Тема 1.

Міжнародна
економічна система.
Міжнародна Економічна
інтеграція.
 План лекції

1. Світове господарство як система

2. Взаємодія національних економік і їх зростаюча
конвергенція
3. Міжнародний поділ праці як рушійна сила
інтернаціоналізації виробництва
4. Особливості форм міжнародних економічних відносин та
рівні їх реалізації у ХХI ст.
5. Вплив середовища міжнародних економічних відносин на
бізнес діяльність
6. Організація, суб’єкти і види міжнародної економічної
діяльності
7. Сутність міжнародної економічної інтеграції.
8. Фактори розвитку міжнародної економічної інтеграції.
9. Ключові інтеграційні блоки світу.
 Література

• Ця тема у підручнику: Міжнародна економіка: підручник / Д.Г. Лук’яненко,

А.М. Поручник, Я.М. Столярчук. — К. : КНЕУ, 2014. — С. 13-79
Для поглибленого вивчення теми
1. Глобальное экономическое развитие: тенденции, асимметрии, регулирование :
монография / [Д. Лукьяненко, В. Колесов, А. Колот, Я. Столярчук и др.] ; под. науч. ред.
профессоров Д. Лукьяненко, А. Поручника, В. Колесова. — К. : КНЭУ, 2013
2. Дослідницькі університети: світовий досвід та перспективи розвитку в Україні : монографія /
[А. Ф. Павленко, Л. Л. Антонюк, Н. В. Василькова, Д. О. Ільницький та ін.] ; за заг. ред. д.е.н.,
проф. А. Ф. Павленко та д.е.н., проф. Л. Л. Антонюк. — К. : КНЕУ, 2014.
3. Кругман П. Международная экономика. Теория и политика / П. Кругман,
М. Обстфельд. — СПб., 2004.
4. Філіпенко А. С. Міжнародні економічні відносини: теорія / А. С. Філіпенко. — К. : Либідь,
2008.
5. Human Development Reports http://www.hdr.undp.org/
6. World Bank Open Data https://data.worldbank.org/
7. World Economic Forum - Global Competitiveness Reports https://www.weforum.org/reports/how-
to-end-a-decade-of-lost-productivity-growth
8. United Nations – Annual Report https://www.un.org/annualreport/
 1. Світове господарство як система.
Предмет, об’єкт та закономірності
«міжнародної економіки», як науки

Мета курсу: сформувати систему теоретичних знань,

вмінь та практичних навичок у галузі міжнародної
економіки, форм, методів та механізмів реалізації
міжнародних економічних відносин.

Предметом курсу є: система міжнародних

економічних відносин, що складається між
національними економіками країн світу в умовах
інтернаціоналізації та глобалізації.
 1. Світове господарство як система.

• Світова економіка –
сукупність національних
економік та взаємозв'язків
між ними, які утворюють
єдину цілісну систему та
об'єднані на основі
міжнародного руху
факторів виробництва.

• Міжнародна економіка –
специфічна сфера
економічних відносин, які
складаються в процесі
взаємодії суб'єктів
господарювання різної
національної належності
стосовно до виробництва,
обміну і споживання
товарів, послуг і факторів
виробництва на
інтернаціональному рівні.
 1. Світове господарство як система
ЕВОЛЮЦІЯ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Комерційна ера (становлення

світового ринку) • 1500—1850 рр.
Ера експансії (становлення
світового господарства) • 1850—1914 рр.
Ера концесій • 1914—1945 рр.
Ера національних держав • 1945—1970 рр.
Глобалізаційна ера • 1970 р. — теперішній час
 1. Світове господарство як система
• Світове господарство є сферою
функціонування міжнародної
економічної системи.
• Рядовими агентами міжнародної
економічної системи є національні
економіки країн, які, взаємодіючи між
собою, формують зв’язки щодо обміну
ресурсами в процесі здійснення
міжнародного поділу праці з метою
реалізації національних економічних
інтересів.
• У процесі такої взаємодії формуються
властиві цій системі інтегративні риси й
особливості, а її функціонування і
розвиток базуються на іманентних їй
законах і закономірностях.
Міжнародна
економічна система
• сукупність основних
підсистем (національних
економічних систем) та
елементів світової
економіки в їх взаємодії на
основі міжнародної
економічної діяльності та
міжнародних економічних
відносин з відповідним
механізмом регулювання.
 1. Світове господарство як система
ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ
ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ

•Й. Шумпетер, М. Кондратьєв, Г. Кассель, А. Кляйнкнехт, Г. Хаберлер, С. Кузнец, Е.

Еволюційна економічна теорія Менсфілд, Г. Менш, Д. Сахал та ін.

Марксистська теорія •К. Маркс, В. Ленін, Г. Гільфердінг, Г. Плеханов та ін.

Теорія конвергенції •Я. Тінберген, У. Бакінгем, П. Сорокін, З. Бжезинський, С. Хантингтон

Теорія господарських порядків •Ф. Ліст, В. Ойкен, В. Рьопке та ін.

Теорія цивілізацій •О. Конт, А. Сен-Сімон, Г. Спенсер, Е. Дюркгейм, У. Ростоу, Р. Арон, А. Турен та ін.

Теорія історичного кругообігу •Н. Макіавеллі, Дж. Віко, Ш. Фур’є, М. Данилекський, О. Шпенглер, А. Тойнбі та ін.

Теорія нового міжнародного •Ф. Оробел, Д. Пау, Т. Сцитовські, Б. Беласса, Г. Джонсон, Я. Літтл, М. Скотт та ін.
поділу праці
Неореалістична теорія •Р. Гілпен, Д. Гріко, Ч. Кіндлерберг, Р. Кейохан, Р. Аксельрод, Д. Най, С. Краснер, Р.
міжнародних відносин Кок, К. Вултс, З. Бжезинський та ін.
2. Взаємодія національних економік і їх
зростаюча конвергенція

Традиційні ознаки систематизації країн

 2. Взаємодія національних економік і їх
зростаюча конвергенція

за географічною (регіональною) ознакою

Європа Північна Америка Латинська Америка

• (західно-, східно-, південно-, • (США, Канада, Мексика); • країни Карибського басейну
північно-, • Південна Америка
центральноєвропейські країни)

Азія Африка
• Східна, Південно-Східна та • (північно- та
Південна Азії; центральноафриканські — усі
Близький Схід країни на південь від Сахари, за
винятком Південно-
Африканської Республіки) тощо
 2. Взаємодія національних економік і їх
зростаюча конвергенція

За організаційною ознакою

класифікує країни за критерієм їх належності до міжнародних організацій,

членство в яких формує міжнародний імідж країн.

ОЕСР

система ГАТТ/СОТ

МВФ

Група Світового банку

МБРР

МАР

інші
 2. Взаємодія національних економік і їх
зростаюча конвергенція

За економічною ознакою

За структурою національних За рівнем розвитку ринкових

господарств: відносин :

країни з розвинутою
аграрні,
ринковою економікою;

країни, що
аграрно-промислові,
розвиваються;

країни з перехідною
промислово-аграрні
економікою

промислово розвинені
країни.
 2. Взаємодія національних економік і їх
зростаюча конвергенція

За економічною ознакою

• Промислово розвинені країни — 40 високорозвинених країн. Найпотужнішу групу серед цих

країн складають країни так званої “Великої сімки”. Великобританія, Італія, Канада, Німеччина,
США, Франція, Японія, які виробляють найбільші обсяги ВВП у всьому світі і зосереджують у
своїх руках значну частину міжнародної торгівлі.
• Країни з перехідною економікою — 28 країн Центральної та Східної Європи та колишнього
Радянського Союзу, що здійснюють перехід від адміністративно-командної до ринкової
економіки: Азербайджан, Білорусь, Боснія та Герцеговина, Болгарія, Вірменія, Грузія, Естонія,
Казахстан, Молдова, Польща, Росія, Румунія, Узбекистан, Україна та інші. У цій групі є підгрупа,
яка має суттєві досягнення у реформуванні національних господарств. До цієї підгрупи
належать: Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина та Чехія.
• Країни, що розвиваються — більше 140 країн Азії, Африки, Латинської Америки. Через їх
велику кількість і особливості соціально-економічного розвитку національних економік ці
країни здебільшого систематизують за регіонами з урахуванням їх географічного положення.
 2. Взаємодія національних економік і їх
зростаюча конвергенція

Валовий внутрішній продукт (ВВП)

• визначає загальний обсяг у вартісному вимірі кінцевих товарів і послуг, що
вироблені на території даної країни, незалежно від національної
належності підприємств, що діють у ній, за певний період часу, як правило
за рік.
 2. Взаємодія національних економік і їх
зростаюча конвергенція

Валовий національний продукт (ВНП)

• відбиває ринкову вартість товарів і послуг, вироблених
резидентами як на території власної країни, так і за її
межами.

Валовий національний дохід (ВНД)

• визначається сумою первинних доходів, одержаних
резидентами даної країни за відповідний період як у межах
національної території, так і за кордоном, з вирахуванням
доходів, переданих за кордон.
 2. Взаємодія національних економік і їх
зростаюча конвергенція

ВВП, ВНП та ВНД

В ситуації закритої економіки:

ВВП – Y = C (споживання) +I (внутрішні інвестиції) + G (державні витрати)
В ситуації відкритої економіки – Y = C + Y + G + NX (чистий експорт)

ВНП = ВВП + чистий факторний дохід з-за кордону (різниця доходів від
використання факторів виробництва резидентів за кордоном та виплат
нерезидентам за використання факторів виробництва в країні)

ВНД = ВНП + чисті трансферти (різниця між переказами мігрантів, які

вважаються резидентами, з одної країни в іншу)

НД = ВНП – амортизація – непрямі податки

 2. Взаємодія національних економік і їх
зростаюча конвергенція

Класифікація країн за методикою Світового Банку

1) за рівнем доходів на душу населення;

2) за регіональною ознакою;
3) за типом та суб'єктом зовнішніх запозичень.

За рівнем ВНД на душу населення: За регіональною ознакою:

• Країни з низьким доходом (нижче 975
дол. США на душу населення):
• Країни з доходом нижче середнього (976 -
3 855 дол.США), в т.ч. Україна
• Країни з доходом вище середнього (3 856
- 11 905 дол.США), в т.ч. РФ
• Країни з високим доходом (вище 11 906
дол.США)
• Країни ОЕСР
• Східна Азія та Тихоокеанський регіон (24
країни);
• Європа і Центральна Азія (26);
• Латинська Америка і Карибський басейн
(29);
• Близький Схід і Північна Африка (14);
• Південна Азія (8);
• Африка на Південь від Сахари (48).
 2. Взаємодія національних економік і їх
зростаюча конвергенція

За соціально-економічною ознакою

ключовим ідентифікаційним показником є індекс людського

розвитку (ІЛР)

Індекс людського розвитку (ІЛР)

• — інтегральний показник, який розраховується
на основі даних щодо рівня життя населення
(реальний ВВП на душу населення), тривалості
його життя та рівня освіченості
 2. Взаємодія національних економік і їх
зростаюча конвергенція

За соціально-економічною ознакою

Розрахунок індексу розвитку людського потенціалу (ірлп)

Довголіття і Достойний
Виміри Знання
здоров'я рівень життя

ВНД на душу
Очікувана Середня Очікувана
Показники
населення
тривалість життя тривалість тривалість
(за ПКС у
ІРЛП

при народженні навчання навчання

дол.США)

Індекс
Індекс тривалості
Індекс освіти Індекс ВНД Градації:
життя
Дуже високий
(0,8-1) Високий
ІНДЕКС РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ (ІРЛП) (0,7-0,8)
Середній (0,5-0,7)
Низький (0,1-0,5)
 2. Взаємодія національних економік і їх
зростаюча конвергенція

Відкрита та закрита економіки

Співвідношення торгівлі та ВВП:
- Експортна квота (критерій – 10%)
Exp
Expq   100%
- Імпортна квота Y
- Залежність від міжнародної торгівлі (критерій – 25%)

1 Exp  Im p 
2  100%
Y
 3. Міжнародний поділ праці як рушійна сила
інтернаціоналізації виробництва

Міжнародний поділ праці (МПП)

• виявляється у стійкій економічно вигідній спеціалізації
окремих країн на виробництві певних видів продукції та у
взаємному обміні результатами цієї діяльності між
країнами у визначених кількісних і якісних
співвідношеннях.

• Інтернаціоналізація виробництва є економічною

формою розвитку міжнародного поділу праці й
міжнародного усуспільнення виробництва.
3. Міжнародний поділ праці як рушійна сила
інтернаціоналізації виробництва
Форми міжнародного поділу праці
3. Міжнародний поділ праці як рушійна сила
інтернаціоналізації виробництва

Фактори впливу на міжнародний поділ праці

3. Міжнародний поділ праці як рушійна сила
інтернаціоналізації виробництва

Структура інтернаціоналізаційного процесу

 3. Міжнародний поділ праці як рушійна сила
інтернаціоналізації виробництва

Існують два способи інтернаціоналізації — екстернальний та

інтернальний.

Екстерналізація Інтерналізація

• — процес розширення • — процес створення

міжнародної діяльності фірм
за допомогою використання
конкурентних переваг
партнерів на іноземних
ринках.
транснаціональними
структурами
внутрішньокорпоративних
ринків через організацію
власних філіалів, дочірніх
компаній, а також за
допомогою набуття контролю
над фірмами, що вже діють.
 3. Міжнародний поділ праці як рушійна сила
інтернаціоналізації виробництва

З позиції національної економіки вирізняють внутрішню та зовнішню

інтернаціоналізацію.

ДУАЛІСТИЧНА СУТНІСТЬ ПРОЦЕСУ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ

 4. Особливості форм міжнародних
економічних відносин та рівні їх реалізації у
ХХI ст.
Міжнародні економічні відносини (МЕВ) — це система економічних
зв’язків з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання
продуктів, що вийшли за рамки національних кордонів.
Міжнародні відносини розподілу — це відносини, які виникають з
приводу а) розподілу факторів виробництва (засобів виробництва,
робочої сили) між країнами; б) розподілу продуктів економічної
діяльності серед суб’єктів із різних країн; в) розподілу доходів між
учасниками МЕВ.
Форми МЕВ
Суб'єкти МЕВ:
1. Міжнародна торгівля
1. Держави
2. Міжнародний рух капіталу
2. Міжнародні організації
3. Міжнародна міграція робочої
3. Транснаціональні компанії
сили
(корпорації)
4. Світова валютна система
4. Фізичні особи
 5. Вплив середовища міжнародних
економічних відносин на бізнес діяльність

Середовище МЕВ - різноманітні фактори (демографічні, економічні,

природні, науково-технічні, політичні, культурного оточення і т.
ін.), які впливають на процеси включення країни до світових
економічних процесів.
Фактори прямого впливу — безпосередньо впливають на операції
суб’єктів МЕВ, з одного боку, а з іншого — зазнають такої ж дії від
учасників МЕВ (постачальники, трудові ресурси, законі та
установи державного регулювання, споживачі, конкуренти).
Фактори побічного впливу — не мають безпосереднього значення
для функціонування суб’єктів МЕВ, але відбиваються на їх діях
(стан економіки країни, міжнародні події, соціально-культурні
фактори і т.д.).
під середовищем МЕВ розуміють зовнішні по відношенню до
суб’єктів МЕВ політико-правові, економічні, соціально-
культурні та інфраструктурні чинники.
 5. Вплив середовища міжнародних
економічних відносин на бізнес діяльність
Середовище МЕВ
динамічність та стабільність одночасно
взаємозв’язок факторів
невизначеність

Політична прихильність виявляється більш чітко в торгівельній, валютній,

кредитній, науково-технологічній політиці; визнання національних норм та
правил; стабільність політичної системи

Політико - правове

Рівень розвитку економіки

Міжнародний транспорт; відповідної країни, рівень і
Інфраструк
Міжнародні інформаційно- Економічне характер розподілу доходів в
комунікаційні системи. турне ній, характер витрат і
заощаджень населення тощо

Соціально - культурне

Індивідуалізація попиту зарубіжних клієнтів, ставлення до праці фахівців, поведінка

підприємців на фінансових ринках тощо (економічна поведінка людини в тій чи іншій країні
базується на її фізіологічних, психологічних та інших особистих особливостях)
 6. Організація, суб’єкти і види міжнародної
економічної діяльності
Форми МЕВ та їх реалізація
• Міжнародна торгівля — обмін
товарами та послугами між
державно оформленими
національними господарствами;
• Міжнародний рух капіталу —
переміщення капіталу між
країнами світу в пошуках сфери
найбільш вигідного його
вкладання.
• Міжнародна міграція робочої
сили — переміщення між
країнами працездатного
населення переважно з
економічних причин.
Деякі автори виділяють як
самостійні форми ще й
міжнародні валютні відносини,
а також міжнародні науково-
технологічні відносини
Реалізація різноманітних форм МЕВ їх
суб’єктами здійснюється на тому чи
іншому рівні, які розрізняються,
зокрема, залежно від ступеню
інтенсивності їх взаємодії:
• Економічні контакти — це найпростіші
економічні зв’язки, які мають
епізодичний характер і регулюються
переважно одиничними угодами,
контрактами;
• Взаємодія — стійкі економічні зв’язки на
основі міжнародних угод і
домовленостей, які складені на
тривалий час;
• Співробітництво — міцні економічні
зв’язки, на основі спільних, попередньо
вироблених і узгоджених намірів, які
закріплені в угодах довгострокового
характеру;
• Міжнародна економічна інтеграція —
це рівень розвитку МЕВ, коли в процесі
інтернаціоналізації господарського
життя відбувається переплетіння
економік двох або більше країн і
проводиться узгоджена політика з
елементами національного
регулювання.
 6. Організація, суб’єкти і види міжнародної
економічної діяльності

Суб’єкти МЕВ

• Фізичні особи; Специфічними суб’єктами МЕВ є

• Юридичні особи. міжнародні підприємства:
Юридичними особами, які беруть участь у • Багатонаціональні корпорації
МЕВ, є (міжнародні за капіталом,
підприємства, управлінням та сферами
діяльності);
держава та її установи, • Міжнародні спільні підприємства
міжнародні організації. (об’єднують національних
Діяльність підприємств в міжнародній сфері партнерів з різних країн в
виявляється в: а) купівлі іноземних факторів інвестуванні, управлінні
виробництва; б) продажу виробленої підприємством, розподілі
продукції на міжнародному ринку; в) прибутків та ризиків).
операціях на міжнародних фінансових
ринках.

Міжнародні організації :
юридична природа (міжурядові, позаурядові)
склад учасників (універсальні, регіональні)
масштаби діяльності (загального характеру, спеціальної компетенції)
характер діяльності (координуючі, оперативної дії, консультативні)
термін діяльності (постійної дії, періодичної дії, тимчасові)
6. Організація, суб’єкти і види міжнародної
економічної діяльності
СУБ’ЄКТИ МЕВ

Фізичні особи Юридичні Держави Міжнародні

особи організації

ФОРМИ МЕВ

Міжнародна Міжнародний рух Міжнародна

торгівля капіталу міграція робочої
сили
Світова валютна система

РІВНІ МЕВ

Контакти Взаємодія Співробіт- Інтеграція

ництво

СИСТЕМА МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

6. Організація, суб’єкти і види міжнародної
економічної діяльності

Різновиди міжнародних організацій

 6. Організація, суб’єкти і види міжнародної
економічної діяльності

Транснаціональні корпорації (ТНК)

• — це міжнародні фірми, як правило, з акціонерним капіталом,
що мають свої господарські підрозділи у двох або більше країнах,
управління якими здійснюється з одного або кількох центрів.

Характерні риси:
— багатонаціональність і наявність головного підприємства (штаб-квартири),
розташованого у країні походження капіталу, та закордонних підприємств
(дочірніх, філій, представництв);
— наявність виробничої бази за кордоном;
— наявність значної частини активів за кордоном;
— контроль з боку компанії країни походження над усіма дочірніми
підприємствами, філіями та представництвами;
— глобалізація міжнародної економічної діяльності.
 6. Організація, суб’єкти і види міжнародної
економічної діяльності

Для країн базування ТНК позитивними результатами їхньої діяльності є:

— збільшення виробничих потужностей та ресурсів, а також вдосконалення передової

технології й управлінського досвіду, підвищення кваліфікації трудових ресурсів;

— не тільки поява нових матеріальних та фінансових ресурсів, а й мобілізація і

продуктивніше використання вже наявних;

— сприяння розвитку національної науково-дослідної бази;

— стимулювання конкуренції і пов’язаних з нею позитивних процесів (підрив позицій

місцевих монополій, зниження цін та підвищення якості продукції, що заміщує як
імпорт, так і застарілі товари місцевого виробництва);

— підвищення попиту і ціни на національні (місцеві) фактори виробництва;

— збільшення надходжень у вигляді податків на діяльність міжнародних спільних

підприємств.
 6. Організація, суб’єкти і види міжнародної
економічної діяльності
Певні проблеми у відносинах між ТНК і національними економіками:
— імпортовані ресурси працюють для окупності та одержання прибутку, який потім
репатріюється. У довгостроковій перспективі відплив коштів через репатріацію прибутку
має перевищувати величину первинних вкладень. Тому говорити про зростання виробничого
потенціалу країни завдяки діяльності іноземних ТНК можна лише в тому разі, коли ці
компанії стимулюють економічний розвиток країни в цілому;
— мета іноземної ТНК може не збігатися з національними інтересами. Нерідко
спостерігається дискримінація національного сектору, яка посилюється правовими
заходами макроекономічного стимулювання;
— іноземні ТНК як канали передавання технологій часто стають відносно закритими
анклавами в національній економіці. Крім того, на практиці країна, на території якої діють
ТНК, майже не бере участі у створенні нової технології, а одержує її кінцевий продукт.
Передавання частини науково-дослідних робіт буває переважно в низькотехнологічних
галузях;
— транснаціональні структури можуть зав’язувати стосунки з місцевою олігополією,
стримуючи в такий спосіб розвиток національного підприємництва та поглинаючи
фінансові нагромадження в національній та іноземній валютах;
— значні обсяги капіталовкладень одержують, як правило, сировинні галузі, а в обробній
промисловості діяльність іноземних ТНК має імпортозаміщувальний ефект;
— нерегульований розвиток ТНК може посилити соціальне розшарування,
маргіналізацію країни та її громадян.
 6. Організація, суб’єкти і види міжнародної
економічної діяльності

Основні види міжнародної економічної діяльності можна

класифікувати за сферами її реалізації.

міжнародна науково-технічна

інноваційна

інвестиційно-виробнича, комерційна

фінансово-банківська

консалтингова

трудова діяльність за кордоном

діяльність у сфері економічної дипломатії

Інформаційна діяльність
6. Організація, суб’єкти і види міжнародної
економічної діяльності
Рівні та органи адміністративно-правового регулювання міжнародної
економічної діяльності
 1. Сутність міжнародної економічної інтеграції
Регіоналізація є процесом поступального формування спільного ринкового та відтворювального
простору географічно, історично та культурно споріднених країн, який супроводжується
уніфікацією умов торгівельно-економічної діяльності, зниженням та скасуванням взаємних
обмежень з метою підвищення економічної ефективності та розв’язання глобально
конкурентних завдань.
Економічна інтеграція – це процес зближення національних економік шляхом утворення єдиного
економічного простору для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили
через національні кордони. Національні економіки, спеціалізуючись на певних товарах та
послугах, водночас доповнюють одна одну в системі світового господарства

Інтеграція

Мікрорівень: Макрорівень: міждержавні

внутрішньофірмові ринки інтеграційні угруповання

Горизонталь на Вертикальна

Транснаціоналізація Регіоналізм

Інтеграція
Міжнародна економічна інтеграція
Міжнародна економічна інтеграція – це:
1) якісно новий етап розвитку і форму прояву
інтернаціоналізації господарського життя, що
передбачає зближення і взаємопристосування,
переплетення всіх структур національних
господарств;
2) відносини, що будуються на відсутності будь-якої
форми дискримінації іноземних партнерів і кожній
із національних економік; найвищий рівень
розвитку МЕВ;
3) процес, що проявляється в стиранні відмінностей
між економічними суб'єктами – представниками
різних держав.
 Характерні риси міжнародної економічної інтеграції
1) зміна завдань та цілей економічної взаємодії держав, формування
міжнародного економічного комплексу;
2) спільне вирішення соціально-економічних проблем у подоланні проблеми
обмежених ресурсів;
3) виникає потреба у колективному регулюванні відтворювальних процесів,
пошуку нових інтеграційних форм та методів управління економічною
взаємодією;
4) взаємодія різних галузей виробництва та науки стає однією з центральних
сфер регіональної діяльності;
5) створення регіональної відтворювальної системи з її міжнародними
економічними зв’язками у сферах виробництва, розподілу, обміну та
споживання матеріальних благ та послуг;
6) дія об'єктивних та суб'єктивних факторів;
7) нерівномірність розвитку й реалізації форм міжнародної економічної
інтеграції;
8) розвиток дезінтеграційних та реінтеграційних процесів.
 2. Фактори розвитку міжнародної
економічної інтеграції
Передумови створення економічного інтеграційного угруповання:
1) Політико-правові;
2) Інфраструктурні;
3) Соціально-культурні;
4) Соціально-економічна однорідність національних господарств;
5) Економічні:
5.1) наявність достатньо високих і близьких рівнів економічного розвитку країн,
груп країн та регіонів світу;
5.2) ресурсні та технологічні потенціали країн;
5.3) наявність досить тривалого періоду й досвіду взаємного економічного
співробітництва групи країн;
5.4.) ступінь зрілості ринкових відносин;
5.5.) масштаби та перспективи розвитку економічних взаємозв'язків країн;
5.6) економіко-географічна близькість країн та наявність спільних кордонів;
5.7) спільність економічних та інших проблем, що існують перед країнами;
5.8) демонстраційний ефект;
5.9) “ефект доміно”.
 Рівні та типи регіоналізації
Міжнародна економічна
інтеграція має декілька
рівнів свого розвитку:
І. Мікроінтеграційний рівень;
ІІ. Макроінтеграційний рівень. “Знизу-догори” “Згори-донизу”

Типи міжнародної економічної

інтеграції: Через дво- і багатосторонні
переговори та асоц ійовану
1) торговельна: префереційні участь країн
угоди, зона вільної торгівлі,
митний союз;
2) виробничі: спільний ринок, Між народні регіонал ьні
інтеграційні угру повання
економічний та валютний
союз; політичний союз;
3) торгівельно-виробнича:
континентальна інтеграція,
міжконтинентальна
інтеграція
 3. Форми (етапи) та особливості міжнародної економічної інтеграції
Ключові характеристики
Вільний Гармоніза-
Форми міжнародної економічної Гармонізація Полі-
Зниження Усунення Спільний рух ція
інтеграції та узгодження тична
внутрішні внутрішні зовнішній капіталів економіч-
валютної інтег-
х тарифів х тарифів тариф та робочої ної
політики рація
сили політики

Преференційні угоди

Зона (асоціація) вільної торгівлі

Митний союз

Спільний ринок

Економічний союз

Валютний союз

Політичний союз

Континентальна інтеграція

Міжконтинентальна інтеграція
 Інтеграційні форми: макрорівень ІІ
Зона преференційної торгівлі – зона з
пільговим торговельним режимом, коли дві
або декілька країн зменшують взаємні
тарифи з імпорту товарів, зберігаючи рівень
тарифів в торгівлі з іншими країнами.
Найбільш показовим історичним прикладом
такої форми інтеграції є преференційна
система Британського співтовариства (з 1932
р.), що об'єднувала 48 держав.
У зонах вільної торгівлі діє особливий
пільговий торговельний режим для
країн-учасниць за рахунок усунення
внутрішніх тарифів при їх
збереженні в торгівлі з іншими
країнами. Типовими прикладами є
Європейська асоціація вільної
торгівлі (1960 p.), зона вільної
торгівлі «США—Канада» (1988 p.),
Північноамериканська угода про
вільну торгівлю (НАФТА).

Митний союз - це угода двох або декількох держав, що

передбачає усунення внутрішніх тарифів та встановлення
спільного зовнішнього тарифу. Таким чином, митний союз
передбачає заміну декількох митних територій однією при
повній ліквідації митних податків в межах митного союзу і
створенні єдиного зовнішнього митного тарифу.
Угоди про створення митного союзу діяли у Бенілюксі (з 1948
р.), В Європейському союзі (з 1968 p.).
 Інтеграційні форми: макрорівень ІІІ
У рамках спільного ринку забезпечується вільний рух не тільки товарів, а й послуг, капіталів та громадян
(робочої сили). Такі умови економічних взаємовідносин у цілому характерні для Європейського союзу.
Проте для створення спільного ринку лише цього недостатньо, оскільки потрібно вирішити ще декілька
надзвичайно важливих завдань, а саме:
• розробити спільну політику розвитку окремих галузей і секторів економіки (вибір конкретної галузі чи
сектора залежить від того, наскільки це важливо для майбутнього закріплення інтеграції. В ЄС
пріоритетними сферами було визнано сільське господарство та транспорт);
• створити умови для вільного переміщення капіталу, робочої сили, послуг та інформації (що доповнить
вільне переміщення товарів);
• сформувати спільні фонди сприяння соціальному та регіональному розвитку.
Ці економічні кроки обумовлюють необхідність проведення гармонізації та уніфікації національних законів, а
тим самим потребують формування наднаціональних органів управління і контролю.

В економічному союзі вільний рух факторів і результатів виробництва доповнюється гармонізацією

внутрішньої та зовнішньої економічної політики. В країнах-учасницях функціонує, як правило, єдина
грошова одиниця.
Ознаками економічного союзу є:
• ліквідація будь-яких торгівельних обмежень і проведення єдиної зовнішньоторговельної політики;
• вільне переміщення товарів, послуг, капіталу та громадян;
• жорстка координація (по суті – єдність) економічної, фінансової та соціальної політики.
Прикладом таких союзів є Бенілюкс (з 1960 p.), Сполучені Штати Америки, Радянський Союз (до 1991 р.).
На стадіях практичної реалізації плани щодо створення економічного і валютного Європейського союзу.
Торгівельно-виробнича інтеграція
Континентальна інтеграція – розширення інтеграційного
об'єднання до меж континенту (Європейський
економічний простір, Африканський союз,
Латиноамериканський економічний союз)
Міжконтинентальна інтеграція – створення зони вільної
торгівлі між двома і більше інтеграційними
об'єднаннями, які знаходяться на різних континентах
(SAFTA = NAFTA + MERCOSUR, TAFTA = EU + MERCOSUR)
Глобальна інтеграція – створення єдиного інтеграційного
об'єднання на основі світової тріади
 МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ

Етапи інтеграції Типи інтеграції

Рівні інтеграції
Преференційні угоди
Торговельна
Зона вільної торгвлі

Митний союз
Макроінтеграція
Спільний ринок

Економічний союз Виробнича

Мікроінтеграція
Валютний союз

Політичний союз

Континентальна інтеграція

Торгово-виробнича
Міжконтинентальна
інтеграція
 Серед переваг від економічної інтеграції
виділяють:
• збільшення розмірів ринку, яке впливає на ефект від розширення
масштабів виробництва (для країн із малою ємністю національного
ринку), оптимізація розмірів підприємств;
• зростання конкуренції між країнами;
• забезпечення кращих умов торгівлі;
• розширення торгівлі паралельно з удосконаленням інфраструктури;
• поширення новітніх для економік країн технологій;
• раціоналізація розподілу ресурсів та підвищення продуктивності
праці;
• виграш споживачів за рахунок зниження цін товарів;
• Зростання привабливості більш місткого ринку для іноземних
партнерів та інвесторів;
• можливість здійснення спільних програм економічного розвитку;
• зниження напруги на національних ринках праці через відкриття їх
всередині союзу і покращення якості бар’єрів для проникнення ззовні.
 Серед недоліків виділяють:
• Небезпеку відтоку ресурсів (факторів виробництва, особливо
трудових) для відсталих країн на користь більш сильних партнерів;
• можливість змови між ТНК країн-членів, що приводить до
підвищення цін;
• ефект збитків від збільшення масштабів виробництва при дуже
сильній концентрації та монополізації;
• можливість збільшення безробіття за рахунок банкрутства
неефективних підприємств та міграції робочої сили з країн із більш
низькими доходами;
• існує ризик істотних втрат від відхилення торгівлі, якщо країна тісно
зв'язана з партнером - не членом блоку, що здійснював ефективні
постачання значної кількості товарів, які не виробляються в країні.
Особливості розвитку міжнародної
економічної інтеграції
1. Реалізація різних моделей утворення інтеграційних об’єднань:
Знизу догори (НАФТА, АСЕАН)
Згори донизу (ЄС, СНД)
Міжконтинентальних моделей (АТЕС, САФТА, ТАФТА)

2. Панування різношвидкісної інтеграції країн, об’єднання, яке передбчає

різний рівень інтеграції для країн блоку (Європа “концентричних кіл”):
Митний союз ЄС-Туреччина, спільний ринок ЄС-ЄАВТ, переговори про ЗВТ+
з Україною

3. Визнання факту, що ефективна регіональна інтеграція потребує більш

радикальних заходів, ніж звичайне зниження тарифів і квот:
Існує багато інших бар'єрів, які викликають сегментування ринку і
перешкоджають вільному руху капіталу, товарів, послуг, робочої сили.
• Для усунення перешкод необхідні широкомасштабні політичні заходи, які
виходять далеко за межі торговельної політики.
• Така “глибока інтеграція” була вперше заявлена в Програмі єдиного ринку в
межах ЄС.
Особливості розвитку міжнародної
економічної інтеграції
4. Виникнення торговельних блоків “Південь-Північ”, де країни-
члени є рівноправними партнерами, поглиблення інтеграції
старих країн-членів та її розширення до континентальних та
міжконтинентальних меж:
Найбільш показовими прикладами таких блоків є НАФТА
(США, Канада, Мексика);
• Митний союз між ЄС та Туреччиною, ЄС та країнами
Східної Європи, ЄС та країнами Середземномор'я;
• Зона вільної торгівлі МЕРКОСУР-НАФТА, МЕРКОСУР-
ЄС, можливість утворення ЗВТ в АТЕС;
• Переговори Крім того, ЄС веде перемовини з країнами
Африки, Карибського басейну, Тихоокеанського регіону,
про створення митного союзу на паритетних умовах
 Основні інтеграційні блоки світу

Характеристики ЄС НАФТА АТЕС

Формування зони
Рівень інтеграції Економічний союз Зона вільної торгівлі
вільної торгівлі
Поліцентризм за
Моноцентризм за Поліцентризм за
Розподіл сил умов умовного
умов абсолютного умов загального
всередині блоку лідерства
лідерства США лідерства Японії
Німеччини

Ступінь
різнорідності Середня Середня Значна
країн-учасниць
Рада ЄС,
Відсутність
Наявність органів Європейська Існують, але не
спеціальних органів
наднаціонального Комісія, відіграють
наднаціонального
управління Європарламент і визначальної ролі
управління
ін.
Частка у
45% 18% 42%
світовому експорті
Ключові інтеграційні блоки країн
Наступна тема №2: «СУТЬ, ЕТАПИ ТА НАПРЯМИ
РОЗВИТКУ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ»

Далі

Міжнародна економіка (5 кредитів). Тема 9. Міжнародна торгівля