Тема 10.

Провадження щодо
розгляду пропозицій, скарг і заяв
громадян
 1. Правова основа, поняття та види звернень
громадян
 2. Поняття та види скарг
 3. Стадії провадження за скаргами громадян
 4. Особливості розгляду звернень громадян
 Література
• Конституція України
• Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996
р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 47.
• Указ Президента України «Про першочергові заходи щодо
забезпечення реалізації та гарантування конституційного
права на звернення до органів державної влади та органів
місцевого самоврядування» від 7 лютого 2008 року
• Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненням
громадян в органах державної влади і місцевого
самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах,
в установах, організаціях незалежно від форм власності, в
засобах масової інформації: Постанова Кабінету Міністрів
України від 14 квітня 1977 р. № 348 // Офіційний Вісник
України. — 1997. — № 16. — Ст. 86—89.
Право громадян на звернення є конституційним.
Ст. 40 Конституції :
1) встановлює право кожного на звернення до
органів державної влади, органів місцевого
самоврядування та посадових і службових осіб
цих органів,
2) зобов'язує органи державної влади, органи
місцевого самоврядування та службових осіб
цих органів у встановлений законом строк: а)
розглянути звернення і б) дати обґрунтовану
відповідь.
 Відповідно до Закону під зверненнями
громадян слід розуміти викладені в письмовій
або усній формі: - пропозиції (зауваження)
- заяви (клопотання)
- - скарги.
- 1.Пропозиція (зауваження) - звернення
громадян, де висловлюються порада, рекомендація
щодо діяльності органів державної влади і місцевого
самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб,
а також висловлюються думки щодо врегулювання
суспільних відносин та умов життя громадян,
вдосконалення правової основи державного і
громадського життя, соціально-культурної та інших
сфер діяльності держави і суспільства.
 2.Заява (клопотання) - звернення громадян із
проханням про сприяння реалізації закріплених
Конституцією та чинним законодавством їх прав
та інтересів або повідомлення про порушення
чинного законодавства чи недоліки в діяльності
підприємств, установ, організацій незалежно від
форм власності, народних депутатів України,
депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також
висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Клопотання - письмове звернення з проханням про
визнання за особою відповідного статусу, прав чи
свобод тощо.

 3.Скарга - звернення з вимогою про поновлення

прав і захист законних інтересів громадян,
порушених діями (бездіяльністю), рішеннями
державних органів, органів місцевого
самоврядування, підприємств, установ, організацій,
об'єднань громадян, посадових осіб.
 До рішень, дій (бездіяльності), які можуть
бути оскаржені, належать такі у сфері
управлінської діяльності, внаслідок яких:

 порушено права і законні інтереси чи свободи

громадянина (групи громадян);
 створено перешкоди для здійснення громадянином
його прав і законних інтересів чи свобод;
 незаконно покладено на громадянина які-небудь
обов'язки або його незаконно притягнуто до
відповідальності.
Адресатами скарги можуть бути:

 Президент України;
 Уповноважений Верхової Ради з прав людини;
 органи виконавчої влади (в тому числі вищі) та їх
посадові особи;
 органи прокуратури України;
 суди та інші, уповноважені розглядати скарги,
суб'єкти.
Види скарг:
 За формою надходження: поштою; на особистому
прийомі; через уповноважену особу; через органи
влади; через засоби масової інформації; від інших
органів, установ, організацій.
 За ознакою надходження: первинна; повторна;
дублетна; неодноразова; масова.
 За статтю авторів скарг (звернень): чоловіча; жіноча.
 За суб'єктом: індивідуальна; колективна; анонімна.
 За типом: телеграма; лист; усна.
 За категоріями авторів скарг (звернень): учасник
війни; дитина війни; інвалід тощо.
 За соціальним станом авторів скарг
(звернень): пенсіонер; селянин; державний
службовець; військовослужбовець;
підприємець; особа, позбавлена волі; інші.
За результатами розгляду: вирішено

позитивно; відмовлено у задоволенні; дано

роз'яснення.
За формою скарги можна класифікувати на:

адміністративну скаргу; позовну заяву.

 Оскарження — це встановлений нормами
права послідовний порядок дій щодо подання
скарги до публічної адміністрації (суду) та її
посадових осіб (суддів), які уповноважені
вирішувати адміністративно-правовий спір (у
межах встановленої компетенції) з метою
охорони суб'єктивних прав та інтересів, які
порушені або можуть бути порушенні
рішеннями, діями чи бездіяльністю владного
суб'єкта адміністративно-правових відносин.
В адміністративно-процедурному провадженні за
скаргою особи можна виокремити такі стадії:
 порушення справи за скаргою;

 перевірка змісту скарги;

 розгляд та прийняття рішення за скаргою;

 оскарження рішення, прийнятого за скаргою

до вищого органу (суду) (факультативна

стадія);
 виконання рішення за скаргою.
 Законом України «Про звернення громадян»
(ст. 16) встановлено загальне правило, згідно з
яким скарга на рішення чи дії публічної
адміністрації, підприємства, установи,
організації, об'єднання громадян, засобів
масової інформації, посадової особи подається у
порядку підлеглості вищому органу або
посадовій особі, що не позбавляє
громадянина права звернутися до суду
відповідно до чинного законодавства, а в разі
відсутності такого органу або незгоди
громадянина з прийнятим за скаргою рішенням
— безпосередньо до суду.
 Ст. 55 Конституції України — «права і свободи
людини і громадянина захищаються судом».
Це не виключає можливість захисту прав
людини і громадянина й іншими,
уповноваженими на це, органами.
Тому суб'єктом розгляду скарги може
виступати не тільки вищий у порядку підлеглості
орган (посадова особа), а й орган (посадова
особа), рішення, дії чи бездіяльність якого
оскаржуються, за умови, що суб'єкт звернення
адресує йому свої вимоги.
 Скарга може бути подана в усній чи письмовій формі.
Усні скарги викладаються громадянином і фіксуються
посадовою особою на особистому прийомі громадян.
Відповідно до Закону України «Про електронні
документи та електронний документообіг» від
22.05.2003 р. скарга може бути надіслана (подана) в
електронному вигляді з обов'язковим додержанням вимог
стосовно її реквізитів і вимог щодо подання електронних
документів.
Анонімне звернення реєструється, але розгляду не
підлягає та підшивається до справи за номенклатурою справ.
Усі скарги громадян, що надходять до публічних органів,
мають прийматися, попередньо розглядатися й
централізовано реєструватися в день їх надходження в
порядку, визначеному Інструкцією з діловодства за
зверненнями громадян від 14.04.1997 р. № 348.
 Усі скарги, що надійшли, мають прийматися та
централізовано реєструватися у день їх
надходження на реєстраційно-контрольних картках,
придатних для оброблення персональними
комп'ютерами, або в журналах.

Попередній розгляд скарг громадян у публічних

органах управління здійснюється посадовою особою,
уповноваженою на ведення діловодства за
зверненнями громадян. Попередній розгляд включає
перевірку правильності оформлення, ознайомлення
із змістом, визначення порядку подальшої роботи за
скаргою громадянина (громадян).
 Скарга, оформлена без дотримання
перелічених вище вимог, реєструється
та повертається скаржникові з
відповідними роз'ясненнями у строк не
пізніш як п'ять днів від дня її
надходження. Копія такої скарги та
копія листа з роз'ясненням, яким
повернуто скаргу заявнику, залишається
у тому органі, до якого звернувся
заявник. Рішення про повернення
звернення скаржнику приймається
керівником органу.
Скарга, що містить питання, вирішення яких не належить
до компетенції публічного органу, у п'ятиденний
строк після її реєстрації пересилається на розгляд
до органу з відповідною компетенцією, про що
одночасно інформується скаржник з роз'ясненням
підстав передачі скарги.
Рішення, які приймаються за скаргами, мають бути
мотивовані, ґрунтуватися на нормах
законодавства та доведені до відома заявника.
Посадова особа, визнавши скаргу такою, що підлягає
задоволенню, зобов'язана забезпечити своєчасне й
правильне виконання прийнятого рішення, а в разі
визнання скарги обґрунтованою — вжити заходів до
поновлення порушених прав громадян.
 Зазначене провадження здійснюється у чітко
встановлений строк, який обчислюється з дня,
наступного за днем реєстрації скарги в публічному
органі, по день реєстрації відповіді скаржнику на його
скаргу. Якщо останній день строку розгляду скарги
припадає на неробочий день, то ним вважається
перший після нього робочий день.

Скарги розглядаються, і щодо них приймаються рішення

у строк не більше одного місяця від дня їх
надходження враховуючи вихідні, святкові й неробочі
дні, а скарги, які не потребують додаткового
вивчення та проведення перевірки за ними,
розглядаються невідкладно, але не пізніше 15
днів від дня їх реєстрації.
 Якщо у місячний строк вирішити порушені
у скарзі питання немож­ливо, то керівник
відповідного публічного органу або його
заступник установлюють строк, потрібний для
розгляду звернення, про що пові­домляється
особі, яка його подала. При цьому загальний
строк вирішення питань, порушених у
зверненні, не може перевищувати 45
днів.
 
Законодавець поділяє провадження за зверненнями
громадян на 3 види.

Загальні риси об'єктивуються у загальних вимогах,

термінах, компетенції суб'єктів, наявності стадій
тощо, особливі риси — у вимогах, термінах,
компетенції суб'єктів, що спеціально визначена для
конкретного виду провадження.
 Ст. 14 «Розгляд пропозицій
(зауважень) громадян» Закону України
«Про звернення громадян» каже, що
суб'єкти, які розглядають пропозиції
(зауваження) і приймають рішення,
зобов'язані:
-а) розглянути пропозиції (зауваження);

-б) повідомити громадянина про результати

розгляду.
Особливості провадження за заявами
(клопотаннями) регламентований ст. 15
Закону України «Про звернення
громадян»
 Суб'єкти, що розглядають заяви (клопотання)
і приймають за ними рішення зобов'язані:
а) розглядати такі звернення, по-перше,
об'єктивно; по-друге, вчасно;
б) перевіряти викладені в них факти;
в) приймати за результатами перевірки
рішення відповідно до чинного законодавства;
г) забезпечувати виконання прийнятих
рішень;
д) повідомляти громадян про наслідки
розгляду заяв (клопотань).