Задача № 1

Хлопчик 4-х років поступив у відділення зі скаргами на слабкість,

відсутність апетиту, біль у животі. Хворіє близько року, без ефекту лікувався
з приводу холециститу, анемії, наростала слабкість з'явилися синці на тілі.
Шкірні покриви і видимі слизові бліді, субіктеричні, шкірний геморагічний
синдром. Живіт збільшений, печінка +3 см, щільна, нижній полюс селезінки
біля входу в малий таз, температура 37,5 0С. Аналіз крові: Hb - 58 г/л, Ер. -
2,1х1012/л, тромбоцити - 25х109/л, лейкоцити - 28х109/л, мієлобласти - 10%,
промієлоцити - 5%, мієлоцити - 5%, метамієлоцити - 4%, с/я - 28%, п/я - 12%,
лімфоцити - 29%, моноцити - 5%, ШОЕ - 65 мм/год.
1. Яке попередній діагноз?

Гострий мієлобластний лейкоз

2. Який метод дослідження має вирішальне значення в діагностиці?

Трепанобіопсія кісткового мозку з цитохімічним та

імунофенотипічним дослідженням

3. Основні принципи терапії.

Індукція ремісії: хіміотерапія з метою зниження кількості

бластних клітин до нормального рівня.
Консолідація ремісії: інтенсивна хіміотерапія для ерадикації
мінімальної залишкової хвороби.
Підтримуюча терапія: профілактика рецидивів та лікування
ускладнень.
Трансплантація кісткового мозку: може бути показана пацієнтам
з високим ризиком рецидиву.

4. Проведіть диференційну діагностику з апластичною анемією

Критерій Гострий Апластична анемія

мієлобластний лейкоз
Кількість Збільшення Зменшення
лейкоцитів (бластемія) (лейкопенія)
Кількість Зменшення (анемія) Зменшення (анемія)
еритроцитів
Кількість Зменшення Зменшення
тромбоцитів (тромбоцитопенія) (тромбоцитопенія)
 ШОЕ Збільшення Збільшення
Мієлограма Бластні клітини в Зниження кількості
кістковому мозку всіх клітинних рядків

5. Призначте лікування пацієнту на етапі проведення діагностики.

Антибіотикотерапія для профілактики інфекцій

Переливання еритроцитарної маси та тромбоконцентрату для корекції

анемії та тромбоцитопенії

Хіміотерапія за протоколом для ГМЛ (залежно від результатів

досліджень)

Задача № 2
Дівчинка 8 років, поступила в стаціонар зі скаргами на збільшення
шийних лімфовузлів. Місяць тому помітили збільшення шийних лімфовузлів.
Дільничним педіатром виставлений діагноз: шийний лімфаденіт. Отримувала
антибактеріальну терапію - без ефекту, потім курс УВЧ - терапії, після чого
відзначалося прогресивне збільшення лімфовузлів, погіршилося
самопочуття. Періодично відзначаються підйоми температури до 380С, що
супроводжуються ознобом; проливні нічні поти; з'явився кашель, болі за
грудиною, задишка; дитина схуд. При огляді - зміна конфігурації шиї,
пальпується конгломерат лімфатичних вузлів на шиї зліва, загальним
розміром 7x5 см, всередині нього пальпуються окремі лімфатичні вузли,
розміром 1 х 1,5 см, не спаяні між собою і оточуючими тканинами, безболісні
при пальпації. Інші групи периферичних лімфовузлів не збільшені.
1. Ваш попередній діагноз?

Лімфома (збільш ймовірно злоякісна)

2. Які дослідження необхідно провести для уточнення діагнозу?

Загальний аналіз крові: може виявити анемію, лейкоцитоз,

тромбоцитопенію, підвищення ШОЕ.
Біохімічний аналіз крові: може виявити підвищення рівня
лактатдегідрогенази (ЛДГ), печінкових трансаміназ, С-
реактивного білка (СРБ).
 Імунофенотипування пухлини: дослідження дозволяє визначити
тип лімфоми та її ступінь злоякісності.
Пункція та біопсія лімфатичного вузла: дослідження дозволяє
отримати зразок пухлини для гістологічного дослідження.
Комп'ютерна томографія (КТ) грудної клітки та черевної
порожнини: дослідження дозволяє оцінити поширеність
пухлинного процесу.
Ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини
та заочеревинного простору: дослідження дозволяє оцінити
розміри та структуру внутрішніх органів, а також виявити
наявність метастазів.
МРТ хребта: дослідження дозволяє оцінити наявність метастазів
у хребті.
Сцинтиграфія кісток: дослідження дозволяє оцінити наявність
метастазів у кістках.

3. З якими захворюваннями слід провести диференційний діагноз?

Інфекційний мононуклеоз: захворювання викликається вірусом Епштейна-

Барр

Туберкульоз: захворювання викликається мікобактерією туберкульозу і

може

Реактивний лімфаденіт: може бути викликаний різними інфекціями,

Задача 3
Дитина 1 року обстежена перед вакцинацією. Загальний аналіз крові:
Hb- 112 г/л, еритроцити – 3.6·1012/л, кол. показник - 0,9, лейкоцити –
8.7·109/л,, еозинофіли -1%, сегментоядерні нейтрофіли – 36%, палочкоядерні
нейтрофіли 3%, лімфоцити – 48%, моноцити – 12%., ШОЕ – 10 мм на
годину.
Оцініть ці дані

Оцінка результатів загального аналізу крові у дитини 1 року:

Гемоглобін (Hb): 112 г/л

Норма: 110-140 г/л

Результат: В межах норми.
Еритроцити: 3.6·1012/л
 Норма: 4.0-5.2·1012/л
Результат: Зниження на 8% від нижньої межі норми.
Кольоровий показник: 0,9

Норма: 0,85-1,1
Результат: Зниження на 5% від нижньої межі норми.
Лейкоцити: 8.7·109/л

Норма: 6-17·109/л
Результат: В межах норми.
Еозинофіли: 1%

Норма: 1-5%
Результат: В межах норми.
Сегментоядерні нейтрофіли: 36%

Норма: 47-67%
Результат: Зниження на 11% від нижньої межі норми.
Палочкоядерні нейтрофіли: 3%

Норма: 1-6%
Результат: В межах норми.
Лімфоцити: 48%

Норма: 25-45%
Результат: Збільшення на 3% від верхньої межі норми.
Моноцити: 12%

Норма: 3-11%
Результат: Збільшення на 1% від верхньої межі норми.
ШОЕ: 10 мм/год

Норма: 2-10 мм/год

Результат: В межах норми.
Висновок:

Анемія легкого ступеня: зниження гемоглобіну, еритроцитів та

кольорового показника.
Відносний нейтропенія: зниження сегментоядерних нейтрофілів.
Відносний лімфоцитоз: збільшення лімфоцитів.
 Моноцитоз: збільшення моноцитів.
Рекомендації:

Повторний аналіз крові через 2-4 тижні для динаміки показників.

Консультація педіатра для визначення причини анемії та вирішення
питання про вакцинацію.