Основні

поняття
стилістики
Основ
— Визначення стилю
— Стилі мови та стилі мовлення

ні
— Типологія стилів
— Поняття стилістичної норми

пункт
— Стилістичні помилки як порушення
стилістичних норм

и
 Стиль в українській мові та літературі - це сукупність

Визначен художніх засобів та мовних виразів, які використовуються

для передачі певного способу мислення, почуттів, настрою

ня стилю автора, а також створення відповідного естетичного

враження на читача або слухача.

Стиль відображається у виборі лексики, фразеологізмів,

граматичних конструкцій, синтаксису, риторичних фігур та
інших мовних засобів. Кожен стиль має свої особливості і
характерні риси, які відповідають його специфіці та меті.
 Стилі мови та
стилі мовлення
Українська мова має різноманітні стилі: науковий, художній,
офіційно-діловий, публіцистичний, розмовний, конфесійний. Кожен
стиль використовується відповідно до контексту та завдань, які
ставить собі автор. Відмінність між стилями полягає у використанні
певних лексичних одиниць, сполучень слів, синтаксичних
конструкцій, тональності та мети комунікації.

Стиль має велике значення у літературі, оскільки він допомагає

передати почуття, емоції, передати світогляд автора та побудувати
внутрішню логіку твору. Кожен письменник має свій унікальний
стиль, який відображає його індивідуальність та творчу
особливість.
Типологія
стилів
Н АУ К О В И Й
Науковий стиль характеризується точністю та об'єктивністю
Х УД О Ж Н І Й
Художній стиль мовлення спрямований на естетичне
сприйняття та емоційну реакцію читача. Він характеризується
викладу інформації. Він використовує спеціалізовану
багатством художніх засобів, які допомагають створити образи,
лексику, терміни, формули та технічні терміни, щоб передати
передати настрій, почуття та ідеї. Художній стиль використовує
наукові факти, дослідження і висновки. Основна мета
барвисту лексику, образні порівняння, метафори, фразеологізми
наукового стилю - передати інформацію однозначно та
та поетичні засоби, такі як ритм, рима та стилістичні фігури.
логічно, без емоційних відтінків. наукових теоріях.

ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИЙ ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ

Офіційно-діловий стиль мовлення використовується у Публіцистичний стиль мовлення використовується у масових

формальних ситуаціях та офіційних документах. Основна
мета офіційно-ділового стилю - передати інформацію чітко,
однозначно та беззаперечно. Лексика має бути точною,
пунктуація та граматика - бездоганними. Використання
поетичних засобів та виразності мінімальне
засобах масової комунікації, таких як газети, журнали,
телебачення, радіо тощо. Він спрямований на публічну
аудиторію та має на меті вплинути на громадську думку та
почуття. Публіцистичний стиль використовує жваву,
інтригуючу лексику, риторичні прийоми та емоційно-
експресивні засоби, щоб зацікавити, переконати та вразити
аудиторію
Типологія
стилів РОЗМОВНИЙ
Найпоширеніший у сучасній мові, уживається в побутовому
усному спілкуванні та слугує для офіційного або
неофіційного спілкування людей у повсякденному житті.
Ознаки розмовного стилю:
• широке використання загальновживаних слів;
• експресивність та емоційне забарвлення мовлення;
• використання невербальної комунікації: міміки та
жестикуляції;
• різноманітність ритмів та мелодики;
• використання жаргонізмів, вульгаризмів;
• вживання неповних речень, вставних слів та звертань;
• часте використання слів із суфіксами пестливості чи
зневаги.
КОНФЕСІЙНИЙ
Конфесійний стиль мовлення є одним з підстилів
публіцистичного стилю та використовується для
висловлення релігійних переконань, духовних і
моральних цінностей та ідей. Цей стиль має
характеристики, специфічні для релігійного контексту та
мети комунікації.
Конфесійний стиль мовлення використовується у
релігійних обрядах, проповідях, духовних текстах, а
також у релігійних дискусіях та спілкуванні між
віруючими. Його головна мета - передати духовність,
релігійні переконання та надати почуття святості та
духовної глибини комунікації.
Поняття Стилістична норма є важливою складовою стилістики, яка визначає правила та

стилістичної
конвенції використання мовних засобів для досягнення певного ефекту в мовленні.
Вона встановлює припустимі межі використання лексичних, граматичних та
синтаксичних засобів залежно від жанру, функціональності та комунікативної
ситуації.

норми Стилістична норма базується на загальноприйнятих нормах мови, але додатково

враховує стилістичні особливості конкретного стилю мовлення. Вона регулює вибір
слів, тону, фразеології, образності, риторичних засобів та інших стилістичних
елементів мови.

Дотримання стилістичної норми допомагає забезпечити точність, адекватність та

ефективність мовлення, а також сприяє встановленню зв'язку між мовцем і
аудиторією. Відхилення від стилістичної норми можуть призводити до
незрозумілості, неприйнятності або недосягнення комунікативної мети.

Проте, важливо зауважити, що стилістична норма не є жорсткими правилами, а

скоріше рекомендаціями, які можуть бути порушені з метою створення особливого
ефекту або вираження авторського стилю. Іноді свідоме порушення стилістичної
норми може бути використано з метою створення парадоксу, іронії, гумору або
літературного ефекту.

Отже, стилістична норма визначає рамки використання мовних засобів у

конкретному стилі мовлення, забезпечуючи його адекватність, ефективність та
естетичну цінність.
Стилістичні
помилки як
порушення
стилістичних норм
Стилістичні помилки в мовленні виникають, коли порушуються
стилістичні норми, які регулюють використання мовних засобів у
конкретному стилі мовлення. Вони можуть впливати на чіткість,
зрозумілість, естетичність та ефективність комунікації
 ОСНОВНІ ВИДИ

Стилістичні
СТИЛІСТИЧНИХ ПОМИЛОК:

помилки як • Неправильний вибір слів: це може включати використання несучих або неконкретних
слів, неприпустимих фразеологізмів або сленгових виразів, які не відповідають стилю

порушення
мовлення. Наприклад, використання неофіційних слів у офіційно-діловому стилі або
складних технічних термінів у публіцистичному стилі.
• Неправильна граматика: це включає неправильне використання часів, сполучників,

стилістичних норм займенників та інших граматичних структур. Наприклад, невідповідність між особою
та числом, неправильне використання відмінкових закінчень або неправильна
послідовність слів у реченні.
• Нестильове вживання образності: це включає неправильне використання метафор,
порівнянь, алегорій та інших образних засобів. Наприклад, використання
неприпустимих аналогій у науковому стилі або недосліджених образів у художньому
стилі.
• Невідповідність тону та стилю: це включає неправильне використання формального
або неформального тону мовлення, невідповідність стилевих вимог певної ситуації або
аудиторії. Наприклад, використання розмовних виразів у науковому стилі або надмірно
формального мовлення у неофіційному стилі.
• Порушення структури тексту: це включає неправильну організацію абзаців, логічну
послідовність думок, неправильне використання заголовків та підзаголовків.
Наприклад, незв'язність у викладі аргументів у публіцистичному стилі або
неправильна структура абзаців у науковому тексті.
Ці стилістичні помилки можуть впливати на сприйняття тексту, знижуючи його якість та
ефективність. Дотримання стилістичних норм допомагає створювати чітке, зрозуміле та
естетичне мовлення, що відповідає вимогам конкретного стилю.
Стилістичні помилки як
порушення стилістичних
норм ОСНОВНІ ВИДИ СТИЛІСТИЧНИХ ПОМИЛОК:
• Неправильний вибір слів: це може включати використання
несучих або неконкретних слів, неприпустимих
фразеологізмів або сленгових виразів, які не відповідають
стилю мовлення. Наприклад, використання неофіційних слів
у офіційно-діловому стилі або складних технічних термінів у
публіцистичному стилі.
• Неправильна граматика: це включає неправильне
використання часів, сполучників, займенників та інших
граматичних структур. Наприклад, невідповідність між
особою та числом, неправильне використання відмінкових
закінчень або неправильна послідовність слів у реченні.
• Нестильове вживання образності: це включає неправильне
використання метафор, порівнянь, алегорій та інших
образних засобів. Наприклад, використання неприпустимих
аналогій у науковому стилі або недосліджених образів у
художньому стилі.
• Невідповідність тону та стилю: це включає неправильне
використання формального або неформального тону
мовлення, невідповідність стилевих вимог певної ситуації
або аудиторії. Наприклад, використання розмовних виразів у
науковому стилі або надмірно формального мовлення у
неофіційному стилі.
• Порушення структури тексту: це включає неправильну
організацію абзаців, логічну послідовність думок,
неправильне використання заголовків та підзаголовків.
Наприклад, незв'язність у викладі аргументів у
публіцистичному стилі або неправильна структура абзаців у
науковому тексті.
Ці стилістичні помилки можуть впливати на сприйняття тексту,
знижуючи його якість та ефективність. Дотримання
стилістичних норм допомагає створювати чітке, зрозуміле та
естетичне мовлення, що відповідає вимогам конкретного стилю.
Висново
основні поняття стилістики є важливою складовою вивчення української мови та
літератури. Вони допомагають розуміти та аналізувати різноманітні стилі мовлення,
їх особливості та використання.
Типологія стилів мовлення має свої характерні особливості, виражені у виборі

к
лексики, граматичних структур, образності та інших стилістичних елементів.
Стилістична норма визначає правила та конвенції використання мовних засобів для
досягнення певного ефекту в мовленні.
.Дотримання стилістичних норм є важливим аспектом мовлення, оскільки воно
сприяє точному та адекватному вираженню думок та забезпечує ефективну
комунікацію.
Таким чином, розуміння та вивчення стилістики сприяє розумінню мови та
літератури у глибшому контексті, розкриваючи багатство та різноманітність мовних
виразних засобів.
Дякую, за
увагу!