МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНОГО

ЮРИДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

ПОЛТАВСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

Індивідуальна робота
На тему: Звернення громадян, їх види.

Студентки:
2 курсу, групи ПІ-26-ст
Палій Неллі Олексіївни
Перевірила:
К.ю.н, доцент кафедри конституційного, адміністративного,
екологічного та трудового права
Полтавського юридичного інституту Національного юридичного
університету імені Ярослава Мудрого
Тихонова Дарʼя Сергіївна

Полтава 2023
1
 ЗМІСТ
ВСТУП......................................................................................................................3
ПОНЯТТЯ ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН ТА ЇХ ЗАКРІПЛЕННЯ В
ЗАКОНОДАВСТВІ..................................................................................................4
ВИДИ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН, ВИМОГИ ДО НИХ........................................6
ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ....................................................................11
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО
ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН...................................................................................15
ВИСНОВОК...........................................................................................................18
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..............................................................19

2
 ВСТУП

У сучасному суспільстві звернення громадян є невід’ємною складовою

демократичного устрою країни. Вони відіграють важливу роль у взаємодії
між громадянами та державою, сприяючи вирішенню проблем, захисту прав
та інтересів громадян.

Звернення громадян можна класифікувати за різними ознаками. Одна з

найпоширеніших класифікацій базується на органах, до яких звертаються
громадяни. Так, можна виділити такі види звернень: до органів влади
(президент, парламент, уряд), до органів місцевого самоврядування (міська
рада, селищна рада, сільська рада), до правоохоронних органів (поліція,
прокуратура), до судових органів (суд, прокуратура), до соціальних служб
(соціальний захист, медичні установи) тощо.

Крім того, звернення громадян можна класифікувати за їх характером і

змістом. Наприклад, це можуть бути звернення з проханнями (надання
допомоги, розгляд справи), звернення з скаргами (на неправильні дії
посадових осіб, невиконання законів), звернення з пропозиціями (щодо
вдосконалення законодавства, поліпшення умов життя), звернення з
питаннями (отримання консультацій, пояснень) та інші.

Важливим аспектом звернень громадян є їх правовий статус. Громадяни

мають право на звернення до державних органів та отримання відповідей на
свої запити. Це гарантується Конституцією країни та іншими нормативно-
правовими актами. Зокрема, громадяни мають право на отримання
інформації, на участь у прийнятті рішень, на захист своїх прав та інтересів.

Отже, звернення громадян є важливим механізмом взаємодії між

громадянами та державою. Вони сприяють вирішенню проблем, покращенню
умов життя та захисту прав громадян. Право на звернення є одним з
основних прав громадян, яке гарантується законодавством.

3
ПОНЯТТЯ ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН ТА ЇХ ЗАКРІПЛЕННЯ В
ЗАКОНОДАВСТВІ

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій

або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
(ст.3 Закону України «Про звернення громадян» ( далі - Закону ))

Звернення громадян є одним із засобів захисту їх прав та

законних інтересів. Це право закріплено основним законом держави.
Право на звернення є абсолютним, невідчужуваним правом
громадянина і не може бути обмежено. По-перше, шляхом звернення
громадяни реалізують свої права і законні інтереси; по-друге,
звернення виступають ефективним засобом відновлення порушених
прав громадян, засобом захисту цих прав; по-третє, звернення є
найважливішим джерелом інформації, потрібним органам державної
влади, місцевого самоврядування, громадським формуванням для
вирішення питань державного і суспільного життя, інакше кажучи,
звернення виступають однією з форм участі у вирішенні державних та
суспільних справ, і насамкінець, одним із засобів запобігання
правопорушенням.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право
направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або
особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого
самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що
зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у
встановлений законом строк.
Закон України «Про звернення громадян» встановлює правила та
процедуру звернень громадян. Згідно з цим законом, громадяни мають
право подавати звернення у письмовій, усній або електронній формі.
4
Звернення може бути подане особисто, поштою, електронною поштою
або через спеціальні електронні сервіси.
Розгляд звернень громадян у Міністерстві економіки України
здійснюється відповідно до вимог Закону України “Про звернення
громадян”, Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах
державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на
підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм
власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою
Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 348 та наказу
Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства
України від 28.09.2020 № 1900 “Деякі питання розгляду звернень
громадян у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі ті сільського
господарства України”.
Порядок прийому та розгляду звернень громадян також
регулюється іншими нормативно-правовими актами, зокрема
Положенням про прийом і розгляд звернень громадян у державних
органах та органах місцевого самоврядування.

5
 ВИДИ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН, ВИМОГИ ДО НИХ

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій

або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) – звернення громадян, де

висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів
державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів,
посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання
суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової
основи державного і громадського життя, соціально-культурної та
інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) – звернення громадян із проханням про

сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним
законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення
чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ,
організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України,
депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки
щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання – письмове звернення з
проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи
свобод тощо.

Скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист

законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю),
рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб.
Звернення адресуються органам державної влади і місцевого
самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно
6
від форм власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до
повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях
питань.
Звернення може бути усним (викладеним громадянином і
записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим,
надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного
органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці
повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.
Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне),
так і групою осіб (колективне).
За ознакою надходження звернення громадян визнаються
первинними, повторними, дублетними, неодноразовими, масовими.

Первинні – звернення від окремої особи (групи осіб), яка (які)

вперше звернулась (звернулись) до Міністерства юстиції України,
органів і установ юстиції з певним питанням.
Повторні – звернення, у яких:
• Викладається звернення від того самого громадянина
(групи осіб) з того самого питання, якщо перше не вирішено по суті або
вирішено в неповному обсязі;
• Оскаржується рішення, прийняте у зв’язку з попереднім
зверненням громадянина (групи осіб);
• Повідомляється про несвоєчасний розгляд попереднього
звернення, якщо з часу його надходження минув визначений
законодавством строк розгляду, проте відповідь громадянину (групі
осіб) не надавалась;
• Звертається увага на інші недоліки, допущені під час
вирішення попереднього звернення громадянина (групи осіб);
• Викладається звернення від того самого громадянина
(групи осіб) з того самого питання, якщо перше вирішено по суті.
7
 Дублетні – звернення тієї самої особи (групи осіб) з того самого
питання, що відправлені особою різним адресатам та надіслані ними на
розгляд за належністю до Міністерства юстиції України, органів і
установ юстиції.
Неодноразові – звернення особи (групи осіб), які надійшли до
Міністерства юстиції України, органів і установ юстиції з того самого
питання, що і попереднє звернення, проте на попереднє звернення
відповідь ще не надана, а визначений законодавством строк його
розгляду ще не закінчився.
Масові – звернення, що надходять у великій кількості від різних
громадян з однаковим змістом питання.
Звернення адресуються органам державної влади і органам
місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям
незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим
особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у
зверненнях питань. Особливою формою колективного звернення
громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету
Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна
петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому
статтею 23-1 Закону.
Звернення може бути усним чи письмовим.
Усне звернення викладається громадянином на особистому
прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені
контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується
(реєструється) посадовою особою.
Письмове звернення надсилається поштою або передається
громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через
уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до
законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з
8
використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку
(електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено:

 Прізвище, ім’я, по батькові,
 Місце проживання громадянина,
 Викладено суть порушеного питання, зауваження,
пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
 Письмове звернення повинно бути підписано заявником
(заявниками) із зазначенням дати.
 В електронному зверненні також має бути зазначено
електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано
відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.
 Застосування електронного цифрового підпису при
надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог,

повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як
через десять днів від дня його надходження, крім випадків,
передбачених частиною першою статті 7 Закону.
Звернення про надання безоплатної правової допомоги
розглядаються в порядку, встановленому Законом, що регулює надання
безоплатної правової допомоги.
Письмове звернення без зазначення місця проживання, не
підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо
встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає
керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

9
 Відповіді на звернення фізичних та юридичних осіб до органів
державної влади надаються державною мовою, якщо інше не
встановлено законом (стаття 13 Закону України «Про забезпечення
функціонування української мови як державної»).
До звернень можуть додаватися різні довідкові матеріали в
оригіналах або копіях. Якщо заявник не отримав відповідь на своє
звернення, він відповідно до ст. 55 Конституції України, має право на
оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

10
 ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ

Розгляд звернень громадян та проведення особистого прийому

громадян у Міністерстві юстиції України, органах і установах юстиції є
складовою механізму реалізації прав громадян на внесення до органів
державної влади пропозицій щодо поліпшення їх діяльності, викриття
недоліків у роботі та оскарження дій посадових осіб Міністерства юстиції
України, органів і установ юстиції.

Реалізація визначених законодавством повноважень Міністерства

юстиції України передбачає забезпечення кваліфікованого,
неупередженого, об’єктивного і своєчасного розгляду звернень громадян
та запитів на отримання публічної інформації з метою оперативного
вирішення порушених у них питань, задоволення законних вимог
громадян, поновлення порушених конституційних прав та запобігання
надалі таким порушенням.

Забороняється відмова у прийнятті та розгляді звернень громадян та

запитів на отримання публічної інформації з посиланням на політичні
погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність
громадянина, незнання мови звернення тощо.

Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її

території, мають таке саме право на подання звернень, запитів на
отримання публічної інформації як і громадяни України, якщо інше не
передбачено міжнародними договорами.

Звернення громадян, запити на отримання публічної інформації, що

надходять до Міністерства юстиції України, приймаються Департаментом
комунікації, документообігу та контролю відповідно до розподілу
функціональних обов’язків.

11
 Звернення громадян, надсилаються поштою, з використанням мережі
Інтернет, інших засобів комунікації, передаються громадянином особисто чи
через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до
законодавства України, через скриньку «Для звернень громадян» або
подаються на особистому прийомі громадян.

У разі якщо заявник застосовує ненормативну лексику, вдається до

образ, або його звернення містить заклики до розпалювання національної,
расової, релігійної ворожнечі, працівник, що приймає усне звернення, може
припинити спілкування з ним.

Датою подання електронного звернення, електронного запиту на

отримання публічної інформації є дата його надходження на визначену
електронну адресу або дата надходження електронної форми. Якщо
електронне звернення, електронний запит на отримання публічної інформації
надійшли на визначену електронну адресу у неробочий день та час, датою
подання електронного звернення, електронного запиту на отримання
публічної інформації вважається наступний після нього робочий день.

В електронному зверненні, електронному запиті на отримання

публічної інформації зазначається електронна поштова адреса, на яку
заявнику може бути надіслано відповідь. Звернення громадян в інтересах
неповнолітніх і недієздатних осіб подаються їх законними представниками.

Попередній розгляд звернень громадян у Міністерстві юстиції України,

органах і установах юстиції здійснюється з метою визначення:

• Належності документа до звернень громадян, запитів на

отримання публічної інформації;
• Повноти дотримання вимог до оформлення звернень,
запитів на отримання публічної інформації, що визначені статтею 5
Закону України «Про звернення громадян» та статтею 19 Закону
України «Про доступ до публічної інформації»;
12
 • Належності порушених питань до повноважень
Міністерства юстиції України, органів, установ юстиції;
• Звернень, які відповідно до статті 8 Закону України «Про
звернення громадян» не підлягають розгляду та вирішенню;
• Відповідності адресування, наявності усіх зазначених
додатків, цілісності вкладень, наявності підпису та дати заявника;
• Строків виконання звернень, запитів на отримання
публічної інформації.

Звернення громадян, запити на отримання публічної інформації

оформлюються відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про звернення
громадян» та статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
У зверненні, запиті на отримання публічної інформації зазначаються
прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання заявника, контактні дані,
викладається суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи
скарги, прохання чи вимоги. Письмові, електронні звернення, запити на
отримання публічної інформації викладаються прийнятною для обох сторін
мовою, розбірливо і чітко у друкованій або письмовій формі, підписуються
заявником (групою осіб) із зазначенням дати.

Звернення громадян, оформлені без дотримання зазначених вимог,

повертаються заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через
десять днів від дня їх надходження. Копія такого звернення та другий
примірник роз’яснення долучаються до номенклатурної справи Департаменту
комунікації, документообігу та контролю.

Якщо питання, порушені в одержаному зверненні, запиті на отримання

публічної інформації, не належать до компетенції Міністерства юстиції
України, органу, установи юстиції, звернення, запит на отримання публічної
інформації в термін не більше п’яти днів пересилається за належністю
відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється особі, яка
подала звернення, запит на отримання публічної інформації. У разі якщо
13
звернення, запит на отримання публічної інформації не містить даних,
необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, воно (він) в той самий
термін повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями.

Повторні звернення від одного й того самого заявника з одного й того

самого питання, якщо перше вирішено по суті, а також скарги, подані з
порушенням строків, передбачених статтею 17 Закону України «Про
звернення громадян», розгляду не підлягають.

Якщо у повторному зверненні разом з питаннями, що вже розглядались

і на які була надана вичерпна відповідь або за якими прийняте відповідне
рішення, зазначено інше питання, нові факти, звернення не є повторним і
розглядається у встановленому законодавством порядку.

Попередній розгляд звернень громадян, запитів на отримання публічної

інформації, їх реєстрація та встановлення строків виконання (за винятком
звернень, запитів, що не підлягають розгляду) здійснюються у день їх
надходження до Управління комунікації Департаменту комунікації,
документообігу та контролю.

Усні, письмові, електронні звернення громадян, запити на отримання

публічної інформації підлягають реєстрації після їх попереднього розгляду.

Реєстрація звернень громадян, запитів на отримання публічної

інформації у Міністерстві юстиції України здійснюється з використанням
системи електронного документообігу (далі – СЕД). Під час застосування
СЕД формується єдина централізована база реєстраційних даних, що
забезпечує працівників інформацією про всі документи, їх місцезнаходження
та стан виконання.

Відповідь за результатами розгляду звернень громадян, обов’язково

надається заявнику тим органом, який його отримав та надсилається особі,
яка у зверненні підписана першою або адреса якої зазначена.

14
 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО
ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН

Відповідно до статті 24 Закону громадяни, особи, винні у порушенні

цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну
відповідальність, передбачену законодавством України.

Цивільна відповідальність

З винної особи можна отримати компенсацію за заподіянні громадянам,

право на звернення якого було порушено, а саме матеріальні та моральні
збитки.

Статтею 25 Закону передбачено, що в разі задоволення скарги орган або

посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення
громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов’язані з
поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв’язку з
виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за
цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому
порядку. Громадянину на його вимогу у порядку, встановленому чинним
законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані
неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при
розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у
грошовому виразі визначається судом.

Таким чином, законодавство України дозволяє з винної особи (органу

чи посадової особи) отримати компенсацію:

 за заподіяні матеріальні збитки – у добровільному порядку, а

якщо є спір із цього питання, то лише в судовому порядку. При
цьому закон містить уточнення, що відшкодування підлягають
лише витрати пов’язані з поданням і розглядом скарги,
обґрунтовані витрати, понесені у зв’язку з виїздом для розгляду
15
 скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час
заробіток;
 за заподіяні моральні збитки – лише в судовому порядку, розмір
також визначає суд.

Адміністративна відповідальність

Відповідно до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні

правопорушення (далі - КУпАП) незаконна відмова у прийнятті та розгляді
звернення тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від
двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Уповноваженими особами, які мають право складати протоколи про

адміністративне правопорушення, передбачене статтею 212-3 КУпАП є:

керівник та заступник керівника Секретаріату Уповноваженого

Верховної Ради України з прав людини,

представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини,

інші працівники Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України

з прав людини в межах компетенції згідно з функціональними обов'язками

Кримінальна відповідальність

У деяких випадках можливим є притягнення винної особи до

кримінальної відповідальності відповідно до статті статтею 367
Кримінального кодексу України за службову недбалість.

Під службовою недбалістю розуміється невиконання або неналежне

виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне
ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам,
свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським
інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Дисциплінарна відповідальність

16
 Крім цього, хоча в статті 24 Закону про це не зазначено, але особу, яка
прийняла неправомірне рішення щодо звернення громадянина, можна
притягнути й до дисциплінарної відповідальності (догана або звільнення
згідно із Кодексом законів про працю України, а також стягнення, передбачені
законодавством про державну службу та службу в органах місцевого
самоврядування). Рішення про притягнення винної особи до дисциплінарної
відповідальності приймає роботодавець (керівник).

17
 ВИСНОВОК

Отже, звернення громадян є важливим механізмом взаємодії між

громадянами та державою. Вони сприяють вирішенню проблем, покращенню
умов життя та захисту прав громадян. Право на звернення є одним з
основних прав громадян, яке гарантується законодавством.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або

усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Законодавство України про звернення громадян регулюється

Конституцією України, Законом України «Про звернення громадян» та
іншими нормативно-правовими актами. Кожен громадянин має право на
звернення до державних органів та органів місцевого самоврядування з
питань загального інтересу або особистих прав та свобод. Звернення може
бути подане у письмовій, усній або електронній формі через різні канали
зв’язку. Закон встановлює терміни розгляду звернень та порядок їх прийому
та розгляду. Окрім цього, існують інші нормативно-правові акти, що
регулюють процедуру звернень громадян. Законодавство спрямоване на
забезпечення прав громадян на доступ до органів влади та управління, а
також на підвищення прозорості та відкритості державних органів перед
громадянами.

18
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України ( Електронний ресурс// _ Відомості

Верховної Ради України (ВВР). – 1996. – N° 30. – с. 141.) URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text
(дата звернення: 03.11.2023 )

2. Закон України «Про звернення громадян» (Електронний ресурс// Відомості

Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 47, ст.256) URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата
звернення: 03.11.2023 )

3. Наказ міністерства юстиції України Про затвердження Порядку розгляду

звернень та організації особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції
України його територіальних органах, підприємствах, установах та
організаціях, що належать до сфери його управління від 15.02.2017 № 388/5
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0229-17#Text (дата звернення:
03.11.2023 )

4. Інструкція з діловодства за зверненнями громадян в органах державної

влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях, на підприємствах, в
установах, в організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової
інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від
14.04.1997 року № 348 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/348-97-
%D0%BF#Text (дата звернення: 03.11.2023 )

5. Адміністративне право України. Повний курс : підручник / В.В. Галунько,

П.В. Діхтієвський, О.В. Кузьменко, С.Г. Стеценко та ін. Херсон : ОЛДІ-
ПЛЮС, 2018. - 446 с.

19
6. Закон України «Про доступ до публічної інформації» (Відомості Верховної
Ради України (ВВР), 2011, № 32, ст. 314) URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text (дата звернення: 03.11.2023 )

7. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник

— К.: Юрінком Інтер, 2003. - 544 с.

8. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV. URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (дата звернення 05.10.2022).

9. Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 – 212-24)

(Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до № 51,
ст.1122) URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text (дата
звернення: 03.11.2023 )

10. Кримінальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР),

2001, № 25-26, ст.131) URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text
(дата звернення: 03.11.2023 )

20
21