Anest_blog

РЕГІОНАРНА
анестезія
або не опіоїдами єдиними...
 ВСТУП
Наразі гострим залишається питання
забезпечення знеболення при
оперативних втручаннях як в
травматології та ортопедії, так і при
бойовій травмі. При цьому переваги
опіоїдних анальгетиків нівелюються їх
побічною дією. Таким чином
актуальним, досить простим у

log
виконанні та тривалим за збереженням

_b
ефекту залишається застосування
t
es
методів регіонарної анестезії.
n
A
В цивілізованому світі виконання
блокад відбувається з залученням
ультразвукової (УЗ) візуалізації, але в
цьому короткому посібнику крім УЗ-
асистованих методів регіонарного
знеболення ми приділимо увагу
проведенню блокад за парестезіями.
Цей досвід дозволить вам не
розгубитися при знеболенні пацієнта в
екстремальних умовах, довіряючи
своєму клінічному досвіду.
 КЛАСИФІКАЦІЯ
регіонарної
анестезії
log
1. ЦЕНТРАЛЬНА:
t_b
А) СПІНАЛЬНА

n
ІНТРАТЕКАЛЬНА; e s /СУБАРАХНОЇДАЛЬНА/ СПИННОМОЗКОВА/

-
A
Б) ЕПІДУРАЛЬНА / ПЕРИДУРАЛЬНА/ ЕКСТРАДУРАЛЬНА:
ІНТЕРВЕРТЕБРАЛЬНА / МІЖХРЕБЦЕВА/ СЕГМЕНТАРНА
ЕПІДУРАЛЬНА (ПЕРИДУРАЛЬНА) АНЕСТЕЗІЯ, ПРИ ЯКІЙ
ЕПІДУРАЛЬНУ ГОЛКУ ВВОДЯТЬ МІЖ ХРЕБЦЯМИ (НАЙЧАСТІШЕ –
ПОПЕРЕКОВИМИ),

- КАУДАЛЬНА (АБО Ж САКРАЛЬНА) ЕПІДУРАЛЬНА АНЕСТЕЗІЯ, ПРИ

ЯКІЙ ГОЛКУ ВВОДЯТЬ ДО ЕПІДУРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ КРІЗЬ
HIATUS SACRALIS;

В) СПИНО-ПЕРИДУРАЛЬНА АНЕСТЕЗІЯ;

2. ПЕРИФЕРИЧНА:
А) ПРОВІДНИКОВА (БЛОКАДА НЕРВІВ ТА ЇХ СПЛЕТЕНЬ);

Б) ІНФІЛЬТРАЦІЙНА АНЕСТЕЗІЯ (БЛОКАДА РЕЦЕПТОРІВ ТА ДРІБНИХ

НЕРВІВ);

В) ТЕРМІНАЛЬНА (БЛОКАДА НА РІВНІ РЕЦЕПТОРІВ).

НАРАЗІ ВНУТРІШНЬОВЕННА ТА ВНУТРІШНЬОКІСТНА РЕГІОНАРНА АНЕСТЕЗІЯ

ВТРАТИЛИ СВОЇ ЗНАЧЕННЯ ТА ПРЕДСТАВЛЯЮТЬ ЛИШЕ ІСТОРИЧНИЙ
ІНТЕРЕС.
Препарати для регіонарної
анестезії (місцеві
анестетики)
В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ХІМІЧНОГО БУДОВИ МІСЦЕВІ АНЕСТЕТИКИ
ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА ДВІ ГРУПИ:
ЕФІРИ ПАРААМІНОБЕНЗОЙНОЇ КИСЛОТИ І ПРЕПАРАТИ, ЩО
МАЮТЬ АМІДНУ СТРУКТУРУ.

1) ЕФІРНІ: БЕНЗОКАЇН, БУТЕТАМІН, ХЛОРОПРОКАЇН,

ЦИКЛЕМЕТИКАН, ПРОКАЇН, ПРКСИМЕТАКАЇН, ТЕТРАКАЇН.

2) АМІДНІ: БУПІВАКАЇН, ЦИНКОХАЇН, ДІКЛОНІН, ЕТИДОКАЇН,

ЛІДОКАЇН, МЕПІВАКАЇН, ПРАМОКАЇН, ПРИЛОКАЇН, БРИЛУКАЇН,
УЛЬТРАКАЇН

СЕРЕД ОСОБЛИВОСТЕЙ: СЕРЕД ПЕРШОЇ ГРУПИ - ЧАСТО

ВІДЗНАЧАЮТЬСЯ ПЕРЕХРЕСНІ АЛЕРГІЧНІ РЕАКЦІЇ, ВОНИ МОЖЛИВІ
І СЕРЕД ПРЕПАРАТІВ ДРУГОЇ ГРУПИ. ПЕРЕХРЕСНІ РЕАКЦІЇ МІЖ 1 І 2
ГРУПОЮ ВІДСУТНІ.

ЗА ТРИВАЛІСТЮ ДІЇ РОЗРІЗНЯЮТЬ:

1) КОРОТКОЇ ДІЇ — ДО 30-50 ХВИЛИН (ПРОКАЇН, БЕНЗОКАЇН);

2) СЕРЕДНЬОЇ ТРИВАЛОСТІ — ДО 45-90 ХВ (ЛІДОКАЇН,

ТРИМЕКАЇН, АРТИКАЇН, МЕПІВАКАЇН);

3) ТРИВАЛОЇ ДІЇ — ДО 90 ХВ І БІЛЬШЕ (БУПІВАКАЇН,

ЛЕВОБУПІВАКАЇН, РОПІВАКАЇН).

НА ПРАКТИЦІ (ЗВИЧАЙНО ПРАЦЮЄМО ТИМ, ЩО Є) НАЙЧАСТІШЕ

ВИКОРИСТОВУЄМО ЛІДОКАЇН ТА БУПІВАКАЇН (ЛОНГОКАЇН, НОВОСТЕЗИН,
МАРКАЇН).
СУБАРАХНОЇДАЛЬНА
АНЕСТЕЗІЯ
СУБАРАХНОЇДАЛЬНА ДОСЯГАЄТЬСЯ УВЕДЕННЯМ
МІСЦЕВОГО АНЕСТЕТИКА ДО СУБАРАХНОЇДАЛЬНОГО

log
ПРОСТОРУ КРІЗЬ МІЖХРЕБЦЕВІ ПРОМІЖКИ НА РІВНЯХ ВІД
L1 ДО L5 (НАЙБЕЗПЕЧНІШЕ – ВІД L2 ДО L4, А ДІТЯМ – ВІД

t_b
L3 ДО L4). ПРИ ЦЬОМУ НАСТАЄ ОБОРОТНИЙ БЛОК.

es
ТРИВАЛІСТЬ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД АНЕСТЕТИКА, ЩО

n
ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ. ЯК ПРАВИЛО, ВИКОРИСТОВУЄМО

A
ЛІДОКАЇН (ДІЯ 1-1,5 ГОДИНИ) АБО БУПІВАКАЇН (3-6 ГОДИН).

*ВІД ВИКОРИСТАННЯ АД’ЮВАНТІВ СЛІД УТРИМАТИСЯ, ТАК

ЯК ДУАЛЬНИЙ МІШОК – НЕ ПОМИЙНА ЯМА І ТРИВАЛІСТЬ
БЛОКАДИ РЕГУЛЮЄТЬСЯ ВИКОРИСТАННЯМ ВІДПОВІДНОГО
ЗА ТРИВАЛІСТЮ АНЕСТЕТИКА, А НЕ ДОМІШКІВ*
СУБ'ЄКТИВНА ДУМКА АВТОРА

ЗАЛЕЖНО ВІД ПИТОМОЇ ВАГИ ВІДНОСНО ЛІКВОРУ

РОЗРІЗНЯЮТЬ

ГІПЕРБАРИЧНІ (ГУСТИНА ВИЩА ВІД ЛІКВОРУ),

ІЗОБАРИЧНІ (ГУСТИНА ТАКА, ЯК У ЛІКВОРУ) ТА

ГІПОБАРИЧНІ (ГУСТИНА НИЖЧА ВІД ЛІКВОРУ).

ВИХОДЯЧИ З ЦЬОГО РОЗПОВСЮДЖЕННЯ АНЕСТЕТИКУ

ВІДБУВАЄТЬСЯ НИЖЧЕ РІВНЯ ВКОЛУ (ГІПЕРБАРИЧНИЙ) АБО
ВИЩЕ (ГІПОБАРИЧНИЙ) ТА РЕГУЛЮЄТЬСЯ ПОЛОЖЕННЯМ
ТІЛА ПАЦІЄНТА.
 ПОКАЗАННЯ:
ОПЕРАЦІЇ НА НИЖНІЙ
ПОЛОВИНІ ЖИВОТА/
ПРОМЕЖИНІ/НИЖНІХ
КІНЦІВКАХ.

log
t_b
nes
A
ПОЛОЖЕННЯ ТІЛА МОЖЕ БУТИ СИДЯЧИ АБО
ЛЕЖАЧИ НА БОКУ, РІДШЕ НА ЖИВОТІ (ПРИ
ВИКОРИСТАННІ ГІПОБАРИЧНИХ РОЗЧИНІВ).
 log
t_b
nes
A

СУВОРО ДОТРИМУЄМОСЯ ПРАВИЛ АСЕПТИКИ

ТА АНТИСЕПТИКИ З ОБКЛАДЕННЯМ
ОПЕРАЦІЙНОГО ПОЛЯ СТЕРИЛЬНИМ
МАТЕРІАЛОМ!
 НАЙЧАСТІШІ ДОСТУПИ:

А) СЕРЕДИННИЙ (МЕДІАННИЙ).

В-С) БІЛЯСЕРЕДИННИЙ (ПАРАМЕДІАННИЙ).

ЯКІ ШАРИ ПРОХОДИТЬ ГОЛКА?

В ПЕРШОМУ ВИПАДКУ: ШКІРА- ПЖК- НАДОСТИСТА ЗВ’ЯЗКА-

МІЖОСТИСТА ЗВ’ЯЗКА- ЖОВТА ЗВ’ЯЗКА – ТВЕРДА МОЗКОВА
ОБОЛОНКА – ПАВУТИННА ОБОЛОНКА. ТАКИМ ЧИНОМ
ВІДЧУВАЄМО ТРИ ПРОВАЛИ.

ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ПАРАМЕДІАННИМ ДОСТУПОМ ГОЛКА

МИНАЄ НАД- ТА МІЖОСТИСТІ ЗВ’ЯЗКИ, ТОМУ ВІДЧУВАЄМО ДВА
ПРОВАЛИ.

ПІСЛЯ ПУНКЦІЇ ТВЕРДОЇ МОЗКОВОЇ ОБОЛОНКИ ГОЛКА

ПОТРАПЛЯЄ ДО ПІДПАВУТИННОГО ПРОСТОРУ З ПОДАЛЬШИМ
ВИТОКОМ ЛІКВОРУ. ДЛЯ ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ДІАГНОСТИКИ МОЖНА
ПРОВЕСТИ ПРОБУ З ХЛОРГЕКСИДИНОМ НА СЕРВЕТЦІ (ПРИ
ПОТРАПЛЯННІ ЛІКВОРУ ЗАБАРВЛЮЄТЬСЯ В РОЖЕВИЙ КОЛІР).

ВІД БАРБОТАЖУ (АСПІРАЦІЇ ЛІКВОРА З ПОВТОРНИМ ВВЕДЕННЯМ

ЧЕРЕЗ ГОЛКУ) ПРИ ВВЕДЕННІ АНЕСТЕТИКА РЕКОМЕНДУЄМО
УТРИМАТИСЯ (НЕКОНТРОЛЬОВАНА ВИСОТА БЛОКУ).
 ВИСОТА БЛОКУ ЗА
ДЕРМАТОМАМИ

Anest_blog
ВИЩЕ Т4 – УСКЛАДНЕННЯ – ВИСОКИЙ
СПІНАЛЬНИЙ БЛОК З МОЖЛИВІСТЮ БЛОКАДИ
НЕРВА-АКСЕЛЕРАТОРА ПАВЛОВА, ВИНИКНЕННЯ
РЕФРАКТЕРНОЇ БРАДИКАРДІЇ ТА ГІПОТОНІЇ.

ОСНОВНА ПРОБЛЕМА – ГІПОТОНІЯ –

КОРЕГУЄТЬСЯ НЕ НАДМІРНИМ ІНФУЗІЙНИМ
НАВАНТАЖЕННЯМ, А СИМПАТОМІМЕТИЧНОЮ
ПІДТРИМКОЮ, ЗОКРЕМА, МЕЗАТОНОМ,
ОСКІЛЬКИ ВАЗОПЛЕГІЯ ПРИ СПІНАЛЬНІЙ
АНЕСТЕЗІЇ ВИКЛИКАЄ ВІДНОСНИЙ, А НЕ
АБСОЛЮТНИЙ ДЕФІЦИТ ОЦК.
 СУБАРАХНОЇДАЛЬНА
АНЕСТЕЗІЯ
ЕПІДУРАЛЬНА АНЕСТЕЗІЯ ДОСЯГАЄТЬСЯ ВВЕДЕННЯМ МІСЦЕВИХ
АНЕСТЕТИКІВ ДО ЕПІДУРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ.
НАЙЧАСТІШЕ АНЕСТЕТИК УВОДЯТЬ КРІЗЬ МІЖХРЕБЦЕВІ
ПРОМІЖКИ – ТАКА АНЕСТЕЗІЯ У НАШ ЧАС ЗВЕТЬСЯ
ЕПІДУРАЛЬНОЮ АБО ІНТЕРВЕРТЕБРАЛЬНОЮ
(МІЖХРЕБЦЕВОЮ).

ЯКЩО Ж УВОДИТИ МІСЦЕВИЙ АНЕСТЕТИК ДО ЕПІДУРАЛЬНОГО

ПРОСТОРУ КРІЗЬ КРИЖОВИЙ ОТВІР, – ТАКИЙ РІЗНОВИД
ЕПІДУРАЛЬНОЇ АНЕСТЕЗІЇ ЗВЕТЬСЯ КАУДАЛЬНОЮ АНЕСТЕЗІЄЮ
[ЛАТ.: CAUDA – ХВІСТ], БО УКОЛ РОБИТЬСЯ БІЛЯ ОСНОВИ
ЛЮДСЬКОГО “ХВОСТА” – КУПРИКА.

МЕХАНІЗМ ДІЇ ЕПІДУРАЛЬНОЇ АНЕСТЕЗІЇ, ЗА СУЧАСНИМИ

ПОГЛЯДАМИ, ПОЛЯГАЄ В БЕЗПОСЕРЕДНЬОМУ ВПЛИВІ МІСЦЕВОГО
АНЕСТЕТИКА НА КОРІНЦІ СПИННОГО МОЗКУ, ЩО ПРОНИЗУЮТЬ
ТВЕРДУ МОЗКОВУ ОБОЛОНКУ В ЕПІДУРАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ ТА
hello@reallygreatsite.com
ДИФУЗІЇ МІСЦЕВОГО АНЕСТЕТИКА КРІЗЬ ТВЕРДУ МОЗКОВУ
ОБОЛОНКУ ДО ЛІКВОРУ. У ЗВ’ЯЗКУ З ЦИМ «ГЛИБИНА»
WEBSITE
ЕПІДУРАЛЬНОЇ АНЕСТЕЗІЇ МЕНША ВІД СПІНАЛЬНОЇ.
www.reallygreatsite.com
ЧЕРЕЗ РІЗНІ
OFFICEДІАМЕТРИ
ADDRESS Й МІЄЛІНІЗОВАНІСТЬ ЦИХ ВОЛОКОН, ПРИ
ЕПІДУРАЛЬНІЙ АНЕСТЕЗІЇ НЕРІДКО СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ ТАК ЗВАНИЙ
ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ БЛОК (НАПРИКЛАД, АВТОНОМНИЙ І
СЕНСОРНИЙ БЕЗ МОТОРНОГО), ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬ ПРИ
ПОЛОГАХ (ДЛЯ ЗНЕБОЛЕННЯ ПЕРЕЙМІВ І ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДАТНОСТІ
ТУЖИТИСЯ) ТА ПРИ ЛІКУВАННІ БОЛЬОВИХ СИНДРОМІВ У
ТОРАКАЛЬНІЙ ХІРУРГІЇ ТА ПРИ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАННЯХ НА
ЧЕРЕВНІЙ ПОРОЖНИНІ, НИЖНІХ КІНЦІВКАХ.

Anest_blog
 ЕПІДУРАЛЬНИЙ ПРОСТІР
РОЗМІЩЕНИЙ МІЖ ДВОМА
ЛИСТКАМИ ТВЕРДОЇ ОБОЛОНКИ
СПИННОГО МОЗКУ.
ПОДІБНО ДО СТІНОК ТЕРМОСА, ЦІ ДВА ЛИСТКИ МІЦНО
СПАЯНІ ВГОРІ – НА РІВНІ FORAMEN OCCIPITALE MAGNUM.
ТОМУ ЕПІДУРАЛЬНИЙ ПРОСТІР СПИННОГО МОЗКУ, НА
ВІДМІНУ ВІД СУБАРАХНОЇДАЛЬНОГО ПРОСТОРУ, НІЯК НЕ
СПОЛУЧАЄТЬСЯ З ПОРОЖНИНАМИ ЧЕРЕПА. У КАУДАЛЬНОМУ
Ж НАПРЯМІ ЕПІДУРАЛЬНИЙ ПРОСТІР СЯГАЄ ОСНОВИ
КУПРИКА (САКРО-КОКЦИГЕАЛЬНОЇ, ТОБТО КРИЖОВО-
КУПРИКОВОЇ, МЕМБРАНИ), А ДУАЛЬНИЙ МІШОК У ДОРОСЛИХ
– ЛИШЕ РІВНЯ S2. ТОМУ НИЖЧЕ (КАУДАЛЬНІШЕ) РІВНЯ S2
ОБ'ЄМ ЕПІДУРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ ДОВОЛІ ВЕЛИКИЙ, І
КАУДАЛЬНА АНЕСТЕЗІЯ ПОТРЕБУЄ ДОСИТЬ ВЕЛИКОГО ОБ'ЄМУ
МІСЦЕВОГО АНЕСТЕТИКА. А В ШИЙНОМУ, ГРУДНОМУ Й
ПОПЕРЕКОВОМУ ВІДДІЛАХ ВІДСТАНЬ МІЖ ДВОМА ЛИСТКАМИ
DURA MATER Є ЗНАЧНО МЕНШОЮ.

Anest_blog
ЕПІДУРАЛЬНИЙ ПРОСТІР ВИПОВНЕНИЙ ЖИРОВОЮ
СПОЛУЧНОЮ ТКАНИНОЮ, КОРІНЦЯМИ СПИННОГО МОЗКУ І
ЧИСЕЛЬНИМИ ЕПІДУРАЛЬНИМИ ВЕНАМИ, ЩО УТВОРЮЮТЬ
ЕПІДУРАЛЬНЕ (АБО Ж ВНУТРІШНЄ ХРЕБЦЕВЕ) ВЕНОЗНЕ
СПЛЕТЕННЯ.
 ЯКЩО ВИПАДКОВО ПРОКОЛОТИ ЕПІДУРАЛЬНОЮ
ГОЛКОЮ ДУРАЛЬНИЙ МІШОК, ТРАВМУВАТИ НЕЮ
КІНСЬКИЙ ХВІСТ ТАК САМО ВАЖКО, ЯК ВЛУЧИТИ
ГОЛКОЮ В НИТКИ, ЩО ВІЛЬНО ПЛАВАЮТЬ У ВОДІ. ОСЬ
ЧОМУ ПОЧАТКІВЦІ МУСЯТЬ ВИКОНУВАТИ
ІНТЕРВЕРТЕБРАЛЬНУ ЕПІДУРАЛЬНУ АНЕСТЕЗІЮ ЛИШЕ В
ПОПЕРЕКОВОМУ ВІДДІЛІ: ДІТЯМ – ЛИШЕ НИЖЧЕ ХРЕБЦЯ
L3, А ДОРОСЛИМ – НИЖЧЕ ХРЕБЦЯ L1.

ЯКІ ШАРИ ПРОХОДИТЬ ГОЛКА ПРИ ЕПІДУРАЛЬНІЙ

АНЕСТЕЗІЇ?

ПРИ ПУНКЦІЇ СЕРЕДИННИМ ДОСТУПОМ – ШКІРА – ПЖК

– НАДОСТИСТА – МІЖОСТИСТА ЗВ’ЯЗКИ – ЖОВТА ЗВ’ЯЗКА.

ПРИ ПУНКЦІЇ ПАРАМЕДІАННИМ ДОСТУПОМ – ТЕ Ж

САМЕ, ТІЛЬКИ БЕЗ НАДОСТИСТОЇ ТА МІЖОСТИСТОЇ
ЗВ’ЯЗОК.

А – МЕДІАННИЙ ДОСТУП

В – ПАРАМЕДІАННИЙ ДОСТУП
САКРАЛЬНИЙ ДОСТУП

У ВІДНОШЕННІ ДО ДОРОСЛИХ МАЄ ЛИШЕ ІСТОРИЧНЕ

ЗНАЧЕННЯ, ТАК ЯК ВИКОНАННЯ УТРУДНЕНЕ
ОССИФІКАЦІЄЮ КРИЖОВО-КУПРИКОВОЇ МЕМБРАНИ,
ПРОТЕ ШИРОКО ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ У ДІТЕЙ, НЕ ЛИШЕ, ЯК
КОМПОНЕНТ АНЕСТЕЗІЇ ПРИ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАННЯХ,
АЛЕ Й З ЛІКУВАЛЬНОЮ МЕТОЮ (ПОПЕРЕДЖЕННЯ
ПЕРЕХОДУ ГОСТРОГО НЕКРОТИЧНОГО ЕНТЕРОКОЛІТУ У
ФАЗУ ПЕРФОРАЦІЇ), ЩО ПОВ’ЯЗАНО З ПОКРАЩЕННЯМ
СПЛАНХНАТИЧНОГО КРОВОТОКУ ТА ЗМЕНШЕННЯМ
ІШЕМІЇ.

ВІД КАТЕТЕРИЗАЦІЇ У ДІТЕЙ УТРИМУЮТЬСЯ, У ЗВ’ЯЗКУ З

БЛИЗЬКІСТЮ ПРОМЕЖИНИ (ШЛЯХ ІНФІКУВАННЯ ТА
ПЕРИДУРИТУ).

Anest_blog
ТРИВАЛІСТЬ ЕПІДУРАЛЬНОЇ АНЕСТЕЗІЇ

ВИЗНАЧАЄТЬСЯ АНЕСТЕТИКОМ, ЯКИЙ

ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ.
МІСЦЕВІ АНЕСТЕТИКИ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ТІ Ж САМІ, ЩО Й
ПРИ СПІНАЛЬНІЙ АНЕСТЕЗІЇ, АЛЕ В ДЕЩО НИЖЧІЙ
КОНЦЕНТРАЦІЇ.

НА ПРАКТИЦІ МИ КОРИСТУЄМОСЯ ЛІДОКАЇНОМ 1% АБО

0,125-0,25% БУПІВАКАЇНОМ.

У ЗВ’ЗКУ З НЕОБХІДНІСТЮ ВИКОРИСТАННЯ БІЛЬШОГО ОБ’ЄМУ,

А, ОТЖЕ І ДОЗИ МІСЦЕВОГО АНЕСТЕТИКА, ПІДВИЩЕНИМ
РИЗИКОМ АБСОРБЦІЇ ЧЕРЕЗ СУДИНИ, ЩО ПРОНИЗУЮТЬ
ЕПІДУРАЛЬНИЙ ПРОСТІР, РИЗИК ІНТОКСИКАЦІЇ МІСЦЕВИМ
АНЕСТЕТИКОМ Є ВИЩИМ.

РЕКОМЕНДОВАНИЙ ОБ’ЄМ АНЕСТЕТИКА – 1,7 МЛ/

СЕГМЕНТ.

ПРИ ЦЬОМУ ВІД КІНЧИКА ЗАВЕДЕНОГО В ЕПІДУРАЛЬНИЙ

ПРОСТІР КАТЕТЕРА АНЕСТЕТИК РОЗПОВСЮДЖУЄТЬСЯ ЯК ДОГОРИ,
ТАК І ВНИЗ, ФОРМУЮЧИ НІБИ ПОЯС АНЕСТЕЗІЇ.

У ДІТЕЙ ДОЗУВАННЯ ВАРІЮЄ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ВІКУ

ЗАСТОСОВУЮТЬ 0,5-0,7-1,0-1,2 МЛ/КГ.

ЧЕРЕЗ МАЛИЙ ОБ’ЄМ ЕПІДУРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ, НАВІТЬ ПРИ

САКРАЛЬНОМУ ДОСТУПІ, РІВНЯ БЛОКУ МОЖЕ ВИСТАЧИТИ І ПРИ
ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАННЯХ В ТОРАКАЛЬНІЙ ХІРУРГІЇ.
ВІД ДОДАВАННЯ АД’ЮВАНТІВ УТРИМУЄМОСЯ.
ТЕХНІКА ВИКОНАННЯ

ПОЗА ПАЦІЄНТА ПІД ЧАС ЕПІДУРАЛЬНОЇ ПУНКЦІЇ МОЖЕ

БУТИ СИДЯЧОЮ АБО БІЧНОЮ.

АНАТОМІЧНІ ОРІЄНТИРИ

ПРОКОЛ ГОЛКОЮ ПРИ СЕРЕДИННОМУ ДОСТУПІ

ВИКОНУЮТЬ В САГІТАЛЬНІЙ ПЛОЩИНІ. ПРИ ЦЬОМУ
МЕНШИМ Є РИЗИК ТРАВМАТИЗАЦІЇ СУДИН
ЕПІДУРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ.
ФІКСАЦІЯ ГОЛКИ ЗА КРИЛЬЦЯ ВЕЛИКИМИ ТА ВКАЗІВНИМИ
ПАЛЬЦЯМИ ДОЗВОЛЯЄ НАДІЙНО КОНТРОЛЮВАТИ ЇЇ РУХ, ДОБРЕ
ВІДЧУВАЮЧИ ОПІР МІЖОСТИСТОЇ ТА ЖОВТОЇ ЗВ'ЯЗОК.

БІЛЯСЕРЕДИННИЙ (АБО Ж ПАРАМЕДІАННИЙ, АБО Ж

ПАРАМЕДІАЛЬНИЙ, АБО Ж БІЛЯОСТИСТИЙ) ДОСТУП
ВИКОНУЮТЬ, ЯКЩО ПАЦІЄНТ НЕ МОЖЕ ДОБРЕ ЗІГНУТИ СПИНУ
АБО ЯКЩО НАДОСТИСТА ЗВ'ЯЗКА ОССИФІКОВАНА (ЦЕ
ТРАПЛЯЄТЬСЯ НЕ ЛИШЕ В ДУЖЕ СТАРИХ ЛЮДЕЙ).

ТОДІ ГОЛКУ ВКОЛЮЮТЬ НА 1-2 СМ ВБІК ВІД СЕРЕДИННОЇ ЛІНІЇ,

НИЖЧЕ (КАУДАЛЬНІШЕ), НІЖ ПРИ СЕРЕДИННОМУ ДОСТУПІ –
ПРОТИ ВЕРХНЬОГО КРАЮ АБО ПРОТИ СЕРЕДИНИ ОСТИСТОГО
ВІДРОСТКА НИЖЧОГО ХРЕБЦЯ. ГОЛКУ СПРЯМОВУЮТЬ ТРОХИ
КРАНІАЛЬНО Й МЕДІАЛЬНО – ЩОБ ПРОКОЛОТИ ЖОВТУ ЗВ'ЯЗКУ
(ІНШІ ЗВ'ЯЗКИ ПРИ ЦЬОМУ ДОСТУПІ ОМИНАЮТЬСЯ) У ЦЕНТРІ
МІЖ ХРЕБЦЕВОГО ПРОМІЖКУ, ДЕ МЕНШЕ КРОВОНОСНИХ
СУДИН.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЕПІДУРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ

УСІ ВІДОМІ МЕТОДИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ПОТРАПЛЯННЯ ДО

ЕПІДУРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ ЗВОДЯТЬСЯ, ПО СУТІ, ДО ДВОХ:

1) УТРАТИ ОПОРУ ПРИ ПЕРЕХОДІ З ЩІЛЬНОЇ ЖОВТОЇ ЗВ'ЯЗКИ

ДО РИХЛОГО ЕПІДУРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ;

2) ВИЯВЛЕННЯ НЕГАТИВНОГО ТИСКУ, ЩО ВЖЕ ІСНУЄ В

ЕПІДУРАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ АБО СТВОРЮЄТЬСЯ ГОЛКОЮ, ЩО
УВІЙШЛА ДО НЬОГО Й ВІДШТОВХНУЛА ДУРАЛЬНИЙ МІШОК (В
ДЕЯКИХ ДЖЕРЕЛАХ ВІДОМИЙ ЯК МЕТОД ВИСЯЧОЇ КРАПЛІ
ІЗОТОНІЧНОГО РОЗЧИНУ NACL, ЩО ВТЯГУЄТЬСЯ НА ВДИХУ ДО
ЕПІДУРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ).
КАТЕТЕРИЗАЦІЯ ЕПІДУРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ

ВВЕДЕННЯ КАТЕТЕРУ В ЕПІДУРАЛЬНИЙ ПРОСТІР НЕ ПОВИННО

ПЕРЕВИЩУВАТИ 4-5 СМ. ПРИ БІЛЬШОМУ ЗНАЧЕННІ ВИСОКИМ Є
РИЗИК ВУЗЛОУТВОРЕННЯ КАТЕТЕРУ, АБО ПОТРАПЛЯННЯ ЙОГО В
СУДИНУ/МІГРАЦІЇ КАТЕТЕРА. ТАКОЖ ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ РИЗИК
МОЗАЇЧНОСТІ АНЕСТЕЗІЇ.

ПРИ ПРОСУВАННІ КАТЕТЕРА МЕНШЕ 3 СМ, ВІН ВИПАДКОВО

МОЖЕ ВИСМИКНУТИСЯ З ЕПІДУРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ ПРИ
ВИЛУЧЕННІ ГОЛКИ ТУОХЕ, ТОБТО Є МЕНШ НАДІЙНИМ.

В РАЗІ НЕНАВМИСНОЇ ПУНКЦІЇ ТВЕРДОЇ МОЗКОВОЇ ОБОЛОНКИ

СЛІД ПЕРЕКОЛОТИСЯ НА 1 ПРОМІЖОК ВИЩЕ/НИЖЧЕ, ЗАЛЕЖНО
ВІД КЛІНІЧНОЇ ПОТРЕБИ. ПІДТЯГУВАННЯ ГОЛКИ З ПОДАЛЬШИМ
ВВЕДЕННЯМ КАТЕТЕРУ БЕЗ ЗМІНИ ПРОМІЖКУ ЗБІЛЬШУЄ РИЗИК
ІНТРАТЕКАЛЬНОГО ВВЕДЕННЯ ОСТАННЬОГО.

ВАЖЛИВИМ ЕТАПОМ Є ВВЕДЕННЯ ТЕСТ-ДОЗИ АНЕСТЕТИКА, ЩО

ДОЗВОЛИТЬ ДИФЕРЕНЦІЮВАТИ НЕНАВМИСНИЙ ПРОВАЛ
КАТЕТЕРОМ ЧЕРЕЗ ТВЕРДУ МОЗКОВУ ОБОЛОНКУ З ПОДАЛЬШИМ
ПОТРАПЛЯННЯМ ДО СУБАРАХНОЇДАЛЬНОГО ПРОСТОРУ.

ТЕСТ-ДОЗА ВІДПОВІДАЄ КУЛЬКОСТІ АНЕСТЕТИКА, ЯКИЙ

ВВОДИТЬСЯ ПРИ СМА (ЯК ПРАВИЛО, НЕ БІЛЬШЕ 3 МЛ).

ВИНИКНЕННЯ МОТОРНОГО БЛОКУ ПОТРЕБУЄ НЕГАЙНОГО

ВИЛУЧЕННЯ КАТЕТЕРУ.
ЯК ОЦІНИТИ ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕПІДУРАЛЬНОЇ АНЕСТЕЗІЇ ПРИ
ВІДСУТНОСТІ КОНТАКТУ З ПАЦІЄНТОМ ?

ЗНИЖЕННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ, ВИКЛИКАНОГО

ВАЗОПЛЕГІЄЮ ПРИ МЕДИКАМЕНТОЗНІЙ СИМПАТЕКТОМІЇ,
ЗОКРЕМА У ДІТЕЙ, ВНАСЛІДОК НЕЗРІЛОСТІ
СИМПАТОАДРЕНАЛОВОЇ СИСТЕМИ ТА, ВІДПОВІДНО, МЕНШОГО
ВПЛИВУ ОСТАННЬОЇ НА ЗАГАЛЬНИЙ СУДИННИЙ ОПІР МОЖЕ І
НЕ БУТИ.

ТОЖ ЯК ЗРОЗУМІТИ ЧИ ЕФЕКТИВНА АНЕСТЕЗІЯ?

ОКРІМ ВІДСУТНОСТІ КЛІНІКИ АКТИВАЦІЇ НОЦИЦЕПТИВНОЇ

СИСТЕМИ (ТАХІКАРДІЯ, ГІПЕРТОНІЯ) ПРИ ХІРУРГІЧНОМУ
СТИМУЛІ (ТА В НАШИХ РЕАЛІЯХ ВІДСУТНОСТІ ANI-МОНІТОРІВ)
МОЖНА ОРІЄНТУВАТИСЯ НА НАСТУПНІ ОБ’ЄКТИВНІ
ПОКАЗНИКИ:

1) ЗМІНА ТЕМПЕРАТУРИ НИЖНІХ КІНЦІВОК, ЩО ВИКЛИКАНА

ВАЗОПЛЕГІЄЮ ТА ЗБІЛЬШЕННЯМ ТЕПЛОВІДДАЧІ ПАЦІЄНТОМ;

2) ЗМЕНШЕННЯ ІМПЕДАНСУ, ВНАСЛІДОК ВАЗОПЛЕГІЇ ТА

ЗБІЛЬШЕННЯ КРОВОТОКУ НА РІВНІ ЕПІДУРАЛЬНОЇ АНЕСТЕЗІЇ.

ДО ПРИКЛАДУ, ІМПЕДАНСОМЕТР ОМРОН HBF-500-E

 БЛОКАДИ
ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ
Є АКТУАЛЬНИММ ПРИ ЗНЕБОЛЕННІ ПАЦІЄНТІВ В
ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ХІРУРГІЇ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ, ТЕРАПІЇ
ХРОНІЧНОГО БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ/ФАНТОМНИХ БОЛЕЙ.
ПЛЕЧОВЕ СПЛЕТЕННЯ ФОРМУЄТЬСЯ З ВЕНТРАЛЬНИХ ГІЛОК
СПИННОМОЗКОВИХ НЕРВІВ C5-TH1 (ІНОДІ C4-TH2).

a) Truncus superior (Rr. N. cutaneus antebrachii

1) N.suprascapularis;
ventrales C5-C6); medialis;

b) Truncus medius (R.

2) N. musculocutaneus; N. cutaneus brachii medialis;
ventralis C7);

c) Truncus inferior (Rr.

3) N. axillaris; N. intercostobrachialis;
ventrales C8-Th1);

d) Fasciculus lateralis; 4) N. radialis; N. intercostalis I;

e) Fasciculus posterior; 5) N. medianus; N. intercostalis II;

f) Fasciculus posterior; 6) N. ulnaris; N. thoracicus longus.

ЧУТЛИВА ІННЕРВАЦІЯ
ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ

1) N.suprascapularis; 6) N. cutaneus antebrachii medialis;

7) N. cutaneus antebrachii lateralis (N.

2) N. axillaris;
musculocutaneus);

3) N. intercostobrachialis; 8) N. radialis;

4) N. cutaneus brachii medialis; 9) N. ulnaris;

5) N. cutaneus antebrachii dorsalis (N.radialis); 10) N. medianus;

НА ПРАКТИЦІ НАША КОМАНДА НАЙЧАСТІШЕ ВИКОНУЄ

ТАКІ ВИДИ БЛОКАД:

1) З ІНТЕРСКАЛЕННОГО ДОСТУПУ (ПО WINNIE);

2) З НАДКЛЮЧИЧНОГО ДОСТУПУ (KULENKAMPHH);
3) З АКСИЛЯРНОГО ДОСТУПУ.

ВИКОРИСТОВУЮТЬ, ЯК ПРАВИЛО 0,25-0,5% БУПІВАКАЇН,

ІНОДІ ДОМІШУЮТЬ 1% ЛІДОКАЇН (ШВИДШЕ НАСТАЄ ЕФЕКТ).
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО ПЕРЕВИЩУВАТИ МАКСИМАЛЬНО
ДОПУСТИМУ ДОЗУ БУПІВАКАЇНУ -150 МГ/ АБО 3 МЛ/КГ МАСИ ТІЛА,
ЛІДОКАЇНУ – 5-7 МГ/КГ МАСИ ТІЛА.
ІНТЕРСКАЛЕННИЙ ДОСТУП
(A.WINNIE, США).
ВИКОНУЄТЬСЯ ПРИ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАННЯХ НА
КЛЮЧИЦІ ТА НАДПЛІЧЧІ, РІДШЕ – ЛОПАТЦІ.

ОРІЄНТИР – РIВЕНЬ ШОСТОГО ШИЙНОГО ХРЕБЦЯ.

ДЛЯ ПОШУКУ МІСЦЯ ВКОЛУ, ВIД ПЕРСНЕВИДНОГО ХРЯЩА

ОПУСКАЮТЬ ПЕРПЕНДИКУЛЯР НА ЗАДНIЙ КРАЙ КИВАЛЬНОГО
М'ЯЗА (ТУТ ЧАСТО БУВАЄ ВИДНОЮ VENA JUGULARIS EXTERNA).
РУХАЮЧИ ВЗАД-ВПЕРЕД ВКАЗIВНИМ АБО ВКАЗIВНИМ І
СЕРЕДНІМ ПАЛЬЦЯМИ, ДОСИТЬ ЛЕГКО МОЖНА НАМАЦАТИ
БОРОЗНУ МIЖ ПЕРЕДНIМ I ЗАДНIМ ДРАБИННИМИ М'ЯЗАМИ.
ГОЛКА ВВОДИТЬСЯ ПЕРПЕНДИКУЛЯРНО ДО ШКIРИ, У
КАУДАЛЬНО-МЕДIАЛЬНОМУ НАПРЯМКУ (СПРЯМОВУВАТИ
КРАНIАЛЬНО – ДУЖЕ НЕБЕЗПЕЧНО), ДО ПРОВАЛУ КРIЗЬ
ПРЕВЕРТЕБРАЛЬНУ ФАСЦIЮ.

У ТЕНДIТНИХ ОСIБ УЖЕ НА ГЛИБИНI 1 СМ АБО МЕНШЕ

ОТРИМУЮТЬ ПАРЕСТЕЗІЮ. ПIСЛЯ АСПIРАЦIЙНОЇ ПРОБИ
(МОЖЕ БУТИ КРОВ ІЗ ВЕРТЕБРАЛЬНОЇ АРТЕРIЇ, МОЖЕ БУТИ ТАКОЖ
ЛIКВОР!) УВОДЯТЬ 30-40 МЛ АНЕСТЕТИКА.
УЗ-АСИСТОВАНА АНЕСТЕЗІЯ:

ПОЛОЖЕННЯ ТІЛА НА СПИНІ, ГОЛОВА ПОВЕРНУТА В

ПРОТИЛЕЖНИЙ БІК.

ЛІНІЙНИЙ ДАТЧИК РОЗТАШОВУЮТЬ МІТКОЮ ЛІВОРУЧ (ТОДІ

ВІДПОВІДАЄ ЛІВОМУ БОКУ ЕКРАНУ І НЕМАЄ ІНВЕРСІЇ) ПОПЕРЕЧНО
ДО ХОДУ ВЕЛИКИХ СУДИН ШИЇ, НА РІВНІ ЩИТОПОДІБНОГО
ХРЯЩА.

ГОЛКА З ПОДОВЖУВАЧЕМ, АСИСТЕНТ ПОСТІЙНО ПРОВОДИТЬ

АСПІРАЦІЙНУ ПРОБУ. ІНФІЛЬТРУЮЧИ НЕРВ МУФТОЮ, БЛОКУЮТЬ
ВІДПОВІДНУ ЗОНУ ІННЕРВАЦІЇ.
НАДКЛЮЧИЧНИЙ ДОСТУП (ЗА
KULENKAMPHH, НIМЕЧЧИНА)
ВИКОНУЄТЬСЯ ПРИ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАННЯХ НА
СЕРЕДНІЙ/НИЖНІЙ ТРЕТИНІ ПЛЕЧА, ВЕРХНІЙ ТРЕТИНІ
ПЕРЕДПЛІЧЧЯ З ЛІКТЬОВИМ СУГЛОБОМ.

МІСЦЕ УКОЛУ – НА 1-2 СМ ВИЩЕ СЕРЕДИНИ ВЕРХНЬОГО

КРАЮ КЛЮЧИЦI, У БIЛЬШОСТI ПАЦIЄНТIВ ТУТ МОЖНА
ВIДЧУТИ ПУЛЬСАЦIЮ ПIДКЛЮЧИЧНОЇ АРТЕРIЇ
ГОЛКА ЙДЕ (ПЕРПЕНДИКУЛЯРНО ШКIРI) У НАПРЯМI ЦIЄЇ
ПУЛЬСАЦIЇ, ЯКНАЙБЛИЖЧЕ ДО АРТЕРIЇ (НЕ ТРЕБА БОЯТИСЬ ЇЇ
ПРОКОЛОТИ) У ПОШУКУ ПАРЕСТЕЗІЇ (В ПАЛЬЦI), ДО ПЕРШОГО
РЕБРА, ПОТIМ «КРОКУЄ» ПО НЬОМУ В ПЕРЕДНЬО-ЗАДНЬОМУ
НАПРЯМI (ЗА ХОДОМ ПЕРШОГО РЕБРА, ЯКЕ ТУТ ІДЕ НЕ ВБІК, А
СПЕРЕДУ.

ПРИ КОЖНОМУ ТАКОМУ “КРОЦІ” ТРЕБА ПІДТЯГУВАТИ ГОЛКУ

МАЙЖЕ ДО ШКІРИ,
А ПОТІМ ЗНОВУ ПОВІЛЬНО (ЩОБ НЕ “ПРОСКОЧИТИ” МОМЕНТ
ПАРЕСТЕЗІЇ) ВВОДИТИ
ДО РЕБРА, МАЙЖЕ ПАРАЛЛЕЛЬНО ПОПЕРЕДНІЙ “ТРАЄКТОРІЇ”.

ЯКЩО КІНЧИК ГОЛКИ БУДЕ “КРОКУВАТИ” ПО РЕБРУ, НЕ

ВИХОДЯЧИ З ГЛИБИНИ ТКАНИН ДО ШКІРИ, ТО, ПО-ПЕРШЕ, ВІН
МОЖЕ ПОРВАТИ ПУЧКИ СПЛЕТЕННЯ АБО
ПІДКЛЮЧИЧНУ АРТЕРІЮ (ГІРШИЙ ВАРІАНТ), ПО-ДРУГЕ, ВІН
МОЖЕ ШТОВХАТИ СПЛЕТЕННЯ
ПОПЕРЕД СЕБЕ, НЕ МАЮЧИ ЗМОГИ ТОРКНУТИСЯ ПУЧКІВ
СПЛЕТЕННЯ І СПРИЧИНИТИ ПАРЕСТЕЗІЮ (НЕ НАБАГАТО
КРАЩИЙ ВАРІАНТ).

ПРИ ДОСЯГНЕННІ ПАРЕСТЕЗІЇ ВВОДЯТЬ МІСЦЕВИЙ АНЕСТЕТИК, НЕ

ПЕРЕВИЩУЮЧИ МАКСИМАЛЬНО ДОПУСТИМОЇ ДОЗИ, З ПОСТІЙНИМ
ПРОВЕДЕННЯМ АСПІРАЦІЙНОЇ ПРОБИ.
УЗ-АСИСТОВАНА АНЕСТЕЗІЯ:

ПОЛОЖЕННЯ ТІЛА НА СПИНІ, ГОЛОВА ПОВЕРНУТА В

ПРОТИЛЕЖНИЙ БІК. ЛІНІЙНИЙ ДАТЧИК РОЗТАШОВУЮТЬ
ПАРАЛЕЛЬНО КЛЮЧИЦІ, НА 2-3 СМ ВИЩЕ ЇЇ.

АНАТОМІЧНІ СТРУКТУРИ

Anest_blog
З ПОСТІЙНОЮ АСПІРАЦІЙНОЮ ПРОБОЮ ПЛЕЧОВЕ
СПЛЕТЕННЯ ІНФІЛЬТРУЄТЬСЯ МІСЦЕВИМ АНЕСТЕТИКОМ.
ДОЗВОЛЯЄ ЗНИЗИТИ РИЗИК ПНЕВМОТОРАКСА/
ПОШКОДЖЕННЯ ПІДКЛЮЧИЧНИХ СУДИН.
АКСИЛЯРНИЙ ДОСТУП
(ЗА ГIРШЕЛЄМ
(G.HIRSCHEL,НIМЕЧЧИНА))

ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ЗНЕБОЛЕННЯ НА РІВНІ ЛІКТЬОВОГО

СУГЛОБУ ТА ПЕРЕДПЛІЧЧЯ/КИСТІ.

ПЛЕЧЕ ВIДВОДЯТЬ НА 90°, А ПРИ ЗМОЗI – ЩЕ Й БIЛЬШЕ

(ПРОСЯТЬ ПОКЛАСТИ ДОЛОНЮ ЗА ГОЛОВУ). НАД САМОЮ
ПУЛЬСАЦIЄЮ ARTERIA AXILLARIS (МIЖ MUSCULUS DELTOIDEUS
ET MUSCULUS LATISSIMUS DORSI, НА ДНI ПАХВОВОЇ ЯМКИ)
РОБЛЯТЬ «ЛИМОННУ ШКІРКУ».

ГОЛКУ ПРОСУВАЮТЬ У ПРОКСИМАЛЬНОМУ НАПРЯМКУ ДО

ПРОВАЛУ КРIЗЬ ФАСЦIАЛЬНИЙ ФУТЛЯР. З ВЕРХНЬО-
ЛАТЕРАЛЬНОГО БОКУ ВIД АРТЕРIЇ – ПАРЕСТЕЗIЯ З NERVUS
MEDIANUS (У I – III ПАЛЬЦI) – ВВОДЯТЬ 10 МЛ; ПОТIМ
МЕДIАЛЬНIШЕ ВIД АРТЕРIЇ – ПАРЕСТЕЗIЮ З NERVUS ULNARIS (У
V ПАЛЕЦЬ) – I ВВОДЯТЬ ЩЕ 10 МЛ АНЕСТЕТИКА; ПОТIМ
ОБХОДЯТЬ АРТЕРІЮ З МЕДIАЛЬНОГО БОКУ, ШУКАЮЧИ
ПАРЕСТЕЗIЮ З NERVUS RADIALIS (І-ІІІ ПАЛЬЦІ) I ВВОДЯТЬ ЩЕ 10
МЛ АНЕСТЕТИКА.

ПРОКОЛЮВАТИ АРТЕРІЮ ДЛЯ ПОШУКУ NERVUS RADIALIS НЕ

РЕКОМЕНДДОВАНО, ТАК ЯК ПІДВИЩУЄТЬСЯ РИЗИК
ВНУТРІШНЬОСУДИННОГО ВВЕДЕННЯ АНЕСТЕТИКА ЧИ РІВЕНЬ
ЙОГО АБСОРБЦІЇ.
УЗ-АСИСТОВАНА АНЕСТЕЗІЯ:

ПОЛОЖЕННЯ ЛЕЖАЧИ НА СПИНІ, РУКА ВІДВЕДЕНА ВІД ТУЛУБА НА

90 ГРАДУСІВ, А ЩЕ КРАЩЕ – ДОЛОНЕЮ ПІД ГОЛОВОЮ ПАЦІЄНТА.
ЛІНІЙНИЙ ДАТЧИК РОЗТАШОВУЮТЬ В ПОПЕРЕЧНІЙ ДО РУКИ
ПЛОЩИНІ В ОБЛАСТІ ПАХВОВОЇ ЯМКИ.

Anest_blog

123 Anywhere St., Any City

В ПРОЕКЦІЮ КОЖНОГО НЕРВА, ІНФІЛЬТРУЮЧИ ПО
ПЕРИМЕТРУ ВВОДЯТЬ ПО 10 МЛ АНЕСТЕТИКУ.
КІЛЬКА СПОСТЕРЕЖЕНЬ З ПРАКТИКИ:

1. ТРИВАЛІСТЬ БЛОКУ МОЖЕ СЯГАТИ 12-24 ГОДИН. ДЛЯ

ПРОЛОНГАЦІЇ МОЖЛИВЕ ДОДАВАННЯ ДЕКСАМЕТАЗОНУ 4 МГ ДО
20 МЛ АНЕСТЕТИКА, ЩО ВВОДИТЬСЯ.

2. ПРИ ПРОВЕДЕННІ БЛОКАДИ МІЖ НАДКЛЮЧИЧНИМ І

ІНТЕРСКАЛЕННИМ ДОСТУПОМ ДОБРЕ ПАЛЬПУЄТЬСЯ ТОЧКА
ПРОЕКЦІЇ ПЛЕЧОВОГО СПЛЕТЕННЯ, ЗА
ГРУДИНОКЛЮЧИЧНОСОСКОВИМ М’ЯЗОМ, ЩО ПОЛЕГШУЄ
БЛОКАДУ В ЦЬОМУ МІСЦІ.

3. ПРИ ВІДСУТНОСТІ ЕФЕКТУ ВІД КЛАСИЧНИХ ДОСТУПІВ

МОЖЛИВИМИ ДОСТУПАМИ ДЛЯ «ПЕРЕСТРАХОВКИ» Є
ДИСТАЛЬНІШІ ТОЧКИ ( В МІСЦІ ЛІКТЬОВОГО ЗГИНУ/ КИСТІ).

4. ЗАБОРОНЕНО ПРОВОДИТИ БЛОКИ ІНТЕРСКАЛЕННИМ

ДОСТУПОМ З ОБОХ БОКІВ ОДНОЧАСНО, ЧЕРЕЗ МОЖЛИВУ
ДВОСТОРОННЮ БЛОКАДУ ДІАФРАГМАЛЬНОГО НЕРВА.

5. В КОЖНІЙ ОПЕРАЦІЙНІЙ МАЄ БУТИ ЛІПІДНА СУМІШ ДЛЯ

НІВЕЛЮВАННЯ МОЖЛИВОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ МІСЦЕВИМИ
АНЕСТЕТИКАМИ.
 БЛОКАДИ НИЖНЬОЇ
КІНЦІВКИ
НА ВIДМIНУ ВIД ВЕРХНЬОЇ КIНЦIВКИ, ЯКА В ЦIЛОМУ
IННЕРВУЄТЬСЯ ПЛЕЧОВИМ СПЛЕТЕННЯМ I МОЖЕ БУТИ
ЗАБЛОКОВАНОЮ З ОДНОГО УКОЛУ, НИЖНЮ КIНЦIВКУ
IННЕРВУЮТЬ ДВА – КРИЖОВЕ ТА ПОПЕРЕКОВЕ – СПЛЕТЕННЯ,
ДО ТОГО Ж ПОПЕРЕКОВЕ СПЛЕТЕННЯ РОЗДІЛЯЄТЬСЯ НА
СТЕГНІ НА: NERVUS FEMORALIS (IННЕРВУЄ ПЕРЕДНЬО-
МЕДIАЛЬНУ ПОВЕРХНЮ СТЕГНА Й ГОМІЛКИ, NERVUS FEMORIS
CUTANEUS LATERALIS (IННЕРВУЄ
ЛАТЕРАЛЬНУ ПОВЕРХНЮ СТЕГНА Й КОЛIНА) ТА NERVUS
OBTURATORIUS (IННЕРВУЄ МЕДIАЛЬНУ ПОВЕРХНЮ СТЕГНА Й
КОЛIНА).

ТАКИМ ЧИНОМ, ДЛЯ БIЛЬШОСТI ОПЕРАЦIЙ НАЙЧАСТIШЕ

БЛОКУЮТЬ ЦI ТРИ НЕРВИ СПЕРЕДУ (ТОМУ ЇХ IНКОЛИ ЩЕ
ЗВУТЬ НЕРВАМИ ПЕРЕДНЬОЇ ГРУПИ) ТА ЩЕ Й ГОЛОВНИЙ
НЕРВ КРИЖОВОГО СПЛЕТЕННЯ – NERVUS ISCHIADICUS
(IННЕРВУЄ СТУПНЮ Й ЗАДНЮ ПОВЕРХНЮ СТЕГНА Й
ГОМІЛКИ).
ІННЕРВАЦІЯ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ
 БЛОК СТЕГНОВОГО НЕРВА
(NERVUS FEMORALIS)
МІСЦЕ УКОЛУ: НИЖЧЕ НА 2 СМ ВІД ПУПАРТОВОЇ
ЗВ'ЯЗКИ, БЕЗПОСЕРЕДНЬО БІЛЯ Й ЛАТЕРАЛЬНIШЕ
СТЕГНОВОЇ АРТЕРІЇ (ARTERIA FEMORALIS) НА 1,5 – 2 СМ.

НАПРЯМ ГОЛКИ ВНИЗ I МЕДIАЛЬНО ДО КОЛIНА ДО

ВИНИКНЕННЯ ПАРЕСТЕЗІЇ.

ОБ'ЄМ АНЕСТЕТИКА 10 - 30 МЛ.

M. psoas major
N. cutaneus femoris
lateralis Anest_blog
N.obturatorius
N. femoraliss
УЗ-АСИСТОВАНА АНЕСТЕЗІЯ:

ПОЛОЖЕННЯ ПАЦІЄНТА.

ОБ’ЄМ АНЕСТЕТИКА – 10-30 МЛ НАВКОЛО НЕРВА.

АНАТОМІЧНІ ОРІЄНТИРИ:

Anest_blog
БЛОК ЛАТЕРАЛЬНОГО ШКIРНОГО
НЕРВА СТЕГНА
(NERVUS FEMORIS CUTANEUS
LATERALIS)
БЛОКУЄ ЛАТЕРАЛЬНУ ПОВЕРХНЮ СТЕГНА І КОЛІНА.

МІСЦЕ УКОЛУ: НА 2 СМ КАУДАЛЬНIШЕ ТА МЕДIАЛЬНIШЕ

SPINA ILIACA ANTERIOR SUPERIOR. ПIД ФАСЦIЄЮ ДОСЯГАЮТЬ
ПАРЕСТЕЗІЮ (ДО ЛАТЕРАЛЬНОЇ ПОВЕРХНI СТЕГНА).

ОБ'ЄМ АНЕСТЕТИКА: 5 – 15 МЛ АНЕСТЕТИКА.

УЗ-АСИСТОВАНА АНЕСТЕЗІЯ:

ПОЛОЖЕННЯ ПАЦІЄНТА.

АНАТОМІЧНІ ОРІЄНТИРИ:
БЛОК ЗАТУЛЬНОГО НЕРВА
(NERVUS OBTURATORIUS)
ДЛЯ ОПЕРАЦIЙ НА КОЛIНI ТА НИЖЧЕ БЛОКУЮТЬ КIНЦЕВI
РОЗГАЛУЖЕННЯ ЗАТУЛЬНОГО НЕРВА. ДЛЯ ВИСОКОЇ Ж
БЛОКАДИ, МАБУТЬ, НАЙПРОСТIШИМ I НАЙМЕНШ
ТРАВМАТИЧНИМ Є ПРЯМИЙ ПЕРЕДНІЙ ПІДХІД ЗА
М.М.ГIЛЬОВОЮ (УКРАЇНА). БЛОК МЕДІАЛЬНОЇ ПОВЕРХНІ
СТЕГНА ТА КОЛІНА.

МІСЦЕ УКОЛУ: НА 1,5 – 2 СМ КАУДАЛЬНIШЕ МЕЖI СЕРЕДНЬОЇ

ТА МЕДIАЛЬНОЇ ТРЕТИН ПУПАРТОВОЇ ЗВ'ЯЗКИ.

ГОЛКУ ВВОДЯТЬ ПЕРПЕНДИКУЛЯРНО ФРОНТАЛЬНIЙ

ПЛОЩИНI, ДО НИЖНЬОГО КРАЮ OS PUBIS. ПIСЛЯ ПАРЕСТЕЗІЇ
(У МЕДIАЛЬНУ ПОВЕРХНЮ СТЕГНА ЧИ В КУЛЬШОВИЙ
СУГЛОБ), НА РIВНI (ГЛИБИНI) ЗАДНЬОЇ ПОВЕРХНI OS PUBIS,
ВВОДЯТЬ 15 МЛ РОЗЧИНУ АНЕСТЕТИКА. ПОТIМ ГОЛКУ
ПIДТЯГУЮТЬ ДО ПЕРЕДНЬОЇ ПОВЕРХНI OS
PUBIS, I ТУТ ВВОДЯТЬ ЩЕ 10 МЛ РОЗЧИНУ.
УЗ-АСИСТОВАНА АНЕСТЕЗІЯ:

ПОЛОЖЕННЯ ПАЦІЄНТА.

АНАТОМІЧНІ ОРІЄНТИРИ:

Anest_blog
ІНФІЛЬТРУЮТЬ ПЕРИНЕВРАЛЬНІ ТКАНИНИ МІСЦЕВИМ АНЕСТЕТИКОМ
ОБ’ЄМОМ 10-30 МЛ.
БЛОКАДА СІДНИЧНОГО НЕРВА З
ГЛЮТЕАЛЬНОГО ДОСТУПУ
ПОЛОЖЕННЯ ТІЛА: НА БОКУ, НА СТОРОНІ, ПРОТИЛЕЖНІЙ
БЛОКАДІ. НИЖЧЕРОЗТАШОВАНА НИЖНЯ КІНЦІВКА МАЄ БУТИ
ВИПРЯМЛЕНОЮ, А ТА, ЩО БЛОКУЄТЬСЯ – ЗІГНУТА В
ТАЗОСТЕГНОВОМУ ТА КОЛІННОМУ СУГЛОБАХ. ЛІНІЯ МІЖ
ВЕЛИКИМ ВЕРТЛЮГОМ ТА ЗАДНЬОЮ ВЕРХНЬОЮ ОСТЮ
ДІЛИТЬСЯ ПОПОЛАМ І ВІД ЦІЄЇ ТОЧКИ ПЕРПЕНДИКУЛЯРНО І
ДОЗАДУ ПРОВОДИТЬСЯ ЛІНІЯ 5 СМ, КІНЕЦЬ ЯКОЇ – ТОЧКА ВКОЛУ
ГОЛКИ.

ОБ’ЄМ АНЕСТЕТИКА – 20-40 МЛ.

УЗ-АСИСТОВАНА АНЕСТЕЗІЯ:

ПОЛОЖЕННЯ ПАЦІЄНТА.

Anest_blog

АНАТОМІЧНІ ОРІЄНТИРИ:
ДИСТАЛЬНА БЛОКАДА
СІДНИЧНОГО НЕРВА З ПІДКОЛІННОЇ
ЯМКИ
ДИСТАЛЬНА БЛОКАДА СІДНИЧНОГО НЕРВА З ПІДКОЛІННОЇ ЯМКИ
ПОЛОЖЕННЯ ТІЛА: НА БОКУ. НИЖЧЕРОЗТАШОВАНА КІНЦІВКА
ЗІГНУТА В ТАЗОСТЕГНОВОМУ ТА КОЛІННОМУ СУГЛОБАХ, ТА ЩО
БЛОКУЄТЬСЯ – РОЗПРЯМЛЕНА.

НА РІВНІ ПІДКОЛІННОЇ СКЛАДКИ ВЕЛИКИЙ ТА СЕРЕДНІЙ ПАЛЬЦІ

РОЗТАШОВУЮТЬ НА ОБИДВА ВИРОСТКИ СТЕГНА. ЗА УЧАСТЮ
ВКАЗІВНОГО ПАЛЬЦЯ БУДУЮТЬ УЯВНИЙ РІВНОСТОРОННІЙ
ТРИКУТНИК З ВЕРШИНОЮ КРАНІАЛЬНО. НА 1-2 СМ НАЗОВНІ ВІД
ВЕРШИНИ ВІДМІЧАЮТЬ ТОЧКУ ВКОЛУ ГОЛКИ. ГОЛКА
ВВОДИТЬСЯ ПІД КУТОМ 30-45 ГРАДУСІВ В КРАНІАЛЬНОМУ І ДЕЩО
МЕДІАЛЬНОМУ НАПРЯМІ.

ДОСЯГАЮЧИ ПАРЕСТЕЗІЇ ВВОДЯТЬ 20-40 МЛ АНЕСТЕТИКА.

Anest_blog
УЗ-АСИСТОВАНА АНЕСТЕЗІЯ:

ПОЛОЖЕННЯ ПАЦІЄНТА.

АНАТОМІЧНІ ОРІЄНТИРИ:

Anest_blog

ОБ’ЄМ АНЕСТЕТИКА: 20-40 МЛ.

NB! ПРИ ПРОВЕДЕННІ КІЛЬКОХ БЛОКАД НЕ СЛІД ПЕРЕВИЩУВАТИ

МАКСИМАЛЬНО ДОПУСТИМУ ДОЗУ (ДЛЯ БУПІВАКАЇНУ – 150 МГ
АБО 3МЛ/КГ МАСИ ТІЛА)!
ШАНОВНІ КОЛЕГИ, НАША КОМАНДА ДЯКУЄ ВСІМ, ХТО
ПІДТРИМУЄ НАШ ПРОЕКТ.

НЕХАЙ МЕТОДИЧКА ДОПОМОЖЕ ВАМ У ПРАЦІ.

БАЖАЄМО ТВОРЧОЇ НАСНАГИ, ПІДКОРЮВАННЯ
ПРОФЕСІЙНИХ ВЕРШИН ТА МИРНОГО НЕБА НАД
ГОЛОВОЮ!

ЗАЛИШАЙТЕСЬ НА ЗВ'ЯЗКУ, ПОПЕРЕДУ ВАС ЧЕКАЄ

БЕЗЛІЧ ЦІКАВИНОК ТА ЛАЙФХАКІВ.

Раніше всі донати йшли

тільки на нас.
OFFICE ADDRESS

А тепер на ЗСУ.
Слава Україні!

ВСІ ЗОБРАЖЕННЯ ВЗЯТІ В МЕРЕЖІ INTERNET У ВІЛЬНОМУ ДОСТУПІ ТА

НАЛЕЖАТЬ ІХ АВТОРАМ.

КОПІЮВАННЯ ТА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ МАТЕРІАЛІВ ЗАБОРОНЕНО.