Professional Documents
Culture Documents
Топографія молочної залози
Топографія молочної залози
МОЛОЧНОЇ
ЗАЛОЗИ.
ОПЕРАЦІЇ НА
МОЛОЧНІЙ
ЗАЛОЗІ.
Виконала:
Студентка 7227 групи
2 курсу 2 медичного факультету
НМУ ім. О.О.Богомольця
Кравцова Валерія Іванівна
Викладач:
доцент Первак Ігор Леонідович
Киів - 2019
Молочна залоза (лат. glandula mammaria або mamma) — залоза зовнішньої секреції.
Парний орган, що відноситься до типу апокринних залоз шкіри. У статевозрілої жінки
молочні залози утворюють дві симетричних напівкулястих піднесення, прилеглих до
передньої грудної стінки в області між третім і шостим або сьомим ребром.
Більшою частиною своєї основи кожна залоза прикріплена до великого грудного м'яза
(musculus pectoralis major) і частково до переднього зубчастого м'яза (musculus serratus
anterior). Із зовнішнього боку між молочними залозами є поглиблення, зване пазухою
(sinus mammarum).
Розвиток молочної залози розпочинається на другому місяці внутрішньоутробного
розвитку плода. У новонароджених епітеліальні ходи залози набувають просвітів, що
відкриваються на дні кишенеподібного заглиблення шкіри, а в глибині розгалужуються
і складають зародки часточок молочної залози.
У період статевого дозрівання ріст залози відбувається переважно за рахунок
збільшення сполучнотканинної строми і жирової клітковини, а також збільшення
кількості епітеліальних ходів, завдяки їх розгалуженню і видовженню.
Повний розвиток молочної залози спостерігається тільки під час вагітності і лактації.
Молочні ходи зливаються в часточкові протоки, які надалі сполучаються у великі
вивідні протоки, що відкриваються в кількості 12-16 в ділянці соска. В цей період
збільшення молочної залози відбувається за рахунок наростання кількості залозистих
елементів і перетворення трубчастих часточок в альвеолярні.
У період старечої інволюції мають місце помітне зменшення молочної залози,
зникнення ацинусів і зморщування залозистих часточок, в яких залишаються тільки
звужені протоки.
Інколи зустрічаються і вади розвитку
молочної залози:
1) амастія – повна відсутність молочної
залози;
2) ателія – відсутність соска;
3) аплазія – недорозвиток молочної
залози;
4) політелія – надмірна кількість сосків;
5) полімастія – надмірна кількість
молочних залоз і цілий ряд інших.
Грудна залоза у жінок розміщена в проміжку від ІІІ до VІІ ребер. Медіально вона
сягає парастернальної лінії, латерально – передньої пахвової лінії, капсула залози
відокремлена від великого грудного м’яза власною фасцією і клітковиною.
Шкіра в ділянці залози м’яка, еластична, береться в складку. Іннервація її
здійснюється надключичними гілками з шийного сплетіння і міжреберними нервами.
Залоза оточена капсулою, утвореною поверхневою фасцією. Остання, розділившись
на два листки, охоплює залозу спереду і ззаду. У верхній частині листки фасції
зростаються, утворюючи підтримуючу зв’язку залози.
Вона щільно кріпиться до ключиці. Від капсули вглиб залози йдуть перегородки, що
ділять її на 15-20 радіально розміщених часточок, кожна з яких має свою (молочну)
вивідну протоку. Останні відкриваються на верхівці соска, утворюючи перед цим
розширення – молочний синус. В ділянці соска синус відкривається порами
Форма соска може бути різна: конічна, циліндрична і грушоподібна. Якщо годування
дитини при циліндричній і грушоподібній формах відбувається нормально, то конічна
його форма створює несприятливі умови. Тому під час вагітності слід проводити
підготовку грудних сосків до годування.
Кровопостачання залози здійснюється із латеральної, внутрішньої грудної і
міжреберних артерій. Іннервація йде з міжреберних нервів. Симпатичні волокна
проходять в адвентиції судин, парасимпатичні – в складі спинномозкових нервів.
У практичному відношенні дуже важливим є вивчення шляхів лімфатичного відтоку
від молочної залози, оскільки вони стають основними шляхами, через які
розповсюджуються метастази при раку залози.
Лімфатичні судини молочної залози утворені поверхневою і глибокою сітками.
Судини, що виносять лімфу, прямують, головним чином, до пахвових вузлів,
огинаючи край великого грудного м’яза. На шляху до пахвової западини ці судини
перериваються часто одним чи кількома лімфатичними вузлами, що лежать під
великим грудним м’язом на рівні ІІІ ребра. При наявності злоякісних пухлин в залозі
вони уражаються раніше від інших.
Крім вказаного головного шляху відтоку лімфи від молочної залози, є додаткові
шляхи. Для більш детального уявлення про метастазування залозу поділяють на
чотири квадранти. З верхньозовнішнього квадранта основний шлях лімфовідтоку
спрямований в пахвові лімфовузли, додатковий шлях – в підключичні вузли і
контрлатеральну молочну залозу. З верхньомедіального квадранта основний шлях
відтоку лімфи направлений у надключичні вузли, додатковий шлях – у загруднинні. З
нижньомедіального квадранта основними вузлами є епігастральні, додаткові –
загруднинні. При локалізації пухлин в нижньозовнішньому квадранті основний шлях
метастазування спрямований в пахвову через лімфовузли вздовж широкого м’яза
спини, додатковий шлях несе лімфу в епігастральні вузли.
У грудній залозі, особливо в період лактації, часто виникають запальні процеси.
Найчастіше вони переходять в гнійно-запальні захворювання (мастити) і вимагають
оперативного лікування.
Розрізняють:
1) поверхневі (премамарні, субареолярні) мастити;
2) інтрамамарні (інтерстиціальні, паренхіматозні);
3) ретромамарні
Для знеболення при розтинах маститів використовують загальний або
внутрішньовенний наркоз.