ID - 9557 - ЗПСМ Ситуаційні задачі 2023 - Українська - sem - 11

Назва наукового напрямку (модуля): Семестр: 11
ЗПСМ Ситуаційні задачі 2023

Опис:
6 курс
Перелік питань:
1. Хворий 37 років, ліквідатор ЧАЕС, скаржиться на слабкість, наявність поодиноких синців на
шкірі. В крові: ер. 2,5x1012/л, рет. 0,1%, КП 1,0, лейк. 2,2x109/л, тромб. 10x109/л. В кістковому
мозку явища гіпоплазії. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. * Агранулоцитоз
B. Гіпопластична анемія
C. Гострий лейкоз
D. Хронічна променева хвороба
E. B12 -дефіцитна анемія
2. Чоловік 42 років скаржиться на слабкість, серцебиття, носові кровотечі, появу крововиливів у
шкірі. Стан прогресивно погіршується протягом місяця. Об'єктивно: Стан тяжкий, на шкірі
кінцівок і тулуба петехіальні і плямисті крововиливи. Лімфовузли не пальпуються. Ps 116/хв.
Печінка +2см, селезінка не пальпується. В крові виражена панцитопенія. Про яке
захворювання треба думати в першу чергу?
A. * Гострий агранулоцитоз
B. Гіпопластична анемія
D. Хвороба Верльгофа
E. Геморагічний васкуліт
3. Чоловік 62 років скаржиться на слабкість, жар у язиці, заніміння нижніх кінцівок. Об'єктивно:
шкіра бліда з субіктеричним відтінком, язик яскраво-червоний, смакові сосочки згладжені.
Печінка +3см. Гастроскопія: атрофія слизової оболонки. В крові: ер.-1,2х1012/л, Hb 56 г/л, КП
1,4, макроцитоз, лейк. 2,8х109/л, е.2%, п/я. 4%, с/я. 50%, л.42%, м.5%, рет. 0,1%, тромб.
120х109/л, ШЗЕ 26 мм/год, білірубін 29 ммоль/л, непрямий 26 ммоль/л. Який найбільш
імовірний діагноз?
A. * Гемолітична анемія
B. В12-дефіцитна анемія
C. Залізодефіцитна анемія
D. Гіпопластична анемія
E. Фолієво-дефіцитна анемія
4. Чоловік 37 років скаржиться на періодичні напади болю у правому підребер'ї, які з'явились 2
роки тому, слабкість. З 16 років періодично відмічав іктеричність шкіряних покровів.
Об'єктивно: шкірні покрови та слизові іктеричні, язик обкладений, лімфатичні вузли не
збільшені, живіт болісний та напружений у правому підребер'ї. Гепатоспленомегалія. У крові:
ер.2,4х1012/л, Hb 84 г/л, КП 1,0, рет.22%, осмотична резистентність еритроцитів знижена,
мікросфероцитоз, ШЗЕ - 22 мм/год. Білірубін непрямий - 56 мкмоль/л. Який найбільш
A. * Аутоімунна гемолітична анемія
B. Спадковий мікросфероцитоз
C. Хронічний гепатит
D. Доброякісна гіпербілірубінемія
E. Хвороба Маркіафави-Мікелі
5. У хворого на хронічний лімфолейкоз збільшилася загальна слабкість, з’явилась жовтяниця. В
ан. крові: Ер-2,1х1012/л; Нв - 65г/л; К.П.- 1,0; ретикулоц. 51‰. Білірубін загальн.- 80,3 ммоль/л,
некон”югований- 65,3ммоль/л. У сечі підвищений рівень уробіліну. Прямий тест Кумбса
позитивний. Який ведучий патогенетичний фактор спричинив зниження гемоглобіну?
A. * Аутоімунний гемоліз
B. Аплазія кровотворення
C. Розвиток мієлофіброзу
D. Дефіцит фолієвої кислоти
E. Порушення порфіринового обміну
6. У хворого після прийому бісептолу з'явилась олігурія, жовтяниця з вираженою блідістю шкіри
та слизових оболонок, збільшилась селезінка,. ЗАК: Ер.-2,2х1012/л, Нв-60 г/л, К.п. 0,62, Le-
14х109/л, ретикулоцити 24‰. Непрямий білірубін в сироватці крові 35 мкмоль/л. Сеча та кал
темного кольору, підвищений рівень стеркобіліну. Який діагноз є найбільш ймовірним у
даного хворого?
B. Токсичний гепатит
D. Апластична анемія
E. Вірусний гепатит
7. Хв. П., 42 р. Скарги на біль в попереку, потемніння сечі, загальну слабкість, запаморочення,
що виникли після лікування застуди аспірином та ампіциліном. Об-но: блідий, склери
субіктеричні. ЧСС - 98 уд/хв. Печінка +2 см, селезінка +3 см, пальпаторно чутливі. ЗАК: ер. -
2,2х1012/л, Нв - 60 г/л, КП - 0,5, Le - 9,4х109/л, б - 0,5 %, е - 3 %, п - 6 %, л - 25 %, м - 7 %, ШЗЕ
- 38 мм/год, ретикулоцити - 24 %. Біохімічний аналіз крові: заг. білірубін - 38. Яке ускладнення
виникло у хворого?
A. * Набута гемолітична анемія
B. Токсичний гепатит
C. Сечокам’яна хвороба
D. Лімфогрануломатоз
E. Пароксизмальна нічна гемоглобінурія
8. Хвора 25 років скаржиться на слабкість, запаморочення, геморагічні висипи на шкірі. Хворіє
місяць. Аналіз крові:Ер.1,0х1012/л, Нв 30г/л, КП 0,9, Л - 1,2х109/л, Тр - 42х10 9/л. Який метод
дослідження буде найбільш доцільним для встоновлення діагнозу?
A. * Стернальна пункція
B. Біопсія селезінки
C. Біопсія печінки
D. Коагулограмма
E. УЗД ШКТ
9. Хворому С., 45 років, з групою крові А(В)Rh(-) з приводу постгеморрагічної анемії перелили
200 крові А(В)Rh(+). Під час гемотрансфузії з’явилися: озноб, біль в попереку, за грудиною,
нудота. Об’єктивно: шкіра бліда, холодна, волога, дихання шумне з затрудненим видихом.
Пульс – 110 уд/хв., АТ-80/60 мм.рт.ст. Виділилася сеча чорного кольору. Яке ускладнення
виникло у хворого?
A. * Гемолітичний шок
B. Гіпотонічний криз
C. Анафілактичний шок
D. Кардіогенний шок
E. Гостра ниркова недостатність
10. Чоловік, 23 роки, житель Кавказу, через 2 дні після прийому сульфаніламідів відчув різку
слабість, високу температура, з’явились нудота, блювання, болі в животі, виділення темної
чорної сечі. Об?єктивно: жовтушність шкіри і слизових, збільшення селезінки. Заг. ан. крові:
Нв 50 г/л, ретикулоцити 25%, еритроцити з тільцями Гейнца-Ерліха, дефіцит глюкозо-6-
фосфатдегідрогенази в еритроцитах. Ваш діагноз?
A. * Спадкова гемолітична анемія, пов’язана з дефіцитом Г-6-ФДГ
B. Спадковий мікросфероцитоз
C. Таласемія
D. Серпоподібноклітинна анемія
E. Сидероахреатична анемія
11. Хвора 28 років, в минулому відмічала слабкість, періодичне виникнення легкої жовтушності
шкіри. Після сильного переохолодження виник озноб, біль у м’язах, а також у верхній
половині живота. Через день помірна жовтяниця, темний кал і сеча. При дослідженні
визначається помірне збільшення печінки і селезінки, жовтушність шкіри і слизових оболонок.
Аналіз крові: гемоглобін - 80 г/л, еритроцитів 2,8х1012/л, кольоровий показник 0,8, тромбоцитів
230х109/л, лейкоцитів 9,5х109/л (формула без змін). ШОЕ - 20 мм/год, білірубін - 77,0
мкмоль/л, прямий - 8,6 мкмоль/л. Яке захворювання найбільш ймовірне:
B. Загострення хронічного холециститу
C. Гостре інфекційне захворювання
D. Залізодефіцитна анемія
E. Хронічний гепатит
12. Хворий 32 роки, льотчик, госпіталізований на 10 день хвороби. При поступленні стан тяжкий.
Температура тіла - 39,7 С. заторможений, на питання відповідає погано. Турбує головний біль,
нудота. Менінгіальні знаки відсутні. Помірно жовтушна шкіра. Пульс - 120/хв. печінка та
селезінка помірно збільшені, щільної консистенції. В крові: Нв - 75 г/л, ер - 2,2х1012/л,КП-0,8
Лейк - 11,2х109/л, ШОЕ - 39 мм/год. Який тип анемії має місце:
A. * Гемолітична анемія, що обумовлена гемолізом інвазованих еритроцитів
B. Спадкова Гемолітична анемія , що обумовлена зміною активності ферментів
C. Фолієводифіцитна анемія
D. Постгеморрагічна анемія
E. Апластична анемія
13. Хворий скаржиться на слабість, відсутність апетиту, болі і печіння в язику, оніміння
дистальних відділів кінцівок, пронос. Об'єктивно: шкіра бліда з лимонно-жовтим відтінком,
обличчя одутле з темною пігментацією у вигляді "метелика", на язику яскраво-червоні
ділянки. Печінка на З см нижче краю реберної дуги, м'яка. В аналізі крові: Ер - 3,2х10 12/л, КП -
1,2; Л - 3,8x109/л, Тр - 180,0х109/л; є - 0 %; п/я - 1 %; с/я - 58 %; л - 38 %; м - 3 %; макроцитоз.
ШОЕ - 28 мм/год. Якому діагнозу відповідає дана клінічна картина?
A. Залізодефіцитна анемія
B. * В12-дефіцитна анемія
C. Апластична анемія
D. Гострий еритромієлоз
E. Хронічна наднирникова недостатність
14. 40-річна жінка, яка страждає на менорагії, скаржиться на мерехтіння "мушок" перед очима,
запаморочення, ламкість нігтів, випадіння волосся. При обстеженні: блідість шкіри та
слизових оболонок. Пульс - 100/хв.; тони серця нормальної звучності, систолічний шум над
усіма аускультативними точками. НЬ - 90 г/л, Ер - 3,3х109/л, КП - 0,7, Л - 9,8х1012/л, гіпохромія
еритроцитів, анізоцитоз, мікроцитоз, сироваткове залізо - 4,2 мкмоль/л. Яка причина
виникнення систолічного шуму?
A. Порушення синхронності роботи клапанного апарату
B. Ураження міокарда гіпоксичного характеру
C. * Прискорення внутрішньосерцевого кровотоку в умовах зниження в'язкості крові
D. Прискорення внутрішньосерцевого кровотоку в умовах збільшення в'язкості крові
E. Збільшення хвилинного об'єму крові
15. Хвора 23 років, скаржиться на виражену слабкість, сонливість, потемніння в очах,

запаморочення, порушення смаку. В анамнезі значні менорагії. Об'єктивно: виражена
слабкість, блідість шкірних покривів, тріщини у кутах рота, ламкі нігті, систолічний шум над
верхівкою серця. В аналізі крові: Ер-2,1х1012/л, НЬ-70г/л, КП-0,7. Тр - 140,0х109/л, Л -
6,2х109/л. Який діагноз є найбільш вірогідним?
A. * Хронічна постгеморагічна анемія
B. Гострий лейкоз
C. Гостра постгеморагічна анемія
D. В12-дефіцитна анемія
E. Хвороба Верльгофа
16. У чоловіка 65 років діагностована В12-дефіцитна анемія, призначено лікування. Через 1
тиждень проведено контрольне обстеження периферичної крові. Який показник в аналізі крові
буде раннім критерієм для оцінки ефективності проведеної терапії?
A. Збільшення кількості ретикулоцитів
B. Підвищення рівня гемоглобіну
C. Зниження колірного показника крові
D. * Нормобластичне кровотворення
E. Збільшення кількості лейкоцитів
17. Чоловік 62 років скаржиться на слабкість, печію в язиці, оніміння нижніх кінцівок.
Об'єктивно: шкіра бліда з субіктеричним відтінком, язик яскраво-червоний, смакові сосочки
згладжені. Печінка+3 см. При гастроскопії - атрофія слизової оболонки. В аналізі крові: Ер -
1,2х1012/л, НЬ -56 г/л, КП - 1,4, Л - 2,8x109/л, е - 2 %, п/я - 4 %, с/я - 50 %, л - 42 %, м - 5 %,
ретикулоцити-0,5%,Тр-120,0х109/л, макроцитоз. ШОЕ - 26 мм/год., білірубін - 29 мкмоль/л,
непрямий -26 мкмоль/л. Який найбільш вірогідний діагноз у хворого?
A. Гемолітична анемія
B. Залізодефіцитна анемія
C. Гіпопластична анемія
D. * В12-дефіцитна анемія
E. Фолієводефіцитна анемія
18. Хвора 28 років, звернулася до дільничного терапевта зі скаргами на слабкість, запаморочення,
носові кровотечі, крововиливи на тулубі. Хворіє 4 місяці. Об'єктивно: стан середньої тяжкості.
В ділянці живота та спини крововиливи розміром 1-2 см різного кольору, неболючі.
Периферичні лімфовузли не збільшені, з боку серця та легень патології не виявлено. Гепато-та
спленомегалії немає. В аналізі крові: НЬ - 80г/л, Ер - 2,4х1012/л, КП -0,8, рет. - 3 %, залізо
сироватки -14,01 мкмоль/л, Л - 4,2х109/л, е - 2, баз - 0, п/я - 7 %, с/я - 40 %, м - 6 %, л - 45%, Тр
- 47,1х109/л, ШОЕ -27 мм/год. Ваш попередній діагноз?
A. * Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура
B. Гемолітична анемія
C. Хронічна залізодефіцитна анемія
D. Хронічний лімфолейкоз
E. Апластична анемія
19. 38-річна жінка, яка страждає на менорагії, скаржиться на мерехтіння "мушок" перед очима,
запаморочення, сухість шкіри, ламкість нігтів, випадіння волосся. При обстежені: блідість
шкіри та слизових оболонок. Пульс - 100/хв., ритмічний. Печінка та селезінка не збільшені. НЬ
- 90 г/л, Ер - 3,3x1012/л, КП - 0,7, ретикулоцити - 0,8 %, Л - 4,8x109/л, є - 2 %, п/я -З %, с/я - 62
%, л - 25 %, м - 10 %, гіпохромія еритроцитів, мікроцитоз, сироваткове залізо - 4,2 мкмоль/л.
Який діагноз є найбільш імовірним?
A. Гіпопластична анемія
B. Сидероахрестична анемія
C. В 12-дефіцитна анемія
D. Таласемія
E. * Залізодефіцитна анемія
20. Жінка 63 років, скаржиться на загальну слабкість, відчуття тягара, тиснення, переповнення в
епігастрії, нудоту, відрижку після їжі. Хворіє близько 15 років. Об'єктивно: температура тіла -
36,4 °С, ЧД - 20/хв., пульс - 88/хв., AT - 115/75 мм рт. ст. Шкіра та слизові оболонки бліді. В
аналізі крові: Ер - 2,0х1012/л, НЬ -100 г/л. Виявлені антитіла до обкладових клітин шлунка. Яка
найбільш імовірна причина розвитку анемічного синдрому у даної хворої?
A. * Продукція антитіл до гастромукопротеїну
B. Порушення синтезу гемоглобіну
C. Порушення синтезу еритропоетину
D. Порушення всмоктування заліза
E. Підвищені витрати заліза
21. Жінка 39 років, протягом 4-х місяців відмічає слабкість, запаморочення, задишку, м'язову
слабкість, бажання їсти крейду. В анамнезі: фіброміома матки, маткові кровотечі. В аналізі
крові: НЬ - 80г/л, Ер - 2,2х1012/л, КП - 0,7, ШОЕ - 28 мм/год., анізоцитоз, пойкілоцитоз,
сироваткове залізо - 5,3 мкмоль/л. Який найбільш імовірний діагноз?
A. * Залізодефіцитна анемія
B. Гемолітична анемія
C. В 12-дефіцитна анемія
D. Гіпопластична анемія
E. Таласемія
22. Жінка 37 років, скаржиться на загальну слабість, дратівливість, утруднене ковтання їжі,
бажання їсти крейду. Об'єктивно: задовільного харчування, t - 36,5 °С, ЧД - 20/хв., пульс -
96/хв., AT - 110/70 мм рт. ст. Шкірні покриви і видимі слизові бліді. В аналізі крові: НЬ - 70 г/л,
Ер -3,4х1012/л, КП - 0,7, ретикулоцити -0,8 %, Л - 4,7x109/л, є - 2 %, п/я - 3 %, с/я - 64 %, л - 26
%, м - 5 %, ШОЕ -15 мм/год. Сироваткове залізо -4,3 мкмоль/л, загальний білок -70 г/л.
Дефіцит якого елемента обумовив виникнення захворювання?
A. Білка
B. Вітаміну В6
C. Вітаміну В)2
D. * Заліза (Fe++)
E. Фолієвої кислоти
23. Хворий 18 років, поступив з кровотечею з різаної рани на долоні, яка триває протягом 2 діб.
Шкірні покриви бліді. Колінний та гомілковий суглоби деформовані, рухи в них обмежені.
Лабораторно: кількість тромбоцитів - 420,0x109/л, тривалість кровотечі за Дюке - 3 хв., час
згортання крові за Лі - Уайтом - 20 хв., протром-біновий індекс - 100 %, фібриноген -4 г/л.
Профілактику якого ускладнення потрібно проводити хворому?
A. Патологічних переломів
B. * Постгеморагічної анемії
C. Тромбозів
D. Апластичної анемії
E. Інфікування гематоми
24. Хворий 28 р., скаржиться на слабість, головокружіння, шум в вухах, зниження апетиту. При
огляді виявлена блідість шкіри. Волосся тонке, випадає, нігті сплющені, ламкі. Запах з рота,
альвеолярна піорея. Для якого захворювання характерна остання ознака?
A. Перніціозна анемія
B. * Залізодефіцитна анемія
C. Гемолітична анемія
D. Гострий лейкоз
E. Еритремія
25. Хворий Н., 40 р., 5 років тому переніс резекцію шлунка з приводу виразкової хвороби.
Останнім часом з’явилась виражена загальна слабкість, задишка. Аналіз крові: ер. 3,1 х 1012/л,
Нв 60 г/л, КП 0,6, лейк. 4,5 х 109/л, п 2%, е 3%, с 5%, лімф. 32%, мон. 8%, ШОЕ 5 мм/год,
сироваткове залізо 6 мкмоль/л. Який патологічний стан розвинувся у хворого?
A. * хронічна залізодефіцитна анемія
B. гемолітична анемія
C. апластична анемія
D. гостра постгеморагічна анемія
E. фолієво-дефіцитна анемія
Останнім часом з’явилась виражена загальна слабкість, задишка. Діагностовано
залізодефіцитну анемію. Який шлях введення препаратів заліза найбільш прийнятний у цьому
випадку?
A. per os
B. per rectum
C. * парентеральний
D. інгаляційний
E. через шкіру
27. Хворий Д., 35 років, скаржиться на слабкість. При огляді хворий блідий, дещо зниженого
харчування, лімфатичні вузли не збільшені. Легені і серце без особливостей. Язик покритий
білою осугою, сосочки добре виражені. Аналіз крові: ер. 2х1012/л, Нв 80 г/л, к.п. 1,2, л. ШОЕ
26 мм/год. Який вид анемії у хворого?
A. * гіперхромна
B. нормохромна
C. гіпохромна
D. жодна з назвиних
E. усі з назнаваних
Останнім часом з’явилась виражена загальна слабкість, задишка. Аналіз крові: ер. 3,1 х 1012/л,
Нв 60 г/л, КП 0,6, лейк. 4,5 х 109/л, п 2%, е 3%, с 5%, лімф. 32%, мон. 8%, ШОЕ 5 мм/год. Який
метод обстеження допоможе в уточненні діагнозу?
A. рівень білірубіну
B. рівень глюкози
C. * рівень сироваткового заліза
D. рівень креатиніну
E. рівень амілази
29. Чоловік, 49 років, скаржиться на слабкість, біль в ділянці серця та в епігастрії, задишку,
серцебиття, пекучі відчуття в язиці при прийомі гострої та кислої їжі. Хворіє близько року з
погіршенням весною і осінню. Об’єктивно: шкірні покриви бліді, язик червоний, гладкий,
вологий, «лакований», на кінчику язика поодинокі виразки. Печінка біля краю реберної дуги.
Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Хронічний панкреатит
B. * В12 дефіцитна анемія.
C. Гемолітична анемія
D. Хронічний гастрит
E. Хронічна постгеморагічна анемія
30. Жінка 24 р., скаржиться на загальну слабкість, задишку, ламкість волосся і нігтів. Місячні з 10
років, по 7 днів, в перші 4-5 днів обільні. Пологів та абортів не було. При огляді: голубий
відтінок склер, блідість шкірних покривів. Які зміни очікуються в ан. крові?
A. * Зменшення сироваткового заліза
B. Збільшення сироваткового заліза
C. Високий колірний показник
D. Збільшення вільного білірубіну
E. Зменшення кількості тромбоцитів
31. Після проведення суб`єктивного та об`єктивного обстеження сімейним лікарем запідозрено
жовчнокам’яну хворобу. Що з переліченого є найхарактернішим симптомом цієї хвороби ?
A. * Напад печінкової кольки
B. Нудота
C. Схуднення
D. Здуття живота
E. Блювання
32. Хворий З., 35 р., госпіталізований з загостренням пептичної виразки дванадцятипалої кишки.,
лікар при перкусії ділянки печінки виявив тимпаніт. Про що це свідчить?
A. Правобічний пневмоторакс
B. Емфізему легень
C. Зворотнє розташування органів
D. * Перфорація виразки дванадцятипалої кишки
E. Метеоризм
33. У хворого М, скарги на виражені болі в животі. При проведенні поверхневої пальпації
живота лікар виявив м’язевий дефанс. При яких патологічних станах спостерігається ця
ознака?
A. при запаленні органів черевної порожнини,
B. * при запаленні очеревини,
C. при метеоризмі,
D. при пілоростенозі,
E. при блювоті.
34. Хворий Р., госпіталізований в гастроентерологічне відділення з підозрою на захворювання
сигмовидної кишки. Який метод дослідження доцільно призначити хворому?
A. оглядову рентгеноскопію
B. УЗД
C. * ректороманоскопію
D. компютерну томографію
E. колоноскопію
35. У лікарню швидкою допомогою доправлено хворого Л., 46 років з виразковою хворобою
шлунка (страждає протягом 10 років). Запідозрено наявність ускладнення. Назвіть ознаку, яка
не свідчить про кровотечу з виразки шлунка:
A. * Почащений сечопуск
B. Раптове відчуття слабкості
C. Запаморочення
D. Блювання “кавовою гущею”
E. Чорні дьогтеподібні випорожнення
36. Після проведення суб`єктивного та об`єктивного обстеження у хворого запідозрено
жовчнокам’яну хворобу. Що з переліченого є найхарактернішим симптомом цієї хвороби ?
A. * Напад печінкової кольки
B. Нудота
C. Підвищення температури
D. Здуття живота
E. Блювання
37. Хвора на хронічний панкреатит звернулася до дільничного лікаря в зв’язку з погіршенням
самопочуття. Після огляду їй призначено лабораторне обстеження. Який лабораторний тест у
даному випадку найінформативніший?
A. Загальний аналіз крові
B. * Дослідження рівня амілази, ліпази, трипсину та їх інгібіторів у крові
C. Дослідження білків крові
D. Копрологічне дослідження
E. Дуоденальне дослідження за допомогою двоканального зонда
38. При пальпації сигмовидної кишки відмічено збільшення її розмірів та щільності, бугристість.
Які методи обстеження допоможуть виставити діагноз?
A. оглядова рентгенограма кишківника;
B. колоноскопія;
C. ірігоскопія;
D. * ректороманоскопія
E. копрограма.
39. Хворий 50 рокiв поступив у хiрургiчне вiддiлення з пiдозрою на кишкову непрохiднiсть. З
якого методу необхiдно почати обстеження хворого для уточнення дiагнозу?
A. * оглядова рентгенографiя черевної порожнини
B. ультразвукове обстеження черевної порожнини;
C. рН метрія;
D. ірiгоскопiя;
E. комп’ютерна томографiя черевної порожнини.
40. При ендоскопії у хворого Р, 47 років, виявлено кровоточиву виразку. Якими при цьому будуть
показники загального аналізу крові?
A. * зменшення кількості еритроцитів і гемоглобіну
B. збільшення кількості лейкоцитів;
C. збільшення ШОЄ;
D. збільшення кількості еритроцитів і гемоглобіну;
E. зменшення кількості лейкоцитів.
41. У хворої Н., яка хворіє на гіпертонічну хворобу, раптово появився сильний головний біль, який
супроводжувався багаторазовим блюванням, після якого полегшення не наступало. Як
оцінити такий стан?
A. загострення хронічного гастриту
B. * розлади мозкового кровообігу
C. рак шлунка
D. медикаментозне отруєння
E. езофагіт
42. При розпитуванні пацієнта на амбулаторному прийомі було виявлено, що поряд із загальною
слабкістю, головокружінням у нього спостерігається чорний стілець. Яку патологію можна
запідозрити у пацієнта?
A. * шлункову кровотечу
B. кишкову кровотечу
C. тріщину прямої кишки
D. геморой
E. дизентерію
43. Хворий на виразкову хворобу шлунка на прийомі в сімейного лікаря відмічає зменшення болю
в животі, появу загальної слабкості, блювання «кавовою гущею». Для якого стану характерне
таке блювання?
A. Зловживанні кавою
B. Шлункової кровотечі на фоні ахілії
C. * Шлункової кровотечі на фоні гіперхлоргідрії
D. Стенозу воротаря
E. Кишкової непрохідності
44. У пацієнтки Д. 32 роки, спостерігається блювання через 2-3 години після прийому їжі. У
блювотних масах виявлено залишки їжї 1-2 добової давності, кількість блювотних мас більша
ніж кількість вжитої їжі. Для якого захворювання це характерно?
A. * стенозу воротаря
B. виразкової хвороби шлунка
C. для всіх перерахованих
D. виразкової хвороби 12-палої кишки
E. хронічного гастриту
45. При обстеженні хворого відмічається різка болючість при поверхневій пальпації, виражене
напруження м’язів живота, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Про який патологічний
стан це свідчить?
A. набряк черевної стінки
B. * подразнення очеревини
C. накопичення рідини в черевній порожнині
D. ожиріння
E. метеоризм
46. Хворий на виразкову хворобу шлунка відмічає зменшення болю в животі, появу загальної
слабкості, блювання кавовою гущею. Для якого стану характерне таке блювання?
A. * Шлункової кровотечі
B. Стенозу воротаря
C. Пенетрації виразки
D. Зловживанні кавою
E. Перфорації виразки
47. При обстеженні хворого Н. відмічається різка болючість при поверхневій пальпації, виражене
напруження м’язів живота, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Про який патологічний
стан це свідчить?
A. накопичення рідини в черевній порожнині
B. набряк черевної стінки
C. * подразнення очеревини
D. ожиріння
E. метеоризм
48. Хворий 46 років на другий день після переїдання скаржиться на сильний біль в верхній
половині живота, більше зліва, нудоту, блювоту, що не приносить полегшення. Подібні стани
спостерігались неодноразово після порушення дієти. Об'єктивно: температура 37°С, шкіра
бліда, волога. Пульс - 88 за хв., ритмічний, живіт помірно здутий, різко болісний в проекції
підшлункової залози. Діастаза сечі 356 г/л год. Лейкоцити крові 18х109/л. Яка найбільш
правильна тактика сімейного лікаря?
A. * Термінова госпіталізація в хірургічне відділення
B. Амбулаторне лікування
C. Стаціонар вдома
D. Планова госпіталізація в терапевтичне відділення

E. Консультація гастроентеролога
49. Жінка 52 років протягом 2 років відмічає тупий, періодично гострий біль у правому підребер'ї,
пов'язаний з прийомом жирної їжі, гіркоту в роті вранці, закрепи, метеоризм. Об'єктивно:
підвищеного живлення, температура тіла - 36,9°С, язик при корені обкладений, живіт помірно
здутий, болючий у точці проекції жовчного міхура. Яке дослідження найбільш доцільно
провести для встановлення діагнозу?
A. * Ультрасонографію черевної порожнини
B. Дуоденальне зондування
C. Холецистографію
D. Дуоденоскопію
E. Сканування печінки
50. Жінка 54 роки звернулась до сімейного лікаря зі скаргами на приступоподібний біль у правому
підребір'ї, нудоту. На другий день з'явилась жовтяниця. Подібні напади з рецидивуючою
жовтяницею повторювались двічі протягом 1,5 років. Об'єктивно: жовтушність склер, язик
сухий, живіт здутий, болючий в зоні Шоффара, позитивний симптом Ортнера. У крові: Л -
10,6х10 9/л, П - 16%, ШЗЕ - 25 мм/год. Яке додаткове дослідження найбільш доцільно провести
для визначення
A. * Ультрасонографія черевної порожнини
B. Лапароскопія
C. Дуоденальне зондування
D. Холецистографія
E. Оглядова рентгенограма черевної порожнини
51. 49-річний хворий скаржиться на нудоту, приступи болю в животі, перед актом дефекації,
проноси, часте здуття живота В анамнезі - систематичне вживання алкоголю. Вважає себе
хворим 6 років. При об’єктивному обстеженні: зниженого живлення, пульс - 98 на хв.,
ритмічний. Язик обкладений білим нашаруванням. Живіт м’який, чутливий при пальпації в
навколопупковій ділянці. Печінка і селезінка не збільшені. В аналізі калу - стеаторея,
креаторея. В аналізі сечі - активність діастази 180 г л/год. Який з перерахованих діагнозів
найбільш
A. * Хронічний рецидивуючий алкогольний панкреатит
B. Хронічний гепатит
C. Хронічний ентероколіт
D. Хронічний холецистит
E. Гельмінтоз
52. У хворого Ю., 68 років, який тривалий час хворіє на цироз печінки, останнім часом з’явились
скарги на помірні болі в епігастральній області, постійне здуття живота, яке посилюється після
прийому їжі. Об’єктивно: розширені підшкірні вени живота, ознаки вільної рідини в черевній
порожнині, збільшені печінка та селезінка. При УЗД: розширення портальної вени,
реканалізація пупкової вени, збільшення печінки та селезінки. Про яке ускладнення цирозу
печінки можна подумати?
A. * Портальна гіпертензія
B. Печінково-клітинна недостатність
C. Тромбоз ворітної вени
D. Перитоніт
E. Дисбактеріоз кишечника
53. Хвора Н, 48 років скаржиться на напад болю у правому підребер'ї, блювання з домішками
жовчі, нудоту. Протягом останніх 5 років турбували болі у епігастральній ділянці, що
супроводжувалися нудотою, порушеннями випорожнення, сухістю у роті. Об'єктивно: ЧСС -
92/хв. Підвищеного живлення, язик обкладений білим нашаруванням, іктеричні склери. Живіт
м'який, болючий у проекції жовчного міхура, локальне м'язове напруження у правому
підребер'ї, позитивні симптоми Кера. В аналізі крові: лейк. - 9,6.109/л , ШЗЕ 14 мм/год. Який
найбільш вірогідний попередній діагноз?
A. * Жовчнокам'яна хвороба
B. Хронічний гастрит тип А
C. Дискінезія жовчних шляхів
D. Хронічний безкаменевий холецистит
E. Хронічний гепатит
54. Хворий 35 років лікувався з приводу виразки 12-палої кишки на протязі 25 днів. Контрольна
гастроскопія констатувала загоєння виразки. Пацієнт наполягає на санаторно-курортному
лікуванні. Який строк оптимальний в данному разі?
A. Хворий може поїхати негайно
B. Через 1 місяць
C. * Через 3 місяці
D. Через 6 місяців
E. Через 12 місяців
55. Хворому на виразкову хворобу шлунка в амбулаторних умовах було проведено
протихелікобактерну терапію. Коли необхідно проводити контрольний уреазний тест (до
лікування уреазний тест був позитивний ) для оцінки ефективності лікування?
A. * Через 4 тижні після закінчення лікування
B. Зразу після закінчення терапії
C. Через пів року після рубцювання виразки
D. Зразу після рубцювання виразки
E. При повторному виникненні симптомів
56. Пацієнт звернувся до сімейного лікаря із скаргами на болі в навколопупковій ділянці, які
з'являються переважно зранку, мають переймоподібний характер, супроводжуються
метеоризмом. Для ураження якого органа це характерно?
A. Шлунка
B. Стравоходу
C. Жовчного міхура
D. * Кишечника
E. Підшлункової залози
57. Пацієнт звернувся до сімейного лікаря із скаргами на болі оперізуючого характеру, які
з’являються після прийому жирної їжі, зменшуються після вживання ферментних препаратів.
Для ураження якого органа це характерно?
A. Шлунка
B. * Підшлункової залози
C. Кишечника
D. Жовчного міхура
E. Печінки
58. Пацієнт звернувся до сімейного лікаря із скаргами на інтенсивний біль в правому підребер’ї,
який іррадіює в праве плече, виникає раптово після прийому жирної їжі. Для ураження якого
органа це характерно?
A. Шлунка
B. Підшлункової залози
C. Кишечника
D. * Жовчного міхура
E. Печінки
59. Пацієнтка І., 42 роки, підвищеного живлення, скаржиться на різкий біль у правому підребер’ї,
який поширюються по всьому животі, іррадіює в праву половину грудної клітки, нудоту,
блювоту з невеликою кількістю жовчі, підвищення температури тіла до 38 С. Попередній
діагноз: Жовчнокам’яна хвороба, напад жовчної кольки. Які дослідження можуть підтвердити
діагноз?
A. ЕҐДС з біопсією
B. * УЗД, комп’ютерна томографія
C. Загальний аналіз крові , загальний аналіз сечі
D. Фракційне дослідження шлункового вмісту
E. Колоноскопія
60. Пацієнт Т., 42 роки, скаржиться сімейному лікарю на різкий біль у правому підребер’ї, який
поширюються по всьому животі, іррадіює в праву половину грудної клітки, нудоту, блювоту з
невеликою кількістю жовчі, підвищення температури тіла до 38 С. Попередній діагноз:
Жовчнокам’яна хвороба. Які дослідження можуть підтвердити діагноз?
A. ЕҐДС
B. * УЗД
C. Загальний аналіз крові , загальний аналіз сечі
D. рН метрія
E. Колоноскопія
61. Хворий скаржиться на сильний раптовий біль у животі. Хворіє виразковою хворобою
дванадцятипалої кишки . Об’єктивно: блідість шкірних покривів і видимих слизових, пульс -
98 за хвилину, АТ - 100/60 мм. рт. ст. Язик сухий, обкладений. Відмічається дошкоподібне
напруження передньої стінки живота, зникнення печінкової тупості. Яке ускладнення
основного захворювання, найбільш ймовірно, розвинулось у даного пацієнта?
A. Перивісцерит
B. * Перфорація
C. Кровотеча
D. Малігнізація
E. Пенетраця
62. У хворого виник раптовий “кинжальний біль” в епіґастрії , При об`єктивному обстеженні -
хворий займає вимушене положення - на спині, вкритий холодним липким потом, язик
сухий і обкладений, брадикардія, падіння АТ , відсутня печінкова тупість. Дані ознаки
характерні для :
A. Пенетрації виразки шлунка
B. * Перфорації виразки шлунка
C. Малігнезації виразки шлунка
D. Кровотечі з виразки шлунка
E. Гострого панкреатиту
63. Пацієнт 47 років поступив у терапевтичне відділення зі скаргами на пекучий біль в
епіґастральній ділянці, особливо вночі і натще, періодичні нудоту і блювання. Турбують також
печія і запори. Після обстеження виявлена виразкова хвороба 12-ти палої кишки. Через
який час з’являється біль в епіґастрії після прийому їжі в пацієнта на виразкову хворобу 12-
палої кишки?
A. Через 20-60 хвилин
B. Через 30-45 хвилин
C. * Через 1,5-2 години
D. Через 4-5 годин

E. Через 15-20 хвилин
64. При об’єктивному обстеженні сімейним лікарем пацієнт блідий, худий, живіт втягнутий, різко
болючий в епігастрії. Хворому проведено рентгенологічне дослідження шлунка. Яка з
перерахованих ознак дає можливість діагностувати наявність пухлини?
A. Гіперсекреція
B. Гіпермоторика
C. Атрофія складок слизової
D. Симптом ”ніші”
E. * Дефект наповнення
65. Хвора 40 років. Впродовж 20 років спостерігає періодичні (до 2-3 разів на рік) болі в правому
підребер’ї. Напередодні ввечері хвора відчула сильний біль в правому підребер’ї з іррадіацією
в лопатку. Двічі була блювота жовчю. Температура тіла підвищилась до 37,8 С, склери
субіктеричні, печінка не виступає з-під реберної дуги, позитивні симптоми Мерфі,
Георгієвського-Мюссі, Кера. Який з діагнозів найбільш ймовірний?
A. Дискінезія жовчовивідних щляхів
B. * Загострення хронічного холециститу
C. Вірусний гепатит А
D. Цироз печінки
E. Гострий панкреатит
66. Хвора 36 років була госпіталізована зі скаргами на підвищення температури тіла, виражений
біль у правому підребер’ї, відрижку гірким, нудоту. Об’єктивно: склери субіктерічні. Над
поверхнею легень везикулярне дихання. Серце - ритм правильний. АТ 125/70 мм рт.ст.
ЧСС=РS=90 уд/хв., t 38,5 С. При пальпації живота - виражена болючість у правому підребер’ї,
печінка на 2 см нижче краю реберної дуги. Периферичних набряків не має. В крові:
нейтрофільний лейкоцитоз з зсувом вліво, ШОЕ 18 мм/год. В біохімічному дослідженні
крові: загальний білірубін 38,3 ммоль/л. При УЗД печінки та жовчного міхура виявлено
розширення жовчних протоків. Ваш діагноз?
A. * Холангіт
B. Гіпомоторна діскінезія жовчевиводних шляхів
C. Дискінезія жовчевиводних шляхів
D. Гострий холецистит
E. Жовчнокам’яна хвороба
67. Жінка 36 років скаржиться на біль в надчеревній ділянці, що виникає після прийому їжі,
нудоту, відрижку, нестійкість випорожнень. Хворіє протягом року. Об'єктивно: блідість і
сухість шкіри, язик обкладений, вологий з відбитками зубів. При пальпації живота -
розповсюджений біль в надчеревній ділянці. Який найбільш інформативний метод
дослідження в даному випадку слід застосувати?
A. * Фіброгастроскопія з біопсією, швидким уреазним тестом
B. Розгорнутий клінічний аналіз крові
C. Рентгенологічне дослідження шлунка і кишківника
D. Фракційне дослідження шлункової секреції
E. Комп'ютерне дослідження черевної порожнини
68. Хворий 43 років скаржиться на тупий біль, відчуття важкості та розпирання в епігастрії одразу
після їжі, відрижку тухлим, сухість у роті, нудоту, більше натщесерце, проноси. Об’єктивно:
шкіра бліда, схудлий. Живіт під час пальпації м’який, відмічається біль в епігастрії. Печінка не
виступає з-під краю реберної дуги. В крові: Hb 110 г/л, ер.3,4х1012/л, лейкоцитарна формула -
без змін. ШЗЕ - 16 мм/год. Яке найбільш інформативне дослідження допоможе встановити
діагноз?
A. * Езофагогастродуоденоскопія
B. Рентгенографія органів травлення

C. Дослідження шлункового соку
D. рН-метрія
E. Дуоденальне зондування
69. Хворий Д., місяць тому переніс операцію резекції шлунку за методом Більрот ІІ, після чого
з’явилися скарги на наростаючий біль у правому підребер’ї, блювання з домішками жовчі, що
приносить полегшення. При огляді – у правому підребер’ї після прийому їжі з’являється
здуття, яке проходить після блювання. Ваш діагноз?
A. * Синдром привідної петлі
B. Демпінг-синдром
C. Гіпоглікемічний синдром
D. Синдром мальабсорбції
E. Синдром мальдигестії
70. У хворого, 46 років, виникла кровотеча із варикозно розширених вен стравоходу. Кровотеча
підтверджена ендоскопічно. Свідомість збережена, шкіра бліда, волога. Пульс 100 ударів за
хвилину, АТ 85/60 мм.рт.ст. Проводиться інфузія ізотонічного розчину натрію хлориду. Які
лікувальні заходи необхідно провести в першу чергу для зупинки кровотечі?
A. * Введення зонда Блейкмора-Сенгстейкена
B. Внутрішньом'язовевведення дицинону
C. Внутрішньовенне введення сандостатину
D. Все перераховане
E. Внутрішньовенна інфузія замороженої одногрупної плазми
71. Хворий 46 років скаржиться на біль у верхній половині живота, печію, нудоту, неприємні
відчуття в надчеревній ділянці вночі. Після прийому їжі біль стихає, через 2 години
з’являється знову. Об-но: язик вологий обкладений білим нашаруванням. При пальпації
живота біль в надчеревній ділянці. Ваш діагноз:
A. * Виразкова хвороба ДПК
B. Виразкова хвороба шлунка
C. Хронічний гастрит типу А
D. Невиразкова шлункова дистенія
E. Хронічний панкреатит
72. У хворого 45 років раптово з’явився “кинджальний” біль в надчеревній ділянці. В анамнезі -
виразкова хвороба шлунка більше 15 років. Об-но: положення вимушене. Виражений дефанс
м’язів черевної стінки. Позитивний синдром подразнення очеревини. Який метод діагностики
слід застосувати:
A. * Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини
B. Езофагогастродуоденофіброскопія
C. Колонофіброскопія
D. УЗД органів черевної порожнини
E. Контрастна рентгенографія шлунка та ДПК
73. Жінка 45 років скаржиться на інтенсивний біль у лівому підребір’ї, що з’явився після прийому
жирної їжі, блювання, яке не принесло полегшення, здуття живота, підвищення t до 37.7оС.
Об’єктивно: субіктеричність склер, язик сухий, обкладений білим нашаруванням, живіт
піддутий, болючий в т. Мейо-Робсона та зоні Губергріца-Скульского. Аналізи: амілаза крові -
33 г/год.л, загальний білірубін-20 мкмоль/л. Ваш попередній діагноз?
A. * Гострий панкреатит
B. Гострий холецистит
C. Загострення хронічного гепатиту
D. Гострий ентероколіт
E. Гострий гастрит
74. Хворий скаржиться на нудоту, багаторазове блювання, з домішками червоної крові.
Напередодні вживав алкоголь у великій кількості. Шкірні покриви бліді, АТ 115/70 мм рт.ст.,
ЧСС 105 за хв. Яке інструментальне обстеження допоможе верифікувати діагноз?
A. * Фіброгастродуоденоскопія
B. Дуоденальне зондування
C. Дослідження шлункового вмісту
D. Рентгенографія шлунка
E. Дослідження на наявність Helicobacter pуlori
75. Хворий П., 66 р. впродовж 30 років страждає на хронічний панкреатит. В останні 6 років
відмічає зменшення больового синдрому, здуття живота, розлади стільця у вигляді чергування
проносів та закрепів, прогресуючу втрату ваги тіла, трофічні зміни шкіри та слизових. Об-но:
зниженого живлення, пальпаторно - помірна болючість в епігастрії, правому підребер’ї. ЗАК:
ер. - 2,8*109/л, Нв-100 г/л. „Золотим” стандартом діагностики даного патологічного стану є:
A. * Визначення активності еластази-1 в калі.
B. Визначення активності амілази в плазмі крові.
C. Визначення активності трипсиногену в калі.
D. Визначення активності амілази сечі.
E. Визначення активності трипсиногену в плазмі крові.
76. Хворий З., 35 років, скаржиться на давлячий біль в епігастрії через 1 годину після прийому їжі,
печію, кислу відрижку. Хворіє протягом 2 років. При пальпації живота відмічена помірна
болісність у пілородуоденальній зоні. При фіброгастродуоденоскопії виявлений антральний
гастрит. Рефлюксу немає. Яке дослідження уточнить природу захворювання?
A. * Дихальний тест
B. Виявлення аутоантитіл до парієтальної клітини.
C. Визначення рівня гастрину крови.
D. Дослідження шлункової секреції.
E. Дослідження функції жовчотоку
77. Хворий К., 28 років, скаржиться на різку слабкість, серцебиття, головокружіння, пітливість,
задишку при ходьбі. Вночі відмітив появу рідкого стільця темного кольору. В анамнезі
виразкова хвороба шлунка. Лікувався нерегулярно, дієти не дотримувався Яке дослідження
необхідно провести хворому для уточнення діагнозу?
A. * Фіброгастродуоденоскопю.
B. Панкреатографію
C. Рентгенографію шлунку та 12-палої кишки
D. Ірігоскопію
E. УЗД органів черевної порожнини
78. Хворий М., 52 роки, звернувся зі скаргами на постійний головний біль, болі в попереку.
Больовий синдром турбує протягом 6 місяців. При обстеженні виявлено остеопороз тіл
хребців. Прийом анальгетиків неефективний. При огляді: правильної статури, обличчя
округле, відмічається одутлуватість. На животі, стегнах, крижах стрії червоно-фіолетового
кольору, шириною 1,5-2 см, довжиною 10-13 см. Шкіра над ними легко збирається у складку, у
вигляді цигаркового паперу. АТ 160/100 мм.рт.ст. Який із зазначених попередніх діагнозів у
A. Гіпоталамічний синдром, нейроендокринна форма.
B. * Хвороба Іценко-Кушинга.
C. Метаболічний синдром Х.
D. Гіпертонічна хвороба. Інволютивний остеопороз.
E. Жоден із цих діагнозів.
79. До сімейного лікаря звернувся хворий П, 55 років зі скаргами на постійний головний біль,
запаморочення, похитування при ходінні, слабкість у лівій нозі, зниження пам’яті , біль у
серці, поганий сон. Хворіє 6 років, 2 роки тому переніс крововилив у мозок з лівосторонньою
геміплегією. При обстеженні: в легенях без змін. Серце розширене вліво. Тони серця
приглушені, акцент ІІ тону над аортою, систолічний шум над аортою та верхівкою серця.
Пульс 88 на 1 хв. АТ 170/100 мм.рт.ст. ЕКГ: лівий тип, ознаки гіпертрофії та перенапруження
лівого шлуночка. Ан.крові: калій плазми - 4,2 ммоль/л, натрій - 134 ммоль/л, цукрор - 4,6
ммоль/л. В сечі : 17 КС - 31,2 мкмоль/доб., альдостерон - 106 нмоль /доб., сліди білка , 2-4
лейкоцити в полі зору. Попередній діагноз?
A. * Вторинний гіперальдостеронізм
B. Синдром Кона
C. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст.
D. Нейрогенна артеріальна гіпертензія
E. Жоден з зазначених
80. До сімейного лікаря звернувся хворий Д., 49 років зі скаргами на постійний головний біль,
болі в попереку. Больовий синдром турбує протягом 8 місяців. При обстеженні виявлено
остеопороз тіл хребців. Прийом анальгетиків неефективний. При огляді: правильної статури,
обличчя округле, відмічається одутлуватість. На животі, стегнах, крижах стрії червоно-
фіолетового кольору, шириною 1,5-2 см, довжиною 10-13 см. Шкіра над ними легко збирається
у складку, у вигляді цигаркового паперу. АТ 160/95 мм.рт.ст. Усі із вказаних методів
діагностики доцільні в даному випадку, крім:
A. Великий дексаметазоновий тест
B. Краніографія
C. * Визначення пролактину
D. Супраренографія
E. Визначення екскреції кетостероїдів
81. У хворого М. 42 років, скарги на слабість в м’язах, періодичні судоми, парестезії м’язів нижніх
кінцівок, приступи різкої м’язової слабкості, поліурію, ніктурію, підвищення артеріального
тиску. Хворіє біля року. Об’єктивно: правильної статури, задовільного харчування. Шкіра
нормальної вологості та кольору. Легені та органи черевної порожнини без особливостей. Тони
серця приглушені, акцент ІІ тону над аортою, АТ 170/100 мм.рт.ст. набряків немає. В
загальному аналізі сечі: лужна реакція сечі, протеїнурія. Визначається гіпоізостенурія. Який із
наступних діагнозів можливий у даного хворого?
A. Гіпертонічна хвороба. Гіпертонічна нефропатія.
B. Феохромоцитома.
C. * Синдром Кона
D. Нефротичний синдром. Ниркова гіпертонія.
E. Жоден з діагнозів.
82. До сімейного лікаря звернувся хворий В., 42 роки, зі скаргами на слабість в м’язах, періодичні
судоми, парестезії м’язів нижніх кінцівок, приступи різкої м’язової слабкості, поліурію,
ніктурію, підвищення артеріального тиску. Хворіє біля року. Об’єктивно: правильної статури,
задовільного харчування. Шкіра нормальної вологості та кольору. Легені та органи черевної
порожнини без особливостей. Тони серця приглушені, акцент ІІ тону над аортою, АТ 170/105
мм.рт.ст. набряків немає. В загальному аналізі сечі: лужна реакція сечі, протеїнурія.
Визначається гіпоізостенурія. Усі вказані дослідження характеризують захворювання хворого
крім:
A. Гіпоглікемія
B. Гіпернатріемія
C. * Збільшення активності реніна в плазмі.
D. Підвищення рівня калію після навантаження спіронолактоном
E. Негативна проба з капотеном.
83. До сімейного лікаря звернулась жінка 50 років зі скаргами на пітливість, тремор рук, відчуття
болю та різі в очах. З анамнезу відомо, що тривалий час приймає (9 місяців) кордарон для
лікування порушень серцевого ритму . Назвіть можливу причину вказаних скарг?
A. Клімактеричний синдром
B. Міопатія
C. * Йод індукований тиреотоксикоз
D. Аміотрофія
E. Гострий кон’юктивіт
84. Терміново викликаний лікар-ендокринолог в урологічне відділення до хворого М., 45 років,
який госпіталізований з приступом ниркової коліки. Під час інструментального дослідження
втратив свідомість. АТ знизився до 40/20 мм.рт.ст. В анамнезі тривалий час ( 6 років) приймав
глюкокортикоїди з приводу ревматоїдного артриту. В останні 3 дні глюкокортикоїди не
приймає. Об’єктивно: загальмований, шкіра звичайного кольору, вологі, тони серця глухі,
пульс 100 на хв., слабкого наповнення, ритмічний. Легені та органи черевної порожними без
особливостей. Суглоби кінцівок деформовані, припухлості та почервоніння немає. Діагноз?
A. Кардіогенний шок
B. Аддисонова хвороба
C. * Вторинний гіпокортицизм.криза.
D. Гіповолемічний шок
85. Хворий Л., 36 років, скаржиться на сонливість, слабкість, головний біль, задишку при
незначному фізичному навантаженні, зниження потенції, збільшення ваги. Хворіє 3 роки,
захворювання ні з чим не пов’язує. Об’єктивно: ріст 172 см, вага 106 кг. Відкладання жиру
спостерігається більше на шиї, плечах, грудях, животі. На плечах, стегнах спостерігаються
багряно-цианотичні стрії, тони серця приглушені, акцент ІІ т. над аортою, АТ 160/100 мм.рт.ст.,
пульс 84 на хвилину, печінка на 2 см виступає з-під реберної дуги. Глюкоза крові 7,2 ммоль/л.
Попередній діагноз?
A. Гіпоталамічне ожиріння ІІІ ст. Гіпертонічна хвороба ІІ ст.. ЦД ІІ тип, легка форма.
B. Аліментарно-конституційне ожиріння ІІІ ст. . Гіпертонічна хвороба ІІ ст. ЦД ІІ тип, легка
форма.
C. * Хвороба Іценко-Кушинга. ЦД ІІ тип, легка форма.
D. Гіпотиреоз. Ендокринно-обмінна форма ожиріння. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. ЦД ІІ тип, легка
форма.
E. Метаболічний синдром Х.
86. До сімейного лікаря звернулась жінка 23 років зі скаргами на відсутність місячних, надмірний
ріст волосся на обличчі, кінцівках. Заміжня. Місячні почались в 13 років, були скудні, через 3
роки припинились. Об’єктивно зріст 160 см, маса тіла 65 кг. Тілобудовва по жіночому типу.
Шкіра звичайного кольору і вологості. Ріст волосся на обличчі у вигляді бакенбардів, на
верхній губі, підборідді, передпліччях, стегнах, гомілках, між пупком і лоном по чоловічому
типу. Зовнішні гені талії нормальної будови. Матка звичайних розмірів, яєчники пальпаторно
дещо збільшені. Який найбільш імовірний діагноз?
A. * Синдром Штейна-Левенталя.
B. Хвороба Іценко-Кушинга.
C. Адрено-генітальний синдром.
D. Андростерома.
E. Кортикоандростерома.
87. На прийом до сімейного лікаря прийшла жінка, 24 роки, зі скаргами на загальну слабість,
головний біль, періодичну сонливість, відсутність місячних, збільшення маси тіла.
Захворювання пов’язує з перенесеним грипом у важкій формі. Об’єктивно: зріст - 169 см, маса
тіла - 89 кг. Розподілення підшкірно-жирової клітковини диспропорційне, переважно у верхній
половині тулуба. Обличчя місяцеподібне. Ріст волосся на верхній губі, підборідді. Пігментація
шиї, ліктів. Ціаноз сідниць. На бокових поверхнях живота, стегнах багряно-червоні стрії. АТ-
160/100 мм.рт.ст. Тони серця послаблені, акцент ІІ тону над аортою. Який найбільш імовірний
діагноз?
A. * Хвороба Іценко-Кушинга.
B. Синдром Кушинга.
C. Гіпоталамічний синдром по типу хвороби Іценко-Кушинга.
D. Пубертатний диспітуїтаризм
E. Аліментарно-конституційне ожиріння
88. До сімейного лікаря звернувся хворий Д., 42 років, із скаргами на головний біль та болі в
поперековому відділі хребта. Болі турбують більше пів року. При денситометрії, виявлено
виражений остеопороз тіл хребців. Прийом обезболюючих середників малоефективний. При
огляді: правильної статури, обличчя округле, відмічається його ожиріння. На животі та стегнах
виражені стрії червоно-фіолетового кольору. Шкіра над стріями легко збирається в складку,
шкіра витончена. АТ 155/95 мм.рт.ст. Який із зазначених попередніх діагнозів у даного
хворого?
A. * Хвороба Іценко-Кушинга.
B. Інволютивний остеопороз.
C. Гіпоталамічний синдром
D. Метаболічний синдром Х.
E. Жоден із цих діагнозів.
89. У реанімаційному відділенні знаходиться пацієнтка, віком 26 років. З анамнезу відомо, що 3
місяці тому народила доношену дитину. В післяпологовий період була сильна кровотеча в
подальшому турбували виражена слабість. Лактація відсутня. Наростала блідість, виражені
проноси. Госпіталізована в гастроентерологічне відділення, проте приєдналось порушення
ритму, переведена в реанімацію. При огляді шкіра бліда, з жовтушник відтінком, набрякла,
суха і холодна. Мова в’яла, язик збільшений. АТ 60/40 мм.рт.ст. Брадикадія. Аритмія. Усі з
зазначених методів можуть бути використані для діагностики у хворої для підтвердження
діагнозу, крім:
A. Добова екскреція з сечею 17-ОКС.
B. * Мала дексаметазонова проба.
C. Визначення рівня Т3 та Т4.
D. Визначення рівня кортикотропіну, тиротропіну, гонадотропних гормонів.
E. Визначення рівня глікемії
90. До сімейного лікаря звернувся хворий Р., 55 років, зі скаргами на головний біль та болі в
поперековій ділянці хребта. Болі турбують біля пів року. При денситометричному обстеженні
виявлено остеопороз поперекового відділу хребта. Прийом знеболюючих середників майже
неефективний. При огляді: правильної статури, обличчя одутлувате. На животі та стегнах
виражені червоно-фіолетові стрії. АТ 165/105 мм.рт.ст. Усі з вказаних методів діагностики
доцільні в даному випадку, крім:
A. Великий дексаметазоновий тест
B. * Визначення пролактину
C. Супраренографія
D. Визначення екскреції кето стероїдів
E. Краніографія
91. Пацієнт Д., 47 років, прийшов у поліклініку до сімейного лікаря зі скаргами на слабість в
м’язах ніг та судоми з парестезіями в ногах, приступи вираженої м’язової слабкості, поліурію
та ніктурію, підвищення артеріального тиску. Хворіє близько 7 місяців. Об’єктивно:
правильної статури, задовільного харчування. Щитовидна залоза не збільшена. Легені та
органи черевної порожнини без особливостей. Тони серця приглушені, акцент ІІ тону над
аортою, систолічний шум на верхівці. АТ 165/95 мм.рт.ст. набряки відсутні. В загальному
аналізі сечі: лужна реакція сечі, протеїнурія. Визначається гіпоізостенурія. Який із наступних
діагнозів можливий у даного хворого?
A. Гіпертонічна хвороба. Гіпертонічна нефропатія.
B. * Синдром Кона
C. Феохромоцитома.
D. Нефротичний синдром.
92. До сімейного лікаря зсвернувся пацієнт Б., 45 років, зі скаргами на слабість в м’язах,
періодичні судоми, парестезії м’язів нижніх кінцівок, приступи різкої м’язової слабкості,
поліурію, ніктурію, підвищення артеріального тиску. Хворіє біля року. Об’єктивно: правильної
статури, задовільного харчування. Шкіра нормальної вологості та кольору. Легені та органи
черевної порожнини без особливостей. Тони серця приглушені, акцент ІІ тону над аортою, АТ
165/105 мм.рт.ст. набряки вісутні. В загальному аналізі сечі: лужна реакція сечі, протеїнурія.
Визначається гіпоізостенурія. Усі вказані дослідження характеризують захворювання хворого
крім:
A. * Збільшення активності реніна в плазмі.
B. Гіпоглікемія
C. Гіпернатріемія
D. Підвищення рівня калію після навантаження спіронолактоном
E. Негативна проба з капотеном.
93. Хвора О., 53 роки, для лікування порушень серцевого ритму тривалий час приймає аміодарон.
Протягом тижня відмітила появу пітливості, задишки, тремору рук та відчуття болю та різі в
очах. Яка можлива причина таких клінічних проявів?
A. * Тиреотоксикоз індукований йодом
B. Клімактеричний синдром
C. Міопатія
D. Аміотрофія
E. Гострий кон’юктивіт
94. На консультацію, в кардіореанімаційне відділення, запрошений лікар-ендокринолог до
пацієнтки 28 років, з анамнезу відомо, що 3 місяці тому народила доношену дитину. В
післяпологовий період була сильна кровотеча в подальшому турбували виражена слабість.
Лактація відсутня. Наростала блідість, виражені проноси. Госпіталізована в
гастроентерологічне відділення, проте приєдналось порушення ритму, переведена в
реанімацію. При огляді шкіра бліда, з жовтушник відтінком, набрякла, суха і холодна. Мова
в’яла, язик збільшений. АТ 60/40 мм.рт.ст. Брадикадія. Аритмія. Попередній діагноз?
A. Первинний гіпотиреоз.
B. Первинний гіпогонадизм.
C. Первинний гіпокортицизм.
D. * Післяпологовий гіпопітуїтарний синдром.
E. Післяпологовий міокардит.
95. В урологічне відділення поступив хворий І., 40 років, з приступом ниркової коліки. При
інструментальному дослідження втратив свідомість. АТ знизився до 50/30 мм.рт.ст. З анамнезу
відомо, що пацієнт тривалий час (до 10 років) приймав глюкокортикоїди з приводу
ревматоїдного артриту. В останні 5 днів глюкокортикоїди не приймав. Об’єктивно:
загальмований, шкіра звичайного кольору, вологі, тони серця глухі, пульс 100 на хв., слабкого
наповнення, ритмічний. Легені та органи черевної порожними без особливостей. Суглоби
кінцівок деформовані, припухлості та почервоніння немає. Про що можна думати?
A. * Вторинний гіпокортицизм. Криз.
B. Кардіогенний шок
C. Аддисонова хвороба
D. Гіповолемічний шок
96. Пацієнта А., вік 33 роки, турбує сонливість та загальна слабість, головний біль та задишка при
незначному фізичному навантаженні, зниження потенції та різке збільшення ваги. Хворіє
близько 6 років. Захворювання ні з чим не пов’язує. Об’єктивно: ріст 174 см, вага 114 кг.
Відкладання жиру спостерігається більше на шиї, плечах, грудях, животі. На плечах, стегнах
спостерігаються багряно-цианотичні стрії, тони серця приглушені, акцент ІІ т. над аортою, АТ
170/100 мм.рт.ст., пульс 86 на хвилину, печінка на 2 см виступає з-під реберної дуги. Глюкоза
крові 7,6 ммоль/л. Попередній діагноз?
A. * Хвороба Іценко-Кушинга. ЦД ІІ тип, легка форма.
B. Гіпоталамічне ожиріння ІІІ ст. Гіпертонічна хвороба ІІ ст.. ЦД ІІ тип, легка форма.
C. Аліментарно-конституційне ожиріння ІІІ ст. Гіпертонічна хвороба ІІ ст.. ЦД ІІ тип, легка
форма.
D. Гіпотиреоз. Ендокринно-обмінна форма ожиріння. Гіпертонічна хвороба ІІ ст.. ЦД ІІ тип,
легка форма.
97. Сімейним лікарем направлена на консультацію до ендокринолога пацієнтка З., 26 років, зі
скаргами на відсутність місячних та посилений ріст волосся на обличчі та руках і ногах.
Заміжня. Місячні з 14 років, були скудні, проте через 1,5 року припинились. Об’єктивно зріст
158 см, маса тіла 62 кг. Тілобудова за жіночим типом. Шкіра звичайного кольору і вологості.
Ріст волосся на обличчі: на верхній губі, підборідді; відмічається поодиноко на передпліччях,
стегнах, гомілках, між пупком і лоном по чоловічому типу. Зовнішні гені талії нормальної
будови. Матка звичайних розмірів, яєчники пальпаторно дещо збільшені. Який найбільш
A. Хвороба Іценко-Кушинга.
B. Адрено-генітальний синдром.
C. * Синдром Штейна-Левенталя.
D. Андростерома.
E. Кортикоандростерома.
98. Сімейним лікарем на консультацію до ендокринолога направлена пацієнтка М., вік - 23 роки.
Скарги на загальну слабість та головний біль, періодичну сонливість та відсутність місячних,
збільшення ваги. Захворювання пов’язує з перенесеним грипом у важкій формі. Об’єктивно:
зріст - 166 см, маса тіла - 92 кг. Розподілення підшкірно-жирової клітковини диспропорційне,
переважно у верхній половині тулуба. Обличчя місяцеподібне. Ріст волосся на верхній губі,
підборідді. Пігментація шиї та ліктів, виражений ціаноз сідниць. На бокових поверхнях
живота, стегнах багряно-червоні стрії. АТ- 160/100 мм.рт.ст. Тони серця послаблені, акцент ІІ
тону над аортою. Який попередній діагноз?
A. Метаболічний синдром Х.
B. Гіпоталамічний синдром.
C. Пубертатний диспітуїтаризм
D. Аліментарно-конституційне ожиріння
E. * Хвороба Іценко-Кушинга.
99. На прийомі в сімейного лікаря пацієнт С., 37 років, скаржиться на головний біль, спрагу,
почащену втому, підвищення АТ і збільшення ваги тіла на 50 кг за 3 роки. Захворювання
пов’язує з перенесеним грипом. При огляді зріст - 176 см, вага 142 кг, розподіл жирової
клітковини: переважно на тулубі. На стегнах та животі множинні стрії вишневого кольору. АТ
180/100 мм.рт.ст. Попередній діагноз ?
A. Аліментарно-конституційне ожиріння ІІІ ст, прогресуюче.
B. Гіпотиреоз
C. Гіпоталамічний синдром, нейроендокринна форма
D. Церебральне ожиріння ІІІ ст
E. * Хвороба Іценко-Кушинга
100. До сімейного лікаря звернувся пацієнт О, віком - 56 років, зі скаргами на постійний головний
біль, запаморочення, похитування при ході, слабкість у лівій нозі, зниження пам’яті , біль у
серці, поганий сон. Хворіє 9 років, 1,5 років тому переніс крововилив у мозок з
лівосторонньою геміплегією. При обстеженні: в легенях без змін. Серце розширене вліво.
Тони серця приглушені, акцент ІІ тону над аортою, систолічний шум над аортою та верхівкою
серця. Пульс 94 на 1 хв. АТ 190/110 мм.рт.ст. ЕКГ: лівий тип, ознаки гіпертрофії та
перенапруження лівого шлуночка. Ан.крові: калій плазми - 4,1 ммоль/л, натрій - 134 ммоль/л,
цукрор - 4,7 ммоль/л. В сечі: 17 КС - 31,3 мкмоль/доб., альдостерон - 109 нмоль /доб., сліди
білка , 2-4 лейкоцити в полі зору. Який з перелічених діагнозів відповідає даному випадку?
A. Синдром Кона
B. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст.
C. Нейрогенна артеріальна гіпертензія
D. * Вторинний гіперальдостеронізм
E. Жоден з зазначених
101. У пацієнта А., 29 років, скарги на сонливість та слабість, головний біль, задишку при
незначному фізичному навантаженні, різке зниження потенції, та збільшення ваги. Хворіє
біля 3 років, захворювання ні з чим не пов’язує. Об’єктивно: ріст 172 см, вага 112 кг.
Відкладання жиру спостерігається більше на шиї, плечах, грудях, животі. На плечах та стегнах
відмічаються багряно-цианотичні стрії, тони серця приглушені, акцент ІІ т. над аортою, АТ
180/100 мм.рт.ст., пульс 82 на хвилину, печінка на 3 см виступає з-під реберної дуги. Глюкоза
крові 7,8 ммоль/л. Попередній діагноз?
A. Гіпоталамічне ожиріння ІІІ ст. Гіпертонічна хвороба ІІ ст.. ЦД ІІ тип, легка форма.
B. * Хвороба Іценко-Кушинга. ЦД ІІ тип, легка форма.
C. Аліментарно-конституційне ожиріння ІІІ ст. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. ЦД ІІ тип, легка
форма.
D. Гіпотиреоз. Ендокринно-обмінна форма ожиріння. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. ЦД ІІ тип, легка
форма.
102. В поліклініку до сімейного лікаря звернувся пацієнт 42 років зі скаргами на біль у суглобах і
м’язах, виражену слабкість у м’язах, першіння в горлі при їжі. Хворіє близько року. Лікування
НПЗП було неефективним, стан хворого поступово погіршувався. При огляді: самостійні рухи
тулуба та кінцівок утруднені, в параорбітальній ділянці та на грудині простежується
темночервона еритема. Пальпація кістякових м’язів дещо болюча. Ліва межа серця зміщена
вліво на 2 см, тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. Який основний
патогенетичний механізм розвитку найбільш імовірного захворювання?
A. Синтез антитіл до нативної ДНК
B. Синтез антитіл до Fc-фрагменту IgG
C. Синтез антитіл до мієлопероксидази
D. * Синтез антитіл до білків м’язової тканини
E. Синтез антинуклеарних антитіл
103. Пацієнтка В., 24 років госпіталізована з вовчаковою кризою, високою лабораторно-клінічною

активністю, температурою 38,5oС. Вкажіть призначення, що є найбільш доцільним:
A. Цитостатики
B. НПЗП
C. Антибіотики
D. Амінохінолінові препарати
E. * Пульс-терапія глюкокортикостероїдами
104. У хворої із синдромом Рейно, набряком, індурацією та атрофією шкіри обличчя, кистей
проведена біопсія шкіри та м’язів. Висновок дослідженнят: порушення мікроциркуляції з
проліферацією ендотелію, потовщення стінки зі звуженням просвіту судин, деформація і
редукція капілярної сітки. Для якого із системних захворювань сполучної тканини найбіль
характерні такі ознаки?
A. Системного червоного вовчака
B. Ревматизму
C. * Системної склеродермії
D. Дерматоміозиту
E. Вузликового поліартеріїту
105. До сімейного лікаря звернулась жінка 42 років зі скаргами на слабкість, швидку
втомлюваність, підвищення температури до 38оС, висипку на шкірі обличчя, біль у променево-
зап’ясткових та ліктьових суглобах. Хворіє впродовж трьох років. При огляді: на щоках
еритематозна висипка у вигляді «метелика», променево-зап’ясткові та ліктьові суглоби уражені
симетрично, припухлі; над легенями шум тертя плеври. У крові: анемія, лейкопенія,
лімфопенія. У сечі: протеїнурія і циліндрурія. Утворення яких антитіл є найбільш вірогідним у
механізмі розвитку захворювання?
A. * Утворення антитіл до нативної ДНК
B. Утворення антитіл до міоцитів
C. Утворення антитіл до ендотеліальних клітин
D. Утворення антитіл до міозину
E. Утворення ревматоїдного фактора
106. У пацієнтки 29-років у зв’язку з системними ураженнями шкіри, судин, суглобів, серозних
оболонок і серця, що виникли після фотосенсибілізації, підозрюється системний червоний
вовчак. Виявлено LE-клітини, антитіла до нативної ДНК, поодинокі антицентромірні антитіла,
РФ 1:100, РВ позитивна, ЦІК - 120 од. Котрі з наведених показників вважаються специфічними
для СЧВ?
A. Ревматоїдний фактор
B. * Антитіла до ДНК
C. Антицентромірні антитіла
D. Імуноглобулін А
E. Підвищення ЦІК
107. У пацієнтки К., 28 років, після тривалої інсоляції виникли різкий біль у колінних суглобах,
висипання на шкірі обличчя, підвищилась температура тіла до 38,6°С. Об’єктивно:
метеликоподібна еритема на обличчі, променево-зап’ясткові колінні та надп’ятково-гомілкові
суглоби опухлі, болючі під час рухів. У крові - ознаки анемії, лейкопенія, лімфопенія. Який з
наведених імунних тестів найбільш специфічний для встановлення діагнозу?
A. * Антитіла до нативної ДНК
B. Антитіла до склеродерми-70
C. Антитіла до антигену мітохондрій
D. Антитіла до РНК
E. Міозинспецифічні антитіла
108. До сімейного лікаря звернулась пацієнтка Д., 35 років, у якої, після відпочинку на морі,
з,явились мігруючі артралгії, висипання на шкірі, різка загальна слабкість. Об’єктивно:
температура тіла - 38,5°С. На шиї, грудях, у ділянці колінних суглобів - еритематозні
висипання, на слизовій оболонці піднебіння, щік - енантема. Під час аускультації легенів
нижче від кута правої лопатки вислуховується шум тертя плеври. При лабораторному
дослідження крові - ознаки анемії, прискорення ШОЕ, позитивна реакція Вассермана. Які
додаткові дослідження слід провести для уточнення діагнозу?
A. Визначення титру антистрептококових антитіл
B. Визначення титру ревматоїдного фактора
C. Визначення міозинспецифічних антитіл
D. Виявлення (мікроскопічно) блідої трепонеми
E. * Виявлення антинуклеарного фактора
109. До сімейного лікаря звернувся юнак 19 років, зі скаргами на мігруючі болі у великих суглобах,
підвищення температурило 38,6°С, пропасницю, різку слабість, висипання на шкірі рук і ніг,
поява яких супроводжується незначною сверблячкою. Хворіє другий день. Об'єктивно: на
шкірі рук і ніг симетрична, чітко окреслена пурпурна висипка, що місцями зливається,
пальпується, зі слідами розчухів. Слизові оболонки не уражені. Великі суглоби незначно
набряклі, болючі. Печінка селезінка не збільшені. Аналіз крові: Ер - 4,1х1012/л, Нb - 138 г/л,
КП - 1,0; Л -10,6x109/л, е - 2 %, п/я - 4 %, з - 64 %, л - 24 %, м - 6 %, ШОЕ - 26 мм/год., Тр -
260х109/л. Час кровотечі за Дюке - 4 хвилини. Найбільш імовірний діагноз у хворого?
A. Кропив’янка
B. Хвороба Верльгофа
C. * Геморагічний васкуліт
D. Ревматичний поліартрит
E. Хвороба Вінівартера-Бюргера
110. Хворий 49 років скаржиться на значний біль і набряк дрібних суглобів правої ступні,
почервоніння шкіри над ними, підвищення температури тіла до 38°С, які з’вились три дні
тому. За останні 6 років було декілька нападів артриту, що тривали до 7-10 днів. В анамнезі -
хронічний тонзиліт. При огляді: плюснефалангові суглоби правої стопи збільшені в об’ємі,
дефігуровані, рухи в суглобах різко болючі. Інші суглоби без патологічних змін. ШОЕ - 26
мм/г. Який механізм розвитку цього захворювання?
A. Утворення антитіл до нативної ДНК
B. Імунна відповідь на стрептококову інфекцію
C. Гіперпродукція аутоантитіл до колагену
D. Зменшення кількості хондроїтинсульфату
E. * Підвищення біосинтезу сечової кислоти
111. Чоловік 44 років, відмітив раптові різкі болі в дрібних суглобах ніг, колінному суглобі,
лихоманку до 38,7 °С. Ці скарги з’явились після тривалого ходіння в тісному взутті. При огляді
суглоби припухлі. Шкіра над ними гіперемована, лущиться. В крові: Л - 9,9х109/л, ШОЄ - ЗО
мм/г., СРБ (+++). Рівень сечової кислоти - 0,600 мкмоль/л. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. * Подагричний артрит
B. Ревматичний артрит
C. Хвороба Рейтера
D. Гострий інфекційний артрит
E. Деформуючий остеоартроз
112. До сімейного лікаря звернувся мужчина 57-ти років зі скаргами на помірний біль в лівій ступні
в ділянці плюснефалангового суглоба великого пальця, який посилюється при рухах. Хворіє на
протязі дванадцяти років, захворювання розпочалось з гострого нападу болю. Два роки тому
під шкірою в ділянці суглоба з’явився жовтувато-білий вузлик. При огляді: суглоб
деформований, синюшний. На рентгенограмі суглоба спостерігається звуження суглобової
щілини, чітко обмежені дефекти кісткової тканини в епіфізі (симптом «пробійника»). Який
слід поставити діагноз?
A. Деформуючий остеоартроз
B. Ревматоїдний артрит
C. * Подагра
D. Псоріатичний артрит
E. Синдром Рейтера
113. У сімейного лікаря з приводу хронічної подагри протягом року лікується мужчина 57-ти
років. Який з наведених препаратів призначено хворому з метою пригнічення синтезу сечової
кислоти?
A. Фенілбутазон
B. Етамід
C. * Алопуринол
D. Магурліт
E. Антуран
114. До сімейного лікаря звернувся пацієнт Р., 43 роки, бізнесмен, зі скаргами на періодичний,
інколи нестерпний біль в кінцівках. Хворіє протягом 5 років. У цей же час підвищується t
тіла до 400 С, окремі суглоби стають червоно-синюшні, а в ділянці ліктьових суглобів
з’являються білуваті вузликові утворення, з яких виділяється густа, в’язка рідина сіро-
білуватого кольору. Яке обстеження необхідно провести для встановлення діагнозу?
A. * Мікроскопія виділень
B. Посів крові на бактеріальну флору
C. Ревмопроби
D. Імуноглобуліни
E. Загальний аналіз крові
115. До сімейного лікаря звернувся хворий С., 38 років, у якого раптово вночі після святкування
дня народження з’явився сильний біль в плюсно-фаланговому суглобі великого пальця ступні.
При огляді суглоб синюшно-багряний, збільшений в об’ємі. Температура тіла - 38,8°С. В крові
- 9,6x109/л лейкоцитів, нейтрофілів - 74%, ШОЄ - 30 мм/г. Сечова кислота - 0,490 ммоль/л.
Який попередній діагноз можна поставити в даному випадку?
A. Ревматичний артрит
B. * Подагричний артрит
C. Ревматоїдний артрит
D. Деформуючий артроз
E. Реактивний артрит
116. До сімейного лікаря звернувся пацієнт 50 років зі скаргами на різкі болі в плюсно-
фаланговому суглобі великого пальця стопи. При огляді відмічається набряк, виражена
гіперемія, температура тіла - 37,8 С. На рентгенограмі - «штамповані» дефекти епіфізів зі
слеротичною облямівкою, великі (5-7 мм в діаметрі). Які лабораторні зміни найбільш
характерні для цього захворювання?
B. Еозинофілія
C. * Гіперурикемія
D. Антинуклеарні антитіла
E. Бактеріемія
117. У хворого К., 37 років, раптово вночі після святкування дня народження з’явився сильний біль
в плюсно-фаланговому суглобі великого пальця ступні. Суглоб синюшно-багряний,
збільшений в об’ємі. Температура тіла - 38,8°С. В крові - 9,6x109/л лейкоцитів, нейтрофілів -
74%, ШОЄ - З0 мм/год. Сечова кислота - 0,560 ммоль/л. Запідозрена подагра. Який засіб
найбільш належить призначити хворому в першу чергу?
A. Етамід
B. Преднізолон
C. Алопуринол
D. Антуран
E. * Диклофенак
118. Хворий П., 37 р., знаходиться на обліку з приводу подагри. Після вжитого напередодні
алкоголю та жирної їжі вночі виник напад гострого артриту II плюснефалангового суглоба
правої стопи. Суглоб синюшний, різко болючий, набряклий. Аналіз крові: Л - 17х109/л, ШОЄ -
42 мм/ч. Виберіть найбіль ефективний варіант стартової терапії?
A. Етамід
B. Диклофенак
D. * Колхіцин
E. Преднізолон
119. До сімейного лікаря звернулась пацієнтка І. 38 років, зі скаргами на сухий кашель, задуху,
біль та слабкість у м’язах плечового пояса, спини та ніг, виражену скутість зранку, схуднення,
загальну слабкість. Об’єктивно: верхні повіки набряклі, пігментовані, межі серця розширені
вліво, систолічний шум на верхівці. В біохімічному аналізі крові різке підвищення активності
трансаміназ. Яке захворювання найбільш імовірне?
A. Склеродермія
B. Системний червоний вовчак
C. Вузликовий поліартеріїт
D. * Дерматоміозит
E. Дифузний токсичний зоб
120. Пацієнтка З. 18 років, протягом року хворіє системним червоним вовчаком. Після
перенесеного грипу стан різко погіршився. З’явилась стійка гіпертермія, задишка, тахікардія,
гематурія, надмірна протеїнурія, рідина в плевральній і черевній порожнинах, надмірні
показники креатиніну і сечовини в плазмі крові. Яке лікування може дати найкращий ефект?
A. * Пульс-терапія глюкокортикоїдами
B. Гепаринотерапія
C. Аміносаліцилати
D. Д-пеніциламін
E. Амінохінолони
121. До сімейного лікаря звернувся пацієнт Л. 42 років зі скаргами на слабкість проксимальних
груп м’язів нижніх та верхніх кінцівок, тулуба, яка супроводжується спонтанними м’язовими
болями,гарячкою. В аналізах крові - підвищення сироваткової креатинкінази та альдолази,
підвищений рівень СРБ, прискорена ШОЕ до 53 мм/год. Проведено біопсію стегнового м’яза з
гістологічним дослідженням матеріалу, котре виявило ознаки запальної інфільтрації скелетних
м’язів з дегенерацією та некрозом м’язевих фібрил. Який діагноз є найбільш вірогідним?
A. Паліндромний ревматизм
B. Ревматична поліміалгія
C. Міастенія
D. Трихінельоз
E. * Поліміозит
122. До сімейного ліікаря звернулася пацієнтка 27 років з гострим поліартритом, скарги на

підвищенням температура тіла до 39оС. Об’єктивно: стан важкий, яскравий рум’янець щік.
Збільшення підщелепних лімфовузлів. Припухлість колінних, ліктьових, гомілковоступневих
суглобів. Пульс - 118/хв., АТ - 90/50 мм рт.ст. Тони серця ослаблені. У легенях на тлі жорсткого
дихання поодинокі сухі хрипи. Аналіз крові: Ер - 2,8х1012/л, Л - 3,2х109 /л, Тр - 90х109 /л.
Аналіз сечі: білок - 5 г/л, Л - 6-8 в п/з., Ер - 15-20 в п/з., гіалінові циліндри - поодинокі в п/з.
Яке захворювання можна запідозрити?
A. * Системний червоний вовчак
C. Системна склеродермія
D. Ревматичний артрит
E. Подагра
123. У пацієнтки 25 років, через 3 тижні після ГРЗ, з’явилась загальна слабкість, субфебрильна
температура, артрит, еритема на обличчі за типом «метелика». В плазмі крові були виявлені
LE-клітини в 6:1000 лейкоцитів. Що це за клітини?
A. Фагоцитуючі моноцити
B. Клітини Березовського-Штенберга
C. Ревматоїдний фактор
D. * Зрілі нейтрофіли, які фагоцитують ядерні білки
E. Недиференційовані клітини
124. Після перенесеного ГРЗ хвору К.33 років, турбує лихоманка, набряк і скутість променево-
зап’ясткових, п’ястно-фалангових і проксимальних міжфалангових суглобів. Об-но: ерітема на
обох щоках, шум тертя плеври зліва. ЧСС-100/хв, систолічний шум на верхівці. Ан. крові:
Лейк.- 4,4х109/л, ШОЕ - 62 мм/год, в сечі Ер.14-19 в п/з, білок 0,45 г/л. Ваш діагноз?
C. Плеврит
D. Гломерулонефрит
125. До сімейного лікаря звернулась пацієнтка А., 37 р, зі скаргами на загальну слабкість, набряк
обличчя, кистей, швидку втому при ходьбі, затруднення при ковтанні, перебої в роботі серця.
Дані симптоми з’явились через 12 днів після відпочинку на морі. Об-но: еритема обличчя,
симптом “окулярів”, набряк м’язів гомілки. Тони серця приглушені, АТ 100/70 мм рт.ст. В
крові: активність АсАТ-0,95 ммоль/год•л, АлАТ-1,3 ммоль/год•л, підвищена активність
альдолази та креатинфосфокінази. Яке дослідження допоможе підтвердити діагноз?
A. * Біопсія м’язів
B. Визначення в крові циркулюючих імунних комплексів
C. Електрокардіографія
D. Гастродуоденофіброскопія
E. Визначення антинуклеарних антитіл
126. Після перенесеної гострої респіраторної вірусної інфекції, у юнака 17 років з’явився
оперізуючий біль в животі, пронос з домішками невеликої кількості крові, біль в колінних
суглобах, підвищення температури тіла. Об’єктивно: стан тяжкий, хворий лежить на боці,
підібравши ноги, шкірні покриви бліді з еритематозним висипом на шкірі гомілок, колінні та
гомілковоступневі суглоби припухлі. Пальпація живота викликає біль, переважно біля пупка.
У крові: лейкоцитоз, прискорена ШОЕ. У сечі: мікрогематурія. Який діагноз є найбільш
вірогіднішим?
A. Ревматизм
B. Вузликовий поліартеріїт
C. Неспецифічний виразковий коліт
D. * Геморагічний васкуліт
E. Хвороба Крона
127. При фізикальноому обстеженні хворого 37 років, виявлено артеріальний тиск 215/110 мм рт.
ст., тахікардія, скаржиться на загрудинний біль стискаючого характеру, задишку. На ЕКГ -
ознаки ішемії міокарда. Який лікарський препарат краще призначити для зниження АТ?
A. Фуросемід
B. Перлінганіт
C. * Лабеталол
D. Морфін
E. Еуфілін
128. Мужчина, 66 років,знаходиться на "Д" обліку з приводу гіпертонічної хвороби II ст. близько 6-
ти років. Під час огляду сімейним лікарем AT 170/95-180/100 мм рт.ст., ЧСС - 60 за 1 хвилину,
ознак НК немає, схильний до психічної депресії, . На ЕКГ - A-V блокада І ст; ознаки
гіпертрофії лівого шлуночка. Порушень функції нирок немає. Який гіпотензивний засіб
показаний для лікування?
A. Анапрілін.
B. * Амлодипін
C. Папазол.
D. Клофелін.
E. Фуросемід.
129. Мужчині 36 років, з гіпертонічною хворобою II ст. у стаціонарі підібрана доза пропранололу
60 мг/добу, підтримуюча AT 130/80 мм рт. ст. протягом 2 тижнів. На 3-й день після виписки із
стаціонару AT підвищився до 180/105 мм рт. ст. Ваша думка про причину підвищення
артеріального тиску?
A. Розвиток резистентності до пропранололу.
B. * Недостатність дози засобу в умовах зростання фізичного навантаження.
C. Зниження толерантності до навантажень.
D. Зміна реактивності бета-адренорецепторів.
E. Підвищення толерантності до навантажень.
130. До сімейного лікаря звернулась пацієнтка 56 років, у якої після нервової напруги з'явилась
блідість шкірних покривів, почуття страху, дратівливість, збудження, кардіалгічний біль у
грудній клітині. Артеріальний тиск - 200/100 мм рт. ст., ЧСС 100 ударів за 1 хвилину. Який тип
гіпертонічного кризу має місце у даному випадку?
A. Церебральний.
B. Кардіальний.
C. * Адренергічний
D. Водно-сольовий.
E. Складний церебральний.
131. Пацієнт В., 34 років, знаходиться на "Д" обліку з приводу гіпертонічної хвороби протягом 2-
х років. На час огляду скарги на колючий біль в області серця, серцебиття, почуття пульсації у
голові. ЧСС 100 ударів за хвилину. Ознак НК немає. Артеріальний тиск - 180/100 мм рт. ст. Які
засоби показані для цього хворого?
A. Седативні.
B. Сечогінні.
C. Бета-адреноблокатори.
D. Усі перелічені засоби.
E. * Бета-адреноблокатори разом з седативними
132. Протягом 6 років, чоловік Д. 45 років, знаходиться на обліку з приводу гіпертонічної

хвороби. Антигіпертензивні препарати приймає тільки при кризах. Курить від 2 до 5 цигарок у
день. Веде малорухливий спосіб життя. Професія пов’язана з нервовим перенавантаженням.
Який з перелічених факторів ризику в більшій мірі сприяє прогресуванню атеросклерозу у
даному разі?
A. * Артеріальна гіпертензія
B. Чоловіча стать
C. Вік
D. Гіподинамія
E. Куріння
133. Юнак 18 років скаржиться на серцебиття, що раптово виникло 10 хвилин тому. Об'єктивно:
шкіра звичайного кольору. Межі серця не змінені. Тони серця посилені, ЧСС=PS= 190 уд/хв,
ритм правильний. АТ- 130/75 мм рт.ст. На ЕКГ: QRS = 0,09 сек. Які заходи найбільш доцільні
на першому етапі допомоги?
A. Ввести новокаїнамід в/в
B. * Виконати вагусні проби
C. Дати анаприлін per os
D. Утриматись від лікування
E. Провести кардіоверсію
134. У хворого Р. 46 років, що знаходиться на "Д" обліку з приводу гіпертонічної хвороби, скарги
на головний біль. Об’єктивно: Ps - 76 уд/хв, АТ - 205/105 мм рт.ст., ліва межа серцевої тупості
на 1,5 см зміщена вліво від лівої середньо-ключичної лінії, тони серця звучні, дихання
везикулярне. На ЕКГ ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. Який таблетований препарат
необхідно призначити для невідкладної допомоги в амбулаторних умовах?
A. * Клофелін
B. Аналгін
C. Резерпін
D. Нітрогліцерин
E. Фуросемід
135. До сімейного лікаря звернувся чоловік 47 років зі скаргами на частий головний біль.
Алкоголь вживає помірно, курить 8-10 сигарет в день. Батько пацієнта хворіє гіпертонічною
хворобою. Об’єктивно: зріст - 165 см, вага - 68 кг, Ps - 84/хв, АТ - 140/90 мм рт.ст. З боку
внутрішніх органів змін не виявлено. Було рекомендовано обмежити вживання алкоголю і
припинити курити. Яка подальша тактика ведення пацієнта і початку лікування?
A. Повторний вимір артеріального тиску через 1 рік
B. Повторний вимір АТ через 2 роки
C. * Повторний вимір АТ протягом 2-х місяців з наступним підбором терапії
D. Призначити медикаментозне лікування
E. Призначити фізіотерапевтичне лікування
136. До сімейного лікаря звернувся чоловік, 49 років, скарги на періодичний головний біль,
серцебиття і порушення серцевого ритму. Об'єктивно: тони серця приглушені, ЧСС=92/хв., АТ
- 175/100 мм рт.ст. На ЕКГ: гіпертрофія лівого шлуночка, шлуночкові екстрасистоли, 10 - 15
/хв. Встановлено діагноз гіпертонічної хвороби та ІХС. Які препарати найбільш доцільно
призначити для лікування хворого?
A. * Бета-блокатори
B. Інгібітори АПФ
C. Діуретики
D. Симпатолітики
E. Нітрати
137. Пацієнтка 52 років госпіталізована зі скаргами на напади сильного головного болю, який
супроводжувався відчуттям пульсації у скронях, головокружінням, серцебиттям, пітливістю,
іноді блюванням, болем за грудиною. Під час нападу різко підвищується АТ до 270/135 мм
рт.ст. Напади виникають спонтанно, часто вночі або рано вранці, тривають 30-40 хв. Про який
механізм гіпертонічної кризи можна думати у даної хворої?
A. * Збільшення концентрації катехоламінів
B. Збільшення рівня альдостерону в крові
C. Збільшення плазменної активності реніну
D. Збільшення виділення вазопресину
E. Збільшення виділення тироксину
138. До сімейного лікаря свернулася хвора 49 років, скарги на біль у серці, швидку втомлюваність,
розгубленість. Біль виник 3 роки назад і пов'язаний з порушенням менструального циклу,
появою “приливів“. Об’єктивно: серце не збільшене, тони приглушені. АТ 155/90 мм рт.ст.
ЕКГ: згладженість зубців Т у V5-V6. На повторній ЕКГ - без динаміки. Який найбільш
імовірний діагноз ?
A. Дисгормональна міокардіодистрофія
B. Гіпертонічна хвороба
C. Стенокардія напруги
D. * Нейро-циркуляторна дистонія
E. Міокардитичний кардіосклероз
139. До сімейного лікаря звернулась пацієнтка, 46 років, зі скаргами на періодичний головний
біль, запаморочення, відчуття оніміння кінцівок. Об’єктивно: Ps - 82/хв, ритмічний. АТ -
165/95 мм рт.ст. Перкуторно: ліва межа серця на 1,5 см назовні від лівої середньо-ключичної
лінії. Тони серця ритмічні, акцент ІІ тону над аортою. Печінка не збільшена. Набряків немає.
Виставлено попередній діагноз гіпертонічної хвороби. Який з інструментальних методів
дослідження дасть найбільш об’єктивну інформацію про можливу гіпертрофію міокарда?
A. * Ехокардіографія
B. Електрокардіографія
C. Сцинтіграфія
D. Реографія
E. Рентгенографія органів грудної клітки
140. При проходженні медичної комісії у юнака 18 років зафіксовано АТ = 180/85 мм рт.ст. Скарг не
пред’являє. Об’єктивно: м’язи нижніх кінцівок погано розвинені, пульсація на артеріях
ступнів послаблена. Межі серця розширені вліво, при аскультації - акцент другого тону над
аортою, систолічний шум. Аналіз крові без змін. В сечі: питома вага - 1020. Лейкоцити 2-4- у
п/з, ер. 0-1 у п/з, кристали сечової кислоти. Який попередній діагноз?
A. * Коарктація аорти
B. Вазоренальна гіпертензія
C. Есенціальна гіпертензія
D. Вегетосудинна дистонія
E. Е. Ренопаренхіматозна гіпертензія
141. До сімейного лікаря звернувся пацієнт, 48-ми років, зі скаргами на періодичний головний
біль, запаморочення, відчуття оніміння кінцівок. Об’єктивно: Ps - 82/хв, ритмічний. АТ -
175/90 мм рт.ст. Тони серця ритмічні, акцент ІІ тону над аортою. Печінка не збільшена.
Набряки відсутні. Який препарат доцільно використати в якості монотерапії даного пацієнта?
A. Гіпотіазид
B. * Пропранолол
C. Клофелін
D. Адельфан
E. Раунатин
142. До сімейного лікаря звернувся мужчина, 62 років, зі скаргами на періодичний головний біль,
запаморочення, відчуття оніміння кінцівок. В анамнезі - цукровий діабет. Об'єктивно: Ps 76/хв,
ритмічний. АТ - 160/95 мм рт.ст. Перкуторно: ліва межа серця на 1см назовні від лівої
середньо-ключичної лінії. Тони серця ритмічні, акцент ІІ тону над аортою. Печінка не
збільшена. Набряків немає. Який препарат найдоцільніше призначити хворому в якості
монотерапії?
A. Гіпотіазид
B. Пропранолол
C. Клофелін
D. * Еналаприл
E. Раунатин
143. У чоловіка з гіпертонічною хворобою під час лікування з'явився сухий кашель. Клінічних
проявів пошкодження дихальної і серцево-судинної систем, що можуть зумовити кашель,
немає. Лікар припустив побічну дію ліків. До якої групи найбільш ймовірно належить
препарат, що викликав цей ефект?
A. * Інгібітори АПФ
B. Діуретики
C. Блокатори кальцієвих канальців
D. Гангліоблокатори
E. Препарати раувольфії
144. До сімейного лікаря звернувся пацієнт, 39-ти років, зі скаргами на ранковий головний біль,
зниження апетиту, нудоту, ранкову блювоту, періодичні носові кровотечі. У 15-річному віці
переніс гострий гломерулонефрит. При обстеженні відмічено підвищення артеріального тиску
до 220/130 мм рт.ст., геморагії на шкірі рук, ніг, блідість шкіри та слизових оболонок. Який із
наведених біохімічних показників має діагностичну значимість у даному випадку?
A. * Креатинін крові
B. Білірубін крові
C. Натрій крові
D. Сечова кислота
E. Фібриноген
145. До сімейного лікаря звернувся чоловік 59 років, який приймав щодня 40 мг еналапріла з
приводу гіпертонічної хвороби, відзначено зниження гіпотензивного ефекту. Збільшення
фізичного та нервового навантаження під цей час не було. Об'єктивно: межі серця поширені
вліво на 1,5 см, тони приглушені, ЧСС=Ps=56/хв. На ЕКГ: синусова брадикардія, гіпертрофія
лівого шлуночка. Найкраща тактика щодо підвищення ефективності гіпотензивної терапії?
A. * Додатково призначити гіпотіазид
B. Збільшити дозу еналапрілу
C. Перейти на ін’єкції дібазолу
D. Додатково призначити клофелін
E. Перейти на прийом анаприліну
146. У хворої 54 років, яка знаходиться на "Д" обліку з приводу гіпертонічної хвороби, після стресу
раптово з’явились головний біль, серцебиття, біль в ділянці серця, відчуття тривоги, страху.
Об’єктивно: хвора збуджена, Ps - 120/хв, АТ - 210/110 мм рт.ст. Тони серця ритмічні, акцент II
тону над аортою. Призначення яких препаратів є найбільш доцільним в даному випадку?
A. * Бета-адреноблокатори
B. Ніфедипін
C. Інгібітори АПФ
D. Адельфан
E. Папаверин
147. Пацієнт 50 років скаржиться на головний біль, головокружіння, дратівливість, поганий сон.
Хворіє 10 років. Батько помер від інсульту. Об'єктивно: загальний стан задовільний.
Щитовидна залоза збільшена до І ст. Акцент ІІ-го тону в другім міжребер'ї справа. Ps
ритмічний, 68/хв. АТ - 195/115 мм рт.ст. Периферичних набряків немає. Пульс на
периферичних артеріях рук і ніг пальпується. Загальний аналіз крові та сечі без змін.
Загальний холестерин крові - 5,6 ммоль/л, глюкоза крові - 5,1 ммоль/л, сечовина крові - 7,2
ммоль/л. Консультація окуліста: на очному дні артерії сітківки звужені. Який найімовірніший
діагноз?
A. * Гіпертонічна хвороба ІІ ст.
B. Хронічний гломерулонефрит
C. Коарктакція аорти
D. Синдром Іценко-Кушинга
E. Тиреотоксикоз
148. До сімейного лікаря звернувся пацієнт, 36 років, зі скаргами на періодичне запаморочення,
головний біль, носові кровотечі, ниючий біль в ділянці серця, судоми м’язів ніг, похолодання
ступнів. Об’єктивно: фізичний розвиток супроводжується диспропорцією м’язової системи
(м’язи верхньої половини тіла гіпертрофовані, при відносній гіпотрофії м’язів тазу та нижніх
кінцівок), ноги на дотик холодні. Ps - 86/хв, ритмічний, АТ - на руках - 200/100 мм рт.ст., на
ногах - 140/90 мм рт.ст. Про якe захворювання необхідно думати в першу чергу?
C. Нейроциркуляторна дистонія
D. Хвороба Такаясу
E. Облітеруючий ендартеріїт судин нижніх кінцівок
149. Пацієнту 44 років, для лікування гіпертонічної хвороби, сімейним лікарем був призначений
лікарський засіб, який за 3 дні поліпшив стан хворого та нормалізував рівень артеріального
тиску. Через деякий час пацієнт звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на непродуктивний
кашель, який не змінювався під впливом протикашльових засобів і порушив сон хворого. У
анамнезі обструктивних захворювань легенів немає. Який препарат найбільш імовірно
приймав хворий?
A. * Еналаприл
B. Анаприлін
C. Клофелін
D. Верапаміл
E. Резерпін
150. До сімейного лікаря звернулася хвора, 56 років, зі скаргами на періодичний головний біль,
запаморочення, відчуття оніміння кінцівок. В анамнезі - Ожиріння ІІ ст. Об'єктивно: Ps 58/хв,
ритмічний. АТ - 150/105 мм рт.ст. Перкуторно: ліва межа серця на 1см назовні від лівої
середньо-ключичної лінії. Тони серця ритмічні, акцент ІІ тону над аортою. Печінка не
збільшена. Набряки на ступнях. Який препарат найдоцільніше призначити хворому в якості
монотерапії?
A. Еналаприл
B. * Амлодипін
C. Клофелін
D. Гіпотіазид
E. Метапролол
151. До сімейного лікаря звернувся пацієнт, 51 р., зі скаргами на підвищення рівня артеріального
тиску, що супроводжується нудотою, шумом у вухах, головним болем. Багато років хворіє на
хронічний бронхіт. Об-но: у легенях невелика кількість сухих розсіяних хрипів. Межі серця
розширені вліво, тони приглушені, ЧСС 88 уд.за хв, АТ 170/100 мм рт.ст. На ЕКГ: гіпертрофія
лівого шлуночка. Застосування якої групи препаратів обмежено супутньою патологією в
B. Антагоністи кальцію
D. Альфа-адреноблокатори
E. Інгібітори АПФ
152. Чоловік, 44 р., звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на підвищення рівня артеріального
тиску, що супроводжується нудотою, шумом у вухах, головним болем. Об-но: межі серця
розширені вліво, тони приглушені, ЧСС 86 уд.за хв, АТ 160/100 мм рт.ст. Зафіксовано
підвищення рівня реніну у плазму крові в 2,1 рази. На ЕКГ: ознаки гіпертрофії лівого
шлуночка. Яку з наведених груп гіпотензивних засобів доцільно застосувати?
A. * Інгібітори АПФ
B. Периферичні вазодилататори
D. Альфа-адреноблокатори
E. Антагоністи кальцію
153. Виклик сімейного лікаря на дім до хворої 53 років, після стресу виник головний біль,
збудження, нудота, однократна блювота, короткочасне запаморочення. АТ вперше в житті
підвищився до 210/115 мм рт.ст. Після прийому 2-х таблеток дибазолу стан та артеріальний
тиск не змінився. Яке призначення лікаря невідкладної допомоги найбільш обґрунтоване?
A. * Пропранолол в/в 80 мг
B. Фуросемид per os 40 мг
C. Верошпірон per os 100 мг
D. Ніфедипін сублінгвально 40 мг
E. Седуксен в/м 10 мг (2 мл)
154. Пацієнтка знаходиться на "Д" обліку з приводу гіпертонічної хвороби ІІ стадії. При огляді
скарги на інспіраторну задишку, кашель, втому при фізичному навантаженні. За даними
ЕхоКС: гіпертрофія міокарда лівого шлуночка, зменшення його кінцево-діастолічного об’єму,
фракція викиду - 58 %.Порушення гемодинаміки зумовлене, головним чином, недостатністю:
A. * Діастолічної функції лівого шлуночка
B. Систолічної функції лівого шлуночка
C. Діастолічної функції правого шлуночка
D. Систолічної функції правого шлуночка
E. Систоло-діастолічної функції серця
155. Хворий Р., 52 роки, протягом тривалого часу страждає на цироз печінки з ознаками портальної
гіпертензії. Відмічалися явища кровотечі з варикозно розширенних він стравоходу. Під
впливом терапії кровотечу було зупинено. Який з препаратів найбільш доцільно призначити
для профілактики зазначенного ускладнення?
A. * Пропранолол
B. Вазопресин
C. Феррум-лек
D. Контрикал
E. Гепарін
156. До сімейного лікаря звернулася хвора Д. зі скаргами на приступоподібні болі в правому
підребер’ї з іррадіацією в праве плече, які виникають після вживання, смаженої їжі.
Періодично відмічає підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. Хворіє близько 8
років. Які обстеження необхідно провести хворій в першу чергу?
A. * УЗД органів черевної порожнини
B. рН меррію
C. Дуоденальне зондування
D. Оглядову рентгенограму
E. Дослідження шлункового вмісту
157. Хворий З. 48 років протягом 4-місяців лікування в стаціонарі тубдиспансеру у зв'язку із
активним туберкульозом. На час огляду скарги на адинамію, жовтяницю, тупий біль у правому
підребер'ї. Печінка збільшена, болюча при пальпації. В крові нейтрофільний лейкоцитоз
(помірний), ШЗЕ-33 мм/год Активність ферментів підвищена : АЛТ - в 3 рази, ACT - в 2 рази,
лужної фосфатази - в 2 рази, гаммаглутамілтрансферази - в 2 рази. Білірубін крові - 222
мкмоль/л (кон'югований - 182, некон'югований - 40). Білірубінурія. HBs-антиген не виявлений.
Про яке захворювання йде мова ?
A. * Гострий медикаментозний гепатит
B. Хронічний активний гепатит
C. Цироз печінки (біліарний)
D. Гострий вірусний гепатит
E. Калькульозний холецистит, холангіт
158. До сімейного лікаря звернувся пацієнт Л. 25-ти років зі скаргами на збільшення живота. З
анамнезу відомо, що 2 роки тому його вдарили в живіт. Через 8 місяців звернувся до лікаря з
наведеними скаргами. При фізичному обстеженні було виявлено асцит, в зв'язку з чим двічі
лікувався в стаціонарі із застосуванням сечогінних засобів. Лікування ефекту не дало. Об-но:
шкіра звичайного кольору. Вени шиї набряклі. Значне збільшення живота, на витонченій
передній черевній стінці просвічуються виражені колатералі. Печінка збільшена, неболюча.
Симптом Плеша негативний. Перкуторно в черевній порожнині визначається вільна рідина.
Аналіз крові те сечі без особливостей. Ваш діагноз:
A. * Хвороба Бадда-Кіарі
B. Цироз печінки
C. Пухлина печінки
D. Карциноматоз очеревини
E. Серцева недостатність по правошлуночковому типу
159. До сімейного лікаря звернувся хворий В., 48 р. Скарги на біль в попереку, потемніння сечі,
загальну слабкість, запаморочення, що виникли після лікування застуди аспірином та
ампіциліном. Об-но: блідий, склери субіктеричні. ЧСС - 98 уд/хв. Печінка +2 см, селезінка +3
см, пальпаторно чутливі. ЗАК: ер. - 2,3х1012/л, Нв - 62 г/л, КП - 0,5, Le - 9,5х109/л, б - 0,5 %, е -
3 %, п - 6 %, л - 25 %, м - 7 %, ШЗЕ - 38 мм/год, ретикулоцити - 24 %. Біохімічний аналіз крові:
загальний білірубін - 56, за рахунок конюгованого. Яке ускладнення виникло у хворого?
A. * Набута гемолітична анемія.

B. Токсичний гепатит.
C. Сечокам’яна хвороба.
D. Лімфогрануломатоз.
E. Пароксизмальна нічна гемоглобулінурія
160. Хворий Л, 56 років,. з декомпенсованим цирозом печінки під час обходу лікаря скаржиться на
запаморочення, серцебиття, мерехтіння “мушок” перед очима, загальну кволість. Шкіра бліда,
пульс 120 на хвилину, АТ 90/50 мм рт. ст.. Яке ускладнення вірогідніше всього має місце у
пацієнта?
A. * Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу
B. Гепатоцелюлярна недостатність
C. Печінкова енцефалопатія
D. Гострий коронарний синдром
E. Ні одне з названих ускладнень
161. У хворого 37 рокiв пiсля 3-х мiсячного лiкування протитуберкульозними препаратами
з'явилися: адинамiя, жовтяниця, бiль у правому пiдребер'i. Печiнка збiльшена. В кровi
пiдвищена активнiсть ферментiв АЛТ - у три рази, АСТ- у два рази. Бiлiрубiн кровi- 122
мкмоль/л ( кон'югований -82, некон'югований-40). НВs-антиген не виявлений. Про яке
захворювання iде мова?
A. * Гострий медикаментозний гепатит.
B. Цироз печiнки (бiлiарний).
C. Гострий вiрусний гепатит.
D. Хроничний активний
E. Калькульозний холецистит.
162. Хворий 32 рокiв скаржиться на ниючий бiль в правому пiдребер'ї, нудоту, зниження апетиту.
Початок захворювання пов'язує з апендектомiєю. Пiсля неї через 2 мiсяцi вперше з'явилася
жовтяниця. Лiкувався в iнфекцiйному вiддiленнi.Через рiк став помiчати ниючий бiль в
правому пiдребер'i, в аналiзах-пiдвищення рiвню бiлiрубiну, анти HCV позитивний. Ваш
дiагноз?
A. * Хронiчний персистуючий гепатит.
B. Калькульозний холецистит.
C. Хвороба Жильбера.
D. Гострий вiрусний гепатит.
E. Хронiчний холангiт.
163. Хворий 18 років звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на перiодичну жовтушнicть склер,
яка виникає пiсля физичного навантаження, cтресових ситуацiй. Жовтушнiсть супроводжуется
вiдчуттям важкостi у правому пiдребер'ї, iнодi болем ниючого характеру, нудотою, блюванням.
Також турбують загальна слабiсть, головний бiль. Печiнка та селезiнка не збільшені. Бiлiрубiн-
67 мкмоль/л, некон'югований-53,3мкмоль/л. Ваш дiагноз?
A. * Cиндром Жильбера.
B. Спадкова гемолiтична анемiя.
C. Синдром Ротора.
D. Хроничний холестатичний гепатит.
E. Синдром Дабiна-Джонсона.
164. У хворого 43 років із гострим вірусним гепатитом В на 11 день стаціонарного лікування різко
погіршився загальний стан - з’явилися тошнота, неодноразове блювання, посилився біль у
правому підребер’ї, наросли жовтяниця склер та шкіри. В крові підвищився лейкоцитоз до
13х109, загальний білірубін в крові - 250 мкмоль/л в основному непряма фракція, АЛТ - до 10
ммоль/л. Яке ускладнення захворювання має місце?
A. * Печінкова енцефалопатія
B. Загострення холециститу
C. Ниркова недостатність
D. Посилений розпад ерітроцитів
E. Внутрішньопечінковий холестаз
165. Хворий Ц., 54 років, із скаргами на загальну слабкість, головокружіння, відчуття важкості в
правому підребер’ї, відсутність апетиту, здуття живота, похудання. Напередодні була блювота
однократна з кров’ю. Зловживав алкоголем. При огляді: хворий зниженого живлення, шкіра
суха, “судинні зірочки” на шкірі обличчя та верхній половині тулуба. Язик малиновий, живіт
збільшений в об’ємі, пупок вип’ячений, на бокових поверхнях живота видно розширені
венозні судини, визначається асцит. Нижній край печінки щільний,виступає на 4 см з-під краю
реберної дуги. Селезінка виступає на 6 см з-під краю реберної дуги. Ваш діагноз:
A. * Алкогольний цироз печінки. Кровотеча з розширених вен стравоходу
B. Алкогольний цироз печінки. Шлунково-кишкова кровотеча
C. Синдром Бодда-Кіарі Шлунково-кишкова кровотеча.
D. Алкогольний гепатит. Синдром Мелорі-Вейса
E. Алкогольний цироз печінки. Гострий панкреатит
166. Хвору 57 років протягом 7 років турбують приступи болю в правому підребер'ї після вживання
жирної їжі. В останній тиждень приступи стали щоденними, більш тривалими. На третій день
після госпіталізації виявлено жовте забарвлення склер та шкіри, замазкоподібний стілець,
темну сечу. В крові нейтрофільний лейкоцитоз, ШЗЕ -28 мм/год. Які зміни в аналізі сечі будуть
свідчити механічну жовтяницю у цієї хворої ?
A. * Реакція на жовчні пігменти позитивна за рахунок білірубіну. Стеркобілін та уробілін відсутні
B. Реакція на жовчні пігменти сумнівна. Сліди стеркобіліну
C. Реакція на жовчні пігменти позитивна. Виявляються білірубін, уробілін та стеркобілін
D. Змін не виявлено
E. Реакція на жовчні пігменти сумнівна. Виявляється стеркобілін.
167. Хворий О. 58 років скаржиться на періодичний біль у надчеревній ділянці та в правому
підребер’ї, не пов’язаний з прийманням їжі, свербіння шкіри, носові кровотечі, кровоточивість
ясен, поступив в реанімаційне відділення з кровотечею з стравоходу. Яка патологія зумовила
дану клінічну картину?
A. * Цироз печінки
B. Хронічний неспецифічний езофагіт
C. Рак стравоходу
D. Доброякісна пухлина стравоходу
E. Рубцеве звуження стравоходу
168. Хворий С. 53 р., інвалід ІІ гр., скаржиться на блювання кров’ю, тяжкість в лівому підребер’ї,
слабкість. Зловживав алкоголем. Хворіє з 40-річного віку, коли вперше виникла жовтяниця.
При огляді: шкіра та видимі слизові жовтушні. На шкірі передньої грудної клітки “судинні
зірочки”. Зниженого живлення. Діяльність серця ритмічна, тони ослаблені, систолічний шум
над усіма точками, живіт збільшений в об’ємі, спостерігається “голова медузи”, випинання
пупка. Відзначається асцит. Край печінки гострий, неболючий, на 3 см виступає з під краю
реберної дуги, селезінка значно збільшена, неболюча при пальпації. Заг. ан. крові: Hb - 80 г/л,
лейк. - 3·109/г, тромбоц. - 85·109/г. Ендоскопічно визначаються варикозно розширені вени
стравоходу. Причиною портальної гіпертензії у хворого є:
B. Рак печінки
C. Гемохроматоз
D. Хвороба Коновалова-Вільсона
E. Синдром Бадда-Кіарі
169. Хворий 57 років, що страждає на хронічний вірусний гепатит з розвитком цирозу,
госпіталізований з діагнозом: “кровотеча з вен стравоходу”. Різка блідість шкірних покривів.
АТ - 80/40 мм.рт.ст., пульс - 100 уд. за хвилину, температура - 36,4оС. На передній черевній
стінці розширена венозна сітка. З якого препарату слід починати інфузійну терапію?
A. * Свіжозаморожена плазма
B. Альбумін
C. Гепатопроктори
D. Неогемодез
E. Глюкоза
170. Хворий 47 років, за професією сантехник, скаржиться на збільшення живота, свербіж шкіри,
кровоточивість ясен, виражену слабкість, відсутність апетиту. При огляді: хворий астенічної
тілобудови, м’язовий шар різко зменшений, живіт збільшений у розмірі, на поверхні
просвічують розширені, звивисті поверхневі вени. Який синдром спостерігається у даного
пацієнта?
A. * Синдром портальної гіпертензії.
B. Анемічний синдром.
C. Холестатичний синдром.
D. Геморагічний синдром.
E. Астенічний синдром.
171. У пацiєнта 47 рокiв виявлено помiрну iктеричнiсть шкiри i склер, збiльшення розмiрiв печiнки
i селезiнки. 3 роки тому лiкувався з приводу гепатиту В. При обстеженнi виявлено: HBsAg (+),
HBeAg (+). Який з перечислених засобiв придатний для базової терапiї захворювання?
A. * Iнтерферон.
B. Карсил.
C. Сирепар.
D. Вiтогепат.
E. Легалон.
172. Хворий 40 років, скаржиться на тупий біль в епігастрії, слабкість, зниження апетиту, шкіряне
свербіння, жовтяницю. Хвороба почалася 1 місяць тому з артралгії, погіршення апетиту,
сильної слабкості. Температура нормальна. Пульс 56 в 1 хв. Язик обложений білим нальотом.
Живіт м’який, болісний в епігастрії. Печінка +3см. селезінка не збільшена. Загальний аналіз
крові: лейкопенія, відносний лімфоцитоз, ШОЕ – 3 мм/год. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. * Вірусний гепатит
B. Цироз печінки
C. Рак головки підшлункової залози
E. Жоден з варіантів
173. До сімейного лікаря звернувся хворий зі скаргами на ниючий постійний біль в правому
підребер`ї, нудоту. З анамнезу відомо, що 5 років тому лікувався з приводу вірусного гепатиту
В. При огляду у хворого жовтяниця. Печінка збільшена, ущільнена, край її гострий. Жовчний
міхур не промацується. Загальний білірубін крові - 40,0 мкмоль/л, АлАТ- 4,0ммоль/год, АсАТ -
1,5 ммоль/год. Ваш діагноз?
A. * Хронічний вірусний гепатит В
B. Хронічний холецистит
C. Цироз печінки
D. Хронічний панкреатит
E. Жовчнокам`яна хвороба
174. У 2-х річного хлопчика з жовтяницею та ознаками енцефалопатії відмічений тимчасовий ефект
від фототерапії. В крові значно підвищений рівень некон’югованого білірубіну, жовчні
пігменти в сечі та калі не виявлені. У біоптаті печінки визначена низька активність
глюкоронілтрансферази. Якому захворюванню відповідають ці данні?
A. * Синдром Криглера-Найара
B. Печінкова жовтяниця
C. Підпечінкова жовтяниця
D. Синдром Дабіна-Джонсона
E. Надпечінкова жовтяниця
175. До сімейного лікаря звернулась хвора 48 років зі скаргами на інтенсивне свербіння шкіри,
особливо ввечері, тупі болі в правому підребер’ї, загальну слабкість, втрату апетиту.
Тривалість захворювання 3 роки. Об’єктивно: шкіра темно-коричнева з слідами розчісувань,
ксантелазми на повіках. Печінка на 5 см виходить за праву реберну дугу, щільна, край рівний,
безболісний. Селезінка виступає на 3 см. АТ - 130/80 мм Hg. Гемоглобін - 100 г/л,
Білірубінемія - 162 мкМ/л (за рахунок кон’югованого), холестеринемія - 8,0 мМ/л, збільшений
рівень лужної фосфатази. Показники обміну заліза в нормі. Яке захворювання найбільш
ймовірне у даної пацієнтки?
A. * Первинний біліарний цироз
B. Хвороба Аддисона
C. Пруриго
D. Гемохроматоз
E. Набута гемолітична анемія
176. 38-річний хворий впродовж 2-х днів відмічає відсутність апетиту, нудоту, загальну слабкість. З
роки тому переніс гострий гепатит С, уникав диспансерного спостереження. Об’єктивно:
температура тіла підвищена, шкіра і склери іктеричні, пальпується збільшена, помірної
щільності, болюча печінка, яка виступає з-під краю реберної дуги на 3 см по
середньоключичній лінії. Селезінка не збільшена. Сеча помірно темного забарвлення.
Відмічається болючість суглобів при рухах. АЛТ сироватки =4,0 мМ/(год. х л) Який найбільш
ймовірний діагноз?
A. * Хронічний вірусний гепатит С, помірна активність
B. Хронічний вірусний гепатит, мінімальна активність
C. Хронічний холецистит
D. Цироз печінки
E. Рак печінки
177. До сімейного лікаря звернувся чоловік, 35 років, ін'єкційний наркоман, зловживає алкоголем,
зі скаргами на загальну слабкість, тупий біль у правому підребір'ї, збільшення живота,
задишку. Хворіє на хронічний гепатит на протязі 9 років. Об'єктивно: температура тіла 37,1 °С,
виражена жовтяниця. Печінка +6 см, щільна. У черевній порожнині - вільна рідина.
Позитивний симптом флюктуації. Яке ускладнення виникло у хворого?
A. * Цироз печінки.
B. Загострення хронічного гепатиту С.
C. Алкогольна хвороба печінки.
D. Рак головки підшлункової залози.
E. Токсичний гепатит.
178. Хворий М., 30 років, госпіталізований зі скаргами на свербіння шкірних покривів, жовтяницю,
важкість у правому підребер'ї, слабість. Об'єктивно: шкірні покриви жовтушні, сліди розчухів,
печінка +5 см. У крові: лужна фосфатаза - 4,0 мкмольДс.хл, загальний білірубін - 60 мкмоль/л,
холестерин -8,0 ммоль/л. Який провідний синдром можна виділити у хворого?
A. * Холестатичний
B. Цитолітичний
C. Мезенхімально-запальний
D. Гепатолієнальний
E. Печінково-клітинної недостатності
179. Пацієнтка 24-х років скаржиться на ниючий біль в правому підребер'ї, періодично відрижка
гірким, нудота, зниження апетиту. Три роки тому проводилась апендектомія. Через 2 місяці
після неї вперше появилась жовтяниця, з приводу якої лікувалася в інфекційній лікарні. В
даний час при обстеженні збільшена на 2 см печінка. У крові: загальний білірубін - 36
мкмоль/л, прямий білірубін - 14,9 мкмоль/л, АлАТ - 1,35 ммоль/год./л. Яке захворювання у
хворої?
A. * Хронічний вірусний гепатит
B. Хронічний холангіт
D. Доброякісна жовтяниця Жільбера
E. Цироз печінки
180. У хворої З. 52 років, протягом року спостерігаються приступи болю у правому підребер'ї, які
виникають переважно після жирної їжі. Останній тиждень приступи повторювались щодня,
стали більш болючими. На 3-й день перебування в стаціонарі з'явились жовтушність склер та
шкіри, світлі випорожнення і темна сеча. Аналіз крові: НЬ - 128 г/л, ретикулоцити - 2 %,
нейтрофільний лейкоцитоз- 13,1х109/л, ШОЕ - 28 мм/год. Що є найбільш імовірною причиною
жовтяниці?
A. * Жовчнокам'яна хвороба
B. Хронічний панкреатит
C. Хронічний холестатичний гепатит
D. Гемолітична анемія
E. Гострий вірусний гепатит
181. До сімейного лікаря звернулася жінка 25 років, зі скаргами на інтенсивне свербіння шкіри,
особливо ввечері, тупий біль в правому підребер'ї. Захворіла 3 роки тому після пологів.
Об'єктивно: жовтяниця, ксантелазми на повіках. Печінка на 5 см виступає з-під краю правої
реберної дуги, щільна, край рівний, безболісний. Селезінка виступає на 2,5 см. Реакція вірусу
гепатитів В і С негативна. Показники обміну заліза в нормі. Яка форма ураження печінки
найбільш імовірна у хворої?
A. * Первинний біліарний цироз
D. Гемохроматоз
E. Жировий гепатоз
182. У хворої 20 років, яка знаходиться на лікуванні та обстеженні в гастроентерологічному
відділенні, встановлено діагноз хронічного криптогенного гепатиту. Яка група препаратів
входить у базисну терапію?
A. * Гепатопротекторні препарати
B. Антибактеріальні препарати
C. Анаболічні стероїдні гормони
D. Репаранти
E. Глюкокортикоїди та цитостатики
183. Хворгоро 33 років, що знаходиться на "Д" обліку з приводу хронічного вірусного гепатиту
турбує тупий, ниючий біль у правому підребер'ї, нудота, сухість. Розмір печінки за Курловим -
13-12-11 см, селезінка +2 см. АсАТ - 3,2, АлАТ - 4,8.При серологічному дослідженні
виявлений HBeAg, висока концентрація ДНК HBV. Який з наведених нижче лікарських засобів
є препаратом вибору в лікуванні даного хворого?
A. * Альфа-інтерферон
B. Ацикловір
C. Ремантадин
D. Арабінозид монофосфат
E. Есенціале-форте
184. Хворий 48 років, скаржиться на переймоподібні болі в правому підребер'ї після фізичного
навантаження. Періодично відзначає світліший кал, потемніння сечі. Об'єктивно: шкіра і
слизові злегка іктеричні. Білірубін: загальний - 36,8 мкмоль/л, прямий - 26,4 мкмоль/л,
непрямий -10,4 мкмоль/л. УЗД жовчного міхура: товщина стінки 4 мм, у просвіті густа жовч,
ехопозитивні тіні - до 4 мм. З літолітичною метою ви призначите:
A. * Урсофальк
B. Холеретики
C. Холекінетики
D. Спазмолітики
E. Цитостатики
185. У хворої 50-ти років встановлено первинний біліарний цироз печінки. Заг. білірубін - 160
мкмоль/л, АсАТ - 2,1 мкмоль лхгод.), АлАТ - 1,8 ммоль/ (лхгод.), ЛФ - 4,6 ммоль/(лхгод.),
холестерин - 9,2 ммоль/л, антимітохондріальні антитіла М2 у високому титрі. Виявлено
розширення воротної і селезінкової вен при УЗД-дослідженні. Як базисний засіб при цьому
захворюванні доцільно призначити:
A. * Урсодезоксихолеву кислоту
B. Ліпоєву кислоту
C. Рифампіцин
D. Есенціале-Н
E. Карсил
186. До сімейного лікаря зверулася хвора 38 років зі скаргами на ниючий біль в правому підребер'ї
протягом трьох місяців, свербіння шкіри, підвищення температури до 39 С надвечір,
пропасницю, загальну слабість. Півроку тому перенесла холецистектомію з приводу
жовчнокам'яної хвороби. Об-но : шкіра, склери жовтушні. Печінка збільшена на 3 см,
ущільнена, болюча. Селезінка не пальпується. З боку інших систем і органів патологічних змін
не виявлено. Про яке захворювання можна думати ?
A. * Хронічний холангіт на фоні рубцевої стриктури жовчних шляхів
B. Цироз печінки (біліарний)
C. Рак печінки
D. Хвороба Жильбера
E. Підпечінковий абсцес
187. Хворий Д., 51 рік, зловживає алкоголем. Звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на нудоту,
рідкі випорожнення, жовтушність шкіри. Об'єктивно: шкіра та склери іктеричні, атрофія
м'язів, субфебрильна температура. Печінка на 3 см виступає з-під реберної дуги, болюча при
пальпації. Який метод діагностики в даному випадку буде найбільш інформативним?
A. * КТ органів черевної порожнини
B. Маркери вірусних гепатитів.
C. Порушення клітинного імунітету
D. Активність цитолізу (АсАТ, АлАТ)
E. Протеїнограма
188. Хворий В., 37р., рік тому переніс гострий гепатит В. На момент огляду скарги на слабість,
підвищену температуру тіла (37,5 °С), важкість та біль в правому підребер'ї. Об'єктивно:
субіктеричність шкіри. Печінка на 2 см виступає з-під реберної дуги, болюча, щільна.
Лабораторно: високий титр НВу-ДНК, HBeAg, HBcAg, IgM. Які ліки будуть найбільш
ефективними?
A. * Альфа-інтерферони
B. Глюкокортикоїди
C. Гепатопротектори
D. Антибіотики
E. Лактулоза
189. Хворий 48 років, звернувся зі скаргами на важкість в правому підребер'ї, гіркоту в роті,
свербіння. Хворів вірусним гепатитом. Об'єктивно: живіт збільшений за рахунок асциту,
розширені вени на передній стінці живота, пупок випнутий, селезінка збільшена. Ваш діагноз?
B. Рак печінки
C. Рак головки підшлункової залози
D. Жовчнокам'яна хвороба
E. Вірусний гепатит
190. До сімейного лікаря звернувся пацієнт зі скаргпми на нудоту, почуття "переповненого шлунка"
після вживання будь-якої їжі, здуття живота, прогресуюче схуднення. В анамнезі -
зловживання алкогольними напоями. При огляді: шкіра бліда. Розширення підшкірних вен
передньої стінки живота, наявність вільної рідини у черевній порожнині, гепатомегалія,
спленомегалія, набряки нижніх кінцівок. Назвіть основні патогенетичні механізми розвитку
даного стану у хворого.
A. * Постсинусоїдальне блокування кровотоку в печінці та формування порто-кавальних
анастомозів
B. Активація перекисного окислення ліпідів та порушення мінерального обміну
C. Порушення клітинного та гуморального імунітету
D. Порушення функції гастроінтес-тинальної гормональної системи
E. Дисфункція парасимпатичного та симпатичного відділів вегетативної нервової системи
191. До сімейного лікаря хворий Т., 49 років, зі скаргами на зниження апетиту, важкість в
епігастральній ділянці після їжі, болі в правому підререр'ї ниючого характеру, які
посилюються після жирної їжі; нудоту, метеоризм, схуднення, інверсію сну. При огляді -
жовтушність шкіри, судинні зірочки, гінекомастія, асцит. Печінка при пальпації не болить,
тверда, край її гострий, селезінка збільшена. Ваш попередній діагноз:
B. Хронічний активний гепатит
C. Гострий гепатит А
E. Гострий панкреатит
192. До сімейного лікаря звернувся пацієнт Л., 42 років, зі скаргами на біль у правому підребер'ї,
гіркоту у роті, періодичні пожовтіння шкіри. Об'єктивно: субіктеричність склер, позитивний
френікус-симптом справа, при пальпації біль у точці проекції жовчного міхура. Яке
дослідження слід призначити в першу чергу?
A. * УЗД печінки та жовчного міхура
B. Фіброгастродуоденоскопію
C. Рентгеноскопію ШКТ
D. Ретроградну холецистопанкреатографію
E. рН метрію
193. Мужчина 40 років, знаходиться на "Д" обліку з приводу аутоіммунного гепатиту. Враховуючи
результати аналізу крові: АГ коефіцієнт - 0,8, загальний білірубін -42 мкмоль/л, трансамінази:
АлАТ -2,3 ммольДлхгод.), АсАТ -1,8 ммоль/ (лхгод.), вкажіть що із перерахованого є найбільш
ефективним в лікуванні?
A. * Глюкокортикоїди, цитостатики
B. Антибактеріальні засоби
C. Гепатопротектори
D. Противірусні препарати
E. Гемосорбція, вітамінотерапія
194. При огляді сімейним лікарем пацієнта 48 років виявлено помірну іктеричність шкіри і склер,
збільшення розмірів печінки і селезінки. Три роки тому лікувався з приводу гепатиту В. При
обстеженні виявлено: HBsAg, HBeAg (+). Висока концентрація ДНК HBV. Який з перечисле-
них засобів є препаратом першого ряду в терапії захворювання?
A. * Альфа-інтерферон
B. Карсил
C. Преднізолон
D. Вітогепат
E. Есенціале-форте
195. До сімейного лікаря звернулась пацієнтка 44 років зі скаргами на виражений біль в ділянці
правого підребер'я, нудоту, часте блювання, відсутність апетиту, підвищення температури тіла,
виражену слабість. Хворіє протягом 1 року. Об-но: іктеричність склер, шкіри; пониженого
відживлення; збільшення лімфатичних вузлів; еритема долонь; печінка виступає з-під краю
реберної дуги на 6 см, ущільнена, болюча, край її заокруглений, поверхня
гладка;спостерігається збільшення площі селезінкової тупості. В крові: ШЗЕ-50 мм/год.
Активність ферментів підвищена: АлАТ, АсАТ - в 5 разів. Білірубін-81 мкмоль/л. Тимолова
проба- 18 ОД. Призначення яких медикаментозних засобів не є доцільним ?
A. * Німесулід
C. Ентеросорбенти
D. Гепатопротектори
E. Лактулоза
196. До сімейноголікаря звернувся пацієнт 55 років зі скаргами на загальну слабкість, відсутність
апетиту, тупий біль в правому підребер'ї, здуття живота.. В останній час спостерігається
періодичне блювання з домішками крові. Хворий пониженого живлення, іктеричність склер,
шкіра суха, "судинні зірочки" на обличчі і верхніх кінцівках, гіперемія долонь, гінекомастія.
Язик малиновий. Живіт збільшений, нижній край печінки загострений, щільний, виступає на 4
см з-під краю реберної дуги. Селезінка на 6-7 см виступає з-під реберної дуги. ШОЕ - 14
мм/год., тимолова проба - 8 од. Ваш попередній діагноз?
C. Жировий гепатоз
D. Доброякісна гіпербілірубінемія
E. Ехінокок печінки
197. До сімейного лікаря звернувся пацієнт, вік 28 років, який протягом 6 років має контакт з
комплексом отрутохімікатів. Скарги на головний біль, підвищену втому, відчуття важкості в
правому підребер'ї, погіршення апетиту, жовтяницю. Об'єктивно: шкіра і склери субіктеричні.
Живіт здутий, печінка +5 см, край ущільнений, поверхня рівна. У крові: НЬ - 110 г/л, Л -
8,1х109/л, ШОЕ -30 мм/год., загальний білірубін - 65 мкмоль/л, цукор - 6,3 ммоль/л. Який
діагноз найбільш імовірний?
A. * Хронічний токсичний гепатит
B. Гемохроматоз
C. Хронічний панкреатит
D. Вірусний гепатит
E. Доброякісна гіпербілірубінемія
198. До сімейного лікаря звернувся пацієнт 35 років, при огляді визначається асцит,
спленомегалія, розміри печінки по Курлову - 11x9x8 см, варикозне розширення вен стравоходу.
В анамнезі травма живота, шлункова кровотеча. АсАТ - 0,46; АлАТ - 0,68; білірубін загальний
- 21 мкмоль/л, прямий -17,1 мкмоль/л. Сформолюйте діагноз:
A. * Тромбоз ворітної вени

B. Тромбоз печінкової вени
C. Констриктивний перикардит
D. Тромбоз нижньої порожнистої вени
E. Пухлина очеревини (мезотеліома)
199. Хворий 62 років скаржиться на загальну слабість, втрату апетиту, відчуття печіння на кінчику
язика, відчуття важкості в надчеревній ділянці навіть після вживання невеликої кількості їжі,
проноси. Вважає себе хворим 9 років, не лікувався. Об-но: пониженого живлення, шкіра бліда,
помірна болючість в надчеревній ділянці. Ан.крові: ер-2,7х10 12/л, НЬ-95 г/л, КП-1,2: ШОЕ-19
мм/год. Уропепсиноген нижче норми. Езофагогастродуоденоскопія: слизова оболонка у
фундальній частині витончена, гіперемована, складки згладжені. В антральному відділі
слизова оболонка не змінена. Біопсія слизової оболонки: атрофія залоз. Які медикаментозні
засоби не доцільно застосувати для лікування хворого ?
A. * Інсулін
B. Метилурацил
C. Плантаглюцид
D. Дігестал
E. Вітамін В 12
200. Хворий 60 років госпіталізований у реанімаційне відділення важкому стані. Без
свідомості. Об-но: шкіра і склери іктеричні. Геморагічний синдром. Еритема долонь. Пульс-
128 ударів на 1 хвилину. АТ-85/40 мм рт.ст. Тони ослаблені. Дихання аритмічне. Печінковий
запах з рота. Розміри печінки збільшені, спленомегалія. Визначається вільна рідина в черевній
порожнині. Аналіз крові:метаболічний ацидоз(рН-4,1) АсАТ-1,9 мкмоль/л год, АлАТ-2,1
мкмоль/л год; загальний білірубін - 327,4 мкмоль/л, натрій - 90 ммоль/л, калій - 3,3 ммоль/л.
Які медикаментозні засоби не потрібно застосувати для надання невідкладної допомоги ?
B. Антибіотики широкого спектру дії
C. Глюкокортикоїди
D. Гепатопротектори
E. Натрію гідрокарбонат
201. Бригадою "швидкої допомоги" у відділення був доставлений пацієнт 39 років. При огляді:
свідомість відсутня; "печінковий" запах з рота; велике і гучне дихання (типу Куссмауля). Пульс
- 120 за 1 хвилину. АТ-90/50 мм рт.ст. Температура - 39 С Шкіра і слизові оболонки жовті, з
петехіями. Язик малиновий, сосочки згладжені. Живіт збільшений, "жаб'ячий". Асцит. Печінка
- на 9 см нижче від реберної дуги, щільна, край - гострий. Селезінка збільшена. Ан.крові:ер-
2,5х10 12/л; лейк-15,2х10 9/л, ШЗЕ-10 мм/год. Глюкоза - 2 ммоль/л. Протромбіновий індекс-
40%, білірубін загальний-320 мкмоль/л, АсАТ-3,2 мкмоль/лхгод, АлАТ - 5,2 мкмоль/лхгод.
Ваш діагноз :
A. * Печінкова кома
B. Гіперглікемічна кома
C. Гіпоглікемічна кома
D. Уремічна кома
E. Алкогольна кома
202. Хворий 48 років скаржиться на біль в правому і лівому підребер'ях, підвищення температури
тіла з трясовицею, часті носові кровотечі, різке схуднення. Три роки тому після значного
фізичного і розумового перенапруження з'явились"судинні зірочки" на шкірі верхньої
половини тулуба,носові кровотечі, потемніння шкіри, зникло волосся на обличчі. Об-но:
склери іктеричні, шкірні покриви бронзові, з аспідним відтінком, темна пігментація долоневих
складок, значне розширення вен передньої черевної стінки. Асцит. Перкуторно печінка
виступає на 4 см, селезінка - на 3 см з-під реберної дуги. Ан.крові: виражена анемія з високим
кольоровим показником, лейкопенія, ШЗЕ-45 мм/год; гіпопротеїнемія, гіпоальбумінемія,
гіпергаммаглобулінемія; вміст заліза в сироватці - 47,2 мкмоль/л. Про яке захворювання йде
мова ?
A. * Ідіопатичний гемохроматоз
B. Гепатолентикулярна дегенерація
C. Первинний біліарний цироз печінки
D. Хронічний гепатит
E. Синдром Жильбера
203. До Вас звернувся пацієнт зі скаргами на виражену задишку з затрудненим видихом, кашель
приступоподібний з виділенням тягучого склоподібного харкотиння. Яка основна проблема
пацієнта?
A. * Виражена задишка з затрудненим видихом
B. Сухий кашель
C. Кровохаркання
D. Біль у грудній клітці
E. Бочкоподібна грудна клітка
204. Жінка 29 років викликала сімейного лікаря у зв'язку з вираженою слабістю, підвищенням
температури. кашлем із мізерним слизово-гнійним харкотинням. Два тижні тому перенесла
ГРВІ. Об'єктивно: t - 38,2 °С. ЧД - 20/хв. Справа нижче кута лопатки вкорочений перкуторний
звук, ослаблене везикулярне дихання, голосні дрібнопухирчасті хрипи. Яке додаткове
обстеження найбільш доцільно призначити для уточнення діагнозу?
A. * Рентгенографію органів грудної клітки
B. Спірографію
C. Загальний аналіз крові
D. Загальний аналіз сечі
E. Загальний аналіз харкотиння
205. До сімейного лікаря звернулась жінка 40 років зі скаргами на задишку при фізичному
навантаженні. Об'єктивно: температура 36,4 °С, ЧД - 20/хв. Бочкоподібна форма грудної
клітки. Над легенями - ослаблене везикулярне дихання, сухі свистячі хрипи. Яке дослідження
необхідно проводити хворому в амбулаторних умовах для вирішення питання про
ефективність призначених бронхолітиків?
A. Аналіз харкотиння (кількість та флора)
B. ЕКГ-контроль перевантаження правих відділів серця
C. Ехокардіоскопію
D. Бронхоскопію
E. * Спірографію
206. Жінка 48 років знаходиться "Д" обліку з приводу ХОЗЛ впродовж 15 років . Протягом
останнього року посилилась задишка і кашель, збільшилася кількість гнійного харкотиння (до
120-150 мл на добу). Рентгенологічно - дрібносітчаста деформація легень, тінь серця
вертикальна. Про яке ускладнення можна думати в першу чергу?
A. Легеневе серце
B. * Бронхоектазії
C. Ателектаз легенів
D. Спонтанний пневмоторакс
E. Рак легень, периферична форма
207. До сімейного лікаря звернулась жінка 55 років, зі скаргами на кашель, задишку при фізичному
навантаженні, локальні болі в області серця, загальну слабість. Протягом 12 років знаходиться
на "Д" обліку з приводу ХОЗЛ. При аускультації легень - сухі розсіяні, свистячі хрипи.
Систолічний тиск у легеневій артерії склав 50 мм рт. ст. Для лікування доцільно призначити:
A. * Еуфілін
B. Бромгексин
C. Кофеїн
D. Преднізолон
E. Атропін
208. До сімейного лікаря звернулась пацієнтка віком 55 років, яка знаходиться на "Д" обліку з
приводу ішемічної хвороби серця та ХОЗЛ. Протягом останнього місяця значно посилилась
задишка, при аускультації над всією поверхнею легенів сухі хрипи, харкотиння відходить
погано. Який із бронхолітичних засобів найдоцільніше призначити хворій?
A. * Сальбутамол
B. Еуфілін
C. Теопек
D. Беротек
209. В пульмонологічне відділення госпіталізована жінка 62 років, знаходиться з приводу
правобічної нижньочасткової пневмонії. Самопочуття хворої під впливом терапії поліпшилось.
Під час обходу лікар сказав, що з'явились ознаки розрішення пневмонії. Які аускультативні
дані найбільш вірогідно дозволили зробити таке припущення?
A. Поява крепітації
B. Поява бронхіального дихання
C. Поява ослабленого дихання
D. Поява дрібнопухирчастих неголосних хрипів
E. * Зменшення вологих хрипів
210. До сімейного лікаря звернулась пацієнтка 67 років, зі скаргами на задишку, кашель.
Об'єктивно: температура - 36,5 °С, ЧД - 24/хв., "Теплий" ціаноз, набухання шийних вен під час
вдиху та видиху. Набряки на нижніх кінцівках. Над легенями -ослаблене везикулярне дихання,
розсіяні сухі хрипи. Тони серця послаблені, на верхівці та в V точці - систолічний шум.
Печінка +5 см. На ЕКГ: правограма. Вкажіть яке ускладнення розвинулось?
A. * Хронічне легеневе серце
B. Бронхіальна астма
C. Ревматична аортальна недостатність
D. Рецидивуюча тромбоемболія легеневої артерії
E. Полікістоз легенів
211. До сімейного лікаря звернувся пацієнт 60 років, знаходиться на "Д" обліку з приводу ХОЗЛ
більше 25 років. Скарги на погіршення самопочуття, посилення задишки, біль тупого
характеру в ділянці серця. При обстеженні хворого виявлено, що тиск в легеневій артерії
складає 40/15 мм рт. ст. Яке ускладнення є найвірогіднішим?
A. * Вторинна легенева гіпертензія
B. Емфізема легень
C. Бронхоектазії
D. Астматичний статус 1 стадії
E. Дифузний пневмосклероз
212. До сімейного лікаря звернувся пацієнт, 60 років, з приводу ХОЗЛ спостерігається протягом 7-
и років. Турбують періодичне підвищення температури тіла, кашель із слизово-гнійним
харкотинням, задишка. Яка проблема є провідною?
A. Експіраторна задишка
B. Інспіраторна задишка
C. Біль в грудній клітці
D. Сухий кашель
E. * Підвищення температури тіла
213. До сімейного лікаря звернувся пацієнт К., 69 років, знаходиться на "Д" з приводу ішемічної
хвороби серця та ХОЗЛ. Протягом останнього місяця значно посилилась задишка, при
аускультації над всією поверхнею легенів сухі хрипи, харкотиння відходить погано. Який із
бронхолітичних засобів найдоцільніше призначити хворому?
A. * Атровент
B. Еуфілін
C. Теопек
D. Беротек
214. Після перенесеної апендектомії, пацієнт М., 56 років, протягом 4-х днів скаржиться на
прогресуючу задишку і кашель з гнійним харкотинням. З анамнезу відомо, що дані симптоми
відмічаються в осінній та весняний період. Палить 30 років. Температура - 37,3 °С. В легенях -
дихання ослаблене з поодинокими сухими свистячими хрипами. У крові: Л - 10х109/л.
Рентгенологічно: базальний пневмофіброз. Бронхоскопія: гіперемія слизової оболонки з
наявністю виділень гнійно-слизового характеру. Який попередній діагноз?
A. Пневмонія
B. * Хронічний бронхіт
C. Бронхіальна астма
D. Бронхоектатична хвороба
E. Тромбоемболія гілок легеневої артерії
215. До сімейного лікаря звернувся пацієнт О, 47 років, комбайнер, палить 1,8 пачки /день, зі
скаргами на постійний кашель, який протягом останнього тижня посилився, виділенням
мізерної кількості харкотиння слизово-гнійного характеру з прожилками крові. У легенях
поодинокі сухі хрипи, більше в нижніх відділах. При дослідженні харкотиння - багато
нейтрофілів. На оглядовій Ro-грамі - посилення легеневого малюнка. Найбільш імовірний
діагноз?
A. Туберкульоз легень
B. Пневмоконіоз
C. Бронхоектатична хвороба
D. Рак легені
E. * ХОЗЛ
216. До сімейного лікаря звернувся пацієнт В., 54 роки, машиніст, зі скаргами на задишку при
фізичному навантаженні, кашель з невеликою кількістю слизуватого харкотиння здебільшого
вранці. Тривалий час хворіє на ХОЗЛ. Палить 15 років.. При аускультації дихання жорстке,
помірна кількість сухих свистячих хрипів. ОФВ1 - 70 %. Які профілактичні заходи доцільно
провести в першу чергу, щоб попередити захворювання?
A. * Відмова від паління
B. Відмова від вживання алкоголю
C. Санація вогнищ хронічної інфекції
D. Раціональне працевлаштування
E. Переїзд в іншу кліматичну зону
217. До сімейного лікаря звернулась пацієнтка Н., 35 років, зі скаргами на кашель переважно
зранку, з виділенням харкотиння, після кількох "кашлевих поштовхів", задишку при фізичному
навантаженні протягом останніх трьох років. Погіршення наступило після переохолодження.
Об'єктивно: дихання жорстке, з подовженим видихом, на його фоні - розсіяні тріскучі хрипи.
На рентгенограмі ОГК змін немає. ОФВ1 складає 70 %. Який клінічний діагноз можна
поставити хворій?
A. Хронічний необструктивний бронхіт
B. * ХОЗЛ
C. Гострий бронхіт, рецидивний перебіг
D. Бронхіальна астма, середньої важкості, персистуюча
E. Бронхоектатична хвороба
218. До сімейного лікаря звернулась пацієнтка Д. 45 років, зі скаргами на біль, що виник раптово у
лівій половині грудної клітки та епігастральній ділянці, задишку, нудоту, одноразову блювоту.
Захворів гостро, після підняття великої ваги. Об'єктивно: дихання поверхневе, ЧД -38/хв., ліва
половина грудної клітки відстає при диханні, при перкусії тимпанічний звук, дихання не
прослуховується, незначне зміщення серця вправо, тони глухі. Яке обстеження доцільно
провести в першу чергу?
A. * Рентгенографію
B. Електрокардіографію
C. Бронхоскопію
D. Езофагогастроскопію
E. УЗД черевної порожнини
219. До відділення госпіталізований пацієнт з бронхоектатичною хворобою. На час огляду скарги
на кашель з виділенням гнійного харкотиння переважно вранці, слабкість, пітливість, задишку.
Що з переліченого найбільш доцільно рекомендувати хворому даному випадку?
A. * Дренажне положення
B. Ліжковий режим
C. Провітрювання палати
D. Зміна білизни
E. Положення ортопное
220. До сімейного лікаря звернулась жінки 40 років, зі скаргами на задишку при фізичному
навантаженні. Об'єктивно: температура 36,6 °С, ЧД - 21/хв., Бочкоподібна форма грудної
клітки. Над легенями - ослаблене везикулярне дихання. Яке дослідження необхідно проводити
для вирішення питання про ефективність призначених бронхолітиків?
A. * Спірографічне
B. ЕКГ-контроль перевантаження правих відділів серця
C. Пікфлоуметрія
D. Бронхоскопічне
E. Аналіз харкотиння (кількість та флора)
221. При огляді пацієнта 49 років, сімейний лікар запідозрив діагноз “рак легень”. Вкажіть метод з
допомогою якого можна визначити стан слизової оболонки бронхів?
A. * Бронхоскопії
B. Томографії
C. Бронхографії
D. Спірографії
E. Пневмотахометрії
222. До сімейного лікаря звернувся пацієнт, 53 роки, зі скаргами на приступи кашлю з

відходженням харкотиння, задишку при незначному фізнавантаженні. Палить більше 30 років.
Об'єктивно: t -37,3 °С, над легенями перкуторний звук з коробковим відтінком, дихання
жорстке, маса розсіяних сухих свистячих хрипів. Вкажіть препарат першого вибору для даного
пацієнта?
B. Теофілін
C. Астмопент
D. Іпратропіум бромід
223. До сімейного лікаря звернувся пацієнт Г., 59 років, зі скаргами на кашель з виділенням
слизового харкотиння, який триває близько 4 місяців на рік, на задишку при фізичному
навантаженні, t - 38,7 °С. Хворіє впродовж 3 років. Палить. Аускультативно - під лопатками
жорстке дихання, розповсюджені сухі хрипи. Ro-rpaфія ОГК - корені розширені, тяжисті. Ваш
діагноз?
A. * Хронічний бронхіт
B. Негоспітальна пневмонія
C. Пневмоконіоз
D. Гострий бронхіт
E. Бронхіальна астма
224. У пацієнта , що спостерігається в сімейного лікаря з приводу ХОЗЛ, виявлено розширення
міжреберних проміжків, коробковий відтінок перкуторного звуку, зменшення рухливості
нижнього краю легень, рентгенологічно - підвищення повітряності легень, опущення купола
діафрагми, округла тінь на верхівці зліва. Вкажіть ознаки, що не характеризують емфізему
легень.
A. * Округла тінь на верхівці зліва
B. Розширення міжреберних проміжків
C. Опущення купола діафрагми
D. Коробковий відтінок перкуторного звуку
E. Підвищена повітряності легень
225. До сімейного лікаря звернувся пацієнт зі скаргами на приступи ядухи, утруднене виділенням
склоподібного харкотиння. Вкажіть захворювання, для якого характерні дані ознаки?
A. * Бронхіальної астми
B. Туберкульозу легенів
C. Абсцесу легенів
D. Раку легенів
E. Пневмонії
226. Як називається дихання, що спостерігалося у пацієнта під час діабетичної коми, з
наступними характеристиками: дуже сповільнене та глибоке дихання з шумним вдихом і
посиленим видихом, після якого настає пауза?
A. * Куссмауля
B. Чейна-Стокса
C. Біота
D. Тахіпное
E. Брадипное
227. Після відвідування родичів, які принесли квіти (лілії), у пацієнтки, 25 років, виник сухий
кашель, ядуха. Обличчя бліде з ціанотичним відтінком, чути на відстані сухі, свистячі хрипи.
Яка долікарська допомога буде доцільна?
A. * Застосувати інгалятор з беротеком
B. Дати відхаркуючу мікстуру

C. Звільнити від стискаючого одяг, подати піногасники
D. Надати підвищене положення, джгути на стегна
E. Заспокоїти, надати горизонтальне положення
228. Виклик сімейного лікаря до пацієнтки З., 37 років, скарги на шумне дихання, з утрудненним
видихом, яке чути на відстані, блідість шкіри з синюшним відтінком, набряклість шийних вен,
вона стоїть опершись руками на підвіконня. Для якого захворювання характерні симптоми?
A. * напад серцевої астми

B. пневмонія
C. абсцес легені
D. туберкульоз легенів
E. напад бронхіальної астми
229. До сімейного лікаря звернулась пацієнтка Б., 38 років, зі скаргими на напади експіраторної
задишки, що супроводжується важким сухим кашлем з дистанційними хрипами, серцебиттям.
Який препарат найдоцільніше ввести при невідкладній допомозі?
B. Строфантин
C. Лазолван
D. Атровент
230. До сімейного лікаря звернувся хворий 57 років, зі скаргами на задишку, котра підсилюється
при фізичному навантаженні. Палить близько 30 років. Об'єктивно: температура тіла 36,8 °С,
ЧД - 22/хв., Грудна клітка бочкоподібної форми, легеневий звук з коробковим відтінком над
усією поверхнею легеневих полів, ослаблене везикулярне дихання. Яке захворювання в
анамнезі, найбільш імовірно, призвело до патологічних змін?
A. Пухлина бронху
B. * ХОЗЛ
D. Туберкульоз легенів
E. Пневмонія
231. У пацієнта, що лікується з приводу пневмонії протягом години температура тіла знизилась з
41,0 С до 36,3 С, однак стан погіршився: з”явилась різка слабкість, пульс ниткоподібний,
кінцівки холодні, білизна мокра від поту. Яке ускладнення розвинулось?
A. * Колапс
B. Анафілактичний шок
C. Гіпертонічний криз
D. Кровотеча
E. Непритомність
232. Виклик сімейного лікаря на дім до хворої В., 21, скарги на задуху в спокої, лихоманку,
пітливість, біль в грудній клітці. При обстеженні права половина грудної клітки відстає в акті
дихання, перкуторно - тупий звук, аускультативно - відсутність дихальних шумів. На
рентгенограмі: гомогенне затемнення 2/3 правої легені. Найбільш інформативним для
діагностики є:
A. Спірографія
B. * Пункція плевральної порожнини
C. Бронхоскопія
D. Бронхографія
E. Пневмотахометрія
233. У хворої Д., 30 років, що лікується з приводу позагоспітальної лівобічної нижньочасткової

пневмонії під час кашлю з'явився різкий біль зліва в грудній клітці. Об'єктивно: дифузний
ціаноз, розширення лівої половини грудної клітки, перкуторно -високий тимпаніт,
аускультативно - відсутність дихальних шумів над лівою половиною грудної клітки. Зміщення
правої межі серця до середньо-ключичної лінії. Яке обстеження найбільш інформативне:
A. Бронхоскопія
B. * Рентгенографія
C. Бронхографія
D. Пневмотахометрія
E. Спірографія
234. До сімейного лікаря звернулась пацієнтка Н., вік 36 років, зі скаргами на постійний кашель з
виділенням невеликої кількості слизистого харкотиння. Ранковий кашель турбує впродовж 5
років. Палить. Об'єктивно: голосове тремтіння ослаблене. Перкуторно-коробковий відтінок
легеневого звуку . Поодинокі сухі хрипи. Рентгенобстеження - збільшення коренів легень,
підсилення легеневого малюнка. Який із перерахованих нижче діагнозів є найімовірнішим?
A. Прикоренева пневмонія
B. Бронхоектатична хвороба
C. Емфізема легень
D. * ХОЗЛ
E. Хронічний необструктивний бронхіт
235. У пацієнта 48 років, скарги на приступи сухого кашлю, ядуху. Важає себе хворим 5 років
після перенесеного ГРВІ. Об'єктивно: ЧД - 17/хв., пульс -66/хв., AT - 135/90 мм рт. ст. Над
легенями перкуторно ясний легеневий звук, розсіяні сухі хрипи. Для уточнення зворотності
бронхіальної обструкції необхідно провести пробу з:
A. Форсованим видихом
B. * Сальбутамолом
C. Обзиданом
D. Фізичним навантаженням
E. Киснем
236. Хворого Д., упродовж 10 років турбує кашель зранку з відходженням невеликої кількості
харкотиння, задишка. Палить більш 15 років. При огляді: ціаноз, збільшення тривалості
видиху, сухі хрипи. Можливий діагноз:
A. * ХОЗЛ
B. Хронічний обструктивний бронхіт
C. Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт
237. Пацієнта Ж., впродовж 10 років, турбує кашель зранку з відходженням невеликої кількості
харкотиння, задишка. Палить більше 18 років. При огляді: ціаноз, збільшення тривалості
видиху, сухі хрипи. ОФВ1 - 65%. Можливий діагноз:
A. * ХОЗЛ
B. Хронічний необструктивний бронхіт
C. Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт
238. До сімейного лікаря звенулась пацієнтка 38 років, зі скаргами на кашель, задишку при
фізичному навантаженні, локальні болі в області серця, загальну слабість. Протягом 12 років
знаходиться на "Д" обліку з приводу ХОЗЛ. При аускультації легень - сухі розсіяні, свистячі
хрипи. Систолічний тиск у легеневій артерії склав 20 мм рт. ст. Для лікування доцільно
призначити:
A. * Вентолін
B. Бромгексин
C. Кофеїн
D. Преднізолон
E. Атропін
239. До сімейного лікаря звернулісь пацієнтка 49 років, зі скаргами на задишку при помірному
фізичному навантаженні, кашель із харкотинням . Хворіє протягом 14 років. Об'єктивно: ЧДД -
28/хв. Легеневий звук з коробковим відтінком, жорстке дихання з подовженим видихом,
розсіяні сухі хрипи. Раніше лікувалася тільки теопеком,. Призначте базисне лікування:
A. Неофілін
B. Алупент
C. Інгакорт
D. Тайлед
E. * Сальбутамол
240. До сімейного лікаря звернулась пацієнтка Ж., 41 рік, скарги на задишку з утрудненим
видихом, що посилюється при фізичному навантаженні, кашель з невеликою кількістю
слизово-гнійного харкотиння. Хворіє на ХОЗЛ. Об'єктивно:. Шкіра волога, дифузний ціаноз.
При аускультації дихання жорстке, розсіяні свистячі хрипи. ОФВ - 62 % від належного
значення; проба з сальбутамолом- приріст 9 %. Який механізм розвитку бронхіальної
обструкції у хворої?
A. * Дифузно-склеротичні зміни
B. Запальний набряк
C. Бронхоспазм
D. Гіперкринія
E. Мукостаз
241. До сімейного лікаря звернулась хвора К. 25 років, зі скаргами на задуху в спокої, лихоманку,
пітливість, біль в грудній клітці. При обстеженні права половина грудної клітки відстає в акті
дихання, перкуторно - тупий звук, аускультативно - відсутність дихальних шумів.. Найбільш
інформативним для діагностики є:
A. * Рентгенографія ОГК
B. Бронхоскопія
C. Бронхографія
D. Пневмотахометрія
E. Спірографія
242. До сімейного лікаря звернувся хворий Р., 59 років, зі скаргами на задишку при помірному
фізичному навантаженні, кашель із харкотинням, що трудно відділяється. Хворіє протягом 16
років. Об'єктивно: ЧД - 27/хв. Легеневий звук з коробковим відтінком, ослаблене везикулярне
дихання з подовженим видихом, розсіяні сухі хрипи. Раніше лікувалася тільки теопеком, або
еуфіліном в/в. Призначте препарат для базисної терапії:
A. * Сальметерол
B. Алупент
C. Інгакорт
D. Тайлед
E. Амінофілін
243. У хворої Д., 28 років, що знаходиться на обліку з приводу бронхоектатичної хвороби, після
кашлю раптово виникла задишка, запаморочення, стиснення в грудях, з кашлем почала
виділятись світла піниста кров. Об'єктивно: стан хворої тяжкий, блідість шкіри, пульс -
115/хв., ЧД - 28/хв. Для подальшого лікування хвору необхідно госпіталізувати:
A. В кардіологічне відділення
B. В пульмонологічне відділення
C. * В хірургічне відділення
D. Можливе амбулаторне лікування
E. В реанімаційне відділення
244. У пацієнта Д. 48 років, скарги на нападоподібний кашель, що виникає при виході на холод,
задишку з утрудненим видихом, загальну слабість. З анамнезу відомо: автослюсар, курить з 15
років по 1,5 пачки / день. Об'єктивно: дистанційні хрипи. У легенях маса звучних сухих хрипів
над всією поверхнею. . На оглядовій Ro- грамі згущення легеневого малюнка, ущільнення
коренів. Найбільш імовірний діагноз:
A. Пневмонія
C. Туберкульоз легень
D. Пневмоконіоз
E. * ХОЗЛ
245. У пацієнта В. 45 років, після апендектомії, протягом 2-х днів скарги на прогресуючу задишку і
кашель з гнійним харкотинням. Палить 25 років. Т - 37,1 °С. В легенях - дихання ослаблене з
поодинокими сухими свистячими хрипами. У крові: Л - 10х109/л. Рентгенологічно: підвищена
повітряність легень, посилений легеневий рисунок. Бронхоскопія: гіперемія слизової оболонки
з наявністю виділень гнійно-слизового характеру. Який попередній діагноз?
A. * ХОЗЛ
D. Тромбоемболія гілок легеневої артерії
246. Пацієнта В., 46 років, що знаходиться на обліку з приводу ХОЗЛ. палить упродовж 26-ти
років, турбує експіраторна задишка при звичайному фізичному навантаженні, періодичний
надсадний ранковий малопродуктивний кашель, часом кровохаркання у вигляді прожилків
крові. На ФБС - гіперемія та деформація бронхів. Перерахуйте необоротні патогенетичні
механізми обструкції:
A. * Фібробластична деформація і облітерація бронхів
B. Бронхоспазм
C. Гіперкринія і дискринія
D. Інфільтрація бронхів еозинофілами
E. Запальний набряк, гіперплазія залоз
247. Пацієнт Л., 64 років, що протягом 15 років знаходиться на "Д" обліку з приводу ХОЗЛ ,
скаржиться на постійну задишку, кашель, болі у грудній клітці, пітливість. Палить 30 років.
Об'єктивно: дифузний ціаноз обличчя, пульс - 115/хв. Серце збільшене вправо. Тони ослаблені,
акцент ІІ тону над легеневою артерією. В легенях коробковий перкуторний звук, сухі свистячі
хрипи, видих подовжений. ЧД - 25/хв.Яке ускладнення виникло у хворого?
A. * Хронічне легеневе серце
C. Рак легень
D. Фіброзуючий альвеоліт
E. Ларингоспазм
248. До сімейного лікаря звернувся пацієнт М., 68 років, зі скаргами на постійну задишку, кашель,
біль у грудній клітці, пітливість. Палить 40 років. Об'єктивно: дифузний ціаноз обличчя, ЧД -
28/хв. Серце збільшене вправо і вліво. Тони ослаблені. В легенях коробковий перкуторний
звук, сухі свистячі хрипи, видих подовжений. Ваш діагноз?
A. Рак легень
B. * ХОЗЛ
C. Бронхіальна астма
D. Фіброзуючий альвеоліт
E. Ларингоспазм
249. Пацієнт М., 48 р. госпіталізований у пульмонологічне відділення з діагнозом: ексудативний
плеврит. Пацієнту призначена плевральна пункція. Вкажіть ускладнення, що може виникнути
під час проведення цієї процедури?
A. * Колапс
B. Нудота
C. Гарячка
D. Кашель
E. Ядуха
250. Протягом 35 років, пацієнт М. 59 років, знаходиться на "Д" обліку з приводу ХОЗЛ. На час
огляду сімейним лікарем скаржиться на задишку з утрудненим видихом, сухий кашель.
Погіршення стану відмітив 3 тижні тому, часто користується беротеком. Палить до 1,5 пачок /
день. Лікувався з приводу стенокардії, приймає фенігідин, нітрогліцерин, анаприлін.
Об'єктивно: ЧД - 29/хв. ЧСС - 100/хв., AT -125/75 мм рт. ст. В легенях дихання везикулярне,
сухі свистячі хрипи. Що найбільш вірогідно стало причиною погіршення стану хворого?
A. Призначення нітрогліцерину
B. Паління тютюну
C. * Прийом анаприліну
D. Зловживання беротеком
E. Загострення ХОЗЛ
251. До сімейного лікаря звернувся пацієнт Н, 33 років, зі скаргами на підвищення температури
тіла до 39 °С, задишку, непродуктивний кашель. Захворів 2 дні тому. Об'єктивно: перкуторно
над легенями справа притуплення легеневого звуку, аускульта-тивно - дрібнопухирцеві хрипи
справа. ЧД - 28/хв. Яке дослідження легень доцільно провести в першу чергу?
A. Пневмотахометрію
C. Бронхографію
D. Бронхоскопію
E. * Рентгенографію
252. У пацієнта Р. 38 років, що знаходиться на лікуванні з приводу бронхоектатичної хвороби,
після кашлю раптово виникла задишка, запаморочення, стиснення в грудях, кашель з світлою
пінистою кров’ю. Об'єктивно: стан хворого важкий, блідість шкіри, холодний піт, пульс -
125/хв., ЧД - 38/хв. Для подальшого лікування хворого необхідно госпіталізувати:
A. В хірургічне відділення
B. В пульмонологічне відділення
C. В кардіологічне відділення
D. Можливе амбулаторне лікування
E. * В реанімаційне відділення
253. До сімейного лікаря звернувся хворий Р., 56 років, зі скаргами на кашель з великою кількістю
гнійного харкотиння вранці, іноді з домішками крові, загальну слабкість, схуднення. Загальний
стан задовільний, грудна клітка діжкоподібної форми, ЧД - 20/хв. При аускультації жорстке
дихання, розсіяні сухі хрипи. Яке інструментальне дослідження найбільш інформативне для
кінцевого виставлення діагнозу?
A. * Бронхографія.
B. Бронхоскопія з біопсією.
C. Рентгенографія.
D. Спірографія.
E. Сцинтиграфія.
254. До сімейного лікаря звернувся пацієнт С 28 років, водій автотранспорту, палить 1,5 - 2 пачки
сигарет у день, зі скаргами на кашель. У легенях поодинокі сухі хрипи, більше в нижніх
відділах. При дослідженні харкотиння - багато нейтрофілів. На оглядовій Ro-грамі - посилення
легеневого малюнка. Найбільш імовірний діагноз?
A. * ХОЗЛ
255. Пацієнт С, 55 років, госпіталізований зі скаргами на кашель з виділенням харкотиння з
домішками крові типу "малинового желе", задишку при фізичному навантаженні, болі в правій
половині грудної клітки, схуднення, поганий апетит, слабість. Хворий схуд на 12 кг. Курить
протягом 32 років по 20 сигарет в день. Для якого захворювання характерні дані симптоми?
A. * Раку легень
B. ХОЗЛ
C. Пневмонії
D. Туберкульозу легень
E. Бронхоектатичної хвороби
256. До сімейного лікаря звернувся хворий, якого останній місяць турбує кашель з виділенням
гнійного харкотиння з неприємним запахом вранці (до 200 мл). Пальці мають вигляд
барабанних паличок, нігті - годинникових скелець. Для якого захворювання це характерно?
A. * Бронхоектатичної хвороби
B. Пневмонії
C. Пневмоконіозу
D. Плевриту
E. Туберкульозу легень
257. До сімейного лікаря звернувся хворий М., 55 років, зі скаргами на кашель з виділенням
слизистого харкотиння, який триває близько 5 місяців на рік, на задишку, t - 38,8 °С. Хворіє 9
років. Палить 17 років.. Аускультативно - під лопатками жорстке дихання, розсіяні сухі хрипи.
Ro-ОГК - корені розширені, тяжисті. Ваш діагноз?
A. Негоспітальна пневмонія
C. Гострий бронхіт
D. Бронхіальна астма
E. * ХОЗЛ
258. Сімейний лікар у хворого М., 49 років , запідозрив онкологію легень. Для підтвердження
діагнозу необхідно призначити аналіз харкотиння для виявлення:
A. * Атипових клітин
B. Спіралей Куршмана
C. Стрептококів
D. Мікобактерій туберкульозу
E. Пневмококів
259. Пацієнту з позагоспітальною пневмонією, що госпіталізований в терапевтичне відділення,
було зроблено внутрішньомязеву ін'єкцію антибіотика. Хворий раптово зблід, притиснув
руки до шиї та грудей і втратив свідомість. Дихання поверхневе, пульс ниткоподібний,
тахікардія, АТ - 80/35 мм рт.ст. Що трапилось з хворим?
A. * анафілактичний шок
B. гіпоглікемічна кома
C. гіперглікемічна кома
D. колапс
E. непритомність
260. До сімейного лікаря звернувся мужчина 38 років, який тиждень самостійно лікувався з
приводу ГРВІ. Під час відвідування лікаря скаржиться на кашель із невеликою кількістю
слизово-гнійного харкотиння, слабість. Об'єктивно: стан відносно задовільний. Т - 37,2 °С. ЧД
- 19/хв., В легенях дихання везикулярне, із жорстким відтінком, поодинокі сухі хрипи. Тони
серця приглушені. Яка тактика ведення хворого?
A. * Направити на рентгенологічне обстеження органів грудної клітки
B. Закрити листок непрацездатності і виписати на роботу
C. Направити на консультацію до пульмонолога
D. Госпіталізувати до пульмонологічного відділення
E. Продовжити листок непрацездатності
261. Під час профогляду мужчина 39 років, шофер-"дальнобійник", скаржиться на задишку при
фізичному навантаженні, кашель з слизистим харкотинням. Хворіє на ХОЗЛ, гайморит.
Палить, алкоголь вживає епізодично. Об'єктивно: Т- 36,7 °С, ЧД - 23/хв. При аускультації
дихання жорстке, помірна кількість сухих свистячих хрипів. ОФВ1 - 69 %. Які профілактичні
заходи доцільно провести в першу чергу, щоб попередити захворювання?
A. * Відмова від паління
B. Відмова від вживання алкоголю
C. Санація вогнищ хронічної інфекції
D. Раціональне працевлаштування
E. Переїзд в іншу кліматичну зону
262. До сімейного лікаря звернувся мужчина 48 р., зі скаргами на задишку при фізичному
навантаженні, відділення слизово-гнійного харкотиння переважно зранку. Хворіє більше 10
років. Яке дослідження необхідно включити в план обстеження хворого?
A. * Спірографія
B. Іригоскопію
C. Цистоскопія
D. Колоноскопія
E. УЗД
263. До сімейного лікаря звернувся мужчина 55 років зі скаргами на задишку, що підсилюється
при фізичному навантаженні. Палить близько 26 років. Об'єктивно: температура -36,6 °С, ЧД -
21/хв., пульс - 89/хв., AT - 130/80 мм рт. ст. Грудна клітка бочкоподібної форми, легеневий звук
з коробковим відтінком над усією поверхнею легеневих полів, ослаблене везикулярне дихання,
сухі хрипи. Яке захворювання в анамнезі, найбільш імовірно, призвело до патологічних змін?
A. Бронхоектатична хвороба
B. Туберкульоз легенів
C. Пневмонія
D. Пухлина бронху
E. * ХОЗЛ
264. До сімейного лікаря звернувся пацієнт 65 років, зі скаргами на задишку з утрудненим
видихом, що посилюється при фізичному навантаженні, кашель з слизово-гнійним
харкотинням здебільшого зранку. Знаходиться на "Д" обліку з приводу ХОЗЛ. При аускультації
дихання жорстке, свистячі хрипи. ОФВ - 60 %; проба з атровентом - приріст 6 %. Який
механізм розвитку бронхіальної обструкції у хворого?
A. * Дифузно-склеротичні зміни
B. Запальний набряк
C. Бронхоспазм
D. Гіперкринія
E. Мукостаз
265. Хвора 39 років поступила із скаргами на швидку втомлюваність, головний біль,зниження
апетиту, нудоту, блювання зранку, періодичні носові кровотечі. У віці 15 років перенесла
гострий гломерулонефрит. При обстеженні - АТ 200/140 мм рт.ст., блідість шкіри і слизових,
сліди розчухів і геморагії на шкірі. В аналізі сечі: білок - 3,3 г/л, лейкоцити - 3-5, еритроцити -
8-10, циліндри еритроцитарні - 3-4 в полі зору. Який з вказаних біохімічних показників
найбільш інформативний при оцінюванні стану хворої?
A. * Креатинін сироватки крові
B. Натрій плазми крові
C. Сечова кислота в крові
D. Фібриноген крові
E. Білірубін крові
266. Чоловік 55 років скаржиться на загальну слабкість, зменшення виведення рідини, біль в
ділянці серця ниючого характеру. На протязі 15 років страждає хронічним пієлонефритом,
лікувався в стаціонарах. Об'єктивно: шкірні покрови сухі, з жовтуватим відтінком. PS -80 за 1
хв., ритмічний, АТ –100/70 мм рт.ст. При аускультації серця тони глухі, вислуховується шум
тертя перикарду. При дослідженні: креатинін – 1,1 ммоль/л, клубочкова фільтрація 5 мл/хв.
Яке лікування буде найбільш єфективним?
A. * Гемодіаліз.
B. Гемосорбція.
C. Плазмаферез
D. Кишковий діаліз
E. Консервативна терапія
267. Хвора, що страждає хронічним гломерулонефритом 7 років, скаржиться на прогресуючу
задишку, серцебиття, нудоту, блювання, втому. Об'єктивно: шкіра суха, бліда з жовтим
відтінком, уремічний запах зі ротової порожнини, носова кровотеча. Тахікардія, PS 120 за хв.,
АТ 170/120 мм.рт.ст. Hb крові 76 г/л, ШОЕ 48 мм/год. Сечовина крові 52 ммоль/л, креатинін
0,378 ммоль/л. Яке ускладнення хронічного гломерулонефриту виникло?
A. * Хронічна ниркова недостатність.
B. Гостра ниркова недостатність.
C. Серцево-судинна недостатність.
D. Токсична пневмонія
E. Гіпертонічний криз.
268. Жінка 48 років скаржиться на слабкість, схуднення, зниження апетиту, головний біль. В юності
перенесла гострий гломерулонефрит. З 25 років страждає артеріальною гіпертензією.
Систематично не лікувалася, до лікаря зверталася рідко. Після проведеного дослідження
виявлені ознаки хронічної ниркової недостатності І ст. (креатінін - 0,23 ммоль/л). Які
рекомендації щодо харчування найбільш виправдані для даної хворої?
A. * Обмеження білка.
B. Обмеження жирів.
C. Обмеження вуглеводів.
D. Прийом їжі з підвищеним вмістом "лужних" страв
E. Збільшення обсягу рідини.
269. У хворого 38 років, кухаря, первинно-хронічний гломерулонефрит, ХН ІІ ст. Знаходиться на
амбулаторному лікуванні програмним гемодіалізом з інтервалом двічі на тиждень. Веде
відносно активний спосіб життя. Оцініть працездатність.
A. * Може бути визнаним інвалідом ІІ групи
B. Хворий тимчасово непрацездатний
C. Може бути визнаний інвалідом І групи
D. Хворий працездатний
E. Може бути визначений інвалідом ІІІ групи
270. Хворий 39 років звернувся до лікаря зі скаргами на ранковий головний біль, зниження апетиту,
нудоту, ранкову блювоту, періодичні носові кровотечі. У 15- річному віці переніс гострий
гломерулонефрит. При обстеженні відмічено підвищення артеріального тиску до 220/130 мм
рт.ст., геморагії на шкірі рук, ніг, блідість шкіри та слизових оболонок. Який із наведених
біохімічних показників має діагностичну значимість у даному випадку?
A. * Креатинін крові
B. Білірубін крові
C. Натрій крові
D. Сечова кислота
E. Фібриноген
271. Хвора 51 рік хворіє на гломерулонефрит протягом 25 років. Останнім часом з'явилися скарги
на слабкість, порушення сну, диспепсію, свербіж шкіри. Об'єктивно: ЧСС - 110 /хв, АТ -
180/120 мм рт.ст. Загальмованість, блідість шкірних покривів, набряки. Тони серця ритмічні,
глухі, шум тертя плеври. При аускультації легень – вологі хрипи в нижніх ділянках. Біохімічне
дослідження: креатинін - 0,9 ммоль/л. Яка стадія хронічної ниркової недостатності
найвірогідніше розвинулась
A. * ІІІ стадія
B. ІV стадія
C. ІІ стадія
D. І стадія
E. 0 стадія
272. Жінка 28 років на протязі 12 років хворіє на хронічний гломерулонефрит, який весь цей час
мав латентний перебіг. На протязі останнього півроку виникла загальна слабкість, зниження
апетиту, нудота, працездатності. Хвора скаржиться на головний біль, біль у суглобах. При
обстеженні виявлені анемія, підвищення рівня сечовини крові (24,5 ммоль\л) креатініна крові
(0,766 ммоль\л), гіперкаліємія. Чим ускладнився перебіг?
A. * Хронічною нирковою недостатністю
B. Гострою нирковою недостатністю
C. Нефротичним синдромом
D. Амілоідозом нирок
E. Подоспричною нефропатією
273. Жінці 50 років, яка хворіє на хронічний пієлонефрит, в період загострення була призначена
комбінація антибактеріальних засобів - гентаміцин (80 мг 3 рази на добу) та бісептол (960 мг х
2 рази на добу). До розвитку чого може привести призначення такої комбінації антибіотиків?
A. * Гострої ниркової недостатності
B. Гломерулосклерозу
C. Хронічної ниркової недостатності
D. Така комбінація антибіотиків оптимальна та цілком безпечна
E. Гострої надниркової недостатності
274. У хворого 35 років, що у зв'язку із хронічним гломерулонефритом 3 останні роки знаходиться
на гемодіалізі, з”явились перебої в діяльності серця, гіпотонія, зростаюча слабкість, задишка.
На ЕКГ: брадикардія, атріовентрикулярна блокада І ст., високі загострені зубці Т. Напередодні
- грубе порушення питного та дієтичного режимів. Який біохімічні зміни є найбільш
вірогідною причиною вищевказаної клінічної картини?
A. * Гіперкаліемія
B. Гіпергідратація
C. Гіпокаліемія
D. Гіпернатріемія
E. Гіперкальціемія
275. Жінка 42 років скаржиться на блювоту, нудоту, слабкість, зменшення діурезу до 450 мл.
Страждає хронічним гломерулонефритом 8 років. Об’єктивно: шкіра бліда, суха, із рота тхне
аміаком. АТ 210/ 115 мм рт. ст. У сечі білок 0,3 г/ добу, лейк. 2-4 у п/ з., ер. 8-10 у п/ з.,
циліндри воскові 2-4 в препараті. Ніктурія, відносна густота сечі у пробі по Зимницькому
1,005 - 1,011. У крові Hb - 92 г/ л, ер. 2,7*1012/л. Креатинін крові 720 мкмоль/л, К+- 6,25 ммоль/
л. Яка з функцій нирок є порушеною найбільше?
A. * Азотовидільна.
B. Гомеостатична.
C. Осморегуляційна
D. Ендокринна (продукція реніну)
E. Регуляція ерітропоезу
276. Хвора 39 років поступила із скаргами на швидку втомлюваність, головний біль, зниження
апетиту, нудоту, блювання вранці, періодичні носові кровотечі. У віці 15 років перенесла
гострий гломерулонефрит. При обстеженні АТ до 220/120 мм рт.ст., блідість шкіри і слизових
оболонок, сліди розчухів і геморагії на шкірі. В сечі: білок 0,86 г/л, лейкоцити 3-5 в п/з,
еритроцити 8-10 в п/з, циліндри гіалінові 3-4 в п/з. Який із біохімічних показників дозволяє
найбільш точно оцінити стан хворої ?
A. * Креатинін сироватки крові 0,62 ммоль/л.
B. Сечова кислота в крові 0,41 ммоль/л.
C. Натрій плазми крові 148 ммоль/л.
D. Фібриноген крові 5,9 г/л.
E. Залишковий азот 32 ммоль/л.
277. Жінка 30 років довго страждає на хронічний пієлонефрит, поступила в приймальне відділення
у зв’язку зі значною слабкістю, сонливістю, зниженням діурезу до 100 мл/добу. АТ - 200/100
мм рт.ст. В аналізах: креатинін - 0,62 ммоль/л, гіпопротеінемія, альбуміни - 32 г/л, калій 6,8
ммоль/л, нормохромна анемія, підвищена ШЗЕ. Що є першочерговим в лікуванні хворого?
B. Антибактеріальна терапія.
C. Вітамінотерапія.
D. Спазмолітики.
E. Переливання крові.
278. Хворий 45 років госпіталізований зі скаргами на сухість в роті, слабість, шкірний свербіж,
нудоту, задишку. Анамнез: протягом останніх 15 років вийшло із сечових шляхів 20 каменів,
двічі виконувались операції на правій і лівій нирці по причині гострого гнійного пієлонефриту.
Протягом доби виділяє 1400,0 мл сечі з відносною густиною 1007-1008. Яку назву має цей
симптом і про яке ускладнення сечокам’яної хвороби він свідчить?
A. * Гіпостенурія, хронічна ниркова недостатність

B. Гіперстенурія, цукровий діабет
C. Гіперстенурія, гіперпаратиреоз
D. Ізостенурія, нецукровий діабет
E. Полакіурія, гострий цистит
279. Хворий 45 років протягом 8 років страждає на хронічний гломерулонефрит. АТ- 180/120 мм
рт.ст., креатинін у сироватці крові – 770 мкмоль/л, сечовина крові – 28 ммоль/л, клубочкова
фільтрація - 5мл/хв. Яка лікувальна тактика показана для цього хворого?
A. * Гемодіаліз
B. Ентеросорбція
C. Гемосорбція
D. Плазмаферез
E. Гемофільтрація
280. Хворий 37 років, останні 3 роки хворіє хронічним гломерулонефритом. Два тижні тому після
перенесеної вірусної інфекції з’явилися набряки обличчя, попереку, ніг, задишка в нічний час,
виражене шкірне свербіння, втрата апетиту. Об’єктивно: сухість шкіри, шум тертя перикарду.
АТ-200/120 мм рт.ст. Нв-86 г/л; креатинін крові-1,03 ммоль/л. Які з перерахованих препаратів
протипоказані даному хворому?
A. * Глюкокортикостероїди.
B. Анаболічні гормони.
C. Глюконат кальцію
D. Антагоністи кальцію
E. Фуросемід
281. Хворий В., 46 років, скаржиться на підвищену втомлюваність, головний біль, загальну
слабкість. Об”єктивно: пульс 88 уд./хв., АТ 140/80 мм.рт.ст., набряки на гомілках. В аналазі
крові креатинін 0,3 мкмоль/л, сечовина 9,0 ммоль/л. клубочкова фільтрація 50 мл/хв.
Запропонуйте синдромний діагноз.
A. * ХНН ІІ ст.
B. НК ІІ-Б ст.
C. НК ІІІ ст.
D. ХНН І ст.
E. ХНН ІІІ ст.
282. Чоловік 42 років страждає хронічним гломерулонефритом з артеріальною гіпертензією.
Гіпотензивні ліки приймав нерегулярно. У останні місяці відмітив слабкість, апатію, сухість та
сверблячку шкіри, ніктурію. При обстеженні – креатинін крові 920 мкмоль/л, швидкість
клубочковій фільтрації – 10 мл/хв. Який найбільш ймовірний діагноз можна припустити?
A. * Термінальна уремія
B. Гостра ниркова недостатність
C. Амілоїдоз нирок
D. Хронічна ниркова недостатність ІІ ступеню
E. Хронічна ниркова недостатність І ступеню
283. Хворий Д, 41 рік, скаржиться на сухість в роті, кволість, зменшення кількості добової сечі.
Хворіє гломерулонефритом 11 років. При обстеженні: Hb – 90 г/л, Кальцій крові – 1,9 ммоль
на/л, креатинін – 500 мкм/л, білок сечі – 1,2 г/л. Яке ускладнення виникло у хворого?
A. * Хронічна ниркова недостатність ІІ ст.
B. Залізодефіцитна анемія
C. Нефротичний синдром
D. Хронічна ниркова недостатність І ст.
E. Хронічна ниркова недостатність ІІІ ст.
284. У хворої 57 р. відчувається запах аміаку з рота, набряки обличчя, гомілок. Спостерігається з
приводу мієломної хворобі 5 років. ЗАК: Ер-3,5*1012/л, альбуміни 45 г/л, глобуліни 55 г/л,
ШОЕ-75 мм/год, креатинін - 650 мкмоль/л. Проба Реберга-Тареева: 10 мл/хв. ЗАС: білок 2,5г/л,
еритроцити - 3-4 в п/з, лейкоцити - 10-15 в п/з. Яке ускладнення розвинулось?
A. * Хронічна ниркова недостатність
B. Хронічний пієлонефрит
C. Хронічний гломерулонефрит
D. Серцева недостатність
E. Амілоїдоз
285. Хворий 22 років скаржиться на головний біль, сухість у роті,нудоту, блювання,проноси. В
анамнезі – гостра респіраторна інфекція 5 днів тому. Об-но: адинамічний, шкіра, слизові сухі,
задишка,гіпотонія, тони серця ослаблені, виразки слизової, пальпація нирок болюча.
Гемограма: анемія, лейкоцитоз. Гіпермагніємія, гіперкаліємія; гіпохлоремія, гіпокальціємія,
гіпонатріємія, сечовина –23 ммоль/л, креатинін – 482 мкмоль/л. В сечі – колір – темно-
іржавий, підвищена щільність, протеінурія, гематурія, лейкоцитурія. Найбільш вірогідна
причина стану хворого?
A. * Гостра ниркова недостатність
B. Харчове отруєння
C. Гострий гломерулонефрит
D. Гострий пієлонефрит
E. Хронічний гломерулонефрит
286. У хворого 23 років після вживання гальмівної рідини наступила анурія, яка триває 5-ий день;
рівень креатиніну підвищився до 0,569 ммоль/л. Яка лікувальна тактика в даному випадку?
B. Дезінтоксикаційна терапія.
C. Антидотна терапія.
D. Сечогінні засоби.
E. Плазмоферез.
287. У хворого з тяжким перебігом пневмонії з’явились болі в попереку, нудота, виражена загальна
слабкість, головний біль. При загальному огляді: шкіра бліда, набряки нижніх кінцівок.
Артеріальний тиск 80/40 мм.рт.ст. Добовий діурез – 100,0 мл. Питома щільність сечі 1008.
Відзначається протеїнурія, еритроцитурія, гіалінові та зернисті циліндри. В крові підвищений
рівень креатиніну та сечовини. Якій діагноз у хворого?
A. * Гостра ниркова недостатність
B. Гострий пієлонефрит
C. Гострий гломерулонефрит
D. Сечокам’яна хвороба
E. Нефротичний синдром
288. У пацієнта на хворобу Адісона після грипу з’явилась адинамія, депресія, нудота, блювота,
пронос, гіпоглікемія. Артеріальний тиск 75/50 мм.рт.ст. В крові зниження рівню
кортикостерону, кортизолу, 13-ОКС, 17-ОКС. Який діагноз у хворого?
A. * Гостра надниркова недостатність
B. Гострий гастрит
C. Гострий ентероколіт
D. Колапс
E. Цукровий діабет
289. Мужчина 39 років, скаржиться на біль в ділянці серця при фізичному навантаженні,
запаморочення. В анамнезі – часті ангіни. Об'єктивно: шкіра бліда, пульс – 60/хв., ритмічний,
малий, повільний, AT – 110/80 мм рт. ст. Верхівковий поштовх підсилений, локалізований у V
міжребер'ї на 1 см вліво від лівої середньоключичної лінії. При аускультації над верхівкою І
тон ослаблений, незначний акцент II тону над легеневою артерією. В точці Боткіна, в II
міжребер'ї справа – грубий систолічний шум, який проводиться на судини шиї. Про яке
захворювання свідчать ці дані?
A. Дефект міжпередсердної перетинки
B. Атеросклероз аорти
C. Коарктація аорти
D. Стеноз легеневої артерії
E. * Стеноз гирла аорти
290. При огляді хворого 18 років, який знаходиться на обліку з приводу ревматичної хвороби
серця протягом 4-х років, при аускультації серця вислуховується ослаблення І тону над
верхівкою, акцент II тону над легеневою артерією та систолічний шум над верхівкою, який
проводиться в ліву пахвову ділянку. Яке ураження серця найбільш вірогідне?
A. * Мітральна недостатність
B. Трикуспідальна недостатність
C. Мітральний стеноз
D. Дефект міжшлуночкової перетинки
E. Аортальна недостатність
291. Хвора 15 років поступила зі скаргами на слабкість, задишку при фізичному навантаженні.
Об'єктивно: шкірні покриви бліді, пульс – 85/хв., ритмічний, AT – 100/60 мм рт. ст. Межі серця
зміщені вправо. Аускультативно над усіма точками вислуховується грубий систоло-
діастолічний шум з епіцентром над a.pulmonalis. ЧД – 22/хв., дихання жорстке, в нижніх
відділах послаблене. Про яку патологію слід думати перш за все?
A. Дефект міжшлуночкової перетинки
B. Дефект міжпередсердної перетинки
C. * Відкрита артеріальна протока
D. Стеноз гирла легеневої артерії
E. Коарктація аорти
292. При обстеженні хворого 76 років у II міжребер'ї справа виявлено систолічний шум та акцент II
тону, AT – 175/80 мм рт. ст. Вкажіть причину виявленого шуму:
A. Незрощення міжшлуночкової перетинки
B. * Аортосклероз
C. Коарктація аорти
D. Недостатність мітрального клапана
E. Стеноз гирла легеневої артерії
293. До сімейного лікаря звернувся хворий 33 років зі скаргами на задишку при фізичному
навантаженні, напади інспіраторної задишки по ночах, відчуття пульсації в голові,
запаморочення. Об'єктивно: блідість шкіри, пульсація каротид, пульс – 98 в 1 хв., ритмічний,
високий, швидкий. AT – 160/50 мм рт.ст; при аускультації І тон над верхівкою, ІІ тон над
аортою послаблені, діастолічний шум в другому міжребер'ї справа від грудини. Який найбільш
ймовірний діагноз?
A. * Аортальна недостатність
B. Мітральний стеноз
C. Аортальний стеноз
D. Дефект міжпередсердної перетинки
294. Юнак 17 років, проходить медичний огляд у зв'язку з призовом до армії. Скарг не має. ЧСС –
72/хв., ЧД – 14/хв., AT – 120/70 мм рт.ст. Аускультативно: систолічний шум, акцент і
роздвоєння II тону над легеневою артерією. На ЕКГ виявлені ознаки гіпертрофії правого
шлуночка, блокада правої ніжки пучка Гіса. Про яке захворювання слід думати в першу чергу?
A. Мітральний стеноз
B. * Дефект міжпередсердної перетинки
D. Тетрада Фалло
E. Недостатність мітрального клапана
295. Мужчина 50 p., скаржиться на задишку, набряки на ногах, Раніше нічим не хворів. Хвороба
почалась поступово. Об'єктивно: акроціаноз. Межі серця значно поширені у всі сторони. Тони
серця приглушені, на верхівці м'який систолічний шум, пульс - 94/хв., AT - 120/80 мм рт. ст.
Печінка + 3см, гомілки набряклі. На ЕхоКГ: КДР лівого шлуночка - 6,7 см, фракція викиду - 32
%. У крові - Нb - 135 г/л, Л - 6,5x109/л, ШОЕ - 7 мм/год. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз:
A. Склеродермічний міокардит
B. Ексудативний перикардит
C. * Дилатаційна кардіопатія
D. Гострий метаінфекційний міокардит
E. Ревматична мітральна вада серця
296. При обстеженні хворого 22 років виявили систолічний шум у II міжребер'ї зліва від грудини з
проведенням в міжлопаткову ділянку. AT: на руках – 160/100 мм рт.ст., на ногах – 110/70 мм
рт.ст. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Панартеріїт аорти
B. Дефект міжшлуночкової перетинки
C. Тетрада Фалло
E. * Коарктація аорти
297. Хворий 59 p., скаржиться на задишку, біль за грудиною з іррадіацією в ліву руку при
навантаженні, раптову втрату свідомості. Шкіра бліда. Розширення меж серця на 1 см вліво.
Серцеві скорочення ритмічні, тони ослаблені, в V точці грубий систолічний шум, який
проводиться на судини шиї. AT – 110/95 мм рт. ст., Ps – 64/хв., малий, повільний. ЕКГ: R V5-V6
– 26 мм, депресія – ST у V5-V6. Яка найбільш вірогідна патологія у хворого?
A. * Інфаркт міокарда бокової стінки без зубця Q
B. Субаортальний стеноз
D. Незарощення боталової протоки
E. Стабільна стенокардія напруги
298. Мужчина 16 років, проходить медичний огляд у зв'язку з призовом до армії. Скарг не має. ЧСС
– 68/хв., ЧД – 15/хв., AT – 110/65 мм рт.ст. Аускультативно: систолічний шум, акцент і
роздвоєння II тону над легеневою артерією. При ЕКГ обстеженні виявлені ознаки гіпертрофії
правого шлуночка, блокада правої ніжки пучка Гіса. Про яке захворювання слід думати в
першу чергу?
B. * Дефект міжпередсердної перетинки
D. Тетрада Фалло
299. На прийомі в сімейного лікаря у жінки 56 p. скарги на задишку, втому, серцебиття, стискуючі
болі в області серця. Об'єктивно: стан середньої важкості. Шкіра бліда, акроціаноз та
рум'янець обох щік. Пульс – 104/хв. При перкусії – розширення серцевої тупості вверх, вліво.
Серцеві скорочення ритмічні, на верхівці І тон гучний, хлопаючий, II подвоєний. ЕКГ –
збільшені RІІІ, SІ, розширений РІІІ. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку
картину?
A. Мітральна недостатність
B. * Мітральний стеноз
C. Аортальна недостатність
E. Незарощення міжпередсердної перетинки
300. Хвора 15 років поступила зі скаргами на слабкість, задишку при фізичному навантаженні.
Об'єктивно: шкірні покриви бліді, пульс – 85/хв., ритмічний, AT – 100/60 мм рт. ст. Межі серця
зміщені вправо. Аускультативно над усіма точками вислуховується грубий систоло-
діастолічний шум з епіцентром над a.pulmonalis. ЧД – 22/хв., дихання жорстке, в нижніх
відділах послаблене. Про яку патологію слід думати насамперед?
A. Дефект міжшлуночкової перетинки
B. Дефект міжпередсердної перетинки
C. * Відкрита артеріальна протока
D. Стеноз гирла легеневої артерії
301. Жінку 24 років оглянув лікар з метою оцінки серцевого шуму. Скарг у пацієнтки немає. В
анамнезі відсутні свідчення про ревматизм. Систолічний шум вислуховується давно і
вважається функціональним. AT 110/70 мм рт. ст., пульс – 70/хв. Виражене, стійке
розщеплення II тону серця. Невеликий, м'якого тембру, систолічний шум в другому міжребер'ї
зліва. Рентгенологічна картина серця і легень нормальна. Найімовірніший діагноз:
B. Мітральна недостатність
D. Пролапс мітрального клапана
E. * Дефект міжпередсердної перетинки
302. Чоловік 47 p., скаржиться на задишку, набряки на ногах, Раніше нічим не хворів. Хвороба
почалась поступово. Об'єктивно: акроціаноз. Межі серця значно поширені у всі сторони. Тони
серця приглушені, на верхівці м'який систолічний шум, пульс - 94/хв., AT - 120/80 мм рт. ст.
Печінка + 3см, гомілки набряклі. На ЕхоКГ: КДР лівого шлуночка - 6,7 см, фракція викиду - 32
%. У крові - Нb - 135 г/л, Л - 6,5x109/л, ШОЕ - 7 мм/год. Вкажіть найбільш імовірний діагноз:
A. Склеродермічиий міокардит
B. Ексудативний перикардит
C. * Дилатаційна кардіопатія
D. Гострий метаінфекційний міокардит
E. Ревматична мітральна вада серця
303. У хворої на ревматизм визначається діастолічне тремтіння грудної стінки ("котяче
муркотіння"), посилений І тон над верхівкою, діастолічний шум з пресистолічним посиленням,
клацання відкриття мітрального клапана, акцент II тону над легеневою артерією. Яка вада
серця у хворої?
A. * Стеноз лівого атріовентрикулярного отвору
B. Недостатність клапанів аорти
C. Стеноз легеневої артерії
D. Недостатність мітрального клапана
E. Відкрита артеріальна протока

304. Хворий В., 26 років, скаржиться на задишку, запаморочення та епізоди непритомності підчас
фізичних навантажень. Сімейний лікар звернув увагу на блідість шкіри, малий і частий пульс,
низький АТ – 90/60 мм рт.ст. Під час аускультації серця у другому міжреберному проміжку
справа вислуховується виражений систолічний шум, пальпаторно визначається систолічне
тремтіння грудної клітки, що нагадує котяче муркотіння. Сімейний лікар встановив такий
діагноз:
A. Мітральна недостатність
B. Аортальна недостатність
C. Мітральний стеноз ІІІ ступеня
D. * Аортальний стеноз
E. Недостатність клапана легеневої артерії
305. Чоловік 65 років, скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, напади болю за
грудиною, запаморочення. Ревматизмом не хворів. Шкірні покриви бліді, акроціаноз. У нижніх
відділах легень – вологі хрипи. Систолічне тремтіння в II міжребер'ї справа, грубий
систолічний шум, що проводиться на судини шиї. AT – 130/90 мм рт. ст., ЧСС – 90/хв., ритм
правильний. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 5 см, гомілки набряклі. Вкажіть
передбачувану ваду:
A. Недостатність тристулкового клапана
B. Стеноз легеневої артерії
C. Мітральна недостатність
D. Дефект міжшлуночкової перетинки
E. * Стеноз гирла аорти
306. Хворий І., 36 років, звернувся до дільничного терапевта зі скаргами на задишку, серцебиття,
швидку втомлюваність, кровохаркання. Об’єктивно: на щоках рум’янець із ціанотичним
відтінком, який посилюється підчас фізичного навантаження; підчас аускультації: над
верхівкою серця посилений І тон, пресистолічний шум, над аортою визначається систолічне
тремтіння пальпаторно і систолічний шум аускультативно; ЧСС – 80 за 1 хв., ритм
правильний, АТ – 100/60 мм рт.ст.Дільничний терапевт направив хворого на ехокардіографічне
дослідження після встановлення попереднього діагнозу:
A. Мітральний стеноз у поєднанні з аортальною недостатністю
B. Комбінована аортальна вада з переважанням недостатності
C. Мітрально-трикуспідальний стеноз
D. * Мітрально-аортальний стеноз
E. Мітрально-аортально-трикуспідальний стеноз
307. Жінку 30-ти років турбує задишка при незначному фізичному навантаженні, кашель з
відділенням мокротиння з прожилками крові. В анамнезі – часті ангіни. Був епізод тривалої
лихоманки з болями в суглобах. Об'єктивно: ляскаюча пульсація під мечоподібним відростком,
І тон, діастолічний шум над верхівкою. ЧСС – 120/хв., ритм неправильний. У базальних
відділах легень по обидва боки – вологі хрипи. Печінка виступає з-під реберної дуги на 3 см,
помірно болюча. Укажіть передбачувану ваду:
A. Стеноз тристулкового клапана
B. Мітральна недостатність
C. Аортальна недостатність
D. * Мітральний стеноз
E. Дефект міжшлуночкової перетинки
308. Хворий К., 28 років, скарги відсутні. П’ять років тому лікувався з приводу інфекційно-
алергійного міокардиту. Інколи підчас огляду на прийомі у терапевта виявляли порушення
серцевого ритму за типом екстрасистолії. Об’єктивно: межі серця не розширені, тони серця
ритмічні, задовільної звучності, чисті. ЧСС – 70 за 1 хв., АТ – 120/80 мм рт.ст. Печінка не
збільшена, набряків немає. ЕКГ: помірне зниження біоелектричної активності міокарда,
ознаки внутрішньошлуночкової блокади у відведеннях ІІІ та аVF. ЕхоКГ: ознаки
кардіосклерозу, фракція викиду становить 45%. Який метод дослідження буде найбільш
інформативним для виявлення у пацієнта безсимптомної дисфункції міокарда:
A. Проба Мастера
B. Холтерівське моніторингування
C. Коронарографія
D. Спірометрія
E. * Стрес-ехокардіографія, добутамін-ЕхоКГ-стрес-тест
309. Пацієнт К., 16 р. направлений комісією військкомату. Скарг не пред’являє. При огляді: шкірні
покриви звичайні, плечовий пояс добре розвинений. Ps - 62 за хв., дещо напружений. Ліва
межа серця на 1,5 см зовні від лівої середньоключичної лінії, тони серця звучні, акцент ІІ тону
і грубий систолічний шум на аорті, який проводиться в міжлопаткову ділянку зліва. АТ 210/120
мм рт. ст. Який найбільш ймовірний діагноз?
B. Недостатність клапану аорти
C. Дефект міжпередсердної перетинки
D. Незарощення боталової протоки
E. Недостатність мітрального клапану
310. У хворого 18 років різкий головний біль, запаморочення, носові кровотечі, мерзлякуватість
нижніх кінцівок. Обстеження: добре розвинута грудна клітина, верхні кінцівки, відносно
слабкий розвиток м`язів нижніх кінцівок, систолічний шум між лопатками. АТ на ліктьовій
артерії 220/140 мм.рт.ст., на підколінній – 110/70 мм.рт.ст. Узури ребер на рентгенограмі. Ваш
діагноз?
C. Стеноз устя аорти
D. Аневризма аорти
311. Хворий 16 років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, загрудинні болі,
запаморочення. При обстеженні: акроціаноз, пастозність нижніх кінцівок, кардіомегалія,
систолічний шум та систолічне тремтіння по лівому краю грудини. Рентгенологічно:
повнокрів’я легень, поширення стовбура легеневої артерії. Який діагноз повинно було
поставити ще в дитинстві?
A. * Дефект міжшлуночкової перегородки
B. Передсердний септальний дефект
C. Пролабування мітрального клапану
D. Відкрита артеріальна протока
312. Дівчина 16 років, скаржиться на задишку, серцебиття. В анамнезі часті простудні
захворювання, пневмонії. Об’єктивно: відставання у фізичному розвитку, шкіра бліда,
акроціаноз. Розширення серця вправо і вліво. Систолічний шум в ІІ міжребір’ї зліва,
діастоличний шум над легеневим стовбуром. Рентгенологічно: значне розширення правої
половини серця. Про який діагноз слід думати?
A. * Передсердний септальний дефект
B. Ізольований стеноз легеневого стовпа
C. Мітральний стеноз
D. Недостатність мітрального клапану
E. Хронічне легеневе серця
313. Хворий 28 років скаржиться на задишку та підсилення ціанозу при незначному фізичному
навантаженні. Об’єктивно: ціаноз губ, шкіри обличчя, пальпаторно визначається систолічне
тремтіння в II і III міжреберному проміжку біля лівого краю грудини, аускультативно там же
вислуховується грубий систолічний шум. На ФКГ над легеневим стовбуром веретеноподібний
систолічний шум. Рентгенологічно – легеневі поля дуже світлі, корені структурні. Ваш
діагноз?
A. * Стеноз легеневої артерії
B. Недостатність клапанів легеневої артерії
C. Стеноз гирла аорти
D. Тетрада Фало
E. Недостатність аортального клапана
314. Хвора 17 років, яка хворіє з дитинства, скаржиться на запаморочення, задишку. При огляді
виявлено: блідість шкіри, серцевий горб, деформація пальців – „барабанні палички”. В ІІ
міжребер’ї зліва – систолічне тремтіння, права межа відносної тупості серця зміщена вправо,
грубий гучний систолічний шум в ІІ-ІІІ міжребер’ї зліва, який поширюється до лівої ключиці,
на ЕКГ – гіпертрофія правого шлуночка. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. * Сненоз легеневої артерії
B. Комбінована вада серця
C. Гіпертрофічна кардіоміопатія
D. Стеноз устя аорти
315. У хворої 9 років виявлено розширення меж відносної тупості серця вправо і вліво. Зліва, біля
краю грудини в ІІІ міжребер’ї вислуховується гучний систолічний шум, акцент і розщеплення
ІІ тону над легеневою артерією. Рентгенологічно-серце помірно збільшено в розмірах. Про яке
захворювання слід думати?
A. * Дефект міжшлуночкової перетинки
B. Тетрада Фалло
C. Недостатність мітрального клапану
D. Комплекс Ейзенмейгера
E. Незарощена артеріальна протока
316. Хворий М., 26 років, студент. Скарги відсутні. Об’єктивно: гіперемія обличчя, добре розвинені
м’язи плечового пояса, пульс на a.radialis доброго наповнення, ритмічний, 60 уд/хв; АТ на
плечі-180/90 мм рт.ст., на стегні-120/90 мм рт.ст. У точці Боткіна і над аортою вислуховується
грубий систолічний шум. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого М.?
B. Нейро-циркуляторна дисонія за гіпертонічним типом
C. Ізольована систолічна гіпертензія
D. Ідіопатична гіпертрофічна кардіоміопатія
E. Атеросклероз аорти
317. Хворого Л., 63 років, турбують задишка при фізичному навантаженні, напади ядухи. Рік тому
назад переніс інфаркт міокарда. Об’єктивно: ортопное, тахіпное, застійні хрипи в легенях.
Фракція викиду за даними ЕхоКГ=57%, М-тип мітрального клапана, діаметр лівого
передсердя-6,8 см. Середній тиск у басейні легеневої артерії 66 мм рт. ст. [за Бюстіним]. Яка
безпосередня причина появи вказаних клінічних ознак?
A. * Діастолічна дисфункція міокарда
B. Систолічна дисфункція міокарда
C. Синдром пролабування мітрального клапана

D. Гіповолемія
E. Бронхообструктивний синдром
318. Хворому Т., 52 роки, 2 роки тому у зв’язку з набутою вадою серця встановлено штучний
клапан серця. Два тижня тому був курс внутрішньовенних ін’єкцій, після чого стан хворого
погіршився. Температура тіла підвищилась до 38,50С, з’явилась задишка, загальна слабкість,
пітливість, тупий біль в ділянці серця без іррадіації постійного характеру, серцебиття. ЗАК:
еритр.-3,8 х1012/л, Hb-130г/л, Le - 23х109/л, базоф.-0%, еозин.-3%, п/я-7%, с/я -65%, лімфоцити
- 21%, моноцити-4%, ШОЕ -17 мм/год. Загальний аналіз сечі без змін. ЕКГ - ритм синусовий,
правильний, ЧСС - 90 в 1 хв, гіпертрофія лівого шлуночка, зниження вольтажу. Ехо КГ - на
стулках мітрального клапану наявні вегетації. Посів крові на стерильність - виявлений Staph.
aureus. Клінічний діагноз:
A. * вторинний інфекційний ендокардит
B. ревмокардит
C. сепсис
D. сифілітичний мезаортит
E. системний червоний вовчак
319. Хвора Т., 45 років, звернулася в приймальне відділення зі скаргами на задишку, яка
збільшується при фізичному навантаженні, серцебиття, швидку стомлюваність. Об'єктивно:
серцевий горб, систолічне тремтіння в ІІ-ІІІ міжребер'ї по лівому краю грудини, грубий
систолічний шум і ослаблення ІІ тону над легеневою артерією. АТ–90/50 мм.рт.ст. ЕКГ –
правограма, збільшення P-Q, великий зубець P. ФКГ - систолічний шум у вигляді ромбу.
Поставте попередній діагноз:
A. * стеноз легеневої артерії
B. вроджений стеноз аорти
C. відкрита артеріальна протока
D. дефект міжпередсердної перетинки
E. дефект міжшлуночкової перетинки
320. Хвора В. 18 років скаржиться на задишку, швидку втомлюваність. Хворіє з дитячого віку. При
аускультації серця: нормальні І та ІІ тони “губляться” у високочастотному систоло-
діастолічному шумі. АТ-160/60 мм рт.ст. ЕКГ: ознаки перевантаження лівого шлуночка, лівого
передсердя, ЕхоКГ- легенева гіпертензія. Сформулюйте попередній діагноз хворій В.?
A. * Відкрита аортальна протока
B. Коарктація аорти
C. Недостатність аортального клапана
D. Хронічне легеневе серце
321. Хвору 19 років, яка знаходиться на обліку з приводу вродженої вади серця, турбує біль в серці,
задишка, відчуття серцебиття при фізичному навантаженні. При огляді виявлено відставання у
фізичному розвитку, при пальпації –систолічне тремтіння в ІІІ, ІV міжребер’ях зліва від
грудини, межі серця поширені вліво і в право, аускультативно – грубий систолічний шум.
Акцент ІІ тону над легеневою артерією, на ЕКГ – ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. Який
діагноз є найбільш ймовірним?
A. * Дефект міжшлуночкової перетинки
B. Відкрита артеріальна протока
C. Дефект міжпередсердної перетинки
D. Коарктація аорти
E. Стеноз легеневої артерії
322. Хворий Р., 36 років звернувся із скаргами на задишку, запаморочення, головну біль, шум в
вухах, парестезії нижніх кінцівок, значну втомлюваність при ходьбі. Артеріальний тиск на
верхніх кінцівках 250 мм рт.ст., на нижніх знижений. Межі серця розширені вліво.
Верхівковий поштовх підсилений. На Rg-грамі талія серця добре визначена, висхідна частина
аорти розширена. Ваш діагноз?
B. Стеноз аорти
D. Мітральний стеноз
E. Аневризма лівого шлуночка
323. Хворий К., 67 років, скаржиться на слабкість. Швидку втомлюваність, підвищення
температури тіла до субфебрильних цифр, зниження апетиту, відразу до м‘ясної їжі, здуття
живота, голосне бурчання в животі через 3 – 4 години після прийому їжі, болі в правому
підребер‘ї і епігастрії. В загальному аналізі крові - анемія з кольоровим показником 0,63. Яке
захворювання, найвірогідніше, у цього хворого?
A. * Рак правого відділу товстої кишки
B. Хронічний холецистит
C. Рак лівих відділів товстої кишки
D. Хронічний панкреатит
E. Гастрит А
324. Мужчина 18 років скаржиться на відчуття швидкої втомлюваності в ногах, частий головний
біль. Об’єктивно: розширення серця вліво на 2 см, систолічний шум у точці Боткіна- Ерба та
над ключицею, акцент II тону над аортою. АТ на плечі 160/100 мм рт.ст., на стегні 120/80 мм
рт.ст. Який з клінічних симптомів найбільш цінний для встановлення діагнозу?
A. * АТ на плечі вищий, ніж на стегні.
B. Систолічний шум у точці Боткіна-Ерба.
C. Розширення серця вліво.
D. Акцент II тону над аортою.
E. Підвищення АТ.
325. Дівчинка, 12 років, ні на що не скаржиться. Під час медичного огляду при об’єктивному
обстеженні: межі серця не зміщені. Пальпаторно у III-IV міжребір’ї біля лівого краю грудини
систолічне тремтіння. Межі серця незначно збільшені вправо і вліво. Вислуховується грубий
рівномірний систолічний шум в III-IV міжребір’ї зліва від грудини. Який діагноз найбільш
вірогідний?
A. * Дефект міжшлуночкової перетинки.
B. Передсердний септальний дефект.
C. Коарктація аорти.
D. Відкрита артеріальна протока.
E. Пролапс мітрального клапану.
326. Жінка 30 років скаржиться на біль в колінних, плечових суглобах, ранкову скутість на протязі
1години. Хворіє з 6 років, коли вперше після перенесеної ангіни з’явилися біль та припухлість
в ділянці колінних суглобів, відмічалися еритематозна висипка, біль в очах, збільшення
лімфатичних вузлів. Об’єктивно: колінні суглоби деформовані, рухи в них обмежені. В аналізі
крові ШОЕ - 42 мм/год. Призначене рентгенологічне дослідження колінних суглобів. Які
рентгенологічні ознаки Ви очікуєте отримати?
A. * Звуження суглобової щілини, узурація суглобової поверхні.
B. Звуження суглобової щілини, остеосклероз.
C. Розширення суглобової щілини, остеофітоз.
D. Звуження суглобової щілини, симптом “пробійника”.
E. Звуження суглобової щілини, субхондральні кісти.
327. Хворий 20 років скаржиться на серцебиття та задуху при фізичному навантаженні.
Об’єктивно: межи серця зміщені вправо. При аускультації вислуховуються систолічний шум у
II-III міжребер’ї зліва від грудини, акцент II тону на легеневій артерії і іноді шум Грехем-Стіла.
На ЕКГ фіксуються ознаки гіпертрофії правого шлуночка та блокада правої ніжки пучка Гіса.
Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину?
A. * Передсердний септальний дефект.
B. Відкрита артеріальна протока.
C. Дефект міжшлуночкової перетинки.
D. Стеноз легеневої артерії.
E. Тетрада Фалло.
328. Хворий 9 років доставлений до стаціонару з проявами задухи, слабкості, періодичними
запамороченнями в періоди активної гри. Об’єктивно: слабкого розвитку, деформація грудної
клітки, ціаноз слизової оболонки та шкіри. Аускультативно: у II та III міжребір’ї грубий
систолічний шум. У крові: еритроцитоз, збільшення гематокриту. ЕхоКГ: легеневий стеноз,
зворотня течія у верхній частині міжшлуночкової перетинки, декстрапозиція аорти, дилатація
правого шлуночка. Яка вроджена вада серця у хворого?
A. * Тетрада Фалло.
B. Тріада Фалло.
C. Пентада Фалло.
D. Дефект міжшлуночкової перетинки.
E. Стеноз легеневої артерії.
329. Хворий 12 років скаржиться на постійну задишку, слабкість, запаморочення. Об’єктивно:
відставання у фізичному розвитку, пальці у вигляді “барабанних паличок”, “серцевий горб”.
Межі серця розширені праворуч, епігастральна пульсація, грубий систолічний шум у II-III
міжребер’ї, проводиться на сонні артерії і міжлопатковий простір зліва. Ps-98 за хв., слабкого
наповнення. АТ- 90/50 мм рт.ст. При катетеризації високий тиск у правому шлуночку,
нормальний у легеневій артерії. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. * Стеноз легеневої артерії.
B. Відкрита артеріальна протока.
C. Передсердний септальний дефект.
D. Дефект міжшлуночкової перетинки.
E. Тетрада Фалло.
330. Під час проходження допризовної комісії у хлопця 17 років виявлена артеріальна гіпертензія –
АТ на руках 190/110 мм рт.ст. Скарг немає. Звертає на себе увагу непропорційна будова тіла –
добре розвинений плечовий пояс і недорозвинені нижні кінцівки. Який метод дослідження,
найвірогідніше, найбільш інформативний для постановки діагнозу в цьому випадку?
A. * Вимірювання АТ на нижніх кінцівках
B. Визначення катехоламінів в сечі
C. Реносцинтіграфія
D. Доплер-сонографія судин
E. УЗД нирок і наднирників
331. Хворий 37-років, поступив у стаціонар з скаргами на слабкість, запаморочення, озноб,
підвищення температури тіла до 38 С. Хворий страждає хронічним алкоголізмом. Об-но: стан
важкий, колір шкірних покривів різко блідий, субектеричніть склер. Т-39,2 С., АТ-130/80 мм
рт.ст. Тони серця послаблені, протодіастолічний шум над аортою та в точці Боткіна. В аналізі
крові: Hb - 40 г/л, Ер. - 1,72 * 1012/л, л. - 16,7 * 109/л, ШОЕ - 68 мм/год. При Ехо-КГ на задній
стулці аортального клапана візуалізується низькоехогене утворення з нечіткими контурами.
Ваш діагноз ?
A. * Ендокардит
B. Констриктивний перикардит
C. Двобічна пневмонія
D. Розрив папілярного м’язу
E. Фібринозний плеврит
332. У жінки Н., 26 років, після тривалої інсоляції виникли різкий біль у колінних суглобах,
висипання на шкірі обличчя, підвищилась температура тіла до 38°С. Об’єктивно:
метеликоподібна еритема на обличчі, променево-зап’ясткові колінні та надп’ятково-гомілкові
суглоби опухлі, болючі під час рухів. У крові – ознаки анемії, лейкопенія, лімфопенія. Який з
наведених імунних тестів найбільш специфічний для встановлення діагнозу?
A. * Антитіла до нативної ДНК
B. Антитіла до склеродерми-70
C. Антитіла до антигену мітохондрій
D. Антитіла до РНК
E. Міозинспецифічні антитіла
333. Жінка Д., 30 років, після відпочинку на морі стала скаржитись на мігруючі артралгії,
висипання на шкірі, різку загальну слабкість. Об’єктивно: температура тіла – 38,2°С. На шиї,
грудях, у ділянці колінних суглобів – еритематозні висипання, на слизовій оболонці
піднебіння, щік – енантема. Під час аускультації легенів нижче від кута правої лопатки
вислуховується шум тертя плеври. При лабораторному дослідження крові – ознаки анемії,
прискорення ШОЕ, позитивна реакція Вассермана. Які додаткові дослідження слід провести
для уточнення діагнозу?
A. Визначення титру антистрептококових антитіл
B. Визначення титру ревматоїдного фактора
C. Визначення міозинспецифічних антитіл
D. Виявлення (мікроскопічно) блідої трепонеми
E. * Виявлення антинуклеарного фактора
334. Чоловік 19 років, скаржиться на мігруючі болі у великих суглобах, підвищення температурило
38,6°С, пропасницю, різку слабість, висипання на шкірі рук і ніг, поява яких супроводжується
незначною сверблячкою. Хворіє другий день. Об'єктивно: на шкірі рук і ніг симетрична, чітко
окреслена пурпурна висипка, що місцями зливається, пальпується, зі слідами розчухів.
Слизові оболонки не уражені. Великі суглоби незначно набряклі, болючі. Печінка селезінка не
збільшені. Аналіз крові: Ер - 4,1х1012/л, Нb - 138 г/л, КП - 1,0; Л -10,6x109/л, е - 2 %, п/я - 4 %, з
- 64 %, л - 24 %, м - 6 %, ШОЕ - 26 мм/год., Тр - 260х109/л. Час кровотечі за Дюке - 4 хвилини.
Найбільш імовірний діагноз у хворого?
A. Кропив’янка
B. Хвороба Верльгофа
C. * Геморагічний васкуліт
D. Ревматичний поліартрит
E. Хвороба Вінівартера-Бюргера
335. Хворий 49 років скаржиться на значний біль і набряк дрібних суглобів правої ступні,
почервоніння шкіри над ними, підвищення температури тіла до 38°С, які з’вились три дні
тому. За останні 6 років було декілька нападів артриту, що тривали до 7-10 днів. В анамнезі -
хронічний тонзиліт. При огляді: плюснефалангові суглоби правої стопи збільшені в об’ємі,
дефігуровані, рухи в суглобах різко болючі. Інші суглоби без патологічних змін. ШОЕ - 26
мм/г. Який механізм розвитку цього захворювання?
A. Утворення антитіл до нативної ДНК
B. Імунна відповідь на стрептококову інфекцію
C. Гіперпродукція аутоантитіл до колагену
D. Зменшення кількості хондроїтинсульфату
E. * Підвищення біосинтезу сечової кислоти
336. Чоловік 44 років, відмітив раптові різкі болі в дрібних суглобах ніг, колінному суглобі,
лихоманку до 38,7 °С. Ці скарги з’явились після тривалого ходіння в тісному взутті. При огляді
суглоби припухлі. Шкіра над ними гіперемована, лущиться. В крові: Л - 9,9х109/л, ШОЄ - 30
мм/год., СРБ (+++). Рівень сечової кислоти - 0,600 мкмоль/л. Який найбільш ймовірний
діагноз?
A. * Подагричний артрит
B. Ревматичний артрит
C. Хвороба Рейтера
D. Гострий інфекційний артрит
E. Деформуючий остеоартроз
337. Чоловік 57-ти років скаржиться на помірний біль в лівій ступні в ділянці плюснефалангового
суглоба великого пальця, який посилюється при рухах. Хворіє на протязі дванадцяти років,
захворювання розпочалось з гострого нападу болю. Два роки тому під шкірою в ділянці
суглоба з’явився жовтувато-білий вузлик. При огляді: суглоб деформований, синюшний. На
рентгенограмі суглоба спостерігається звуження суглобової щілини, чітко обмежені дефекти
кісткової тканини в епіфізі (симптом «пробійника»). Який слід поставити діагноз?
A. Деформуючий остеоартроз
C. * Подагра
D. Псоріатичний артрит
338. Чоловік 59-ти років, протягом року лікується у сімейного лікаря з приводу хронічної подагри.
Який з наведених препаратів було призначено хворому з метою пригнічення синтезу сечової
кислоти?
A. Фенілбутазон
B. Етамід
C. * Алопуринол
D. Магурліт
E. Антуран
339. Хворий А., 42 роки, бізнесмен, скаржиться на періодичний, інколи нестерпний біль в кінцівках
протягом 5 років. Тоді ж з’являється підвищення t тіла до 40 С, лихоманка, окремі суглоби
стають червоно-синюшні, а в ділянці ліктьових суглобів з’являються білуваті вузликові
утворення, з яких виділяється густа, в’язка рідина сіро-білуватого кольору. Яке обстеження
необхідно провести для встановлення діагнозу?
A. * Мікроскопія виділень
B. Посів крові на бактеріальну флору
C. Ревмопроби
D. Імуноглобуліни
E. Загальний аналіз крові
74%, ШОЄ - 30 мм/г. Сечова кислота - 0,490 ммоль/л. Який попередній діагноз можна
поставити в даному випадку?
A. Ревматичний артрит
B. * Подагричний артрит
C. Ревматоїдний артрит
D. Деформуючий артроз
E. Реактивний артрит
341. У чоловіка 49 років скарги на різкі болі в плюсно-фаланговому суглобі великого пальця стопи.
При огляді відмічається набряк, виражена гіперемія, температура тіла - 37,8 С. На
рентгенограмі - «штамповані» дефекти епіфізів зі слеротичною облямівкою, великі (5-7 мм в
діаметрі). Які лабораторні зміни найбільш характерні для цього захворювання?
B. Еозинофілія
C. * Гіперурикемія
D. Антинуклеарні антитіла
E. Бактеріемія
74%, ШОЄ - З0 мм/г. Сечова кислота - 0,490 ммоль/л. Запідозрена подагра. Який засіб
найбільш належить призначити хворому в першу чергу?
A. Етамід
D. Антуран
E. * Диклофенак
343. Хворий Г., 36 р., страждає на подагру. Після вжитого напередодні алкоголю та жирної їжі вночі
виник напад гострого артриту II плюснефалангового суглоба правої стопи. Суглоб синюшний,
різко болючий, набряклий. Аналіз крові: Л - 17х109/л, ШОЄ - 42 мм/год. Виберіть найбільш
ефективний варіант стартової терапії?
A. Етамід
B. Диклофенак
D. * Колхіцин
344. Хвора 37 років. Десять років страждає на ревматоїдний артрит. Протягом року спостерігається
високий титр ревматоїдного фактора (1:512, 1:1024), з’явились сухість у роті, неприємні
відчуття в очах «ніби пісок», утруднене ковтання сухої їжі, вимушена запивати її водою. Який
синдром розвинувся у хворої?
A. * Синдром Шегрена
B. Синдром хронічної втомлюваності
C. Синдром Мікулича (неспецифічний паротит)
D. Синдром Жакку
E. Синдром Стіла
345. Жінка 34 років захворіла гостро 3 місяці тому, після гострої респіраторної інфекції з’явився
біль в між фалангових, а потім через 2 тижні в колінних суглобах, ранкова скутість,
підвищилась температура тіла до 380С. Суглоби між фалангові, п’ястково-фалангові, колінні
припухлі, малорухомі, набряклі, гарячі на дотик. У крові: ШОЕ – 45 мм/год., СРБ (+++),
реакція Ваалера-Роузе – 1:128. Про який механізм захворювання можна думати?
A. Дистрофічний
B. Алергічний
C. Обмінний
D. Дегенеративний
E. * Аутоімунний
346. Хвора 35 років, скаржиться на сухий кашель, задуху, біль та слабкість у м’язах плечового
пояса, спини та ніг, виражену скутість зранку, схуднення, загальну слабкість. Об’єктивно:
верхні повіки набряклі, пігментовані, межі серця розширені вліво, систолічний шум на
верхівці. В біохімічному аналізі крові різке підвищення активності трансаміназ. Яке
захворювання найбільш імовірне?
A. Склеродермія
B. Системний червоний вовчак
C. Вузликовий поліартеріїт
D. * Дерматоміозит
E. Дифузний токсичний зоб
347. Хвора 16 років, хворіє протягом року системним червоним вовчаком. Після перенесеного
грипу стан різко погіршився. З’явилась стійка гіпертермія, задишка, тахікардія, гематурія,
надмірна протеїнурія, рідина в плевральній і черевній порожнинах, надмірні показники
креатиніну і сечовини в плазмі крові. Яке лікування може дати найкращий ефект?
A. * Пульс-терапія глюкокортикоїдами
B. Гепаринотерапія
C. Аміносаліцилати
D. Д-пеніциламін
E. Амінохінолони
348. Хворий 42 років скаржиться на слабкість проксимальних груп м’язів нижніх та верхніх
кінцівок, тулуба, яка супроводжується спонтанними м’язовими болями,гарячкою. В аналізах
крові - підвищення сироваткової креатинкінази та альдолази, підвищений рівень СРБ,
прискорена ШОЕ до 52 мм/год. Проведено біопсію стегнового м’яза з гістологічним
дослідженням матеріалу, котре виявило ознаки запальної інфільтрації скелетних м’язів з
дегенерацією та некрозом м’язевих фібрил. Який діагноз є найбільш вірогідним?
A. Паліндромний ревматизм
B. Ревматична поліміалгія
C. Міастенія
D. Трихінельоз
E. * Поліміозит
349. У хворої 30 років наявне ураження стравоходу, кальциноз м’яких тканин, переважно в області
пальців рук і периартекулярно, склеродактилія, телеангіоектазії, синдром Рейно. Правильний
діагноз:
A. * CREST-синдром
B. Рак стравоходу
C. Дерматоміозит
D. Системний червоний вовчак
E. Синдром Шегрена
350. У хворої 28 років виник гострий поліартрит, температура підвищилась до 39оС. Об’єктивно:
стан важкий, яскравий рум’янець щік. Збільшення підщелепних лімфовузлів. Припухлість
колінних, ліктьових, гомілковоступневих суглобів. Пульс - 118/хв., АТ - 90/50 мм рт.ст. Тони
серця ослаблені. У легенях на тлі жорсткого дихання поодинокі сухі хрипи. Аналіз крові: Ер -
2,8х1012/л, Л - 3,2х109 /л, Тр - 90х109 /л. Аналіз сечі: білок - 5 г/л, Л - 6-8 в п/з., Ер - 15-20 в п/з.,
гіалінові циліндри - поодинокі в п/з. Яке захворювання можна запідозрити?
C. Системна склеродермія
D. Ревматичний артрит
E. Подагра
351. У хворої 22 років після ГРЗ через 3 тижні з’явилась слабкість, субфебрильна температура,
артрит, еритема на обличчі за типом «метелика». В плазмі крові були виявлені LE-клітини в
6:1000 лейкоцитів. Що це за клітини?
A. Фагоцитуючі моноцити
B. Клітини Березовського-Штенберга
C. Ревматоїдний фактор
D. * Зрілі нейтрофіли, які фагоцитують ядерні білки
E. Недиференційовані клітини
352. Хвору К.34 років, після перенесеного ГРЗ турбує лихоманка, набряк і скутість променево-
зап’ясткових, п’ястно-фалангових і проксимальних міжфалангових суглобів. Об-но: ерітема на
обох щоках, шум тертя плеври зліва. ЧСС-100/хв, систолічний шум на верхівці. Ан. крові:
Лейк.- 4,2х109/л, ШОЕ - 60 мм/год, в сечі Ер.15-20 в п/з, білок 0,4г/л. Ваш діагноз?
C. Плеврит
D. Гломерулонефрит
353. Хвора Р, 37р, звернулась зі скаргами на загальну слабкість, набряк обличчя, кистей, швидку
втому при ходьбі, затруднення при ковтанні, перебої в роботі серця. Дані симптоми з’явились
через 11 днів після відпочинку на морі. Об-но: еритема обличчя, симптом “окулярів”, набряк
м’язів гомілки. Тони серця приглушені, АТ 100/70 мм рт.ст. В крові: активність АсАТ-0,95
ммоль/год л, АлАТ-1,3 ммоль/год л, підвищена активність альдолази та креатинфосфокінази.
Яке дослідження допоможе підтвердити діагноз?
A. * Біопсія м’язів
B. Визначення в крові циркулюючих імунних комплексів
C. Електрокардіографія
D. Гастродуоденофіброскопія
E. Визначення антинуклеарних антитіл
354. У підлітка 15 років після перенесеної гострої респіраторної вірусної інфекції з’явився
оперізуючий біль в животі, пронос з домішкою невеликої кількості крові, біль в колінних
суглобах, підвищення температури тіла. Об’єктивно: стан тяжкий, хворий лежить на боці,
підібравши ноги, шкірні покриви бліді з еритематозним висипом на шкірі гомілок, колінні та
гомілковоступневі суглоби припухлі. Пальпація живота викликає біль, переважно біля пупка.
У крові: лейкоцитоз, прискорена ШОЕ. У сечі: мікрогематурія. Який діагноз є найбільш
вірогіднішим?
A. Ревматизм
B. Вузликовий поліартеріїт
C. Неспецифічний виразковий коліт
D. * Геморагічний васкуліт
E. Хвороба Крона
355. В терапевтичний відділ в ургентному порядку поступив хворий С., 59 років, таксист, у якого
годину тому назад під час фізичного навантаження раптом з’явився сильний біль за грудиною,
який віддавав у міжлопаткову ділянку, обидві руки. Лікар знайшов, що у хворого С. бліда,
холодна, мокра шкіра, пульс майже не промацується, АТ 60/40 мм.рт.ст. Тони серця ослаблені,
над аортою систоло-діастолічний шум. Через короткий час біль появився у надчерев’ї, а згодом
у попереково-крижовій ділянці та лівій нижній кінцівці. На ЕКГ: депресія сегмента ST у V3-
V5 відведеннях. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз:
A. Розшаровуюча аневризма аорти
B. * Не-Q-інфаркт міокарда
C. Недостатність аортальних клапанів
D. Прогресуюча стенокардія
E. Тромбоемболія легеневої артерії
356. Жінка 33 років відмічає швидку втомлюваність. З раннього дитинства лікарі вислуховували у
неї шум в ділянці серця. Пульс 85/хв, ритмічний. АТ 95/60 мм рт.ст. Перкуторні межі серця не
змінені. Систолічний шум найкраще чутно у ІІ міжребер’ї зліва від грудини, ІІ тон ослаблений.
На рентгенограмі грудної клітки – розширення стовбура і лівої гілки легеневої артерії.
Найімовірніше у хворої
A. * Стеноз легеневої артерії
B. Стеноз вічка аорти
C. Функціональний систолічний шум
D. Пролапс мітрального клапана
E. Недостатність клапана легеневої артерії
357. Жінка 24 років скаржиться на постійний ниючий біль в ділянці серця, задишку при
невеликому фізичному навантаженні, серцебиття, підвищення температури тіла до 37,2
Симптоми з’явились через 2 тижні після перенесеного грипу. Об’єктивно: границі серця
помірно зміщені вправо та вліво, I тон послаблений, короткий систолічний шум на верхівці.
Над легенями везикулярне дихання. Який найбільш імовірний діагноз?
A. * Інфекційно-алергічний міокардит
B. Ревматизм, недостатність мітрального клапану
C. НЦД по кардіальному типу
D. Гострий перикардит
358. Жінку 44 років, після сімейної стресової ситуації, турбують колючі болі в ділянці верхівки
серця і довготривалі ниючі болі над ділянкою серця, серцебиття, відчуття “завмирання” серця,
нестачі повітря, дратівливість. Після прийому валідолу стан покращується. Об’єктивно:
емоційно лабільна, на обличчі червоні плями, кисті вологі і холодні. Щитоподібна залоза не
збільшена. Пульс 92 за хв., ритмічний. Межі серця в нормі. Тони серця звучні, короткий
систолічний шум над верхівкою. АТ 130/85 мм рт.ст. На ЕКГ синдром ранньої реполяризації
шлуночків. Який із наведених діагнозів найбільш імовірний?
A. Вегето-судинна дистонія
B. Стенокардія, що вперше виникла
C. * Неврастенія
D. Гіпертонічна хвороба
E. Ревматизм ,мітральна вада серця
359. Під час огляду пацієнта 38 років виявлено ослаблення І тону, систолічний шум дуючого
характеру над верхівкою, що поширюється в аксілярну ділянку, займає майже усю систолу. З
анамнезу - в дитинстві переніс гострий поліартрит. На ЕКГ - зубець Р = 0,12 c двогорбий у І,ІІ,
V6 відведеннях, а P V1 (+-) з поглибленою негативною фазою. На ФКГ - амплітуда І тону на
верхівці знижена, реєструється високоамплітудний, середньочастотний систолічний шум
убуваючий, зв'язаний з І тоном, займає 2/3 систоли, з епіцентром над верхівкою. Який діагноз
найбільш вірогідний ?
A. Субаортальний стеноз.
B. Ішемічна хвороба серця.
C. * Ревматизм, недостатність мітрального клапана.
D. Ревматизм, аортальний стеноз.
E. Функціональний шум
360. У спортсмена 26 років при ехокардіографічному дослідженні виявлено маленький дефект у
м’язовій частині міжшлуночкової перетинки зі скидом крові зліва направо. Які дані
попереднього клінічного обстеження могли б свідчити про таку ваду серця?
A. * Грубий систолічний шум по лівому краю грудини
B. Дифузний ціаноз при фізичному навантаженні

C. Акцент ІІ тону над легеневою артерією
D. Пальці – “барабанні палички”
E. Епігастральна пульсація правого шлуночка
361. У хворого 20 р., з ревматичним анамнезом, при фонокардіографічному обстежені виявлено:
зниження амплітуди І тону над верхівкою; посилення ІІ тону над легеневою артерією;
патологічний ІІІ тон; високочастотний спадний, зв’язаний з І тоном. систолічний шум, займає
> 1/2 систоли. ЗАПИТАННЯ. Зробіть ФКГ висновок.
A. Аортальний стеноз.
B. Недостатність аортальних клапанів
C. * Недостатність мітрального клапана.
D. Мітральний стеноз.
E. Комбінована мітральна вада.
362. У хворого 40 р. на ЕхоКГ порожнина лівого передсердя 5,0; мітральний клапан
фібрознозмінений, передня стулка “П-подібна”, задня підтягнута до передньої,
однонаправлений їх рух. Зробіть ЕхоКГ висновок
B. Недостатність аортальних клапанів.
C. Недостатність мітрального клапана
D. * Мітральний стеноз.
363. У хворого 40 р., з ревматичним анамнезом, при ЕхоКГ обстежені виявлено: просвіт аорти 4,2;
гіперкінез аорти; аортальні клапани не візуалізуються; діастолічна вібрація ПСМК ;
порожнина ЛШ-6,6 см. ; гіперкінез МШП і ЗСЛШ. Зробіть ЕхоКГ висновок.
B. * Недостатність аортальних клапанів.
C. Недостатність мітрального клапана.
364. У хворого 50 р., у якого вислуховується грубий систолічний шум над верхівкою без іррадіації,
на ЕхоКГ виявлено; ліве передсердя 4,5, лівий шлуночок (КДР)-7,0., гіперкінез МШП і ЗСЛШ,
сепарація стулок МК, збільшення амплітуди руху ПСМК. Зробіть ЕхоКГ висновок.
A. * Аортальний стеноз.
B. Недостатність аортальних клапанів
D. Мітральний стеноз
365. У хворого М., 50 р., відмічається задишка при фізичному навантаженні, періодична втрата
свідомості. Аускультативно – систолічний шум в ІІІ міжребер‘ї зліва від грудини. При УЗД
серця – симетрична гіпертрофія ЛШ, його діастолічна дисфункція з деяким зменшенням
порожнини. Спостерігається передньо-систолічний рух передньої стулки мітрального клапану.
Яка патологія у хворого?
A. Гіпертрофічна кардіоміопатія
B. Рестриктивна кардіоміопатія
C. Дилятаційна кардіоміопатія
D. Постінфарктний міокардіосклероз
E. * Стеноз устя аорти
366. У хворої 37 років після фізичної перевтоми раптово з’явилось серцебиття, задишка та тупий
біль в ділянці серця. Протягом 12 років знаходиться на диспансерному обліку в зв’язку з
ревматизмом та мітральною вадою серця без порушень кровообігу. Об’єктивно: пульс – 96 за 1
хв., різної величини. АТ – 110-130/85 мм.рт.ст. ЧСС – 120 за 1 хв. На ЕКГ замість зубців Р
зареєстровані дрібні, різної форми хвилі, інтервали R-R мають різну довжину. Який найбільш
ймовірний діагноз ?
A. * Миготлива аритмія
B. Надшлуночкова пароксизмальна тахікардія
C. Тріпотіння передсердь
D. Шлуночкова пароксизмальна тахікардія
E. Фібриляція передсердь
367. У хворої В. 20 р. дифтерія ротоглотки, плівчаста форма, тяжкий перебіг. На 6 день хвороби
з’явився біль у ділянці серця, серцебиття. PS 120 за хв., систолічний шум на верхівці серця. На
ЕКГ- неповна блокада лівої ніжки пучка Гісса. Про яке ускладнення треба думати?
A. * Міокардит
B. Міокардіодистрофія
C. Інфаркт міокарда
D. Гостра серцево-судиння недостатність
E. Стеноз мітрального клапана
368. У хворої Т., 30 років через 1,5 тижня від початку захворювання важким грипом виникли
пекучий біль у ділянці серця, задишка, серцебиття, перебої в роботі серця. Об-но: акроціаноз,
АТ-90/70 мм рт.ст, ЧСС-96 за хв. Тони серця глухі, над верхівкою систолічний шум. ЕКГ:
вольтаж зубців значно зменшений, повна блокада ЛНПГ, поодинокі шлуночкові екстрасистоли.
В крові значна еозинофілія. Ваш попередній діагноз?
A. * Міокардит
B. Перикардит
C. Кардіоміопатія
D. Ревмокардит недостатність мітрального клапана.
E. Стенокардія
369. У хлопця 17 років при профілактичному огляді виявлено інтенсивний голосистолічний шум по
лівому краю грудини. Задишки, ціанозу, периферичних набряків немає. Розміри серця не
збільшені, тони не змінені. На ЕКГ реєструються високі зубці R у відведеннях V5-6 . Слід
шукати ехокардіографічні ознаки
A. * Дефекту міжшлуночкової перетинки
B. Дефекту міжпередсердної перетинки
C. Стенозу легеневої артерії
D. Пролапса мітрального клапана
E. Відкритої артеріальної протоки
370. Хвора 24 років поступила в клініку із скаргами на підвищення температури тіла до 38,5 С,
озноби впродовж трьох тижнів, носові кровотечі, задуху при ходьбі, загальну слабість. В
анамнезі - ревматизм. Об-но: шкіра бліда, дрібні петехії, "танок каротид". Ліва межа серця
зміщена вліво на 2 см від середньо-ключичної лінії. Над аортою і в т. Боткіна-Ерба –
систолічний і протодіастолічний шуми. Живіт м'який, печінка виступає з-під реберної дуги на
3 см, селезінка - на 2 см. Який стан розвинувся у хворої?
A. Інфекційний ендокардит
B. * Загострення ревматизму
C. Тромбоцитопенічна пурпура
D. Мікротромбоваскуліт
E. Вроджена вада серця
371. Хвора В. 65 років поступила в клініку з повторним трансмуральним інфарктом міокарда. Через
6 днів від початку захворювання з’явились інтенсивний біль у ділянці серця, задуха, знизився
артеріальний тиск. При обстеженні було виявлено грубий систолічний шум над верхівкою
серця з епіцентром у IV міжребер’ї зліва, який раніше не вислуховувався. Яке ускладнення
виникло у хворої ?
A. * Розрив міжшлуночкової перетинки
B. Гостра аневризма серця
C. Розшаровуюча аневризма серця
D. Інфаркт правого шлуночка
E. Розрив зовнішньої стінки серця
372. Хвора М. 36 років лікується з приводу дифузного токсичного зобу протягом 5 років.
Тиреостатичну терапію отримувала нерегулярно. Декілька місяців тому почали турбувати
постійне серцебиття, задишка, перебої. Об’єктивно: екзофтальм, тремор витягнутих рук, шкіра
темна, волога. З боку серця – тахіфарма миготливої аритмії, тони звучні, систолічний шуи в
роботі серця, АТ 150/60 мм рт.ст. Печінка збільшена, набряки гомілок. Щитовидна залоза ІІ ст.
еластичної консисиетнції, рухома, безболюча. Яка патологія серця у даному випадку?
A. Бактеріальний ендокардит
B. Мітральна вада серця
C. * Тиреотоксична кардіопатія
D. Атеросклеротичний кардіосклероз
E. Дилятаціяна кардіоміопатія
373. Хворий 17 років на призовній комісії поскаржився на шум у вухах, який підсилюється при
фізичному навантаженні. При аускультації вислуховувся діастолічний шум над аортою. На
оглядовійрентгенограмі органів грудної порожнини тінь серця аортальної конфігурації,
збільшені дуга аорти та лівого шлуночка. Легеневий малюнок не змінений. Пульсація аорти
підсилена. Виявлені рентгенологічні зміни найбільш ймовірно відповідпють:
A. * Аортальній недостатності
B. Атеросклерозу аорти
C. Гіпертонічній хворобі
D. Декстрапозиції аорти
E. Коарктації аорти
374. Хворий 19 років поступив на стаціонарне лікування зі скаргами на задуху при незначному
фізичному навантаженні, підвищення температури тіла до 37,5оС, слабість. Хворіє на
хронічний тонзиліт, тиждень тому було різке загострення. Об-но: помірний ціаноз; пульс-110
за хв., ослаблений І тон, систолічний шум над верхівкою. Ан.крові:лейк-8,9х109/л, п-9%, с-
54%, л-21%, м-16%, ШОЕ- 37 мм/год. ЕКГ: ритм синусовий, Р - 0,08 с, PQ - 0,25 с, QRS - 0,09
с. Ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. Ваш діагноз:
A. * Ревматизм.Недостатність мітрального клапана.
B. Тонзилогенна міокардіодистрофія
C. Констриктивний перикардит
D. Вегето-судинна дистонія за кардіальним типом
E. Відкритий Баталів проток
375. Хворий 32 років звернувся з скаргами на перебої в роботі серця, запаморочення, задишку при
фізичному навантаженні. До цього часу не хворів. Об-но: пульс-74 за 1 хв., ритмічний. АТ–
130/80 мм.рт.ст. Ліва межа відносної тупості серця на 2 см зовні від середино-ключичної ліній.
При аускультації перший тон нормальної звучності, систолічний шум. На ЕКГ – гіпертрофія
лівого шлуночку, ознаки порушення реполяризації в I, V5, V6 відведеннях. ЭхоКГ –
асиметрична гіпертрофія міжшлуночкової перегородки до 1,5 см. Який найбільш імовірний
діагноз?
A. * Гіпертрофічна кардіоміопатія.
B. Стеноз гирла аорти
C. Гіпертонічна хвороба.
D. Інфаркт міокарду.
376. Хворий 37 років звернувся з скаргами на задишку при незначному фізичному навантаженні,
напади інспіраторної задишки в горизонтальному положенні, набряки на ногах, біль в правому
підребір”ї. Хворіє з дитинства. Об-но: пульс-84 за 1 хв., ритмічний. АТ–130/80 мм.рт.ст. Права
межа відносної тупості серця на 2,5 см зовні від грудини. При аускультації перший тон
нормальної звучності, систолічний шум на легеневій артерії, по правому краю грудини. На
ЕКГ – гіпертрофія правого шлуночку, ознаки блокади правої ніжки пучка Гіса. ЕхоКГ-
гіпертрофія і дилятація правого шлуночку . Який найбільш імовірний діагноз?
B. Гіпертрофічна кардіоміопатія.
C. Недостатність мітрального клапану.
E. Коарктація аорти.
377. Хворий 44 років поступив в реанімаційне відділення з приводу ревматичної хвороби та
мітрально-аортальної вади з перевагою недостатності аортального клапану IV ступеню, в
якого після фізичного навантаження розвинулась гостра лівошлуночкова недостатність. Об-но:
пульс - 120 за 1 хв., ЧД - 32 в 1 хв., АТ-130/40 мм.рт.ст. Дихання везикулярне ослаблене, в
нижніх відділах - вологі хрипи. З якого препарату найбільш доцільно розпочати лікування?
A. * Лазиксу
B. Строфантину
C. Дофаміну
D. Еуфіліну
E. Преднізолону
378. Хворий 65 років, який більше 17 років страждає на хронічний обструктивний бронхіт,
скаржиться на задуху з переважним утрудненням вдиху, відчуття важкості у правому
підребер’ї, набряки гомілок та стоп. При аускультації над легенями - жорстке дихання, сухі
хрипи; акцент та розщеплення ІІ тону в ІІ міжребер’ї зліва від груднини, діастолічний шум
Грехема-Стіла. Які зміни на ЕКГ слід очікувати?
A. * Гіпертрофія міокарда правого передсердя та правого шлуночка
B. Екстрасистолія
C. Відхилення ЕВС вліво
D. Гіпертрофія лівого передсердя
E. Миготлива аритмія
379. Хворий 69 років, хворіє хронічним бронхітом протягом 30 років. За останні 10 років зросла
кількість загострень хронічного бронхіту, з’явилась задишка в спокої, яка посилюється при
фізичному навантаженні, приступи кашлю стали більш агресивними, порушився сон, з’явився
тремор пальців рук. Аускультативно – діяльність серця ритмічна, акцент другого тону над
легеневою артерією. Тиск у легеневій артерії становить 90/30 мм рт.ст. ЕКГ: високий Р у ІІ та
ІІІ стандартних відведеннях, зниження інтервала S – Т, від’ємний зубець Т у ІІ та ІІІ
відведеннях, виражений зубець S в І та Q – в ІІІ стандартному відведеннях. Вкажіть найбільш
ймовірний діагноз.
A. * Легеневе серце
B. Міокардит
D. Бактеріальний ендокардит
E. Ревматизм мітральна вада
380. Хворий М., 40 років, вчитель. Звернувся до поліклініки для профілактичного огляду. В
анамнезі часті ангіни, гострий поліартрит в дитинстві. Об'єктивно: Шкірні покриви бліді, АТ -
140/50 мм рт.ст. Пульс - 96 уд/хв, ритмічний. Розміри серця розширені вліво, над верхівкою I
тон ослаблений, в т. Боткіна діастолічний шум. Який діагноз найбільш вірогідний ?
A. Гіпертрофічна кардіоміопатія.
B. Ішемічна хвороба серця.
C. Ревматизм, недостатність мітрального клапана.
D. * Ревматизм, недостатність аортального клапана.
E. Відкритий Баталів проток
381. Хворому П., 40 років, встановлено діагноз: «Ревматизм,неактивна фаза. Аортальна
недостатність III стадії,часті епізоди серцевої астми. Хронічна застійна серцева недостатність
ІІА стадії, систолічний варіант, III функціональний клас».Яке лікування показане хворому:
A. консервативне — медикаментозне;
B. * протезування клапана аорти;
C. операція Бентала;
D. балонна дилатація клапана аорти;
E. санаторно-курортне
382. Чоловік 35 років звернувся до кардіолога з приводу серцебиття,болей в ділянці
серця,запаморочення.Хворіє біля 10 років.При обстеженні виявили блідість шкірних покровів,
наявність симптомів Мюссе і Квінке, а також діастолічний шум над аортою з
розповсюдженням вліво і вниз.Який інший симптом може відповідати цьому захворюванню?
A. * Підсилена пульсація сонних артерій
B. Мерехтлива аритмія
C. Зменшення пульсового АТ
D. Гіпертрофія правого шлуночка
E. Малий твердий пульс
383. Чоловіка 42 років турбують стискаючі болі за грудиною, серцебиття. Останнім часом
посилилась задишка при фізичному навантаженні, з’явились напади ядухи вночі. Інтенсивний
систолічний шум з епіцентром по лівому краю грудини не проводиться на судини шиї, ІІ тон
збережений. За даними ехокардиіографії: різко виражена гіпертрофія верхньої третини
міжшлуночкової перетинки, лівий шлуночок звичайних розмірів, фракція його викиду 65 %.
Прогресування серцевої недостатності у хворого обумовлено:
A. * Діастолічною дисфункцією лівого шлуночка
B. Систолічною дисфункцією лівого шлуночка
C. Лівопередсердною недостатністю
D. Систолічною дисфункцією правого шлуночка
E. Легеневою артеріальною гіпертензією
384. Хворий 37 років звернувся з скаргами на задишку при незначному фізичному навантаженні,
напади інспіраторної задишки в горизонтальному положенні, набряки на ногах, біль в правому
підребір”ї. Хворіє з дитинства. Об-но: пульс-84 за 1 хв., ритмічний. АТ–130/80 мм.рт.ст. Права
межа відносної тупості серця на 2,5 см зовні від грудини. При аускультації перший тон
нормальної звучності, систолічний шум на легеневій артерії, по правому краю грудини. На
ЕКГ – гіпертрофія правого шлуночку, ознаки блокади правої ніжки пучка Гіса. ЕхоКГ-
гіпертрофія і дилятація правого шлуночку . Який найбільш імовірний діагноз?
B. Гіпертрофічна кардіоміопатія.
C. Недостатність мітрального клапану.
E. Коарктація аорти.
385. У хворого 40 р. на ЕхоКГ порожнина лівого передсердя 5,0; мітральний клапан

фібрознозмінений, передня стулка “П-подібна”, задня підтягнута до передньої,
однонаправлений їх рух. Зробіть ЕхоКГ висновок.
D. * Мітральний стеноз.
386. У хворого 50 р., у якого вислуховується грубий систолічний шум над верхівкою без іррадіації,
на ЕхоКГ виявлено: ліве передсердя 4,5, лівий шлуночок (КДР)-7,0., гіперкінез МШП і ЗСЛШ,
сепарація стулок МК, збільшення амплітуди руху ПСМК. Зробіть ЕхоКГ висновок.
387. У хворого 55 р., при ЕхоКГ виявлено; аортальний клапан ущільнений, амплітуда розходження
знижена, вібрація стулок АК в систолу, товщина ЗСЛШ 1,6 см. Зробіть ЕхоКГ висновок
388. У хворого 45 р., з ревматичним анамнезом, при ЕхоКГ обстежені виявлено: просвіт аорти 4,3;
гіперкінез аорти; аортальні клапани не візуалізуються; діастолічна вібрація ПСМК ;
порожнина ЛШ-6,6 см. ; гіперкінез МШП і ЗСЛШ. Зробіть ЕхоКГ висновок.
389. Хворий К. 20 років скаржиться на головний біль, носові кровотечі, відчуття пульсації в голові.
При об`єктивному обстеженні відмічається недорозвиток м`язів ніг, посилення та зміщення
вліво і вниз серцевого поштовху, систолічний шум, який проводиться на судини шиї, акцент ІІ
тону над аортою, посилення пульсу на променевій артерії, систолічний АТ на верхніх
кінцівках 150-160, на нижніх 110-100 мм.рт.ст. Діагноз?
A. Дефект міжпередсердної перегородки
B. Дефект міжшлуночкової перегородки
C. Незарощений артеріальний протік
D. * Коарктація аорти
E. Стеноз аорти
390. У хворого 40 р., з ревматичним анамнезом, при фонокардіографічному обстежені виявлено:
амплітуда І тону збережена, зниження аортального комплексу ІІ тону на основі; інтенсивний
ромбовидний систолічний шум з епіцентром над аортою, систолічний тон вигнання над
аортою. Зробіть ФКГ висновок.
391. У хворого 40 р., з ревматичним анамнезом, при фонокардіографічному обстежені виявлено: І
тон на верхівці знижений, зниження амплітуди ІІ тону на основі, патологічний ІІІ тон
(протодіастолічний); безінтервальний високочастотний діастолічний шум в v точці. Зробіть
ФКГ висновок.
392. Хворий 32 років звернувся з скаргами на перебої в роботі серця, запаморочення, задишку при
фізичному навантаженні. До цього часу не хворів. Об-но: пульс-74 за 1 хв., ритмічний. АТ–
130/80 мм.рт.ст. Ліва межа відносної тупості серця на 2 см зовні від середино-ключичної ліній.
При аускультації перший тон нормальної звучності, систолічний шум. На ЕКГ – гіпертрофія
лівого шлуночку, ознаки порушення реполяризації в I, V5, V6 відведеннях. ЭхоКГ –
асиметрична гіпертрофія міжшлуночкової перегородки до 1,5 см. Який найбільш імовірний
діагноз?
A. * Гіпертрофічна кардіоміопатія.
B. Стеноз гирла аорти
C. Гіпертонічна хвороба.
393. Чоловік 54 років скаржиться на біль в грудній клітці, посилення задишки, кашель з
харкотинням з прожилками крові. В анамнезі: тривалий кашель з гнійним харкотинням до 200
мл за добу, більше зранку, періодичне підвищення температури тіла до 37,8°С, пітливість,
озноб. Курить з 14 років. Об'єктивно: маса тіла знижена, шкіра з землистим відтінком, обличчя
набрякле, пальці у вигляді “барабанних паличок”, в легенях на фоні легеневого звуку -
притуплення, сухі та гучні велико- та середньо пухирчасті хрипи. В крові: лейкоцитоз, помірно
прискорена ШОЕ. Яка найбільш вірогідна причина легеневої кровотечі у хворого?
A. * Бронхоектатична хвороба
B. Туберкульоз
C. Хронічний бронхіт
D. Абсцес легені
E. Рак легені
394. Хворий 35 років, на 3 день захворювання скаржиться на задишку, кашель з харкотинням
"рожевого” кольору, біль у лівій частині грудної клітки, озноб. На щоці - герпес. ЧД - 34/хв.
Ліва половина грудної клітки відстає в диханні. Нижче кута лівої лопатки притуплення
легеневого звуку, дихання послаблене, незвучна крепітація. Який попередній діагноз у
хворого?
A. * Лівостороння нижньодольова пневмонія
B. Правостороння дрібно вогнищева нижньодольова пневмонія
C. Лівосторонній плеврит
D. Лівосторонній пневмоторакс
E. Абсцес нижньої частки лівої легені
395. На 4 добу після оперативного втручання з приводу кістоми правого яєчника, у пацієнтки
раптово з’явились болі в правій половині грудної клітки з відходженням харкотиння рожевого
кольору, підвищення температури тіла до 37,8 С. Об’єктивно: притуплення легеневого звуку в
нижніх відділах справа, там же вислуховуються поодинокі вологі хрипи. Яке ускладнення
найбільш імовірне?
A. * Інфаркт легені
B. Пневмонія
C. Абсцес легені
D. Ексудативний плеврит
E. Пневмоторакс
396. Під час проведенні профілактичного огляду, у 52-ох річного мужчини було виявлено тінь до
0,8 см у третьому сегменті правої легені, малої інтенсивності на фоні посиленого легеневого
малюнка. При попередньому рентгенологічному обстеженні рік тому зміни на рентгенограмі
були відсутні. Про яке захворювання слід думати насамперед?
A. * Вогнищевий туберкульоз
C. Периферійний рак
D. Аспаргільоз
E. Інтерстиціальне захворювання легенів
397. Активний виклик сімейного лікаря до хворого М. 42 років, зі скаргами на підвищену
температуру тіла до 38,2 С, сухий кашель, пітливість вночі, схуднення, слабкість. Проведено 2
курси антибактеріальної терапії аугментином та сульбактомаксом, які виявились
малоефективними. Об’єктивно: перкуторно спереду над ключицею притуплення перкуторного
звуку. Над цією ж ділянкою та в міжлопатковій ділянці прослуховується жорстке везикулярне
дихання, після покашлювання поодинокі вологі хрипи. На рентгенограмі органів грудної
клітки у верхній частці лівої легені негомогенна інфільтративна тінь, малої інтенсивності.
Аналіз крові: лейкоцити - 5,6 х 109/л, е - 3%; п - 7%; с - 65%; л - 17%; м - 8%; ШОЕ - 27 мм/год.
Ваш попередній діагноз?
A. * Інфільтративний туберкульоз
C. Еозинофільний інфільтрат
E. Тромбемболія легеневої артерії
398. До сімейного лікаря звернувся хворий 36 років, зі скаргами на підвищення температури тіла до
37,5 С протягом останніх 2-х тижнів, сухий кашель, загальну слабкість, пітливість.
Об’єктивно: загальний стан хворого задовільний, Перкуторно над легенями відмічається ясний
легеневий звук, аускультативно - везикулярне дихання. В загальному аналізі крові: лейкоцити -
13,0х109/л, еритроцити - 4,5,0.1012/л, ШОЕ - 18 мм/год. Яке додаткове дослідження необхідно
першочергово призначити хворому для встановлення діагнозу?
A. * Рентгенограма органів грудної клітки
B. Проба манту з 2 то ппд-л
C. Дослідження функції зовнішнього дихання
D. Повторити загальний аналіз крові
E. Комп’ютерна томографія
399. До сімейного лікаря звернувся хворий М, зі скаргами на підвищення температури тіла до
39оС, кашель з виділенням слизового харкотиння, біль в грудній клітці справа. Протягом
тижня отримував антибіотики - без ефекту. Об’єктивно: притуплення перкуторного звуку між
лопатками, там же нечисленні вологі дрібноміхурчасті хрипи. На рентгенограмі органів
грудної клітки на всьому протязі легень, але більше у верхніх відділах, вогнища малої
інтенсивності з нечіткими контурами і просвітленнями в центрі. Загальний аналіз крові:
лейкоцити 11,2х109/л, ШОЕ 30 мм/год. Про яке захворювання слід подумати?
A. Міліарний карциноматоз
B. Міліарний туберкульоз
C. Пневмонія
D. * Дисемінований туберкульоз легень
E. Рак легені
400. Виклик сімейного лікаря до хворого Н, 36 років. Скарги на підвищення температури тіла до
38,9 °С, задишку, непродуктивний кашель. Захворів 2 дні тому. Об'єктивно: перкуторно над
легенями справа притуплення легеневого звуку, аускульта-тивно - дрібнопухирцеві хрипи
справа. ЧД - 28/хв. Яке дослідження легень доцільно провести першочоргово?
A. Спірографію
B. Бронхографію
C. Бронхоскопію
D. * Рентгенографію
E. Пневмотахометрію
401. Виклик сімейного лікаря до хворого 43 р. Скаржиться на підвищення температури до 39,6 °С,
кашель з виділенням "іржавого" харкотиння, задишку, герпетичне висипання на губах. ЧД -
33/хв. Справа під лопаткою посилення голосового тремтіння, там же притуплення перку-
торного звуку, аускультативно на фоні бронхіального дихання - крепітація. Аналіз крові: Л -
14х109/л, ШОЕ-35 мм/год. Ваш попередній діагноз?
A. Ексудативний плеврит
B. Бронхоектатична хвороба
C. Туберкульоз легені
D. Гострий бронхіт
E. * Пневмонія
402. Виклик сімейного лікаря до мужчини 38 років, скарги на приступоподібний кашель з
невеликою кількістю "іржавого" харкотиння, біль у правому боці, пов'язаний з глибоким
диханням і кашлем. Занедужав гостро після переохолодження. Об'єктивно: температура - 39,5
°С, ЧДР - 24/хв., пульс - 110/хв., АТ -115/70 мм рт. ст. Шкіра волога, гіперемія щік. При
аускультації справа в нижніх відділах легенів - вологі звучні дрібнопухирцеві хрипи. Який
збудник найбільш імовірно викликав захворювання?
A. Стафілокок
B. * Пневмокок
C. Клебсієла
D. Мікоплазма
E. Ентерокок
403. Виклик до хворої З. 39 років. Скарги на підвищення температури тіла до 37,7 °С, кашель з
виділенням невеликої кількості харкотиння слизово-гнійного характеру, біль у правому боці.
Хворіє 6 днів, після переохолодження. При огляді: акроціаноз губ. Пульс - 98/хв. АТ - 110/70
мм рт. ст. Праворуч нижче кута лопатки відзначається посилення голосового тремтіння,
укорочення перкуторного звуку, вологі дрібнопухирчасті хрипи. Який найбільш імовірний
діагноз?
A. Ателектаз правої легені
B. Правосторонній ексудативний плеврит
C. Абсцес правої легені
D. * Позашпитальна правобічна часткова пневмонія
E. Інфільтративний туберкульоз легень
404. До сімейного лікаря звернувся 27-річний чоловік зі скаргами на загальну слабкість,
підвищення температури тіла до 38-39 °С, сухий кашель, біль в грудній клітці справа при
глибокому диханні та кашлі. Захворів гостро 4 дні назад після переохолодження. Температура
- 38,7 °С, АТ -120/70 мм рт. ст., пульс - 98/хв., ЧД -22/хв. В підлопатковій ділянці справа
перкуторно притуплення легеневого звуку, при аскультації дихання везикулярне ослаблене.
Який з перерахованих діагнозів є найбільш імовірним:
A. Гостре респіраторне захворювання
B. Бронхіт
C. * Пневмонія
D. Бронхіоліт
E. Сухий плеврит
405. Пацієнт 22 років звернувся до сімейного лікаря. Захворів влітку гостро (працював
кондиціонер): висока температура, задишка, сухий кашель, плевральний біль, міалгії,
артралгії. Об'єктивно: справа вологі хрипи, шум тертя плеври. Рентгенологічне тривало
зберігається інфільтрація нижньої частки. У крові: Л - 11х109/л, п/я - 6%, с/я - 70%, л - 8%,
ШОЕ -42 мм/год. Який етіологічний чинник захворювання?
A. Пневмокок
B. Мікоплазма
C. Стрептокок
D. Стафілокок
E. * Легіонера
406. Під час повторного огляду жінки 38 років, яка впродовж тижня лікувалась з приводу ГРВІ,
сімейним лікарем виявлено скарги на кашель із невеликою кількістю слизово-гнійного
харкотиння, слабість. Об'єктивно: стан відносно задовільний. Т - 37,2 °С. ЧД - 18/хв., ЧСС -
80/хв., АТ - 110/70 мм рт. ст. В легенях дихання везикулярне, із жорстким відтінком, поодинокі
сухі хрипи. Тони серця приглушені, ритм правильний. Яка тактика ведення хворої?
A. Продовжити листок непрацездатності
B. Закрити листок непрацездатності і виписати на роботу
C. Направити на консультацію до пульмонолога
D. Госпіталізувати до пульмонологічного відділення
E. * Призначити антибактеріальну терапію
407. До сімейного лікаря звернувся хворий 46 р. Захворів гостро після переохолодження. Т-38,9 С.
Під час кашлю виділяється мокротиння з неприємним запахом. Справа вислуховуються
різнокаліберні вологі хрипи. В крові: Л-16,0х109/л, н.п.я.-12%, ШОЕ-52 мм/год. Ro: в 3-му
сегменті справа визначається фокус затемнення 3 см малої інтенсивності з нечіткими рівними
контурами і просвітленням в центрі. Яке захворювання найбільш ймовірне?
A. * Абсцедуюча пневмонія
B. Інфільтративний туберкульоз
C. Периферичний рак легень
D. Ехінококова кіста
E. Кіста легені
408. Виклик сімейного лікаря до хворої 30 років, скарги на підвищення температури тіла до
38°С, кашель з відходженням гнійного харкотиння, виражена слабкість, задишка, біль у
грудній клітці під час дихання. Аускультативно - вкорочення перкуторного звуку у нижніх
відділах лівої легені, дрібнопухирцеві вологі хрипи. Який діагностичний прийом є найбільш
важливим для встановлення діагнозу?
A. Аналіз харкотиння на мікрофлору
B. Спірографія
C. Пневмотахометрія
D. Бронхографія
E. * Рентгенологічне обстеження
409. До сімейного лікаря звернувся чоловік 36 років. Скарги на виражену слабість, підвищення
температури тіла, кашель із мізерним слизово-гнійним харкотинням. Два тижні тому переніс
ГРВІ, приймав сульфадиметоксин, ревіт. Об'єктивно: Т - 37,9 °С. ЧД - 21/хв. ЧСС - 94/хв., АТ -
100/70 мм рт. ст. Справа нижче кута лопатки вкорочений перкуторний звук, ослаблене
везикулярне дихання, голосні дрібнопухирчасті хрипи. Тони серця приглушені, ритм
правильний, помірна тахікардія. Яке додаткове обстеження найбільш доцільно призначити для
уточнення діагнозу?
A. Загальний аналіз крові

C. * Рентгенографію органів грудної клітки
D. Загальний аналіз сечі
E. Загальний аналіз харкотиння
410. В стаціонар поступив хворий 46 років, зі скаргами на біль, що виник раптово у лівій половині
грудної клітки та епігастральній ділянці, задишку, нудоту, одноразову блювоту. Захворів
гостро, після підняття великої ваги. Об'єктивно: дихання поверхневе, ЧД -37/хв., ліва половина
грудної клітки відстає при диханні, при перкусії тимпанічний звук, дихання не прослу-
ховується. Пульс - 115/хв., слабкого наповнення. АТ - 105/65 мм рт. ст., незначне зміщення
серця вправо, тони глухі. Яке обстеження доцільно провести в першу чергу?
A. Бронхоскопію
B. Електрокардіографію
C. * Рентгенографію
D. Езофагогастроскопію
E. УЗД черевної порожнини
411. До сімейного лікаря звернулась пацієнтка 48 років, зі скаргами на кашель з відділенням
гнійного харкотиння до 0,7 л на добу, біль в нижній ділянці лівої половини грудної клітки,
періодичне підвищення температури тіла. Яке обстеження буде найбільш інформативним для
постановки діагнозу?
A. Рентгенограма легенів
B. Бронхоскопія
C. * Бронхографія
D. Плевральна пункція
E. Дослідження харкотиння
412. Виклик сімейного лікаря до пацієнта 29 років. Скарги на кашель з виділенням "іржавого"
харкотиння, біль в грудній клітці при диханні, підвищення температури тіла до 39°С. Захворів
гостро після переохолодження. Об'єктивно: ЧД - 32/хв., ЧСС - 92/хв., АТ - 120/70 мм рт. ст. В
легенях справа від 4 ребра донизу підсилене голосове тремтіння, притуплення перкуторного
звуку, бронхіальне дихання. З чого найдоцільніше почати лікування?
A. * Амоксицилін
B. Плевральна пункція
C. Гентаміцин
D. Амінокапронова кислота
E. Бісептол
413. До сімейного лікаря звернувся пацієнт, віком 45 років, зі скаргами на раптовий біль у верхній
частині живота, нудоту, одноразову блювоту, загальну слабкість. Об'єктивно: стан середньої
важкості, температура тіла 39 °С, дихання поверхневе, ЧДР - 27/хв. Праворуч нижче кута
лопатки притуплення легеневого звуку, крепітація. Пульс - 90/хв. АТ - 115/70 мм рт. ст. Тони
серця приглушені. Живіт здутий, помірно напружений в епігастральніи ділянці та правому
підребер'ї. На ЕКГ: негативні зубці Т. Яка найбільш вірогідна причина гострого
абдомінального болю?
A. * Нижньодольова плевропневмонія
B. Гострий холецистит
C. Гострий панкреатит
D. Інфаркт міокарда
E. Гострий гастрит
414. Сімейний лікар діагностував у пацієнта позагоспітальну правосторонню нижньочасткову

пневмонію. З анамнезу відомо, що хворий зловживає алкоголем. На рентгенограмі
інфільтративні зміни справа у С6 і С10. Раніше захворювань бронхолегеневої системи не
спостерігалось. З якого препарату слід розпочинати антибактеріальну терапію?
A. Бісептол
B. Гентаміцин
C. * Амоксиклав
D. Тетрациклін
E. Цепорин
415. До сімейного лікаря звернувся чоловік 29 років з полінаркотичною залежністю, зі скаргами на
кашель з помірною кількістю "іржавого" харкотиння, біль у грудній клітці, який посилюється
на вдиху, задишку, слабкість, підвищення температури. Вважає себе хворим 4 дні, після
переохолодження, з'явився головний біль, озноб, температура підвищилась до 39,9 °С.
Лікувався вдома, самопочуття прогресивно погіршувалося. Об'єктивно: стан важкий. Шкірні
покриви бліді. ЧД - 27/хв. ЧСС - 106/хв., АТ -100/70 мм рт. ст. Справа нижче кута лопатки
підсилене голосове тремтіння, вкорочений перкуторний звук, везикулобронхіальне дихання.
Тони серця приглушені, ритм правильний, помірна тахікардія. Найбільш вірогідний діагноз:
A. * Пневмонія
B. Гангрена легень
C. Абсцес легені
E. Ексудативний плеврит
416. До сімейного лікаря звернулась жінка 30 років, зі скаргами на кашель із незначною кількістю
харкотиння, слабкість, підвищення температури. Тиждень тому перенесла ГРВІ, приймала
сульфадиметоксин, полівітаміни. Об'єктивно: Т - 38,4 °С. ЧД -22 дих/хв. ЧСС - 90/хв., АТ -
110/70 мм рт. ст. Зліва нижче кута лопатки підсилене голосове тремтіння, вкорочений
перкуторний звук, ослаблене везикулярне дихання, голосні дрібно-пухирчасті хрипи. Тони
серця приглушені, ритм правильний, помірна тахікардія. Найбільш вірогідний діагноз:
A. Бронхоектатична хвороба
B. Гангрена легень
D. Абсцес легені
E. * Пневмонія
417. До сімейного лікаря звернулась пацієнтка 40 років, зі скаргами на кашель із мізерною
кількістю слизво-гнійного харкотиння, виражену слабкість, підвищення температури, що
супроводжуються ознобом, запамороченням. Об'єктивно: Т - 38 °С. ЧД - 22/хв. ЧСС - 90/хв.,
АТ - 110/70 мм рт. ст. Справа нижче кута лопатки підсилене голосове тремтіння, вкорочений
перкуторний звук, ослаблене везикулярне дихання, голосні дрібнопухирчасті хрипи в
невеликій кількості. Тони серця приглушені, ритм правильний, помірна тахікардія. Лікар
припустив у хворої пневмонію. Наявність якого синдрому дозволила виставити діагноз?
A. * Ущільнення легеневої тканини
B. Інтоксикаційного
C. Запалення
D. Порушення бронхіальної прохідності
E. Дихальної недостатності
418. Пацієнт 60 років, знаходиться в терапевтичному відділенні з приводу позагоспітальної
правобічної нижньодольової пневмонії. Самопочуття хворого під впливом терапії
поліпшилось. Під час обходу лікар сказав, що з'явились ознаки розрішення пневмонії. Які
аускультативні дані найбільш вірогідно дозволили зробити таке припущення?
A. Поява ослабленого дихання
B. Поява бронхіального дихання

C. * Поява крепітації
D. Поява дрібнопухирчастих неголосних хрипів
E. Поява сухих хрипів
419. У хворого Г., 59 р. діагностовано грип. Після зниження лихоманки появився біль в грудній
клітці, кашель з жовто-зеленим харкотинням 100 мл на добу, інколи з домішками крові.
Об'єктивно: ЧД - до 34/хв. Над легенями справа під лопаткою притуплення перкуторного
звуку, жорстке дихання, середньо- та великопухирцеві хрипи. Аналіз крові: Л - 18,6х109/л,
ШОЕ -64 мм/год. Аналіз харкотиння: Л - 80-100 в п/з, Ер - 40-50 в п/з, еласт. волокна, коки.
Рентгенологічне: корені розширені, справа нижня доля неоднорідно затемнена з двома
ділянками просвітлення. Який найбільш імовірний попередній діагноз?
A. Периферичний рак нижньої частки правої легені
B. Інфільтративний туберкульоз легень у фазі розпаду
C. Ексудативний плеврит
D. * Правостороння нижньочасткова пневмонія з абсцедуванням
E. Інфаркт-пневмонія
420. Виклик на дім сімейного лікаря до мужчини 40 років, у якого раптово піднялася температура
до 39 °С. озноб, головний біль, біль у боці, який посилюється при глибокому вдиху, задишка,
кашель. Пульс - 120/хв. ШОЕ -30 мм/год. На Рентгенограмах у перші дні захворювання в
нижніх частках легень (справа і зліва) затемнення без чітких контурів, посилення легеневого
малюнка, корені розширені. Через 10 днів після антибактеріальної та протизапальної терапії
рентгенологічно спостерігається позитивна динаміка. Ваш діагноз:
A. Бронхіальна астма
B. * Пневмонія
D. Ексудативний плеврит
E. Бронхоектатична хвороба

ID - 9557 - ЗПСМ Ситуаційні задачі 2023 - Українська - sem - 11

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

ID - 9557 - ЗПСМ Ситуаційні задачі 2023 - Українська - sem - 11

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Назва наукового напрямку (модуля): Семестр: 11

ЗПСМ Ситуаційні задачі 2023

15. Хвора 23 років, скаржиться на виражену слабкість, сонливість, потемніння в очах,

D. Планова госпіталізація в терапевтичне відділення

D. Через 4-5 годин

B. Рентгенографія органів травлення

103. Пацієнтка В., 24 років госпіталізована з вовчаковою кризою, високою лабораторно-клінічною

122. До сімейного ліікаря звернулася пацієнтка 27 років з гострим поліартритом, скарги на

132. Протягом 6 років, чоловік Д. 45 років, знаходиться на обліку з приводу гіпертонічної

A. * Набута гемолітична анемія.

A. * Тромбоз ворітної вени

222. До сімейного лікаря звернувся пацієнт, 53 роки, зі скаргами на приступи кашлю з

B. Дати відхаркуючу мікстуру

A. * напад серцевої астми

233. У хворої Д., 30 років, що лікується з приводу позагоспітальної лівобічної нижньочасткової

A. * Гострої ниркової недостатності

A. * Гіпостенурія, хронічна ниркова недостатність

E. Відкрита артеріальна протока

C. Синдром пролабування мітрального клапана

B. Дифузний ціаноз при фізичному навантаженні

385. У хворого 40 р. на ЕхоКГ порожнина лівого передсердя 5,0; мітральний клапан

A. Загальний аналіз крові

414. Сімейний лікар діагностував у пацієнта позагоспітальну правосторонню нижньочасткову

B. Поява бронхіального дихання

You might also like