Терміни

Братства - релігійні та культурно-просвітницькі організації, які виникали при церковних парафіях в

Україні в XV—XVII ст. Спочатку вони були переважно організаціями міщан, але поступово набули
всестанового значення. Братства існували на членські внески братчиків і добровільні пожертви
православних шляхтичів, церковників і міщан. Зокрема, шляхтянка Гальшка Гулевичівна
подарувала Київському братству свій маєток під школу й шпиталь.

Братські школи - це українські національні навчальні заклади в XVI – XVIII ст. До школи приймались
діти усіх станів. Дітям з убогих сімей надавалась матеріальна допомога. А сироти були під повною
опікою братства, яке вимагало від учителів своєї школи однакового ставлення до всіх учнів

Єзуїтські школи - навчальні заклади, які організовували і якими опікувалися члени ордену єзуїтів.

Острозька академія - перший вищчий навчальний заклад східнослов’янських народів. Заснував

академію у 1576 році князь Василь-Костянтин Острозький. Велику суму коштів на розбудову
академії надала його племінниця — княжна Гальшка Острозька. В основу діяльності Острозької
академії було покладено традиційне для середньовічної Європи, однак цілком незвичне для
українського шкільництва, вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики,
арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук: філософії, богослів’я, медицини.
Спудеї Острозької академії опановували п’ять мов: слов’янську, польську, давньоєврейську,
грецьку, латинську. Унікальність та оригінальність цього вищого закладу освіти виявилися й у тому,
що тут уперше поєдналися два типи культур: візантійська і західноєвропейська. З Острозькою
академією пов’язується ренесанс українського народу.

Києво-Могилянська академія - один з перших вищих навчальних закладів у Східній Європі. Веде
свій початок від Київської братської школи, заснованої у 1615 р. За ініціативою архімандрита Петра
Могили у 1632 р. до неї була приєднана школа Києво-Печерської лаври. Об’єднаний навчальний
заклад почав називатися Києво-Братською, або, на честь її покровителя Петра Могили, Києво-
Могилянською колеґією. Сучасники ще з 30-х рр. XVII ст. іменували Колеґію академією, проте
офіційно юридична назва академії була закріплена лише у 1701 р.

Полемічна література - Це були твори релігійного характеру присвячені проблемі об’єднанню

православної та католицької церкви. Навколо укладення майбутньої унії точилися гострі дискусії
(полеміка) як з боку православних, так із боку католиків, що власне знайшло своє відображення в
публікації значної кількості полемічних літературних творів як на захист унії, так і проти її
укладення.

Книгодрукування - комплекс виробничих процесів, метою яких є виготовлення книг, журналів,

газет й ін. друкованої продукції шляхом перенесення фарби з друкарської форми на папір.

Романський архітектурний стиль - художній стиль в архітектурі, що панував у Європі (переважно

західній) в X—XII ст. (у деяких місцях — і в XIII ст.), один із найважливіших етапів розвитку
середньовічної архітектури. Романська архітектура досить швидко набула поширення в
європейських країнах середньовіччя, будівлі, виконані в цьому архітектурному стилі мали круглої
форми вузькі арки, як і в римському стилі, були присутні бочковидні склепіння, орнаменти у
вигляді листя.

В орнаменті переплітаються традиції античності, Візантійської імперії, Ірану й Далекого Сходу.

Романський стиль вирізнявся масивністю і зовнішньою суворістю споруд, які зберігають оборонні,
захисні функції. Найбільша увага приділялася спорудженню храмів-фортець, монастирів-фортець,
замків-фортець, що розташовували на підвищених ділянках місцевості. Головним будівельним
матеріалом був тесаний камінь. З часом обробка кам'яних брил удосконалюється, а м'які
різновиди каменю, легкі в обробці, стають джерелом для створення перспективних порталів,
різьблених капітелей, рельєфів і згодом, скульптур, якими почали прикрашати західний фасад.

Готика – отичний стиль — художній стиль, середньовічної культури країн Західної Європи (між
серединами XII і XVI століть). Термін «Готика» запроваджений в епоху Відродження як зневажливе
позначення всього середньовічного мистецтва, що вважалося «варварським».

Художня графіка - це вид образотворчого мистецтва, для якого характерна перевага ліній і
штрихів, використання контрастів білого і чорного та менше, ніж у живописі, використання
кольору. Твори можуть мати як монохромну, так і поліхромну гаму.

Різьбярство – це один з найдавніших і найбільш поширених видів декоративного мистецтва, який

полягає у знятті певного шару матеріалу за допомогою спеціальних інструментів. Малюнок чи
візерунок, виконаний у цій техніці, теж називається різьба́.

Цей метод може бути застосований до будь-якого матеріалу який достатньо міцний, щоб
утримувати форму при його обробці, та водночас м'який, щоб з ним можна було працювати.
Різьблення, як засіб виготовлення скульптури й інших художніх деталей із твердих матеріалів,
відрізняється від інших методів художньої обробки, при яких використовують ковкі матеріали або
такі матеріали як глина чи скло, які можуть набувати потрібних форм, доки м'які, а потім
тверднуть, переходячи з одного стану в інший.

Вертеп - це старовинний пересувний український ляльковий театр, де ставили релігійні й світські

(переважно жартівливі та іронічні) п'єси; відтворена стайня з народженням Христа. Український
вертепний театр — самобутнє явище у розвитку нашої театральної культури.

Український вертеп відомий з 17 століття. Світська частина вистави поклала початок української
комедії 19 століття.