Тема 16.

Диференційна діагностика синдрому абдомінального болю та

диспепсичного синдрому. Функціональні та органічні захворювання стравоходу,
шлунку та дванадцятипалої кишки у дітей.
Задача 1.
Дівчинка 12 років скаржиться, що в неї на протязі 6 місяців відмічаються періодичні
болі в животі після прийому їжі, здуття живота, відрижка та підвищене виділення газів.
Також дівчина жаліється на періодичну біль у ділянці серця, серцебиття, відчуття нестачі
повітря.
При огляді стан задовільний, незначне емоційне напруження. Будова тіла правильна,
астенічна, ріст 148 см., маса тіла 38 кг. Шкіра блідо-рожева, вологість, тургор збережені.
Слизові блідо-рожеві, вологі. Дихання везикулярне, зі сторони серця дихальна аритмія, ЧСС
70-76 за хвилину, ніжний систолічний шум на верхівці, який зникає в горизонтальному
положенні. Живіт помірно здутий, чутливий при пальпації, без локальної болючості при
глибокій пальпації. Сечовиділення без особливостей. Симптом Пастернацького від’ємний.
Випорожнення регулярні, без особливостей. Неврологічна вогнищева симптоматика відсутня.
За 2 тижні перед зверненням проведена ФЕГДС. Виявлена наявність ознак незначно
відкритого кардіального входу в шлунок та відсутні морфологічні зміни в стравоході, шлунку
та 12-палій кишці. На ЕКГ - синусова дихальна тахіаритмія, незначні ознаки порушень
процесів реполяризації. Прийом антацидів та пробіотиків протягом 10 днів не дав
терапевтичного ефекту.
1. Сформулюйте найбільш імовірний діагноз.
2. Які клініко-лабораторні обстеження необхідно провести?
3. З якими захворюваннями необхідно проводити диференційний діагноз?
3. Призначте лікування.

Задача 2.
Хлопчик 14 років скаржиться на болі в животі протягом 2 років з погіршенням стану
восени та навесні. Біль нападопоподібний в ділянці епігастрію, з’являється перед прийомом
їжі, часто вночі, виражений, супроводжується тошнотою, печією.
Об’єктивно: Стан середньої важкості. Будова тіла правильна, астенічна, ріст 167 см.,
маса тіла 46 кг. Шкіра блідо-рожева, вологість, тургор збережені. Слизові блідо-рожеві,
вологі. Дихання везикулярне, зі сторони серця дихальна аритмія, ЧСС 60-64 за хвилину,
шуми не прослуховуються. Пальпаторно: живіт м’який, болючий в надчерев’ї, особливо
справа від серединної лінії, симптом Менделя позитивний. Печінка та селезінка не збільшені.
В крові: Hb –100 г/л, ер. - 3,4х1012/л, лейк. - 5,4х109/л, ШЗЕ - 12 мм/год. Рентгенологічно:
стравохід та шлунок без змін. Цибулина дванадцятипалої кишки великих розмірів,
деформована. По її медіальному контуру спостерігається депо барію, розмірами 2х3 мм,
складки слизової оболонки різко потовщені.
1. Сформулюйте найбільш імовірний діагноз.
2. Які клініко-лабораторні обстеження необхідно провести?
3. З якими захворюваннями необхідно проводити диференційний діагноз?
3. Призначте лікування.

Задача 3.
 Батьки хлопчика 11 років звернулись зі скаргами на періодичні болі в животі протягом
6 місяців з погіршенням стану в останні 2 тижня з початком навчального року. Болі в
епігастральній ділянці, вночі від болю дитина іноді прокидається, при цьому у хлопчика
спостерігалась гіперсалівація, періодично - нудота, здуття живота, печія, відрижка повітрям
та їжею. В останні два дні інтенсивність болей знизилась, але турбують слабкість,
головокружіння. Стілець нестійкий, останнім часом темного кольору. Лікування – епізодично
дротаверин з незначним короткочасним ефектом.
Обєктивно: Дитина млява, виражена блідість шкірних покривів і слизових оболонок.
температура тіла 36,2°С, частота дихання 28 на хв, пульс 116 на хв, АТ 80/50 мм рт.ст.
Шкірні покриви чисті, бліді. Язик обкладений біля кореня білувато-жовтим нашаруванням,
сухий. Живіт правильної форми, мякий. При пальпації пілородуоденальної зони
спостерігається больова реакція. Печінка і селезінка не збільшені. Під час огляду – дефекація,
випорожнення у вигляді мелени.
Загальний аналіз крові: Ер – 2,8x1012/л; Hb - 72 г/л; кол.п. - 0,77; анізоцитоз,
пойкілозитоз, гематокрит - 29%; Лейкоцити - 8,7x109 /л; п/я - 6%, с/я - 50%, е - 2%, л - 34%, м
- 8%; ШОЕ - 12 мм/год.; тромбоцити - 390х109 /л. В копрограмі - лейкоцити 5-6 в полі зору,
позитивна реакція Грегерсена.
1. Сформулюйте найбільш імовірний діагноз.
2. Які клініко-лабораторні обстеження необхідно провести?
3. З якими захворюваннями необхідно проводити диференційний діагноз?
3. Призначте лікування.