You are on page 1of 9

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВИСНОВОК

КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про


надання висновку щодо відповідності запропонованих Законопроєктом
(реєстр. № 5133) змін вимогам статей 157 і 158 Конституції України

м. Київ Справа № 1-123/2024(5555/24


5 січня 2024 року
№ 1-б/2024

Велика палата Конституційного Суду України у складі суддів:

Тупицького Олександра Миколайовича - головуючого, доповідача,


Головатого Сергія Петровича,
Городовенка Віктора Валентиновича,
Завгородньої Ірини Миколаївни,
Касмініна Олександра Володимировича,
Колісника Віктора Павловича,
Кривенка Віктора Васильовича,
Лемака Василя Васильовича,
Литвинова Олександра Миколайовича,
Мельника Миколи Івановича,
Мойсика Володимира Романовича,
Первомайського Олега Олексійовича,
Саса Сергія Володимировича,
Сліденка Ігоря Дмитровича,
Філюка Петра Тодосьовича,
Юровської Галини Валентинівни,

розглянула на пленарному засіданні справу за конституційним зверненням


Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності
запропонованих Законопроєктом (реєстр. № 5133) змін вимогам статей 157 і 158
Конституції України

Заслухавши суддю-доповідача Тупицького О.М., постійного представника


Верховної Ради України у Конституційному Суді України Совгирю О.В.,
Представника Президента України у Конституційному Суді України
Веніславського Ф.В., залучених представників Центральної виборчої комісії
Любченка П.М., Всеукраїнської громадської організації „Комітет виборців
України“ Тригубченка Є.Г., а також доктора юридичних наук Ключковського
Ю.Б. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

установив:

1. Верховна Рада України відповідно до Постанови Верховної Ради України


№ 1341-ІХ «Про включення до порядку денного п'ятої сесії Верховної Ради
України дев'ятого скликання законопроекту про внесення змін до статей 85 та
106 Конституції України щодо порядку призначення на посади та звільнення з
посад Директора Національного антикорупційного бюро України та Директора
Державного бюро розслідувань і про його направлення до Конституційного
Суду України» з доданим до неї текстом законопроекту про внесення змін до
статей 85 та 106 Конституції У країни щодо порядку призначення на посади та
звільнення з посад Директора Національного антикорупційного бюро України
та Директора Державного бюро розслідувань (реєстр. № 5133) для надання
висновку щодо його відповідності статтям 157 і 158 Конституції України.

Законопроектом пропонується:
«1) Частину першу статті 85 доповнити пунктами 251 і 252 такого змісту:

«251) надання згоди на призначення на посаду за результатами


конкурсного відбору та звільнення з посади Президентом України Директора
Національного антикорупційного бюро України;

252) надання згоди на призначення на посаду за результатами


конкурсного відбору та звільнення з посади Президентом України Директора
Державного бюро розслідувань»;
2) Частину першу статті 106 доповнити пунктами 111 і 112 такого змісту:

«111) у порядку, визначеному законом, призначає на посаду та звільняє з


посади за згодою Верховної Ради України Директора Національного
антикорупційного бюро України, з відбором кандидатур на посаду на
конкурсних засадах;

112) у порядку, визначеному законом, призначає на посаду та звільняє з


посади за згодою Верховної Ради України Директора Державного бюро
розслідувань, з відбором кандидатур на посаду на конкурсних засадах;».

2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його


опублікування.»

У пояснювальній записці до Законопроекту зазначено, що він має на меті


внесення необхідних змін до Конституції України, а саме до статей 85 та 106,
якими визначаються повноваження Верховної Ради України щодо надання згоди
на призначення на посади та звільнення з посад Президентом України
Директора Національного антикорупційного бюро України та Директора
Державного бюро розслідувань та повноваження Президента України стосовно
призначення на посади та звільнення з посад за згодою Верховної Ради України
Директора Національного антикорупційного бюро України та Директора
Державного бюро розслідувань.

Відповідно до статті 151 Конституції України, Конституційний Суд


України дає висновок щодо відповідності законопроекту про внесення змін до
Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
Законопроект про внесення змін до статей 85 та 106 Конституції України щодо
порядку призначення на посади та звільнення з посад Директора Національного
антикорупційного бюро України та Директора Державного бюро розслідувань
(реєстр. № 5133) передбачає такі зміни:

- Доповнити статтю 85 Конституції України пунктом 9’, згідно з яким


Верховна Рада України надає згоду на призначення на посади та
звільнення з посад Президентом України Директора Національного
антикорупційного бюро України та Директора Державного бюро
розслідувань за результатами конкурсного відбору.
- Доповнити статтю 106 Конституції України пунктами 9’, 9’, згідно з
якими Президент України призначає на посади та звільняє з посад за
згодою Верховної Ради України Директора Національного
антикорупційного бюро України та Директора Державного бюро
розслідувань, кандидатури на які визначаються на конкурсних засадах у
порядку, визначеному законом.

Враховуючи зміст та мету запропонованих змін, Конституційний Суд


України висловлює таку правову позицію щодо їх відповідності вимогам статей
157 і 158 Конституції України:

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Державне бюро


розслідувань (ДБР) є спеціалізованими державними органами, які здійснюють
детективну діяльність, оперативно-розшукову діяльність, досудове
розслідування та інші повноваження, визначені законом, у сфері протидії
корупції та іншим злочинам, що становлять загрозу національній безпеці.
НАБУ та ДБР є складовою частиною системи правоохоронних органів України,
які забезпечують охорону прав і свобод людини і громадянина, інтересів
суспільства і держави від злочинних і інших правопорушень. НАБУ та ДБР не є
органами виконавчої влади, але підзвітні і підконтрольні Президенту України
та Верховній Раді України у межах, встановлених Конституцією та законами
України. НАБУ та ДБР мають конституційно-правовий статус самостійних і
незалежних державних органів, які забезпечують виконання функцій держави у
сфері боротьби з корупцією та іншими злочинами, що становлять загрозу
національній безпеці.

Запропоновані законопроєктом зміни призначення та звільнення


директорів НАБУ та ДБР сприяють посиленню незалежності НАБУ та ДБР в
розумінні їх конституційно-правового статусу, оскільки:

- Вони передбачають введення конкурсного відбору кандидатів на посади


директорів НАБУ та ДБР, який має забезпечити професійність,
компетентність, бездоганність та політичну нейтральність осіб, які
займають ці посади.
- Вони встановлюють спільну відповідальність Президента України та
Верховної Ради України за призначення на посади та звільнення з посад
директорів НАБУ та ДБР, яка має запобігати можливому впливу або
тиску на них з боку будь-якого суб’єкта державної влади або політичної
сили.
- Вони визначають чіткі та об’єктивні підстави для звільнення з посад
директорів НАБУ та ДБР, які мають виключати їхнє свавільне або
необґрунтоване зняття з посади.

Формулювання «у порядку, визначеному законом», використане у


законопроєкті, щодо запропонованих у ньому змін стосовно повноважень
Президента України призначати на посади та звільняти з посад за згодою
Верховної Ради України директорів НАБУ та ДБР, з відбором кандидатур на
посади на конкурсних засадах, слід розуміти як делегування законодавчою
гілкою влади України повноваження, пов’язані з організацією та проведенням
конкурсного відбору кандидатів на посади директорів НАБУ та ДБР. Це
означає, що законом мають бути встановлені критерії відбору, склад та порядок
діяльності конкурсної комісії, процедура подання та розгляду документів, а
також інші правила, які забезпечують прозорість, об’єктивність та
неполітизованість конкурсу. Законом також мають бути визначені гарантії
захисту прав та інтересів учасників конкурсу, а також можливість оскарження
результатів конкурсу в судовому порядку.

Законопроєктом №5133 пропонується вилучити з повноважень Кабінету


Міністрів України (КМУ) пункти 9’ і 9» статті 116 Конституції України, які
надають КМУ право подавати Президенту України кандидатури на посади
директорів НАБУ та ДБР, а також здійснювати їхнє звільнення за поданням
Президента України. Замість цього, автори законопроєкту пропонують
передати ці повноваження Верховній Раді України (ВРУ), яка має надавати
згоду на призначення на посаду за результатами конкурсного відбору та
звільнення з посади Президентом України директорів НАБУ та ДБР.

Законопроєктом №5133 пропонується посилити роль ВРУ у процесі


призначення та звільнення директорів НАБУ та ДБР, надавши їй право
надавати згоду на ці дії Президента України. Такі зміни сприятимуть
дотриманню незалежності НАБУ та ДБР від впливу виконавчої влади, а також
принципу поділу влади, оскільки ВРУ як законодавчий орган буде
контролювати діяльність Президента України як гаранта державного
суверенітету і територіальної цілісності України.

Згідно зі статтею 159 Основного Закону України законопроект про внесення


змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за
наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності
законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

2. Надаючи висновок щодо відповідності Законопроекту вимогам статей


157 і 158 Конституції України, Конституційний Суд України виходить із
такого.

Здійснюючи перевірку Законопроекту на предмет наявності в ньому


положень, які передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і
громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення
територіальної цілісності України (частина перша статті 157 Конституції
України), Конституційний Суд України оцінює кожне його положення.
3. Відповідно до частини другої статті 157 Основного Закону України
Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або
надзвичайного стану.

Конституція України встановлює особливий порядок введення в Україні чи


в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану. Згідно з частиною
першою статті 106 Основного Закону України Президент України приймає
відповідно до закону рішення про введення воєнного стану в Україні або в
окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній
незалежності України (пункт 20); приймає у разі необхідності рішення про
введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану (пункт
21). Такі рішення Президента України згідно з пунктом 31 частини першої
статті 85 Основного Закону України мають бути затверджені Верховною Радою
України протягом двох днів з моменту його звернення.

Конституційний Суд України наголошує, що на момент надання ним цього


висновку рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях
воєнного або надзвичайного стану за процедурою, визначеною Конституцією
України, не прийнято, тому правових підстав, які б унеможливлювали внесення
змін до Конституції України, немає.

З огляду на вказане Конституційний Суд України вважає,


що Законопроект відповідає вимогам частини другої статті 157 Конституції
України.

4. За статтею 158 Основного Закону України законопроект про внесення


змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, і
закон не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не
раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту
(частина перша); Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не
може двічі змінювати одні й ті caмі положення Конституції України (частина
друга).

Отже, Законопроект відповідає вимогам статтей 157 і 158 Основного Закону


України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-
2
, 153, 157, 158, 159 Конституції України, на підставі статей
7, 32, 35, 53, 54, 65, 66, 74, 85, 88, 90, 92, 94 Закону України „Про
Конституційний Суд України“ Конституційний Суд України

дійшов висновку:

1. Визнати таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції


України, Законопроєкт (реєстр. № 5133)

Яким пропонується:

«1) Частину першу статті 85 доповнити пунктами 251 і 252 такого змісту:

«251) надання згоди на призначення на посаду за результатами


конкурсного відбору та звільнення з посади Президентом України Директора
Національного антикорупційного бюро України;

252) надання згоди на призначення на посаду за результатами


конкурсного відбору та звільнення з посади Президентом України Директора
Державного бюро розслідувань»;
2) Частину першу статті 106 доповнити пунктами 111 і 112 такого змісту:

«111) у порядку, визначеному законом, призначає на посаду та звільняє з


посади за згодою Верховної Ради України Директора Національного
антикорупційного бюро України, з відбором кандидатур на посаду на
конкурсних засадах;

112) у порядку, визначеному законом, призначає на посаду та звільняє з


посади за згодою Верховної Ради України Директора Державного бюро
розслідувань, з відбором кандидатур на посаду на конкурсних засадах;».

2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його


опублікування.»

3. Висновок Конституційного Суду України у справі за конституційним


зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо
відповідності законопроекту (реєстр. № 5133) вимогам статей
157 і 158 Конституції України є обов’язковим, остаточним та таким, що не
може бути оскаржено.

Висновок Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у


„Віснику Конституційного Суду України“.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

You might also like