“КИЇВСЬКІ НЕОКЛАСИКИ”

Максим Рильський
 Київські “неокласики”

 Миколи Зерова (лідер);

 Михайла Драй-Хмари;
 Павла Филиповича;
 Юрія Клена (Освальда
Бургардта);
 Максима Рильського.

Вони відмежовувалися від так званої пролетарської культури, прагнули

наслідувати мистецтво минулих епох, віддавали перевагу історико-культурній та
морально-психологічній проблематиці.

 Неокласицизм (з грецької «новий і
зразковий») — течія в літературі та
мистецтві, що з'явилась значно
пізніше занепаду класицизму як
літературного напряму і знайшла свій
вияв у використанні античних тем і
сюжетів, міфологічних образів і
мотивів, проголошенні гасел
«чистого» мистецтва та культу
позбавленої суспільного змісту
художньої форми, в оспівуванні
земних насолод.
 Не дбали про своє організаційне оформлення й
не виступали з ідейно-естетичними
маніфестами – неформальне товариство
вільних митців, що гуртувалися спочатку при
часописі «Книгар», а згодом – навколо
видавництва «Слово».
 Михайло Драй-Хмара в сонеті «Лебеді»
назвав «неокласиків» «гроном п'ятірним
нездоланих співців».
 «Аристократизм духу», протистояння духовній
варваризації суспільства.
 Орієнтація на довершену культуру поетичного
мислення й дисципліну поетичного мовлення.
 Тяжіння до гармонії між раціональною сферою
та почуттями.
 Захоплення досконалістю античної лірики,
літератури відродження та класицизму,
філігранністю творів французьких «парнасців».
 Спільне

новаторські пошуки; визнання слова як важливої суспільної, естетичної категорії;

майстерність у звукописі

Відмінне

футуристи «неокласики»

✵ урбаністичні мотиви;
✵ «погляд у минуле»;
✵ «погляд у майбутнє»;
✵дотримання класичної форми;
✵ деструкція класичної форми;
вишуканість;
✵експерименти зі словом,
✵ теми, далекі від суспільних проблем.
словотвором.
 Максим Тадейович Рильський
Поет-неокласик, перекладач,
публіцист, фольклорист, етнограф,
мистецтвознавець,
літературознавець, мовознавець;
Максим Золоте Серце (так поета
називали друзі).
Один із «найбільш справжніх,
органічних поетів нашого століття»
(Є. Маланюк).
Риси творчості:
лаконізм і ліризм вислову;
гнучкість образів;
яскравість епітетів;
досконалість поетичної форми;
витонченість почуттів;
універсалізм художнього мислення,
культурологічна масштабність;
ключові теми: взаємин людини і природи,
культурологічні мотиви, патріотична лірика;
розмаїття строф і худ.форм: дистихи,
терцети, катрени, секстини, нони, децими,
класичний сонет, олександрійський вірш
тощо.
«Три цвітіння»:
«Неокласичний» період («перше
цвітіння»);
Воєнні роки – «друге цвітіння»;
«Третє цвітіння» (к. 50–60-ті рр.; період
хрущовської відлиги).
 ***
Солодкий світ! Простір блакитно-білий
І сонце — золотий небесний квіт.
Благословляє дух ширококрилий
Солодкий світ.

Узори надвесняних тонких віт,

Твій погляд, ніби пролісок несмілий,
Немов трава, що зеленить граніт,
Неначе спогад нерозумно-милий...
Солодкий світ.

Чи янголи нам свічі засвітили

По довгих муках безсердечних літ,
Чи ми самі прозріли й зрозуміли
Солодкий світ?
Паспорт вірша “Солодкий світ!”
Тема: краса навколишнього світу, вміння сприймати її.
Ідея: радісне сприйняття життя, щастя у дрібницях, неповтор­ність кожної хвилини буття.
Основна думка: треба пройти довгий та тернистий шлях задля розуміння та сприйняття
«солодкого світу».
Жанр: сонет.
Художні особливості твору:
•метафори: «благословляє дух ширококрилий солодкий світ», «янголи нам свічі засвітили»;
•епітети: «солодкий світ», «простір блакитно-білий», «золотий небесний квіт», «дух ширококрилий»,
«узори надвесняних тонких віт», «пролісок несмілий», «спогад нерозумно-милий», «по довгих муках
безсердечних літ»;
•лексика старослов'янського походження: «благословляє», «про­зріли»;
•порівняння: «сонце-золотий небесний квіт», «погляд, ніби про­лісок несмілий», «немов трава,
що зеленить граніт», «неначе спогад нерозумно-милий»; кільце-повторення однакових слів
чи синтаксичних конструкцій: пое­зія починається і закінчується словосполученням «солодкий світ»;
•епіфора: у кінці кожної строфи повторюються слова «солодкий світ»;
•інверсія: «дух ширококрилий», «пролісок несмілий», «спогад нерозумно-милий», «свічі засвітили»;
•Риторичні запитання:
Чи янголи нам свічі засвітили
По довгих муках безсердечних літ,
Чи ми самі прозріли й зрозуміли
Солодкий світ?
Римування: перехресне. Віршований розмір: п’ятистопний ямб.
 ***
У теплі дні збирання винограду
ЇЇ він стрів. На мулах нешвидких
Вона верталась із ясного саду,
Ясна, як сад, і радісна, як сміх.

І він спитав: — Яку б найти принаду,

Щоб привернуть тебе до рук моїх?
Вона ж йому: — Світи щодня лампаду
Кіпріді добрій. — Підняла батіг,

Гукнула свіжо й весело на мулів,

І чутно уші правий з них прищулив,
І знявся пил, немов рожевий дим.

І він потягся, як дитина, радо

І мовив: — Добре бути молодим
У теплі дні збирання винограду.
1922
Джерело: М.Рильський. “Сонети”. Київ, “Молодь”,
1974.
Паспорт вірша “У теплі дні збирання винограду…”
Тема: зустріч грецьких юнака та дівчини, селян — виноградарів, зародження
першого почуття кохання.
Ідея: возвеличення найсильнішого людського почуття, гімн мо­лодості.
Вид: інтимна лірика.
Жанр: сонет.
Художні особливості поезії:
•епітети: «ясного саду», «теплі дні», «гукнула свіжо й весело», «рожевий дим»,
«на мулах нешвидких»;
•метафори: «знявся пил», «найти принаду», «уші прищулив»;
•порівняння: «ясна, як сад», «радісна, як сміх», «знявся пил, немов рожевий дим»,
«він потягся, як дитина, радо»;
•повторення: «ясного», «ясна».
Форма: діалог між грецькими юнаком та дівчиною.
Римування: перехресне.
 Дайте відповіді на запитання:

1.Що стало причиною переслідування «неокласиків»

владою?
2.Назвіть представників «київських неокласиків», що
перейшли на позиції соцреалізму?
3.Чому твори «київських неокласиків» часто не сприймав
масовий читач?

Максим Рильський
Виконайте письмово завдання з підручника: с. 41-42 (за
підручником Авраменка):
•Тестові: 1-3;
•Відповіді: 7, 8, 9, 10, 11.
 Домашнє завдання:
Опрацювати матеріал підручника с. 35-42;
вивчити напам’ять вірш М.Рильського на вибір;
 дописати відповіді на запитання;
Повторити вивчені теми до контрольної роботи (тестів) с. 4-
42.

Випереджувальні завдання:
Проза 20-30-х рр. ХХ століття.
Микола Хвильовий. Читати
“Я (Романтика)”

Окремі матеріали, зокрема, ілюстративні та дані

паспортів поетичних творів М.Рильського взяті з
інтернет джерел.