Тема 10. Середньовічні міста Західної Європи – 2 год.

План
1. Основні джерела з історії середньовічних міст.
2. Соціально-економічні передумови виникнення середньовічних міст.
3. Відносини міст із сеньйорами.
4. Причини, мета, перебіг і наслідки комунального руху.
5. Ставлення королівської влади до комунального руху.
6. Основні типи міського самоуправління.
7. Соціально-економічний розвиток міст.

Основні поняття: Бург, Бургомістр. Бюргер. Комуна. Комунальний рух. Комутація

ренти. Консул. Магдебурзьке право. Магістрат. Майновий ценз. Міський плебс. Міське
право. Патриціат. Призове право. Ратуша. Товарне господарство. Хартія. Ценз
осілості.

1. Основні джерела з історії середньовічних міст.

Питання про походження й сутність середньовічного міста – одне з найбільш дискусійних в

історичній літературі.
Майже всі опубліковані джерела – законодавчі. Це міські хартії вольностей, тобто грамоти, у
яких зафіксовані певні досягнення городян у ході комунального руху. Записані найчастіше від
імені феодала і ніби з його милості, вони в дійсності відбивали соціально-економічні й політичні
вимоги городян, спрямовані проти найбільш тяжких і жорстоких форм сеньйоріальної
експлуатації. Особливий інтерес представляють хартії німецьких міст, насамперед –
Страсбурга. Найдавніше, або Перше, міське право Страсбурга за традицією датують 1189 р.,
однак деякі історики вважають, що воно з’явилося раніше, в 60 – 70-і рр. XІІ ст. Повний текст
містить 118 статей (Друге міське право Страсбурга записане в 1214 р. і помітно відрізняється
від Першого). Аналіз кожної з названих хартій і зіставлення грамот зі змінами й доповненнями
дозволяють визначити реальне співвідношення сил у боротьбі городян із сеньйорами протягом
багатьох десятиліть, тобто які привілеї залишалися за сеньйором і яких прав домагалися
городяни. Опубліковані джерела дозволяють виявити загальні риси, властиві хартіям
англійських, французьких, німецьких міст, і розходження між ними. Ця обставина має потребу в
поясненні.
Особливий інтерес представляють наративні джерела, насамперед, автобіографія знаменитого
французького хроніста XІІ ст. Гвіберта Ножанського (1053 – 1124). У наведеному фрагменті
дуже яскраво викладена історія утворення комуни у французькому місті Лані на початку XІІ ст. і
боротьба городян із сеньйором, єпископом Годрі. Варто пояснити, як цей представник
духівництва (він був абатом монастиря в Ножані) оцінює дії городян, і, разом з тим, якими
зображені в його описі сеньйоріальна влада й фігура самого єпископа. При уважному читанні й
аналізі цього джерела можна знайти відповіді на багато питань: про причини комунального
руху, його мету, форми боротьби городян проти сеньйора, позиції короля. Своєрідним
доповненням до уривка з автобіографії Гвіберта Ножанського служить грамота короля Людовіка
VІ Товстого (1108 – 1137), що затвердила комунальну хартію 1129 р., підписану спадкоємцем
єпископа Годрі, щоб уникнути нового повстання ланських городян. Варто звернути увагу на те,
чи вживається слово «комуна» у королівській грамоті, чи воно замінено іншим позначенням.
Обширний матеріал хартій дозволяє докладно проаналізувати результати комунального руху – і
в кожному окремо взятому місті, і в цілому в містах Західної Європи XІІ – XІІІ ст. Варто
з’ясувати, чи однаковим був ступінь звільнення городян від сеньйоріальної влади в різних
містах, і якщо – ні, то чого в першу чергу прагнули домогтися городяни в ході боротьби проти
сеньйорів. Комунальний лад досяг свого повного розвитку в містах Далмації. Найбільший
інтерес серед них представляє Дубровник – єдине з далматинських міст, у якому комунальні
форми управління еволюціонували в республіканські. Викладені в практикумі розділи зі Статуту
Дубровника 1272 р. і «Опису Дубровника» – твору Філіпа де Діверсіса, італійського гуманіста,
запрошеного дубровницьким Сенатом у Дубровник в 30–і рр. XV ст. як учителя й ректора
світської школи для дітей і юнацтва, дозволяють загалом скласти уявлення про політико–
адміністративну структуру, більш докладно ознайомитися із судочинством, видами суду в
Дубровнику в другій половині XІІІ – першій половині XV ст. Статут Дубровника 1272 р. дається у
двох варіантах: В и С. Варіант В відбиває становище влади в місті в період панування Венеції
над Дубровником (1205 – 1358 р.) У варіанті С фіксуються зміни, уточнення в системі
управління Дубровника після звільнення його з–під влади Венеції. Це надає можливість виявити
основні тенденції розвитку головних міських органів управління Дубровника зазначеного часу.
І однозначно, що про історію середньовічних міст може сказати нам і археологія.

2. Соціально-економічні передумови виникнення середньовічних міст.

Коли постало питання про походження європейських міст, то за поясненням цього

процесу одразу звернулися до римських умов. Проте в теперішніх час майже ніхто не
дивиться на римський муніципальний строй як на джерело середньовічного, але
всерівно є пов'язане між собою відношення цього і іншого.

В областях підпорядкування котрої малось на увазі, кожен великий крок знаменувався

постройкою укріплення. Ці укріплення получали римську муніципальну організацію. В
галії для створення колонії вибиралося найбільш значуще із племінних поселень.

В англії римський вплив також залишив великі сліди. Від римлян залишилося багато
міст: Лондон, Йорк, Лінкольн, Бат. Також про римське оходження свідчасть англійські
міста котрі закінчуються на “честер”.

В каролінгську епоху термінологія міст починає плутатись. Разом з civitas i urbs часто
зустрічається castrum, castellum, burgus, burg - огорожа, укріплене місто. В німецьких
текстах бургами називаються: Єрусалим, Віфлеєм і взагалі всяке місто. Взялось це
тому що сенс міста почали бачити напевно лише у його укріпленні. Стіни міста могли
надати захист, оскільки не всі завойовники хоітли тратити час на осаду міста, тому
грабували села і йшли далі. Саме тому на німецькій, французькій і англійській території
було розпочато будівництво укріплень. Сільські поміщики при наступі небезпеки
спішили у місто, а так як небезпека часто була хронічною, то почали в місті будувати
собі будинки а то і зовсім переносити повністю свій маєток.

Феодальні негаразди та їх вплив на становлення міст.