Тема 2.

Методика «Позитивного
виховання» Джона Грея – 4 год.
⚫ 1 Методи встановлення співробітництва.
⚫ 2. Методи подолання опору.
⚫ 3. Методи покращення спілкування.
⚫ 4. Методи мотивації.
⚫ 5. Методи для утвердження своєї влади.
⚫ 6. Методи збереження контролю над
ситуацією.
⚫ 7. Принципи позитивного виховання та
реалізація їх на практиці.
⚫ Література:
⚫ 1. Джон Грей Діти з небес. Cофія. – 2021. –
352 с.
П'ять найважливіших принципів, які має
знову і знову чути кожна дитина:
1. Відрізнятись від інших – нормально.
2. Здійснювати помилки – нормально.
3. Виявляти негативні емоції – нормально.
4. Хотіти більшого – нормально.
5. Висловлювати свою незгоду – нормально, але
пам'ятай, що мама та тато – головні.
Усі діти з небес
⚫ Вони народжуються невинними та
добрими, проте приходять у цей світ із
своїми унікальними потребами.
⚫ У кожної дитини свій унікальний набір
завдань та талантів, і ми не можемо
змінити те, якими їм бути.
⚫ Чому дітям необхідні проблеми?
⚫ Дитина не навчиться прощати, якщо їй
прощати нема кого.
⚫ Дитина не розвине в собі терпіння чи вміння
чекати здійснення своїх бажань, якщо завжди
одразу надавати їй все, чого вона хоче.
⚫ Дитина не навчиться приймати власні
недоліки, якщо всі навколо неї бездоганні
Дитина не навчиться співпрацювати, якщо все
завжди відбувається так, як хочеться їй .
⚫ · Дитина не розвине свій творчий потенціал,
якщо за неї все робитимуть інші.
⚫ · Дитина не навчиться співчуття та поваги до
оточуючих, якщо вона не бачить, що інші люди
теж зазнають болю та переживають невдачі.
⚫ · Дитина не розвине в собі відвагу та оптимізм, якщо
їй не доведеться зіткнутися віч-на-віч з
неприємностями.
⚫ · Дитина не розвине в собі завзятість і силу, якщо
все дається легко.
⚫ · Дитина не навчиться виправляти свої помилки,
якщо їй невідомі проблеми, невдачі та промахи.
⚫ · Дитина не розвине в собі почуття власної гідності і
здорову гордість, якщо не долатиме перешкоди і
добиватиметься чогось.
⚫ · Дитина не розвине в собі самодостатність, якщо їй
не знайоме почуття ізоляції та неприйняття.
⚫ · Дитина не розвине в собі цілеспрямованість, якщо
у неї немає можливості протистояти авторитету
та/або домагатися бажаного.
Що буде, якщо розрізати кокон?
 Трудність для дитини це…
Чи треба допомагати дитині?
⚫ Мета позитивного виховання –
розвинути у дітей дух співробітництва,
а не покірності.
⚫ Щоб досягти співпраці, батькам потрібно
відновити контроль над дитиною,
влаштувавши їй тайм-аут.

Тривалість тайм-ауту
визначається з розрахунку одна
хвилина за кожен рік, прожитий
дитиною.
 1. НОВІ МЕТОДИ ВСТАНОВЛЕННЯ
СПІВРОБІТНИЦТВА
⚫ Поклади іграшки на місце!
⚫ Не кидай речі!
⚫ Не розмовляй з братом таким тоном!
⚫ Не чіпай сестру!
⚫ Зашнуруй черевики!
⚫ Застебнися!
⚫ Почисть зуби!
⚫ Вимкни телевізор!
⚫ Іди обідати!
⚫ Заправ сорочку!
⚫ Доїж свої овочі!
⚫ Їж виделкою!
⚫ Припини балакати!
⚫ Прибери в кімнаті!
⚫ Тихіше!
 ПРОСІТЬ, АЛЕ НЕ НАКАЗУЙТЕ І НЕ
ВИМАГАЙТЕ!

⚫ Переформулюйте правильно:
⚫ Почисти зуби! - чи не почистиш ти
зуби? Використовуйте ФОРМУЛУ «ЧИ НЕ
ЗРОБИШ ТИ… ?» І «ЗРОБИ, БУДЬ
ЛАСКА» ЗАМІСТЬ «ТИ МОЖЕШ… ? І «І не
міг би ти…»
⚫ Ти можеш навести порядок?
⚫ Сприймається дитиною як:
⚫ «Ти маєш навести лад».
⚫ Ти давно вже повинен був навести тут порядок.
⚫ «Можна було б і не чекати на моє прохання».
⚫ «Я ж просила тебе підтримувати порядок у своїй
кімнаті».
⚫ Ти не робиш те, про що я тебе просив.
⚫ «Ти ведеш себе невідповідно до свого віку».
⚫ "Від тебе один головний біль".
⚫ "Щось з тобою не в порядку".
⚫ «Я дуже поспішаю і не можу робити по дому
все сама».
Як краще: Ти можеш заспокоїтися і лягти в
ліжко? або «Заспокойся, будь ласка, і йди у
ліжко».
Відмовтесь від риторичних питань –
це замасковане обвинувачення
⚫ Риторичне питання: Чому в кімнаті такий безлад?
⚫ Можливе приховане послання: Тобі слід було б
прибрати в кімнаті. Ти поганий. Ти ледар. Ти мене не
слухаєш і т.д.
⚫ Риторичне запитання: Чому ти б'єш братика?
⚫ Можливе приховане послання: Ти поганий. Ти –
безтолоч. У тебе немає жодних причин так поводитися
з братом.
⚫ Риторичне питання: З тобою все гаразд?
⚫ Можливе приховане послання: Із тобою щось не так.
Ти дивно поводишся. Це не ок.
⚫ Риторичне питання: Як ти міг забути це зробити?
⚫ Можливе приховане послання: Ти або дурень, або
чурбан байдужий. Ти - мій головний біль. На тебе ні в
чому не можна покластися.
 ГОВОРІТЬПРЯМО (особливо з
хлопчиками)
⚫ Негативний вислів: Діти, ви сильно кричите.
⚫ Наказ: Поводьтеся тихіше.
⚫ Негативний вислів: У твоїй кімнаті знову безладдя.
⚫ Наказ: Наведи порядок у кімнаті.
⚫ Негативний вислів: Мені не подобається, як ти ставишся до сестри.
⚫ Передбачуваний наказ: Будь добрий, не стався до неї так.
⚫ Негативний вислів: Не годиться бити брата.
⚫ Наказ: Не бий брата.
⚫ Негативний вислів: Ти знову мене перебиваєш.
⚫ Наказ: Не перебивай мене.
⚫ Негативний вислів: Ти не мусиш так зі мною розмовляти.
⚫ Наказ: Не розмовляй зі мною так.
⚫ Негативний вислів: У тебе шнурки розв'язані.
⚫ Наказ: Зав'яжи шнурки.
⚫ Негативний вислів: Ти минулого разу спізнився.
⚫ Передбачуваний наказ: Будь пунктуальнішим.
⚫ У кожному з прикладів дорослий
намагається спонукати дитину до тих чи
інших дій, звернувши увагу на проблему,
але ні про що при цьому не просить.
Часто дитина навіть не усвідомлює
прохання, що стоїть за такими словами.
Щоб отримати безпосередню реакцію,
потрібно прямо висловити прохання
без негативних висловів.
ВІДМОВТЕСЬ ВІД
ПОЯСНЕНЬ
⚫ Щоб спонукати дітей до співпраці,
замініть накази та вимоги проханнями.
Крім того, не пояснюйте їм, чому ви
просите про щось.
⚫ Пояснюючи дитині свою позицію, щоб
обґрунтувати прохання, ви тим самим
поступаєтеся своєю батьківською
владою.
⚫ Не треба говорити: «Чи не почистиш
зуби? Вже пора йти спати: завтра на тебе
чекає важкий день». Просто скажіть: Чи
не почистиш ти зуби? Або: Почисть, будь
ласка, зуби.
⚫ Пояснення залиште при собі.
Опираючись волі батьків, діти
найчастіше заперечують
обґрунтування. Якщо ж ви не даєте
обґрунтувань, то у дитини
залишається менше приводів
сперечатися.
Чим більше жінка говорить про причини, чому чоловік має
щось зробити, тим більший опір у ньому зріє. Те саме
стосується і дитини: чим коротше ви сформулюєте прохання,
тим охочіше вона співпрацюватиме з вами .
⚫ Якщо ви хочете, щоб малюк зрозумів,
чому йому слід вирушати в ліжко,
поясніть йому це пізніше, після того, як
він виконає ваше прохання.
⚫ Пояснення: Ти сьогодні занадто багато дивився
телевізор, і тепер настав час його вимкнути. Я хочу,
щоб ти приділив час іншим заняттям.
⚫ Альтернативне формулювання: Будь добрий,
вимкни, будь ласка, телевізор і займися чимось
іншим.
⚫ Пояснення: Мені постійно доводиться прибирати
за тобою. Я хочу, щоб ти негайно розклав весь цей
мотлох по місцях.
⚫ Альтернативне формулювання: Чи не покладеш
ти всі ці речі на місце?
⚫ Пояснення: Я сьогодні дуже втомилася. Немає
жодних сил займатися прибиранням. Мені хотілося
б, щоб сьогодні посуд помив ти.
⚫ Альтернативне формулювання: Чи не помиєш ти
сьогодні посуд? Ти б мене цим дуже порадував.
ВІДМОВТЕСЬ ВІД ЛЕКЦІЙ
⚫ «Брат не хотів тебе вдарити. Ви просто грали, і він випадково
налетів на тебе. Щоб порозумітися, слід скористатися словами, а
не кулаками. Вдаривши його, ти тільки посилив проблему. От
якби старшокласник у школі тебе стукнув, добре б це було? Так
само погано чиниш і ти, коли б'єш братика. Замість битися,
поговори з ним. Тобі слід було б не кулаки в хід пускати, а
сказати йому: "Мені не подобається, коли ти б'єш мене,
припини, будь ласка". Якщо це не подіє з першого разу,
потрібно повторити свої слова. Запам'ятай: ти не повинен
битися. Завжди можна знайти інший спосіб. Іноді треба просто
піти, показавши йому, що його поведінка тобі не до вподоби.
Якщо ж тобі просто подобається боротися, ми можемо якось
відправитися на змагання з боротьби чи я куплю нам з тобою
боксерські рукавички. Дуже корисно вміти захищати себе на
випадок, якщо іншого виходу немає, проте битися з братом
погано. Ви обидва вмієте користуватися словами і завжди
можете звернутися за допомогою до мене… Отже, більше
ніколи не бійся з братом».
Не намагайтеся маніпулювати з
допомогою почуттів
⚫ Наприклад: «Коли ти підіймаєшся на
дерево, я боюся, як би ти не впав. Я хочу,
щоб ти зліз».
⚫ Або: «Коли ти б'єш братика, я серджусь, бо
хочу, щоб ви не билися і жили дружно».
⚫ Добре – для того, щоб навчати дітей
повідомляти свої почуття один одному, у
спілкуванні між дорослими.
⚫ Погано - для обміну почуттями між
представниками різних поколінь.
⚫ Коли батьки, які є головними в сім'ї,
діляться з дітьми своїми негативними
емоціями, щоб спонукати тих до певної
поведінки, діти починають відчувати
надто велику відповідальність за настрій
батьків.
⚫ Говорячи про свої негативні почуття, ви
значною мірою втрачаєте контроль над
ситуацією та втрачаєте силу домагатися
співпраці.
⚫ «Коли ти робиш те й те, це мене дуже
засмучує. (Адже мені доводиться так важко
працювати заради твого добробуту, а ти
навіть не намагаєшся піти мені назустріч.) Я
хочу, щоб ти робив так, як я говорю».
⚫ Така дитина має лише два шляхи: або вважати
себе поганою, або не звертати уваги на слова
батьків.
ЧАРІВНЕ СЛОВО, ЩОБ
ДОБИТИСЯ СПІВПРАЦІ
Давай!
⚫ Наказ: Прибери речі.
⚫ Прохання: Давай приберемо в цій
кімнаті. Чи не розкладеш ти речі на
місця?
⚫ Наказ: Не розмовляй із братом таким
тоном.
⚫ Прохання? Розмовляй, будь ласка, з
братом ввічливо.
 2. МЕТОДИ ПОДОЛАННЯ
ОПОРУ
Спроби зламати волю дитини призводять до
згасання її природного бажання
співпрацювати з вами.
⚫ Задовольняючи потребу дитини в опорі, ми
можемо ефективно зменшити цей опір, але
зберегти волю.
Способи задовольнити потребу опору :
⚫ 1. Слухати та розуміти – сенситивні діти.
⚫ 2.Забезпечувати підготовку та структуру діяльності
– активні діти.
⚫ 3. Відволікати та спрямовувати – реактивні діти.
⚫ 4. Забезпечувати ритуал та ритм – сприйнятливі
діти.
 Сенситивним дітям потрібно,
щоб їх слухали та розуміли
⚫ Сенситивні діти вразливі та чутливі.
Вони гостро усвідомлюють власні
реакції на життєві обставини, що
стосуються їх потреб та бажань. Ці діти
найкраще реагують, коли їх слухають та
розуміють.
⚫ Скаржитися – частина їхньої натури.
Дайте такій дитині можливість
поділитися своїми тяготами – і їй одразу
стане легше.
⚫ Сенситивним дітям потрібне співчуття та
визнання їх переживань та образ.
⚫ «У мене болить животик» - якщо немає
тепла й уваги від батьків, то через час буде:
«У мене жахливо болить голова і живіт і
нікому до мене немає діла», далі стан
погіршується.
⚫ Найбільша помилка – намагатися
розвеселити дитину. Краще просто
вислухати, обійняти. (Мульт «Думками
навиворіт»)
⚫ https://uakino.club/cartoon/features/181-dumka
mi-navivort.html
⚫ 47.10
⚫ Дітям із сенситивним темпераментом
необхідно знати, що вони не самотні у своїх
стражданнях, що батькам теж буває погано.
Звертатися до цих дітей за емоційною
підтримкою в жодному разі не слід, але
поділитися з ними деякими своїми
проблемами можна.
⚫ Наприклад, якщо дитина скаржиться на ті чи
інші труднощі та проблеми, батько чи мати
може помітити: «У мене сьогодні теж був
препаршивий настрій. Мені довелося цілу
годину проторчати в пробці». Таким чином
ви задовольняєте одну з найважливіших
потреб чутливої дитини.
⚫ Сенситивним дітям треба знати, що
страждають не лише вони.
⚫ Вислухавши сенситивну дитину, дайте їй
трохи часу побути на самоті і поправити
настрій. А після того, як дитині стане
веселіше, не акцентуйте увагу на цій
зміні. Сприймайте її темперамент як
щось нормальне та природне. Не треба
поводитися так, ніби нещодавно щось
було не в порядку, а тепер стало добре.
У неї все й було в порядку.
⚫ Сенситивним дітям потрібно створювати спеціальні
умови, щоб вони знайомилися з людьми та
зав'язували дружбу. Ці діти виявляють особливу
вірність у дружбі та дуже болісно сприймають зраду.
Їм дуже важливо навчитися прощати та забувати.
Якщо батьки уважно вислуховують таку дитину,
коли вона вередує, і показують, що розуміють її,
малюк навчається легше ставитися до життєвих
розчарувань та розвиває здатність до прощення.
⚫ Коли така дитина отримує те, що їй потрібно,
розвиваються її сильні якості.
⚫ Сенситивні діти вдумливі, глибоко сприйнятливі та
оригінальні; вони мають сильний творчий потенціал і
дар спілкування. Вони добрі, чуйні та завжди готові
прийти на допомогу. Служіння людям та світу
приносить їм найвище задоволення.
 Активним дітям потрібна
підготовка та структура
⚫ Вони прагнуть діяти і досягати результатів.
Вони самі себе спонукають до дії і виявляють
найбільше прагнення співпраці у тому випадку,
коли знають, що робити, або мають
певний план. Їм треба невпинно рухатися
вперед, лідирувати і робити все по-своєму.
Таким дітям необхідна структура, інакше вони
легко виходять з-під контролю та чинять опір
вашому авторитету. Їм завжди потрібно
знати план дій, правила та хто головний.
Тоді вони йдуть на співпрацю. Щоб подолати
опір такої дитини, потрібно заздалегідь
поставити їй обмеження, правила та напрямок
діяльності.
⚫ «План такий: спочатку ми йдемо
кататися на гойдалці, а потім – з гірки.
Кожен катається дві хвилини, а потім
поступається місцем іншому». Активна
дитина йде на співпрацю охочіше,
якщо задати їй чітку структуру.
⚫ Діти з активним темпераментом люблять перебувати в
центрі уваги, у вирі діяльності. Вони хочуть завжди мати
рацію. Якщо батьки не задають їм структуру, вони
починають домінувати. Такій дитині необхідно мати
можливість стати успішним лідером. У свою чергу, вони
поважають впевненого та компетентного лідера в іншій
людині. Батьки повинні стежити, щоб не виявляти
слабкість, нерішучість чи вразливість.
⚫ Наприклад, не питайте у цих дітей прямо, щоб вони хотіли
робити. Якщо, отримавши ваші інструкції, така дитина
чинить опір і каже, що хотіла би зайнятися чимось іншим,
погодьтеся з її пропозицією і прийміть нове рішення.
⚫ Наприклад, ви кажете: «Спочатку ми підемо на гойдалку, а
потім на гірку». Дитина заперечує: "Але кататися з гірки
веселіше, давайте спочатку підемо туди". На що мудрий
батько відповість: Відмінна думка. Так і зробимо". Ці діти
люблять виявлятися правими і розквітають коли їх
правоту визнають.
⚫ Щоб звести опір активної дитини до
мінімуму, дайте їй можливість керувати.
⚫ «Спочатку ми підемо на гірку, і
потрібно, щоб кожен мав можливість
скотитися. Білл, залишаю тебе за
головного. Прослідкуй, щоб усі діти хоча
б по одному разу скотилися з гірки.
Можеш скотитись першим, щоб
показати всім, як це робиться».
⚫ Дітям з активним темпераментом потрібно, щоб
оточуючі визнавали їхні успіхи та прощали помилки.
⚫ Якщо така дитина чинить опір вашій волі, найкраще самим
почати діяти і запропонувати їй приєднатися. Довгі бесіди
не дають бажаних результатів і часто сприймаються як
покарання. Наприклад, якщо дитина відмовляється
прибирати в кімнаті, потрібно двома словами відзначити,
чим вона займається в даний момент, а потім почати
прибирання. Наприклад: «Я бачу, ти граєш і не хочеш
прибирати у кімнаті. Давай займемося цим разом.
Дивись, як це робиться ... » Чекати, поки дитина
візьметься за справу сама, - не дуже ефективний підхід.
Активні діти перестають чинити опір, приєднуючись до
вас. Навіть якщо дитина допоможе зовсім небагато,
подякуйте її та оцініть виконану роботу. Наприклад:
"Непогано ж ми попрацювали!" Активна дитина завжди
хоче належати до команди переможців.
⚫ Активні діти пізнають себе за власними справами та
результатами. Вони люблять владу. Якщо вони
опираються вашій волі, найчастіше потрібно лише тверде,
але спокійне нагадування про те, що чинити опір -
нормально, але мама і тато - головні. Слід зазначити, що ви
бачите, чим вони зараз займаються, а потім знову прямо
попросити про те, чого хочете ви.
⚫ Наприклад: «Я бачу, що ти лежиш і відпочиваєш, я тепер
хочу, щоб ти взявся за прибирання кімнати». Якщо дитина
не реагує, почніть прибирання самі зі словами: «Давай
почнемо з цього кута». У теорії продажів цей прийом
називається «умовна угода». Ви спочатку виходите з
припущення про те, що клієнт згоден на вашу пропозицію,
і одразу переходите до обговорення подробиць угоди.
Активним дітям потрібно, щоб ви зрозуміло і прямо
сказали, чого хочете.
⚫ Слова «я хочу» зводять опір до мінімуму, оскільки
нагадують дитині, хто головний.
⚫ Крім структурування діяльності,
активним дітям потрібні регулярні тайм-
аути. Їх потрібно обмежувати частіше,
ніж інших дітей. Регулярні тайм-аути
допомагають цим дітям добре засвоїти,
хто головний, і вписатися у необхідну їм
структуру.
⚫ Активним дітям більшою мірою, ніж іншим,
потрібно відчувати себе правими, і вони
терпіти не можуть, коли хтось вказує на них
помилки. Не виправляти в присутності
інших людей!
⚫ Якщо ж пояснити такій дитині її помилки у
розмові віч-на-віч, то вона пручається
набагато менше і не намагається всіма
силами виправдатися. Замість того щоб
смикати і виправляти їх на людях,
розробіть систему таємних сигналів.
Наприклад, якщо ви хочете, щоб дитина
поводилася ввічливіше, можна дати їй знати
про це, смикнувши себе за вухо.
 Реактивних дітей потрібно
відволікати та спрямовувати
⚫ Реактивні діти товариські та
дружелюбні. Вони прагнуть побачити,
почути, відчути та пережити все, що
може запропонувати життя.
⚫ У цих дітей широкі інтереси, тому їм
більше, ніж іншим, потрібна зовнішня
стимуляція.
⚫ Ці діти люблять зміни, але пручаються
необхідності на чомусь зосередитися.
Вони нерідко закочують скандали у
відповідь на прохання зробити якусь
рутинну дію, наприклад, одягнути пальто.
Їм потрібно особливо багато свободи
для власних справ.
⚫ Вони часто кидають справи на півдороги
просто з бажання взятися за щось
новеньке. Такій дитині необхідно
постійно змінювати вид діяльності. Хаос
для неї – неодмінна умова процесу
навчання.
⚫ Вони дуже легко відволікаються, і тому їм
необхідно, щоб їх постійно направляли до
тієї чи іншої діяльності. Така дитина забуває
вказівки дорослих зовсім не тому, що
чинить опір вашій волі або хоче досадити.
Вона справді забуває.
⚫ Якщо реактивна дитина чинить опір вашій
волі, потрібно просто перенаправити її до
нової можливості, нової діяльності чи
досвіду.
⚫ Ці діти потребують не розуміння і
структурування, а відволікання та
направлення. Відволікти чим?
⚫ Подаруйте дитині пісеньку
⚫ Рутина для такої дитини має бути в
радість ☺ Нудне заняття за допомогою
пісеньок перетворити в розвагу
⚫ https://www.youtube.com/watch?v=plb_jF
NHcx4
⚫ В ідеалі до семи років дитина повинна
відчувати, що вона оточена турботою дорослих,
а з семи до чотирнадцяти їй потрібно
вдосталь грати, співати, майструвати, малювати,
грати на музичних інструментах, займатися
спортом, грати в драмгуртку, робити уроки - і
присвячувати рутині якнайменше часу. Миття
посуду, прибирання в кімнаті - все це, звичайно,
дуже добре, поки дитині не починає здаватися,
що у неї «занадто багато роботи». Найкращий
спосіб визначити, скільки роботи можна
доручити своїй дитині, – звертати увагу на її
опір і відповідно змінювати навантаження.
⚫ Якщо навчити людину бути щасливою
ще в ранньому дитинстві, то, ставши
підлітком, вона охоче порине в роботу.
Якщо ж замість того, щоб грати, дитині
доводиться занадто багато працювати,
вона так і не навчиться веселитися.
⚫ Більшість дорослих не вміють веселитися.
Вся справа в тому, що свого часу їм не дали
змоги навчитися цього. Щастя це
мистецтво, і людина опановує їх у
період із семи до чотирнадцяти років.
⚫ Якщо до статевого дозрівання маленьку
людину занадто навантажувати навчанням та
роботою, то в подальшому житті їй буде
набагато важче радіти. У підлітковому віці
ці діти або нехтують роботою, шукають
тільки розваг і поводяться вкрай
безвідповідально, або працюють у поті чола,
але через зайву серйозність не знають ні
щастя, ні насолоди.
⚫ Якщо вже час лягати спати, а дитина ніяк
не хоче вгамуватися, щоб вона
розслабилася як слід і міцно заснула,
можна заспівати їй колискову, а ще краще
почитати книжку.
⚫ Наприклад, якщо малюк відмовляється вдягати
пальто, не потрібно змушувати його силою.
Просто почніть говорити таким тоном, начебто
ви читаєте казку. Наприклад: «Ой, подивися на
те дерево, які в нього листя гарне! Мені
згадалося, як одного разу я йшов чудовою
лісовій стежці серед вікових дерев. Небо було
дивовижно блакитне. Просто в мене над
головою висіла пухнаста біла хмаринка. Я
⚫ йшов цілий день, доки не втомився. Так, це була
довга прогулянка, але йти було так приємно…
Давай надягнемо пальто».
⚫ Це називається встановлення згоди з
подальшим запрошенням до
співробітництва.
⚫ Замість того щоб прямо питати у
дитини, чого вона хоче або якому
заняттю віддала б перевагу,
запропонуйте що-небудь самі, і нехай
він прийме чи відкине вашу пропозицію,
тим самим опосередковано виявляючи
згоду або опір.
⚫ Мати: Джиммі, пішли, прогуляємось у парку.
⚫ Джиммі (вісім років): Я не хочу до парку.
⚫ Мати: Чому?
⚫ Джиммі: Хочу грати вдома.
⚫ Мати: Гаразд, ти хочеш залишитись вдома. Я
не заперечую. Візьми-но олівці та намалюй
картинку.
⚫ Джиммі: Не хочу малювати. Краще я пограю
зі своїм літачком.
⚫ Мати: Чудова думка. Грай з літачком, а я
підійду пізніше і подивлюся, як у тебе
справи.
⚫ Не варто питати у дітей, чого вони
хочуть, що їм подобається, що їм
потрібно, що вони думають і навіть як
вони почуваються. Натомість
пропонуйте щось, а дитина або
прийме, або відкине вашу
пропозицію. Відкидаючи, вона
визначається з приводу того, що хоче,
відчуває чи думає.
⚫ Діти з реактивним темпераментом ні до кого сильно не
прив'язуються та рідко ображаються. Вони теж
скандалять і пручаються волі батьків, але це зазвичай
відбувається у тих випадках, коли їх змушують
зосередитися на тому, що їх не цікавить, або робити те,
що їм не подобається. Хаос та емоційні коливання –
невід'ємна частина їхнього життя.
⚫ Вони нерідко бувають розсіяні, забудькуваті і ненадійні. Їм
важко стежити за порядком – доводиться знову та знову
просити їх про це. Знаючи це батьки можуть почуватися
спокійніше. Не чекайте, що така дитина підтримуватиме
навколо себе порядок. Це – ваша турбота.
⚫ Дитина з реактивним темпераментом не буде прибирати
у своїй кімнаті, якщо йому не допомагати. Замість того,
щоб з нею боротися, просто прибирайте її кімнату разом.
⚫ Якщо дозволити такій дитині гратися
вдосталь і знайомитися з у сім потроху,
вона зрештою здобуде досить широкий
кругозір і навчиться зосереджуватися на
предметах, вникати у них глибше. З часом
вона зможе доводити справи до кінця.
Після семи років потрібно заохочувати її
до зосередження. Найпростіше цього
досягти, допомагаючи дитині вирішувати
ті чи інші завдання.
Сприйнятливим дітям потрібен
ритуал та ритм
⚫ Сприйнятливі діти найбільше турбуються
про те, як протікає життя. Вони хочуть
знати, що станеться наступного моменту і
чого очікувати від майбутнього.
⚫ Прийом їжі, сон, гра, спілкування з мамою
та татом, вибір одягу для завтрашнього
дня – все має відбуватися за розкладом.
Збудити до дії їх найлегше зауваженнями
типу: «А зараз настав час зробити те…»
або «А тепер ми збираємося зайнятися…»
⚫ Це дуже добродушні та вдумливі діти.
На будь-яку діяльність їм потрібно
більше часу, але вони неодмінно
виконують її як слід і більше за інших
дітей опираються будь-яким змінам. Ці
діти приймають рішення повільно, і не
слід запитувати їх, про що вони
думають, що відчувають і чого хочуть.
Натомість їм треба говорити, що
робити.
⚫ Фраза «А тепер час робити те…» діє на таку
дитину заспокійливо, бо свідчить, що все йде
своєю чергою. Їм потрібно, щоб усе довкола
було передбачувано.
⚫ На відміну від активних дітей, вони не мають
потреби лідирувати і навіть просто брати
участь у чомусь. У ранньому дитинстві вони
часто спостерігають за іграми інших дітей з
боку, не намагаючись взяти участі.
⚫ Вони беруть участь шляхом спостереження.
⚫ Щоб заохотити дитину до участі у
діяльності, не слід казати «Чи не хочеш
приєднатися?» – але «Тепер тобі час
приєднатися».
⚫ Якщо дитина відмовляється, просто
скажіть: «Гаразд, я бачу, що тобі більше
подобається спостерігати. Коли захочеш
приєднатися, то скажеш».
⚫ Ритуали любові
⚫ Приклади ритуалів
⚫ У суботу вранці тато готує яєчню за своїм
особливим рецептом.
⚫ Мама завжди читає на ніч казку.·
⚫ Коли тато радіє, він співає свою улюблену
мелодію.·
⚫ Щовівторка о восьмій годині ми збираємося
перед телевізором і дивимося веселе сімейне
телешоу.· ·
⚫ У неділю ми всією сім'єю вирушаємо на пікнік
або на екскурсію.·
⚫ Влітку в неділю ми завжди ходимо на пляж.·
⚫ У серпні ми їздимо на ярмарок в Сорочинцях.
⚫ Приклади найважливіших ритуалів, які
необхідні у тому, щоб задати життю дитини
певний ритм
⚫ Нехай дитина щодня прокидається перед до
школою в один і той самий час.
⚫ Нехай за столом у неї буде своє особливе місце
Нехай виходить у школу в один і той же час.
⚫ Нехай дитину зі школи завжди забирає одна й та
сама людина.
⚫ Водіть дитину до парку по вівторках та
четвергах.
⚫ Мийте разом машину по суботах.
⚫ Сідайте до обіду одночасно.
⚫ Нехай дитина готує одяг з вечора.