ТОПОГРАФІЯ

МОЛОЧНОЇ
ЗАЛОЗИ.
ОПЕРАЦІЇ НА
МОЛОЧНІЙ
ЗАЛОЗІ.
Виконала:
Студентка 7227 групи
2 курсу 2 медичного факультету
НМУ ім. О.О.Богомольця
Кравцова Валерія Іванівна
Викладач:
доцент Первак Ігор Леонідович
Киів - 2019
Молочна залоза (лат. glandula mammaria або mamma) — залоза зовнішньої секреції.
Парний орган, що відноситься до типу апокринних залоз шкіри. У статевозрілої жінки
молочні залози утворюють дві симетричних напівкулястих піднесення, прилеглих до
передньої грудної стінки в області між третім і шостим або сьомим ребром.
Більшою частиною своєї основи кожна залоза прикріплена до великого грудного м'яза
(musculus pectoralis major) і частково до переднього зубчастого м'яза (musculus serratus
anterior). Із зовнішнього боку між молочними залозами є поглиблення, зване пазухою
(sinus mammarum).
Розвиток молочної залози розпочинається на другому місяці внутрішньоутробного
розвитку плода. У новонароджених епітеліальні ходи залози набувають просвітів, що
відкриваються на дні кишенеподібного заглиблення шкіри, а в глибині розгалужуються
і складають зародки часточок молочної залози.
У період статевого дозрівання ріст залози відбувається переважно за рахунок
збільшення сполучнотканинної строми і жирової клітковини, а також збільшення
кількості епітеліальних ходів, завдяки їх розгалуженню і видовженню.
Повний розвиток молочної залози спостерігається тільки під час вагітності і лактації.
Молочні ходи зливаються в часточкові протоки, які надалі сполучаються у великі
вивідні протоки, що відкриваються в кількості 12-16 в ділянці соска. В цей період
збільшення молочної залози відбувається за рахунок наростання кількості залозистих
елементів і перетворення трубчастих часточок в альвеолярні.
У період старечої інволюції мають місце помітне зменшення молочної залози,
зникнення ацинусів і зморщування залозистих часточок, в яких залишаються тільки
звужені протоки.
Інколи зустрічаються і вади розвитку
молочної залози:
1) амастія – повна відсутність молочної
залози;
2) ателія – відсутність соска;
3) аплазія – недорозвиток молочної
залози;
4) політелія – надмірна кількість сосків;
5) полімастія – надмірна кількість
молочних залоз і цілий ряд інших.
Грудна залоза у жінок розміщена в проміжку від ІІІ до VІІ ребер. Медіально вона
сягає парастернальної лінії, латерально – передньої пахвової лінії, капсула залози
відокремлена від великого грудного м’яза власною фасцією і клітковиною.
Шкіра в ділянці залози м’яка, еластична, береться в складку. Іннервація її
здійснюється надключичними гілками з шийного сплетіння і міжреберними нервами.
Залоза оточена капсулою, утвореною поверхневою фасцією. Остання, розділившись
на два листки, охоплює залозу спереду і ззаду. У верхній частині листки фасції
зростаються, утворюючи підтримуючу зв’язку залози.
Вона щільно кріпиться до ключиці. Від капсули вглиб залози йдуть перегородки, що
ділять її на 15-20 радіально розміщених часточок, кожна з яких має свою (молочну)
вивідну протоку. Останні відкриваються на верхівці соска, утворюючи перед цим
розширення – молочний синус. В ділянці соска синус відкривається порами
Форма соска може бути різна: конічна, циліндрична і грушоподібна. Якщо годування
дитини при циліндричній і грушоподібній формах відбувається нормально, то конічна
його форма створює несприятливі умови. Тому під час вагітності слід проводити
підготовку грудних сосків до годування.
Кровопостачання залози здійснюється із латеральної, внутрішньої грудної і
міжреберних артерій. Іннервація йде з міжреберних нервів. Симпатичні волокна
проходять в адвентиції судин, парасимпатичні – в складі спинномозкових нервів.
У практичному відношенні дуже важливим є вивчення шляхів лімфатичного відтоку
від молочної залози, оскільки вони стають основними шляхами, через які
розповсюджуються метастази при раку залози.
Лімфатичні судини молочної залози утворені поверхневою і глибокою сітками.
Судини, що виносять лімфу, прямують, головним чином, до пахвових вузлів,
огинаючи край великого грудного м’яза. На шляху до пахвової западини ці судини
перериваються часто одним чи кількома лімфатичними вузлами, що лежать під
великим грудним м’язом на рівні ІІІ ребра. При наявності злоякісних пухлин в залозі
вони уражаються раніше від інших.
Крім вказаного головного шляху відтоку лімфи від молочної залози, є додаткові
шляхи. Для більш детального уявлення про метастазування залозу поділяють на
чотири квадранти. З верхньозовнішнього квадранта основний шлях лімфовідтоку
спрямований в пахвові лімфовузли, додатковий шлях – в підключичні вузли і
контрлатеральну молочну залозу. З верхньомедіального квадранта основний шлях
відтоку лімфи направлений у надключичні вузли, додатковий шлях – у загруднинні. З
нижньомедіального квадранта основними вузлами є епігастральні, додаткові –
загруднинні. При локалізації пухлин в нижньозовнішньому квадранті основний шлях
метастазування спрямований в пахвову через лімфовузли вздовж широкого м’яза
спини, додатковий шлях несе лімфу в епігастральні вузли.
У грудній залозі, особливо в період лактації, часто виникають запальні процеси.
Найчастіше вони переходять в гнійно-запальні захворювання (мастити) і вимагають
оперативного лікування.
Розрізняють:
1) поверхневі (премамарні, субареолярні) мастити;
2) інтрамамарні (інтерстиціальні, паренхіматозні);
3) ретромамарні
Для знеболення при розтинах маститів використовують загальний або
внутрішньовенний наркоз.

Розтин слід робити в радіальному напрямку, з метою збереження вивідних проток

залози і попередження їх пошкодження.
Порожнину гнійника старанно досліджують. При виявленні додаткових гнійних
вогнищ перетинки між ними руйнують, формуючи одну порожнину з подальшим її
дренуванням. У разі локалізації гнійника між поверхневою і власною фасцією, тобто
ззаду від молочної залози, розтин роблять півмісяцевий під залозою (за
Барденгейєром).
Показаннями до оперативних втручань на молочній залозі є пухлини. При
доброякісних – частіше роблять аденектомію чи секторальне видалення залози.
При наявності злоякісних пухлин найбільш часто проводять радикальне видалення
молочної залози (мастектомія).
Мастектомія — хірургічна операція по видаленню молочної залози. При цьому
видаляється жирова клітковина, що містить лімфатичні вузли, та великий і малий
грудні м'язи.
Покази:
• саркома молочної залози;
• гнійні захворювання молочних
залоз, що не піддаються
лікуванню.
Також застосовується в
профілактичних цілях і в
косметичних цілях при
гінекомастії (збільшення молочної
залози). Крім цього мастектомія
показана при наявності генетичної
схильності до раку молочної
залози. Видалення молочної
залози — це скалдне рішення для
жінки, але зваживши всі плюси та
мінуси цього втручання, вибір
зупиняється на збереженні
здоров'я та життя. Крім того, з
розвитком пластичної хірургії
можна усунути всі недоліки та
повернути жінці красивий вигляд.
Радикальна мастектомія (мастектомія по Холстеду): видалення грудних м'язів (малого
та великого), пахвової (всіх 3-х рівнів) та підлопаткової клітковини.
Мастектомія по Урбану: техніка операції така ж, як по Холстеду, але крім цього
видаляються парастернальні лімфатичні вузли (застосовується при наявності в них
метастазів).
Модифікована радикальна мастектомія по Пейті: видалення молочної залози, малого
грудного м'яза зі збереженням великого грудного м'яза, пахвовій клітковини 1-3 рівня,
підлопаткової клітковини.
Модифікована радикальна мастектомія по Маддену: одномоментне видалення
молочної залози, фасції, підлопаткової, пахвової (1-2-го рівня) і міжм'язової
клітковини з лімфатичними вузлами.
Ампутація молочної залози: видалення молочної залози без видалення пахвової
клітковини.
Операція включає кілька етапів:
• видалення молочної залози;
• пахвова лімфоаденетомія(видалення клітковини, що містить лімфатичні вузли,
розташованої уздовж підключичної вени, в міжм'язової просторі, підключичної
області, підлопаткової області);
• установка дренажів для відтоку тканинної рідини і залишків крові;
• шов рани;
Безпосередні ускладнення:
• кровотеча в ранньому післяопераційному періоді;
• нагноєння післяопераційної рани;
• рясна лімфорея
Віддалені ускладнення:
• лімфостаз — порушення відтоку лімфатичної рідини;
• лімфатичний набряк руки;
• порушення рухливості в плечовому суглобі.
Психосексуальні ускладнення:
• відчуття власної збитковості, депресивність;
• обмеження соціальних контактів ;
• труднощі встановлення контактів (зовнішні причини);
• ускладнення статевого життя при збереженні статевої функції.
Реконструктивно-пластична операція по відновленню молочної залози
(мамунопластика) після її видалення вважається однією з найважчих пластичних
операції та може виконуватись різними способами. Виконується з використанням
ендопротеза або за допомогою власних тканин.
У першому випадку на місце видаленої молочної залози вставляють протез та
виконують пластику соска. Може відбуватись одномоментно — зберігається шкіра і в
наявний чохол встановлюється імплант(частіше під великий грудний м'яз) та
двохмоментно — спочатку вставляють експандер на місці видалення молочної залози,
розтягують шкіру до розміру залози, яка залишилась, а потім замінюють експандер на
імплант. Існують постійні експандер-імплантати, які не вимагають заміни. Після
цього за допомогою пересадки шкіри, місцевою пластикою сосково-ареолярного
комплексу у вигляді «лілії» або татуювання проводиться імітація соска.
Ендопротезування не варто плутати з екзопротезуванням, при якому використовується
знімний протез, що дозволяє разом з одягом приховати дефект від оточуючих.
Реконструкція молочної залози за допомогою власних тканин передбачає використання
клаптів (шкіра, підшкірна клітковина, м'язи), які пересаджують на місце молочної
залози. Існує кілька методик викроювання клаптя, кожна з яких має свої показання та
можливості. Реконструкція молочної залози власними тканинами є досить складною в
технічному плані операцією, тому зазвичай проводиться в дуже невеликій кількості
лікувальних установ.
Дякую за увагу!