Задача № 1

Хлопчик 4-х років поступив у відділення зі скаргами на слабкість,

відсутність апетиту, біль у животі. Хворіє близько року, без ефекту лікувався
з приводу холециститу, анемії, наростала слабкість з'явилися синці на тілі.
Шкірні покриви і видимі слизові бліді, субіктеричні, шкірний геморагічний
синдром. Живіт збільшений, печінка +3 см, щільна, нижній полюс селезінки
біля входу в малий таз, температура 37,5 0С. Аналіз крові: Hb - 58 г/л, Ер. -
2,1х1012/л, тромбоцити - 25х109/л, лейкоцити - 28х109/л, мієлобласти - 10%,
промієлоцити - 5%, мієлоцити - 5%, метамієлоцити - 4%, с/я - 28%, п/я - 12%,
лімфоцити - 29%, моноцити - 5%, ШОЕ - 65 мм/год.
1. Яке попередній діагноз?
Попередній діагноз: Гострий мієлобластний лейкоз (ОМЛ)
2. Який метод дослідження має вирішальне значення в діагностиці?
Трепанобіопсія кісткового мозку з трепанобіопсією
Інші методи дослідження, які можуть допомогти в діагностиці:
загальний аналіз крові з розгорнутою лейкоцитарною формулою,
мієлограма, цитохімічне дослідження, імунофенотипування, ПЛР-
діагностика
3. Основні принципи терапії.
Індукція ремісії: хіміотерапія, імунотерапія, таргетна терапія
Консолідація ремісії: хіміотерапія, променева терапія, імунотерапія
Підтримуюча терапія: хіміотерапія, імунотерапія, профілактика
інфекцій, лікування рецидивів
4. Проведіть диференційну діагностику з апластичною анемією
Гострий мієлобластний лейкоз: збільшення (бластні клітини), а при
апластичній анемії- зниження бластних клітин
Зниження еритроцитів, тромбоцитів при обох захворюваннях
При гострому мієлобластному лейкозі збільшення ШОЄ, при-
апластичній анемії зменшення
На мієлограмі при гострому мієлобластному лейкозі бластні клітини
в кістковому мозку, при апластичній анемії- зниження або
відсутність клітинних елементів
При біопсії при гострому мієлобластному лейкозі гіперклітинний
кістковий мозок з бластними клітинами, а при апластичній анемії
гіпо- або апластичний кістковий мозок
5.Призначте лікування пацієнту на етапі проведення діагностики.
Антибіотикотерапія (при наявності інфекції)
Переливання компонентів крові: еритроцитарної маси,
тромбоцитарної маси
Протипухлинна терапія: хіміотерапія (за показаннями)
 Задача № 2
Дівчинка 8 років, поступила в стаціонар зі скаргами на збільшення
шийних лімфовузлів. Місяць тому помітили збільшення шийних лімфовузлів.
Дільничним педіатром виставлений діагноз: шийний лімфаденіт. Отримувала
антибактеріальну терапію - без ефекту, потім курс УВЧ - терапії, після чого
відзначалося прогресивне збільшення лімфовузлів, погіршилося
самопочуття. Періодично відзначаються підйоми температури до 380С, що
супроводжуються ознобом; проливні нічні поти; з'явився кашель, болі за
грудиною, задишка; дитина схуд. При огляді - зміна конфігурації шиї,
пальпується конгломерат лімфатичних вузлів на шиї зліва, загальним
розміром 7x5 см, всередині нього пальпуються окремі лімфатичні вузли,
розміром 1 х 1,5 см, не спаяні між собою і оточуючими тканинами, безболісні
при пальпації. Інші групи периферичних лімфовузлів не збільшені.
1. Ваш попередній діагноз?
Лімфома Ходжкіна
2. Які дослідження необхідно провести для уточнення діагнозу?
Загальний аналіз крові з розгорнутою лейкоцитарною формулою,
біохімічний аналіз крові, імунологічне дослідження, рентгенографія
грудної клітки, ультразвукове дослідження (УЗД) лімфатичних
вузлів, комп'ютерна томографія (КТ) грудної та черевної
порожнини, біопсія лімфатичного вузла
3. З якими захворюваннями слід провести диференційний діагноз?
- Інфекційний мононуклеоз: схожі симптоми (збільшення
лімфовузлів, температура, озноб), але при мононуклеозі виявляється
специфічна атипова лімфоцитоз.
-Туберкульоз: може викликати збільшення лімфовузлів, але при
туберкульозі виявляються специфічні зміни в легеневій тканині.
-Токсоплазмоз: може викликати збільшення лімфовузлів, але при
токсоплазмозі виявляються специфічні антитіла в крові.
-Ювенільний ідіопатичний артрит: може викликати збільшення
лімфовузлів, але при артриті виявляються специфічні зміни в
суглобах.

Задача 3
Дитина 1 року обстежена перед вакцинацією. Загальний аналіз крові:
Hb- 112 г/л, еритроцити – 3.6·1012/л, кол. показник - 0,9, лейкоцити –
8.7·109/л,, еозинофіли -1%, сегментоядерні нейтрофіли – 36%, палочкоядерні
нейтрофіли 3%, лімфоцити – 48%, моноцити – 12%., ШОЕ – 10 мм на
годину.
Оцініть ці дані
Дані загального аналізу крові дитини 1 року в цілому в нормі, але є
деякі відхилення, які потребують уваги:
1. Легкий лейкоцитоз:
Лейкоцити: 8.7·109/л (норма: 6-17·109/л)
Моноцити: 12% (норма: 3-11%)
2. Зниження еозинофілів:
Еозинофіли: 1% (норма: 1-5%)
3. Злегка підвищена ШОЕ:
ШОЕ: 10 мм/год (норма: 2-10 мм/год)