Задача № 1

Хлопчик 4-х років поступив у відділення зі скаргами на слабкість,

відсутність апетиту, біль у животі. Хворіє близько року, без ефекту лікувався
з приводу холециститу, анемії, наростала слабкість з'явилися синці на тілі.
Шкірні покриви і видимі слизові бліді, субіктеричні, шкірний геморагічний
синдром. Живіт збільшений, печінка +3 см, щільна, нижній полюс селезінки
біля входу в малий таз, температура 37,5 0С. Аналіз крові: Hb - 68 г/л, Ер. -
2,1х1012/л, тромбоцити - 45х109/л, лейкоцити - 280х109/л, мієлобласти - 10%,
промієлоцити - 5%, мієлоцити - 5%, метамієлоцити - 4%, с/я - 28%, п/я - 12%,
лімфоцити - 29%, моноцити - 5%, ШОЕ - 45 мм/год.
1. Яке попередній діагноз?
Гострий мієлобластний лейкоз
2. Який метод дослідження має вирішальне значення в діагностиці?
Вирішальне значення в діагностиці гострого мієлобластного лейкозу має морфологічне
дослідження крові та кісткового мозку, зокрема мієлограма.
3. Основні принципи терапії.
Основні принципи терапії гострого мієлобластного лейкозу включають хіміотерапію, що включає в
себе застосування препаратів з різним механізмом дії, таких як антрацикліни, антиметаболіти,
алкілюючі агенти тощо. Також може здійснюватися трансплантація кісткового мозку після ремісії.

4. Проведіть диференційну діагностику з апластичною анемією

Диференційна діагностика з апластичною анемією включає в себе додаткові клінічні та
лабораторні дослідження. Апластична анемія характеризується загальною аплазією кісткового
мозку, що призводить до зниження кількості всіх клітинних ліній крові: еритроцитів, тромбоцитів і
лейкоцитів. Для підтвердження апластичної анемії можуть бути використані кістковомозкова
біопсія та імунологічні тести.

Задача № 2
Дівчинка 8 років, поступила в стаціонар зі скаргами на збільшення
шийних лімфовузлів. Місяць тому помітили збільшення шийних лімфовузлів.
Дільничним педіатром виставлений діагноз: шийний лімфаденіт. Отримувала
антибактеріальну терапію - без ефекту, потім курс УВЧ - терапії, після чого
відзначалося прогресивне збільшення лімфовузлів, погіршилося
самопочуття. Періодично відзначаються підйоми температури до 380С, що
супроводжуються ознобом; проливні нічні поти; з'явився кашель, болі за
грудиною, задишка; дитина схуд. При огляді - зміна конфігурації шиї,
пальпується конгломерат лімфатичних вузлів на шиї зліва, загальним
розміром 7x5 см, всередині нього пальпуються окремі лімфатичні вузли,
розміром 1 х 1,5 см, не спаяні між собою і оточуючими тканинами, безболісні
при пальпації. Інші групи периферичних лімфовузлів не збільшені.
1. Ваш попередній діагноз?
Хвороба Ходжкіна (лімфогранулематоз)
2. Які дослідження необхідно провести для уточнення діагнозу?
ЗАК,Відрита біопсія уражених лімфатичних вузлів ,китологічне дослідження відбитків
лімфовузлів ,гістологічне дослідження ,імуногістохімічне дослідження
Мієлограма

3. З якими захворюваннями слід провести диференційний діагноз?

При підозрі на Хворобу Ходжкіна (лімфогранулематоз) слід провести диференційний
діагноз з наступними захворюваннями:

Інфекційний мононуклеоз: Це вірусна інфекція, яка також може спричиняти збільшення

лімфатичних вузлів, ліхеної ціанозу, загальну слабкість та інші симптоми, що подібні до Хвороби
Ходжкіна. Для діагностики мононуклеозу може бути проведений тест на виявлення антитіл до
вірусу Епштейн-Барра (EBV).

Туберкульозна лімфаденіт: Туберкульоз може також призводити до збільшення лімфатичних

вузлів, особливо в шиї. Діагноз туберкульозної лімфаденіту може бути підтверджений за
допомогою бактеріологічного аналізу мазків з лімфатичних вузлів або методом ПЦР для
виявлення генетичного матеріалу Mycobacterium tuberculosis.

Лімфома негоджкінська іншого типу: Особливо важливо виключити інші типи лімфоми, такі як
дифузна великоклітинна В-клітинна лімфома або маликска клітинна лімфома.

Інші захворювання збільшення лімфатичних вузлів: Інші стани, такі як реактивне збільшення
лімфатичних вузлів, саркоїдоз, метастатичні захворювання, інфекційні процеси та інші
лімфопроліферативні захворювання, також можуть мати подібні симптоми.

Задача 3
Дитина 1 року обстежена перед вакцинацією. Загальний аналіз крові:
Hb- 112 г/л, еритроцити – 3.6·1012/л, кол. показник - 0,9, лейкоцити –
8.7·109/л,, еозинофіли -1%, сегментоядерні нейтрофіли – 36%, палочкоядерні
нейтрофіли 3%, лімфоцити – 48%, моноцити – 12%., ШОЕ – 10 мм на
годину.
Оцініть ці дані

Hemoglobin (Hb): 112 г/л - Нормальне значення, що свідчить про достатній рівень гемоглобіну в
крові.

Еритроцити (RBC): 3.6·10^12/л - Нормальне значення, що вказує на належну концентрацію

еритроцитів.
Колічний показник (HCT): 0.9 - Цей показник вказує на відсоток об'єму крові, який займають
еритроцити. Нормальні значення зазвичай знаходяться в діапазоні 0.35-0.45, отже, значення 0.9
може бути вище норми. Це може бути викликано перенесеним гемоділюційними процедурами
або деякими іншими факторами.

Лейкоцити (WBC): 8.7·10^9/л - Нормальне або майже нормальне значення, що вказує на кількість
білих кров'яних клітин у крові.

Диференційований розподіл лейкоцитів:

Еозинофіли: 1% - Нормальне значення.

Сегментоядерні нейтрофіли: 36% - Нормальне значення.

Палочкоядерні нейтрофіли: 3% - Нормальне значення.

Лімфоцити: 48% - Нормальне або майже нормальне значення.

Моноцити: 12% - Нормальне значення.

ШОЕ: 10 мм/год - Нормальне значення, що вказує на відсутність запального процесу або інфекції.

Узагальнюючи, більшість показників крові у дитини знаходяться в межах норми або майже в
межах норми, що говорить про відсутність серйозних патологічних станів. Однак, варто врахувати
підвищений рівень КП, який може потребувати додаткового обстеження або спостереження.