ТЕМА ЛЕКЦІЇ :

Рак легень.
Рак грудної залози.
Діагностика, клініка, лікування. Профілактика.
Лектор:
Доц. Терен Тетяна Іполитівна
 ЗАКОНОМІРНОСТІ ПУХЛИННОГО РОСТУ

Рак – це тривалий багатостадійний процес ( ініціації, промоції,

росту утвору). час між ініціацією і появою пухлини тривалий.

Доведено що пухлини легені, шлунка грудної залози

досягають 1-1,5 см. через 3-10 років. Більшість пухлин

закладається у віці 25-40 років.

 Найпоширеніші форми раку
(кількість хворих за рік)

Рак легень 1 350 000 (12,3%)

Рак молочної залози 1 050 000 (10,4%)
Рак товстої кишки 945 000 (9,4%)
Рак шлунка 876 000 (8,7%)
Рак печінки 564 000 (5,6%)
Рак передміхурової 543 000 (5,4%)
залози
 Рак легень в світі
за останні роки захворюваність
чоловіків збільшилася на 44 %, жінок – на 75 %

Країни Чоловіки Жінки

Малі 5,3 1,5
Бразилія 67,5 14,4
США, 61,3 33,8

Китай 56,1 18,2

Японія 39,6 10,3
Індія 14,5 3,7
Франція 67,4 7,2
Німеччина 70,9 10,3
Італія
Україна 82,7 14,9
Нова Зеландія, 46,5 18,2
маорі 99,7 72,9
 Рак легень в Україні
Захворюваність 41,2: чоловіки – 77,6 %, жінки – 13,8 %.
Виявляються 18-19600 хворих щорічно:
I – II стадії – 24,1 %,
III стадія – 47 %,
IV стадія – 22,3 %.
Радикально оперуються – до 12 % хворих,
комбіноване лікування отримують – 13,9 %.
Однорічна летальність – 65,6 %.
Виживаність більше 5 років – 8-9 %.
Застосовуються сучасні методи хірургічного і
комбінованого лікування, радикальні
ангіобронхопластичні операції з лімфодисекцією.
Питання профілактики і ранньої діагностики раку легень
остаточно не вирішено
 Причини пізньої діагностики
раку легень
- відсутність програм скринінгу;
-нерегулярні рентгенологічні дослідження пацієнтів похилого віку і
груп ризику;

-помилки рентгенологів, необгрунтоване

перебільшення можливостей рентгенографії;
-неповний об’єм обстежень;
-несвоєчасне виконання бронхоскопії;

-тривале протизапальне лікування під спостереженням терапевта чи

пульмонолога;
-необгрунтоване «пробне» протитуберкульозне лікування;

-недооцінка клінічних проявів раннього раку легень;

-пізнє звернення хворого до лікаря
 Паління – основна причина РЛ:викликає захворювання
У 75% чоловіків і 45% - жінок

Легеня курця
Здорова легеня
Ризик РЛ залежить від
кількості випалених цигарок за
день, стажу курця, глибини
вдоху диму , вмісту смол і
нікотину в цигарках.

У людей, які випалюють по дві

та більше пачок цигарок за
день протягом 20 років ризик РЛ
підвищується на 60-70% у
порівнянні з тими, хто не
палить.
Паління - основна причина раку легень:
«Пасивне паління»
також небезпечне,
оскільки людина, яка
палить вдихає лише
15% тютюнового диму, а
85% - розсіюється в
повітрі, і згубно впливає
на оточуючих людей.
Куріння – основна причина раку легень (легені
курця)
5
років

15
років
10
років

20
років
 Вихідний рівень знань з анатомії і фізіології
легень
Легені, як судинно-трубчатий орган, складаються з:
3-х систем кровоносних судин малого і великого кола кровообігу;
3-х груп лімфовузлів за Рев’єром – внутрішньолегеневих,
перибронхіальних і медіастінальних;
бронхіального дерева: трахея в діаметрі 2-2,5 см, головних бронхів – до
1,5 см, часткових бронхів – 0,8-1см, сегментарних – 0,4 см;
у склад бронха входять незамкнуті кільця хрящів, між якими проходять
пучки гладких м’язових волокон, над ними розташована слизова
оболонка;
у нормі слизова представлена 6 типами епітеліальних клітин –
війчастих миготливих, гландулоцитів, базаль-них, шітко- і
шпилькоподібних, нейросекреторних.
Трьохвимірна структура будови
поверхневого епітелію бронха

1 - війчасті
клітини;
2 – клітини, що
продукують
1 слиз;
2 3 - базальні
клітини;
4 - базальна
3
5 мембрана;
6 4 5 - кровоносні
судини;
6 – гладкі м’язи
 Регіонарні лімфатичні вузли легень.
Етапи метастазування: 1 – пульмональні л/в,
2 – бронхопульмональні л/в, 3 – верхні і нижні
трахеобронхіальні л/в, 4 – медіастинальні л/в
(паратрахеальні, превенозні, парааортальні, параезофагальні)
 Особливості зонального лімфовідтоку від легень

При запальному, специфічному чи пухлинному ураженні лімфовузлів

відтік лімфи стає хаотичним
 Процес метаплазії бронхіального епітелію може
бути фізіологічним і патологічним

Вікова метаплазія (фізіологічна) розпочинається у чоловіків у

віці 45-50 років, у жінок – у 55-60 років. Слід відзначити, що
цей вид ендотелію активно працює при багаторазовій зміні
вологості і температури навколишнього повітря протягом
доби.

Патологічні процеси в легенях – хронічний бронхіт будь-якого

генезу, рецидивуючі пневмонії, пневмосклерози, наслідки
перенесеного туберкульозу завжди супроводжуються
процесами метаплазії бронхіального епітелію.
Сегментарна будова легень
Легені складаються з часток,.
Права - має 3 частки, ліва — дві.
Частки легень діляться на
бронхолегеневі сегменти. В
кожному сегменті виділяють кілька
дольок. Найбільш часто карцинома
розвивається в верхнедолевих
бронхах і їх розгалуженнях
 Фактори ризику виникнення раку легень

Генетичні фактори: первинна множинність пухлин, при

наявності в сім’ї злоякісної пухлини ризик раку легень у прямих
родичів збільшується в 3-4 рази.

Модифікуючі фактори:
а) екзогенні – куріння, забруднення навколишнього середовища,
професійні шкідливості;
б) ендогенні – вік старше 45 років, хронічні захворювання
легень.

Групи підвищеного ризику:

- тривале інтенсиве куріння, вік > 45 років;
- тривалі хронічні захворювання бронхо-легеневої системи;
- шкідливі чинники на виробництві;
- спадковість.
 Паранеопластичні синдроми
при раку легень
Шкірні синдроми: гіпертрихоз,
акрокератоз, дерматоміозит, акантоз,
легенева остеоартропатія, васкуліт,
герпетиформний кератит.
Гематологічні синдроми: анемія,
поліцитемія, гіперкоагуляція, тромбо-
цитопенічна пурпура, диспротеїнемія (в
т.ч. амілоїдоз), лейкоцитоз, лейкемоїдна
реакція, еозинофільоз.
Ниркові синдроми: гломерулопатії,
тубуло-інтерстиціальні порушення.
Неврологічні синдроми: периферична
нейропатія, міастенічний синдром
Ламперта–Ітона, некротична
мієлопатія, церебральна нейропатія.
Ендокринні і метаболічні синдроми:
синдром Кушинга,
гіперкальційемія, гіпонатрійемія,
гіперглікемія, гіпертензія, акромегалія,
гіпертиреоїдизм, гіперкальцитонінемія,
гінекомастія, галакторея,
карциноїдний синдром, гіпоглікемія,
гіпофосфатемія, молочнокислий
ацидоз, гіпоурикемія, гіперамiлаземія.
Системні синдроми: анорексія,
кахексія, втрата маси тіла, лихоманка,
ортостатична гіпотонія, небактерійний
ендокардит, системний червоний
вовчак.
Паранеопластичний синдром при раку легень –
деформація нігтьових фаланг у вигляді
«барабанних паличок»
Паранеопластичний синдром при раку легень –
синдром Іценка–Кушинга
Паранеопластичний синдром при раку легень –
осифікуючий периостит
 Паранеопластичний синдром
при раку легень – синдром Базекса
(на шкірі китиць, стоп, обличчя, носа, вух, колін, ліктів,
тулуба - еритема, гіперкератоз, кератодермія)
 Паранеопластичний синдром
при раку легень – синдром Базекса
(на шкірі кистей, стоп, обличчя, носа, вух, колін, ліктів, тулуба
- еритема, гіперкератоз, кератодермія)
 Паранеопластичний синдром
при раку легень – чорний акантоз
 Виявлення і діагностка РЛ

В доклінічному періоді забезпечується обстеженням груп людей з

підвищеним ризиком виникнення РЛ, а саме:

а)- хворих з передраковими захворюваннями (хр. бронхіт, хр. пневмонія,

пневмосклероз, перенесений туберкульоз, хр. абсцеси в легенях);

б)- осіб, які мають контакт з бластомогенними факторами;

в)- осіб, які проживають близько до джерел канцерогенів;

г)- зловживання палінням тютюну;

д)- з неблагополучним спадковим анамнезом;

е)- пацієнтів, які звертаються за медичною допомогою з приводу

патологічних процесів в легенях.
 Алгоритм діагностики раку легень
Патологічні зміни на Скарги: кровохаркання,
рентгенограмах кашель, субфебрилітет,
повторні і тривалі
«пневмонії, бронхіти і т.і.»

Рентгенографія органів грудної

клітки в 2-х проекціях

Фібробронхоскопія
з біопсією

Скерування хворого на консультацію в

спеціалізоване онкоторакальне відділення
 Найінформативніші методи
діагностики раку легень:
комп’ютерна томографія, ПЕТ-сканування
і їх поєднання
Радіоізотопна сцинтиграфія в
діагностиці метастатичного
ураження скелету при раку
легень
 Медіастіноскопія – дослідження
медіастінальних лімфатичних вузлів
БРОНХОСКОПІЯ
 Бронхоскопія
в діагностиці раку легень
 Бронхоскопія
в діагностиці раку легень
Рентгенограма і ендоскопічна картина при
ателектазі середньої частки правої легені
Трансторакальна пункційна біопсія під контролем
комп’ютерної томографії
Пункційна біопсія під контролем комп’ютерної
томографії
 Бронхоскопія
в діагностиці раку легень
Трансбронхіальна
біопсія біфурка-
ційних лімфати-
чних вузлів
Ендоскопічне лазерне видалення доброякісної пухлини
бронха
Бронхоскопія в діагностиці раку легень
Ендоскопічне видалення фіброми трахеї
 Бронхоскопія – основний метод
ранньої діагностики центрального
раку легень
Докторna.by

Бронхоскопія виконується під

м/анестезією . 10 % аерозолем 1-2 % р-ном
лідокаїну, після уточнення
про його переносимість,
виконується анестезія носових ходів,
кореня язика, глотки .
Далі вприскуєм лідокаїн на вдосі
Для анестезії голосових зв’язок
і трахеї. Бронхоскоп вводиться через
носовий хід і проводиться
через голосову щілину на вдосі в трахею.
Далі анестезія розчином новокаїну
виконується поетапно по мірі дослід-
ження трахеї, біфуркації та бронхів .
 Класифікація РЛ
А. Морфологічна класифікація:
1- плоскоклітинний РЛ без- і з ороговінням складає50-70% всіх випадків
і до 1 см в діаметрі досягає через 6-7 років;
2- залозистий рак становить 15-25%, до 1 см досягає через 8-10 років;
3- дрібноклітинні – 10-15%, до 1 см досягає через 2-3 роки, його
синоніми: - -пневмонієподібний, розгалужений,
паравазальний, інфільтративний рак.
Б. Клінічна класифікація:
центральний вузлуватий ендо- і перибронхіальний та
інфільтративний – ЦРЛ становить 65-70% всіх хворих;
периферичний – 18-19% (субплевральний, внутрішньодолевий,
порожнинна форма);
Пен Коста – 0,5-1%, є особливою формою РЛ.
 Особливості клінічного перебігу РЛ
Центральний вузловатий ендобронхіальний РЛ
Складає 70-80% всіх РЛ, локалізується переважно в місцях найменшого опору –
устях задніх сегментів правої і лівої верхньої долі; 6-х (верхівкових) сегментах
нижніх долей і в язичковому сегменті лівої верхньої долі.
Доклінічна фаза цього РЛ характеризується наявністю сегментарної емфіземи,
яка виявляється при рентгенографії групи ризику на РЛ.
Фаза клінічних ознак виникає внаслідок обтурації просвіту сегментарного або
долевого бронха і відповідно наступає ателектаз сегмента , долі , а пізніше і
всієї легені.
При цьому, розпад ракового вузла в просвіті бронха і відновлення його
прохідності супроводжується рецидивуючим перебігом хвороби. Внаслідок
активації мікрофлори закритого сегмента чи долі легені виникає запалення.
Таким чином, клініка раку легень є клінікою гострих і
хронічних запальних процесів в легенях, з якими він
диференціюється.
 Периферичний РЛ
В доклінічний період його можливо виявити рентгенологічним
обстеженням груп ризику, в яких він проявляється у вигляді тіней
округлої форми в легенях субплевральної або внутрішньодолевої
локалізації.
В клінічній фазі перебігу РЛ проявляється у вигляді гіпертрофічної
остеоартропатії (синдром Марі-Бамбергера), проростанням в сусідні з легенями
тканини, абсцедуванням, появою переважно гематогенних метастазів.
Що стосується форми раку легень Pencostae, то це позалегеневий
пухлинний процес, який виникає з клітин легеневої борозни з поширенням росту
на верхівку легені та поперечні відростки і тіла нижніх шийних і верхніх грудних
тіл хребців. В клінічний період перебігу процесу проявляється у вигляді плекситів
з різко вираженим больовим синдромом. Характеризується тріадою симптомів –
верхівкова локалізація, 2 –біль в руці, 3 –синдром Горнера (птоз,міоз,енофтальм)
 Форми росту центрального раку легень
1 – ендобронхіальний
2 – ендо-перибронхіальний
3 – перибронхіальний

3 2
Центральний рак легень

Центральний рак виходить

з великого бронха: головного,
часткового, сегментарного.

Центральний рак поступово

призводить до обтурації
бронха і розвитку ателектазу.

Пухлини не видно на рентге-

нограмах, її може бути виявлено
тільки при бронхоскопії.
 Периферичний рак легень
Периферичний рак виходить
з дрібних бронхів і росте у виг-
2 ляді вузла в периферійних
відділах легень (1).

У ранніх стадіях –
протікає безсимптомно,
симптоми (біль, кашель,
3 кровохаркання) з’являються
при проростанні грудної
стінки, великих бронхів
і судин (2, 3).
1 5
Периферична пухлина
виявляється на рентгено–
грамах у 2-х проекціях,
4 може «ховатися» за
тіню діафрагми, серця,
середостіння (4, 5)
 Патогенез симптомів раку легень
Симптоми пов’язані з первинною пухлиною

кашель – подразнення рецепторів слизової бронха пухлиною, що

росте і місцевим запальним процесом;

виділення мокроти – розвиток місцевого запального процесу,

затримка мокроти дистальніше пухлини;

кровохаркання – деструкція поверхні пухлини внаслідок розвитку

запального процесу і порушення трофіки;

субфебрилітет – розвиток місцевого запального процесу; біль –

проростання пухлини в грудну стінку, діафрагму, великі судини і
нерви;

паранеопластичні симптоми – пов’язані з гормональною

активністю первинної пухлини.
Клініка центрального раку легень
схема розвитку бронхообтураційного синдрому
Центральний рак легень
поступово призводить до
обтурацїї ураженого бронха:
спочатку розвивається
фаза вентильного стенозу –
повітря тільки на вдосі
проходить через звужений
просвіт бронха, розви-
вається емфізема ураженої
частини легені;
повна обтурація бронха
приводить до гіповенти-
ляції і потім до повної від-
сутності повітря в частині
легені - ателектазу.
 Бронхообтураційний синдром
фаза вентильного стенозу

Вентильний стеноз:
задуха, кашель,
кровохаркання,
субфебрилітет,
ослаблене дихання
і голосове
тремтіння,
хрипи
на вдосі і
видосі,
перкуторно -
емфізема
 Бронхообтураційний синдром
ателектаз - синдром «німої» легені
Ателектаз:
задуха, кашель,
підвищення темпе-
ратури тіла; відсутність
дихання, голосового
тремтіння і
хрипів
Рентгенограма при ателектазі верхньої
частки правої легені
Рентгенограма і КТ при ателектазі
нижньої частки правої легені

зменшення об’єму ураженої легені,

зміщення тіні середостіння в уражену сторону,
високе стояння куполів діафрагми
Рентгенограма і ендоскопічна картина
при ателектазі середньої частки правої
легені
 Клініка центрального раку легень
бронхообтураційний синдром
Бронхообтураційний синдром розвивається на фоні повної обтурації
бронха пухлиною.
Обтураційний пневмоніт: посилення кашлю; підвищення температури;
задишка; біль у грудній клітці, загальна слабість.
Аускультативно – відсутність дихання, хрипів і голосового тремтіння
(синдром «німої» легені).
Протизапальна терапія ефективна: відновлює прохідність бронха –
клінічні прояви зменшуються (період уявного виздоровлення).
Неминуче виникає повторна обтурація - рецидивуючий пневмоніт.
Рентгенографія неінформативна - діагноз може бути поставлений тільки
при бронхоскопії.
Через 12-22 місяці розвивається ателектаз із типовою рентгенологічною
картиною.
 Клінічні форми раку легень
Атипова «медіастінальна» форма з «синдромом здавлення
верхньої порожнистої вени»
 Клінічні форми раку легень
Рак верхівки легень (H. Pancoast, 1924),
синдром Горнера (птоз, міоз, енофтальм) справа
 Клінічні форми раку легень
«синдром здавлення верхньої порожнистої вени» при
«медіастінальній» формі раку легень
Лівобічний ексудативний плеврит

До пункції Після пункції

Плевральна пункція
Знеболення новокаїном.
Голкою, поєднаною трубкою,
просвіт якої закритий ,
проводять пункцію по
верхньому краю ребра.Рідину
повільно аспірують, із
перервами до появи кашлю,
болю. Рідину направляють до
цитологічної лабораторії.
В порожнину вводять
хіміопрепарати.
Метастазування раку легень
Метастази в головний мозок

«М» ураження ЦНС виявляється до

встановлення діагнозу РЛ - у 10%
хворих . У 15-20% «М» в головний
мозок виявляються після лікування.
Солітарні «М» - рідко.
Метастази в ЦНС підрозділяють на
внутрішньочерепні, менінгіальні і
спінальні (епідуральні і
інтрамедулярні).
Гіпертрофічна остеоартропатія (синдром
Марі-Бамбергер)–
в 5% РЛ, при аденокарциномі, рідше
дрібноклітинних карциномах. Клінічно
-потовщення пальців китиць у
вигляді «барабанних паличок» , і
симетричний проліферативний
періостит дистальних відділів довгих
трубчастих кісток. Внаслідок
підвищеної секреції
паратіреоідного гормону при
плоскоклітиному РЛ.
 МЕТОДИКА ЗАБОРУ ХАРКОТИННЯ

ПОПЕРЕДНЬО ПАЦІЄНТИ ЧИСТЯТЬ ЗУБИ, ПОЛОЩУТЬ РОТ;

ЗАБИРАЮТЬ МОКРОТИННЯ ПРИ ВІДКАШЛЮВАННІ, А НЕ СЛИНУ, СЛИЗ

ІЗ НОСОГЛОТКИ;

МАТЕРІАЛ НЕ ПІЗНІШЕ ЯК ЧЕРЕЗ 1 ГОДИНУ, В ЧИСТІЙ ЧАШЦІ ПЕТРІ

ДОСТАВЛЯЮТЬ В ЦИТОЛОГІЧНУ ЛАБОРАТОРІЮ;
В НАПРАВЛЕННІ ВКАЗУЮТЬ ПАСПОРТНІ ДАНІ , ПОПЕРЕДНІЙ
КЛІНІЧНИЙ Д-З, ПРІЗВИЩЕ ЛІКАРЯ-КУРАТОРА;
 МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ПРИ ПІДОЗРі НА РЛ:

1. РЕНТГЕНОГРАФІЯ ОРГАНІВ ГРУДНОЇ КЛІТКИ У 2 ПРОЕКЦІЯХ;

2. ЦИТОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОКРОТИННЯ;
2. ФІБРОБРОНХОСКОПІЯ ІЗ БІОПСІЄЮ ПУХЛИНИ ;
3. ЦИТОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗІШКРЕБІВ З БРОНХІВ;
4. ГІСТОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ БІОПТАТІВ З БРОНХІВ;
5. УЗД ПЕЧІНКИ;
6. КТ ОГК ТА ЧЕРЕПА ПРИ НАЯВНОСТІ «МОЗКОВИХ СИМПТОМІВ»;
7. ТРАНСТОРАКАЛЬНА ПУНКЦІЯ ПУХЛИНИ ІЗ ЦИТОЛОГІЧНИМ
ДОСЛІДЖЕННЯМ ПУНКТАТУ;
8. ТОРАКОСКОПІЯ ПРИ НАЯВНОСТІ ОЗНАК ПОШИРЕННЯ НА
ПЛЕВРУ
9. ДІАГНОСТИЧНА ТОРАКОТОМІЯ ЯК ВИКЛЮЧЕННЯ
Рентгенографія і комп’ютерна томографія при
периферичному раку легень
Метастазування раку легень
Метастази раку легень у наднирники
 Принципи лікування хворих на РЛ

хірургічний метод – є методом вибору при лікуванні

плоскоклітинного та залозистого РЛ:
лобектомія в І-ІІ стадії та
пневмонектомія в ІІІ ст.
Комбінований метод - операція + гама-опромінення -
забезпечує кращі віддалені результати, зменшує частоту рецидивів
Хіміотерапія є методом вибору для лікування дрібноклітинного РЛ,
особливо в комбінації з опроміненням.

Ефективність лікування РЛ (п’ятирічне виживання)

а) В залежності від методу лікування: хірургічного – 25%,
Комбінованого- 45%
променевого – 5%, хіміотерапії – 0%.
б) Хірургічного лікування в залежності від морфологічних форм РЛ:
плоскоклітинний РЛ – 30%; залозистий – 25%; дрібноклітинний – 0%.
в) Хірургічного лікування в залежності від стадії РЛ: в І стадії – 80%; в ІІ-й –
50%; в ІІІ – 20%.
Метастазування раку легень
Метастази в головний мозок
Метастазування раку легень
Метастази в хребет
 Стадії раку легень
(класифікація ВООЗ)

T1 T2 T3 T4

N0 IA IB II B III B

N1 II A II B III A III B

N2 III A III A III A III B

N3 III B III B III B III B

M1 IV IV IV IV
 Класифікація TNM.
Т1 – пухлина до 3 см, Т2 – пухлина більше 3см чи
поширюється на головний бронх далі 2 см від
каріни, ателектаз частки

Т1

Т2
Т2

Т1
 Класифікація ТNM.
Т3 – пухлина поширюється на перикард, грудну
стінку, діафрагму чи головний бронх ближче 2 см
до каріни, ателектаз легень.

Т3

Т3

Т3

Т3
 Класифікація ТNM.
Т4 – пухлина поширюється на середостіння чи
є цитологічно підтверджений плеврит

Т4

Т4
 Класифікація ТNM
N1 – метастази в гомолатеральні кореневі
(бронхопульмональні) лімфовузли

N1
 Класифікація ТNM
N2 – метастази в гомолатеральні
медіастінальні, паратрахеальні, біфуркаційні
лімфовузли

N2

N2
 Класифікація ТNM.
N3 – метастази в контрлатеральні чи
надключичні лімфовузли
N3

N3

N3
 Стандарти лікування недрібноклітинного
раку легень I-II стадії
Стадія 0 (ТisN0М0) – сегментектомія чи лобектомія, допустима
фізична деструкція пухлини (лазерна, кріогенна, термічна).
Стадія IА–IВ (Т1-2N0М0) – радикальна лобектомія,
пульмонектомії чи бронхо-пластична операція. Зменшення об’єму
операції і лімфодисекції не виправдано, так як у 30 % хворих
виявляються метастази в регіонарні лімфовузли.
Стадія IIА–IIВ (Т1-2N1М0, Т3N0М0) – лобектомія,
пульмонектомія чи бронхо-пластична операція з лімфодисекцією.
При N+ і недиференційованому раку – ад’ювантна хіміо-
променева терапія.
Променева терапія застосовується при наявності проти-показань
до хірургічного лікування, при відмові хворого від операції, після
паліативних операцій.
 Стандарти лікування недрібноклітинного
раку легень IIIА стадії

Стадія IIIА (Т1-2N2М0, Т3N1–2М0) –

передопераційна (індукційна) поліхіміотерапія,
потім хірургічне втручання в об’ємі лобектомії
чи пульмонектомії з розширеною
медіастінальною лімфодисекцією, виправдано
застосування розширених і комбінованих
операцій, після операції ад’ювантна хіміо–
променева терапія.
 Сучасні методи консервативного лікування
недрібноклітинного раку легень
Стадії IIIВ – IV (Т1-4N3М0, Т1-4N1-3М1) – при
поширеному раку легень хіміотерапія чи хіміо-променеве
лікування дають можливість контролювати розвиток
симптомів, підтримка якості життя і покращення
виживаності хворих.
Найбільш ефективні схеми хіміотерапії:
цисплатин (карбоплатин) + гемцитабін, цисплатин,
цисплатин + етопозид, цисплатин + гемцитабін +
паклітаксел.
Ефективність хіміотерапії - (повний,
частковий ефект + стабілізація) – 20–30 %, найбільш
сучасні триплети – до 60 %.
Таргетні препарати (авастин, тарцева) –
підвищують ефективність хіміотерапії до 36 %
Виживаність хворих раком легень в
залежності від стадії захворювання
 Шляхи вирішення проблеми раку легень
Профілактика: боротьба з курінням -
зниження захворюваності на 30 % (на 5-6 тис.
випадків в рік) через 20-30 років.
Рання діагностика: щорічне рентген-обстежен-
ня органів грудної клітки всім пацієнтам старше
50 років; регулярні ендоскопічні обтеження паці-
єнтів груп ризику, пацієнтів з кровохарканням,
повторними і тривало протікаючими запальними
захворюваннями легень - збільшення виявлення
раку в ранніх і місцевих стадіях до 50 % (на 4-5
тис. щорічно).
Лікування - введення системної лімфодисекції;
неоад’ювантної хіміо-променевої терапії в стадіях
N+; удосконалення методів хіміо-променевого
лікування - покращення виживаності оперованих
хворих.
Хто організує, проведе і проконтролює ці
заходи?
РАК ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ
 Фактори ризику РМЗ

Близько 66 % жінок, що із РМЗ, не мали факторів

ризику
Фактори, що підвищують ризик
● Вік – 90%РМЗ у групі 55-65 років; 10 % вік менше 30
років.
● Менструальний статус
- раннє менархе (раніше 13 років) - ризик зростає в 2-2,5
рази;
- пізня менопауза (після 55 років);
тривалий період клімактерія (78 % пацієнток мають
клімактеричні порушення).
● Стан репродуктивної сфери
- пізні перші роди (ризик в 2 рази перша вагітн. після
30 р);
● Гормональні фактори
- замісна гормонотерапія збільшує ризик РМЗ лише
під час її використання. в 2 рази;
- різко збільшується при прийомі після 60 років;
● оральні контрацептиви:
- ризик відзначається при прийомі їх більше 10 років.
- ● Алкоголь
- споживання алкоголю в дозі 50 мл щодня підвищує
ризик РМЗ в 1,4 - 1,7 рази
 Рання діагностика РМЗ

можлива за умов виконання програм:

самообстеження (80%) ;
лікарських профоглядів (КОМЗ) (15%) ;
скринінгової мамографії (5%) .

Етапи організації масового скринінгу:

- збирання повної інформації про наявність факторів, що
срияють виникненню РМЗ;

- проведення огляду та пальпації МЗ з метою попереднього

розподілу оглянутих на групи за ступенем ризику для
подальшого поглибленого їх обстеження;
- мамографія.
● Мастопатія;
зростає в 3 рази при атиповій проліферації епітелію;
● Анамнестичні дані про іншу онкологічну патологію
- в 2 рази вища ймовірність поєднання із карциномою
ендометрія або яйників;
● Іонізуюча радіація
- ризик РМЗ при опроміненні у віці 15-18 років;
Променева терапія лімфогранулематозу збільшує
ризик РМЗ
● Генетичний фактор
- ризик РМЗ зростає в 2 рази при РМЗ в родичів 1 та 2
лінії.
- середній вік спадкової форми - 44 р, що на 14 років
нижче, ніж у загальній популяції;
-
Симптом умбілікації (укорочення куперових звязок );
симптом площадки (генез той же);
симптом "морщинистості" (генез той же);
"лимонної кірки" (лімфостаз внаслідок блокади регіонарних
лімф. шляхів , або внаслідок емболії глибоких шкірних л.
судин);
гіперемія шкіри над пухлиною (прояв специфічного
лімфангіту);
симптом Краузе: стовщення складки ареоли (внаслідок
набряку через ураження лімф. сплетення підареолярної
зони);
Аберрантні МЗ Політелія
Кисти МЗ Фіброаденома
Феллоїдна(листовидна) ФА
Феллоїдна(листовидна) ФА
Феллоїдна(листовидна) ФА
Фібросаркома
Хвороба Мінца( кровоточивий сосок)
РМЗ із дрібних часточкових структур (80%) :
пухлина не болюча без чітких контурів, горбиста;
при ураженні звязок Купера виникають симптоми
- морщинистості та умбілікації шкіри при щипку,- пізніше – без щипка,
- симптом площадки над пухлиною
-звиразкування шкіри над пухлиною
при ураженні регіонарних л.вузлів виникає симптом ”лимонної шкірки” при щипку
та без щипка, як наслідок блоку л.відтоку в органі із розвитком застійних симптомів.

При внутріпротокових карциномах : - кров’янисті виділення із соска, при

прогресуванні динаміка розвитку симптомів така ж як із дрібних часточкових
структур.
Рак Педжета – поражає навколососкове кружальце. Диференціюють з екземою
Клінічне, серологічне, морфологічне обстеження дозволяє встановити діагноз.
Скірозний РМЗ - деформація залози. Пізніше розвиток панцирного РМЗ.
Набряково-інфільтративний - наслідок інфільтрації тканин злоякісним процесом.
Маститоподібна та бешихоподібна форма - Ї. Прогноз несприятливий.
● Генетичні субстрати РМЗ

- BRCA-1 - експресія збільшує ризик РГЗ до 50-80 %,

- на 28-44 % збільшує ризик РЯ незалежно від віку.
- BCRA-1 асоційований РГЗ характеризується:
- низьким ступенем диференціації;
- високою мітотичною активністю;
часто рецептор – негативні ;.

- BRCA-2 -збільшує ризик РМЗ до 40-70 %;

- фактор ризику високодиференційованого рецепто
рпозитивного РМЗ із кращим прогнозом
- ризик РЯ при BCRA-2 нижче ніж при BRCA-1 -20%;
- збільшує ризик: карциноми ендометрія - в 4 рази;
 Клінічне обстеження грудних залоз

- пізнавальний (візуальний огляд) ;

- сенсорний (пальпація і натискання) ;
- руховий (визначення меж, контурів).

Прийоми клінічного обстеження:

-огляд білизни на виявлення можливих виділень із сосків;
-огляд МЗ для діагностики асиметрії , змін з боку шкіри,
сосків
-огляд МЗ, сосків та кружальця при піднятих доверху руках
з метою провокації появи шкірних симптомів;
-пошукова пальпація МЗ, виявлення ущільнень, провокація
появи шкірних симптомів при щипку;
- проба на можливі виділення із сосків;
- огляд субмамарних складок;
-пальпація пахвових та надключичних л.вузлів;
-пальпація МЗ в лежачому положенні пацієнтки;
КОМЗ проводиться в першу фазу ОМЦ

.
Огляд субмамарних складок
РГЗ С.50.3 С.50.5
 Пальпація
пахвових л.вузлів надключичних л.вузлів
Пошукова ковзна коливальна пальпація
Симптом умбілікації при щипку
Симптом “лимонної шкірки” при РГЗ
 Лікаря повинні насторожити такі ознаки:

1. Виявлені неболючі ущільнення.

2. Деформація молочних залоз
3. Втяжіння шкіри на окремих ділянках (симптом
умбілікації, площадки, звиразкування)
4. Вогнищевий , або дифузний набряк,немотивована
гіперемія шкіри посилення судинного рисунка МЗ.
5. Втяжіння , або відхилення соска. Виділення із соска
серозного, або кров'янистого характеру
7. Поява на ареолі ущільнення, звиразкування .
8. Збільшенння л. вузлів
Киста МЗ Цистокарцинома
УЗД(доплероскопія) УЗД при РГЗ
- Феллоїдна ФА
Біопсія під контролем УЗД
Мамографія
Фіброаденоми - мамограми
Мікрокальцинати при раку
Інфільтруючий протоковий та медулярний рак
Магнітно-резонансна (МР) мамограма
Рак Педжета
Місцево-поширені форми РМЗ
Т4 при РГЗ
Місцево-поширені форми РМЗ
Стан після квадрантектомії із лімфодисекцією при
РГЗ
Результат хіміо-гормоно-променевої терапії при
РГЗ
Метастатичне(вторинне) ураження легень-
множинні округлі “штамповані” тіні.
Лівобічний ексудативний плеврит при РГЗ

До пункції Після пункції

 Групи пацієнтів для УЗД (мамографії)
1. Жінки старше 45 років із факторами ризику:
1- Із родинним анамнезом раку РМЗ,РЯ
- Захворювання ендокринної системи (цукровий діабет,
патологія ЩЗ, печінки ,ожиріння , ГХ).
2. Пацієнтки із наявністю в анамнезі РМЗ
3. Жінки із ДДМЗ (локалізовані форми ,
виділення із сосків, фіброзно-кистозна мастопатія)
з наявністю кров'янистих виділень із сосків,
втягнення соска,шкіри, змінами л. вузлів незалежно від
віку. Дана категорія пацієнтів проходить обстеження в
умовах ООД.