
реєстрації.

4. Реєстрація суб’єкта підприємницької діяльності -- юридичної особи

В Україні найбільшу популярність у сфері малого та середнього бізнесу мають
приватні підприємства, а, серед господарських товариств - товариства з обмеженою
відповідальністю.
Підготовка установчих документів підприємства. Згідно із Господарським та
Цивільним кодексами України підприємства діють на підставі установчих документів,
затверджених, засновником (засновниками) підприємства (схема 1).
Установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про
вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і
компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи
перелік питань, щодо яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість
голосів, інші відомості.

1.Схема реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи

Статут підприємства має містити відомості про його найменування і

місцезнаходження, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та
інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків; про органи управління і
контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації, а також інші
відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми. Статут може містити й
інші відомості, що не суперечать законодавству.
Статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім зазначених вище
відомостей, повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір,
склад та порядок внесення ними вкладів. Статутом може бути встановлено порядок
визначення розміру часток учасників залежно від зміни вартості майна, внесеного як
вклад, та додаткових внесків учасників. До розроблення статуту доцільно залучити
фахівця правознавця, а також особу, яка вже здійснювала ці процедури.
 Установчі документи затверджують рішенням засновника, якщо власників або
уповноважених ними органів два і більше. Таким рішенням є протокол установчих
зборів (конференції), який підписують голова та секретар зборів.
Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-
підприємців” передбачає право засновника юридичної особи зарезервувати
найменування юридичної особи терміном на два місяці, а для відкритих акціонерних
товариств — на дев’ять місяців, та визначає порядок резервування.
Установчі документи підписуються засновником (засновниками), прошиваються і
нумеруються. Якщо власником (власниками) суб’єкта підприємницької діяльності є
фізична особа (фізичні особи), то її (їхні) підпис (підписи) на установчих документах
засвідчується нотаріусом. А якщо засновником (засновниками) є юридична особа, то
підписи відповідних посадових осіб засвідчуються печатками цієї юридичної особи.
Установчі документи не повинні містити положень, що суперечать законодавству.
Відкриття банківського рахунку для формування статутного фонду
господарського товариства. Стаття 52 Закону України “Про господарські товариства”
встановлює вимоги до розміру статутного фонду товариства з обмеженою
відповідальністю, який має становити не менше від суми, еквівалентної 100
мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати на
момент створення.
Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть
бути гроші, цінні папери, інші речі, майнові чи інші відчужувані права, що мають
грошову оцінку. Грошове оцінювання внеску учасника господарського товариства
здійснюється за згодою учасників товариства.
Для формування статутного фонду господарського товариства може бути
відкритий лише один рахунок у національній та (або) іноземній валюті.
Перед відкриттям рахунку для формування статутного фонду засновники
господарської товариства мають ухвалити рішення про визначення особи
(уповноваженої засновниками особи), якій надається право розпорядчого підпису під
час здійснення грошових операцій за цим рахунком. Це рішення повинно бути
оформлене у вигляді доручення, яке засвідчується нотаріально, якщо хоча б одним із
засновників господарського товариства є фізична особа.
Для того, щоб відкрити рахунок для формування статутного фонду
господарського товариства, до установи банку треба подати такі документи:
♦ рішення засновників про визначення особи, якій надається право розпорядчого
підпису під час здійснення грошових операцій за цим рахунком (довіреність);
♦ копію установчого документа, засвідчену нотаріально;
♦ заяву встановленої форми про відкриття рахунку, підписану уповноваженою
засновниками особою;
♦ картку із зразком підпису уповноваженої засновниками особою, засвідчену
уповноваженим працівником банку.
Кошти на рахунок для формування статутного фонду господарського товариства
перераховують його засновники та учасники перед реєстрацією господарського
товариства як юридичної особи (тобто до М0Іленту державної реєстрації товариства).
Цей рахунок починає функціонувати як поточний тільки після отримання банком
документів щодо реєстрації господарського товариства. У разі відмови засновникам
господарського товариства в його реєстрації або в інших випадках, передбачених
законодавством України, кошти з рахунку повертають засновникам та учасникам
господарського товариства, а сам рахунок банківська установа закриває.
Державна реєстрація юридичної особи. Першим кроком до легалізації
підприємства є його державна реєстрація як суб’єкта підприємницької діяльності -
юридичної особи.
Державна реєстрація юридичних осіб проводиться державним реєстратором
винятково у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення за
місцезнаходженням юридичної особи (місцезнаходження постійно діючого
виконавчого органу юридичної особи, а за його відсутності — місцезнаходження
особи, уповноваженої діями від імені юридичної особи без доручення (наприклад,
директора), за адресою, яка вказана засновниками (учасниками) в установчих
документах і за якою здійснюється зв’язок з юридичною особою.
Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники)
або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору
(надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:
♦ заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної
особи;
♦ копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення
юридичної особи;
♦ два примірники установчих документів;
♦ документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної
реєстрації юридичної особи.
Реєстраційний збір становить 10 н.м.д.г. Якщо проводилося резервування
найменування юридичної особи, додатково подають чинну довідку з Єдиного
державного реєстру про резервування найменування юридичної особи.
За державної реєстрації господарського товариства, для якого законом
встановлено вимоги щодо формування статутного фонду, додатково подають
документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до
статутного фонду (акт приймання- передавання майна засновником товариству та/чи
довідку банку, якщо вклади вносилися грошовими коштами на тимчасовий
банківський рахунок).
При проведенні державної реєстрації відкритих акціонерних товариств додатково
подають звіт про проведення підписки на акції, засвідчений Державною комісією з
цінних паперів та фондового ринку України.
Для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства крім названих
документів, додатково подають копію Державного акта на право приватної власності
засновника на землю або копію Державного акта на право постійного користування
землею засновником, або нотаріально засвідчену копію договору про право
користування землею засновником, зокрема на умовах оренди.
Державному реєстратору забороняється вимагати додаткових документів для
проведення державної реєстрації юридичної особи.
Якщо документи для проведення державної реєстрації подає засновник або
уповноважена ним особа особисто, то державному реєстратору додатково необхідно
пред’явити паспорт та документ, що засвідчує його (її) повноваження. Документи,
подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, приймають за описом,
копію якого в день надходження документів видають (надсилають рекомендованим
листом) засновнику або уповноваженій ним особі з відміткою про дату надходження
документів.
Термін державної реєстрації юридичної особи не повинен перевищувати трьох
робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації
юридичної особи.
Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи оформляє та видає
(надсилає рекомендованим листом за описом вкладення) засновнику або
уповноваженій ним особі державний реєстратор не пізніше від наступного робочого
дня з дати державної реєстрації юридичної особи. Разом із свідоцтвом про Державну
реєстрацію юридичної особи засновнику або уповноваженій ним особі видають
(надсилають рекомендованим листом) один примірник оригіналу установчих
документів з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації
юридичної особи.
Державний реєстратор не пізніше від наступного робочого дня з дати державної
реєстрації юридичної особи зобов’язаний передати відповідним органам статистики,
Державній податковій службі, Пенсійному фонду України, Фондам соціального
страхування повідомлення про проведення державної реєстрації юридичної особи із
зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного
реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації
юридичної особи. Підставою для взяття юридичної особи на облік в органах
статистики, Державної податкової служби, Пенсійного фонду України, Фондів
соціального страхування є надходження до цих органів повідомлення державного
реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи та відомостей з
відповідної реєстраційної картки.
Включення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та
організацій України. Будь-яке новостворене підприємство повинно бути включене до
Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ). Для
цього впродовж 10 днів після державної реєстрації суб’єкта підприємницької
діяльності - юридичної особи необхідно звернутися до територіального органу
державної статистики за місцезнаходженням підприємства.
Для включення до ЄДРПОУ подають такі документи:
заповнену облікову картку встановленого зразка;
документ, що засвідчує внесення плати за включення до ЄДРПОУ.
Облікову картку можна отримати в територіальному органі державної статистики,
а копію реєстраційної картки - в органі державної реєстрації (при цьому слід
простежити, щоб на цій копії була відмітка органу державної реєстрації).
З практики відомо, що орган державної статистики, крім зазначених документів,
може вимагати копії статуту або інших установчих документів та свідоцтва про
державну реєстрацію. Тому для уникнення зайвих суперечок варто взяти ці документи
з собою.
Довідку про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та
організацій України територіальний орган державної статистики видає за запитом
упродовж п’яти днів. Термін отримання довідки з ЄДРПОУ залежить від розміру плати
за послуги, який у різних регіонах є неоднаковим.
У територіальному органі державної статистики видають довідку про включення
до ЄДРПОУ, де, крім ідентифікаційного коду, вказують коди видів економічної
діяльності, якими планує займатися підприємство.

5. Одержання дозвільних і погоджувальних документів на початок роботи

Видача дозвільних документів є однією з найобтяжливіших процедур під час
започаткування підприємницької діяльності в Україні. Залежно від виду діяльності
підприємець не має права розпочати будівництво, виробництво чи торгівлю без
отримання низки дозвільних документів від центральних та місцевих органів влади.
До цих документів належать:
♦ дозволи на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;
 ♦ ліцензії;
♦ дозволи на будівництво та виконання будівельних робіт;
♦ технічні умови на проектування;
♦ експертні висновки та погодження, особливо для проектної документації, під
час атестацій та обстежень виробництв і прийняття об'єктів в експлуатацію;
♦ дозволи на початок роботи від органів пожежної охорони, санітарно-
епідеміологічної служби та держнагляду за охороною праці;
♦ дозволи на розміщення реклами та об'єктів торгівлі і сфери послуг та ін.
Дозвіл на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг є дуже поширеним,
оскільки чимало суб'єктів підприємництва здійснюють торговельну діяльність. Слід
зазначити, що в багатьох населених пунктах отримання цього дозволу пов'язано зі
сплатою місцевого податку - збору за розміщення об'єктів торгівлі.
Порядок видачі дозволу на розміщення об'єкта торгівлі (або свідоцтва
торговельного об'єкта) та розмір збору за його видачу встановлюються безпосередньо
органами місцевого самоврядування (міські, сільські, селищні ради). Крім того, Закон
України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" поширюється
на торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг. Придбавши
патент на право торговельної діяльності, суб'єкт підприємництва погоджує режим
роботи своєї торговельної точки з місцевими органами влади.
Переважно дозволи видають терміном на рік. Кожен наступний дозвіл отримують
щороку до закінчення терміну дії попереднього дозволу в уповноваженому на це
відділі виконкому.
Отримання дозволу від органів державного нагляду за охороною праці. Суб'єкт
підприємницької діяльності, який планує розпочати діяльність, пов'язану з виконанням
робіт підвищеної небезпеки або експлуатацією об'єктів, машин, механізмів,
устаткування підвищеної небезпеки, повинен стримати відповідний дозвіл
Держнаглядохоронпраці або його територіального органу.
Перелік видів діяльності підвищеної небезпеки і порядок отримання дозволу
визначено Постановою Кабінету Міністрів "Про затвердження Порядку видачі
дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними
органами" від 15.10.2003 р. № 1631 (зі змінами та доповненнями).
Отримання дозволу в органах Державного пожежного нагляду. Необхідність
отримання дозволу на початок роботи новостворених підприємств регламентується ст.
10 Закону України "Про пожежну безпеку" від 17.12.93 р. № 3745-ХІІ та Правилами
пожежної безпеки в Україні, введеними в дію наказом МВС України від 22.06.95 р.
Введення в експлуатацію нових, реконструйованих виробничих, житлових та
інших об'єктів, упровадження нових технологій, передавання у виробництво зразків
нових пожежонебезпечних машин, механізмів, оренда будь-яких приміщень без
дозволу органів Державного пожежного нагляду забороняється. Це означає, що перед
тим як розпочати роботу, потрібно отримати згоду органів Державного пожежного
нагляду.
Інспектор пожежного нагляду має право призупинити експлуатацію об'єктів або
приміщень, якщо підприємство почало використовувати їх без погодження з органами
державного пожежного нагляду.
Видача дозволу здійснюється впродовж п'яти робочих днів з дня подачі
заявником відповідних документів.
Отримання висновку санепідемстанції. Висновок про відповідність санітарним
нормам та готовності підприємства до роботи санепідемстанція видає відповідно до
Положення про порядок видачі установами державної санепідемслужби висновків
щодо відповідності вимогам санітарних норм об'єктів і споруд, які вводяться в
експлуатацію, і готовності підприємства до роботи для отримання дозволу на початок
роботи підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Головного
державного санітарного лікаря України від 23.04.2001 р. Цей висновок надається на
підставі:
♦ заяви власника підприємства чи уповноваженого ним органу;
♦ свідоцтва про державну реєстрацію;
♦ статуту підприємства з переліком видів діяльності;
♦ документів про право користування приміщеннями;
♦ позитивного висновку на проектну документацію;
♦ гігієнічних висновків на матеріали, сировину, готову продукцію, обладнання;
♦ результатів попередніх медичних оглядів працівників відповідно до чинного
санітарного законодавства.
Під час підготовки висновку установи санепідемслужби зобов'язані провести
гігієнічне обстеження підприємства з використанням лабораторних вимірювань на
предмет відповідності умов праці, навколишнього природного середовища вимогам
санітарних норм та правил, скласти акт обстеження підприємства. Проведення
обстеження та надання висновку органами санепідемслужби здійснюється за оплату.

6. Ліквідація та банкрутство суб’єктів підприємницької діяльності

Ліквідацію суб'єкта підприємництва необхідно здійснювати планомірно, з тим,
щоб врахувати економічні інтереси засновників, кредиторів і працівників.
Припинення підприємницької діяльності може відбуватися:
• реорганізацією;
• ліквідацією.
Підприємство реорганізовується у разі:
• злиття підприємства з іншим зі створенням нового;
• приєднання одного підприємства до іншого;
• розподілу підприємства на кілька;
• виділення нового підприємства зі складу іншого;
• перетворення одного підприємства в інше.
Під час реорганізації підприємства його права та зобов'язання (обов'язки)
переходять до правонаступника. Правонаступництво - це перехід від одного суб'єкта
до іншого безпосередніх та опосередкованих прав і зобов'язань згідно із законом та
угодою сторін.
Ліквідація підприємства відбувається:
• за ініціативою засновників (власників, співвласників);
• за рішенням суду або господарського суду;
• після досягнення мети, поставленої перед його створенням;
• по закінченні терміну, на який створювалося підприємство;
• за рішенням вищого органу управління господарського товариства;
• за рішенням інших уповноважених законом органів управління у разі грубого і
систематичного порушення вимог закону та установчих документів.
Банкрутство. Процедура банкрутства є одним із способів реалізації ринкового
принципу припинення існування (ліквідації) неефективних суб'єктів підприємництва.
Банкрутство - встановлена законом процедура примусового задоволення претензій
кредиторів, які не можуть бути задоволені юридичною особою у встановлені законом
терміни з огляду на брак грошових засобів та ліквідних активів.
 Процедура банкрутства сільськогосподарських підприємств має певні термінові
обмеження і провадиться згідно з чинним законодавством.
Процедура банкрутства може розпочатися лише за рішенням господарського суду
на основі письмової заяви: самого підприємства; кредиторів; уповноважених органів
державного управління (зазвичай, ДПА, КРУ, органи Пенсійного фонду. Фонду
соціального страхування); прокуратури в інтересах одного з кредиторів (у тому числі -
держави). Провадження у справі про банкрутство не може здійснювати орган
управління підприємства.
Процедура банкрутства передбачає такі кроки:
• Подання зацікавленою особою заяви до господарського суду.
• Прийняття господарським судом ухвали про порушення
справи про банкрутство. (Ухвала про порушення справи приймається впродовж 5
робочих днів надходження письмової заяви. Копію рішення надсилають ініціатору
банкрутства, підприємству, відомим кредиторам, відповідній банківській установі).
• Попереднє засідання господарського суду у справі про банкрутство. (Воно
проводиться впродовж місяця з дня порушення справи про банкрутство. На цьому
засіданні господарський суд виконує такі дії: заслуховує пояснення і клопотання
сторін; розглядає подані документи та висновки аудитора. За рішеннями засідання
підтверджується або спростовується рішення про початок процедури банкрутства).
• Виявлення кредиторів та можливих санаторів.
• Скликання зборів та створення комітету кредиторів. (Через місяць з дня
публікації офіційного повідомлення про початок процедури банкрутства складають
список кредиторів, які висунули письмові претензії до боржника. Скликають збори
кредиторів, формують повноважний комітет представників, кредитори
ознайомлюються з пропозиціями санаторів із оздоровлення фінансового стану
підприємства-боржника).
• Прийняття господарським судом рішення про визнання підприємства
банкрутом. (Господарський суд оголошує боржника банкрутом. З цього моменту
незголошені претензії кредиторів не приймають, нарахування пені та штрафних
санкцій за простроченими платежами припиняють. Ліквідаційна комісія перебирає на
себе управління майном підприємства та вживає заходів щодо забезпечення його
схоронності. З майна підприємства вилучають об'єкти та ресурси, що є предметом
юридично підтвердженої застави).
• Створення ліквідаційної комісії і передавання їй управління підприємством.
(Ліквідаційна комісія здійснює заходи щодо планомірної ліквідації підприємства-
боржника в інтересах зголошених кредиторів. При цьому вона проводить комплексну
інвентаризацію; складає ліквідаційний баланс, стягує дебіторську заборгованість,
реалізує майно банкрута та інші активи).
• Розгляд і затвердження ліквідаційного балансу, ліквідація підприємства.
У разі, якщо після ліквідації підприємства у нього залишається майно та ресурси,
достатні для здійснення підприємницької діяльності, вона може розпочатися після
проведення нової процедури створення та реєстрації.
Підприємство вважають ліквідованим з моменту внесення запису про це в
державний реєстр.

7. Порядок припинення підприємницької діяльності

Припинення підприємницької діяльності підприємця здійснюється у разі:
 прийняття підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності;
 смерті підприємця;
  судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання
безвісно відсутньою;
 судового рішення про визнання підприємця недієздатним або про обмеження
його дієздатності;
 судового рішення про припинення підприємницької діяльності.
Фізичну особу позбавляють статусу підприємця з дати внесення до ЄДР
відповідного запису. Порядок подання документів, залишення їх без розгляду такий
же, як і в разі припинення діяльності юридичної особи, за винятком того, що заявником
є підприємець.
Для внесення до ЄДР запису про рішення щодо припинення підприємницької
діяльності підприємець, що вирішив припинити її, подає такі документи:
♦ нотаріально засвідчену заяву про припинення підприємницької діяльності;
♦ документ про внесення плати за публікацію повідомлення про припинення
підприємницької діяльності;
♦ рішення щодо припинення підприємницької діяльності.
У разі смерті підприємця третя особа, зокрема спадкоємець, може подати
державному реєстратору особисто (надіслати рекомендованим листом) нотаріально
засвідчену копію свідоцтва про смерть або нотаріально засвідчену копію довідки
органу реєстрації актів громадянського стану про смерть фізичної особи. Державний
реєстратор за відсутності підстав. для залишення документів без розгляду не пізніше
від наступного робочого дня з дати їх надходження вносить до ЄДР запис про рішення
щодо припинення підприємницької діяльності та передає органам статистики,
державної податкової служби, ГІФУ, фондів соціального страхування відповідне
повідомлення. Відомості про рішення щодо припинення діяльності підприємцем
публікують у спеціалізованих ЗМІ у порядку, встановленому для припинення
діяльності юридичних осіб.
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності підприємцем
здійснюється на підставі таких документів (які подають не раніше від 2 місяців з дати
публікації зазначених вище відомостей):
♦ заповненої реєстраційної картки встановленого зразка;
♦ свідоцтва про державну реєстрацію;
♦ довідки ДПА про зняття підприємця з обліку як платника податків;
♦ довідки Пенсійного фонду України про зняття з обліку;
♦ довідок фондів соціального страхування про зняття з обліку.
За відсутності підстав для залишення документів без розгляду державний
реєстратор вносить до ЄДР запис про проведення державної реєстрації припинення
підприємницької діяльності підприємця. Термін реєстрації припинення не повинен
перевищувати 2 робочих дні з дати надходження документів. Державний реєстратор не
пізніше від наступного робочого дня з дати державної реєстрації припинення
підприємницької діяльності підприємцем має подати (надіслати) заявнику копію
свідоцтва про державну реєстрацію із відміткою про державну реєстрацію припинення
підприємницької діяльності та надати (надіслати) органам статистики, державної
податкової служби, Пенсійному фонду України, фондам соціального страхування
повідомлення про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності
підприємцем та відомості реєстраційної картки про проведення державної реєстрації
припинення підприємницької діяльності.
Знищення печаток та штампів СПД. У разі ліквідації СПД — юридичної особи
(або припинення підприємницької діяльності фізичною особою) керівник СПД (або
підприємець) зобов’язаний здати печатки і штампи для знищення в органи внутрішніх
справ. Для цього подають письмове клопотання, де вказують:
• кількість печаток та штампів, які передбачається знищити;
• підставу для знищення;
• особу, відповідальну за знищення печаток і штампів, прізвище, ім'я, по батькові,
паспортні дані;
• прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані керівника або уповноваженої ним
особи, що подає клопотання до органу внутрішніх справ.
До клопотань додають печатки і штампи, їхні відбитки у двох примірниках, а
також платіжні доручення чи квитанції про оплату послуг. Про знищення печаток і
штампів видають квитанцію, на звороті якої роблять відбитки знищених печаток і
штампів, після чого їх знищують: металеві вироби - обпилюванням двома
перехресними лініями; гумові, каучукові деталі - розрізанням на малі не з’єднувані, не
відновлювані частини в присутності заявника.

8. Правове припинення підприємницької діяльності

У ході здійснення підприємницької діяльності інколи виникає потреба у
припиненні такої діяльності через ті чи інші причини (реорганізація, ліквідація, продаж
бізнесу тощо). Припинення підприємницької діяльності, яка здійснюється у формі
юридичної особи або фізичною особою-підприємцем, має свої особливості, зумовлені
відмінністю правового статусу. Припинення діяльності юридичної особи може
відбуватися: з правонаступництвом (передаванням усього свого майна, прав та
обов’язків іншим юридичним особам-правонаступникам у формі злиття, приєднання,
перетворення (реорганізації), поділу) або без правонаступництва внаслідок ліквідації.
Припинення діяльності юридичної особи здійснюється за:
♦ рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженим ними
органом;
♦ судовим рішенням;
♦ рішенням уповноваженого органу державної влади (у випадках, передбачених
законом).
Розглянемо випадки добровільного припинення діяльності юридичної особи,
тобто за рішенням власників. Діяльність юридичної особи вважають такою, що
припинилася, з дати внесення державним реєстратором до Єдиного державного
реєстру (ЄДР) запису про реєстрацію припинення діяльності юридичної особи. Для
вчинення відповідних реєстраційних дій державному реєстратору подають пакет
передбачених законом документів. Документи можуть бути подані особисто заявником
- засновником чи уповноваженою особою (обов’язково пред’являють паспорт та
документ, що підтверджує повноваження) або надіслані рекомендованим листом з
описом вкладення (у цьому разі підпис заявника у реєстраційній картці засвідчується
нотаріально).
У разі припинення діяльності юридичної особи за рішенням суду рішення
державному реєстратору надсилає суд, що виніс рішення. Документи приймають за
описом, копію якого в день надходження видають (надсилають рекомендованим
листом) заявнику з відміткою про дату надходження.
Державний реєстратор у випадках, передбачених законом, має право залишити
документи без розгляду, про що не пізніше від наступного робочого дня з дати
надходження видає (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) заявнику
(суду) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів без
розгляду та документи, що подавалися, відповідно до опису. Залишення документів без
розгляду не перешкоджає повторному зверненню до державного реєстратора в
загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення цих
документів без розгляду.
Рішення щодо припинення діяльності юридичної особи також приймається
компетентним органом (особою) юридичної особи (протокол зборів засновників
(учасників), акціонерів, рішення засновника (щодо унітарної юридичної особи). У разі
злиття або приєднання юридичної особи рішення щодо припинення підписують
уповноважені особи юридичної особи чи осіб, діяльність яких припиняється, та
юридичної особи-правонаступника (далі - рішення засновників). Внесення до ЄДР
запису про рішення щодо припинення діяльності юридичної особи здійснюється на
підставі таких документів: 1) нотаріально посвідчена копія рішення про припинення
діяльності юридичної особи; 2) документ, що підтверджує внесення плати за
публікацію повідомлення про припинення діяльності юридичної особи.
Підстави для залишення документів без розгляду:
♦ документи подано за неналежним місцем проведення державної реєстрації
припинення діяльності юридичної особи;
♦ документи не відповідають вимогам щодо оформлення;
♦ рішення щодо припинення діяльності не відповідає вимогам закону;
♦ документи подано не у повному обсязі.
Засновник не пізніше від двох робочих днів з дати подання (надходження)
документів погоджує з державним реєстратором призначення комісії з припинення
діяльності (ліквідатора, ліквідаційної комісії тощо), порядок та терміни ліквідації
юридичної особи поданням (надсиланням рекомендованим листом) йому відповідного
рішення. Державний реєстратор не пізніше від наступного робочого дня від дати
надходження відповідного рішення вносить до ЄДР запис про призначення комісії з
припинення діяльності. Якщо засновники не вчинять зазначених дій, державний
реєстратор не пізніше від трьох робочих днів з дати надходження документів
самостійно призначає голову комісії з припинення діяльності (або керівника органу
управління, або засновника юридичної особи) і не пізніше від наступного робочого дня
зобов’язаний надіслати голові комісії відповідне повідомлення (рекомендованим
листом).
За відсутності підстав для залишення документів без розгляду у день їх
надходження державний реєстратор вносить до ЄДР запис про рішення щодо
припинення діяльності юридичної особи та надсилає, відповідне повідомлення органам
статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів
соціального страхування відомості про внесення такого запису.
З дати внесення до ЄДР такого запису забороняється:
♦ проведення реєстрації змін до установчих документів юридичної особи;
♦ внесення змін щодо відомостей про відокремлені підрозділи;
♦ проведення реєстрації юридичної особи, засновником якої є юридична особа,
діяльність якої припиняється.
Публікація повідомлення про припинення діяльності юридичної особи має
містити інформацію, підлягає публікації у спеціалізованому ЗМІ, про:
♦ прийняття засновниками рішення про виділ;
♦ прийняття засновниками рішення щодо припинення діяльності юридичної
особи;
♦ проведення державної реєстрації припинення діяльності юридичної особи.
Підставою для публікації повідомлень є внесення відповідного запису до ЄДР.
Повідомлення публікуються Держкомпідприємництвом упродовж 10 робочих днів з
моменту внесення запису. За публікацію справляється плата в розмірі 3 н.м.д.г.
Документом, що підтверджує внесення плати, є копія квитанції або платіжного
доручення з відміткою банку.
Державна реєстрація припинення діяльності юридичної особи.
У разі ліквідації голова ліквідаційної комісії після закінчення передбаченої
законом процедури ліквідації, але не раніше від 2 місяців з дати публікації
повідомлення, має подати державному реєстратору такі документи:
 заповнену реєстраційну картку встановленого зразка;
 свідоцтво про державну реєстрацію;
 оригінал установчих документів;
 затверджений рішенням засновників або уповноваженого орган}' акт
ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом (з підписами засновників, засвідченими
нотаріально);
 довідку ДПА про зняття юридичної особи з обліку як платника податків;
 довідку органу Пенсійного фонду про зняття з обліку;
 довідки органів фондів соціального страхування про зняття з обліку;
 довідку архіву про прийняття документів на довготермінове зберігання.
У разі припинення діяльності внаслідок злиття, приєднання, поділу або
перетворення голова комісії з припинення діяльності або уповноважена ним особа
після закінчення процедури припинення діяльності, яка передбачена законом, але не
раніше від 2 місяців з дати публікації повідомлення, подає державному реєстратору
такі документи:
♦ заповнену реєстраційну картку встановленого зразка;
♦ свідоцтво про державну реєстрацію;
♦ оригінал установчих документів;
♦ нотаріально засвідчену копію передавального акта (у разі злиття, приєднання
або перетворення), або нотаріально засвідчену копію розподільного балансу (акт,
баланс затверджуються органом, що прийняв рішення про припинення діяльності,
підписи засвідчуються нотаріально).
Крім того, у разі злиття, приєднання, поділу додатково подають:
♦ довідку архіву про прийняття документів, які підлягають довготерміновому
зберіганню;
♦ документ про узгодження плану реорганізації з ДПА;
♦ довідку ДП А про зняття юридичної особи з обліку як платника податків;
♦ довідку органу Пенсійного фонду України про зняття з обліку;
♦ довідки фондів соціального страхування про зняття з обліку.
Підстави для залишення документів без розгляду:
♦ документи подано за неналежним місцем проведення державної реєстрації;
♦ документи не відповідають вимогам щодо оформлення;
♦ підписи у ліквідаційному балансі не завірені нотаріально;
♦ документи подано не у повному обсязі;
♦ документи подано раніше від 2 місяців з дати публікації повідомлення.
За відсутності таких підстав державний реєстратор вносить до ЄДР запис про
проведення державної реєстрації припинення юридичної особи. Термін реєстрації - 3
робочих дні з дати надходження документів. Державний реєстратор не пізніше
наступного робочого дня з дати державної реєстрації припинення діяльності
юридичної особи повинен видати (надіслати рекомендованим листом з описом
вкладення) голові ліквідаційної комісії або уповноваженій ним особі один примірник
оригіналу установчих документів і свідоцтво про державну реєстрацію із відміткою
про державну реєстрацію припинення діяльності юридичної особи. Таку відмітку
державний реєстратор робить також на примірнику оригіналу установчих документів
юридичної особи, який залишається у реєстраційній справі.