Тема.

Поняття про стилістичну систему української мови (стилі,

підстилі, стилістичні засоби, способи і прийоми організації
стилістичних засобів у тексті). Розмовний стиль, сфера його
використання, призначення, основні ознаки.

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про стилі, підстилі і

жанри мовлення; удосконалювати вміння й навички визначати стиль,
підстиль і жанр тексту, стилістично доцільно використовувати мовні
засоби; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, мислення;
виховувати у школярів культуру мов­лення, повагу до слова
 Стилістика — розділ мовознавства, що вивчає сутність і специфіку стилів, їх
розвиток і сучасне призначення.
Стиль (від лат. — загострена паличка для письма) — це своєрідна сукупність
мовних засобів (лексичних, морфологічних, синтаксич­них та ін.), що свідомо
використовуються мовцем за певних умов спілкування, у тій чи іншій сфері людської
діяльності — полі­тика, наука і техніка, художня література, право, діловодство.
Жанри — різновиди текстів певного стилю, що різняться метою
висловлювання, сферою спілкування та іншими ознаками.
Стилістика мови(описова) вивчає стилістичні ресурси всіх мовних рівнів;
такі поняття, як синоніми лексичні, граматич­ні — морфологічні і синтаксичні, їх
стилістичне забарвлення.
Стилістика мовлення (функціональна) вивчає стилі мов­лення — розмовний і
книжні: публіцистичний, науковий, офіцій­но-діловий, художній; їх загальні ознаки
 Кожний стиль має:
- сферу поширення і вживання (коло мовців);

- функціональне призначення (регулювання стосунків,

повідомлення, вплив, спілкування тощо);

- характерні ознаки (форми та способи викладу);

- система мовних засобів і стилістичних норм (лексику,

фразеологію, граматичні форми, типи речень тощо).
 В українській літературній мові виокремлюють такі
функціональні стилі:
 художній;
 офіційно-діловий;
 публіцистичний;
 науковий;
 розмовний;
 конфесійний
 епістолярний.
Кожний зі стилів має свої характерні ознаки й реалізується
у властивих йому жанрах.
 Розмовний стиль
Розмовний стиль (або його ще називають розмовно-побутовим) – найбільш
уживаний у сучасній мові. Він вживається в побутовому, усному спілкуванні та
слугує для офіційного або неофіційного спілкування людей у повсякденному
житті.
Ознаки розмовного стилю:
- широке використання загальновживаних слів;
- експресивність та емоційне забарвлення мовлення;
- використання невербальної комунікації: міміки та жестикуляції;
- різноманітність ритмів та мелодики;
- використання жаргонізмів, вульгаризмів та навіть русизмів;
- вживання неповних речень, вставних слів та звертань;
- часте використання слів із суфіксами пестливості чи зневаги.
 Художній стиль
Основними жанрами художнього стилю виступають вірші,
оповідання, драматичні твори, романи, поеми, епіграми тощо.

Ознаки художнього стилю:

- слова слугують не тільки засобом вираження думок, але й естетичного
впливу на читача;
- широке використання засобів художнього мовлення;
- образність та експресивність мовлення;
- можливе використання фразеологізмів та діалектизмів;
- поєднання всіх лексичних та граматичних стилів.
 Офіційно-діловий стиль
Вживається в указах, резолюціях, текстах законів, заяв, постанов та
інших офіційних документах.

Особливості офіційно-ділового стилю:

 кожний документ має установлений зразок;
 слова вживаються виключно в прямому значенні;
 переважають слова- терміни, пов'язані з діловодством;
 відсутні художні засоби, пестливі та згрубілі слова, питальні, неповні і
незакінчені речення.
 Науковий стиль
Науковий стиль використовується переважно в науковій сфері для
інформування про певні результати наукових досліджень.
Науковий стиль: підручники, монографії, лекції, статті, дисертації, анотації,
наукові доповіді та науково-популярні періодичні видання.
Ознаки наукового стилю:
 широке використання наукових термінів та слів іншомовного походження;
 однозначність уживання слів;
 логічність та аргументованість при викладенні думок;
 чітка структуризація тексту;
 часте використання складних речень з логічним зв’язком, між їхніми частинами
 Публіцистичний стиль
Публіцистичний стиль – це стиль засобів масової інформації :газет,
журналів, телебачення, радіо, громадсько-пропагандистських видань.
Публіцистичний стиль поділяється на науково-популярний,
телебачення, радіомовлення, газетний та інші підстилі.
Ознаки публіцистичного стилю:
 широке вживання суспільно-політичних термінів, таких як закон,
влада, перспектива тощо;
 чіткий на суспільно популярний спосіб вираження думок;
 логічне викладення інформації з метою переконання слухачів;
 використання емоційно забарвлених слів;
 риторичні запитання
 Конфесійний стиль
Вживається для обслуговування релігійних потреб суспільства.
Ознаки:
 церковна термінологія і слова – символи;
 непрямий порядок слів у реченнях та словосполученнях;
 значна кількість метафор, алегорій,порівнянь;
 наявність архаїзмів.
Цей стиль відрізняється від інших небуденною урочистістю, піднесеністю.
 Епістолярний стиль
Епістолярний стиль — це стильовий різновид мови, який втілюється в
таких проявах як листи та в епістолярній творчості.
Сфера використання епістолярного стилю мови не має чітко окреслених
меж — це побут, інтимне життя, виробництво, політика, наука, мистецтво,
діловодство. Отже, сферою використання є офіційні міжколективні й
міжособистісні стосунки та неофіційні особисті зв'язки.
Основне призначення епістолярного стилю — регулювання правових,
ділових, виробничих контактів, зв'язків між суб'єктами правових відносин,
ділового партнерства та підтримання стосунків в родинах і дружніх колах.