Підготувала Моргун Катерина

z
« Слово, чому ти
не твердая криця»
z
Історія  Поетеса Леся Українка
написання написала цей вірш 25
листопада 1896 року, після
того, як у 1984-1985 роках у
додатку до Емського указу
з'явилися статті, які взагалі
забороняли все українське.
Така жорстока заборона
послужила імпульсом
для написання твору.
z
 «Слово, чому ти не твердая криця...» — гімн
поетичному слову як духовній зброї. Вона
увійшла до циклу «Невільничі пісні» з другої
збірки «Думи і мрії». Провідний мотив твору —
мистецтво як праця, як дієвий засіб у
відстоюванні прогресивних ідей. Поетичне
слово, на думку авторки, має стати зброєю в
утвердженні нових ідеалів
 z Леся цим віршем
домоглася показати та
висвітлити крик
полум'яний, а також
авторка розмірковує над
роллю поета та поезії в
житті суспільства,
розмірковує про
мужність ліричної
героїні.
 z
Аналіз твору
 Автор – Леся Українка

 Рік написання – 1896

 Збірка – “Думи і мрії

 Рід – лірика

 Вид лірики – громадянська

 Жанр – ліричний вірш

 Напрям – модернізм

 Тема — звернення до слова, як до могутньої зброї в руках

людини.
 Аналіз твору
z

 Ідея — уславлення міцної зброї, тобто

слова, яке в умілих руках
перетворюється на меч.
 Провідний мотив – мотив боротьби
узгоджується з мотивом творчості.
 Головна думка: Слово, моя ти єдиная
зброє, Ми не повинні загинуть
обоє! Може, в руках невідомих
братів Станеш ти кращим мечем на
катів.
 z
 епітети: твердая(криця); гострий, безжалісний
Художні (меч); вражі (голови); щира, гартована (мова);
засоби (зброя) іскриста; невідомих (братів); месники
(дужі); хворі (руки);

 метафори: слово — «зброя іскриста», «єдиная

зброя», «меч на катів», «щира, гартована мова».

 порівняння: слово… гострий, безжалісний

меч.уособлення: піде луна по твердинях
тиранів…

 риторичні питання:  Слово, чому ти не твердая

криця, Що серед бою так ясно іскриться?
z

 риторичний оклик:  Слово, моя

Художні ти єдиная зброє, Ми не повинні
засоби загинуть обоє!
 риторичне звертання: слово,
зброє мояантитеза: іншим на
втіху, на смуток мені.синекдоха:
вражого ж серця клинком не
проб’єш
 z
Образ ліричного героя

 к протистояння «темної» і «світлої»

сил трактує поетеса стан
громадського життя, вона ж
характеризує своє покоління як
молодих ідеалістів, на долю яких
Випала особлива мicія в боротьбі
народу за свободу.
z
Ліричний образ слова

 Образ слова (мови) персоніфіков

аний: слово- зброя iскриста,
безжалісний меч
z
Про поезію

 «Це був той огонь, що мав спалити

мури великої тюрми народів і разом з
тим випекти старі, заіржавлені душі у
покірних, затурканих приголомше них
невільників- рабів» (М. Драй-Хмара).
  В останній строфі постає образ «дужих
z месників», які скористаються
поетичною зброєю у своїй боротьбі. Як
бачимо, на зміну окремим
пасіонаріям середини ХІХ ст. наприкінці
віку вже сформувалося ціле покоління
вільнолюбних «вояків», які готові
підхопити ідеї з рук поетеси й
реалізувати їх у рішучих діях. Леся
Українка утверджує думку про
безсмертя поета, світоглядні ідеї якого
втілені в його творчості.
z

Дякую за увагу