Іван Моздір 9-п

Історія України

В 19 ст. та на початку 20 ст.. хати в селі будувалися дерев’яні, болотяні (болото чи глину
змішували з соломою, або половою). Хата ділилася на дві половині, по середині з сіньми та
комірчиною. В одній половині хати самі. А в другій тримали худобу. В хаті, в якій жили,
стояло дві лави - це вичещині дошки, шириною 25-30 см., одна з них стояла вздовж хатньої
стіни, а друга впоперек стіни. Стояли вони на ковбицях (дерев’яні стовпці), вкопані в землю.
Посередині хати скриння - це дерев’яний ящик довжиною до двох метрів, який зверхи
закривався кришкою і замикався на замочок, в скриню складалося все “багацтво”, одяг,
вбрання, свої полотна та інші дорогі речі. В хаті, крім лав, могли бути ослінчики, маленькі
стільчики, які можна було переносити з одного місця на друге. Підлога в хаті була глиняна.
Стіни і стеля були глиняні і мастилися білою глиною, яку купували на базарі /ярмарку/.
Надворі хати теж мастилися білою глиною, лише тильна сторона мастилася жовтою, або
червоною /перепаленою/ глиною. Верх хати покривали сніпками, зробленими з житньої
соломи. При вході із сіней в хаті з одного боку, поряд з дверима, висів на стіні мисник, на
якому були розкладені глиняні миски, полумиски, друшляк, для відділення вареників чи тіста
від рідини. Над дверима була полиця, на якій складали хліб. З другого боку, при вході в хату,
стояла велика піч, в якій щоденно варили їжу собі і тваринам і 1-2 рази на тиждень пекли хліб.
З боку білля печі був побудований діліжан, в якого впиралася постіль – це настіл з дощок
стояло на чотирох ковбицях, на якій сім’я спала. Постіль настилялася соломою і покривалася
рядном, на ній лежали подушки. В диліжані палили лише взимку, коли було холодно і ті, що
спали на постелі, могли гріти ноги. На диліжані зазвичай спали дід чи баб-ка. На печі спали
діти. Щоденно в печі варили їжу, в основному дві страви, борщ і кашу, які їли рано і в
полудень, коли не йшли на польові роботи. А коли йшли, то брали з собою полудиник сало,
часник, яйця, молоко, огірки, а ранішні страви доїдали вечером. Бувало, що на вечерю варили
картоплю до огірків чи капусти, або варили крупник-куліш з ячмінних, або пшеничних крупів.
В печі, крім варіння їжі пекли хліб, його випікали просто на черепі, або капустяному листі.
Світили сухими деревяними скіпками, або каганцем, це глиняна посудина у вигляді чашечки, в
яку наливали олію або жиру, клали гніт з тряпинки і запа-лювали. Взимку жінки, бабки та
дівчата пряли кужелі,шили та вишивали сорочки, рушники, робили полотно на верстатах.
Чоловіки взимку молотили збіжжя в стодолах, або виконували господарські роботи в хаті,
ремонтували збрую, лагодили взуття та одяг.
Робота в полі
Рано вранці сільські жителі виходили на поле, щоб почати свою роботу. Зазвичай першим
завданням було зрізати траву або зібрати хліб відповідно до сезону. Після цього починалася
робота з польовими культурами, такими як кукурудза, пшениця, ячмінь, картопля та інші.
Робота включала в себе такі процеси, як підготовка ґрунту, посів, розсадка, полив, догляд за
рослинами та збір врожаю.
Під час роботи на полі сільські жителі використовували різні інструменти, такі як мотики,
лопати, сокири та інші. Також допомагали тварини, такі як коні або ослі, які тягли плуги або
візки.
Після закінчення роботи на полі, мешканці села поверталися до своїх домівок, де
продовжували догляд за своїми тваринами, готували їжу та виконували різні домашні
обов'язки.