Ознаки літературної мови

Виконав студент І-го курсу, ФІМВ,

Микитюк Василь
Викладач: Гоца Е.Д.
  Літературна мова характеризується
такими ознаками:

 унормованістю;
 стандартністю;
 наддіалектністю;
 поліфункціональністю;
 стилістичною диференціацією (розвиненою системою стилів);
 наявністю усної та писемної форм вираження.
  Унормованість

 Унормованість літературної мови передбачає наявність у ній чітких,

обов'язкових правил вимови звуків, наголошування, вживання слів,
творення та використання граматичних форм, синтаксичних
конструкцій тощо. В українській літературній мові виробились
стабільні мовні норми, які встановлюють найтиповіше і
найхарактерніше в мовному вжитку.

 Мовна норма - це сукупність правил реалізації мовної системи,

прийнятих на певному етапі розвитку суспільства як взірець.
 Стандартність


При всій різноманітності мовних засобів,
функціонально-стилістичних варіантів, літературна
мова зберігає свою внутрішню єдність і цілісність.
Цю ознаку називають стандартністю.
  Наддіалектність
 Виникнувши на основі одного з діалектів, літературна мова
поступова втрачає вузькодіалектний характер і набуває
наддіалектного, тобто вбирає в себе багато особливостей інших
говорів, повсюдно поширюється, стає обов’язковою для всіх членів
суспільства. Сучасна українська літературна мова, на думку
більшості мовознавців, сформувалася на базі
середньонаддніпрянських говірок, але в процесі свого розвитку
вийшла за межі одного діалектного масиву, збагатилась мовними
одиницями з інших діалектів і розширила сферу вживання на всю
територію України.
 Поліфункціональність

Одна з найважливіших ознак літературної мови, яка

виявляється у здатності виконувати різні функції –
літературна мова може передавати найрізноманітнішу
інформацію в різних сферах суспільного життя. Для цього
вона володіє великим багатством мовновиражальних
засобів.
  Стилістична диференціація

 Сучасна українська літературна мова становить складну і розгалужену

систему структурно-функціональних та емоційно-експресивних стилів, які
забезпечують можливість задовольнити мовні потреби української нації

 Функціонуючи у різних сферах суспільного життя, мова набуває типових

ознак. їх носії мови усвідомлюють як певні різновиди, що об'єднують мовні
одиниці за функціональним призначенням у відповідні структури -
функціональні стилі (офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, художній,
розмовний).
  Наявність усної та писемної форм вираження

 Літературна мова має дві форми вираження -усну та писемну.

Обидві форми використовують ті самі літературні норми, але кожна
з них має свою специфіку. Вона визначена насамперед
призначенням: усна форма розрахована на слухача, а писемна - на
читача. Форми відрізняються одна від одної і способом передавання
мовлення: усна форма пов'язана з вимовою звуків і їх акустичним
сприйняттям; писемна - з графічним відображенням мовлення і
читанням.