Функціональн

і стилі
української
мови
 Офіційно-діловий стиль та його
1
жанрові ознаки

2 розмовно-побутовий стиль

3 епістолярний стиль

Основні 4
конфесійний стиль та його ознаки

пункти
5 Узаємозв'язок і взаємодія стилів
 Офіційно-діловий стиль та
його жанрові ознаки
Офіційно-діловий стиль є специфічним способом комунікації, що використовується в професійній та
офіційній сферах. Це стиль письма і мовлення, який має на меті ефективно і точно передати інформацію,
використовуючи формальну та об'єктивну мову.

Офіційно-діловий стиль є важливим інструментом для спілкування в бізнесі, урядових органах, освітніх
установах та інших сферах, де необхідно забезпечувати професійну та офіційну комунікацію.
Продовже
Ціль офіційно-ділового стилю полягає в тому, щоб повідомлення були зрозумілі, точні та чіткі, мінімізуючи
можливість непорозумінь або двозначності. Це досягається шляхом використання формальної лексики, ння
правильної граматики та відповідного форматування. Офіційно-діловий стиль використовується для написання
листів, доповідей, презентацій, бізнес-планів, офіційних повідомлень та інших документів, що вимагають
формального та професійного підходу.
Офіційно-діловий стиль та
його жанрові ознаки Офіційно-діловий стиль характеризується такими ознаками:

• Формальність: Використовуються формальні мовні засоби, такі як повні форми слів, ухильні форми, іншомовні слова і
високий рівень мови. Уникайте неофіційних, розмовних виразів та жаргону.
• Об'єктивність: Уникайте використання емоційно забарвлених слів або висловлювань. Інформацію слід подавати
об'єктивно і без підкреслення особистих поглядів або думок.
• Чіткість і лаконічність: Повідомлення має бути зрозумілим та лаконічним. Використовуйте короткі речення і уникайте
зайвої інформації або заплутаних висловлювань.
• Строга логіка: Викладайте ідеї в послідовному і логічному порядку. Використовуйте аргументацію та факти для
підтвердження своїх тверджень.
• Відмова від особистих виразів: Уникайте вживання особистих займенників, таких як "я", "ми" або "ви". Замість цього
використовуйте безособовий стиль або звертайтесь безпосередньо до отримувача.
• Форматування: Офіційні документи та листи часто мають певний формат, який слід дотримуватися. Наприклад,
використовуйте заголовки, номерацію сторінок, відступи та інші елементи форматування залежно від вимог
конкретної ситуації або організації.
• Формальні привітання та прощання: Введення та заключення повідомлення мають бути відповідними і включати
формальні привітання (наприклад, "Шановний пане/пані") та прощання (наприклад, "З повагою").
 Розмовно-побутовий
стиль
Розмовно-побутовий стиль є неофіційним способом комунікації, який використовується у повсякденному житті, неформальних
розмовах та неофіційних ситуаціях. Його основна мета - передати інформацію зрозуміло і природньо, використовуючи мовні засоби,
що властиві розмовному спілкуванню.
Розмовно-побутовий стиль характеризується такими ознаками:
• Неформальність: Використовуються спонтанні та природні вирази, неповні форми слів, розмовний відтінок мови. Вирази можуть
бути більш інформальними та особистими.
• Емоційність: Розмовно-побутовий стиль допускає вираження емоцій та особистих поглядів. Використовуються слова, які
виражають почуття та емоції.
• Короткість: Речення можуть бути коротшими та більш простими. Уникайте складних конструкцій або формальних застарілих
виразів.
• Інформальна лексика: Використовуються слова та вирази, які є загальновживаними у розмовній мові, включаючи жаргон, сленг
або ідіоми.
• Розмовний тон: Спілкування в розмовно-побутовому стилі має більш неформальний та співрозмовницький характер.
Використовуються вирази та фрази, які сприяють співрозмовницькому зв'язку та невимушеній атмосфері.
Розмовно-побутовий стиль є невід'ємною частиною повсякденного спілкування, і використовується у неофіційних розмовах,
соціальних мережах, повідомленнях, спілкуванні з друзями та родиною. Його особливість полягає в тому, що він відображає
близькість та особистий характер спілкування, допомагає встановлювати зв'язок між співрозмовниками та підтримувати неформальну
атмосферу.
Епістолярний
стиль Епістолярний стиль є формою літературного вираження, яка використовує
листування або подібні форми спілкування для передачі інформації та виразу
почуттів. Слово "епістолярний" походить від латинського слова "epistola", що
означає "лист". Цей стиль отримав свою назву через те, що він найчастіше
використовується для написання листів або віртуальних повідомлень. Особливості
Епістолярний стиль широко використовувався в класичній літературі, наприклад, у епістолярного
листах, Лесі Українки. В сучасному світі епістолярний стиль може зустрічатися у
листуванні, блогах, електронній пошті та соціальних мережах, де він залишається стилю
засобом виразу особистих думок та комунікації з іншими людьми.
Епістолярний
стиль
3 4
Діалогічність: Листи в епістолярному стилі
можуть бути адресовані конкретній особі, що
викликає відчуття діалогу між автором та
адресатом. Вони можуть містити питання,
коментарі та реакції на попередні
повідомлення.
1 2
Формат: Листи або повідомлення у
епістолярному стилі мають певний
формат, який зазвичай включає
заголовок, дату, адресування та
прощання.
Емоційність: Епістолярний стиль
дозволяє авторам виражати свої емоції,
почуття та ставлення до теми чи
адресата. Він може бути емоційно
забарвленим та особистим.
Особистість: Епістолярний стиль надає
можливість висловити особисті почуття,
думки та досвід. Листи можуть бути
інтимними, викладати особисті проблеми
або роздуми.
5
Використання літературних засобів:
Епістолярний стиль може включати
літературні засоби, такі як метафори,
порівняння, риторичні питання або
стилізацію мови, що робить текст більш
художнім та експресивним.
Конфесійний стиль
та його ознаки
Конфесійний стиль є особливою формою виразу, яка використовується
для передачі особистих релігійних або духовних переживань, вірувань
та досвіду. Він відображає інтимність і внутрішню спрямованість
особистості на духовність та релігійність. Конфесійний стиль може
бути знайдений у літературі, поезії, духовних теках, релігійних
Основні
текстах або особистих записках. ознаки
Конфесійний стиль дозволяє людям виразити свою духовність,
релігійність та пошуки сенсу в житті. Він використовується для
зміцнення духовного зв'язку з вищими силами, пошуку підтримки,
сповіді віри або просто для вираження внутрішнього духовного світу.
Конфесійний стиль
1 2
та його ознаки
Релігійні вислови: Конфесійний стиль
використовує релігійні терміни, вирази та
символи, які відображають вірування,
ритуали, свята та інші аспекти релігійного
досвіду
3 4
Розмірковість і рефлексія: Конфесійний стиль Особистість: Конфесійний стиль дозволяє
часто включає роздуми, міркування та виразити особисту віру, відношення до
рефлексію над духовними аспектами життя. Бога, відчуття глибини душі та духовні
Автор може розглядати питання віри, моральних переживання. Автор виступає з власною
цінностей, смислу життя та інших духовних тем точкою зору, розкриває свої вірування та
духовні переконання
Емоційність: Конфесійний стиль може бути
дуже емоційним, оскільки передає особисті
релігійні переживання, пошуки сенсу та
духовну рефлексію. Він може містити вирази
вдячності, покаяння, благання, прославлення
тощо.
5
Використання священних текстів: В
конфесійному стилі можуть
використовуватись цитати або посилання
на священні тексты, такі як Біблія, Коран,
Веди та інші релігійні трактати
Узаємозв'язок та
взаємодія стилів
Узаємозв'язок та взаємодія стилів в мові є невід'ємною частиною комунікації та мовного виразу. Відповідно до контексту,
мети спілкування та аудиторії, ми використовуємо різні стилі мови, які можуть взаємодіяти між собою.
Стилі мови мають свої особливості, жанрові форми та ознаки, що допомагають виражати різні ідеї, передавати емоції та
досягати різних комунікативних цілей. Наприклад, офіційно-діловий стиль використовується у формальних ситуаціях,
таких як офіційні листи або бізнес-документи, з метою передачі точної та об'єктивної інформації.
Проте, в розмовному спілкуванні з друзями або в неофіційних ситуаціях, ми можемо використовувати розмовно-побутовий
стиль, який є більш неформальним та виражає особистість та емоції.
Крім того, існують інші стилі, такі як літературний, науковий, публіцистичний тощо, які використовуються у відповідних
контекстах та для вираження певних ідей та концепцій.
Узаємозв'язок стилів полягає в тому, що в мовленні можуть спостерігатися елементи різних стилів, які взаємодіють між
собою. Наприклад, може виникати ситуація, коли офіційно-діловий стиль поєднується з розмовно-побутовим, щоб
створити більш сприятливу та невимушену атмосферу в офіційному оточенні.
Взаємодія стилів може відбуватися шляхом поєднання їх елементів, переходу від одного стилю до іншого в межах одного
тексту або використання стилістичних прийомів та засобів з одного стилю у іншому.
Цей взаємозв'язок та взаємодія стилів дають можливість нам більш гнучко та ефективно виражати свої думки, адаптувати
спілкування до різних ситуацій та аудиторій, а також створювати багатогранні та цікаві текстові твори.
Висновок
Можна зазначити, що функціональні стилі української мови відображають її багатогранність та адаптацію
до різних комунікативних ситуацій. Кожен функціональний стиль має свої особливості, жанрові форми та
ознаки, що дозволяють досягти певних комунікативних цілей та ефективно спілкуватися з різними
аудиторіями.
Науковий стиль використовується для передачі спеціалізованих знань та проведення досліджень,
офіційно-діловий стиль використовується у формальних ситуаціях бізнесу та офіційних документах,
художній стиль дозволяє виразити естетичні та творчі аспекти, розмовно-побутовий стиль
використовується в неофіційних ситуаціях розмови, а публіцистичний стиль дозволяє впливати на
громадську думку та викликати емоційну реакцію.
Важливо знати та розуміти різні функціональні стилі української мови, оскільки вони допомагають нам
адаптувати спілкування до конкретних ситуацій та аудиторій. Вміння використовувати відповідний стиль
мовлення дає нам змогу досягати більшої ефективності в комунікації, будувати довіру та розуміння з
оточуючими людьми.
Функціональні стилі української мови є не лише інструментом спілкування, а й відображають культурну,
історичну та соціальну специфіку українського народу. Збагачуючи свої мовні навички і розуміння
функціональних стилів, ми можемо більш повно виражати свої думки, емоції та ідеї, сприяючи розвитку й
зміцненню мовної спільноти та культури.
Дякую, за
увагу