Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет України

"Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського"
Факультет електроніки
Кафедра акустичних та мультимедійних електронних систем

Реферат на тему Психологія сприйняття візуальної інформації

з дисципліни "Основи оброблення цифрових фотографій"

Виконав : Перевірив:
студент 3-го курсу ст. вик. Філіпова Н. Ю.
групи ДВ-01
Бурковський Ігор Оцінка:

Київ – 2023
 2

Психологія сприйняття візуальної інформації

Мозок людини влаштований таким чином, що сприйняття візуальної

інформації відбувається в кілька етапів. У першому з них основна роль
відводиться правій півкулі. Так як він вважається «технічним», його основне
завдання - визначити, чи є чіткі пропорції та ідентичні елементи. У тих випадках,
коли пошук не давав результатів, активувалася ліва півкуля, відома як
«гуманітарна». Образно-творча діяльність людини в цілому безпосередньо
пов'язана з її діяльністю.
Чому красива картина талановитого художника залишається непоміченою?
Представлені вище особливості дають нам можливість відповісти на питання, яке
так актуальне для багатьох. Насправді, якщо зображення поділено уявною лінією
на симетричні частини, зображення не торкається душі глядача, оскільки ліва
півкуля не активована. Золотий перетин, добре відомий професійним
художникам, фотографам і дизайнерам, говорить про те, що множинні поділки і
прямі лінії неприпустимі. Тільки за допомогою асиметрії та ірраціональності
можна підкорити серця. Як ці знання можна застосувати на практиці? Відповідь
проста: коли вам потрібно щось розділити порівну, відміряйте трохи більше
половини.

Особливості зорового сприйняття

Зір, як і будь-який інший аналізатор, має свої фізіологічні особливості, які

дозволяють йому максимально повно сприймати предмети і явища
навколишнього світу.
 3

Сприйняття кольорів

Здорове людське око здатне сприймати всі існуючі кольори. Це явище

можливо завдяки ідеальній будові зорового аналізатора. Вчений Гельмгольц
сформулював поняття світлочутливості і визначив, від чого залежить сприйняття
зеленого, червоного, фіолетового та інших кольорів. Він також говорив про
розлад, який опосередковується зоровими нейронами в корі головного мозку і
викликає певне відчуття присутності кольору.

Сприйняття простору

Зір загалом відноситься до здатності розрізняти окремі об'єкти. Чим чіткіше

ця функція, тим краще буде зір людини. Зір перевіряють за допомогою спеціально
розробленого бланка, в якому літери розташовані таким чином, щоб найбільш
чітко і повно відображати реальну картину. Людське око здатне сприймати
значну кількість простору навколо себе, вловлюючи найдрібніші одиниці
поблизу і вдалині. Крім того, є речі, які, як правило, пропускаються з близької
відстані, але краще видно на відстані.

Сприйняття відстані

Лише в тих людей, чия короткозорість прогресувала або вже страждає від
неї, відстань може виявитися достатньою перешкодою для бачення предметів.
Інакше при здоровому зові людям не доводиться скаржитися на те, що якісь
віддалені предмети вони погано сприймають. За своєю природою зорові
аналізатори однаково чіткі як поблизу, так і далеко.
 4

Сприйняття темряви

Людське око має унікальну здатність бачити в повній темряві. Якщо людину
раптом помістити в темне місце, то спочатку вона нічого не бачить і не розрізняє
предмети. Але через кілька хвилин зоровий аналізатор адаптувався до нових умов
і поступово міг спочатку розрізняти обриси окремих предметів, а потім навіть
орієнтуватися в просторі. Захисний механізм, закладений в структурі ока,
дозволяє людині орієнтуватися на місцевості в екстремальних умовах.
Тепер розглянемо кілька психологічних досліджень, які розкривають деякі
ідеї про те, як люди сприймають візуальну інформацію:

Теорія візуального припущення Грегорі

Психолог Річард Грегорі вважав, що зорове сприйняття спирається на

обробку за принципом «зверху вниз». Низхідна обробка, також відома як
концептуальна обробка, відбувається, коли ми формуємо наше сприйняття,
починаючи з загальної картини. Ми робимо припущення про те, що бачимо,
грунтуючись на очікуваннях, що передують знаннях і минулому досвіді.
Іншими словами, ми робимо розрахункові припущення. За словами Грегорі, ми
зазвичай мають рацію в цих припущеннях.
Грунтуючись на теоріях Григорія, ми можемо сказати, що:
• Майже 90% того, що ми бачимо, втрачається до того моменту, як
досягає нашого мозку. Через це мозку залишається робити
припущення, ґрунтуючись на минулому досвіді та знаннях.
• Візуальна інформація, яку ми спостерігаємо, об’єднується з раніше
збереженої інформацією про світ, яку ми створили в результаті
досвіду.
• Наше оточення допомагає забезпечити контекст для візуальної
інформації, яку ми поглинаємо.
Експеримент санок і Салма
 5

Дослідження показали, що група схожих кольорів вважається гармонійною

і приємною, а контрастні кольори асоціюються з хаосом. У 2011 році Томас санок
і Ноа Салма провели експеримент, вимірявши вплив кольору на візуальну
короткочасну пам’ять. Було проведено чотири серії випробувань з
використанням як гармонійної, так і дисгармонійною кольорової палітри. У
кожному випробуванні спостерігачам були представлені два набору колірних
малюнків, і їм було запропоновано порівняти їх.
Грунтуючись на результатах дослідження, Санок і Салма змогли показати:
• Люди краще запам’ятовують колірні візерунки, коли колірна палітра
гармонійна.
• Люди запам’ятовують візерунки з меншою кількістю квітів
(двоколірні палітри), ніж візерунки з великою кількістю квітів
(чотирьохкольорові палітри).
• Контраст оточуючих кольорів впливає на те, наскільки добре ми
пам’ятаємо колірний візерунок. Іншими словами, колірні відмінності
між контентом і фоном можуть поліпшити нашу здатність зосередити
нашу увагу на самому контенті.

Феномен бінокулярного протиріччя

Бінокулярний протиріччя відбувається, коли наші очі бачать два різних

зображення в одному і тому ж місці. Одне зображення домінує, а інше
пригнічується. Ступінь переважання зображень періодично змінюється, тому
замість того, щоб бачити одну і ту ж комбінацію обохоб’єктів, ми бачимо
чергування зображень з плином часу, оскільки два візуальних елемента
конкурують за домінування.
У 1998 році Френк Тонг, Кен Накаяма, Дж. Томас Воган і Ненсі Канвішер
спостерігали це явище. В експерименті чотирьом учасникам було
 6

продемонстровано через окуляри з червоно-зеленим фільтром зображення особи

і будинка. Кожне око могло бачити одне зображення за один раз. Візуально-
виборчі відповіді спостерігачів контролювали з використанням функціональної
магнітно-резонансної томографії (МРТ). Відповідно до їхніх експерименту:
• ФМРТ для всіх спостерігачів вказує на сильне бінокулярний
протиріччя при поданні різнорідних зображень.
• Бінокулярний протиріччя відбувається на етапі візуальної обробки.
Іншими словами, протягом короткого періоду часу, коли наші очі
зупиняються на двох різних зображеннях, які знаходяться близько
один до одного, ми не зможемо визначити, що ми насправді бачимо.

Далі цікавою для мене темою виявилось психологія сприйняття інформації

у дизайні, бо психологія , дизайн та маркетинг дуже тісно пов’язані між собою.

Перше про що дізнаємось це “як людина бачить”

Зir є основним каналом сприйняття. Загальновідомо, що приблизно 90%

інформації з навколишнього світу надходить від очей. Половина ресурсів мозку
спрямована на обробку візуальної інформації. Тобто те, що сприймають наші очі,
є лише частиною всього процесу. Вхідні зображення модифікуються та
інтерпретуються процесами мозку. Але картина, яку ми бачимо, плоска і не
величезна.
У нас є два види зору: центральний зір і периферійний зір. Центральний зір
відповідає за розрізнення дрібних деталей, тоді як периферійний зір охоплює
решту поля зору — ті області, які ми бачимо, але не дивимося на них
безпосередньо.
Дивлячись на екран комп’ютера, люди часто вирішують, на якій сторінці
зупинитися, виходячи з перших вражень периферійного зору. Він фіксує рух
незалежно від наших бажань.
 7

Ви можете переконати людей бачити речі потрібним для вас чином

Зорова кора працює активніше в тому випадку, коли ви щось уявляєте, а не

коли ви насправді сприймаєте об’єкт. Коли ми даємо волю нашій уяві, збудження
відбувається на тій самій ділянці зорової кори, але активність вища.
Подивімося, чим зайнятий мозок користувача, поки той розглядає
візуальний об’єкт.

Мозок перевіряє об’єкти на безпеку

У першу секунду мозок сканує загрози, а не милується дизайном. На його

думку, небезпечний дизайн існує. Так, ламані лінії сприймаються як агресивні та
неспокійні, викликають відчуття тривоги та небезпеки.
Це не означає, що від них треба відмовитись. Все, що здається загрозливим
та динамічним, миттєво привертає увагу, а це у дизайні дуже цінно. Однак
використовувати такі елементи потрібно дозовано, обережно та продумано.

Мозок шукає асоціації

Асоціації повинні викликати емоції. Саме в цьому полягає секрет

привабливого дизайну. Бо емоції викликає не форма, а асоціації, пов’язані з нею.
Тому вибір форми повинен залежати від асоціацій, які ви хочете викликати у
користувачів.
У режимі пошуку добра і зла мозок порівнює об’єкт з тим, з чим мав справу
раніше, і що зберіг у пам’яті. Чим слід керуватися під час вибору візуальних
асоціацій? Частіше використовуйте відомі образи, оскільки люди автоматично
звертають на них увагу.
 8

Якщо ви хочете, щоб люди пізнавали об’єкт (наприклад, значок),

використовуйте прості геометричні форми. Це полегшує розпізнавання базових
геонів і дає можливість швидше та легше пізнавати об’єкт.

Чим простіше форма, тим легше вона читається, за умови, що її сприйняттю

не заважають інші елементи або фон, який відволікає. Чим більше користувач
витрачає часу на візуальне читання форми, тим складніше вона здається йому.
Однак занадто прості та очевидні асоціації не запам’ятовуються. Якщо ж у
формах є якась особливість, ідея, то вони чіпляють погляд і врізаються в пам’ять.
Якщо ціль дизайну — привернення уваги, можна використовувати
несподівані асоціації. Важливий характер ліній та наявність кутів. Кожен кут
приковує до себе погляд і уповільнює час «читання» зображення. 90% складності
форми визначається кількістю кутів у фігурі. Погляд гальмує, чіпляючись за
кожен злам.
 9

Мозок «домальовує»

Щоб розпізнати предмет, нам не потрібна деталізація. Наш мозок із

задоволенням «заповнює прогалини», подумки домальовуючи відсутні частини
зображення. Чим лаконічніший малюнок, тим швидше він впізнається. Тому в
дизайні часто використовують прості мінімалістичні ілюстрації.

При розробці дизайну цільової сторінки пам’ятайте, що відвідувачі спочатку

розпізнають елементи лендингу в їхньому загальному вигляді. Простий об’єкт,
що добре виділяється, швидше залучить користувача в конверсійну дію, ніж
складний об’єкт з безліччю дрібних деталей і складним контуром.

Мозок любить новизну

Мозок любить новизну та сюрпризи. Все нове нас радує, викликає позитивні
емоції. Передбачуваний дизайн, в якому немає хоча б невеликої «родзинки» та
новизни, позбавляє користувача задоволення. Грайте з формами, створюйте
цікаві комбінації зі звичних геометричних фігур та ліній.
 10

Мозок шукає взаємодію

Люди дивляться на речі матеріалістично, і це проявляється навіть у

віртуальному світі. Ми подумки торкаємося всього, навіть якщо це неможливо
фізично. Ми дивимося на зображення предмета та ментально взаємодіємо з ним.
Наприклад, дивлячись на намальовану дверну ручку, ми подумки
повертаємо її. Дивлячись на морозиво, уявляємо собі солодкий смак та холодок
на язиці. Дивимося на фото гантелі та прикидаємо її важкість. «Що я можу
зробити з цим предметом?» — Щоразу цікавиться мозок.
У дизайні дуже важливе розуміння цієї особливості нашого сприйняття. Всі
знають про кнопки, які хочеться натиснути. Але це працює для всього дизайну,
всіх його форм та елементів. Форми, яких користувачеві так і хочеться
торкнутись — найкращі форми.

Продовження

«Елементи, розташовані на лінії або кривій, сприймаються як тісно

пов’язані, на відміну від елементів, що не знаходяться на лінії або кривій». Суть
цього принципу в тому, що людське око переміщається розташованими у лінію
подібними об’єктами і сприймає їх як єдине ціле.
Це інстинкт — дотримуватись певного напряму. Варто вам подивитись чи
піти у вибраному напрямку, ви будете робити цю дію, доки не побачите щось
значне, або ж не визначите, що там немає нічого цікавого, на що варто
подивитися.
 11

Інша інтерпретація цього принципу така: ми продовжуватимемо наше

сприйняття форм за їх кінцевими точками.

Висновки

Візуальне сприйняття — це активний процес. Щойно щось потрапляє в наше

поле зору, мозок включає сканування об’єкта у фоновому режимі: шукає у пам’яті
досвід взаємодії з ним, збирає асоціації, перевіряє загрози, оцінює шкоду чи
користь. Визнавши об’єкт безпечним, мозок практично обмірковує можливості
його застосування.
Наш мозок цікавиться цим об’єктом: активно шукає щось новеньке та
любить розгадувати загадки, звертаючись до памʼяті і готових схем. Якщо у
людини вже є схема, що має відношення до інформації, яку ви хочете їй
повідомити, переконайтеся, що саме ви маєте достатнє уявлення про цю схему.
Бо вивчати та запам’ятовувати інформацію легше, якщо вона вкладається у вже
існуючу схему.
 12

Якщо ви хочете, щоб люди запам’ятали щось, повторюйте це знову і знову.

Повторення дає свої плоди.

В цілому виконання даного реферата виявилось дуже корисним та цікавим

для мене. Я дізнався про багато цікавих теорій та їх підтверджень по психології
сприйняття візуальної інформації, а також вирішив трішки заглибитись в
сприймання візуальної інформації в дизайні.
 13

Список використаної літератури

• https://pyrogiv.kiev.ua/shho-take-sprijnyattya-informaci%D1%97/
• https://dou.ua/forums/topic/40987/
• https://www.kozaky.org.ua/osoblivosti-psixologi%D1%97-sprijnyattya-
vizualno%D1%97-informaci%D1%97/
• https://vcf.vn.ua/psixologiya-sprijnyattya-informaci%D1%97-sprijnyattya-
novin-pro-svit-politiki-v-media-prostori/
• https://www.simplypsychology.org/perception-theories.html
• https://piktochart.com/blog/5-psychology-studies-that-tell-us-how-people-
perceive-visual-information/