Харків в період середньовіччя

Місто Харків
Місто Харків - адміністративний центр історико-географічної області України, за якою закріпилася
назва «Слобожанщина».
Площа сучасного Харкова перевищує 300 кв. км, а населення становить 1 млн 450 тис. чол.
Територія міста - це горбиста рівнина з долинами, ярами та ін.
З 19 грудня 1919 по 24 червня 1934 рр. Харків був першою столицею Радянської України, звідси
назва «перша столиця».

Великий науковий, культурний, промисловий і транспортний осередок України, був третім

індустріальним центром у колишньому СРСР. 60 науково-дослідних інститутів, 8 музеїв, міська
картинна галерея, 7 державних театрів і кілька десятків недержавних, 80 бібліотек.
 Донець

Територію сучасного Харкова люди почали обживати в давнину. Розкопки археологів свідчать, що
тут проживали різні народи: скіфо-сарматські, черняхівські племена, половці. Відомо також, що в
другій половині I тис. н. е. цю територію заселяло східнослов'янське плем'я сіверян. Слов'яни ще у
VIII ст. заснували на місці майбутнього Харкова своє поселення, яке в Х ст. стало відоме як місто
Донець. Донець був не тільки фортецею, але й центром ремесел (ковальського, ювелірного,
гончарного та ін.), важливим пунктом транзитної торгівлі. Перша згадка про Донець в літописі
стосується 1185 р. З цим містом пов'язаний також епізод зі «Слова о полку Ігоревім» -
найважливішого твору епохи Київської Русі. Саме тут перебуває після полону герой поеми -
новгород-сіверський князь Ігор Святославович. Місто Донець зруйнували орди хана Батия в
середині XIII ст.
 Харків і його засновники
Існує кілька версій про виникнення назви «Харків». Деякі історики вважають, що Харків -
трансформована назва від Шарукань, половецької столиці, яка була на цих землях, інші
пов'язують назву з ім'ям ватажка перших українських переселенців в середині XVII ст. Харка
(Харитона). Більшість же фахівців вважають, що свою назву місто отримало від річки Харків.
Назва це вперше згадується в «Книзі Великому КРесленню», укладеній 1627 р., і досі
залишається гідронімічною загадкою.
Засновниками міста були українські козаки й селяни, що втекли від національно-релігійного та
соціального гніту польських панів з Придніпровської і Західної Україні, особливо в період
визвольної боротьби українського народу під проводом Б. Хмельницького.
Українські переселенці почали обживати незаселені території, які ще на початку XVI ст.
номінально входили до складу Московської держави. Цей край іменувався «Диким полем», тому
що був спустошений після монголо-татарських набігів.
Одночасно з українцями тут з'явилися російські поселенці. У результаті взаємодії двох
міграційних потоків сформувалася слобожанська субкультура. У XVII-XVIII ст. Слобожанщина
перетворилася в особливу історико-географічну область Україна з характерним колоритом
матеріальної і духовної культури.
 Перша Харківська фортеця
Першу Харківську фортецю побудували «за черкаським» (тобто українським) звичаєм.
У 1656 р. московський цар Олексій Михайлович видав указ про створення окремого
Харківського воєводства. Фортеця, яка виникла на місці, де зливалися річки Лопань і
Харків, мала 10 башт і довжину стін понад один кілометр. Найстаріший документ, у
якому є згадка про Харків - царський указ Чугуївському воєводі Сухотіну про
будівництво Харківських укріплень, датований 28 березня 1656 р. Харків був уже
досить великим поселенням. В описі значилося 578 душ чоловічої статі, і можна
вважати, що в цей час у місті було не менше ніж 200 будинків.
 Ценр ремесел і торгівлі

Харків став центром Харківського козацького полку. Українські переселенці принесли з собою характерний
для них козачий військовий і адміністративний порядок. З перших років існування фортеці біля неї почав
селитися торгово-ремісничий люд. З'явилися перші слободи - Гончарівка, Журавлівка і т. д. Це свідчило про
перетворення Харкова з важливого прикордонного форпосту на центр ремесел і торгівлі.

На початок XVIII ст. було заселено Поділ - район між фортецею і річкою Харків, а в 30-40-ті рр., коли минула
загроза нападу з боку кримських і ногайських татар, забудова переступила річки Лопань і Харків. У місті
налічується близько 1 тис. подвір'їв і низка різного роду громадських споруд. З шести найбільших ярмарків
Слобожанщини чотири проходили в Харкові: Успенський, Хрещенський, Троїцький, Покровський.
 Харків-освітній ценр

Харків стає губернським містом. Створюється міська дума (1785 р.). З 1734 р. починає діяти
поштова служба, з 1739 р. з'являється перший лікар, з 1778 р. - перша аптека. Це дещо змінює
побут харків'ян, проте протягом усього століття основним заняттям їх залишається рільництво
(до 70 % населення). Про розвиток ремесел і торгівлі свідчать найменування вулиць і провулків,
що виникли в той час: Чоботарська, Римарська, Капелюшний, Столярний, Слюсарний.

Уже у XVIII ст. Харків стає освітнім центром.

Харківський колегіум (у 1731 р. таку назву отримала слов'яно-латинська школа, переведена в

1726 р. з Бєлгорода) став другим за значенням в Україні після Києво-Могилянської академії. Тут
викладали повний курс наук. Бібліотека колегіуму стала першою в місті і до 40-х рр. XIX ст.
налічувала вже 5 тис. томів.
 Розвиток Харкова

На початку XIX ст. Харків уже розвивається не тільки як торговий, але і як промисловий
центр. До 1897 р. в місті налічується понад 70 підприємств: млинів, салотопок, гуралень і
чинбарських заводів.
До середини XIX ст. міська промисловість переважно мала кустарний характер і основним
напрямом економіки залишалася торгівля та переробка сільськогосподарської продукції.
З другої половини XIX ст., у зв'язку з ліквідацією кріпацтва і швидким розвитком Донецько-
Криворізького регіону, місто перетворюється на один з найбільших економічних центрів
Російської імперії.
 Розвиток Харкова

У середині століття в Харкові налічувалося вже понад 30 тисяч жителів. Фактором, який
безпосередньо вплинув на розвиток міста, став розвиток залізничного транспорту.
У 1869 р. відкрили залізничну магістраль, яка зв'язала місто з Москвою, а потім - з
Донбасом, Києвом, портами Чорного й Азовського морів. У місті розвивається
вагоноремонтна справа, у 1897 р. дав першу продукцію Харківський паровозобудівний
завод.
Поступово підприємства міста почали випускати різноманітну продукцію - від
сільськогосподарських машин до двигунів. Тож Харків став постачальником
сільськогосподарської техніки на загальноімперський ринок.
 Місто каменем

У 1828 р. почали брукувати місто каменем. У 1871 р. на вулицях Харкові з'явилося газове
освітлення, у 1881 р. було введено в експлуатацію першу чергу міського водогону. У 1882 р.
була прокладена перша лінія міської кінної залізниці, яка проіснувала до 1918 р. Наприкінці
XIX ст. в місті побудовано першу електростанцію, що дало можливість розпочати
електрифікацію міського транспорту. У 1905 р. на вулицях міста з'явився перший електричний
трамвай. У 1888 р. Харків став другим містом серед телефонізованих в Україні.
 Освіта
Ще в другій половині XVIII ст. російський уряд постарався уніфікувати систему освіти. У
1788-1789 рр. в Україні з'явилися головні і малі народні училища. У 1789 р. Головне
народне училище відкрилося в Харкові, а в 1805 р. воно стало базою створеної чоловічої
гімназії.

Зі зростанням міста з'являлися й нові навчальні заклади. До початку ХХ ст. в Харкові було
чотири чоловічі, дві жіночі гімназії, два реальні училища, духовна семінарія, кілька
приватних гімназій і пансіонів, Інститут шляхетних панянок, Комерційне училище, п'ять
вищих початкових училищ (усього на 1902 р. - 111 початкових шкіл).

Багато подій у культурному та науковому житті Харкова у XIX ст. відбувалися вперше не
лише в місті, а й у всій Україні. Перший провінційний музей в Росії було відкрито в Харкові
в 1886 р. Це був міський художньо-промисловий музей.
 Промисловий і культурний
центр

На початок ХХ ст. Харків стає промисловим, науковим і культурним центром з величезним

потенціалом. Нове століття внесло свої несподівані корективи у розвиток міста. З Харковом
пов'язано багато важливих подій в історії України: 29 січня (за старим стилем) 1900 р. тут
створено першу українську політичну партію в Придніпровській Україні - РУП (Революційна
українська партія), 12 грудня 1917 р. - проголошено радянську владу. Бурхливий перебіг
економічних процесів зумовив загострення соціальних суперечностей. Харків ще в 70-80-ті рр.
XІХ ст. став центром народницького руху. Відбувалися стихійні виступи робітників.

Під час громадянської війни Харків переживав і червоний більшовицький терор, і свавілля
армії Денікіна, і наслідки інтервенції, і націоналізацію.
 Перетворення
На початку 20-х рр. починається смуга великих перетворень у різних сферах суспільного
життя. Істотних змін зазнає адміністративно-територіальний устрій міста. 26 січня 1919
р. було вирішено розбити місто на три райони - Іваново-Лисогірський, Петинско-
Журавлівський, Основ'янсько-Холодногірський. Керівництво всіма виявами місцевого
громадського життя сконцентрували у своїх руках виконкоми. Назви та кількість районів
у місті часто змінювалися. До 1938 р. їх стало вісім (вони, в основному, відповідали
сучасному поділові). У 1919 р. за Харковом офіційно закріплено столичний статус.

До кінця 1925 р. промислові підприємства міста було поновлено; зазнавали реконструкції

та виникали нові заводи й фабрики. У 1940 р. промисловість міста в 12 разів
перевищувала рівень 1913 р.
 Зміни в системі вищої освіти
У 1924 р. почала працювати перша в Україні радіостанція. З'явилися нові робітничі селища:
імені Артема, імені Кірова, тракторобудівників, Червоний Жовтень. Почалася теплофікація
міста. У 1939 р. з'явилася перша тролейбусна лінія міста. У 20-ті - 30-ті роки виникла густа
мережа шкіл-семирічок, розгорнулася боротьба з неписьменністю. Виникли нові форми
позашкільної роботи, і в 1935 р. у Харкові відкрився перший в Україні палац піонерів.
Значні зміни відбулися в системі вищої освіти. Після реорганізації університету виникли: з
1921 р. - медінститут, Інститут народного господарства, з 1937 р. - юридичний інститут.
Усього в 1930-1931 рр. у Харкові було організовано 23 нових вищих навчальних заклади.
Історія міста Харкова налічує три з половиною сторіччя. Вона сповнена прекрасних і
трагічних подій. Місто прийняли до Міжнародної Ліги історичних міст. Його розвиток був і
буде залишатися одним з ключових моментів у житті цілої держави - незалежної України.
Презентація Харків в Середньовіччя

Підготував учень 9-Б класу

Федорина Максим