ТЕМА 1

Форми існування мови

Форми існування мови - відносно самостійні варіанти однієї мови,
обʼєднані спільністю мовної системи, але відрізняються особливостями
використання мовних одиниць стосовно різних сфер життя мовної
спільноти.
ФІ мови мають такі різновиди:
1. головні форми:
 ⁃ літературна мова
 ⁃ територіальні діалекти
 ⁃ просторіччя
 ⁃ койне
 ⁃ мови-піджини
 ⁃ креольські мови
2. другорядні форми:
⁃ соціальні діалекти(соціолекти - сленг, арго, жаргони)
⁃ таємні мови ремісників, торговців
⁃ гендерні(статеві мови)
⁃ ритуальні(конфесійні) мови
⁃ кастові мови
3. специфічні форми:
⁃ штучні мови(типу есперанто)

Літературна мова, ознаки:

• опрацьованість
• кодифікована унормованість
• стабільність
• надтериторіальний характер
• обовʼязковість для всіх мовців
• стильова диференційованість і універсальність
• усний та писемний різновиди

Територіальні діалекти:
• територіальна обмеженість
• побутова і побутово-виробнича сфери використання
• відсутність кодифікації
• відсутність писемної мови
• функціональна обмеженість

Просторріччя
• побутове мовлення
• вкраплення русизмів
• засіб для надання мові зневажливого жартівливого відтінку
• основна характеристика- лексика
• воно відірвалося від діалектичного підґрунтя, але так і не доросло до літ.
мови
• приклади: транвай, звиняйте, полуклініка

Суржик
• з прасл. означає суміш різних зерен з житом
• безсистемно змішана мова
• змішані елементи 2+ мов

Таємні мови
• виникли для приховування планів
• приклад: Г. Хоткевич «В хаті дулясно»

Регіоналізми. Шиболети
• мовленнєва ознака, яка видає, що ти «не з цього регіону»
• видає регіональну приналежність
• приклади: паляниця, залізниця, порєбрік

Олбанська мова
• іронічний термін російської мережевої субкультури
• жаргон на базі мови «падонкофф»
• «як чуєш так і пиши»
• приклади: прєвєд мєдвєд»

Соціальні діалекти
• слова, які ніде більше не вживаються, окрім якогось соціального
оточення
• приклад: шухер - увага; ксива - документ; вікно - між парами
Койне
• з гр. спільний
• ФІ мови для міждіалектного/міжнаціонального спілкування в центрах
культури та торгівлі.
• виникає на базі близьких діалектів
Лінгва франка, або сабір
• з італ. франкська мова, з італ. розуміти
• функціональний тип мови, що виникає на базі тісних контактів різних
мов у певному регіоні.
ТЕМА 2
Мовний стан і мовна ситуація
Мовний стан - стійкий динамічний баланс між ФІ однієї мови або кількох
мов і структурою відповідного соціального середовища.
Мовний стан визначається: формою існування мови, функціональним
стилем ЛМ, розподілом ФІ та ФС однієї або кількох мов за певними
сферами життя
даного соціуму.
Типологія літературних мов
1. Сукупність функцій та сфер
використання.
2. Дистанція між ЛМ та позалітературними фІ мови.
3. Диференціація варіантних і синонімічних засобів.
4. Залежність від національно-історичних чинників.
Мовна ситуація - сукупність форм існування однієї мови або сукупність
різних мов у їх територіально-соціальному взаємовідношенні і
функціональній взаємодії в межах певних географічних регіонів або
адміністративно-політичних утворень.
Критерії опису мовної ситуації
1. Кількісні:
• сукупність мов, що
• створюють мовну
• ситуацію,
• кількість мовців кожної
• мови;
• кількість комунікативних
• сфер.
2. Якісні:
• характер мовних форм: різні фі мови (одномовність) чи різні мови
(багатомовність);
• структурно-генетичні відношення між мовами;
• функціональна рівнозначність / нерівнозначність мов;
• характер панівної мови (місцева чи іноземна)

Типологія мовних ситуацій

1. Прості МС (одномовні = ендоглосні). Мовці користуються різними ФІ
однієї мови.
2. Складні МС (багатомовні = екзоглосні). Мовці користуються різними
мовами.
Обидві можуть бути:
• збалансовані МС
• незбалансовані МС

1. Екзоглосні збалансовані МС
• Швейцарія
• Бельгія
• Фінляндія

2. Екзоглосні незбалансовані МС
• Двокомпонентні МС:уельська + англійська (Англія); бретонська +
французька (Франція)
• Три- та чотирикомпонентні МС: в регіонах Африки, Океанії
3. Ендоглосні збалансовані МС