Аудиторна робота

Завдання до тексту
Прочитайте уважно текст. Дайте відповіді на запитання.
1. Які мовні засоби в публічному виступі сприяють встановленню
контакту з аудиторією?
Засобами контактності до аудиторії є :
 Мовні етикетні формули - це вживання вітальних слів на
початку виступу, що сприяють створенню атмосфери співпраці
та дружелюбності. Також, використання подяки ,вирази
використовуються для висловлення вдячності аудиторії;
 Особові займенники такі як: «ми» та «Ви» .Займенник ми
допомагає створити і передати атмосферу взаєморозуміння між
промовцем і слухачами, а займенник «Ви» виражає свою
ввічливість та повагу до аудиторії.
 Дієслівні форми, які сприяють залученню слухачів до участі в
обговоренні фактів, явищ, подій.
 Запитання-відповіді - за допомогою яких створюється атмосфера
невимушеного спілкування.
2. Наведіть приклади початку публічного виступу із звертанням до
слухачів вітальними словами.
Доброго дня ,шановні слухачі! Сьогодні я хочу представити Вам свою
презентацію.
Вітаю всіх присутніх! Я дуже рада поділитися з Вами моєю
презентацією.

3. Яку роль виконують особові займенники у публічному

виступі?
Займенник «ми» допомагає створити і передати атмосферу
взаєморозуміння створюють відчуття спільності, викликають
зацікавленість між промовцем і слухачами, а займенник «Ви»
виражає свою ввічливість та повагу до аудиторії.

4. Наведіть приклади дієслівних форм, які є засобом

контактності у публічному виступі.
Наприклад:
Давайте уточнімо завдання….. ;
Давайте пояснимо значення цього вислову….;
Давайте відзначимо проблеми …...;
 5. Які різновиди запитань рекомендують використовувати у
публічних виступах? Яка їх функція? (Скористайтеся текстом
«Уміння ставити запитання»).
1) Закриті запитання. Функція: отримання конкретної інформації або
уточнити твердження, сфокусувати розмову.
2) Відкриті запитання. Функція: почати розгорнуту дискусію або
вимагання розгорнутої відповіді.
3) Альтернативні запитання. Функція: надання вибору серед варіантів
відповіді.
4) Риторичні запитання. Функція: підкреслення важливих моментів або
надзвичайних ситуацій;
5) Підтверджувальні запитання. Функція: переконання аудиторії у
правильності тверджень.
6) Спрямовувальні запитання. Функція: спрямовувати розмову у певному
напряму.
7) Запитання-кристалізатори. Функція: допомогти уточнити свою думку
або
інші думки.
8) Інформаційні запитання. Функція: отримання певної інформації.
9) Провокаційні запитання. Функція: зробити провокацію або
переконувати під сумнів певні роздуми, думки або дії.
10) Навідні запитання. Функція: спрямовування хід думок у правильному
напрямку.
11)Прикінцеві запитання. Функція: закінчити свою презентацію та
закріпити ключові ідеї чи запитання.

Завдання 1. Проаналізуйте презентації ваших одногрупників про одного

із відомих людей вашого фаху. Скористайтеся поданими нижче порадами.
Я проаналізувала з запису конференції презентацію Юлії Град. На тему :
«Марина Зерова, як вчена у галузі ентомології»
Висвітлені основні ідеї: коротка біографія, життєпис, наукова діяльність,
батьки Марини Зерової, Збірка творів Марини Зерової та висновки.
Кожен слайд ілюструє основну ,окрему думку; Інформація на слайдах
читабельна та контрастна відносно фону. Шрифт чорний на фоні
фіолетового кольору. Послідовність подання матеріалу чітко продумана.
Матеріал презентації розташований, у хронологічній послідовності,
починаючи біографією ,закінчуючи внесками в історію Марини Зерової .
 Слайди заповнені мінімальним обсягом інформації.
Використовуються короткі речення. Орієнтовна кількість рядків тексту
на слайді – до п’яти , кількість слів у рядку – до п’ятнадцяти .
Для виділення найважливішої інформації використано жирний чорний
шрифт, заливка, різні розміри та кольорові шрифти тощо.
Фон слайда й анімаційні ефекти не відволікають увагу від змісту, а
навпаки заспокоюють та придають атмосферу спокою.
Усна доповідь Юлії, супроводжувалась показом слайдів та
доповнюванням і коментуванням інформацію на екрані.

Завдання 2. Після публічного виступу перед одногрупниками із

повідомленням про одного із відомих людей вашого фаху зробіть його
самоаналіз, скориставшись поданим нижче алгоритмом самоаналізу виступу.
Алгоритм самоаналізу виступу

Я не була присутня на парі. Але мала змогу раніше представляти

МАН роботу на тему : «Емоційний інтелект» перед великою аудиорією.
Тому зробила самоаналіз з цього виступу:

1. Як аудиторія зустріла мене? стримано

2. Як розпочав (ла) виступ? Виступ почала звертанням до слухачів
та вітальними словами, висвітлила актуальність проблеми, мету
доповіді, завдання доповіді тощо. Чи викликав виступ зацікавленість,
пожвавлення, байдужість, несприйняття? Виступ викликав неабияку
зацікавленість, тому що наука психологія сама по собі нова та тому що,
дослідження емоційного інтелекту було на базі школи в якому, брали
участь школярі.
3. Як можна схарактеризувати настрій аудиторії упродовж виступу?
Він змінювався на мою користь чи ні? У якій частині виступу це було
помітно? Як це проявлялося? Можливі причини цих змін. Настій
спочатку був не дуже веселий .Тому що, вступ, а саме: мета, завдання ,які
я ставила перед собою ,викликала в слухачів нудьгу. Але далі ,коли я
розповідала саме про дослідження в школі з дітками - настрій слухачів
змінився на краще.
4. Якщо аудиторія реагувала негативно, то чим це було зумовлено?
Негативної реакції не було.
5. Як я реагував (ла) на невдачу/успіх? Я в той момент знала ,що
це мій перший досвід і що ще треба багато чому навчитись, багато чого я
ще не знаю. Тому невдачі переживала спокійно.
6. Як я сам (а) оцінюю: o вибір теми, її розкриття, свою позицію;
 o план і композицію виступу, логіку побудови, вступ, висновки; o якщо
тему, факти, логіку я оцінюю позитивно, то чим пояснити невдачі,
незадоволення, послаблення контакту? Вибір теми доволі вдалий ,я вважаю.
Розкриття теми було добре, все що хотіла довести я довела ,зробила
висновки обґрунтовані. Виступ планувала та репетирувала перед шкільною
комісією ,тому з логічністю та послідовністю в мене все було вдало.
Невдачу пояснюю своєю розгубленістю, бо я підчитувала текст через це.
7. Як я сам (а) оцінюю своє усне мовлення; дихання ( були вимушені
паузи для вдиху; темп був середній, плавність мовлення вище
нормальної. Також було присутнє напруження, але мовлення було
вільним).
8. Як аудиторія реагувала на мої аргументи, приклади, жарти,
запитання? Відповідально та аналізуючи мій настій
9. Як я тримався (лася): o просто і вільно чи скуто? Скуто, бо це був
мій перший виступ.
o чи не зловживав (ла) жестами? ні
10. Що повчальне з цього виступу я врахую під час підготовки до
наступного виступу? Що треба не соромитись, а відчувати себе розкуто та
впевнено. Саме це привертає увагу та викликає неабияку зацікавленість
слухачів до виступу.