Модель справжнього й бажаного станів

Для створення моделі станів необхідно отримати інформацію про індивідуальні фільтрах
сприйняття - факторах, що спотворюють сприйняття реальності. Крім того, потрібно виявити
характерні для кожного стану риси невербальної поведінки клієнта (калібрування),
співзвучність, співвідносність вербального і невербального компонентів поведінки
(конгруентність/неконгруентність), деякі фізіологічні характеристики (наприклад: глибину,
частоту дихання) і особливості мислення - образного (послідовність звернення до
репрезентативним системам) і вербального (індивідуальна своєрідність процесів мислення -
метамодель), які проявляються в створенні з усього сенсорного досвіду (глибинної структури)
його короткого опису (поверхневої структури); особливість сприйняття особистістю себе у
тимчасовому континуумі (минуле-сьогодення-майбутнє - техніка побудови лінії часу) і
специфічність використання сенсорних каналів (опису стану з субмодальності
характеристикам).

Фільтри сприйняття

сприйманий світ відрізняється від реального. Частина інформації узагальнюється, опускається і

спотворюється, тобто модель світу будується з відфільтрованої інформації про нього.
Фільтрами інформації є:
1. вибірково використовуються можливості органів чуття або систем сприйняття: зору, нюху,
дотику, слуху, смакових і нюхових аналізаторів репрезентативних систем;
2. переконання і цінності - узагальнені судження, висновки про світі - що важливо, що правильно,
що існує і т.д.
3. звички сприйняття - мета-програми.
Всі описані фільтри формуються в процесі розвитку. Часто це відбувається на несвідомому
рівні, стаючи Імпринт минулого травмуючої ситуації або дитячого досвіду. Вони формують
індивідуальності і з цієї точки зору, самі по собі вони не хороші і не погані. Разом вони
складають певну систему. Вона може бути досить збалансованою, цілісною і несуперечливою.
Але частіше вже на рівні "фільтрів" проявляються протиріччя, які виникають між так званими
"частинами особистості", або "субособи". І для того щоб повністю виконати завдання збору
інформації про стан клієнта, терапевта необхідно знати, наскільки ці суперечності великі.
Однією з ідей, чому клієнт став клієнтом, є думка про те, що та модель світу, яку клієнт створив,
занадто рассогласуется з реальним світом і тому не дає йому можливості орієнтуватися і
вибудовувати свою поведінку таким чином, щоб досягати конкретних результатів. Тому
терапевта слід мати інформацію про те, як його пацієнт використовує свої репрезентативні
системи, які в нього переконання і цінності, які мета-програми є його фільтрами, наскільки
цілісною (конгруентність) його модель, чи немає протиріччя між переконаннями, цінностями і
мета-програмами , використовуваними в одному контексті.

Репрезентативні системи (PC)

Людина сприймає світ через органи чуття: зір (візуальна система), слух (аудиально-тональна
система), відчуття (кинестетическая система), а також використовуючи вербальний канал
(аудиально-дигітальну система).
Індивідуальне перевагу різних репрезентативних систем ( PC) і є одним з тих фільтрів, який
створює карту, відмінну від території.
 Шановану РС-система та, яка частіше використовується в порівнянні з іншими. Наприклад,
задавши клієнтові питання: що Вам легше згадувати: образи, звуки або відчуття? Ви отримаєте
відповідь про предпочитаемой системі. Провідна РС-система - та, за допомогою якої
здійснюється доступ в пам'яті до збереженої інформації. Наприклад, попросивши клієнта
подумати про минулий подію і з'ясувавши, що перше згадалося: візуальна картинка, звуки або
відчуття - Ви отримаєте відповідь про те, яка з систем ведуча. Часто провідна і шановану
системи різні, але іноді вони збігаються. Для того щоб визначити, в якій з PC відбувається
згадування, обдумування, переробка інформації, виділено спеціальні маркери (предикати)
кожної. Спостерігаючи за рухом очних яблук, відзначаючи особливості фізіології, а так само
уважно слухаючи промову клієнта. Ви отримаєте відповідь на це питання.

Визначення спрямованості з PC за допомогою руху очей

Візуальна PC конструювання Візуальна PC спогад аудиальная тональна PC аудиальная тональна

PC КАРТИНКА Кинестетическая PC аудиальная-дигітальну PC Ліва сторона (для Вас) Права
сторона (для Вас)
Картинка намальована так, ніби Ви дивитесь на іншу людину.
Схема на малюнку іноді не відповідають реальності, наприклад, вона може бути іншою у лівш,
амбидекстров . Тому в таких ситуаціях Вам необхідно спочатку створити подібну схему, для того
щоб мати можливість в ході терапевтичного сеансу на неї спиратися. Найчастіше це необхідно
щоб розуміти, чи відповідають дії клієнта інструкціям терапевта звернення в певний момент
терапії до конкретної PC, а також для виявлення стратегій послідовності звернення до PC в ході
переробки інформації. Необхідно попросити клієнта виконати шість операцій, запитуючи
клієнта, яким чином він виконав завдання і спостерігаючи очні руху відразу після його
проголошення.
1. Візуальна пам'ять: згадайте як виглядає ...
2. Візуальне конструювання: Постарайтеся побачити, що станеться, якщо (далі приклад ніколи не
баченої клієнтом ситуації)
3. аудиальная спогад: послухайте, як звучить ...
4. аудиальная конструювання: послухайте, як звучить (далі ніколи не чуте клієнтом)
5. аудиальная-дигітальну: поговоріть з собою про ... що Ви говорите собі, коли ...
6. Кинестетическая система: що Ви відчуваєте, коли ...
Обов'язково перепитаєте клієнта про те, наскільки точно він виконав Ваше завдання: чи
побачив те, що Ви його просили побачити, і одразу чи він це зробив, наприклад, спочатку
згадав і випробував відчуття, а лише потім побачив образ. І якщо сталося саме таке
неузгодженість, значить, то перший рух очей, яке Ви спостерігали, відповідає тій системі, до
якої звернувся клієнт (кінестетичний), а не тієї, в якій було поставлено питання (візуальна
пам'ять). Досвідчені НЛП-практики зазвичай користуються цим способом лише частково,
тільки іноді уточнюючи-яке відповідність між рухом очей і PC, і просто уважно слухаючи, про
що говорить клієнт, описує чи він зараз свої відчуття (очі вниз), згадує він візуальні образи (очі
вгору) або згадує чиїсь слова (рух очей по горизонталі).
Звернення до тієї чи іншої PC іноді дуже явно виражено в мові клієнта. Існують так звані
Вербальні маркери - слова, що вказують на фокусування уваги клієнта на тій чи іншій PC.
Наприклад:
Візуальна PC: подивитися, бачити ясно, перспектива, фокусувати, ілюструвати, неясність.
Аудиальная PC: висловлювати, резонанс, монотонність, акцент, гармонійність, тиша.
Кинестетическая PC: торкнутися, теплота, тиск відчути, напруженість, концентрація.
 Опис станів з субмодальності характеристикам

Тонкі відмінності характеристики контекстуального використання репрезентативних систем

називаються субмодальностей характеристиками. Саме вони визначають специфічність
представленості в пам'яті, унікальність процесів обробки і сприйнятті інформації, формують
досвід, який тягне за собою його емоційну і когні ітівную оцінку, що приводить до певної
форми реакції на ситуацію.
В НЛП розроблений спеціальний спосіб опису своєрідності репрезентації досвіду у кожному
стані - опис по субмодальностей. Даний опис використовується в терапії як компонент моделі
актуального, ресурсного і бажаного станів клієнта, що допомагає зафіксувати унікальність
кожного з них і дає хороший, майже об'єктивний критерій їх досягнення в ході терапії.
Найбільш істотною субмодальностей характеристикою є ассоциированность/діссоціірованность
сприйняття. Асоціація - сприйняття себе суб'єктом, а ситуацію об'єктом дії. Повний контакт з
відчуттями, які надходять по всьому сенсорних каналах (репрезентативним системам), повне
проживання емоцій в даній ситуації. Дисоціація сприйняття себе в ситуації як об'єкт
спостереження, бачення, слухання себе в ситуації з боку (фпкусіровка уваги на одній або двох
PC; відсутність інформації, що надходить по кинестетической PC).
Для виявлення субмодальних характеристик клієнта просять "згадати" або "подумати" про
певний стані. Завдання спеціально звучить досить нейтрально, тому що якщо попросити
клієнта "відчути" чи "побути" в цьому стані, пропозиція відразу "асоціює" клієнта з тими
почуттями, які він відчував у цьому стані і не дасть Вам можливості з'ясувати, яка була
початкова репрезентація цього досвіду - асоційована або дісcоціірованная.

субмодальностей розрізнення

Деякі питання для вилучення цих розрізнень

Візуальні

Колір чорний чи білий?

Це кольорове або чорно-біле?
Це весь колірний спектр?
ЯркостьЦвета живі, яскраві або бляклі?
У цьому контексті це яскравіше або темніше, ніж звичайно?
КонтрастЕто сильно контрастне (яскраве) або блякле?
ФокусЕтот фокус різкий, у фокусі або він розмитий?
ФактураГладкое або грубе? поверхні в цьому образі
ДетальностьПередній план і фон деталізовані?
Розмір
Дистанція
Форма
Кордону
Глибина резкостіВідіте ви ці деталі як частина цілого
або ви повинні зрушувати фокус, щоб побачити їх?
Як велика ця картинка? (Попросіть для визначення
оцінити розміри порядка 1 1см х 14см)
Як далеко цей образ? (Знову попросіть для визначення
оцінити дистанцію порядку 6м)
Якої форми ця картинка: квадратна, прямокутна, кругла?
Чи є межі навколо нього, або його краю?
Положення розпливчасті?
Чи має межа колір?
Як широка ця межа?
Де цей образ поміщений в просторі? Покажіть мені.
Рух всередині образу поза образу
Орієнтація асоціюватися-диссоциирован
Перспектива
Пропорції
Об'ємність
Єдиність-множинність
Аудіювальні
Пропозиція з "читанням думок"
Перший тип: людина стверджує, що його пропозиція про те, що думає, відчуває інша людина,
істинно.
Наприклад: Віталій щасливий.
Другий тип" Читання думок ": як би дзеркально відображення першого і припускає, що у людей
є сила читати і розуміти без слів, що відбувається у Вашій власній голові.
Наприклад: Невже ти не бачиш, що я нездоровий! Питання, уточнюючий інформацію: Як
конкретно ти зробив такий висновок?