Всесвітня історія

Тестові завдання
1. Г
2. А
3. Г
4. В
5. Б
6. Б
7. Г
8. В
9. А
10. А
11. А
12. А
13. 1-г; 2-д; 3-б;4-в.
14. 1-в; 2-б; 3-г; 4-а
15. 1,4,5

Практична робота
I. Аншлюс Австрії
На мою думку, ні. Тому що, спершу вони знехтували австрійський
суверенітет, уторглися в країну й здійснили аншлюс. І тільки у
квітні вони поспіхом провели плебісциту за аншлюз. Це ніяк не
схоже на «добровільне» приєднання Австрії до Німеччини на
підставі «вільного волевиявлення» населення під час
«референдуму», як би було так то вони спершу б провели
референдум а потім дивилися і діяли за результатами.
Ⅱ. Громадянська війна в Іспанії
 Він наголошує що громадянська війна жорстока на
випробування для народу, зокрема й у моральному плані. А
відрізняється громадянська війна від війною між державами
тим, що у громадянській війні лінія фронту проходить через
кожне місто й село. Ворогами можуть виявитися колеги,
сусіди, друзі й родичі. А у війні між державами все визначено:
є лінія фронту, за нею — ворог.
 Існують різні оцінки громадянського конфлікту тому, що у
кожної людини своя точка зору і думка, люди дивляться на
ситуацію зі своїх сторін тому оцінка конфлікиу однієї людини
буде значо відрізнятися від іншої. Для кожного є своя правда,
і у кожного вона відрізняється, але на мою думку правда була
за Республікою. На мою думку Дж. Орвелл воював на стороні
противника Франка. Як мені здається він у своїх висловах не
підтримує точку зору Франка і тому був проти нього.

ІІІ. «Мюнхен»
 На рисунку зображені А. Гітлера, Б. Муссоліні, Н. Чемберлена
та Е. Даладьє, які сидять на стільцях і щось обговорюють,
однозначно, що для Й. Сталіна не вистачило стільця тому, що
його зовсім не чекали і не запрошували на цю зустріч. А. Гітлер
навіть не дивиться в сторону Сталіна і веде себе зверхньо,
можливо Гітлеру все-одно на Сталіна.
 На мою думку, вони розраховували що кожна сторона
участика отримає собі частину Чехословаччини, одним словом
вони її ділили між собою.

IV. «Українське питання» напередодні Другої

світової війни
Когось цікавила Україна, а когось це питання зовсім не турбує.
Наприклад , Німеччина хотіла відірвати Україну від Російської
держави. Звісно Німеччина хотіла, щоб Україна була незалежною,
але це не із-за доброти Німеччини, вона мала у цьому свою користь
і Україна б просто відігравала роль буферної держави між нею та її
ворогом.

V. Політика «умиротворення»
 Мені відомо, що порушення А. Гітлером умов Версальського
договору змушувало Велику Британію та Францію якось на це
відреагувати. Вони обрали хибну, як виявилося, політику
поступок А. Гітлеру, який щоразу заявляв, що «більше ні на що
не претендуватиме». Така політика Великої Британії та Франції
отримала назву «політик а “умиротворення”», яка закінчилася
15 березня 1939 р. окупацією Німеччиною Чехословаччини.
Мені здається що карикатуру було намальовано приблизно
40-50-х років минулого століття.
 Мені важко сказати хто зображений на малюнку, можливо це
Гітлер з парасолею. На мою думку, парасоля і канат по якому
іде людина відтворюють якийсь художній символ, але мені
важко сказати який саме.
 На мою думку, ставлення до чоловіка який іде по канату –
негативне, тому що, він намалював також чоловіка який хоче
перерізати той канат, щоб чоловік на канаті впав.
 Мені важко сказати чи сильно картина показує історичні події,
тому що, я не розбираюся в мистецтві. Але здається що він
близько показав ті події з його точки зору, можливо для вас
вони можуть не відображати ті події, але для нього,
художника все так і було, як я і казала у кожного своя правда.
 Французьке “умиротворення” ґрунтувалося на військовій
нездатності протидіяти Німеччині. А Британська політика
 щодо Німеччини викликала занепокоєння. Протести й акції,
зокрема утворення Фронту Стрези.

VI. Англо-франко-радянські переговори 1939 р.

 Можливо на карикатурі ми бачимо Й. фон Ріббентропа, який
чекає на зустріч з В. Молотовим.
 На малюнку ми бачимо сцену підписання «пакту Молотова-
Ріббентропа».
 Мені відомо, що пізно ввечері 23 серпня 1939 р. В. Молотов та
Й. фон Ріббентроп поставили підписи під текстом договору й
таємним протоколом. Цей договір увійшов в історію під
назвою «пакт Молотова–Ріббентропа», хоча насправді це був
пакт між А. Гітлером та Й. Сталіним.
 Так я повністю з ним згідна.

VII. Радянсько-німецький пакт 1939 р.

Я думаю, що пакт 1939 р. не спияв збереженню миру, він просто
відтягував неминуче. Підписання пакту відбулося з небаченим
поспіхом тому, що 26 серпня А. Гітлер запланував напасти на
Польщу. До цього він мав отримати від Й. Сталіна гарантії, що той
не завдасть йому удар у спину.

Висновки: на практичній роботі я блище познайомилася з

міжнародними відносинами тих часів у світлі історичних джерел,
також повторила знання за минулими параграфами.

Узагальнення я не робила тому, що в мене я конспект по темі

на листочку, який я потім вставлю в зошит.