МОЗ «БЛИЖНЬОХУТІРСЬКА СШ»

ПРОЕКТ
З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
НА ТЕМУ
Фразеологізми у нашому житті

Роботу виконала:
Кодрул Ярослава
учениця 9 Б класу
Перевірила:
Постова О.А.
вчитель української мови та
літератури

2023 – 2024 н. р.
 СОДЕРЖАНИЕ
ВСТУП..........................................................................................................................3
1. Поняття фразеологізму.........................................................................................4
2. Класифікація фразеологізмів...............................................................................5
3. Джерела фразеології.............................................................................................7
4. Приклади фразеологізмів.....................................................................................9
ВИСНОВОК...............................................................................................................13
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...........................................................14

2
 ВСТУП
Фразеологізми завжди були виразною та найбільш мальовничою
частиною мови, що відображала фольклор, традицій та звичаї народу, пам'ятки
його історії. В українській мові відбулося досить багато історичних змін, про
що свідчить чимала кількість словосполучень та виразів, що накопились за цей
час та виявилися доволі влучними та лаконічними.
Наукові парадигми сучасності демонструють, що фразеологія – це
невичерпне джерело, що постійно поповнює лексичний склад мови. Знання
фразеологічних одиниць значною мірою полегшує розуміння художніх і
публіцистичних текстів, а їх грамотне використання робить українську мову
жвавою та повнішою. Фразеологічні вирази доповнюють інтуїтивним описом
наше життя.
Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю подальшого
вивчення функціонування фразеологізмів у функціональних стилях мови,
недостатньою розробкою проблем стилістики фразеологічних одиниць
української мови.
Метою роботи є аналіз та огляд здобутків сучасної української
фразеології у контексті новітніх парадигм лінгвістичних досліджень.
Предметом дослідження виступає фразеологічний склад сучасної
української мови.
Основним, невичерпним джерелом української фразеології є народна
мова,якій властиві влучність, образність. Саме влучні, метафоричні вислови
стають усталеними і поповнюють фразеологічні запаси української мови. Ряд
фразеологізмів є дотепними висловами з анекдотів, жартів та інших жанрів
усної народної творчості.
У фразеологізмах відбиті спостереження над оточуючим життям,
побутом людей, природою.

3
 1. Поняття фразеологізму
Фразеологізмом, або фразеологічною одиницею називається стійке
сполучення слів, які сприймаються як єдине ціле й відтворюються в процесі
спілкування автоматично, а не творяться щоразу подібно до вільних
граматичних сполучень.
За своїм значенням фразеологізми сприймаються як одне ціле: бити
байдики (ледарювати); одним ликом шиті (однакові); і усом не моргнути (не
реагувати); на вагу золота (цінний); за тридев’ять земель (дуже далеко); дати
гарбуза (відмовити); пасти задніх (відставати); ні пари з уст (мовчати); клювати
носом (дрімати); товкти воду в ступі (даремно витрачати час).

У сучасному мовознавстві відомі кілька типів класифікацій

фразеологізмів. За семантичною злитістю компонентів (слів), які входять до
стійких словосполучень одні вчені виділяють три групи фразеологічних
зворотів: зрощення, єдності, сполучення, а інші - ще й фразеологічні вирази.

4
 2. Класифікація фразеологізмів

Класифікація Визначення Приклади

фразеологізмів

Фразеологічні зрощення сталі словосполучення, зміст яких не можна залишитися з носом (зазнати невдачі); байдики бити
або ідіоми (від грецького зрозуміти із значень окремих слів, що входять до (ледарювати); танцювати під чужу дудку (підкорятися);
idioma  особливий, них накивати п’ятами (втекти); тягтися у нитку (бідувати,
своєрідний зворот) жити в бідності); собаку з’їсти (досвідчений); пальці знати
(невправно); дати дуба (померти); мокрим рядном накрити
(накинутись на когось з докором); попасти пальцем в небо
(не вгадати).
Фразеологічні єдності стійкі словосполучення, зміст яких певною мірою заливатися слізьми (безутішно плакати); згорати від сорому
мотивується значенням слів – компонентів (червоніти); прикусити язика(замовкнути); біла ворона
(зовсім не схожий на інших); крапля в морі (небагато);
замилювати очі (хитрувати), замітати сліди (знищувати).
Фразеологічні сполучення стійкі вислови, до складу яких входять слова з здобути перемогу; розбити вщент; шкірити зуби; заклятий
вільним і фразеологічно зв’язаним значенням ворог; покласти голову; спустити з очей; брати участь;
брати до уваги; завдати клопоту, зачіпати інтереси,
делікатне питання, насупити брови, нагла смерть.

5
Фразеологічні вирази стійкі звороти мови, які складаються зі слів із борітеся – поборете (Т. Г. Шевченко); вогонь в одежі слова
вільним значенням, але в процесі мовлення (І. Франко); вовка боятися в ліс не ходити; лінивому все
відтворюються як сталі одиниці ніколи.

а)комунікативний тип прислів’я, приказки, крилаті вислови яке коріння, таке й насіння; дівка не без щастя, козак не без
(речення) долі; мовчання – знак згоди; у страху очі великі; буря в
склянці води (Монтеск’є);

б)номінативний тип мовні кліше, виражені переважно простим пленарне засідання; охорона здоров’я; ядерна безпека;
(словосполучення) словосполученням ринкові відносини; чорне золото; коло інтересів.

6
 3. Джерела фразеології
За своїм походженням фразеологічні одиниці неоднорідні. Українська фразеологія формувалася протягом
багатовікового історичного розвитку нашого народу, його контактів з іншими народами і їхніми культурами.
Джерела фразеології Приклади

Жива народна мова (побут, звичаї, Кирпу гнути; обоє рябоє; сам не гам і другому не дам; світ зав’язати; дати гарбуза; свиню підкласти;
обряди), прислів’я, приказки передати куті меду; розбити глека; як горохом об стіну; рука руку миє; купувати кота в мішку; буває, що
й корова літає; піймала облизня; виносити сміття з хати.
Вислови українських письменників всякому городу нрав і права (Г. Сковорода); права без обов’язків то сваволя; досвітні вогні (Л. Українка);
свинська конституція, украдене щастя, вічний революціонер (І. Франко); караюсь, мучуся…але не каюсь;
великих слів велика сила; за шмат гнилої ковбаси (Т. Шевченко).
Професійно - виробнича сфера З мови:
артистів: сходити зі сцени, грати першу скрипку, з іншої опери, коронний номер, у своєму репертуарі,
входити в роль;
кравців: куди голка, туди й нитка; білими нитками шито; тріщати по всіх швах;
ткачів: де тонко, там і рветься;
крамарів: на вагу золота; міряти на свій аршин;
ковалів: між молотом і ковадлом; брати в лещата; куй залізо, поки гаряче;
рибалок: спіймати на гачок; змотувати вудки;
медиків: як мертвому припарки; заговорювати зуби; поставити діагноз;
військових: брати рубіж; не нюхати пороху; схрещувати мечі; прорвати фронт.

7
4. Давньоруські джерела Мертві сраму не імуть; не осоромим землі руської; іду на ви (князь Святослав); приходьте й володійте нами;
повстав рід на рід («Повість временних літ»); напитися шоломом з Дону; лисиці брешуть на щити («Слово
о полку Ігоревім»).
5. Переклади з мов інших народів 1. розумній голові досить сказати одне слово (з польської); бути не в своїй тарілці; повернімось до наших
або запозичення без перекладу баранів (з франц. мови); дивитися крізь пальці ; де собака зарита (з нім. мови);
2. contra spem spero(без надії сподіваюсь); homo sapiens (людина розумна); veni, vidi, vici(прийшов, побачив,
переміг); memento mori (пам’ятай про смерть); fata morgana(марево) guo vadis (куди йдеш).
6. Античне походження давньоримські: мовчання – знак згоди; гроші не пахнуть; гола правда; перейти Рубікон; злий геній;
тернистий шлях; людна людині вовк; поспішай повільно;
давньогрецькі: авгієві стайні; гордіїв вузол; дамоклів меч; лавровий вінок; драконівські закони; прокрустове
ложе.
7. Фразеологізми біблійного випити чашу до дна; глас вопіющого в пустині; золоте теля; ієрихонська труба; поцілунок Іуди; козел
походження відпущення; манна небесна; маслинова гілка; блудний син; кинути камінь; камо грядеш; ловці душ;
блаженні вбогі духом,брат піднявся на брата.
8.Крилаті вислови відомих людей бути чи не бути? (В. Шекспір); людська комедія (О. де Бальзак); залізом і кров’ю (О. Бісмарк); поезія і
правда (Й. Гете); добрими намірами вимощене пекло (С. Джексон); останній із могікан (Ф. Купер).

8
 4. Приклади фразеологізмів

Відставної кози барабанщик

У сучасній українській мові
фразеологізм відставної кози
барабанщик має іронічне,
жартівливе забарвлення. Так
трохи зневажливо - грубувато
називають у побутовому
мовленні, у просторіччі нікчемну,
жалюгідну людину, яка,
покинувши суспільно корисну працю, перетворилася на ледаря, неробу,
гультяя.
Походження цього образного фразеологічного вислову пов'язане з
популярною народною грою, яка була поширена в давні часи, зокрема на
Україні.
На Новий рік або на якесь інше свято весела компанія сільських парубків
із піснями та музикою ходила по хатах, розраховуючи на пригощання горілкою
та доброю закускою. Один із них був наряджений козою. «Коза» танцювала, а
решта парубків співала. Така розвага у святковий день на Україні називалася
«водити козу».
З часом гра зазнала певної трансформації, перетворившись для
найбідніших людей на постійний засіб здобувати харчі, одяг тощо. Жебраки
групами блукали по селах з дресированим ведмедем, «козою» та ба-
рабанщиком.
У ролі «кози» виступав хлопець, підліток, а роль барабанщика найчастіше
виконував бездомний колишній солдат. Отже, неважко собі уявити безпорадне
становище «відставної кози барабанщика».

9
 Водити за носа
Одним з найкращих циркових артистів
серед тварин є ведмідь. Раніше ведмедя
водили, в основному, циркові артисти, які
тримали його за кільце, вставлене в ніс.
Ведмідь виступав, а артисти брали гроші.
Виходило, що гроші брали обманюючи, бо
самі нічого не робили. Це і лягло в основу
фразеологізму «водити за носа» - обманювати, обдурювати.

Дивитися крізь пальці

Дивитися крізь пальці – навмисно (свідомо)
не звертати уваги на що-небудь погане; свідомо
не помічати чогось (зазвичай неприємного,
небажаного, поганого, негожого) в чиїхось діях,
вчинках
Приклад. Батькам не треба дивитися крізь
пальці на погану поведінку своїх дітей.

Купити кота в мішку.

Придбавати невідомо що, не бачачи й не знаючи
його суті, властивостей. Приклад. Майже в усіх анотаціях
можна прочитати приблизно такі слова: Книжка яскраво
оформлена, з гарними ілюстраціями. А коли магазини її
одержують, то виявляється, що вона оформлена без
смаку. От і виходить: купили, як то кажуть, кота в мішку

Підкладати свиню

10
 Навмисне чи ненароком завдавати кому-небудь прикрощів, робити
неприємність, підлість або діяти підступно проти когось.
У старовину дітвора дуже любила просту, але цікаву гру «бабки». Мета
цієї розваги полягала в метанні кісток, які були легкими і запросто збивалися
при точному кидку.
Але перебували пройдисвіти, заливали гральні кістки свинцем, які
отримали назву «свинчатка» чи «свинка». А тому в цій грі при викритті когось
в навмисному обмані використовувалося вираження «підклав свиню».

Біла ворона
Парадоксально звучать словосполучення біла
ворона, білий ворон — «про того, хто виділяється
серед інших чимось незвичайним.
Але не тільки ворона — «біла ворона». Серед
альбіносів (від лат. albus— «білий») бувають галки,
граки,шпаки, горобці, сороки, жирафи, горили,
тигри, лисиці, олені, видри, орли, їжаки, соболі і
навіть кити й соми.
Народна уява наділяла альбіносів різними
містичними рисами. Давні єгиптяни й китайці білих
мишей вважали посланцями щастя. Зустріч з білим оленем викликала в
європейців благоговійний страх. Білий слон і білий тигр в Індії були
священними. Того ж таки білого вовка наші забобонні предки вважали царем
над усіма вовками, лісовиком, що набуває вигляду вовка, лісного царя.

Розвісити вуха

11
 Розвісити вуха – уважно, з цікавістю (зі словом слухати і подібними).
Виявляти великий інтерес. Слухаючи, повірити в почуте.
Приклад. Нерідко фразеологізм "розвісити вуха" можна почути після
виборів. Кандидати активно переконують населення в тому, що вони будуть
кращими за попередню владу. Люди йдуть на вибори, голосують за свого
кандидата, він перемагає, але не виконує обіцянок. Після бабуся з дідусем
сидять увечері на кухні, і міркують. "Ось так і довіряй політикам. Ми
проголосували, а пенсію ніхто не підвищив "- сказала бабуся. На що дідусь їй
відповідає: "Так, повністю з тобою згоден. Нас поманили солодкими
обіцянками, а ми й вуха розвісили".

Пекти раків
Червоніти від сорому, ніяковіти і т.ін.
Приклад. «Не вмієш пекти хліба –
будеш пекти раків…»
Ніхто так не уміє пекти раки як наш
Сашко – збреше й не почервоніє.

Продавати зуби
Продавати зуби – сміятися без причини,
нарочито насміхатися, усміхатися, реготати.

ВИСНОВОК

12
 Фразеологія – порівняно нова лінгвістична дисципліна, яка
перебуває в стані розвитку. Уживання фразеологізмів у текстах різних стилів
є ознакою виразності, не пересічності мислення мовця, свідчить про його
високий рівень володіння всім мовним багатством.
Знання та вдале використання фразеології в мовленні сприяє точнішому
й лаконічнішому виражанню думки, урізноманітнює та збагачує спілкування з
людей.
Сучасне мовознавство пишається фразеологічним багатством
української мови. Найважливіші проблеми фразеології - обмеження
фразеологізмів від сполучень слів, утворених у мовленні, і визначення на цій
основі ознак фразеологізму. Обсяг фразеології виявляється найбільш широким
при визначенні фразеологізму на основі ознаки відтворюваності в готовому
вигляді, незалежно від спаяност сполучення або його розчленованості на
значенняслів-компонентів, безвідносно до номінативної або комунікативної
цінності одиниці.
Отже, фразеологією називають також сукупність усталених зворотів
певної мови. Фразеологія кожної мови - це скарбниця народу, здобуток його
мудрості й культури, що містить багатий матеріал про його історію, боротьбу з
гнобителями й нападниками, про звичаї, ідеали, мрії й сподівання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

13
 1. Алефіренко М. Ф. Теоретичні питання фразеології. — Харків,
1987.
2. Коваль А. П. Слово про слово. — К., 1986.
3. Коваль А. П., Коптілов В. В.Крилаті вислови в українській
літературній мові. — К., 1975.
4. Медведєв Ф. П.Українська фразеологія: Чому ми так говоримо. —
Харків, 1982.
5. Міляновський Е. І. Шкільний довідник з української мови, —
Тернопіль, 1999.
6. Мовчун А. Мовні скарби. Вивчення фразеологізмів у школі. — К.,
2000.
7. Мовчун А. Мовні скарби. Вивчення прислів’їв та приказок у школі.
— К., 2000.
8. Передрій Г. Р., Смолянінова Г. М. Лексика і фразеологія
української мови. — К., 1988.
9. Ужченко В. Д.Народження і життя фразеологізму. — К., 1988.
Словники
10. Кожуховська Л. П.Шкільний фразеологічний словник української
мови. — К., 1996.
11. Коломієць М. П., Регушевський Є. С.Словник фразеологічних
синонімів. — К., 1988
12. Юрченко О. С, Івченко А. О.Словник стійких народних порів-
нянь. — Харків, 1993.

14