АРТЮР РЕМБО

Жан Нікола́ Артю́р Рембо́ — французький

поет-символіст.
Жан-Нікола-Артюр Рембо
народився 20 жовтня 1854 в
містечку Шарлевіль, в
Арденнах, на північному сході
Франції в буржуазній сім’ї. З
дитинства Артюр був
богобоязливим, слухняним,
блискуче вчився. Його
здібності всіх вражали.
Учитель Жорж Ізомбар
підтримував перші спроби
юного поета. З шести-семи
років він почав писати прозу, а
після вірші. У 15 років написав
вірш «Сенсація», його
опублікували без відома
автора в одному з паризьких
журналів в початку 1869РОКУ
У цьому ж році надрукував кілька віршів
на латині. Він багато читав,
захоплювався ідеями Ф. Рабле і В. Гюго,
а також поезією «парнасців». Віршами
«Офелія», «Бал повішених», «Зло»,
«Сплячий в долині» поет заявив про
себе як про символіста. В. Гюго, високо
оцінивши його талант, назвав Рембо
«дитя Шекспіра».
У 1871 році дізнавшись про оприлюднення Комуни, кидає ліцей і, діставшись до
Парижа, потрапляє у вихор революційних подій. Але після розгрому Комуни,
втративши віру в соціальну боротьбу, Рембо в листі до друга від 10 червня 1871
просить знищити свої твори присвячені комунарам.
У серпні 1871, повернувшись у
Шарлевіль, Артюр відсилає свої
вірші Полю Верлену, після їде до
нього в Париж. Друзі
подорожували по Європі цілий
рік
У 1872 Поль Верлен кидає сім’ю і їде з Рембо в Лондон.
Деякий час проживши там, вони подорожують по
Європі і розлучаються в Брюсселі, після того як Верлен в
жаркій суперечці під дією абсенту прострілює Рембо
зап’ястя. Верлен був засуджений на два роки в’язниці.
Після розставання з Верленом Рембо повертається
додому, на ферму Роше
Після цього Рембо перестає писати і
подорожує по світу до 1880 року. Потім в
Африці (в основному в Єгипті та Ефіопії), а
також у Ємені він займається торгівлею
кави, прянощами, шкурами, зброєю і людьми
У лютого 1891 Рембо повернувся до Франції, де йому ампутували ногу
через ракову пухлину. У госпіталі за ним доглядала сестра, яка приїхала з
Шарлевіля. Рембо помер в Марселі, в госпіталі, 10 листопада 1891 року.
Похований у Шалевілі