Поль Верлен.

Естетичні погляди
поета у вірші «Поетичне мистецтво».
Зображення пейзажів природи і душі в
«Осінній пісні»
Чи гість минулих я століть,
Чи того віку, що прибуде ?-
Але востаннє, добрі люди,
За мене Господа моліть.
П.Верлен

(1844 -1896)
 Поль Верлен (1844 - 1896) -
видатний французький поет,
людина, яка перебувала у
вічному пошуку, у душі якої
боролися протиріччя, яка
страждала, грішила,
помилялась, шукала істину, своє
місце у житті.
 Поль Верлен -
французький «король
поетів» XIX століття. Його
прониклива, художньо
досконала лірика пере-
давала дух декадентської
доби.
 Як сказав німецький поет Генріх
Гейне: «Світ розколовся, і тріщина
пройшла крізь серце поета».
Бо поет - це людина, котра
надзвичайно тонко і глибоко
відчуває, прагне краси і гармонії -
гармонії світу, людських відносин.
 Біографія
Здавалось, дитинство поета, яке він
вважав «веселим», та його молоді роки не
пророкували якихось негараздів. Поль
Верлен народився 1844 р. у місті Мец, де
служив тоді батько малюка, військовий
інженер за фахом. Після його відставки
родина переїхала до Парижа (1851).
 Біографія
Батько, військовий інженер, вважав себе невдахою і для сина
прагнув іншої долі, тільки для батька це асоціювалося з
кар’єрою адвоката чи банкіра, а хлопець хотів поринути в
мистецьке життя. Його захоплювали вірші поетів - символістів,
хоча справді великим Поль вважав лише одного поета -
Шарля Бодлера.
 Біографія
Закінчивши ліцей (1862), юнак записався
до університету на юридичний факультет,
але через байдуже ставлення до професії
адвоката його студентське життя було
коротким. У 1864 р. Верлен вступив на
службу до страхового товариства, а потім
до мерії одного з паризьких районів і,
нарешті, до міської ратуші.
 Біографія
Він мав одного літературного вчителя -
Шарля Бодлера, чиї «Квіти Зла» також
великою мірою визначили тематику і
загальну песимістичну атмосферу його
творчості.
Проте вже в цей час стала очевидною
згубна пристрасть Верлена до богемного
життя, з якою він так і не зумів упоратись і
яка врешті - решт призвела його
до падіння.
 Біографія
На коротку мить Верлен повірив, що знайшов
захист від згубного потягу в шлюбі з шістнад-
цятирічною Матильдою Моте (1870), сподівався,
що подружнє життя подарує йому
ідилію щастя.
Ці настрої знайшли відображення
в збірці поета «Добра пісня» (1870).
Але всі ті сподівання зазнали краху.
Збірку «Добра пісня» називали «квіткою в бомбі».
Бомба вибухнула тоді, коли в дім Верленів прийшов юний
Артюр Рембо. Матильда намагалася врятувати сімейне
вогнище, але нічого з того не вийшло.
Верлен теж захотів досягти внутрішньої свободи й неза-
лежності від обивательського оточення.
А що може бути вільнішим, аніж
незалежне життя блукачів, які
мандрують світом?
 Біографія

У вересні 1871р. Верлен

втікає з дому, залишивши
молоду дружину з немовлям.
Обидва поети блукають
північною Європою,
відвідують спершу Бельгію,
потім Англію, знову поверта-
ються до Бельгії.
Дворічна подорож Бельгією та Англією разом із Рембо стала чи не
найпродуктивнішим періодом для становлення Верлена - поета.

У цей час виникають основи Верленової поетики «пісні без слів».

Поет прагнув осягнути природу поетичної творчості, цікавився
пошуками Моне, сугестивним впливом музики на людину.
 Напружене інтелектуальне
життя Верлена стало конт-
растом до його богемних
блукань, почуття провини
перед дружиною,переживань
Рембо.
Дружні стосунки поетів
погіршилися, між ними вини-
кали сварки, під час однієї з
яких Верлен вистрелив у
Рембо й поранив його.
Брюссельський суд виніс
вирок Верлену про позбав-
лення волі терміном на два
роки.
 Біографія
Безперечно,за таких умов про подружнє
життя не могло бути й мови, і Матильда
розлучається з Полем назавжди.
Щоправда, для Верлена це був період
не тільки авантюр і пригод, а й час най-
вищих поетичних досягнень. Саме тоді
він створив чи не найкращу збірку поезій
«Романси без слів» (1874), але занепад
його як людини можна було тільки за-
гальмувати, але не зупинити.
 У в’язниці Поль Верлен
звернувся до Бога, навіть
спробував навернути до
католицизму й Рембо.
Після повернення до Парижа
він намагався помиритися з
дружиною, але ця спроба
була невдалою.
Поет вирішив розпочати
нове життя. Він поїхав до
Лондона й улаштувався там
на посаду викладача в
коледжі.
Його життя стало іншим.
Основне в ньому - Мудрість і
Віра.
Згодом Верлен повернувся
до Парижа, довго не міг знай-
ти роботу, зрештою став пра-
цювати вчителем.
Біографія

Обраний «королем поетів»,

немічний і хворий Верлен
помер 8 січня 1896 р. у ма-
ленькій жалюгідній квартир-
ці.
Він відчував себе поетом.
Він і жив, як поет.
Кохав, але його надії на
щасливе подружнє життя не
справдилися.
Визнання метром і захоп-
лення його творами наздо-
гнало вже зневіреного митця.
Пам’ятник Полю Верлену в рідному місті - Меці
(столиці Лотарингії)
 Пам’ятник П. Верлену
в Люксембургському саду. Париж
 Висновки
Життя П. Верлена було сповнене
злетів і падінь, добропорядного
існування й ув'язнення, пошуками
Бога, радощами богеми і
безпритульного злидарювання.
Пристрасний і неврівноважений,
чутливий і надзвичайно емоцій-
ний, він постійно шукав себе у
суперечностях долі, виливаючи
щастя і біль, тугу і самотність у
віршах.
Найперше - музика у слові!
П. Верлен

(1844 -1896)
 Збірки поезій
«Сатурнічні поезії» - 1866 р.

«Галантні свята» - 1869 р.

«Добра пісня» - 1870 р.

«Романси без слів» - 1874 р.

«Мудрість» - 1880 р.

« «Колишнє і недавнє»- 1884 р.

«Любов» - 1888 р.

«Паралельно» - 1889 р.

«Щастя» - 1891 р.
 Перша збірка П. Верлена мала назву
«Сатурнічні поезії» (1866) . Згідно з
уявленнями астрологів, Сатурн -
похмура, сумна планета, і Верлен
зарахував себе до людей, народжених
під нею, які не мають щастя в житті.
 «Осіння пісня» - один із найвідоміших творів
Поля Верлена. Вірш входить до першої збірки
поета «Сатурнічні поезії».
Цей верленівський шедевр, який вимагає не-
абиякої перекладацької майстерності, неодно-
разово відтворювали українською мовою.
Першим це зробив Павло Грабовський у 1897р.
До цієї праці долучилися також Борис Тен, Мико-
ла Лукаш, Григорій Кочур.
 “Осіння пісня”
Поезії збірки сповнені тривоги, туги й відчаю.
Глибокий біль ліричного героя суголосний
сумним пейзажам, які стали своєрідним
символом - уособленням людської душі.
Тож ці пейзажні мініатюри П.Верлена почали
називати пейзажами душі. Саме таким
«пейзажем душі» став і вірш «Осіння пісня»,
який увійшов до циклу «Сумні пейзажі».
 “Осіння пісня”

Неголосні В полі млистім

Млосні пісні Крутить, жене.
Струн осінніх Носить мене
Серце тобі З жовклим листям.
Переклад Григорія Кочура
Топлять в журбі,
В голосіннях.

Блідну, коли
Чую з імли
Б'є годинник:
Линуть думки
В давні роки
Мрій дитинних.
Поль Верлен “Осіння пісня”
Рік публікації – 1866.
Збірка — «Сатурнічні поезії». Цикл – «Сумні пейзажі»
Вірш складається з трьох строф, по шість чотиристопних рядків у кожній. Це один з
наймузичніших творів поета. Особливої мелодики Верлен досягає за допомогою алітерацій
та асонансів. Наприклад, у першій строфі присутня алітерація «l», «n» та асонанс «on», у
другій строфі використано асонанс «iens» і алітерацію «j», «v».
Вірш французького поета Поля Верлена “Осіння пісня” наповнений сумом і тугою.
Автор зіставляє настрій головного героя і осінь, коли в’яне природа, і вітер зриває мертвий
листок з гілки.
Душевний стан героя – його душа, як листок, зривається і летить в сіру далечінь. Все
навколо стає непомітним і похмурим. Автор згадує роки своєї юності і на його очі
навертаються сльози. Він показує осінь не як золоту пору, а як захід життя, коли
природа в’яне.
Струни осінніх скрипок хвилюють душу. Змінюються пори року, змінюється людина, її
відчуття. Осінь – час переосмислення минулого, налаштування на нові події і враження.
Основні образи поезії – осінь, вітер, листя, струни, годинник, скрипка мають глибоке
символічне значення.
Осінь у цьому вірші зображується не тільки як пора року, а й як журба, утома, втрата чогось
прекрасного, наближення кінця.
Чому сумує ліричний герой, чому тужить за минулим? Хто знає… У вірші не випадково
з’являється символічний образ годинника, що відраховує миттєвості. Сухим листком
осіннього листопаду стає душа ліричного героя, що потрапила під владу фатальної
долі.
 “Поетичне мистецтво”

Свій знаменитий вірш «Поетичне мистецтво» П.Верлен

написав у 1874 , коли Франція відзначала двохсотріччя появи

«Поетичного мистецтва» Ніколя Буало.

Традиції мистецтва класицизму з його унормованістю і

приписами були у французькій поезії надзвичайно міцними.

Проте опублікувати його вдалося лише у листопаді 1882 р.

Уперше твір був надрукований у "Парі модерн", а згодом

увійшов у поетичну збірку Верлена “Колишнє і недавнє“.

 “Поетичне мистецтво”

У вірші йдеться і про символізм

(прагнення сягнути інших небес, тобто
світу втаємниченого і прекрасного), і
про імпресіонізм (тяжіння до передачі
"пейзажу душі" - настрою, його найтон-
ших відтінків і нюансів).
Втім, сам Верлен зауважував, що не
слід сприймати його вірш як новий
догмат, нову естетичну програму.
 “Поетичне мистецтво”
Найперше - музика у слові!
Бери ж із розмірів такий,
Що плине, млистий і легкий,
А не тяжить, немов закови.

Не клопочись добором слів,

Які б в рядку без вад бриніли,
Бо наймиліший спів - сп’янілий:
Він невиразне й точне сплів,

В нім - любий погляд з-під вуалю,

В нім - золоте тремтіння дня
І зірок осіння метушня
На небі, скутому печаллю.
 “Поетичне мистецтво”

Люби відтінок і півтон,

Не барву - барви нам ворожі:
Відтінок лиш єднати може
Сурму і флейту, мрію й сон.

Винищуй дотепи гризькі ті,

Той ум жорстокий, ниций сміх,
Часник із кухонь тих брудних
Від нього плач в очах блакиті.

Хребет риториці скрути

Та ще як слід приборкай рими:
Коли не стежити за ними,
 “Поетичне мистецтво”
Хто риму вигадав зрадливу?
Дикун чи то глухий хлопчак
Скував за шаг цей скарб, що так
Під терпугом бряжчить фальшиво?
Так музики ж всякчас і знов!
Щоб вірш твій завше був крилатий,
Щоб душу поривав - шукати
Нову блакить, нову любов,

Щоб мчав, де далеч непохмура,

Де чари діє вітерець,
Де пахне м’ята і чебрець...
А решта все - література. Переклад Григорія Кочура
Аналіз твору «Поетичне мистецтво»

Рік написання поезії: 1874. Збірка – “Колись і недавно”

Жанр: ліричний вірш.
Літературний напрям: символізм.
Тема – основні завдання поета
Головна думка: «Найперше – музика у слові!»
Умовно поезію можна поділити на три частини. І саме в центральній частині
письменник заперечує класицизм і раціоналізм. Він наголошує на тому, що
основним завданням поета є принести естетичне задоволення своєму читачу. А
звідси випливає, що для поезії головне – форма, а не зміст.
Художні засоби:
Епітети – наймиліший спів – сп’янілий; зірок осіння метушня.
Метафори – відтінок лиш єднати може, сурму і флейту, мрію й сон.
Порівняння – а не тяжить, немов закови.
Анафора – в нім…в нім.
 Естетичні погляди Поля Верлена
У своєму мистецькому маніфесті Верлен виступає
за новий погляд на призначення поезії: поезія має
бути подібною до музики - майже безтілесною,
побудованою на нюансах, невизначеною, нерито-
ричною, ірраціональною, спрямованою до
іншого,
ідеального світу. Він виступає за природну музич-
ність вірша, за недомовленість, натяк і відтінки, бо
лише вони можуть з’єднати непоєднуване -
«сурму й флейту, мрію й сон».
 Естетичні погляди Поля Верлена
Поезія(за П.Верленом)має бути звернена не до
розуму, а до почуттів читача, тож пробуджувати
в його уяві неймовірну кількість різноманітних
картин і символів. Саме в цьому полягає завдан-
ня справжньої поезії, якій протистоїть...
література, тобто поезія, що має бодай натяк на
якийсь розгорнутий сюжет. І ось до неї поет
ставиться дещо іронічно...
Основні ознаки поезії Поля Верлена

1. Змалювання “пейзажів душі”

2. Музичність
3. Символічність
4. Живописність
5. Мотиви печалі, розчарування
 Висновки
Поль Верлен повів за собою не тільки покоління французьких
символістів.
Його творчістю захоплювались і відчували на собі його вплив
Р.М. Рільке та О.Блок, Гарсіа Лорка та Б. Пастернак, А.Ахматова
та П. Тичина, Л.Костенко.

Тож нехай і у ваших душах назавжди залишиться П.Верлен, його

прагнення красою змінити світ.
 Домашнє завдання

1.Прочитати статтю підручника «Поль Верлен»

- стор. 179-182.
2 .Вірш П.Верлена (за вибором) - вивчити
напам’ять.
Дякую за увагу!