Погляд на будову Всесвіту

Тема: ставлення людей до будови Всесвіту у Стародавньому світі і

Середньовіччі, та вчені винахідники, які змінили уявлення про
наш світ.
Мета: визначити основні досягнення вчених і філософів та
винести висновки щодо уявлення людей про Всесвіт.
З давніх-давен люди замислювалися над тим, як влаштований величезний і
різноманітний навколишній світ. Спостерігаючи за рухом Місяця, Сонця, планет
та зір, люди багато чого про них дізналися. Поступово накопичувалися знання
про Всесвіт і місце Землі в ньому. Так виникла наука про небесні тіла —
астрономія.
Різні народи по-різному уявляли світ, який їх оточував. Наприклад, у
Стародавній Індії вважали, що плоский диск Землі розташований на спинах
гігантських слонів. Слони стоять на черепасі, а черепаха — на змії, яка огортає
навколоземний простір.
Уявлення про Землю в давнину Світ в представленні древніх єгиптян : внизу -
Земля, над нею - богиня неба; ліворуч і справа - корабель бога Сонця, показуючи
шлях Сонця по небу від сходу до заходу.
З часом у людей накопичувалися докази кулястості Землі й змінювалися їхні
уявлення про Всесвіт. Давньогрецький учений Арістотель ще понад 2 тисячі
років тому, спостерігаючи за затемненнями Місяця, звернув увагу на те, що тінь
від Землі, яка падає на повний Місяць, завжди округла. Така тінь може бути
лише від кулі, а отже, Земля — куля.

Земля, згідно із середньовічними уявленнями, - нерухомий центр Всесвіту,

навколо неї обертаються розташовані одна над одною кристалічні сфери, до
яких прикріплені небесні тіла. Кількість сфер у різних авторів різна: англійський
історик VIII ст. Беда Преподобний стверджував, що сфер сім, а Данте вважав,
що їх десять. Згідно з даними античних астрономів, небеса містять близько
шістдесяти сфер, що світяться і розташовані концентрично навколо Землі.
Остання сфера, та, до якої "прикріплені" зірки, оточує цю систему, маючи в
діаметрі сто мільйонів миль. Обертанням небесних сфер пояснювали зміну дня й
ночі, положення світил на небі.
Ідеєю, яка інтегрувала всі витвори в єдине ціле, була доктрина, що отримала
назву "ЛанВцюг буття". Вона сягала своїм корінням Піфагора й Платона. У цій
системі відтворювалася картина будови Всесвіту, що нагадувала сходи.
Основою їх була Земля, а вершина йшла на небо. На цих сходах витвори
розташовувалися відповідно до ступеня близькості до Творця. Таким чином,
інтеграційним принципом Всесвіту була ієрархія атрибутів витворів - від
неорганічних елементів в основі до духовних творінь на вершині. По суті, цей
принцип об'єднувальний: наука й релігія, філософія й містика ставали єдиним.
Вплив цієї доктрини на світогляд Середньовіччя був величезним.
В описі ієрархії буття домінували такі ідеї: ідея повноти творення як прояв
щедрості Творця, ідея безперервності сущого - уособлення поступовості
переходів від нижчого до вищого - та ідея додатковості атрибутів, які становлять
світобудову, що приводило до уявлення про цілісність і взаємозв'язок його
частин.
Висновок: У середньовічній картині світу все було обожненим, рівною мірою
сходило до Творця і було причетне до істини одкровення. Творець і творення,
Бог і людина - протилежності, які структурували всю середньовічну культуру.

Вчені, які змінили уявлення про світобудову

Микола Коперник - автор геліоцентричної моделі світу, яка змінила наше
уявлення про всю світобудову. До цього центром всесвіту, за Птолемеєм,
вважалася Земля. До 1530 року Микола завершив свою першу велику
працю "Про обертання небесних сфер". У цій роботі він припускав, що Земля
протягом одного дня робить оборот навколо своєї осі, а протягом року навколо
Сонця. Для того часу це була неймовірно фантастична ідея. До цього всі
вважали нерухому Землю центром Всесвіту, навколо якої обертаються зірки,
планети і Сонце. Гонінь За Коперником через запропоновану ним концепцію
спочатку не було, бо свої ідеї Микола сформулював дуже обережно.
Головну працю вченого видали в 1543 році. Деякі деталі цієї теорії в
майбутньому виправив і допрацював німецький астроном Йоганн Кеплер.

Йоганн Кеплер — один із творців астрономії нового часу. Відкрив закони руху
планет, на основі яких склав планетні таблиці. Заклав основи теорії затемнень.
Теорія Йоганна Кеплера, щодо руху планет ґрунтувалася на даних, які зібрав
датський астроном Тихо Браге. Його фінансував правитель Данії і Норвегії
король Фрідріх II, який увійшов в історію як покровитель наук. Браге передав
Кеплеру свої спостереження і знання, доручивши розробити теорію руху планет.
Він розробив модель руху планет, згідно з якою вони рухалися по еліпсам, а не
по великим круговим і малим епіциклічним орбітам як припускав Тихо Браге.
Галілео Галілей був основоположником експериментально-математичного
методу вивчення природи. Його дослідження кардинально вплинули на розвиток
наукової думки. Саме від нього бере початок фізика як наука. Найважливішим
вкладом Галілео Галілея в науку була свідома й послідовна заміна пасивного
спостереження активним експериментом. Результатами цих експериментів стали
зроблені ученим наукові відкриття.
Довідавшись про винайдену в Голландії підзорну трубу, Галілей 1609 року
побудував свій перший телескоп із трикратним збільшенням, а трохи пізніше —
зі збільшенням у 32 рази