За редакщею P. I.

Поцюрка

МЕДИЦИНА
I»БК 57.33я723
H 40
У Д К 616-083.98; 616-053.2

Авторський колектив:
P .I. Поцюрко, JI.C. JlecbKiB, М.М. Монастирська,
I.B. Штула, О.Я. Соловей

Рецензенти:
Л .М . Ковальчук, викладач педттри Самб1рського медич-
ного училища;
А.Г. Кадничансъкий, викладач пед1атри Самб1рського
медичного училища;
Г.В. Цалковська, викладач пед1атрп Самб1рського ме­
дичного училища;
О.А. Водяницъка, голова пед1атрично1 циклово! K O M ic i'i
першого Ктвського медичного коледжу

Поцюрко P.I.
Неввдкладш стани в пед1атра: Навч. пос1бник /
Н 40 P.I. Поцюрко, Л.С. J l e c b K i B , М.М. Монастирська та ш.;
За ред. P.I. Поцюрка. — 2-е вид., стер. — К.: Медицина,
2007. — 192 с.
ISBN 966-8144-25-2
Н ав ч аль н и й поспбник складено ввдповщно до навчально! п ро­
грамм “Н еввдкладш стани в пед1атрп” . У ньому висв1тлено o c h o b h I
к л й п ч ш прояви та о со б ли в о с и надання н евщ клад н о! допомоги
д1тям у paei патологи ди хальн о!, серцево-судинно! систем, гострих
а л е р г ш н и х р еак ц ш , ком атозних сташ в, гшертерм1чного i судом­
ного синдром1в, хар ч о в и х т окси к ош ф екц ш та отруень в умовах
ф ельд ш ерсько-акуш ер ського пункту.
П одан о алгоритм и дш з надання неввдкладнс! допомоги д1тям,
схем и лш у в а н н я хв о р и х , щ о знаходяться в терм ш альн и х станах,
тестов1 завдання з еталонам и ввдповвдей.
Д л я студент1в в и щ и х м ед и чн и х н ав ч а ль н и х з ак ла д !в I — II
piBHie акред и тац и, а також д ля й м е й н и х медичних сестер i ме­
д и ч н и х сестер гюдштричних nj/uuлень.
Б Б К 57.33я723
У Д К 018-083.08; 016-053.2

© P .I . П оц ю рко, Л .С . Л есь ю в ,
М .М . М онастирська, I.B . Ш т у л а ,
О .Я . Соловей, 2007
IS B N 966-8144-25-2 © Видавництво “М ед и ц и н а” , 2007
 Передмова

Невщкладш стани в пед1атрп вщ1грають важ ливу роль у

робот1 молодшого медичного спещал1ста. Вони е одш ею з
основних причин летальное™ в p a 3 i несвоечасног i неквалЬ
фшовано! медично! допомоги.
Неввдкладш стани е р1зноматтними i посщають вагоме
м1сце в пед1атричнш практищ . Грунтовш i я м с ш знания у
наданн1 невщ кладно! допомоги д1тям (судинна, серцева,
дихальна, ниркова недостатшсть, коматозш , а лер гш ш i
шоков1 стани, r o c T p i отруення, екзогенш ф1зичш уражен-
ня тощ о) мають особливе значения в ш дготовщ студент1в
медичних училищ i коледж1в.
П ой бн и к складено вщповщно до навчально! програми
“ Невщ кладш стани в пед1атрп” i розраховано до навчаль-
но 1 програми “ Л ш увальн а справа” .
Навчальний пойбник може бути використаний i студен­
тами спещ альностей “ Акуш ерська справа” , “ Сестринська
справа” , а також фельдшерами с1льських фельдшерсько-
акушерських пункт1в у вдосконаленш системи надання пер-
винно 1 медико-саштарно 1 допомоги дитячому населению
сигьсько! м1сцевост1.
У навчальному пос1бнику висв1тлено алгоритм и дш з
наданням нев1дкладно 1 допомоги д1тям, схеми лш ування
термш альних сташв, перелш основних медикаментозних
препаратав, що використовують т д час надання невщклад-
но! допомоги д1тям.

3
 Передмова

Книга прсплюстрована таблицами, схемами, малюнка-

ми. Знпропонована праця написана колективом автор1в, яш
маюп. нслшсий досшд никладпцышУ i практично! роботи в
пгдтт|н I.
Лнтори будуть щиро вдячш за критичш зауваження,
доповноння та побажання.

4
 1. Принципи надання невщкладно1 медично*1
допомоги д1тям

У зв ’ я зк у з ан атом о-ф 1зтлог1чним и о собли востям и

орган1в i систем нев1дкладш стани у д1тей характеризують-
ся швидким, прогресуючим переб1гом. Вщ своечасного та
як1сного проведения р еа ш м а ц ш н и х заход1в за л еж и ть
ргвень смертност 1 та шваладноста д1тей, що народилися в
асфшси.

Серцево-легенева i церебральна реашмац1я

Тяжкий стан здоров’ я може розвинутися в дитини з р1зних
причин, але найчастгше вш виникае внаслщок тяж ких форм
i ускладнень захворювань оргашв та i x систем. T a K i стани
можуть розвинутися в дитини будь-коли i будь-де.
Основн1 реан1мац1йн1 заходи проводяться згщ но АВС-
правила Софара:
— ступш ь А — вщновлення i п1дтримка прохщност1 ди-
хальних шлях1в;
— ступ1нь В — штучна вентилящ я леген1в;
— ступш ь С — серцева реаш мащ я (вщ новлення крово-
o6iry).
Причинами порушення прохщ н осй ди хальних шлях1в
можуть бути:
— западання язика;
— накопичення слизу, мокротиння, блю вотних мае;

5
 I 11 II111Ц П 1111 Н.1Д.111МИ |И Ч 1|Д К Ж 1Д Н 01 М ГД И Ч Н 01 допомоги д1тям

t " I I >| >i и 1111 t I. h ii ;

Oponxo- tido ларингоспазм.

I Меля вщ новлення прохщност1 дихальних шлях1в по-
трЮно негайно розпочати ш туч н у в ен ти ля щ ю л еге ш в
(Ш В Л ) способом “ рот до рота” або “ рот до носа” i не втрача-
ти дорогощ нш хвилини д ля налагодження Ш В Л киснем
(мал. 1).
Методика проведения
штучного дихання д1тям
1-го року життя:
— обережно, щоб за-
поб1гти травм1 шш, заки-
нути голову дитини на­
зад;
— одночасно в рот i
Hie дитини вдувати по-
вггря;
Мал. 1. ШВЛ “ ротдорота” удатсй
I -14) |юку життя (a) i старших (б) частота вдувань
залож ить В1Д вшу: ново-
народженим — 40 за 1 хв; д1тям 1-го року життя — 30; 5
рок1в — 25; 6— 14 рок1в — 20, старшим шж 14 рошв — 16—
18 за 1 хв;
— сила вдувань мае вщповщати дихальному об’ ему ле-
ген1в, щоб запоб1гти розриву альвеол.
Вдувания проводять через зволож ену стерильну сервет-
ку. Д ля усунення rinoKcii та rinoKceMii застосовують окси-
генотерап1ю. К исень потр1бно подавати в концентраци
100 % . У раз1 стаб1л1зац1’1 стану його концентрацно змен-
ш ую ть до 40— 60 % . Кисень слщ подавати вс1ма доступни-
ми методами.

Непрямий масаж серця

Застосовують незалежно в1д виду зупинки серця. При
цьому кров виштовхуеться у велик1 судини, штучно пщтри-
муючи кровооб1г i функщ ю важливих оргашв.
Принципи надання невщкладноТ медичноЧ допомоги д1тям

Техн1чно грамотне проведения масажу 3ano6irae виник-

неннюускладнень: перелом1в ребер i груднини, ушкоджен-
ню ш лунка, печш ки i селезш ки, тампонади серця, розвит-
ку пневмотораксу, потрапляння вм1сту ш лунка в дихальш
ш ляхи.

Проведения серцево-легенево! реажмацн

1) Потр1бно констатувати стан KJiiHi4Hoi’ смертк
— втратасвщомоста;
— вщсутшсть п ульсу на великих судинах;
— в1дсутшсть спонтанного дихання або його агональний
характер.
2) ЕНдм1тити час зупинки серця.
3) П ровести к ом п лек с р еа ш м ац ш н и х заход1в, як ий
складаеться i3 трьох фаз, що в свою чергу подкш ються на
ступеш (A B C -правило Софара).

Ф а з а 1. Елементарне тдтримування життя (екстре-

на оксигенащя)
С т у т н ъ А — вщновлення та тд тр и м к а прохщност1 ди-
хальних шлях1в.
А г П окласти дитину на спину на тверду поверхню (м ал.
2). П окликати на допомогу.
А г Ш дкласти одну руку дитиш шд шию (валик — шд
плеч1), а другу покласти на лоб.
А г Виконати потршний прийом: закинута голову дити­
ни назад, вивести нижню щ елепу допереду i догори, вщкри-
ти рот.
Закидають голову дозаду для того, щоб випрямити ди-
хальш ш ляхи. У раз1 травми голову, шию i грудну кл1тку
кладуть в однш площ иш i обережно вщводять голову на­
зад. Повертати и набш, нагинати не допускаеться.
Нижню щ елепу виводять з метою профшактики западан­
ия кореня язика. Корш ь язика при цьому зм1щуеться допе­
реду i звшьнюе просв1т дихальних шлях1в (м ал. 3).

7
 Мринципи надання невщкладно! медично! допомоги д1тям

i старших (б)

Мал. 3. Забезпечення npoxi;iHocTi дихальних шлях1в:

а — закидання голови дозаду i виведення допереду нижньо!
щ елепщ б — неправильна позищя дитини

А 4. Звшьнити д и х а л ь т ш ляхи вщ слизу, блювотних мае,

кровь Д л я цього вологою серветкою очищ ують рот i гл о т­
ку, при потреб1 видаляю ть сторонне тало, застосовуючи

8
 Принципи надання невщкладнсн медичнсн допомоги дням

ирийом Геймл1ха (р1зкий поштовх в надчеревнш дш янщ в

напрямку д1афрагми; мал. 4).
Ступтъ В — екстрена штучна вентилящ я легень (Ш В Л )
i оксигенащя. Д ля проведения Ш В Л способом “ рот до рота”
або “ рот до носа” необхвдно
виконати Tani прийоми:
В г Зробити вдих i щшьно
притиснути свш рот до вщкри-
того рота дитини, затиснувши
щокою п Hie (у B in i до 1 року
— захопити рот i H ie).
В 2. Р1зко вдихнути пов1тря
в диxaльнi ш ляхи дитини.
В г Проконтролювати ефе-
ктивн1сть Ш В Л . Д и х а л ь ш
ш ляхи прох1дш, якщ о т е л я
штучних вдих1в з ’ являються
екекурсП грудно! кл1тки.
В 4. Повторити штучш вди-
хи до появи самостшного ди-
хання (табл. 1). „
Мал. 4. Прииом Геимл1ха

Таблиця 1. Програми i критерп ефективнос™ серцево-

легенево! реашмацп

Ш В Л методом “ рот до
З а к ри т и й м ас аж серц я
р ота” ( “ рот до н оса” )
B in , критерп Ампл1туда
Ч астота Д ихальний К ш ы асть
ефективност1 зм 1щ ення
ди хан н я, об ’ем, noiiiTOBxis,
груднини,
за 1 хв мл з а 1 хв
см
1 2 3 4 5

Н овонародж еш 4 0 — 30 5 0 — 100 1 ,5 — 2 ,5 120

т а д1ти г р у д н о г о
B in y

Г
 Принципи надання невщкладно! медично! допомоги д1тям

Продовження табл. 1

1 2 3 4 5
Д1ти в1ком до 25— 30 100— 400 2 ,5— 3 110— 120
10— 12 poKie
Дгги niKOM 1в— 20 400— 1000 3,5 60— 80
понад
12 poicin
КритерИ РовШИ|)(!ННЯ грудно! Пульсавдя на соннш
ефективност1 KJiiTKH при вдуванш apTepii т д час
пов1тря кожного надавлю ­
вання на груднину,
звуження зш иць,
зм1на кольору ш ы р и

Ступшь С — вщновлення кровооб1гу за допомогою за-

критого масажу серця (ЗМС). Д ля проведения ЗМС необхщ-
но виконати т а т прийоми:
С . П окласти дитину на тверду поверхню.
С2. Знайти точку надавлювання на груднину: у новона-
родж ених i грудних д1тей вона знаходиться на ширину од­
ного пальця нижче вщ сосково! л ш п , у вщ 11— 7 роюв — на
меж1 середньо! i ниж ньо! третин груднини, у д1тей старших
ш ж 7 рок1в — на ш ирину двох пальщ в вище вад мечопод1б-
ногов1дростка(мал. 5).
С3. Розипстити паль-
щ на дш янщ надавлю­
вання. З а л е ж н о вщ
вш у ращ ональш таш
позици (мал. 6):
у новонародж ених
— долон н ою поверх-
нею великого пальця,
л* tr о б х о п л ю ю ч и гр у д н у
Мал. 5. М 1сце надавлювання на
грудину К Л 1ТК У 1ншими паль-
цями; у грудному вщ1

10
Принципи надання невщкладнсн медично! допомоги д1тям

Мал. 6. Положения пальщв рук шд час проведения закри-

того масажу серця:
а, б — у новонароджено! дитини i дитини грудного вшу;
в, г — у дитини в1д 1-го до 7-го рошв життя, старших шж
7 рок1в

— вказ1вним i середшм пальцями; у вкц 1— 7 рошв — про­

ксимальною частиною к и с т ; старших ш ж 7 рошв — обома
руками, складеними навхрест. П олож ения рук на мечопо-
/цбному ввдростку недопустима, осш льки icH ye небезпека
травмувати л1ву частку печшки.
С4. Поштовхопод1бно натиснути на груднину, зм1щую-
чи и в напрямку хребта, i утримувати в такому полож енш
0,5 с (штучна систола). П о й м швидко розслабити руки, не
вщриваючи вщ груднини (ш тучна д1астола). С и лу поштов-
х у поеднують i3 пруж ш стю грудно! кл1тки: недостатнш
тиск на грудну кл1тку у фаз1 штучно!’ систоли не забезпечуе
ефективного кровооб1гу. Надзвичайно си льне тиснения

11
 Принципи надання невщкладноУ медичноУ допомоги дп~ям

м ож е призвести до травмування ребер, грудини i внут-

pim n ix оргашв. Закрытий масаж серця проводять одночас-
но 3i штучною вентилящ ею легеш в. Сшввщношення м1ж
Ш В Л i ЗМС становить 1:5 (якщ о допомогу надають двое) або
2:10 (як щ о допомогу надае одна особа).
Сд. Ч ерез 1 хв т е л я початку реашмацп проконтролюва-
ти ефектившеть масажу серця. B i H буде ефективний у pa3i
появи пульсац и сонно! артерп, звуження зш иць, зникнен-
ня щ анозу.

Ф а з а 2. Ввдновлення самостшного кровооб1гу

Д л я в1дновлення самост1йного кровооб1гу необх1дно:
1) катетеризувати перифершну вену, не припиняючи ре-
аш м ащ йних заход1в;
2) увести в кровоносне русло лш арсьш засоби, що сти-
м улю ю ть серцеву д1яльшсть (табл. 2).

Ф а з а 3. Заходи щодо подалыного пвдтримання життя

3 щею метою показан!: продовжена Ш В Л дихальним апа-
ратом, проф1лактика повторно! ф1бриляци шлуночгав серця
(л!д ок а!н ), збереження життездатноста кори головного моз-
к у (зменшення набряку мозку, седативний захист, ноотропт
препарати, антагошети калы цю , протисудомн1), полшшен-
ня реолопчних властивостей кров1, пщтримка водно-електро-
л1тного обм1ну та кислотно-луж но! р1вноваги.

Можлив1 ускладнення серцево-легенево! реан1мацГ|'

Усклад н ен н ям и серцево-легенево! реан1мац1! мож уть
бути:
— !зольоваш переломи одного або двох ребер;
— гематома трудно! кл1тки в мшщ прикладання рук ре-
ан!матора;
— пневмоторакс;
— переповнення ш лунка повггрям;
— г1первентиляц1я з розвитком гостро! серцево-судин-
но! недостатност1;

12
 ® .2
ti I К
а
S
о
Таблиця 2. Дози лшарських препараив, яш використовуються при реашмаци

Ч
О
0 .2 а
1 И н
д
о
Й
st

о
са
5
Сч
«
гН
аз
ч Ж
аЗ Ч
Д
Ф
2
а
t=i о
•и (Я к
к
ф
со о ч аЗ п
о Е о
а о-< 3- аз
2 и»
Н иС
К
ю О
ю д
3
о a 2
о Ч о
ч
д
о
т—
1 Ф ’а
о
д g CSsl
с о о со аз 6
ч Д ч но Ч
5 O (Я о •н1-Н д
с£с Л я со PQ
С ч 6 о
пс cd
Ф
т—Н
ч се 1 VO
I Н аз оаз
X X л
2 К О о
С- сб н
к 05 Л д 2 О
а ч к н д U Д
н о и
я « ф И Л
о >» СГ сс CQ гН г;
£ S и
СО д и о о аЗ
Я С
-ч о к о и Д5 аз Ф
PQ S И Он у а п д Д X

О со
а о О д
и а ^ VO
н а
as аз У
&
се
t * * *
СО
О
и ’-i d. Ю О,
'Р О и
со 2
X
0) Ц, " а rf
н Н
л о я аЗ аЗ
3 5 5 К Д
Принципи надання невщкладно! медично! допомоги д1тям

— гостраемф1зема;
— травма печшки, селезш ки, ш лунка.
Н айчасйш ими ускладненнями ш тубаци трахе! е гш ок-
cin (якщ о ш тубащ я тривае понад 20 с), брадикард!я, ш ту­
бащ я у правий бронх, у стравохщ, травматичне ушкоджен-
ня ясен, трахе'1, ш ф ж ування в е р х т х ди хальних шлях1в.
ГДоб запоб1гти цьому, потр1бно постшно тренуватися з ме­
тодики ш тубац и на м анекеш , ч1тко контролю вати три-
вал1сть процедури, м1сце знаходж ення ш тубацш но! труб­
ки, суворо дотримуватися асептики та антисептики.
Якщ о протягом 15— 20 хв у дитини не ввдновлюеться ди-
хання i серцебиття, зш и щ розш иреш i не реагую ть на
св1тло, наявна м ’ язова атош я i настала бш лой чн а смерть,
то реаш мащ ю слад припинити. J liK ap повинен пояснити
матер1, бли зьк и м родичам, що в p a3 i бш логччно! см ер й
життев1 функци о р г а т з м у дитини не вщ новлюються. У та­
кому випадку слщ установити час настання см ер п i зроби-
ти запис в ic T o p i'i полоп в.

Етичж аспекти серцево-легеневоУ реажмацп

Серцево-легенева р е а т м а щ я (CJIP) мае c b o i показания i
протипоказання щодо и застосування. Проте CJIP часто
бувае неефективною й шод1 закш чуеться смертю мозку. I
все ж фельдшер або лш ар зобов’ язаний у pa3i необхщност1
зд1йснювати С Л Р у тому обсяз1, в якому це мож ливо за кон-
кретних умов.
С Л Р не мае сенсу, якщ о з моменту зупинки кровооб1гу
минуло багато часу, про що свщчить наявш сть трупних
плям та висихання кон’ юнктиви ока. Надання допомоги не
в повному обсяз1 (без проведения Ш В Л i масажу серця) до-
щ льн е у випадку ш курабельних онкологччних захворю-
вань, а також якщ о серце зупинилося внаслщок прогресу-
ючо 1 декомпенсацп ф ункцш життево важ ливих о р г а т в ,
наприклад у pa3i розвитку гостро! нирково! недостатносй,
печшково! недостатноси та iH . Таку дощ льш сть С Л Р ви-

15
 Мпинцини мпдмини ншпдкладно! медичио? допомоги д1тям

iiiii'iih 1||ип|1. 1С|нм того, MojicjiMBi надання 1нших вид1в до-

in iivti п и оГнмГн икона пни, оксигенотераши, медикаментозна
1Ч'|жм1)1 га in. Нажливо знати, коли слвд припинити CJIP,
нкщо нона иже розпочата. Безперечно, шд час вщновлення
спонтанно! ефективно! серцево! д ш льн о сй Ш В Л необхщно
продовжувати. А нк вчинити в paei тривалого проведении
С Л Р без вщновленни серцево! дшльноста, але за вщносно
ефективного вщиовленни функци кровооб1гу за допомогою
масажу серци? Ц е питании лишаетьси невиршюним.

16
I

Дншродзержннське j
'М Е Д И Ч Н Е У Ч И Л И Щ Е -
1нв NP
_____Б16Л «ОТЕКА *

2. Асфшс1я новонароджених

Первинна реашмащя новонароджених

Ш дго т овк а обладнання до проведения реаш м ацш них
.laxodie у пологовШ зал1
1. Ув1мкнути джерело променевого тепла, щ об 3irpiTH
реаш мацш ний столик (тем пература його мае бути 36—
37° С).
2. Перев1рити систему подач1 кисню: наявшсть кисню,
тиск, наявшсть з ’ еднувальних шланглв.
3. Згорнути з пелю ш ки валик пщ п леч ь
4. Ш дготувати обладнання д ля вщсмоктування вм1сту з
верхн1х дихальних шлях1в. Д ля цього використовують гу-
мовий балон. Електромехаш чш вщсмоктувач1 повинш ство-
рювати розрвдження не бш ыпе ш ж 100 см.
5. Ш дготувати шлунковий зонд, лейкопластир, ножищ .
6. Змонтувати H a 6 ip д ля ш тучн о! в ен ти ляц и легеш в
(типу А м б у). Розм1р маски шдбирають залеж но вщ того,
народження яко! дитини очш уеться — донош ено! чи недо­
ношено!'. Реаш мацш ний м1шок може бути ан естезю лотч-
ним та самозаповнюючим. В останньому випадку до м1шка
приеднують кисневий резервуар, щоб забезпечити вентиля-
щ ю 90— 100 % киснем. Приеднавши до м1шка маску i дж е­
рело кисню, затискують долонею маску i стискують MiinoK.
Перев1ряють вщчуття тиску дихально! c y M iin i на долоню та
функщонування запоб1жного клапана.

17
 АсфкЫя новороджених

7. Ш дготувати na6ip для ш тубаци:

— при зш м них клинках приеднати клинок № 0 для не­
донош ено! або № 1 для доношено! дитини;
— перев1рити функцюнування системи осв1тлення;
— пдабрати ш тубацш ну трубку залеж но вщ передбачу-
вано! маси т л а та гестащ йного вш у дитини (табл. 3).

Таблиця 3. Розм1р штубацшних трубок залежно в1д маси

тша i гестащйного niicy

Г е с т а ц ш н и й b ik
М ася тш а, г Р о з м 1 р т р у б к и , мм
д и т и н и , ти ж .

До 1000,0 До 28 2,5

1000,0—2000,0 28— 34 3,0

со

со
00
2000,0— 3000,0 3,5

Понад 3000,0 Понад 38 3,5—4,0

Заходи гйсля народження дитини

Вони залеж ать вщ вщсутност1 або наявност! часток ме-
кош ю в амнютичнш рщиш.
1. Я кщ о в амнютичнш рвди т немае часток мекошю, то
потр1бно:
— пом1стити новонародженого пщ джерело променево-
го тепла;
— швидкими промокальними рухами через пелю ш ку
обсушити u i K ip y ;
— вщ кинути вологу пелюш ку;
— забезпечити м ак си м альн у п р охщ ш сть д и х альн и х
шлях1в; полож ения — леж ачи на с п и т 3i злегка закину­
тою назад головою. Це положения краще фшсуеться т д к л а -
деним т д п леч! валиком;
— ввдсмоктати вм!ст спочатку з рота, по'пм з носових ход1в;

18
Асф1кс1я новороджених

— якщ о спонтанне дихання не з ’ явилося, провести так-

тильну стим улящ ю . Я кщ о ж в амш отичнш рвдиш е частки
мекошю, т о застосовують один з трьох прийолив, я к и й по-
вторюють не бьлыне двох раз1в:
— подразнення шдошви;
— л е г т удари по п ’ ятщ ;
— подразнення шшри вздовж хребта.
Змшювати прийоми та багаторазово 1х повторювати не-
дощ льно, осш льки ycn ixy це не дае i втрачаеться дорогощ-
нний час.
Забороняеться:
— зрошувати дитину холодною або гарячою водою;
— пускати струмш ь кисню на обличчя;
— стискувати грудну кл1тку;
— бити по сщницях.
2. В ам ш отичнш рщ иш е частки мекош ю , тобто мае
м1сце мекош альна асшращя:
— п1сля народження голови акушерка вщ смоктуе вм1ст
BepxHix дихальних шлях1в;
— новонародженого розм1щують пщ джерелом промене-
вого тепла;
— не витрачаючи часу на обсушування, надають немов-
лят1 полож ения леж ачи на с п и т 3i злегка закинутою назад
головою i валиком шд плечима;
— проводить штубапдю Tpaxei;
— п о в т о р н о в 1 д с м о к т у ю т ь вм1ст B e p x H ix д и х а л ь н и х
ш л я х1 в ;
— вщсмоктують BMicT i3 трахеобронх1ального дерева без-
посередньо через 1нтубац1йну трубку (без застосування ка­
тетера).
Якщ о в штубацшнш трубц1 гпсля вщсмоктування е за­
липши мекоьпю, то штубащю i вщсмоктування повторюють.
Лаваж трахеобронх1ального дерева не проводить, щоб не
вимити сурфактант.
У й п1дготовч1 заходи необхщно виконувати не довше шж
за 20 с. Ш с л я цього овднюетьсн стан дитини.

19
 Асфксмя новороджених

Стан дитини ощ нюеться послщовно за трьома ознаками:

— дихання;
ЧСС;
— кол1р u iK ip n .
Ощ ню вання за ш калою Апгар д ля визначення обсягу
р еа т м а ц ш н и х заход1в не застосовують, о с т л ь к и його ви-
коную ть надто шзно, то перше ощнювання роблять у кш щ
перш о! хвилини життя. Ощнювання за шкалою Апгар на
1-й i 5-й хвилиш потр1бне для того, щоб визначити ефек-
тивн1сть р еа тм а ц ш н и х заход1в.
Ощнювання дихання. Виявляю ть наявшсть або вщсут-
т с т ь спонтанного дихання:
— спонтанне дихання е — ощ нюють частоту серцевих
скорочень (ЧСС);
— спонтанне дихання ввдсутне — розпочинають штучну
вентилящ ю легень 90— 100 % киснем через M iin o K i маску.
Ефектившсть вентиляцп визначають за рухом грудно!
ю п тк и та даними аускультаци.
Ilep m i 2— 3 вдихи виконуються з тиском 20— 40 см в. ст.,
т е л я чого вентилящ ю проводить з тиском на вдиху 15— 20
см в. ст. i частотою 20— 40 за 1 хв.
Ш с л я проведения ш тучно! вентиляцп протягом б1лыпе
ш ж 2 хв потр1бно ввести орогастральний зонд, щоб 3ano6ir-
ти роздуванню ш лунка газом, а також p e r y p r i T a n i i . Зонд
вводять на глибину, що д0р1внюе вщеташ в1д п е р е тс ся до
вуш но! часточки i в1д вуш но! часточки до еп1гастрально!
дш янки. Ш с л я введения зонда вщемоктують шприцом газ
3i ш лунка, зонд залишають вщкритим i ф1ксують його лей-
копластирем до щоки. Ш тучн у вентилящ ю продовжують
поверх зонда.
Ш с л я 15— 30 с ш тучно! вентиляцп проводить чергове
ощнювання стану дитини i визначають ЧСС.
Шдрахунок ЧСС ведеться протягом 6 с i множиться на
10. В ентилящ ю на час ш драхунку зупиняють. Оцшюван-
ня ЧСС (за 1 хв):
— п он ад 100;

Г
Асфкая новороджених

— 60— 100 i частота зростае;

— 60— 100 i частота не зростае;
— менша шж 60.
1. ЧСС бьлына ш ж 100:
• за наявност1 спонтанного дихання припиняють штуч-
ну вентилящ ю i оцшюють кол1р шшри;
• за вщсутност1 спонтанного дихання продовж ую ть
ш тучну вентилящ ю до його появи;
• якщо ЧСС менша шж 100, то завжди проводять штучну
вентилящю, незалежно ввд наявност1 спонтанного дихання.
2. ЧСС 60— 100 i частота зростае:
• продовжують ш тучну вентилящ ю леге ш в .
3. ЧСС 60— 100 i частота не зростае:
• продовжують штучну вентилящ ю легеш в i починають
робити закритий масаж серця, якщ о ЧСС менша ш ж 80.
4. ЧСС менша ш ж 60:
• штучна вентилящ я легеш в i закритий масаж серця.
Контроль ЧСС ведеться через 10— 15 с т е л я ш тучно! вен-
тиляц п доти, доки частота буде понад 100 i встановиться
спонтанне дихання. У цш ситуацп проводять останне ощ-
нювання стану новонародженого.
Оцшювання кольору шшри. При ефективних вентиляцп
i кровооб1гу колдр шшри рожевий, дитина потребуе спосте-
реження.
Акрощ аноз, характерний у nepini години т е л я наро-
дження, розвиваеться як судинна реакщ я на зм1ну темпе-
ратури зовшш нього середовища i не св1дчить про rinoKciio.
Ознакою rinoKcii буде загальний щ аноз. Дитина потребуе
пщвищено! концентрацп кисню в cyMimi д ля вдиху. И за-
безпечують подачею щ льн ого струменя з кисневого ш лан­
га. Я кщ о кш ець шланга пом1стити на вщеташ 1,0— 1,5 см
вщ носових ход1в, то вм1ст кисню в noBiTpi на вдиху стано-
витиме приблизно 80 % .
Зникнення щ ан о зу св1дчить про усун ен н я rinoKcii'.
Ш ланг поступово вщ даляють вщ носових ход1в. Я кщ о його
вщдалити на 5 см вщ носових ход1в i при цьому збер1гаеть-

21
 Асф|кс|я новороджених

ея рожевий кол1р шшри, то потреби в шдвищенш концент-

рацп кисню немае.

Закритий масаж серця

Показания для закритого масажу серця: ш сля 15— 30 с
ш тучно! вентиляцп легень ЧСС становить менше ш ж 60 за
1 хв або 60— 80 за 1 хв i не зростае.
Закритий масаж серця виконують, натискуючи нанижню
третину груднини. Вона ро; ;ена нижче вгд умовнш Л1нп,
\ проведено! м1ж сосками.
Важливо не натискувати на
мечопод1бний вщросток, щоб
запобшти розриву печшки.
Натискують:
• вказ1вним i середш м
пальцями руки натискуемо
на середню третину грудни­
ни (мал. 7 а);
• ш нчикам и вели к и х
пальщ в обох рук натискуе­
мо на груднину, а чотири
п альщ обох рук шдтриму-
ють спину (мал. 7 б).
Г л и б и н а н атискування
становить 1,0— 1,5 см, час­
тота — 120 за 1 хв. Одночас-
на к ом п р еш я гр у д н и н и i
вдих при ш туч ш й вен ти ­
л я ц п через м ш ю к i маску
призводять до потрапляння
газу в ш лунок. Щ об цього
уникнути, слщ процедуру
мого масажу серця: проводити синхронно: один
a i б — новонародженш ди- вдих i три натискування на
тиш; в — дитиш старшого вшу груднину (мал. 8).

22

V
Асф1шя новороджених

Мал. 8. Непрямий масаж серця i3 штучною вентилящею

легешв методом “рот до рота” в д1тей старшого вшу

1нтубац1я трахеУ
Показания:
— необхщ ш сть довготривало! ш тучно! вентиляц п л е ­
гешв;
— мекош альна асшращя;
— д1афрагмальнакила;
— безусшшна вентилящ я через M in io K i маску.
Ш дготовка обладнаннн:
— монтаж ларингоскопа та перев1рка осв1тлення;
— виб1р трубки;
— трубку вкорочують до 13 см;
— вставляють провщник.
Процедура:
— кш ець клинка вводять до надгортанно! западини;

23
 Асф1кс1я новороджених

Таблиця 4 . 1нтубащя трахе!, розяйри ендотрахеальних тру-

бок у д1тей

Зовш ш нш Д овж ина, мм

Ш к дитини
д!ам етр, см
Ч е р ез nic Ч е р е з рот

Недоношен!: 500— 750 2 ,0 7,0

г

800— 1750 г 2,5 7,5—9,0

1800—3000 г 3,0 9,5— 11,0

Новонародженк 3,5 1 1 ,0 — 1 2 ,0 13
3000—4000 г

Грудш д п 'и : 3— 8 M ic 3,5 12,0— 13,0 14

9— 12 M ic 4,0 12,0— 13,0 14— 15

Д1ти: 1— 2 роки 4,5 13,0— 14,0 15

2—4 роки 5,0 15,0— 16,0 17

6 — 8 p o K iB 6 ,0 17,0— 18,0 20

1 0 — 12 рок1в 7,0 2 0 ,0 23

14— 16 ромв 8,0 2 2 ,0 25

— в1зуал1зують вхщ у гортань;

— уводять ш тубацш ну трубку;
— виводять ларингоскоп i провщник;
— проводять попереднш контроль полож ения штуба-
ц ш н о ! трубки за рухом трудно! кл1тки, передньо! стш ки
ж ивота та даними аускультаци на симетричних дьпянках
трудно! кл1тки i надчеревно! дшянки;
— ф1ксують !нтубащ йну трубку (мал. 9, 10; табл. 4).

24
Асф1кс1я новороджених

Мал. 9. Ларингоскоп введе­ М а л .10. Надгортанник

но в порожнину рота. Коршь шднято робочою частиною
язика вщтиснутий доверху, вид­ ларингоскопа. Полйтно голо-
но м’яке пщнебшня i мигдалик сову ицлину

Застосування медикаменте
У пологовому зал1 застосовують т а т медикаменти:
— адреналш;
— засоби, що нормал1зують об’ ем циркулю ю чо! кров1;
— натр1ю бшарбонат;
— антагошсти наркозних засоб1в.
Застосування рекомендованих paHinie препарат1в (роз-
чин глю конату кальщ ю , кокарбоксилаза, еуф1лш, гармо­
ни та iH . ) визнано н е д о т ль н и м , а окремих препарайв —
нав1ть протипоказаним.
Адреналш
Показания до застосування:
— через 15— 30 с т е л я ш т уч н о ! в е н т и л я ц п л е г е т в
100 % киснем та закритого масажу серця ЧСС залиш аеть-
ся меншою ш ж 80 за 1 хв;
— ввдсуттсть серцевих скорочень (асистол1я).
У цьому випадку одночасно розпочинають ш тучну вен-
т и л я т ю , закритий масаж серця та введения адреналш у.
Тут необхщна участь одразу трьох фах1вщв.
Концентращя розчину адреналшу становить 1:10 000. Го-
тують його 1 мл — 0,1 мл 0,1 % розчину адреналшу i 0,9 мл
i30T0Hi4H0ro розчину натр1ю хлориду. Д озу 0,1— 0,8 м л на

25
 Асф1кс1я новороджених

I кг млей 'ri.Mii ромчину I : IО ООО додатково розводять i30-

т< hi i ’I пи м рпзчимом у пропорци 1:1. Ш ля х введения — внут-
I>i 111111.<) 1к-: 11ю ибо еидотрахеально. При ендотрахеальному
ииедешп ])озчин 1:10000 додатково розводять 1зотошчним
розчином у сшввадношенш 1:1.
За в1дсутност1 ефекту введения повторюють через кожш
5 хв, тривал1стю не бшьше ш ж 30 хв.
Засоби, що нормал1зують об’ем циркулюючсИ Kpoei
Препарати:
— 5 % розчин альбум ш у;
— 0 ,9 % розчин натр1ю хлориду (ф1зк>лопчний розчин).
Показания:
— гшоволем1я;
— обезводнення.
Симптоми гш оволемп:
— блщ ю ть;
— слабкий пульс при достатшй ЧСС;
— зниж ення арггер1алыюго тиску.
Прийнято вважати, що в ycix д1тей, яш потребують реа-
ш маци, наявна гшоволем1я.
Готую ть — 40 м л одного i3 розчишв (часиш е альбум ш ).
Д оза — 10 м л на 1 кг маси п л а . Ш л я х введения — внутр1ш-
ньовенно.
Н а т р т бЫарбонат
Показания: наявшсть метабол1чного ацидозу.
К онцентращ я — розчин 4,2 % .
Готую ть — 20 мл. Доза — 4 м л на 1 кг маси й л а , або
0,5 м м оль на 1 кг маси й л а .
Ш л я х введения — внутр1шньовенно.
Ш ви дю сть — вводити пов1льно, протягом 2 хв.
Ускладнення — гшернатр1ем1я: крововиливи в шлуноч-
ки мозку.
Зауваження: не допускаеться введения за вщсутност1
ефективного дихання. Вщ сутш сть виведення С 0 2 спричи-
нить нашарування газового ацидозу.

26
Асф1ксмя новороджених

Ан т а гош ст и наркозных eaxodie

— налоксон;
— бемегрид.
Показания: наркозна депреспя (табл. 5).
Зауваження: засоби не стим улю ю ть дихальний центр i
неефективш при inninx його пригш ченнях.

Таблиця 5. Концентрацп налоксону, приготування i дози

для введения за наркозно! депресп

Д оза, Д оза,
К о н ц ен т ращ я ,
Готують, м л м г н а 1 кг м л на 1 кг
мг/м л
м аси тьла м аси Т1ла

0 ,4 1 0 ,1 0 ,2 5

1 ,0 1 0 ,1 0 ,1

Ш ля х введения — внутр1шньовенно та ендотрахеально

(переважаючий); внутрииньом’ язово або пщ u i K i p y — до-
пустимий.
Ш видш сть — вводити швидко.
Бемегрид
Концентращ я — 0,5 % .
Готую ть — 1 мл. Доза — ОД м л на 1 кг маси тала.
Ш л я х введения — як для налоксону.
Ш с л я проведения р еа тм ац ш н и х заход1в новонародже-
ного сл1д перевести у вцуцлення (палату) штенсивно! терапн
для подальшого л1кування.

27
 3. Невщкладш стани в pa3i патологи
дихально! системи

Гостра дихальна недостатжсть

Дихальна недостатшсть — стан оргашзму, при якому не
забезпечуеться нормальний газовий склад кров1, внаслщок
чого в нш зменш уеться ш льш сть кисню.
Бувае иервинна i вторинна недостатшсть. Первинна ди­
хальн а недостатшсть пов’ язана з порушенням функци сис­
теми зовш ш нього дихання, а вторинна — з порушенням
транспорту газ1в кров1, внаслщок анеми, гемоглобш опати,
отруень, захворюваиь серцево-судинно! системи або пору-
шення шптинного дихання через дефект дихальних фер-
мент1в.
У механ1зм1 розвитку гостро! дихально! недостатноста
(Г Д Н ) головну роль вдаграють иорушення вентиляцш них
та мембранних процейв газообмшу. У зв’ язку з цим ГД Н
под1ляють на так1 види.
1. Вентиляцш на ГДН:
а)центральна;
б) торакоабдомшальна;
в) нейром’ язова.
2. Легенева ГДН:
а) обструктивно-констриктивна:
— верхнш тип;
— н и ж н ш ти п ;
б) паренх1матозна;

28
Невщкладн! стани в pa3i патологи дихально! системи

в) рестриктивна;
г) ГД Н внаслщок порушення вентилящ йно-перфузш но-
го сшввщношення.
Починаючи лш ування ГД Н , необхщно насамперед видЬ
лити к а р д и н а льт критерп, що визначають вид ГД Н та ди-
нам1ку ii розвитку. Слщ також видшити основш симптоми,
що потребують першочергово! корекцп. Госттал1защ я при
будь-якому вщц ГД Н обов’ язкова.
Загальш напрями терапп ГД Н :
1) своечасне вщновлення та пщтримка адекватно! окси-
генаци тканин ш ляхом вщновлення прохщ носй дихальних
шлях1в i подач1 n i f li r p i T o r o i зволож еного кисню;
2) за показами проводять Ш В Л ш ляхом “ рот до рота” або
“ рот до носа” .
Розр1зняють чотири ступеш дихально! недостатность

I C T y n iH b дихальноУ недостатносп
У дитини невелика задишка. Частота дихання зб1ль-
шуеться на 10— 20 % . Вщзначаеться щаноз при напруженш
дитини. Вона стае неспокшною.

Невщ кладна медична допомога на догосштальному

eT ani
1. Усунути причину дихально! недостатность
2. Вщновити прохвдшсть дихальних шлях1в.
3. Дати доступ св1жого повггря (мал. 11).

II ступ1нь дихальноУ недостатносл

У дитини задишка в сташ спокою. У д и ханш беруть
участь допом1жш м ’ язи. Р1вень п ульсу до дихання — 2,5:1,
!идзначаеться щаноз слизових оболонок порожнини рота,
шшри носогубного трикутника, вуш них раковин, палы цв.
Стан дитини загальмований. П ульс прискорений, артерЬ
альний тиск пщвищений.

29
 Невщкладш стани в раз1 патологи дихально! системи

Невщ кладна медична допомога на догосштальному

exani
1. Надати дитиш шдвищене положения, трохи шдняв-
ши головний кш ець л1жка, або полож ения на боку.
2. Звшьнити дитину ввд т1сного одягу.
3. Вщновити п р о х щ т с т ь дихальних шлях1в.
4. Забезпечити надходження св1жого пов1тря, зволоже-
ного кисню за допомогою катетера, маски.

III ступшь дихальноУ недостатносл

Р1зко виражена задишка, вщзначаеться аритм1я дихан­
ня, втягнення податливих м1сць грудно! кл1тки. С тввщ но-
шення п ульсу до дихання становить 2— 2,5:1. Р1зко ириско-
рений п ульс, А Т зниж уеться. IllK ipa стае мармуровою, ща-
нотичною. Свщомшть дитини потьмарена, шод1 виникають
судоми, руховий неспокш. Така дитина потребуе негайно!
госштал1заци у стащонар.

IV ступшь дихальноУ недостатносл

Ц е — гш оксична кома. Дихання в дитини судомне, не-
регулярне, п ертди чи о виникають апное або дихання пато-
лог1чного типу (Ч ей н а— Стокса, Бюта), р1зкий загальний
щ аноз шк1ри. 1нколи з ’ являеться с и н ю ш тс ть на с п и т ,
руках i ногах.

Нев1дкладна медична допомога на догосттальному

етат
1. Забезпечити п р о х щ т с т ь дихальних шлях1в:
а) вщсмоктати b m i c t верхн1х дихальних шлях1в за допо­
могою електров1дсмоктувача;
б) використати ш галяц п з луж ними розчинами, м уколЬ
тиками, ферментами, гормонами, протинабряковими пре­
паратами;
в) застосувати постуральний дренаж, в1бромасаж, меха-
ш чну стим уляцпо каш лю;
Иишдкладж стани в раэ1 патологи дихально)' системи_________________

г) у т я ж к и х в и п а д к а х п р о в о д я т ь ш т у б а щ ю T p a x e i,
ш д см о к т у в ан н я б р о н х 1 а л ь н о го вм1сту.

Мал. 11. Видалення стороннього й ла з дихальних шляхйв:

а — у дд.тей грудного вшу; б — у старших за вшом дйей

2. Оксигенотерашя: подавання зволоженого кисню (50—

ПО % ) через носовий катетер, маску, кисневу палатку 3i
швидшстю 6— 8 л/хв протягом 30 хв, п о й м — 3— 4 л/хв.
3. У p a e i наростання дихально-серцево! недостатносй з
метою розвантаження малого кола кровооб1гу внутр1шньо-
венно вводять: 2,4 % розчин еуфипну в доз1 3— 5 мг на 1 кг
маси й л а ; 0,05 % розчин строфантину або 0,06 % розчин
корглж он у — 0,1 м л в розрахунку на 1 piK ж иття; 1 % роз­
чин лазиксу — 1— 2 мг на 1 кг маси й л а ; глюкокортиковди
(предш золон — 2 мг на 1 кг маси й л а ).
4. За вщ сутносй ефекту в1д ш ш их метод1в л1кування
проводять ш тучну вентилящ ю легеш в методами “ рот до
рота” , “ рот до носа” , за допомогою апарайв.

31
 4. Напад бронх1ально1 астми

К лш ш а. Н ападу астми передуе nepiofl передв1сник1в

(зниж ення апетиту, попрш ення сну, неспокш, шдвищена
драт1влив1сть, чхання, блювання, сверб1ж ииари), бьлып
характерний для д1тей раннього вжу.
Напади астми часташе починаються вноч1 або ввечерь
X B o p i збудж еш , метуш аться. З ’ являеться частий, сухий
нападопод1бний каш ель. Мокротиння в’ язке, погано вщхо-
дить. Д1ти старшого вш у займають полож ения ортопное:
сидячи з опущ еними ногами, руками впираються в л1жко.
У м олодш ом у Bini — д1ти в полож енш леж ачи, проявляють
вираж ену тривогу, повертають голову з боку в 6iK (немов-
би п р охаю ть про д о п о м о гу), 3i страдницьким виразом
обличчя.
Ш д час огля ду спостерпаю ть шумне дихання, eK c n ip a -
торна задишка з довгим свистячим видихом, бл 1дшть шшри
з синюшним вщ тш ком, напруження шийних м ’ яз1в i вен,
переляк в очах. Хрипи чути на вщсташ, трудна кл1тка зду-
та, и' розм1ри збьлы пеш в передньозадньому напрямку.
Т яж ш сть нападу астми зумовлю е порушення загального
станудитини.
Легкий напад астми супроводж уеться незначним ут-
рудненням дихання. При цьому допом1жна мускулатура
в nponeci дихання участ1 не бере, загальний стан не пору-
ш уеться.

32
Напад бронтальнсн астми

Середньо! тяжкосй напад спричинюе зм ш у поведшки

дитини, вщчуття страху, нестачу пов1тря, утруднений ви-
дих. Дитина займае вимушене полож ения, дихання утруд-
нене 3i свистячим видохом. Трудна клггка здута, в процесп
дихання бере участь допом1жна мускулатура. При перкуси
прослуховуеться коробковий звук, при аускультац и — на
ф о т подовженого видиху р1зномаштш cyxi та др1бном1хур-
цечи в о лой хрипи. Спостер1гають змш и в серцево-судиннш
системк тахшард1я, ослабления тошв, т д в и щ е н н я артерЬ
ального тиску.
У paei тяжкого нападу бронх1ально! астми в дитини ви-
никае поверхневе дихання з р1зко утрудненим видихом, що
супроводжуеться гучним, свистячим звуком, який чути на
Biдета Hi. Дитина займае вимушене положения, часто покри-
ваеться холодним потом. В nponeci дихання бере участь до-
пом1жна мускулатура, наростае щ аноз, акрощ аноз. Вира-
жен! змш и в серцево-судиннш системь Т яж к и й напад пе­
реходить в астматичний статус.

Неввдкладна медична допомога на догосштальному

еташ в pa3i нападу бронх 1ально 1 астми
1. Дитину заспоко1ти.
2. Забезпечити доступ св1жого повггря.
3. Звшьнити грудну к л т с у дитини вщ стискаючого одягу.
4. О к си ген отер атя чистим зволож еним киснем через
маску.
5. 1нгалящя дозованих аерозол1в Р2-антагош сйв корот­
ко! ди (сальбутам ол, вентолш , беротек, фенотерол, бри-
каш л, кленбутерол): 1— 2 дози через кож ш 20 хв протягом
1 год.
6. 1нгалящ я дозованого аерозолю атровент: 1— 2 дози
3 рази на добу.
7. Еуфшш усередину в разовш доз1 3— 5 мг на 1 к г маси
й л а або внутр1шньовенно струминно 2,4 % розчин еуф Ш -
ну 3— 5 мг на 1 кг маси тша (0 ,1 5 — 0,2 м л на 1 к г маси й л а )
на i30T0Hi4H0My розчиш натр1ю хлориду (1 5 — 20 м л).

2 7-305 33
 Напад бронх1ально1 астми

8. За вщ сутн скт ефекту — госттал1защ я.

Невщ кладна медична допомога в paei легкого напа­

ду бронх 1ально 1 астми
1. Заспокогти дитину, не допускаючи виникнення об­
становки нервозносй й м етуш ливосй; надати ш зручне по­
лож ен и я — н атвси д ячи .
2. Забезпечити доступ св1жого пов1тря; зв1льнити груд-
ну щ и тк у вщ одягу, що обмежуе рухи.
3. Д ощ льн о д ля рук i H ir проводити гаряч1 ванни трива-
л1стю 10— 15 хв з температурою води 37— 42 °С. Прчични-
ки як додатковий алер тзую чи й фактор не показаш.
4. Застосувати методику вольово! лж вщ ац п глибокого
дихання за К .П . Бутейком. Щ дихальш вправи тренують
вдих— видих i затримку дихання.
5. Призначити ш галяц и за допомогою дозованого шгаля-
тора “ Беротек” (0,2 м л препарату на 1 вдих), сальбутамолу
(0,1 м л препарату), “ Астмопент” , “ А лупент” — 1 вдих 2— 3
рази на добу або пероральне введения одного з бронхоли’ишв:
еуф Ш н у (3 — 5 мг на 1 кг маси тша на добу), теофедрину, ан-
тастману (д 1тнм дош ш льного вш у V 4— V 2таблетки, ш коля­
рам х/2— 1 таблетка на одне вживання, 1— 2 рази протягом
дня) чи бронхолггину С/2~~ 1 чайна ложка, 3— 4 разина день).
6. Застосовують муколиичш та вщхаркувал ьш препарати,
як1 сприяють очищению дихальних шлях1в ввд накопичено-
го секрету. Найчасташе це препарат лазолван (амброксол) у
виглнд1 таблеток по 30 мг i сиропу. Показан! препарати, що
м ети ть кал по йодид (2 % розчин, икий запивають молоком,
по 1 чайнш лож щ д т ш до 5 p o K iB , п о 1 десертшй лож щ — до
10 рок1в, по 1 столов!й ложщ — старшим шж 10 рошв).

Неввдкладна медична допомога в pa3i нападу брон-

х 1ально 1 астми середнього ступени тяжкоси
Застосовують Ti caMi тераиевтичш заходи, що й шд час
л егк о ! форми.
Додатково призначають:
1. Внутрш ньовенне введения (струминне або краплинне)

34
11амад бронх1ально'( астми

2,4 % розчину еуфипну в розрахунку 5— 7 мг на 1 кг маси тша

па 1зотон1чному розчиш натрпо хлориду (до 100— 150 мл).
2. А луп ен т у доз1 0 ,2 — 0 ,5 — 1 м л 0,05 % розчину в 50—
100 мл 1зотон1чного розчину натр1ю хлориду, внутр1шньо-
нонно краплинно або ш дш ш рно (0 ,5 — 1,0 м л).
3. Внутр1шньовенно краплинно вводить 10 % хлорид
кнлы цю та0,25 % розчин новока!ну(1— 2 м л на piK життя).
4. Щ об зняти бронхоспазм, застосовують бронхол1тичш
препарати таких груп:
— (32*антагошсти коротко! дп (до 6 год) — сальбутам ол,
фенотерол (1 вдих 2— 3 рази на добу) i препарати тривало!
д i! (до 12 год) — серевент, формотерол;
— х о лш о л й и к и — препарат атровент, тривал1сть дп до
<> год, доза — 1— 2 вдихи аерозолю 3 рази на добу;
— препарати ксантинового ряду: теофшш всередину по
’ / — 7 таблетки, ш колярам 1/ — 1 таблетку 1— 2 рази на
день. Усе част1ше застосовують пролонгован1 форми теофЬ
Л1ну (теопек, ретаф1л), еуф1л1н. Щ препарати мають no6i4Hi
дп: б1льу cepni, головний бшь, нудоту, блювання, тому тре­
ба постшно спостер!гати за хворими;
— комб1нован1 антиастматичн1 аерозол], як1 м1стять симпа-
том1метики та хол 1ноблокатори: д1тек, беродуал, 1нтал плюс.
5. Протизапальш , протиалерг1йн1 препарати:
— ш тал — дозований аерозоль (2 вдихи 4 рази на добу);
— тайлед (у 4— 10 раз1в ефектившший ш ж ш т а л) — 2
i нгалящ ! 2 рази на добу. Д ля ефективного дозування в д1тей
молодшого вш у застосовують пристрш — утримую чу каме­
ру Файзон — Еар (спейсер).
6. Сеанси голкорефлексотерапи.

Невщкладна медична допомога в pa3i тяжкого н апа­

ду бронх 1ально 1 астми
KpiM терапевтичних заход1в, як1 застосовують для лшуван-
ня середньотяжкого нападу бронх1ально! астми, призначають:
1. У вену краплинно глю кокортико!ди в доз1 5— 7 мг на
1 кг маси тьла на добу.

35
 Напад бронх1ально'| астми

2. Доза еуф Ш н у д ля одноразового внутрпиньовенного

введения (краплинно) збш ы нуеться до 6— 9 мг на 1 кг маси
Ti ла, т е л я чого слщ давати перорально до 20 мг на 1 кг маси
тш а на добу.
3. 1нгаляди 30— 60 % зволоженого кисню через маску
або носовий катетер.
4. М укол1тики: м ж стура Траскова або Вотчала в розра-
хун к у: д1тям до 5 рошв — по 1 чайнш лож щ , 6— 10 рошв —
по 1 десертшй ло ж щ , старшим ш ж 10 рошв — по 1 столовш
л о ж щ , 4 рази на день.
5. Обов’ язково призначають гепарин, який полш ш уе
гем одинам ш у в м алом у кол1 кровооб1гу. Вводять у вену
4 рази на добу в разовш доз1 50— 100 ОД на 1 кг маси тьла.
6. 4 % розчин натр 1ю бшарбонату, в розрахунку 2— 4 мл
на 1 кг маси тша за 2— 3 приймання (пщ контролем кислот-
но-луж н о! р1вноваги).
7. Н айсильн1ш им и иротизапальним и препаратами е
глю кокортикостеро'щ и (Г К С ). 1х сл1д призначати в pa3i
тяж кого нападу або д ля зняття астматичного стану. Вико-
ристовують так11нгаляц1йн1 стерощи:
— б е к л о м е т а зо н у д и п р о ш о н а т (б ек о ти д ), будезон1д
(пульм1корт), ф луш зол1д (1нгакорт), флутиказон (фл1ксо-
тид). Ш льш сть 1нгалящ й ГКС на добу не повинна переви-
щувати 3— 4 рази.
8. У pa3i бактер1ального запалення призначають анти-
бютики.
9. Призначають ф1тотерап1ю, гомеопат1ю, ф1зютератю.
10. У pa3 i неефективност1 T e p a n ii показании е наркоз
еф1р-фторотановою сум1шшю з наступною 1нтубащею, брон-
х1альним лаважем при збереж еному спонтанному диханш
або на фон1 ш тучно! в ен ти ляц п легеш в. Тобто через iH T y 6 a -
щ й н у трубку вводять теп ли й 1зотон1чний розчин натр1ю
х л о р и д у , додаю чи натр1ю бш арбонат i гщ рокортизон.
Сум1ш одноразово вводять у шлькост1 3— 5 мл; ввдсмокту-
вання зд1йснюють т е л я 3— 5 дихальних p y x iB . Загальна
т л ь ю с т ь c y M iu ii д ля промивання становить 30— 50 мл.

36
Напад бронх1ально'| астми

11. Останшм часом усш ш но застосовують гемосорбщю,

■Iлазмафорез, санацшну бронхоскошю.

Астматичний стан
Астматичним станом вважаеться напад астми, який три-
пае б1льше ш ж 6— 10 год i резистентний до препарайв. Х а ­
р ак тери зуется тотальною бронхообструкщ ею з прогресу-
ючою гшоксем!ею, гш еркапш ею, декомпенсованим ацидо-
лом, дегщратащею та розвитком гостро! серцево! недостат-
посй.
Клшша/ стадйастматичного стану (eidnocHoi компен
саци). Вимушене полож ения сидячи, спираючись на руки,
тлхш ное i3 значно подовженим видихом, нападопод1бний
кашель з невеликою кш ьш стю в’ язкого мокротиння, що
погано видаляеться. Ш шраблвда, спостер1гають щ аноз губ,
носогубного трикутника, акро- абозагальний щ аноз. Гр уд­
ка кл1тка здута, екскурм я и обмежена, над леген ям и —
коробковий перкуторний звук. Велика кьпьшсть дистан-
iii йних х р и т в пор1вняно з невеликою кш ьш стю розшяних
сухих х р и т в на тл1 ослабленого дихання при аускультац п
лггень. Меж1 серця не визначаються, тони ослаблеш , сис-
киачний шум над верх1вкою, тахшард1я. П ечш ка зб1лыпе-
иа, б о ль н а . Артер1альний тиск шдвищений.
Юпнжа I I cmadi'i астматичного стану ( декомпенсацй").
Дитина в сввдомостй збуджена або апатична. Загальний ща-
иол шк1ри i слизових оболонок, обличчя одутле, вени ш и!
плбухль Дихання чаете, шумне з подовженим видихом i
|н:»ким втягненням м1жребрових пром1жк1в, надключич-
мих та еш гастральних дш янок, яремно! ям ки при обме-
ж(чпй екскурсп грудно! ш птки. Перкуторно над легеням и
коробковий звук, дихання р1зко ослаблене, з поодино-
кпми приглуш еними сухими хрипами, в ниж ш х вщ дш ах
ипччпв д и хан н я не п р о с л у х о в у е т ь с я , синдром “ т м о !
песенi” . Тахшард1я, пульс слабкого наповнення, аритм1ч-
и и й. Меж1 серця не визначаються, тони ra y x i. Артер1аль-

37
 Напад бронх1ально’| астми

ний тиск знижений. Печшка збшыпена, больна.

К лп п к а I I I с т а д й астматичного стану ( г1поксична
кома). Стан тяжкий, дитина непритомна, спостер1гаеться
дифузний щаноз, Д Н I I I стади, гшотошя, зниження серце-
во! д1яльност1, гшоволем1я.

Невщ кладна медична допомога в pa3i астматичного

стану та принципи його лж ування
Перш шж розпочинати лшування, слщ ощнити icHyio-
чу терапевтичну ситуащю: тривал1сть попередньо! терапи
(особливо теофшшом i р-м1метиками пролонговано! дн), чи
використана нормальна доза (3-адреном1метик1в, чи вони
вже передозовань

Н евЬдкладна м едична допомога на догост т алъном у

emani
1. Забезпечити доступ св1жого пов1тря.
2. Ввдмшитисимпатом1метики!
3. Звшьнити грудну кл1тку вщ стискаючого одягу.
4. Оксигенотерашя чистим зволоженим киснем через
маску.
5. Налагодження мошторингу за частотою дихання,
пульсом, А Т , газовим складом кровь
6. 2,4 % розчин еуфшшу в разовш доз1 5 мг на 1 кг маси
тша внутр1шньовенно струминно на 15— 20 мл 1зотошчно-
го розчину натр1ю хлориду.
7. 2 % розчин но-шпи 1 мг на 1 кг маси тша внутр1шньо-
м’язово.
8. 3 % розчин предшзолону 2— 3 мг на 1 кг маси тша
(гвдрокортизон 10— 15 мг на 1 кг маси тша) внутр1шньо-
м’язово або внутрпнньовенно струминно.
9. Термшова госттал1защя; розширення обсягу допомо­
ги на гостталъному emani включае:
1) введения рщини через рот (загальний об’ем у 1,5 раза
бшыний вщ BiKOBOl ф1зюлопчно1 потреби) — 5 % глюкози та
1зотошчний розчин електролтв (стандартт розчини для пе­
рорально!' рег1дратацп — “Орал1т”, “Регвдрон” та i H . ) у
Нппад бронх1ально! астми

<-I Ii ввщношенш 2:1. При потреб1 проводить шфузшиу тератю ;

2) бронхоспазмол1тики:
— ш галяц п сальбутам олу, фенотеролу, тербуталш у —
2 вдихи дозованого аерозолю, через 10— 30 хв мож ливе по-
иторення процедури;
— iHranящ 1задопомогою аерозольного ингалятора — 0,5%
1><>зчинусальбутамолуабо0,5 % розчину фенотеролу в розве-
д ен ш 13отошчним розчином натр1ю хлориду 1:1, 10 вдих1в;
можливе повторения процедури через 10— 30 хв. Частота сер-
цових скорочень не повинна перевищувати 180— 200 хв;
3) ш ’ екцп:
фенотерол внутр1шньовенно 0,0015— 0,004 м гн а 1 кг
маси тала;
— сальбутам ол внутринньовенно 0,0015— 0,004 мг на
I кг маси тала (максимальна доза до 0,01 мг на 1 к г маси
тша) протягом 10 хв;
4) предшзолон у початковш доз1 2— 5 (до 10) мг на 1 кг
маси тала внутр1шньовенно;
5) седативна терашя в pa3i вираженого неспокою (про-
типоказання при гш еркапни):
— фенобарб1тал 5— 10 мг на 1 кг маси тала;
— д1азепам 0,2— 0,5 мг на 1 кг маси тша;
6) натрпо бшарбонат 4 % розчин для корекцп метабол1ч-
ного ацидозу;
7) секретол1тики: бромгексин внутр1шньовенно по 4 мг
або всередину по 4— 8 мг 3— 4 рази на добу;
8) препарати дигггал1су в pasi загрози декомпенсаци сер-
цево! д1яльноста;
9) а н ти б ш ти к и за наявност1 озн а к б ак тер 1 альн ого
шфжування;
10) 1нтубац1я трахе! i проведения Ш В Л в pa3i неефек-
т и в н о ст а B c ix зазначених заход1в.
Загрозлив1 симптоми: брадикард1я, потьмарення свщо-
M o c T i , знесилення хворого, ослабления ди хальних шум1в
або виникнення додаткових шум1в.

39
 Гострий стенозувальний ларинготрахегг, або синдром “крупа”

5. Гострий стенозувальний ларинготрахегг,

або синдром “крупа”

Ц е гостре звуження просвйу горташ, зумовлене загаль-

ним набряком слизово! оболонки, гш ерсекрещ ею залоз,
спазмом м ’ яз1в гортань
Часто виникае Biio'ii у д i/гей вжом 2— 4 роки на ф о т гостро!
рестр атор н о! BipycHoi шфекцп, грипу, кору, вйрянки.
Ю пшчними проявами е утруднене дихання з утрудненим
вдихом — iHcnipaTopHa задишка, “ шумне дихання” , ох-
риплш ть голосу, “ гавкаючий” , сухий кашель.
У клш щ 1 Г С Л Т розр1зняють 4 стади (ступен1) стенозу.
I ст. стенозу ( стадЬя компенсаци) характеризуеться пе-
рюдичним виникненням охри п лосй голосу, грубого, “ на-
в’ язливого” кашлю, утрудненого дихання, особливо пщ час
неспокою, плачудитини.
II ст. стенозу (cmadin субкомпенсованого стенозу) харак­
теризуеться попрш енням загального стану, наростанням
шсшраторно! задишки, шумного дихання з утягненням по-
датливих м1сць трудно! клггки, роздуванням крил носа, на-
пруженням м ’яз!в ши!. Голос хриплий, грубий, “ гавкаючий”
каш ель. IIlK ip a волога, щаноз носогубного трикутника.
III ст. стенозу ( cmadin декомпенсованого стенозу) харак­
теризуеться тяж ким загальним станом, збудженням дити­
ни, ввдчуттям страху, вираженою шсшраторною задишкою,
ш умним диханням, яке чути на в1дсташ, з р1зким втягнен-
ням над- i шдключичних ямок, надчеревно! дшянки. Ш шра

40
Гострий стенозувальний ларинготрахегг, або синдром “крупа”

блща, вкрита липким холодним потом, щ аноз, виражений

акроц1аноз.
IV ст. стенозу ( асф1кс1я) — стан дитини вкрай тяж кий,
пиражений щаноз, блщо-с1р1сть шшри. Свщом1сть поруш е­
на, температура тала знижена, з1нищ розширеш. 1нод1 су-
доми, мимовшьне сечовипускання. Дихання чаете, поверх-
нове, аритм1чне. Артер1альний тиек знижуеться, пульс упо-
ишьнюеться, розвиваеться брадикард1я, згодом — припи-
пення дихання, зупинка сердя.

Неввдкладна медична допомога в раз1 гострого сте-

нозувального ларинготрахеТту
При ст еноз1 1 ступвня
1. Дитину заспокогги, взятинаруки, пригорнути до себе,
нащкавити к р а т к о ю .
2. Необхщ на кш ьш еть теплого пиття (м олоко з луж ною
мшеральною водою, 2 % розчин питно! соди).
3. Доступ св1жого повЛтря.
4. БИдволшаюча терашя — йрчичники на литков1 м ’ я-
зи, грудну к л т с у , гаряч1 тарчичш ванни для ш г, озокери-
TOBi аплш ацп на грудну кл1тку, ноги.
5. 1нгаляци солян о-луж ш , з вщ харкуючими травами,
лиоложеного кисню.
6. Антиг1стам1нн1 препарати — супрастин, димедрол 2
мг на 1 кг маси тала через рот.
При стенозЬ I I ступеня використовують та заходи, що й
у pa3i стенозу I ст., у поеднанш з:
1. 1нгаля1цею з протинабряковою сумшшпо (ефедрин 5 %
1,0 + адреналш 0,1 % — 1,0 + атропш 0,1 % — 0,3 + ди­
медрол 1 % — 1,0 + пдрокортизон 25 мг, ф1зрозчин 15 м л).
2. Заспокшливими засобами: л1тична cyMiin (ам ш азш
2,5 % — 1,0 + новокаш 0,25 % — 4,0) — 0,1 м л на 1 кг маси
тала, внутр1шньом’ язово, 20 % оксибутарат натр1ю (в доз1
Г»0— 70 мг на 1 кг маси тала), внутр1шньом’ язово або у вену.
3. Антипстамшш препарати — димедрол, супрастан, ni-
иольфен(2— 3 мгна 1 кг маси тша на добу) внутрппньом’язово.

41
 Гострий стенозувальний ларинготрахегг, або синдром “крупа”

4. 3 метою зменшення спазму м ’ яз1в горташ — 2,4 %

еус]ллш (у доз1 3— 5 мг на 1 кг маси тига) у вену, аскорбшо-
ва кислота, кокарбоксилаза; одноразово глюкокортиковди
(кортикостерощ и): пдрокортизон — 3— 5 мг на 1 кг маси
т1ла на добу або предш золон — 1— 2 м г на 1 к г маси Tina на
добу, або дексаметазон — 0,5 мг на 1 кг маси тала на добу.
5. Д ля лшування призначають антибактер1альнутерашю.
П р и ст еноз1 I I I ступеня
1. Збшынують дозу глюкокортикоццв у 2— 4 рази (п д р о­
кортизон — 15— 20 мг на 1 кг маси тала).
2. Д езш токсикацш натераш я з включениям 5 % розчи­
ну глю кози, альбум ш у, плазми, реопол1глюкшу, i30T0Hi4-
ного розчину.
3. За показаниями (у pa3i ацидозу) — 4 % розчин натр1ю
бшарбонат (4 — 8 м л на 1 кг маси тала) у вену.
У paei неефективноста к ом плексного лш ува н н я I I I i
IV ст. стенозу дитину госштал1зують до палати штенсивно!
терапп, де проводиться ш тубащ я трахе!, трахеостом1я.
KpiM в1русного крупу (несправжнього), у дитячому вщ !
м ож е р озв и н ути ся i сп равж н ш круп (бактер1альний).
Справжнш круп виникае в paei дифтерп дихальних шлях1в,
трапляеться в д1тей вшом 1— 5 рок1в. В основ1 захворюван-
ня леж и ть утворення дифтершно! пл1вки на слизових обо-
лон ках горташ, трахей, бронх1в.
Д1агноз дифтершного крупу можна встановити за таки­
ми ознаками:
1) втрата звучноста голосу (дисфошя аж до повно! афо-
Hi'i);
2) послщ овний розвиток симптом1в стенозу горташ —
спочатку змш ю еться голос i з ’ являеться грубий каш ель,
згодом з ’ являеться стенотичне дихання, що виникае в ма-
л и х д1тей р а н ш е (на 2— 3-й день хвороби), а в старших —
навггь у к ш щ тижня;
3) явища стенозу невпинно прогресують;
4) самопочуття хворого на початку хвороби мало змш ю ­
еться, температура невисока.

42
Гострий стенозувальний ларинготрахегг, або синдром “крупа”

KpiM того, про наявшсть дифтершного крупу свщчить

мозитивне бактерю лопчне дослщ ження на дифтершну па-
л ичку, ефект шд специф1чного лш ування (введения антиток-
(•ИЧН01 сироватки). У paei тяж кого протшання стенозу (III—
IV ст.) i неефективноста консервативного лш ування прово­
дять оперативке втручання — коншотовою i т р а х е о т о м т .
Кошкотом1я — це р озй ч ен н я гцитопод1бно-перснепо-
;цбно 1 зв’ язки, як у роблять хворому, максим ально розги-
паючи його шию. Розтин проводять кш чиком ск а льп еля
на глибину не бьлыне ш ж 1 см, хцоб не уш кодити задньо!
станки трахе!. При ч1ткому виконанш коншотом1я тривае
педовго (до 1 хв), що д о­
зволяв врятувати ж иття
хворому (м ал. 12). Ш В Л
при цьом у забезпечую ть
идуванням пов1тря через
1соншотом 1чну трубку.
В екстремальних умо-
иах коншотом3.ю м ож на
зробити шдручним колю-
мо-р1жучим п р ед м етом
( кухонним ножем).
TpaxeocTOMin — опера-
Iмя, яку проводять в умовах
операцшно! т е л я введения
попередньо наркозу. Поля-
гаев тому, що трахею огол ю-
ють i розсш ають два !! Мал. 12. Коншотом1я:
к'|льця, в розр1з вводять тра- а) розтин зв’ язки кш чиком
хеостом1чну трубку, яка скальпеля; щоб обмежити його
екладаеться з зовшшньо! i глибоке проникнення та не ушко­
шlyrpiniHboi трубок. Зовнпп- дити задню станку трахе!, решту
II ю трубку фшсують на ши!
леза обмотують лейкопластирем;
б) ввдновлення прохцщоста трахе!
х порога. Внутрппню трубку
пункщйним способом (проколю-
иеобхщно перюдично вий-
вання зв’ язки голками Дюфо)
мати, прочищати ввд слизу,

43
 Гострий стенозувальний ларинготрахе'гт, або синдром “крупа”

гною, промивати и антисептиками, а потам обробляти спиртом.

Д л я запоб^гання мацераци n iK ip y навколо трахеостом1чно!
трубки слад обробляти антисептиками, витирати насухо, при-
сипати тальком або змазувати вазелшовою ол1ею, пастою Jlac-
сара(мал. 13,14,15).

М а л . 13. JliHiH розр1зу Мал. 14. Введения трубки

шк1ри при трахеотомп в n p o c e iT трахе’1

44
 6. Гостра судинна недостатшсть

Непритомшсть (зомлшня)
Непритомшсть — це короткотривала втрата свщомоста,
лумовлена гострим недокр1в’ ям головного мозку, що виник-
ло внаслщ ок психогенного або реф лекторного впливу на
регулящ ю кровооб1гу.
Причини: п е р е л я к , с и л ь ш е м о ц п , в и г л я д K poBi, с и л ь н и й
Гиль, ш т о к с и к а щ я , ш ф е к щ я , к р о в о в т р а т а , р1зка з м ш а п о ­
л о ж е н и я тала.
Кл1шчно проявляеться запамороченням, дзвоном у ву-
хах, нудотою, потемншням в очах, в1дчуттям “ порож нечГ’
и голову короткотривалою (до 1 хв) втратою свщомоста, хво-
рий падае або повшьно опускаеться на землю . Д ихання ча­
ете, поверхневе, niK ipa бл1да, волога, к ш щ в к и хо ло д ш ,
пульс ледь пальпуеться, А Т знижений, зш и щ звуж еш . Не-
11ритомшсть тривае до ш льк о х хвилин (р1дше 10— 20) i ви-
пикае в основному в полож енш стоячи.
За ступенями тяжкоста розр1зняють:
1) н е п р и т о м ш с т ь л е г к о г о с т у п е н я (п р о с т а , з в и ч а й н а ) —
т р и в а е 1 0 — 4 0 с;
2) непритомшсть тяжкого ступеня — тривае ш льк а хви-
.11и н,
у дитини при цьому мож уть бути судоми, мимовш ьш
гпчовипускання та дефекащя.

45
 Гостра судинна недостатнють

I ||'1||д1с.1111днл медична допомога в pa3i непритомноеп

( lOIM'IIIIIMl)
1. Падати хворому зручне горизонтальне полож ения,
111д пл вши ниж ш ш нщ вки шд кутом 30— 45°.
2. Забезпечити вьльне дихання — розстебнути ком1р,
пояс, зняти стискаючий одяг, пров1трити прим щ ення.
3. Д ати вдихнути р щ ину, яка подразнюе верхш ди-
х а л ь т ш л я х и (агоаковий спирт, еф1р, оцет), збризнути
о б л и ч ч я i груди хворого холод н ою водою, поплескати
його по щ оках рукою або змоченим у холод н ш вод1 р уш ­
ником.
4. Ввести шд niK ipy 0,1— 0,5 мл корд1амшу або 0,25— 1 мл
10 % розчину кофешу бензоату натр1ю, або 0,1— 0,5 м л 5 %
розчину ефедрину гвдрохлориду.
5. У раз1 тр и вало! непритомност1 розтерти верхн1 й
н иж ш к ш щ в ки , обкласти хворого грелками; т е л я вщнов-
лен н я свщомост1 напогги його гарячим чаем, заспоко!ти.

Колапс
Колапс — гостровиникаюча судинна недостатшсть, яка
характеризуеться падшням судинного тонусу та зменшен-
ням об’ ему циркулюючо! кровь Проявляеться р1зким зни-
ж енням артер1ального та венозного тиску, ознаками rino-
Kcii' головного мозку i пригшченням життевоважливих функ-
щй.
Причини. Пповолем1я (кровотеча, депонування кров1),
наднирникова недостатшсть, больовий синдром, шфекцшш
захворювання, часто — серцева слабшсть.
Клш ш а. Характерне раптове попрш ення стану дитини:
виникае р1зка блдасть ш т р и з мармуровим вщтшком, тьло
вкриваеться холодним потом, з ’ являсться щаноз губ. Т ем ­
пература знижена, евщомшть затьмарена або в1деутня. Д и­
хання чаете, поверхневе, вщ значаеться тахшард1я. Тони
серця гуч ш , х лоп а ю ч ь вени спадаються. Т яж ш сть стану
в1дпов1дае ступеню зниж ення артер!ального тиску.

46
I остра судинна недостатнють

11(‘вщкладна медична допомога в pa3i колапсу

На догостталъному emani
1. Надати хворому зручне горизонтальне полож ения,
'нднявши ниж ш кш щ вки п ц кутом 30— 45°.
2. Забезпечити вшьне дихання — розстебнути K O M ip ,
пояс, зняти стискаючий одяг, пров1трити прим1щення.
3. Дати вд и хн у т и р щ и н у , я к а п о д р а з н ю е верхн1 д и х а л ь ш
ш ляхи (ам 1аК овий сп и р т , еф1р, о ц е т ), з б р и з н у т и о б л и ч ч я i
груди х в о р о г о х о л о д н о ю водою , п о п л е с к а т и й о г о п о щ о к а х
рукою або зм о ч ен и м у х о л о д ш й вод1 р у ш н и к о м .
4. Руки i ноги хворого розтерти шматком суконно! тка­
нин и або легко помасажувати. Покласти грш ки до кш щ вок
i икрити хворого ковдрою.
5. В вестиш дш ю ру0,1— 0,5м лкорд]ам ш уабо0,25— 1 мл
10 % розчину кофешу бензоату натр1ю, або 0,1— 0,5 м л 5 %
розчину ефедрину гщ рохлориду.
В умовах стацюнару
1. Центральне м1сце в терапп колапсу займае вщновлен-
пя об’ ему циркулю ю чо! кровь 3 щ ею метою у вену крап­
линно вводять п олп лю к ш , реопол1глюкш, !зо т о т ч н и й роз-
мин натр1ю хлориду — до 20 м л на 1 кг маси тша.
2. Одночасно з шфузш ною терашею призначають глю-
кокортико 1ди в доз1 1— 5 мг на 1 кг маси тала (у вену або в
м’ яз).
3. Шдшшрно вводять 0,1 % розчин адреналшу(0,2— 0,4 мл
залеж но вщ вшу).
4. Внутр1шньовенно вводять серцев1 глш озиди (строфан­
тин, к орглш он ), кокарбоксилазу (2 5 — 50 м г), препарати
кал1ю.
5. К оригую ть поруш ення сольового склад у, активно!
реакцп внутр1шнього середовища.
6. П аралельно до ком плексу заход1в вклю чають лш у-
вальш заходи, спрямоваш на лш вщ ащ ю основного захво-
рювання.

47
 7. Гостра серцева недостатшсть

Гостра серцева недостатшсть пов’ язана 3i швидким змен-

шенням скоротливо! здатноста мюкарда i проявляеться на-
падом астми, переважно вночь
Д ихання в дитини часйш ае, з ’ являеться сухий каш ель,
серцебиття, пульс прискорений, слабкого наповнення i на-
пруж ення. При аускультаци вислуховуеться жорстке ди­
хання, в ниж ш х в1ддшах легеш в — волоп др1бнопухирцев1
хрипи. Тони серця глух1, ритм галопу, акцент другого тону
над легеневою артер1ею.

Невщ кладна медична допомога в pa3i гостро! серце-

недостатност1
B o 'i
1. Надати хворому тд в ш ц ен е положения.
2. Забезпечити вшьне надходження ж татря.
3. Дати кисень.
4. Серцев1 засоби: шдш ш рно — 10— 20 % розчин суль-
фокамфокашу або камфори (0 ,2 5 — 0,5 м л), адошзид, лан-
тозид. У Mipy м ож ливосй внутр1шньовенно вводити стро­
фантин, корглш он.
5. В нутрш ш ьом ’ язово — 1 мл 24 % розчину еуфшшу.
6. Д1уретики: лазикс або фуросемщ, гшотаазид, д1акарб.
7. Обов’ язкова госштал1защя.
У стащонарь в pa3i правош луночково! недостатност1
серця необхщ ш :

48
Im 11 >a серцева недостатшсть

1. Воротьбаз ппокиею : ш галящ я 40— 60 % зволожено-

i и к исню, киснева палатка, Ш В Л шд постшно шдвищеним
I иском на видиху.
2. Зменшення припливу кров1 до серця:
джгути на кш щ вки на 20— 30 хв;
дегвдратацш — лазикс по 1— 5 мг на 1 кг маси тша
||||ут[йишьовенно, м а т т о л по 1 г на 1 кг маси тша у вигляд1
I !> 20 % розчину внутр1шньовенно;
якщо тдвищ ений артер1альний тиск, застосовують
пш глюблокатори: 5 % розчин пентамшу або 2 % розчин
гсксошю (по 1— 3 мг на 1 кг маси тш а) на розчиш глюкози
niiyrpiniHbOBeHHO, повшьно;
— бронхо- та спазмол1тичш засоби: но-шпа, папаверин,
суфшш внутр1шньовенно 2 рази на добу;
— кровопускания по 50— 150 мл.
3. Полшшення скоротливо! функцп мюкарда досягають
имутр1шньовенним уведенням строфантину або корглш ону
у 1Цкових дозах.
4. Коригування метабол1чних порушень та енергетич-
мих процейв:
— краплинне введения поляризувально! cyMiuii: 150 мл
10 % розчину глюкози, 2— 3 ОД ш сулш у, 5— 10 мл розни­
цу панангшу, 100— 200 мг кокарбоксилази, 2 мл 6 % роз­
чину шридоксину, 2 мл 5 % розчину аскорбшово! кислоти;
— для полшшення активноста препарапв ш сулш у, аде-
позинтрифосфорно! кислоти (А Т Ф ) та ш ш их тюлових фер-
мент1в уводять у н т о л у доз1 5 мг на 1 кг маси тша;
— TiaMiH, рибофлавш, шридоксин, щ анокобаламш , ре­
тинол, токоферолу ацетат, аскорбшова та шкотинова кис­
лоти, кокарбоксилаза — парентеральне введения;
— 0,5— 1 мл 1 % розчину А Т Ф внутрш ньом ’язово 2— 3
рази на добу;
— коригування сольового складу та активно! реакцп
внутр1шнього середовища.
Л1вошлуночкова недостатшсть серця проявляеться на-
бряком легешв. Кл1шчно спостер1гають астму, видшення

49
 Гостра серцева недостатнють

пш истого мокротиння рожевого або жовтуватого кольору,

наростання задишки, каш ель, клекотливе дихання, щаноз,
тахшард1ю.

Набряк легежв
У pa3i набряку легешв наростае задишка, дихання к ле­
котливе, каш ель — з видшенням серозного або кров’ янис-
тото мокротиння, обличчя стае щанотичним.

Неввдкладна медична допомога в paei набряку легешв

1. Ввдновлення в1льно! прохщноста дихальних шлях1в.
Надати хворому пвдвищеного положения в л1жку, постайно
вщсмоктувати рвдину з верхш х дихальних шлях1в, робити
ш га л я ц н п1ногасник1в: кисню, пропущеного через 30 %
розчин спирту або 10 % розчину антифомсилану (1 — 2 м л),
через носовий катетер, маску або ш тубацш ну трубку.
2. Скоротлива здатшсть мюкарда полш ш уеться завдяки
внутр1шньовенному введению строфантину в разовш доз1
0,01 мг на 1 кг маси тша або 0,02 мл розчину на 1 кг маси
тала.
3. Зменшення венозного припливу до правого шлуночка:
— венозш дж гути на ниж ш кш щ вки на 20— 30 хв;
— д1уретики: лазикс по 1— 3 м гна 1 кг маси тала, еуфЪпн;
— застосування гш отензивних препаратав (амш азин,
пентамш ) внутр1шньовенно по 0,1 мл;
— кровопускания по 50— 100 мл.
4. Змщ нення судинно! станки:
— уведення розчишв кальц1ю хлориду, аскорб1ново! кис-
лоти , рутину, ам1ду, 1Пкотиново! кислоти;
— кортикостерощ ш препарати: предн1золон, дексазон.
5. Коригування метабол1чних порушень (ацидозу, rino-
кал1еми).
6. Антиг1стам1нщ препарати.
7. Седативн1засоби.
8. Обмеження введения р1дини.

50
| ' и 111.1 серцева недостатжсть

3;щишково-ц1анотичний напад
Ллдишково-щанотичний напад спостерпаеться в д1тей
11 продженими вадами серця скиданням кров1 справанал1во
(иепйливо при хвороб1 Ф а лл о , транспозици магш тральних
судии). В основ1 нападу леж и ть раптове утруднення вщто-
I у icpoBi з правого ш луночка, що й призводить до збшыиен-
мн инутрш ньосерцевогоскидання кров1 справанал1во.
Напади мають р1зну частоту i тривалю ть (вщ ш л ь к о х
ч мил и н до ш льк ох годин). Виникають без причин або т е л я
ттаи та ж ен н я, якому передуе неспокш i плач. Сприятли-
ии м и моментами е анем1я та 1нфеквдя. При напад1 в дитини
риптово проявляються неспокш, збудж ення, посилюеться
шапоз, прискорюеться дихання. Хрипи i свистяче дихан-
нн шдсутш. Ритм серця правильний, п ульс нормальний.
Tpniuuii щ анотичш напади м ож уть супроводжуватись су-
дпмами або комою, шод1 заш нчую ться летально внаслщ ок
|||>огресуючо1 r i n o K c i i , ацидозу.

Невщкладна медична допомога в pa3i задишково-ща-

нотичного нападу
Основна мета — швидке зб1лыиення насичення гемогло-
Гнну киснем i зменшення об’ем у скидання.
1. П окласти дитину в зручне полож ения з пщ тягнути-
ми до живота ногами або ноги покласти матер1 на плеч1
( при цьому зб1лыпуеться загальний периферш ний судин-
ний onip).
2. Провести ш галяц и зволож еним киснем.
3. Забезпечити дитиш спокш.
4. Ввести промедол i корд1амш внутр1шньом’ язово.
5. Внутр1шньовенно струминно ввести ф1зшлогачний
розчин у розрахунку 10 м л на 1 кг маси тьла.
6. Д ля усунення метаболi4Horo ацидозу ввести внутр1ш-
ньовенно 4 % розчин натр1ю бшарбонату (4 — 8 м л на 1 кг
маси и л а ).
3 метою проф1лактики д1тям з хворобою Ф а л л о перед
/Цагностичними та лш увальним и м ан ш улящ ям и призна-

51
 Гостра серцева недостатнють

•m u m . с е д а riiiuii
аасоби та анальгетики, батькам дозволя-
HI11, aim х о д итисьпоручздитиною . Ц езменш уетривож ш еть
i абудження дитини. У pa3i гш оволемп негайно признача-
ють ш ф узш ну терашю.

Пароксизмальна тах1кард1я
Пароксизмальна тахшард1я — раптовий напад р1зкого
почасташання серцевих скорочень (у 2— 3 рази). СпостерЬ
гаеться в д1тей i3 захворюваннями серцево-судинно! систе­
ми (ревматичний мюкардит, мюкардити р1зно! етаологи),
при тиреотоксикоз!, ш токсикащ ях, алергшних станах. При
цьом у поруш уеться кровопостачання оргашв i тканин, спо-
вш ьн ю еться ш видш сть кровооб1гу, наростають явигца
гш оксем и i rinoKcii. Затяж ш i часта напади зниж ують ско-
рочувальн у здатш сть серця, що призводить до розвитку
тотальн о! недостатноста кровооб1гу.
Л ш ування слщ спрямовувати назняття нападу. У д1тей,
старших 3 рок1в, можна заетосовувати методи рефлектор­
ного тд в и щ ен н я тонусу блукаю чого нерва:
— рефлекс Аш нера, що виникае при натискуванш на
внутр!ш ш й кут очних яблук;
— рефлекс сонного синуса, який виникае при масаж1
дьлянки бихя розгалуж ення сонно! артерп або при охоло-
д ж ен ш дьлянки синусу, що досягаеться прикладанням
вати, змочено! еф1ром, у м1сщ його проекци;
— блю вотний реф лекс спричинюеться подразненням
кореня язика;
— прийом Вальсальви (натужування на висота глибоко-
го вдиху в paei закрито! голосово! щшини i закритого носа).
3 медикаментозних засоб1в призначають новокашамщ
внутр1шньом’ язово ( т е л я введения мезатону) по 1— 5 м л у
вигляд110 % розчину. Рекомендуеться приймати 10 % роз­
чин калпо хлориду у великих дозах — до 30— 50 м л за один
раз (запивати фруктовими соками). 3 таблетованих препа-
ратав кал1ю застосовують панангш.
I or. I pa серцева недостатнють

( )еповними засобами лш ування пароксизмально! Taxi-

141р/йV е введения сердевих глшозид1в (0,05 % розчин стро­
фантину, 0,06 % розчин кор глш он у або 0,02 % розчин i3o-
н атд у). Ефективним е також застосування кокарбоксила-
1и, а в тяж ких випадках — введения ш дералу внутр1шньо-
игиио повьпьно, 5— 10 мг, 1зоптину внутр1шньовенно (0 ,3 —
мл); тразикору, який вводять внутр1шньовенно або все-
редину в доз1 10— 20 мг на добу залеж но в1д вш у дитини;
а ймалш у внутр1шньовенно.
Д л я профшактики рецидив1в рекомендую ть панангш
по 0,3 г 2— 3 рази на добу, резохш по 0,1 г на добу, р е з е р т н
но 0,05— 0,1 мг на добу i дифешн по 0,025— 0,075 г 2— 3
рази на добу.

53
 8. TocTpi а лер и й ш реакци негайного типу

Анафшактичний шок
Анафшактичний шок — вид алергш но! реакцп негайно­
го типу, яка виникае при повторному введенш в оргашзм
алергену.
М ож е виникати в p a e i введения лш арських i проф1лак-
тичних препарайв, вщ харчових продукйв, укум в комах.
В основ1 патогенезу леж ить масивний викид б ю лой чн о ак-
тивних речовин, як1 p i3 K O шдвищують проникн1сть клггин-
них мембран i кашляр1в. Ц е сприяе виходу рщ ко! частини
кров1, через що падае судинний тонус, i розвиваеться ко-
лапс. Внаслщ ок r i n o K c i i ' порушуеться обмш речовин у тка­
нинах. Б ю лоп ч н о активн1 речовини спричинюють також
спазм бронхю лярних м ’яз1в i бронхорею, щ о зумовлюе гост-
ру д и х альн у недостатшсть. Вторинно в процес втягуеться
серце.
К лш ш а. Вщ чуття жару, стиснення за грудниною, б1ль у
ж и в ой , в дш янщ сердя, утруднене дихання, вщчуття не-
стач1 пов1тря, м лявк ть, запаморочення, и о л 1морфний алер-
гш н и й висип, р1зка блщ1сть, гш отош я, судоми, втрата
свщомосй. У тяж ких випадках — раптова втрата сввдомосй
на тл1 дихально!, судинно! i наднирковозалозно! недостат-
носй.
Найтяж чою формою негайно! алер гш н о! реакцп загаль-
ного типу е анаф1лактичний шок. B iH виникае в p a e i вве-
I ocTpi алерпйн1 реакцп негайного типу

доння антибютиюв, сульф аш лам щ них препаратав, гамма-

глобулш у, вакцин, сироваток та ш ш их лш ареьких засоб1в,
к також шд час укус1в комах, ввд холоду. Доза i ш ля х уве-
дгпня не мають значения.

Лш ування анафшактичного шоку

Па догостталъному emani
1. Д итину слщ покласти на спину, голов у повернути
nfii ic. До ш г прикласти теп лу грш ку.
2. Вище ввд мк;ця введения препарату на р уку накласти
джгут.
3. Micne введения препарату обколоти 0,1 % розчином
адреналшу 0,3— 0,5 мл, обкласти льодом (д ля сповшьнен-
ня нсмоктування препарату, що спричинив ш ок).
4. Ш дш ш рно ввести 0,5 м л 0,1 % розчину адреналш у,
0,5— 1 м л корд1амшу або кофешу бензоату i 60 мг предшзо-
лону (250 мг гвдрокортизону або 8 мг дек сам етазон у).
1п’скщ 1 адреналш у i корд1амшу повторюють через кож ш
К) —15 хв.
Якщ о повторш пвдшшрш ш ’ екцп адреналш у неефек-
тивш (не пвдвищуеться А Т ), необхвдно внутр1шньовенно
мнестиОД % розчин адреналш у 0,5 м л з 10 м л 1зотошчного
розчину натр1ю хлориду.
5. При бронхоспазм1 ввести еуфшш 2,4 % внутр1шньо-
иенно з глюкозою. Внутр1шньом’ язово вводять антигшта-
MiiiHi препарати: супрастин (та в ей л 0,1 мл на 1 р ш ж и ття ).
' 1ерез 20 хв повторюють уведення супрастину. Використо-
иувати пшольфен недощ льно, тому що вш спричинюе ви-
ражений гшотензивний ефект.
6. Забезпечити прохвдшсть дихальних шлях1в, давати
^положений кисень.
7. Через 20 хв джгут розслабити, а п о й м зняти. Терм Ь
нова госштал1защя в реашмащйне ввддьлення.
У cmau,iOHapi
1. Внутр1шньовенне краплинне введения 1 м л 0,1 % роз-
'ш ну адреналшу на 100— 200 м л 5 % розчину глю кози.

55
 ГocTpi алерпйн1 реакцн негайного типу

2. Внутр1шньовенне струминне, п ои м краплинне вве­

дения глюкокортикоЗдав (предшзолону 5 мг на 1 кг маси тша
i бьлыие; гвдрокортизону 10— 15 мг на 1 кг маси тала; дек-
саметазону 0 ,5 — 0,7 мг на 1 кг маси тала).
3. Застосовують також трансфуз1ю реопол1глюкшу, ге­
модезу, глю козосольових розчишв у доз120 м л на 1 кг маси
тала, серцев1 глш озиди, антипстамш ш засоби (димедрол,
супрастин, пш ольфен).
4. Д л я усунення бронхоспазму застосовують 2,4 % роз­
чин еуф Ш н у 3— 5 мг на 1 кг маси тала в 20 мл 10— 20 %
розчину глю кози, який вводять у вену. Паралельно вщсмок-
тую ть слиз i3 B ep x H ix дихальних шлях1в за допомогою елек-
тровщсмоктувача, проводять оксигенотерашю.
5. У раз1 гострого набряку трахе! та загрози асфшсп не-
гайно вдаються до ш тубаци або трахеостомп. При неефек-
тивност1 дихання проводять ш тучну вентилящ ю легеш в.
6. Д л я усунення судомного синдрому у вену вводять 2—
4 м л 0,5 % розчину седуксену.
7. 3 метою зменшення судинно! проникноста застосову­
ють 5 % розчин аскорбшово! кислоти та 10 % розчин х л о ­
риду к алы дю , як1 вводять у вену.

Анпоневротичний набряк
Ангюневротичний набряк (набряк Квш ке, велетенська
к р о п и в ’ я н к а ) — гострий обм еж ений набряк ш ю р и та
ш дш ш рно! основи.
Практично Bci алергени мож уть спричинювати набряк
К вш ке. B iH е клпйчним проявом харчово!, медикаментоз-
Ho'i, xiM i4Hoi\ побутово!, пилково! алергп. K p iM того, набряк
К вш ке провокують бактер1альш, BipycH i, грибков1 та пара-
зитарн1алергени.
Набряк Квш ке, як правило, розвиваеться дуже швидко,
утворю ю чи п ц льн у, еластичну припухл1сть, яка прояв-
ляеться здебшыпого на обличч1 — губах, щ оках, пов1ках, а
також у глотщ , на язищ , гортан1. KpiM цього, набряк може

56
I ocTpi алерпйнп реакцн негайного типу

миникати в д1лянщ статевих оргашв, на передпл1ччях, на

груднш кл1тщ, у BHyTpiniHix органах. М ож е розвиватись
михоманка, кропив’ янка на niKipi.
Найб1лын небезпечним е набряк К вш ке в дьлянщ гор-
Tnni, який трапляеться у 25 % ycix випадшв.
КлШ чш прояви. Спочатку з ’ являеться охрипл1сть г о ло ­
су, “ гавкаючий каш ель” , т з ш ш е — утруднене дихання,
I пстраторна задишка, щ аноз, розвиваеться асф ш йя.
Я кщ о набряки лок а й зую ться на слизовш оболонщ трав­
ного каналу, то виникае абдомш альний синдром: з ’ явля-
ються нудота, блювання, б ш ь у ж ивом, метеоризм, профуз-
пий пронос. У кал1 (nifl час м ш р о ск о тч н о го дослщ ж ення)
ииявляють значну шльвдсть еозиноф1л1в.
При локал1зацп процесу в сечовш i статевш системах роз­
ни ваеться гострий цистит, а згодом виникае затримка сечь
При локал1зацп набряшв на обличч1 можуть з ’ явитись
меншгеальш симптоми, судоми внаслщок ураження мозку.

Невщкладна медична допомога в pa3i ангюневротич-

ного набряку
1. Припинити д1ю алергену на оргашзм.
2. Застосувати л о к а л ь т обколювання 0,1 % розчином
мдреналшу йдрохлори ду (у paei ш ’ екцш ного способу по-
трапляння алергену).
3. Промити ш лунок через зонд, призначити сорбенти
(активоване вугш ля, ентеросгель, полю орб) — у раз1 хар-
чового способу потрапляння алергену.
4. Усунути контакт з алергеном у noBiTpi (у pa3i ш галя-
п,1йного способу потрапляння алергену).
5. Ввести медикаменти:
— антигйггамшш засоби: 1 % розчин димедролу, 2,5 %
розчин пш ольф ену або 2 % розчин супрастину в доз1 0,2—
1,0 мл вн утр ш н ьом ’ язово або внутр1шньовенно;
— кортикостеро!ди (предш золон, лиш е за умови набря-
ку горташ, що загрожуе асфшмею);
— застосувати депдрацшну терашю (лазикс, фуросемщ).

57
 fo c T p i алерпйш реакци негайного типу

Пол1морфна еритема
Пол1морфна еритема — стан, який характеризуеться
появою пол1морфного висипу (папули, везикули, геморагп
та iH.), загальнотоксичними симптомами та ураженнями
оргашв i систем.
Найчаст1ше виникае внаслвдок дп лшарських препаратав
(переважно антибю тию в) за наявносй пвдвищено! чутли-
вост1 до них. Виникае здебшыпого шд час парентерального
введения. В основ1 захворювания леж ать алергш ш та ток-
сичн1 мехаш зми.
Ш д впливом дп' медикамент1в з ’являеться висип (папу­
ли , везикули, плям и), що швидко перетворюеться на пу-
xnpi, яш мшцями зливаються.
Ураження шгари супроводжуеться шдвищенням темпера-
тури, явищами токсикозу, riyxn pi досягають po3MipiB 5—
10 см i бшыне, легко трнжаються, при цьому утворюетьея еро-
зивна иоверхня. Уражуються i слизов1 оболонки носа, рота,
очей, статевих оргашв, прямо! кишки. Можутьспостерн'атися
ураження серця, нирок та шших оргашв i систем.

Неввдкладна медична допомога в pa3i пол1морфорно!

еритеми
1. Ввдмшити введения препарату. При потраплянш все-
редину токсично! речовини слвд промити ш лунок, постави-
ти очисну кл1зму. Госштал1зувати дитину в палату штен-
сивно! Tepanii.
2. Ввести антипстам ш ш препарати, предшзолон.
3. Застоеувати дезш токсикацш ну терашю (ввести глю-
козо-сольов1 розчини внутрпиньовенно).
4. Особливу увагу слщ придшити обробленню слизових
оболонок i шшри: примочки з фурацилшом, резорцином (на
дшянки ерозш); глюкокортико!дш маз!, аерозоль “ Пантенол” .
5. Обов’ язково призначають антибактер1альну терашю
д ля профшактики септичних ускладнень i пиевмонп.
При ураж енш велико! поверхн1 лш ування проводить в
асептичних умовах як при огпках.
I остpi алерпйн1 реакци негайного типу

Важливо дотримуватися д1ети з виклю ченням з рацю ну

продуктав-алергешв — шоколад, цитрусов!, полунищ , яйця
•п» ill.

Поствакцинальш ускладнення
1(оствакцинальш ускладн ен н я виникаю ть у д1тей i3
гиадковою схильш стю до алергш них захворювань, з ано­
малиями конституцп. Виникнення поствакдинальних ус-
кладнень може бути пов’ язане з порушенням правил асеп­
тики та антисептики, особливостями оргаш зм у дитини,
иаявшстю cy n y T H ix захворювань, яш стю самих вакцин та
багатьма шшими причинами, яш м ож уть знищ ити “ алер-
пйний nopir” .
Д1агностика. Реакщ я на щ еплення може бути м1сцевою
I ;шгальною.
М1сцева реакщя може виникнути через 1— 2 год т е л я
потрапляння в оргашзм токсичного препарату, досягае мак­
симуму через 1— 2 доби. Д о м1сцевих реакцш вщ носять
шфшьтрати (А К Д П , Б Ц Ж ), холодш абсцеси (Б Ц Ж , А К Д П ),
некроз м ’ яких тканин (Б Ц Ж ), л1мфадешт регю нальний.
У раз! порушення правил асептики та антисептики м о­
жуть розвинутись абсцес, флегмона, остеом1ел1т тощо.
До загалъних ускладнень вщносять: rinepeMiio (А К Д П ,
плергшний висип, геморайчний синдром, плеврити, астма-
тичний синдром, ш лунково-киш ковий синдром та iH.).
11айбшып небезпечними ускладненнями е анафшактичний
шок, набряк горташ, ураження нервово! системи, що мо­
жуть призвести до см ерй дитини.
Слад мати на уваз1, що ускладнення т е л я nepinoi вакци-
иацп трапляються рщше, ш ж т е л я повторно!.

Н евщ кладна медична допомога в pa3i поствакци-

нальних ускладнень
1. Ввести антийстам ш ш препарати у звичайних д озах.
2. Всередину або внутр1шньовенно ввести 10 % розчин
кальщ ю глюконату.

59
 [~ocTpi алергмж реакци негайного типу

3. Призначити аскорбшову кислоту.

4. Провести синдромнутасимптоматичну терашю.

Кропивниця
Кропивниця належ ить до алергш них реакцш негайно­
го типу. Вона розвиваеться шд час дп на оргашзм р1зних
алергеш в, найчаст1ше — харчових, а також шд час введен­
ия лш ар ськ и х препаратав, вакцин тощо.
Юпшчш ознаки. Поява на uiKipi висишв блвдо-рожево-
го кольор у у вигляд1 плям або пухирщ в p i3 H o i форми i ве-
личини, щ осупроводж ую тьсясвербеж ем(мал. 16).
Одночасно висипи можуть
шШ бути i на слизових оболонках.
При цьому може порушуватись
i загальний стан: слабш сть,
змерзання, пвдвшцення темпе-
ратури, бшьусуглобах, живота,
блювання, пронос.

Неввдкладна медична до­

помога в pa3i кропивший
1. Припинити дпо алерге-
ну на оргашзм.
2. Застосувати л о к а л ь ш
обколювання 0,1 % розчином
Мал. 16. Гостра кропивни­ адр еналш у гвдрохлориду (у
ця. 06mnpni ypTiinapni виси­ раз1 ш ’екцш ного способу по-
пи на uiKipi тулуба, стегон та трапляння алергену).
сщниць 3. Промити ш лунок через
зонд, призначити сорбенти
(активоване вуталля, ентеросгель, пол1сорб) — при харчо-
вому cnoco6i потрапляння токсичного препарату.
4. У сун ути контактз алергеном через пов1тря (при шга-
ляц ш н ом у cnoco6i).

60
I ocTpi алерпйж реакцн негайного типу

5. Ввести медикаменти:
— антипстам ш ш засоби: 1 % розчин димедролу, 2,5 %
розчин пш ольфену або 2 % розчин супрастину в доз1 0 ,2 —
1,0 мл внутр1шньом’ язово або внутр1шньовенно;
— кортикостеро!ди (предш золон, ли ш е за умови набря­
ку горташ, що загрожуе асф ш йею );
— дегщрацшна терашя (лазикс, фуросемщ).

61
 9. Коматозш стани

Кома — повне пригш чення сввдомост1 i3 втратою больо-

Bo'i чутливоста та реф лекйв, загальним м ’ язовим розслаб-
ленням i розладами ф ункщ й життсво важливих оргашв i
систем оргаш зму.
У переклад! з грецько! “ кома” — “ глибокий сон” . Проте
пащ ента, що перебувае в сташ коми, на вщ мш у в ц сплячо!
лю дини, немож ливо привести до св1домосй, навггь надто
сильним и подразниками.
К ом а — це не захворювання, а один з провщних син-
дром1в глибоких зм1н в opraHi3Mi, що визначають прогноз
ж иття пащента. Кому слщ диференщювати вщ ш ш их форм
пригш чення сввдомост1 (табл. 6).
Класиф1кац1я порушення ceidoMocmi
1. Ясна свщомкзть.
2. Затьмаренасвщомшть.
3. Ступор.
4. Сопор.
5. Кома: пом1рна, глибока, позамежна.
Д ля визначення ступеня пригшченоста свщ омосй широ­
ко застосовують ш калу Глазго, зйдно з якою (табл. 7):
— ясна св1дом1сть — 15 бал1в;
— пом1рне приглуш ения — 13— 14 бал1в;
— глибоке приглуш ения — 11 — 12 бал1в;
— сопор — 8— 10 бал1в;
 ф
>я . к
ф оЗ я
35 К ' 2
ф
‘3 ^ ж
шт
О И ‘5 « й
С ° £
к ога
а CQ
я 11 ч
н ^ >> к г
Я и я °
о 5Я
et О
2 я 'п 2 "&1 >» о
£ 8 .3 сг и а 5
<й ^
ей о о?
о ^>> Ю
ф g * ей » Я
2 5- X •гН * - Ч 5 я го н
* .3 О , ьО *
.
Л Я а >>
о га я t* к с Ф я ^ О) Л
аз О
VD Д-pH
й (Я и I о Ч * Й у ^
л 03 g ь о с* Фв fиs л *2
я я
н га а
Н оЗ S
гч S
w?
« _г ч К и 0) Я ч о га
<Й
со kr<
оЗ а | ь Й Л Vо О 2 « ч
СО
^
ей
5 Ф
tj
03
со ч; В 8 “ S ft& , к*»
>> га П 5Я к о £ 5 н со Л 5 5 Ф
Л ® СЙ CQ м ТО
>>.м .5 га fcC
оз Н И 3 о £ о Н SCЮ и н о
О и Е- В га я
'Я °
в *
Ч .. 2
2 и О VO
& § ю „ Я
03 Я
4 С
С о .5 й 'Я ей _
СО Я К И и Я Д о И Он Я

•гН ° СЙ I
га
о Я ц< О « •iH
03 VD „о
v Я в? л я g
•Я с s * аз Й
свиом осп

я & в
о g « s a га
’Я о
•2 5 м » g
ей « гН °
Н о Ф ей
2 о 2 ft
О * m ft ° о 'О
ю га a в к НЯ
ft Я * « н Н
X *ri
°«я 5
К н tf ft о
1-1 ф
п G. ft
2 с о
порушення

о ей
'3 я ^ .т- га
о И & >> я
А о 3 1 * ф
о о

С я и
я 2 a S^ Я03
га >> о Я н я я
н „ о га ^ ч ф
О •'Н
•--н Q h СЙ о 2 5 ч
а О Я с s >> ’3
ft со я я <Й о
Fv-tlht'thj о знаки

о Е-*
2 'Я
ft ю
о й я га
о о о
ф
•ы о
С Е- О ft >»
га
ь
R
33 о
я 2
ф
о
>. О
’н га .3
н 'га
л 2
о g о
о
о 2 03
«a о Я
и -gю ф
.3 ft
"га
о 03 ft ft
2 О
Я
оЗ га я
>>
о
я
н
о ей н о
я СО о и
 V £ О) « в >В Н
g t- ф2 Л S S .н с
с а я °О Й ь в ов
5 » д ааЗю ФО fe ° К о
аЗ 03
't r ф
а) Н :гСн 2 'о в д. о
2 аз у ч. в га ‘в , 'со
г и *га§я а ш я л о о В
a: со S
В 3
О! ft tc ч Н аЗ га ф
аЗ к .3 ю сб н в 2 аз К к В ф н
о, s о а л в сОс --
N § S а Ф в Ч & со Ва" ов н
© .2 В О ;гЧ 5В of ф •1 — I ,w>
о « аЗ ' в 4
в „ [ V О М • гН о С —i Е-1
н aD л« со
Рн 3 В в
< га К В 0 аз О,
н н
о Л в
в
&•
►Г©
- Ч Ч ч
О
В
о aв 5 a .2VD аз 03
*н 2
О
н
о К >
§ •в а с
в я£ tt> О аз в о 2
4а S« 0)* н Н кU
в в S <? гсс а га в в О
а вм в к а ■:
га
о аЗ П С О
§Й ^ О со О
t Ч о со 03
га S W >я аЗ га '2 у .2 Й ш 2 «
п >> И м
•гН £

“в 5 со Й Ы •гН
S н В a
к а й « о я *о 03 'о эВВ
кК 2 Е-* ® >> ft
03 о S g Й S3 а > ф СО В в
« и аЗ Н
о К н -Z о Ч аЗ в в В
$ * &£ 4 2 « a фЦ -<
Й и* •я® ft И
О« а к в .3 .2 о «
я н ь ф ’£ В
аз
О **■*
К 0) -03 ^ Ь •4 5 Й а, 9- ►>> Йв
п >> И В > Й ^
о> Я
н
Он о В 2 ч со се о в I f t Сч и В < 8 а о в

03
В
н
>»
о
.5
’га
га
н
о
• I—<
2 2
о о о
ч:
• гН
п п
Ю ’га 'га
и и о

аЗ
В
а
S
о
И
аЗ
2
О
К

64
Коматозж стани

— пом1рна кома — 6— 7 бал1в;

— глибока кома — 4 — 5 бал1в;
— термш альна кома (смерть м озку) — 3 бали i менше.

Таблиця 7. Ш кала Глазго

К л п п ч ш о зн а к и Б али

А. Розплющування очей

Спонтанне розплю щ ування очей 4

Розплю щ ування очей на звук 3

Розплю щ ування очей на больов1 подразнення 2

Ввдсутшсть розплю щ ування очей на будь-як1 1

подразнення

Б. Рухова активтстъ

А кти вш рухи, що виконую ться за вказ1вкою 6

Р у х и в кш щ вках, спрямоваш до м1сця больового 5

подразнення з метою його усунення

Н орм альш з г и н а л ь т рухи 4

Патолог1чн1 згинання 3

Збережен1 лиш е розгинальш рухи 2

В1дсутн1 будь-як1 рухи, реакщ я 1

В. М о е т реакци

Вш ьна розмова 5

Вим овляння окремих фраз 4

Вим овляння окремих фраз у в1дпов1дь на больов1 3

подразнення

Незрозум1л1 звуки у вцщовщь на подразнення або 2

спонтанно

В1дсутн1сть мови у в1дповщь на подразнення 1

3 7-305 65
 Коматозж стани

Стан свщомоста ощнюеться кшыйсно за трьома юпшчни-

ми критер1ями:
1) розплю щ ування очей (А )
2) рухова активш сть (Б)
3) особливосй мовних вщповщей (В).
Д л я визначення ступеня пригш ченосй свщ омосн бали
кож но '1 з цих трьох функцш потр1бно сумувати.
Д1агностика. Д1агностування коми Грунтуеться на тому,
що вщ сутнш мовний контакт з пащентом, а також вадсутш
реакцп на 6bib, св1тло i звук. Залежно вщ причини розр1з-
нюють дв1 групи ком:
1 ) ц е р е б р о ге н ш — в и н и к аю ть на фон1 м о зк о в и х
ш с у л ь й в , черепно-мозковог травми, еш лепси, меншгоен-
ц е ф а л т в , абсцешв або пухлин мозку;
2 ) соматогенш — розвиваються внаслщок вторинного
ураж ення мозку i тривають без стш ких вогнищевих невро-
л о т ч н и х симптом1в.
Д 1агностування втрати св1домост1 просте. А л е щ об
в1дпрацювати тактику надання невщ кладно! допомоги,
важ ливо встановити глибину втрати свщомость
Д л я ви зн а ч е н н я гл и би ни коми на догост т алъном у
emani використують таш критерп: рухи очних яблук, реак-
щ я зш иць на св1тло, ройвковий i кон’ юктивальний рефлек-
си, чхання при подразненш слизово! оболонки носа ватою,
просоченою ам1аковим спиртом, рухова реакц1я на по-
стукування по вилидях, натискання на надочш точки, по­
дразнення пщошви стоп, акти ковтання, дихання i функцп
кровооб1гу.
Спецш]лчне етюпатогенетичне д1агностування коматоз-
них сташв вкрай складне через обмаль часу, неможлив1сть
з1брати анамнез, ретельно обстежити пац1ента. При цьому
фельдшер поеднуе обстеження пац1ента з невщкладними
заходами, усувае загрозлив1 д ля життя порушення дихан­
ня i кровооб1гу. Том у вш повинен волод1ти фундаменталь-
ними знаниями медицини; бути спостережливим i макси­
мально з1браним, рухи його повинш бути ч1ткими, швид-

66
коматозж стани

к и м и i впевненими, вш мае спланувати i провести обетежен-

п и пащента, видшити серед загальних симптом1в коми оз-
пнки основного захворювання, що призвело до розвитку
м(“достатност1 мозку.
I Пд час д огосттальн ого обстеження пащента: ощ нюють
функцп дихання i кровооб1гу, з ’ ясовують обетавини розвит­
ку коми в родич1в або приеутш х при п виникненш; визна­
чають ступш ь втрати свшомостЦ проводить загальне обсте­
ження пащента; встановлюють попередшй д1агноз i визна­
чають профшь лж увальн ого закладу з метою госттал1заци'
пащента.

Неввдкладна медична допомога иащ ентам , я м зн а-

ходяться в коматозному сташ
1. Повернути пащента на бж .
2. Трохи опустити (на 15°) верхню частину тулуба, щоб
ротова гцшина була нижче вщ голосовоь
3. Вивести ниж ню щ е л е п у та т д т р и м у в а т и и п а л ь ­
цами.
4. Ощнити ефектившсть дихання хворого (кол1р слизо-
1Ю1 оболонки та шшри, и волоп сть, глибину i частоту ди­
хання, наявшсть п атолой чн и х шум1в при диханш , втягу-
ннння дшянки яремно! вщпзки та м1жребрових пром1жшв).
5. У pa3i утрудненого вдиху та наявноста в порож ниш
рота ш лункового вм1сту, кров1, мокротиння забезпечити
нрох1дшсть дихальних шлях1в (видалити сторонш тш а та
р1дини).
6. У випадку неефективного дихання застосувати штуч-
пу вентилящ ю легеш в.
7. Пропальпувати пульс над м апстральними та перифе-
ршними артер1ями.
8. Ш дняти верхн1 повж и хворого та ощ нити реакщ ю
:иниць на св1тло.
9. Викликати лж ар ськ у бригаду.
У деяких хворих на фош коматозного стану спостерЬ
гаеться гшеррефлекшя, виникають гшершнези або судоми.

67
 Коматозж стани

У paei судом необхЬдно:

— п окласти хворого на р1вну поверхню, запоб1гаючи
травмування його навколиш ш ми предметами;
— запоб1гти прикушуванню язика, вставивши м1ж ко-
р1нними зубами роторозширювач (ш патель, дерев’ яну па-
ли ч к у, держак лож ки, о б м о т а т тканиною);
— шдтримувати нижню щ елепу та голову хворого, за-
поб1гаючи и травмуванню, асфшси;
— очистити порож нину рота, горла вщ слини, кров1,
мож ливого ш лункового BMicTy;
— забезпечити оксигенацпо оргаш зм у за допомогою
тд в е д ен н я кисню через маску або носовий катетер;
— у м1жнападний перюд катетеризувати перифершну
вену пункцш ним способом: ввести в не! за призначенням
лш ар я розчин сульф ату магшю (по 5— 10 м л 25% розчи­
ну), сибазону (по 2 мл 0,5 % розчину);
— за в1дсутност1 спонтанного дихання здш сню вати
ш тучну вентилящ ю легень.

Пперглкеыпчна (д1абетична) кома

Гшерглпсем1чна (д1абетична) кома — виникае як усклад­
нення цукрового д1абету, що розвиваеться внаслщок недо-
статност1 в оргаш зм 1ш сулш у (за несвоечасного розшзна-
вання захворювання, вщсутноста лшування, в раз1 недостат-
нього введения ш сулш у, порушення режиму харчування,
гострих ш ф екцш них захворюваннях).
Ю ш п ч т прояви розвиваються повшьно, поступово, протя-
гом галькох годин, дшв. Розвитку коматозного стану передуе
продромальний перюд (перюд передвшниюв), коли знижуеть-
ся апетит, виникае нудота, блювота, посилюеться спрага, полЬ
ypin, наростае загальна слабгасть, в’ял1сть, сонлившть.
Потам розвиваеться коматозний стан, який характери­
з у е т с я порушенням св1домост1 аж до и втрати, глибоким
«ш ум н и м » диханням (ти п у Куссм ауля); ш ш раблщ а, суха,
з вираженим д1абетичним рум’ янцем на щоках, слизов1 обо-

68
Коматозж стани

попкиcyxi, яскраво-червоного кольору. Я зи к сухи й , обкла-

дгний коричневим нальотом. Тургор м ’ яких тканин дряб­
ни й , м ’ язовий тонус знижений, рефлекси сповш ьнеш, о ч т
нблука запал!, м ’ яш . Температура тала знижена, п ульс ча-
•"гий, ниткопод1бний, артер1альний тиск низький. Запах
ицетону з рота. У кров1 — високий р1вень глюкози (rineprai-
iceMin), у ceni — глюкозур1я, ацетонур1я; висока питома
миеа сеч1 — гшерстенур1я.

Невщкладна медична допомога в pa3i гшерглшем1ч-

iioi (д 1абетично 1) коми
1. Негайна госштал1защя.
2 .1нсулшотерашя: початкова доза становить 0,1— 0,2 ОД
пп 1 кг маси тала, струминно в вену (за леж н о вщ р1вня
ппкемп, тривалосизахворювання, дози1нсул1нудорозвит-
ку коми); у подальшому продовжують вводити внутр1шньо-
|и‘ино, краплинно з розрахунку 0,1 ОД на 1 кг маси тш а за
I год. Ш сля зниження р1вня глю кози до 13— 14 м м оль/л
д о з у ш сулш у зменшують до 0,05 ОД на 1 кг маси тала за 1
год; у pa3i зниження р1вня глю кози до 10— 11 м м оль/л —
i п с у л ш о т е р а т я в доз1 0 ,1 — 0,2 ОД на 1 к г м аси тала
тд ш ш р н о через кож ш 3— 4 год; ш сля виведення з коми
(иормал 1 защ 1 обмшних процейв) адекватна доза ш с улш у
становить 0,6— 0,8 ОД на 1 кг маси тала на добу (табл. 8).
3. Промивання ш лунка, очисна кл1зма з 4 % розчином
miTpiio бшарбонату.
4. 1нфузгйна терашя з метою репдратацп, дез1нтоксикацп.
,1(л я цього вводять 1зотон1чний (ф1зюлопчний) розчин, розчин
Tinгера(внутрппньовенно, краплинно); через 3— 4 год ш сулЬ
иотерапи вводять 5 % глюкозу. Добова кшькють рщини ста-
ионить 50— 150 мл на 1 кг маси тала, у першу годину — 20 м л
ми L кг маси тала. У перпй 6 год вводять 50 % рщини, в на-
ступш 6 год — 25 % , упродовж 12 год — 25 % рщини.
5. Д л я усунення ацидозу вводять 4 % розчин натрпо
|икарбонату (2,5 м л на 1 кг маси тала внутр1шньовенно,
краплинно протягом 1— 3 год) (табл. 9).

69
 Коматозш стани

/ Но и/ни Н. 1нсулшотератя в pa3i гшерглшем1чно1 коми

I' iih' iii . iviiiceMii Доза 1нсулшу Cnoci6 введения

Коматозний стан Початкова — 0,1— Внутр1шньовенно,

(високий p ieeH b) 0,2 ОД на 1 кг м а­ струминно
си тш а
П одалы иа — 0,1 Внутр 1шньовенно,
ОД на 1 к г маси краплинно
тша за 1 год, конт-
ролю ю чи pieeH b
глш ем п

11— 13 м м оль/л 0,5 ОД на 1 кг ма­ Внутр1шньовенно,

си т1ла краплинно
за 1 год при зни-
ж ен ш глш ем п ,
контролю ю чи И
р]вень

10— 11 м м оль/л 0,1— 0,2 ОД на 1 Шдшк1рно, внутр1-

к г маси т1ла на ш ньом ’ язово, через
Добу к о ж т 3— 4 год

Н ормал1защ я 0,6 — 0,8 ОД на 1 Шдшк1рно, через

кг маси тш а на кож ш 4— 6 год
Добу

6. Щ огодини визначають р1вень глш ем п, pH кровь а

тер1альний тиск.

Ппоглшеыпчна кома
Гшоглжем1чна кома — ускладнення цукрового д1абету,
що виникае внаслвдок р1зкого зниження глю кози в Kpoei (в
раз1 передозування ш сулш у, недостатнього вживання вуг-
левод1в т е л я введения ш сулш у, штенсивного ф1зичного на-
вантаження).
Ю пш чш прояви розвиваються швидко (раптово), без пе-
рю ду передв1снишв.

70
Кпмлгозж стани

Таблиця 9. Дози медикаментозних препаратов, як1 засто-

юнують для надання невщкладно!' медично'1 допомоги в pa3i
I ш»‘|»гл1кем1чно1 коми

Препарат Розрахунок разово!' дози

1нсулш короткотривало! В нутрш ш ьовенно, струминно,

Дп одноразово 0,1 ОД на 1 кг маси
т м а , пот1м краплинно — 0,1 ОД
на 1 кг маси т1ла за 1 год

1ифузшш розчини (0,9 % В нутрш ш ьовенно 50— 150 м л на

розчин натр1ю хлориду, 1 кг маси тига на добу
розчин PiHrepa та iH.)

Кокарбоксилаза, 0,05 г Внутр1шньовенно, краплинно

50— 200 мг

Аскорб1нова кислота, Внутр1шньовенно, краплинно

5 % розчин — 1,0 м л 5 мл

Гепарин, 1мл (5000 ОД, Внутр1шньовенно, краплинно

10 000 ОД, 20 000 О Д ) 5000 ОД,
2 рази на добу

1атр1ю пдрокарбонат, 4 % Внутр 1 шньовенно, краплинно

розчин — 20 м л 2,5 м л на 1 к г маси тш а (за pH
Kpoei менше ш ж 7,0)

У дитини з ’ являеться вщ чуття голоду, тремтш ня рук,

nir; пщвищена ттли в й ггь, наростаюча загальна слабш сть,
головний бьль, еерцебиття, немотивоване збудж ення. Без
адекватно! допомоги дитина швидко втрачае свщом1сть,
нкриваеться холодним потом, виникають судоми, тризм
жувальних м ’ яз 1 в. Дихання стае частим, поверхневим. М ’ я-
:ювий тонус тд в и щ ен и й , температура знижена, запах аце­
тону з рота ввдсутнш. У кров1 — гшоглш ем1я (табл. 10).

71
 Коматозж стани

Таблиця 10. Диференцшна д1агностика д1абетичн<н та

гшоглшелйчно! ком

Ознаки Д1абетична кома rino^iKeMi4Ha кома

1 2 3

П ричини

Д оза ш с у л ш у Недостатня Передозування

Х арчування П оруш ення реж иму Недостатне вживання

харчування (зловж и- вуглевод1в ( т е л я
вання жирами, введения ш с у л ш у )
вуглеводам и)

Захворювання Г ocTpi шфеквдйш Захворювання

захворювання печш ки, киш ок

П очаток Поступовий, Раптовий, швидкий

повш ьний (и л ь к а (ш л ь к а х в и ли н )
годин або дш в)

К лш ш а

П оруш ення Поступово Ш видко, повна втрата

свщомост1

Шк1ра Суха В олога

Слизов1 C yxi В олоп

о б о ло н к и ,я зи к

Тон ус м ’ яз1в Г ш отош я Ш двш цений, рипд-

(зн и ж ен и й ) ншть м ’ яз1в, тризм
ж увальн и х м ’ яз1в

Артер1альний Зниж ений Ш двш цений, пот1м

тиск зниж уеться

Д ихання К уссм а уля - Звичайне

гли боке. ш умне

72
Коматозш стани

Продовження табл. 10

1 2 3

Апетит Знижений Ш двищ ений, вщ чуття

голод у

Судоми Pi-дко Часто

Иннах ацетону Характерно Н е характерно

:i рота

Ги 1ергл 1кем 1 я + -

Дцетонур1я + -

Глюкозур1я + -

Л псування Г н сулш о тер а тя Введения глю кози

Н евщ клад на медична допомога в pa3i гш оглш ем 1ч-

110*1 коми
Пщ час появи перших ознак гш оглш ем и потр1бно випи-
ти солодкий чай, з ’ гсти грудочку цукру, трохи варения,
шматок бшого хл1баабо печиво.
У ви п ад ку вт р а т и ceidoMOcmi:
1. Я кщ о дитина без свщ ом осп, и слщ покласти на 6iK,
ишльнити (при потреб].) д и хальш ш ляхи .
2. Увести вн утр ш н ьом ’ язово глю кагон 0,05 мг на 1 кг
маси тша внутр1шньом’ язово або пщшшрно.
3. Вливати розчин цукру в ротову порож нину дитини,
нка без свщомоста, недопустимо!
4. Увести внутр1шньовенно струминно 40% розчин глю ­
кози (20— 40 м л), п ой м — 10 % розчин глю кози краплинно.
Г>. Я кщ о ефект недостатнш, застосувати глюкокортико!-
ди: гщрокортизон (3 — 5 мг на 1 кг маси тш а), предш золон
I 2 мг на 1 кг маси тш а внутр1шньовенно, адреналш
0,1 % — 0,2— 0,5 м л пщшшрно.

73
 Коматозж стани

Щ о б запоб1гти розвитку набряку мозку, призначають

сеч о гш ш препарати — м аш тол (15 % i 20 % розчини —
0 ,5 — 1 г на 1 кг маси тала), машт (1 — 3 мг на 1 кг маси тала).
6. Глю кагон 0,05 мг на 1 кг маси тала — внутр1шньовен-
но, або внутр1шньом’ язово, або пщшшрно.
У pa3i судом: 20 % оксибутират натр1ю — 50— 100 мг на
1 к г маси тша внутрш ньовенно; 25 % сульфат магшю —
0,2 м л на 1 кг маси тш а внутр1шньом’ язово.
7. Оксигенотерашя.
8. Я кщ о дитина через 10— 15 хв не прийшла до свщо-
моста, сл1д ввести розчин глю кози повторно. При неефек-
тивност1 заход1в продовжити внутр1шньовенне краплинне
введения 5— 10 % розчину глю кози до вадновлення свщо-
MocTi.
9. У тяж ки х випадках ввести 0,1 % розчин адреналшу
гщ рохлори д у (0,01 мг на 1 кг маси тала) та глюкокорти-
К01ДИ.
10. Д ля кращого засвоення глюкози ввести кокарбокси-
л а зу та 5 % розчин аскорбшово! кислоти.
11. Ш сля в1дновлення свщомоста дитина повинна погсти
— манну кашу, кж чль, картопляне пюре (табл. 11).

Ацетонегуйчна (нед1абетична) кома

Ацетонем1чна (нед!абетична) кома — пол1ет1олог1чний
стан, що виникае в pa3i порушення лш щ ного обм1ну. П ри­
чинами ацетошчно'! коми мож уть бути:
— ал1ментарний фактор (перегодовування жирами);
— хрош чш розлади ж ивлення;
— 1нфекц1йн1 захворювання;
— гепатити;
— зневоднення оргаш зму;
— ендокринопатп.
До розвитку ацетонем1чно1 коми схильн1 д1ти з нервово-
артритичною аномал1ею конститу 1Ц1 i шдвищеним алер-
г1йним фоном.

74
 I u
i 2
о о
ю ь-
ю
й ф
о a
a о н
о о I S
>* я я ю о
.55 a тР Ю
‘3 a ей
.3 S
за СО Сн и
о я
х т-Н 8
£ ей о
ф я тГ<
4 f-t
ев 8
со ■Г
5 гН I *
го I ю о
(М со
О
« . о
в Ч
о 8
го
«С ю о
CU 1-Н СЧ
и
ю
О U
o' о
А 2 и я
я a ю
ф • г-Н
и Я
о
►л В
я tc и

*аан
S
Св >>
ГО ю я
О о
И >» ч
ев я о
ва 1:1 2 со
о РЭ й ва ‘я
го Oi о
Н со п
cd ф
Он £ -* a
я

о н
X 03
>» й Я
О ц
я & ч
н
^ в * 8
св « Sг.
а >>
св
С 5 4
Ф g 2
Он Я ю
И я Н I
о
Сн ° i
СО
к g “
2 ft &
■
ч 5 §
и t-ч ft

75
 Коматозт стани

Розвиток коми вщбуваеться внаслщок накопичення в

кров1 кетонових тал та ацетону, що спричинюе ацидоз,
rinoK ciio, розлади функцп ЦНС.
Клш 1чш прояви. Коматозному стану передув мляв1сть
дитини, головн ий бш ь, багаторазове блювання, дитина
втрачае свщом1сть, виникають судоми. Риси обличчя заго-
CTpeHi, niK ipa блщ а, суха, в1дм1чаеться гш отош я м ’ яз1в,
пригш чення сухож илкових рефлекс1в. М ож е спостерпа-
тись дихання за типом К уссм ауля. Тони серця ослаблеш ,
артер1альний тиск знижений. Запах ацетону в noBiTpi та
блю вотних масах. Вщм1чаеться о лн о- або анур1я.
В анал1з1 крови гшеркетонем1я, гшоглшем1я, гш охло-
рем1я, метабол1чний ацидоз.
В анал1з1 сечи сл!ди б1лка, цилшдрур1я, позитивна ре-
ак щ я на ацетон, цукор у ceni не визначаеться.

Н еввдкладиа медична допомога на догосш тальном у

е т а т в pa3i ацетонсм !чно1 (нед1абетично’0 коми
1. Промивання ш лунка 1— 2 % розчином натр1ю б!кар-
бонату з подалыпим введениям через зонд у ш лунок 100—
200 м л 1зотон1чного розчину натр1ю хлориду.
2. О чиснаю пзма.
3. П иття у великш кшькоста луж н и х мш еральних вод
( “ П олян а Квасова” ), 5 % розчину глю кози, солодкого чаю,
репдрону, орал1ту, 1зотошчного розчину натр1ю хлориду.
4. При втрата свщомоста i судомах:
— оксигенотерашя зволож еним киснем;
— п ротисудом ш препарати: 0,5 % розчин седуксену
0,1 м л на 1 кг маси тала внутр1шньом’ язово або 20 % роз­
чин натр1ю оксибутирату 50— 100 мг на 1 кг маси тала внут­
ршшьовенно, струминно, повшьно на 10 мл 10 % розчину
глю кози або 25 % розчин сульф ату магшю — 0,2 м л на 1 кг
маси тала, дггям старше 1-го р о к у — 1 м л на рис життя, внут-
рйпньом ’ язово.
5. При зменшенш клш1чних прояв1в — госштал1защя.
6. П щ час транспортування — внутр1шньовенне стру-
минне введения 1зотошчного розчину натр1ю хлориду.

76
 10. Геморапчний синдром

Синдром кровоточивость або гем ораНчний синдром,

проявляеться в д1тей з геморапчними д1атезами — коагу-
лопатаями, тромбоцитопатаями, тромбоцитопешями i вазо-
инйями р1зного генезу.
А л е такий синдром може виникнути при будь-яких за-
хворюваннях — ш ф екцш них, неопластичних ураж еннях
снолучно! тканини, р!зних аномал1ях.
Виявивши у дитини кровотечу, насамперед необхщ но
111 видко визначити послщ овшсть д1агностичних i лш уваль-
иих заход1в.
Порушення системи гемостазу можна з ’ ясувати за в1дпо-
1пдями на так1 запитання:
— чи були др1бноточк(лп крововиливи в H i K i p y всього тша,
р у к i H i r , у мнщях прилягання одеж1, в слизо!и оболонки?
— чи спостер1галися h o c o b I , леген евь з ясен, ш лунково-
кишков1 кровотеч1 (блювання типу “ кавово! гуп ц ” , випо-
рожнення чорного кольору), крововиливи в суглоби?
— як довго заживала пупкова ранка i скш ьки тривали
к ровотеч! з ясен у перюд змши зуб1в, ш сля травми, операцп
(видалення зуба, тонзилектоми, апендектоми i т. д.)?
— чи спостер1гались под1бш симптоми в найближ чих
I>одич1в (особливо у чоловш1вХхворо! дитини по л ш п матер1?
— яш особливосй менструального ц и к лу, який об’ ем
мтрачено! кров1?

77
 Геморапчний синдром

ЯI' щм п ди I ним не ниявлеш симптоми порушення гемо-

стниу I н1дт>1пд1 на запитання негативш, то ймов1рно мож­
но c l исрджувати, що функци системи гемостазу хворого в
но|>м1 i немае потреби детально його обстежувати (коагуло-
грама, кшыйсть i функци тромбоцитав та i H . ) .

Гемофш|'я
Гем оф и п я — найпош иреш ш а спадкова коагулопатая,
зумовлена дефщитом або молекулярними аномал1ями од­
ного з прокоагулянтав — фактор1в, що беруть участь в ак-
тиваци зсщання кров1 у внутр1шньому мехашзмь
Залеж но вщ дефщиту фактора видишють: гемоф1л1ю А
— дефщит V III фактора; гемофШ ю В — дефщит IX факто­
ра; гемофШ ю С — дефщит X I фактора.
Гемофиия А трапляеться у 87 — 94 % хворих. ГемофЪш
A i В передаються за рецесивним, зчепленим з Х-хромосо-
мою, типом, внаслвдок чого хвор1ють лише хлопчики. Ге-
м оф Ш я С передаеться аутосомно, тому хвор1ють i хлопчи­
ки i д1вчатка.
К лш ш а. Значш й дов-
готри вал! кровотеч1 т д
час nopi3iB i травм, крово-
виливи в суглоби, виникнен-
ня м’язових i внутрппньом’-
язових гематом (мал. 17).

; ного синдрому залеж ить

f вщ форми гемоф1ли та сту­
пени дефщиту вщповщно-
го фактора. У тяжких ви-
п а д к а х кровоточив1сть
м ож е ви н и к н ути вж е з
культа пуповини, вуздеч-
Мал. 17. Гемартроз колшно- киязика, можутьз’явити-
го суглоба при гемофши ся кеф алогем атом и. За-

78
Iсморапчний синдром

гильний анал1з Kpcmi в перюд peMicii в норм1, т е л я крово-

•1ч*ч i може бути анелия р1зного ступеня тя ж к осй , нейтро-
I|ил ьний лейкоцитоз, шод1 прискоренаШОЕ. Тривал1сть кро-
noTCMi, ретракщя кров’ яного згустка в нормь OchobhI лабо-
раторш показники характерш д ля в й х вщцв гемофши —
аГмлынення першду згортання кров1, перюду рекальцифЬ
кацп плазми, гепаринового часу, зниж ення споживання
тромбш у. Диференщащю р1зних форм гемофши проводять
аа допомогою аутокоагулящ йного тесту.

Н евщ к лад н а медична допомога на д огосш тальном у

c ra n i в pa3i гем оф ш !!
1. Ш д час найм енш о! кровотеч1 або за и ш дозри —
||цутр1шньовенне введения i3 з а м е н о ю метою фактора
зйдання кров1, якого не вистачае. У випадку гемофш и А —
инедення одногрупних крюпрециштату або св1жозамороже-
по! плазми. Гемостатична доза заморожено!' плазми стано-
нить 10— 15 м л на 1 кг маси тша, добова — 30— 50 м л на
I кг маси тша. Крш рециш тат розчинюють у 25— 50 м л дис-
тильовано! води за температури 35— 37° С безпосередньо
перед введениям i вводять внутр1шньовенно струминно з
розрахунку 15— 20 ОД А Г Г (антигемофшьного гл о б у л ш у )
на 1 кг маси тша.
2. М1сцев1 гемостатики: гемостатична губка, гемофобш.
3. Госштал1защя.

Тромбоцитопенн
Тромбоцитопешчна пурпура — захворювання, зумовле-
не зниженням к ш ьк осй тромбоцитав у периферш нш кров1
иижче ш ж 1501'х109/л, яке може бути спричинене шдви-
щеним !х руйнуванням або недостатшм утворенням.
Видшяють спадков1 й н абуп форми тромбоцитопенш.
Е тю лоп я i патогенез тромбоцитопенш у кож ному випадку
можуть бути р1зними, але для них характерний загальний
оимптомокомплекс кровоточивости зумовлений дефщитом
тромбоцитов.

79
 Геморапчний синдром

Клнпка. Кровоточив1сть i3 слизових оболонок i наявшсть

петехп. Н айчасйш е характеры! профузш кровотеч1 з носа,
довготривал1 i р я с т менструаци, кровоточивють i3 ясен,
т е л я екстракцп зуба, тонзилектомш. Одним з небезпечних
ускладнень тромбоцитопенп — крововилив у мозок. 1нод1
спостер!гають крововиливи в склеру або ciTKiBKy, у д1вчат
— у яечники. Нирков1 й шлунково-кишков1 кровотеч1 ви-
никають рщко.
Особливостями HiKipHHx геморагш у pa3i тромбоцито-
пенш е переважно спонтанне 1х виникнення, пол1морфний
характер, утворення невеликих синщв. Кол1р i'x змшюеть-
ся залеж но вщ давноста — вщ червоного до синього, жовту-
ватого, зеленкуватого. Н ай часп ш е екх1мози локал1зують-
ся на переднш п оверхт тулуба, ш нщ вках, особливо в дшян-
ках тертя i здавлення (м ал. 18, 19).

М ал. 18. Дитина з ознаками

тромбоцитопешчно'! иурпури при
природженш рубеол1 (жовтяниця
як прояв гепатиту i генерал1зова-
ний висип)
Мал. 19. Екх1мози1
петех1ально-плямис-
тий висип при тромбо-
цитопешчнш nypnypi

80
I сморапчний синдром

Утворення крововилив1в характерне у мкщ ях ш ’ екцш

нс.ч великих гематом. У б1лыпост1 хворих — позитивний
симптом джгута, щипка. .Шмфатичш вузли, печш ка, селе-
:ii 11 ка, як правило, не збш ы пень
У перифершнш кров1 спостершають зниження кшькоста
тромбоцитов нижче 1501"х10®/л, анем1ю, аш зоцитоз, пойкЬ
лоцитоз, збьлыпення тривалосто кровотеч1 за Д ью ком (у
норм! 3— 4 хв). Тривалкггь згортання кров1 в норм1. Ретрак-
10 я кров’яного згустка недостатня або вщсутня (в норм148—
(»4 % ).

Н евщ к лад на медична допомога на д о го с т т а л ь н о м у

(•Tani в pa3i тромбоцитоиеш1
1. Л1жковий режим.
2. Повнощнна калорш на д1ета; 1жу потр1бно давати в не-
неликш кшькосто, рщку, охолоджену, багато пити рвдини.
3. При носових кровотечах — нетуга тампонада носа
тампоном, змоченим з е-амшокапроновою кислотою .
4. Амш окапронова кислота — 0,2 г на 1 кг маси тола ра­
зовою дозою через рот.
5. Госштал1защя.

Геморапчний синдром у pa3i геморапчного васкулпу

Геморапчний васкул1т — типове 1мунокомплексне за-
хворювання, в o c h o b I якого леж ить множинний мшротром-
Поваскул1т з розвитком асептичного запалення, гли бок о!
деструкци ст1нок мшросудин, тромбоутворенням i виник-
мснням екстравазатов унаслщок уш коджую чо! ди циркулю-
ючих 1мунних ком плекйв.
Клппка. Залежно вщ переважаючо! локал1зацп процесу
1>озр1зняють HiKipHy, шк1рно-суглобову, абдомш альну, аб-
домш ально-ш ш рну, ниркову, шшрно-ниркову i зм1шану
форми захворювання. Д1агноз, як правило, втановлюють на
тдстав1 niKipHoi форми геморапчного синдрому.
Геморапчний синдром — мономорфний, ш днятий над
новерхнею шк1ри, з ч п к и м и краями червоно-багровий

81
 Геморапчний синдром

папульозно-геморапчний висип, який не зникае при натис-

куванш. При тяж кому nepe6iry елементи висипу зливають-
ся, утворюючи в центр1 некрози. Ш сля висипу тривалий час
утрим уеться ш гментащ я. Висип розмицений симетрично,
найчасташе на ниж ш х ш нщ вках, навколо суглоб1в, рщше
— на й д н и ц ях, тулуб1, верхш х кш щ вках, а в pa3i тяжкого
перебегу — на обличч1 (м ал. 20).

Мал. 20. Шшрна форма геморатчного синдрому у хворого з

геморапчним васкул1том

Суглобовий синдром — летю чий б1ль pi3H oi штенсив-

ност1 у великих суглобах; може виникнути одночасно i3
шк1рно-геморапчним синдромом або через деякий час.
Абдомшальний синдром — непостшний, сильний, напа-
допод1бний Гпль у живота, подеколи нагадуе “ гострий жив1т” .
При геморапчному в а с к у л т можуть виникати шлунко-
во-кишков1 кровотеч1, нирковий синдром в1д транзиторног
м ш рогематурп до гломерулонефриту.
У загальному анал1з1 кров1 може бути анем1я р1зного сту-
пеня тяжкоста, незначне прискорення ШОЕ, нейтрофшьний
лейкоцитоз, зсув ушво. Час згортання i тривал1сть крово-
теч1 не змш еш .

82
Iсморапчний синдром

У за гальн ом у анал1з1 ceni м ож е бути еритроцитур1я

pianoro ступеня ви р аж ен оси , п одек оли — п р оте!н ур!я.
,11,у же часто на початку захворювання анал!з ceni в норм1.

Н евщ клад на медична допом ога при кровотечах

llo c o e i rtpoeom eni
Розр1зняють Micu,eBi причини носово! кровотеч 1 (травма,
сторонне п л о , аденощи, гострий неж ить) та загальш (як
ознака загального захворювання): ш ф екцш ш захворюван-
мн — скарлатина, грип; хвороби кров1 — гем оф Ш я, л е й ­
коз, тромбоцитопешчна пурпура; хвороби серцево-судин-
М01 системи, печшки.
Допомога
1. Надати дитиш полож ения нашвсидячи з трохи опу-
щеною вниз головою.
2. Заборонити висякувати Hie.
3. Закласти в Hie турунду, змочену 3 % розчином пере-
кису водню, притиснути пальцем крило носа до носово! пе­
регородки.
4. ГТрикласти холод на перешсся, потилицю (марля, змо-
чена холодною водою, л ц ) .
5. Я кщ о кровотеча не припиняеться, викликати Л О Р -
нпсаря, який проводитиме передню тампонаду носа: в по-
рожнину носа вводять марлев1 турунди завш ирш ки 2— 3
см , змочеш 3 % розчином перекису водню, на ш л ьк а го ­
дин, але не бш ыне доби (шод1 передню поеднують i3 зад-
| Н .ою тампонадою). Одночаено дитиш призначають крово-
гнинш засоби: 10 % розчин к а льщ ю глю кон ату або 10 %
розчин к альщ ю хлори ду через рот або в н утрш ньовенно;
препарати, яш зм щ ню ю ть судинну етш ку: аскорбш ову
кислоту, рутин.
(). Лш ування основного захворювання, яке спричинило
мосову кровотечу.
Jlezeneei кровотеч1
Це вщ цлення кров1 через д и хальш ш ляхи . CnocTepira-
к>п. при ш фекцш них захворюваннях (грип, Kip, каш лю к),

83
 Геморапчний синдром

запальних процесах оргашв дихання (туберкульоз, пневмо-

ш я ), хворобах серця.
Ш йш чш прояви. Бувае у вигляд1 кровохаркания (в мок-
ротинн1 е залиш ки кров1) та масивно! легенево! кровотечь
Легенева кровотеча, як правило, починаеться з кашлю,
т е л я чого в щ ц ляеться яскраво-червона, шод1 пшиста,
кров. У леген ях прослуховую ться др1бном1хурцев1 волой
хрипи. Спостерпаеться бл1д1сть шшри, зниження артерЬ
ального тиску.
Допомога
1. Заспоко'1 ти дитину, надати ш полож ения н а т в еи -
дячи.
2. 3 метою зниження тиску в малому кол1 кровооб1гу,
легеневих судинах:
— накласти в е н о з т дж гути на ниж ш ш нщ вки;
— ввести внутр1шньовенно 2,4 % еуфшш в розрахунку
3— 5 мг на 1 к г маси п л а .
3. Застосувати кровоспинш засоби: вшасол 1 % — 0,5—
1 м л внутр1шньом’язово; 10 % кальщ ю хлорид внутр1шньо-
венно; дщ1нон 12,5 % — 1-— 2 м л внутринньом’ язово або
в нутрии н ьовенно; 5 % розч и н епсилонамшокапроновоТ кис­
лот и внутр1шньовенно краплинно, в розрахунку 1 м л на
1 кг маси тша.
4. Д л я змщ нення судинно! ей н к и використовують 5 %
розчин аскорбшово! кислоти 1— 2 мл у вену або внутрплньо-
м ’ язово; 10 % розчин кальщ ю глюконату.
5. Ш д час надсадного каш лю призначають кодеш (про-
тикашлев1 засоби) — 0,01 г 3 рази через рот.
6. Я кщ о кровотеча тривае, переливають донорську кров,
св1жозаморожену плазм у в розрахунку 10— 15 м л на 1 кг
маси й л а ; плазмозамш ники гемодинам 1 чно 1 дп — реополЬ
глюк1н, пол1глюк1н, ж елатиноль в розрахунку 10 м л на 1
к г маси й л а .
7. За вщ еутноей ефекту — x ip yp rin H e лш ування.
IL^yHKOBo-KHiuKOBi кровотеч1
Ц е вщ цлення кров1 з травного каналу.

84
I сморапчний синдром

Причини кровотеч i3 травного каналу часто залеж ать вщ

вису дитини (табл. 12).

Таблиця 12. Причини кровотеч i3 травного каналу

Bin дитини Захворювання, при яких спостер!гаються

кровотеч!
11овонароджеш Гемораг1чна хвороба (м елен а ), виразково-
некротичний ентероколгг
1 -3 роки X ip y p rin m (ш в а гш а щ я киш ок, ки ла
стравох1дного отвору д1афрагми)

Л 7 рок1в П олш оз киш ок, дивертикул М ек к еля , rocTpi

KiiuiKOBi ш ф екцп
( /rapnii 7 рою в Виразкова хвороба, ерозивний гастрит,
варикозне розш ирення вен стравоходу

OcHOBHi KjiiHiHHi ознаки шлунково-кишкових кровотеч

у д1тей
Основними клш1чними ознаками ш лунково-киш кових
кровотеч е кривава блювота, кривав1 або дьогтепод1бш ви-
иорожнення.
1I I лунково-кишковш кровотечь (3i ш лунка, дванадцяти-
muio'i кишки) часто передуе нудота, блювота у вигляд1 “ ка­
ково! гупц” (внаслвдок дп соляно! кислоти) з рештками m i.
' I<■|юз ш лька години з ’являеться чорний дьогтепо/дбний к а л .
Кровотеча з ниж ш х в1дд1л1в кишок характеризуеться
ммлвшстю у випорожненнях незмш ено! кров1 (червоного
кольору), часто 3i згустками.
У pa3i масивних кровотеч попрш уеться загальний стан
дитини: виражена слабш сть, в’ ялш ть, б лд а сть ш ш ри та
слизових оболонок; пульс ниткопод1бний, тахшард1я, ар-
тгр1альний тиск знижений, розвиваеться анекпя (табл. 13).

85
 Геморапчний синдром

Таблиця 13. Диференщальна д1агностика легеневоУ та

шлунково-кишково! кровотеч

Ознаки Легенева кровотеча Шлунково-кишкова

кровотеча

П ричини Захворювання оргашв Захворювання трав­

дихання (пневмош я,
тубер к ульоз).
1нфекцшш захворю ­
вання (каш лю к, Kip,
грип)
ного к ан алу(ви раз-
кова хвороба, п олЬ
поз, ш вагш ащ я ки ­
ш ок)

Ш пш чним К аш ель Нудота

ироявам
передув

Характер Яскраво-червоний, “ Кавова гущ а ” (тем ­

блю вотних ш нистий но-коричневого к о­
мае л ьо р у ) з реш тками
1ж1

pH видш ень Л уж н е Кисле

Характер З в и ч а й т при заковту- 3 BepxHix вздд1л1в —

випорож нень ванн1 K p oei - к а л чорно- дьогтепод1бний, з
го к ольор у ниж ш х ввддипв — 3
дом1шками Kpoei
червоного кольору
або 3i згустками

Н евщ к лад н а медична допомога в pa3i ш лунково-киш -

к ових кровотеч у д1тей
1. Д итину негайно госштал1зувати.
2. Надати ш абсолютний спокш.
3. П окласти холод на живгг (Mixyp з льодом, холодною
водою).
4. Застосувати кровоспинш препарати (гемостатична
т е р а т я ) i T i , щ о змщ нюють судинну стшку: 10 % кальщ ю

86
Iгморапчний синдром

хлорид — внутр1шньовенно, 1 % вш асол — внутр1шньо-

м’ язово, 12,5 % дщ ю н (е т а м зЬ т т натр1ю) — внутрилньо-
1кчшо або в н утр ш н ьом ’ язово, 5 % аскорбшова кислота —
нмутр1шньовенно.
5. Ш сля визначення групи кров1, R h -фактора проводять
переливания одногрупно! кров1, св1жозаморожено! плазми,
илазмозамшнишв в розрахунку 10— 15 м л на 1 кг маси тала.
6. При неефективноста консервативного лш уван н я —
онеративне.
7. Лш ування основного захворювання (табл. 14).

87
оо Таблиця 14. Дози медикаментозних препаратов, яга застосовують для неввдкладно'! допомоги
00

P aeoB i дози залеж н о в щ вшу, р ом в

Препарат Разова доза
До 1-го 1— 2 3— 4 5— в 7— 9 10— 14

1 2 3 4 5 6 7 8

П ероксиду водню М1сцево

3 % розчин 50 м л

А д р ен а лш у пдро- М1сцево
х л о р и д , 0,1 % —
1 мл

Андроксон, 0,025 % М1сцево

розчин — 1 м л

Тром бш , 10 м л ЗУПсцево. Розвести

(1 2 5 — 500 О Д ) 1зотон1чним розчином
naTpiio х лор и д у

Гемостатична гу б ­ Мкщево
ка колагенова,
пластини 5x5 см,
10x10 см

Продовження табл. 14

1 2 3 4 5 6 7 8

Амш окапронова Внутр1шньовенно, 5— 10— 15— 30— 40— 50—

кислота, 5 % роз­ краплинно, 1 м л на 10 м л 15 м л 25 м л 40 м л 50 м л 100 м л
чин — 100 м л, 1 кг маси т !ла , всере-
порош ок дину — 5— 100 мг на
1 кг маси тша

В ш асол, 1 % роз­ Внутр1шньом ’ язово 0,1 м л 0,2 м л 0,3 м л 0,4— 0 ,7 - 0 ,9 —

чин — 1 м л 0,1 м л на 1 piK життя 0,5 м л 0,8 м л 1 мл

К а льщ ю хлорид Внутр1шньовенно 0 ,5 — 1— 2— 3— 4— 5 мл

(к а л ьщ ю глкж о- 0 ,5 — 1 м л на lp iK 1 мл 1,5 м л 2,5 м л 3,5 м л 4,5 м л
нат), 10 % розчин ж иття
— 10 м л

А скорбш ова кис­ Внутр1шньовенно

лота, 5 % розчин 0 ,5 — 2 м л залеж но вщ
— 1 мл стану дитини

оо
со
 11. Гостра ниркова недостатшсть

Гостра ниркова недостатш сть — неспециф1чний полЬ

етю лой ч н и й синдром, що розвиваеться внасладок раптово!
зупинки ф ункци нирок i характеризуеться ол1гоанур1ею,
наростанням азотемп' i розвитком уреми, водно-електролЬ
тним дисбалансом, порушенням кислотно-луж но! р1внова-
ги, розладами р егуляц п артер1ального тиску.
Е тю л о п ч ш фактори гостро! нирково! недостатносй по-
д1ляють на пререналът (зменш ення об’ ему циркулюючо!
кров1 внаслщ ок ш оку, травми, колапсу, гостро! крововтра-
ти; гемол1з, мкипз, обширш ош ки, масивна втрата води i
е л е к т р о л т в у pa3i гастроентерипв; ендогенна штоксика-
щ я зумовлена перитоштом, кишковою непрохщшстю, пан­
креатитом); реналъш (отруення солям и важ ких метал1в,
ртуттю, отруйними грибами; нефротоксична д1я антибю-
тиш в, сульф аш ламдав, снодш них засобгв; гломерулонеф-
рит, шелонефрит, лептосш роз, геморапчна пропасниця);
постреналъш (камшня, гематоми, пухлини, що порушують
прохщ ш сть сечових шлях1в); ареналъш (травматична або
операцшна втрата нирок).
К лш ш а. Розр1зняють 4 стадп гостро! нирково! недостат-
н о сй
1. Почат кова (ш о к о в а ). Прояви в щ й стадп залеж ать
в1д причин, що зум овили гостру ниркову недостатш сть
(ш ок, токсикоз, отруення, тощ о): спрага, cyxicTb шшри та

90
I остра ниркова недостатшсть

слизових оболон ок , м али й д1урез, гш отенз1я, гемоди-

иам1чш розлади. Тривае 1— 3 доби.
2. ОлЬгоануршна — д1урез piano зменшуеться аж до анурп.
111 Kipa суха, головний бшь, сонлив1сть, м ’ язов1 посмикуван-
мя, сухий обкладений язик, спрага, анорекйя, нудота, блю-
ниння, диспепсичш розлади, шод1 ш лунково-киш ков 1 кро-
иотечь Сеча мае низьку вщносну густину, луж на, червоного
ибо коричневого кольору, в ocafli — еритроцити, лейкоцити,
цшпндри. У кров1 наростае влпст залишкового азоту, сечо-
нини i креатиншу. Важливе д1агностичне значения мае кон­
центращя креатиншу (вона не залеж ить вщ характеру хар-
чування i боков ого катабол1зму). Знижуеться клубочкова
фшьтращя до 50 мл/хв i менше. Реальна небезпека розвит-
ку набряку легеш в i гостро! серцево! недостатностч.
3. Шдновлення diypeey: початок його може тривати вщ
24 год до 10 д1б ол1гурп, з ’ являеться пол1ур1я, виражена
1чпо1 зостенур 1 я, значш иоруш ення водно-електрол1тного
балансу: гшокал1ем1я, гш ом агтем 1я, гтонатр1ем1я (мож е
бути i гшернатр1ем1я, коли втрата води переважае над втра-
тою натр1ю). Тривае 20— 75 д1б.
4. О ду ж а нн я починаеться з м ом енту нормал1зацп в
илазм1 кров1 вм1сту азоту, сечовини, креатиншу, вщновлен-
ия концентрацшно! ф ункцп нирок. Тривал1сть u,iei стади
— вщ 3— 6 Mic до 2 рок1в.

Н ев щ к лад н а медична допомога на догосш тальн ом у

е т а т в pa3i гостро! нирково!’ иедостатносп
Я к щ о причиною е гтоволемЬя
1. 3 метою вщновлення О Ц К внутр1шньовенно краплин-
но вводять 1зотошчний розчин натр1ю хлориду з розрахун-
ку 10— 15 мл на 1 кг маси тша.
2 .3 % розчин предш золону 1— 2 мг на 1 кг маси тш а або
гщрокортизону 3— 5 мг на 1 кг маси тша разова доза, внут-
[пшньовенно струминно.
3. При адекватнш об’ емшй зам1ш i при недостатньому
видшенш ce4i призначають внутр1шньовенно або внутр1ш-

91
 Гостра ниркова недостатжсть

н ьом ’ язово 1 % розчин лазиксу 1— 2 мг на 1 кг маси тала,

разова доза.
4. Д л я зняття ангюспазму i полш ш ення ниркового кр
Boo6iry — внутр1шньовенно краплинно 2,4 % розчин еуфЬ
л ш у 5 мг на 1 кг маси тала, разова доза (контролювати арте-
р1альний тиск, не допускаючи його зниження нижче шж
60 мм рт. ст.!).
У р а з 1 гемол1тичного генезу
1. Внутр1шньовенне струминне введения 3 % розчину
предш золону в разовш доз1 2— 3 мг на 1 кг маси и л а .
2. 31гр1вальш грелки до Hir.
У pa3i отруень
1. Промивання ш лунка.
2. Сольов1 послаблююч1 (магн1ю сульфат або натрпо суль­
фат 0 ,5 — 1 г на 1 кг маси и л а , максимум 30 г).
3. Очисна або сифонна кл1зма.
4. Водне навантаження i стимуляц1я д1урезу. 3 щ ею ме­
тою (якщ о дитина п’ е), давати пити луж н у мшеральну воду,
розчин Рш гера, слабко заварений чай з подалыпим прий-
манням фуросемщу 2 мг на 1 кг маси тша. У тяж ких випад-
ках, к оли дитина без свщ омосй, — внутр1шньовенне крап-
линне введения гзотошчного розчину натр1ю хлориду 10—
15 м л на 1 кг маси т1ла. Об’ ем р1дини протягом першо! го-
дини через кожн1 30 хв — до 3 мл на 1 кг маси тала. Пара-
лель н о i3 введениям гемодилютантав вводять 1 % розчин
лази ксу — 1— 2 мг на 1 кг маси тала внутр1шньовенно стру-
минно або внутр1шньом’ язово.
Госштал1защя у вщдшення реан1мацИ або палату штен-
сивно! Tepanii.
 12. Ппертерм1чний синдром

Шд ппертермкло розумпоть пщвищення температури тала

монад 38 °С, ректально!— понад 38,5 °С. Гшертерлйя виникае
при дискоординацп теплопродукци i тепловвддач1 шфекщй-
иого або нешфекцшного походження. Дуже часто — це на­
ел iдок дп niporemB на центр терморегуляцп, що нризводить
до гидвищення теплопродукци на тл! зниження тепло шддачь
Залежно вщ патогенезу розвитку лихом анки розр1зня-
ють н а с т у п т ю п ш ч ш форми: метабол1чну, регуляторну,
Г>актер1альну, BipycHy, злояк1сну, ш ф узш ну.
Видишють три стадп гшертерм1чного синдрому: легк а —
шдвищення температури тш адо 39,5 С; середньо! тяжкоста
- до 40 С, без судом; тяжка — понад 40 °С i3 судомами. Чим
менший BiK дитини, тим небезпечшше д ля не! пщ вищ ення
температури тала до високих значень: швидко розвиваеть­
ся порушення обмш у речовин, набряк мозку, втрата рщи-
пи з кров’ яного русла i перехщ !! в кл1тини.

Д1агностика. Пщ вищ ення температури тала бш ы не ш ж

.'58— 39 “С проявляеться суб’ективними ознаками: слабш -
етю, серцебиттям, шумом у вухах, головним болем, запа-
мороченням голови. 1нод1 виникають блювання, судоми,
порушення свщомоста, збудження, марення.
3 об’ект ивних ознак гшертерм1чного синдрому харак-
т е р т р1зка блщ !сть ( “ б1ла” гшертерм1я) або, навпаки, rine-

93
 Плертерм1чний синдром

рем1я ш шри ( “ червона” гшерекйя), частий, слабкого напов-

нення п ульс, зниж ення А Т , задишка, щаноз, пщвшцене
потовидшення.
Пщ вищ ення температури тша до 41— 42 °С небезпечне
д ля ж иття дитини, тому що при цьому спостер1гають гли-
бок1 церебральш , дихальш , циркуляторш та обмш ш про-
цеси. С д1ти, як1 нав1ть температуру 38 °С переносять дуже
тяж ко.
К лш ш а . У раз1 метаболгчноХ гтертерми температура
тша наростае поступово, озноб вщсутнш. IIlK ipa суха, зви-
чайного кольору, може бути рожевою; тахшард1я, тахшное.
Термоасиметр1я не характерна.
Бактериальна лихоманка: озноб, uiKipa гшеремшована,
може бути щанотична, волога, пщвищена штливнггь. Щ а-
ноз слизових оболонок. Тахшард1я, тахшное, пщвищення
артер1ального тиску, охолодж ення кш щ вок. М ож е т д в и -
щ уватися температура тш а в окрем1 години доби.

ГтертермЬя при ГРВ 1 (грип, аденов!русна ш фекщ я та

iH .):блщ1сть та мармуров1сть ш ш ри, акрощаноз, о х оло ­
дження к1нц1вок, загальний неспокш, здригання, rinepec-
тез1я, пщвищення рефлекмв, артер1ального тиску, тахшар-
д1я, тахш ное. На висот1 гш ертерми у д1тей раннього вшу
м ож уть виникати судоми.
Пщ вищ ення температури тша розвиваеться одночасно i3
симптомами основного захворювання або може передувати
1М.

Н е в щ к ла д н а медична допомога на догосш тальном у

eTani в pa3i гтертерм 1чного синдрому
1. У pa3i перегр1вання: розгорнути пелюш ки, зняти зай-
вий одяг, дати випити чай з цитриновим соком, морс i3
ж уравлини, чай з малини i квйюк липи.
2. Д ля зменшення теплопродукци — у Bini вщ 2 до 10 рок1в
внутр1шньом’ язово ввести 50 % (25 % ) розчин анальгш у
0,1 (0 ,2 ) м л на 1 pin життя на ш ’ екщ ю , не бшыпе шж 1 мл.

94
I июрпзрмнний синдром

Дггям до 1 року — 50 % розчин ан альгш у вводять у роз-

Iщхунку 0,01 мл на 1 кг маси тша, разова доза. Гн’екцпм ож -
1ш иовторювати через 8 год.
3. Д ля зб1лынення тепловвддач1 — ф1зичш методи охо-
иодження:
розтирання niKipn водно-спиртово-оцтовоюсумшппю,
до складу яко1 входять вода, 40 % розчин спирту, 9 % роз­
чин оцту в пропорцп 1:1:1;
- холод на дш янки проекцп м айстральних судин (су-
дин ши1, скронев1 та naxoBi дЪшнки);
— зрошення слизово! оболонки кишок рвдиною при тем­
ператур! 18 °С (вода, вадвари трав, ф1зюлог1чний розчин).
4. Д л я зняття спазму перифершних судин, пщ вищення
тепловвддач1 внутр1шньом’ язово ввести: 1 % розчин диба-
;юлу 0,1 мг на 1 кг маси Tina або 1 % розчин ш котиново!
кислоти 0,5 мг на 1 кг маси й л а .
5. У paei стш ко! гш ертермш внутр1шньом’ язово ввести
Л1тичну cyMiin в доз10,15— 0,2 м л на 1 кг маси т к а (розчин
анальгш у 50 % — 1 мл, розчин пш ольф ену 2,5 % — 1,0 мл,
розчин амш азину 2,5 % — 1мл, розчин новокашу 0,5 % —
7 мл).
6. У pa3i спазм у периф ерш них судин (мармуров1сть
1нк1ри, холодш ш н щ вки , озноб) niKipy дитини перед почат­
ком ф1зичних метод1в щодо зниження температури необхщ-
но розтерти до почервонш ня 40 °С спиртом, призначити
нреиарати, що розширюють судини: нш отинову кислоту
(1 % розчин — 5 мг), но-шпу (2 % розчин — 5— 10 м г), па­
паверин (2 % розчин, разова доза 2— 15 мг) (табл. 15).
Д1тям з гш ертош чним синдромом температуру т1ла не-
обхщно вим1рювати через кож ш 30 хв. ГПсля зниження тем­
ператури тша до 37 °С л ш ув а льш гшотерм1чш заходи слщ
припинити, осш льки в подалыпому вона може знизитись i
без додаткових втручань.
Нав1ть у pa3i ефективного лш уван н я дитина потребуе
подалыпого спостереження.

95
 Таблиця 15. Дози препаратов, яга застосовують для неввдкладно! допомоги в pa3i гшертерм1ч-
ного синдрому

Разова Pasoei дози залежно ввд вису, рошв

Препарат
доза
До 1-го 1— 2 3—4 5— в 7—9 10— 14

1 2 3 4 5 0 7 8

Парацетамол, поро­ Всередину 1— 5 мг 0,025— 0,1 г 0,15 г 0,15 г 0,2 г 0,25 г

шок, т а б л е т к и ,0,2 г на 1 кг маси тш а 0,05 г

А ц ети лса лщ и ло в а к и ­ Всередину 0,25 г 0,3 г 0,5 г

слота,таблетки (0,25 г; 5— 15 мг на 1 кг
0,5 г) маси тш а

А н а ль гш , 50 % Внутр1шньо- 0,1 м л 0,2 м л 0 ,3 — 0,5— 0 ,7 - 1 мл

розчин — 2,0 м л венно, внутрз,- 0,4м л 0,6м л 0,8м л
ш ньом ’ язово

П ш ольф ен (дш разин) Внутр1шньовенно, 0,01 м л 0,2 м л 0 ,2 — 0,5— 0,7— 1мл

2,5 % внутр1шньом’ язо- на 1 кг 0,4 м л 0,6 м л 0,9м л
розчин — 1,0 мл во, 0,1 м л на 1 piK маси
ж иття тша

Папаверина гчдрохло- Всередину 1 мг на 0,06г

рид, таблетки (0,01 г; 1 кг маси тала вну-
0,04 г), 2 % тр1шньом’ язово — 0 ,1 — 0 ,3 — 0 ,4 - 0 ,6 — 0 ,8 —
розчин — 2,0 м л 0,2— 0,3 мг на 1 кг 0,3 м л 0,4 м л 0,5 м л 0,7 м л 1 мл
маси тш а

Продовження табл. 15
7 305

1 2 3 4 б в 7 8

Седуксен, 0,5 % Внутр1шньо- 0 ,5 — 1— 1— 1— 1— 1—

розчин 2,0 м л венно,внутрип- 1 мл 2 мл 2 мл 2 мл 2 мл 2 мл
н ьом ’ язово

Н а т р т оксибутират Внутр1шньовенно 1— 2— 2— 3— 3— 6—
(Г О М К ), 20 % розчин (пов1льно!), 2 мл 3 мл 3 мл 5 мл 5 мл 10 м л
— 10,0 м л внутр1шньо-
м ’ язово 50—
100 мг на 1 кг маси
тша

со
-3
 13. Судомний синдром

Судоми — parrroBi часта мимовЪгьш скорочення м ’ яз1в,

спричинеш патолойчними !мпульсами з центрально! нерво-
Bo'i системи, що супроводжуються, як правило, втратою
свщомоста.
Судоми спостер1гаються тим часташе, чим молодша ди­
тина. Вони мож уть бути локал1зованими i загальними, од-
норазовими i рецидивуючими, за характером — клошчни-
ми, тош чними та клонш о-тош чними.
К ло ш ч ш судоми — це короткочасш , розмашиста, що
вщ буваю ться одне за одним, скорочення i розслаблення
м ’ яз1в обличчя, кш щ вок.
У раз1 т о м ч н и х судом скорочення м ’ яз1в тривале, що
зум овлю е вимушене полож ения окремих частин тала.
Залеж но вщ причин судоми бувають оргашчш та функ-
щ ональш .
О ргаш чш судоми трапляються в pasi гострих (м енш п-
ти, енцеф алйи, правець) i хрош чних (гщроцефал1я, абсцес
мозку, ешлепс1я, пухлини, паразитарш ураження i тубер-
к ульо з м озку) захворювань центрально! нервово! системи.
До оргаш чних належать судоми, зумовлеш крововилива-
ми в мозок, травмами черепа, геморапчними д1атезами,
лейкозам и та ендогенною ш токсикащ ею (б1л1рубшем1я в
paei гем о лй и ч н о ! хвороби новонароджених).
Ф ункцю нальш судоми виникають у раз1 гострих розлад1 и
травления i за наявноста кишкових шфекцш (токсична фор­

98
Судомний синдром

ма fliapei, дизентер1я та ксипентерити), а також при ш ш их

шфекцшних захворюваннях, що проходять з токсикозом,
отруень (част1ше харчових), захворювань з вираженими
иорушеннями обмшу речовин ( p a x i T , феншшровиноградна ojii-
гофрешя, rino- та гшерглшем1чна, урем1чна та гш охлоре-
м'|чна кома), уражень ендокринних залоз (гшопаратиреощ-
ма теташя), захворювань серцево-судинно! системи i нирок,
111,0 супроводяться порушенням мозкового кровооб1гу (rinep-
тензшна енцефалопат1я при гострому гломерулонефрит1,
j11>тер1альна гшертенз1я), аноксп та rinoKcii (асфжшя новонаро-
джених, тяжка анем1я, вроджеш вади серця), застосуванш
аасоб1в, що збуджують центральну нервову систему (кофеи­
ну, камфори) у великих дозах, перегр1вання, ш токсикаци
п р и гельмштозах, у дггей раннього вшу при швидкому пщви-
щенш температури тша (це так зваш фебрильш судоми), а
також афективно-рестраторш судоми.
Афективно-рестраторш судоми в д1тей характеризу­
ю т с я рантовою зупинкою дихання через спазм м ускула-
тури ropTani. Спостер1гаеться в д1тей-невропат1в у в1щ вщ
() Mic до 4-х рок1в ш сля сильного збудження внаслщок гш ву
(шдмова батьк1в виконати ix бажання) або переляку, на­
сильного годування. Дитина при цьому заходиться в плач1,
иочатковий щ аноз зм ш ю еться блщ ш тю , втратою свщо-
MocTi, еш лептичними судомами. Свщом1сть повертаеться
шсля глибокого вдиху, часто дитина засинае.
Аф ективно-рестраторш судоми характеризуються ко-
роткочасшстю (до 1 хв) i ш кол и не виникають спонтанно.

П евщ кладна медична доп ом ога в pa3i аф ективно-рес-

1праториих судом
За наявност1 ceidoMocm i
— збризнути дитину холодною водою;
— дати вдихнути розчин ам1аку.
За e id c y m n o cm i ceidoM ocm i
— штучна вентилящ я легень;
10 % розчин глюконату кальщ ю внутр1шньовенно або
пмутрннньом’ язово в доз1 0,2 мл на 1 кг маси т1ла.
 Судомний синдром

Основне в профш актищ цих судом - виховання i пра­

вильный режим дня.
У д1тей раннього вш у судоми часто пов’ язаш 3i спазмофЬ
л1ею (гтокалъщемьчний синдром). Ц е захворювання вини­
кае в д т ; й з пщвищеною збудлив!стю нервово! системи, спри-
чиненою порушенням кальщ евого та фосфорного обмшу,
зниженням р1вня юшзованого кальщ ю в кров1 i порушенням
стввщ нош ення кальщ ю та фосфору. Спостер1гаеться у д1тей
в1ком вщ 4 Mic до 2,5 рошв. Захворювання здебшыпого про-
являеться ранньо! весни, з пщвищенням ш соляци.
1снуе три форми клш1чного прояву спазмофьтш: ларин-
госпазм, карпопедальний спазм та еклам п и я або загальш
конвульси.
Ларингоспазм — спазм голосово! щшини pi3Hoi тяжкоста
— вщ утрудненого стогнучого вдиху до зупинки дихання з
появою штенсивного щ анозу, втрати свщомоста.
Напад тривае вщ ш льк о х секунд до 1— 2 хв. М оже по-
вторюватися протягом доби.
У pa3i ларингоспазму необхщно:
— розповити дитину;
— дати доступ св1жого повйря;
— вщ крити ш пателем рот i подразнити Kopinb язика та
задню станку глотки;
— збризнути обличчя i груди холодною водою;
— при тяж ком у напад! — штучна вентилящ я легеш в до
першого вдиху.
К арпопедальний спазм — тош чне скорочення м ’ яз1в
кистей i стоп. При цьому плеч1 притиснута до тулуба, киста
опущ еш , п альщ стиснута в кулак або максимально з1гнута,
великий палець приведений до долош , долонне згинання I,
IV i V пальщ в, II i I I I — розпнута ( “ рука акушера” ). Стопа в
сташ pi3Koro плантарного згинання, п альщ стиснута. Кар­
попедальний спазм може продовжуватися ш лька хвилин,
годин i нав1ть д1б. У pa3i тривалого спазму на тильнш по-
BepxHi стоп i кистей може розвинутися набряк. Можлив1
також спазми ш ш их груп м ’ яз1в.
Судомний синдром

Еклампс1я — загальний напад к ло н ш о -т о т ч н и х судом

и непритомш стю . П очинаеться з посш ування м1м1чних
м’ яз1в обличчя, пот1м приеднуються судоми кш щ вок, ту-
луба, загальний щ аноз, пша на губах, мимовшьне сечови-
дшення та дефекащя. М ож е виникнути зупинка дихання i
серця. Зазвичай тривае 2— 3 хв.

Неввдкладна медична допомога при ecix ви д ах судом

1. Звшьнити дитину ввд стискаючого одягу.
2. П окласти на piBHy, м ’ яку поверхню, утримувати тало
дитини.
3. Забезпечити прохвдшсть дихальних шлях1в (видали-
ти слиз за допомогою катетера, гумового балончика або
пальцем, обгорнутим марлевою серветкою).
4. Д ля запобпання прикуш ування язика вставити м1ж
зубами шпатель, обгорнутий бинтом, Носову хустинку.
5. Забезпечити доступ св1жого пов1тря.
6. Дати подихати зволож еним киснем.
7. У paei гшертермп: застосувати заходи д ля зниж ення
температури тала (х о л о д т обгортання; холод на голову, на
дшянки великих судин nm'i, пахову дш янку; прохолодн1
сифонн1 кл1зми (температура води 20 °С), внутр1шньом’ я-
зове введения 50 % розчину анальгш у — 0,1 м л на 1 pin
життя разом з шпольфеном — 2,5 % розчин — 0 ,2 — 0,5 мл.
8. Застосувати протисудомш препарати:
а) 25 % розчин сульф ату магшю внутрипньом’ язово в
доз1 0,2 мл на 1 кг маси тала, старшим ввд 1 року — 1 м л на
piK життя;
б) 0,5 % розчин седуксену — 0,2— 0,5 м л на piK ж иття
внутр1шньом’ язово;
в) 10 % розчин гексеналу 3— 10 м л внутрпнньом’ язово;
г) лшувальна шпзма з 0,02— 0,2 г фенобарб1талу в 30 мл води.
Обов’ язкова госттал1 защ я в дитячу лш арню , де залеж -
но ввд причини судом проводяться ввдповвдт лш ування:
9. У pa3i ш токсикацп: дезш токсикацш на т е р а т я —
глюкозо-солев1 розчини внутр1шньовенно краплинно, рео-
пол1глюк1н, гемодез, в1там1ни.

101

<
 Судомний синдром

10. У pa3i ш двищення внутрнпньочерепного тиску: де-

пдратацш на терашя — 20— 40 м л 20 % розчину глю кози
в н утр тн ьов ен н о, 10 мл 10% розчину хлориду натрпо внут-
р1шньовенно, лю мбальна пункщ я, лазикс i т. п.
11. У раз1спазмофЪш: 10 % розчин глю конату кальщ ю
внутринньовенно або внутр1шньом’ язово, згодом через рот
5— 10 % розчин чайними лож к ам и 4— 6 раз1в на день.
Ч ерез 3— 4 — доби препарати в1тамшу D.
У paei судом протипоказаш камфора, коразол. А м ш а-
зин не можна поеднувати з адреналшом, внам ш ом С та
препаратами кальщ ю .

Епшепая
Е п ш е п о я — хрош чне захворювання мозку, основним
клп й чн и м симптомокомплексом якого е повторш напади,
що супроводжуються выключениям або порушенням свщо-
M O C T i.
Етаолойчно еп1лепс1я в д1тей може бути пов’язана з пере-
несеними шфекщями, особливо в1русними, з штоксикащя-
ми, вродженими вадами розвитку. Суттеве значения в роз-
витку еш лепсп мае спадкова схильн1сть до захворювання.
При еш лепсп е специф1чт змш и на електроенцефалограм1.
Патоморфолог1чно в головному мозку виявляються оз-
наки судинних розлад1в, вогнища дегенерац 1 1 , запально!
шфьльтрацп i склерозу, звапн1ння, к1сти та ш.
Кл1н1ка. У кл1н1щ еш лепсп розр1зняють: велик1 судомш
напади, мал1 напади, абортивн1 та напади амбулаторного
автоматизму.
Великому судомному нападу передуе недуга, шд час яко!
у старших д1тей виникають зоров1, слухов1, нюхов1 галю-
цинацп, д1ти раннього вш у стають млявими або збуджени-
ми. У с л щ за аурою, що тривае ш льк а секунд, раптово роз-
виваеться судомний напад. Хворий втрачае св1дом1сть, м ’ я-
зи тулуба, верхш х i ниж ш х к1нд1вок напружуються, внас-
лщ ок спазму голосових зв’ язок i дихально! мускулатури

102
Судомний синдром

ииникае голосний крик, зупинка дихання, щ аноз (фаза то-

пiчних судом). Пот1м дихання стае хриплим , з ’ являю ться
iiina з рота, мимовальш сечовипускання, шод1 дефекащя
(ф азаклош чних судом). Увесь напад тривае 3— 5 хв. Ш д час
нападу зш ищ розширеш, реакщ я насв1тло вщсутня, пгдви-
щуеться температура, сухож и льш рефлекси також т д в и -
щеш. Ввдразу т е л я нападу хворий засинае на 0 ,5 — 2 год.
1Псля пробудження не пам’ ятае про напад, часто скаржить-
ся на головний б1ль, розбитгсть, слабш сть. Напади мож уть
повторюватися в1д 1— 2 раз1в на piK до ш льк ох раз1в надень.
Трива.тп, що вщбуваються один за одним, напади судом роз-
нДнюються як еш лептичний статус. Хворий на еш лептич-
ний статус потребуе термшовог госштал1зацп.
Малый напад nepe6irae з дуже короткотривалим в ы к лю ­
чениям свщомость У ту мить хворий застигае в одному по­
лож ении але не падае, його oni спрямоваш в одну точку, а
noTiM, отямившись, знов продовжуе свое заняття - гру, роз-
мову. Такий незвичайний стан пом1чають лиш е сторонш,
сам хворий не усввдомлюе того, що з ним вщбуваеться.
У д1тей часто бувають абортивт напади, що е чимось
пром1жним м1ж малими i великими нападами. Вони супро-
ноджуються не р1зко вираженим руховим компонентом —
закочуванням очей, тошчним напруженням м ’ яз1в, кивка­
ми голови та и поворотами, чавкаючими рухами ниж ньо!
щелепи тощо. У кож но! дитини цей компонент р1зний. У
/цтей раннього вш у мож уть бути так зваш салаамов1 судо­
ми, шд час яки х дитина н ахи ляе ту лу б вперед, витягуе
руки, а пот1м приводить ix до грудей.
Переб1г часто повторюваних напад1в тяж кий. У д1тей
|)1зко поруш уеться ш телект, вони стають дратавливими,
переважно злобливими.
Захворювання необхщ но диференщювати з спазмофЬ
/аею, судомами в pa3i ш фекцш , ш токсикацш , ш ш их за­
хворювань центрально! нервово! системи.
Лш ування проводиться на тл1 рацю нального реж иму,
пеобх1дного сну та ввдпочинку, прогулянок за вщповщного
нагляду. 3 д1ети виклю чаю ть продукти, щ о збудж ую ть

103
V
 Судомний синдром

нервову систему (м щ ний чай, каву, алкоголь), а також про­

д ук та, що спричинюють алергш ш реакцп. 1жу збагачують
ж ирами, а вм1ст вуглевод1в i сол1 обмежують. Я кщ о напа­
ди повторюються часто, тод1 призначають голодну д1ету.

Н еввдкладна медична допомога в paei п ролонговано-

го напад у, серп напад1в та епш ептичного стану
1. Ввести д1азепам ректально: при май тша менше шж
15 к г — 5 мг, при M a c i тша бшыне шж 15 кг — 10 мг або внут-
р1шньовенно повшьно — грудним д1тям i дошкшьнятам —
0,5— 0,7 мг на 1 кг, школярам — 0,5 мг на 1 кг маси тша.
2. Одразу ш с ля д1азепаму ввести внутр1шньом’ язово
5 мг фенобарб1талу на 1 кг маси тша.
3. Я кщ о напад не припиняеться, незважаючи на введения
медикаментов, то слщ ввести внутрппньо нетто дифеншгвдан-
тош у доз110 мг на 1 кг маси тша 3i швидшстю 25— 50 мг/хв.
4. У раз1 подальш ого продовження нападу протягом на-
ступних 8 год, але не рашше ш ж через 1 год ш сля застосу­
вання д1азепаму потр1бно ввести фенобарб1тал — 10 мг на
1 к г маси тола внутршшьовенно 3i швидшстю 20— 40 мг/хв
i до припинення нападу або до досягнення загально! дози
20 м г на 1 кг маси тша.
5. Я кщ о напад тривае бшыне шж 60 хв або протягом 120
хв рееструеться 2 i бш ыпе напад1в, тод1 обов’ язково прово­
диться профшактика набряку мозку:
— м аш тол — 1— 1 ,5 г н а 1 к г м а с и т о л а ;
— лазикс — 2 мг на 1 кг маси тша;
— дексаметазон — 0 ,5 — 1 мг на 1 кг маси тша на добу;
— р ео п о лн лю к ш — 5— 15 м л на 1 кг маси тша;
— контрикал — 1000 ОД на 1 кг маси тша.
6. П оказан! також засоби, що мають седативний та про-
тисудомний ефект: 25 % розчин магшю сульфату (0,2 мл
на 1 к г маси тш а), 20 % розчин натр1ю оксибутирату (5 0 —
70 мг на 1 кг маси тш а), 0,25 % розчин дроперидолу (0,1 —
0,2 м г на 1 кг маси тола.
Д итина перебувае шд наглядом невропатолога, який
призначае тривалу протиепш ептичну терашю.

104
 1 4 .1нфекцшно-токсичний шок

1нфекщйно-токсичний шок може ускладнювати nepe6ir

багатьох ш ф екцш них захворювань бактер1ально! етю ло гп
(менш гококова ш ф екщ я, черевний тиф, паратифи A i В та
i H . ) . Найважлив1шою причиною розвитку цього ускладнен-

ня е велика загибель (розпад) мшрооргашзм1в, у зв’ язк у з

чим вив1льнюеться велика ш л ь т с т ь ендотоксишв. ВнаслЬ
док сенсибипзацп оргаш зму токсини поруш ують згортан-
ня кров1. А т о м у виникае тромбоваскутпт судин ш ш ри, с ли ­
зових оболонок i BHyTpim m x оргашв, тобто виникае дисе-
мшоване внутр1шньосудинне згортання кров1. В розвитку
ДВЗ-синдрому розр1зняють 3 стадп:
I — гш еркоагулящ я;
II — гш ер-гш окоагулящ я;
III — глибока гш окоагулящ я.
На I cmadii ДВЗ-синдрому Bci тести св1дчать про rinep-
коагулящ ю , клш1чних ознак и майже немае.
Д л я I I cm adii клш1чно характерна кровоточив1сть i3
м1сць ш ’ екци, петехи, Hocoei, шлунково-кишков1 крово­
теч!, поруш ення м ш роци ркуляц и (гостра ниркова недо-
статн1сть, гостра л1вошлуночкова недостатшсть, голово-
круж ш ня, порушення СВЩОМОСЙ).
I l l cmadin х а р ак тер и зуется кровотечею р1зно! л о к а л Ь
заци, гш окоагулящ ею .
Кл1шчш прояви 1нфекцшно-токсичного ш оку характе­
р и з у ю т с я бурхливим переб1гом. Спочатку спостер1гають

105
 1нфекц|йно-токсичний шок

високу гарячку, озноб, псих1чне збудження, блдасть шк1ри,

щаноз губ i HirTiB, прискорення пульсу та зниження артерЬ
ального тиску. Потам виникае загальмоваш сть, порушен­
ня сввдомоста, наростае щ аноз, посилюеться тахшард1я i
настае зниження артер1ального тиску. При меншгококовш
ш ф екци — висип з некрозами, крововиливи у слизов1 обо-
лонки. У Mipy поглиблення ш оку XBopi стають байдужими
до навколиш нього середовища, у них з ’ являеться загаль­
ний щ аноз, “ трупш плям и ” , виникають конвульси, нитко-
под1бний пульс, температура тала стае субнормальна, арте-
р1альний тиск не визначаеться, настае анур1я.

Нев1дкладна м едична допом ога в pa3i ш ф ек ц ш н о -

токсичного ш оку
1. Х вором у надати полож ения з шднятими шд кутом 45“
ногами (за допомогою подушок).
2. Н оги 3irpiTH за допомогою гр1лок.
3. Оксигенотераш я зволож еним киснем за допомогою
апарата Боброва, наполовину заповненого водою.
4. Ввести кортикостеровди у великих дозах (предшзолон
— 2— 3 мг на 1 кг маси тала, пдрокортизон — 10— 14 мг на 1
кг маси тала, одночасно Д О КС А — по 2— 5 мг на 1 кг маси тала
на добу за 3— 4 рази) — до пщвищення артер1ального тиску.
5. Одночасно провести штенсивну ш фузш ну терашю —
внутр1шньовенно ввести 10 % розчин глю кози в cyMiini з
1зотон1чним розчином хлориду натр1ю у ствввдношенш 1:1
в доз1 70— 120 м л на 1 кг маси тала, спочатку струминно, аз
шдвищенням артер1ального тиску — краплинно. KpiM того,
ввести реопол1глюкш, розчин альбумш у, гемодез (по 8— 10
м л на 1 кг маси тала).
6. Кокарбоксилаза — 50— 100 мг внутр1шньом’ язово.
7. В1там1нотерап1я — вйам ш и С, Bj, В0.
8. Антибю тикотераш я — спочатку левомщ етин — сук-
цинат натр1ю, який мае бактерюстатичну д1ю i не посилюе
токсем1ю. Разова доза — 25 мг на 1 кг маси тала. На добу —
100 м г на 1 кг маси тала за 4— 5 раз1в.
1нфекц1йно-токсичний шок

9. Одночасно з уведенням рщини провести дегщ ратащ ю

за допомогою д1уретишв, наприклад лази ксу в доз1 2 мг на
I кг маси тша.
10. У раз1 судом — протисудомш препарати: седуксен
— 0,3 мг на 1 кг маси тша, 25 % розчин сульф ату магш ю
внутр1шньом’ язово.
11. Припотреб1 — серцев1 глш озиди.
При I стадп ДВЗ-синдрому показано введения гепарину
по 100— 300 ОД на 1 кг маси тала на добу з ш тервалом не
бшыне ш ж 4 год пщ постшним лабораторним контролем
(терашя адекватна, якщо перюд згортання кров! подвоюеть-
ся пор1вняно з початковим).
Одночасно призначають трентал (1 ,5 — 3 мг на 1 к г маси
тша на 5 % розчиш глю кози ), асшрин (5 мг на 1 кг маси
тша), 1 % розчин ш котиново! кислоти як активатор ф1бри-
нол1зу.
За недостатньо! активное^ гепарину на тл1 низьких по-
казник1в антитромб1ну I I I показано переливания св1жоза-
морожено '1 плазми (дж ерело антитромбш у III).
Д л я к орекдп поруш ень м ш р о ц и р к у л я щ ! с лщ ввести
внутр1шньовенно реопол1глюкш (10 м л на 1 к г маси тш а).
Гепарин не застосовують для лш ування новонароджених
д1тей. На раннш стадп ДВЗ-синдрому показаний плазмо-
форез.
На II стад11 ДВЗ-синдрому призначають таке лш ування,
як i на I -й стадп, KpiM а с тр и н у та ш ш их дезагрегант1в (трен-
галу). Д ля порушення протеол1зу призначають контрикал,
грасилол на тл1 застосування гепарину в поеднанш 3i св1жо-
замороженою плазмою.
У раз1 л1кування I I I CTaflii ДВЗ-синдрому призначають
дицинон (20 мг на 1 кг маси тш а на добу), глю конат к а л ь ­
щю (5 — 10 м л), аскорбшову кислоту (3 — 5 м л), св1жозамо-
рожену плазму.
Д ля значно! втрати кров1 показано переливания еритро-
цитарно! маси (краще вщ м и й еритроцити) або св1жо! до-
иорсько! кров! в доз1 15— 25 м л на 1 кг маси тш а (з ураху-

107
 1нфекц1йно-токсичний шок

ванням крововтрат). Д л я зниження протеол1зу признача-

ють iHri6iTopn ферментав (гордокс, контрикал, трасш ол) по
500— 2000 ОД на 1 кг маси тала через кож ш 4 год (у перера-
х у н к у на контрикал).
Вводять 5 % розчин амшокапроново! кислоти (4 — 5 мг
на 1 к г маси тала), 1 % розчин протамшу сульфату (0,5 мл
на piK ж иття) т д контролем коагулограми.
12. П остш но контролювати частоту i характер пульсу
хворо! дитини, перюдично вим1рювати артер1альний тиск.

108
 15. Харчов1 токсикошфекцп

Ц е велика пол1етюлог1чна група захворювань, що спри-

чинюються грамнегативними бактер1ями та i'x токсинами.
Найчасйш е — це сальм онели, ш игели, еш ерихп, к леб й е-
ли, ентеропатогенш стафшококи, протей та iH.
Харчов1 токсикош фекцп виникають шд час вживання
харчових продуктав, що м1стять назван! мшроби та !х ток-
сини. 1нкубацшний перюд у pa3i харчових токсикошфекцш
nopiBHHHO нетривалий (у середньому 1— 12 год), а при хар-
човш токсикошфекцп стафшококово! природи може бути
до 30 хв (м ал. 21).

Консерви

€ L _________ >
Зшсована ковбаса

С Спричинити Активоване Молоко

------ блЮВаННЯ вуплля
Hvrit-гя
Зшсоване м’ясо
а Су
Мал. 21. Продукти, яш спричинюють отруення (а ) та пер­
ша допомога при отруенш (б)

109
 XapnoBi токсиксннфекци

Ю йшчна картина харчових токсикошфекцш, спричине-

них р1зними збудниками, мае багато сш льних рис.
Зазвичай хвороба починаеться гостро: нудотою, р1зким
переймопод1бним болем у ж и вой , частим багаторазовим
блю ванням, ni3Hiuie приеднуеться пронос. Випорожнення
ч а сй , шод1 водянист^ niHHCTi, у paei ш игельозу втрачають
каловий характер, мштять слиз i прож илки кров1; у pa3i
сальм он ельозу ф екалп мож уть нагадувати рисовий вщвар,
при euiepnxio3i — випорожнення яскраво-жовтого, оранже­
вого або зеленого кольору 3i слизом i жовтими гн1йними гру­
дочками.
Температура найчаст1ше пщвищена, шод1 висока.
Внаслщ ок втрати води з каловими масами та багатора­
зовим блюванням швидко розвиваеться ексикоз. Ю иш чш
прояви ексикозу залеж ать вщ того, яка втрата переважае
— рщини чи солей. Тому розр1зняють 3 типи ексикозу: i3o-
тош чний, коли втрата води i солей р1вном1рна; вододефЬ
цитний, коли переважае втрата води; соледефщитний, коли
переважае втрата солей (табл. 16).
Водночас з ексикозом розвиваються ознаки токсикозу:
неспокш , блщ1сть шшри i3 cipo-землиетим вщтшком, реф-
лекси з н и ж е т ; шод1 вщсутня больова реакщ я на ш ’ екци,
збудж ення або загальм оватсть; шод1 к ло н ш о -тош ч т судо­
ми; симптоми порушення серцево-судинно! системи: Taxi-
кард1я, слабш сть серцевих тошв, щаноз ш нщ вок, кшчика
носа, холодш кш щ вки. KpiM того, може виникати токсич-
не дихання, чаете, 60— 80 на 1 хв, поверхневе, без пауз, без
роздування к ри л носа, збш ьш ення i болюч1сть печш ки,
ол1гур1я, протешур^я, ацетонур1я, глюкозур1я, цилш дру-
ргя. У кров1 — анем1я, нейтроф!льний лейкоцитоз, моно-
цитоз.
Д1тей з харчовими токсико1нфекщями необхщно гостта-
л1зувати в дитяче 1нфекцшне вщдшення i над1слати термЬ
нове повщ омлення до саш тарно-епщ емю лойчно! станцп.

110
Таблиця 16. Клййчш ознаки р1зних тишв зневоднювання
Xapnoei токсикотфекцм

Н евщ клад на медична допом ога в pa3i х а р ч о в и х ток-

си к ош ф ек ц ш
1. Негайно припинити годування.
2. Давати пити рщину по 1— 2 чайш лож к и через кож ш
.')— 10 хв (регщрон, орал1т, гастрол1т, 3— 5 % розчин гл ю ­
кози, 1зотошчний розчин хлориду натр1ю, вщвар родзинок,
шипшини).
3. Д ля боротьби з ацидозом дитиш потр1бно дати за пер­
шу добу 100— 120 м л 2 % розчину натрно гщрокарбонату.
4. Промити ш лунок перевареною водою, 1— 2 % розчи­
ном натр1ю гщрокарбонату або 1зотошчним розчином х л о ­
риду натр1ю шмнатно! температури до чистих промивних
вод. Ilepn ii промивш води збирають у стерильну посудину i
тдправляю ть до санбаклаборатори для бактерюлотачного
дослщження.
5. Поставити очисну ш пзм у, а потам — лш ув а льн у з ан-
тибактер1альними засобами.
6. Ш с л я промивання ш лунка через зонд ввести в ш л у ­
нок разову дозу антибштика (пол1мжсин М ).
7. Провести ш ф узш ну терашю. Добова к ш ьш сть рщ и­
ни залеж ить вщ ступеня зневоднення i становить на I сту-
пеш (втрата маси тала вщ початково! до 5 % ) 120— 150 м л
на 1 кг маси тала, на I I ступеш (втрата маси тала вщ 5 до
10 % початково!) 150— 170 м л на 1 кг маси тала, на I I I ст у­
пеш (втрата маси тш а понад 10 % ) — 170— 200 м л на 1 кг
маси тша.
Внутр1шньовенно вводять 60— 80 % вщ розраховано!
кшькоста рщини. Сшввщношення 5— 10 % розчину г л ю ­
кози i сольових розчишв залеж ить вщ типу зневоднення. У
pa3i 1зотон1чного ексикозу це сшввщношення становить 1:1,
вододефщитного — 3:1, соледефщ итного — 2:3.
KpiM глю кози i сольових розчишв, обов’ язково вводять
внутр1шньовенно краплинно реопол1глюкш (8 — 10 м л на
1 кг маси тала), гемодез, альбумш .
У першу годину рщину вводять 3i швидшстю 20— 25 кра-
пель за 1 хв, потам — не бш ыне 14— 16 крапель. На кож ш

113
 XapnoBi токсиксинфекцм

5 г глю кози необхщно ввести 1 ОД ш сулш у. При потреб! —

серцев! засоби: строфантин, корглш он, сульфокамфокаш.
8. Антибактер1алый засоби. Антибю тики призначають
y c i M д1тям до 3-х рок1в, старшим можна застосовувати та-
кож сульф аш лам щ ш препарати. 3 антибютишв перораль­
но вводить пол1м1ксин-М (100 ООО ОД на 1 кг маси тала на
добу за 4 приймання). Д ля парентерального введения за-
стосовують гентамщ ин (4-— 8 мг на 1 кг маси й л а на добу),
амш цш пн (100 мг на 1 кг маси тала на добу), цепорин, це-
ф азолш та iH.
3 ш ш их препаратав застосовують фуразолщон, бшептол,
нев1грамон.
Д л я зменшення перистальтики кишок можна застосува-
ти iMOfliyM (лоперамщ у доз11 мг на 50— 100 м л води (3 — 4
рази на добу як ентеросорбент).
9. Д л я нормал1заци мшрофлори кишок дають б1фщум-
бактерин, лактобактерин, лш екс (2 — 3 тиж).
10. П оказан! в1тамши групи В, аскорбшова кислота,
рутин.
11. У зв’ язку з частим порушенням ферментоутворен-
ня призначають ферменти — абомш, панкреатин, фестал,
панзинорм, мексазу (з 2— 3 дня хвороби).
12. У раз1 судом — протисудомш препарати: седуксен,
сульф ат магшю.
13. У раз! парезу кишок — прозерин 0,05 % розчин 0,1 мл
на кож ний piK ж иття, газовщвщна трубка, з1гр1вальний
компрес на ж иви1, шпзма з гшертош чним розчином хлор и ­
ду натр1ю. У дуже тяж ких випадках — предшзолон, йдро-
кортизон.
Ш с л я водно-чайно! паузи, яка повинна тривати 10— 20
год, проводить дозоване годування зщ дж еним грудним мо­
локом або адаптованими сумппами, як! дитина отримува-
л а до захворювання. Не рекомендують раптово переводити
на к и слом олочш cyMinii. Потр!бно в першу добу хвороби
давати 20— 50 мл, на другу добу — 1/3ф !зш лог!чно! норми,
на третю — V 2>на четверту — 2/3, а на п ’ яту дитиш можна

114
XapnoBi токсикоЫфекци

давати кислом олочних cyivunieft стш ьки, щоб задовольни-

ти И с]пзюлошчну потребу в bid. Д1тей старшого вш у треба
1'одувати 1жею ретельно мехаш чно i терм1чно обробленою
- стш № 4, а потам № 2.

115
 16. TocTpi отруення

У д1тей отрута проникае в оргашзм швидше, rocTpi шток-

сикаци виникають рашше i переб1гають тяжче, шж у дорос-
л и х , часташе розвиваеться ексикоз (зневоднення оргашзму).
У CTaflii гостро! ш токсикаци лж арськими засобами та
отрутами розлади кислотно-луж но! р1вноваги (K JIP) у д1тей
проявляю ться переважно у вигляд1 метабсипчного ацидо­
зу. У зв ’ я зк у з незрШ стю захисних мехашзм1в дитячого
оргаш зм у при тяж к ом у nepe6iry гострих отруень в них ча-
C T i m e , ш ж у дорослих розвиваються ниркова i печшковн
недостатшсть, водно-електрол1тш порушення. У ослабле-
них д1тей (у зв’ язку з гострими шфекцшними або хрошч-
ним и за хв ор ю в а н н я м и ) специф1чш симптоми гострих
ш токсикацш м ож уть не проявлятися, а неспециф1чш роз­
виваються швидко i набувають тяж кого nepe6iry. Здебыь-
шого виникають ускладнення як шд час гостро!' штокси-
каци, так i в npon,eci надання невщ кладно! допомоги. Уск-
ладненням и е вторинна ендогенна ш токсикащ я продук­
тами порушеного обм ш у речовин, метабол1чш ураження
мюкарда, флеб1ти, бронхопневмош я, дистоуретрит, гаст­
рит, ентерокол1т, токсичш гепато- та нефропайя, уражен­
ня кровотворних о р г а т в i нервово! системи.

Неввдкладна медична допомога в pasi гострих отруень

У д1тей, як i в д о р о с л и х , д е т о к с и к а щ й н у Tepaniio
здш сню ю ть з урахуванням cnoco6iB проникнення отрути н

116
Гостр! отруення

оргашзм, токсико-шнетичних та токсикодиназшчних особ-

ливостей. Негайно промиваютъ шлунок, спочатку розчи­
ном натр1ю хлориду (1 столова лож ка на 1 л води), потам
водою (35— 37 С ) . Цей розчин не слщ використовувати при
ураж енш обш каю чими отрутами. Одноразова ш л ь ш ет ь
води або р1зних рщин, яш вводять у ш лунок, повинна бути
точно дозованою вщповщно до вш у дитини: новонародже-
ним 15— 20 мл; у B i p i 1 M ic — 40— 50 мл; 2 M ic — 60— 90 мл;
3— 4 M ic — 90— 100 мл; 5— 6 M ic — 100— 110 м л; 7— 8 M ic
110— 120 мл; 9— 12 Mic — 150— 200 мл; 2— 3 роки —
200— 250 мл; 4— 5 рошв — 300— 350 мл; 6— 7 рошв — 350—
100 мл; 8— 11 рок1в — 400— 450 мл; 12— 15 рошв — 450—
500 мл. Я кщ о отруення виникло т е л я приймання 1ж1, то
перша порщ я рщини, яку вводять у ш лунок, не повинна пе-
ревищувати половину зазначено! шлькоста.
На eTani долш арсько! i nepuio'i медично! допомоги в д1тей
старшого вш у з легк и м ступеней ш токси кацп отруту i3
ш лунка можна видалити мехашчно викликаним блюван­
ням. Проте такий прийом не виключае подалы пого ретель-
ного промивання ш лунка за допомогою зонда. У paei за-
тримки води в ш лун к у наступну порщ ю слщ зменшити на
таку саму ш льш еть. Д1тям промивають ш лунок, як i дорос-
лим, багаторазово аж до чистих промивних вод.
Д1тям з пригшченими ковтальними рефлексами i тим,
хто перебувае в коматозному сташ, промивають ш лунок
ш сля попередньо! ш тубаци, а в pa3i пригш ченого або пору-
шеного дихання — на тл1 дoпoмiж нoi або ш тучно! венти-
ляц и легеш в. Я кщ о у BMicTi ш лунка наявна кров, то це не е
протипоказанням до проведения процедури його промиван-
ня, однак ш льш еть використовувано! рщини зменшують на
третину. Наприш нщ промивання через зонд вводять анти
доти, i через 10— 15 хв промивання ш лун ка повторюють.
Через зонд усередину вводять проносний заЫб — магш ю
сульфат. При ураженш обпшаючими отрутами, а також за
паявноста гастроентериту сольов1 п р о н о е т засоби застосо-
вувати не слщ . За таких умов рекомендують вазелш ову або

117
 focTpi отруення

м игдальн у ол1ю. А л е препарати протипоказаш в раз1 от­

руень ж иророзчинними токсичними речовинами, напри-
клад фосфором, нафталшом тощо.
Ш д час гострого отруення, що виникло внаслщок прий-
мання всередину значно! шлькоста отруйних ягщ , рослин,
rp n 6 iB або важкорозчинних речовин, або тих речовин, що
видш яються з оргаш зму в просв1т ш лунка, наприклад мор-
ф шу, ш лунок промивають повторно через 20— 30 хв. У pa3i
отруення концентрованими розчинами кислот або л у п в
д1тям, що потерпши, перед початком промивання ш лунка
внутршш ьовенно сл1д ввести по 0,1 мл на 1 p iK життя 2 %
розчину промедолу та 0,1 % розчину атропшу сульфату.
Я к щ о гостре отруення виникло внаслщок ректального
введения лш арських засоб1в, ставлять очисну кл1зму.
Отруту з K poei в д1тей видаляють тими самими метода­
ми, що й у дорослих.
Водне навантаження в npoijeci проведения форсовано
го дьурезу здшснюють як ш ляхом внутр1шньовенного вве­
дения вщповадних pi дин, так i через рот. У pa3i легко'1 iHTOK-
сикацИ д1тям старшого вш у пропонують приемш на смак
напо'1 , а д1тям молодшого вш у радини вводять за допомогою
ш лункового зонда. Застосовують зонди малого д1аметра або
катетери, вводячи 1х через Hie i ф1ксуючи лейкопластиром
на обличч1. При iiiTOKCHKanii середньо'1 тяж коей аботяж кж
водне навантаження здш снюють парентерально. У д1тей
старшого вш у здшснюють пункщ ю перифер1йног або Mari-
стрально!' вени, у д1тей молодш ого вш у — венесекщю.
О б’ ем водного навантаження визначаеться тяж ш етю
iHTOKCHKanii екзогенною отрутою. За легк о! штоксикащ'1'
вш становить 3— 5 м л на 1 кг маси й л а за 1 год; при серед-
ньому ступен11нфуз1ю р1дин починають з 5 м л на 1 кг маси
й л а протягом першо 1 години, поступово, протягом 1,5— 2
год, збш ы пую чи II до 12— 15 м л на 1 к г маси тала за 1 год, а
при тяж кш — протягом 3— 4 год до 20— 25 м л на 1 кг маси
тала за 1 год.

118
rocTpi отруення

Д ля водного навантаження склад рщин у кож ному ви­

падку визначають ш дивщ уально. Слщ ураховувати стан
центральной перифершно! гемодинамши, наявшсть rinep-
або гш оволем п, гщ ратацп або дегщратацп. До складу та­
ких р1дин обов’ язково повинн1 входити калш , натрш i гл ю ­
коза.
Перитонеалъний дЬал1з, гемосорбщю, гшербаричну ок-
сигенащ ю як часткове зам1щення кров1 в раз1 гострих
ш токсикацш у д1тей проводять за тими самими показания­
ми, що й у дорослих.
Профшактику гострих отруень у д1тей розпочинають ще
в першд ваг1тност1. Y c i BariTHi у ж ш очш консультаци по-
винн1 отримати ч1тке уявлен н я про шк1длив1сть р1зних
лж1в, ш ш их х1м1чних агент1в та алк оголю д ля здоров’ я
оргашзму, що розвиваеться внутр1шньоутробно. Ж ш ок слщ
постшно попереджати, що шд час ваг1 тност 1 i в перюд году-
вання груддю зо в й м забороняеться приймати буд ь-яш
медикаменти з власно! ш1щативи та алк огольш Hanoi.
Починаючи з перюду самостшного пересування дитини
вдома, потр1бно зробити все необхщне, щоб виклю чити до­
ступ и до домашньо! аптечки та засоб1в побутово! xiM ii.
Потр1бно здшснювати ретельний контроль у школ1, особ­
ливо в перюд залучення учш в до збирання дикоростучих
рослин, ягщ , гриб1в. Необхщ но пам’ ятати про м ож ливю ть
гострих отруень учш в старших к ла й в наркотичними речо-
винами шд час проходження виробничо! практики, вико-
нання сьпьськогосподарських po6iT.

Отруення алкоголями
Алкоголь — загальна назва класу оргаш чних сполук, до
якого входять так1 речовини: етиловий, метиловий, бути-
ловий, гвдрол1зний, мурашиний спирти. Алкогол1 — це вуг-
леводш, в м олекулах яких один або деш лька атом1в водню
.чамщеш гщ роксильною групою ОН.

119
 roctpi отруення

Етиловий спирт
У медичнш практищ етиловий спирт (spiritus aethylicus)
С2Н 5ОН використовують переважно як зовнш ш ш антисеп-
тичний та подразнювальний заспб для обтирань, компрес1в.
Внутр1шньовенно шод1 вводять шд час гангрени та абсцесу
легеш в у вигляд1 20— 33 % розчину в стерильному 1зотошч-
ному розчиш натр1ю хлориду. Етиловий спирт е основою
а лк огольн и х напо!в.
Токсична д1я етилового спирту пов’ язана насамперед з
наркотичним ефектом. Ш д впливом великих доз алкоголю
виникае виражене пригшчення функщй ЦНС (наркоз), роз-
виваеться парал1ч дихального i судинно-рухового центр1в.
Е тиловий спирт подразнюе слизов1 оболоноки, порушуе
ф ункщ ю печш ки, проникае через стшки судин, мае при-
гн1чувальну д1ю на кровооб1г. В оргашзм1 етиловий спирт
спочатку окислю еться до ацетальдепду, пот1м до оцтово!
кислоти, що спричинюе розвиток ацидозу. Внаслщок пщви-
щ ення теплов1ддач1 температура т1ла знижуеться.

Нев1дкладна медична допомога в pa3i отруення ети-

ловим спиртом
1. П ри збереж енш ковтального рефлексу (поверхнева
кома I ст.) промивають ш лунок через товстий зонд. У pa3i
поверхнево! коми II ст. i глибоко! коми промивають ш л у ­
нок ли ш е ш сля iHTy6anii i роздування манжетки на шту-
бащйн1й трубщ .
2. Проводять туалет носоглотки в paei поверхнево! коми
I ст. i трахеобронх1альний туалет через ш тубацш ну трубку
у випадку гли бок о!ком и .
3. За показаниями проводять Ш В Л .
4. М ож ли ву недостатшсть кори надниркових залоз ком-
пенсують предш золоном (30 мг).
5. Д ля проф1лактики тромбоз1в вводять 5000 ОД гепа­
рину 3 рази на добу.
6. 1нод1 для стимулювання серцево! д1яльност1 та дихан-
ня в раз1 алкогольного отруення рекомендують точковий

120
roctpi отруення

масаж з надавлюванням i обертанням п альц я протягом

0,5— 1 хв.
Точка 1 знаходиться у верхнш третиш вертикально! бо-
розни верхньо! губи. Масажувати сл1д у полож енш хворого
сидячи абб лежачи.
Точка 2 знаходиться в центр! кш чика носа. Треба розти-
рати и м1ж пальцями. Ефективне також розтирання вуш-
них раковин з обох сторш.
7. За неглибоко! коми, в!дсутност1 ознак rin oK cii — вве­
дения аналептик1в: бемегрид (10 м л 0, 5 % розчину), кофе!н
(2 м л 10 % розчину) внутр1шньовенно.
8. Застосовують форсований д1урез з алкал1защею ce4i
— натр1ю б1карбонат.
9. HiKOTHHOBa ки слота (1 м л 5 % р озч и н у); глю к о за
(250 мл 5 % розчину), 40 % розчин глю кози 40 м л з 8 ОД
ш сулш у внутр1шньовенно.
10. Лш ування порушень гемодинамши.
11. Ранне введения антибютиюв.
12. ЬИтамшотератя — в1тамш B L(2 м л 5 % розчину) внут-
р1шньом’ язово, в1там1н В 6 (1 м л 5 % р о зч и н у) внут-
р1шньом’язово, в1там1н С (до 70 мл 5 % розчину) внутршшьо-
венно.

Метиловий спирт (метанол)

Утворюеться при синтез! метанолу шд час виробнидтва
формальдепду. Й ого додають до пального (бензину), вш
входить до складу антифриз1в. М етиловий спирт потрапляе
в оргашзм через дихальш ш ляхи , травний канал, n i K i p y .
Смертельна доза — 10 мл.

Н ев щ к лад н а медична допомога в pa3i отруення ме-

тиловим спиртом (м етанолом )
1. Промивання ш лунка з використанням активованого
п у й л л я i розчину натр1ю б1карбонату. Дати сольов! про-
tiocHi засоби.

121
 focTpi отруення

2. Усередину — етиловий алкоголь (100 мл 30 % розчи­

ну). Пот1м через кож ш 2 год по 50 мл всередину 4— 5 раз1в
на добу. В наступш 2— 3 доби — до 100 мл на добу. Коли
хворий знаходиться в коматозному сташ, тод1 етиловий
алк оголь призначаеться внутр1шньовенно краплинно (25 %
розчин до 1 м л на 1 кг маси тша). Ц е е антидотна терашя.
Д л я прискорення ел1мшацп мурашино'з' кислоти признача­
ють висок1 дози фол1ево1 кислоти.
3. На раншй стадп — гемод1ал1з або перитонеальний
д1ал1з.
4. Форсований д1урез.
5. Внутр1ш ньовенно к раплинно натр1ю бш арбонату
(150— 200 м л 4 % розчину) — корекщ я ацидозу.
6. В1тамш отератя — вггамш В6 (до 5 мл 5 % розчину)
внутр1шньом’ язово, аскорб1нова кислота (до 20 мл 5 % роз­
чину) внутршшьовенно, А Т Ф (2 — 3 м л) внутршшьом’ язово.
7. Серцево-судинш засоби за показаниями.
8. Внутр 1 шньовенно предш золон (60— 120 мг).
9. За наявносй розлад1в зору — кальщ ю хлорид (10 мл
10 % розчину) внутр1шньовенно через кож ш 6 год, в1тамш
В6 (1 — 2 м л 5 % розчину ш тралю мбально), предш золон (до
5 мг ретробульбарно).

Отруення барбп-уратами
Барб1турати застосовують у медичнш практиц1 як за-
спок1йлив1, снод1йн1, протисудомн1 та засоби для наркозу.
Сон, сп ри ч и н ен и й барб1туратами, за c b o i m переб1гом
вщр1зняеться в1д природного сну. Барб1турати полегшують
засинання, але змш юють фазову структуру сну. Препара­
ти швидко всмоктуються в травному канал1 та проникають
через гематоенцефал1чний бар’ ер.
Токсична д1я цих препарат1в пов’ язана з пригш чуваль-
ним впливом на ЦНС (виклю ченням функцп вищ их веге-
тативних центр1в).
FocTpi отруення

Смертельна доза фенобарб1талу становить в середньо-

му 0,1 г на 1 кг маси Т1ла. Особливо небезпечне отруення
барб1туратами тривало! дп (барб1тал, фенобарб1тал), ток­
сична концентращя яких збер1гаеться в кров1 протягом
5 — 6 д1б.

Неввдкладна медична допомога в pa3i отруення бар-

б^уратам и
1. Запоб1гання порушеню дихання. 1нтубандя в paei зви-
чайног бронхоре!, у випадку набряку горташ — трахеосто-
1шя. Вщсмоктування слизу з верхшх дихальних шлях1в i
бронх1в, штучне дихання.
2. Оксигенотерап1я.
3. Повторш промивання шлунка. Сольов1 проносш за-
соби. Дати активоване вугшля. Промивання кишок (си-
фонш шпзми).
4. Форсований д1урез (у 3—4 рази прискорюе виведення
барб1турапв з кров1, скорочуе коматозний перюд).
5. Лшування аналептиками проводиться в pa3i зни-
ження концентраци препарату в KpoBi, при виход1 хво­
рого з глибоко! коми, за вщ сутносй rinoKcii' — бемегрид
( ант агош ст 6ap6im ypam ie, ан т и дот ) 5 — 10 мл 0,5 %
розчину внутр1шньовенно повторно, краще внутр1шньо-
венно краплинно до 60 мл на 1000 мл ф1зшлог1чного роз­
чину на добу.
6. Лшування порушень гемодинам1ки.
7. Ранне призначення антибютишв.

Отруення кислотами
Токсична д1я кислот (азотно!, «рчано'г, соляно!, фторис-
товоднево!, оцтово! есенци) пов’ язана з обшкаючою д!ею на
тканини та резорбщею отрути. Смертельна доза при от-
руенш азотною кислотою — 12 мл, соляною — 20 мл, оцто-
иою есенщею — 25 мл, арчаною — 3 -5 мл.

123
 fo d p i отруення

Н евщ кладна медична допомога в pa3i отруення кис­

лотами
1. Промити шлунок через зонд чистою водою (нав1ть за
наявност1 кров1 у BMicTi шлунка).
2. Провести профилактику та лшування екзотоксично-
го ш оку, застосувати фенташл, дроперидол, текод1н,
морфш, атроп1н, обволшувальш препарати, глюкозо-ново-
кашову сум1ш, глюкокортико 1 ди, поповнення ОЦК, траси-
лол.
3. Провести лшування геморапчного синдрому — гемо­
статична те р а т я , локальна гшотерм1я, амшокапронова
кислота.
4. Bi-Дновити адекватне дихання — шгаляцп аерозол1в:
пенщшпн (200 ООО ОД), новока!н (3 мл 0, 5 % розчину),
ефедрин, алупент, атрошн.
5. Оксигенотерашя.
6. Запобзтти розвитку гемол1зу та лшувати його — профЬ
лактика гемол1тично! нирки: внутр1шньовенне введения
7,5 % розчину натр1ю бшарбонату в поеднанш з форсова-
ним д1урезом.
7. Застосуватигепатопротектори.
8. Ранне введения антибштик1в i гормональних препа-
рат1в — профилактика шфшування i звуження просв1ту
стравоходу.
9. У pa3i отруення щавлевою кислотою — 10 мл 10 %
розчину кальщю хлориду повторно.
10. Провести профилактику та лшування токсично!' Mio-
глобшемп — боротьба з ацидозом.

Отруення морфшом
М орф ш — основний представник групи наркотичних
анальгетик1в. У великих дозах мае снодшний ефект.
Морфш зумовлюе виражену ейфор1ю, знижуе збуд-
ливють кашлевого центру. Спричинюе збудження центру
блукаючого нерва з появою брадикардп.

124
focTpi отруення

Шдвищус тонус гладко!мускулатури внутршппх оргашв.

Спостершаеться шдвищення тонусу сфшктер1в травного
каналу, ослаблюеться перистальтика, сповшьнюетьсяпро-
ходження харчових мае, що призводить до розвитку закре­
пу. Може пщвищитись тонус мускулатури бронх1в з розвит-
ком бронхоспазму. Основний обмш i температура тша шд
впливом морфшу знижуються. Характерним для дп морф1-
ну е пригшчення дихального центру.
Токсична д1я морфшу (та iH n inx препаратав групи o n iio )
пов’ язана з наркотичною д1ею на ЦНС (центр довгастого
мозку). Смертельна доза при парентеральному введент ста-
новить 0,1—0,2 г, при приймант всередину — 0,4 г. Вщц-
ляеться через нирки i травний канал.
Невщ кладна медична допомога в paei отруення мор-
фш ом
1. Обов’язково промити шлунок (навз.ть якщо отруення
парентеральне) 0,1 % розчином перманганату кал1ю. Дати
сульфат натр1ю, активоване вуплля.
2. Провести катетеризац1ю сечового M ixypa.
3. Внутр1шньовенно ввести ант идот налорфш — 3 мл
0,5 % розчину, 1 мл 0,1 % розчину атропшу, 2 мл 10 % роз­
чину кофешу. Якщо бажаний ефект вщеутшй, налорфш
вводять повторно в такш самш доз1 внутр1шньовенно, а че­
рез 2 год внутрш ньом’ язово.
4. Форсованийд1урез.
5. 1нтубащя; ШВЛ — за показаниями.

Отруення фосфороргажчними сполуками (Ф 0С)

ФОС (хлорофос, тшфос, метафос, карбофос, фосфамщ)
потрапляють в ор га тзм через дихальш шляхи, неушко-
джену niK ipy, травний канал. Щ сполуки належать до анти-
холшестеразних отрут. Вони призводять до накопичення
ацетилхолшу, що зумовлюе pi3Ki порушення, пов’ язаш з
перезбудженням М- i Н-холшореактивних систем. Мускари-
нопод1бний ефект проявляеться в1дчуттям стискання в
125
 focrpi отруення

грудях, бронхоспазмом, шдсиленням бронх 1 ально 1 сек-

рецп, нудотою, блювотою, болями в шлунку, звуженням
зшиць. Шкотинопод1бна д1я виражаеться в м’ язових ф1бри-
лярних ПОСШуВЭННЯХ. OcHOBHi симптоми — головний 6blb,
дезор1ентащя, диспное, судоми, коматозний стан.
Нев1дкладна медична допомога в paei отруення фос-
ф ороргаш чними сполукамн (ФОС)
1. У pa3i приймання отрути всередину промити шлунок,
ввести сольов1 проносн1; якщ о хворий перебувае в коматоз­
ному сташ , то промити шлунок шсля по перед hloi ш тубаци.
2. Ант идот на тератя (для зняття мускаринопод1бно-
го ефекту ФОС) — ат ротн (1 мл 0, 1 % розчину), в перюд1
збудження — 2— 3 мл шдшшрно повторно до cyxocTi сли­
зових оболонок; у другий перюд — 2—3 мл внутр1шньовен-
но з глюкозою повторно до зняття бронхоре! i появи cyxocTi
слизових оболонок (до 15 мл на добу); у третш перюд —
внутр1шньовенно краплинно протягом шлькох д1б (до 20—
50 мл на добу). Ввести реактиватори холшестерази: flinipoK-
сим (1 мл 15 % розчину) внутрипньом’ язово (в тяжких ви-
падках — внутр1шньовенно в комбшаци з атропшом), i30-
н1тразин (3 мл 40% розчину) внутр1шньом’ язово.
3. Для зняття шкотинопод1бного ефекту в перший nepi-
од ввести амшазин (1 мл 2,5 % розчину) внутрипньом’ язо­
во, магшю сульфат (10 мл 25 % розчину) внутринньом’ язо-
во. У другий перюд — Ti caMi препарати разом з ганглюбло-
каторами (пентам1н). Для зняття судом ефективний натрпо
оксибутират. У трет1й пер1од на тл1 глибоко! коми ц1 пре­
парати не вводять.
4. Форсований д1урез.
5. При порушентдихання— штубащя, туалет бронх1 в, IIIB.JI.

Отруення чадним газом

Чадний газ (С О ) — кров’ яна отрута, токсична д1я яшм
пов’ язана з порушенням транспортування кисню i вираж(!-
ною rinoKcieio тканин (утворення в кров1 карбоксигемогло
126
focTpi отруення

бшу). Поширений там, де оргашчш речовини згорають не-

повшстю через недостатне надходження кисшо.
Неввдкладна медична допомога в pa3i отруення чад-
ним газом
1. Винести потершлого з уражено! атмосфери.
2. Застосувати оксигенотерашю протягом кш ькох го­
дин. Особливо ефективна оксибаротерашя.
3. При порушенш дихання — штучна вентилящя ле-
гешв.
4. У раз1 р1зкого щанозу внутр1шньовенно ввести 5 %
розчин аскорбшово! кислоти (20— 30 мл) з 5 % розчином
глкжози.
5. Глюкозо-новокашовасум1ш: глюкоза (500 мл 5 % роз­
чину), новокаш (20 мл 2 % розчину), еуфипн (5— 10 мл
2,4 % розчину) внутринньовенно.
6. Для корекцп ацидозу ввести натр1ю бшарбонат внут-
1>1 шньовенно краплинно.
7. За умови р1зкого збудження i ознак набряку мозку —
iiaTpiio оксибутират 10— 20 мл 20 % розчину внутр1шньо-
венно краплинно.

Отруення грибами

Отруення блщою поганкою

Бл1да поганка — найнебезпечшший отруйний гриб. Ле­
гальна доза становить 50—60 г св1жих гриб1в (мал. 22).
Блща поганка м1стить жарост1йк1 водорозчинш дуже
'Г()ксичн1 циклопептиди (фалощин, фалош), а також знач-
по oTpyfimnii амашти, д1я яких проявляеться згодом. На-
;ii!HHi токсичн1 речовини (циклопептиди, амашти) е гепато-
токсичними алкалогдами, я ю пригшчують ЦНС, спричи-
шоють парал1ч кашляр1в, дистроф1чне ураження печ1нки
Iнирок.

127
 Гостр! отруення

Сатанинський Ivii;ia Мухомор Мухомор

фиб поганка смердючий червоннй

Д1я на травму Д1я на /I iя на нервову

систему печшку систему

Мал. 22. Гриби

Неввдкладна медична допомога в pa3i отруення блвдою

поганкою
1. Промити шлунок через зонд. Дати активоване вугш-
ля, сольов1 проноет засоби.
2. Застосувати лшування гшоволем1чного шоку: глюко­
за (20 мл 40 % розчину, 500 мл 5 % розчину), реополилюкш
(400 мл) внутр1шньовенно, гемодез, 1зотошчний розчин на-
Tpiio хлориду (500 мл), розчин Ршгера—Локка (500 мл),
аскорбшова кислота (6 мл 5 % розчину), глюкокортикогди
(гщрокортизон 125— 500 мг, предшзолон 30—60 мг).
3. Лшоева кислота внутр1шньовенно 30 мг на 1 кг маси
тала на добу призначаеться з метою полшшення функци по-
чшки, з метою детоксикацп.
4. Лшування та профшактика нирково'1 й печшково! но*
достатность
5. Раннш перитонеальний д1ал1з, зам1щення кров1, ге-
мод1ал1з.

128
V

focTpi отруення___________________________________________________

Отруення мухомором
г
М ухоморы е червош, пантерт, порф1ровь У червоному
мухомор! мштиться мускарин, шд час отруення яким на­
ступав мускариновий ефект.
Через 2 год т е л я потрапляння отрути в оргашзм з’ явля-
ються гшергщроз, слинотеча, блювота, пронос, бшь у ж и­
вой, звуження зшиць, у тяжких випадках — брадикард1я,
бронхорея, судоми, екзотоксичний шок.
Неввдкладна медична допомога в pa3i отруення му­
хомором
1. Промити шлунок через зонд. Дати активоване вугш-
ля, сольов1 проносн1 засоби.
2. Ввести атрошн (1—2 мл 0,1 % розчину шдшшрно) до
cyxocTi слизових оболонок i розширення зшиць.
3. Застосувати форсований д1урез.
4. Лшувати екзотоксичний шок.

Отруення строчками
Токсична д1я строчшв пов’ язана i3 bm Ictom у них гельве-
лово'1 кислоти, яка спричинюе гемол1з еритроцийв з ура-
женням печшки i нирок.
Д1агностика. Через 1— 2 год теля вживання zpu6ie ви­
никають диспептичш явища, жовтяниця, сеча набувае тем­
ного кольору (гемоглобшур1я), в1дзначаеться збшыпення i
бол1сшсть печшки, розвиваеться гостра ниркова i печшко-
ин недостатшсть, втрата свщомост1, виражене порушення
гемодинамжи.
Неввдкладна медична допомога в pa3i отруення строч­
ками
1. Промити шлунок. Дати активоване вугшля, сольов1
ироносш засоби.
2. Лжувати токсичний шок: внутр1шньовенно 400 мл
типглюкш у, 400 мл реополплюшну (полшшуе реолойчш

129
 fo cip i отруення

властивоста кров1 та i'i мшроциркулящю), 300—400 мл ге­

модезу внутр1шньовенно (для дезштоксикацн). Внутр1ш-
ньовенно потр1бно ввести кортикостерощ ш препарати:
предшзолон (60— 120 мг), пдрокортизон (250 мг). Бороть-
ба з ацидозом — внутр1шньовенно краплинно 200 мл 4 %
розчину натр1ю бжарбонату.
3. Профилактика i лшування гостро'1 нирково! i печшко-
во 1 недостатность

130
 17. Екзогенш ф1зичш ураження

Електротравма
Електротравма — ушкодження, що пов’язане з д1ею елек­
тричного струму або блискавки. Виникае в pa3i порушення
иравил техшки безпеки, використання несправних при­
строив, порушення 1золяци, дефектав спецодягу (мал. 23).
Тяжшсть стану потертлого залежить вщ:
1) ш дивщ уально! ч утл и восй його до електричного
струму;
2) ф1зичного стану (суха шшра дае значний onip елект-
ричному струму, волога — набагато менший);
3) характеристики Д1 ючого струму (змшний струм бшын
пебезпечний, шж постшний);
4) тривалоста дп електричного струму;
5) шляху проходження струму через оргашзм (найбшып
небезпечний його напрямок по лши лгва рука — права нога,
тобто в проекцп серця i легешв).
Внаслвдок дп електричного струму виникае теташчне
скорочення дихальних м’ яз1в, спазм голосово! пцлини та
судомш скорочення поперечно-посмугованих м’ яз1в.
Висока напруга може спричинити парал1ч дихального
центру, оп1ки р1зно! глибини i поширеноста, ушкодження
iniyTpiuiH ix орган1в.
У момент дп електричного струму виникае сильний бьль,
па обличч1 з’ являеться вираз страху, р1зко скорочуються

131
 Екзогенж ф1зичн1 ураження

Пришшения дп електричного
Внлив електричного струму
струму i негайне застосування
заходiв по одужаиню

Ошки, зумовлеш
електричним струмом
Мал. 23. Травма електричним струмом

м ’ язи скелета з розвитком теташчних судом, утрудненого

дихання та втрати свщомость
Шсля припинення дп струму розвиваються там симпто-
ми: депресивний стан, шод1 — ешлептиформш судоми, го-

132
Екзогеннп ф1зичн1 ураження

ловний бшь, запаморочення, блювота, пронос. IIlKipa блвда

i3 синюшним ввдтшком. АТ може знижуватись. Тони серця
знижено1 звучносп, пульс напружений, рвдкий (шдвищений
внутр1шньочерепний тиск). Часто виникае зупинка крово-
o6iry (ф1брилящя шлуночшв) i зупинка дихання.
Спостер1гаються м1сцев1 змши у вигляд1 “ знашв струму”
(глибош оп1ки). Це с1рувато-бьлуват1 або ч о р т дйшнки на
HiKipi в м1сцях входу i виходу струму. Можлив1 ушкоджен­
ня к1сток.
У клш 1чтй картин1 розр1зняють чотири ступеш тяж-
коей електротравми:
I ст ут нъ — тошчне скорочення м’ яз1в без втрати сввдо-
мост1, тахшард1я, шдвищення АТ.
I I ст ут нъ — короткочасна (15— 20 с) втрата свщомоста,
гшотенз1я.
I I I ст ут н ъ — виявляються ознаки дихальшн недостат-
ност1 (внаслщок спазму дихальних м’ яз1в) i порушення сер-
цево! д1яльност1 у вигляд1 аритмп.
I V ст ут нъ — зупинка кровообпу внаслщок ф1бриляцп
шлуночшв серця.
Неввдкладна медична допомога в раз1 ураження елек-
тричним струмом
1. Усунути контакт потершлого з електричним струмом
(ввдключити джерело струму). При цьому слвд суворо до-
тримуватись правил безпеки: не торкатись потершлого та
електричного проводу вологими руками, а тшьки сухими;
в момент выключения струму необхщно утримати п отер т-
лого ввд падшня.
2. Якщо свщом1сть хворого збережена — ввести седа-
тивш засоби, транквШзатори (2 мл 0,5 % розчину седуксе­
ну або релашуму).
3. У pa3i втрати сввдомост1, але при збереженш крово-
o6iry та дихання надати потрешлому горизонтального по­
лож ения, дати вдихнути пари наш атирного сп и рту,
шдшюрно ввести корд1амш (2 мл).

133

■
 Екзогенж ф1зичж ураження

4. При появ1 симптом1в, що вказують на пщвищений

внутр1шньочерепний тиск, ввести внутршшьовенно 20 мл
40 % розчину глюкози, 1 мл 1 % розчину димедролу, м а т-
тол (30 г).
5. За умови пщвищення АТ у поеднанш з руховим збу-
дженням ввести внутршшьовенно 1 мл 2,5 розчину амшазину.
6. При зупиненш кровообну та дихання негайно почати
непрямий масаж серця та ШВЛ, внутр1шньосерцево ввести
адреналш 0,1 % розчин (0,3—0,4 мл).
7. У випадку ф1бриляци шлуночшв проводять електрич-
ну деф 1 брилящю.
8. Шсля вщновлення серцево! д1яльносй ввести додат-
ково внутр1шньовенно 4 % натр1ю гщрокарбонату (50— 100
мл), в1тамш В, (1 мл), кислоту аскорбшову 5 % розчин
(2 мл), димедрол 1 % (1 мл), предшзолон (30 мг). У й препа­
рати можна вводити з розчином реополплюкшу або по-
лилюкш у.
9. Оксигенотерашя.
10. На електричну рану накласти стерильну пов’ язку.
11. Тимчасова 1ммобШзавдя кшщвки при переломах та
вивихах.
12. Госштал1защя ( bci потерпйп з електротравмою зна-
ходяться пщ наглядом лшаря протягом 1—3 дшв).

Утопления
Смерть при утопленш виникае вщ асфшси внаслщок по-
трапляння води в дихальш шляхи або вщ рефлекторно! зу-
пинки кровооб1гу. Розр1зняють три види утоплення:
1) первинне (справжне, або “ мокре” );
2) асфшсичне (“ сухе” );
3) вторинне (синкопальне).
Найчасйше трапляеться первинне утоплення. При цьо-
му вщбуваеться асшращя рщини в дихальш шляхи. Слщ
пам’ ятати, що утоплення в npicHift i морськш вод1 мае не-
однаков1 патогенетичш особливость
I

Екзогенн1 ф1зичн! ураження______________________________________

FIpicHa вода гшотошчна щодо плазми кров1, тому шд час

асшрацп вона легко й швидко проникае в судинне русло
через альвеолярно-кашлярну мембрану i значно збшыпуе
ОЦК (виникають артер1альна i венозна гшертенз1я, тахшар-
д1я). Розведення плазми кров1 спричинюе гемол1з еритро-
цийв. Асп1рована вода порушуе також щл1сшсть альвео-
лярно-кашлярно! мембрани та руйнуе сурфактант. Розви-
ваються множинш ателектази, шдсилюеться шунтування
Kpoei i3 системи легенево! артерп в легенев1 вени, наростае
rinoKcin, прогресуе дихальний i метабол1чний ацидоз. Зни-
ження осмотичного i онкотичного тиску кров1 призводить
до набряку легешв.
Дещо iHniy картину спостер1гають при утопленш в
морсъкш eodi. Морська вода гшертошчна щодо плазми
кров1, тому вона не проникае через альвеолярно-кашлярну
мембрану. У кров з морсько! води перемщуеться Na+та mini
електрол1ти, а з Kpoei в морську воду, яка заповнила альве-
оли, проникають бшки i вода. Внаслвдок цього розвиваеть-
ся згущення кров1 та зменшення ОЦК, спостер1гаеться ар-
тер1альна гшотенз1я. Морська вода також спричинюе роз-
виток ателектаз1в у легенях i шунтування Kpoei, яке зберЬ
гаеться тривалий час. Це пояснюеться довгою i"i затримкою
в п р о с в т альвеол (внаслвдок и гшеросмолярноста).
Асфшсичне утопления трапляеться в 5— 20 % ycix ви-
падшв. При цьому розвиваеться рефлекторний ларинго-
спазм i настае асфшс1я (асшрацп' води немае). Асфшсичне
утоплення виникае часташе в д1тей i жш ок, а також у за-
брудненш, хлорованш водь При цьому вода в великш
шлькоста потрапляе в шлунок. Може розвиватись набряк
легешв, але не геморапчний.
Вторинне утоплення виникае внаслвдок зупинки серця
в раз1 потрапляння потершлого в холодну воду i характе­
ризуемся вираженим спазмом перифершних судии. Набря­
ку легешв, як правило, не бувае.
У випадку справжнього i асфшсичного утоплення перюд
юйшчно! смерт1 становить 3—6 хв, у pa3i вторинного — 10—

135
 Екзогенж ф1зичж ураження

12 хв. При утопленш в холоднш вод1 можна оживити потер-

т л о г о нав1ть через 20—30 хв (гшотерлйя зб1лылуе стшшсть
клггин кори головного мозку до rinoKcii) (мал. 24, 25).
К л ш ж а . У раз1
справж нього утоп­
Вода у дихальних шляхах,
лення в клш1чнш
порущеиия х 1\нчно! картин1 вид1ляють
piBHOBai'H тйш три перюди:
1)початковий;
2)агональний;
Внлив холоду i поди
в дихальних шляхах 3) юшпчшл смерть
на серце На почат ковом у
n e p io d i окрем1 по-
Мал. 24. Причини смерт1 пщ час
утоплення
терп!л1 загальмо-
ван1, iHuii — немоти-
вовано активн1. Шш-
"Ч.*» ра та видим1 слизов1
оболонки синюшно­
го кольору. Завжди
сп остер 1 га еться
переохолодж ення.
Дихання шумне,
прискорене, з напа-
допод1бним кашлем.
Пульс частий, АТ
Мал. 25. Положения людини, що за­ шдвищений, спосте-
тонула, пщ час витягування з води
рнаеться блювання.
В агональном у nepiodi сввдом1сть вщсутня, але дихання
i серцева д1яльшсть ще збережеш. Illicipa синюшна, холодна.
3 рота й носа видишеться рожева шна. Дихання сповшьнено,
з характерними судомними схлипуваннями. Пульс рщкий,
аритм1чний, визначаеться лише на великих судинах.
Шдшшрш вени ши1 набухл1 . Зшичний i ропвковий рефлек-
си в’ яль
У nepiodi кя1шчно1 cM epm i з ’я вл я ю т ься специф1чн1
симптоми.

136
Екзогенш ф1зичы ураження

У paei справжнього або асфшсичного ут оплення спосте-

р1гаеться “ фюлетово-синш щаноз” , з рота й носа видшяеть-
ся cipa або забарвлена кров’ ю пша.
При синкопалъному ут опленш р1зко виражена блщ1сть
шшри (генерал1зований спазм перифершних судин), пша
[ндсутня.
Ш сля вщ новлення сер ц ево! д1яльност1 i дихання
свщом1сть повертаеться не ввдразу через набряк мозку внас-
лщок rinoKcii', спостер1гаеться бронхоспазм, набряк ле-
ген1в. Стан серцево-судинно! системи залежить вщ ф1зико-
х1м1чних властивостей водного середовища. При утопленш
в npicm ft вод1 розвиваеться гшертенз1я, тахшард1я, в
морськш — гшотенз1я, брадикард1я.
Неввдкладна медична допомога в pa3i утоплення
1. Шсля виймання потершлого з води необхвдно пра­
вильно ощнити тяжшсть його стану.
2. За умови збережено! сввдомост1 потерш лого слщ
:iirpiTH (якщо сввдомкггь порушена, то використання гршок
протипоказане), дати заспокшлив1 засоби.
3. У paai втрати сввдомосй, але при збережешй д1яльносп
серця та диханш — горизонтальне положения, вдихання
napiB ам1акового спирту, ш галящ я киснем, пвдшк1рно
нвести корд1амш (1 мл), внутр1шньом’язово — 1 % розчин
димедролу(1 мл), внутр1шньовенно — 40 % розчин глюкози
(20—40 мл).
4. За наявноста ознак зупинення кровооб1гу та дихання
(в1дсутшсть дихання, розширення зшиць, ввдсутшсть пуль­
су на сонних артер1ях) слвд негайно приступити до ШВЛ i
непрямого масажу серця, попередньо зв1льнивши дихальш
шляхи вщ стороншх и л i води. Воду з верхшх дихальних
nuiHxiB i шлунка видаляють таким способом: швидко вкла­
да ють потершлого животом на зьгнуту в колш1 ногу ряту-
мальника i р1зкими поштовхопод1бними рухами стискують
грудну кл1тку (мал. 26).
5. 1нгалящя киснем.

137
 Екзогенж ф1зичж ураження

Мал. 26. Надання допомоги потершлому

6. У раз1 спазму голосово! пцлини — трахеотом1я.
7. Внутр1шньосерцево вводять 1 мл ОД % розчину адре­
налшу; 0,5 мл 0,1 % розчину атропшу.
8. При ф1бриляци шлуночшв проводить деф1брилящю.
Ш сл я в 1 дновлення серцевог д1ялъност1 пот ерт лом у,
який вт опився у npicniii eodi, сл1д провести кровопускания
(300— 500 мл) i ввести:
— 40 мг лазиксу;
— 10 мл 2,4 % розчину еуфьлшу з 40 % розчином глю­
кози (як д1уретичний 3aci6);
— 50— 100 мл натрпо гщрокарбонату (боротьба з гшонат-
pieMieio та ацидозом);
— 100— 150 мл 20 % розчину альбумшу (для шдвищен-
ня онкотичного тиску кров1);
— 0,5 мл 0,05 % розчину строфантину (для тдтриман-
ня серцево! д1яльноста);
— 1 мл 1 % розчину димедролу, 2 мл 5 % розчину кис­
лоти аскорбшово!, 1 мл в1тамшу Bt;
— 10 мл 10 % розчину кальщю хлориду (для нормалЬ
зацп проникност1 станок судин);
— 250 мг тадрокортизону, 60 мг предшзолону (для змен-
шення ввдносно!' недостатноста кори надниркових залоз);
— у paei тзн ь ого розвитку набряку легешв — шгалящя

138
Екзогены ф1зичж ураження

киснем, пропущеного через 50° етиловий спирт; у paei на-

бряку легешв при високому А Т — внутр1шньовенно вводять
ганглюблокатори, кортикостеровди;
— з метою профилактики набряку мозку внутр1шньовен-
но вводять д1уретики, натр1ю оксибутират;
— призначають антибютики для проф1лактики acnipa-
щйно 1 пневмонп.
Ш сл я вЬдновлення серцевоь д1ялъност1 п от ерт л ом у,
який втопився у морськш eodi, треба ввести:
— серцев1 глшозиди (строфантин);
— антиг1стам1нн1 препарати (димедрол);
— 250— 750 мл плазми, 400 мл реополнлюшну або полЬ
глюкшу (для попередження згущення кров1);
— в штубацшну трубку 1— 2 мл 70° спирту (шногасник);
— 20 000 ОД/д гепарину пвдшшрно;
— антибютики (ампюкс по 0,5 г 4—6 раз1в на добу внут-
р1шньовенно, внутр1шньом’ язово).

Тепловий i сонячний удари

Тепловий удар — патолойчний стан оргашзму, який
зумовлений тривалим впливом на нього надм1рно теплого
пов1тря або шфрачервоного випромшювання.
Сонячний удар — тепловий удар, що виникае внаслвдок
iнтенсивного або тривалого впливу сонячно! рад1ацп на го­
лову потершлого.
Шд час сонячного та теплового удар1в порушуються про-
цеси терморе гулящ 1 i розвиваеться ипертерм1я (40—42 °С), що
стае причиною зростання потреб тканин в киснь Висока тем­
пература сприяе р1зкому розширенню судин шшри, i'x гпдви-
щеному кровонаповненню. Внаслвдок цього виникае упо-
вшьнення кровотоку, гемостаз, агрегащя тромбоцитав, що
призводить до його rinoKcii' i набряку, розвитку функцюналь-
них розлад1в ЦНС. Розширення судин е причиною розвитку
колаптовдного стану (здебшыпого шд час теплового удару).
Ознаки розвитку теплового та сонячного удар1в однаковь

139
 Екзогенж ф1зичж ураження

Початок гострий.
Розр1зняють три ступен1 сонячного (теплового) удару:
1 )легкий;
2) серед ньо'1 тяжкостц
3) тяжкий.
У раз1 легкого nepe6izy спостерпаються адинам1я, голов-
ний бшь, запаморочення, шум у вухах, нудота, пщвищена
штлив1сть. Температура тша шдвищуеться до 38 С, з’яв-
л я еться гшерем1я обличчя, розш ирю ю ться з1нищ,
збшыпуеться частота серцевих скорочень, АТ змшюеться
незначно.
У випадку сонячного удару середнът тяжкост-i — р1зкий
головний бшь, нудота, блювання, приглушешсть, перюдич-
на втрата свщомоста, значне потовидшення, температура
т1ла п1двищуеться до 40°С, дихання чаете, поверхневе, та-
хшард1я, зниження АТ.
У pa3i тяжкого перебЬгу — коматозний стан, клошчш та
тошчн1 судоми, марення, галюцинаци, значне потовидшен­
ня, температура тала шдвищуеться до 41—42 °С, дихання
чаете, поверхневе, виражена тахшард1я, приглушешсть
серцевих тошв, зниження АТ.
При тяжких випадках теплового та сонячного удар1в
настае смерть вщ набряку мозку.
Н евщ кладна медична допомога в pa3i теплового i со­
нячного удар1в
1. Потерпшого перенести в т1нь, у прохолодне мкще.
Зняти з нього стискаючий одяг. Покласти холод на голову
(Mixyp з льодом). Обтерти тшо холодною водою. Дати хо-
лодне пиття.
2. Провести шгалящю киснем.
3. При зниженш АТ та шших ознаках судинно! недостат-
ноей ввести тдш ш рно 10 % розчин кофешу бензоату 0,5—
1 мл або корд1амшу 0,5— 1 мл шдшюрно, внутр1шньовен-
но — реополнлюкш, пол1глюк1н, 5 % розчин глюкози, i30-
тошчний розчин натр1ю хлориду (до 1— 1,5 л), а також ме-
Екзогенж ф1зичж ураження

затон (0,5— 1 мл 1 % розчину внутр1шньовенно, внутр1ш-

ньом’ язово).
4. Внутршшьом’ язово ввести 1 мл 1 % розчину димед­
ролу, 2 мл седуксену.
5. За показаниями ввести строфантин (0,5 мл 0,05 %
розчину) або корглшон (1 мл 0,06 % розчину) внутринньо-
венно.
6. Якщо е симптоматика набряку мозку, проводить
дегщратащйну терашю осмотичними д1уретиками (маштол
по 1 г на 1 кг маси тала).
7. При тижкому коматозному сташ здшснюють люм-
бальну пункщю.
8. У pa3i раптово! зупинки кровооб1гу проводитьси по-
вний комплекс реашмацшних заход1в (непримий масаж
серця, ШВЛ, внутр1шньосерцева 1н’екц1я адренал1ну, де-
ф1брилящя).
9. Якщо виникли судоми, вводять релашум, с1базон.
10. Для стабш1зацп гемодинам1ки застосовують глюко-
кортикощи (предшзолон — 120— 150 мг).
11. Госштал1защя шсли наданни невщкладно! допомо-
ги в реашмацшне в1дд1лення.

Вщмороження
В1дмороження — мкщеве ураження тканин, що виникае
пщ впливом низьких температур. Загальний вплив холоду
на оргашзм у сукупноста з 1ншими несприятливими факто­
рами призводить до замерзания.
Розр1зняють три види вщмороження:
— вщмороження, що виникають при температур!, нижчш
шж 0 С; у цьому випадку уражуються здебшыпого частини
тала, яш лежать дистально: пальщ шнщвок, вуха, Hie, щоки,
п1дбор1ддя;
— вщмороження, що виникають при температур!, вищш
шж 0 °С внасл1док тривалог ди холоду в поеднанн1 з високою
вологою. Як правило, у такому paei вщморожуються стопи;

141
 Екзогенж ф!зичж ураження

— вщмороження контактного характеру, яш бувають у

paei дотику до сильно охолоджених металевих предметав.
За глибиною ураження видшяють чотири ступеш вщмо-
роження.
П ерш ий — ушкодження поверхневого шару шшри i3 зво-
ротними розладами кровообиу. Шсля з1гр1вання обмороже­
на д1лянка шшри змшюе блщий вщтшок на багряно-чер-
воний з темно-сишми плямами.
Д руги й — ушкодження базального шару ешдеркпсу з
утворенням пухир1в, яш наповнеш геморапчною рщиною. Пу-
xnpi утворюються т е л я з1гр1вання ушкоджених дишнок
шюри. Вони розмйцет шдшшрно i вкрит1 тонким шаром eni-
дерм1су. До пухир1в прилягае темно-синя шгара з багряними
або фюлетовими плямами (вщмороження 1-го ступеня).
Трет ш — омертвшня шшри та пщшшрно! клггковини.
Спостер1гають виражений набряк прилеглих тканин, тем-
но-багряш nyxnpi, яш мштять геморайчну рщину. У тка­
нинах утворюються кристали льоду.
Четвертий — омертвшня шшри, тканин i шсток.
Клшша. У дореактивний перюд спостерп’ають блщйзть або
синюшшсть шшри в Micn,i вщмороження, втрату чутливост1
вщморожених тканин. Визначити ступшь вщмороження в
перий години i нав1ть д т тел я з1гр1вання складно.
Неввдкладна медична допомога в pa3i вщмороження
3 метою вщновлення кровооб1гу необхщно якомога
швидше 3irpiTH уражеш холодом д1лянки шшри:
1) занурити уражеш частини йла у воду, до яко! дода-
ють кал1ю перманганат (до рожевого кольору). Температу­
ру води поступово шдвищують вщ 25 по 44 °С. 31гр1вають
ушкоджеш дьлянки шшри не менше шж 20 хв;
2) вщморожену частину йла обережно висушують, на-
кладають асептичну пов’ язку i надягають теплий одяг;
3) якщ о 3irpiTH обморожен! диш нки т1ла теплою водою
немож ливо, то потр1бно розтерти спиртом або горш кою ,
уникаючи мехашчного уш кодження та ш ф ш ування ш ш ри.

142
Екзогенш ф1зичж ураження

Використання C H i r y для розтирання вщморожених д1лянок

небажане, о с т л ь к и др1бш кристали льоду травмують
itiK ipy; мшрооргашзми, що м1стяться в C H i r y , шфшують
ввдморожену дшянку шк1ри. Занурення ушкоджених дшя-
нок у холодну воду i поступове з1гр1вання потершлого дощль-
не при вщмороженш3—4 ступеня. Дощльна якнайшвидша
госштал1защя потершлого, а якщо це неможливо, то його
сл1д поьйстити в тепле примщення.
Шд час транспортування до стацюнару потершлому про­
водять:
4) шгалящю киснем через лицеву маску або носоглотко-
вий катетер. Шд час з1гр1вання ушкоджених частин тша
може вщзначатись р1зкий бшь, який кушрують ш ’екщями;
5) знеболювання (1 мл 2 % розчину промедолу).
У paei виникнення загального вщмороження з вираже-
ним больовим синдромом призначають шгалящю закисом
азоту з киснем у сшввщношенш 2:1 або 3:1;
6) хворих бажано госштатпзувати в отпковий центр, обладна-
ний барокамерою. За наявноста барокамери перший сеанс
гшербарично! оксигенаци доцшьно виконати ще до госшта-
л isanii' потершлого на мк'щ пригоди i на шляху пересування.

Повшення
Пов1шення — такий патолойчний стан, який виникае
внаслщок здушування шш зашморгом шд д1ею маси тала i
призводить до мехашчно! асфшси. Розвиток термшально-
го стану зумовлений гострою rinoKcieio, що настае шд час
мехашчного здавлювання пов1тропровщних шлях1в, пору­
шення кровооб1гу в головному мозку (внаслщок здавлюван­
ня сонних артерш i яремних вен), а також серцево! слаб-
KOCTi аж до раптово! асистоли. Причиною виникнення
останньо! е мехашчне подразнення (стискання блукаючо-
го i верхньогортанного нерв1в).
Розм1щення петл1 на шш при пов1шенш, як правило,
типове (пом1ж пщ’ язиковою шсткою i щитопод1бним хря-

143
 Екзогенн1 ф1зичн1 ураження

щем), а вузол розъпщений на потилищ або заднш поверхш

ш т . У pa3i нетипового розмщення петл1 другий вузол може
знаходитись на боковш або переднш поверхн1 ши! або ж
бути вщсутшм взагал1 (вщкрита петля, яка проходить за
вушними раковинами).
У pa3i типового розмщ ення петл1 ш д’ язикова шстка
вщтискаеться угору, кор1нь язика закривае вхщ у дихалып
шляхи. Внаслщок цього виникае iHcnipaTopHa задишка 3i
спробами глибокого вдиху, яка тривае 1— 1,5 хв. Потам на­
став ексшраторна задишка з неправилышми, нетиповими
видихами, що переходить у клошчну судому. Шсля шлькох
агональних судомних дихальних pyxiB, що вщбуваються за
участю допом1жних м ’ яз1в, виникае парал1ч дихального
центру. Серцева д1яльшсть спочатку вповшьнюеться (вагус-
на реакщя) i може припинитися на короткий перюд, а потам
вщновлюеться i може тривати ще тл ь к а хвилин.
У pa3i нетипового розм1щення петл1 дихальш шляхи
можуть п ов т стю перекриватись або не перекриватися вза-
галь Термшальний стан у такому pa3i зумовлений пору-
шенням мозкового кровооб1гу, що вщзначаеться внаслщок
здавлювання судинно-нервових пучк1в ш ш . Виникае
швидка втрата свщомоста. Застшш явища на niKipi вияв-
ляються р1зким щанозом i одутлштю обличчя, чисельни-
ми екх1мозами на кон’ юктивах, склерах, niKipi. Якщо пет­
ля знаходиться в нетиповому М1сщ, може зм1ститись дру­
гий шийний хребець по вщношенню до першого. ВнаслЬ
док цього зубопод1бний вщросток другого шийного хреб-
ця стискуе продовгуватий мозок, що спричиняе швидку
смерть.
Ознакою пов1шення е наявтсть странгулящйног бороз-
ни на ш т . Характерними клш1чними ознаками пов1шення
е: р1зкий щаноз обличчя, затиснутий м1ж зубами i висуну-
тий i3 рота язик, субкон’ юктивальш екх 1 мози, слщи мимо-
вшьного сечовипускання i дефекаци.

144
Екзогенж ф1зичн1 ураження

Невщкладна медична долш арська допомога

на догосштальному exani в pa3i пов1шення
I. За наявносп мш 1 мальних ознак життя:
1) необхщно термшово звшьнити потершлого вщ заш-
моргу;
2) покласти його на жорстку поверхню таким чином,
щоб верхня частина тулуба знаходилась на пщвищенш;
3) провести серцево-легеневу церебральну реатм ащ ю
(СЛЦР; негайний етап);
4) максимально швидко перейти до проведения спеща-
л1зованого етапу СОЦР;
5) провести штубащю Tpaxei, яку виконують на тл1 дос-
татньо! оксигенацп i без тривало! гшоксично! паузи (про­
тягом 15 с). Слщ пам’ ятати про можлив1сть розвитку регур-
птацп.
II. Якщо серцева д1яльшсть т е л я зняття зашморгу збе-
р1гаеться, то перша допомога мае бути спрямована на:
1) вщновлення i збереження прохщносп верхшх дихаль­
них шлях1в (необхщно провести штубащю трахе! i ШВЛ);
2) вщновлення самостшного дихання проходить через
фазу патолойчних ритм1в i може супроводжуватися судо-
мами. Наявшсть ушкоджених оргашв шш (перелом хрянцв,
пщ’ язиково 1 шетки, розрив i набряк горташ) е показаниям
до трахеотоми.
Потершлого транспортують на ношах до вщдшення реа-
шмацп. Пам’ ятаючи про можлив1сть перелому хребця в
шийному вщдий, голову витягують вздовж тулуба.

145
 Екзогенш ф!зичж ураження

Як запоб1гти нещасним випадкам у д1тей

(Поради батькам)
Yci д1ти наражаються на нещ аст випадки, оскшьки 1хне
бажання дослщжувати, тзнавати св1т випереджае здоровий
глузд i передбачлив1сть. Майже четверта частина Bcix нещас-
них випадшв трапляеться вдома з дйьми, яким ще не випов-
нилось 3—4 poniB. Найбшыпе нещасних випадк1в бувае тод1,
коли дитина стомлена, голодна або хвора i коли батьки зай-
нята, не проявляють належно! уваги та догляду за дггьми.
Багатьом прикрим ситуащям можна запоб1гти, адже батьки
несуть вщповщальшсть за те, щоб дитина не стала жертвою
нещасного випадку. Однак безпека дитини не означав обме-
ження и д1яльноста, просто потр1бно переконатися, що св1т
довкола не! безпечний для irop i дослщжень.
Деяк1 правила безпеки дитини у вашому AOMi
На кухт
— не шдпускайте дитину до м1сць, де ви готуете — по-
клад1ть и у в1зочок або залиште в манежь Пам’ятайте, що
газова плита, чайник i праска ще тривалий час залишають-
ся гарячими пшля того, як i'x вимкнули;
— т д час об1ду ставте гаряч1 страви i напо! посередин1
столу так, щоб дитина не могла ix схопити. Не застеляйте
стал скатертиною, бо малюк може потягнути п i перекину-
ти на себе щось гаряче;
— ввдставляйте гаряч1 напо! якнайдал1 на кухонн1 по-
BepxHi;
— гостре кухонне приладдя збер1гайте замкненим у шух-
ляд1;
— не дозволяйте дитин1 доторкатися дверцят гарячо!
духовки;
— приладнайте спец1альний замок на холодильник або
морозильник;
— пщлога не повинна бути слизькою. Негайно витр1ть
и, якщо щось розлилось;
— збер1гайте Bci мийн1 засоби, в1дбшювач1, а також см1т-
ник у замкненш шаф1;

146
Екзогенж ф1зичж ураження

— зроб1ть вщповвдну огорожу навколо робочо! плити;

ручки каструль повершть назад. Намагайтесь користува-
тися дальтм и конфорками плити.

У дитячш KiMHami
— коротко обр1жте Bci шнурки в л1жечку, щоб вони не
заплутались у дитини на шиг,
— поклад1ть у л1жечко млька маленьких irpamoK;
— замки на вшнах встанов1ть так, щоб вшна були вщчи-
неними лише тр1шки. Вщчиняйте в е р х т кватирки;
— використовуйте вогнестайш посталь i тч н и й одяг;
— установив матрац у л1жку якнайнижче ще до того, як
дитина почне шдтягуватись i вставати;
— гаряч1 батаре! накрийте рушниками;
— переконайтеся, що мебл1 стоять м1цно i мають заок-
руглен1 кути;
— дитяч1 irpamKH збер1гайте в низькому серванта або на
полицях, щоб дитина 1х легко д1ставала, не деручись вгору.

У ваннш K i M H a m i
— школи не залишайте дитину саму у в а н т, нав1ть на
тл ьк а секунд, поки 1 Й не виповниться 3 роки;
— встанов1 ть нагр1вач води на темцературу нижчу т ж
55 °С i спершу набирайте в дитячу ванну холодну воду. Пе-
рев1ряйте воду, перш т ж класти в не! дитину;
— бритву i косметику збер1гайте в недоступному м1сщ;
— накрийте батаре! i гаряч1 сушильн1 рушниками;
— якщо ви маете електричний нагр1вач, вш повинен
бути вмонтований у станку з вимикачем з мотузкою;
— м и й т засоби i туалетну пцтку збер1гайте замкнени-
ми у шафь
Електрика
— вимикайте електричт прилади, якщо не користуетесь
ними;
— ншоли не залишайте тдклю ченого подовжувача;

147
 Екзогенж ф1зичж ураження

— закривайте розетки, якими не користуетесь, спещаль-

ними кришками або 1золяцшними стр1чками;
— регулярно перев1ряйте Bci шнури i вщновлюйте Ti, що
з оголеним проводом;
— не дозволяйте дитиш гратися з ирашками, шдклю-
ченими до електромережь
Inuii застереження
— перш ш ж дитина навчиться повзати i л1зти вверх,
встанов1ть безпечну репптку зверху i знизу перед сходами;
— проелщкуйте, чи коридор i сходи добре осв1тлеш, а
реш1тка не надто широка, щоб дитина випала кр1зь не!';
— не залишайте на сходах irpauiKH, купи бшизни або ще
чогось;
— впевшться, що засувка на переднш панел1 дверей для
дитини недосяжна;
— телев1зор поставте в недоступному Micu,i так, щоб ди­
тина не могла торкатися задньо! панелц
— уникайте користуватися електричними камшами;
— к1мнатн1 рослини ставте в недоступш м1сця, осшль-
ки деяш з них отруйш;
— не залишайте на видному м1сщ цигарки, шрники, ал­
коголь або лши, приладдя для шиття або др1бш монети,
горох, квасолю, драже;
— якщо ви маете у двор1 бочку для води, на кухш вели­
ку каструлю для води або бочку, накрийте ix i безпечно
вщгород1ть.

148
 18. Укуси отруйних тварин i комах

Небезпечш для життя людини укуси гадюки, гюрзи, ефи

та кобри, а також передозування медичних препаратав
змпно 1 отрути (вшраксин, вшросал). Токсична д1я змино!
отрути пов’ язана з наявними в нш компонентами, що спри-
чинюють гемол1з, внутр1шньо-судинне згортання кров1,
вторинну аф1бриногенем1ю, я т мають антикоагулянтш
властивоста, а все це е причиною тривалих кровотеч. Шд
впливом протеол1тичних ферментав отрути утворюються
глибош некротичш змши на м1сщ укусу.
Д1агностика. У Micu,i укусу отруйних змш виникае
р1зкий бшь i набряк, що поширюеться на значну поверхню
тала. Може розвинутись анафшактичний шок. У раз1 укусу
кобри спостер1гаються розлади мови, ковтання, pyxoei па-
рал ini.
Змпна отрута викликае множинш ш д ш т р т крововили-
ви, гемол1з, ураження нирок (цитотоксична, протеол1тич-
на д1я).
Невщ кладна медична допомога в paei y K y cie отруй­
них зм ш
1. Не можна давати спиртш напо!, застосовувати при-
пшання та mini травм увальт заходи. Рекомендуеться
вщразу ж вщсмоктати кров з ранки (за умови, якщо в ро-
товш порожниш немае ушкоджень), оскшьки при цьому
виводиться частина отрути (прийнята всередину отрута не-

149

\
 Укуси отруйних тварин i комах

шшдлива). Бажано накласти стерильну пов’ язку, i M M o 6 i -

л1зувати шнщвку.
2. Негайно ввести специф1чну протизмпну сироватку
(500— 1000 АО, у тяжких випадках — 2000—2500 АО).
Половину дози ввести в д1лянку зовшшньо! поверхн1 стег-
на, залишок — навколо рани.
3. Ш сл я введения сироватки часто спостер1гають
алергшш реакци, тому паралельно треба призначити каль­
щ ю хлорид (10 мл 10 % розчину внутр1шньовенно), димед­
рол (1 мл 1 % розчину внутр1шньом’ язово), шпольфен
(2 мл 2,5 % розчину внутр1шньом’ язово), предшзолон
(30 мг внутр1шньовенно).
4. Лшування анаф1лактичного шоку.
5. Рекомендовано ранне введения гепарину (5000—
10 000 ОД).
6. У pa3i вщсутноста сироватки ранку розсшають, вида-
ляють з не! отруту за допомогою кровососно! банки. Шд
niKipy навколо укусу вводять 2 % розчин кал1ю перманга­
нату, 0,5 % розчин новокашу i 0,3 мл 0,1 % розчину адре­
налшу.
7. Ввести тшсульфат натрЬо (10—20 мл 30 % розчину
внутр1шньовенно).
8. У pa3i укусу кобри призначають прозерин (1 мл
0,05 % розчину тдшшрно), в1тамш Вх(4 мл 5 % розчину внут-
р1шньовенно).
9. Антибютикотерашя.

Укуси комах
Отрута комах (бджьл, ос) м етить мели-ин, апамш, фос-
фолшази, йалурошдази, шнши, пстам1н. Ввд поодиноких
укус1в загально! реакцп здебшыного не бувае. Токсичними
укуси вважаються тод1, коли жалить бшыне шж 5 бджш, а
укус кшькох сотень — смертельний.
Д1агностика. У м1сщ укусу спостер1гаеться бшь, набряк,
мкщева гшертерм1я. Виражешсть набряку бшыпа у paei

150
Укуси отруйних тварин i комах

укусу обличчя, особливо губ. Виникають рефлекторне збу-

дження дихання та тдвш цення АТ.
За наявносй множинних укушв розвиваються pi3Ka
слабк1сть, тремтшня, запаморочення, головний бшь, бшь у
попереку та суглобах, нудота, блювання, пщвищення тем-
ператури, висипи на тш1 за типом кропив’ янки. У людей,
схильних до алергшних реакщй, нерщко спостерпаються
напади бронх1альног астми або клш1чна картина анафшак-
тичного шоку — блдасть шшри, щаноз слизових оболонок,
набряк обличчя та кшщвок, набряк Квшке, колапс, пору­
шення дихання, у paei тяжкого nepe6iry — коматозний стан.
Неввдкладна медична допомога в pa3i yKycie отруй­
них комах
1. Необхщно видалити шнцетом жало бджоли з MixypoM ,
який наповнений отрутою. Ус1 маншуляцп слвд виконува-
ти обережно, щоб не роздавити M ixyp до вилучення жала.
Бажано протерти мшце укусу тампоном, зволоженим пере-
кисом водню, i прикласти до нього холод.
2. У мнще укусу ввести новокаш (2 мл 0,5 % розчину),
адреналш(0,3мл0,1 % розчину), накластипов’язкузпред-
шзолоновою маззю.
3. У paei множинних ук уй в провести профшактику
алергшних реакцш — кальщю хлорид (10 мл 10 % розчи­
ну внутр1шньовенно), предшзолон (30 мг внутр1шньовен-
но), димедрол (1 мл 1 % розчину внутрннньом’ язово).
4. Лшування анафшактичного шоку.
5. За наявносй серцево! недостатносй ввести внутр1ш-
ньовенно строфантин (0,5 мл 0,05 % розчину).
У paei укус1в бджш i ос добре допомагае змащування
мшця укусу св1жим соком цв1ту нагщок або витяжкою на-
гвдок. А також:
— багно — витяжка, 2 ст. ложки на склянку окропу;
— ввдвар з коршня череди;
— листя петрушки — ciK листя, тертого корш ня петруш ­
ки як знеболювальний зай б;

151
 Укуси отруйних тварин i комах

— подорожник широколистий — св1ж1 nopieam листя,

прикладеш до м1сця укусу, висмоктують отруту, знеболю-
ють, запобшають появ1 пухлин;
— ршчаста цибуля, розр1зана навтл — прикласти до
м1сця укусу;
— цв1т малини — змастити настоем;
— таблетка валвдолу — прикласти до м1сця укусу;
— розтерте листя м’ яти;
— розтерте листя кульбаби;
-— пижмо, цвгг розтертий;
— у випадку багаторазових укуйв — ванни 3i св1жого
коршня i плод1в бузини.

Укуси павуюв
Отрута деяких павушв небезпечна для здоров’ я i життя
людини, наприклад павушв-птаходав, тарантула, каракур­
та. Тарантул поширений на т в д ш Украши i може прони-
кати навз.ть на територ1ю л1сово! зони, а каракурт — у Кри-
му та степовш зонь Укуси тарантула спричинюють р1зкий
бьль та набряки. Укуси каракурта мають значно тяжч1 на-
слвдки: сильний бшь в усьому тип, псих1чне збудження, яке
невдовз1 змшюеться непритомшстю. За статистикою, близь-
ко 3 % уражених людей гине. Найефектившшим засобом
лшування е введения протикаракуртово! сироватки, т е л я
чого хворий через 3—4 доби одужуе. Швидшому одужан-
ню сприяе i виведення отрути з потом (для цього необхвдно
3irpiTH тало, зробити масаж тощо).

Укуси кшиув
1ксодов1 кл1нц, зокрема собачий, тайговий, бичачий,
живляться кров’ ю людини та тварин. У них на голов1 е хо­
боток i3 гачечками. Хелщерами кл1щ розр1зуе niKipy. За
допомогою гачшв прикршлюеться до не! й висмоктуе знач-
ну к1льк1сть кров1, внаслщок чого його розм1ри (особливо
самок) збшыпуються в кшька раз1в. Через певний час, на-

152
Укуси отруйних тварин i комах

смоктавшись кров1, ю пщ вщпадае в1д хазяша. 1ксодов1

кл1нц е переносниками збуднишв таких небезпечних за-
хворювань, як кл1щовий енцефал1т, троплазмози собак та
велико! рогато! худоби тощо.
Для профшактики захворювань, збуднишв яких перено­
сить iKcoflOBi юйпц, шд час перебування в л1с]., на луках
треба захищати тало ввд кл1нцв добре припасованим одягом,
а т е л я прогулянки елвд оглянути тало i зняти клшцв, яш
ще не присмокталися. Клйщв, що прикршились до тала,
потр1бно змастити вазелшом чи ол1ею. Пов1тря перестане
надходити до i'xrnx дихалець начеревнш ч а сти т тала, i тва-
рини через певний час caMi ввдпадуть ввд живителя. Коли
кл1ща видалити силомщь, у тал1 може залишитись його
голова, що спричинить нагноення. Якщо людина збираеть-
ся ввдвщати мк:цев1сть, де е осередки клщ ового енцефалЬ
ту, 1 Йелвд зробити профшактичш щеплення.

Укуси тварин
Якщо покусали собака, к1т або кшь, обов’ язково елвд
звернутися до лшаря, осшльки в рану 3i слиною тварини
може потрапити шфекщя. Може знадобитися введения про-
типравцевих засоб1в або накладення шв1в.

Укуси мурашок ,
Укуси мурашок спричинюють м1сцеву сверблячку, по-
червоншня та припухл1сть. Для зменшення неприемних
в1дчуттав можна застосовувати одеколон або медичний
спирт.

Медузи
Опжи медуз pi-дко бувають небезпечними, хоча можуть
спричинити хвороблив1 вщчуття i набряки. Пом’якшити ni
явища можна за допомогою одеколону або антипстамшно-
го крему. Серйозшни ураження спричинюе медуза порту-

153
 Укуси отруйних тварин i комах

гальський кораблик: у потершлого з’ являеться задишка,

людина може втратити св1дом1сть. Потр1бно видалити
жальця, що потрапили в uiKipy, потери шк1ру сухим nicKOM.
Потершлого слвд покласти та 3 irp ira до прибуття медично!
допомоги.
Основн1 антидоти та фармаколопчш антагошсти, що за-
стосовуються в pa3i гострих отруень р1зними х1м1чними
агентами, подано в табл. 17.

Укуси KOMapie
1. Намоч1ть Micue укусу 5 % содовим розчином, а пойм
змажте дитячим кремом; можна вкушене м1сце протерти
розчином ам1аку.
2. Наклад1ть компрес i3 терто! сиро! картопль
Micn;e укусу змастать 1—2 % розчином калйо пермангана­
ту, с 11 ирто во-еф iрно ю сум ш ш ю або соком листя петрушки.

П е р е л к основних препаралв для невщкладноТ

допомоги дкям у практичжй д1яльносп фельдшера
1з правил виписування рецептав на лжарсьш засоби та
вироби медичного призначення, затверджених наказом
М1н1стерства охорони здоров’ я Украши вщ 30 червня 1994
року, № 117 i зареестрованих у MiHicTepcTBi юстици Укра!-
ни 28 липня 1994 року за№ 171/380.
1. Jlinapi л1кувально-профшактичних заклад1в, в т.ч.
клш ш науково-дослвдних шститутав, медичних навчаль-
них заклад1в, юридичш та ф1зичш особи, як1 займають-
ся медичною практикою на тдприем ницьких засадах,
iHmi л1кар1 або уповноважеш медичш пращвники в по­
рядку, передбаченому цими Правилами, за наявносй
ввдповвдних показань зобов’ язаш виписувати хворим ре-
цепти на лшарськ1 засоби та вироби медичного призна­
чення (надал1 - рецепти, якщо не обумовлюеться шше),
зав1рен1 сво!м шдписом i особистою печаткою. Рецепти

154
 со
сс
Он н 'в' в JL
я -в* я
о о
>> 3 и >» ч я °
Z °
>> К
со л "
К 2 о д о
К
О гН § «• I а а ч
н2 5 ft « Я со
Н 3S Е ч СО О
^ 5Д ■ft *
о R£ >> О G o '- Ч оЧ t °
X
5
Е *
к а О >> , 0)
>» н
2 Ю Д *1 >> к “?
CQ S и
м « аЗ
аЗ В яI
V
О
со >» а ® & ! О
О к
5 X
s о
н
аз
ф
со Я :2 •rt w
н I Ч о :Я о_
а см ч В a СО ' ч
2 д
сс >> g I оg
<М
М о
4
н
о тН ч
>>
д
о с о аЗ О
я к
а:
п о
? с ~ ч
5
о
я
>> со
О
S >> 2
Д
в a о. а со
н я Я- 2 .1 8 о
•*Ц « '2 1ч * £ с
в
о га
Ч
(Я aч Я
Е- ю a g
ч и
>>
о о <о д
и о Д о ф . . VD Ф О
сС со o ' С и ю Д Ю О РЭ Он
н
в
св
.^ц
в ю
гг S о
В о
аз
и .£
о 'С со
ч о 'д
о ч
о н
о со
X аз
с« Я £ И а
2 S £
?. о
с. ф
a « а « Н
сс н сс н О
Ф
■& аЯ -в* 5
> н Он
СС (н о н ч
н ев ч ’в
О
X
Я в я
В Н ч
н S в н
о я < 2 д
ч я С с
В 9
н ’1
в О
СС ‘Я
£ VO
я OS
Ч >>
В О Н
И S он
Ь о
Н 'в4
о в о Д Д о
в В я W ф
о .w р* аЗ
Н *4 аЗ О ~ О
О ’5. S
и аЗ ь a Я ^ Й "в*
J3 £ Н 5 & X Я a .2
В о О Я об Я ю я н
н ч о
ч-Ч W
К о £• ч о
>»
.Ь в OJ
ч & Е
Е 2 со § I
Я"Н X sСО S
ч- д f t
3 О » аЗ ’д VD Ч
,"4 и >. Д S К Я со а х
>о в S Л ч Он аЗ аЗ Я
о Он Ф Ч •гН Он й Ч
E~i н S к § § НФ
=Е
05
В аЗ Он a & * аw о о
с -5 о *
u б < > к» S S Д •Q* -в*

155
^ П родовж ення т а бл .17

1 2 3

краплинно протягом 1 2 — 15 хв до 50-

70 мл 0 ,5 % розчину. У paei появи су­
дом кш щ вок уведення вщ мш яють

Антикоагулянти непрямо! дп Вшасол Внутр1шньовенно, повшьно 5 мл 1 %

(неодикумарин, феш лш та iH .) розчину (пщ контролем протромбшо-
вого часу)

Ус1 токсичш речовини, K p iM Вугллля активоване Усередину по 3 — 5 столових ложок i

вдандав, сполук зал1за, лгпю , бшыне у вигляд1 водно! кашки

малатюну, ДДТ
Препарати зал1за Дефероксамш Для зв’ язування зал1за, що не всмок-
талося в ш лунку, — всередину по 5—
10 г дефероксамшу, розчиненого у
вод1, повторно (до 3 0 — 40 г); для ви-
ведення зал1за, що всмокталося, —
внутр1шньом’язово по 10— 20 мл
10 % розчину кож ш 3 — 10 год

Фосфороргаш чт сполуки (фо- Д итроксим У початковш стадп отруення — внут-

сфакол, армш, хлорофос, дих- р1шньом’ язово 1 мл 15 % розчину,
лофос, метафос та iH .) при потреб1 — повторно; у раз! тяж ко!

Продовження табл. 17

1 2 3

штоксикаци — внутр1шньовенно по
1 мл 15 % розчину через 1— 2 год (до
3 — 4 мл), а в дуже тяжких випадках
— до 7— 10 мл 15 % розчину. Слщ
комбшувати з атропшу сульфатом
1зоштрозин 1зоштрозин У pa3i легко! форми отруення — вну-
тр1шньом’ язово 2— 3 мл 40 % розчи­
ну, при тяж ких — B H y r p i -
ш ньом’ язово або внутр1шньовенно по
3 мл 40 % розчину кож ш 3 0 — 40 хв
(не бшыне т ж 8 — 10 мл) до зникнен-
ня м ’ язових ф1брилящй

Наркотичш анальгетики Налорфшу тдрохлорид Дорослим внутр1шньовенно по 1— 2

(морфш, омнопон, промедол, мл 0 ,5 % розчину, при потреб1 — по­
кодеш тощо) вторно через 10— 15 хв (до 8 мл); но-
вонародженим — у пупкову вену
0 ,2 — 0 ,5 мл 0 ,0 5 % розчину, при по­
треб! повторно через 1— 2 хв (до 1,5
мл 0 ,0 5 % розчину)

158
1 2
Кислоти, спирт етиловий, iH-
nii речовини, що призводять
до ацидозу
Синильна кислота та и сол1
(щанщи)
Сполуки pTyri, миш’ яку, свин-
цю, йоду; синильна кислота та
и сполуки (щашди)
Сполуки pTyri, миш’яку, свин-
цю, йоду; синильна кислота та
II сполуки (щ а т д и )
1 2
Ср1бла штрат
Сол1 Mifli, ртута, свинцю, та-
л!ю , зал1за, миш ’ яку
Плутонш, радюактивний iT-
рш, цинк, свинець, cyMiin
продуктав подшу урану
1зотазид та mini noxiflHi т д -
разину i30HiK0TiiH0B0l кислоти
Гепарин
Отрута гадюки, гюрзи, ефи
159
Продовж ення табл. 17
3
HaTpiio бжарбонат Внутршшьовенно краплинно до
1500 мл 4 % розчину
HaTpiio н1трит Внутршньовенно повшьно по 10—
20 мл 30 % розчину через кожш 10 хв
(2— 3 ш ’ екци)
HaTpiio тюсульфат У pa3 i отруень солями метал!в — вну-
тр1шньовенно 5— 10 мл 30 % розчи­
ну; при отруеннях синильною кисло­
тою й щ а т д а м и — внутршньовенно
50— 100 мл 30 % розчину (т е л я вве­
дения внутршньовенно метиленового
синього або натр1ю т тр и т у )
HaTpiio хлорид У раз1 отруень солями метал1в — вну-
трш ньовенно 5— 10 мл 30 % розчи­
ну; при отруеннях синильною кисло­
тою й щ а т д а м и — внутршньовенно
50— 100 мл 30 % розчину (т е л я вве­
дения внутршньовенно метиленового
синього або натрпо т тр и т у )
Продовження табл. 17
3
HaTpiio хлорид Промивання шлунка 2 % розчином
Пенщиламш Всередину 1 г на добу
Пентацин У pa3i гострих отруеннях — в н у т р ш ­
ньовенно по 30 мл 5 % розчин через
1— 2 доби; при х р о тч н и х отруеннях
— усередину по 2 г 1— 2 рази надень
через 1— 2 доби або внутршньовенно
по 5 мл 5 % розчину через 1— 2 доби
Шридоксину гщрохлорид Внутршньовенно по 10 мл 5 % роз­
чину 2 — 4 рази на добу
Протамшу сульфат Внутршньовенно струминно або кра­
плинно 1— 5 мл 1 % розчину (1 мл
його нейтрал1зуе 1000 ОД гепарину)
Специф1чна протизмина си- Ш д ш тр н о, внутр!шньом ’ язово або
роватка внутршньовенно по 5 0 0 — 2500 АО
(залежно в1д ступеня тяжкоста)
 Укуси отруйних тварин i комах

повинш виписуватись латинською мовою, i3 зазначенням

в1ку хворого, порядку оплати лшарських засоб1в i вироб1в
медичного призначення та форми вживания, на бланках,
ввддрукованих у друкарш ввдповщно до форм, затверджених
наказом Млшстерства охорони здоров’ я Украгни в!д
30.06.1994 р. №117.
В окремих випадках рецепт зав1ряеться печаткою лшу-
вально-профш актичного закладу, науково-досл1дного
шституту, медичних навчальних заклад1в.
2. JliKapi та iHuii медичш пращвники, яга виписують
рецепти, несуть ввдповвдальшсть у встановленому порядку
за призначення хворому л1гав та додержання правил випи-
сування рецептав.
25. З у б т лшар1, фельдшери, акушерки можуть випису-
вати хворим рецепти на лжарсьга засоби, необхвдш для
надання екстрено! медично! допомоги, за винятком нарко-
тичних, зазначивши свою посаду, зав1ривши рецепт свош
шдписом та печаткою закладу охорони здоров’ я.
26. Фельдшери — заввдувач1 фельдшерсько-акушерськи-
ми пунктами, оздоровпунктами мають право виписувати
рецепти хворим на необхвдш лши, за винятком отруйних,
наркотичних у чистому вигляд1 або в cyMirui з шдиферент-
ними речовинами, таких, що мають одурманюючу влас-
тив1сть, та анабол1чних стероццв.
У випадках, коли заввдуючий фельдшерсько-акушерським
пунктом регипзуе лшарсьга засоби населению через аптечний
пункт 2 категорп, рецепти виписуються тальки при ввдпуску
хворим л1гав на шльгових умовах або безкоштовно. Призна­
чення лшарських засоб1в вщображаеться в медичнш докумен-
таци (медична карта амбулаторного хворого).
П рим 1т ка. У зв’ язку з реоргашзащею госштально!
служби в Укра!ш, введения имейно! медицини медичш се-
стри будуть працювати в сестринських ввддшеннях у на-
данш медично!допомоги хрошчним хворим, швалвдам, оди­
ноким, людям похилого в1ку, в лшарських амбулатор1ях i

160
Укуси отруйних тварин i комах

мають право на виписування лшарських засоб1в, HKi широ­

ко використовуються в медичнш практищ.

1. Rp.: Solutionis Adrenalini hydrocloridi 0 ,1 % 1ml

Da tales doses № 10 in ampullis
Signa. По 1 мл гпд nmipy у paei нападу
бронх!ально 1 астми
**********
2. Rp.: Solutionis Aminazini 2 ,5 % 2 ml
Da tales doses № 10 in ampullis
Signa. B M ic T ампули (2 мл) розчинити в 20 мл i3 0 T 0 -

шчного розчину H a T p iio хлориду i вводити внутрпн-

ньовенно (дитиш 10 рок1в у paei судомного синдрому)
* * * * * * * * * *

3. Rp: Solutionis Acidi aminocapronici 5 % 100 ml

Da tales doses № 6 in f laconis
Da.Signa. Внутр1шньовенно, краплинно, в paei
кровотеч1
* * * * * * * * * *

4.R p: Tabulettas Analgini 0 ,5 № 10

Da. Signa. По 1 таблетщ трич1 на день т е л я
приймання \Ж1 , у paei и п ер тотчн ого синдрому
**********

5.Rp: Solutionis Acidi ascorbinici 5 % 1 ml

Da tales doses № 10 in ampullis
Signa. Внутр1шньовенно по 1 мл 1 раз на день.
Перед уведенням BMicT ампули розвести в 15 мл
стерильного 5 % розчину глюкози i вводити
протягом 5 хв (дитиш 10 рок1в), у paei
гемораичного д1атезу
**********

6. Rp: Solutionis Atropini sulfatis 0 ,1 % 1 m l

Da tales doses № 10 in ampullis
Signa. По 1 мл ш д niKipy flei4 i на день, у paei
харчового отруення
**********

> 7 305 161

 Укуси отруйних тварин i комах

7. Rp: Solutionis Bemegridi 0 ,5 % 10 ml

Da tales doses № 6 in ampullis
Signa. Вводити внутр1шньовенно, пови 1 ьно no 5 мл
1 раз на добу, д и т и т 5 p o K iB у paei r i n o K c i 'i
**********
8 . Rp: Heparini 5 ml (25 ООО ОД)
Da. Signa. Вводити внутр1шньом’ язово no 2,5 мл
2 рази на добу через 12 год, д и т и т 12 рошв у paei
набряку легешв
**********

9. Rp: Hydrocortisoni acetatis 5 ml

Da tales doses № 10 in ampullis
Signa. По 0 ,5 мл д и т и т 10 рошв у paei артриту
* * * * * * * * * *

10. Rp: Solutionis Dimedroli 1 % 1 ml

Da tales doses № 10 in ampullis
Signa. По 1 мл внутршгаьом’ язово, fleini на день,
у pa3i к р оп и вн и щ
**********

11. Rp: Solutionis Ethamzylati 12,5 % 2 ml

(дицинон)
Da tales doses № 6 in ampullis
Signa. Вводити внутр1шньом’ язово д и т и т 10 poKiB
у paei геморапчного д1атезу
**********
12. Rp: Solutionis Droperidoli 0 ,2 5 % 10 ml
Da tales doses № 6 in ampullis
Signa. Вводити внутринньовенно, повально, з
розрахуНку 0 ,1 мг на 1 кг маси тала в paei судом
* * * * * * * * * *

13. Rp: Insulini pro injectionibus 5 ml (1 ml 40 OD)

Da tales doses № 2
Signa. Вводити шд niKipy щоденно
По 0 ,5 мл (20 ОД) за 20 хв до стд а н к у ;
По 0 ,4 мл (16 ОД) за 20 хв до общу;
По 0,1 мл (4 ОД) за 20 хв до Benepi (ди ти т 10 рогав)
**********

162
Укуси отруйних тварин i комах

14. Rp: Solutionis Calcii gluconici 10 % 10 ml

Da tales doses № 6 in ampullis
Signa. По 0 ,2 — 0 ,3 мл на 1 к г маси Turn
внутркпньовенно, повально або
внутр1шньом’ язово, в paei HanafliB спазмофыш
(тетани)
**********
1 5 .Rp: Cocarboxylasi 0 ,0 5
Da tales doses № 6 in ampullis
Signa. BMicx ампули розчинити в 2 мл розчинника
i вводити внутрш ш ьом’язово
**********

16. Rp: Solutionis Corglyconi 0 ,0 6 % 1 ml

Da tales doses № 10 in ampullis
Signa. По 0 ,5 мл у 10 мл 1зотошчного розчину
натр1ю хлориду, внутр1шньовенно, повально, у paei
серцево! декомпенсацп
**********

17. Rp.: Cordiamini 1 ml

Da tales doses № 10 in ampullis
Signa. Вводити ш дш шрно по 1 мл flBi4i на добу в
p a e i r i n o T O H i 'i
**********

18. Rp.: Solutionis Coffeini-natrii benzoatis 10 % 1 ml

Da tales doses № 6 in ampullis
Signa. Вводити т д ш т р н о по 0 ,5 мл 1 раз на добу,
д и т и т 8 рок1в у paei колапсу
**********

19. Rp: Solutionis Furocemidi 1 % 2 ml

Da tales doses № 5 in ampullis
Signa. BMicT ампули розвести в 10 мл !зотон1чного
розчину натрш> хлориду, внутр1шньовенно,
пов1льно, як сечогшний 3aci6
**********
20.Rp: Solutionis Magnesii sulfatis 25 % 10 ml pro
injectionibus
Da tales doses № 10 in ampullis

163
 Укуси отруйних тварин i комах

Signa. По ОДмл на 1 кг маси т1ла,

вн утрш н ьом ’ язово, у paei Hanaflie судом
**********
2 1 .Rp: Solutionis Mesatoni 1 % 1 ml
Da tales doses № 6 in ampullis
Signa. Вводити внутр1шньом’ язово по 0 ,5 мл
2 рази на добу, дитиш 7 рок1в у paei колапсу
**********

2 2 .Rp: Solutionis Natrii hydrocarbonatis 5 % 100 ml

Sterilisetur!
Da.Signa. Для внутршньовенного введения в paei
порушення кислотно-основного стану
**********

23. Rp: Solutionis Natrii oxybutyratis 20 % 10 ml

Da tales doses № 2 in ampullis
Signa. Ввести 3 — 5 мл внутр1шньовенно, повшьно,
дитиш 1-го року життя в paei нападу судом
**********
24. Rp: Tab. Novocainamidi 0 ,2 5 % № 20
Da. Signa. По 1 таблетщ 3 рази на добу, дитиш
7 poKiB у pa3i пароксизмально! тахжарди
**********

25. Rp: Solutionis Papaverini hydrochloridi 2 % 2 ml

Da tales doses № 10 in ampullis
Signa. По 2 мл ш д uiKipy, flBini на добу, у paei
артер1ально! гшертензи
**********

26. Rp: Solutionis Diprazini (Pipolfeni) 2 ,5 % 1 ml

Da tales doses № 10 in ampullis
Signa. По 1 мл внутр1шньом’ язово, у pa3i
анас}плактичного шоку
**********

27. Rp: Prednisoloni 0 ,0 0 5

Da tales doses № 50 in tabulettis
Signa. По 1 таблетщ 3 рази на день, дитиш 5 рошв
у paei гострого гломерулонефриту
**********

164
Укуси отруйних тварин i комах

28. Rp: Solutionis Proserini 0 ,0 5 % 1 ml

Da tales doses № 5 in ampullis
Signa. 0 ,1 5 мл тдш гар н о дитиш 10 лпсявдв при
M aci т1ла 8 кг, у paei парезу кишок
**********
29. Rp: Solutionis Diazepani (Seduxeni) 0 ,5 % 2 ml
Da tales doses № 6 in ampullis
Signa. По 0 ,1 — 0 ,2 мл на 1 кг маси T U ia ,

внутр1шньом’ язово, у paei напад1в судом

**********
30. Rp: Solutionis Strophanthini 0 ,0 5 % 1 ml
Da tales doses № 10 in ampullis
Signa. По 1 мл у 20 мл 1зотон1чного розчину HaTpiio
хлориду, BHyTpiuiHbOBeHHO, повально, у pa3i
гостро! серцево-судинно! недостатност
**********
31. Rp: Suprastini 0 ,2 5 № 20
Da. Signa. По 1 /4 таблетки 2 рази на добу, дитиш
10 м1сящв у paei алергшного д1атезу
**********

32. Rp: Unithioli 5 % 1 ml

Da tales doses № 6 in ampullis
Signa. Вводити внутр1шньом’ язово по 5 мл 3 рази
на добу, в paei отруення миш ’ яком
* * * * * * * * * *

33. Rp: Solutionis Euphyllini 2 ,4 % 10 ml

Da tales doses № 10 in ampullis
Signa. По 10 мл внутр1шньовенно, у paei
бронх1ально! астми; попередньо розвести в 20 мл
1зотон1чного розчину натр1ю хлориду; вводити
повшьно!
**********

34. Rp.: Solutionis Ephedrini hydrocloridi 5 % 1ml

Da tales doses № 10 in ampullis
Signa. По 1 мл шд uiKipy дв1ч1 на день, у paei
сироватково! хвороби
**********

165
 Укуси отруйних тварин i комах

УкраТнський предметный локажчик

(за номерами рецегтв)
1. Адреналшу гщрохлорид
2. Амшазин
3. Амшокапронова кислота
4. Анальгш
5. Аскорбшова кислота
6. Атропшу сульфат
7. Бемегрид
8. Гепарин
9. Пдрокортизону ацетат
10. Димедрол
11. Дицинон (етамзилат)
12. Дроперидол
13. 1нсулш
14. Кальщю глюконат
15. Кокарбоксилаза
16. Корглшон
17. Корд1амш
18. Кофеш-бензоат натр!ю
19. Лазикс (фурасемщ)
20. Магшю сульфат
21. Мезатон
22. Натр 1 ю гвдрокарбонат
23. Натрпо оксибутират
24. Новокашамщ
25. Папаверину гщрохлорид
26. Шпольфен
27. Предн1золон
28. Прозерин
29. Релашум (седуксен)
30. Строфантин
31. Супрастин
32. У н т о л
33. Еуфьпш
34. Ефедрин

166
 О
я аЗ
о Д
и О
о
Л о Я с-<
н
ей ч о о
а о д Д
н
И и S ф
>> . 2 ю
.3 Д н к о 'о о 8
я я ей д а ч
И- VO о
s и
Д
о
В
>» О ft
о о° ф
о
я а
д ю 2 а ей
•гН х Д
.3 ч а
ей
о ф
я со ей «
н
аз о *о О
Я
н д О 2 я д о
к ф д g
Оч а
кс ф
и S
. и
3 ч о 0 Ен >»
‘а ей
эД ч 'Зн
•г—
ч
I 2 оvj
Д
ю
« S d ь.• о ей .5
И
2 '01 >» 2 ч
к
Я . ,
ф д ф о о
нн ф
Ч о я . и X ей
vo ^ Иm ч Ч 5
2 я
ф CQ о? « « «
И Ф Ч ч. Ч
*• Фa tSS fc£ П S «
a •
гН О СЧ СО Tf ю см ъ со
2 ’3 •S »
га ч
§ -Э w ю
ей Р.
Й - S а

2
a a
1-1 Щ « G
О a
os о с-. к '«
ч Д :Д
>> ч В g S
о >»
и ей 2
ф Н •r t к
"со
аЗ а
ф
О
>н «
и a
а а VD 4)
д H
1ft >tt Ч
_

О cs
К

£ >* a
к
я ® о a «
д н aS © 4 x
еб д К гН
Н ч
В
Д
ей
«
о
Я
к
и
»
sa .sк •e g
ГО н а! О
д и „ S £ U
ч >> св t£ О
о Е- Н я
я X 0> «
>> 2 « СГ О!
н ^ К
Тестов! завдання

аЗ О Ч
a д
аз Я ч n
a §•«
ф
И <й Й о с й *
Ф
а к ю я a S
в 2 « 4>
>Д 3
о св
а ч
<D Ь ts
д и VD
* Ь a Wg
О о о
.а ° а
* ^
к в с й С tr S

со
89I

1 2 3

4 У п’ ятир1чного хлопчика виникла Носова кровотеча. 1. 2% розчин натрпо пдрокарбонату.

Який препарат можна використати для зупинки кро­ 2. 0 ,2 % розчин перманганату кал1ю.
вотеч! на догосштальному еташ? 3. 0 ,2 % розчин фурацилшу.
4. 3% розчин перекису водню.
5. 2% розчин натр1ю хлориду

5 У дитини, в1ком 12 рок1в, шсля удару м ’ ячем шд час 1. Покласти дитину i3 закинутою на­
гри у волейбол почалася носова кровотеча. 3 якого зад головою.
заходу необх1дно почати надання медично! допомоги? 2. Посадити i3 злегка нахиленою
уперед головою та притиснути крило
носа до HocoBoi перегородки.
3. Покласти холод на перешсся.
4. Закапати судинозвужувальт крапль
5. Увести в HocoBi ходи тампони,
змочеш у вод1
6 Проводячи реашмащйш заходи протягом 15 хв, ви 1. Припинити Ш ВЛ, продовжити
вщзначили звуження зш иць, порожевшня uiKipn, масаж серця.
вщсутшсть caMOCTifiHiix серцевих скорочень та само- 2. Припинити реашмащю.
ст1йного дихання. Як1 Banii подалыш дп? 3. Замшити метод “ рот до рота” на
ручш методи.
4. Припинити реаш мацш ш заходи до
повторного розширення зшиць.
5. Продовжувати реашмащйш заходи

1 2 3
7 На урощ ф1зкультури учень упав непритомний. Як1 1. В1дсутшсть м ’ язового тонусу.
ознаки раптово! зупинки серця? 2. Блщ1сть шк1ри.
3. Пульсслабкого наповнення.
4. В1дсутн1сть пульсу на сонних ар-
тер1ях.
5. Чаетеглибокедихання
8 Яке положения необхвдно надати дитиш в paei непри- 1. Повернути голову на 6iK.
томност1? 2. Надати положения натвеидячи.
3. Покласти дитину так, щоб голова
знаходилася нижче тулуба.
4. Покласти дитину так, щоб голова
знаходилась вшце тулуба.
5. Нахилитиголову вперед
9 До медпункту дитячого л1тнього табору доставлено 1. Вщсмоктати з рани n BMicT.
хлопчика в1ком 7 рок1в, якого 2 хв тому вкусила 2. Увести специф1чну сироватку.
зм1я. Скаржиться на бшь у правш гом ш щ . На задн1й 3. На рану покласти серветку, змоче-
поверхш право! гомшки е дв1 ранки у вигляд1 крапок, ну 10 % розчином ам1аку.
навколо яких в1дм1чаеться rinepeMiH i набряк. Що 4. Вим1ряти артер1альний тиск.
потр1бно зробити насамперед шд час надання невщ- 5. Вим1ряти пульс
кладно!допомоги?
691
170

1 2 3

10 Ви медична сестра табору вщпочинку дггей допииль- 1. Ввести внутр1шньом’ язово 25 %

ного вш у,
я ки й розташований у л 1 « . Пщ час прогу­ розчин сульфату магшю.

лянки дитину 5 рошв укусила оса в д1лянщ обличчя. 2. Ввести внутр1шньом’язово 50 %

Через 30 хв. дитина почала скаржитись на головний розчин анальгшу.
бш ь, запаморочення, з’ явилась задишка. Яку невщ- 3. Викликати ш видку допомогу i го-
кладну допомогу ви повинш надати дитиш ? сштал1зувати дитину до лж арнь
4. Покласти холод на м1сце укусу i
розпочати обколювати 0 , 1 % розчи­
ном адреналшу, розведеним розчи­
ном хлориду натр1ю.
5. Напогги дитину солодким чаем

11 Який препарат використовують для антидотно '1 тера- 1. Предшзолон.

nii при отруенш фосфороргашчними сполуками? 2. Атропш .
3. Анаприлш.
4. Адреналш.
5. Амшазин

12 Ви медсестра школи. В учня 6-го класу, який страж- 1. Колапс.

дае на цукровий д1абет, на п ’ ятому урощ розвинулася 2. Гшогл1кем1чна кома.
слабмсть, запаморочення, дитина вкрилася холод- 3. Ацетонем1чний синдром.
ним потом, зблвдла. Який стан розвинувся у дитини? 4. Гшергл1кем1чна кома.
5. Непритомшсть

1 2 3

13 Як ви будете робити непрямий масаж серця 8-р1чнш 1. Одшею рукою 80 раз1в за 1 хв.
дитиш? 2. Двома пальцями 80 раз1в за 1 хв.
3. Обома руками 60 раз1в за 1 хв.
4. Одшею рукою 120 раз1в за 1 хв.
5. Обома руками 100 раз1в за 1 хв

14 У пащента д1агностовано сторонне тию у бронхах. 1. Зробити трах eoTOMiio для вряту-
Яку тактику дощльно використати в даному випад­ вання пащента.
ку? 2. Негайно направити пащента до
спещал1зованого ЛОР-в1дд1лення.
3. Попросити пащента вщкашляти-
ся.
4. Зробити спробу видалити сторон­
не TLJIO.
5. Негайно направити пащента до
травмопункту

15 Яке icnye сшввщношення м1ж к1льк1стю вдих1в при 1. 1 вдих: 5 натискувань.

ШВЛ та к1льк1стю натискувань на грудну кл1тку шд 2. 1 вдих: 2 натискування.
час р еатм ацш н и х заход1в, що проводяться одним 3. 2 вдихи: 10 натискувань.
реашматором дитин114 рок1в? 4 . 2 вдихи: 8 натискувань.
5. 2 вдихи: 15 натискувань
171
172

1 2 3
16 Для трахеотомп використовують Tani спещальш ш - 1. Скальпель, затискач “Моск1т” ,
струменти: шнцети.
2. Скальпель ножищ , шнцети.
3. Tyni гачки Фарабефа, цапки, тро­
акар.
4. Однозубий гачок, ранорозширювач
Туссо, канюлю Люера.
5. Корнцанг, затискач Микулича,
голка Дешана
17 Дитина, вш ом 3 рок1в, скаржиться на головний б1ль, 1. Оксигенотерашю.
виражену загальну слабость. Об’ ективно: слизист1 2. Теплу гр1лку.
вщцлення з носа, гшереьия кон’ юктив очей, rine- 3. Прохолодну кл1зму.
рем!я шгари, температура п л а 39 С. Для зниження 4. Оприскати водою.
температури т1ла слщ застосувати: 5. Гаряче пиття
18 5-м1сячна дитина XBopie на кашлюк. Шд час нападу 1. 1 0 — 15.
кашлю виник щаноз ш ш ри обличчя, слизових оболо- 2. 1 5 — 20.
нок, наступила зупинка дихання. Скшьки вдих1в за 3. 2 5 — 30.
хвилину вам необхвдно провести при виконанш ш туч­ 4. 8 0 — 100.
ного дихання? 5. 1 00— 120
19 У дитини 10 м1сящв вроджена патолопя нервово! си- 1. Димедрол.
стеми. Раптово з’ явилося посшування м ’ яз1в облич­ 2. Парацетамол.
чя, пот1м — кш щ вок i3 швидкою генерал1защею су­ 3. Спазмалгон.
дом. Медична сестра для зняття судом повинна ввести 4. Седуксен.
насамперед: 5. Анальгш

1 2 3
20 Д1вчинка, в1ком 5 рок1в, XBopie на грип. В не! вияв- 1. Ввести 5 % розчин в1тамшу С.
лено тдвш ц ен н я температури тыга до 3 9 ,5 °С . Як1 за­ 2. Ввести 10 % розчин кофешу.
ходи слщ вживати на догосштальному eTani? 3. Ввести 10 % розчин хлориду кальщю.
4. Ввести 2 ,4 % розчин еуфшшу.
5. Ввести 50 % розчин анальгшу
21 У хлопчика, 6 м1сяц!в, виникла раптово зупинка ди­ 1. Зробити прохолодну кл1зму.
хання, щаноз ш ш ри, дитина вкрита липким холод- 2. Натиснути на коршь язика.
ним потом, чути гучний вдих - “т в н я ч и й крик” . 3 3. Ввести внутр1шньом’ язово розчин
чого сл1д розпочати нев1дкладну допомогу у даному анальгшу 50 % .
сташ? 4. Ввести 1 % розчин ншотиново!
кислоти.
5. Ввести внутрпиньовенно предтзолон
22 У хлопчика, в1ком 2 рок1в, який XBopie 3 день, хрип- 1. Ларингоспазм.
кий голос, “гавкаючий” кашель. Вноч1 з ’ явилась за­ 2. Напад бронх1ально! астми.
дишка, niKipa щанотична, в aKTi дихання бере участь 3. Вогнищеву пн евм отю .
допом1жна мускулатура. Про який невщкладний стан 4. Стенозуючий ларинггг.
св1дчать щ симптоми? 5. Серцеву недостаттсть
23 Ви надаете невз.дкладну допомогу В1Л-шф1кованш 1. Зупинка дихання та проведения
дитинь Яш критичш ситуаци створюють найбьлыиий штучного дихання “рот до рота” .
ризик передач! BIJI? 2. Зупинка дихання та проведения
штучного дихання за допомогою M i -
шка та маски.
3. Проведения непрямого масажу серця.
4. Пальпащя живота.
5. ЕКГ контроль порушення серцево-
173

го ритму
174

1 2 3
24 Визначте першочергов1 дп у paei харчового отруення 1. Розпочати дезштоксикацшну те-
в дп-ей на догосттальному еташ: paniio.
2. Призначити послаблювальт пре­
парати.
3. Провести оксигенотерашю.
4 . Промивання шлунка та кишок.
5. HanoiTii гарячим чаем
25 Який показник сввдчить про ефектившсть серцево- 1. Розширення зшиць.
легенево! р еатм аци у дггей? 2. В л а с т ь шгари.
3. Поява пульсу на соннш артери.
4. Поява трупних плям.
5. В щ су ттсть пульсу на маостраль-
них судинах
26 Який метод невщкладно! Tepani'i дощльний у paei 1. Ввдволшальна терашя.
стенозуючого ларинготрахеггу IV ступеня? 2. Трахеотом1я.
3. Подавання зволоженого кисню.
4. AHTiiricTaMiHHi препарати.
5. Паров1 шгаляцй
27 Який метод невд.дкладно1 допомоги е обов’язковим 1. Антиг1стам1нн1 засоби.
компонентом лшування в paei гостро! недостатност1 2. Антибютики.
дихання? 3. Дезштоксикащя.
4. Оксигенотерашя.
5. Промивання трахе!

1 2 3

28 У хворо! дитини р1зке зниження температури тьла до 1. Гостро! дихально! недостатность

35 С, слабгасть, бл1д1сть, холодний липкий niT, нит- 2. Печш ково! коми.
копод1бний пульс. Дихання чаете, поверхневе. Для 3. Набряку л е ге т в .
якого стану хар актер т д а т проблеми? 4. Колапсу.
5. Гшерглшем1чно1 коми

29 У дитини, 7 рок1в, гшертерм1чний синдром на тл1 гос- 1. Ф1зичш методи охолодження.

тро'1 рестраторно! BipycHo'i ш фекцп. Що насамперед 2. Вздволшальну те р а тю .
ви використаете для зниження температури т1ла? 3. Ш тичну cyMiin.
4. Антибактер1альш засоби.
5. AcnipiiH

30 Вкаж пъ захворювання, яке супроводжуеться р1зким 1. Бронх1альна астма.

попршенням загального стану, збудж етстю , виму- 2. Стенозуючий ларинготрахегг.
шеним положениям сидячи, екстраторною задиш- 3. Пневмошя.
кою, вщходженням скловидного мокротиння в к ш щ 4. Кашлюк.
нападу: 5. Гострий бронх 1 т

31 В каж иь стан, який розвинувся в дитини шсля прове­ 1. Гшоглшем1чна кома.

дения ш ’ екцп ш сулш у i характеризувався р1зким 2. Гшерглжем1чна кома.
попршенням загального стану, запамороченням, ви- 3. Колапс.
раженою бладстю ш ы ри , тдвищ ен ою штлив1стю, 4. Непритомшсть.
тремором кш щ вок: 5. Анафшактичний шок

32 Шдбер1ть препарат, який належить до препарат1в не- 1. Анальгш .

вщкладно! допомоги ш д час судом на тл1 спазмофшп: 2. В1дехол.
3. Седуксен.
4. Еуфш ш .
175

5. Димедрол
176

1 2 3
33 Д и т и т , b Ikom 8 лпсящв, зроблено щеплення АКД П -
вакциною. Стан р1зко пог1ршився, температура тига
39 °С, на niKipi тулуба поширюеться алергшний ви-
сип, дитина знепритомтла. Який препарат потр1бно
призначити першочергово?
34 У дитини, в1ком 6 м1сящв, за га л ьт судоми на тл1 спа- 1. 1 мл.
змофыш. Введ1ть внутрннньом’язово 0 ,5 % розчин 2. 0 ,3 мл.
седуксену в дозь 3. 0 ,7 мл.
4. 1,5 мл.
5. 0 ,9 мл
35 У дитини, в1ком 1 року, яка XBopie другу добу, ка­ 1. Вогнищева п н евм о тя .
шель гавкаючий, голос захриплий, вноч1 з’ явилася 2. Обструктивний бронх1т.
задишка за участю допом1жно1 мускулатури в aKTi 3. Стенозуючий ларинготрахе1 т.
дихання, блщ1сть шк1ри, пероральний щаноз. Ви- 4. Сегментарна п н евм о тя .
значте д1агноз: 5. Плеврит
36 Яке сшвв1дношення м1ж к1льшстю дихальних акт1в i 1. 1 :4.
пульсом е нормальним для дитини 1-го року життя? 2. 1:5.
3. 1 :3 — 3 ,5 .
4. 1 :2 — 2,5
37 Я к! заходи не проводять т д час надання нев1 дкладно 1 1. Очисна кл1зма водою температури
допомоги д1тям i3 гшертерм1ею? 14— 18 С.
2. Обтирання дитини розчином оцту з
водою 1:10

1 2 3
3. Прикладання пляшечок з холод­
ною водою до магз.стральних судин.
4. П рчичш ванни на 7— 10 хв для H i r
i рук

38 Визначте дозу 0 ,1 % розчину мезатону, який вводять 1. 0 ,8 .

у paei колапсу (в мл на кожен piK життя дитини): 2. 1 ,5.
3. 0 ,1 .
4. 2,0
39 Визначте, як1 лш и потр1бно вводити в paei набряку 1. 0 ,0 6 % розчин корглжону.
л е ге т в , щоб полшшити скоротливу здатшсть мю- 2. 20 % розчин глюкози.
карда: 3. 5 % розчин альбумшу.
4. 2 , 4 % розчин еуфшшу
40 Який препарат призначають для стимуляци д1урезу в 1. Лазикс 2 ,5 мг на 1 кг маси и л а .
дп ей з гострою нирковою недостаттстю ? 2. Гепарин 100 ОД на 1 кг маси т1ла.
3. Димедрол 1 мг на 1 кг маси Tina.
4. П редтзолон 2 мг на 1 кг маси тьпа
41 Назвиъ заходи долшарняно! допомоги д1тям i3 гост­ 1. Замене переливания кровь
рою нирковою недостаттстю : 2. Промивання шлунка та кишок.
3. 1нгалящя киснем.
4. Протирания iHKipn розчином оцту
1:1
177
-3 1 2 3
00
42 Стан д1вчинки, висом 12 рок1в, яка одержуе ш сулш , 1. Гшоглшем1чна кома.
попршився через порушення д1ети. IllKipa блща, ri- 2. Урем1чна кома.
потонус м ’яз1в, запах ацетону з рота, посилення д1у- 3. Гшерглжем1чна кома.
резу. Визначте д1агноз: 4. Печшкова кома
43 Визначте правила введения 20 ОД ш сулш у в paei ri- 1. Усю дозу вводять внутршшьовен­
перглшелпчно! коми: но.
2. 1/ 2 дози вводять BHyTpim-
ньом’ язово.
3. 1/ 2 дози вводять пщшгарно та '/г
дози вводять внутргшньом’ язово.
4. Усю дозу вводять внутр1-
шньом’ язово
44 Який кол1р свщчить про наявшсть у ce4i глюкози пщ 1. Червоний.
час визначення його за допомогою глюкотесту? 2. Коричневий.
3. Зелений.
4. Синш

45 Яку дозу ш сулш у повинна одержати дитина в сташ 1. 2 ОД.

гшерглшем1чно! коми (на 1 кг маси тша)? 2. 1 ОД.
3. 4 ОД.
4. 5 ОД

46 Хлопчик, вжом 10 рошв, 2-й piK xBopie на цукровий ,иа- 1. 1нсулш 1 ОД на 1 кг маси тша пщ-
бет. У школ) в нього розвинувся коматозний стан. Кл1 - ш юрно.
т ч н а картина не дае можливост1 встановити, яка саме 2. 2 0 % розчин глюкози 4 0 — 50 мл,
кома. Який препарат потр1бно вводити першочергово? внутр1шньовенно

1 2 3
3 . 5 % розчин глюкози 200 мл, внут-
pi-шньовенно.
4. 1нсулш 15 ОД, внутр1шньовенно
47 У дитини, що XBopie на цукровий д1абет, т е л я 1. 1нсул1н 15— 20 ОД.
ш ’ екцп ш сулш у почалися судоми. Ш юра блща, 2. 20 % розчин глюкози.
вкрита холодним липким потом. Що необхщно ввести 3. 1зотошчний розчин хлориду на-
для надання невщкладно! допомоги? Tpiio.
4. 4 % розчин натр1ю гщрокарбонату
100 мл,краплинно
48 У дитини, в1ком 1,5 року, зупинка дихання, щаноз 1. Спазмофш1я. Ларингоспазм.
uiKipn, т е л я нападу настае вдих „ т в н я ч и й крик” . 2. Гострий пер1од paxiTy.
Такий стан д1агностуеться як: 3. СпазмофЪпя. Карпопедальний
спазм.
4. Г1перв1там1ноз D
49 У дитини 1 року, що XBopie на paxiT, в один з весня- 1. 0 ,5 % седуксену — 1 мл внутрЬ
них сонячних дш в стався напад i3 посмикуванням шньом’ язово i 20 % розчин глюкози —
м ’ яз1в обличчя з залученням ш ш их груп м ’ яз1в. На- 20 ,0 мл внутршшьовенно.
дайте невщкладну допомогу: 2. 0 , 5 % розчин седуксену внутрЬ
шньом’ язово i 10 % розчин кальщю
глюконату 1 мл.
3. 0 ,5 % розчин седуксену i 10 % роз­
чин глюкози — 100 мл.
4. Розчин седуксену i 50 % розчин
анальгшу 0,1 мл
180

1 2 3
50 На прийом1 в пед1атра у дитини, вшом 9 Mic, в1д- 1. Розчин анальгшу.
м1чаеться кашель, нежить, висока температура (до 2. 1 0 % розчин глюконату кальщ ю.
3 9 ,5 °С), стався напад клш ш о-тош чних судом. Що, 3. 20 % розчин глюкози.
KpiM протисудомних засоб1в, необхщно ввести? 4. 1 0 % розчин глюкози
51 Разова доза м а г т ю сульфату 25 % у дггей становить: 1. 0 ,2 мл на 1 кг маси т1ла.
2. 0 ,2 мл на 1 piK життя
3. Стътьки мл, сш льки рок1в дитшп.
4. 1 мг на 1 кг маси т1ла
52 У якому мз.сщ вводять голку з мандреном у спинно- 1. М1ж остистими в1дростками I i II
мозковий канал шд час пункцп в д1тей 1-го року ж ит­ поперекових хребщв.
тя? 2. М1ж остистими ввдростками II i III
поперекових хребщв.
3. М1ж остистими вщростками III i IV
поперекових хребщв.
4. М1ж остистими ввдростками IV i/V
поперекових хребщв
53 Як треба покласти дитину шсля люмбальнох пункцп? 1. Нажив1т.
2. На спину.
3. Н ап р ави й бш .
4. На л1вий 6iK
54 На який перюд призначають л1жковий режим т е л я 1. На 2 год.
люмбально! пункцп? 2. На 6 год.
3. На 1 добу.
4. На 2 доби

1 2 3
55 Що необхцщо ввести при ДВЗ-синдром11 стади? 1. Гепарин.
2. Дицинон.
3. Кальщю хлорид.
4. Сульфат магшю
56 Що вводять при ДВЗ-синдром1 III стади? 1. А стрин.
2. Гепарин 100 ОД на 1 кг маси т1ла.
3. Дицинон.
4. Седуксен
57 Який антибютик дощ л ьтш е застосовувати при менш- 1. Пенщшпн - натрпо пдрохлорид.
гококцемп? 2. Пенщш пн - кал1ю г1дрохлорид.
3. Левомщетин - сукцинат.
4. Еритром1цин
58 При ДВЗ-синдром11 стада мають мк:це: 1. HocoBi, шлунков1 кровотеч1.
2. Окрем1 геморагп на niKipi.
3. Кл1н1ко-тон1чн1 судоми.
4. К л ш 1ч т ознаки в1дсутт
59 Я ко 1 температури повинна бути вода для очисно! кл1- 1. 20 С.
зми в немовлят? 2. 2 8 — 30°С.
3. 3 6 — 37 °С.
4. 3 8 — 40 ”С
60 Як1 антибактер1альт засоби найдощ л ьтш е застосо­ 1. Пенщш пн — натр1ю гадрохлорид.
вувати при харчових токсико1нфекщях? 2. Пол1мшсинМ.
3. Еритром1цин.
181

4. Амоксил
 1 2 3
61 Яку шльшеть р1дини потр1бно взяти для промивання 1. 200— 500 мл.
шлунка дггям вшом вз.д 3 Mic до 1-го року (на все про­ 2. 500 мл — 1л.
мивання)? 3. 1— 1 ,5л .
4. 1,5— 2 л
62 Яким розчином промивають шлунок д1тям вшом до 1. 0,1 % розчином кал1ю перманга­
3 рок1в? нату.
2. 1 % розчином аскорбшату натр1ю.
3. 1зотошчним розчином хлориду
натр1ю.
4. 5 % розчином глюкози
63 Визначпъ першочергов1 ди у paei харчово! токсико-
1нфекщ1 у д1тей на догосштальному еташ:
1 . Промивання шлунка i кишок.
2. Напо1ти гарячим чаем.
3. Розпочати дезштоксикацшну те-
ратю .
4. Призначити послаблювальт пре­
парати

ш
S'
=]
о
ш
№ тесту

&
W С0> СО
31

29

27
26
25
24
23
22

21

20

19

17
16
15
14
81

81 12

11

со
01

со о 00 СО 00 05 СЛ 4^ СО Н-*
Правильна вщповщь

03 1—* I—1 Н- 1 4^ 4^ СО 00 4^ Н-* 4^ СО сл 4^ СО СО 4^ оо 4^ СО СО со 4^ 1 00 4^ СЛ со 4^ СЛ сл со

 № тесту Правильна вщповвдь
33 0,1 % розчин адреналшу гщ-
рохлориду
34 2
35 3
36 3
37 4
38 3
39 1
40 1
41 2
42 3
43 3
44 3
45 2
46 2
47 2
48 1
49 2
50 1
51 1
52 2
53 1
54 3
55 i 1
56 3
57 3
58 4
59 2
60 2
61 2
62 3
63 1

184
Штература

Литература
1. Коржинський C.I. Неввдкладна пед1атр1я. — К.: Здо­
ров’ я, 1970.
2. Медицина дитинства у чотирьох томах. Том 4 / За ред.
проф. П.С. Мощича. — К.: Вищ ашк., 2001.
3. Н ев1дкладн1 стани / За редакщ ею М.С. Регеди,
В.Й. Кресюна. — Льв1в, 2003.
4. Н ев1дкл а дн 1 стани в пед1атри / За ред. проф.
В.М. Свдельшкова. — К.: Здоров’ я, 1994.
5. Неотложные состояния. Диагностика, тактика, ле­
чение. Справочник для врачей. Составитель Г. А. Шершень.
— Минск: Беларусь, 1995.
6. nediam pin / За ред. проф. С.К. Ткаченка, P.I. Поцюр-
ка. — К.: Здоров’ я, 2003.
7. Поцюрко P.I. Зб1рник найуживашших лшарських за-
co6iB у практичнш д1яльност1 молодшого медичного спе-
щал1ста (для студент1в вищих навчальних заклад1в I р1вня
акредитаци). — Борислав, 2004.
8. Поцюрко P.I., JlecbKie Л.С., М онаст ирсъка М .М ., Со
ловей О.Я. Практичш навички в пед1атри. — Борислав,
2004.
9. С а ди к ова Н .Б . Настольная книга м едсестры . —
Минск: Беларусский Дом печати, 2005.

185
 Зм1ст

П ередмова................................................................................. 3
1. Принципи надання нев1 дкладно'1 медично!’ допомоги
дггям (Поцюрко P .I .) ......................................................... 5
Серцево-легенева i церебральна реашмащя...................... 5
Непрямий масаж серц я.......................................................... 6
Проведения серцево-легенево1 реашмацп ......................... 7
Фаза 1. Елементарне тдт римування життя ( екст -
р ен а окси ген а щ я) ............................................................. 7
Фаза 2. ЕНдновлення самостшного кровообиу ................12
Фаза 3. Заходи щодо подалъшого тдтримання ж итт я\2
Можлив1 ускладнення серцево-легенево! реашмацп..... 12
Етичш аспекти серцево-легенево!' реашмацп...................15
2. Асфпсоя новонароджених (Поцюрко P .I .) ....................17
Первинна реашмащя новонароджених............................. 17
Заходи т е л я народження дитини...................................... 18
Закритий масаж серця.......................................................... 22
1нтубащя трахе!...................................................................... 23
Застосування медикаментов.................................................25
3. Неввдкладш стани в ра:й патологи дихальног системи
(Поцюрко P.I.) .................................................................. 28
Гостра дихальна недостатшсть........................................... 28
I ступшь дихально! недостатност1...................................... 29
НевЬдкладна медична допомога на догостталъному
e m a n i .................................................................................. 29

186
Змют

II ступшь дихально! недостатноста..................................... 2{.)

Нев1дкладна медична допомога на догостталъному
emani .................................................................................. 30
III ступшь дихально! недостатност1 ...................................30
IV ступшь дихально! недостатноста.................................... 30
Невгдкладна медична допомога на догостталъному
e m a n i .................................................................................. 30
4. Напад бронх1ально1 астми (П оцюрко P .I .) .................... 32
Нев1дкладна медична допомога на догостталъному
emani в pa ji нападу бронх1алъноХ аст м ы .................... 33
НевЬдкладна медична допомога в pa3i легкого нападу
бронх1алъноХ аст м и ......................................................... 34
Нев1дкладна медична допомога в pasi нападу брон
х 1 алъно1 астми середнъого ст упеня т яж кост 1 ........ 34
НевЬдкладна медична допомога в pasi тяжкого нападу
бронх1алъно1 аст м и ......................................................... 35
Астматичний стан ...................................................................37
HeeidKAadna медична допомога в pa3i астматичного
стану та принципы його л ш у в а н н я ............................ 38
Нев1дкладна медычна допомога на догостталъному
emani .................................................................................. 38
5. Гострий стенозувальний ларинготрахегг, або син­
дром “ крупа” (JlecbKie Л.С.) ...........................................40
Н евгдкладна медычна допомога в раз1 гострого ст енозу-
валъного ларингот рахеьт у ............................................ 41
6. Гостра судинна недостатшсть (JlecbKie Л.С.) ...............45
Непритомшсть (зомлш ня).................................................... 45
Нев1дкладна медична допомога в paei nenpumoMHocmi
( зомлшня ) ......................................................................... 46
Колапс ...................................................................................... 46
Нев1дкладна медычна допомога в pasi колапсу ...............47
7. Гостра серцева недостатшсть (JlecbKie JI.C.) ................ 48
Нев1дкладна медична допомога в pa3i zocmpoi серцево '1
nedocmamHocmi ................................................................48
Набряк легеш в........................................................................50
HeeidKAadua медычна допомога враз1 набряку легеш в ... 50

187
 Змют

Задишково-щанотичний напад .......................................... 51

Нев1дкладна медична допомога в раз1 задишково-щано-
тичного н а п а д у ............................................................... 51
Пароксизмальна тахшард1я.................................................52
8. Гостр1 алергшш реакци негайного типу (JlecbKie JI.C.) 54
Анафшактичний ш о к ........................................................... 54
Л ш ува н н я анафЫактичного ш о к у ....................................55
Ангюневротичний набряк................................................... 56
Нев1дкладна медична допомога в paei ангюневротич-
ного набряку .....................................................................57
Пол1морфна еритема .............................................................58
НевЬдкладна медична допомога в pa3i пол1морфорно1
ер и т ем и .............................................................................58
Поствакцинальш ускладнення........................................... 59
Нев1дкладна медична допомога в paei поствакциналь-
них ус к л а д н ен ъ ................................................................ 59
Кропивниця.............................................................................60
Н евгдкладна медична допомога в pa3i кропи вн ищ ......... 60
9. Коматозш стани (Соловей О.Я.) .....................................62
Н еввдкладна медична допомога пащентам, як 1 знахо-
дятъся в коматозному emani ...................................... 67
Гшерглшем1чна (д1абетична) ком а..................................... 68
Нев1дкладна медична допомога в разЬ гтерглшем1чно1
( dia6emu4Ho'i) ком и .........................................................69
Гшоглшем1чнакома.............................................................. 70
НевЬдкладна медична допомога в paei гтоглтемгчноь коми 73
Ацетонем1чна (нед1абетична) кома..................................... 74
Невгдкладна медична допомога на догостталъному
emani в paei ацетоне Mi4Ho'i ( недЬабетичноХ) коми .... 76
10. ГемораНчний синдром (Соловей О .Я .) ........................77
Гемофипя.................................................................................78
Нев1дкладна медична допомога на догостталъному
emani в раз1 гем оф ш и ...................................................... 79
Тромбоцитопенп.....................................................................79
Нев1дкладна медична допомога на догостталъному
emani в раз1 тромбоцит опенп ...................................... 81

188
Змют

Геморапчний синдром у paei геморагччного васкугпту — 81

Нев1дкладна медична допомога при кровот еч а х ............ 83
Основн1 ю пш чш ознаки шлунково-кишкових крово­
теч у д1тей...........................................................................85
Нев1дкладна медична допомога в paei шлунково-
киш кових кровотеч у dimeii ......................................... 86
11. Гостра ниркова недостатшсть (Соловей О .Я .) ............ 90
Нев1дкладна медична допомога на догостталъному
emani в paei zocmpo'i нирковоС недостатност1 ......... 91
12. Ппертерм1чний синдром (Соловей О .Я .) ......................93
Нев1дкладна медична допомога на догостталъному
emani в pasi гтертермгчного си н д р ом у .......................94
13. Судомний синдром (М онаст ирсъка М . М . ) ................. 98
Нев1дкладна медична допомога в paei афективно-
рестраторних с у д о м .......................................................99
Нев1дкладна медична допомога при ecix видах с у д о м __ 101
Enbiencia................................................................................ 102
Нев1дкладна медична допомога в paei пролонгованого
нападу, cepii nanadie та ет лепт ичного с т а н у ..... 104
1 4 .1нфекцшно-токсичний шок (Монаст ирсъка М .М .) 105
Нев1дкладна медична допомога в pa3i шфекцшно-
токсичного ш о к у ........................................................... 106
15. Харчов1 токсикошфекцп (М онаст ирсъка М .М .) ... 109
Нев1дкладна медична допомога в pa3i харчових токси-
к о ш ф ек ц ш ...................................................................... 113
16. Гостр1 отруення (Ш т ула I.B.) .................................... 116
HeeidKAadna медична допомога в pa3i гострих отруень 116
Отруення алкоголями......................................................... 119
Етиловий сп и р т.................................................................... 120
Нев1дкладна медична допомога в pa3i отруення етило-
вим спирт ом ................................................................... 120
Метиловий спирт (метанол)............................................... 121
Нев1дкладна медична допомога в раз1 отруення мети-
ловим спиртом (м ет а н ол ом ) .................................... 121
Отруення барб1туратами .................................................... 122
Нев1дкладна медична допомога в pa3i отруення
барб1туратами ............................................................. 123

189
 Змют

Отруення кислотами .......................................................... 123

Н ев1дкладна медична допомога в раз1 отруення
кислотами ..................................................................... 124
Отруення морфш ом............................................................. 124
НевЬдкладна медична допомога в разь отруення
м орф ш ом ......................................................................... 125
Отруення фосфороргашчними сполуками (ФОС)......... 125
Невьдкладна медична допомога в разЬ отруення фос­
фороргашчними сполуками (Ф О С ) .......................... 126
Отруення чадним газом...................................................... 126
НевЬдкладна медична допомога в paei отруення чадним
газом ............................................................................... 127
Отруення грибами............................................................... 127
От руення бл1дою поганкою .............................................. 127
Н евгдкладна медична допомога в раз1 отруення бл1дою
п о га н к о ю ......................................................................... 128
Отруення мухомором.......................................................... 129
Нев1дкладна медична допомога вразЬ отруення
м ухом ором ...................................................................... 129
Отруення строчками............................................................ 129
Нев1дкладна медична допомога в paei отруення
ст рочкам и ...................................................................... 129
17. Екзогенш ф1зичш ураження (Ш т ула I.B .) ............. 131
Електротравма..................................................................... 131
НевЬдкладна медична допомога в paei ураження
електричним ст р ум ом ................................................ 133
У топлення.............................................................................134
Нев1дкладна медична допомога в pa3i ут оп л ен н я ....... 137
Тепловий i сонячний удари................................................ 139
Нев1дкладна медична допомога в paei теплового i соняч
ного y d a p ie ...................................................................... 140
Вщмороження...................................................................... 141
Неввдкладна медична допомога в paei в1дмороження .. 142
Пов1шення............................................................................. 143
Нев1дкладна медична долтарсъка доп ом ога ................ 145

190
Змют

Як запоб1гти нещасним випадкам у д1тей (Поради

батькам).......................................................................... 146
Д еят правила безпеки дитини у вашому doM i .............. 146
Е л ек т р и к а ............................................................................ 147
Inuii заст ереж ення ............................................................. 148
18. Укуси отруйних тварин i комах (Поцюрко P .I .) ..... 149
НевЬдкладна медична допомога в pa3i ytcycie от руйних
змш .................................................................................. 149
Укуси комах ......................................................................... 150
Нев1дкладна медична допомога враз1 yn ycie от руйних
ком ах ................................................................................ 151
Укуси павук1в ....................................................................... 152
Укуси шиицв ........................................................................ 152
Укуси тварин ........................................................................ 153
Укуси мурашок .................................................................... 153
М едузи.................................................................................... 153
Укуси комар1в....................................................................... 154
Перелш основних препаратав для невщкладно! допо­
моги д1тям у практичнш д1яльност1 фельдшера — 154
Украшський предметний покажчик (за номерами
рецептав) (Поцюрко P .I .) ............................................... 166
Тестов1 завдання (Соловей О .Я .) ........................................ 167
В1дпов1д1 (Соловей О Л .) ..................................................... 183
Jli тература............................................................................. 185

191
 Навчальний поабник складено вадповЦно
до ново! навчально'1 программ "НевЦкладш
стани в иед1атрп". У ньому висв1тлено основш
клипчт прояви та особливост1 надання невЦ-
кладно! допомоги дггям у ра:п патологи
дихально'1, серцево-судинног систем, гострих
алерпйних реакцш, коматозних сташв, гшер-
терм1чного i судомного синдромгв, харчових
токсикошфекцш та отруень в умовах фельд-
шерсько-акушерського пункту.
Подано алгоритми дш з надання не Biдклад­
но! допомоги детям, схеми лжування хворих,
що знаходяться в термшальних станах, тестов!
завдання з еталонами вЦповадей.
Для студенйв вищих медичних навчальних
закладДв I—II piBHiB акредитацн, а також для
амейних медичних сестер i медичних сестер
пед1атричних ваддыень.

НЕВ1ДКЛАДН1
СТАНИ
В ПЕД1АТРП