Задача 1.

Хлопчик І., 4 дні, знаходиться у відділенні ВПН. З анамнезу: вагітність перша, в першому триместрі
спостерігався підйом температури до 38С протягом 2 днів, захворювання супроводжувалося
дрібним рожевим висипом на тулубі та кінцівках, до лікаря мати не зверталася. Пологи термінові в
38 тижнів. Маса тіла при народженні 2,750 г, зріст 48 см, оцінка за ш. Апгар 7/7 балів. Під час
огляду дитини стан тяжкий, тонус м'язів знижений, гіпорефлексія. Над ділянкою серця та на
верхівці вислуховується грубий систолічний шум, в легенях дихання жорстке. Печінка виступає з-
під краю реберної дуги на 3 см, селезінка - на 1 см. Виявлено катаракту. Скринінг слуху не
пройшов.

Клінічний аналіз крові: Hb - 140 г/л; Ер. - 3,5* 1012 л; КП - 0,9;Тромб. - 208,0*109/л; Лейк. -
25,1*109/л; е-2, п/я - 9%, с - 25%, л - 54%, м - 10%, ШОЕ - 8мм/год.

1. Про яке захворювання з більшою ймовірністю можна думати в даному випадку?

2. Яке додаткове обстеження слід провести для уточнення діагнозу? Можливі результати.

3. Яка терапія показана дитині?.

З огляду на анамнез та клінічні дані, з більшою ймовірністю можна думати про вроджений
краснуховий синдром (ВКС).

Ось деякі фактори, які свідчать на користь цієї діагнозу:

Материнська краснуха під час вагітності: Підйом температури та висип у першому триместрі
вагітності у матері свідчать про можливу краснуху. Ця вірусна інфекція може призвести до
серйозних вад розвитку у плода, включаючи ВКС.

Важкий стан дитини: Низький тонус м'язів, гіпорефлексія, шум у серці, жорстке дихання,
гепатоспленомегалія та катаракта - це всі типові прояви ВКС.

Скринінг слуху не пройшов: Втрата слуху є одним з поширених ускладнень ВКС.

Зміни в крові: Підвищений рівень гемоглобіну та тромбоцитів, а також лімфопенія є

неспецифічними змінами, які можуть спостерігатися при ВКС.

2. Яке додаткове обстеження слід провести для уточнення діагнозу? Можливі результати.

Для підтвердження діагнозу ВКС рекомендується провести наступні обстеження:

Серологічні дослідження: Визначення антитіл до краснухи в крові матері та дитини. Позитивні

результати у дитини свідчать про внутрішньоутробну інфекцію.

Вірусні дослідження: Виявлення вірусу краснухи в крові, сечі або інших біологічних рідинах
дитини.

Молекулярно-генетичні дослідження: Виявлення специфічних мутацій в генах, пов'язаних з ВКС.

УЗД серця: Для оцінки вад серця.

Офтальмологічне обстеження: Для детального вивчення катаракти.

Аудіометрія: Для оцінки слуху.

3. Яка терапія показана дитині?

Специфічного лікування ВКС не існує. Терапія спрямована на симптоматичне лікування та

підтримку життєво важливих функцій дитини.

Інфузійна терапія: Для корекції дегідратації та електролітних порушень.

Антибактеріальна терапія: Для профілактики та лікування інфекцій.

Сиропи від кашлю: Для полегшення дихання.

Серцеві препарати: Для лікування вад серця.

Хірургічне втручання: У деяких випадках може знадобитися хірургічне втручання для корекції вад
серця або інших вроджених аномалій.

Задача 2

Дитина Н, дівчинка, народилася в 40 тижнів гестації. Мати працює на м’ясокомбінаті. Вагітність

друга, у першій половині вагітності відзначався гестоз протягом двох тижнів. Тривалість пологів 26
годин. Безводний період 6 годин. Стимуляція окситоцином і ензапростом. Передлежання
потиличне. Дитина закричала після відсмоктування слизу з верхніх дихальних шляхів. Маса тіла
3450 р довжина тіла 49 см. Окружність голови 35 см., Окружність грудей 33,5 см. Оцінка за шкалою
Апгар 6/7 балів. Навколоплідні оболонки легко рвуться. Плацента м'ясиста з кальцифікатами. Під
час огляду дитини стан тяжкий, смокче мляво, фізіологічні рефлекси знижені, гіпотонія м'язів. З
другої доби відмічається субіктеричне забарвлення шкіри. Печенка +3 см, селезінка +2см.

Нейросонграфія: наявність кальцифікатів у головному мозку.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Які додаткові лабораторні обстеження необхідно провести?

3. Які зміни можуть бути виявлені офтальмологом?

4. Призначте лікування.

Внутрішньоутробна інфекція

Додаткові лабораторні обстеження

Для уточнення діагнозу рекомендується провести наступні лабораторні обстеження:

Загальний аналіз крові: Для оцінки рівня гемоглобіну, гематокриту, кількості еритроцитів,
лейкоцитів та тромбоцитів.

Біохімічний аналіз крові: Для оцінки рівня білірубіну, печінкових ферментів, електролітів та інших
показників.

Коагулограма: Для оцінки стану згортання крові.

Серологічні дослідження: Для виявлення антитіл до TORCH-інфекцій (токсоплазмоз, краснуха,

цитомегаловірус, герпес).
Загальна терапія: Інфузійна терапія, антибактеріальна терапія, симптоматичне лікування
(знеболювання, протисудомні препарати).

Специфічна терапія: Залежно від виду ВУІ (противірусні препарати, антибактеріальні препарати).

Хірургічне лікування: При наявності вад розвитку, які потребують хірургічного втручання.

Фізіотерапія: Для відновлення м'язового тонусу та рухових функцій.

Задача 3

Доношена дитина від першої вагітності в терміні 38-39 тижнів гестації, народилася з масою тіла
2800 г, зріст 52см. Після народження стан дитини важкий: клінічні прояви перинатального
гіпоксично-ішемічного пошкодження ЦНС, збудженість, тремор кінцівок, гепатоспленомегалія,
наприкінці першої доби життя - гіпербілірубінемія. На третю добу життя з'явилась висипка на шкірі
та долонях: окремі пухирці в діаметрі до 1 см. Сопіт носом, виділень немає.Дайте відповіді на
запитання:

1. Укажіть попередній діагноз.

2. Які лабораторні обстеження необхідні для встановлення діагнозу?

3. З якими захворюваннями слід провести диференційний діагноз? Проведіть диференційний

діагноз з одним з них.

4. Яку терапію необхідно провести дитині?

1. Попередній діагноз

З огляду на анамнез та клінічні дані, можна виставити наступний попередній діагноз:

Вроджена бульозна епідермолітична еритема (ВЕЕ)

Цей діагноз ґрунтується на наступних факторах:

Пухирцеві висипання на шкірі та долонях: Це є ключовим симптомом ВЕЕ. Пухирці можуть

виникати на будь-якій ділянці тіла, але найчастіше їх можна побачити на кінцівках, тулубі та в роті.

Перинатальне гіпоксично-ішемічне пошкодження ЦНС: Цей стан може призвести до розвитку ВЕЕ,
оскільки уражає шкіру та інші епітеліальні тканини.

Гепатоспленомегалія: Це може бути ознакою ВЕЕ, оскільки ураження печінки та селезінки є одним
з ускладнень цього захворювання.

Гіпербілірубінемія: Це може бути пов'язано з пошкодженням печінки, яке часто спостерігається

при ВЕЕ.

2. Необхідні лабораторні обстеження

Для підтвердження діагнозу ВЕЕ та виключення інших захворювань рекомендується провести

наступні лабораторні обстеження:
Загальний аналіз крові: Для оцінки рівня лейкоцитів, тромбоцитів, електролітів та інших
показників.

Біохімічний аналіз крові: Для оцінки рівня білірубіну, печінкових ферментів, електролітів та інших
показників.

Коагулограма: Для оцінки стану згортання крові.

Імунограма: Для оцінки стану імунної системи.

Генетичні дослідження: Для визначення мутацій в генах, які пов'язані з ВЕЕ.

Біопсія шкіри: Для морфологічного дослідження та визначення типу ВЕЕ.

3. Диференційний діагноз

Важливо провести диференційний діагноз ВЕЕ з наступними захворюваннями:

Стафілококовий епідерміт новонароджених: Це бактеріальне інфекційне захворювання шкіри, яке

може супроводжуватися пухирцевими висипаннями.

Бульозна еритема новонароджених: Це доброякісне захворювання шкіри, яке зазвичай зникає

протягом декількох тижнів.

Інші вроджені пухирцеві дерматози: Існує ряд інших вроджених захворювань шкіри, які можуть
мати схожі симптоми з ВЕЕ.

Місцева терапія: Антисептичні розчини, мазі з антибіотиками, кортикостероїдами.

Системна терапія: Антибіотики, імуномодулятори, інфузійна терапія.

Хірургічне лікування: У деяких випадках може знадобитися хірургічне видалення ураженої шкіри.

Задача 4

Дитина С. від матері 26 років 2 вагітності, 1 пологів. 1 вагітність - медичний аборт. Справжня
вагітність небажана. У матері в анамнезі хронічний пієлонефрит, ВІЛ-інфекція. На обліку не
перебувала, антиретровірусна терапію під час вагітності не отримувала.

Пологи в 38 тижнів, шляхом операції кесаревого розтину. Народилася жива, доношений дитина.
Маса 2700, зріст 48 см. Оцінка за шкалою Апгар 8/8 балів. На огляд реагує адекватно. Шкіра
рожева, з легким ціанозом носогубного трикутника. У лѐгенях дихання пуерільное, хрипів немає.
Тони серця ритмічні, ясні. Живіт м'який, печінка виступає з-під рѐберного краю на 1,5 см,
селезѐнка не пальпується. Ранній неонатальний період протікав без особливостей. Переведена в
інфекційний стаціонар.

1. Яка тактика ведення даної дитини?.

2. Призначте харчування.

3. У якому віці відбувається зняття з диспансерного спостереження за даної патології.

Профілактика ВІЛ-інфекції у новонародженого:

Негайне призначення антиретровірусної профілактики (АРВ) дитині:

АРВ слід розпочинати протягом 48 годин після народження.

Препарати та режим дозування призначаються індивідуально лікарем.

Годування дитини груддю не рекомендується:

Вірус може передаватися через грудне молоко.

Дитину слід годувати адаптованою молочною сумішшю.

Лабораторні дослідження:

Провести ПЛР-тест на ВІЛ у дитини протягом 48 годин після народження, а потім повторно у віці 6
тижнів, 12 тижнів та 6 місяців.

Контролювати вірусне навантаження у матері.

2. Діагностика та лікування супутніх станів:

Провести обстеження на предмет інших інфекцій:

Цитомегаловірусна інфекція

Токсоплазмоз

Герпесвірусні інфекції

Лікування ціанозу:

За необхідності киснева терапія.

Спостереження за печінкою:

Контроль рівня печінкових ферментів.

3. Загальні рекомендації:

Створення сприятливого мікроклімату:

Тепле, вологе приміщення.

Захист від інфекцій.

Щасливий догляд.

Раннє стимулювання грудного вигодовування:

Контакт "шкіра до шкіри" матері та дитини після народження.

Допомога з навчанням смоктання.

Психоемоційна підтримка матері:

Надання інформації про ВІЛ-інфекцію та шляхи її передачі.

Допомога у прийнятті рішень щодо догляду за дитиною.

2. Харчування

Дитині, народженій від ВІЛ-інфікованої матері, рекомендується штучне вигодовування

адаптованою молочною сумішшю.

Суміш слід готувати з дотриманням правил гігієни.

Годівля дитини повинна бути регулярною, згідно з режимом.

Важливо стежити за тим, щоб дитина отримувала достатньо їжі.

3. Зняття з диспансерного спостереження

Зняття з диспансерного спостереження за даною патологією (ВІЛ-інфекція) неможливе.

Дитина потребує постійного спостереження та лікування протягом життя.

Регулярні візити до інфекціоніста:

Для контролю вірусного навантаження, стану імунної системи та загального розвитку дитини.

Профілактичні щеплення:

Згідно з календарем щеплень, з урахуванням особливостей стану дитини.

Психосоціальна підтримка:

Для дитини та її сім'ї.