МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКА ДЕРЖАВНА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА ТРАНСПОРТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
ТА МЕХАНІЧНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4

з дисципліни «Технічна хімія і технологія використання робочих

речовин»
Спеціалізація «Експлуатація суднових енергетичних установок»

Тема:
Визначення витрат основних видів суднових вод

Виконав курсант групи_____ ________ПІБ_________(підпис, дата)

Перевірив д.т.н., професор________В.О.Настасенко_____(підпис, дата)

Херсон 202___
 Головна мета і задачі роботи – формування у курсантів:
- знань основних видів витратних суднових вод та методів їх розрахунку;
- умінь; визначення вхідних даних та основних розрахункових показників
для визначення витрат суднових вод;
- навичок. виконання розрахунків основних видів витратних суднових вод.
Питання, що розглянуті в роботі
1. Ознайомлення з основними видами витратних суднових вод та їх
характеристиками.
2. Вибір методів і методик розрахунку основних видів витратних
суднових вод
3. Визначення вхідних даних для виконання розрахунків.
4. Виконання розрахунків для суднових охолоджувальних вод.
5. Виконання розрахунків для суднових побутових вод.
6. Виконання розрахунків для суднових питних вод.
7. Основні вимоги для підготовки і зберігання суднових питних вод.
Порядок виконання роботи
1. Оформити титульний аркуш.
2. Вказати мету, задачі роботи і питання для вивчення.
3. Визначити сутність методик розрахунку та вибору вхідних показників.
4. Виконати розрахунки для суднових охолоджувальних вод.
5. Виконати розрахунки для суднових побутових вод.
6. Виконання розрахунків для суднових питних вод.
7. Визначити основні вимоги для підготовки і зберігання суднових вод.
8. Зробити висновки і оформити протокол практичної роботи
1.Основні види витратних суднових вод та їх характеристики
До основних видів суднових вод відносяться:
1 Забортна (морська для зовнішнього контуру охолодження ДВС).
2 Баластні (стоянкові або міжрейсові).
3 Охолоджуюча (прісна для внутрішнього контуру охолодження ДВС).
4 Котлова (спеціально підготовлена основна для котлів).
5 Живільна (спеціально підготовлена додаткова для котлів).
6 Конденсат (вторинна внутрішня котлова).
7 Дистилят (отримана випаровуванням температурним або при осмосі,
для підготовки котельної і штучної питної води).
8 Бідистилят (дистилят подвійної перегонки - для хімічних реактивів).
9 Мийна (для побутових потреб).
10 Питна (природна бункерувальна для екіпажу).
11 Відпрацьована (після використання в котлах і в ДВС).
12 Трюмні води (лляльні та підсланеві), що містять нафтопродукти, після
протікання палива і олив.
13 Стічні (побутові «сірі» води).
14 Фекальні (фанові або «чорні» води).

2
 До основних витратних вод відносяться прісні, кількість яких на судні має
обмеження у розміщенні й використанні, а саме:
1. Охолоджуюча (прісна для внутрішнього контуру охолодження ДВС).
2. Котлова (спеціально підготовлена основна для котлів).
3. Мийна (для побутових потреб).
4. Питна (природна бункерувальна для екіпажу).
5. Дистилят

2. Охолоджувальні води для внутрішнього контуру ДВЗ – утворені на

основі бункерувальної прісної води з використанням спеціальних добавок, які
забезпечують:
1) високу теплопровідність;
2) гарну текучість;
3) невипаровування при підвищених робочих температурах;
4) відсутність піноутворення при підвищених температурах;
5) хімічну стабільність;
6) інертність до гумовотехнічних виробів;
7) захист деталей системи охолодження від кавітаційного руйнування;
8) гарні змащувальні властивості для забезпечення тривалої працездатності
системи подачі рідини.
9) відсутність відкладень на поверхні системи охолодження;
10) відсутність корозійного впливу на конструкційні матеріали двигуна
(сталь, сірий чавун) - за рахунок застосування інгібіторів;
Кількість необхідної води (її розрахунковий об’єм Vv, і швидкість її
циркуляції) визначається з кількості тепла, яке виділяється при згорянні палива.
При цьому враховується:
- питома кількості тепла при згорянні 1 л палива (Qt = 47 – 48 кДж / л)
- питома витрата палива на 1 кВт потужності двигуна (qt = 0,170 г / (кВт)
- потужність N одного циліндра ДВЗ (N = 1960 кВт).
- кількість циліндрів ДВЗ (К = 6)
- питома теплоємність води (qv ≈ 0,2 кДж / л), яка необхідна для нагрівання
1 л води на 1о;
- температура води на воді tv = 25оС і максимального нагріву tmax. = 80оС.
Qt qt N
Vv  k K ( м3 ).
qv  tv  tmax 
де k - коефіцієнт корисної дії системи (0.6).
Самостійно виконати розрахунок при цих показниках

3. Котлова вода Норми кількості котлової води залежать від різних типів і
варіантів виконання котлів, умов їх експлуатації і вживаного палива (більш
повно розглядається в спеціальній дисципліні, далі не розраховується).
3
 4. Побутові (мийні) води та розрахунки об’єму їх споживання:
Об’єм побутових (мийних) вод визначається на базі таких показників:
Норма qf.w прісної побутової води, що забезпечується бункеровкою,
становить 150 л (0.150 m3) на добу для кожного члена екіпажу. З урахуванням
коефіцієнту запасу води kf.w = 1.1, кількості членів екіпажу n та часу
автономного плавання T, об’єм Vf.w. потрібної питної води становить величину:
Vf.w= qf.w∙kf.w∙n∙T
Самостійно виконати розрахунки при кількості членів екіпажу n =
16…20 чоловік та часу автономного плавання T = 25 діб..
5. Питна вода та розрахунки об’єму для їх споживання:
Об’єм Vd.w. споживання питної води визначається на базі таких показників:
Норма qd.w питної води, що забезпечується бункеровкою, становить 2 л
(0.002 m3) на добу для кожного члена екіпажу.
- коефіцієнт запасу води kd.w = 1,5;
- кількості членів екіпажу n;
- часу автономного плавання T:
Vd.w= qd.w∙kd.w∙n∙T
Самостійно виконати розрахунки при кількості членів екіпажу n =
16…20 чоловік та часу автономного плавання T = 25 діб.
Для дистиляту – термін зберігання 3 – 5 діб, що зменшує ємність води.

6. Основні вимоги для підготовки і зберігання суднових вод.

Підготовка побутової (мийної) води передбачає її фільтрацію і хімічну
дезінфекцію для знищення бактерій і вірусів згідно Санітарних норм і правил та
інструкцій судновласника. Зберігання води – в цистернах з конструкційної сталі,
які мають покриття з натуральних лаків і фарб. Перед новим заповненням
зливають залишки води і здійснюють мийку з використанням хімічних миючих
засобів.
Підготовка питної (бункеровочної) води передбачає її фільтрацію і хімічну
дезінфекцію для знищення бактерій і вірусів згідно Санітарних норм і правил та
інструкцій судновласника. Вода при постачанні з бункерувальника не завжди
має високу якість, тому доцільне використання дистиляту з наступною його
мінералізацією.
Найбільш поширений на суднах варіант дезінфекції – опроміненням
ультрафіолетовими лампами. Однак вони не мають ефекту «післядії» при
виключенні опромінення, а лампи можуть засмічуватися осадами води, що різко
знижує їх ефективність і потребує періодичної мийки.
Набуває поширення метод мембранної очистка, яка можлива фільтрами, у
яких пори менші фільтрованих мікроорганізмів (≈ 1 мкм). Але в цьому випадку
з води можна видалити лише бактерії. Віруси мають набагато менші розміри.

4
Для них застосовують фільтри з порами в 0,1 ... 0,2 мкм, що значно збільшує час
очистки. Інші недоліки – мембранні фільтри дорогі і швидко засмічуються, що
потребує їх постійного контролю і періодичної замін.
Зберігання питної води – згідно Санітарних норм і правил, та інструкцій
судновласника. Найкращий варіант – в цистернах з харчової нержавіючої сталі
на базі Ni, що значно збільшує вартість цистерн.
Доцільний варіант – алюмінієві цистерни, у яких на поверхні утворюється
захисна плівка оксиду Al2O3. Однак вона не допускає пошкодження, тому мийка
цистерн – тільки спеціальними хімічними засобами.
Гарний варіант зберігання – в цистернах з конструкційної сталі, які мають
покриття з натуральних емалей і смол, прилад яких – емалірований посуд. Але
нанесення емалей всередині цистерни – утруднене, а застосування «кришок»
потребує використання ущільнень у місцях їх контакту з ємністю і збільшує
ризик пошкодження емалей, тому цей варіант застосовується мало.
Найбільш поширений варіант – у цистернах з конструкційної сталі, які
мають покриття з натуральних лаків і фарб. Однак по мірі старіння вони
починають розтріскуватися, тому мийка механічними засобами веде до
пошкоджень покриття, а хімічними засобами – веде до їх накопичення в
тріщинах, що потребує великої кількості змивань прісною дезінфікованою
водою, яка на судні дефіцит. Періодичність фарбування – не рідше 1 разу на рік.
Найгірший варіант – ємності з цементним покриттям.
Можливе зберігання в поліетиленових ємностях, але вони повинні бути
тільки з харчового поліетилену (білого або безбарвного кольору), з часом (за 2-3
роки) старіють і потребують заміни.
Акрилові ємності (пластикові пляшки) слід обирати тільки без барвників.
Швидко старіють і виділяють вільні радикали, особливо на місцях вигинів і
пошкоджень. Критерій потреби у заміні – помутніння пластику.
Перед новим заповненням зливають залишки води і здійснюють мийку з
використанням хімічних миючих засобів.
Висновок з роботи – згідно її мети і задач.
Питання для контролю знань
1. Як розрахувати суднові потреби у охолоджувальній воді, які вхідні
данні треба знати?
2. Як розрахувати суднові потреби у побутовій воді, які вхідні данні треба
знати?
3. Як розрахувати суднові потреби у питній воді, які вхідні данні треба
знати?
4. Що становить основу мету процесу дезінфекції води?
5. Які варіанти очистки води необхідні до її дезінфекції?
6. Які методи дезінфекції води найбільш доцільні на судні?
7. Які вимоги для зберігання води і підготовки ємностей?
8. Який вид ємностей для зберігання води найбільш доцільний на судні?
5