НАДУ

Інвазивні і неінвазивні
дослідження серця (КТ, МРТ,
коронарографія)

Виконав студент
 Актуальність
Розвиток фізіології, рентгенології і хірургії на рубежі
ХХ і ХХI століть багато в чому стало можливим завдяки
використанню методів катетеризації і ангіографії.
Транслюмінальна ангіопластика
поклала початок новій ері в
лікуванні атеросклеротичних
уражень периферичних артерій і
стала основою для подальшого
розвитку черезшкірних втручань в
різних областях медицини. Але
найбільшого розвитку вона
досягла в кардіології.
В даний час катетеризаційна техніка з прикладної
спеціальності перетворилася в самостійний напрямок
медицини, пропонуючи нові ефективні малотравматичні
методи лікування. 2
 Променеві методи дослідження серцево-
судинної системи поділяються на неінвазивні
та інвазивні.
Неінвазивні можуть бути виконані у кожного
кардіоваскулярного хворого
(рентгеноскопія і рентгенографія, КТ, МРТ, УЗД, радіовентрикулографія,
динамічна радіокардіографія, перфузійна міокардіосцинтиграфія, одно- і
двофотонна емісійна томографія).

Інвазивні виконуються в спеціалізованих

кардіохірургічних клініках
(ангіокардіографія, вентрикулографія, аортографія, коронарографія,
каваграфія, дігітальна субтракційна ангіографія)
відносяться до контрастних ін’єкційних променевих досліджень і нерідко є
першими етапами ендоваскулярного лікування виявленої патології (стентування,
лазерної тонелізації атеросклеротичних бляшок та ін.) 3
 Протягом десятиліть «священним Граалем »для
фахівців, що працюють в області серцево-судинної
медицини, був пошук неінвазивних методів
діагностики, за допомогою яких можна було б вивчати
стан коронарних судин. Для цих цілей використовували
трансторакальну і черезстравохідну ехокардіографію,
магнітно-резонансну (МР) томографію і комп'ютерну
томографію (КТ).

4
 Інвазивні методи
дослідження - зондування й
пункція порожнин серця,
ангіокардіографія - широко
застосовуються в кардіології
й інших галузях медицини,
що обумовлене потребою
встановлення анатомічного
й функціонального діагнозу
пороку серця і його
наслідків.

5
 В 1960-x роках катетеризація порожнин серця і
ангіографія застосовувалися як рутинні процедури і
протягом довгого часу вони залишалися єдиним
достовірним методом діагностики вроджених і набутих
вад серця.
На початку 1980-x років швидко увійшло в хірургічну
практику і продовжує удосконалюватися дилатаційний
напрямок в дитячій кардіології. У 1982 р J. Kann, а потім
J. Lock і Z. Labibidi (1983) використовували балонні
катетери для усунення вроджених вад у хворих з
легеневими і аортальними клапанними стенозами. Ця
методика отримала назву «черезшкірна балонна
вальвулопластика ».

Балонна
вульвопластика
6
 Перша балонна вальвулопластика у хворого з
клапанним стенозом легеневої артерії (КСЛА) в Україна і
колишньому Радянському Союзі була виконана в
Національному інституті серцево-судинної хірургії
(НІССХ) імені М.М.Амосова НАМН України в грудні
1984 р.
У 1980-х широке поширення в лікуванні ішемічної
хвороби серця (ІХС) отримала балонна ангіопластика
коронарних артерій. В Україна перкутанна
транслюмінальна балонна ангіопластика (ТЛБАП) одним
з перших була застосована в 1983 р.

Балонна
ангіопластика
7
 У період з 2000 до 2005 року в клінічну практику
впроваджені нові методики ендоваскулярного лікування
вроджених вад серця: стентування аорти при коарктації,
транскатетерне закриття відкритої артеріальної протоки
(ВАП) спеціальним окклюдером з пам'яттю форми,
ендоваскулярне усунення дефектів міжпередсердної і
міжшлуночкової перегородок, а також різних
патологічних сполучень між камерами серця і
магістральними судинами.

8
 J. Parodi і N. Volodos в 1988 р вперше в світі виконали
ендоваскулярну корекцію аневризми аорти стентграфтом.
В цілому 90-ті роки минулого століття і перше
десятиліття нового століття ознаменувалися інтенсивним
розвитком ендоваскулярної хірургії в кардіології. Її
застосовують для усунення вроджених клапанних
стенозів серця, закриття дефектів міжпередсердної і
міжшлуночкової перегородок, ОАП, ендопротезування
аорти і клапанів серця. Але особливе місце відведено їй у
лікуванні ІХС шляхом імплантації ендоваскулярних
стентів.

В даний час транскатетерна

техніка в кардіології досягла
високого рівня розвитку.
Практично щороку з'являються
нові високотехнологічні
методики і пристрої. 9
 Роком виникнення інтервенційної кардіології можна
вважати 1929 рік, коли інтерн медичного університету
W. Forssman в експерименті на собі вперше в світі
провів сечовивідний катетер через ліктьову вену в
порожнину правого передсердя, довівши тим самим
безпеку введення катетера в живе серце людини. Через
два роки він описав першу в історії ангіокардіографію,
виконану на самому собі.

10
 Коронарографія
Коронарографія — метод рентгенологічного
дослідження уражень вінцевих (коронарних) артерій
серця. Суть маніпуляції полягає в тому, що за допомогою
провідника рентген-контрастна речовина подається
безпосередньо в просвіт вінцевих артерій, після чого
проводять серію рентгенівських знімків, на яких можна
буде виявити наявність атеросклеротичних бляшок та
ступінь стенозу, міокардіальних містків тощо.

11
 Коронарна ангіографія -
радіографічна візуалізація
коронарних артерій після
введення рентгеноконт-
растних препаратів. За своєю
значимістю і цінністю
діагностична коронароангіо-
графія займає провідне місце
в діагностиці ІХС.
Візуалізація коронарних
артерій дозволяє зробити
правильний вибір в плані КТ-коронарографія Оклюзія
лікувальної тактики, проксимального сегмента низхідної
коронарної артерії (стан після
визначити конкретний вид стентування)
лікування.

12
 Показання до проведення діагностичної коронарографії
асимптомним пацієнтам з встановленою чи підозрюваною
ІХС
1. III або IV класи стенокардії по Канадській класифікації на
тлі медикаментозної терапії.
2. Критерії високого ризику при неінвазивному тестуванні
незалежно від тяжкості стенокардії.
3. Хворі, які перенесли реанімаційні заходи з приводу раптової
серцевої смерті або у яких спостерігаються епізоди тривалої
(> 30 с) пароксизмальної мономорфної шлуночкової
тахікардії або нестійкої (<30 с) пароксизмальної
поліморфної шлуночкової тахікардії.
4. Хворі, чия професійна діяльність пов'язана із забезпеченням
безпеки інших осіб (пілоти літаків, водії тощо.), у яких
результати навантажувальних тестів свідчать про патологію,
але немає критеріїв високого ризику, або хворі з
множинними клінічними проявами, що дозволяють
припустити наявність високого ризику
5. Стабільна стенокардія ФК III-IV, яка зменшилася до ФК III
на тлі проведеної медикаментозної терапії. 13
 Оцінка анатомічного варіанту ураження коронарних
артерій дозволяє зробити вибір на користь
аортокоронарного шунтування або черезшкірного
коронарного втручання, а в ряді випадків обмежитися
медикаментозною терапією.
Ризик значущих ускладнень при проведенні
коронарографії становить менше 1%, однак, при таких
станах, як шок, гостра ниркова недостатність,
кардіопатія - ризик ускладнень збільшується.

Просторова реконструкція
шунтів після аорто –
коронарного шунтування

14
 Комп’ютерна томографія
Комп'ютерна томографія (КТ) може бути використана
для виявлення структурних аномалій серця, оболонки, що
оточує серце (перикарда), основних кровоносних судин,
легень і підтримуючих структур грудної клітини.
За допомогою мульти-
детекторних КТ-томографів
(дуже швидких КТ-
томографів) можна отримати
зображення протягом одного
серцевого циклу. Таке
швидке КТ (так звана КТ-
коронарографія) іноді
використовується для оцінки
артерій, які постачають
кров'ю серце (коронарних
артерій). 15
 Електронно-променева КТ, яка раніше називалася
надшвидкою або кіно-КТ, використовується в основному
для виявлення відкладень кальцію в коронарних
артеріях, ранніх ознак ішемічної хвороби серця.
КТ-ангіографія (КТА) - один з видів КТ, який
використовується для отримання тривимірних зображень
основних артерій, за винятком коронарних артерій. КТА
може бути використана для виявлення звуження артерій,
що постачають кров'ю органи, а також аневризм і
розривів великих артерій.

За допомогою КТА
можна також виявити
тромби, які відірвалися в
вені, що мігрували з
потоком крові по венозній
мережі і застрягли в
невеликих артеріях легких
16
(легенева емболія).
 На відміну від звичайної ангіографії, КТА є
неінвазивною процедурою. Рентгеноконтрастний
препарат вводять у вену, а не в артерію, як при виконанні
ангіографії. КТА зазвичай займає не більше 1-2 хвилин.
Оскільки контрастна речовина може викликати ураження
нирок, цього обстеження слід уникати у пацієнтів із
захворюваннями нирок.
До 1998 р. практично єдиним різновидом КТ,
придатної для отримання зображень серця, була
електронно-променева томографія (ЕПТ).
Однак число таких
систем у всьому світі було
невеликим - близько 200.
Створена в 1989-1990 рр.
спіральна КТ набагато
поступалася ЕПТ в
візуалізації серця і судин. 17
 У 1998 р з'явилася мультиспіральна КТ (МСКТ).
Практично відразу вона стала застосовуватися не тільки в
традиційних для КТ областях, але і для досліджень серця
і судин. Сучасна МСКТ дає можливість за дуже короткий
час (сумарний час обстеження пацієнта зазвичай не
перевищує 15 хв) отримати об'ємну інформацію про
серце і коронарні артерії.
Сучасні системи МСКТ
дозволяють отримувати від 4 до
64 зрізів за один оборот трубки.
Оптимальними системами для
КТ серця і коронарних артерій
є прилади з 16-64 рядами
детекторів. МСКТ є
магістральним шляхом для
розвитку КТ - практично всі
нові томографи є
мультиспіральними. 18
 Крім діагностики стенотичних уражень, КТ-
коронарографія дозволяє виявити вроджені аномалії
коронарних артерій, аневризми коронарних судин. У
цих випадках КТА може повністю замінити коронарну
ангіографію.

19
Магнітно-резонансна томографія
Візуалізація серця за допомогою магнітно-резонансної
томографії (МРТ) дозволяє детально оцінити
особливості будови камер серця і судин, досліджувати
внутрішньосерцеву гемодинаміку, функціональні
показники роботи серця, виміряти швидкість кровотоку у
великих судинах.

20
 Основні переваги МРТ серця:

неінвазивний;
відсутність променевого навантаження;
високий тимчасовий і просторовий дозвіл;
природний контраст від рухомої крові;
чутливість до швидкості і характеру руху крові
(МР-ангіографія);
будь-яка орієнтація зрізів;
оцінка морфології, функції і перфузії;
дослідження з контрастуванням гадолінієм.

21
 Показання до МРТ серця:

 вроджені вади серця.

 захворювання аорти (аневризми, коарктація).
 кардіоміопатії.
 діагностика міокардиту.
 оцінка життєздатності міокарда (після гострого
інфаркту міокарда, перед хірургічним лікуванням).
 захворювання перикарда.
 пухлини серця.

22
23