1.

Опитування по Темі 4 "Юридичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин"

2. Вирішення завдань

Завдання 1
Американський бізнесмен Вуд звернувся до вас за консультацією про найбільш
оптимальну форму ведення бізнесу в Україні. Фірма, яку має намір створити Вуд в
Україні, повинна забезпечувати:
1) можливість займатися будь-якою комерційною та благодійною діяльністю;
2) найбільш повний контроль за діями керівництва фірми;
3) збереження конфіденційності основної фінансової інформації про діяльність фірми
(бухгалтерський звіт, баланс і т. д.);
4) обмеження меж відповідальності за зобов’язаннями такої фірми сумою вкладу в її
капітал.
Також у бізнесмена були такі питання:
Чи обов’язково за таким умов фірма повинна бути юридичною особою?
Чи можна залучити до діяльності фірми в якості співзасновників українських громадян, а
також державні та комунальні органи?
Яке підприємство ви запропонуєте створити?
За ст. 80 ЦКУ організація повинна бути юридичною особою. Як розуміється
(тлумачиться) термін „юридична особа” в українському праві і чим він
відрізняється від англо-американського права? Юридичною особою є
організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може
бути позивачем та відповідачем у суді (ст. 80 ЦКУ)За правом США всі
юридичні особи, як і в англійському праві, є корпораціями. Корпорація існує,
якщо в процесі її утворення були дотримані вимоги імперативних норм
закону щодо порядку її утворення та реєстрації. Корпорація визнається
такою за наявності певних умов.
2. До створення юридичної особи можна залучати українських громадян, але
при цьому іноземцям необхідно мати всі документи українського формату,
які вимагає реєстрація юридичної особи в Україні. Співзасновниками не
можуть бути державні та комунальні органи. З державними та комунальними
органами створити юр. особу неможливо.
3. Я б запропонувала створити товариство з обмеженою
відповідальністю(ТОВ).
Завдання 2
Троє громадян вирішили створити господарське товариство, яке б характеризувалося:
можливістю залучення коштів інших осіб з метою створення значного за розмірами
капіталу;
відсутністю обмежень до розміру статутного капіталу;
незначним ризиком для учасників товариства у разі негараздів у його діяльності;
незначним рівнем публічності діяльності товариства;
можливістю формування виконавчого органу не лише з учасників товариства, а й з
найманих працівників.
Якому виду господарських товариств відповідають ці ознаки?
Які дії мають виконати засновники для реалізації свого задуму?
приватне акціонерне товариство (ПрАТ), на підставі ЗУ «Про акціонерні
товариства» (ЗАТ згідно старої назви) але, в силу великої схожості
зазначених ознак можливо створення також господарського товариства і в
формі товариства з обмеженою відповідальністю, тому обрання тієї чи іншої
організаційно-правової форми є насамперед прерогативою самих
засновників.
1.Згідно п.5 ст. 9 ЗУ «Про акціонерні товариства»: Створення акціонерного товариства
здійснюється за такими етапами:
1) прийняття зборами засновників рішення про створення акціонерного товариства та про
закрите (приватне) розміщення акцій;
2) подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до
Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
3) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій
та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;
4) присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;
5) укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або
з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних
цінних паперів;

6) закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства;

7) оплата засновниками повної вартості акцій;
8) затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного)
розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також
прийняття інших рішень, передбачених законом;
9) реєстрація товариства та його статуту в органах державної реєстрації;
10) подання Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про
результати закритого (приватного) розміщення акцій;
11) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про
результати закритого (приватного) розміщення акцій;
12) отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій;
13) видача засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на
акції.
Завдання 3
Студент 3 курсу юридичного факультету, який проживає у м. Львові звернувся до
державного реєстратора з заявою про реєстрацію його як підприємця для здійснення
юридичної практики.
Через 10 днів йому було відмовлено у державній реєстрації. У відмові було
зазначено, що:
1) у Львові вже існують юридичні фірми, тому займатися цим видом діяльності
вбачається недоцільним;
2) для зайняття таким видом діяльності необхідна вища юридична освіта, якої у заявника
немає;
3) така діяльність може здійснюватися лише після отримання ліцензії Міністерства
юстиції України;
4) заявник не має власного приміщення, де мала б здійснюватися така діяльність.
Чи є в даному випадку підстави для відмови у відкритті підприємства?
Підстави для відмови в державній реєстрації підприємця визначені статтею 11
Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців
та громадських формувань".
Згідно з цією статтею, у державній реєстрації може бути відмовлено у разі, якщо:
 заяву про державну реєстрацію подано не уповноваженою особою;
 документи, подані для державної реєстрації, не відповідають вимогам закону;
  у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та
громадських формувань міститься інформація про державну реєстрацію юридичної
особи або фізичної особи-підприємця з таким самим ідентифікаційним кодом;
 засновником або учасником юридичної особи є особа, яка не відповідає вимогам
закону;
 у результаті державної реєстрації буде порушено вимоги закону.
У даному випадку підстави для відмови в державній реєстрації відсутні.
Студент 3 курсу юридичного факультету відповідає вимогам закону для зайняття
таким видом діяльності, оскільки має вищу юридичну освіту.
Заняття юридичною практикою не потребує отримання ліцензії.
Наявність власного приміщення для здійснення юридичної практики не є обов'язковою
умовою для державної реєстрації підприємця.
Таким чином, відмова в державній реєстрації є незаконною і може бути оскаржена в
адміністративному порядку.