Professional Documents
Culture Documents
Olviopol Hranitni Krytsi Nashykh Dush
Olviopol Hranitni Krytsi Nashykh Dush
Коваль Г.П.
ОЛЬВІОПОЛЬ
ГРАНІТНІ
КРИЦІ
НАШИХ
ДУШ…
Миколаїв – 2021
1
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
2
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
Рецензенти:
В.А.Пархоменко – доктор історичних наук, професор кафедри історії факультету
педагогіки та психології МНУ ім. В.О.Сухомлинського.
В.С.Дробний – аспірант кафедри історії МНУ ім. В.О.Сухомлинського,
краєзнавець, голова правління ГО "ОКМР" Світовид", член ГО "Краевед"
Ф.І.Кокошко – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Міжнародного
класичного університету імені Пилипа Орлика.
Дизайн обкладинки: Коваль Олексій Геннадійович.
Коваль Г. П.
Ольвіополь. Гранітні криці наших душ… / Коваль Геннадій Павлович. –
Миколаїв – 2021.– 87 с.
קובלGP
אולביופול. נשמתנו של גרניט קריאות... / 'פבלוביץ גנאדי קובל. - מיקולאיב- 2021. - 87 'עמ.
В книзі, на основі матеріалів багатьох джерел описано життя міста Ольвіополя в кінці ХІХ – на
початку ХХ соліття. Детально подано статистичні матеріали про населення міста роки.
Перераховано підприємства міста, їхній прибуток. Розказано про діяльність спрощеного міського
управління. Наведено прізвища міських старост у різні роки. Написано про різні випадки та події в
житті міста. Наведено багато фотографій та карт міста.
3
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
ЗМІСТ
ВСТУП………..………………………….……………………………………………...5
РОЗДІЛ 1. ЛИСТИ З СТЕПУ…………………………………………………………..6
РОЗДІЛ 2. ОЛЬВІОПОЛЬ В КІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ………30
ВИСНОВКИ…………………………………..………………………………………..79
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛІ І ЛІТЕРАТУРА…………………………………………80
4
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
ВСТУП
«Я знаю, що я нічого не знаю і чим більше я знаю, тим більше я нічого не знаю». Це
моє гасло вже багато багато років. Як нам казали в Ізраїлі: «Ви побачите за 7 днів дуже
мало, майже нічого, більше не побачите, ніж побачите, але щось побачите». Так і ця
книга – це просто малесенький, легесенький дотик до історії Ольвіополя. Коли читаєш
газети і постійно, часто з’являються назви «Ольвіополь», «Богополь», «Голта», то не
можеш на це ніяк не реагувати. Починається збирання матеріалу, перелистування
тисяч номерів газет. Відчуваєш себе золотошукачем, тільки тут коштовним є весь
абсолютно матеріал на самі різноманітні теми. Так само була із прекрасними
Лубнами, про які написав книгу.
Я прекрасно знаю, що мої творіння більше схожі на матеріали до книги і
потребують глибокого наукового аналізу. Але то все так задумано. Я пишу про що я
хочу, про що бажаю і як хочу і як бажаю. От і все. Пишу для себе і для тих людей, які
хочуть побачити малесеньку частинку Історії моїми очима, які це все знайшли в
використаних джерелах та літературі.
Автор звертався до історії Ольвіополя [1] та писав про єврейську складову історії
Богополя, Голти, Ольвіополя [2]. Мене буквально заворожують прекрасні єврейські
та інші сайти з історії Первомайська [3] [4] [5] та дослідження знаних істориків,
зокрема, Володимира Володимировича Щукіна [6] та Олександра Войтова – автора
книги «Богополь, Ольвіополь, Голта век 17 – 18»
Ольвіополь має надзвичайно цікаву історії, велика честь доторкнутися до неї.
Бажаю читачам закохатися в історію прекрасного Ольвіополя!!!!!
5
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
[1].
[2].
Город Ольвиополь (Орлик),
Елисаветградский уезд,
Херсонская губерния,
Российская империя [3, С. 23].
6
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
Листи з степу.
І.
Богопіль, Орлик, Голта.
(оригінальна стилістика збережена)
Геть-геть далеко роскинув довжелезною гадюкою свого жовто-сивого чуба старий
козарлюга Буг!
В юнацький вік прорізав він степи безкраї, зруйнував безліч скель, що розбіглися
по степу від Карпатів – але тепереньки тихо плине дідусь до Лиману а далі і у Чорне,
козацькеє море, до своєї старої громади.
Навкруги гори, долини й байраки укрилися зеленими килимами пшениці, ячменю
та жита, що политі потом правнуків козачих – злиденних нащадків орлят України.
У куточку, на ріжечку, де моторна чорно-синяя Синюха крадькома пригорнулася до
дідуся – Буга, – земська будка, біля якої мостовники правлять мито з тих, що їдуть з
Поділля на Херсонщину та навпаки. Просто перед нею полізла трохи у гору найкраща
вулиця містечка Богопіля, що вперлася в роскішну й простору садибу власниці
містечка, княгині Святополк-Мирської. Побіч вулиці все крамниці, рундуки, магазіни,
лавки, майдани, склади, харчевні, „номера для пріезжих и овес“, слюсарні, майстерні,
сінагога то що. Поміж ними чепурні великі будинки глитаїв – жидівських буржуа, а
там, ззаду, густо-густо ліпляться до них та поміж собою сила брудних хат та хаток
жидівської голоти.
Праворуч від земської будки, трохи на південь та на схід, дерев'яний земський міст
на байдаках перекинувся через Синюху прямо у старий Козачий Орлик, тепер місто
Ольвіополь. Другий такий же міст, трохи на південь та на захід, ліворуч від земської
будки, перекотився через Буга прямо у містечко Голту, колись татарське селище. Від
цих мостів те-ж трохи подалися зизом у гору найкращі вулиці Орлика та Голти.
Орликівська вулиця геть далі побігла у степ, а голтянська впнулася у вакзал.
7
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
Земська будка – центр, біля якого клекотить торговельне життя всіх трьох близнят
– Орлика, Богопіля та Голти: все тут рухається та метушиться.
У Богополі та Орлику, у центрові, живуть сливе чи не самі жиди, та й у Голті їх тут
чи не більшість. Вулиці бурковані, але брудні. Тіснота – не протовпишся, принаймні
де примостилася злидота: хатка на хатці. Ні осель, ні огорож. Хіба що роскішні
будинки жидівських багатирів пишаються своїми полісадниками.
В Голті трохи просторніще, а найтісніше у Богополю.
Ген-ген, вже далі від цього центру, роскинулися оселі селян. Довгою та крутою
ковбасою, подекуди відбігаючи у степ, потяглися вони, уквітчані, садками: Орлик –
по-над лівими берегами Синюхи та Бугу, Голта – по-над правим берегом Бугу.
Богопільські селянські оселі від містечка потяглися вилами: один ріжок геть подався
по-над лівим берегом Бугу, а другий – по над правим берегом Синюхи, там далеко,
спускається у долину.
Береги високі, хвилясті, і до річок збігають майже чи не самі огороди та садочки.
Між ріжками богопільских селянських осель розіслався широченний, вигон, що у
спільному володінню селян та власниці містечка, а далі випнувся лобом степ та й
подався на Поділля.
По степу, між кінцями цих ріжків, ступнів на п‘ять-сот один від одного, розляглися
якісь вали, височенькі й широченькі, сажнів по 30 – 35 завдовшки кожний, з кінцями,
завернутими до містечка. Від степу кожний вал обкопано глибоченькою та
широченькою фоссою, що вже обсунулася від давнини.
Таких валів з фоссою я налічив чотирі. Кажуть, що це редути старої, ще турецької
фортеці.
Не що давно найбільша торгівля була у Богополю, але під час єврейських розрухів
геть до щенту зруйнували та спалили сливе чи не усе Богопільське містечко де-які
нерозумні тутешні козацькії діти, як кажуть, найбільше голтянські, та хижаки – зайди.
8
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
9
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
Гай-гай!.. – та й багацько ж дітей козачих шукає тут того хліба, тієї роботи!.. То ж
не диво: степ як зароде – робітника тілько подавай!
Сила-силенна йде сюди на заробітки з Київщини, почасти – з Поділля.
Найбільше сунуть сюдою таращанці, звенигородці, уманці, канівці, сквирці та
липовщани. Пізніше рухаються і огрядні чигиринці – найкращі, найдорогші
робітники. Ідуть і з инших повітів, але рідче.
Колись батьки їздили в степ на баских конях вибивати хижу татарську орду,
завойовувати степ та захищати європейську культуру від дикуна-азіята; їздили вони з
шаблюками, списами, сагайдаками, рушницями та гаківницями, – сунуть і сини,
пішечки, на батьківських, з торбинками за плечима; ідуть, небораки, голими руками
вибивати хижу тирсу, курай, осот тощо, та завойовувати дикий степ під культурні
лани.
Немає жадного ступня степу, що б батьки не полили своєю кровію, – поливають
його й сини своїм святим потом.
Звоювали батьки хижу татарву, геть до моря загнали її, та не вдержали за собою цієї
нашої не своєї землі; здебільшого, чужинці намостили тут собі тепленкі кубелечка та,
немов те гайворіння, визирають діток козачих, щоб наточити з них крівавиці та поту
собі на насолоду...
Завойовують і сини хижий степ: де тирса шуміла —зелені лани пшениці, а курай та
осот хіба що в лихоліття мордує людей. Ось-ось геть до щенту знищать їх козацькі
сини, та чи то-ж для себе? Чи то-ж за-для нащадків своїх?..
Богопіль – ворота, що ними увіходять у степ заробітчане – «польщаки» (так тубільці
звичайно звуть синів української прадідівщини – Київщини, Поділля, Волинщини то-
що). Де-які з них тут і зупиняються, в надії, що якийсь-йно плантатор купить їхню
робочу силу, але більшість поспішає далі у степ: подаються на Вознесенське,
Благодатне, Ляхово, Березівку тощо. Найбільше з них плентаються на батьківських,
10
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
ковтають куряву та запорошують нею собі клепи, або місять болото та киснуть під
дощем. Є й такі, що їдуть на підводах, гуртами, до 10 – 12 чоловіка на кожній.
ІІІ.
Земські лічебно-харчові пункти для заробітчан.
Гірка доля йти світ-за-очі та шукати роботи, але що мусиш робити, коли в злиднях
поневіряєшся? Добре ще, коди ця робота трапиться, а то блукають люде з майдана на
майдан, сновигають по економіях, снують по степу та міряють шляхи херсонські.
Обідрані, брудні, голодні та сумні вилежують вони чужі вигони, і тоді посідає на
них нужа та всякі пошести. Через це, і тілько через це, ці білі негри, що взагалі мовчки,
про себе терплять своє лихо, робляться небезпешними і для тубольців, бо розносять
їм пошесті.
Щоб боронити тубольців від цих пошестів, херсонське губернське земство ось уже
років з п'ятнадцять підряд, по місцевостях, де збивається найбільше заробітчан,
улаштовує на літо «лечебно-продовольственные пункти для пришлых сельско-
хозяйственных рабочих».
В цей час завдання таких пунктів тілько санітарне: доглядати за здоров'ям
заробітчан, принаймні – пильнувати, щоб вони не росповсюджували пошестів поміж
тубольцями.
За для цього на пунктах оглядають заробітчан лікарі чи хвершали, хворим дають
даром поради та ліки, а коли трапиться хто-небуть слабий на якусь пошесть, дбають
про те, щоб помістити його у земську лікарню. Щоб дати спромогу заробітчанам
краще харчуватися і через те не так підупадати всіляким хворобам від недоброї страви,
а також не марнотратитись, на пунктах заведено ще дешеві чайні та харчевні.
Повітові земства що року встановлюють таксу на харч. Цього року зазначено таку
ціну:
11
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
1 порція борщу (кварта, у котрій пересічно є: 45—50 грам. товщу, 150 – 200 гр.
бараболі, 45 – 50 гр. свіжого зеленого бадилля), коштує 4 коп., 1 порція каші
(пересічно на порцію кладеться 120 —150 грамів пшона) коштує 1 коп.; порція добре
випеченого житнього хліба – 400 грамів – 3 коп.; дві грудочки найкращого сахару, а
завареного чаю та окропу пий, скілько влізе, – 1 коп.
Це занадто дешево, і зважаючи на сучасну дорожнечу, земство ледві чи поверне свої
втрати навіть на самі продукти, хоч мета цих харчевень не благодійна, а лиш
санітарна.
Продукти купуються гарні й свіжі, та й страва готується під доглядом лікаря чи
хвершала. Страва трівка й смачна. Слабих та знесилених у дорозі, принаймні тих, що
всеньки ростратилися у дорозі і довго не їли доброї страви, дозволяється харчувати
дурно.
Раніше, до визвольного руху, завдання цих пунктів було далеко ширшим.
Тоді керував цією справою незабутній «третій елемент» — найкраща організація
санітарних лікарів херсонського губернського земства.
Опріч добре влаштованого санітарного догляду, службовий персонал цих пунктів
студіював робітничий рух з соціяльного та економичного погляду. Велася по досить
складній та цікавій програмі реєстрація майже чи не всім заробітчанам. Була навіть
спроба, і дуже влучна, завести на пунктах «біржі праці». Працювали на пунктах
переважно студенти медіки вищих курсів, і треба сказати, працювали як найкраще:
душу вносили в це діло молодята, робили з захопленням, скілько було у них снаги та
кебети...
12
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
Але реакційна хвиля, що знялася слідом за визвольним рухом, поклала свою брудну
й важку руку і на цю, Цілком благонадійну й бездоганну справу, завше далеку від
всілякої політики.
Студент почав здаватися якимсь Левіафаном, і налякані тутешні зубр —земці
мерщій заграбастали всю справу до своїх рук та вже скілька років, замісць студентів,
закликають на пункти тихенький елемент —хвер- та зрідка —лікарів, зовсім
залишивши статистично-науковий бік справи, і пильнуючи лиш санітарної мети. Та
еількись: промайне якийсь час, і земство мусить знову звернутися до „третього
елементу", щоб поставити на ноги цю занедбану справу. У Богополю те-ж такий
пункт: це один з найкраще улаштованих пунктів. Міститься він край містечка, серед
широченного вигона, у кам'яному будинкові, обмурованому цеглою, з дерев'яною
підлогою, під гонтовим дахом. Зімою міститься тут шкода, а не що-давно містилася й
чайна товариства тверезости. Посеред будинка —велика довга кімната, з вікнами на
13
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
14
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
15
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
та й пораються біля 30 – 60 десятин степу. Поміж ними треба рахувати і тих німців,
що пораються біля 50 – 70 десятин власного поля.
Коли у дрібного господаря величенька сем‘я, є в ній досить дорослих робітників, –
він обробляє свої лани силами власної сем'ї дякуючи машинам; коли ж власних сил не
вистачає – наймає ще 1 – 3 строкових та бере де кілько поденних. Тим той на майданах,
принаймні у Богополі, переважають – наймачі – дрібні господарі.
З початку літа наймання було мляве, – наймачі давали кепську ціну, то й заробітчане
не охоче годилися до них.
Але після дощів ясне сонечко частенько залицяється до своєї коханої дружини –
землі та цілує її своїми теплими парусами, – і зелений степ хутко міняє свою одіж,
наче піп ризи на Великдень.
Пополовіло жито, хоч і низеньке, з дрібненьким стеблом, але з гарним, довгим та
повним колосом.
Ото після квітчаних свят сіла була на нього кузка, як тільки що воно одквітувало та
почало наливатися. Але ціклон, що бучно погуляв по степу під кінець травня та з
початку червня, геть до щенту змив її додолу, а далі дощі приплескали її у землю, –
стоїть хліб чистий, як золото: тільки темно-сині сокирки, блакитні волошки та рожево-
сині василечки весело визирають з нього.
Зазолотилася трохи й озима пшениця, хоч і принизкувата, але з товстими та довгими
колосочками, наче бичі, а ячмінь, немов той запорожець, геть далеко у гору задер
свого шерсткого вуса, що почав вже й сивіти. Тільки красуня яра пшениця, гінка,
струнка та дебела, ще й досі зеленіє аж від самого коріння та квітує, наче молода, що
зібралася до шлюбу...
От-от незабаром почнуться жнива та косовиця, бо тут хліб хапають евидовим, не
дають перестоятися, щоб не осипався. Оце зараз косять траву, далі коситимуть жито,
за ним поспішатимуть з озимою пшеницею, бо вже й ячмінь її наздоганяє, а тижнів
16
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
через півтора-два після Петра візьмуться й до ярої пшениці. Час, час шукати
робітника!..
На богопольському вигоні, біля лічебно-харчового пункту, що п'ятниці веселішає.
У попередні дні на тижні тут людей мало, бо тоді заробітчане поспішають далі у
степ, найбільше у Березівку. Кажуть, що в Березівці в цей час над 3000 заробітчан
шукають наймачів. Що - неділі з‘їздяться у Березівку (нещодавно – село, а тепереньки
– город) наймачі з одеського та ананьївського повітів; де-які з них їдуть сюди верст за
150 – 200, їдуть на величезних мажарах, що їх тягнуть або воли – велетні, або
верблюди, та й набірають тут силу робітників. І от, щоб бути у неділю вже у Березівці,
польщаки-заробітчане починають сунути туди пішечком через Богопіль у вівторок та
середу, а у четверг та п'ятницю вранці проходять тілько ті, що їдуть на підводах. Після
обіда у п'ятницю заробітчане починають по волі злітатися на богопільський вигон –
майдан для наймачів; але найбільше приходе їх сюди у суботу, бо у неділю
найматимуть у Богополі, та ще трохи у понеділок у Орлику. Через це, що суботи
богопільеький вигон увечері найбільше залюднюється заробітчанами: ген скрізь, де
зелененько, гурти й гуртки їх; декотрі купчаться біля возів, що привезли їхні
клуночки.
Наближаються жнива, і людей все більшає на вигоні, але все ж таки навіть по цей
час, тут людей ще ні разу не збіралося більше 500 душ, хоч би й по суботах.
Заробітчане, що прийшли сюди раніше, марно гаяли час, чекаючи наймачів, були
засмучені та ниділи, – уже з п'ятниці веселішають, а в суботу вигон і зовсім веселий;
жарти, регіт, співи.
Ось якийсь шахтьор (піджак – як картина; чоботи – „бутілки" з гармоніями) лежить
горилиць та заводе:
„й цвітьоть, растьо-оть зільоной
ду-уб“...
17
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
18
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
19
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
проворненьких дівчат і хлопчаків. Хіба, що хто й досі валить хліб косою, ну, то вже
він шукає дорослого, кріпкого робітника, а то тільки й роботи чоловікам та парубкам,
що перти плуга, пірати лантухи з зерном, класти та кидати у скирди солому чи сіно...
Забрали наймачі заробітчан, поїхали з ними геть; гульк на вигон – а ні жодної
дівчини, а ні жодного хлопчака тілько бідні чоловіки та парубки сидять засмучені та
гомонять про своє лихоліття – зосталося їх далеко більше, ніж забрали. „Бач!", кажуть
вони; „добро дівчатам: і вдома їх на буряки хапають, і тут за ними не поспішишся!
Таке хоч голи вуса, запусти косу, зодягнися у кохту та саян, та й іди шукати роботи"...
У попередньому листі я писав, що чим хутчій наближаються жнива, тим і ціна
кращає, а саме годилися:
до Семена (15/ІХ До Покрови (1/Х)
Чоловіки Хлопчаки Дівчата Чоловіки та Хлопчаки Дівчата
та парубки парубки
24 травня - - - 30 карб. 30 карб. 35 карб.
31 травня - - - 35 – 40 « - 40 карб.
7 червня - - 27 – 35 45 – 48 « 40 карб. -
карб.
14 червня - - 35 – 40 45 – 50 « 40 – 45 « -
«
21 червня - - 35 – 40 46 – 52 « 40 – 45 « -
«
Дівчата що далі, то все більше не хотять ставати до Покрови, але все годяться лиш
до Семена, навіть до першої Пречистої: хотять ще і вдома щось заробити, як будуть
копати буряки.
Л – янов. Богопіль,
21/УІ.
20
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
[6].
Ольвиополь – заштатный город в Елисаветградском уезде. При слиянии рек
Синюхи и Буга. От Санкт-Петербурга 1567 в. От губернского города 361 ½. Число
домов 801. Число жителей в 1859 году: 2.064 мужского пола, 1922 женского пола.
Церковь православная 1. Еврейская молитвенная школа. Приходское училище.
Крепость упраздненная. Фабрик и заводов 5. Мельниц 54 [7].
21
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
Город Ольвиополь. В 1887 году 1.841 мужчин, 1.928 женщин. Казенная почтовая,
½ земская и почтовая, железнодорожная станции [8, С. 4 (65)].
Цікаво надати читачу матеріали по історії Ольвіополя, розміщені в газеті «Одесский
Листок» для самостійного перегляду.
[9] [10].
22
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
[11].
23
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
[12].
24
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
[13].
25
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
[13].
26
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
[13].
[13].
27
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
[14].
28
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
[15].
29
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
В історії нашої країни велике значення належить історії малих міст, з яких
складається історія України, українського народу. Багато міст та сіл зникають із карти
держави, інші зливаються з другими поселеннями та набувають нових назв. До таких
міст з дуже цікавою історією належить Ольвіополь.
Це було воєнне місто Херсонської губернії. Населення в 1854 році складало 3500
жителів [1, С. 46].
Ольвіополь до 1782 року називався «Орлик», 1784 – 1828 був повітовим містом,
потім з 1844 – воєнним поселенням [2, С. 807].
Після селянської реформи 1861 року в Ольвіополі проживало 3117 міщан, дворян
22, купців – 863, олоністів – 4, тимчасовозобов’язаннях селян – 21, військових 97 і 53
відставних чини. До цієї кількості населення входили й 617 чоловік з 97 хуторів,
заснованих на міських землях Ольвіополя купцями і міщанами. Жителі міста та
навколишніх хуторів жили з хліборобства, тваринництва, овочівництва і
бджільництва. Згідно планів генерального межування Ольвіополю належало 6425
десятин землі, з них 350 десятин відводилося під заселення міста, 2790 – під ріллю і
сіножаті; 2738 десятин – під хутори і пасовища. Церква володіла 297 десятинами, 250
десятин були непридатними для обробітку.
Крім заняття хліборобство, жителі Ольвіополя чумакували, наймалися доставляти
в Одесу, Миколаїв, Вознесенськ, а більш заможні возили з Дону сушену рибу, сіль і
продавали в Кам’янці-Подільському та Старокостянтинові. Частина жителів
ремісникували, зкрема тут були мулярі, ковалі, кравці, шевці, ливарники – всього 165
чоловік. Двічі на тиждень відбувалися базари. В 70-х рр. ХІХ ст. діяло кілька
30
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
31
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
Склад гасу. Крамниць 29: бакалійних 11, різних харчових продуктів 3, інших товарів
15. Трактирів 6; ренскових льохів 2; винний льох і пивна лавка. Базарних площ 2.
Базари через 2 тижні [6, С. 24].
Уповноважені міста Ольвіополя, обрані на чотири роки з 1894 по 1898 роки, за
новим міським положенням, затвердженим 11 червня 1892 року: С.П.Куценко,
А.Г.Андрієнко, І.П.Рудюк, А.Є.Колісніченко, А.Ф.Марищук та ін. Всі уповноважені
були міщанами міста Ольвіополя [7].
Ольвіопольська дума приділяяла велику увагу справам розвитку торгівлі і
промисловості в місті Ольвіополі. Вона розглядала клопотання міщан міста, торговців
і промисловців. 15 грудня 1893 року Ольвіопольською думою було прийнято
постанови по доповіді торгових виробництв міської управи від 17 червня 1893 року
на продаж міських пустопорожніх місць [8]. На засіданні 24 січня 1894 року було
прийнято постанову по доповіді виписки із постанови Херсонського губернського по
земським і міським справам присутствіє, що відбулося 14 грудня 1893 року по скаргам
пруссько – підданого Августа Гана і шкіряного заводу, на постанову думи від 11
жовтня 1894 року [9].
Прибутки міста Ольвіополя на 1895 рік склали 42706,63 рублів. Витрати – таку ж
суму [10].
В місті Ольвіополі спрощене міське управління. В місті 949 господарств, з них 34,4
% жителів займаються землеробством, торгівлею 7,3 %, решта населення – ремісники,
робітники та представники різних професій. Під містом Ольвіополем городи, які
розводили болгари, ведеться добуток будівельного вапняку, залягають білі піски, які
годяться для виготовлення скла.
В місті Ольвіополі була типографія, шкіряний завод, що виробляв продукції на
169280 рублів, винокурний завод на 61320; 5 олієнь на 2450; 2 водяних млина на
111570; 7 гончарних заводів на 1730; 8 кузень на 7750; 5 столярних майстерень на 786;
32
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
33
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
34
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
[1].
35
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
День 14 сентября (1885 года – авт. Г.К) будет приснопамятным на летописях нашего
серого захолустного житья-бытья. В этот день дано было генеральное сражение
партии с прежним городским головою Чернышевым, как представителем той партии,
которая, стоя у кормила самоуправления нашего города, разорила его и приобрела
путем скандалов всероссийскую известность. Партия эта потерпела полное
поражение. Городским головою избран К.А.Васильев. Конечно, трудно угадать,
наверное, каково будет преуспевать наш город под новым президентством, но, все-
таки, более или менее достоверно можно сказать, что преуспевание это не будет вроде
того, какое было при Чернышеве. («Е.В.») [2].
Деньги, банки, расходы. Без всего этого не мыслима жизнь человека.
В какой-то оперетке поется:
«У нас есть тут банк, и в нем
дела хороши,
«Но только ты денег туда не носи».
Это самое нужно сказать и о нашем ольвиопольском городском банке. Возьмем для
примера вклад в 3.200 руб., сделанный херсонскою губернскою земскою управою еще
в 1874 году. В прошлом году губернская управа разрешила елисаветградской уездной
земской управе взять 3.200 руб. из городского банка. Так как по нормальному
положению о городских банках, каждый вклад выдается не сейчас, по предъявлении
требования, то управа предложила банку приготовить эти деньги в месячный срок. Не
знаю, какие были причины, препятствовавшие ольвиопольскому городскому банку
удовлетворить в месячный срок своего вкладчика, не знаю только, что уездная земская
управа повторила свое требование 28 ноября того-же года, на что последовал ответ
банка 3-го декабря, в котором он просит приостановить требование управы, чтобы не
рыться в разных отзывах, отношениях, предложениях и т. п. канцелярщине; скажу
только, что банк пустился на разные компромиссы с елисаветградскою земскою
36
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
управою, обязавшись наконец уплатить 1.200 руб. с проц. к 15 августа сего года, а
2.000 р. с проц. к 1-му января 1886 г. Наступил срок 15 августа, срок этот истек, за
ним истек еще один месяц… а банк все не платит. Невольно является вопрос, что за
причины неплатежа?
В заключение не могу умолчать о вновь избранных: директоре и двух его товарищах
в правление ольвиопольского городского банка. Директором избран гласный Иван
Луценко и товарищами его, тоже гласные: Демид Марищук и Алексей Танцюра.
Представьте-же себе, какие это члены правления банка, если все эти господа не знают,
что такое грамота, просто говоря – совершенно неграмотны. Впрочем, на выборы этих
неграмотных директоров поступил уже протест гласного Лимановского, и, конечно,
нельзя сомневаться, что губернская администрация такие выборы признает
неправильными [3].
Стремительно прошло время. Подаем материалы о жизни Ольвиополя в 1898 году.
Город Ольвиополь, Херсонская губерния, 1 февраля 1898 года.
Все разрешенные в этом году к открытию трактирные заведения и пивные лавки
сосредоточились на одной главной улице. Базарная-же площадь, на которой бывает
при установившейся в настоящее время еженедельной ярмарке, масса народа, не
имеет питейного заведения, что несомненно повлечет за собой открытие тайной
продажи питей [4].
Регулярно изменялись административные границы. Люди предполагали, кто и куда
будет относится. Были свои желания, предположения и в ольвиопольцев.
В «Одесских Новостях» от 5 февраля сообщены подробные сведения о
предполагаемом разделе Херсонской губернии, причем об Ольвиополе говорится, что
его предложено причислить к Елисаветградской губернии. При рассмотрении этого
важного вопроса, следовало-бы обратить внимание на необходимость соединения
Ольвиополя с Голтой. Ольвиополь – это бывший заштатный город, теперь с
37
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
38
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
было. Между тем при прежних двухнедельных ярмарках сюда съезжалась масса
крестьян из сотни сел, занимая всю площадь. Чем это все объяснить [6].
[7].
Сообщено 13 февраля, что нельзя не приветствовать благого дела, предпринятого
местным приставом Рябченко, лично разъезжающим по городу, с целью сбора
пожертвований на покупку топлива в пользу бедняков. Недостатка в бедных у нас нет
[8].
Рассказано о развитии образования в Ольвиополе по состоянию на 27 февраля.
Единственным источником просвещения служит у нас городское 3-х классное
училище, которое ежегодно отказывает многим в поступлении. Необходимо было бы
принять против этого меры. Большое здание городского училища занимает 2 этажа, и
если бы за недостатком мест во втором этаже перевести один класс в нижний этаж, то
39
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
решительно ничего нельзя было бы иметь против этого. Необходимо также увеличить
штат учителей хотя бы еще одним. Весь персонал училища составляют инспектор и
два учителя. Одному учителю приходится заниматься одновременно 2-мя отд., в
которых находится более 60 учеников. Неудивительно, если ученики по окончании
училища не умеют писать, не говоря о грубых грамматических ошибках. Увеличение
штата еще одним учителем не представит для города большого расхода, тем более,
что плата, взимаемая с учащихся «не городских» дошла за небольшое время с 10 р. до
25 р. в год. А таких учеников больше чем городских. Не следовало бы также
притеснять учеников в приобретении себе новых серых шинелей, хотя бы тех
учеников, которым до окончания осталось не более 4 месяцев. Большое внимание
должно быть обращено на чистоту и опрятность учеников в отношении чистоты тела,
рук, опрятных книг и т. п.
На полное невежество у нас обречены дети женского пола, для которых не имеется
ровно никакого училища, а потребность в этом у нас большая. Об устройстве
женского училища одно время было деятельно принялись. Но теперь этот вопрос
совершенно утих [9].
Ольвиополь, 2 марта.
28 февраля состоялись у нас выборы состава уполномоченных и городского
старосты на новое 4-х-летие. Весь состав сменен, и на его место избраны новые
уполномоченные, среди которых фигурируют некоторые весьма интеллигентные
лица. Староста большинством шаров оставлен на следующее 4-х-летие. Выборами
остались довольны и обжалований, кажется, не будет [10].
В Ольвиополе воскресные народные чтения у нас пользуются все большей и
большей популярностью. Чтения эти происходят в помещении городской управы, и
руководит ими о. Владимир Сенькевич, всеми уважаемый и любимый пастырь.
Почему-бы однако городскому управлению не придти на помощь этому
40
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
41
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
42
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
теперь уже предпочитают ехать на базары в Вознесенск и в Лысую Гору, чем на наш
[14].
На днях, в конце мая, в управе происходили шумные дебаты по вопросу о выдаче
первому обществу подъездных путей – купчей крепости на земли под постройки и
полотно дороги.
Дело в том, что город обязался отпускать обществу безвозмездно 23 десятины
земли и сколько понадобится камня и песку, с тем однако непременным условием,
чтобы главная станция, депо и мастерские были устроены в Ольвиополе. Между тем
общество сочло для себя более выгодным устроить главный вокзал и депо в 7-ми
верстах от Ольвиополя в селе Подгородняя. В Ольвиополе-же выстроены обществом
две небольшие постройки (земляные и кирпичные). Только ольвиопольцы
спохватились и начали грозить обществу судом. Но оказалось, что грозить нечем, нет
якобы формальных документов. И теперь идет на заседаниях ожесточенная перепалка
с одной и другой стороны. Какая возьмет верх – не известно.
Выборы нового состава управы состоялись еще в феврале месяце, но до сих пор не
утверждены. Почему-бы нашим городским деятелям не позаботиться об
оздоровлении города, путем устройства общественных купален? Приходится
купаться на берегу у проезда главной Почтовой улицы, где происходят всяческие
безобразия. Женщины купаются рядом с мужчинами. Возле купанья стирают грязное
белье… купают лошадей, спускают нечистоты и проч. И здесь-же сейчас берут воду
для питья… Пора-бы, кажется, положить этому конец [15].
Вновь, в конце июля, ожили приунывшие было жители, узнав, что приступили к
устройству у нас на подъездном Бершадо-Устиновском пути главное депо с
мастерскими, которого компания никак не хотела строить. 5 августа начинается
перевозка груза, а 15-го предположено открыть и пассажирское вижение. Грузов
ожидается масса, на станции Шамраевка уже замечается скопление.
43
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
44
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
45
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
старостой господином Кутенко в пользу читальни. Впрочем следует сказать, что эти
300 рублей были выданы господину Кутенку в виде экстраординарного
вознаграждения [19].
46
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
47
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
старосты: однако протест этот не вполне обоснован, так как господин Шульгин
председательствовал по поручению городского старосты, а потому, согласно 117
статье городового положення, он имел полное право баллотироваться [21].
Городовой врач обратился, в начале декабря, в городскую думу с ходатайством об
увеличении субсидии на лекарства, так как в последнее время, вследствие частых
заболеваний, число посещающих амбулаторию увеличивается. Затем он просил,
чтобы город прибавил жалованья городскому фельдшеру, получающему всего 15 руб.
в месяц. Дума постановила ассигновать на лекарства вместо 200 р. 220 р. в год, а
фельдшеру назначить жалованье в размере 20 р. В месяц. Постановлено ходатайство
о разрешении изменить план города, вследствие того, что некоторые дома находятся
на церковной площади; один из этих домов приобретен городом за очень, заметим
кстати, дорогую цену.
Вследствие проведения узко-колейной железной дороги у нас очень развилась
строительная горячка. В городскую думу то и дело поступают ходатайства от многих
лиц об отдаче им в аренду или о продаже участков земли. Неудивительно поэтому,
что городская земля очень поднялась в цене. Место, стоившее когда-то 50 руб.,
ценится теперь в 200 и более рублей. Благодаря этому доходы города значительно
увеличились. Уже в прошлом году городские доходы увеличились на 15 тысяч рублей
[22].
Раскроем, покажем события 1899 года.
На-днях, в конце января, получено извещение начальника губернии об утверждении
в должности городского старосты господин Горбенко, и помощника старосты
господина Шульгина. Городской голова удостоился личных поздравлений со стороны
местного интеллигентного общества.
В Ольвиополе всего одно городское училище. Так что многие из желающих
поступить в это училище должны отказаться от этого вследствие отсутствия
48
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
49
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
50
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
51
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
Вот уже больше 2-х месяцев, как здесь и в районе, прилегающем к Ольвиополю, нет
дождя; земледельцы спасаются за исход яровых посевов [27].
На-днях, в конце апреля, в заседании уполномоченных городского управления
городским старостой господином Горбенко, был внесен доклад о чествовании
Пушкина по случаю 100-летия его рождения; постановлено, в виду крайней скудости
средств города, ассигновать только 50 р. на покупку сочинений Пушкина, которые
будут розданы воспитанникам местных городского и начальных училищ, также
постановлено главную, ведущую к узкоколейной железной дороги, улицу
наименовать Пушкинской.
Вследствие имеющихся в виду безотлагательных, но не предусмотренных в смете
1899 года расходов, решено составит дополнительную смету [28].
Уполномоченные городского управления в последнем своем заседании, 28 июня,
постановили: в виду значительного недорода в этом году, арендаторы городской
толочной земли и пахотных участков освобождаются от арендной платы за вторую
половину 1899 года всего на сумму в 10.750 руб., с тем однако условием, чтобы к 15-
му июля сего года внесены были недоимки платежей за прошлый год, а также
арендная плата за толочную землю и пахотные участки за первую половину 1899 года
[29].
52
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
53
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
54
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
55
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
Поэтому инспектор просит думу принять против этого какие-нибудь меры. Дума
постановила, чтобы лица, которые владеют недвижимым имуществом в Ольвиополе,
но в Ольвиополе не живут, от платы за учение детей не освобождались.
В том же заседании собранию уполномоченных доложено об утверждении
херсонским губернатором контракта, заключенного между городом и купцами
Монисовым и Фишем. Из контракта видно следующее: 1) город отдает Монисову и
Фишу в аренду на 12 лет участок выгонной земли, всего 111 десятин, для производства
изысканий железной и другой руды; 2) обязываясь вывозить отсюда ежегодно не
меньше ½ миллиона пудов руды, Монисов и Фиш должны платить городу за пуд
железной руды – 1 ½ коп., за пуд медянки – 4 коп., за графит и другие красильные
вещества – 1 к. за пуд; 3) если Монисов и Фиш устроят в Ольвиополе завод для
разработки руды, то город отдает им землю в аренду на 30 лет, причем, по истечении
этого срока, все жилые помещения, устроенные Монисовым и Фишем при заводе,
переходят в собственность города, под условием, чтобы город снабжал их камнем и
песком, необходимыми на устройство завода, бесплатно; 4) Монисов и Фиш обязаны
взять в качестве рабочих исключительно жителей Ольвиополя [33].
И далее продолжалась борьба в вопросе подъездных путей.
Нынешний состав общественного городского управления решил возбудить иск в
санкт-петербургском окружном суде против первого общества российских
подъездных путей. Дело заключается в следующем: в 1897 году общество это вошло
с городом в соглашение относительно устройства и проведения через Ольвиополь
Бершадо-Устьинского узкоколейного железнодорожного пути. Город обязался
бесплатно снабдить общество цучастком городской земли в размере нескольких
десятин, а также камнем и песком, с тем, чтобы главное депо было устроено в
Ольвиополе. Общество же, приняв дар города, устроило депо не в Ольвиополе, а в
Подгородней. И странное дело: тогдашний состав городского общества управления,
56
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
так жестко обманутый, никаких мер не принял против общества подъездных путей.
Но с избранием нового городского старосты, а также нового состава думы, дело это
приняло другой оборот: возбужден иск против общества подъездных путей в сумме
12.000 руб. Ведение этого дела поручено городскому старосте В.Горбенко [34].
Конечно же, занимались в Ольвиополе и благими делами, меценатством, помощью
нуждающимся.
В последнем заседании думы, в конце октября, заслушано было ходатайство
воспитанника феодосийского учительского института, уроженца Ольвиополя, П – го
о выдаче ему городом, в виду его крайней бедности, денежного пособия заимообразно
на окончание учения; дума постановила выдать ему 600 руб., которые он обязан
выплатить городу, по окончании института, по 200 р. в год.
Прием молодых людей на военную службу закончен у нас как нельзя лучше: не
только не приняты пользующиеся льготами, но осталось много, вытянувших большие
номера.
Вчера в пользу богопольской дешевой чайной был устроен вокально-музыкальный
вечер, который в материальном отношении имел большой успех [35].
57
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
58
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
59
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
60
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
Отсутствие учебных заведений дает себя сильно чувствовать: на все три местности
– Ольвиополь, Голту и Богополь, – составляющие одно целое, есть всего одно
городское 3-х-классное училище.
На-днях, в начале сентября, здесь открывается женское 2-х-классное училище,
которое будет существовать на средства, ассигнуемые министерством народного
просвещения. Здание под училище и необходимая обстановка дается на счет города
[42].
61
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
62
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
состояние содержать это учреждение. Наконец, вопрос этот решен в желательном для
нас смысле: казна решила открыть на свой счет в Ольвиополе женское двухклассное
училище; на содержание последнего казна будет отпускать 1600 рублей в год [45].
Вчера, 1 июня, в местном городском училище состоялся годичный акт,
сопровождавшийся вокально-музыкальным концертом, в котором приняли участие
преподаватели и учащиеся, а также любительница госпожа Орлянская.
В Голту прибыл сегодня член совета министров внутренних дел генерал-лейтенант
И.И.Томич и прямо с вокзала отправился в м. Богополь, чтобы осмотреть приют для
пришлых рабочих; в тот-же день генерал-лейтенант Томич выехал отсюда [46].
Дума уполномочила 14 февраля городского старосту В.Горбенко и
уполномоченного городского общественного управления И.Варшавского вести
переговоры с начальником квартирующей в Новогеоргиевске запасной кавалерийской
бригады о переходе последней на квартиры в Ольвиополь. На днях сюда прибыл
адъютант начальника бригады, чтобы осмотреть город. Пока результат осмотра еще
не известен [47].
Никогда еще Ольвиополь не переживал такого трудного времени, как теперь в
конце мая; неурожай прошлого года и отсутствие дождей в настоящую весну дали
весьма печальный результат: городская касса совершенно опустела; такое
критическое финансовое положение города послужило предметом горячих дебатов во
вчерашнем заседании думы; некоторая часть уполномоченных городского общества
настоятельно требовала сокращения некоторых статей расхода, внесенных в смету на
1900 год, в том числе закрытия городского училища – единственного «храма науки»
Ольвиополя. Однако мракобесы потерпели поражение; благодаря городскому
старосте господину Горбенко, вопрос о закрытии училища провалился. Не имея
другого исхода, дума постановила совершить заем в сумме 10 тысяч рублей в одном
из коммерческих банков под залог городских домов [48].
63
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
64
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
65
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
66
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
67
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
68
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
69
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
70
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
71
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
72
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
правлением. Новые назначены на 6 июня, с переторжкою через три дня. Торг будет
начат с наивысшей, предложенной на торгах суммы – в 750 р. [71].
Приведем главные события 1906 года в Ольвиополе.
В «Киевск. З.» 12 апреля напечатана следующая телеграмма: «Обвиняю Слиозберга
в сознательной клевете, высказанной телеграммой в газету «Отглоски Жизни», где он
утверждает, что на выборах Подолии я поддерживал предводителей дворянства;
обвиняю третейским судом; если же Слиозберг от такого суда уклонится, – то
уголовным судом, и докажу, что я открыто равно боролся среди крестьян выборщиков
против всех противников против всех противников трудящегося народа, начиная с
предводителей дворянства и кончая польскими магнатами, с миллионером
Гинсбургом и Слиобергом, когда он высказался против наделения крестьян землей и
против всеобщего избирательного права. Платформа моя была, есть и будет:
всеобщее, прямое, равное избирательное право; при помощи него земля,
просвещение, свобода, равенство, справедливость – трудящемуся народу. Член
Государственной Думы Заболотный» [72].
Грандиознейший пожар произошел в Голте в ночь с на 5 сентября. Сгорело много
скирд хлеба, принадлежавших старшине Бойченко. Пожар продолжался с 1 часу ночи
до рассвета. Убытки исчисляются в 10 тыс. руб. [73].
На-днях, в начале октября, здесь происходили выборы городского старосты.
Баллотировалось шестеро, в том числе и нынешний городской староста господин
Костенко. Никто не получил законного числа голосов [74].
В полночь 4 ноября жители были разбужены набатом. Оказалось, что горит дом
столяра П. Вследствие отдаленности реки и испорченности пожарного обоза, огонь
перебросился на соседние дома; в результате – три дома сгорели до тла; дома
застрахованы не были; причина пожара неизвестна.
73
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
Циркулируют упорные слухи, что в Голте в скором времени будет открыта мужская
гимназия и что владелец имения «Грушевка» господин Корбе жертвует с этой целью
500 руб. [75].
Вчера, 21 ноября, вторично состоялись выборы городского старосты и его
товарища. На первых выборах, происходивших месяц тому назад, никто не получил
законного большинства. Вчера избранным оказался прежний городской староста
О.Д.Костенко. Товарища городского головы и на этот раз не выбирали, так как
уполномоченные, за небольшим исключением, являвшиеся кандидатами и на этот
пост, забросали друг друга черняками [76].
1911 год в жизни Ольвиополя.
Городским головою 27 мая избран М.Андриенко, плоть от плоти и кость от кости
подававших за него свои голоса гласных. Нет сомнения, что при наличности такого
состава гласных и новоявленного головы многие полезные начинания, как, например,
открытие мужской гимназии, городских начальных школ и предполагавшееся
благоустройство города, останутся в области одних мечтаний [77].
Подитоживая, небезинтересно подать список городских старост Ольвиополя.
До 14 сентября 1885 года городской голова Чернышев [2].
14 сентября 1885 года городским головою избран К.А.Васильев [2].
Середина ноября 1898 года большинством голосов в старосты избран господин
Горбенко. Помощником городского старосты избран господин Шульгин [18].
Местный городской староста В.Т.Горбенко, которому срок службы истекает через
1 ½ года, 19 апреля подал на имя херсонского губернатора прошение об увольнении
от занимаемой им должности. [52].
30 мая 1901 года избранным оказался О.Костенко [55].
21 ноября 1906 года избранным оказался прежний городской староста
О.Д.Костенко. [76].
74
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
27 мая (10 июня) 1911 года – городским головою избран М.Андриенко [77].
Як цікаво, чесно та відкрито описано три населені пункти в середині 1909 року в
газеті «Рада».
Троє сели – Голта, Богопіль і Орлик, що поруч розляглися по берегах річок Синюхи
та Бугу, мають разом тисяч сорок людности. Єсть чимало й інтелігенції і от про цю
інтелігенцію і слід сказати де-що. Перш усього, інтелігенція наша так званого
«залізничого» типу. Одріжняється такий інтелігент од не інтелігента найбільше
білими прасованими комірцями та чохлами, бо коли заглянути в духовне життя цього
інтелігента, то тут уже він буде, як то кажуть, «ні к тину, ні к стрісі». До якої він
національности належить – Бог його святий знає!.. Правда, він всіма силами пнеться
говорити по-московському, але коли прислухаєшся до його вимови, то острах бере і
за московську мову, і за нашого інтелігента. По вимові й по штибу балачки
«інтелігент» нагадує українця, тим більше, що й українську книжку можна часто й
густо побачити в його, напр. «Сім кіп брехні» пана Півня, але прирахувать його до
українців теж якось ніяково Але може хто подумає, що «інтелігент» читає російську
літературу... Дарма. Бібліотека наша більш того, що пустує, і коли б не євреї, то
закрилася б зовсім.
Тільки українському театрові щастить у нас. В істино-русскому саду «Россія»
гурток місцевих «любителей украинской мовы» тішить цією «мовою» себе й людей,
виставляючи такі п'єси, як «Пекельне діло» Грабини і инше [78].
75
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
Рада. -
[79].
Насамкінець, подамо опис міста Ольвіополь в 1913 році
Українці звуть його Орликом. Колись тут жили запорожці. У соборній церкві
Ольвіополя єсть Євангеліє – подарунок кошового отамана запоріжського війська. З
76
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
того часу місту зосталось пять тисяч десятин землі, і коштує воно тепер більше 2-х
милійонів карбованців, 1 і може дати 75.000 карб. прибутків (орендна ціна на
Херсонщині не менше 15 карб. за десятину). Місто роскинулось між роскішним
степом і річками Бугом та Синюхою. На тім боці Синюхи лежить містечко Богополь,
Балтського повіту, а далі за Бугом село Ананівського повіту, Голта. На р. Бузі чималий
зелений острів, а по берегам його високі скелі. Природа тут чудова. Щоб поліпшити
своє становище, Ольвіополь будує мужську гімназію; 150 тисяч карб, на це діло місто
позичило у херсонськ. зем. банку під залог власної землі по 6 проц. Дівочої гімназії
місто не має, та вона тепер і не дуже потрібна, бо дівчата можуть ходити до
голтянської дівочої гімназії. Ольвіополь має тільки 8 тисяч мешканців, торгівля його
не велика, трати його покриваються найбільш прибутками від землі, через це
збудувать йому дві гімназії – важко. А все ж для заможніх міщан тут єсть 4-х класова
школа, а для бідноти чотирі народніх школи. Цього року тут відкрито казначейство, і
не даром, бо за пять місяців через його перейшло 9 мил. карб.
Що ж виробляє Ольвіополь? —колеса і вози (фургони). Ця промисловість істнує в
Богополі, відціль, мабуть, і перейшла вона до Орлика [80].
Йшла Перша світова війна, здригалася та розсипалася наскрізь прогнила Російська
імперія. Відбувалися вікопомні революційні зміни і в нашому глагословенному краю
Квітня 23 відбулась у нас величезна українська маніфестація, организована
місцевою Громадою. В маніфестації приймали участь окрім українців, поляки, зі
своїми прапорами з написом; „за нашу і вашу волю“ та євреї.
Маніфестація почалась промовою оф. Бортовського перед панахидою по
Т.Шевченкові.
Поруч з православним стояв біля аналоя католицький священик, котрий також
сказав промову про згоду народів польського з українським польскою мовою та
скінчив коротенькою месою. Народу більш 20.000. Маніфестація, спинившись трохи
77
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
78
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
ВИСНОВКИ
79
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
80
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
81
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
82
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
83
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
84
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
85
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
86
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ… КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ.
_____________________________
Історико-краєзнавче видання
КОВАЛЬ
Генадій Павлович
ОЛЬВІОПОЛЬ. ГРАНІТНІ КРИЦІ НАШИХ ДУШ…
_________________
Формат Ум.друк.арк
Тираж
Видавець і виготовлювач
87