Огляд творчості. Біографія. ХАРАКТЕРИСТИКА ТВОРЧОСТІ
Людвіг ван Бетховен – геніальний німецький
композитор, піаніст, диригент, останній представник “Віденської класичної школи”, один із найбільш виконуваних композиторів у світі. На його мистецтво вплинули ідеї німецького Просвітництва і Французької революції. Основна тема творчості Бетховена – “людина і людство”, герой і народ”, боротьба за свободу і щастя. Девіз його творчості: “Через темряву до світла, через боротьбу до перемоги”. Бетховен – великий новатор. Його музика вражає багатогранністю, стильовою багатоплановістю, контрастністю творів. Але їх всіх об’єднує широта життєвого охоплення, динаміка, глибина, лаконізм, сувора простота. ОСНОВНІ ТВОРИ 9 симфоній 8 симфонічних увертюр Музика до драматичних вистав: “Коріолан”,”Егмонт”,”Король Стефан” Опера “Фіделіо” Балет “Творіння Прометея” 5 фортепіанних концертів Скрипковий концерт Потрійний концерт для скрипки, віолончелі і фортепіано 32 сонати для фортепіано, 32 варіації для фортепіано, 60 фортепіанних п’єс 10 сонат для скрипки і фортепіано 5 сонат для віолончелі і фортепіано 16 струнних квартетів “Урочиста меса” Вокальний цикл “До далекої коханої”, пісні, обробки народних пісень ДИТИНСТВО КОМПОЗИТОРА Людвіг ван Бетховен народився в місті Бонні в родині придворного музиканта. Батько композитора, здібний скрипаль і клавесиніст, бажав зробити із сина другого Моцарта і примушував його годинами займатися на фортепіано. У 1778 році відбувся перший публічний виступ юного Бетховена. У 1780 р. він починає займатися з Батьки композитора директором придворної капели Хрістіаном Готлобом Нефе: вивчає гармонію, контрапункт, гру на органі, знайомиться з творчістю Й.С.Баха, Г.Ф.Генделя. У 1782 р. були видані перші твори Бетховена – 9 варіацій для клавіру на тему Дреслера. Хлопець багато займається самоосвітою: читає серйозну літературу – Гете, Шиллера, Шекспіра, вивчає історію, філософію, стародавні мови. У 1784 р. юного музиканта було призначено Бетховен у дитинстві на посаду штатного придворного органіста. ЮНАЦЬКІ РОКИ У 1787 р. Бетховен їде у Відень з метою навчання у Моцарта. Моцарт високо оцінив імпровізації юного музиканта. Але повчитися у нього Бетховену не судилося. Через хворобу матері, він змушений був повернутися до Бонна. Невдовзі мати померла. У 19 років, після того, як його батька Бетховен в гостях у звільнили з роботи за пиятство, Бетховен Моцарта стає годувальником сім’ї, працює органістом, альтистом оркестру, дає багато уроків. В цей період він перехворів на важку хворобу – віспу, яка наклала відбиток на все його подальше життя. У 1789 р. Бетховен вступає на філософський факультет Боннського університету. У 1792 р. відбулося знайомство Бетховена з Йозефом Гайдном, який високо оцінив Портрет молодого кантати Бетховена і порекомендував йому Бетховена їхати до Відня. ПЕРШЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ У ВІДНІ У 22 роки композитор переїхав до Відня. Він відразу ж підкорив цю музичну столицю як блискучий піаніст, виступаючи в салонах, “академіях”, концертних поїздках до Праги, Дрездена, Берліна, Братислави. Незважаючи на це, він продовжує наполегливо вчитися, бере уроки в Й.Гайдна, І.Шенка, Й.Альбрехтсбергера, А.Сальєрі. Бетховен за роялем Поступово Бетховен стає відомим композитором. З 1795 по 1802 рік були створені 19 фортепіанних сонат, 3 фортепіанних концерти, 2 симфонії, 6 струнних квартетів та інші твори. У Відні Бетховен дає уроки молодим аристократкам. Однією з його учениць була Джульєтта Гвіччарді, якій закоханий композитор присвятив свою фортепіанну сонату №14, яку згодом назвали Портрет Джульєтти “Місячною сонатою”. Гвіччарді ТВОРЧА ЗРІЛІСТЬ І ГЛУХОТА У розквіті творчих сил, у 27-річному віці, Бетховен відчув перші ознаки погіршення слуху. Для молодого композитора втрата слуху стала справжньою трагедією. Лікування у відомих лікарів не принесли результату. У відчаї Бетховен намагався покінчити життя самогубством. У “Гейлігенштадському заповіті” 1802 року він Сторінка написав, що лише безмежна любов до музики розмовного врятувала його від непоправного кроку. зошита Бетховена Через хворобу, Бетховен стає похмурим, нелюдимим. Для спілкування з людьми він користується слуховими трубками і розмовними зошитами. Але композитор продовжує творити. Він чує музику внутрішнім слухом. З 1803 по 1808 роки з’являються: ораторія “Христос на Масличній горі”, Симфонії №№3, 4, 5,6, фортепіанні сонати “Аврора”, “Апасіоната”, скрипічний і Слухові трубки фортепіанний концерти. Геніальна музика, композитора створена глухим Бетховеном! ЄВРОПЕЙСЬКА СЛАВА І ОСОБИСТА ТРАГЕДІЯ Музика композитора з успіхом виконується, зростає популярність. Його запрошують на посаду капельмейстера в Касселі, але граф Й.Кінський, князь Ф.Лобковіц та ерцгерцог Рудольф підписують “декрет” про виплату щорічної субсидії Бетховену, щоб він залишився у Відні. 1809-1812 роки насичені творчістю. З’являються 5-ий фортепіанний концерт, 7-а та 8-а симфонії, музика до трагедії Гете “Егмонт”. Але нелегкі матеріальні умови, невлаштоване особисте життя і зростаюча глухота Портрет посилюють трагізм життя Бетховена 1815 року композитора. кисті художника У 1813 році намітилася творча криза, В.Й.Мелера що тривала аж до 1818 року. ОСТАННІ РОКИ ЖИТТЯ Для творів пізнього періоду (цикл пісень “До далекої коханої”, 5 фортепіанних сонат, квартети) характерні складність музичної мови та композиції, новий тематизм і засоби розвитку, риси майбутнього романтизму. Вершиною творчості Бетховена стала 9-а Бетховен на смертному симфонія, в фінал якої композитор ввів хор одрі (малюнок на слова оди Шиллера “До радості”. Й.Е.Тельчера) Останні роки життя Бетховена були важкими. До повної глухоти додалися ще інші хвороби, самотність і скрутне матеріальне становище. У 1826 році композитор переніс дві операції з приводу цирозу печінки, а 26 березня 1827 року серце великого генія перестало битися. Його похорони переросли у велелюдну двадцятитисячну демонстрацію, під час Похорони Бетховена якої було виконано Реквієм до-мінор (акварель Л.Керубіні. Ф.К. Штьобера)