КОМУНІКАТИВНО-ТВОРЧА СТОРІНКА

1. Як ефективно запам’ятовувати інформацію?

Пам’ять вважається однією з головних здібнос­
тей хорошого учня чи студента. Але коли ми
намагаємося запам’ятати інформацію під тиском,
повторюючи її знову й знову, це може стати дже­
релом значних труднощів у навчанні.
Щоб підготовка до контрольної чи важливого
іспиту не ставала щоразу справжнім випробуван­
ням на міцність, треба вміти оптимізовувати час
вивчення матеріалу й максимально його вико­
ристовувати.
Спеціалісти радять розподіляти час для підготовки на короткі, але регу­
лярні підходи, групувати схожі поняття, візуалізувати матеріал для вивчення,
по­вторювати інформацію вголос. Також можна використовувати ланцюговий
метод запам’ятовування: співвідносити ключові слова й створювати з   них
просту фразу. Так мозку буде легше асоціювати інформацію, що пов’язана
між собою.
Цікавим є метод, запропонований ні­
Правило 50/50 мецьким популяризатором науки Себастья­
Найкращий спосіб вивчати ном Лейтнером. Слід розділити навчальний
та аналізувати інформацію — матеріал за темами чи поняттями й  напи­
це навчатися половину часу, сати його на картках. Потім підготувати
а іншу половину часу — 5 коробок, у  першу з яких покласти всі
ділитися новою інформацією картки. Метод полягає в тому, щоб повто­
з  іншими. рювати матеріал, про який ідеться в  карт­
ках, і переміщувати карки з першої до
останньої коробки.
Якщо знаєш матеріал — перекладай картку в коробку з номером 2. Якщо
ні, то вона залишається в коробці з номером 1. Мета зводиться до того, щоб
першого дня перемістити всі картки в другу коробку й  відпрацювати прогалини
в знаннях. Так поступово всі картки перейдуть до коробки з номером 5. Коли
це станеться, інформація вже буде добре засвоєною.
Щоб знати, з якою частотою слід повертатися до вмісту коробок, можна
зробити імпровізований календар. Наприклад:
• Коробка 1: повторити сьогодні.
• Коробка 2: повторити через день.
• Коробка 3: повторити через два дні.
• Коробка 4: повторити через тиждень.
• Коробка 5: повторити через місяць.
За матеріалами https://jak.koshachek.com/articles/
18-metodiv-efektivnogo-zapam-jatovuvannja-dlja.html

44
 Чек-лист, як легко вивчити текст
1. Повільно прочитай матеріал, зрозумій його зміст, виокреми головне.
2. Поділи текст на змістові частини. Вивчи їх окремо, акцентуючи увагу
на ключові фрази та слова.
3. Запиши вивчене на папері.
4. Перекажи написане вголос.
5. Ще раз запиши те, що запам’ятав / запам’ятала.
¾¾ Про які нові методи запам’ятовування ти дізнався/дізналась?
¾¾ Які методики вивчення та запам’ятовування інформації використовуєш ти?
¾¾ Поміркуй, як методики запам’ятовування допоможуть тобі в майбутньому.
2. Восьмикласники Іринка й Петрик дуже зацікавилися темою ефективного запам’ятовування
і вирішили дізнатися, які методи існують ще. Своїми знаннями вони діляться і з тобою.
— Цікавим є метод складання менталь­
них карт (або так званих інтелект-карт,
з   якими ми вже знайомі),   — розповіла
Іринка.  — Такі Mind Maps допомагають ві­
зуалізувати інформацію та   структурувати
знання, розбивши їх на частини. Що біль­
ше або ближче до головної ідеї розташо­
вані блоки, то масштабнішим є завдання.
— А мені сподобався так званий метод
локусів, або Палац пам’яті,  — сказав Петрик.  — Він теж побудований на
візуалізації. Його вигадали ще в  Давньому Римі. Тоді майстри риторики три­
мали тези своїх доповідей у голові, і,  щоб більше запам’ятати, вони подумки
прив’язували факти до відомих локацій. За допомогою цього методу можна
запам’ятовувати нові слова або цілий список продуктів чи потрібних справ.
— Як цікаво,  — промовила Іринка.  — А розкажи, як його застосувати.
— Суть методу в тому, що треба в деталях уявити добре знайоме місце,
наприклад своє помешкання чи шлях до школи, і присвоїти кожному предмету
необхідне для запам’ятовування слово. А потім, ніби прогулюючись по кімнаті
чи вулиці, уявляти цей предмет. І тоді асоціативно прив’язане до нього слово
буде пригадуватись,  — додав Петрик.
— А ще можна вигадувати якусь неймовірну історію, у якій використовувати
потрібні для запам’ятовування слова, об’єднувати цифри в пари й надавати їм
асоціативного змісту,  — додала Іринка.
3. «Моя проєктна діяльність». Створи власну Mind Maps, наприклад, зі своїми цілями
на наступний рік.
Підказка!
• Обери центральний образ.
• Добери базові ідеї для головних гілок.
• Доповни ідеями для гілок другого, третього рівнів.
• За потреби зредагуй отриману схему.
¾¾ Попрацюй у парі. Складіть разом із сусідом/сусідкою по парті імпровізовані списки
продуктів. Обміняйтеся ними та потренуйтеся запам’ятовувати, використовуючи будь-який
з  наведених вище способів. Перевірте одне одного, наскільки точно це вам вдалося.
¾¾ Прочитай наведені нижче слова та запам’ятай їх у такому самому порядку. Запиши, що
ти запам’ятав/запам’ятала.
Слова: ранок, школа, обід, друг, вулиця, магазин, собака, планшет, чай, книжка.
45
 ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ

1. Прочитай інформацію та виконай вправу.

Слід розрізняти другорядні члени речення та складені дієслівні присудки,

виражені інфінітивом.
• Інфінітив — частина складеного присудка; інфінітив — додаток
Порівняй: (Що?) Вітер (що зробив?) почав зривати листя з дерев. Дії,
названі особовим дієсловом та інфінітивом, виконує вітер. (Хто?) Василько
(що зробив?) попросив (кого?) маму (попросив про що?) почитати. Виконавці
дій різні, тобто дія, названа неозначеною формою дієслова, не стосується
підмета: Василько попросив, а читати має мама.
• Інфінітив — частина складеного присудка; інфінітив — обставина
Я хочу виступити на великій сцені. Я приїхав (з якою метою?) виступити
на великій сцені. Можна замінити: Я приїхав, щоб виступити…
• Інфінітив — частина складеного присудка; інфінітив — означення
Люди повинні берегти довкілля. Кожна людина має пам’ятати про
обов’язок (який?) берегти довкілля.

¾¾ Визнач синтаксичну роль інфінітива в наведених реченнях.

1. Хто наложив на мене обов’язок будити мертвих, тішити живих калейдо­
скопом радощів і горя? (Леся Українка). 2. Саме в такій мальовничій місцевості
я й зупинився перепочити (Любко Дереш). 3. Мені доручили художньо оформи­
ти альманах з віршами Мелещука та Піонтковського (Б. Троцюк). 4. Я вченим
збирався стати (П. Загребельний). 5. Люди повинні більше дивитися на зорі,
на Стожари, на Чумацький Шлях (М. Стельмах).
¾¾ Знайди та підкресли однорідні члени речення.
2. Підкресли/виділи маркером слова, які потрібно писати з дефісом.
Воїн переможець, риба сом, осінь чарівниця, магазин Супутник, шафа купе,
селище Пісочин, художник пейзажист, місто Тростянець, кафе Казка, поет
романтик, трава звіробій, гора Маковиця, романтик Андрій, море океан, казка
Котигорошко, ріка Дністер, Сапун гора, суп пюре.
¾¾ Якщо виконаєш завдання правильно, то з виділених літер складеш одну з характеристик
простого речення. 

3. Виконай тестові завдання.

1. Поширеним є речення
А Максим з товаришем зібрались рибалити.
Б Дні стали коротшими.
В Василь — стріляний птах.
Г Хтось із них, напевно, запізнився.
Д Однокласник попросив допомогти.
46
2. Означення виділено в реченні
А Простір довкола став непроглядним.
Б Цього літа я знову на морському узбережжі.
В Того дня осінь була з нами не дуже привітною.
Г Після пережитого Олекса міг бути тільки героєм.
Д Старшокласниця суворо застерегла молодших.
3. Однорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Вогнисті швидкі невловимі господарки лісу.
Б По асфальту розсипалися градом зелені їжачки, а з них
вилущувалися блискучі коричневі ядра.
В На дні човна сиділа справжня морська чайка.
Г Чайка дивилася на мене насмішкуватими злісними очима.
Д З невідомого металу вийшов чудовий надміцний меч.
4. Узгоджене означення виділено в реченні
А У двері навпроти постукали.
Б Колір хакі завжди в моді.
В Джем з малини — чудовий зимовий десерт.
Г Не рекомендується читати в положенні лежачи.
Д Оздоровчі прогулянки підвищують опірність організму різним хворобам.
5. Неузгоджене означення виділено в реченні
А Вже перший сніг кружляє над землею.
Б Той захід сонця над річкою Іршею був особливим.
В А слідом котилася козацька слава.
Г Про інші пам’ятки архітектури в Україні ми дізналися, готуючи проєкт.
Д З
 атиснуте сірим громаддям хмар, сонце ніяк не могло від них звіль­
нитися.
6. Обставину виділено в реченні
А На всіх вітрилах човен віддалявся від берега.
Б Кулінарні рецепти Аліна зазвичай записувала в блокнот.
В На Дінці я мав свій затишний куточок, де любив вудити рибу.
Г Викинувся короп і ляснув по воді.
Д Бронзову кінну статую встановлено на високому гранітному п’єдесталі.
7. Обставину способу дії вжито в усіх реченнях, ОКРІМ
А Удвох ми швидко витягуємо та прив’язуємо човен.
Б Малеча гуртом налітала на каштани й набивала кишені.
В Сонце щоранку, випливаючи з-за горизонту, проходило крізь Золоті
ворота.
Г Попереду забовванів лісок.
Д Хвилини котяться, мов хвилі голубі.
8. Розділові знаки поставлено НЕПРАВИЛЬНО в реченні
А Оксана — дівчина висока, кароока, струнка, як очеретина.
Б Звечора пішов сніг тихенький, але густенький.
В Під осінніми, високими зорями затихають оселі.
Г Ранок був тихий, пишний, теплий.
Д Під бровами блищали круглі, веселі, темно-карі очі.
47
 9. Перед виділеним сполучником потрібно ставити кому в усіх реченнях, ОКРІМ
А Широкий, високий та білий лоб блищав проти сонця неначе біла квітка.
Б Малі діти грілись на весняному сонці й голосно щебетали неначе
пташки.
В Скрипка задріботіла козачка неначе пташка защебетала.
Г Решето дзвеніло та гуло, то стихало трошки неначе десь грало в хаті.
Д Капітан усе ще стояв неначе вкопаний при дверях салону.

10. Установи відповідність.

Член речення Приклад
А Б В Г Д
1 підмет А Ліс обступає село, наче густа
2 присудок зелена хмара. 1
3 додаток Б Вузькою стежкою їхали двоє 2
4 означення парубків. 3
5 обставина В Недалеко од Керелівки стоїть 4
маленьке село Комарівка.
Г Насправді у них був намір 5
оглянути острів.
Д Дайвер збирався оглянути підводні рифи.
11. Установи відповідність.
Вид обставини Приклад А Б В Г Д
1 місця А У безкрайому океані звуків
2 часу 1
неповторно звучить мело­
3 способу дії дія рідного слова. 2
4 міри і ступеня Б З давніх-давен зберег­ 3
5 допусту лася традиція зустрічати 4
хлібом-сіллю шанованих
5
людей.
В Дуже любив Чіпка казки
слухати.
Г Довкола стояли під сніговими шапками темні
дерева й лапаті кущі.
Д Незважаючи на погані погодні умови, жнива
було завершено вчасно.
12. Установи відповідність.
Фразеологізм Значення А Б В Г Д
1 зробити на совість А залишитися ні з чим
2 руки нагріти Б нажитися нечесно, 1
3 схиляти голову за рахунок інших 2
4 ганяти собак В зробити якісно, дуже 3
добре 4
Г не працювати, нічого
не робити
Д виявляти велику шану, повагу

48
4. Склади й запиши речення з фразеологізмами в ролі обставин.
Танцюючи під чужу дудку 


Не знаходячи собі місця 


Спіймавши облизня 


5. Постав, де потрібно, розділові знаки.
1. Далеко під самим лісом жовтів на сонці довгий курінь укритий свіжою
соломою. 2. Проти сонця заблищали здорові широкі як ворота вікна. 3. На небі
висипали зорі як золоте насіння. 4. Метелиця засипала землю снігом як піс­
ком. 5. На горі за лісом розвернулось рівне як скатерть поле а за полем знов
зазеленів невеликий дубовий ліс рівний як стіна. 6. Вітер піднімався зверху
падав униз і неначе лизав язиками по снігу по хатах по садках і заносив усе
дрібним снігом (І. Нечуй-Левицький).
6. Підкресли в реченнях обставини. Визнач спосіб їх вираження та вид за значенням.
1. Поле загуло, як туго натягнутий бубон (С. Скляренко). 2. Ще не видно
було берега (О. Гончар). 3. І тільки тополі гордо височать над усім (О. Гончар).
4. Незабаром, оминувши останні хати, він вийшов на долину (М. Стельмах).
5. Мовчки приїхав додому, нашвидкуруч повечеряв, походив біля воріт і неспо­
дівано подався на вулицю (М. Стельмах). 6. Навіть звуки він сприймав тепер
по-іншому (Г. Тютюнник).
7. Перепиши речення, знімаючи риску. Підкресли обставини та визнач їх вид за значенням.
1. Ми побігли до річки (В. Нестайко). 2. Мені довелося лягти долі/лиць (Я. Стель-
мах). 3. Ми приходили до/озера що/дня (Я. Стельмах). 4. У/ранці в  маєтку був
переполох (В. Шевчук). 5. Ми сидимо в картоплі під вишнею (В. Нестайко).
6. Кукурузо тихо зітхнув (В. Нестайко). 7. Уся Комарівка зовсім потонула в сад­
ках (І. Нечуй-Левицький). 8. У лісі піднявся крик та регіт (І. Нечуй-Левицький).
9. Сонце високо підбилося в/гору (І. Нечуй-Левицький). 10. Сонце скотилося за
ліс (І. Нечуй-Левицький). 11. Музики знов ударили козачка (І. Нечуй-Левицький).
12. У/вечері навідався дядько Сергій (М. Павленко). 13. По всьому березі сто­
їть народ (В. Винниченко). 14. Крижина тільки з/легка хитнулась і заспокоїлась
(В. Винниченко). 15. У полу/день знявся вітер (Гр. Тютюнник).
8. Устав пропущені букви в словах іншомовного походження.
Віл…а, мадон…а, сюр…еалізм, піц…а, ем…іграція, кор…ектор, пан…а,
тон…а, клас…, кол…ектив, ім…іграція, буд…ист, гол…андський, ман…а,
бул…а, лібрет…о, барок…о, пан…о, марок…анець, ан…отація, сум…а, груп…а,
іп…одром, ім…унітет.

49
 9. Постав наголос у словах.
Добуток, феномен, уподобання, злегка, щавель, отаман, русло, кухонний,
асиметрія, кілометр, центнер, фартух, засуха, цінник, довідник, начинка, сере­
дина, одноразовий, вишиваний, каталог, курятина, локшина, легкий, новий.
10. Зі слів у колах утвори варіанти прикладок, які писалися б по-різному.

Т. Шевченко

барвінок

Дніпро

50
 ГОТУЄМОСЯ ДО ЗНО

1. Перший склад наголошений у слові

А кухонний
Б злегка А Б В Г Д
В феномен
Г щавель
Д добуток
2. Правильно підкреслено літеру на позначення наголошеного звука в слові
А порядковий
Б відгомін А Б В Г Д
В піцерія
Г нівечити
Д рідкий
3. Добери українські відповідники до іншомовних слів.
Іншомовне слово Український відповідник А Б В Г Д
1 легітимний А однаковий 1
2 деструктивний Б законний
3 індиферентний В байдужий 2
4 ідентичний Г руйнівний 3
Д необмежений 4
4. Лексичної помилки НЕМАЄ в рядку
А проявити турботу
Б підбити підсумки А Б В Г Д
В вирішити задачу
Г вулиці пересікаються
5. Лексично правильне словосполучення утворить прикметник ґрунтовий з іменником
А підготовка
Б праця А Б В Г Д
В дослідження
Г вода
Д вивчення
6. Виділене слово вжито в невластивому йому значенні в реченні
А Багато архітектурних пам’яток в Україні потребують реставрації.
Б Учениця поставила перед собою задачу скласти ментальну карту
на основі нового матеріалу.
В У Львові можна побачити багато оригінальних пам’ятників, зокрема
єдиний у світі пам’ятник усмішці.
Г Петрик легко розв’язав задачу на визначення маси А Б В Г Д
калориметра, бо добре знав матеріал параграфа.
Д У статті наведено ґрунтовний аналіз повісті Михайла
Коцюбинського «Дорогою ціною».

51
 ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ
Публіцистичний стиль
Основна функція повідомлення, вплив на читача / слухача
Сфера вживання суспільно-політичне життя
Види (жанри) виступи (публічні промови) на зборах, мітингах, публікації
висловлень в ЗМІ (нарис, репортаж, стаття тощо)
Особливості інформативність, фактографічність, логічність, точність,
образність, емоційність, експресивність (піднесеність),
відверта оцінність
Мовні ознаки суспільно-політична лексика, емоційно забарвлені слова,
оцінні слова, риторичні запитання, риторичні звертання,
окличні речення
Художній стиль
Основна функція образне відтворення дійсності, вплив на розум і почуття
читача / слухача
Сфера вживання різні види мистецтва, культура, освіта; тексти художньої
літератури
Види (жанри) оповідання, повість, роман, вірш, поема, драма, казка,
висловлень байка, притча тощо
Особливості образність, поетичність, емоційність, виразність
Мовні ознаки використання художніх засобів (епітетів, порівнянь, мета­
фор тощо), синонімів, антонімів, омонімів, фразеологізмів

ПАМ’ЯТКА
Як працювати над твором-описом пам’ятки історії і культури
1. Осмисліть тему твору й визначте межі цієї теми. Ваше завдання  —
описати конкретну пам’ятку, якнайточніше відтворити її вигляд. Отже, треба
обміркувати, яку інформацію слід дібрати й використати для досягнення цієї
мети.
2. Визначте головну думку майбутнього твору. Можливо, ви захочете
висловити захоплення красою пам’ятки або ж переконати читачів твору в  не­
обхідності ретельно зберігати її, щоб неушкодженою передати нащадкам.
3. Доберіть фактичний матеріал для опису. Поцікавтеся розмірами
пам’ятки, матеріалом, з якого її виготовлено, технікою виконання та ін.
4. Доберіть слова, які варто використати в тексті твору, і, уточнивши їхнє
лексичне значення, укладіть словничок.
5. Складіть план твору, вибудувавши послідовність викладу ваших думок
і вражень, виділивши з дібраного матеріалу головне, на чому у творі необ­
хідно наголосити, та другорядне, менш істотне, що заслуговує лише на те,
щоб про нього згадали побіжно.
6. Складіть усний твір за планом з використанням дібраних і записаних
слів. Дотримуйте вимог публіцистичного стилю.
7. Якщо йдеться про твір письмовий, запишіть текст твору на чернет­ці,
потім, ретельно відредагувавши й перевіривши написане, перепишіть
твір до зошита (О. Глазова).

52
 Картка пам’ятки
(рекомендується складати під час екскурсій)
1. Вид (собор, вежа, будинок, ворота, пам’ятник тощо).
2. Назва.
3. Місцезнаходження.
4. Історичні події, з якими пов’язана пам’ятка.
5. Опис.
6. Особливості.
7. Враження від пам’ятки.

ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИЧОК

Комплекс — сукупність предметів, явищ, дій, властивостей, які становлять
одне ціле.

Мозаїка — зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасо­
ваних один до одного й закріплених на цементі або мастиці різнокольоро­
вих шматочків скла, мармуру, камінців тощо.
Мурал (англ.  mural — «фреска»; ісп. muro — «стіна», «мур»)  —
1. Декоративний розпис стіни або стелі з гармонійним
включенням у композицію архітектурних елементів робочої
поверхні; стінопис. 2. Твір, виконаний у  подібній техніці.

Пам’ятка (чого) — предмет духовної або матеріальної культури минулого:
архітектурна пам’ятка, пам’ятка архітектури, літературна пам’ятка, пам’ятка
літератури.
Пам’ятка історії (історична пам’ятка) — один із різновидів пам’яток культу­

ри, визначні місця, об’єкти, пов’язані з важливими історичними подіями,
із  життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів: бу­
динки, споруди, їх комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі,
місця бойових дій тощо.
Пам’ятка культури — визначна споруда, археологічний об’єкт або витвір мис­
тецтва, що є частиною культурного надбання країни, людства загалом
(пам’ятка історії, літератури, мистецтва, мови, права тощо) й охороняється
законом. Залежно від наукової, історичної та художньої цінності пам’ятки
культури бувають світового, державного та місцевого значення.
Пам’ятка культурної спадщини — об’єкт культурної спадщини, який занесено

до  Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Пам’ятник (кому, чому) — архітектурна або скульптурна споруда в пам’ять
або на честь когось, чогось: пам’ятник Т. Шевченкові, до пам’ятника
засновникам Києва.
СЛОВНИЧОК АРХІТЕКТУРНИХ СТИЛІВ

Бароко — художній стиль кінця ХVІ — серед. ХVІІІ ст., якому притаманні
грандіозність, пишність, вигадливість елементів, поєднання ілюзорного та
реального.
Відродження  (Ренесанс) — епоха в  історії культури Європи. Відмінні риси
доби відродження: гуманістичне світосприйняття, звернення до культурної
спадщини античності.
53
Готика — стиль середньовічної західноєвропейської архітектури, характерними
ознаками якого є гостроконечні споруди, стрілчасті склепіння, численне
оздоблення скульптурами, вітражами.
Класицизм (фр. classicisme, від лат. classicus — «зразковий») — художній
стиль та естетичний напрям в європейському мистецтві XVII  — XIX ст.
В  основі класицизму лежать ідеї раціоналізму, які формувалися одночас­
но з такими самими ідеями у філософії Декарта. Художній твір, з точки
зору класицизму, повинен будуватися на підставі строгих канонів,
у  такий спосіб виявляючи стрункість і логічність самого всесвіту. Голов­
ною рисою архітектури класицизму було звернення до форм античної
архітектури як до еталону гармонії, простоти, суворості, логічної ясності
та монументальності. Архітектурі класицизму загалом властива регуляр­
ність планування й чіткість об’ємної форми, симетрично-осьові композиції,
стриманість декоративного убрання.

Модерн — стиль у мистецтві кінця XIX — поч. XX ст., у якому все підпорядко­
вувалось орнаментальному поєднанню експресивних криволінійних обрисів.
Реал ізм — (від лат. realis — «суттєвий», «дійсний») — стиль і напрям у літе­
ратурі та мистецтві, який сповідував необхідність правдивого відображення
дійсності в її типових рисах. Реалізм в архітектурі був виразним, несклад­
ним, без вигадливих форм і зайвих деталей, з опорою на природну красу
й  натуральність. Застосовувався загалом у будівлях міського призначення:
заводських, фабричних, житлових.
Сюрреал ізм (франц. surrealisme — «надреалізм») — модерністський напрям
у  мистецтві XX ст. Головними рисами сюрреалізму є протиприродність спо­
лучення, що лякає, предметів і явищ, яким надається видима вірогідність.
СЛОВНИЧОК АРХІТЕКТУРНИХ ТЕРМІНІВ
Апсида — прибудований до храму напівкруглий або многокутний виступ,
у  якому розміщується вівтар.
Баня  (купол,  маківка) — опуклий дах, що має форму півкулі.

Барабан — циліндрична або багатогранна верхня частина храму, над якою
надбудовується купол, що завершується хрестом.
Барабан світловий — барабан, грані або циліндрична поверхня якого прорі­
зана віконними отворами.
Глава — купол з барабаном і хрестом, що увінчує храмову будівлю.
Закомара — напівкругле або кілеподібне завершення частини зовнішньої стіни
будівлі; зазвичай повторює контури розташованого за нею склепіння.
Куб — основний об’єм храму.
Леміш — дерев’яна черепиця, яку використовували для покриття глав
та інших верхів храму.
Монастир — церква, будівлі й територія, належні релігійній громаді ченців
(монахів).

Паперть — церковний ґанок.
Портик — галерея на колонах або стовпах, зазвичай перед входом у будівлю.
Прибудова — невеликий храм, прибудований до основної споруди церкви,
який має свій престол у вівтарі й присвячений якому-небудь святому або
святу.
54
Собор — головна чи велика церква міста; головна церква в монастирі.
Трапезна — частина храму, невисока прибудова із західного боку церкви,
така, що служила місцем проповіді, громадських зборів; церковна їдальня.
Фронтон — верхня частина фасаду будинку, портика, колонади, що становить
собою трикутну площину, обмежену з боків двосхилим дахом, обрамлену
біля основи карнизом.
Цибулина — церковна баня, що нагадує за формою цибулину.
Шатро — високий чотири-, шести- або восьмигранний пірамідальний дах,
покриття вежі, храму чи дзвіниці.
Яблуко — 1. Сфера на верхівці церковної бані, шатра, яка за формою нагадує
яблуко і встановлюється під хрестом. 2. Сфера під ангелом або прапором
у  вінчанні башти або шпиля на громадській споруді.
Ярус — одна з повторюваних частин споруди, елемент горизонтального чле­
нування. Ярусне планування характерне для будівель вежової конструкції
(вежі, дзвіниці тощо).

РОЗРІЗНЯЙ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Чим відрізняються замок і фортеця?
Замок — укріплене житло феодала доби середньовіччя з оборонними,
господарськими, культовими та іншими будівлями, звичайно оточене високим
кам’яним муром з кількома вежами. //  Великий поміщицький будинок; палац.
Фортеця — укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, постійним
гарнізоном, озброєнням та різними запасами; призначена для тривалої кругової
оборони.
***
Перетворення міста на фортецю, тобто спорудження стін і веж, утримування
постійного гарнізону та запасу зброї з продовольством — це дуже недешеве
задоволення. Це міг дозволити собі китайський імператор, мавританський емір
або король потужної держави. Та ось для звичайного європейського середньо­
вічного феодала це було досить дорого.
Крім того, володіння феодала могли складатися з декількох сіл або місте­
чок, які захистити одночасно було б складно. Та й особливості географічного
положення не завжди дозволяли перетворити на фортецю місто, якщо воно,
наприклад, тягнулося вздовж річки.
Тому європейському феодалові середньої руки було вигідніше утримувати
замок — невелику фортецю, що виконувала оборонну функцію й водночас
була домівкою для самого феодала, його сім’ї та охорони.
На відміну від фортеці, замок — це найчастіше єдина система укріплень,
стін, ровів і веж. Багато замків не мали навіть окремих будівель у дворі. Арсе­
нал, каплиця, житлові приміщення — усе було всередині. У разі нападу ворога
селяни з навколишніх сіл могли сховатися в стінах замку, там же можна було
заховати цінні речі та пожитки. Противнику залишалося тільки або взяти замок
в облогу, або грабувати порожні селища навколо.
За матеріалами сайту https://znaj.ua/history/za-kamyanoyu-stinoyu-
serednovichni-zamky-ukrayiny-i-svitu
55
 КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ
(інтернет-ресурси)

1. Київський науково-методичний центр

по охороні, реставрації та використанню пам’я­
ток історії, культури і заповідних територій.
https://knmc.kyivcity.gov.ua/
2. Ізборнік. Історія української культури.
http://litopys.org.ua/istkult/ikult.htm

Зміст

Урок 1. Другорядні члени речення. Речення поширені і непоширені . . . . . . . . . . . . . 1

Домашнє завдання до уроку 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
Урок 2. Означення. Узгоджене і неузгоджене означення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
Домашнє завдання до уроку 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
Урок 3. Однорідні і неоднорідні означення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
Домашнє завдання до уроку 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
Урок 4. Прикладка як різновид означення. Написання прикладок . . . . . . . . . . . . . 16
Домашнє завдання до уроку 4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20
Урок 5. Усний твір-опис пам’ятки історії і культури за картиною
в публіцистичному стилі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
Урок 6. Контрольний письмовий твір-опис пам’ятки історії і культури на основі
особистих спостережень і вражень у художньому стилі . . . . . . . . . . . . . . . 23
Урок 7. Види обставин, способи вираження їх . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26
Домашнє завдання до уроку 7 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30
Урок 8. Порівняльний зворот . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
Домашнє завдання до уроку 8 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
Урок 9. Другорядні члени речення. Ділові папери. План роботи . . . . . . . . . . . . . . . 36
Самодіагностика діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
Домашнє завдання до уроку 9 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40
Урок 10. К
 онспект прочитаного науково-навчального тексту;
тематичні виписки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42
Комунікативно-творча сторінка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
Тренувальні вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46
Готуємося до ЗНО . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
Довідкова інформація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52
56